Волинський національний університет імені Лесі Українки

Центр інноваційних технологій та компютерного тестування

Тест ::: 053 054 061 281 ПРЕДМЕТНИЙ ТЕСТ З ПСИХОЛОГІЇ ТА СОЦІОЛОГІЇ ЗАМІСТЬ ЄФВВ

Розробники:
Дата генерації: 11.07.2023

    Тема :: Загальна психологія

  1. ЯКІ ЯКОСТІ ПСИХОЛОГА Є НЕПРОФЕСІЙНИМИ
  2. ЯКИМИ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИМИ ЯКОСТЯМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ ПСИХОЛОГ
  3. ЯКИМИ ОСОБИСТІСНИМИ ЯКОСТЯМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ ПСИХОЛОГ
  4. МАЙБУТНЬОМУ ПСИХОЛОГУ-КОНСУЛЬТАНТУ ВАРТО ПОЧИНАТИ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ
  5. НАУКОВА ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ
  6. ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ СПИРАЄТЬСЯ НА
  7. НОРМАТИВНІ ЗНАННЯ ЧИ ЖИТТЄВА ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ
  8. ДО МНЕМОНІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВІДНОСЯТЬ:
  9. ВИДІЛІТЬ ОСНОВОПОЛОЖНИЙ ПРИНЦИП ВИДІЛЕННЯ ЮНАЦЬКОГО ПЕРІОДУ ЗА Е.Г.ЕРІКСОНОМ
  10. СТАТОЦИСТ Є РЕЦЕПТОРНИМ ОРГАНОМ ДЛЯ НАСТУПНИХ ВІДЧУТТІВ
  11. УЯВНЕ «СКЛЕЮВАННЯ" РІЗНИХ ЯКОСТЕЙ, ВЛАСТИВОСТЕЙ, ЧАСТИН, ЯКІ НЕ ПОЄДНУЮТЬСЯ В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
  12. УЯВНЕ ЗБІЛЬШЕННЯ АБО ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРІВ ПРЕДМЕТА, ЗМІНА КІЛЬКОСТІ ЧАСТИН ПРЕДМЕТА ВІДОМЕ ЯК
  13. ЛОГІЧНИЙ ПЕРЕХІД В ПРОЦЕСІ МИСЛЕННЯ ВІД ЗАГАЛЬНОГО ДО КОНКРЕТНОГО НАЗИВАЄТЬСЯ
  14. МИСЛЕННЕ РОЗЧЛЕНОВУВАННЯ СКЛАДНОГО ОБ'ЄКТА НА ЙОГО СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ АБО ХАРАКТЕРИСТИКИ – ЦЕ
  15. МИСЛЕННЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПРЕДМЕТІВ І ЯВИЩ ЗА ЇХ ЗАГАЛЬНИМИ І ІСТОТНИМИ ОЗНАКАМИ ВІДОМЕ ЯК
  16. МИТТЄВЕ УСВІДОМЛЕННЯ ВИРІШЕННЯ ДЕЯКИХ ПРОБЛЕМ - ЦЕ
  17. ПРИПУЩЕННЯ, ПРОЕКТ РІШЕННЯ ЗАДАЧІ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ЯК
  18. БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ЗВ'ЯЗОК З СПРИЙНЯТТЯМ НАВКОЛИШНЬОЇ ДІЙСНОСТІ Є ВІДМІННОЮ ОСОБЛИВІСТЮ МИСЛЕННЯ
  19. ВИД МИСЛЕННЯ, ЩО СПИРАЄТЬСЯ НА БЕЗПОСЕРЕДНЄ СПРИЙМАННЯ ПРЕДМЕТІВ, РЕАЛЬНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ПРОЦЕСІ ДІЙ З ПРЕДМЕТАМИ, НАЗИВАЄТЬСЯ МИСЛЕННЯМ
  20. ПРИЧИНОЮ ВИНИКНЕННЯ ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ ДО БУДЬ-ЯКОГО ОБ'ЄКТА Є
  21. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ПОПЕРЕДНЬОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
  22. ПРО МОЖЛИВОСТІ СУБ'ЄКТА НАПРАВЛЯТИ Й ЗОСЕРЕДЖУВАТИ УВАГУ НА ДЕКІЛЬКОХ НЕЗАЛЕЖНИХ ЗМІННИХ ОДНОЧАСНО СВІДЧИТЬ ТАКИЙ ПОКАЗНИК УВАГИ, ЯК
  23. ЗВ'ЯЗКИ МІЖ ПСИХІЧНИМИ ЯВИЩАМИ, ПРИ ЯКИХ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОДНОГО З НИХ ТЯГНЕ ЗА СОБОЮ ПОЯВУ ІНШОГО, НАЗИВАЮТЬСЯ
  24. ОБСЯГ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В КОРОТКОЧАСНОЇ ПАМ'ЯТІ
  25. СЕНСОРНА ПАМ'ЯТЬ
  26. ПРОТЯГОМ ЧВЕРТІ СЕКУНДИ ФУНКЦІОНУЄ ПАМ'ЯТЬ
  27. ТИП ЗОРОВОЇ ПАМ'ЯТІ, ЯКА ДОВГО ЗБЕРІГАЄ ЯСКРАВИЙ ОБРАЗ З УСІМА ДЕТАЛЯМИ СПРИЙНЯТОГО,- ЦЕ ПАМ'ЯТЬ
