Волинський національний університет імені Лесі Українки

Тест ::: Фаховий іспит. G18 Геодезія та землеустрій. ОПП Геодезія та землеустрій

Тема :: Топографія

1. Тіло, утворене поверхнею світового океану в стані спокою і рівноваги та продовжене під материками, утворить фігуру Землі, що носить назву:
   • сфероїд.
   • куля.
   • соленоїд.
   • геоїд.
   • еліпсоїд.
2. Розміри земного еліпсоїда характеризуються:
   • кривиною та радіусом кривини.
   • розтяганням і стиском.
   • кривиною поверхні та розтягом.
   • висотою та шириною.
   • довжинами його великої і малої півосей, а також стиском.
3. Мережа меридіанів і паралелей, нанесених деяким чином на земну поверхню, являє собою координатні осі:
   • системи координат Гельмерта.
   • географічної системи координат.
   • системи плоских прямокутних координат.
   • декартової системи координат.
   • полярної системи координат.
4. Положення точок на сфері в географічній системі координат визначається:
   • відстанню відносно екватора.
   • висотою над рівнем моря.
   • координатами x, y.
   • кутом і відстанню.
   • широтою і довготою.
5. Широти змінюються:
   • від 0 до 300
   • від 0 до 90
   • від 0 до 270
   • від 0 до 360
   • від 0 до 180
6. В геодезичній системі плоских прямокутних координат:
   • вісь абсцис (вісь x) на кресленні розміщується вертикально та збігається з напрямком меридіана на південь.
   • вісь абсцис (вісь x) збігається з великою піввіссю еліпсоїда обертання.
   • вісь абсцис (вісь x) на кресленні розміщується горизонтально та збігається з паралеллю.
   • вісь абсцис (вісь x) на кресленні розміщується горизонтально та збігається з екватором.
   • вісь абсцис (вісь x) на кресленні розміщується вертикально та збігається з напрямком меридіана на північ.
7. Були встановлені оптимальні розміри смуги, що переноситься із земного еліпсоїда на дотичний циліндр:
   • сфероїдний чотирикутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 60 .
   • сфероїдний трикутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 60 .
   • сфероїдний двокутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 60 .
   • сфероїдний двокутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 6 .
   • сфероїдний чотирикутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 6 .
8. В зональній системі координат:
   • за вісь x приймається зображення паралелі, за вісь y - вісь обертання Землі.
   • за вісь x приймається вісь обертання Землі, за вісь y - зображення паралелі.
   • за вісь x приймається меридіан, що обмежує зону із заходу, за вісь y - зображення паралелі.
   • за вісь x приймається зображення земного екватора, за вісь y - осьовий меридіан.
   • за вісь x приймається осьовий меридіан, за вісь y - зображення земного екватора.
9. Територія України перебуває в північній півкулі, тому в зональній системі координат:
   • координати x і y всіх точок можуть бути тільки додатними.
   • координати x всіх точок можуть бути як додатними, так і від’ємними, а координати y мають від’ємне значення.
   • координати x і y всіх точок можуть бути як додатними, так і від’ємними.
   • координати x всіх точок можуть бути як додатними, так і від’ємними, а координати y мають додатні, значення.
   • координати x всіх точок мають додатне значення, а координати y можуть бути як додатними, так і від’ємними.
10. Географічним азимутом (А) лінії місцевості називається:
    • горизонтальний кут, відлічуваний проти годинникової стрілки від північного напрямку географічного меридіана до напрямку лінії.
    • горизонтальний кут, відлічуваний за годинниковою стрілкою від північного напрямку магнітного меридіана до даного напрямку лінії.
    • горизонтальний кут, відлічуваний за годинниковою стрілкою від північного - -напрямку географічного меридіана до напрямку лінії.
    • вертикальний кут, відлічуваний вгору від горизонтальної лінії.
    • вертикальний кут, відлічуваний вниз від горизонтальної лінії.
11. Магнітним азимутом А називається:
    • горизонтальний кут, відлічуваний за годинниковою стрілкою від північного напрямку географічного меридіана до напрямку лінії.
    • вертикальний кут, відлічуваний вгору від горизонтальної лінії.
    • вертикальний кут, відлічуваний вниз від горизонтальної лінії.
    • горизонтальний кут, відлічуваний проти годинниковий стрілки від північного напрямку магнітного меридіана до даного напрямку.
    • горизонтальний кут, відлічуваний за годинниковою стрілкою від північного напрямку магнітного меридіана до напрямку лінії.
12. Дирекційним кутом називається кут , відлічуваний:
    • вгору від горизонтальної лінії.
    • вниз від горизонтальної лінії.
    • по ходу годинникової стрілки від північного напрямку географічного меридіана до напрямку лінії.
    • проти ходу годинникової стрілки від північного напрямку лінії, паралельної осі абсцис, до даної лінії.
    • по ходу годинникової стрілки від північного напрямку лінії, паралельної осі абсцис (осі x у прямокутній системі координат), до даної лінії.
13. На відміну від азимута А дирекційний кут однієї й тієї ж лінії в різних її точках:
    • змінюється пропорційно відстані між обумовленими точками.
    • змінюється пропорційно висотному положенню точок.
    • залишається постійним.
    • закономірно змінюється.
    • непостійний.
14. Оскільки дирекційний кут однієї й тієї ж лінії в різних її точках залишається постійним, тому прямий і зворотний дирекційні кути відрізняються один від одного на:
    • 270
    • 45
    • 360
    • 180
    • 90
15. Задача визначення координат точки за координатами вихідної точки, горизонтальній відстані між вихідною та визначуваною точками і дирекційному куту цієї лінії називається:
    • зворотною геодезичною задачею.
    • прямою геодезичною задачею.
    • задачею детермінації.
    • директивною задачею геодезії.
    • основною задачею геодезії.
16. Задача визначення дирекційного кута і горизонтальної відстані між точками лінії за відомими координатами двох точок називається:
    • зворотною геодезичною задачею.
    • прямою геодезичною задачею.
    • задачею детермінації.
    • директивною задачею геодезії.
    • основною задачею геодезії.
17. Ступінь зменшення лінії на плані (карті) визначається:
    • коефіцієнтом редукування.
    • коефіцієнтом стиску.
    • масштабом.
    • коефіцієнтом зменшення.
    • кратністю.
18. Під рельєфом розуміють:
    • сукупність нерівностей земної поверхні, різноманітних за обрисами та розмірами.
    • ділянки між ярами.
    • рівнинні, плоскі ділянки.
    • сукупність увігнутих частин поверхні.
    • сукупність опуклих частин поверхні.
19. Основним способом зображення рельєфу на топографічних картах і планах є:
    • спосіб тонування по висоті.
    • спосіб горизонталей, що дозволяє розрізняти його окремі форми та визначати висоту будь-якої точки місцевості.
    • спосіб опису характеру рельєфу.
    • спосіб контурних ліній.
    • спосіб рельєфних ліній.
20. Відстань між сусідніми січними рівневими поверхнями називають:
    • довжиною січення рельєфу.
    • шириною січення рельєфу.
    • висотою січення рельєфу.
    • закладенням.
    • роздільною здатністю горизонталей.
21. При збільшенні крутизни схилу:
    • відстань між горизонталями біля вершини менша, біля підошви більша.
    • горизонталі перебувають на рівних відстанях одна від одної.
    • відстань між горизонталями зменшується.
    • відстань між горизонталями біля вершини більша, біля підошви менша.
    • відстань між горизонталями збільшується.
22. При зменшенні крутизни схилу:
    • відстань між горизонталями біля вершини менша, а біля підошви більша.
    • відстань між горизонталями біля вершини більша, а біля підошви менша.
    • горизонталі перебувають на рівних відстанях одна від одної.
    • відстань між горизонталями зменшується.
    • відстань між горизонталями збільшується.
23. Якщо схил рівномірний, то:
    • горизонталі перебувають на рівних відстанях одна від одної.
    • відстань між горизонталями зменшується.
    • відстань між горизонталями збільшується.
    • відстань між горизонталями біля вершини більша, а біля підошви менша.
    • відстань між горизонталями біля вершини менша, а біля підошви більша.
24. При графічному способі визначення площ:
    • їх обчислення проводиться за формулами геометрії.
    • ділянка плану розбивається на найпростіші фігури (трикутники, прямокутники, трапеції), в кожній з яких вимірюються необхідні елементи для підрахунку площ із наступним їх підсумуванням.
    • їх визначення проводиться біполярним планіметром.
    • їх обчислення проводиться за формулами.
    • їх визначення здійснюється полярним планіметром.
25. При механічному способі визначення площ:
    • їх обчислення поводиться за допомогою точкових палеток.
    • їх обчислення проводиться за формулами аналітичної геометрії.
    • вона визначається за допомогою полярного планіметра.
    • їх обчислення проводиться за допомогою квадратних палеток.
    • їх обчислення проводиться за формулами геометрії.
26. Масштаб 1:5000 означає, що:
    • 1 см. на плані відповідає лінії на місцевості, що рівна 5000 км.
    • 1 см. на плані відповідає лінії на місцевості, що рівна 5000 м.
    • 1 см. на плані відповідає лінії на місцевості, що рівна 50 м.
    • 1 см. на плані відповідає лінії на місцевості, що рівна 500 м.
27. Масштаб 1:2000 означає, що:
    • 1 см. на плані відповідає лінії на місцевості, що рівна 200 м.
    • 1 см. на плані відповідає лінії на місцевості, що рівна 20 м.
    • 1 см. на плані відповідає лінії на місцевості, що рівна 2000 км.
    • 1 см. на плані відповідає лінії на місцевості, що рівна 2000 м.
28. Масштаб 1:1000 означає, що:
    • 1 см. на плані відповідає лінії на місцевості, що рівна 200 м.
    • 1 см. на плані відповідає лінії на місцевості, що рівна 2000 км.
    • 1 см. на плані відповідає лінії на місцевості, що рівна 10 м.
    • 1 см. на плані відповідає лінії на місцевості, що рівна 2000 м.
29. Відмінною рисою топокарт є те, що:
    • в неї є координатна сітка прямокутної системи координат.
    • в неї є координатні сітки прямокутної та висотної систем координат.
    • масштаб карт, особливо тих, які зображують більшу частину поверхні Землі, або всю її поверхню, не є постійним, а змінюється по різних напрямках.
    • масштаб є постійним у всіх її частинах.
30. Різновидом графічного способу визначення площ є:
    • визначення площ за формулами аналітичної геометрії.
    • визначення площ квадратними, паралельними (лінійними) палетками.
    • визначення площ за формулами геометрії.
    • визначення площ за допомогою полярного планіметра.
31. Кут в даній точці між її географічним меридіаном і лінією, паралельною осі абсцис (осьовому меридіану), називається:
    • кутом девіації.
    • магнітним схиленням.
    • меридіальним схиленням.
    • зближенням меридіанів.
    • міжмеридіальним кутом.
32. Поділ топографічних карт на окремі аркуші (листи) називається:
    • анагліфуванням.
    • розкресленням.
    • розграфленням.
    • апроксимацією.
    • номенклатурою.
33. Смуги шириною 4° в розграфленні називаються:
    • базою.
    • широтою.
    • рядами.
    • зонами.
    • колонами.
34. Шестиградусні фігури в розграфленні й номенклатурі називаються:
    • зонами Гаусса.
    • колонами.
    • рядами.
    • проекцією.
    • базою.
35. За основу в розграфленні й номенклатурі беруть карту масштабу:
    • 1:200 000.
    • 1:500 000.
    • 1:5 000 000.
    • 1:1 000 000.
    • 1:2 500 000.
36. Карта масштабу 1:1 000 000 має розміри:
    • 40' на 20'.
    • 40' на 1°.
    • 1°20' на 2°.
    • 2° на 3°.
    • 4° на 6°.
37. Зони Гауса обмежуються:
    • меридіанами, проведеними через 4°.
    • паралелями, проведеними через 3°.
    • паралелями, проведеними через 6°.
    • меридіанами, проведеними через 3°.
    • меридіанами, проведеними через 6°.
38. При побудові топографічних карт земну кулю розбивають на ... зон:
    • 100.
    • 60.
    • 30.
    • 90.
    • 180.
39. Для побудови топографічних карт в україні застосовується ... проекція:
    • нормальна рівнопроміжна азимутальна Постеля.
    • поперечна циліндрична рівновелика Гаусса-Крюгера.
    • поперечна азимутальна ортографічна.
    • поперечна азимутальна рівновелика Ламберта.
    • нормальна циліндрична рівнокутна Меркатора.
40. Прямокутні координати на топографічній карті визначаються за:
    • верхньою та нижньою мінутними рамками.
    • верхньою та нижньою внутрішньою рамками.
    • паралелями та меридіанами.
    • бічними мінутними рамками.
    • лініями кілометрової сітки.
41. Географічний зміст топографічних карт передається через:
    • графічні позначення.
    • узагальнення й генералізацію.
    • топографічні умовні знаки.
    • майже площине зображення.
    • ортогональне проектування.
42. Числовий масштаб – це:
    • пояснення до лінійного масштабу.
    • пояснення до графічого масштабу.
    • графічна побудова.
    • дріб, у чисельнику якого – одиниця, а в знаменнику – число, що показує ступінь зменшення.
    • пояснення до іменованого.
43. Похилі лінії на лівій основі поперечного масштабу називаються:
    • трансверсалями.
    • точністю поперечного масштабу.
    • величиною поперечного масштабу.
    • ступенем зменшення.
    • ступенем збільшення.
44. Граничною (допустимою) точністю масштабу називають:
    • відстані на місцевості, що відповідає в масштабі 0,1 мм.
    • відстані на місцевості, що відповідає айменшій поділці поперечного масштабу.
    • відстані на місцевості, що відповідає в масштабі 1 мм.
    • відстані на місцевості, що відповідає основі лінійного масштабу.
    • відстані на місцевості, що відповідає найменшій поділці лінійного масштабу.
45. Бергштрихом передають:
    • зв’язок між перевищенням та крутизною схилу.
    • напрям схилу.
    • зв’язок між закладиною та крутизною схилу.
    • зв’язок між закладиною і перевищенням.
    • зв’язок між протяжністю схилу та його крутизною.
46. Горизонталі підписують так, щоб:
    • головки цифр були перпендикулярні до горизонталей.
    • головки цифр були спрямовані вверх по схилу.
    • не підписують взагалі.
    • головки цифр були паралельні до горизонталей.
    • головки цифр були спрямовані вниз по схилу.
47. За початок висот в Україні приймають нульову позначку футштока на ... морі:
    • Балтійському.
    • Баренцевому.
    • Середземному.
    • Чорному.
    • Азовському.
48. Топографічні карти складаються в масштабах:
    • від 1:10 000 до 1:1 000 000.
    • від 1:10 000 до 1:100 000.
    • від 25 000 і дрібніше;
    • від 1:10 000 до 1:200 000;
    • від 1:10 000 і крупніше;
49. Іменованому масштабу "в 1 см 250 метрів" відповідає числовий масштаб:
    • 1:250 000.
    • 1:25 000 000.
    • 1:250.
    • 1:2 500.
    • 1:25 000.
50. Зображення рослиннного покриву та населених пунктів належить до ... топографічної карти:
    • системи позначень.
    • геодезичної основи.
    • елементів оснащення.
    • картографічного зображення.
    • математичної основи.
51. Більшим із перелічених є масштаб:
    • 1:50 000.
    • 1:50 000.
    • 1:500.
    • 1:4 000.
    • 1:1 000.
52. Меншим із перелічених є масштаб:
    • 1:35 000 000.
    • 1:30 000 000.
    • 1:50 000.
    • 1:22 000 000.
    • 1:4 000 000.
53. На аркуші карти масштабу 1:50 000 міститься ... аркушів масштабу 1:25 000:
    • 36.
    • 32.
    • 4.
    • 8.
    • 16.
54. На топографічних картах Х – це:
    • відстань від полюса.
    • відстань від екватора.
    • відстань від осьового меридіана, зміщеного на захід на 500 км.
    • відстань від нульового меридіана.
    • відстань від осьового меридіана.

