Тест ::: ПС_053_2024_психологія

Розробники:

    Тема :: Загальна психологія

  1. ЯКІ ЯКОСТІ ПСИХОЛОГА Є НЕПРОФЕСІЙНИМИ
    • творчість
    • критичність мислення
    • самозакоханість
    • емпатійність
  2. ЯКИМИ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИМИ ЯКОСТЯМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ ПСИХОЛОГ
    • стереотипність
    • суб’єктивність
    • нерефлексивність
    • компетентність
  3. ЯКИМИ ОСОБИСТІСНИМИ ЯКОСТЯМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ ПСИХОЛОГ
    • тривожність
    • емпатійність
    • висока самооцінка
    • слабка воля
  4. ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ СПИРАЄТЬСЯ НА
    • наукову та життєву психологію
    • логіку і філософію
    • нормативні знання чи життєву психологію
    • наукову психологію
  5. МАЙБУТНЬОМУ ПСИХОЛОГУ-КОНСУЛЬТАНТУ ВАРТО ПОЧИНАТИ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ
    • ролі дослідника
    • ролі учня
    • ролі клієнта
    • ролі вчителя
  6. НАУКОВА ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ
    • наука про фізіологію
    • наука про механізми і закономірності психіки
    • релігійна практика
    • художні твори
  7. ВИДІЛІТЬ ОСНОВОПОЛОЖНИЙ ПРИНЦИП ВИДІЛЕННЯ ЮНАЦЬКОГО ПЕРІОДУ ЗА Е.Г.ЕРІКСОНОМ
    • Інтимність – ізоляція
    • Ініціатива - переживання вини
    • Автономія – стид, сумнів
    • Інтегративність – безвихідність
    • Творення-переживання неповноцінності
  8. НОРМАТИВНІ ЗНАННЯ ЧИ ЖИТТЄВА ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ
    • філософія
    • досвід поколінь
    • народний фольклор
    • наука про логіку
  9. ДО МНЕМОНІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВІДНОСЯТЬ:
    • епізодичне запам’ятовування
    • акроніми
    • ретроактивне відтворення
    • метод локусів
  10. СТАТОЦИСТ Є РЕЦЕПТОРНИМ ОРГАНОМ ДЛЯ НАСТУПНИХ ВІДЧУТТІВ
    • статичних
    • температурних
    • кінестетичних
    • органічних
  11. УЯВНЕ «СКЛЕЮВАННЯ" РІЗНИХ ЯКОСТЕЙ, ВЛАСТИВОСТЕЙ, ЧАСТИН, ЯКІ НЕ ПОЄДНУЮТЬСЯ В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • типізацією
    • аглютинацією
    • гіперболізацією
    • схематизацією
  12. УЯВНЕ ЗБІЛЬШЕННЯ АБО ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРІВ ПРЕДМЕТА, ЗМІНА КІЛЬКОСТІ ЧАСТИН ПРЕДМЕТА ВІДОМЕ ЯК
    • аглютинація
    • схематизація
    • типізація
    • гіперболізація
  13. ЛОГІЧНИЙ ПЕРЕХІД В ПРОЦЕСІ МИСЛЕННЯ ВІД ЗАГАЛЬНОГО ДО КОНКРЕТНОГО НАЗИВАЄТЬСЯ
    • судженням
    • дедукцією
    • поняттям
    • індукцією
  14. МИСЛЕННЕ РОЗЧЛЕНОВУВАННЯ СКЛАДНОГО ОБ'ЄКТА НА ЙОГО СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ АБО ХАРАКТЕРИСТИКИ – ЦЕ
    • абстракція
    • класифікація
    • порівняння
    • аналіз
  15. МИСЛЕННЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПРЕДМЕТІВ І ЯВИЩ ЗА ЇХ ЗАГАЛЬНИМИ І ІСТОТНИМИ ОЗНАКАМИ ВІДОМЕ ЯК
    • класифікація
    • узагальнення
    • синтез
    • аналіз
  16. ПРИПУЩЕННЯ, ПРОЕКТ РІШЕННЯ ЗАДАЧІ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ЯК
    • евристика
    • гіпотеза
    • інтелект
    • інсайт
  17. МИТТЄВЕ УСВІДОМЛЕННЯ ВИРІШЕННЯ ДЕЯКИХ ПРОБЛЕМ - ЦЕ
    • інсайт
    • евристика
    • мислення
    • інтелект
  18. БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ЗВ'ЯЗОК З СПРИЙНЯТТЯМ НАВКОЛИШНЬОЇ ДІЙСНОСТІ Є ВІДМІННОЮ ОСОБЛИВІСТЮ МИСЛЕННЯ
    • індуктивного.
    • наочно-дієвого
    • наочно-образного
    • словесно-логічного
  19. ВИД МИСЛЕННЯ, ЩО СПИРАЄТЬСЯ НА БЕЗПОСЕРЕДНЄ СПРИЙМАННЯ ПРЕДМЕТІВ, РЕАЛЬНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ПРОЦЕСІ ДІЙ З ПРЕДМЕТАМИ, НАЗИВАЄТЬСЯ МИСЛЕННЯМ
    • механічно-репродуктивним
    • операційно-логічним
    • наочно-дієвим
    • наочно-образним
  20. ПРИЧИНОЮ ВИНИКНЕННЯ ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ ДО БУДЬ-ЯКОГО ОБ'ЄКТА Є
    • емоційна значення об'єкта уваги
    • новизна та яскравість подразника
    • постановка мети діяльності
    • поява інтересу в процесі діяльності
  21. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ПОПЕРЕДНЬОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • інтерференцією
    • ремінісценцією
    • проактивним гальмуванням
    • реактивним гальмуванням
  22. ПРО МОЖЛИВОСТІ СУБ'ЄКТА НАПРАВЛЯТИ Й ЗОСЕРЕДЖУВАТИ УВАГУ НА ДЕКІЛЬКОХ НЕЗАЛЕЖНИХ ЗМІННИХ ОДНОЧАСНО СВІДЧИТЬ ТАКИЙ ПОКАЗНИК УВАГИ, ЯК
    • вибірковість
    • концентрація
    • розподіл
    • стійкість
  23. ЗВ'ЯЗКИ МІЖ ПСИХІЧНИМИ ЯВИЩАМИ, ПРИ ЯКИХ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОДНОГО З НИХ ТЯГНЕ ЗА СОБОЮ ПОЯВУ ІНШОГО, НАЗИВАЮТЬСЯ
    • антиципаціями
    • асиміляціями
    • акомодаціями
    • асоціаціями
  24. ОБСЯГ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В КОРОТКОЧАСНОЇ ПАМ'ЯТІ
    • в середньому близько 10
    • необмежений
    • межа невідома
    • 7 ±2
  25. СЕНСОРНА ПАМ'ЯТЬ
    • діє на рівні рецепторів
    • багаторівнева
    • лежить в основі окремих образів
    • тривала
  26. ПРОТЯГОМ ЧВЕРТІ СЕКУНДИ ФУНКЦІОНУЄ ПАМ'ЯТЬ
    • оперативна
    • довготривала
    • короткочасна
    • сенсорна
  27. ТИП ЗОРОВОЇ ПАМ'ЯТІ, ЯКА ДОВГО ЗБЕРІГАЄ ЯСКРАВИЙ ОБРАЗ З УСІМА ДЕТАЛЯМИ СПРИЙНЯТОГО,- ЦЕ ПАМ'ЯТЬ
    • іконічна
    • емоційна
    • наочно-образна
    • ейдейтична
  28. ВЛАСТИВІСТЬ СПРИЙМАННЯ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ СПРИЙНЯТТЯМ ТІСНО ПОВ'ЯЗАНИХ З МИСЛЕННЯМ І РОЗУМІННЯМ СУТІ ПРЕДМЕТІВ, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • осмисленістю
    • вибірковістю
    • цілісністю
    • константностью
  29. ФЕНОМЕН ВІДНОСНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СПРИЙМАННЯ ПАРАМЕТРІВ ФІГУРИ ВІД ЗМІН ЇЇ ФОНУ ВІДОМИЙ ЯК
    • цілісність
    • предметність
    • ілюзія
    • константність
  30. ЗАЛЕЖНІСТЬ СПРИЙМАННЯ ВІД ЗМІСТУ ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • апперцепцією
    • перцепцією
    • антиципацією
    • акомодацією
  31. СПРИЙМАННЯ ЧАСТО ПРИЙНЯТО НАЗИВАТИ
    • перцепцією
    • антиципацією
    • акомодацією
    • апперцепцією
  32. НОВИЙ ВИД ЧУТЛИВОСТІ, ЗУМОВЛЕНИЙ ПЕРЕНЕСЕННЯМ ЯКОСТЕЙ ОДНІЄЇ МОДАЛЬНОСТІ НА ІНШУ, - ЦЕ
    • сенсибілізація
    • конвергенція
    • акомодація
    • синестезія
  33. ДО ЕКСТЕРОРЕЦЕПТИВНИХ ВІДНОСЯТЬСЯ ВІДЧУТТЯ
    • больові
    • статичні
    • органічні
    • зорові
  34. ВІДЧУТТЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПРИ ДІЇ ЗОВНІШНІХ СТИМУЛІВ НА РЕЦЕПТОРИ, РОЗТАШОВАНІ НА ПОВЕРХНІ ТІЛА, НАЗИВАЮТЬСЯ
    • пропріорецептивными
    • інтерактивними
    • екстерорецептивними
    • інтерорецептивними
  35. СЕНСОРНА НЕДОСТАТНІСТЬ, ЯКА МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ВТРАТИ ОРІЄНТАЦІЇ, ВІДОМА ЯК
    • дестагнація
    • дереалізація
    • девальвація
    • депривація
  36. УВАГА ЯК ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС РЕАЛІЗУЄ ТАКУ ФУНКЦІЮ ПСИХІКИ
    • відображувальну
    • регулятивну
    • інструментальну
    • відображувальну, регулятивну, інструментальну
  37. АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ ЗОВНІШНІХ ПОДРАЗНИКІВ В ЕНЕРГІЮ НЕРВОВОГО ЗБУДЖЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • рефлексом
    • провідниковим відділом
    • рецептором
    • аналізатором
  38. ДО ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ ПСИХІКИ НАЛЕЖАТЬ
    • інструментальна
    • відображувальна
    • регулятивна
    • відображувальна, регулятивна, інструментальна
  39. ДО ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ НАЛЕЖАТЬ
    • методи проблемної клітки, обхідного шляху, дресирування, лабіринту
    • інтроспекція і експеримент
    • інтроспекція, методи проблемної клітки, обхідного шляху, дресирування, лабіринту
    • спостереження і експеримент
  40. ОСНОВНИМИ РІВНЯМИ ПСИХІКИ, ПРЕДСТАВЛЕНИМИ ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ, Є
    • перцептивна психіка, свідомість
    • елементарна сенсорна, перцептивна психіка, свідомість
    • вищий і нижчий рівні елементарної сенсорної психіки
    • елементарна сенсорна і перцептивна психіка
  41. ТЕОРІЯ А. МАСЛОУ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • концепція самоактуалізації
    • теорія саморозвитку
    • концепція відношень у структурі особистості
    • теорія самореалізації
  42. АРХЕТИПИ – ЦЕ
    • самоспостереження
    • це аналіз проявів духа людини
    • це вивчення душевних і духовних проявів людини
    • психічні залишки еволюційного процесу людства, що передаються з покоління в покоління
  43. ОСНОВНЕ ПОЛОЖЕННЯ ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЇ
    • може виділити периферію і центральну частину свідомості
    • свідомість слід вивчати через сукупність її структурних компонентів
    • цілісні образи первинні відносно своїх компонентів
    • ціле визначається його складовими частинами
  44. ОСНОВНЕ ПОЛОЖЕННЯ СТРУКТУРНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
    • гештальти є основними при вивченні свідомості
    • свідомість слід вивчати через сукупність її структурних компонентів
    • цілісні образи первинні відносно своїх компонентів
    • ціле визначається його складовими частинами
  45. ОСНОВНИЙ ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРСОНОЛОГІВ
    • пізнавальна активність особистості та спосіб здобуття нею знань про світ
    • підсвідомі потяги людини
    • комплекс неповноцінності, що виявляється у прагненні до влади
