Волинський національний університет імені Лесі Українки

Тест ::: 076 Підприємництво та торгівля / Підприємництво, торгівля та біржова діяльність

Тема :: Сутність підприємництва як економічної категорії

1. Основною метою економіки є:
   • повне задоволення людських потреб.
   • отримання прибутку.
   • збільшення кількості робочих місць.
   • мінімізація виробничих витрат.
2. Назвіть проблеми суспільства, відповідь на які дає економіка:
   • де знайти ресурси, які умови ринку.
   • що виробляти, як виробляти, як розподіляти.
   • хто конкурент, яка ціна на ринку.
   • як споживати, кому продавати, як рекламувати.
3. Складники економічної системи розглядаються в такій послідовності:
   • виробництво, обмін, розподіл, споживання.
   • обмін, виробництво, розподіл, споживання.
   • споживання, розподіл, виробництво, обмін.
   • виробництво, розподіл, обмін, споживання.
4. Забезпечує перетворення продукту в об’єкт індивідуального привласнення й споживання:
   • виробництво.
   • обмін.
   • розподіл.
   • споживання.
5. Пропорцію кожного члена суспільства у виробленому продукті встановлює:
   • розподіл.
   • виробництво.
   • обмін.
   • споживання.
6. Вироблені продукти до споживача згідно з його часткою, отриманою за розподілом, постачає:
   • виробництво.
   • розподіл.
   • обмін.
   • споживання.
7. Економічний продукт – це:
   • благо, що має корисність.
   • те, що створюється економікою в національному та світовому господарстві.
   • об’єкт купівлі й продажу, що підлягає обміну на інший продукт або гроші.
   • засоби та предмети праці.
8. Продукт, що є об’єктом купівлі й продажу та підлягає обміну на інший продукт або гроші, – це:
   • валовий внутрішній продукт.
   • економічний продукт.
   • товар.
   • готовий виріб.
9. Виділяють такі форми товару:
   • явний.
   • прихований.
   • послуги.
   • усі відповіді правильні.
10. До сфери матеріального виробництва не відносять:
    • промисловість.
    • будівництво.
    • готелі та ресторани.
    • сільське господарство, мисливство й лісове господарство.
11. До сфери нематеріального виробництва не відносять:
    • готелі та ресторани.
    • освіту.
    • будівництво.
    • охорону здоров’я та соціальну допомогу.
12. Предметом вивчення макроекономіки є:
    • загальний рівень зайнятості.
    • загальний обсяг доходів.
    • загальний обсяг видатків.
    • усі відповіді правильні.
13. Підприємство є об’єктом вивчення:
    • мікроекономіки.
    • регіональної економіки.
    • світової економіки.
    • національної економіки.
14. Екстенсивний шлях розвитку передбачає:
    • нарощування економічного потенціалу шляхом розширення поля трудової діяльності.
    • збільшення виробництва за рахунок мобілізації внутрішніх резервів.
    • обґрунтування нових стратегій розвитку.
    • упровадження науково-технічного прогресу у виробництво.
15. Інтенсивний шлях розвитку передбачає:
    • збільшення виробництва за рахунок мобілізації внутрішніх резервів.
    • обґрунтування нових стратегій розвитку.
    • збільшення кількості обладнання.
    • збільшення кількості працюючих.
16. Безперервний процес одержання й нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, упровадження останньої у виробництво та всі сфери життя – це:
    • інтенсивний шлях розвитку.
    • науково-технічний прогрес.
    • інвестиції.
    • інфляція.
17. Формам науково-технічної революції:
    • пряма й непряма.
    • проста та складна.
    • еволюційна й революційна.
    • наука, техніка, виробництво.
18. До основних напрямів НТП належить:
    • комплексна автоматизація.
    • застосування прогресивних базових технологій.
    • освоєння принципово нових технологій.
    • усі відповіді правильні.
19. Поява принципово нових науково-технічних ідей, стрибок у розвитку продуктивних сил, їх перехід у якісно новий стан – це:
    • еволюційна форма науково-технічної революції.
    • революційна форма науково-технічної революції.
    • екстенсивний шлях розвитку.
    • інтенсивний шлях розвитку.
20. Господарська діяльність – це:
    • діяльність щодо організації виробництва на промислових підприємствах.
    • діяльність суб’єктів господарювання у сфері реалізації продукції, робіт та послуг, які мають вартісне вираження й цінову визначеність.
    • діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт і надання послуг, які мають вартісне вираження й цінову визначеність.
    • комерційна діяльність, що здійснюється для досягнення економічних та соціальних результатів й одержання прибутку.
21. Відповідно до Господарського кодексу України самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) для досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, є:
    • господарська діяльність.
    • комерційна діяльність.
    • некомерційне господарювання.
    • економічна діяльність.
22. Некомерційне господарювання – це:
    • самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
    • самостійна систематична господарська діяльність, що спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
    • самостійна систематична господарська діяльність, що спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів для одержання прибутку.
    • усі відповіді правильні.
23. До ознак підприємництва відносять:
    • свободу у виборі видів і методів діяльності.
    • орієнтацію на досягнення успіху.
    • інноваційний характер діяльності.
    • усі відповіді правильні.
24. До ризиків, що підлягають страхуванню, відносять:
    • невизначеність та зміну ринкової ситуації.
    • різке зниження цін.
    • пожежі.
    • усі відповіді правильні.
25. До суб’єктів господарювання не належать:
    • господарські організації.
    • структурні одиниці.
    • структурні підрозділи (відділи, служби).
    • немає правильної відповіді.
26. Не заборонено займатися підприємницькою діяльністю:
    • військовослужбовцям.
    • посадовим особам Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, відомств, інших центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій.
    • особам, яким заборонив це суд (до завершення встановленого строку).
    • лікарям, працівникам освіти.
27. Функціями підприємця є:
    • ресурсна.
    • інноваційна.
    • ризикова.
    • усі відповіді правильні.
28. Функція підприємця, що полягає в здійсненні освоєння виробництва нових видів продукції, нових технологій, нових матеріалів, – це:
    • ресурсна.
    • управлінська.
    • інноваційна.
    • ризикова.
29. Обов’язкові правила поведінки, якими зобов’язані керуватися й котрих повинні дотримуватись усі учасники певного процесу, – це:
    • функції.
    • закони.
    • принципи.
    • указівки.
30. До принципів підприємницької діяльності не відносять:
    • вільний вибір видів діяльності.
    • самостійне формування програм діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, установлення цін відповідно до законодавства.
    • вільний найм працівників.
    • заборона здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
31. У Господарському кодексі України підприємство визначено так:
    • господарюючий об’єкт, що має у власності, господарському веденні чи оперативному керуванні відособлене майно й відповідає щодо своїх зобов’язань цим майном.
    • група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети.
    • самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності.
    • організаційно-цілісна сукупність взаємодіючих структур, поєднаних для досягнення визначених цілей.
32. До формальних ознак підприємства не відносять:
    • наявність печатки зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
    • відокремлене майно.
    • наявність планового відділу.
    • самостійний баланс.
33. Підприємство як самостійний господарюючий суб’єкт не являє собою:
    • відкриту систему.
    • складну систему, що складається з окремих елементів.
    • юридичну особу.
    • закриту систему.
34. Яка із зазначених ознак не відповідає місцю підприємства в ринковій економіці:
    • головний мотив діяльності – отримання прибутку.
    • розподіл відповідальності за результати діяльності між підприємством і державою.
    • мінімально-необхідний ступінь державного втручання в діяльність підприємства.
    • повна автономія й самостійність підприємства.
35. Основним методом регулювання діяльності підприємств у ринковій економіці є:
    • директивне планування.
    • ринкове саморегулювання.
    • інвестиційний план.
    • бізнес-планування.
36. До цілей підприємства не відносять:
    • отримання максимального прибутку власником.
    • задоволення потреб персоналу підприємства.
    • здійснення монетарної політики.
    • створення резервних фондів.
37. Критерієм оцінки ефективності господарської та фінансової діяльності підприємств у ринковій економіці є:
    • рівень рентабельності капіталу.
    • рівень досягнення конкурентної переваги.
    • рівень продуктивності праці.
    • зниження собівартості.
38. Документ, що складається під час організації підприємства, затверджується його власником (власниками) майна, а для державних підприємств – власником майна за участю трудового колективу, – це:
    • трудовий договір.
    • статут підприємства.
    • установчий договір.
    • баланс підприємства.
39. До відомостей, що обов’язково містяться в статуті підприємства, не відносять:
    • відомості про його найменування й місцезнаходження.
    • розмір і порядок утворення статутного та інших фондів.
    • особливості оподаткування.
    • відомості про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання.
40. Основними ознаками підприємства є:
    • економічна єдність підприємства.
    • організаційна єдність підприємства.
    • технічна єдність підприємства.
    • всі відповіді правильні.
41. За метою і характером діяльності підприємства поділяють на такі:
    • комерційні.
    • виробничі.
    • торговельні.
    • комерційні і некомерційні.
42. За формою власності підприємства не класифікують на такі:
    • державні.
    • спільні.
    • змішані.
    • колективні.
43. За правовим статусом і формою господарювання підприємства поділяють на:
    • господарські товариства.
    • одноосібні.
    • кооперативні.
    • усі відповіді правильні.
44. Підприємства, у яких середньооблікова кількість працівників за звітний фінансовий рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг річного доходу не перевищує 10 мільйонів євро, відносять до:
    • великих.
    • середніх.
    • малих.
    • спільних.
45. За способом утворення та формування статутного фонду підприємства класифікують на:
    • головні, дочірні, асоційовані, філії.
    • унітарні, корпоративні.
    • комерційні, некомерційні.
    • підприємства, об’єднання.
46. За територіальною цілісністю та рівнем підпорядкування виділяють такі підприємства:
    • головні, дочірні, асоційовані, філії.
    • унітарні, корпоративні.
    • великі, середні, малі.
    • комерційні, некомерційні.
47. За приналежністю капіталу підприємства поділяють на:
    • унітарні, корпоративні.
    • великі, середні, малі.
    • національні, іноземні, спільні.
    • комерційні, некомерційні.
48. Відповідно до Господарського кодексу України підприємства відносять до великих, середніх або малих за:
    • площею земельної ділянки.
    • формою власності.
    • положенням на споживчому ринку.
    • кількістю працюючих та обсягом річного доходу від будь-якої діяльності.
49. Підприємства, що утворюються двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діють на основі об’єднання майна чи трудової діяльності учасників, – це:
    • унітарні.
    • корпоративні.
    • дочірні.
    • комерційні.
50. Основною ознакою відмінності господарських товариств є:
    • кількість працюючих.
    • рівень майнової відповідальності.
    • термін функціонування.
    • обсяг статутного капіталу.
51. Командитному товариству найбільш властива така риса, як:
    • рівномірний розподіл ризику між засновниками.
    • різний рівень участі в управлінні товариством, що базується на майновій відповідальності.
    • усі учасники відповідають лише внесеними коштами.
    • значні можливості розширення капіталу.
52. Учасники товариства з додатковою відповідальністю мають відповідати за борги товариства:
    • у межах їхніх внесків.
    • солідарно в рівних частках до вкладу кожного з учасників.
    • у межах належних їм акцій.
    • у межах статутного фонду.
53. Договірні відносини щодо тимчасового володіння й користування майном характерні для:
    • відкритого акціонерного товариства.
    • орендного підприємства.
    • товариства з додатковою відповідальністю.
    • товариства з повною відповідальністю.
54. Товариства з обмеженою відповідальністю більш поширені, ніж товариства з повною відповідальністю у зв’язку з тим, що:
    • засновані переважно на власній праці їх членів.
    • його члени несуть відповідальність у межах укладеного ними капіталу в статутний фонд.
    • його члени несуть солідарну відповідальність у межах усього власного майна.
    • його члени не несуть ніякої майнової відповідальності.
55. Головна відмінність публічного акціонерного товариства від приватного полягає в:
    • специфічності господарської діяльності.
    • способі розміщення цінних паперів.
    • сумі статутного фонду.
    • системі контролю за діяльністю.
56. Підприємство, майно якого є власністю трудового колективу, кооперативу, іншого статутного товариства, суспільної чи релігійної організації, – це:
    • сімейне підприємство.
    • орендне підприємство.
    • колективне підприємство.
    • комунальне.
57. Якщо іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, – це:
    • підприємство з іноземними інвестиціями (спільне).
    • іноземне підприємство.
    • одноосібне підприємств.
    • унітарне підприємство.
58. Об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, що на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність, – це:
    • унітарне підприємство.
    • асоційоване підприємство.
    • холдинг.
    • господарське об’єднання.
59. Об’єднання підприємств – це:
    • організація, утворена за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність.
    • унітарне підприємство.
    • господарська організація, утворена в складі двох або більше підприємств із метою координації їхньої виробничої, наукової й іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
    • підприємство, засноване на змішаній формі власності.
60. Підприємство, що створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства, – це:
    • унітарне підприємство.
    • господарське товариство.
    • консорціум.
    • холдинг.
61. Постійний і системний вплив на діяльність структур підприємства для забезпечення узгодженої роботи й досягнення кінцевого позитивного результату – це:
    • планування.
    • управління.
    • система.
    • лідерство.
62. Управління – це :
    • керівництво.
    • дія на певний об’єкт.
    • контроль.
    • регулювання.
63. Управління з функціональних позицій – це процес:
    • планування, органiзування, контролювання, регулювання.
    • планування, органiзування, мотивування, контролювання, регулювання, якi потрібнi для досягнення цiлей.
    • органiзування й контролювання.
    • визначення цілей діяльності.
64. До загальних функцiй управління належать:
    • науковiсть, цiлеспрямованiсть, послідовність.
    • органiзування, контролювання та планування.
    • планування, органiзування, мотивування, контролювання.
    • координацiя, складання звiтiв, контролювання.
65. До числа основних загальних функцiй менеджменту не належить:
    • кредитування.
    • органiзування.
    • мотивування.
    • контролювання.
66. За ознакою процесів управління розрізняють функції:
    • управління основним виробництвом.
    • управління допоміжним виробництвом.
    • управління постачанням, збутом.
    • усі відповіді правильні.
67. Процес формування структури управління, розподілу завдань, повноважень та відповідальності між працівниками, суб’єкта господарювання для досягнення загальних цілей його діяльності – це:
    • планування.
    • органiзування.
    • мотивування.
    • контролювання.
68. Контролювання як функція управління – це:
    • процес визначення досягнутих за певний період результатів діяльності, порівняння досягнутих результатів із запланованими й коригування діяльності, що в сукупності забезпечує виконання завдань плану на належному рівні.
    • вид діяльності.
    • процес визначення цілей діяльності, передбачення майбутнього розвитку та вироблення найефективніших способів їх досягнення.
    • спостереження за роботою персоналу підприємства.
69. Мотивування як функція управління – це:
    • намагання працiвника отримувати високу заробітну плату.
    • процес, що спонукає працівників до спільних узгоджених дій, які забезпечують досягнення поставлених цілей діяльності.
    • процес забезпечення ступеня вiдносного задоволення, що відчуває працiвник, який отримав винагороду.
    • процес формування структури управління, розподілу завдань, повноважень і відповідальності між працівниками суб’єкта господарювання для досягнення загальних цілей його діяльності.
70. До конкретних функцій управління не відносять:
    • управління виробництвом.
    • управління постачанням.
    • планування та контроль.
    • управління постачанням, збутом.
71. До принципів управління підприємством не належить:
    • ліквідність.
    • цілеспрямованість.
    • системність.
    • ієрархічність.
72. Досягнення максимально можливих результатів діяльності за мінімальних витрат характеризує принцип управління:
    • цілеспрямованість.
    • економічність.
    • системність.
    • пропорційність.
73. Підприємство розглядається як відкрита система, що складається із взаємодіючих та взаємопов’язаних елементів, згідно з принципом:
    • урахування потреб та інтересів.
    • єдиновладдя.
    • системності.
    • пропорційності.
74. Принцип ієрархічності передбачає:
    • досягнення максимально можливих результатів діяльності за мінімальних витрат.
    • відповідальність за виконання функцій управління.
    • розподіл управлінських посад в організаційній структурі від найнижчого рівня управління до найвищого.
    • задоволення потреб та інтересів працівників для досягнення цілей підприємства на засадах застосування мотивації.
75. Методи управління – це:
    • способи передачі інформації.
    • способи впливу на об’єкт управління.
    • план наради з виробничих питань.
    • технологічні карти.
76. Способи впливу на трудові колективи чи окремих працівників, що об’єктивно необхідні для досягнення цілей підприємства, характеризують:
    • комунікації.
    • функції управління.
    • конкретні функції управління.
    • методи управління.
77. Розрізнять такі групи методiв управління:
    • економiчнi, адміністративні, соцiально-психологiчнi.
    • виробничі, управлінські.
    • соціальні, екологічні, адміністративні.
    • усі відповіді правильні.
78. Економiчнi методи управління – це:
    • методи, що ґрунтуються на використанні таких мотивів трудової дiяльностi, як почуття обов’язку та відповідальності.
    • методи, що ґрунтуються на використанні системи економічних важелів і заходів для досягнення поставленої мети й забезпечення єдності інтересів підприємства та окремих працівників.
    • засоби владного впливу на колектив та окрему особу.
    • методи, за допомогою яких здiйснюється силовий вплив на колектив.
79. Соцiально-психологiчнi методи управління – це:
    • засоби впливу, якi ґрунтуються на використаннi виробничих відносин.
    • сукупність специфічних способів дії на особисті відносини і зв’язки між працівниками, а також на соціальні процеси на підприємстві.
    • методи, за допомогою яких здiйснюється вплив на економiчнi iнтереси колективiв та окремих членів.
    • засоби владного впливу на колектив та окрему особу.
80. Адміністративні методи управління – це:
    • система способів і прийомів організаційно-розпорядчої дії, пе-редбачають застосування заходів примусу й дисциплінарної відповідальності.
    • сукупність специфічних способів дії на особисті відносин й зв’язки між працівниками.
    • методи засновані на використанні системи економічних важелів і заходів.
    • засоби впливу на колективи й окремих їх працiвникiв, якi ґрунтуються на використаннi об’єктивних відносин мiж ними.
81. До економічних методів управління відносять:
    • закони.
    • матеріальні стимули.
    • статут.
    • указ.
82. Наказ є формою впливу такого методу управління, як:
    • економічний.
    • адміністративний.
    • ринковий.
    • стимулюючий.
83. Адміністративні методи управління не включають:
    • закони, положення, статути, укази.
    • організаційне нормування.
    • інструкції, правила, вимоги.
    • планування, ціноутворення, податки.
84. Соціально-психологічні методи управління передбачають:
    • вивчення соціальних запитів та інтересів колективу.
    • розпорядчий вплив на працівників.
    • ціноутворення.
    • державне регулювання.
85. Склад виробничих й управлінських підрозділів підприємства, а також система взаємозв’язків щодо обміну матеріальними та інформаційними потоками між ними – це:
    • організаційна структура управління.
    • структура управління.
    • ланка управління.
    • виробнича структура.
86. Організаційна структура управління – це:
    • кількість функціональних підрозділів на підприємстві.
    • упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх узаємозв’язки й забезпечують керівництво підприємством.
    • методи впливу вищих керівників на структурні підрозділи.
    • вивчення соціальних запитів та інтересів членів комітету.
87. Ланка управління – це:
    • упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління.
    • відокремлений орган (працівник), наділений функціями управління, правами для їх реалізації, визначеною відповідальністю за виконання функцій та використання прав.
    • кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції.
    • виробничі підрозділи, що працюють за бригадною системою.
88. До вимог побудови організаційних структур не відносять:
    • адаптивність.
    • спеціалізацію.
    • оперативність.
    • лояльність.
89. Здатність організаційної структури чітко реагувати на зміну попиту, удосконалення технології виробництва, появу інновацій називається:
    • гнучкість, динамізм.
    • спеціалізація.
    • надійність.
    • економічність.