 

Тема :: Геодезія

55. Геодезичні мережі поділяються на:
    • протяжні та середньої довжини мережі.
    • східні, західні, північні й південні мережі.
    • точні і неточні мережі.
    • опорні та знімальні мережі.
    • астрономічні і геофізичні мережі.
56. При організації геодезичних робіт, що пов’язані зі зйомками застосовується принцип:
    • Паулі.
    • від загального до часткового.
    • суперпозиції.
    • диференціального позиціонування.
    • від кожного по здатностях, кожному по праці.
57. Метод тріангуляції заснований на:
    • створенні на земній поверхні системи трикутників, пов'язаних між собою дротовим зв'язком.
    • створенні на земній поверхні трьох кутових точок, в яких вимірюються кути.
    • створенні на земній поверхні системи ламаних ліній, в точках повороту яких вимірюються кути і між точками – довжини сторін.
    • створенні на земній поверхні системи трикутників, в яких виміряються всі кути та одна довжина сторони в одному із трикутників – довжини інших трикутників обчислюються
    • створенні на земній поверхні системи трикутників, в кожному з яких виміряються довжини всіх сторін – кути в трикутниках обчислюються за виміряними сторонами.
58. Метод трилатерації заснований на:
    • створенні на земній поверхні трьох кутових точок, в яких вимірюються кути.
    • створенні на земній поверхні системи трикутників, пов'язаних між собою дротовим зв'язком.
    • створенні на земній поверхні системи ламаних ліній, в точках повороту яких вимірюються кути і між точками – довжини сторін.
    • створенні на земній поверхні системи трикутників, в кожному з яких виміряються довжини всіх сторін – кути в трикутниках обчислюються за виміряними сторонами.
    • одна довжина сторони в одному із трикутників – довжини сторін інших трикутників обчислюються.
59. Метод полігонометрії заснований на:
    • створенні на земній поверхні системи трикутників, пов'язаних між собою дротовим зв'язком.
    • створенні на земній поверхні трьох кутових точок, в яких вимірюються кути.
    • створенні на земній поверхні системи ламаних ліній, в точках повороту яких вимірюються кути і між точками – довжини сторін.
    • створенні на земній поверхні системи трикутників, в кожному з яких виміряються довжини всіх сторін – кути в трикутниках обчислюються за виміряними сторонами.
    • створенні на земній поверхні системи трикутників, в яких вимірюються всі кути та одна довжина сторони в одному із трикутників – довжини сторін інших трикутників обчислюються.
60. Пункти планових і нівелірних опорних мереж бувають:
    • ґрунтові і стінні.
    • дерев'яні і металеві.
    • високі і низькі.
    • наземними та надводними.
    • підземними та підводними.
61. Для забезпечення видимості між опорними пунктами ґрунтові центри:
    • висуваються на певну висоту.
    • позначаються дзеркальним відбивачем.
    • оснащуються системою оповіщення.
    • позначають пірамідами та сигналами.
    • оснащують радіомаяком.
62. Геометричне нівелювання виконується за допомогою:
    • теодоліта і геометричних залежностей у прямокутних трикутниках.
    • тахеометра.
    • нівеліра і нівелірних рейок.
    • теодоліта і нівелірних рейок.
    • бусолі і рейок.
63. Спосіб, коли для визначення координат знімальних точок на кожну з них вимірюють полярний горизонтальний кут відносно сторони опорної мережі і відстань (світловіддалеміром), називається
    • способом теодолітних ходів.
    • прямою засічкою.
    • зворотною засічкою.
    • полярним способом
    • бічною засічкою.
64. Зйомка деталей, що являє собою сукупність полярного способу зйомки і тригонометричного нівелювання, називається:
    • тахеометричною зйомкою.
    • полярним способом.
    • способом ординат і перпендикулярів.
    • способом лінійних засічок.
    • способом кутових засічок.
65. За точністю геодезичні прилади прийнято класифікувати:
    • прилади для вимірювання висот, прилади для зйомки, прилади спеціального призначення, інші прилади.
    • стаціонарні, пересувні, що переносяться.
    • механічні, оптико-механічні, оптико-електронні, електронні.
    • високоточні, точні, технічні.
    • прилади для вимірювання кутів, прилади для вимірювання довжин ліній, прилади для вимірювання перевищень.
66. До технічних теодолітів відносяться прилади з похибкою вимірювань:
    • >10".
    • 5"-8".
    • 2"-5".
    • 1.5"-2".
    • <1.0".
67. До високоточних теодолітів відносяться прилади з похибкою вимірювань:
    • 5"-10".
    • >10".
    • 1.5"-2".
    • 3"-5".
    • <1.5".
68. До технічних нівелірів відносяться прилади з похибкою вимірювань:
    • Більше 10 мм.
    • Від 1,1 до 2 мм.
    • Від 2,1 до 5 мм.
    • Від 5,1 до 9 мм.
    • До 1 мм.
69. До високоточних нівелірів відносяться прилади з похибкою вимірювань:
    • Більше 10 мм.
    • Від 5,1 до 9 мм.
    • Від 2,1 до 5 мм.
    • Від 1,1 до 2 мм.
    • До 1 мм.
70. Яка основна теорема застосовується при розгортанні мереж трилатерації?
    • Коші.
    • Стокса.
    • Піфагора.
    • косинусів.
    • синусів.
71. Тахеометричне знімання відноситься до … знімання:
    • фототеодолітного.
    • аерофототопографічного.
    • планово-висотного.
    • планового.
    • висотного.
72. Рівні в геодезичних приладах служать:
    • є підставкою теодоліта.
    • для відліку поділок лімба теодоліта.
    • для приведення частин або осей приладу в горизонтальне або прямовисне положення.
    • для візування на віддалені предмети.
    • для одержання кутомірного відліку.
73. Лімб і алідада призначені:
    • є підставою теодоліта і призначена для приведення вертикальної осі обертання теодоліта в прямовисне положення.
    • для відліку поділок лімба теодоліта.
    • для приведення частин або осей приладу горизонтальне або прямовисне положення.
    • для візування на віддалені предмети.
    • для одержання кутомірного відліку.
74. Лімб являє собою:
    • пристрій, для приведення осей приладу горизонтальне або прямовисне положення.
    • пристрій, для приведення частин приладу горизонтальне або прямовисне положення.
    • пристрій, для візування на віддалені предмети.
    • пристрій, що фіксує положення рухомої візирної колімаційної площини труби.
    • горизонтальний і вертикальний круг з діленнями градусного градуювання.
75. Алідада служить:
    • є підставкою теодоліта і дозволяє одержувати уявне та збільшене зображення.
    • для приведення за допомогою піднімальних гвинтів вертикальну вісь теодоліта в прямовисне положення.
    • для переміщення двоввігнутої фокусуючої лінзи зорової труби.
    • для виміру відстаней по нитяному віддалемірі і для візування на віддалені предмети.
    • для фіксації положення рухомої візирної колімаційної площини труби і для взяття відліків по лімбу з високою точністю
76. Кремальера служить:
    • є підставою теодоліта і дозволяє одержувати уявне та збільшене зображення.
    • для приведення за допомогою піднімальних гвинтів вертикальну вісь теодоліта в прямовисне положення.
    • для переміщення двоввігнутої фокусуючої лінзи зорової труби.
    • для вимірювання відстаней по нитяному далекоміру і для візування на віддалені предмети.
    • для фіксації положення рухомої візирної колімаційної площини труби і для взяття відліків по лімбу з високою точністю.
77. В процесі повірок приладів засвідчують:
    • правильне взяття відліків по мікроскопу.
    • правильне зберігання приладу.
    • правильне розташування приладу на місцевості.
    • правильне взаємне положення осей приладу.
    • правильне закріплення приладу в штатив.
78. Під похибкою вимірів розуміють:
    • немає правильної відповіді.
    • результати вимірів по визначеній геометричній закономірності.
    • різниця між результатом виміру та істинним значенням вимірюваної величини.
    • прорахунки по вимірювальних приладах.
    • середнє арифметичне результатів вимірів.
79. По характеру дії похибки бувають:
    • випадкові, середні, імовірні.
    • систематичні, погодні, ймовірні.
    • грубі, математичні, інтегральні.
    • грубі, систематичні, випадкові.
    • середні, грубі, елементарні.
80. Як уникнути грубих помилок при геодезичних вимірах?
    • шляхом обчислення граничної похибки.
    • шляхом обчислення квадратичної похибки.
    • шляхом повторного виміру.
    • шляхом введення виправлень.
    • шляхом обчислення арифметичної середини.
81. Випадкові похибки при геодезичних вимірах це:
    • немає правильної відповіді.
    • похибки, результати вимірів яких змінюються по певній математичній закономірності.
    • похибки, що перевершують по абсолютній величині деяку встановлену для даних умов вимірів межу.
    • похибки, розмір і вплив яких на кожний окремий результат виміру залишається невідомими.
    • коли результати виміру кожної окремої ділянки не впливають на кінцевий результат.
82. Систематичні похибки при геодезичних вимірах це:
    • немає правильної відповіді.
    • похибки, результати вимірів яких змінюються по певній математичній закономірності.
    • похибки, що перевершують по абсолютній величині деяку, встановлену для даних умов вимірів межу.
    • похибки, розмір і вплив яких на кожний окремий результат виміру залишається невідомим.
    • коли результати виміру кожної окремої ділянки не впливають на кінцевий результат.
83. Як звести вплив систематичних похибок при геодезичних вимірах до мінімуму?
    • шляхом знаходження найймовірнішого значення.
    • шляхом знаходження граничної похибки.
    • шляхом знаходження квадратичної похибки.
    • шляхом повторного виміру.
    • шляхом введення виправлення до результату виміру.
84. До приладів безпосереднього виміру довжини ліній відносяться:
    • мірні стрічки, далекомір 2СТ10, лазерна рулетка.
    • нитяні, оптичні та електронні далекоміри.
    • мірні стрічки, рулетки, далекоміри.
    • мірні стрічки, рулетки, спеціальні дроти.
    • рулетки, далекоміри, електронні далекоміри.
85. До приладів непрямого методу вимірів ліній відносяться:
    • мірні стрічки, далекомір 2СТ10.
    • рулетки, далекоміри, електронні далекоміри.
    • нитяні, оптичні та електронні далекоміри.
    • мірні стрічки, рулетки, далекоміри.
    • мірні стрічки, рулетки, спеціальні дроти.
86. Компарування мірного приладу це:
    • установка вішок у створ лінії.
    • провішування «на себе», починаючи з далекої точки.
    • порівняння фактичної довжини з еталонним.
    • визначення показів відліку мірного приладу.
    • немає правильної відповіді.
87. В основі електронних засобів вимірювання відстаней лежить:
    • співвідношення на принципі подвійного зображення з постійним паралактичним кутом
    • співвідношення на зображенні відстаней зі змінним паралактичним кутом і постійною базою біля цілі
    • співвідношення між вимірюваними відстанню, швидкості поширення електромагнітних коливань і часом поширення
    • співвідношення у визначенні часу проходження робітниками вимірюваної відстані туди й назад
    • співвідношення на визначенні часу проходження морських хвиль і вимірюваної відстані
88. Нитяний далекомір застосовують в комплекті:
    • з лазерною рулеткою.
    • з пасивним відбиттям.
    • з постійним базисом.
    • з мірною стрічкою.
    • з нівелірною рейкою.
89. Світловіддалеміри це:
    • для освітлення вимірюваних кутів за допомогою світлового потоку.
    • для освітлення вимірюваних відстаней за допомогою світлового потоку.
    • прилади для визначення відстаней за допомогою світлового променя.
    • прилади для визначення пологих кутів за допомогою світлового променя.
    • прилади для визначення гострих кутів за допомогою світлового променя.
90. Ряди тріангуляції І класу прокладають між:
    • вздовж автомагістралей.
    • між морями.
    • вздовж паралелей і меридіанів.
    • між столицями сусідніх країн.
    • великими містами країни.
91. Вимірювання відстаней мірною стрічкою належить до:
    • високоточних вимірювань.
    • наближених вимірювань.
    • безпосередніх вимірювань.
    • вимірювань «на око».
    • опосередкованих вимірювань.
92. Принцип "від загального до часткового" в геодезії означає, що:
    • спільними зусиллями знімають окремі ділянки.
    • від зйомки до зйомки підвищується точність і деталі ділянки, що знімається.
    • проведення зйомки та створення опорної мережі робиться одночасно.
    • для запобігання нагромадження похибок спочатку роблять зйомку, а потім створюють знімальну основу (опорну мережу).
    • для запобігання нагромадження похибок зйомку проводять із пунктів знімальної основи, які рівномірно розміщуються на території, що знімається і положення яких в просторі визначається з більш високою точністю, ніж знімальні роботи, тобто створюється опорна мережа.
93. Нівелір – це прилад, основна властивість якого створювати:
    • прямий кут між віссю обертання зорової труби і її оптичною віссю.
    • горизонтальність осі обертання зорової труби.
    • вертикальність лімба вертикального круга приладу.
    • вертикальність оптичної осі зорової труби.
    • горизонтальність лінії візування зорової труби приладу.
94. Технічні нівеліри використовуються для:
    • бусольної зйомки.
    • теодолітної зйомки.
    • нівелювання технічної точності.
    • нівелювання III і IV класів.
    • нівелювання I і II класів.
95. При тригонометричному нівелюванні використовуються такі прилади і устаткування:
    • світловіддалемір.
    • гірокомпас і рейки.
    • теодоліт і нівелірна рейка.
    • бусоль і мірні стрічки.
    • тахеометр і рейки.
96. До точних нівелірів відносяться прилади з похибкою вимірювань:
    • Більше 10 мм.
    • Від 5,1 до 9 мм.
    • Від 2,1 до 5 мм.
    • Від 1,1 до 2 мм.
    • До 1 мм.
97. До високоточних приладів для вимірювання довжин ліній відносяться прилади з похибкою вимірювань:
    • Більше 1/5000.
    • Від 1/25000 до 1/10000.
    • Від 1/10000 до 1/5000.
    • Від 1/50000 до 1/25000.
    • До 1/50000.
98. До точних приладів для вимірювання довжин ліній відносяться прилади з похибкою вимірювань:
    • Більше 1/5000.
    • Від 1/10000 до 1/5000.
    • Від 1/25000 до 1/10000.
    • Від 1/50000 до 1/25000.
    • До 1/50000.
99. До технічних приладів для вимірювання довжин ліній відносяться прилади з похибкою вимірювань:
    • Більше 1/5000.
    • Від 1/10000 до 1/5000.
    • Від 1/25000 до 1/10000.
    • Від 1/50000 до 1/25000.
    • До 1/50000.
100. Геодезичною основою для ведення ДЗК є:
     • карти.
     • єдина державна система координат.
     • місцеві знімальні мережі.
     • державна геодезична мережа.
101. З якою періодичністю проводиться обстеження та оновлення геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі?
     • у міру потреби але не раніше ніж один раз на 15 років.
     • один раз на 12 років, а в сейсмічно активних і техногенних районах країни – не рідше ніж один раз на п’ять років.
     • у міру потреби але не рідше ніж один раз на 7 років, а на території міст і зон активної господарської діяльності – не рідше ніж один раз на три роки.
     • у міру потреби але не рідше ніж один раз на 10 років, а на території міст і зон активної господарської діяльності – не рідше ніж один раз на п’ять років.
102. Задача, в якій за даними координатами однієї точки, дирекційному куту напрямку з цієї точки на іншу та відстані між ними, знаходять координати іншої точки – це:
     • пряма геодезична задача.
     • зворотна (обернена) задача геодезії.
     • основна задача геодезії.
     • задача детермінації.
103. Задача визначення дирекційного кута і горизонтальної відстані між точками лінії за відомими координатами двох точок – це:
     • пряма геодезична задача.
     • задача детермінації.
     • обернена геодезична задача.
     • основна задача геодезії.
104. WGS-84 – це:
     • система координат СК63.
     • світова геодезична система координат.
     • система позиціювання GPS.
     • система координат СК42.