    • психічно здорові, зрілі та творчі люди, які характеризуються постійним розвитком та активним ставленням до світу
  46. МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ, ЩО МОЖЕ БУТИ ВІДКРИТОГО І ЗАКРИТОГО ТИПУ
    • анкетування
    • спостереження
    • інтерв’ю
    • соціометрії
  47. ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ ПРЕДСТАВЛЕНІ
    • анкетуванням і спостереженням
    • спостереженням і соціометрією
    • бесідою, інтерв’ю, опитувальниками, тестами,
    • спостереженням і самоспостереженням
  48. ПРИРОДНИЙ ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ РОЗМЕЖОВУЄТЬСЯ НА ТАКІ ВИДИ
    • природний і лабораторний
    • констатувальний і формувальний
    • природний, лабораторний, польовий
    • включений і невключений
  49. ІНТРОСПЕКЦІЯ –
    • самоспостереження
    • це вивчення душевних і духовних проявів людини
    • це аналіз проявів духа людини
    • це дослідження підсвідомості
  50. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ РОЗМЕЖОВУЄТЬСЯ НА ТАКІ ВИДИ
    • природний, лабораторний, польовий
    • констатувальний і формувальний
    • природний і лабораторний
    • включений і невключений
  51. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ СПРЯМОВАНИЙ НА ВСТАНОВЛЕННЯ
    • статистично значущих відмінностей
    • причинно-наслідкових зв’язків
    • описових параметрів психічних явищ
    • кореляційних зв’язків
  52. СТРУКТУРА СПОСТЕРЕЖЕННЯ
    • суб’єкт, об’єкт, план спостереження
    • суб’єкт і об’єкт спостереження
    • гіпотеза та методи її перевірки
    • задум, гіпотеза, система методів, осмислення результатів, їх контроль
  53. РОЗРІЗНЯЮТЬ ТАКІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЇ
    • міфологічний, філософський, науковий етапи
    • інформаційний, донауковий і науковий етапи
    • філософський і психологічний етапи
    • біхевіоральний, когнітивний, дискурсивний
  54. МЕТОДОЛОГІЯ – ЦЕ
    • наукова новизна і теоретична значущість дослідження
    • теоретичний аналіз проблеми
    • сукупність методів і методик досліджень
    • найбільш загальна система принципів і способів організації наукового дослідження
  55. ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОЯВІВ ПСИХІЧНОГО ЖИТТЯ У ПСИХОЛОГІЇ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ТАКІ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ
    • системної динамічної локалізації вищих психічних функцій та кодування подій
    • єдності свідомої діяльності і мови
    • макро- і мікросистемності
    • детермінізму, відображення, єдності психіки і діяльності, розвитку, системності
  56. ПСИХІКА –
    • це системна властивість високоорганізованої матерії, яка властива лише людині
    • сукупність свідомого і несвідомого, що реалізується у побудові індивідуальної картини світу і саморегуляції на цій основі своєї поведінки та діяльності
    • це системна властивість високоорганізованої матерії, яка полягає в активному відображенні суб’єктом об’єктивного світу, у побудові індивідуальної картини світу і саморегуляції на цій основі своєї поведінки та діяльності
    • засіб активного відображення суб’єктом об’єктивного світу, побудови індивідуальної картини світу і саморегуляції на цій основі своєї поведінки та діяльності
  57. ДО МЕХАНІЗМІВ ПСИХІКИ НАЛЕЖАТЬ
    • психічне відображення і узагальнення
    • інструментальний і регулятивний механізми
    • психічне відображення, проектування і опредмечування
    • матеріальне, духовне опредмечування та творення людиною самої себе
  58. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ В ПСИХОЛОГІЇ ЯК ПЕРЕХІД ВІД СПРОЩЕНИХ МЕХАНІСТИЧНИХ ОПИСІВ ЕЛЕМЕНТАРНИХ НАВИКІВ ДО НАУКОВОГО АНАЛІЗУ СКЛАДНИХ ФОРМ ПСИХІЧНОГО ЖИТТЯ ЗАПРОПОНУВАВ
    • Л. Виготський
    • А. Маслоу
    • О. Леонтьєв
    • К. Роджерс
  59. ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ НАУКА І СИСТЕМА ЗНАНЬ ПРО
    • індивіда, суб’єкта, особистість і індивідуальність
    • закони життєдіяльності особистості
    • пізнавальну, емоційну і мотиваційну сферу особистості
    • закономірності, механізми, психічні факти та явища в житті людини
  60.  

    Тема :: Соціальна психологія

  61. ПСИХОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ - ЦЕ
    • неусвідомлюваних суб’єктом обставин своєї життєдіяльності
    • усвідомлення суб’єктом обставин своєї життєдіяльності
    • стан невизначеності, який виникає у процесі життєдіяльності
    • сукупність обставин життєдіяльності
  62. ВКАЖІТЬ, ЩО Є ВИРІШАЛЬНИМ ДЛЯ РОЗГОРТАННЯ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ:
    • життєва криза
    • життєвий цикл
    • життєва подія
  63. ВИЗНАЧТЕ, ЩО Є ІНДИКАТОРАМИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ОСОБИСТОСТІ:
    • результати діяльності
    • позитивні емоції, психічні стани
    • негативні емоції, психічні стани, особливості поведінки, результати діяльності
  64. СТАЛИЙ СПОСІБ РЕАГУВАННЯ НА ТІ, ЧИ ІНШІ ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:
    • від концепції
    • від інтерпретації ставлень до оточення
    • від очікувань
    • від інтерпретації ставлень до інших
    • від інтерпретації наших ставлень до себе
  65. ВКАЖІТЬ ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ СТАЛИЙ СПОСІБ РЕАГУВАННЯ ЛЮДИНИ НА ТІ ЧИ ІНШІ ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ:
    • очікувань
    • типової концепції
    • динамічної адаптації
  66. ЯК НАЗИВАЮТЬ МЕТОД, ЩО ДОПОМАГАЄ ЛЮДИНІ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ ВЛАСНЕ ЖИТТЯ І СВОЮ РОЛЬ У ЙОГО РОЗГОРТАННІ
    • соціальний час
    • геносоціограма
    • психологічний час
  67. ВКАЖІТЬ ПРО ЯКУ КАТЕГОРІЮ ІДЕ МОВА У НАСТУПНОМУ ВИЗНАЧЕННІ: «ЛЮДИНА ДУЖЕ ЧАСТО БАЧИТЬ У СИТУАЦІЇ НЕ ФАКТИЧНИЙ СТАН РЕЧЕЙ, А СВОЄ УЯВЛЕННЯ ПРО НИХ»:
    • смислове утворення
    • особистісне смислове утворення
    • психологічне розуміння
  68. ВПЕРШЕ ЛЮДИНА ВЧИТЬСЯ ОВОЛОДІВАТИ ПЕРСПЕКТИВАМИ СВОГО ЖИТТЯ У
    • підлітковому
    • юнацькому віці
    • дошкільному віці
    • старшому шкільному віці
  69. ЯК НАЗИВАЮТЬ НАЙТИПОВІШІ СИТУАЦІЇ У ЖИТТІ З ЯКИМИ СТИКАЄТЬСЯ БІЛЬШІСТЬ ЛЮДЕЙ
    • соціальні ситуації
    • професійні ситуації
    • соціальна взаємодія
  70. СТАН НЕВИЗНАЧЕНОСТІ, ЩО ВИНИКАЄ У ПРОЦЕСІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ІНДИВІДА МІЖ ОЧІКУВАНИМИ ТА РЕАЛЬНИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІЙ ЛЮДИНИ
    • доля
    • психологічна ситуація
    • психологічна проблема
    • соціальна ситуація розвитку
  71. ПСИХОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ - ЦЕ
    • неусвідомлюваних суб’єктом обставин своєї життєдіяльності
    • усвідомлення суб’єктом обставин своєї життєдіяльності
    • стан невизначеності, який виникає у процесі життєдіяльності
    • сукупність обставин життєдіяльності
  72. СПЕЦІАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНА ФОРМА СПІЛКУВАННЯ ДВОХ КОНФЛІКТУЮЧИХ СТОРІН, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ТРЕТЬОЇ, НЕЙТРАЛЬНОЇ СТОРОНИ (ПОСЕРЕДНИКА) З МЕТОЮ ОПОСЕРЕДКОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РОЗВ'ЯЗАННЯ КОНФЛІКТУ ЗГІДНО З ПРАВИЛАМИ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • Консультування
    • Медіаторство
    • Переговори
    • Арбітраж
  73. ЯК НАЗИВАЮТЬ СЛОВА, ДІЇ АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ, ЯКІ ПРИЗВОДЯТЬ ДО КОНФЛІКТУ?
    • Конфліктогени
    • Об’єкти
    • Конфлікт
    • Суб’єкти
  74. СТРАТЕГІЯ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ, ПРИ ЯКІЙ ІСНУЄ ВИСОКА СПРЯМОВАНІСТЬ ЯК НА ЗАДОВОЛЕННЯ ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСІВ, ТАК І НА ЗАДОВОЛЕННЯ ІНТЕРЕСІВ ОПОНЕНТА, - ЦЕ:
    • Співробітництво
    • Компроміс
    • Суперництво
    • Пристосування
  75. ЗБІГ ОБСТАВИН, ЩО Є ПРИВОДОМ ДЛЯ КОНФЛІКТУ, МАЄ НАЗВУ:
    • Конфліктної ситуації
    • Інциденту
    • Конфліктогена
    • Спірної ситуації
  76. ЦЕ СПОСІБ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ, ПРИ ЯКОМУ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТРЕТЬОЇ СТОРОНИ Є ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СТОРОНАМИ КОНФЛІКТУ
    • арбітраж
    • переговори
    • консультування
    • представництво
  77. ЕЛІМІНАЦІЯ АБО МІНІМІЗАЦІЯ ПРОБЛЕМИ, ЯКА РОЗДІЛЯЄ СТОРОНИ, ЩО ЗАЗВИЧАЙ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ПОШУК КОМПРОМІСУ, ДОСЯГНЕННЯ ЗГОДИ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • управління конфліктом
    • вирішення конфлікту
    • згода
    • завершення конфлікту
  78. БУДЬ-ЯКЕ ПРИПИНЕННЯ КОНФЛІКТУ, ЯКЕ НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ОЗНАЧАЄ ЙОГО ВИРІШЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ:
    • управління конфліктом
    • завершення конфлікту
    • згода
    • вирішення конфлікту
    • врегулювання конфлікту
  79. ПРОЦЕС КОНТРОЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ САМИМИ УЧАСНИКАМИ АБО ЗОВНІШНІМИ СИЛАМИ (СУСПІЛЬНИМИ ІНСТИТУТАМИ, ВЛАДОЮ, ПІДПРИЄМЦЯМИ, СПЕЦІАЛІСТАМИ) НАЗИВАЄТЬСЯ:
    • управління конфліктом
    • завершення конфлікту
    • згода
    • вирішення конфлікту
    • врегулювання конфлікту
  80. ЦЯ МОДЕЛЬ ПОВЕДІНКИ В КОНФЛІКТНІЙ ВЗАЄМОДІЇ ФАКТИЧНО Є ДЕСТРУКТИВНОЮ, ПРОТЕ ВОНА ДОЗВОЛЯЄ ШВИДКО ВИРІШИТИ КОНФЛІКТ, ЯКИЙ МАЄ НЕСУТТЄВИЙ ХАРАКТЕР. ПРО ЯКУ МОДЕЛЬ ЙДЕТЬСЯ?