 

Тема :: Структура та форми підприємницької діяльності

90. До чинників, що визначають вибір виду організаційної структури управління, не відносять:
    • розміри підприємства.
    • виробничий профіль фірми.
    • методи ціноутворення, що використовуються.
    • характер об’єднання підприємства.
91. Планування діяльності підприємства – це:
    • порівняння основних показників його розвитку у звітному й базовому періодах.
    • розрахунок майбутньої величини прибутків.
    • установлення цілей підприємства на перспективу та вибір най-ефективніших способів їх досягнення й ресурсного забезпечення.
92. Метою планування є:
    • ліквідувати негативний вплив на підприємство змін середовища, у якому воно функціонує.
    • забезпечити виконання планів підприємства.
    • підвищити ліквідність і платоспроможність.
    • немає правильної відповіді.
93. До принципів планування не відносять:
    • точність.
    • мобільність кадрів.
    • оптимальність використання ресурсів.
    • безперервність.
94. За принципами визначення планових показників розрізняють такі методи планування:
    • інтерполяційний.
    • балансовий.
    • матричний.
    • автоматизований.
95. За узгодженістю ресурсів і потреб розрізняють такі методи планування:
    • нормативний.
    • матричний.
    • екстраполяційний.
    • механізований.
96. За способом розрахунку планових показників розрізняють такі методи:
    • матричний.
    • екстраполяційний.
    • дослідно-статистичний.
    • механізований.
97. Ресурсний метод планування використовується при:
    • значних обсягах випуску продукції.
    • незначній ємності ринку.
    • монопольному становищі підприємства або слабкій конкуренції.
    • обмеженій номенклатурі продукції.
98. Нормативний метод планування передбачає розрахунок планових показників на основі:
    • прогресивних норм використання ресурсів з урахуванням зміни цих норм у плановому році.
    • середніх норм використання ресурсів у плановому році.
    • середньогалузевих норм витрат ресурсів.
    • міжгалузевих норм витрат ресурсів.
99. Узгодження потреб підприємства з необхідними ресурсами передбачає такий метод планування:
    • балансовий.
    • матричний.
    • інтерполяційний.
    • цільовий.
100. Планові показники визначаються на підставі розрахунків впливу чинників згідно з таким методом, як:
     • цільовий.
     • інтерполяційний.
     • дослідно-статистичний.
     • чинниковий.
101. Значення планових показників визначається на основі їх динаміки в минулому в разі використання такого методу, як:
     • цільовий.
     • ресурсни.
     • матричний.
     • екстраполяційний.
102. За термінами плани поділяються на:
     • поточні.
     • реактивні.
     • функціональні.
     • ресурсні.
103. Назвіть метод використання якого ґрунтується на принципі мобілізації творчих здібностей персоналу:
     • преактивний.
     • інтерактивний.
     • ресурсний.
     • реактивний.
104. Назвіть метод використання якого не потребує повертатися до минулого та прагнути рухатися вперед:
     • реактивний.
     • преактивний.
     • інтерактивний.
     • інактивний.
105. За об’єктами планування розрізняють такі плани:
     • план виробництва.
     • план продажу.
     • фінансовий план.
     • усі відповіді правильні.
106. Завданням якого плану є визначення можливих обсягів продажу, формування портфеля замовлень, освоєння нових видів продукції :
     • плану продажу.
     • фінансового плану.
     • плану з праці.
     • плану товарообороту.
107. Завданням якого плану є визначення номенклатури, асортименту та кількості продукції, що виготовляється в натуральних і вартісних показниках:
     • фінансового плану.
     • плану виробництва.
     • плану з праці.
     • плану товарообороту.
108. Залежно від тривалості планового періоду розрізняють:
     • довгостроковий, середньостроковий, поточний плани.
     • плани продажу, із праці, товарообороту.
     • стратегічний план та бізнес-план.
     • немає правильної відповіді.
109. Назвіть план, що деталізує показники тактичного плану для організації планомірної та ритмічної роботи всього підприємства і його структурних підрозділів протягом короткого проміжку часу:
     • стратегічний план.
     • оперативно-календарний план.
     • бізнес-план.
     • довгостроковий план.
110. Назвіть план, що передбачає економічний та соціальний розвиток підприємства на короткостроковий або середньостроковий період, визначає сукупність конкретних дій та засобів для досягнення намічених:
     • стратегічний план.
     • оперативно-календарний план.
     • тактичний план.
     • довгостроковий план.
     • бізнес-план.
111. Стратегія – це:
     • процес здійснення сукупності взаємоузгоджених робіт із визначення короткострокових цілей.
     • комплексна мета, що включає зовнішні та внутрішні орієнтири.
     • конкретний стан окремих характеристик підприємства.
     • довгостроковий якісно визначений напрям розвитку організації, спрямований на закріплення її позицій, задоволення потреб споживачів та досягнення поставлених цілей.
112. Стратегічне планування – це
     • процес здійснення сукупності систематизованих і взаємопов’язаних робіт із визначення довгострокових цілей та напрямів діяльності підприємства.
     • комплексна мета, що включає зовнішні та внутрішні орієнтири.
     • конкретний стан окремих характеристик підприємства.
     • календарне погодження виробничого процесу між структурними підрозділами, у якому враховуються послідовність і параметри технологічного процесу.
113. Стратегічна ціль – це:
     • бачення майбутнього стану підприємства.
     • процес здійснення сукупності взаємоузгоджених робіт із визначення довготермінових цілей.
     • конкретний стан окремих характеристик підприємства, досягнення яких є бажаним і на які спрямована його діяльність.
     • узагальнена модель дій, спрямованих на досягнення мети.
114. Головна загальна ціль підприємства, яка визначає причину його існування, – це:
     • стратегія підприємства.
     • місія.
     • поточний план.
     • стратегічна ціль.
115. За характером поведінки на ринку виділяють такі стратегії:
     • перспективна, поточна.
     • зростання, скорочення.
     • лідерства за витратами.
     • активна, пасивна.
116. За рівнем управління розрізняють такі стратегії:
     • корпоративна, оперативна.
     • реструктуризація, скорочення.
     • ресурсна, активна.
     • оптимальних витрат, стабілізації.
117. За позицією в конкурентному середовищі розрізняють такі стратегії:
     • зростання, стабілізації.
     • функціональна, ринкової ніші.
     • ринкової ніші, упередження.
     • ресурсна, пасивна.
118. За стадією життєвого циклу підприємства розрізняють стратегію:
     • зростання.
     • стабілізації.
     • реструктуризації.
     • усі відповіді правильні.
119. До зовнішніх чинників, що впливають на вибір стратегії підприємства, відносять:
     • сильні й слабкі сторони підприємства.
     • привабливість галузі та рівень конкуренції.
     • конкурентні можливості підприємства.
     • загальні цінності та корпоративну культуру.
120. Поточні плани розробляють на такий період:
     • один рік.
     • п’ять років.
     • невизначений період.
     • чіткі межі відсутні.
121. Необоротні активи – це:
     • активи, що використовуються підприємством у його діяльності протягом тривалого часу (більше одного року або одного операційного циклу, якщо він довший за рік).
     • цінності, які використовують у виробничій діяльності.
     • мобільні активи, які перетворюються в грошові кошти протягом одного року.
     • немає правильної відповіді.
122. До складу активів входять:
     • засоби праці та предмети праці.
     • необоротні й оборотні активи.
     • земля, основні засоби, персонал підприємства.
     • оборотні фонди та фонди обігу.
123. Характерною особливістю основних засобів є:
     • одночасне перенесення своєї вартості на вартість готової продукції.
     • тривалий час функціонування у виробничому процесі та перенесення своєї вартості на вартість готової продукції за частинами.
     • повна зміна своєї форми й розмірів після участі у виробничому процесі.
     • зміна натурально-уречевленої форми в процесі використання.
124. Період часу, упродовж якого підприємство планує використовувати необоротні активи, – це:
     • строк корисного використання.
     • час роботи обладнання.
     • змінність роботи.
     • тривалість кругообігу.
125. До основних засобів не відносять:
     • земельні ділянки.
     • багаторічні насадження.
     • транспортні засоби.
     • спецодяг.
126. Вкажіть ознаку, яка характеризує поділ основних засобів підприємства на активну й пасивну частини?
     • рівень дохідності.
     • роль у процесі створення продукції.
     • паспортна продуктивність.
     • рівень зносу.
127. До активної частини основних засобів відносять:
     • машини, устаткування.
     • будівлі, споруди, інвентар.
     • незавершене виробництво, машини, транспортні засоби.
     • земельні ділянки, машини й обладнання.
128. До пасивної частини основних засобів відносять:
     • машини, споруди.
     • транспортні засоби, збутова мережа.
     • будівлі, споруди, передавальні пристрої.
     • устаткування, силові та робочі машини.
129. Вкажіть джерела формування коштів на придбання основних засобів:
     • статутний фонд.
     • прибуток.
     • банківські кредити.
     • усі відповіді правильні.
130. Структура основних засобів – це:
     • їх склад за окремими елементами.
     • склад кожного елемента основних виробничих засобів.
     • кількість елементів, що формують загальну вартість основних засобів.
     • співвідношення різних груп основних засобів у їх загальній вартості.
131. Матеріальні активи, які призначені для використання впродовж періоду більше одного року та які не входять до складу основних засобів, характеризують:
     • оборотні засоби.
     • інші необоротні активи.
     • фонди обігу.
     • засоби виробництва.
132. Нематеріальні активи підприємства – це:
     • активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством для використання впродовж тривалого періоду для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.
     • результати організації виробничого процесу.
     • частина основних засобів, яка формує її основну складову частину.
     • немає правильної відповіді.
133. До нематеріальних активів відносять:
     • різновид благодійницької діяльності підприємства.
     • права на використання об’єктів промислової та інтелектуальної власності.
     • землі, що перебувають у власності підприємства.
     • засоби, що не використовуються у виробничому процесі.
134. Первісна вартість основних засобів складається із:
     • ціни основних засобів, витрат на транспортування й монтаж.
     • переоціненої вартості основних засобів.
     • амортизаційних відрахувань.
     • витрат на демонтаж.
135. Залишкова вартість основних засобів відображає:
     • різницю між відновлювальною й первісною вартістю основних засобів.
     • перенесену на вироблену продукцію, послуги частину їх вартості.
     • вартість засобів підприємства під час ліквідації.
     • різницю первісної вартості та рівня зносу.
136. Амортизаційна вартість основних засобів – це:
     • вартість основних засобів до моменту введення їх в експлуатацію.
     • грошове вираження витрат на відтворення основних засобів у сучасних умовах.
     • вартість основних засобів на момент їхньої ліквідації.
     • різниця між первісною та ліквідаційною вартістю.
137. Інтенсивність зносу основних засобів залежить від:
     • виду засобів, характеру та умов експлуатації.
     • розвитку НТП.
     • вартості.
     • якості виготовлення.
138. Під фізичним зносом розуміють:
     • поступову втрату основними засобами первісних експлуатаційних властивостей, що призводить до зменшення їх реальної вартості.
     • невідповідність науково-технічному прогресу.
     • знецінення діючих засобів під дією НТП.
     • утрату основними засобами споживчої вартості у випадку їх бездіяльності.
139. Моральний знос основних засобів – це:
     • моральне старіння засобів, невідповідність необхідним вимогам.
     • повна втрата вартості засобів або їх частини.
     • знецінення діючих засобів під дією НТП.
     • непридатність основних засобівдо експлуатації порівняно з існуючими аналогами.
140. Як попередити втрати від передчасного морального зносу основних засобів?
     • проведенням капітального ремонту.
     • підвищенням інтенсивності використання техніки, модернізацією обладнання.
     • підвищенням змінності роботи обладнання.
     • обстеженням технічного стану.
141. Амортизація – це:
     • втрата частини вартості основних засобів під впливом НТП;
     • відсоток річних відрахувань від балансової вартості.
     • поступове перенесення вартості основних засобів на виготовлену продукцію або на витрати підприємства протягом терміну їх використання.
     • утрата частини вартості основних засобів під впливом НТП.
142. Норма амортизації – це:
     • процент відрахувань від первісної вартості.
     • утрата частини вартості основних засобів під впливом НТП.
     • установлений розмір амортизаційних відрахувань за певний період часу, виражений у процентах до їх первісної (переоціненої) вартості.
     • сума коштів щорічного відрахування до амортизаційного фонду.
143. Сума амортизаційних відрахувань не використовується на:
     • відтворення й удосконалення основних засобів підприємства.
     • покриття матеріальних витрат підприємства та виплату заробітної плати.
     • придбання й освоєння земельних ділянок.
     • нове будівництво.
144. До чинників, які впливають на фізичний знос основних засобів, відносять:
     • оплату праці.
     • рівень зносу та рівень завантаженості.
     • ціни на обладнання.
     • кваліфікацію робітників.