 

Тема :: Основи GNSS-вимірювань

105. В якому році було виведено на орбіту перший супутник системи GPS?
     • 1980 році.
     • 2010 році.
     • 2000 році.
     • 1978 році.
106. Для визначення положення точок методом GPS-спостережень одночасно потрібно спостерігати не менше:
     • шести супутників.
     • п’яти супутників.
     • трьох супутників.
     • чотирьох супутників.
107. Супутникові радіонавігаційні системи забезпечують:
     • визначення параметрів орбіти.
     • визначення розташування супутників.
     • рух повітряних об’єктів.
     • можливості отримання точних координат, швидкості об’єктів у будь-якій точці на земній поверхні, в любу погоду, в любий час, а також точний відлік часу.
108. Від скількох супутників достатньо прийняти сигнал для того, щоб визначити координати:
     • від трьох (для 2D координат) або від чотирьох (для 3 D координат).
     • від двох (для 2D координат) або від трьох (для 3 D координат).
     • від двох.
     • від шести.
109. Методи вимірювань в супутникових радіонавігаційних системах поділяють на:
     • орбітальні та позиційні.
     • астрономічні.
     • статичні та кінематичні.
     • позиційні.
110. Світова геодезична система координат це:
     • WGS84.
     • СК42.
     • СК63.
     • УСК2000.
111. Реєстрація та облік апаратури супутникових радіонавігаційних систем здійснюється:
     • керівником топографо-геодезичного підприємства.
     • Державним картографо-геодезичним фондом України.
     • Державною реєстраційною службою України.
     • не здійснюється.
112. Державна геодезична референцна система координат:
     • УСК-2000.
     • глобальна навігаційна супутникова система GPS і ГЛОНАСС.
     • система геодезичних координат 1963 року (СК-63).
     • система геодезичних координат 1942 року.
113. Початок відліку умовної інерціальної системи відліку знаходиться в:
     • на поверхні Землі.
     • центрі мас Землі.
     • центрі Землі.
     • центрі референц-еліпсоїда.
114. Дуга великого півкола між точкою весняного рівнодення та точкою висхідного вузла це:
     • аргумент перигею.
     • довгота висхідного вузла.
     • кут повороту орбіти.
     • кут нахилу орбіти.
115. До збурюючих орбіту ШСЗ факторів належить:
     • радіоперешкоди від наземних станцій.
     • неправильне розташування базового приймача під час спостережень.
     • вплив гравітаційного поля Землі, коли Земля розглядається як матеріальна точка.
     • тиск cонячних променів.
116. Грінвіцький годинниковий кут умовного Сонця, який рівномірно переміщується за екватором відносно середнього полюсу та грінвіцького меридіану, це:
     • всевітній корегований час UT2.
     • всевітній миттєвий час UT0.
     • всевітній середній час UT1.
     • зоряний час.
117. Доповніть третій закон Кеплера: квадрати періодів обертання двох супутників відносяться як…
     • малі півосі їх орбіт.
     • великі півосі їх орбіт.
     • квадрати великих півосей їх орбіт.
     • куби великих півосей їх орбіт.
118. Який метод GPS-вимірювання може застосовуватись для створення високоточної геодезичної мережі?
     • всі методи.
     • «швидка статика».
     • «кінематика».
     • «статика».
119. Розміри зони видимості супутника придатного для спостереження обмежуються мінімальним кутом над горизонтом, який називається:
     • аргументом перигею.
     • кутом нахилу орбіти.
     • кутом засічки.
     • кутом відсічки.
120. Між відповідними коефіцієнтами погіршення точності DOP має місце таке співвідношення:
     • HDOP2=PDOP2+TDOP2=GDOP2+VDOP2+TDOP2.
     • PDOP2=GDOP2+TDOP2=HDOP2+VDOP2+TDOP2.
     • GDOP=PDOP+TDOP=HDOP+VDOP+TDOP.
     • GDOP2=PDOP2+TDOP2=HDOP2+VDOP2+TDOP2.
121. Який сегмент GPS-системи Navstar не існує?
     • космічний.
     • користувачів.
     • контрольний (управління).
     • комбінований.
122. Який GPS-приймач (при інших однакових параметрах) є точнішим?
     • точність приладів відрізняється незначно.
     • двочастотний.
     • однаково точні.
     • одночастотний.
123. Яку інформацію дозволяє отримати програмний продукт TGO Planing?
     • намітити місце для базового приймача.
     • визначити кількість видимих GPS-супутників над точкою спостережень.
     • вибрати оптимальній маршрут до об’єкту спостережень.
     • намітити маршрут роверного приймача.
124. Яка операція з перелічених виконуюється раніше при опрацюванні даних GPS-вимірювань в програмних продуктах TGO і LGO?
     • експорт даних в середовище CAD.
     • зрівнювання точок.
     • переобчислення координат точок в державну систему координат.
     • опрацювання базових ліній.
125. Які елементи орбіти ШСЗ існують?
     • довгота висхідного вузла.
     • широта висхідного вузла.
     • довгота перигею.
     • широта перигею.
126. Які з перелічених методів спостереження за ШСЗ не існують?
     • фотографічні.
     • візуальні.
     • доплерівські.
     • кеплереві.
127. При скількох супутниках на небосхилі неможливо провести GPS-спостереження?
     • шість.
     • п’ять.
     • чотири.
     • два.
128. У якому випадку проводиться ініціалізація при GPS-спостереженнях методом «стій-іди»?
     • періодично (кожну годину) для ініціалізації нових супутників, що з’явились на небосхилі.
     • якщо роверний приймач отримує сигнал лише від 4-ох супутників.
     • як тільки роверний приймач втрачає сигнал одного із супутників.
     • перед початком спостережень.
129. Положення ШСЗ на орбіті повністю описується:
     • шістьма елементами.
     • одним елементом.
     • трьома елементами.
     • двома елементами.
130. Пряма, за якою перетинаються площини екватора та орбіти, називається:
     • апогеєм.
     • перигеєм.
     • точкою висхідного вузла.
     • лінією вузлів.
131. Точка перетину лінії вузлів та орбіти називається
     • апогеєм.
     • перигеєм.
     • точкою висхідного вузла.
     • лінією вузлів.
132. Точка найбільшого зближення ШСЗ з центром мас Землі називається
     • апогеєм.
     • перигеєм.
     • точкою висхідного вузла.
     • лінією вузлів.
133. Кут утворений площиною небесного екватора та лінією виска в даній точці
     • азимут.
     • дирекційний кут.
     • астрономічна довгота.
     • астрономічна широта.
134. Двогранний кут між площиною початкового астрономічного меридіана та астрономічного меридіана, що проходить через дану точку
     • дирекційний кут.
     • азимут.
     • астрономічна довгота.
     • астрономічна широта.
135. Двогранний кут від північної частини площини астрономічного меридіана даної точки за годинниковою стрілкою до прямовисної площини, що проходить через даний напрямок.
     • дирекційний кут.
     • азимут магнітний.
     • астрономічний азимут напрямку.
     • астрономічна широта.
136. Всесвітній час, який відповідає миттєвому положенню полюса і грінвіцького меридіану, називається
     • UТ3.
     • UТ0.
     • UТ1.
     • UТ2.
137. Час, який приведений відповідною поправкою до середнього полюса та середнього гринвіцького меридіану, називається
     • UТ0.
     • UТ1.
     • UТ2.
     • UТ3.
138. Час, який скоригований поправкою за сезонні варіації кутової швидкості землі, називається
     • UТ0.
     • UТ1.
     • UТ2.
     • UТ3.
139. Перший штучний супутник Землі було запущено
     • 4 жовтня 1957 р.
     • 4 жовтня 1958 р.
     • 14 жовтня 1957 р.
     • 14 жовтня 1958 р.
140. Перший штучний супутник Землі було запущено
     • СРСР.
     • США.
     • Японією.
     • Китаєм.
141. Якщо центр небесної сфери знаходиться на поверхні Землі, то її називають
     • топоцентричною.
     • геоцентричною.
     • геліоцентричною.
     • ексцентричною.
142. Якщо центр небесної сфери знаходиться в центрі Сонця, то її називають
     • ексцентричною.
     • геліоцентричною.
     • топоцентричною.
     • геоцентричною.
143. Якщо центр небесної сфери знаходиться в центрі мас Землі, то її називають
     • ексцентричною.
     • геоцентричною.
     • геліоцентричною.
     • топоцентричною.
144. Якщо початок системи координат знаходиться в центрі мас планети, то її називають
     • топоцентрична.
     • супутникоцентрична.
     • квазігеоцентрична.
     • геліоцентрична.
     • планетоцентрична.
145. Якщо початок системи координат знаходиться в центрі мас Сонця, то її називають
     • геліоцентрична.
     • квазігеоцентрична.
     • топоцентрична.
     • супутникоцентрична.
     • планетоцентрична.
146. Якщо початок системи координат знаходиться в центрі мас Землі, то її називають:
     • супутникоцентрична.
     • топоцентрична.
     • планетоцентрична.
     • геоцентрична.
     • квазігеоцентрична.
147. Якщо початок системи координат знаходиться в центрі референц-еліпсоїда, то її називають:
     • супутникоцентрична.
     • геліоцентрична.
     • квазігеоцентрична.
     • топоцентрична.
     • планетоцентрична.
148. Якщо початок системи координат знаходиться на поверхні Землі в місці спостереження, то її називають:
     • супутникоцентрична.
     • топоцентрична.
     • квазігеоцентрична.
     • планетоцентрична.
     • геліоцентрична.
149. Якщо початок системи координат знаходиться в центрі супутника, то її називають:
     • топоцентрична.
     • супутникоцентрична.
     • геліоцентрична.
     • квазігеоцентрична.
     • планетоцентрична.
150. Зоряна доба менша від сонячної на:
     • 5 хв. 56 с.
     • 4 хв. 56 с.
     • 3 хв. 56 с.
     • 2 хв. 56 с.
151. Коли було зроблено перший знімок Землі американським супутником «Explorer 6»?
     • 14 серпня 1962 року.
     • 14 серпня 1960 року.
     • 24 серпня 1959 року.
     • 14 серпня 1959 року.
152. Йоганн Ейлер написав роботу, де вказував на можливість визначення параметрів земного еліпсоїда, використовуючи зенітні відстані Місяця з пунктів, розташованих на одному меридіані у
     • 1658 році.
     • 1856 році.
     • 1768 році.
     • 1700 році.

 

Тема :: Геоінформаційні системи

153. Послідовний посмуговий перегляд і перетворення нецифрової інформації паперових зображень у цифрову інформацію електронних зображень це –
     • сканування.
     • векторизування.
     • геокодування.
     • маніпулювання.
     • відображення.
154. Метод і процес позиціонування просторових об'єктів в певній системі координат співвідносно їх атрибутів це –
     • сканування.
     • векторизування.
     • геокодування.
     • маніпулювання.
     • відображення.
155. Процедура розпізнавання растра і виділення векторних графічних примітивів – це
     • сканування.
     • векторизування.
     • геокодування.
     • маніпулювання.
     • відображення.
156. Цифрове представлення топографічної поверхні у вигляді регулярної мережі комірок фіксованого розміру або нерегулярної трикутної мережі називається
     • тематичним шаром.
     • цифровою моделлю рельєфу.
     • геозображенням.
     • електронною картою.
     • топографічною картою.
157. Операції вибору в ГІС базуються на:
     • вибірках.
     • вимірюваннях.
     • вікнах.
     • запитах.
     • зонах
158. Запит за ідентифікаторами, класифікаторами і текстовими описами, що зберігаються в атрибутивній базі даних називається:
     • атрибутивним.
     • географічним.
     • текстовим.
     • за місцем розташування.
     • логічним.
159. Різноманітні вимірювання за картами та іншими геозображеннями на основі використання ГІС – це
     • картометричні операції.
     • операції вибору.
     • операції рекласифікації.
     • картографічна алгебра.
     • просторовий аналіз.
160. Модель даних ГІС, що преставляє сукупність даних не у вигляді набору окремих картографічних шарів і таблиць, а у вигляді об'єктів певного класу називається:
     • ієрархічною.
     • мережевою.
     • реляційною.
     • об'єктно-орієнтованою.
     • домінантною.
161. Модель даних ГІС, що передбачає табличне представлення об'єктів і взаємозв'язків між ними, що ідентифікуються як об'єкти називається:
     • ієрархічною.
     • мережевою.
     • реляційною.
     • об'єктно-орієнтованою.
     • домінантною.
162. Модель даних ГІС, у якій будь-який об’єкт водночас може бути і домінантним і підпорядкованим називається:
     • ієрархічною.
     • мережевою.
     • реляційною.
     • об'єктно-орієнтованою.
     • домінантною.
163. Модель даних ГІС, у якій об'єкти проблемної області перебувають у відношеннях домінування і підпорядкування називається:
     • домінантною.
     • об'єктно-орієнтованою.
     • реляційною.
     • мережевою.
     • ієрархічною.
164. Атрибут бази даних, що ідентифікує об'єкт, виокремлює його серед інших однотипних об'єктів називається:
     • часовим.
     • логічним.
     • номінальним.
     • порядковим.
     • числовим.
165. Яка структура векторних просторових даних використовується для побудови цифрових моделей рельєфу:
     • лінійно-вузлова(Line-Node).
     • геореляційна.
     • TIN.
     • дуга–вузол (Arc-Node).
     • точкова полігональна (Point Polygon).
166. Шейп-файли ГІС-пакетів фірми ЕSRI використовують структуру просторових векторних даних:
     • геореляційна.
     • лінійно-вузлова(Line-Node).
     • дуга–вузол (Arc-Node).
     • DIME.
     • точкова полігональна (Point Polygon).
167. До не топологічних структур просторових векторних даних відноситься:
     • TIN.
     • геореляційна.
     • лінійно-вузлова(Line-Node).
     • дуга–вузол (Arc-Node).
     • DIME.
     • точкова полігональна (Point Polygon).
168. Найбільш тривіальним методом збереження просторових векторних даних в ГІС є структура:
     • TIN.
     • геореляційна.
     • лінійно-вузлова(Line-Node).
     • дуга–вузол (Arc-Node).
     • DIME.
     • точкова полігональна (Point Polygon).
169. Спосіб формалізації просторової інформації на використанні набору елементарних графічних об'єктів називається:
     • топологічним.
     • топографічним.
     • растровим.
     • векторним.
     • квадратичним.
170. Спосіб формалізації просторової інформації за комірками , які суцільно покривають певну територію називається:
     • топологічним.
     • растровим.
     • топографічним.
     • векторним.
     • квадратичним.
171. Дані, що характеризують просторові об'єкти без зазначення їх розміщення називаються:
     • графічними.
     • просторовими.
     • координатними.
     • атрибутивними.
     • картографічними.
172. Дані, що описують позиційні властивості об'єктів називаються:
     • графічними.
     • статистичними.
     • інформаційними.
     • просторовими.
     • атрибутивними.
173. ГІС Канади (CANADA GEOGRAPHIC INFORMATION SYSTEM, CANADIAN GIS) початково використовувалась для:
     • моніторингу природоохоронних об’єктів.
     • тематичного картографування фізико-географічних та соціально-економічних явищ і процесів.
     • топографічного картографування території.
     • розробки планів землеустрою.
     • обліку лісових ресурсів.
174. У який період було закладено методологічні основи геоінформаційних технологій?
     • початок ХХІ ст. – кінець 10-х рр. ХХІ ст.
     • початок 90-х рр. XX ст. – кінець 90-х рр. XX ст.
     • початок 80-х рр. XX ст. – кінець 80-х рр. XX ст.
     • початок 70-х рр. XX ст. – кінець 70-х рр. XX ст.
     • початок 60-х рр. XX ст. – кінець 60-х рр. XX ст.
175. Починаючи з якого періоду почали застосовуватись дані дистанційного зондування в ГІС:
     • початок ХХІ ст. – кінець 10-х рр. ХХІ ст.
     • початок 90-х рр. XX ст. – кінець 90-х рр. XX ст.
     • початок 60-х рр. XX ст.. – кінець 60-х рр. XX ст.
     • початок 70-х рр. XX ст. – кінець 70-х рр. XX ст.
     • початок 80-х рр. XX ст. – кінець 80-х рр. XX ст.
176. Оберіть період появи лідерів світового програмного ГІС-забезпечення(таких як ARCINFO, MAPINFO тощо):
     • початок 60-х рр. XX ст. – середина 60-х рр. XX ст.
     • середина 60-х рр. XX ст. – кінець 70-х рр. XX ст.
     • середина 70-х рр. XX ст. – кінець 70-х рр. XX ст.
     • початок 80-х рр. XX ст. – кінець 80-х рр. XX ст.
     • початок 90-х рр. XX ст. – початок XXI ст.
177. Оберіть період появи перших географічних інформаційних систем:
     • середина 60-х рр. XX ст. – кінець 70-х рр. XX ст.
     • кінець 50-х рр. XX ст. – кінець 60-х рр. XX ст.
     • початок 40-х рр. XX ст. – кінець 50-х рр. XX ст.
     • початок 20-х рр. XX ст. – кінець 30-х рр. XX ст.
     • початок ХХ ст.
178. За способом організації геоданих виділяють ГІС:
     • екологічні та природоохоронні, соціально-економічні, надзвичайних ситуацій, навігаційні, транспортні, археологічні, інформаційно-довідкові, науково-дослідні, інвентаризаційні тощо.
     • векторні, растрові, векторно-растрові, тривимірні, комбіновані тощо.
     • глобальні, загальнонаціональні, регіональні, локальні, муніципальні тощо.
     • земельно-кадастрові, геологічні, екологічні та природоохоронні, соціально-економічні, навігаційні, транспортні, археологічні тощо.
     • інформаційно-довідкові, управлінські, науково-дослідні, навчальні, видавничі, багатоцільові тощо.
179. За призначенням виділяють ГІС:
     • екологічні та природоохоронні, соціально-економічні, надзвичайних ситуацій, навігаційні, транспортні, археологічні, інформаційно-довідкові, науково-дослідні, інвентаризаційні тощо.
     • векторні, растрові, векторно-растрові, тривимірні, комбіновані тощо.
     • глобальні, загальнонаціональні, регіональні, локальні, муніципальні тощо.
     • земельно-кадастрові, геологічні, інженерних комунікацій і міського господарства, екологічні та природоохоронні, надзвичайних ситуацій, соціально-економічні, навігаційні, транспортні, археологічні тощо.
     • інформаційно-довідкові, управлінські, науково-дослідні, моніторингові та інвентаризаційні, навчальні, видавничі, багатоцільові,тощо.
180. За територіальним охопленням виділяють ГІС:
     • екологічні та природоохоронні, соціально-економічні, надзвичайних ситуацій, навігаційні, транспортні, археологічні, інформаційно-довідкові, науково-дослідні, інвентаризаційні тощо.
     • векторні, растрові, векторно-растрові, тривимірні, комбіновані тощо.
     • глобальні, загальнонаціональні, регіональні, локальні, муніципальні тощо.
     • земельно-кадастрові, геологічні, екологічні, природоохоронні, соціально-економічні тощо.
     • інформаційно-довідкові, управлінські, науково-дослідні, моніторингові, навчальні, видавничі, інвентаризаційні тощо.
181. Географічна інформаційна система поєднує в собі:
     • програмне забезпечення, географічно кодовані дані та розробників і користувачів.
     • апаратні засоби та програмне забезпечення, геодані та користувачів.
     • апаратні засоби, географічно кодовані дані та розробників.
     • апаратні засоби, програмне забезпечення, географічно кодовані дані та розробників і користувачів.
     • програмне забезпечення, географічні дані і користувачів.
182. ГІС (геогафічна інформаційна система) – це
     • автоматизована інформаційна система, створена для керування географічними даними.
     • комп’ютерна програма для перегляду електронних карт.
     • система, що забезпечує збір, зберігання, обробку, відображення та поширення даних про певну територію.
     • система для обробки тривимірних зображень.
     • інформаційна система предметною областю якої є географія.
183. Класична ГІС складається з наступних компонентів (підсистем):
     • управління, маніпулювання та візуалізації геоданих.
     • обробки, аналізу та відтворення геоданих.
     • управління, обробки, аналізу та використання геоданих.
     • збору, управління та використання геоданих.
     • збору та відображення геоданих.
184. До обов'язкових структурно-функціональних підсистем ГІС належать підсистеми:
     • збору, збереження, маніпулювання даними.
     • збору і виведення даних, редагування і аналізу даних.
     • збору і введення даних, зберігання, аналізу даних та візуалізації даних.
     • збору і запису даних, архівування, маніпулювання і аналізу даних та відтворення даних.
     • збору і введення даних, збереження і редагування, маніпулювання і аналізу даних та візуалізації даних.
185. Спосіб картографічного зображення, що використовується для відображення неоднорідності території за деяким кількісним показником це
     