    • Конформістська
    • Деструктивна
    • Конструктивна
  81. МІЖГРУПОВИЙ КОНФЛІКТ - ЦЕ КОНФЛІКТ ТИПУ:
    • «група-група»
    • «особистість - група»
    • «Громадянин – суспільство»
    • «керівник-підлеглий»
    • «я – вони»
  82. КОЖЕН КОНФЛІКТОГЕН МОЖНА ВІДНЕСТИ ДО ОДНІЄЇ З ТРЬОХ ПЕРШОПРИЧИН:
    • Прояв егоїзму
    • Невміня слухати
    • Прояв агресивності
    • Прагнення до переваги
    • Відкрита недовіра
  83. ЗАГОСТРЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СТОСУНКІВ, РОЗШИРЕННЯ КОНФЛІКТУ, ЙОГО РОЗГОРТАННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • Конфліктогенною поведінкою
    • Ескалацією конфлікту
    • Інцидентом
    • Конфліктною ситуацією
  84. ЯКІ З ПЕРЕРАХОВАНИХ ПРИЧИН Є САМЕ СУБ’ЄКТИВНИМИ ПРИЧИНАМИ У ДІЛОВІЙ СФЕРІ?
    • Неправильні дії підлеглих
    • Невідповідність прав та обов’язків
    • Незручний графік роботи
    • порушення ділової етики, а також трудового законодавства, несправедлива оцінка керівником дій підлеглих і результатів їх праці
    • Відсутність чіткості у розподілі обов’язків
  85. НАКОПИЧЕНІ ПРОТИРІЧЧЯ, ЯКІ ПОВ'ЯЗАНІ З ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ'ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ І ФОРМУЮТЬ ҐРУНТ ДЛЯ РЕАЛЬНОГО ПРОТИБОРСТВА МІЖ НИМИ ЦЕ:
    • Інцидент
    • Конфліктна ситуація
    • Причини конфлікту
    • Джерела конфлікту
  86. ЦІ ПРИЧИНИ КОНФЛІКТУ СТОСУЮТЬСЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК УЧАСНИКІВ КОНФЛІКТУ, ЇХНІХ ПОТРЕБ, ІНТЕРЕСІВ, ОСОБЛИВОСТЕЙ ХАРАКТЕРУ, ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ТА НАЙЧАСТІШЕ СТОСУЮТЬСЯ ДЕСТРУКТИВНИХ КОНФЛІКТІВ:
    • Загальні причини
    • Часткові (окремі)
    • Суб’єктивні причини
    • Об’єктивні причини
  87. ДО ОЗНАК КОНФЛІКТІВ НАЛЕЖАТЬ:
    • Біполярність, взаємоповязаність і взаємопротилежність одночасно
    • Активність, спрямованість на вирішення протиріч
    • Підвищення активності суб’єктів соціальної взаємодії
    • Стимул до розвитку суб’єктів протистояння
    • Наявність суб’єкта або суб’єктів взаємодії як носіїв конфлікту
  88. ДО ГРУПИ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ НАЛЕЖАТЬ
    • Аналіз результатів діяльності
    • Структурні методи
    • Соціометричний метод
    • Опитування
    • Спостередення
  89. ПРИ ВИНИКНЕННІ ЯКОГО ГРУПОВОГО ФЕНОМЕНУ, СТИЛЬ МИСЛЕННЯ ГРУПИ НАБУВАЄ ТАКИХ РИС: ІЛЮЗІЯ БЕЗДОГАННОСТІ, ПРАГНЕННЯ ДАТИ РАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ СВОЄМУ РІШЕННЮ ЯК ЄДИНО ПРАВИЛЬНОМУ, СТЕРЕОТИПНИЙ ПОГЛЯД НА СУПЕРНИКІВ, ІЛЮЗІЯ ОДНОСТАЙНОСТІ, ВІДКРИТИЙ ТИСК НА МЕНШІСТЬ
    • стрибку до ризику
    • групового мислення
    • соціальної ліні
    • соціальної фасилітації
  90. ДО ВНУТРІШНЬОГРУПОВИХ ПРОЦЕСІВ НАЛЕЖАТЬ
    • утворення та розвиток групи, диференціація в групі, прийняття групових рішень
    • утворення групи, нормоутворення, інтеграція групи
    • утворення та розвиток групи, нормоутворення, диференціація в групі, інтеграція групи, прийняття групових рішень
    • утворення групи, диференціація в групі, інтеграція групи
  91. ЯВИЩЕ, ДОСЛІДЖУВАНЕ ДЖЕЙМСОМ СТОУНЕРОМ, СУТЬ ЯКОГО ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩО ПРИЙНЯТЕ ГРУПОЮ РІШЕННЯ БІЛЬШ РИЗИКОВАНЕ, НІЖ ПОЧАТКОВІ ПРОПОЗИЦІЇ ЧЛЕНІВ ГРУПИ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • стрибок ризику
    • групове мислення
    • групова поляризація
    • соціальна фасилітація
  92. ФЕНОМЕН СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ, КОЛИ ЛЮДИ СХІЛЬНІ НЕКРИТИЧНО СПРИЙМАТИ ОПИС ЧИ ОЦІНКУ СВОЄЇ ОСОБИСТОСТІ, ЯКЩО ВОНИ ПОДАЮТЬСЯ У НАУКОВОМУ, МАГІЧНОМУ ЧИ РИТУАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • ефектом новизни
    • ефектом Барнума
    • ефектом ореолу
    • ефектом первинності
  93. ФЕНОМЕН СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ, КОЛИ З ПРЕДСТАВЛЕНИХ ДЛЯ СПРИЙМАННЯ СУБ'ЄКТУ СИГНАЛІВ, НАЙБІЛЬШЕ ЗАПАМ'ЯТОВУЮТЬСЯ ЛИШЕ ТІ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ПОЧАТКУ ТА В КІНЦІ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • ефектом новизни
    • ефектом первинності
    • ефектом ореолу
    • ефектом краю
  94. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ НЕОБХІДНОЇ СУБ'ЄКТУ ІНФОРМАЦІЇ ШЛЯХОМ ПРИПИСУВАННЯ ПАРТНЕРУ ПО ВЗАЄМОДІЇ МОЖЛИВИХ ПОЧУТТІВ, ПРИЧИН ТА МОТИВІВ ПОВЕДІНКИ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • рефлексією
    • каузальною атрибуцією
    • ідентифікація
    • егоцентризмом
  95. УСВІДОМЛЕННЯ ІНДИВІДОМ ТОГО, ЯК ЙОГО СПРИЙМАЮТЬ І ОЦІНЮЮТЬ ІНШІ ІНДИВІДИ АБО СПІЛЬНОСТІ; ВИД ПІЗНАННЯ, У ПРОЦЕСІ ЯКОГО СУБ'ЄКТ СТАЄ ОБ'ЄКТОМ СВОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ; РОЗДУМИ, АНАЛІЗ ВЛАСНОГО ПСИХІЧНОГО СТАНУ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • рефлексією
    • егоцентризмом
    • ідентифікація
    • емпатія
  96. ЯКА СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ ВІДОБРАЖАЄ СТУПІНЬ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СУБ’ЄКТА З ОБ’ЄКТОМ, ВИЗНАЧАЄ СПЕЦИФІКУ ДІЯЛЬНІСНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО КОМПОНЕНТІВ ТА МАЄ РЕГУЛЯТИВНИЙ ВПЛИВ НА ПОВЕДІНКУ СУБ’ЄКТА ЧЕРЕЗ ЗНАННЯ ПРО ТЕ, ЯК ЗОРІЄНТОВАНИЙ У ПЕВНИХ СИТУАЦІЯХ ОБ’ЄКТ СПРИЙМАННЯ
    • мотиваційна
    • когнітивна
    • емоційна
    • діяльнісна
  97. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ НАТОВП, ПОВЕДІНКА ЯКОГО БАЗУЄТЬСЯ НА ЯВНИХ ЧИ ПРИХОВАНИХ НОРМАХ І ПРАВИЛАХ ПОВЕДІНКИ
    • екстатичний натовп
    • випадковий натовп
    • конвенційний натовп
    • експресивний натовп
  98. ТРАДИЦІЇ, ЗВИЧАЇ І ЗВИЧКИ КЛАСУ – ЦЕ
    • встановлені правила, принципи та стереотипи життя і діяльності членів класу, важливі регулятори їх поведінки
    • певні приписи, побажання і очікування, що висуваються до представників класу
    • погляди класу, що є результатом осмислення своєї ролі у суспільстві і ціннісних орієнтацій, вироблених на основі повсякденної діяльності
    • вироблені суспільною свідомістю класу ідеали
  99. КОРОТКОТРИВАЛЕ ЗІБРАННЯ ЛЮДЕЙ ДЛЯ СПІЛЬНОГО ПРОВЕДЕННЯ ЧАСУ У ЗВ’ЯЗКУ З ЯКИМОСЬ ВИДОВИЩЕМ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • публіка
    • натовп
    • маса
    • аудиторія
  100. ЯВИЩЕ «ВБОЛІВАННЯ» НА СТАДІОНАХ ПІД ЧАС СПОРТИВНИХ ЗМАГАНЬ МОЖНА ПОЯСНИТИ СПОСОБОМ ТАКОГО ВПЛИВУ ЯК
    • наслідування
    • зараження
    • паніка
    • навіювання
  101. ФОРМА СТАНДАРТИЗОВАНОЇ МАСОВОЇ ПОВЕДІНКИ ЛЮДЕЙ, ЩО ВИНИКАЄ СТИХІЙНО ПІД ВПЛИВОМ НАСТРОЇВ, СМАКІВ, ЗАХОПЛЕНЬ, ЯКІ ДОМІНУЮТЬ У СУСПІЛЬСТВІ, - ЦЕ
    • зараження
    • мода
    • навіювання
    • наслідування
  102. МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ У СПІЛКУВАННІ, СПРЯМОВАНИЙ НА ВІДТВОРЕННЯ ІНДИВІДОМ ЗОВНІШНІХ РИС І ЗРАЗКІВ ПОВЕДІНКИ, МАНЕР, ДІЙ, ВЧИНКІВ, - ЦЕ
    • зараження
    • наслідування
    • чутки
    • навіювання
  103. ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ, АНОНІМНИЙ ХАРАКТЕР, СПРЯМОВАНІСТЬ НЕ НА ПЕВНУ ОСОБИСТІСТЬ, А НА ВЕЛИКІ Й НЕОДНОРІДНІ МАСИ Є ВІДМІННОЮ ОСОБЛИВІСТЮ
    • міжособистісного спілкування
    • масового спілкування
    • духовного спілкування
    • матеріального спілкування
  104. ПРОЦЕС ПСИХІЧНОГО ВПЛИВУ НА ЛЮДИНУ ЧИ ГРУПУ ПРИ ПОСЛАБЛЕНОМУ УСВІДОМЛЕНОМУ КОНТРОЛІ, НЕКРИТИЧНІЙ ОЦІНЦІ ЗМІСТУ ПОВІДОМЛЕНЬ, ЯКІ СПРИЙМАЮТЬСЯ, - ЦЕ
    • зараження
    • наслідування