 

Тема :: Методологія оцінки показників підприємницької діяльності

145. До форм простого відтворення основних засобів відносять:
     • поточний, капітальний, відновний ремонти.
     • реконструкцію устаткування.
     • технічне переоснащення устаткування.
     • модернізацію устаткування.
146. Розширене відтворення основних засобів не здійснюється шляхом:
     • заміни застарілих елементів основних засобів.
     • реконструкції підприємства.
     • нового будівництва.
     • модернізації основних засобів.
147. Шляхами вибуття основних засобів є:
     • безоплатна передача.
     • ліквідація.
     • обмін.
     • усі відповіді правильні.
148. Укажіть методи прискореної амортизації основних засобів:
     • кумулятивний та прискореного зменшення залишкової вартості.
     • рівномірного списання.
     • виробничий.
     • податковий.
149. Вкажіть показник, що характеризує інтенсивність оновлення основних засобів:
     • коефіцієнт вибуття.
     • коефіцієнт оновлення.
     • фондовіддача.
     • коефіцієнт зносу.
150. Вкажіть показник, якій характеризує ефективність використання основних засобів:
     • фондовіддача.
     • коефіцієнт оновлення.
     • середньорічна вартість.
     • коефіцієнт вибуття.
151. Оборотні активи підприємства − це:
     • засоби праці які використовують у процесі виробництва тривалий час.
     • предмети та засоби праці, термін експлуатації яких не перевищує одного року.
     • мобільні активи, які є грошовими коштами або можуть бути перетвореними в них протягом року чи одного операційного циклу.
     • усі відповіді правильні.
152. Кругообіг елементів оборотних активів уключає:
     • готову продукцію.
     • дебіторську заборгованість.
     • гроші.
     • усі відповіді правильні.
153. До оборотних активів не відносять:
     • грошові кошти.
     • дебіторську заборгованість.
     • запаси.
     • довгострокові фінансові інвестиції.
154. Запаси підприємства – це активи, які:
     • утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності.
     • утримуються для споживання під час виробництва продукції.
     • утримуються з метою управління підприємством.
     • усі відповіді правильні.
155. Заборгованість покупців або замовників за надані їм товари, роботи, послуги, фінансових і податкових органів та інших контрагентів – це:
     • виробничі запаси.
     • дебіторська заборгованість.
     • ліквідні цінні папери.
     • поточна заборгованість.
156. Матеріальні цінності, що придбані й утримуються підприємством з метою подальшого продажу, – це:
     • товари.
     • виробничі запаси.
     • незавершене виробництво.
     • готова продукція.
157. До складу оборотних активів підприємства входять:
     • запаси матеріалів, обладнання, палива, готової продукції на складі.
     • запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти та ліквідні цінні папери.
     • виробничі запаси, незавершене будівництво, витрати майбутніх періодів.
     • запаси, незавершене будівництво, доходи майбутніх періодів.
158. Незавершене виробництво – це:
     • матеріальні цінності, що утримуються для подальшого продажу.
     • предмети, що використовуються більше року.
     • незакінчена продукція, що підлягає подальшій переробці або завершенню виробництва.
     • продукція, обробку якої завершено, але яка не пройшла випробування.
159. Основними функціями оборотних активів є:
     • грошове забезпечення безперервності процесу виробництва.
     • покриття зносу основних засобів.
     • фінансування витрат на оплату праці.
     • немає правильної відповіді.
160. Назвіть елемент, що не входить до складу запасів:
     • виробничі запаси.
     • готова продукція.
     • грошові кошти й ліквідні цінні папери.
     • МШП.
161. За джерелами формування оборотні активи поділяються на:
     • власні, чисті.
     • власні, прирівняні до власних, валові.
     • мобільні й немобільні.
     • основні та допоміжні.
162. Кошти, які утворюють за рахунок кредитів, відносять до:
     • позичених.
     • ненормованих.
     • нормованих.
     • власних.
163. Метод нормування оборотних активів, що ґрунтується на розрахунках нормативів за кожним нормованим елементом, називають:
     • методом прямого рахунку.
     • аналітичним методом.
     • методом непрямого рахунку.
     • немає правильної відповіді.
164. Метод розрахунку оборотних активів, який передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей із подальшим коригуванням фактичних запасів і вилученням із них надлишкових, називають:
     • методом прямого рахунку.
     • аналітичним методом.
     • коефіцієнтним методом.
     • методом непрямого рахунку.
165. Мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас для нормального функціонування підприємства – це:
     • норма запасу оборотних активів.
     • страховий запас.
     • підготовчий запас.
     • поточний запас.
166. Назвіть елемент оборотних активів що не нормується:
     • грошові кошти на розрахунковому рахунку.
     • виробничі запаси.
     • незавершене виробництво.
     • дебіторська заборгованість.
167. Назвіть метод оцінки запасів підприємства при їх вибутті, що передбачає визначення витрат за кожною конкретною одиницею використаних виробничих запасів:
     • ціни продажу.
     • ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.
     • нормативних витрат.
     • середньозваженої собівартості.
168. Страховий (резервний) запас визначають як:
     • половину середнього інтервалу між постачанням.
     • добуток потреби в ресурсі на період зриву постачання.
     • період, необхідний для приймання, складування й підготовки до виробничого використання матеріальних ресурсів.
     • множення денної потреби в певному запасі на норму запасів у днях.
169. Розмір якого запасу визначається виходячи з середнього інтервалу між постачаннями?
     • транспортного запасу.
     • поточного запасу.
     • резервного запасу.
     • технологічного запасу.
170. Норматив оборотних активів у незавершеному виробництві визначається з урахуванням:
     • середньоденного обсягу реалізації продукції.
     • середньоденного обсягу випуску продукції за виробничою собівартістю.
     • річного випуску продукції за оптовими цінами виробника.
     • немає правильної відповіді.
171. Норму запасу готової продукції на складі визначають:
     • кількістю днів, яка необхідна для підготовки продукції до реалізації.
     • виходячи з поточних витрат на виготовлення готової продукції.
     • кількістю днів перебування вантажу в дорозі.
     • розміром договірних зобов’язань зі споживачами.
172. Назвіть метод оцінки запасів підприємства при вибутті, що передбачає їх використання у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство:
     • ціни продажу.
     • нормативних витрат.
     • середньозваженої собівартості.
     • собівартості останніх за часом надходження запасів (LIFO).
173. Ефективність використання оборотних активів характеризує показник:
     • кругообігу оборотних активів.
     • оборотності оборотних активів.
     • окупності оборотних активів.
     • усі відповіді правильні.
174. Оборотність оборотних активів обчислюється:
     • тривалістю одного обороту оборотних активів у днях.
     • величиною оборотних активів, що припадають на одну гривню реалізованої продукції.
     • усі відповіді правильні.
     • немає правильної відповіді.
175. Коефіцієнт швидкої ліквідності визначається:
     • співвідношенням поточних активів до поточних зобов'язань.
     • множенням поточних активів на поточні зобов'язання.
     • співвідношенням найбільш ліквідних оборотних активів до поточних зобов'язань.
     • немає правильної відповіді.
176. Кількість оборотних активів підприємства, що припадає на одну гривню реалізованої продукції, характеризує показник:
     • коефіцієнт оборотності.
     • коефіцієнт завантаження.
     • тривалість одного обороту.
     • немає правильної відповіді.
177. Коефіцієнт оборотності оборотних активів визначають як:
     • відношення реалізованої за рік продукції та середньорічного залишку оборотних активів.
     • відношення середньорічного залишку оборотних активів та реалізованої за рік продукції.
     • кількість оборотів, що за розрахунковий період часу поділена на 360 днів.
     • немає правильної відповіді.
178. Коефіцієнт оборотності оборотних активів характеризує:
     • середню тривалість одного обороту.
     • кількість оборотних активів за відповідний період.
     • кількість оборотів за розрахунковий період часу.
     • немає правильної відповіді.
179. Тривалість одного обороту оборотних активів визначають як:
     • відношення кількості календарних днів до коефіцієнта оборотності оборотних активів.
     • відношення коефіцієнта оборотності оборотних активів та коефіцієнта завантаження
     • кількість оборотів за розрахунковий період часу поділена на 360 днів.
     • відношення реалізованої за рік продукції та середньорічного залишку оборотних активів.
180. Оборотні активи використовуються ефективноколи:
     • коефіцієнт завантаження оборотних активів зростає.
     • тривалість одного обороту зростає.
     • коефіцієнт оборотності зростає.
     • коефіцієнт оборотності більший за коефіцієнт завантаження.
181. Сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності, – це:
     робоча сила.
     • персонал підприємства.
     • кадри підприємства.
     • трудовий потенціал.
182. За рівнем участі у виробничій діяльності персонал класифікується на:
     • основний та допоміжний.
     • виробничий і керівний.
     • постійний та тимчасовий.