     • спосіб якісного фону.
     • спосіб кількісного фону.
     • спосіб картограм.
     • спосіб ареалів.
     • точковий спосіб.
186. Спосіб картографічного зображення, що використовується для відображення середньої інтенсивності будь-якого явища в межах одиниць територіального поділу це
     
     • спосіб якісного фону.
     • спосіб кількісного фону.
     • спосіб картограм.
     • спосіб локалізованих діаграм.
     • спосіб картодіаграм.
187. Спосіб картографічного зображення, що використовується для відображення сумарної кількісної величини, структури або динаміки будь-якого явища в кожній одиниці територіального поділу за допомогою діаграмних фігур, що виражають цю величину і розміщуються на карті всередині одиниці територіального поділу це
     
     • спосіб якісного фону.
     • спосіб кількісного фону.
     • спосіб картограм.
     • спосіб локалізованих діаграм.
     • спосіб картодіаграм.
188. Який метод дозволяє виявити вертикальний градієнт елементів поверхні при відображенні поверхонь у ГІС-пакетах?
     • метод відмивання рельєфу.
     • метод векторів.
     • метод площин.
     • метод тривимірних (3D) блок-діаграм.
     • метод двовимірних (2D) блок-діаграм.
189. Який метод дозволяє виявити особливості топографічної поверхні при відображенні поверхонь у ГІС-пакетах?
     • метод відмивання рельєфу.
     • метод векторів.
     • метод площин.
     • метод тривимірних (3D) блок-діаграм.
     • метод двовимірних (2D) блок-діаграм.
190. Програми, що призначені для виконання найпростіших операцій при роботі з картою: керування масштабом, розміщення підписів і діаграм, формування легенди тощо відносяться до
     • повнофункціональних ГІС.
     • багатофункціональних ГІС.
     • ГІС з можливістю картографування в мережі Internet (засоби Web-картографування).
     • серверів просторових баз даних.
     • спеціалізованих програми аналізу з географічними функціями (ГІС-в'юєри).
191. Програми, що призначені для організації зв’язку між ГІС і великими реляційними СУБД та робота яких пов’язана з обробкою величезної кількості інформації відносяться до
     • повнофункціональних ГІС.
     • багатофункціональних ГІС.
     • серверів просторових баз даних.
     • спеціалізованих програми аналізу з географічними функціями (ГІС-в'юєри).
     • вузькоспеціалізованого програмного забезпечення ГІС.
192. Програми, які дозволяють вирішувати складні задачі геоінформаційного аналізу та мають достатні обчислювальні можливості для вирішення прикладних задач просторового моделювання відносяться до
     • повнофункціональних ГІС.
     • багатофункціональних ГІС.
     • засобів Web-картографування.
     • спеціалізованих програми аналізу з географічними функціями (ГІС-в'юєри).
     • вузькоспеціалізованого програмного забезпечення ГІС.
193. Програми, які дозволяють вирішувати найскладніші задачі просторового аналізу і моделювання, створювати та обробляти великі масиви географічних даних, реалізовувати усі відомі в картографії способи картографічного зображення для просторового представлення даних відносяться до
     • повнофункціональних ГІС.
     • багатофункціональних ГІС.
     • засобів Web-картографування.
     • спеціалізованих програми аналізу з географічними функціями (ГІС-в'юєри).
     • вузькоспеціалізованого програмного забезпечення ГІС.
194. База даних – це:
     • довільний набір інформації.
     • сукупність даних, що організовані за певними правилами і встановлюють загальні принципи опису, збереження і маніпулювання ними.
     • сукупність програм для зберігання і обробки великих масивів інформації.
     • інтерфейс, що підтримує наповнення і маніпулювання даними.
     • комп'ютерна програма, що дозволяє в деякій предметній області здійснювати аналіз даних.
195. Система управління базами даних являє собою програмний продукт, що входить до складу:
     • системного програмного забезпечення.
     • операційної системи.
     • систем програмування.
     • унікального програмного забезпечення.
     • прикладного програмного забезпечення.
196. У записі файлу реляційної бази даних можуть міститися:
     • тільки логічні величини.
     • тільки текстова інформація.
     • виключно однорідна інформація (дані тільки одного типу).
     • виключно числова інформація.
     • неоднорідна інформація (дані різних типів).
197. Структура файлу реляційної бази даних змінюється при:
     • додаванні однієї або кількох записів.
     • видаленні діапазону записів.
     • зміні будь-якого запису.
     • знищенні всіх записів.
     • видаленні будь-якого поля.
198. Цифрова картографічна модель, візуалізована або підготовлена до вызуалізації на моніторі комп'ютера, створена на основі даних цифрових карт чи баз даних гіс з використанням програмних і технічних засобів у спеціальній системі умовних знаків зміст якої відповідає змісту карті певного виду і масштабу це –
     • геозображення.
     • картографічний банк даних.
     • цифрова карта.
     • електронна карта.
     • картографічна база даних.
199. Цифрова модель місцевості, що створена шляхом цифрування картографічних джерел, фотограметричної обробки матеріалів дистанційного зондування, цифрової реєстрації даних польових зйомок це –
     • геозображення.
     • картографічний банк даних.
     • цифрова карта.
     • електронна карта.
     • картографічна база даних.
200. Будь-яка зменшена, узагальнена, просторова, образно-знакова модель природних або соціально-економічних об'єктів, явищ або процесів це –
     • геозображення.
     • шар.
     • вікно.
     • діаграмма.
     • таблиця.
201. Сукупність однотипних просторових об'єктів, що відносяться до однієї теми (класу об'єктів) у межах деякої території та універсальної системи координат це –
     • карта.
     • шар.
     • вікно.
     • діаграмма.
     • таблиця.
202. Проектування і генерація зображень, у тому числі геозображень, картографічних зображень і іншої графіки на пристроях відображення на основі вихідних цифрових даних, правил і алгоритмів їх трансфомації це –
     • сканування.
     • векторизування.
     • геокодування.
     • маніпулювання.
     • візуалізація.

 

Тема :: Картографія

203. До чинників картографічної генералізації на географічних картах не належить:
     • особливості об'єкта картографування.
     • тематика карти.
     • призначення карти.
     • значимість карти.
     • масштаб карти.
204. На географічних картах не використовується така форма передачі назв географічних об'єктів:
     • перекладна.
     • транскрипція.
     • місцева офіційна.
     • фонетична.
     • транслітерація.
205. Для зображення рельєфу на сучасних топографічних картах використовуються способи:
     • горизонталей і висотних відміток.
     • відтінювання і штрихування схилів.
     • перспективний рисунок і штриховий.
     • відмивання і пластики рельєфу.
     • пошарового розфарбування.
206. Для передачі кількісних показників на географічних картах не використовується шкала:
     • відносна ступінчаста.
     • умовна ступінчаста.
     • абсолютна ступінчаста.
     • умовна неперервна.
     • абсолютна неперервна.
207. Спосіб зображення на географічних картах явищ суцільного або лінійного поширення, віднесених до певних пунктів локалізації:
     • лінійних знаків.
     • локалізованих діаграм.
     • ареалів.
     • кількісного фону.
     • якісного фону.
208. Спосіб зображення на географічних картах природних та соціально-економічних об’єктів, явищ та процесів, що приурочені до певних ліній на місцевості:
     • лінійних знаків.
     • ареалів.
     • локалізованих діаграм.
     • кількісного фону.
     • якісного фону.
209. Спосіб зображення на географічних картах територій розповсюдження будь-яких неперервних або розосереджених явищ:
     • локалізованих діаграм.
     • лінійних знаків.
     • якісного фону.
     • кількісного фону.
     • ареалів.
210. Спосіб зображення на географічних картах неоднорідності території за деяким кількісним показником:
     • лінійних знаків.
     • локалізованих діаграм.
     • ареалів.
     • кількісного фону.
     • якісного фону.
211. Спосіб зображення на географічних картах поділу території на однорідні в якісному відношенні ділянки, які виділяють за певною ознакою:
     • лінійних знаків.
     • кількісного фону.
     • точковий.
     • локалізованих діаграм.
     • якісного фону.
212. Спосіб зображення на географічних картах різноманітних просторових переміщень об'єктів:
     • знаків руху.
     • ізоліній.
     • точковий.
     • картограм.
     • картодіаграм.
213. Спосіб зображення на географічних картах середньої інтенсивності певних об'єктів шляхом зафарбовування або заштриховування одиниць територіального поділу:
     • ізоліній.
     • значків.
     • точковий.
     • картограм.
     • картодіаграм.
214. Спосіб зображення на географічних картах сумарної величини певного об'єкта, його структури і динаміки за допомогою діаграм, які розміщують в межах одиниць територіального поділу:
     • точковий.
     • значків.
     • ізоліній.
     • картодіаграм.
     • картограм.
215. Спосіб зображення на географічних картах масових розосереджених об'єктів значками малого розміру, кожен з яких відповідає певному кількісному значенню:
     • точковий.
     • значків.
     • ізоліній.
     • картодіаграм.
     • картограм.
216. Спосіб зображення на географічних картах об'єктів неперервного суцільного поширення за допомогою ліній, що сполучають точки з однаковими значеннями показника картографування:
     • значків.
     • ізоліній.
     • точковий.
     • картограм.
     • картодіаграм.
217. На географічних картах використовують таку кількість способів картографічного зображення:
     • 14.
     • 11.
     • 6.
     • 8.
     • 5.
218. На географічних картах не використовується сітка:
     • кілометрова.
     • прямокутна.
     • топографічна.
     • картографічна.
     • географічна.
219. За просторовим поширенням на географічних картах не використовують об'єкти картографування:
     • поля.
     • площинні.
     • кутові.
     • точкові.
     • лінійні.
220. На географічних картах не використовується рамка:
     • секундна.
     • мінутна.
     • градусна.
     • зовнішня.
     • внутрішня.
221. Картографічні проекції, які при розгортанні використовують дотичну або січну площину називаються:
     • азимутальними.
     • еліпсоїдними.
     • кулястими.
     • конічними.
     • циліндричними.
222. Картографічні проекції, які при розгортанні на площину використовують бічну поверхню конуса називаються:
     • азимутальними.
     • еліпсоїдними.
     • кулястими.
     • конічними.
     • циліндричними.
223. Картографічні проекції, які при розгортанні на площину використовують бічну поверхню циліндра називаються:
     • азимутальними.
     • еліпсоїдними.
     • кулястими.
     • конічними.
     • циліндричними.
224. Картографічні проекції, у яких відсутні спотворення довжин вздовж одного з головних напрямків називаються:
     • довільними.
     • рівносторонніми.
     • рівнопроміжними.
     • рівнокутними.
     • рівновеликими.
225. Картографічні проекції, у яких відсутні спотворення кутів і форм малих фігур називаються:
     • рівносторонніми.
     • довільними.
     • рівновеликими.
     • рівнопроміжними.
     • рівнокутними.
226. Картографічні проекції, у яких відсутні спотворення площ називаються:
     • довільними.
     • рівносторонніми.
     • рівнопроміжними.
     • рівновеликими.
     • рівнокутними.
227. Математично визначений спосіб відображення сфероїдної поверхні землі на площині карти називається:
     • картографічною систематизацією.
     • картографічною екстраполяцією.
     • картографічною моделлю.
     • картографічною анімацією.
     • картографічною проєкцією.
228. Географічній карті не існує спотворень:
     • кутів.
     • довжин.
     • об'ємів.
     • форм.
     • площ.
229. Лінії на карті, що з'єднують точки з однаковими значеннями спотворень певного виду називають:
     • ізобарами.
     • ізогієтами.
     • ізотермами.
     • ізобатами.
     • ізоколами.
230. До функцій карт не належить:
     • оперативна.
     • прогностична.
     • комунікативна.
     • варіативна.
     • пізнавальна.
231. Наукова дисципліна, що вивчає карти та інші картографічні твори як особливий спосіб відображення дійсності, методи їх створення і використанння, називається:
     • картографією.
     • картосеміотикою.
     • картограмою.
     • картодіаграмою.
     • картознавством.
232. Галузь науки, техніки, виробництва і образотворчого мистецтва, що охоплює вивчення, створення та використання картографічних творів, називається:
     • картографією.
     • картосеміотикою.
     • картознавством.
     • картограмою.
     • картодіаграмою.
233. До картографічних творів не належить:
     • географічний глобус.
     • географічний каталог.
     • географічний атлас.
     • серія географічних карт.
     • географічна карта.
234. Об'єднана єдиною програмою та однаковим призначенням множина карт називається:
     • географічним комплексом.
     • географічним модулем.
     • географічним каталогом.
     • серією географічних карт.
     • географічним глобусом.
235. Об'єднана загальною програмою в єдиний цілісний картографічний твір, систематизована збірка карт називається:
     • географічним модулем.
     • географічним каталогом.
     • географічним атласом.
     • географічним комплексом.
     • географічним глобусом.
236. Об'ємна тривимірна гомоморфна картографічна модель землі називається:
     • географічним глобусом.
     • географічним атласом.
     • географічним комплексом.
     • географічним модулем.
     • географічним каталогом.
237. Процес цілеспрямованого науково-обґрунтованого відбору і узагальнення об'єктів реальної дійсності при їх відображенні на карті називається:
     • картографічною генералізацією.
     • картографічною деталізацією.
     • картографічним зображенням.
     • картографічною відповідністю.
     • картографічною інверсією.
238. Розділ картографії, що вивчає і розробляє методи та технічні прийоми підготовки карт до друку, друкування, тиражування та поліграфічного оформлення карт, атласів та іншої картографічної продукції називається:
     • виданням карт і атласів.
     • проектуванням та укладанням карт.
     • загальною теорією картографії.
     • математичною картографією.
     • картознавством.
239. Розділ картографії, що вивчає і розробляє методи та технології лабораторного (камерального) виготовлення карт називається:
     • виданням карт і атласів.
     • картознавством.
     • проектуванням та укладанням карт.
     • математичною картографією.
     • загальною теорією картографії.
240. Розділ картографії, що вивчає математичну основу карт, розробляє теорію картографічних проекцій, методи побудови картографічних сіток, аналізу та розподілу спотворень в них називається:
     • виданням карт і атласів.
     • проектуванням та укладанням карт.
     • картознавством.
     • математичною картографією.
     • загальною теорією картографії.
241. Розділ картографії, що вивчає картографічні твори (карти, атласи, глобуси, програмні продукти тощо), їх елементи, властивості, види та історичний розвиток, а також способи практичного і теоретичного використання карт називається:
     • виданням карт і атласів.
     • проектуванням та укладанням карт.
     • картознавством.
     • математичною картографією.
     • загальною теорією картографії.
242. Розділ картографії, що вивчає загальні проблеми, предмет і метод картографії як науки, а також окремі питання методології створення та використання карт називається:
     • виданням карт і атласів.
     • проектуванням та укладанням карт.
     • картознавством.
     • математичною картографією.
     • загальною теорією картографії.
243. Топологічно трансформована, непросторово-подібна карта, до рівняння проекції якої, окрім географічних координат, входить і сам показник картографування називається:
     • картою на мікрофіші.
     • картою-транспарантом.
     • анагліфічною картою.
     • рельєфною картою.
     • анаморфованою картою.
244. Карта, що надрукована двома взаємодоповнювальними кольорами з паралактичним зсувом, таким, що обидва зображення утворюють стереопару називається:
     • картою на мікрофіші.
     • картою-транспарантом.
     • анагліфічною картою.
     • рельєфною картою.
     • анаморфованою картою.
245. Мініатюрна копія карти або іншого картографічного твору на фото- і кіноплівці або на масштабних носіях називається:
     • картою на мікрофіші.
     • картою-транспарантом.
     • анагліфічною картою.
     • рельєфною картою.
     • анаморфованою картою.
246. Особливий вид картографічних зображень, що поєднують об’ємне зображення рельєфу із традиційним картографічним зображенням інших елементів змісту карти називається:
     • картою на мікрофіші.
     • анагліфічною картою.
     • картою-транспарантом.
     • рельєфною картою.
     • анаморфованою картою.
247. Карта, що віддрукована поліграфічним способом на прозорій плівці й призначена для проектування на екран, називається:
     • картою на мікрофіші.
     • картою-транспарантом.
     • рельєфною картою.
     • анагліфічною картою.
     • анаморфованою картою.
248. Властивість карти, що дозволяє водночас поєднувати на одній площині природно несумісні поняття називається:
     • вибірковістю.
     • синтетичністю.
     • абстрактністю.
     • змістовою відповідністю.
     • просторово-часовою подібністю.
249. Властивість карти, що передбачає генералізованість карти, перехід від індивідуальних понять до узагальнених, відбір типових характеристик об’єктів і усунення дрібних, другорядних деталей, називається:
     • синтетичністю.
     • вибірковістю.
     • абстрактністю.
     • змістовою відповідністю.
     • просторово-часовою подібністю.
250. Властивість карти, що передбачає науково обумовлене відображення головних особливостей дійсності із урахуванням генезису, ієрархії та зовнішньої і внутрішньої структури об’єктів, називається:
     • просторово-часовою подібністю.
     • змістовою відповідністю.
     • абстрактністю.
     • вибірковістю.
     • синтетичністю.
251. Властивість карти, що виявляється у геометричній і часовій подібності, а також подібності відношень, зв’язків, підпорядкованості об’єктів картографічного зображення і географічного об’єкта, називається:
     • просторово-часовою подібністю.
     • змістовою відповідністю.
     • абстрактністю.
     • вибірковістю.
     • синтетичністю.
252. Математично визначена, зменшена, узагальнена, образно-знакова модель земної поверхні на площині, що відображає розміщення, стан, взаємозв'язки та динаміку фізико-географічних або соціально-економічних об'єктів, явищ і процесів називається:
     • географічною блок-схемою.
     • географічною картосхемою.
     • географічною анімацією.
     • географічною картою.
     • географічною анаморфозою.