    • чутки
    • навіювання
  105. ЗНАКОВА СИСТЕМА НЕВЕРБАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ, ЯКА ХАРАКТЕРИЗУЄ ВКЛЮЧЕННЯ У МОВУ ПАУЗ, ІНШИХ НЕЛІНГВІСТИЧНИХ КОМПОНЕНТІВ (ПОКАШЛЮВАННЯ, СМІХ), ТЕМП МОВЛЕННЯ, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • оптико-кінестичною
    • паралінгвістичною
    • екстралінгвістичною
    • просторово-часовою
  106. ЗНАКОВА СИСТЕМА НЕВЕРБАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ, ЯКА ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ЯКІСТЮ ГОЛОСУ, ЙОГО ДІАПАЗОНОМ, ТОНАЛЬНІСТЮ І ВИРАЖАЄ ПОЧУТТЯ ТА СТАНИ ЛЮДИНИ, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • просторово-часовою
    • оптико-кінестичною
    • паралінгвістичною
    • екстралінгвістичною
  107. ФЕНОМЕН, ЯКИЙ ДІЄ У ПРОЦЕСІ СПРИЙМАННЯ ЗНАЙОМОЇ ЛЮДИНИ І ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО ОСТАННЯ, НАЙСВІЖІША ІНФОРМАЦІЯ СТАЄ НАЙЗНАЧУЩІШОЮ, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • ефектом новизни
    • стереотипом
    • ефектом ореолу
    • ефектом первинності
  108. ФЕНОМЕН, ЯКИЙ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ В ТОМУ, ЩО ЗАГАЛЬНЕ ПОЗИТИВНЕ ВРАЖЕННЯ ВІД ЛЮДИНИ ВЕДЕ ДО ПОЗИТИВНОЇ ОЦІНКИ УСІХ ІНШИХ ЇЇ НЕ ПРЕДСТАВЛЕНИХ ЯКОСТЕЙ, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • стереотипом
    • ефектом ореолу
    • ефектом первинності
    • ефектом новизни
  109. ПРОЦЕС ОТОТОЖНЕННЯ СЕБЕ З ІНШИМ ІНДИВІДОМ АБО ГРУПОЮ, ОСНОВОЮ ЯКОГО Є ЕМОЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК; НАБУТТЯ, ЗАСВОЄННЯ ЦІННОСТЕЙ, РОЛЕЙ, МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ ІНШОЇ ЛЮДИНИ, ОСОБЛИВО БАТЬКІВ; КОПІЮВАННЯ СУБ'ЄКТОМ ДУМОК, ПОЧУТТІВ, ДІЙ ІНШОЇ ЛЮДИНИ, ЯКА Є МОДЕЛЛЮ, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • рефлексією
    • егоцентризмом
    • ідентифікація
    • емпатія
  110. ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ ІНДИВІДА ЛИШЕ НА ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСАХ ТА ПЕРЕЖИВАННЯХ – ЦЕ
    • каузальна атрибуція
    • егоцентризм
    • ідентифікація
    • емпатія
  111. КОМУНІКАЦІЯ, ЯКА СПРЯМОВУЄ СВОЇ СИГНАЛИ ДО ЯКОГОСЬ ОКРЕМОГО ОТРИМУВАЧА (ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЧИ ГРУПОВОГО), НАЗИВАЄТЬСЯ
    • спонукальною
    • констатуючою
    • ретиальною
    • аксіальною
  112. ЗАСВОЄННЯ ОСОБИСТІСТЮ НОРМ, ЦІННОСТЕЙ, НЕГАТИВНИХ РОЛЕЙ, СТЕРЕОТИПІВ ПОВЕДІНКИ, ЯКІ СПРИЧИНЮЮТЬ ДЕФОРМАЦІЮ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН, ДИСГАРМОНІЮ У ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • десоціалізацією
    • асоціалізацією
    • ресоціалізацією
    • соціалізацією
  113. ПРОЦЕС ВХОДЖЕННЯ ІНДИВІДА В СУСПІЛЬСТВО, АКТИВНОГО ЗАСВОЄННЯ НИМ СОЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ, СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ, НОРМ, ЦІННОСТЕЙ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ УСПІШНОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ПЕВНОМУ СУСПІЛЬСТВІ, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • десоціалізацією
    • соціальною адаптацією
    • ресоціалізацією
    • соціалізацією
  114. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ ФОРМУЮТЬСЯ
    • у реальних соціальних групах, в умовах сумісної діяльності з іншими людьми, у спілкуванні з ними
    • у спілкуванні з іншими
    • в умовах сумісної діяльності з іншими людьми
    • у реальних соціальних групах
  115. УСТАНОВКИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬСЯ НА ОСНОВІ ВІТАЛЬНИХ ПОТРЕБ І У НАЙПРОСТІШИХ СИТУАЦІЯХ (В УМОВАХ СІМЕЙНОГО ОТОЧЕННЯ) В ІЄРАРХІЇ ДИСПОЗИЦІЙ УТВОРЮЮТЬ
    • четвертий, вищий рівень диспозицій – система ціннісних орієнтацій особистості
    • третій рівень – базові соціальні установки
    • другий рівень – соціальні фіксовані установки
    • перший рівень – елементарні фіксовані установки
  116. ВІДМІННОСТІ В ОЦІНЦІ СВОЄЇ І ЧУЖОЇ ГРУПИ НА КОРИСТЬ СВОЄЇ, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • міжгрупове сприймання
    • внутрігруповий фаворитизм
    • міжгрупова дискримінація
    • міжгрупові відносини
  117. МЕТОДИКА, ЗА ЯКОЇ ЗАЗДАЛЕГІДЬ ФОРМУЛЮЮТЬСЯ ЗАПИТАННЯ ТА ЇХ ПОСЛІДОВНІСТЬ, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • діагностичне інтерв’ю
    • нестандартизоване інтерв’ю
    • стандартизоване інтерв’ю
    • бесіда
  118. МОНОЛОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ - ЦЕ
    • суб’єкт-об’єктна форма спілкування, приховане управління особистістю
    • спілкування основні ознаки якого – безособистісність, оскільки в ньому партнери сприймають себе формально, як носія ролі
    • спілкування, що передбачає позиційну нерівність партнерів: один – автор впливу, носій цілей і права їх реалізувати, а інший – об’єкт впливу
    • авторитарна, директивна відкрита форма дії на партнера, реалізується у формі наказів, вимог, покарань
  119. ПРОЦЕС СПРИЙМАННЯ ТА РОЗУМІННЯ ОДИН ОДНОГО ПАРТНЕРАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ
    • інтеракція
    • соціальна перцепція
    • комунікація
    • спілкування
  120. ЗА Г.АНДРЄЄВОЮ СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ МІСТИТЬ ТАКІ РОЗДІЛИ
    • соціальну психологію особистості, соціальну психологію спільнот та спілкування, соціальні відносини, форми духовної діяльності
    • зміни психічної діяльності людей у групі під впливом взаємодії, особливості груп, психічний бік процесів суспільства
    • вступ, закономірності спілкування та взаємодії людей, соціально-психологічні характеристики груп, соціально-психологічні особливості особистості та прикладна соціальна психологія
    • таксономічну соціальну психологію, диференційну соціальну психологію, системну соціальну психологію
  121.  

    Тема :: Організаційна психологія

  122. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ВИБІР ШЛЯХУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ – ЦЕ
    • адаптація
    • інтеграція
    • оптація
  123. ОДИН ІЗ СПОСОБІВ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ В ДОСЛІДЖЕННІ ПОВЕДІНКИ ПРЕТЕНДЕНТА В УМОВАХ ШТУЧНОГО ВКЛЮЧЕННЯ ЙОГО В МАЙБУТНЮ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ – ЦЕ
    • виробничий експеримент
    • лонгітюдне дослідження
    • метод професійної проби
  124. ФОРМА АКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ СУБ’ЄКТА ДО ДІЙСНОСТІ, СПРЯМОВАНА НА ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ І ПОВ’ЯЗАНА ЗІ СТВОРЕННЯМ СУСПІЛЬНО ЗНАЧУЩИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ОСВОЄННЯМ СОЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ – ЦЕ
    • рух
    • внутрішня регуляція
    • діяльність
  125. МЕТОД ВИВЧЕННЯ ТРУДОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКА І ОРГАНІЗАЦІЇ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • метод вивчення документації
    • лабораторний експеримент
    • спостереження
  126. ЦЕЙ МЕТОД ПЕРЕДБАЧАЄ АНАЛІЗ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІД РІЗНИХ СУБ'ЄКТІВ ОЦІНЮВАННЯ ПРО СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЇ І ПРАЦІВНИКА
    • метод експертної оцінки
    • метод вивчення продуктів діяльності
    • трудовий метод
    • біографічний метод
  127. ЗНАЙДІТЬ НАЙБІЛЬШ ТОЧНЕ ПРОДОВЖЕННЯ:«ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ – ЦЕ...»