  28. ВЛАСТИВІСТЬ СПРИЙМАННЯ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ СПРИЙНЯТТЯМ ТІСНО ПОВ'ЯЗАНИХ З МИСЛЕННЯМ І РОЗУМІННЯМ СУТІ ПРЕДМЕТІВ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  29. ФЕНОМЕН ВІДНОСНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СПРИЙМАННЯ ПАРАМЕТРІВ ФІГУРИ ВІД ЗМІН ЇЇ ФОНУ ВІДОМИЙ ЯК
  30. СПРИЙМАННЯ ЧАСТО ПРИЙНЯТО НАЗИВАТИ
  31. ЗАЛЕЖНІСТЬ СПРИЙМАННЯ ВІД ЗМІСТУ ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
  32. НОВИЙ ВИД ЧУТЛИВОСТІ, ЗУМОВЛЕНИЙ ПЕРЕНЕСЕННЯМ ЯКОСТЕЙ ОДНІЄЇ МОДАЛЬНОСТІ НА ІНШУ, - ЦЕ
  33. ДО ЕКСТЕРОРЕЦЕПТИВНИХ ВІДНОСЯТЬСЯ ВІДЧУТТЯ
  34. СЕНСОРНА НЕДОСТАТНІСТЬ, ЯКА МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ВТРАТИ ОРІЄНТАЦІЇ, ВІДОМА ЯК
  35. ВІДЧУТТЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПРИ ДІЇ ЗОВНІШНІХ СТИМУЛІВ НА РЕЦЕПТОРИ, РОЗТАШОВАНІ НА ПОВЕРХНІ ТІЛА, НАЗИВАЮТЬСЯ
  36. ДО ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ ПСИХІКИ НАЛЕЖАТЬ
  37. УВАГА ЯК ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС РЕАЛІЗУЄ ТАКУ ФУНКЦІЮ ПСИХІКИ
  38. АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ ЗОВНІШНІХ ПОДРАЗНИКІВ В ЕНЕРГІЮ НЕРВОВОГО ЗБУДЖЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
  39. ОСНОВНЕ ПОЛОЖЕННЯ СТРУКТУРНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
  40. ОСНОВНИМИ РІВНЯМИ ПСИХІКИ, ПРЕДСТАВЛЕНИМИ ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ, Є
  41. ДО ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ НАЛЕЖАТЬ
  42. ОСНОВНЕ ПОЛОЖЕННЯ ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЇ
  43. АРХЕТИПИ – ЦЕ
  44. ДВІ СИГНАЛЬНІ СИСТЕМИ ҐРУНТОВНО РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ У ПРАЦЯХ
  45. ТЕОРІЯ А. МАСЛОУ НАЗИВАЄТЬСЯ
  46. ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ ПРЕДСТАВЛЕНІ
  47. МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ, ЩО МОЖЕ БУТИ ВІДКРИТОГО І ЗАКРИТОГО ТИПУ
  48. ОСНОВНИЙ ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРСОНОЛОГІВ
  49. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ СПРЯМОВАНИЙ НА ВСТАНОВЛЕННЯ
  50. ПРИРОДНИЙ ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ РОЗМЕЖОВУЄТЬСЯ НА ТАКІ ВИДИ
  51. МЕТОДОЛОГІЯ – ЦЕ
  52. СТРУКТУРА СПОСТЕРЕЖЕННЯ
  53. ІНТРОСПЕКЦІЯ – ЦЕ
  54. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ РОЗМЕЖОВУЄТЬСЯ НА ТАКІ ВИДИ
  55. ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОЯВІВ ПСИХІЧНОГО ЖИТТЯ У ПСИХОЛОГІЇ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ТАКІ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ
  56. РОЗРІЗНЯЮТЬ ТАКІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЇ
  57. ПСИХІКА – ЦЕ
  58. ДО МЕХАНІЗМІВ ПСИХІКИ НАЛЕЖАТЬ
  59. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ В ПСИХОЛОГІЇ ЯК ПЕРЕХІД ВІД СПРОЩЕНИХ МЕХАНІСТИЧНИХ ОПИСІВ ЕЛЕМЕНТАРНИХ НАВИКІВ ДО НАУКОВОГО АНАЛІЗУ СКЛАДНИХ ФОРМ ПСИХІЧНОГО ЖИТТЯ ЗАПРОПОНУВАВ
  60. ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ НАУКА І СИСТЕМА ЗНАНЬ ПРО