 

Тема :: Фотограмметрія та дистанційне зондування Землі

253. Як буде називатись опорна точка, якщо відома лише її координата z?
     • рельєфна точка.
     • планово-висотна точка.
     • планова точка.
     • опорна точка.
     • висотна точка.
254. Як називається випадок фототеодолітного знімання, якщо оптичні осі камер займають довільне положення в просторі?
     • нерівномірно відхилений.
     • конвергентний.
     • нормальний.
     • рівномірно відхилений.
     • загальний.
255. Як буде називатись опорна точка, якщо відомі її координати x, y?
     • точка нульових спотворень.
     • планово-висотна точка.
     • опорна точка.
     • планова точка.
     • висотна точка.
256. Як буде називатись опорна точка, якщо відомі її координати x, y, z?
     • рельєфна точка.
     • планово-висотна точка.
     • опорна точка.
     • планова точка.
     • висотна точка.
257. Як називається точка місцевості або будь-якого об'єкта фотознімання, для якої визначені геодезичним методом просторові координати у заданій системі координат і яка розпізнана на аерознімку?
     • рельєфна точка.
     • планово-висотна точка.
     • опорна точка.
     • планова точка.
     • висотна точка.
258. Як називається метод камерального згущення опорної мережі на базі фотограмметричних побудов?
     • калібрування.
     • геодезичне орієнтування.
     • фототріангуляція.
     • внутрішнє орієнтування.
     • фототрансформування.
259. Де виникає найбільша помилка для схеми прив’язки з чотирьох опорних точок при блоковій фототріангуляції?
     • помилки не виникає.
     • посередині маршруту.
     • в кінці маршруту.
     • на початку маршруту.
     • по всьому маршруту.
260. Як зветься високоточний стереофотограмметричний прилад для вимірювання плоских прямокутних координат точок стереопари знімків?
     • ЦФС.
     • фототрансформатор.
     • паралаксометр.
     • стереоскоп.
     • стереокомпаратор.
261. Який буде стереоефект, якщо кожен зі знімків стереопари розвернути на 90 градусів і змістити?
     • нульовий.
     • обернений.
     • від’ємний.
     • додатній.
     • прямий.
262. Як зветься фотографічне зображення місцевості в ортогональній проекції, отримане з одного або кількох змонтованих між собою трансформованих фотознімків?
     • фотосхема.
     • карта.
     • мозаїка.
     • центральна проекція.
     • фотоплан.
263. Який буде стереоефект, якщо лівий знімок розглядати правим оком, а правий - лівим?
     • додатній.
     • нульовий.
     • обернений.
     • від’ємний.
     • прямий.
264. Який буде стереоефект, якщо лівий знімок розглядати лівим оком, а правий - правим?
     • нульовий.
     • обернений.
     • від’ємний.
     • додатній.
     • прямий.
265. Яка величина прийнята за віддаль найкращого зору?
     • 400 мм.
     • 350 мм.
     • 250 мм.
     • 100 мм.
     • 20 см.
266. Яке прийняте середнє значення очного базису для звичайної людини?
     • 60 мм.
     • 75 мм.
     • 65 мм.
     • 70 мм.
     • 55 мм.
267. Як у фотограмметрії зветься зір, коли розглядаються лінійні предмети?
     • зір першого роду.
     • бінокулярний зір.
     • монокулярний зір.
     • стереоскопічний зір.
     • зір другого роду.
268. Далі якої відстані людина не відчуває глибини стереозору?
     • 1000 м.
     • 2000 м.
     • 500 м.
     • 670 м.
     • 900 м.
269. Як у фотограмметрії зветься зір, коли розглядаються точкові об’єкти?
     • зір другого роду.
     • зір першого роду.
     • бінокулярний зір.
     • монокулярний зір.
     • стереоскопічний зір.
270. Як у фотограмметрії зветься зір, коли людина відчуває просторове розміщення предмета та його об’ємність?
     • стереоскопічний зір.
     • монокулярний зір.
     • зір першого роду.
     • гострота зору.
     • зір другого роду.
271. Як у фотограмметрії зветься зір, коли розглядається предмет одним оком?
     • монокулярний зір.
     • стереоскопічний зір.
     • бінокулярний зір.
     • зір другого роду.
     • зір першого роду.
272. Як називається спотворення оптичної системи спричинене похибками виготовлення оптичних компонентів та монтажем їх у цілісну систему?
     • дисторсія.
     • геометрична характеристика.
     • метрика системи.
     • роздільна здатність.
     • радіометрична характеристика.
273. Як у фотограмметрії називається зір, при якому ще відчувається зміна глибини простору?
     • стереоскопічний зір.
     • бінокулярний зір.
     • гострота стереозору.
     • зір першого роду.
     • зір другого роду.
274. Як називається здатність системи відтворювати геометрію об’єкта під час фотознімання?
     • дисторсія.
     • геометрична характеристика.
     • радіометрична характеристика.
     • метрика системи.
     • роздільна здатність.
275. Як називається викривлення світлового променя при проходженні через атмосферу Землі?
     • дисторсія.
     • геометрична характеристика.
     • рефракція.
     • роздільна здатність.
     • радіометрична характеристика.
276. Як визначити поперечний паралакс?
     • р=х1-х2.
     • р=х2-х1.
     • р=у1-х2.
     • q=у1-у2.
     • р=х1-у1.
277. Як називають знімок, якщо кути альфа=омега=каппа=0?
     • спотвореним.
     • нахиленим.
     • горизонтальним.
     • перспективним.
     • плановим.
278. При якому значенні масштабу аерофотознімання дрібномасштабне?
     • 1:2000 до 1:500.
     • більше 1:10000.
     • від 1:50000 до 1:10000.
     • 1:50000 і дрібніше.
     • 1:10000 до 1:2000.
279. При якому значенні масштабу аерофотознімання середньомасштабне?
     • 1:2000 до 1:500.
     • 1:50000 і дрібніше.
     • більше 1:10000.
     • від 1:50000 до 1:10000.
     • 1:10000 до 1:2000.
280. При якому значенні масштабу аерофотознімання великомасштабне?
     • 1:2000 до 1:500.
     • більше від 1:10000.
     • від 1:50000 до 1:10000.
     • 1:50000 і дрібніше.
     • 1:10000 до 1:2000.
281. Які фотокамери доцільно використовувати при зніманні гірської місцевості або забудованої високими будинками?
     • безфокусні.
     • мініфокусні.
     • середньофокусні.
     • короткофокусні.
     • довгофокусні.
282. Як визначити поздовжній паралакс?
     • р=х1-у1.
     • р=у1-х2.
     • q=у1-у2.
     • р=х1-х2.
     • р=х2-х1.
283. Як називається задача, яка полягає у визначенні просторових координат точки об’єкта з використанням стереопари?
     • трансформування знімка.
     • пряма фотограмметрична засічка.
     • векторизація геометричної моделі об’єкта.
     • фототріангуляція.
     • обернена фотограмметрична засічка.
284. Як називаються величини, які фіксують те взаємне положення базису фотографування та пари знімків, яке існувало під час фотографування?
     • елементи внутрішнього орієнтування знімка.
     • елементи зовнішнього орієнтування пари знімків.
     • елементи внутрішнього орієнтування пари знімків.
     • елементи взаємного орієнтування.
     • елементи зовнішнього орієнтування знімка.
285. Як називають знімок, кут нахилу якого дорівнює нулю?
     • спотвореним.
     • нахиленим.
     • горизонтальним.
     • плановим.
     • перспективним.
286. Як називаються величини, що визначають положення лівого і правого центрів проекцій і відповідних площин лівого та правого знімків у вибраній просторовій системі координат?
     • елементи внутрішнього орієнтування знімка.
     • елементи зовнішнього орієнтування пари знімків.
     • елементи внутрішнього орієнтування пари знімків.
     • елементи зовнішнього орієнтування знімка.
     • елементи взаємного орієнтування.
287. У фотограмметрії кут каппа це кут повороту навколо осі:
     
     • х.
     • y.
     • z.
     • x'.
     • y'.
288. Кутом альфа у фотограмметрії позначається кут повороту навколо осі:
     
     • y'.
     • x'.
     • х.
     • y.
     • z.
289. У фотограмметрії кут омега це кут повороту навколо осі:
     
     • x'.
     • y'.
     • y.
     • z.
     • х.
290. Взаємне положення координатних осей x, y, z та x',y', z' описується в фотограмметрії:
     
     • елементами зовнішнього орієнтування.
     • фотограмметричною засічкою.
     • теорією перспективи.
     • кутами ейлера.
     • напрямними косинусами.
291. Коли з’являються перші варіанти цифрових фотограмметричних станцій?
     • середина 50-х років ХХ ст.
     • середина 70-х років ХХ ст.
     • середина 80-х років ХХ ст.
     • середина 90-х років ХХ ст.
     • середина 60-х років ХХ ст.
292. В якому році було проведено радіолокаційне знімання поверхні Венери?
     • 1943 р.
     • 1964 р.
     • 1989 р.
     • 1933 р.
     • 1983 р.
293. Коли було сфотографовано зворотню сторону місяця?
     • 4 квітня 1987 р.
     • 4 жовтня 1957 р.
     • 7 травня 1997 р.
     • 7 червня 1967 р.
     • 7 жовтня 1959 р.
294. Коли відбувся запуск першого штучного супутника Землі?
     • 4 березня 1969 р.
     • 7 червня 1979 р.
     • 4 жовтня 1957 р.
     • 7 травня 1997 р.
     • 4 квітня 1987 р.
295. Хто запропонував метод фотограмметричних вимірів, що базується на стереоскопічному розгляданні пари знімків?
     • Майденбауер.
     • Пульфріх.
     • Фінстервальдер.
     • Штольц.
     • Кеплер.
296. Коли був винайдений і сконструйований перший стереокомпаратор?
     • 1909 р.
     • 1911 р.
     • 1810 р.
     • 1901 р.
     • 1801 р.
297. Хто відкрив принцип вимірювальної марки, яку можна суміщати з будь-якою точкою знімка?
     • Штольц.
     • Пульфріх.
     • Фінстервальдер.
     • Кеплер.
     • Майденбауер.
298. В якому році були отримані перші в світі фотографії з аеростата?
     • 1888 р.
     • 1898 р.
     • 1878 р.
     • 1768 р.
     • 1858 р.
299. Рік винаходу фотографії
     • 1879 р.
     • 1839 р.
     • 1849 р.
     • 1859 р.
     • 1869 р.
300. Скільки ознак прийнято за основу класифікації "фотограмметрії"?
     • 12.
     • 5.
     • 3.
     • 10.
     • 7.
301. Хто вперше запровадив термін "фотограмметрія"?
     • Майденбауер.
     • Кеплер.
     • Леонардо да Вінчі.
     • Фінстервальдер.
     • Лульфріх.
302. Які головні складові має сучасна фотограмметрія?
     • аналітична і теоретична.
     • аналітична і математична.
     • цифрова і прикладна.
     • математична і цифрова.
     • аналітична і цифрова.