     • промислово-виробничий і невиробничий.
183. Персонал, що безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей або забезпечує умови для нормального ходу виробничого процесу, – це:
     • промислово-виробничий персонал.
     • робітники.
     • технічні службовці.
     • обслуговуючий персонал.
184. Вкажіть із зазначених категорій працівників, які не належать до фахівців:
     • секретарі.
     • економісти.
     • юрисконсульти.
     • адміністратори.
185. Працівники, які організовують виробництво та здійснюють управління діяльністю підприємства та його структурних підрозділів, – це:
     • керівники.
     • адміністратори.
     • професіонали.
     • усі відповіді правильні.
186. Працівники, які володіють знаннями в одній або кількох галузях наук, займаються інженерно-технічними, економічними й іншими видами діяльності, – це:
     • технічні службовці.
     • фахівці.
     • професіонали.
     • керівники.
187. Працівники, які мають високий рівень знань у певній галузі, підкріплений наявністю диплома найвищої кваліфікації, – це:
     • робітники.
     • фахівці.
     • професіонали.
     • керівники.
188. До якої категорії персоналу підприємства відповідно до класифікатора професій на основі ISCO-88 слід віднести інженера:
     • керівники.
     • фахівці.
     • технічні службовці.
     • спеціалісти.
189. До категорії “технічні службовці” відносяться працівники, які:
     • займаються інженерно-технічними, економічними й іншими роботами.
     • зайняті безпосередньо в процесі виробництва та надання матеріальних благ.
     • здійснюють підготовку й оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування.
     • мають технічну освіту й керують виробничими процесами.
190. До якої категорії персоналу підприємства слід віднести економіста?
     • керівники.
     • службовці.
     • фахівці.
     • робітники.
191. Вид трудової діяльності, яка потребує відповідних спеціальних знань та практичних навичок, визначає:
     • спеціальність.
     • професія.
     • кваліфікація.
     • спеціалізація.
192. Кваліфікація − це:
     • вид трудової діяльності, яка потребує відповідних спеціальних знань та практичних навичок.
     • вид трудової діяльності, здійснення якої потребує практичних навичок.
     • різновид трудової діяльності в межах певної професії.
     • сукупність спеціалізованих знань і практичних навичок, що визначають рівень підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності.
193. Різновид трудової діяльності в межах певної професії – це:
     • кваліфікація.
     • професія.
     • спеціальність.
     • усі відповіді правильні.
194. За відношенням до власності персонал підприємства поділяється на:
     • роботодавців та власників.
     • власників (співвласників) та найманих працівників.
     • постійних та тимчасових працівників.
     • немає правильної відповіді.
195. Працівники, які працюють на підприємстві певний термін часу, належать до:
     • сезонних.
     • тимчасових.
     • контрактних.
     • облікових.
196. Розрізняють такі кваліфікаційні групи спеціалістів:
     • кваліфікованих та некваліфікованих.
     • вищої й середньої кваліфікації, спеціалістів-практиків.
     • практиків і спеціалістів.
     • висококваліфікованих та малокваліфікованих.
197. Відсутність спеціальної підготовки та досвіду практичної роботи характеризує робітників:
     • другого розряду.
     • шостого розряду.
     • неосновних.
     • некваліфікованих.
198. Співвідношення між окремими групами персоналу відповідно до його класифікаційних ознак характеризує:
     • кваліфікаційні групи.
     • структуру персоналу підприємства.
     • тарифну сітку.
     • тарифний розряд.
199. Для визначення кваліфікаційного рівня робітників і службовців застосовується:
     • посадова інструкція.
     • положення про підрозділ.
     • єдина тарифна сітка.
     • трудовий кодекс.
     • конкурс спеціалістів.
200. Розрізняють такі види структур персоналу:
     • професійна.
     • вікова.
     • соціальна.
     • усі відповіді правильні.
201. Вкажіть, як обчислюється середньооблікова кількість працівників за місяць:
     • відношенням кількості календарних днів до фактичної наявної кількості працюючих.
     • відношенням кількості явок і неявок до кількості календарних днів у місяці.
     • підсумовуванням кількісного складу працівників за кожний календарний день місяця й діленням на кількість днів місяця.
     • відношенням кількості працівників на кінець року на 12 місяців.
202. Співвідношення загальної кількості прийнятих працівників і середньооблікової кількості працівників за цей період характеризує коефіцієнт:
     • плинності кадрів.
     • інтенсивності обороту з прийняття.
     • середній стаж.
     • стабільності.
203. До показників якісного складу персоналу не відносять:
     • середній тарифний розряд.
     • продуктивність праці.
     • професійно-кваліфікаційну структуру.
     • освітній рівень зайнятих.
204. Співвідношення кількості працівників, які працюють стабільно, та їх середньооблікової кількості за цей період – це:
     • оборот зі звільнення.
     • рівень плинності кадрів.
     • коефіцієнт стабільності.
     • відданість персоналу.
205. Середній стаж роботи визначає:
     • оборот зі звільнення.
     • рівень плинності кадрів.
     • коефіцієнт стабільності.
     • відданість персоналу.
206. Рівень плинності кадрів визначається:
     • відношенням кількості працівників, які звільнилися за власним бажанням, і звільнених за порушення трудової дисципліни до серед-ньооблікової кількості працівників.
     • відношенням кількості звільнених з усіх причин до явочної кількості.
     • відношенням кількості звільнених із поважних причин до облікової кількості працюючих.
     • немає правильної відповіді.
207. Продуктивність праці характеризує:
     • обсяг випущеної продукції.
     • виконання плану з виробництва продукції.
     • ефективність праці в процесі виробництва продукції.
     • жодної правильної відповіді.
208. Продуктивність праці показує:
     • здатність працівника випускати визначену кількість продукції за одиницю часу.
     • фондоозброєність праці.
     • результати праці.
     • обсяг реалізованої продукції.
209. Вкажіть показники, які визначають продуктивність праці:
     • виробіток та норма часу.
     • виробіток і трудомісткість.
     • норма кількості й норма часу.
     • прибуток і рентабельність.
210. Виробіток – це:
     • кількість продукції, що реалізована за певний період.
     • вартість виробленої продукції за одиницю часу.
     • час на виробництво запланованого обсягу продукції.
     • кількість продукції, яку виготовлено за одиницю часу або яка припадає на одного середньооблікового працівника.
211. Заробітна плата – це:
     • новостворена кожним робітником вартість у грошовій формі, що виділяється державою для їх особистого споживання.
     • абсолютна сума грошових засобів, отриманих працівниками пропорційно до кількості та якості їхніх потреб.
     • винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
     • розрахункова величина, що за трудовим договором становить витрати на робочу силу.
212. До функцій заробітної плати не відносять:
     • соціальну.
     • відтворювальну.
     • розподільчу.
     • стимулюючу.
213. Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці – це:
     • основна заробітна плата.
     • премії.
     • відрядна заробітна плата.
     • інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
214. Додаткова заробітна плата визначається у відсотках від:
     • основної заробітної плати.
     • суми основної заробітної плати й премій.
     • цільових витрат.
     • собівартості.
215. Розмір преміальних доплат визначається у процентах від:
     • додаткової заробітної плати.
     • сум основної та додаткової заробітної плати.
     • адміністративних витрат.
     • тарифної заробітної плати.
216. Співвідношення між окремими складниками заробітної плати, їх частка в загальній сумі характеризують:
     • склад.
     • структуру.
     • форму.
     • немає правильної відповіді.
217. Укажіть основні форми заробітної плати:
     • відрядна.
     • погодинно-преміальна.
     • погодинна.
     • відрядна та погодинна.
218. Тарифна система включає:
     • галузевий, районний коефіцієнти.
     • довідник кваліфікаційних характеристик працівників. тарифну сітку та ставки. схеми посадових окладів
     • розцінки.
     • форми й системи заробітної плати.
219. Середній тарифний розряд визначається як величина:
     • середньоарифметична.
     • середньозважена.
     • середньогеометрична.
     • немає правильної відповіді.
220. Тарифна сітка визначає:
     • розряд робітників та тарифні коефіцієнти.
     • умови преміювання.
     • тарифну ставку.
     • вимоги до кожного розряду.
221. Виділіть елементи тарифної сітки:
     • довідник кваліфікаційний характеристик професій.
     • розряди й відповідні коефіцієнти.
     • годинна тарифна ставка і розряд.
     • правильної відповіді немає.
222. У довіднику кваліфікаційних характеристик професій відображено:
     • характеристику професій.
     • тарифні коефіцієнти.
     • тарифні ставки.
     • форми й системи заробітної плати.
223. Перелік назв посад працівників і розмірів їхніх місячних окладів, які застосовуються для оплати праці керівників, фахівців, технічних службовців, а також робітників деяких професій, – це:
     • вимоги до знань і вмінь робітників.
     • схеми посадових окладів.
     • тарифна система.
     • організаційна структура управління.