    • вдосконалюватися і розвиватися
    • вміння знаходити особистісний смисл у професійній діяльності
    • рух особистості у просторі та часі професійної праці
    • самоактуалізація індивіда, його прагнення
  128. НАУКОВО ОБҐРУНТОВАНА СИСТЕМА ЗАХОДІВ, ПОКЛИКАНА ПІДГОТУВАТИ ОСОБИСТІСТЬ ДО СУСПІЛЬНО КОРИСНОЇ ПРАЦІ, НАДАТИ ЇЙ ДОПОМОГУ У ВИБОРІ ПРОФЕСІЇ У ВІДПОВІДНОСТІ З ІНТЕРЕСАМИ, СХИЛЬНОСТЯМИ І ЗДІБНОСТЯМИ З ВРАХУВАННЯМ ПОТРЕБ РИНКУ – ЦЕ
    • професійна агітація
    • професійна орієнтація
    • професійна інформація
  129. ВІДПОВІДНІСТЬ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ВИМОГАМ ПРОФЕСІОГРАМИ, ЗДАТНІСТЬ ОВОЛОДІТИ ДАНОЮ ПРОФЕСІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ – ЦЕ
    • професійна міграція
    • професійна придатність
    • професійна мобільність
  130. АКТИВНИЙ І ДОВГОТРИВАЛИЙ ПРОЦЕС ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ І РЕЗУЛЬТАТ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ – ЦЕ
    • професійна соціалізація
    • професійний розвиток
    • професійне самовизначення
  131. ФОРМА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ, ЩО ПРИПУСКАЄ АГІТАЦІЮ ПРОФЕСІЙ, ЗА ЯКИМИ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ДЕФІЦИТ КАДРІВ АБО ОЧІКУЄТЬСЯ РОЗШИРЕННЯ ЇХ ПІДГОТОВКИ – ЦЕ
    • професійна соціалізація
    • професійна пропаганда
    • професійна інформація
  132. ЗМІНА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ АБО ПРОФЕСІЇ В ЗВ'ЯЗКУ З ГОСТРОЮ НЕЗАДОВОЛЕНІСТЮ ВИБОРОМ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АБО ВИЯВЛЕНОЮ ПРОФЕСІЙНОЮ НЕПРИДАТНІСТЮ – ЦЕ
    • професійна соціалізація
    • реорієнтація
    • професійне самовизначення
  133. НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ ФЕНОМЕНОЛОГІЮ, ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ НА ЩАБЛІ ЇЇ ДУХОВНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ ПРИ ДОСЯГНЕННІ НАЙБІЛЬШ ВИСОКОГО РІВНЯ РОЗВИТКУ – ЦЕ
    • акмеологія
    • диференціальна психологія
    • геронтопсихологія
  134. КООРДИНАЦІЙНА СТРУКТУРА, ЩО ПОЛЯГАЄ В ОСВОЄННІ ВМІННЯ ВИРІШУВАТИ ТОЙ, ЧИ ІНШИЙ ВИД РУХОВОЇ ЗАДАЧІ – ЦЕ
    • рух
    • руховий навик
    • дія
  135. ОСНОВНИЙ СТРУКТУРНИЙ КОМПОНЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ,ЩО ЯВЛЯЄ СОБОЮ ДОВІЛЬНУ, НАВМИСНУ, ОПОСЕРЕДКОВАНУ АКТИВНІСТЬ, СПРЯМОВАНУ НА ДОСЯГНЕННЯ УСВІДОМЛЮВАНОЇ МЕТИ – ЦЕ
    • рух
    • руховий навик
    • дія
  136. ІНДИВІДУАЛЬНО СВОЄРІДНІ СПОСОБИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ФОРМУЮТЬСЯ І РОЗВИВАЮТЬСЯ В ОНТОГЕНЕЗІ – ЦЕ
    • операційні механізми мнемічних здібностей
    • оперативний образ керованої системи
    • оперативна одиниця
  137. ЕЛЕМЕНТИ РОБОЧОГО МІСЦЯ, ЩО ІНФОРМАЦІЙНО ВПЛИВАЮТЬ НА АНАЛІЗАТОРИ ЛЮДИНИ – ЦЕ
    • системогенез
    • сенсорний еталон
    • сенсорне поле
  138. ВКАЖІТЬ ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ
    • підготовленість до праці
    • індивідуальні фактори працездатності
  139. ЗРАЗОК ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКА, ЩО ЗАЛЕЖИТЬ ЛИШЕ ВІД САМОГО ПРАЦІВНИКА, А НЕ ВІД ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ І ХАРАКТЕРИЗУЄ ПЕВНИЙ СТУПІНЬ ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ – ЦЕ
    • критичний інцидент
    • корекція
    • кооперація
  140. ВКАЖІТЬ ДВА ОСНОВНИХ ВИДИ ВПЛИВУ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА НА БЕЗПЕКУ ПРАЦІ
    • системний і безсистемний вплив
    • безпосередній і опосередкований вплив
  141. ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ (ЧЕРЕЗ ФОРМУЛИ, НЕРІВНОСТІ, ЗАКОНОМІРНОСТІ), ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ РЕАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУ ПРАЦІ – ЦЕ
    • статистичне (імітаційне) моделювання
    • математичне моделювання
    • психологічне моделювання
  142. ВКАЖІТЬ СТАНИ ЛЮДИНИ У ПРОЦЕСІ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЗА ОЗНАКОЮ ПЕРЕВАЖАННЯ ОДНІЄЇ ІЗ СТОРІН ПСИХІКИ
    • темпераментальні, травматичні, характерологічні
    • емоційні, вольові, стан уваги
  143. ЗОВНІШНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПРАЦІ
    • це об’єктивні детермінанти, які трактуються як виробниче середовище
    • це суб’єктивні детермінанти, які трактуються як людський фактор
  144. МЕТОД ЗБОРУ ДАНИХ ПРО ІСТОРІЮ РОЗВИТКУ КОНКРЕТНОЇ ОСОБИСТОСТІ ЯК СУБ’ЄКТА ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇЇ БІОГРАФІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ – ЦЕ
    • клінічний метод
    • метод анамнезу
    • аналіз продуктів діяльності
  145. ПРОЦЕС ВЗАЄМОДІЇ ПРАЦІВНИКА З НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ З ПРИВОДУ ЗАСВОЄННЯ НОВОЇ ВИРОБНИЧОЇ СИТУАЦІЇ
    • трудова адаптація
    • трудова реабілітація
  146. СТРАТЕГІЯ ПОВЕДІНКИ В КРИТИЧНИХ СИТУАЦІЯХ, ЗАСНОВАНА НА ПРАГНЕННІ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ОСОБИСТУ БЕЗПЕКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОБ’ЄКТИВНОГО ПОДОЛАННЯ СИТУАЦІЇ – ЦЕ
    • конфлікт
    • контроль страху
    • контроль небезпеки
  147. ЦЕЙ МЕТОД ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ФОРМІ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ОПИТУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПСИХОЛОГОМ ЯК БЕСІДА, ІНТЕРВ’Ю
    • опитування
    • спостереження
    • експеримент
    • трудовий метод
  148. ЦЕЙ МЕТОД ДОЗВОЛЯЄ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРАЦІ ВИЗНАЧИТИ ЯКІСТЬ ВИКОНАНОЇ ЛЮДИНОЮ РОБОТИ
    • спостереження
    • експеримент
    • трудовий метод
    • метод вивчення продуктів діяльності
  149. МЕТОД, ЯКИЙ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ЗБОРУ ОБ'ЄКТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ТРУДОВИЙ ШЛЯХ ЛЮДИНИ, ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ І ТРУДОВІ ДОСЯГНЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • метод вивчення документації
    • лабораторний експеримент
    • спостереження
  150. СУТНІСТЬ ЦЬОГО МЕТОДУ ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩО ПСИХОЛОГ, ВИВЧАЮЧИ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ПОЄДНУЄ У ОДНІЙ ОСОБІ І ДОСЛІДНИКА І ПРАЦІВНИКА
    • спостереження
    • експеримент
    • трудовий метод
    • метод вивчення продуктів діяльност
  151. ДАНИЙ МЕТОД ПОЄДНУЄ У СОБІ МЕТОДИ ОПИТУВАННЯ І ВИЧЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ ПРО ЗАГАЛЬНУ І СПЕЦІАЛЬНУ ОСВІТУ
    • трудовий метод
    • біографічний метод
    • спостереження
    • метод вивчення продуктів діяльності
  152. ОБУМОВЛЕНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ НОРМАМИ І ПРАВИЛАМИ, ВСТАНОВЛЕНИМИ ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ЇЇ ЦІЛІСНОСТІ – ЦЕ
    • комунікативний цикл
    • комунікативні процеси
    • конвенціональність професійного спілкування
  153. ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ЯКА ВИЗНАЧАЄ КОМУНІКАТИВНІ ЗДІБНОСТІ СУБ’ЄКТА СПІЛКУВАННЯ ЦЕ
    • комунікативні феномени
    • комунікативні процеси
    • комунікативна компетентність
  154. СУТНІСТЬ ЦЬОГО МЕТОДУ ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩО РЕАЛЬНІ УМОВИ ПРАЦІ ЗАМІНЮЮТЬСЯ НА УМОВИ, ЯКІ ГІПОТЕТИЧНО ПЕРЕДБАЧАЮТЬСЯ ОПТИМАЛЬНИМИ
    • виробничий експеримент
    • трудовий метод
    • біографічний метод
    • метод експертної оцінки
    • метод вивчення продуктів діяльності
  155. ДО РІВНІВ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
    • глибинний
    • внутрішній
    • середній
    • поверхневий
  156. ДО ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОРГАНІЗАЦІЇ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
    • раціональність
    • референтність
    • спеціалізація
    • формалізація
  157. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ОРГАНІЗАЦІЇ НЕ ВКЛЮЧАЄ
    • етап оновлення або смерті організації
    • етап занепаду
    • етап старіння
    • етап зрілості
    • етап зростання
    • етап адаптації
    • етап становлення
  158. ОРГАНІЗАЦІЙНА ВЛАДА - ЦЕ
    • влада, пов’язана із здатністю індивідів, груп і їх організацій реалізувати свої інтереси і волю за допомогою засобів політико-державного управління і контролю
    • влада переконання та навіювання
    • це процес використання різноманітних організаційних засобів для зміни поведінки співробітників в заданому напрямку, навіть у тому випадку, коли це суперечить їх інтересам, бажанням та переконанням
    • влада, що спирається на загрозу застосування сили
  159. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ МЕТОД ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ПСИХОЛОГІЇ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ СИСТЕМАТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРАЦІ Й ДОСЯГНЕНЬ КЕРІВНИКІВ ТА ЇХ ПІДЛЕГЛИХ
    • метод інтерв’ю
    • метод експерименту
    • метод спостереження
    • метод оцінювання діяльності персоналу
  160. ЕЛЕМЕНТОМ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ НЕ Є
    • соціально-психологічний клімат організації
    • місія та стратегія розвитку організації
    • політичні переконання працівників
    • цінності працівників та організації
  161. ДО РІВНІВ АНАЛІЗУ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ ПСИХОЛОГІЇ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
    • рівень організації
    • рівень клієнта (споживача)
    • рівень індивіда (працівника)
    • рівень групи
  162. СФЕРОЮ ЛЕГІТИМНОГО ВПЛИВУ ОРГАНІЗАЦІЇ Є
    • релігійна приналежність працівників
    • політичні погляди працівників
    • професійна діяльність працівників
    • приватне життя працівників
  163. КОЛЕКТИВОМ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ ПСИХОЛОГІЇ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • офіційно створена група для організації виробничого процесу, основною функцією якої є реалізація поставлених перед нею завдань
    • управлінський колектив, який характеризується системою інтегральних властивостей, притаманних соціальній групі, але опосередкованих специфікою управлінської діяльності
    • група людей, яка характеризується організованістю і психологічною згуртованістю при досягненні спільних цілей діяльності, зумовлених суспільно-корисними мотивами;
    • спонтанно організоване об’єднання людей, які вступають у регулярну взаємодію для досягнення певної мети
  164. ЯКА ОСНОВНА ПЕРВИННА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕФОРМАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
    • правила внутрішнього розпорядку
    • посадові інструкції
    • неформальні лідери
  165. ЯКА ПРИЧИНА СПОНУКАЄ ЛЮДЕЙ ВСТУПАТИ В ГРУПИ ТА НЕФОРМАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