 

Тема :: Основи землевпорядкування і кадастру

303. Державний земельний кадастр – це:
     • єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі і землекористувачів.
     • єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
     • система спостереження за станом земель з ме¬тою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів.
     • забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України
     • сукупність соціально-економічних і екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин, та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
304. Державний земельний кадастр ведуть:
     • уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
     • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.
     • Кабінет Міністрів України.
     • місцеві державні адміністрації.
305. Громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюють:
     • громадські інспектори, яких призначають відповідні органи місцевого самоврядування і які діють на основі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах.
     • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.
     • Кабінет Міністрів України.
     • місцеві державні адміністрації.
306. Моніторинг земель – це:
     • система спостереження і контролю за природними, природно-антропогенними комплексами, процесами, що відбуваються у них, навколишнім середовищем загалом з метою раціонального використання природних ресурсів і охорони довкілля, прогнозу масштабів неминучих змін.
     • система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.
     • забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
     • сукупність соціально-економічних і екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин, та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
307. Ведення моніторингу земель здійснюють:
     • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.
     • уповноважені органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів, екології і природних ресурсів.
     • Кабінет Міністрів України.
     • місцеві державні адміністрації.
308. Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюють:
     • уповноважені органи виконавчої влади по земельних ресурсах.
     • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.
     • Кабінет Міністрів України.
     • місцеві державні адміністрації.
309. Землями оборони визнаються землі, надані під:
     • розміщення і постійну діяльність військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій збройних сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
     • гідротехнічні споруди і засоби навігаційної обстановки, судноремонтні заводи, майстерні, бази, склади, радіоцентри, службові та культурно-побутові будівлі та інші споруди, що обслуговують морський транспорт.
     • наземні і надземні трубопроводи та їхні споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.
     • морські порти з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту.
310. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюють:
     • уповноважені органи виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель — спеціально уповноважені органи з питань екології та природних ресурсів.
     • Кабінет Міністрів України.
     • місцеві державні адміністрації.
     • рада міністрів автономної республіки Крим або органи місцевого самоврядування у межах їхніх повноважень.
311. Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під:
     • електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача.
     • відокремлені трамвайні колії та їхнє облаштування, метрополітен, колії і станції фунікулерів, канатні дороги, ескалатори, трамвайно-тролейбусні депо, вагоноремонтні заводи, споруди енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службові і культурно-побутові будівлі та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи міського електротранспорту.
     • гідротехнічні споруди і засоби навігаційної обстановки, судноремонтні заводи, майстерні, бази, склади, радіоцентри, службові та культурно-побуто¬ві будівлі та інші споруди, що обслуговують мор¬ський транспорт.
     • наземні і надземні трубопроводи та їхні споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.
     • морські порти з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту.
312. Землі зв'язку та енергетичної системи можуть перебувати:
     • у державній, комунальній і приватній власності.
     • лише у приватній власності.
     • лише у комунальній власності.
     • лише у державній власності.
313. До земель міського електротранспорту належать землі:
     • під відокремленими трамвайними коліями та їх облаштуванням, метрополітеном, коліями і станціями фунікулерів, канатними дорогами, ескалаторами, трамвайно-тролейбусними депо, вагоноремонтними заводами, спорудами енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи міського електротранспорту.
     • під гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами, радіоцентрами, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт.
     • надані під наземні і надземні трубопроводи та їхні споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.
     • під морськими портами з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту.
314. До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під:
     • повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку.
     • колії та їх облаштування, метрополітен, колії і станції фунікулерів, канатні дороги, ескалатори, трамвайно-тролейбусні депо, вагоноремонтні заводи, споруди енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службові і культурно-побутові будівлі та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи міського електротранспорту.
     • гідротехнічні споруди і засоби навігаційної обстановки, судноремонтні заводи, майстерні, бази, склади, радіоцентри, службові і культурно-побутові будівлі та інші споруди, що обслуговують морський транспорт.
     • наземні і надземні трубопроводи та їхні споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.
     • морські порти з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту.
315. До земель транспорту належать:
     • землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.
     • земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас.
     • землі, вкриті та не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надано та їх використовують для потреб лісового господарства.
     • землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також острови.
     • землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їхніх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
316. До земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки:
     • землі зайняті під службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
     • під гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами, радіоцентрами, службовими та культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт.
     • надані під наземні і надземні трубопроводи та їхні споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.
     • під морськими портами з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту.
317. До земель промисловості належать:
     • землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, розміщення відповідної виробничої інфраструктури.
     • землі, вкриті та не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надано та їх використовують для потреб лісового господарства.
     • землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також острови.
     • землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їхніх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
318. Землі промисловості можуть перебувати:
     • у державній, комунальній і приватній власності.
     • лише у приватній власності.
     • лише у комунальній власності.
     • лише у державній власності.
319. Землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються:
     • землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, розміщення відповідної виробничої інфраструктури.
     • землі, вкриті та не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надано та їх використовують для потреб лісового господарства.
     • землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також острови.
     • земельні ділянки, надані у встановленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.
320. Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати:
     • у державній, комунальній і приватній власності.
     • лише у приватній власності.
     • лише у комунальній власності.
     • лише у державній власності.
321. Землі водного фонду можуть перебувати:
     • у державній, комунальній і приватній власності.
     • лише у приватній власності.
     • лише у комунальній власності.
     • лише у державній власності.
322. До земель лісогосподарського призначення належать:
     • землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надано та їх використовують для потреб лісового господарства.
     • землі, які використовують для організації відпочинку населення, туризму і проведення спортивних заходів.
     • земельні ділянки у межах населених пунктів, що їх використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
     • землі, що мають природні лікувальні властивості, що їх використовують або можна використовувати для профілактики захворювань і лікування людей.
323. Землі рекреаційного призначення можуть перебувати:
     • у державній, комунальній і приватній власності.
     • лише у приватній власності.
     • лише у комунальній власності.
     • лише у державній власності.
324. Землі історико-культурного призначення можуть перебувати:
     • у державній, комунальній і приватній власності.
     • лише у приватній власності.
     • лише у комунальній власності.
     • лише у державній власності.
325. Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюють:
     • санітарно-захисні смуги.
     • охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель.
     • огородження зелено-жовтого кольору.
     • округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.
326. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати:
     • у державній, комунальній і приватній власності.
     • лише у приватній власності.
     • лише у комунальній власності.
     • лише у державній власності.
327. Землі природно-заповідного фонду – це:
     • ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
     • землі, які використовують для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
     • земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
     • землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовують або можуть використовувати для профілактики захворювань і лікування людей.
328. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування:
     • уповноваженим представникам власників багатоквартирних житлових будинків.
     • працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа.
     • тільки працівникам цих підприємств, установ та організацій.
     • підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
329. Житлово-будівельним (житловим) і гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються:
     • безоплатно у власність або в оренду за рішенням центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
     • безоплатно у користування.
     • за плату у власність.
     • безоплатно у власність або в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
330. До земель житлової та громадської забудови належать:
     • земельні ділянки, що їх використовують для обслуговування громадських будівель і споруд транспорту та промисловості.
     • земельні ділянки поза межами населених пунктів, що їх використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
     • земельні ділянки у межах населених пунктів, що їх використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
     • земельні ділянки, призначені для закладання багаторічних плодових насаджень.
331. Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва можуть передаватися:
     • за плату у власність.
     • безоплатно у користування.
     • лише в оренду.
     • безоплатно у власність або надаватися в оренду.
332. На земельних ділянках, наданих для городництва, не допускається:
     • прокладати інженерні комунікації.
     • споруджувати капітальні будівлі і споруди.
     • закладати городні ділянки.
     • зводити тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від негоди.
333. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можна використовувати:
     • для індивідуального житлового будівництва.
     • лише для вирощування сільськогосподарських культур.
     • для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
     • лише для закладання багаторічних плодових насаджень.
334. Для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки на праві власності можуть мати:
     • іноземні громадяни.
     • лише громадяни України.
     • особи без громадянства.
     • лише громадяни України та іноземні громадяни.
335. До земель сільськогосподарського призначення належать:
     • сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя.
     • рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.
     • лише сільськогосподарські угіддя.
     • лише несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).
336. Землями сільськогосподарського призначення визнаються:
     • землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.
     • землі, надані лише для розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.
     • землі, надані лише для здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності.
     • землі, надані лише для виробництва сільськогосподарської продукції.
337. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, і здійснюється за ініціативою:
     • органів місцевого самоврядування.
     • користувачів земельних ділянок у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України.
     • власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Президент України.
     • власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України.
338. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень:
     • органів держкомзему україни.
     • органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів держкомзему україни відповідно до їхніх повноважень.
     • верховної ради України.
     • органів державної влади і органів місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень.
339. Будь який матеріальний об'єкт, розташований на земній поверхні, що ідентифікує границю між сусідніми територіальними об'єктами називається:
     • межовий знак.
     • пункт полігонометрії
     • геодезичний пункт.
     • марка.
     • кам’яний тур.
340. Вертикальна, нескінченно тонка площина, яка визначає, де закінчується власність одного землевласника і починається власність другого або визначає границі між двома сусідніми адміністративно-територіальними об'єктами називається:
     • периметр.
     • лінія.
     • поле.
     • пай.
     • межа.
341. Який розмір земельної ділянки, що може надаватись безплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у містах?
     • не більше 0.25 га.
     • не більше 0.20 га.
     • не більше 0.10 га.
     • не більше 0.15 га.
     • не більше 0.01 га.
342. Який розмір земельної ділянки, що може надаватись безплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у селищах?
     • не більше 0.20 га.
     • не більше 0.25 га.
     • не більше 0.10 га.
     • не більше 0.15 га.
     • не більше 0.01 га.
343. Основним елементом земельного кадастру є:
     • пай.
     • поле.
     • земельний масив.
     • угіддя.
     • земельна ділянка.
344. Як називається порівняльна оцінка якості ґрунтів?
     • експертна оцінка земель.
     • фізико-хімічна оцінка ґрунтів.
     • грошова оцінка земель.
     • економічна оцінка земель.
     • бонітування ґрунтів.
345. Як називається частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами?
     • сівозміна.
     • угіддя.
     • пай.
     • земельна ділянка.
     • поле.
346. Державний земельний кадастр ведуть:
     • територіальні громади.
     • уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
     • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.
     • кабінет міністрів України.
     • місцеві державні адміністрації.
347. Державний земельний кадастр – це:
     • єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі і землекористувачів.
     • єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону україни, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
     • система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів.
     • забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства україни
     • сукупність соціально-економічних і екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин, та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
348. Види робіт із землеустрою:
     • пошуково-геологічні
     • проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.
     • геоботанічні.
     • камеральні.
     • архітектурно-будівельні.
     • ландшафтні.
349. Територіальний землеустрій – це:
     • наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюється при землеустрої.
     • комплекс робіт із встановлення або відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів.
     • встановлення меж території з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами.
     • комплексна організація території декількох землекористувачів.
     • комплекс заходів щодо організації території окремого господарюючого суб’єкта.
350. Основною метою здійснення землеустрою є:
     • інвентаризація земель.
     • межування земель.
     • збір даних про використання земель.
     • охорона земель.
     • підготовка земель до їх використання.
351. Як називаються суспільні відносин щодо володіння, користування і розпорядження землями?
     • землеустрій.
     • суспільні відносини.
     • земельні відносини.
     • матеріальні відносини.
     • відносини права власності.
352. Як називається сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил?
     • земельний кадастр.
     • землевпорядкування.
     • зонування земель.
     • земельний кадастр.
     • землеустрій.
353. Комплекс заходів щодо організації території окремого господарюючого суб’єкта, які здійснюються з метою створення в рамках його землекористування умов для раціонального використання та охорони земель називається:
     • межування земель.
     • відведення земель.
     • внутрішньогосподарський землеустрій.
     • зокремлене землевпорядкування.
     • територіальний землеустрій.
354. До якого рівня проведення відносяться землевпорядні роботи з розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін і впорядкування угідь?
     • територіальний.
     • локальний.
     • загальнодержавний.
     • місцевий.
     • регіональний.
355. Як називається комплекс землевпорядних дій з відновлення і закріплення на місцевості меж земельних ділянок та виготовлення документів, що посвідчують право на землю:
     • зокремлене землевпорядкування.
     • розмежевання земель.
     • внутрішньогосподарський землеустрій.
     • кадастровий землеустрій.
     • відведення земель?
356. Землеустрій – це:
     • комплекс робіт із встановлення або відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів.
     • система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів
     • єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування і правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі і землекористувачів.
     • забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України
     • сукупність соціально-економічних і екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
357. Межування земель – це:
     • поділ території міста або іншого населеного пункту на зони, пояси, райони з метою встановлення в них певних обмежень у використанні земель.
     • система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів.
     • наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюються при землеустрої.
     • організація території підприємств, установ і організацій з метою створення умов сталого землекористування та встановлення обмежень і обтяжень у використанні землі.
     • комплекс робіт із встановлення або відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів.
358. Як називаються землевпорядні дії з встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, наданої у власність, користування, в тому числі на правах оренди:
     • межування земель
     • викуп земель.
     • відведення земель.
     • вилучення земель.
     • розмежування земель?

 