    61.  

    Тема :: Соціальна психологія

  61. ЯКА СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ ВІДОБРАЖАЄ СТУПІНЬ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СУБ’ЄКТА З ОБ’ЄКТОМ, ВИЗНАЧАЄ СПЕЦИФІКУ ДІЯЛЬНІСНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО КОМПОНЕНТІВ ТА МАЄ РЕГУЛЯТИВНИЙ ВПЛИВ НА ПОВЕДІНКУ СУБ’ЄКТА ЧЕРЕЗ ЗНАННЯ ПРО ТЕ, ЯК ЗОРІЄНТОВАНИЙ У ПЕВНИХ СИТУАЦІЯХ ОБ’ЄКТ СПРИЙМАННЯ
  62. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ НАТОВП, ПОВЕДІНКА ЯКОГО БАЗУЄТЬСЯ НА ЯВНИХ ЧИ ПРИХОВАНИХ НОРМАХ І ПРАВИЛАХ ПОВЕДІНКИ
  63. КОРОТКОТРИВАЛЕ ЗІБРАННЯ ЛЮДЕЙ ДЛЯ СПІЛЬНОГО ПРОВЕДЕННЯ ЧАСУ У ЗВ’ЯЗКУ З ЯКИМОСЬ ВИДОВИЩЕМ НАЗИВАЄТЬСЯ
  64. ТРАДИЦІЇ, ЗВИЧАЇ І ЗВИЧКИ КЛАСУ – ЦЕ
  65. ЯВИЩЕ «ВБОЛІВАННЯ» НА СТАДІОНАХ ПІД ЧАС СПОРТИВНИХ ЗМАГАНЬ МОЖНА ПОЯСНИТИ СПОСОБОМ ТАКОГО ВПЛИВУ ЯК
  66. ФОРМА СТАНДАРТИЗОВАНОЇ МАСОВОЇ ПОВЕДІНКИ ЛЮДЕЙ, ЩО ВИНИКАЄ СТИХІЙНО ПІД ВПЛИВОМ НАСТРОЇВ, СМАКІВ, ЗАХОПЛЕНЬ, ЯКІ ДОМІНУЮТЬ У СУСПІЛЬСТВІ, - ЦЕ
  67. МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ У СПІЛКУВАННІ, СПРЯМОВАНИЙ НА ВІДТВОРЕННЯ ІНДИВІДОМ ЗОВНІШНІХ РИС І ЗРАЗКІВ ПОВЕДІНКИ, МАНЕР, ДІЙ, ВЧИНКІВ, - ЦЕ
  68. ПРОЦЕС ПСИХІЧНОГО ВПЛИВУ НА ЛЮДИНУ ЧИ ГРУПУ ПРИ ПОСЛАБЛЕНОМУ УСВІДОМЛЕНОМУ КОНТРОЛІ, НЕКРИТИЧНІЙ ОЦІНЦІ ЗМІСТУ ПОВІДОМЛЕНЬ, ЯКІ СПРИЙМАЮТЬСЯ, - ЦЕ
  69. ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ, АНОНІМНИЙ ХАРАКТЕР, СПРЯМОВАНІСТЬ НЕ НА ПЕВНУ ОСОБИСТІСТЬ, А НА ВЕЛИКІ Й НЕОДНОРІДНІ МАСИ Є ВІДМІННОЮ ОСОБЛИВІСТЮ
  70. ФЕНОМЕН, ЯКИЙ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ В ТОМУ, ЩО ЗАГАЛЬНЕ ПОЗИТИВНЕ ВРАЖЕННЯ ВІД ЛЮДИНИ ВЕДЕ ДО ПОЗИТИВНОЇ ОЦІНКИ УСІХ ІНШИХ ЇЇ НЕ ПРЕДСТАВЛЕНИХ ЯКОСТЕЙ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  71. ФЕНОМЕН, ЯКИЙ ДІЄ У ПРОЦЕСІ СПРИЙМАННЯ ЗНАЙОМОЇ ЛЮДИНИ І ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО ОСТАННЯ, НАЙСВІЖІША ІНФОРМАЦІЯ СТАЄ НАЙЗНАЧУЩІШОЮ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  72. ЗНАКОВА СИСТЕМА НЕВЕРБАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ, ЯКА ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ЯКІСТЮ ГОЛОСУ, ЙОГО ДІАПАЗОНОМ, ТОНАЛЬНІСТЮ І ВИРАЖАЄ ПОЧУТТЯ ТА СТАНИ ЛЮДИНИ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  73. ЗНАКОВА СИСТЕМА НЕВЕРБАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ, ЯКА ХАРАКТЕРИЗУЄ ВКЛЮЧЕННЯ У МОВУ ПАУЗ, ІНШИХ НЕЛІНГВІСТИЧНИХ КОМПОНЕНТІВ (ПОКАШЛЮВАННЯ, СМІХ), ТЕМП МОВЛЕННЯ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  74. ПРОЦЕС ОТОТОЖНЕННЯ СЕБЕ З ІНШИМ ІНДИВІДОМ АБО ГРУПОЮ, ОСНОВОЮ ЯКОГО Є ЕМОЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК; НАБУТТЯ, ЗАСВОЄННЯ ЦІННОСТЕЙ, РОЛЕЙ, МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ ІНШОЇ ЛЮДИНИ, ОСОБЛИВО БАТЬКІВ; КОПІЮВАННЯ СУБ'ЄКТОМ ДУМОК, ПОЧУТТІВ, ДІЙ ІНШОЇ ЛЮДИНИ, ЯКА Є МОДЕЛЛЮ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  75. ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ ІНДИВІДА ЛИШЕ НА ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСАХ ТА ПЕРЕЖИВАННЯХ – ЦЕ
  76. КОМУНІКАЦІЯ, ЯКА СПРЯМОВУЄ СВОЇ СИГНАЛИ ДО ЯКОГОСЬ ОКРЕМОГО ОТРИМУВАЧА (ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЧИ ГРУПОВОГО), НАЗИВАЄТЬСЯ
  77. ЗАСВОЄННЯ ОСОБИСТІСТЮ НОРМ, ЦІННОСТЕЙ, НЕГАТИВНИХ РОЛЕЙ, СТЕРЕОТИПІВ ПОВЕДІНКИ, ЯКІ СПРИЧИНЮЮТЬ ДЕФОРМАЦІЮ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН, ДИСГАРМОНІЮ У ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, НАЗИВАЄТЬСЯ