 

Тема :: Зовнішнє середовище впливу на підприємницькі структури

224. Укажіть основні системи заробітної плати за відрядною формою:
     • акордна.
     • колективна.
     • пряма та непряма відрядні.
     • усі відповіді правильні.
225. Укажіть основні системи заробітної плати за погодинної форми:
     • бригадна й акордна.
     • колективні.
     • пряма погодинна та погодинно-преміальна.
     • усі відповіді правильні.
226. Заробітна плата робітника-відрядника залежить від:
     • розцінки й кількості виготовленої продукції.
     • відпрацьованого часу.
     • якості продукції.
     • розміру премій.
227. Заробітна плата робітника-погодинника залежить від:
     • розцінки.
     • годинної тарифної ставки, відпрацьованого часу.
     • відпрацьованого часу, якості продукції.
     • розцінки й кількості виготовленої продукції.
228. Розподіл заробітної плати та стимулювання за безтарифної системи оплати праці здійснюється на основі:
     • обсягу виготовленої продукції.
     • кількості відпрацьованих годино-коефіцієнтів, кількості днів виходу на роботу коефіцієнту трудової участі.
     • відпрацьованого часу, якості продукції.
     • коефіцієнту виконання норм.
229. Заробітна плата за комісійної системи оплати залежить від:
     • кількістю відпрацьованого часу.
     • кількістю відпрацьованих годино-коефіцієнтів.
     • основного показника роботи підприємства, на величину якого впливає трудова діяльність працівника..
     • коефіцієнтом виконання норм.
230. Визначте форму оплати праці, що передбачає розподіл визначеної частини прибутку підприємства між його працівниками:
     • комісійна.
     • відрядно-прогресивна.
     • безтарифна.
     • система участі у прибутках.
231. Визначте недолік відрядно-прогресивної форми оплати праці:
     • темпи зростання заробітної плати випереджають темпи продуктивності праці.
     • недостатнє стимулювання зростання продуктивності праці.
     • не сприяє невиконанню планів і норм.
     • темпи зростання продуктивності праці й заробітної плати однакові.
232. За непрямої системи заробітна плата підсобника залежить від:
     • планового й фактичного обсягу випуску продукції основними робітниками та денної тарифної ставки.
     • виконання норм основними робітниками.
     • відпрацьованого часу та коефіцієнта виконання норм.
     • розміру заробітної плати основних і допоміжних робітників.
233. За непрямої системи заробітна плата допоміжних робітників залежить від:
     • обсягу виготовленої продукції.
     • годинної тарифної ставки, кількості відпрацьованого часу та виконання норм основними робітниками.
     • відпрацьованого часу та коефіцієнта виконання норм.
     • денної тарифної ставки.
234. Заробітна плата за безтарифної системи залежить від:
     • кваліфікаційного рівня робітника, коефіцієнта трудової участі, фактично відпрацьованого часу.
     • розряду робітника.
     • тарифного коефіцієнта за розрядом, годинної тарифної ставки.
     • місячної посадової ставки.
235. Вкажіть систему оплати праці, яку доцільно використовувати на підприємстві, якщо праця робітників на ньому не нормується, а керівництво підприємства прагне створити робітникам мотиви для якісного виконання ними своїх обов’язків:
     • просту погодинну.
     • відрядно-преміальну або відрядно-прогресивну.
     • погодинно-преміальну.
     • акордну.
236. Вкажіть систему оплати праці, яку доцільно використовувати в структурному підрозділі підприємства, де добре організовано нормування праці та можливий облік виробітку й понад установлену норму:
     • відрядно-преміальну або відрядно-прогресивну.
     • просту погодинну.
     • пряму відрядну.
     • непряму відрядну.
237. За якої системи оплати праці виробіток робітника в межах норми оплачується за звичайними відрядними розцінками, а додатковий виробіток – за підвищеними?
     • акордної.
     • відрядно-прогресивної.
     • простої погодинної.
     • прямої відрядної.
238. Установлення розцінки за весь обсяг робіт із визначенням терміну його виконання передбачається:
     • відрядно-прогресивною системою.
     • прямою відрядною.
     • погодинно-преміальною.
     • акордною системою.
239. За результатами загальної діяльності підприємства виділяють такі системи участі в прибутках:
     • система надання працівникам акцій “своїх” підприємств.
     • система розповсюдження опціонів акцій.
     • системи преміальних виплат (бонусів).
     • усі відповіді правильні.
240. У розрахунок середньої заробітної плати не включаються:
     • основна заробітна плата.
     • доплати й надбавки.
     • виробничі премії.
     • компенсаційні виплати на відрядження й переведення.
     • винагорода за підсумками річної роботи.
241. Виробнича програма підприємства – це :
     • плановий обсяг випуску продукції, виробничі потужності та матеріальні ресурси.
     • система планових завдань із виробництва й постачання продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно з договорами поставок.
     • плановий обсяг виробництва та реалізації продукції згідно з потребами ринку.
     • усі відповіді правильні.
242. Асортимент продукції – це :
     • перелік виробів за назвами.
     • різновиди виробів у межах номенклатури.
     • перелік видів продукції, що виробляється.
     • усі відповіді правильні.
243. Номенклатура продукції підприємства – це :
     • співвідношення окремих виробів у їх загальному обсязі.
     • перелік окремих видів продукції.
     • план виробництва та збуту продукції.
     • усі відповіді правильні.
244. Вкажіть показники виробничої програми, які характеризують виробничу спеціалізацію підприємства:
     • натуральні.
     • вартісні.
     • кількісні.
     • якісні.
245. Умовно-натуральні показники виробничої програми належать до :
     • товарних.
     • вартісних.
     • якісних.
     • кількісних.
246. До вартісних показників виробничої програми підприємства не належить :
     • валова продукція.
     • номенклатура та асортимент.
     • реалізована продукція.
     • чиста та умовно-чиста продукція.
247. До трудових вимірників виробничої програми підприємства не належать :
     • нормо-години.
     • верстато-години.
     • тонни.
     • немає правильної відповіді.
248. Для підприємства, що випускає вузький асортимент однорідної продукції найбільш прийнятними є такі показники виробничої програми :
     • натуральні.
     • вартісні.
     • якісні.
     • товарні.
249. Універсальними показниками виробничої програми в системі оцінки обсягів виробництва та реалізації продукції є :
     • натуральні.
     • трудові.
     • вартісні.
     • якісні.
250. Товарна та чиста продукція є показниками :
     • вартісними.
     • якісними.
     • кількісними.
     • немає правильної відповіді.
251. Товарна продукція не включає :
     • готову для реалізації продукцію.
     • запчастини та напівфабрикати для реалізації на сторону.
     • готову продукцію, напівфабрикати, що виготовлені для власних потреб.
     • тару, виготовлену для пакування готової продукції.
252. Оцінка вартості товарної продукції проводиться за :
     • оптовими цінами.
     • оптовими чи роздрібними цінами залежно від ринкової ситуації.
     • порівняльними цінами.
     • немає правильної відповіді.
253. Валова продукція підприємства характеризує :
     • весь обсяг виробленої продукції, готової до реалізації.
     • весь обсяг виробленої продукції з урахуванням приросту незавершеного виробництва та залишків напівфабрикатів.
     • чисту продукцію, збільшену на обсяги матеріальних витрат.
     • вартість реалізованої продукції за мінусом виробничої собівартості.
254. Для розрахунку обсягу валової продукції необхідні дані про :
     • обсяг товарної продукції.
     • зміну залишків готової продукції на складі.
     • зміну залишків незавершеного виробництва.
     • обсяг товарної продукції та зміну залишків незавершеного виробництва.
255. Валовий оборот підприємства характеризує :
     • загальний обсяг продукції, що виготовлена всіма підрозділами підприємства незалежно від призначення.
     • загальний обсяг товарної продукції.
     • обсяг товарної продукції на кінець періоду.
     • різницю валової продукції на початок та кінець періоду.
256. Внутрішньозаводський оборот підприємства характеризує обсяг продукції :
     • для використання в межах підприємства.
     • незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ними.
     • для реалізації на сторону.
     • для структурних підрозділів дочірніх підприємств.
257. До складу чистої продукції не входить :
     • вартість сировини.
     • вартість електроенергії.
     • сума амортизаційних відрахувань.
     • усе вищеназване.
258. Якщо темпи росту матеріальних витрат більші, ніж темпи росту товарної продукції, це свідчить про :
     • зменшення обсягів чистої продукції.
     • збільшення обсягів чистої продукції.
     • збільшення обсягів товарної продукції.
     • між наведеними показниками не існує прямого зв’язку.
259. Додаткову вартість, створену на підприємстві за певний період, відображає показник :
     • чистої продукції.
     • нормативно-чистої продукції.
     • реалізованої продукції.
     • товарної продукції.
260. Обсяг нормативно-чистої продукції підприємства розраховується як :
     • різниця між валовою продукцією й прямими матеріальними витратами.
     • сума заробітної плати всіх категорій працюючих, ЄСВ та нормативного прибутку.
     • норматив чистої продукції, помножений на кількість видів продукції.
     • сума заробітної плати всіх категорій працюючих.
261. Обсяг виробленої та відвантаженої споживачеві продукції характеризує :
     • реалізовану продукцію.
     • товарну продукцію.
     • валову продукцію.
     • спожиту продукцію.
262. Реалізована продукція не включає :
     • товарну продукцію.
     • зміну обсягу незавершеного виробництва.
     • зміну обсягу відвантаженої неоплаченої продукції.
     • немає правильної відповіді.
263. Зростання залишків готової продукції на складах підприємства в кінці місяця порівняно з початком місяця свідчить про :
     • зменшення обсягів реалізації.
     • збільшення обсягів реалізації.
     • зменшення валового обороту.
     • між наведеними показниками не існує прямого зв’язку.
264. Коефіцієнт товарності вказує на :
     • питому вагу продукції, що вироблена на цьому підприємстві для подальшої реалізації в загальному обсязі продукції.
     • питому вагу продукції, що відповідає міжнародним стандартам, у загальному обсязі випуску продукції підприємства.
     • питому вагу товарів у запасах підприємства.
     • відсоток оновлення продукції І сорту.
265. Коефіцієнт внутрішньовиробничого комбінування характеризує :
     • кількість стадій виробничого процесу.
     • співвідношення внутрішньозаводського обороту та реалізованої продукції.
     • кількість стадій виробничого процесу та співвідношення внутрішньозаводського обороту та валової продукції.
     • немає правильної відповіді.
266. Якість продукції – це :
     • кількісна характеристика рівня придатності продукції для задоволення конкретного попиту в ній.
     • здатність задовольняти певні потреби споживачів відповідно до призначення.
     • відповідність її стандартам.
     • дотримання технології виробництва.
267. Сертифікація продукції – це :
     • створення системи єдиних правил, норм та вимог до продукції (послуги, процесу).
     • процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають установленим вимогам.
     • діяльність для досягнення оптимального рівня впорядкування в певній галузі.
     • усі відповіді правильні.
268. Конкурентоспроможність – це :
     • здатність виробляти продукцію, що має високу якість.
     • здатність виробляти нову продукцію.
     • здатність виробляти продукцію, що має переваги, порівняно з аналогічним товаром, під час вирішення потенційним покупцем своїх проблем.
     • немає правильної відповіді.
269. Маркетинг – це :
     • творче використання ресурсів і можливостей фірми для досягнення відповідності між наявними потребами ринку та її власними цілями.
     • активна наступальна діяльність підприємця з проникнення на ринок, розширення сфери свого впливу, формування запитів та попиту споживачів.
     • інтегрована й чітко спланована, розрахована на найближчий час і на тривалу перспективу система дій підприємця.
     • усі відповіді правильні.
270. До основних напрямів маркетингової діяльності не відносять :
     • виробничу політику.
     • цінову політику.
     • збутову політику.
     • комунікативну політику.
271. Фінансова діяльність підприємства – це :
     • діяльність, що веде до зміни величини статутного капіталу.
     • діяльність, що веде до змін розміру та складу власного й позикового капіталу підприємства.
     • фінансування інвестиційних проектів із метою отримання прибутку чи соціального ефекту.
     • отримання дивідендів за корпоративними правами інших емітентів.
272. До завдань фінансової діяльності підприємств не відносять :
     • регулювання грошових потоків.
     • забезпечення своєчасності розрахунків.
     • придбання й реалізацію необоротних активів та фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.
     • пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності.
273. До внутрішніх джерел фінансування підприємства належать :
     • реструктуризація активів.
     • кредиторська заборгованість.
     • банківські кредити.
     • комерційні кредити.
274. Дохід підприємства є :
     • одним із найголовніших показників, які відображають його фінансовий стан.
     • показником, який характеризує основний результаті діяльності підприємства.
     • збільшенням економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов’язань.
     • усі відповіді правильні.
275. За видом діяльності доходи підприємства класифікуються на :
     • доходи від операційної діяльності.
     • доходи від фінансової діяльності.
     • усі відповіді правильні.
     • правильних відповідей немає.
276. За повнотою та місцем відображення доходи підприємства класифікуються на :
     • доходи від інвестиційної й інноваційної діяльності.
     • зовнішні та внутрішні доходи.
     • бухгалтерські й приховані доходи.
     • всі відповіді правильні.
277. Укажіть правильну відповідь :
     • поняття “дохід” ширше від поняття “прибуток”.
     • поняття “прибуток” ширше від поняття “дохід”.
     • прибуток – це один із видів доходів підприємства.
     • дохід є складовою частиною прибутку підприємства.
278. Загальна сума доходу, яку отримує підприємство від усіх видів діяльності у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах на території України й за її межами, за певний проміжок часу, – це :
     • валовий дохід.
     • надзвичайний дохід.
     • інші фінансові доходи.
     • інші доходи від звичайної діяльності.
279. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) – це :
     • різниця між доходами від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та обов’язковими платежами, що входять до ціни товару.
     • дохід від реалізації виготовленої підприємством продукції.
     • дохід від оренди основних засобів та інших необоротних активів.
     • усі відповіді правильні.
280. Доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, – це :
     • доходи від участі в капіталі.
     • надзвичайні доходи.
     • інші фінансові доходи.
     • інші доходи від звичайної діяльності.
281. Інші операційні доходи не включають :
     • доходи від операційної оренди активів.
     • доходи, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо.
     • доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів.
     • доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності.
282. За видами діяльності розрізняють доходи :
     • від операційної , інвестиційної, фінансової діяльності.
     • бухгалтерські та приховані.
     • валові та чисті.
     • немає правильної відповіді.
283. Зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок господарських операцій та інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій з власниками), – це :
     • дохід від участі в капіталі.
     • дохід від реалізації інших оборотних активів.
     • дохід від реалізації фінансових інвестицій.
     • сукупний дохід.
284. Назвіть чинники, які впливають на величину виручки від реалізації продукції :
     • обсяг виробництва.
     • вартість майна підприємства.
     • кількість працюючих.
     • орендна плата.
285. До доходів від фінансових операцій підприємства відносяться доходи від :
     • реалізації готової продукції.
     • безкоштовно отриманих активів.
     • участі в капіталі.
     • усі відповіді правильні.