    • ризикованість
    • референтність
    • нонконформізм
    • приналежність
  166. СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ, ПРИ ЯКОМУ ВСІ РІШЕННЯ ОДНООСІБНО УХВАЛЮЮТЬСЯ КЕРІВНИКОМ, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • ліберальний
    • анонімний
    • авторитарний
    • демократичний
  167. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК САМОСТІЙНА ГАЛУЗЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ ВИВЧАЄ
    • психологічні закономірності діяльності та розвитку організацій
    • психологічні закономірності розвитку керівника організації
    • психологічні закономірності розвитку групи
    • психологічні закономірності розвитку індивіда (працівника)
  168. КЛАСИЧНИМИ СТИЛЯМИ КЕРІВНИЦТВА ВВАЖАЮТЬ
    • демократичний, авторитарний, ліберальний
    • ліберальний, харизматичний, догматичний
    • анархічний, монархічний, демократичний
    • попустительський, демократичний, бюрократичний
  169. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ПЕВНА СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ, НОРМ, МЕТОДІВ І ПРИЙОМІВ ВПЛИВУ НА ПІДЛЕГЛИХ З МЕТОЮ ЕФЕКТИВНОГО ЗДІЙСНЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ДОСЯГНЕННЯ ПОСТАВЛЕНИХ ЦІЛЕЙ КЕРІВНИКА
    • вольова сфера керівника
    • управлінська концепція керівника
    • темперамент керівника
    • стиль управління
  170. МОТИВАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ КЕРІВНИКА ДО УПРАВЛІННЯ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ
    • загальноуправлінськими і психологічними знаннями
    • власне управлінськими вміннями та навичками, психолого-управлінськими вміннями та навичками
    • соціальними мотивами, управлінськими мотивами, мотивами особистісного росту, мотивами зовнішньої привабливості
    • рисами, які пов’язані зі ставленням до управлінської діяльності, до самого себе, до учасників управлінської діяльності, до держави
  171. КОМПЛЕКС ВЗАЄМОЗВ’ЯЗАНИХ ТА ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ КЕРІВНИКА, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ УСПІШНІСТЬ УПРАВЛІННЯ, МОЖЛИВІСТЬ ПРИЙНЯТТЯ НЕСТАНДАРТНИХ, ОРИГІНАЛЬНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, – ЦЕ
    • когнітивна сфера керівника
    • емоційно-вольова сфера керівника
    • темперамент керівника
    • психологічна готовність до управління
  172. ДО МЕТОДІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ВПЛИВУ КЕРІВНИКА НА ПІДЛЕГЛИХ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
    • критика
    • переконання
    • навіювання
    • стимулювання
  173. ДО ТАКТИЧНИХ МАНІПУЛЯТИВНИХ ПРИЙОМІВ У ВИКОРИСТАННІ ВЛАДИ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
    • переконання
    • лестощі
    • підкреслювання спільності
    • самореклама
  174. ЯКА РИСА ЛІДЕРА (КЕРІВНИКА) НЕ ВВАЖАЄТЬСЯ ОСНОВНОЮ ЗА ДОСЛІДЖЕННЯМИ У МЕЖАХ СТРУКТУРНОГО ПІДХОДУ
    • консерватизм
    • здатність впливати на людей
    • інтелект
    • відповідальність
  175. ТВЕРДЖЕННЯ “Я БАГАТО ПРАЦЮВАВ, СТРАЖДАВ , ЖЕРТВУВАВ… І ТОМУ У МЕНЕ Є ПРАВО ВИМАГАТИ…” ХАРАКТЕРИЗУЄ ТАКИЙ РІЗНОВИД ЛЕГІТИМНОЇ ВЛАДИ
    • легітимна влада справедливості
    • легітимна влада відповідальності
    • формальна легітимність
    • легітимна влада взаємності
  176. ОСОБА, НА ЯКУ ОФІЦІЙНО ПОКЛАДЕНО ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ УСТАНОВОЮ(ПІДПРИЄМСТВОМ) ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    • лідер
    • керівник
    • аутсайдер
  177. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ СПЕЦІАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНИЙ ПРОЦЕС СПІЛКУВАННЯ ПСИХОЛОГА-КОНСУЛЬТАНТА З ІЄРАРХІЧНО ПОВ’ЯЗАНОЮ ГРУПОЮ СЛУЖБОВЦІВ СФЕРИ УПРАВЛІННЯ, КЕРІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ, СПРЯМОВАНИЙ НА ГЕНЕРАЦІЮ, РОЗГОРТАННЯ МОЖЛИВИХ І БАЖАНИХ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ В ПЕВНИЙ ПЕРІОД ЗМІН
    • бесіда
    • експериментальне дослідження
    • спостереження
    • психолого-акмеологічне консультування
  178. НА ОСНОВІ ТЕОРЕТИЧНОГО І ЕМПІРИЧНОГО АНАЛІЗУ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ РОЗРОБКА ПРАКТИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ З РІЗНИХ АСПЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО СПРЯМОВАНІ НА ПОКРАЩЕННЯ РОБОТИ КЕРІВНИКІВ, УСІЄЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ Є ФУНКЦІЄЮ УПРАВЛІННЯ
    • соціальною
    • прогностичною
    • прикладною
    • гуманістичною
  179. ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОГНОЗІВ ЩОДО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙ, РОБОЧИХ ГРУП, ПЕРСОНАЛУ, КЕРІВНИКА ТА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Є ФУНКЦІЄЮ УПРАВЛІННЯ
    • соціальною
    • прикладною
    • прогностичною
    • гуманістичною
  180. ПРЕДМЕТОМ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ У МЕЖАХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ Є
    • психологічний аналіз організаційної діяльності
    • психологічні особливості процесу перероблення та генерування інформації, структури та елементів управлінської діяльності, організації управлінської діяльності
    • психологічні закономірності становлення, функціонування та розвитку системи “людина (груп- – людина (груп- ”, у яких основними є управлінські зв’язки та управлінські відносини
    • соціально-психологічні особливості діяльності керівника, який взаємодіє із соціальним оточенням, пошук стійких рис керівника, що виявляються у взаємодії із підлеглими і визначають ефективність керівництва
  181. ГАЛУЗЬ ПСИХОЛОГІЇ, ЯКА ПРОДУКУЄ ПСИХОЛОГІЧНІ ЗНАННЯ ПРО УПРАВЛІНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕ
    • соціальна психологія
    • психологія праці
    • психологія управління
    • психологія особистості
  182.  

    Тема :: Вікова психологія

  183. ЯКИЙ ВІКОВИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ НАЗИВАЮТЬ ПЕРЕХІДНИМ
    • дошкільний
    • підлітковий
    • літній
    • похилий
  184. ОСНОВНИМИ ПСИХІЧНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ Є
    • Почуття дорослості
    • Самооцінка
    • Внутрішній план дій, рефлексія
    • Словесно-логічне мислення
  185. ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ГОТОВНОСТІ ДО САМОСТІЙНОГО ЖИТТЯ
    • сформованість емоційно-вольової сфери
    • наявність підтримки батьків
    • вміння орієнтуватися в ситуації
  186. ГЕРОНТОПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ
    • психологія внутріутробного розвитку
    • психологія старості
    • порівняльна, диференційна психологія
  187. ОСНОВНЕ СОЦІАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ЮНАЦТВА
    • нонконформізм, cоціальне та особистісне самовизначення
    • завершення навчання, професійне визначення
    • вступ до школи, успішний когнітивний розвиток
  188. АДАПТАЦІЯ ЛЮДИНИ ДО ВИМОГ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ ВКАЗУЄ НА
    • соціальний вік
    • психологічний вік
    • біологічний вік
  189. ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ
    • емпатійний, толерантний
    • особистісно-професійний
    • мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий
  190. ВІКОВИЙ ПЕРІОД СПРИЯТЛИВИЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ
    • молодший шкільний вік
    • пілітковий вік
    • період дорослості
    • старший шкільний вік
  191. СОЦІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ПІДЛІТКІВ СПРЯМОВАНА НА
    • оволодіння знаннями
    • оволодіння новими типами діяльності
    • прийняття та засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, характерних для дорослих
  192. КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ ВІДБУВАЄТЬСЯ В
    • підлітковому віці
    • старшому шкільному віці
    • молодшому шкільному
  193. МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК Є СЕНЗИТИВНИМ ДЛЯ
    • формування довільної уваги
    • формування світогляду
    • формування ціннісної сфери
  194. ІНТИМНО-ОСОБИСТІСНЕ СПІЛКУВАННЯ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ Є ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У
    • старшому шкільному віці
    • молодшому шкільному віці
    • підлітковому віці
  195. СЮЖЕТНО-РОЛЬОВА ГРА Є ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У
    • Ранньому періоді розвитку
    • Дошкільному періоді
    • Молодшому шкільному
  196. ПІДЛІТКОВА КРИЗА – ЦЕ
    • перехід до нового вікового періоду
    • прагнення до ідеалів, максималізм
    • заперечення, негативізм
  197. ПІДЛІТКОВИЙ ПЕРІОД – ЦЕ
    • середній шкільний вік
    • молодший шкільний вік
    • старший шкільний вік
  198. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ АКЦЕНТУАЦІЙ
    • умови виховання
    • дезадаптивні стереотипи діяльності
    • гіперопіка зі сторони батьків
  199. МОТИВИ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ
    • практичні інтереси
    • батьківські настанови
    • інтерес до професії
  200. СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ НА МЕЖІ 30 - РІЧЧЯ
    • сім’я
    • навчання
    • вибір професії
  201. ФАКТОРИ, ЯКІ ВКАЗУЮТЬ НА СТАРІННЯ ЛЮДИНИ
    • припинення трудової діяльності
    • обмеження системи соціальних стосунків
    • допомога у вихованні дітей
  202. КРИЗА СЕРЕДИНИ ЖИТТЯ
    • переживається людьми, які досягли 50 років
    • переживається людьми, які досягли 35 років
    • переживається людьми, які досягли 40-45 років
  203. СКЛАДОВІ КОХАННЯ (ЗА Р. СТЕНБЕРГОМ)
    • пристрасть
    • інтимність – почуття близькості, яке виявляється в любовних стосунках
    • емпатійність
  204. ПОШКОДЖЕНИЙ ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В ІНЕРТНОСТІ МИСЛЕННЯ, ЙОГО НЕЦІЛЕСПРЯМОВАНОСТІ, НЕПРАКТИЧНОСТІ
    • правильно
    • неправильно
  205. ВАЖЛИВИМ НОВОУТВОРЕННЯМ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ Є ВНУТРІШНІЙ ПЛАН ДІЙ
    • правильно
    • неправильно
  206. ОСНОВНІ ЖИТТЄВІ ЗАВДАННЯ ЖІНОК
    • Догляд за батьками
    • Визначення мрії
    • Пошук наставника
    • Визначення із сімейним статусом
  207. ГЕНОТИП МОЖЕ ВИЗНАЧИТИ АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНУ СТРУКТУРУ ОРГАНІЗМУ, ЙОГО ОЗНАКИ
    • правильно
    • неправильно
  208. ОСНОВНІ СТРАХИ У ВІЦІ НЕМОВЛЯТИ
    • Страх голоду
    • Страх залишитись на самоті
    • Страх незнайомої людини
    • Страх впасти з висоти
  209. ДО ЗАВДАНЬ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ ВІДНОСЯТЬ
    • Вивчення механізмів мислення
    • Пояснення причин відхилення розвитку психіки від норми
    • Розробка методів вивчення вікових особливостей прояву психіки