  78. ПРОЦЕС ВХОДЖЕННЯ ІНДИВІДА В СУСПІЛЬСТВО, АКТИВНОГО ЗАСВОЄННЯ НИМ СОЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ, СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ, НОРМ, ЦІННОСТЕЙ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ УСПІШНОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ПЕВНОМУ СУСПІЛЬСТВІ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  79. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ ФОРМУЮТЬСЯ
  80. УСТАНОВКИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬСЯ НА ОСНОВІ ВІТАЛЬНИХ ПОТРЕБ І У НАЙПРОСТІШИХ СИТУАЦІЯХ (В УМОВАХ СІМЕЙНОГО ОТОЧЕННЯ) В ІЄРАРХІЇ ДИСПОЗИЦІЙ УТВОРЮЮТЬ
  81. ВІДМІННОСТІ В ОЦІНЦІ СВОЄЇ І ЧУЖОЇ ГРУПИ НА КОРИСТЬ СВОЄЇ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  82. МЕТОДИКА, ЗА ЯКОЇ ЗАЗДАЛЕГІДЬ ФОРМУЛЮЮТЬСЯ ЗАПИТАННЯ ТА ЇХ ПОСЛІДОВНІСТЬ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  83. МОНОЛОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ - ЦЕ
  84. ПРОЦЕС СПРИЙМАННЯ ТА РОЗУМІННЯ ОДИН ОДНОГО ПАРТНЕРАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ
  85. ЗА Г.АНДРЄЄВОЮ СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ МІСТИТЬ ТАКІ РОЗДІЛИ
  86. ПСИХОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ - ЦЕ
  87. СТАЛИЙ СПОСІБ РЕАГУВАННЯ НА ТІ, ЧИ ІНШІ ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:
  88. ВИЗНАЧТЕ, ЩО Є ІНДИКАТОРАМИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ОСОБИСТОСТІ:
  89. ВКАЖІТЬ, ЩО Є ВИРІШАЛЬНИМ ДЛЯ РОЗГОРТАННЯ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ:
  90. ЯК НАЗИВАЮТЬ МЕТОД, ЩО ДОПОМАГАЄ ЛЮДИНІ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ ВЛАСНЕ ЖИТТЯ І СВОЮ РОЛЬ У ЙОГО РОЗГОРТАННІ
  91. ВКАЖІТЬ ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ СТАЛИЙ СПОСІБ РЕАГУВАННЯ ЛЮДИНИ НА ТІ ЧИ ІНШІ ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ:
  92. ВКАЖІТЬ ПРО ЯКУ КАТЕГОРІЮ ІДЕ МОВА У НАСТУПНОМУ ВИЗНАЧЕННІ: «ЛЮДИНА ДУЖЕ ЧАСТО БАЧИТЬ У СИТУАЦІЇ НЕ ФАКТИЧНИЙ СТАН РЕЧЕЙ, А СВОЄ УЯВЛЕННЯ ПРО НИХ»:
  93. ВПЕРШЕ ЛЮДИНА ВЧИТЬСЯ ОВОЛОДІВАТИ ПЕРСПЕКТИВАМИ СВОГО ЖИТТЯ У
  94. ЯК НАЗИВАЮТЬ НАЙТИПОВІШІ СИТУАЦІЇ У ЖИТТІ З ЯКИМИ СТИКАЄТЬСЯ БІЛЬШІСТЬ ЛЮДЕЙ
  95. СТАН НЕВИЗНАЧЕНОСТІ, ЩО ВИНИКАЄ У ПРОЦЕСІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ІНДИВІДА МІЖ ОЧІКУВАНИМИ ТА РЕАЛЬНИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІЙ ЛЮДИНИ
  96. ПСИХОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ - ЦЕ
  97. СПЕЦІАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНА ФОРМА СПІЛКУВАННЯ ДВОХ КОНФЛІКТУЮЧИХ СТОРІН, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ТРЕТЬОЇ, НЕЙТРАЛЬНОЇ СТОРОНИ (ПОСЕРЕДНИКА) З МЕТОЮ ОПОСЕРЕДКОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РОЗВ'ЯЗАННЯ КОНФЛІКТУ ЗГІДНО З ПРАВИЛАМИ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ НАЗИВАЄТЬСЯ
  98. СТРАТЕГІЯ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ, ПРИ ЯКІЙ ІСНУЄ ВИСОКА СПРЯМОВАНІСТЬ ЯК НА ЗАДОВОЛЕННЯ ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСІВ, ТАК І НА ЗАДОВОЛЕННЯ ІНТЕРЕСІВ ОПОНЕНТА, - ЦЕ:
  99. ЯК НАЗИВАЮТЬ СЛОВА, ДІЇ АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ, ЯКІ ПРИЗВОДЯТЬ ДО КОНФЛІКТУ?
  100. ЗБІГ ОБСТАВИН, ЩО Є ПРИВОДОМ ДЛЯ КОНФЛІКТУ, МАЄ НАЗВУ:
  101. ЦЕ СПОСІБ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ, ПРИ ЯКОМУ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТРЕТЬОЇ СТОРОНИ Є ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СТОРОНАМИ КОНФЛІКТУ
  102. ЕЛІМІНАЦІЯ АБО МІНІМІЗАЦІЯ ПРОБЛЕМИ, ЯКА РОЗДІЛЯЄ СТОРОНИ, ЩО ЗАЗВИЧАЙ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ПОШУК КОМПРОМІСУ, ДОСЯГНЕННЯ ЗГОДИ НАЗИВАЄТЬСЯ
  103. БУДЬ-ЯКЕ ПРИПИНЕННЯ КОНФЛІКТУ, ЯКЕ НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ОЗНАЧАЄ ЙОГО ВИРІШЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  104. ПРОЦЕС КОНТРОЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ САМИМИ УЧАСНИКАМИ АБО ЗОВНІШНІМИ СИЛАМИ (СУСПІЛЬНИМИ ІНСТИТУТАМИ, ВЛАДОЮ, ПІДПРИЄМЦЯМИ, СПЕЦІАЛІСТАМИ) НАЗИВАЄТЬСЯ:
  105. ЦЯ МОДЕЛЬ ПОВЕДІНКИ В КОНФЛІКТНІЙ ВЗАЄМОДІЇ ФАКТИЧНО Є ДЕСТРУКТИВНОЮ, ПРОТЕ ВОНА ДОЗВОЛЯЄ ШВИДКО ВИРІШИТИ КОНФЛІКТ, ЯКИЙ МАЄ НЕСУТТЄВИЙ ХАРАКТЕР. ПРО ЯКУ МОДЕЛЬ ЙДЕТЬСЯ?
  106. МІЖГРУПОВИЙ КОНФЛІКТ - ЦЕ КОНФЛІКТ ТИПУ:
  107. КОЖЕН КОНФЛІКТОГЕН МОЖНА ВІДНЕСТИ ДО ОДНІЄЇ З ТРЬОХ ПЕРШОПРИЧИН:
  108. ЗАГОСТРЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СТОСУНКІВ, РОЗШИРЕННЯ КОНФЛІКТУ, ЙОГО РОЗГОРТАННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
  109. ЯКІ З ПЕРЕРАХОВАНИХ ПРИЧИН Є САМЕ СУБ’ЄКТИВНИМИ ПРИЧИНАМИ У ДІЛОВІЙ СФЕРІ?
  110. ЦІ ПРИЧИНИ КОНФЛІКТУ СТОСУЮТЬСЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК УЧАСНИКІВ КОНФЛІКТУ, ЇХНІХ ПОТРЕБ, ІНТЕРЕСІВ, ОСОБЛИВОСТЕЙ ХАРАКТЕРУ, ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ТА НАЙЧАСТІШЕ СТОСУЮТЬСЯ ДЕСТРУКТИВНИХ КОНФЛІКТІВ:
  111. НАКОПИЧЕНІ ПРОТИРІЧЧЯ, ЯКІ ПОВ'ЯЗАНІ З ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ'ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ І ФОРМУЮТЬ ҐРУНТ ДЛЯ РЕАЛЬНОГО ПРОТИБОРСТВА МІЖ НИМИ ЦЕ:
  112. ДО ОЗНАК КОНФЛІКТІВ НАЛЕЖАТЬ:
  113. ДО ГРУПИ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ НАЛЕЖАТЬ
  114. ПРИ ВИНИКНЕННІ ЯКОГО ГРУПОВОГО ФЕНОМЕНУ, СТИЛЬ МИСЛЕННЯ ГРУПИ НАБУВАЄ ТАКИХ РИС: ІЛЮЗІЯ БЕЗДОГАННОСТІ, ПРАГНЕННЯ ДАТИ РАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ СВОЄМУ РІШЕННЮ ЯК ЄДИНО ПРАВИЛЬНОМУ, СТЕРЕОТИПНИЙ ПОГЛЯД НА СУПЕРНИКІВ, ІЛЮЗІЯ ОДНОСТАЙНОСТІ, ВІДКРИТИЙ ТИСК НА МЕНШІСТЬ
  115. ЯВИЩЕ, ДОСЛІДЖУВАНЕ ДЖЕЙМСОМ СТОУНЕРОМ, СУТЬ ЯКОГО ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩО ПРИЙНЯТЕ ГРУПОЮ РІШЕННЯ БІЛЬШ РИЗИКОВАНЕ, НІЖ ПОЧАТКОВІ ПРОПОЗИЦІЇ ЧЛЕНІВ ГРУПИ НАЗИВАЄТЬСЯ
  116. ДО ВНУТРІШНЬОГРУПОВИХ ПРОЦЕСІВ НАЛЕЖАТЬ
  117. ФЕНОМЕН СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ, КОЛИ ЛЮДИ СХІЛЬНІ НЕКРИТИЧНО СПРИЙМАТИ ОПИС ЧИ ОЦІНКУ СВОЄЇ ОСОБИСТОСТІ, ЯКЩО ВОНИ ПОДАЮТЬСЯ У НАУКОВОМУ, МАГІЧНОМУ ЧИ РИТУАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
  118. ФЕНОМЕН СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ, КОЛИ З ПРЕДСТАВЛЕНИХ ДЛЯ СПРИЙМАННЯ СУБ'ЄКТУ СИГНАЛІВ, НАЙБІЛЬШЕ ЗАПАМ'ЯТОВУЮТЬСЯ ЛИШЕ ТІ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ПОЧАТКУ ТА В КІНЦІ НАЗИВАЄТЬСЯ
  119. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ НЕОБХІДНОЇ СУБ'ЄКТУ ІНФОРМАЦІЇ ШЛЯХОМ ПРИПИСУВАННЯ ПАРТНЕРУ ПО ВЗАЄМОДІЇ МОЖЛИВИХ ПОЧУТТІВ, ПРИЧИН ТА МОТИВІВ ПОВЕДІНКИ НАЗИВАЄТЬСЯ
  120. УСВІДОМЛЕННЯ ІНДИВІДОМ ТОГО, ЯК ЙОГО СПРИЙМАЮТЬ І ОЦІНЮЮТЬ ІНШІ ІНДИВІДИ АБО СПІЛЬНОСТІ; ВИД ПІЗНАННЯ, У ПРОЦЕСІ ЯКОГО СУБ'ЄКТ СТАЄ ОБ'ЄКТОМ СВОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ; РОЗДУМИ, АНАЛІЗ ВЛАСНОГО ПСИХІЧНОГО СТАНУ НАЗИВАЄТЬСЯ

