Волинський національний університет імені Лесі Українки

Центр інноваційних технологій та компютерного тестування

Тест ::: ФЕУ_073(МОВД)_PhD_2023

Розробники:
Дата генерації: 27.02.2023

    Тема :: Основи менеджменту

  1. Складний процес, який включає цілеспрямований вплив на об’єкти, системи з метою збереження їх сталості або переведення з одного стану в інший для досягнення певних цілей, – це:
  2. До внутрішніх змінних організації належать:
  3. Менеджмент починається з:
  4. Логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних сфер, побудованих у формі, що уможливлює більш ефективне досягнення цілей – це:
  5. Вкажіть зайвий фактор внутрішнього середовища організації:
  6. Суб’єкт управління повинен:
  7. Рівень управління, на якому формується місія та встановлюються загальноорганізаційні цілі:
  8. Найвищий рівень централізації в:
  9. Недоліком функціонального типу організаційної структури управління є:
  10. Менеджмент передбачає:
  11. Фахівець, який посідає постійну керівну посаду в організації, наділений повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами діяльності (функціональними сферами):
  12. Основною метою менеджменту є:
  13. Керівники виробничих і функціональних підрозділів, які узгоджують різноманітні форми діяльності і зусилля різних підрозділів всередині організації, забезпечують підготовку управлінських рішень на вищому рівні та конкретизують ухвалені на вищому рівні рішення для менеджерів низової ланки:
  14. Підхід до управління, що розглядає його як серію послідовних дій, що реалізуються в певній послідовності:
  15. До чинників зовнішнього середовища прямого впливу відносять:
  16. Інтегрований підхід до управління, через який реалізується принцип адаптивності:
  17. Основою адміністративних методів управління організацією є:
  18. Метод, який дозволяє провести вивчення макросередовища організації:
  19. Виробнича стратегія організації відноситься до:
  20. Планування – це:
  21. План, який містить уявлення про організацію у майбутньому, її головні цілі, напрями та стратегії розвитку, ринки збуту, вимоги щодо бажаних темпів зростання виробництва та прибутковості:
  22. План поточної діяльності організації з деталізацією на рівні підрозділів:
  23. Організування як функція менеджменту відображає:
  24. Функція менеджменту, яка реалізується з метою забезпечення погодженої і злагодженої роботи усіх структурних підрозділів, що беруть участь у процесі виконання планового завдання:
  25. Зосередження владних повноважень на вищому рівні управління організацією – це:
  26. Процес узгодження дій, досягнення єдності зусиль усіх підрозділів та співробітників організації для реалізації її завдань та цілей – це:
  27. Практичним результатом виконання організаційної функції є:
  28. Делегування повноважень:
  29. Відчуття фізіологічного, соціального або психологічного дискомфорту через брак чогось; необхідність у чомусь, що потрібне для створення і підтримування нормальних умов життя і функціонування людини, – це:
  30. Статусна мотивація:
  31. Потреби в їжі, сні, безпеці за своєю суттю є:
  32. Процес зовнішнього впливу на людину для спонукання її до конкретних дій:
  33. До змістовних теорій мотивації не належить теорія:
  34. Сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей організації:
  35. Для задоволення соціальних потреб працівників згідно теорії А. Маслоу необхідно:
  36. Ознакою мотиваційного вигорання працівника є:
  37. Матеріальні стимули поділяються на:
  38. Потреба у належності полягає у:
  39. Моральна винагорода – це:
  40. До первинних потреб не відносять потребу в:
  41. До мотивуючих потреб, за теорією А. Маслоу, не належать потреби у:
  42. Мотиви виконують:
  43. До мотивуючих чинників згідно Ф. Герцберга не належить:
  44. Види контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій:
  45. Послідовна перевірка усієї сукупності підконтрольних об’єктів, процесів та суб’єктів, – це:
  46. Вид контролю, що визначає міру придатності вхідних ресурсів організації для виготовлення продукту певної якості:
  47. Заключним етапом процесу контролю є:
  48. Контролювання передбачає:
  49. Функція контролювання:
  50. Завершальною стадією процесу управління є:
  51. Система контролю, що не дозволяє ліквідувати серйозні відхилення, перш ніж вони переростуть у великі проблеми:
  52. Вид контролю, який використовується при прийомі працівників на роботу:
  53. Необхідність контролю як функції менеджменту обумовлена:
  54. Комунікація – це:
  55. Засіб, за допомогою якого відбувається переміщення повідомлення від відправника до одержувача:
  56. Фактори, що перешкоджають здійсненню ефективної комунікації:
  57. Управлінська інформаціє повинна бути:
  58. Зворотний зв’язок у комунікаційному процесі – це:
  59. Групові дискусії, розповсюдження чуток, промови відносяться до:
  60. Особа, яка генерує ідею або збирає, опрацьовує інформацію та передає її:
  61. Неформальні комунікації – це:
  62. Шуми в комунікаційному процесі – це все те, що:
  63. До невербальних комунікацій в менеджменті відносять:
  64. Залежно від напрямку руху інформації комунікації в організації бувають:
  65. Уміння менеджера приймати адекватні реаліям, кваліфіковані та обґрунтовані рішення – це:
  66. Вимоги до управлінського рішення:
  67. Вимога до управлінського рішення, яка характеризується правильним вибором моменту його прийняття:
  68. Процес, що починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором дії, яка спрямована на її усунення:
  69. Управлінські рішення, що ґрунтуються на відчуттях менеджера у правильності вибору:
  70. Рішення, що стосуються діяльності всієї організації:
  71. Існування ймовірності прийняття неправильного рішення, яке може несприятливо впливати на організацію характеризує:
  72. За допомогою управлінських рішень здійснюється:
  73. Раціональні управлінські рішення:
  74. За способом обґрунтування управлінські рішення поділяють на:
  75. Основною метою розробки та реалізації управлінських рішень на будь-якому рівні управління є:
  76. Коригування управлінських рішень здійснюється для того, щоб:
  77. На процес прийняття управлінських рішень впливають:
  78. До особистих якостей керівника, що впливають на прийняття управлінських рішень відносять:
  79. Стійкий образ дій, прийомів керівника у процесі управління – це:
  80. Стиль керівництва, який доцільно застосувати в форс-мажорних ситуаціях:
  81. Стиль керівництва, який передбачає участь членів колективу в обговоренні важливих питань його функціонування:
  82. Стиль керівництва, за якого керівник централізує повноваження і позбавляє підлеглих свободи у прийнятті рішень:
  83. Демократичний стиль керівництва має підкріплюватися високоефективною системою:
  84. Авторитарний стиль керівництва:
  85. Стиль керівництва, що характеризується високим рівнем децентралізації повноважень, вільним прийняттям рішень і виконанням завдань, оцінкою роботи після її завершення:
  86. М’яке, невимогливе ставлення до підлеглих характерне для:
  87. Процес впливу на підлеглих за допомогою формальних важелів для забезпечення виконання офіційних доручень – це:
  88. Стиль керівництва, що базується на офіційних відносинах, максимальній централізації повноважень у керівника:
  89. Стиль керівництва, при якому керівник ставить перед підлеглими завдання, визначає терміни виконання, а сам відходить на другий план, залишаючи за собою функції контролювати, карати, консультувати, це:
  90. Стиль керівництва, для якого характерне повне перекладання відповідальності на виконавців:

    91.  

    Тема :: Менеджмент організацій

  91. Організація розглядається як:
  92. До динамічних законів функціонування і розвитку організації відносять:
  93. Сума властивостей (і результатів діяльності) організації в цілому перевищує арифметичну суму властивостей (і результатів діяльності) всіх її елементів, узятих окремо – це визначення закону:
  94. Організації, що є союзом індивідуальних учасників, об’єднаних суспільно значущою метою:
  95. Методи, які використовуються для проєктування і синтезу складних систем на базі вивчення особливостей функціонування їхніх елементів:
  96. Організаційний розвиток – це процес, що орієнтований на:
  97. Залежно від характеру змін розрізняють:
  98. Автором триступеневої моделі змін є:
  99. Автором моделі управління стратегічними змінами в організації є:
  100. Проведенню організаційних змін в організації перешкоджають:
  101. Форма змін, за якої керівник чітко розуміє необхідність змін на підприємстві, але також і усвідомлює, що управлінська команда «не дотягує» до об'єктивних або суб'єктивних причин швидкого освоєння і поширення пропонованих нововведень:
  102. Стратегія проведення змін, яка передбачає залучення технічних експертів для вивчення конкретної проблеми змін:
  103. Теорія проведення організаційних змін, яка розглядає організацію як саморозвиваючу систему, орієнтована на корпоративну культуру, цілі та мотиви співробітників організації:
  104. До «жорстких» елементів системи управління відносять:
  105. Тимчасове статутне об’єднання промислового та банківського капіталу для досягнення спільної мети – це:
  106. Спосіб проєктування складних систем, за якого досягається ефективна координація всі компонентів системи:
  107. Метод організаційного проєктування, що передбачає використання досвіду проєктування організаційних структур управління в аналогічних організаціях:
  108. Сукупність різноманітних за своєю природою конкретних організаційних дій, покликаних організувати ефективну діяльність організації як відкритої виробничо-господарської та соціальної системи, що діє в умовах нестабільності зовнішнього середовища – це:
  109. До характеристик плоскої організаційної структури відносять:
  110. Структура управління будується на основі принципу єдності підпорядкування:
  111. Повноваження, які передаються безпосередньо від керівника до підлеглого:
  112. Мета централізації управління:
  113. Передача або делегування повноважень і прав на нижні рівні управління організацією:
  114. Посадова особа, яка несе відповідальність за отримання результату процесу і володіє повноваженнями для розпорядження ресурсами, необхідними для виконання процесу – це:
  115. Бізнес-процеси, що орієнтуються на виробництво товару або надання послуги, є цільовими об'єктами створення організації і забезпечують отримання прибутку:
  116. Технологія побудови й розвитку організацій (бізнес-систем), заснована на інженерному підході:
  117. Автором теорії організаційного дизайну є:
  118. Творчий метод, процес й результат проєктування організації, її процесів і систем, орієнтований на досягнення як найповнішої відповідності створюваних структур, процесів і середовища можливостям та потребам зацікавлених сторін (стейкхолдерів) – це:
  119. Сукупність виробничих можливостей організації, що визначаються наявністю виробничих ресурсів, - це її:
  120. Модель управління, згідно якої організація розглядається як цілісний об’єкт, що залучає вхідні ресурси у виробництво та перетворює їх у продукцію:
  121. Основоположником моделі «механістичної конструкції організації» є:
  122. Згідно М. Вебера найефективнішою формою людської організації є:
  123. Найважливішою відмітною ознакою системи управління індивідуальною працею робітників, за Ф. Тейлором є виражена її орієнтація на:
  124. Набір управлінських засобів впливу і методів досягнення поставлених цілей організації – це:
  125. Цілісна система управління, орієнтована на кінцеві результати і заснована на використанні творчого потенціалу трудового колективу, нових методів і техніки управління – це:
  126. Певний порядок поведінки людей відповідно до норм права і моралі, що склались у суспільстві чи організації – це:
  127. Команди, які проєктують, виробляють і надають певний продукт чи послугу зовнішнім і внутрішнім споживачам:
  128. За теорією Уоррена Бенніса ефективність лідера досягається за рахунок управління:
  129. Розпорядчий документ, виданий керівником підприємства, з метою вирішення основних і оперативних завдань, поставлених перед ним – це:
  130. Дисципліна в організації:
  131. Підхід до формування команди, який передбачає проведення дискусії і переговорів серед членів команди стосовно їх ролей:
  132. Дисципліна, яка передбачає дотримання встановлених режиму і технології роботи, використання правил техніки безпеки:
  133. Управління дисципліною здійснюється за допомогою:
  134. При першому порушенні або при відносно легкому порушенні правил використовується:
  135. Система постановки цілей і визначення стандартів поведінки, а також оцінювання виконання посадових обов’язків окремими працівниками та поведінки, яку вони демонструють – це:
  136. Інформаційно-управлінські технології, які економлять витрати, матеріали й фінансові ресурси, але не впливають суттєво на зміну стану й рівня функціонування підприємства:
  137. Творчі інформаційно-управлінські технології:
  138. Імовірність втрати організацією прибутку характеризує:
  139. Комерційний ризик виникає у зв’язку з:
  140. Залежно від можливого результату ризики поділяються на:
  141. Математичний прийом, який використовується для визначення кращої комбінації ресурсів і дій, необхідних для досягнення оптимального результату – це:
  142. Ефективність організації управління можна оцінити за:
  143. До методів та інструментів інтенсифікації менеджменту відносять:
  144. Передача частини неосновних процесів (виробництва, збуту, постачання тощо) стороннім організаціям, що дозволяє підвищити якість їхнього виконання і зменшити витрати – це:
  145. До основних характеристик якісної системи управління відносять:
  146. Встановити діагноз об’єкта дослідження і зробити висновок про його стан на дату завершення цього дослідження і на перспективу – це:
  147. Концепція управління ефективністю організації, відповідно до якої діяльність організації спрямована на досягнення визначених цілей, а ефективність управління характеризує ступінь досягнення поставлених цілей, - це:
  148. Стратегічні альянси – це:
  149. За метою та характером діяльності виділяють такі види підприємств:
  150. Метою функціонування підприємства на ринку є:

    151.  

    Тема :: Ситуаційний менеджмент

  151. Симптоми проблемних ситуацій виявляються у:
  152. Об'єктом ситуаційного менеджменту є:
  153. Практичне значення ситуаційного менеджменту:
  154. Підсистема, яка реалізується на базі основних функцій менеджменту: прогнозування і планування, мотивації й організації, обліку і контролю, регулювання і координації, називається:
  155. Ситуаційний менеджмент розглядають як ситуаційне управління, що означає:
  156. Стан, коли принаймні одна структурна складова (елемент) знаходиться в перехідному періоді, але при цьому на стані системи це або взагалі не позначається, або позначається настільки незначно, що, виходячи з цілей вивчення системи, таким станом можна зневажити, називається:
  157. Етапи ситуаційного менеджменту, які характеризують визначальні риси його здійснення:
  158. Ідентифікацію чинників зовнішнього середовища (макросередовища) доцільно виконувати за такими відомими методиками:
  159. Безупинний творчий процес підтримки стійкого режиму функціонування системи шляхом прийняття і реалізації господарських рішень, називається:
  160. Управлінське рішення у ситуаційному менеджменті повинно відповідати таким додатковим вимогам:
  161. Управління, у якому діє система передбачення небезпеки, аналіз її симптомів, розроблення заходів для зниження негативних наслідків та/або її усунення і використання отримано¬го досвіду для наступного розвитку, називається:
  162. Методологію ситуаційного підходу можна пояснити як процес, що включає такі моменти:
  163. Стан справ в організації на будь-який момент часу, коли виробничі й економічні показники підприємства чи його підрозділів, а також клімат у колективі знаходяться на належному рівні, тобто цілком відповідають планам чи мають допустимі відхилення, називається:
  164. Проблемна ситуація, що виявилася в зоні катастрофічного ризику, межа втрат якої перевершує критичний рівень – очікуваний виторг або суму влас¬ного капіталу, називається:
  165. Результат прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності, називається:
  166. Область нормального ризику характеризується такими умовами:
  167. Область максимального ризику характеризується такими умовами:
  168. Область, що характеризується можливістю втрат, які перевищують величину очікуваного прибутку та можуть дорівнювати величині повної розрахункової виручки, називається:
  169. Метод кількісного оцінювання ризику, який передбачає розподіл витрат за сферами ризику для аналізу доцільності витрат за кожним елементом, називається:
  170. Здійснення різноманітних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форми власності, з метою фінансового оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску продукції, називається:
  171. Процес дії на суб’єкта господарювання, за якого забезпечується максимально широкий діапазон охоплення можливих ризиків, зведення ступеня їхнього впливу до мінімально можливих меж, називається:
  172. Коефіцієнтний метод діагностики передбачає:
  173. Висновком ситуаційної моделі ефективного лідерства Фреда Фідлера є:
  174. Завдання до виконання вважається структурованим, якщо:
  175. Фактори, які необхідно враховувати, вибираючи стиль керівництва у ситуаційній моделі Фідлера:
  176. Згідно ситуаційного підходу «шлях-ціль» Т. Мітчела і Р. Хауса ефективний лідер:
  177. Згідно ситуаційного підходу «шлях-ціль» Т. Мітчела і Р. Хауса стиль лідера «Директива (вказівка)» передбачає:
  178. Для прийняття рішень в моделі Врума-Йеттона-Яго в залежності від ситуації і ступеня залучення підлеглих пропонується використовувати п'ять стилів. Стиль автократичний має такі ознаки:
  179. Основою теорії життєвого циклу Херсі і Бланшара є:
  180. Якщо люди не здатні і не бажають працювати, вони або некомпетентні, або невпевнені в собі, варто використовувати такий стиль управління (згідно теорії життєвого циклу Херсі і Бланшара):
  181. Якщо люди здатні і бажають робити те, що їм пропонує керівник, то варто використовувати такий стиль управління (згідно теорії життєвого циклу Херсі і Бланшара):
  182. Ситуаційна модель Врума-Йеттона-Яго використовує такі стилі керівництва:
  183. Інструмент для послідовного, комплексного, системного аналізу ситуацій, прийняття важливих управлінських рішень, називається:
  184. Ситуаційний підхід дає можливість керівнику:
  185. Другий етап проведення ситуаційного аналізу завершується:
  186. На четвертому етапі проведення ситуаційного аналізу завершується:
  187. «Мозковий штурм» при проведенні ситуаційного аналізу передбачає:
  188. Метод «дерева проблем» передбачає:
  189. Морфологічний аналіз Цвеккі передбачає:
  190. Недоліком методу Делфі є:
  191. Метод двотурового анкетування передбачає:
  192. Математичний метод прогнозування передбачає:
  193. Систематичне відстеження якісних і кількісних показників, які мають суттєвий вплив на виробничо-господарську діяльність організації, це:
  194. Точний вимір та порівняння усіх операцій, технологічних процесів, методів організації збуту на найкращих підприємствах-конкурентах з метою підвищення господарської діяльності власної організації, називається:
  195. Встановлення кількісних закономірностей впливу факторів виробництва і ринку на довгострокову рентабельність і прибутковість підприємств – це:
  196. До принципів концепції слабких сигналів І. Ансоффа належать:
  197. Проблеми, відомі з ранніх і неточних ознак, які ймовірнісно повідомляють про виникнення потенційних явищ у середовищі функціонування підприємства – це:
  198. Умови стратегічних несподіванок характеризуються такими рисами:
  199. Тип антикризового управління, що характеризується запізненням управлінської реакції на формування та розвиток кризових явищ на підприємстві, називається:
  200. Здатність підприємства реагувати на нестабільність оточення, яка залежить від таких чинників:

    201.  

    Тема :: Мотивування та лідерство

  201. Мотив – це:
  202. Оцінювання результатів роботи працівника здійснюється:
  203. В теорії Альдерфера ієрархія потреб відображає мотиваційний процес у такому порядку:
  204. Процес задоволення потреб за Герцбергом:
  205. За Мак-Клелландом усі потреби:
  206. Норма в теорії справедливості це:
  207. До когнітивно-емоційних лідерських якостей відносять:
  208. До морально-вольових лідерських якостей відносять:
  209. Здатність підбадьорювати інших проявляється у вмінні:
  210. За однакової потреби в різних людей можуть виникати:
  211. Надмірна інтенсивність праці здатна:
  212. Керівник має домагатися від підлеглих:
  213. Теорія ієрархії потреб А. Маслоу базується на таких ідеях:
  214. Процес незадоволення потреб за Герцбергом:
  215. Людські потреби за Мак-Клелландом формуються під впливом:
  216. Умовою мотивації процесуальних теорій є:
  217. Головна ідея теорії справедливості:
  218. Чинниками матеріальної мотивації є:
  219. Демотиваційним чинником трудової активності є:
  220. Статусна мотивація визначається:
  221. Лідерство – це:
  222. До соціально-комунікативних лідерських якостей відносять:
  223. Здатність надихати послідовників проявляється у вмінні:
  224. Трансформаційними чинниками мотивації трудової діяльності є:
  225. Фахова кар’єра включає:
  226. Активізації внутрішнього лідерського потенціалу сприяють:
  227. Розвиток риторичної культури лідера полягає у:
  228. Ідеалістичний стиль резонансного лідерства полягає у:
  229. Дисонансні стилі лідерства є:
  230. Амбітний стиль полягає в:
  231. Харизматичне лідерство – це:
  232. До особистісних якостей харизматичного лідера відносять:
  233. Спільними особливостями теорій особистісних якостей є:
  234. Атрибуція включає:
  235. Гіпотеза Майндла передбачає:
  236. Лідерство – це:
  237. Еволюція поняття лідерства включає:
  238. До соціально-комунікативних лідерських якостей відносять:
  239. Внутрішньофірмова кар’єра за вертикальним напрямом означає:
  240. Неформальний напрям кар’єри включає:
  241. Викликами, що формують сучасний тип лідерства є:
  242. Формування конфліктологічної культури полягає у:
  243. Розвиток навичок побудови команди полягає у:
  244. Демократичний стиль резонансного лідерства полягає у:
  245. До дисонансних стилів лідерства відносять:
  246. Харизма – це:
  247. Неетичні харизматичні лідери зацікавлені:
  248. Розвиток харизми відбувається за такими пріоритетними напрямками:
  249. До когнітивно-емоційних лідерських якостей відносять:
  250. До морально-вольових лідерських якостей відносять:

    251.  

    Тема :: Менеджмент стратегічних змін та розвитку

  251. Спеціальним інструментарієм стратегічного аналізу є:
  252. Стратегія організації – це:
  253. Стратегічний баланс – це:
  254. GAP-аналіз являє собою:
  255. Основними прийомами здійснення портфельного аналізу є:
  256. Стадія зрілості в матриці БКГ характеризується появою:
  257. Стадія виходу на ринок в матриці БКГ характеризується появою:
  258. Матриця Ансоффа оперує такими складовими:
  259. Методами прогнозування є:
  260. Дослідження впливу як факторів зовнішнього, так і внутрішнього середовища реалізує:
  261. Об’єктами стратегічного аналізу в моделі життєвого циклу можуть бути:
  262. Стратегічна прогалина – це:
  263. Кінцевою метою аналізу “розриву” як методу стратегічного аналізу є:
  264. Теоретичною базою портфельного аналізу є:
  265. Критеріями портфельного аналізу є:
  266. Стадія спаду в матриці БКГ характеризується появою:
  267. Стадія зростання в матриці БКГ характеризується появою:
  268. Показниками матриці БКГ є:
  269. Матриця Ансоффа не описує таку стратегію:
  270. Стратегія відносно трудових ресурсів передбачає:
  271. У стратегічному розвитку підприємства прибуток є:
  272. До стратегій фінансування не відносять:
  273. Метою стратегічного аналізу структури капіталу є:
  274. До інвестицій відносять:
  275. Основними аспектами інвестаналізу є:
  276. Абсолютними показниками, що характеризують інвестпроект, є:
  277. Ануїтет – це:
  278. Ступінь прибутковості підприємства загалом визначається:
  279. В аналізі діяльності підприємства застосовують:
  280. Інструментом реалізації фінансових стратегій є:
  281. Оцінка та прогнозування структури капіталу здійснюється із застосуванням таких показників:
  282. Ефект фінансового важеля прямопропорційно залежить від таких складових:
  283. Прийоми оцінки фінансового стану підприємства – це:
  284. Фінансовий стан підприємства – це:
  285. Інвестиційний аналіз – це:
  286. Відносними показниками, що характеризують інвестпроект, є:
  287. Стратегічна зона господарювання (за матрицею БКГ), яка займає малу частку на ринку, що характеризується низькими темпами росту, називається:
  288. Процес стратегічного планування починається з:
  289. Стратегічне планування полягає у розробці:
  290. Стратегічна зона господарювання (за матрицею БКГ), яка займає малу частку на ринку, що характеризується низькими темпами росту, називається:
  291. Сильні та слабкі сторони, можливості та загрози – це елементи:
  292. Відповідно до матриці БКГ положення «дійна корова» стратегічного господарського підрозділу на галузевому ринку має такі ознаки:
  293. Матриця БКГ включає такі параметри:
  294. Маркетингова стратегія охоплює рішення щодо:
  295. Розділ матриці SWOT-аналізу, у якому формуються завдання з реалізації зовнішніх можливостей за рахунок сильних сторін організації:
  296. Загальну стратегію організації здебільшого розробляють:
  297. Вибору стратегії передує:
  298. До чинників, що впливають на вибір стратегії відносять:
  299. Процес за допомогою якого розробники стратегічного плану оцінюють потенціал організації, виявляють її сильні та слабкі сторони:
  300. Менеджмент стратегічних змін та розвитку організації включає:

    301.