    • Пошук ефективних шляхів розвитку психіки
  210. СЕНЗИТИВНИЙ ПЕРІОД ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВИ
    • Підлітковий
    • Ранній період
    • Молодший шкільний період
    • Дошкільний період розвитку
  211. ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ ВИВЧАЄ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ПСИХІКИ ЗДОРОВОЇ ЛЮДИНИ
    • неправильно
    • правильно
  212. „КОМПЛЕКС ПОЖВАВЛЕННЯ” У ВІЦІ НЕМОВЛЯТИ, ЦЕ ОЗНАКА ПРОЯВУ
    • Уяви
    • Пам’яті
    • Мислення
    • Відчуттів
  213. „ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ” ВПЕРШЕ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У ВІЦІ
    • Підлітковому віці
    • Молодшому шкільному віці
    • Ранній юності
    • Немовляти
  214. ТЕОРІЯ ПРЕФОРМІЗМУ ВИЗНАВАЛА ПОЛОЖЕННЯ
    • Принцип єдності свідомості і діяльності
    • Принцип реактивності
    • Принцип активності
    • Що у зародковому стані закладаються ознаки дорослого організму
  215. У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ СИМПТОМАМИ НОНКОНФОРМІЗМУ Є
    • Спілкування з друзями
    • Дружба з особами протилежної статі
    • Страх бути не почутим
    • Протистояння впливам дорослих
  216. ПОЧУТТЯ ДОРОСЛОСТІ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ В
    • Зрілому віці
    • Юнацькому віці
    • Підлітковому віці
    • Молодшому шкільному віці
  217. У ПЕРІОДІ СТАРОСТІ НАЙКРАЩЕ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ
    • Третинна пам’ять
    • Рухова пам’ять
    • Вторинна пам’ять
    • Первинна пам’ять
  218. ЯКІ СИМПТОМИ КРИЗИ 6-7 РОКІВ
    • Плач
    • Пустощі
    • Непокора батькам
  219. ПОТРЕБА В ОЦІННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ В
    • Ранній юності
    • Підлітковому віці
    • Молодшому шкільному віці
    • Дошкільному віці
  220. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ДЕПРИВОВАНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ С
    • участь у сюжетно-рольових іграх
    • Вплив однолітків
    • Відсутність сімї
  221. БІОЛОГІЧНИЙ ВІК ВКЛЮЧАЄ
    • рухові навички
    • відповідність стану організму та його функціональних систем
    • рівень розвитку інтелекту, здатність до навчання, рухові навички
  222. НАОЧНО-ОБРАЗНЕ МИСЛЕННЯ РОЗВИВАЄТЬСЯ І ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У
    • Ранній юності
    • Підлітковому
    • Молодшому шкільному
    • Дошкільному
  223. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВІК ВКАЗУЄ НА ТЕ
    • становище людини
    • рівень розвитку інтелекту, здатність до навчання, рухові навички
    • наскільки людина адаптована до вимог довколишнього світу
  224. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ Є
    • Вибір професії
    • Навчання
    • Предметно-маніпуляційні дії
    • Сюжетно –рольова гра
  225. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У ДОРОСЛОМУ ВІЦІ Є
    • Емоційне спілкування з ровесниками
    • Праця
    • Сюжетно – рольова гра
    • Інтимно-особистісне спілкування
  226. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У РАННІЙ ЮНОСТІ Є
    • Навчання
    • Предметно-маніпуляційні дії
    • Вибір професії
    • Сюжетно –рольова гра
  227. ПІДЛІТКОВИЙ ВІК – ЦЕ ВІК ВІД
    • 6-ти до 10-ти років
    • 15-ти до 17-ти років
    • 10-ти до 15-ти років
  228. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ Є
    • Вибір професії
    • Предметно-маніпуляційні дії
    • Сюжетно –рольова гра
    • Навчання
  229. КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ –ЦЕ
    • психологічний феномен, що переживається людьми, які досягли 40-50 років, і полягає в критичній оцінці та переоцінці досягнутого в житті
    • особливий момент розвитку, коли однаково динамічно наростає вразливість і розвивається потенціал особистості
    • розчарування людини в значущості культивованих нею цінностей, норм, ідеалів, яке призводить до зміни сенсу її життя, переоцінки життєвих цінностей
  230. ОСОБИСТІСНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ – ЦЕ
    • заглиблення у світ власних вчинків, почуттів, переживань, співвіднесення їх з навколишньою дійсністю
    • психічне утворення, яке формується під впливом спочатку сімейного, а потім цілісно культурного виховання і яке виконує функцію заборон і покарань
    • процес свідомого визначення суб’єктом своєї сутності та місця у системі суспільних відносин, світі, що виявляється в активному ставленні людини до себе та навколишньої дійсності
  231. ПРИСКОРЕНИЙ ФІЗИЧНИЙ І ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – ЦЕ
    • акселерація
    • компенсація нервової системи
    • самовиховання особистості в процесі життя
  232. ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ КОМПОНЕНТИ
    • мотиваційна готовність, інтелектуальна готовність, особистісна готовність, емоційно-вольова
    • мотиваційна готовність, інтелектуальна готовність, особистісна готовність
    • мотиваційна готовність, інтелектуальна готовність
  233. ПРОВІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ЦЕ
    • діяльність, яка зумовлює найголовніші зміни у психіці дитини та підготовку до нового етапу розвитку
    • діяльність, якою дитина займається найбільше
    • найцікавіша для дитини діяльність
  234. ВИВЧЕННЯ ПСИХІКИ В ОНТОГЕНЕЗІ – ЦЕ
    • вивчення психіки на різних етапах еволюції
    • вивчення психіки на різних етапах психічного розвитку людини (від народження до старості)
    • вивчення психіки в розвитку
  235. ОБЕРІТЬ НАПРЯМКИ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ, ЯКІ ПО-РІЗНОМУ ТРАКТУВАЛИ ДЖЕРЕЛА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
    • Гуманістичний напрям
    • Соціогенетичний напрям
    • Біогенетичний напрям
  236. ЛОНГІТЮДНИЙ МЕТОД ПЕРЕДБАЧАЄ
    • вивчення різних вікових груп
    • вивчення різних етносів
    • вивчення одних і тих досліджуваних у різні моменти їх життя
  237. МЕТОД ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ В ОДНОЧАСНОМУ ПОРІВНЯННІ РІЗНИХ ГРУП ДОСЛІДЖУВАНИХ – ЦЕ
    • метод експерименту
    • психологічне тестування
    • метод поперечних зрізів
  238. ПРОВІДНОЮ ДІЛЬНІСТЮ ДЛЯ НЕМОВЛЯТ Є
    • безпосередньо-емоційне спілкування з дорослими
    • рольова гра
    • предметно-маніпулятивна діяльність
  239. ОСНОВНИМИ КРИТЕРІЯМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОЖНОГО ПЕРІОДУ РОЗВИТКУ Є
    • новоутворення
    • провідна діяльність
    • соціальна ситуація розвитку
  240. ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ
    • наука про закономірності, механізми, умови, чинники та особливості розвитку й функціонування патологічної особистості
    • галузь психологічних знань, яка вивчає закономірності психологічного розвитку людини в онтогенезі
    • галузь психологічної науки, яка вивчає особливості психічного розвитку людини на різних етапах життя
  241. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ Є
    • Вибір професії
    • Спілкування
    • Навчання
    • Сюжетно –рольова гра
  242. ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ НАУКА, ЯКА ВИВЧАЄ
    • Комунікативні механізми
    • Генезис мислення
    • Формування трудових навичок
    • Розвиток психіки в онтогенезі
  243.  

    Тема :: Педагогічна психологія

  244. НАВЧАННЯ - ЦЕ
    • результат учіння
    • це спільна діяльність вчителя та учня, в процесі якої педагог здійснює керування навчально-пізнавальною діяльністю школяра
    • процес засвоєння людиною знань, вироблення вмінь та навичок
  245. РУШІЙНОЮ СИЛОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ Є
    • протиріччя, які виникають між особистістю і середовищем, а також внутрішні протиріччя
    • інтелектуальні здібності
    • макросоціальні умови
  246. МЕХАНІЗМ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЦЕ
    • здатність відчувати, бачити, реагувати на почуття та переживання інших людей
    • постановка суб`єктом самого себе на місце іншої людини через заглиблення у її внутрішній світ
    • процес самопізнання суб`єктом внутрішніх психічних станів і актів
  247. У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ВЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН МАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ХІД ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ. У ЦЬОМУ ПОЛЯГАЄ СУТНІСТЬ МЕХАНІЗМУ
    • постановки навчальних задач
    • рефлексії
    • зворотнього зв`язку
  248. ГНОСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ПОЛЯГАЄ У
    • навчально-виховних контактах з учнями
    • плануванні власної пізнавальної діяльності та пізнавальної діяльності школярів
    • забезпеченні становлення мотивів навчання і самовиховання
  249. РУШІЙНИМИ СИЛАМИ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ Є
    • навчання і виховання
    • спадковість і соціальне середовище
    • внутрішні суперечності (протиріччя)
  250. УМОВНО-РЕФЛЕКТОРНИЙ ВИД НАУЧІННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ ВИНИКНЕННЯ НОВИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ЯК УМОВНИХ РЕАКЦІЙ НА ПОЧАТКОВИЙ НЕЙТРАЛЬНИЙ СТИМУЛ, ЯКИЙ РАНІШЕ СПЕЦИФІЧНОЇ РЕАКЦІЇ НЕ ВИКЛИКАВ
    • правильно
    • неправильно
  251. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ АСОЦІАЦІЙ
    • лежить в основі встановлення тимчасових зв`язків між окремими знаннями чи частинами досвіду
    • пов`язаний переважно з формуванням понять
    • виступає в якості основи для формування умінь і навичок
  252. НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ Є ПРОВІДНИМ ВИДОМ ДІЯЛЬНОСТІ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
    • правильно
    • неправильно
  253. СЕРЕДОВИЩЕ-РЕГУЛЯТОР СПАДКОВОГО, ТВЕРДИЛИ ПРЕДСТАВНИКИ СОЦІОГЕНЕТИЧНОГО НАПРЯМУ
    • правильно
    • неправильно
  254. СКЛАДОВІ У СТРУКТУРІ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА
    • Діагностична діяльність
    • Орієнтовно-прогностична діяльність
    • Прогностична діяльність
  255. ЕКСПРЕСИВНІ ПЕДАГОГІЧНІ ЗДІБНОСТІ ВИРАЖАЮТЬСЯ В ЗДАТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ОЦІНИТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА РЕЗУЛЬТАТИ
    • правильно
    • неправильно
  256. САМОРЕГУЛЯЦІЯ МОТИВАЦІЇ – ЦЕ
    • процес вибору між різними можливими діями, позиціями
    • задоволення потреби людини
    • процес самопізнання
  257. НАСЛІДУВАННЯ – МЕХАНІЗМ ВИХОВАННЯ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ У
    • безпосередній передачі емоційного стану від одного індивіда до іншого на рівні психофізіологічного контакту
    • постановка суб`єктом самого себе на місце іншої людини через заглиблення у її внутрішній світ