    121.  

    Тема :: Організаційна психологія

  121. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ВИБІР ШЛЯХУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ – ЦЕ
  122. ОДИН ІЗ СПОСОБІВ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ В ДОСЛІДЖЕННІ ПОВЕДІНКИ ПРЕТЕНДЕНТА В УМОВАХ ШТУЧНОГО ВКЛЮЧЕННЯ ЙОГО В МАЙБУТНЮ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ – ЦЕ
  123. ФОРМА АКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ СУБ’ЄКТА ДО ДІЙСНОСТІ, СПРЯМОВАНА НА ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ І ПОВ’ЯЗАНА ЗІ СТВОРЕННЯМ СУСПІЛЬНО ЗНАЧУЩИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ОСВОЄННЯМ СОЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ – ЦЕ
  124. МЕТОД ВИВЧЕННЯ ТРУДОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКА І ОРГАНІЗАЦІЇ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
  125. ЦЕЙ МЕТОД ПЕРЕДБАЧАЄ АНАЛІЗ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІД РІЗНИХ СУБ'ЄКТІВ ОЦІНЮВАННЯ ПРО СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЇ І ПРАЦІВНИКА
  126. ЗНАЙДІТЬ НАЙБІЛЬШ ТОЧНЕ ПРОДОВЖЕННЯ:«ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ – ЦЕ...»
  127. НАУКОВО ОБҐРУНТОВАНА СИСТЕМА ЗАХОДІВ, ПОКЛИКАНА ПІДГОТУВАТИ ОСОБИСТІСТЬ ДО СУСПІЛЬНО КОРИСНОЇ ПРАЦІ, НАДАТИ ЇЙ ДОПОМОГУ У ВИБОРІ ПРОФЕСІЇ У ВІДПОВІДНОСТІ З ІНТЕРЕСАМИ, СХИЛЬНОСТЯМИ І ЗДІБНОСТЯМИ З ВРАХУВАННЯМ ПОТРЕБ РИНКУ – ЦЕ
  128. ВІДПОВІДНІСТЬ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ВИМОГАМ ПРОФЕСІОГРАМИ, ЗДАТНІСТЬ ОВОЛОДІТИ ДАНОЮ ПРОФЕСІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ – ЦЕ
  129. ФОРМА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ, ЩО ПРИПУСКАЄ АГІТАЦІЮ ПРОФЕСІЙ, ЗА ЯКИМИ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ДЕФІЦИТ КАДРІВ АБО ОЧІКУЄТЬСЯ РОЗШИРЕННЯ ЇХ ПІДГОТОВКИ – ЦЕ
  130. АКТИВНИЙ І ДОВГОТРИВАЛИЙ ПРОЦЕС ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ І РЕЗУЛЬТАТ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ – ЦЕ
  131. ЗМІНА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ АБО ПРОФЕСІЇ В ЗВ'ЯЗКУ З ГОСТРОЮ НЕЗАДОВОЛЕНІСТЮ ВИБОРОМ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АБО ВИЯВЛЕНОЮ ПРОФЕСІЙНОЮ НЕПРИДАТНІСТЮ – ЦЕ
  132. НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ ФЕНОМЕНОЛОГІЮ, ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ НА ЩАБЛІ ЇЇ ДУХОВНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ ПРИ ДОСЯГНЕННІ НАЙБІЛЬШ ВИСОКОГО РІВНЯ РОЗВИТКУ – ЦЕ
  133. КООРДИНАЦІЙНА СТРУКТУРА, ЩО ПОЛЯГАЄ В ОСВОЄННІ ВМІННЯ ВИРІШУВАТИ ТОЙ, ЧИ ІНШИЙ ВИД РУХОВОЇ ЗАДАЧІ – ЦЕ
  134. ОСНОВНИЙ СТРУКТУРНИЙ КОМПОНЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ,ЩО ЯВЛЯЄ СОБОЮ ДОВІЛЬНУ, НАВМИСНУ, ОПОСЕРЕДКОВАНУ АКТИВНІСТЬ, СПРЯМОВАНУ НА ДОСЯГНЕННЯ УСВІДОМЛЮВАНОЇ МЕТИ – ЦЕ
  135. ІНДИВІДУАЛЬНО СВОЄРІДНІ СПОСОБИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ФОРМУЮТЬСЯ І РОЗВИВАЮТЬСЯ В ОНТОГЕНЕЗІ – ЦЕ
  136. ЕЛЕМЕНТИ РОБОЧОГО МІСЦЯ, ЩО ІНФОРМАЦІЙНО ВПЛИВАЮТЬ НА АНАЛІЗАТОРИ ЛЮДИНИ – ЦЕ
  137. ЗРАЗОК ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКА, ЩО ЗАЛЕЖИТЬ ЛИШЕ ВІД САМОГО ПРАЦІВНИКА, А НЕ ВІД ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ І ХАРАКТЕРИЗУЄ ПЕВНИЙ СТУПІНЬ ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ – ЦЕ
  138. ВКАЖІТЬ ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ
  139. ВКАЖІТЬ ДВА ОСНОВНИХ ВИДИ ВПЛИВУ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА НА БЕЗПЕКУ ПРАЦІ
  140. ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ (ЧЕРЕЗ ФОРМУЛИ, НЕРІВНОСТІ, ЗАКОНОМІРНОСТІ), ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ РЕАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУ ПРАЦІ – ЦЕ
  141. ВКАЖІТЬ СТАНИ ЛЮДИНИ У ПРОЦЕСІ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЗА ОЗНАКОЮ ПЕРЕВАЖАННЯ ОДНІЄЇ ІЗ СТОРІН ПСИХІКИ
  142. ПРОЦЕС ВЗАЄМОДІЇ ПРАЦІВНИКА З НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ З ПРИВОДУ ЗАСВОЄННЯ НОВОЇ ВИРОБНИЧОЇ СИТУАЦІЇ
  143. ЗОВНІШНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПРАЦІ
  144. МЕТОД ЗБОРУ ДАНИХ ПРО ІСТОРІЮ РОЗВИТКУ КОНКРЕТНОЇ ОСОБИСТОСТІ ЯК СУБ’ЄКТА ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇЇ БІОГРАФІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ – ЦЕ
  145. СТРАТЕГІЯ ПОВЕДІНКИ В КРИТИЧНИХ СИТУАЦІЯХ, ЗАСНОВАНА НА ПРАГНЕННІ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ОСОБИСТУ БЕЗПЕКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОБ’ЄКТИВНОГО ПОДОЛАННЯ СИТУАЦІЇ – ЦЕ
  146. ЦЕЙ МЕТОД ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ФОРМІ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ОПИТУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПСИХОЛОГОМ ЯК БЕСІДА, ІНТЕРВ’Ю
  147. МЕТОД, ЯКИЙ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ЗБОРУ ОБ'ЄКТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ТРУДОВИЙ ШЛЯХ ЛЮДИНИ, ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ І ТРУДОВІ ДОСЯГНЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
  148. ЦЕЙ МЕТОД ДОЗВОЛЯЄ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРАЦІ ВИЗНАЧИТИ ЯКІСТЬ ВИКОНАНОЇ ЛЮДИНОЮ РОБОТИ