Тема :: Землевпорядні вишукування та проектування

359. Як називається документ, який складають під час польового землевпорядного обстеження?
     • заява про відпустку.
     • акт землевпорядного обстеження території.
     • протокол зборів трудового колективу.
     • фінансовий звіт.
     • медична картка.
360. З чим погоджується проект відведення земельної ділянки?
     • з представниками спортивних організацій.
     • із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.
     • з керівниками промислових підприємств.
     • з організаторами культурних заходів.
     • з власниками сусідніх автомобілів.
361. Що входить до складу проекту відведення земельної ділянки для несільськогосподарських потреб?
     • тільки фінансові розрахунки.
     • текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, потрібні для розв'язання питання щодо відведення земельної ділянки.
     • тільки матеріали погодження.
     • тільки графічні матеріали.
     • тільки текстові матеріали.
362. Який документ є основою для встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень?
     • довідка про склад сім'ї.
     • проекти землеустрою.
     • заява до податкової інспекції.
     • кадастровий номер ділянки.
     • витяг з технічного паспорта.
363. Що таке "далекоземелля"?
     • значна віддаленість земель господарства від населених пунктів, виробничих центрів, тваринницьких ферм.
     • розміщення всіх будівель в одному місці.
     • компактне розміщення всіх угідь.
     • наявність густої мережі доріг.
     • розміщення всіх полів поруч з господарським центром.
364. Що означає "вкраплення" як недолік землекористування?
     • наявність великої кількості будівель на ділянці.
     • розташування всередині земельного масиву і меж певного землеволодіння ділянки землі іншого землевласника.
     • відсутність водойм на ділянці.
     • розміщення всіх полів поруч.
     • наявність великих лісових масивів на території господарства.
365. Що таке "черезсмужжя"?
     • розміщення всіх будівель в одному місці.
     • розчленованість господарства на відособлені ділянки, розділені землями інших землевласників.
     • близьке розташування всіх угідь до господарського центру.
     • наявність великої кількості доріг на території господарства.
     • розміщення господарства на одній великій ділянці.
366. Які землі належать до сільськогосподарських угідь?
     • землі під об'єктами транспорту.
     • рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги.
     • землі під житловою забудовою.
     • землі, зайняті водоймами.
     • землі під промисловими будівлями.
367. Що передбачає загальнодержавна та регіональна програми використання та охорони земель в частині земель сільськогосподарського призначення?
     • максимальне використання всіх земель для сільського господарства.
     • зниження рівня сільськогосподарської освоєності території та зниження розораності виведенням деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель.
     • ігнорування деградаційних процесів ґрунтів.
     • збільшення розораності земельного фонду.
     • зменшення лісистості території.
368. Який із методів не відноситься до методів землевпорядного проектування?
     • метод випадкових чисел.
     • еколого-ландшафтний метод.
     • картографічний метод.
     • балансовий метод.
     • нормативний метод.
369. Від чого залежить розмір землеволодіння (землекористування) сільськогосподарського підприємства?
     • висота над рівнем моря.
     • температура повітря.
     • склад атмосфери.
     • виробничого напряму (спеціалізації) господарства, природних умов, забезпеченості трудовими ресурсами, наявності основних і оборотних виробничих фондів, стану дорожньої мережі.
     • кількість опадів за рік.
370. Що є основною ланкою в системі звітності по землевпорядкуванні?
     • газети та журнали.
     • наукові статті.
     • підручники із землеустрою.
     • звітна документація, яка складасться щомісячно у виробничих підрозділах проектних організацій.
     • статистичні довідники.
371. До матеріалів правового характеру землевпорядної справи належать:
     • фотографії земельних ділянок.
     • дані про врожайність сільськогосподарських культур.
     • результати хімічного аналізу ґрунтів.
     • розпорядження державних органів на проведення землевпорядних робіт, протоколи розгляду, рішення про затвердження і акти перенесення в натуру проектів землевпорядкування, інші юридичні документи.
     • технічні креслення будівель.
372. Що відображають на кадастровому плані?
     • перелік видів тварин, що мешкають на території.
     • розклад руху поїздів.
     • існуючі межі утворення і склад земель за функціональним використанням, межі земельних ділянок юридичних і фізичних осіб, межі земель комунальної і державної власності, межі земель транспорту, промисловості, зв'язку, енергетики, оборони, лісового і водного фондів, сільськогосподарського призначення, природно-заповідного, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
     • маршрути міграції птахів.
     • розміщення зірок на небі.
373. Який орган укладає рішення про встановлення й зміну меж районів і міст?
     • селищна рада.
     • сільська рада.
     • міська рада.
     • Верховна Рада України.
     • районна державна адміністрація.
374. До основних вимог до складання схем землеустрою належить:
     • розподіл земель без наукового обґрунтування.
     • поєднання інтересів суспільства і законних інтересів власників земельних ділянок, комплексність намічуваних заходів, пріоритет екологічних вимог.
     • відсутність узгодження з інтересами суспільства.
     • заохочення нераціонального використання земель.
     • ігнорування екологічних вимог.
375. Відведення земельної ділянки охоплює поняття:
     • тільки успадкування землі.
     • тільки обмін землі.
     • надання, вилучення, викупу, зміни цільового призначення земель.
     • тільки дарування землі.
     • тільки продаж землі.
376. Яка організаційно-правова форма підприємництва передбачає обов'язкову трудову участь в її діяльності?
     • командитне товариство.
     • повне товариство.
     • сільськогосподарський виробничий кооператив.
     • акціонерне товариство.
     • товариство з обмеженою відповідальністю.
377. Основним критерієм для оцінки компактності землеволодіння (землекористування) є:
     • коефіцієнт компактності.
     • відстань до найближчого міста.
     • наявність транспортних засобів.
     • обсяг виробленої продукції.
     • кількість працівників господарства.
378. Як називається документ, що підтверджує місце розташування, розмір та межі земельної ділянки?
     • ліцензія на здійснення діяльності.
     • акт прийому-передачі обладнання.
     • план земельної ділянки (карта або об'єкт землеустрою).
     • технічний паспорт будинку.
     • свідоцтво про право власності на автомобіль.
379. Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на:
     • обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
     • заборону використання сусідньої ділянки іншими особами.
     • повне необмежене використання сусідньої ділянки.
     • продаж сусідньої ділянки.
     • зміну цільового призначення сусідньої ділянки.
380. До недоліків землеволодінь і землекористувань належить:
     • відповідність складу угідь спеціалізації господарства.
     • близьке розташування до господарських центрів.
     • черезсмужжя, вкраплення, ламаність меж, далекоземелля.
     • компактне розміщення земель.
     • правильна конфігурація ділянки.
381. Які основні стадії охоплює землеустрій?
     • тільки фінансування робіт.
     • тільки винесення проекту в натуру.
     • підготовчі роботи, розроблення схем та прогнозів, складання проектів, розгляд і затвердження, винесення в натуру, оформлення і видача документів, авторський нагляд.
     • тільки підготовчі роботи.
     • тільки затвердження проекту.
382. Який документ є основою для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки?
     • атестат про середню освіту.
     • технічне завдання, яке видає замовник документації із землеустрою.
     • довідка з місця проживання.
     • свідоцтво про народження.
     • паспорт громадянина.
383. Яка з наступних організаційно-правових форм підприємницької діяльності передбачає повну солідарну відповідальність учасників за зобов'язаннями товариств?
     • фермерське господарство.
     • повне товариство.
     • командитне товариство.
     • сільськогосподарський виробничий кооператив.
     • товариство з обмеженою відповідальністю.
384. Який із етапів земельної реформи пов'язаний з розпаюванням колективних сільськогосподарських земель?
     • третій етап.
     • четвертий етап.
     • п'ятий етап.
     • перший етап.
     • другий етап.
385. Мета землеустрою полягає у:
     • організації спортивних змагань.
     • зменшенні посівних площ.
     • забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшені природних ландшафтів.
     • збільшенні кількості населення.
     • розвитку важкої промисловості.
386. До основних завдань схеми землеустрою адміністративно-територіального утворення належить:
     • розробка планів розвитку освіти.
     • проведення аналізу стану й використання земель та оцінювання ресурсного потенціалу земельних ресурсів адміністративно-територіального утворення, трансформації земельних відносин і визначення на цій основі головних шляхів удосконалення розподілу земель, їх раціонального використання й охорони.
     • управління фінансовими потоками.
     • організація системи охорони здоров'я.
     • розробка стандартів якості продукції.
387. Які з видів землеустрою розрізняють
     • виробничий, розподільчий, споживчий.
     • прогнозне, передпроектне, територіальне, внутрішньогосподарське.
     • медичний, освітній, культурний.
     • торговельний, фінансовий, туристичний.
     • промисловий, будівельний, транспортний.
388. Основна мета закону України "про землеустрій" – це:
     • створення нових промислових зон.
     • забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів.
     • контроль за якістю атмосферного повітря.
     • регулювання цін на землю.
     • розвиток будівельної галузі.
389. Земля в Україні може перебувати у:
     • тільки у власності сільськогосподарських підприємств.
     • виключно приватній власності.
     • виключно комунальній власності.
     • приватній, комунальній та державній власності.
     • виключно державній власності.
390. До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під:
     • лісові насадження.
     • сільськогосподарські угіддя.
     • водойми.
     • повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв’язку.
     • житлову забудову.
391. До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації:
     • історико-культурних об'єктів.
     • основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
     • об'єктів рекреаційного призначення.
     • природних заповідників.
     • сільськогосподарських угідь.
392. До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям:
     • лісового господарства.
     • залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту.
     • природно-заповідного фонду.
     • оздоровчого призначення.
     • сільськогосподарського виробництва.
393. До земель лісового фонду належать землі:
     • призначені для розміщення об'єктів транспорту.
     • вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
     • розташовані в межах населених пунктів.
     • вкриті поверхневими водами.
     • зайняті сільськогосподарськими культурами.
394. До земель водного фонду належать землі, зайняті:
     • об'єктами оборони.
     • морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення до них; береговими смугами водних шляхів.
     • житловими будинками.
     • промисловими відходами.
     • сільськогосподарською технікою.
395. До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:
     • об'єкти енергетичної інфраструктури.
     • історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки і кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов’язані з історичними подіями; городища, кургани, давні поховання, пам’ятні скульптури, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок; архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.
     • промислові зони.
     • великі торговельні центри.
     • сучасні житлові комплекси.
396. До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для:
     • видобутку корисних копалин.
     • організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
     • розміщення військових об'єктів.
     • ведення сільського господарства.
     • виробництва промислової продукції.
397. Землі оздоровчого призначення мають:
     • великі лісові масиви.
     • природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.
     • високу родючість ґрунтів.
     • значні запаси корисних копалин.
     • розвинену транспортну інфраструктуру.
398. До земель природно-заповідного фонду належать ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу:
     • природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність.
     • транспортне значення.
     • комерційну цінність.
     • промислове значення.
     • військове значення.
399. Рілля – це землі, які:
     • призначені для випасання худоби.
     • регулярно розорюються з метою створення агротехнічних умов для вирощування на них сільськогосподарських культур.
     • використовуються для будівництва.
     • зайняті лісами.
     • вкриті водою.
400. До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення:
     • водойм.
     • житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
     • природних заповідників.
     • об'єктів лісового фонду.
     • сільськогосподарських угідь.
401. До земель сільськогосподарського призначення належать землі, надані для:
     • розміщення об'єктів культурної спадщини.
     • виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної інфраструктури або призначені для цих цілей.
     • розміщення промислових підприємств.
     • будівництва спортивних комплексів.
     • організації зон відпочинку.
402. Внутрішньогосподарський землеустрій проводиться в рамках:
     • міських агломерацій.
     • великих промислових підприємств.
     • конкретних сільськогосподарських підприємств.
     • державних кордонів країни.
     • територій природно-заповідного фонду.
403. Документація із землеустрою може бути у вигляді:
     • історичних хронік.
     • програм, схем, проектів, тематичних карт (атласів), матеріалів (технічних звітів) обстежень і вишукувань.
     • медичних довідок.
     • фінансових звітів підприємств.
     • художніх творів.
404. Територіальний землеустрій – це система державних заходів по:
     • організації збору сміття.
     • розподілу земель між галузями народного господарства, усередині галузей і вдосконаленню землеволодінь і землекористувань шляхом утворення нових, переустрою і зміні існуючих землекористувань і землеволодінь їх структур і систем.
     • розвитку водного господарства.
     • збільшенні площі лісів.
     • будівництву нових доріг.
405. Який з наступних принципів не є основним принципом землеустрою?
     • забезпечення рівності права власності на землю.
     • забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки.
     • максимальне збільшення прибутку від використання землі.
     • забезпечення науково обґрунтованого розподілу земельних ресурсів.
     • дотримання законності.
406. До основних завдань землеустрою належить:
     • контроль за якістю будівельних матеріалів.
     • реалізація державної політики щодо використання та охорони земель, здійснення земельної реформи, вдосконалення земельних відносин.
     • розробка будівельних проектів.
     • організація туристичних маршрутів.
     • прогнозування погоди для сільського господарства.
407. Землеустрій – це:
     • державна реєстрація земельних ділянок.
     • сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території.
     • система заходів для підвищення врожайності.
     • процес купівлі-продажу землі.
     • комп'ютерна програма для створення карт.
408. Основна мета землеустрою полягає у:
     • проведенні земельних торгів.
     • забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшені природних ландшафтів.
     • розвитку лише сільського господарства.
     • збільшенні податкових надходжень від використання земель.
     • створенні нових населених пунктів.

 

Тема :: Кадастр територій

409. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту:
     • нанесення її меж на індексний кадастровий план.
     • затвердження технічного звіту із землеустрою та нанесення її на індексний кадастровий план.
     • визначення її площі.
     • присвоїння їй кадастрового номеру.
410. Відомості ДЗК про кадастрове зонування земель в межах території України включають дані про:
     • всі відповіді вірні.
     • підстави встановлення меж кадастрових зон та кварталів.
     • опис меж кадастрових зон та кварталів.
     • номери кадастрових зон та кварталів.
411. Ідентифікатором земельної ділянки у ДЗК є:
     • її ідентифікаційний номер.
     • її реєстраційний номер.
     • її обліковий номер.
     • її кадастровий номер.
412. Місце розташування межі земельної ділянки погоджується з:
     • територіальними органами Держгеокадастру.
     • органами місцевої влади.
     • сусідніми власниками чи користувачами.
     • усіма бажаючими.
413. Право власності на земельну ділянку в Україні реєструється в:
     • державному реєстрі прав на земельні ділянки.
     • державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
     • автоматизованій системі державного земельного кадастру.
     • Поземельній книзі.
414. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у:
     • нотаріальній конторі.
     • Державному земельному кадастрі.
     • Державному реєстрі земельних ділянок.
     • Державному реєстрі прав.
415. Обтяження прав на земельні ділянки (крім встановлених законом):
     • підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
     • не підлягають державній реєстрації.
     • підлягають державній реєстрації одночасно в Державному реєстрі речових.
     • підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі.
416. Яким нормативно-правовим актом визначається склад відомостей Державного земельного кадастру?
     • Законом України «Про землеустрій».
     • Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.
     • Земельним кодексом України.
     • Законом України «Про Державний земельний кадастр».
417. Протягом якого строку орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру виправляє помилки у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою) з моменту її виявлення?
     • у триденний строк.
     • у десятиденний строк.
     • у п’ятиденний строк.
     • у одноденний строк.
418. Яким центральним органом виконавчої влади встановлюється Порядок адміністрування Державного земельного кадастру?
     • Верховною Радою України.
     • Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.
     • Кабінетом Міністрів України.
     • Міністерством аграрної політики та продовольства України;за погодженням.
419. З якою точністю до Державного земельного кадастру вносяться відомості про значення площі об’єкта Державного земельного кадастру?
     • з точністю до чотирьох значущих цифр після коми.
     • з точністю до п’яти значущих цифр після коми.
     • з точністю до трьох значущих цифр після коми.
     • з точністю до двох значущих цифр після коми.
420. З якого моменту є чинними обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами?
     • з моменту їх встановлення.
     • з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.
     • з моменту прийняття рішення органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування про затверджена документації із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей про ці обмеження до Державного земельного кадастру.
     • з моменту їх державної реєстрації в Державному земельному кадастрі.
421. Який термін дії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що видається спадкоємцям для оформлення права на спадщину?
     • витяг є безстроковим.
     • 6 місяців.
     • 1 місяць.
     • 3 місяці.
422. Щодо території яких адміністративно-територіальних одиниць надається доступ до відомостей Державного земельного кадастру сільським, селищним, міським радам:
     • районів.
     • областей.
     • об’єднаних територіальних громад.
     • відповідних сіл, селищ, міст.
423. Хто із наведених суб’єктів має право на отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них, зокрема документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку?
     • будь-які юридичні особи.
     • органи державної влади, органи місцевого самоврядування за будь-яких умов.
     • особи, яким належить речове право на цю земельну ділянку.
     • будь-які фізичні особи.
424. Протягом якого строку здійснюється виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості?
     • протягом 10 днів з дня надходження відповідного повідомлення до органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.
     • після виправлення помилок у зазначених документах.
     • протягом 5 днів з дня надходження відповідного повідомлення до органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.
     • протягом 1 дня з дня надходження відповідного повідомлення до органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.
425. Пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей з Державного земельного кадастру про координати поворотних точок меж об’єктів кадастру, оприлюднених на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснюються:
     • за плату, встановлену Земельним кодексом України.
     • за плату, розміри якої встановлюються Законом України «Про адміністративні послуги».
     • на платній основі, розміри якої встановлюються Законом України «Про Державний земельний кадастр».
     • безоплатно.
426. Протягом якого строку відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, надаються викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)?
     • протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви про надання відомостей з Державного земельного кадастру.
     • протягом 10 днів з дня отримання заяви про надання відомостей з Державного земельного кадастру.
     • протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви про надання відомостей з Державного земельного кадастру.
     • протягом 1 дня з дня отримання заяви про надання відомостей з Державного земельного кадастру.
427. В якій формі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведеться кадастрова карта (план)?
     • не ведеться в електронній (цифровій) та паперовій формах.
     • в електронній (цифровій) та паперовій формах.
     • в паперовій формі.
     • в електронній (цифровій) формі.
428. Який документ безоплатно видається заявнику на підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту?
     • витяг з Державного земельного кадастру про сервітут.
     • витяг з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земельної ділянки.
     • витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
     • витяг з Державного земельного кадастру про суборенду.
429. Який із наведених варіантів відповіді є підставою відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» для скасування державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію?
     • всі відповіді вірні.
     • ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
     • поділ чи об’єднання земельних ділянок.
     • якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
430. Яка з наведених підстав внесення відомостей до Державного земельного кадастру про цільове призначення земельних ділянок щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель не відповідає законодавству?
     • електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
     • проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.
     • технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.
     • письмова заява власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, – у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони).
431. На підставі якої документації вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земель до Державного земельного кадастру?
     • проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
     • проектів землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
     • схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць.
     • технічної документації з такої оцінки.
432. Протягом якого строку здійснюється внесення відомостей до Державного земельного кадастру (з дня отримання відповідних документів)?
     • у строк, що перевищує 5 днів.
     • у строк, що не перевищує 3 днв.
     • у строк, що не перевищує 7 днів.
     • у строк, що не перевищує 14 днів.
433. Чи можуть бути вилучені оригінали документів Державного земельного кадастру в органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру? Оберіть найбільш повний варіант відповіді.
     • всі відповідні вірні.
     • ні, вилучення оригіналів документів Державного земельного кадастру забороняється.
     • так, за рішенням відповідних державних органів, прийнятим у межах їх повноважень, визначених законом, з обов’язковим складанням реєстру документів, що вилучаються.
     • так, за рішенням суду.
434. Який із наведених варіантів відповіді не позначає документи Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення?
     • Поземельні книги.
     • кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани).
     • індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст.
     • документація із землеустрою та оцінки земель.
435. Що з наведених варіантів не є об’єктом Державного земельного кадастру?
     • Поземельна книга.
     • земельна ділянка.
     • обмеження у використанні земель.
     • землі в межах державного кордону України.
436. Держателем Державного земельного кадастру є:
     • адміністратор Державного земельного кадастру.
     • державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
     • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
     • центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.
437. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до діючого законодавства здійснюється:
     • уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин, сертифікованими інженерами-землевпорядниками.
     • державними кадастровими реєстраторами, адміністраторами центрів надання адміністративних послуг.
     • державними кадастровими реєстраторами.
     • державними кадастровими реєстраторами, адміністраторами центрів надання адміністративних послуг або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин.
438. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями згідно із Законом України «Про Державний земельний кадастр» здійснюється:
     • на підставі інших нормативно-правових актів.
     • на підставі та відповідно до Земельного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів.
     • виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
     • на підставі та відповідно до Земельного кодексу України та цього Закону.
439. У разі виявлення розбіжностей між відомостями Державного земельного кадастру, які містяться на електронних та паперових носіях, пріоритет мають:
     • відомості на паперових носіях та електронних носіях.
     • пріоритетність не встановлена відповідно до чинного законодавства.
     • відомості на електронних носіях.
     • відомості на паперових носіях.
440. Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» індексна кадастрова карта (план) – це:
     • схема території на якій відображені межі об’єднаної територіальної громади.
     • компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо).
     • картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану).
     • графічне зображення, що містить відомості про об’єкти Державного земельного кадастру.
441. Основою для відновлення меж є:
     • дані технічної документації із землеустрою.
     • дані державного земельного кадастру.
     • дані державного реєстру земель.
     • дані земельно-кадастрової документації.
442. Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на:
     • на роботи з охорони земель.
     • проведення моніторингу земель.
     • ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель.
     • освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.
443. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після:
     • за рішенням суду.
     • погодження та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди та сервітуту.
     • укладення договору.
     • внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.
444. Які документи входять до складу проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок:
     • копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об’єктів), розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів.
     • копія кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, посвідчена печаткою та підписом інженера-землевпорядника.
     • матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування.
     • матеріали погодження проекту землеустрою; копія клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
     • пояснювальна записка; перелік обмежень у використанні земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки.
445. На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право:
     • не має вірної відповіді.
     • фізичні та юридичні особи.
     • власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи, спадкоємці (правонаступники – для юридичних осіб) осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, або уповноважені ними особи.
     • фізичні та юридичні особи, за умови їх ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи; органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.
446. Відомості про розподіл земель між власниками та користувачами вносяться до Державного земельного кадастру:
     • згідно з формою 6–зем.
     • згідно з формою 12-зем.
     • відповідно до даних Державного реєстру земель.
     • відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
447. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється у строк:
     • що не перевищує тридцяти робочих днів з дня отримання відповідних документів.
     • що не перевищує п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідних документів.
     • що не перевищує десяти робочих днів з дня отримання відповідних документів.
     • що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з дня отримання відповідних документів.
448. Об’єктами Державного земельного кадастру є:
     • землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель, земельна ділянка.
     • землі в межах державного кордону України, землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць, земельна ділянка.
     • землі в межах державного кордону України, геодезична та картографічна основа.
     • землі в межах державного кордону України, землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель, земельна ділянка.
449. Помилки, допущені органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру виправляються:
     • безоплатно протягом десяти робочих днів з моменту надходження повідомлення про виявлення помилки.
     • безоплатно протягом п’яти робочих днів з моменту надходження повідомлення про виявлення помилки.
     • платно в день надходження повідомлення про виявлення помилки.
     • безоплатно в день надходження повідомлення про виявлення помилки.
450. Який із наведених видів документації не є документацією із землеустрою:
     • складання планів земельно-кадастрового устрою поселень.
     • проект землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб.
     • генеральний план населеного пункту.
     • проект землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту.
451. До складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки входить:
     • кадастровий план земельної ділянки.
     • плани агровиробничих груп ґрунтів та крутизни схилів.
     • копії агрохімічних паспортів полів, земельних ділянок.
     • витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
452. До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:
     • встановлення порядку проведення моніторингу земель.
     • продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
     • ведення та адміністрування Державного земельного кадастру.
     • розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
453. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться:
     • на підставі ґрунтового обстеження земель (полів).
     • за проектами землеустрою.
     • на підставі даних державного земельного кадастру.
     • на підставі даних агрохімічної паспортизації земель (полів).
454. Який документ не входить до складу проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок:
     • кадастровий план земельної ділянки.
     • матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки).
     • копія документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
     • перелік обмежень у використанні земельної ділянки.
455. Проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці включає:
     • каталог координат поворотних точок меж адміністративно-територіальної одиниці.
     • перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади.
     • завдання на виконання робіт.
     • рішення про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць.
456. Встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико- культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів забезпечує:
     • проект землеустрою.
     • порядок ведення Державного земельного кадастру.
     • державна політика щодо використання та охорони земель.
     • землеустрій.
457. Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати їх затвердження:
     • не пізніше 45 календарних днів до дня їх затвердження.
     • не публікуються.
     • не пізніше 30 календарних днів до дня їх затвердження.
     • не пізніше 90 календарних днів до дня їх затвердження.
458. Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, затверджуються:
     • відсутня правильна відповідь.
     • центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
     • центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
     • органами, що відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" затверджують науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, що визначає обмеження у використанні земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини.