 

Тема :: Організаційно-правові види підприємств

286. Дохід, який отримує підприємство від реалізації основних засобів – це :
     • реалізація продукції, робіт, послуг.
     • позареалізаційні операції.
     • інша звичайна діяльність.
     • фінансові операцій.
287. Прибуток – це :
     • економічна категорія, що відображає частину суспільного продукту, створеного робітниками в додатковий робочий час, і присвоєна власником підприємства.
     • різниця між реалізаційною ціною продукту й інвестиційними витратами.
     • перевищення доходів звітного періоду над витратами звітного періоду.
     • дохід підприємства.
288. Перевищення витрат звітного періоду над доходами звітного періоду характеризує :
     • прибуток.
     • збиток.
     • виручку від реалізації.
     • податок.
289. Прибуток як основний результативний показник діяльності підприємства характеризує :
     • суму грошових потоків від усіх видів діяльності.
     • розмір монопольного доходу.
     • частину виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат, пов’язаних із виробництвом, реалізацією продукції й іншими видами діяльності.
     • дохід, що отримується за сприятливих умов функціонування.
290. Прибуток виконує такі функції :
     • розподільну, стимулюючу, оцінну.
     • стимулюючу, контрольну.
     • розподільну, контрольну, міри вартості.
     • немає правильної відповіді.
291. Розподіл доходу між підприємством і державою, виробничою та невиробничою сферою забезпечує функція прибутку :
     • стимулююча.
     • розподільна.
     • оцінна.
     • немає правильної відповіді.
292. Прибуток від операційної діяльності – це :
     • виручка від реалізації продукції.
     • сума валового прибутку та інших операційних доходів без адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.
     • різниця між обсягом реалізованої продукції у вартісному виразі (без ПДВ й акцизу) та собівартістю.
     • чистий прибуток підприємства.
293. Валовий прибуток (збиток) – це :
     • виручка від реалізації за мінусом адміністративних витрат.
     • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за мінусом собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
     • сума доданої вартості.
     • прибуток від діяльності підсобних господарств.
294. Чистий прибуток – це :
     • валовий прибуток підприємства без ПДВ та акцизу.
     • валовий прибуток за мінусом податків.
     • прибуток від усіх видів діяльності, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток.
     • немає правильної відповіді.
295. Прибуток після оподаткування не може бути використаним на :
     • інвестування підприємства.
     • стимулювання праці робітників підприємства.
     • оплату поточних витрат підприємства.
     • виплату дивідендів за цінними паперами.
296. Рентабельність – це :
     • абсолютний показник ефективної діяльності підприємства.
     • відносний показник прибутковості, що характеризує ефективність роботи підприємства.
     • чистий прибуток підприємства.
     • відношення витрат до прибутку.
297. Показники рентабельності визначають як :
     • частину виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.
     • різницю між виручкою та прямими витратами.
     • відношення валових витрат на виробництво до обсягу товарної продукції.
     • відношення різноманітних видів прибутків до витрат на їх отримання.
298. Розрізняють такі види рентабельності :
     • рентабельність продукції.
     • рентабельність продажу.
     • рентабельність власного (акціонерного) капіталу.
     • усі відповіді правильні.
299. Загальна рентабельність підприємства – це :
     • відношення валового (чистого) прибутку до сумарної величини активів підприємства.
     • відносна дохідність або прибутковість, що вимірюється у відсотках до витрат коштів або капіталу.
     • відношення прибутку до середньорічної вартості основних засобів.
     • прибуток на 1 грн обсягу реалізованої продукції.
300. Ефективність – це :
     • співвідношення результатів і сукупних витрат (ресурсів).
     • досягнення високих результатів.
     • співвідношення сукупних витрат і результатів.
     • усі відповіді правильні.