    • відтворенні суб`єктом у більш чи менш перетвореному вигляді певних зовнішніх рис, зразків поведінки, манер, дій, смислів інших людей
  258. ОПИТУВАННЯ – ЦЕ
    • це засіб формування вольових якостей учня, його рівня домагань, пізнавальних мотивів
    • встановлення психологічного контакту між вчителем та учнем
    • спосіб формування умінь та навичок
  259. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ЗУМОВЛЮЄТЬСЯ ЯКІСНО НОВОЮ
    • потребою
    • соціальною ситуацією розвитку
    • специфікою інтелектуальної сфери
  260. В ОСНОВІ СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ ЛЕЖАТЬ
    • психічні процеси
    • мотиви учіння
    • особливості інтелекту
  261. СУГЕСТИВНІ ЗДІБНОСТІ ВИРАЖАЮТЬ ЗДАТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ДО
    • оцінки своєї діяльності
    • передбачення результатів своїх дій
    • безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів
  262. ДИСГАРМОНІЙНИЙ ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК НАЯВНИЙ ТОДІ, КОЛИ
    • в одному показнику психічного розвитку відбувається прискорення, а в іншому сповільнення
    • проявляється інертність психічного розвитку у мисленні
    • низький рівень інтелекту
  263. НАУЧІННЯ ЗА МЕХАНІЗМОМ ІМПРИНТІНГУ ЦЕ
    • виникнення нових форм поведінки як умовних реакцій на початковий нейтральний стимул
    • миттєве пристосування організму до конкретних умов життя з використанням вроджених форм поведінки
    • набуття людиною досвіду через засвоєння мови та спілкування
  264. ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ – ЦЕ СИСТЕМА МЕТОДІВ, ЗАСОБІВ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ МОЖЛИВОСТІ ТВОРЧОЇ УЧАСТІ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
    • правильно
    • неправильно
  265. МЕТОД НАВЧАННЯ – ЦЕ
    • закінчений цикл навчання, в якому виділяються етапи
    • предметно-операційні дії вчителя
    • вказівки вчителя
  266. ОСНОВНИМ КРИТЕРІЄМ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПЛИВУ НА УЧНЯ Є ПЕРЕТВОРЕННЯ ЙОГО З ОБ’ЄКТА НАВЧАННЯ В СУБ’ЄКТА САМОСТІЙНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    • правильно
    • неправильно
  267. РОЗВИВАЮЧИЙ АСПЕКТ ДІЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЛЯГАЄ У ПЛАНУВАННІ ВЛАСНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
    • правильно
    • неправильно
  268. ОНТОГЕНЕЗ ЛЮДСЬКОГО ОРГАНІЗМУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ БІОЛОГІЧНОЮ СПАДКОВІСТЮ
    • правильно
    • неправильно
  269. МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ – ЦЕ
    • цілеспрямований процес організації та стимулювання різнобічної діяльності учнів, їх спілкування, спрямований на оволодівання школярами моральною культурою
    • формування бережливого ставлення до навколишнього світу
    • процес естетичного задоволення
  270. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ЦЕ
    • цілеспрямований вплив вчителя на батьків
    • цілеспрямований вплив вчителя на інших вчителів
    • цілеспрямований вплив вчителя на учнів
  271. ПРОЕКТИВНИЙ МЕТОД – ЦЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ УМОВ РОЗВИТКУ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ БЛИЗНЮКІВ
    • правильно
    • неправильно
  272. РУШІЙНОЮ СИЛОЮ ЛЮДСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ І ДІЯЛЬНОСТІ Є
    • інтелект
    • потреби
    • психічні процеси
  273. ВИЩОЮ ФОРМОЮ РОЗВИТКУ Є
    • саморозвиток особистості
    • тенденція до інтегрованості психіки
    • діалектичні суперечності
  274. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ АСОЦІАЦІЙ
    • виступає в якості основи для формування умінь, навичок
    • лежить в основі встановлення тимчасових зв`язків між окремими знаннями
    • служить основою для створення нових знань, нових предметів, вироблення умінь, навичок
  275. ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ – ЦЕ ЗДІБНОСТІ ПЕДАГОГА
    • правильно оцінювати свою діяльність
    • чітко висловлювати свої думки
    • організовувати учнівський клас і свою власну діяльність
  276. ПЕДАГОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ – ЦЕ ЗДАТНІСТЬ ОЦІНИТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ, СВОЮ КОНЦЕПЦІЮ, СВІЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ
    • правильно
    • неправильно
  277. У РОБОТІ З УЧНЯМИ, ДЛЯ ЯКИХ ХАРАКТЕРНИЙ ІНЕРТНИЙ ТИП НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПСИХОЛОГИ РЕКОМЕНДУЮТЬ ВИМАГАТИ ВІД УЧНЯ ШВИДКОЇ ЗМІНИ НЕВДАЛИХ ФОРМУЛЮВАНЬ
    • правильно
    • неправильно
  278. ПРЕДМЕТОМ ПСИХОЛОГІЇ ВИХОВАННЯ Є
    • принципи і умови вивчення і організації системи впливів на процес формування особистості
    • механізми формування морально-вольової сфери особистості, моральної свідомості, моральних уявлень
    • вивчення психологічних закономірностей формування свідомості людини як особистості в умовах цілеспрямованої організації педагогічного процесу
  279. ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ВИХОВАННЯ
    • ідентифікація, переконання, навіювання, наслідування
    • гіперболізація
    • конформність
  280. ДИДАКТИЧНІ ЗДІБНОСТІ
    • здібність доступно передавати учням учбовий матеріал, розкривати матеріал
    • здібності до відповідної галузі знань
    • здібності ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття за допомогою мовлення
  281. КОМУНІКАТИВНІ ЗДІБНОСТІ
    • здібність безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів
    • здібності до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів
    • здібність до розподілу уваги одночасно між кількома видами діяльності
  282. ПЕРЦЕПТИВНІ ЗДІБНОСТІ
    • здібності проникати у внутрішній світ учня
    • здібності до відповідної галузі знань
    • здібності організовувати учнівський колектив
  283. ГНОСТИЧНІ ЗДІБНОСТІ
    • проявляються в налагодженні контакту, педагогічно доцільних відносин
    • проявляються у вмінні передбачити кінцевий результат виховного навчання протягом усього періоду навчання
    • проявляються у швидкому та творчому оволодінні методами навчання учнів
  284. ПРОЕКЦІЙНІ ЗДІБНОСТІ
    • проявляються у вмінні передбачити кінцевий результат виховного навчання протягом усього періоду навчання
    • проявляються у створенні творчої робочої атмосфери спільного співробітництва
    • проявляються в особливій чутливості до способів організації учнів в групи
  285. РОЗДІЛИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
    • психологія виховання
    • психологія навчання
    • психологія педагогічної діяльності
  286. ПЕДАГОГІЧНА УЯВА – ЦЕ ЗДІБНІСТЬ ПЕДАГОГА ПРОНИКАТИ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ ВИХОВАНЦЯ
    • правильно
    • неправильно
  287. В ОНТОГЕНЕЗІ НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТАЄ ДЛЯ ДИТИНИ ПЕРШИМ ВИДОМ СОЦІАЛЬНО-НОРМОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ДО ЯКОЇ СУСПІЛЬСТВО СТАВИТЬ СВОЇ ВИМОГИ
    • правильно
    • неправильно
  288. ВИДИ НАВЧАННЯ
    • програмоване
    • проблемне
    • вікарне
    • діалогічне
  289. ВИДИ НАУЧІННЯ
    • умовно-рефлекторне
    • оперантне
    • випереджуюче
  290. МЕТОД ПСИХОЛОГІЇ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ В ОДНОЧАСНОМУ ПОРІВНЯННІ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП ДОСЛІДЖУВАНИХ, ЦЕ:
    • метод експерименту
    • психологічне тестування
    • метод поперечних зрізів
    • метод бесіди
  291. ВИДИ ІНДИВІДУАЛІЗОВАНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ
    • індивідуальний підхід
    • диференційований підхід
  292. ПЕДАГОГІЧНА ЗАДАЧА ВИНИКАЄ
    • коли вчитель перевіряє правильність розуміння навчального матеріалу
    • коли здійснюється контроль за засвоєнням матеріалу
    • коли спираються на суб‘єктний досвід школярів
    • коли потрібно «перевести» учня з одного класу в інший
    • усі відповіді не вірні
  293. АКСЕЛЕРАЦІЯ – ЦЕ
    • самовиховання особистості в процесі життя
    • пластичність і компенсація нервової системи
    • прискорений фізичний і психічний розвиток особистості
  294. ЯКЕ З ТВЕРДЖЕНЬ Є ПРАВИЛЬНИМ
    • навчання йде за розвитком
    • змінюючи методи і зміст навчання, не можна істотно змінити розумовий розвиток дитини
    • навчання істотно не впливає на розвиток психіки дитини
    • навчання веде за собою розвиток
  295. УЧБОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ КОМПОНЕНТИ
    • мотиваційний, спосіб дій, змістовий
    • змістовий, мотиваційний
    • змістовий, мотиваційний,операційний
  296. ПІД ЗДІБНОСТЯМИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗУМІЮТЬ
    • спеціальна організація певних умінь
    • певне поєднання психологічних та особистісних якостей вчителя, що забезпечують досягнення високих результатів у навчанні та вихованні дітей
    • поєднання емоційно-вольових якостей особистості
    • спеціальна організація певних знань
    • усі відповіді не вірні
  297. ПЕДАГОГІЧНА ЗАДАЧА ВИНИКАЄ
    • коли вчитель перевіряє правильність розуміння навчального матеріалу
    • коли здійснюється контроль за засвоєнням матеріалу
    • коли спираються на суб‘єктний досвід школярів
    • коли потрібно «перевести» учня з одного класу в інший
    • усі відповіді не вірні
  298. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    • навчальні задачі і навчальні дії
    • дії контролю і дії оцінки
    • результати діяльності
  299. ДО ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ВІДНОСЯТЬ
    • Спостереження і самоспостереження
    • Проективні методи
    • Лабораторний експеримент
    • Природний експеримент
  300. ОСНОВНИМИ ФАКТОРАМИ РОЗВИТКУ Є
    • Середовище, спадковість, активність
    • Пізнання і пізнавальна діяльність
    • Гра, навчання, праця
    • Макро- та мікро середовище
  301. ПОКАЗНИКАМИ РОЗВИТКУ Є
    • Розвиток пізнання та пізнавальна діяльність
    • Формування системи відносин
    • Володіння системою практичних дій
    • Провідна діяльність
  302. ЯКЕ З ТВЕРДЖЕНЬ Є ПРАВИЛЬНИМ
    • навчання йде за розвитком
    • змінюючи методи і зміст навчання, не можна істотно змінити розумовий розвиток дитини
    • навчання істотно не впливає на розвиток психіки дитини
    • навчання веде за собою розвиток
  303. СЕНЗИТИВНИМИ ПЕРІОДАМИ РОЗВИТКУ Є:
    • вікові періоди, коли умови для розвитку тих чи інших психічних властивостей і якостей найбільш сприятливі
    • цілеспрямоване формування психіки індивіда через навчання і виховання
    • розвиток індивіда під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів
    • період дорослішання
  304.