 

Тема :: Генеральне планування населених пунктів

459. Що таке "промислова зона"?
     • територія природно-заповідного фонду.
     • функціональна спеціалізована частина території міста, до складу якої входять об'єкти матеріального виробництва, комунального господарства, виробничої інфраструктури.
     • територія сільськогосподарського призначення.
     • територія житлової забудови.
     • територія для відпочинку та рекреації.
460. До яких установ періодичного попиту належать будинки культури, клуби, кінотеатри, бібліотеки?
     • установи сезонного попиту.
     • установи тимчасового попиту.
     • установи епізодичного попиту.
     • установи повсякденного попиту.
     • установи періодичного попиту.
461. До яких установ епізодичного попиту належать адміністративні й господарські заклади, палаци культури, музеї, театри?
     • установи постійного попиту.
     • установи тимчасового попиту.
     • установи епізодичного попиту.
     • установи періодичного попиту.
     • установи повсякденного попиту.
462. До яких об'єктів обслуговування з повсякденним обслуговуванням належать дитячі ясла і садки, школи, продовольчі магазини?
     • об'єкти епізодичного попиту.
     • об'єкти періодичного попиту.
     • об'єкти повсякденного попиту.
     • об'єкти тимчасового попиту.
     • об'єкти сезонного попиту.
463. Яка система обслуговування населення добре зарекомендувала себе у практиці проектування сучасних населених місць?
     • лінійна система.
     • зональна система.
     • концентрична система.
     • ступінчата система обслуговування.
     • інтегрована система.
464. Який з типів планів загальноміських центрів характерний для найзначніших міст, коли загальноміський центр складається з декількох центрів планувальних районів?
     • поліядерний план.
     • зіркоподібний план.
     • розосереджений план.
     • лінійний (чи хрестоподібний) план.
     • компактний план.
465. Який з типів планів загальноміських центрів характерний для великих міст, коли територія центра витягнута в лінію або у вигляді хреста?
     • радіальний план.
     • розосереджений план.
     • лінійний (чи хрестоподібний) план.
     • зіркоподібний план.
     • компактний план.
466. Який з типів планів загальноміських центрів характерний для малих, середніх і центральних районів великих міст, коли територія центра розміщується на єдиній ділянці?
     • секторальний план.
     • розосереджений план.
     • зіркоподібний план.
     • компактний план.
     • лінійний (чи хрестоподібний) план.
467. Що є місцем зосередження суспільної діяльності населення, соціальних контактів і спілкування, а також духовної культури людини у місті?
     • комунально-складська зона.
     • зона відпочинку.
     • загальноміський центр.
     • промислова зона
     • житловий район.
468. Який відсоток паркомісць повинен бути обов'язково передбачений для користування людьми з інвалідністю згідно з нормами?
     • не менше 20%.
     • не нормується.
     • не менше 15%.
     • не менше 10%.
     • не менше 5%.
469. Яка ширина зони для паркування автомобіля особи з інвалідністю повинна бути згідно з нормами ДБН "Інклюзивність будівель і споруд"?
     • не менше 2.0 метра.
     • не менше 4.0 метра.
     • не менше 3.5 метра.
     • не менше 3.0 метра.
     • не менше 2.5 метра.
470. Що забороняється розміщувати всередині дворів в житлових районах згідно з новими нормами?
     • зони відпочинку.
     • парковки.
     • зелені насадження.
     • спортивні майданчики.
     • дитячі майданчики.
471. Яка мінімальна відстань від межі земельної ділянки при розміщенні будинків нової садибної та дачної забудови згідно з новим ДБН б.2.2-12:2019?
     • не менше 0.5 м.
     • не менше 3 м.
     • не менше 10 м.
     • не менше 5 м.
     • не менше 1 м.
472. Яка мінімальна площа земельних ділянок, які надаються громадянам для індивідуальної житлової забудови згідно з новим ДБН б.2.2-12:2019?
     • не нормується.
     • не менше 1000 м2.
     • не менше 500 м2.
     • не менше 300 м2.
     • не менше 150 м2.
473. Які лінії, визначені містобудівною документацією, встановлюються для забезпечення евакуації населення у надзвичайних ситуаціях?
     • коричневі лінії.
     • червоні лінії.
     • жовті лінії.
     • зелені лінії.
     • блакитні лінії.
474. Яка максимально допустима висота житлової забудови у сільських населених пунктах чисельністю понад 1 тис. Осіб згідно з новим ДБН б.2.2-12:2019?
     • до 27 м.
     • до 12 м (до 4-х поверхів включно).
     • без обмежень.
     • до 16 поверхів.
     • до 9 поверхів.
475. Які лінії, визначені містобудівною документацією, встановлюють обмеження щодо меж озеленених територій з високою ландшафтно-рекреаційною, науковою, історичною та культурною цінністю?
     • фіолетові лінії.
     • червоні лінії.
     • жовті лінії.
     • зелені лінії.
     • блакитні лінії.
476. Які лінії, визначені містобудівною документацією, обмежують висоту та силует забудови з метою регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей?
     • сині лінії.
     • червоні лінії.
     • жовті лінії.
     • зелені лінії.
     • блакитні лінії.
477. Яка структурна одиниця сельбищної території характерна для значних і найзначніших міст і формується як цілісний структурний організм з розміщенням установ обслуговування районного і міського користування?
     • житловий комплекс.
     • сельбищний район (житловий масив).
     • мікрорайон.
     • житловий район.
     • житловий квартал.
478. Що є структурним елементом сельбищної території, площею 80 – 400 га, в межах якого формуються житлові квартали?
     • окремий квартал.
     • житловий комплекс.
     • житловий район.
     • сельбищний район.
     • мікрорайон.
479. Який принцип лежить в основі мікрорайонування?
     • зменшення площі зелених насаджень.
     • організація оптимальної системи обслуговування населення, найбільш зручна організація його побуту.
     • розвиток транспортної інфраструктури.
     • створення нових робочих місць.
     • максимальне збільшення прибутку від забудови.
480. Що є границями мікрорайону?
     • залізничні колії.
     • магістральні й житлові вулиці.
     • промислові підприємства.
     • водоймища.
     • паркові зони.
481. Яка з функціональних зон мікрорайону займає найбільшу площу?
     • зона житлової забудови.
     • зона обслуговуючих установ.
     • зона відпочинку.
     • зона дитячих дошкільних установ.
     • зона шкільних установ.
482. Який показник характеризує інтенсивність освоєння житлової території і виражається числом мешканців на одиницю території?
     • висота забудови.
     • щільність населення.
     • площа земельної ділянки.
     • коефіцієнт забудови.
     • рівень озеленення.
483. Яка з вимог до забудови стосується раціонального використання території, економічності трас інженерних мереж та систем вулиць?
     • економічні вимоги.
     • архітектурно-художні вимоги.
     • функціональні вимоги.
     • санітарно-гігієнічні вимоги.
     • соціальні вимоги.
484. Яка з вимог до забудови стосується раціонального розміщення житлової забудови та об'єктів обслуговування з забезпеченням необхідних взаємозв'язків?
     • економічні вимоги.
     • архітектурно-художні вимоги.
     • функціональні вимоги.
     • санітарно-гігієнічні вимоги.
     • соціальні вимоги.
485. Яка з вимог до забудови стосується забезпечення необхідних умов інсоляції житла, аераційного режиму та захисту від зовнішнього шуму?
     • економічні вимоги.
     • архітектурно-художні вимоги.
     • функціональні вимоги.
     • санітарно-гігієнічні вимоги.
     • соціальні вимоги.
486. Що замінило квартальну систему будівництва в містах для забезпечення оптимальних умов розвитку транспорту та організації життя населення?
     • об'єкти зовнішнього транспорту.
     • мікрорайон або житловий комплекс.
     • комунально-складські зони.
     • зони відпочинку.
     • промислові райони.
487. Який недолік не відноситься до недоліків квартальної забудови?
     • відсутність зелених зон та благоустрою території.
     • відсутність достатньої кількості паркувальних місць всередині кварталів.
     • неможливість здійснити грамотне функціональне зонування через малий розмір території.
     • зростання поверховості будинків та неможливість розміщення висотної забудови з урахуванням санітарних норм на маленькій території.
     • зростання автомобілізації та неприйнятність для системи вуличної мережі.
488. Що є основним містоутворюючим елементом сельбищної території?
     • окремий будинок.
     • сельбищний район.
     • житловий квартал.
     • мікрорайон.
     • житловий район.
489. До якої функціональної зони міста входять озеленені й водні простори, лісопарки, зони відпочинку та курортні зони?
     • комунально-складська зона.
     • зона зовнішнього транспорту.
     • ландшафтно-рекреаційна зона.
     • виробнича зона.
     • сельбищна зона.
490. До якої функціональної зони міста належать території промислових підприємств, комунально-складські об'єкти, споруди зовнішнього транспорту?
     • оздоровча зона.
     • виробнича зона.
     • історико-культурна зона.
     • сельбищна зона.
     • ландшафтно-рекреаційна зона.
491. До якої функціональної зони міста входять ділянки житлових будинків, громадських установ, парки, сади, сквери?
     • комунально-складська зона.
     • сельбищна зона.
     • зона зовнішнього транспорту.
     • виробнича зона.
     • ландшафтно-рекреаційна зона.
492. Що таке "функціональне зонування" території міста?
     • організація транспортних потоків.
     • розподіл території міста за характером переважаючого використання, тобто за типом функціонального призначення тієї чи іншої території.
     • створення паркових зон.
     • визначення меж адміністративних районів.
     • розподіл території за типами будівель.
493. Які основні функціональні території (зони) виділяються на міській території згідно з ДБН б.2.2-12:2019?
     • комунальна, спеціального призначення, сільськогосподарська.
     • сельбищна, виробнича (в т.ч. комунально-складська і зовнішнього транспорту), ландшафтно-рекреаційна.
     • історична, ділова, зелена.
     • адміністративна, торгова, рекреаційна.
     • житлова, промислова, транспортна.
494. Як називається характеристика внутрішніх сильних та слабких чинників розвитку міста, а також сприятливих можливостей та загроз зовнішнього середовища?
     • Комплексний аналіз.
     • STEP-аналіз.
     • STEEP-аналіз.
     • SWOT-аналіз.
     • PEST-аналіз.
495. Що є одним з головних результатів детального плану території?
     • схема інженерних мереж.
     • план земельно-господарського устрою.
     • генеральний план міста.
     • проект містобудівних умов та обмежень.
     • схема функціонального зонування.
496. Що є результатом плану зонування території (зонінгу)?
     • схема інженерних мереж.
     • схема зонування з відображенням меж та кодових познак територіальних зон, а також містобудівний регламент кожної зони.
     • проект забудови.
     • детальний план території.
     • генеральний план міста.
497. Який містобудівний документ уточнює положення генерального плану та визначає планувальну організацію, функціональне призначення, параметри забудови частини території?
     • схема планування області.
     • проект районного планування.
     • детальний план території.
     • генеральний план населеного пункту.
     • план зонування території.
498. Який документ розробляється на підставі затвердженого генерального плану населеного пункту або у його складі та визначає умови та обмеження використання території у межах визначених зон?
     • техніко-економічне обґрунтування.
     • проект забудови.
     • схема планування території.
     • план зонування території.
     • детальний план території.
499. Який містобудівний документ визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту?
     • Проект забудови.
     • Генеральний план міста.
     • Схема планування області.
     • Детальний план території.
     • План зонування території.
500. Який із аналізів є ефективним інструментом передпроектної стадії розробки генерального плану міста і оцінює політичні, економічні, соціальні і технологічні аспекти зовнішнього середовища?
     • Внутрішній аналіз.
     • STEP-аналіз.
     • STEEP-аналіз.
     • SWOT-аналіз.
     • PEST-аналіз.
501. Який із аналізів є ефективним інструментом передпроектної стадії розробки генерального плану міста і характеризує внутрішні сильні та слабкі чинники розвитку?
     • SWOT-аналіз.
     • STEEP-аналіз.
     • STEP-аналіз.
     • SWAT-аналіз.
     • PEST-аналіз.
502. На якому рівні розробляються генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій та детальні плани територій?
     • національний рівень.
     • субрегіональний рівень.
     • місцевий рівень.
     • регіональний рівень.
     • державний рівень.
503. Система містобудівної документації в Україні є:
     • трирівневою.
     • чотирирівневою.
     • багаторівневою.
     • однорівневою.
     • дворівневою.
504. Який рівень містобудівної документації представлений генеральною схемою планування території України?
     • районний рівень.
     • субрегіональний рівень.
     • місцевий рівень.
     • державний рівень.
     • регіональний рівень.
505. Що таке "розселення"?
     • організація тимчасового проживання.
     • соціально-економічний процес розміщення людей на території світу, регіону, що складається історично.
     • концентрація населення у великих містах.
     • зменшення чисельності сільського населення.
     • процес переміщення населення між країнами.
506. Який відсоток населення України живе у сільських територіях?
     • менше 10 відсотків.
     • майже 31 відсоток.
     • близько 90 відсотків.
     • близько 70 відсотків.
     • майже 50 відсотків.
507. Який дбн є основним документом, що регулює питання забудови та нормує відстані, охоронні та санітарно-захисні зони?
     • ДБН В.1.1-7-2016.
     • ДБН В.2.2-15-2005.
     • ДБН А.2.2-3-2014.
     • ДБН Б.1.1-14:2012.
     • ДБН Б.2.2-12:2019.
508. Що є найголовнішим інструментом місцевих органів самоврядування у керівництві та координації дій щодо населеного пункту?
     • правила забудови сільської місцевості.
     • статут територіальної громади.
     • регіональна програма розвитку.
     • міський бюджет.
     • генеральний план населеного пункту.