 

Тема :: Ринок капіталів, підприємницький дохід і процент

301. Який із варіантів вірно вказує суть капіталу
     • матеріалізований.
     • нематеріалізований.
     • фінансовий.
     • у всіх випадках правильно.
302. Функції, які виконує кредит:
     • соціальна, новаторська, ризикова.
     • стабілізуюча, законодавча, відтворююча.
     • мобілізаційна, гарантована, особистісна.
     • розподільча, регулююча, мобілізаційна.
303. Як називається дохід на капітал – власність:
     • підприємницький дохід.
     • чистий дохід.
     • капітальний дохід.
     • відсоток.
304. Які із варіантів не є біржовими угодами:
     • касові.
     • строкові.
     • спекулятивні.
     • державні.
305. Що із згаданого є об’єктом банківського кредиту:
     • товарний капітал.
     • виробничий капітал.
     • грошовий капітал.
     • фіктивний капітал.
306. Який із варіантів не є формою ренти:
     • адміністративна рента.
     • економічна рента.
     • монопольна.
     • інфрамаржинальна.
307. Який із варіантів не включається до складу цінних паперів:
     • пайові цінні папери.
     • сертифікаційні цінні папери.
     • боргові цінні папери.
     • похідні цінні папери.
308. Який варіант не є доходом банку:
     • перевищення отриманих відсотків банком за надані кредити над відсотками, що сплачуються від депозитів.
     • плата за розрахункове та касове обслуговування клієнтів.
     • відсотків та дивідентів від інвестицій в цінні папери.
     • доходів від випуску в обіг кредитних засобів.
309. Будівлі і споруди:
     • це елементи засобів праці.
     • це елементи предметів праці.
     • як правило, відносяться до активної частини засобів праці.
     • як правило, відносяться до пасивної частини засобів праці.
310. Частина капіталу, яка функціонує тривалий час і споживається упродовж декількох виробничих циклів:
     • є оборотним капіталом.
     • є основним капіталом.
     • може бути як оборотним, так і основним капіталом.
     • немає правильної відповіді.
311. Частина капіталу, яка використовується одноразово і повністю споживається у кожному виробничому циклі:
     • є оборотним капіталом.
     • є основним капіталом.
     • може бути як оборотним, так і основним капіталом.
     • немає правильної відповіді.
312. Оборотним капіталом не може бути:
     • сировина.
     • матеріали.
     • енергія.
     • обладнання.
313. Основним капіталом не може бути:
     • будівля.
     • споруда.
     • сировина.
     • обладнання.
314. Основний капітал переносить свою вартість на вартість виготовленого продукту:
     • частинами упродовж декількох виробничих циклів.
     • повністю і відразу у кожному виробничому циклі.
     • відразу упродовж декількох виробничих циклів.
     • повністю упродовж декількох виробничих циклів.
315. Після реалізації товару на ринку:
     • грошовий капітал перетворюється у виробничий.
     • виробничий капітал перетворюється у товарний.
     • виробничий капітал перетворюється у товарний.
     • товарний капітал перетворюється у грошовий.
316. Послідовне перетворення капіталу з однієї форми у іншу називається:
     • оборотом капіталу.
     • кругообігом капіталу.
     • відтворенням капіталу.
     • рухом капіталу.
317. Процес послідовного перетворення капіталу з однієї форми у іншу, що безперервно повторюється, називається:
     • рухом капіталу.
     • кругообігом капіталу.
     • оборотом капіталу.
     • відтворенням капіталу.

 

Тема :: Ринок природних ресурсів і рента

318. Хто з науковців вважав, що рента, як плата за користування землею, являє собою найвищу суму, яку здатен платити орендар за даної якості землі:
     • А. Сміт.
     • Ф. Кене.
     • К. Маркс.
     • Ж. Сей.
319. Який із варіантів не відноситься до ринку ресурсів:
     • ринок інформації.
     • ринок праці.
     • ринок капіталів.
     • ринок природних ресурсів.
320. Причиною якої форми ренти є монополія на землю як об’єкт господарювання:
     • монопольна рента.
     • туристична рента.
     • економічна рента.
     • диференціальна рента.
321. Диференціальна рента І:
     • утворюється на кращих землях.
     • привласнюється орендарем.
     • утворюється на землях.
     • контролюється державою.
322. Яка із вказаних моделей підприємництва пов'язана з пошуком додаткових ресурсів і нових можливостей:
     • класична.
     • ринкова.
     • інноваційна.
     • товарна.
323. Який варіант є центром прийняття стратегічних рішень, основною одиницею господарської самостійності та юридичної відповідальності?
     • одноосібне володіння
     • товариство (партнерство)
     • корпорація
     • диверсифікація.
324. Як називається форма підприємницької діяльності щодо довгострокової оренди засобів виробництва:
     • лізинг.
     • венчур.
     • картель.
     • трест.
325. Який із варіантів не належить до оборотного капіталу:
     • виробничі будівлі, споруди.
     • сировина, напівфабрикати.
     • паливо, енергія.
     • гроші на банківських рахунках.
326. Що із згаданого є об’єктом комерційного кредиту:
     • товарний капітал.
     • реальний капітал.
     • грошовий капітал.
     • фіктивний капітал.
327. В якому випадку йдеться про фондову біржу:
     • первинний ринок цінних паперів.
     • вторинний ринок цінних паперів.
     • ринок капіталів.
     • валютний ринок.
328. В якому випадку вказується на форму земельної ренти, властиву для використання земель в добувній промисловості:
     • квазірента.
     • монопольна земельна рента.
     • диференціальна рента першого роду.
     • диференціальна рента другого роду.
329. В якому варіанті вказується на форму земельної ренти, характерну при використанні земель у будівництві:
     • диференціальна рента 1 роду.
     • диференціальна рента 2 роду.
     • монопольна земельна рента.
     • економічна земельна рента.
330. В якому випадку правильно вказується на умову виникнення монопольної земельної ренти:
     • відмінність різних ділянок землі за віддачею від додаткових інвестицій.
     • диференціація земельних ділянок за їх продуктивністю.
     • обмеженість земель.
     • великий попит на продукцію із певних обмежених ділянок землі і формування високих цін на неї.
331. Якщо ділянки землі, що здаються в оренду, мають унікальні властивості, які дозволяють вирощувати рідкісні культури, то їх власники будуть мати:
     • монопольну ренту.
     • абсолютну ренту.
     • диференціальну ренту І.
     • диференціальну ренту ІІ.

 

Тема :: Розподіл і перерозподіл факторних доходів

332. Амортизація здійснюється в:
     • Основному виробничому капіталі.
     • Оборотному виробничому капіталі.
     • Активах підприємства.
     • Пасивах підприємства.
333. Що не відноситься до не матеріалізованого капіталу:
     • об’єкти інтелектуальної власності.
     • об’єкти права користування природними ресурсами.
     • об’єкти рухомого та нерухомого майна.
     • об’єкти права користування економічними, організаційними та іншими вигодами.
334. Який варіант не є функцією Центрального банку:
     • зберігання золотовалютних резервів держави.
     • кредитування та контроль за веденням рахунків комерційних банків.
     • зберігання резервного фонду інших кредитних установ.
     • розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку.
335. Який із варіантів безробіття пов’язаний із механізацією і автоматизацією виробництва:
     • циклічне виробництво.
     • фрикційне безробіття.
     • технологічне безробіття.
     • приховане безробіття.
336. Який із варіантів відображає форми заробітної плати:
     • понаднормову і нормову.
     • просту та складну.
     • важку та кваліфіковану.
     • відрядну та погодинну.
337. Який із запропонованих варіантів виражає рівень заробітної плати, який встановлюється державою для регулювання соціальних відносин:
     • мінімальна заробітна плата.
     • номінальна заробітна плата.
     • реальна заробітна плата.
     • акордна заробітна плата.
338. Який із запропонованих варіантів найповніше відбиває суть ренти:
     • рента – особливий дохід від ресурсів з обмеженою пропозицією.
     • рента – ціна використання обмежених запасів землі та інших ресурсів.
     • рента – дохід, який перевищує альтернативну вартість обмеженого ресурсу.
     • усі варіанти виражають суть ренти.
339. Як називається ставка, що показує ринкову відсоткову ставку, яка сплачується в постійних цінах, та показує дохідність інвестицій, з врахуванням рівня інфляції на ринку позичкових капіталів:
     • номінальна ставка.
     • реальна ставка.
     • плаваюча ставка.
     • розподільча.
340. В якому варіанті дано визначення капітального доходу:
     • грошова виручка підприємства від продажу товарів і послуг.
     • грошова виручка підприємства від продажу активів – майна, ресурсів, цінних паперів.
     • дохід на акції інших компаній, якими володіє дана фірма.
     • у всіх випадках разом.
341. Які функції виконують доходи населення через споживання:
     • економічну, стимулюючу, регулюючу.
     • забезпечення добробуту, мотиваційну, соціальну.
     • соціальну, трансформаційну, забезпечення гарантованості.
     • мотиваційну, інформаційну, політичну.

 

Тема :: Методи обрахунку національного та суспільного продукту

342. Що відноситься до первинних доходів:
     • номінальний дохід, реальна ставка, дивіденд.
     • рента, відсоток, трансферти.
     • заробітна плата, рента, прибуток.
     • прибуток, субсидія, плаваюча ставка відсотка.
343. Які форми має сукупний продукт:
     • цінову і не цінову.
     • національну та місцеву.
     • додану та не додану.
     • ринкову та не ринкову.
344. Як розраховується СП у банківській сфері:
     • СП = МВ + А + ОП.
     • СП = РП + ЧЗ.
     • СП = Во – Вс.
     • СП = ПС + СВ + Во – ЧСТР.
345. Що не відноситься до доданої вартості фірми:
     • рента.
     • прибуток.
     • сировина.
     • амортизація.
346. Який варіант відображає сукупну ринкову вартість кінцевого продукту створеного в даній країні, за певний період часу усіма учасниками економічного процесу безвідносно до їх національної приналежності:
     • ВВП.
     • ВНД.
     • ВННД.
     • НД.
347. Як називається система вирівнювання макроекономічних показників діяльності національного господарства:
     • система методологічних рахунків.
     • система міжнародних рахунків.
     • система банківських рахунків.
     • система національного рахівництва.
348. Як розраховується показник чистого економічного добробуту ЧЕД:
     • ЧЕД = ЧНД – ЧПП.
     • ЧЕД = ЧНД – внески на соціальне страхування.
     • ЧЕД = ОД – індивідуальні податки.
     • ЧЕД = ВВП – негативні чинники впливу на добробут + неринкова діяльність в грошовій оцінці + грошова оцінка вільного часу.
349. Який з підходів використовується у вивченні стану економіки за незмінності протягом певного моменту:
     • динамічний.
     • статичний.
     • екстенсивний.
     • інтенсивний.
350. Як називається тип економічного зростання, який досягається шляхом кількісного приросту виробничих факторів за їх незмінного технічного рівня і незмінної ефективності національного виробництва:
     • екстенсивний.
     • інтенсивний.
     • стагнаційний.
     • стагфляційний.
351. Як розраховується абсолютний приріст:
     • абсолютний приріст = ВВП1 – ВВП0.
     • абсолютний приріст = ВВП1 ВВП0.
     • абсолютний приріст = ВВП1 – ВВП0 ВВП0.
     • абсолютний приріст = ВВПн – Ір.
352. Як називається сума доданої вартості усіх товарів та послуг, розрахована в поточних цінах:
     • реальний ВВП.
     • номінальний ВВП.
     • річний ВВП.