  149. СУТНІСТЬ ЦЬОГО МЕТОДУ ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩО ПСИХОЛОГ, ВИВЧАЮЧИ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ПОЄДНУЄ У ОДНІЙ ОСОБІ І ДОСЛІДНИКА І ПРАЦІВНИКА
  150. ДАНИЙ МЕТОД ПОЄДНУЄ У СОБІ МЕТОДИ ОПИТУВАННЯ І ВИЧЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ ПРО ЗАГАЛЬНУ І СПЕЦІАЛЬНУ ОСВІТУ
  151. СУТНІСТЬ ЦЬОГО МЕТОДУ ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩО РЕАЛЬНІ УМОВИ ПРАЦІ ЗАМІНЮЮТЬСЯ НА УМОВИ, ЯКІ ГІПОТЕТИЧНО ПЕРЕДБАЧАЮТЬСЯ ОПТИМАЛЬНИМИ
  152. ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ЯКА ВИЗНАЧАЄ КОМУНІКАТИВНІ ЗДІБНОСТІ СУБ’ЄКТА СПІЛКУВАННЯ ЦЕ
  153. ОБУМОВЛЕНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ НОРМАМИ І ПРАВИЛАМИ, ВСТАНОВЛЕНИМИ ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ЇЇ ЦІЛІСНОСТІ – ЦЕ
  154. ДО РІВНІВ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
  155. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ОРГАНІЗАЦІЇ НЕ ВКЛЮЧАЄ
  156. ОРГАНІЗАЦІЙНА ВЛАДА - ЦЕ
  157. ДО ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОРГАНІЗАЦІЇ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
  158. ЕЛЕМЕНТОМ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ НЕ Є
  159. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ МЕТОД ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ПСИХОЛОГІЇ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ СИСТЕМАТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРАЦІ Й ДОСЯГНЕНЬ КЕРІВНИКІВ ТА ЇХ ПІДЛЕГЛИХ
  160. ДО РІВНІВ АНАЛІЗУ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ ПСИХОЛОГІЇ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
  161. СФЕРОЮ ЛЕГІТИМНОГО ВПЛИВУ ОРГАНІЗАЦІЇ Є
  162. КОЛЕКТИВОМ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ ПСИХОЛОГІЇ НАЗИВАЄТЬСЯ
  163. ЯКА ПРИЧИНА СПОНУКАЄ ЛЮДЕЙ ВСТУПАТИ В ГРУПИ ТА НЕФОРМАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
  164. ЯКА ОСНОВНА ПЕРВИННА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕФОРМАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
  165. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК САМОСТІЙНА ГАЛУЗЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ ВИВЧАЄ
  166. СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ, ПРИ ЯКОМУ ВСІ РІШЕННЯ ОДНООСІБНО УХВАЛЮЮТЬСЯ КЕРІВНИКОМ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  167. КЛАСИЧНИМИ СТИЛЯМИ КЕРІВНИЦТВА ВВАЖАЮТЬ
  168. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ПЕВНА СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ, НОРМ, МЕТОДІВ І ПРИЙОМІВ ВПЛИВУ НА ПІДЛЕГЛИХ З МЕТОЮ ЕФЕКТИВНОГО ЗДІЙСНЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ДОСЯГНЕННЯ ПОСТАВЛЕНИХ ЦІЛЕЙ КЕРІВНИКА
  169. МОТИВАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ КЕРІВНИКА ДО УПРАВЛІННЯ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ
  170. КОМПЛЕКС ВЗАЄМОЗВ’ЯЗАНИХ ТА ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ КЕРІВНИКА, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ УСПІШНІСТЬ УПРАВЛІННЯ, МОЖЛИВІСТЬ ПРИЙНЯТТЯ НЕСТАНДАРТНИХ, ОРИГІНАЛЬНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, – ЦЕ
  171. ЯКА РИСА ЛІДЕРА (КЕРІВНИКА) НЕ ВВАЖАЄТЬСЯ ОСНОВНОЮ ЗА ДОСЛІДЖЕННЯМИ У МЕЖАХ СТРУКТУРНОГО ПІДХОДУ
  172. ДО ТАКТИЧНИХ МАНІПУЛЯТИВНИХ ПРИЙОМІВ У ВИКОРИСТАННІ ВЛАДИ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
  173. ДО МЕТОДІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ВПЛИВУ КЕРІВНИКА НА ПІДЛЕГЛИХ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
  174. ТВЕРДЖЕННЯ “Я БАГАТО ПРАЦЮВАВ, СТРАЖДАВ , ЖЕРТВУВАВ… І ТОМУ У МЕНЕ Є ПРАВО ВИМАГАТИ…” ХАРАКТЕРИЗУЄ ТАКИЙ РІЗНОВИД ЛЕГІТИМНОЇ ВЛАДИ
  175. ОСОБА, НА ЯКУ ОФІЦІЙНО ПОКЛАДЕНО ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ УСТАНОВОЮ(ПІДПРИЄМСТВОМ) ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  176. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ СПЕЦІАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНИЙ ПРОЦЕС СПІЛКУВАННЯ ПСИХОЛОГА-КОНСУЛЬТАНТА З ІЄРАРХІЧНО ПОВ’ЯЗАНОЮ ГРУПОЮ СЛУЖБОВЦІВ СФЕРИ УПРАВЛІННЯ, КЕРІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ, СПРЯМОВАНИЙ НА ГЕНЕРАЦІЮ, РОЗГОРТАННЯ МОЖЛИВИХ І БАЖАНИХ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ В ПЕВНИЙ ПЕРІОД ЗМІН
  177. НА ОСНОВІ ТЕОРЕТИЧНОГО І ЕМПІРИЧНОГО АНАЛІЗУ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ РОЗРОБКА ПРАКТИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ З РІЗНИХ АСПЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО СПРЯМОВАНІ НА ПОКРАЩЕННЯ РОБОТИ КЕРІВНИКІВ, УСІЄЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ Є ФУНКЦІЄЮ УПРАВЛІННЯ
  178. ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОГНОЗІВ ЩОДО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙ, РОБОЧИХ ГРУП, ПЕРСОНАЛУ, КЕРІВНИКА ТА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Є ФУНКЦІЄЮ УПРАВЛІННЯ
  179. ПРЕДМЕТОМ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ У МЕЖАХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ Є
  180. ГАЛУЗЬ ПСИХОЛОГІЇ, ЯКА ПРОДУКУЄ ПСИХОЛОГІЧНІ ЗНАННЯ ПРО УПРАВЛІНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕ

    181.  

    Тема :: Вікова психологія

  181. ОСНОВНИМИ ПСИХІЧНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ Є
  182. ЯКИЙ ВІКОВИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ НАЗИВАЮТЬ ПЕРЕХІДНИМ
  183. ГЕРОНТОПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ
  184. ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ГОТОВНОСТІ ДО САМОСТІЙНОГО ЖИТТЯ
  185. АДАПТАЦІЯ ЛЮДИНИ ДО ВИМОГ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ ВКАЗУЄ НА
  186. ОСНОВНЕ СОЦІАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ЮНАЦТВА
  187. ВІКОВИЙ ПЕРІОД СПРИЯТЛИВИЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ
  188. ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ
  189. МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК Є СЕНЗИТИВНИМ ДЛЯ
  190. СОЦІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ПІДЛІТКІВ СПРЯМОВАНА НА
  191. ІНТИМНО-ОСОБИСТІСНЕ СПІЛКУВАННЯ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ Є ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У
  192. КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ ВІДБУВАЄТЬСЯ В
  193. ПІДЛІТКОВИЙ ПЕРІОД – ЦЕ
  194. СЮЖЕТНО-РОЛЬОВА ГРА Є ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У
  195. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ АКЦЕНТУАЦІЙ
  196. ПІДЛІТКОВА КРИЗА – ЦЕ
  197. МОТИВИ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ
  198. СКЛАДОВІ КОХАННЯ (ЗА Р. СТЕНБЕРГОМ)
  199. СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ НА МЕЖІ 30 - РІЧЧЯ
  200. КРИЗА СЕРЕДИНИ ЖИТТЯ
  201. ФАКТОРИ, ЯКІ ВКАЗУЮТЬ НА СТАРІННЯ ЛЮДИНИ
  202. ПОШКОДЖЕНИЙ ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В ІНЕРТНОСТІ МИСЛЕННЯ, ЙОГО НЕЦІЛЕСПРЯМОВАНОСТІ, НЕПРАКТИЧНОСТІ
  203. ВАЖЛИВИМ НОВОУТВОРЕННЯМ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ Є ВНУТРІШНІЙ ПЛАН ДІЙ
  204. ГЕНОТИП МОЖЕ ВИЗНАЧИТИ АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНУ СТРУКТУРУ ОРГАНІЗМУ, ЙОГО ОЗНАКИ
  205. ДО ЗАВДАНЬ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ ВІДНОСЯТЬ
  206. ОСНОВНІ ЖИТТЄВІ ЗАВДАННЯ ЖІНОК
  207. ОСНОВНІ СТРАХИ У ВІЦІ НЕМОВЛЯТИ
  208. СЕНЗИТИВНИЙ ПЕРІОД ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВИ
  209. ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ ВИВЧАЄ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ПСИХІКИ ЗДОРОВОЇ ЛЮДИНИ
  210. „ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ” ВПЕРШЕ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У ВІЦІ
  211. У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ СИМПТОМАМИ НОНКОНФОРМІЗМУ Є
  212. ТЕОРІЯ ПРЕФОРМІЗМУ ВИЗНАВАЛА ПОЛОЖЕННЯ
  213. „КОМПЛЕКС ПОЖВАВЛЕННЯ” У ВІЦІ НЕМОВЛЯТИ, ЦЕ ОЗНАКА ПРОЯВУ
  214. У ПЕРІОДІ СТАРОСТІ НАЙКРАЩЕ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ
  215. ПОТРЕБА В ОЦІННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ В
  216. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ДЕПРИВОВАНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ С
  217. ЯКІ СИМПТОМИ КРИЗИ 6-7 РОКІВ
  218. ПОЧУТТЯ ДОРОСЛОСТІ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ В
  219. НАОЧНО-ОБРАЗНЕ МИСЛЕННЯ РОЗВИВАЄТЬСЯ І ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У
  220. БІОЛОГІЧНИЙ ВІК ВКЛЮЧАЄ
  221. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У РАННІЙ ЮНОСТІ Є
  222. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВІК ВКАЗУЄ НА ТЕ
  223. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ Є
  224. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У ДОРОСЛОМУ ВІЦІ Є
  225. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ Є
  226. КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ –ЦЕ
  227. ПІДЛІТКОВИЙ ВІК – ЦЕ ВІК ВІД
  228. ОСОБИСТІСНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ – ЦЕ
  229. ПРИСКОРЕНИЙ ФІЗИЧНИЙ І ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – ЦЕ
  230. ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ КОМПОНЕНТИ
  231. ПРОВІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ЦЕ
  232. ВИВЧЕННЯ ПСИХІКИ В ОНТОГЕНЕЗІ – ЦЕ
  233. ЛОНГІТЮДНИЙ МЕТОД ПЕРЕДБАЧАЄ
  234. ОБЕРІТЬ НАПРЯМКИ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ, ЯКІ ПО-РІЗНОМУ ТРАКТУВАЛИ ДЖЕРЕЛА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
  235. ПРОВІДНОЮ ДІЛЬНІСТЮ ДЛЯ НЕМОВЛЯТ Є
  236. МЕТОД ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ В ОДНОЧАСНОМУ ПОРІВНЯННІ РІЗНИХ ГРУП ДОСЛІДЖУВАНИХ – ЦЕ
  237. ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ
  238. ОСНОВНИМИ КРИТЕРІЯМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОЖНОГО ПЕРІОДУ РОЗВИТКУ Є
  239. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ Є
  240. ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ НАУКА, ЯКА ВИВЧАЄ

    241.  

    Тема :: Педагогічна психологія

  241. УМОВНО-РЕФЛЕКТОРНИЙ ВИД НАУЧІННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ ВИНИКНЕННЯ НОВИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ЯК УМОВНИХ РЕАКЦІЙ НА ПОЧАТКОВИЙ НЕЙТРАЛЬНИЙ СТИМУЛ, ЯКИЙ РАНІШЕ СПЕЦИФІЧНОЇ РЕАКЦІЇ НЕ ВИКЛИКАВ
  242. РУШІЙНИМИ СИЛАМИ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ Є
  243. ГНОСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ПОЛЯГАЄ У
  244. У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ВЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН МАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ХІД ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ. У ЦЬОМУ ПОЛЯГАЄ СУТНІСТЬ МЕХАНІЗМУ
  245. МЕХАНІЗМ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЦЕ
  246. НАВЧАННЯ - ЦЕ
  247. РУШІЙНОЮ СИЛОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ Є
  248. ПОКАЗНИКАМИ РОЗВИТКУ Є
  249. ЯКЕ З ТВЕРДЖЕНЬ Є ПРАВИЛЬНИМ
  250. СЕНЗИТИВНИМИ ПЕРІОДАМИ РОЗВИТКУ Є:
  251. ОСНОВНИМИ ФАКТОРАМИ РОЗВИТКУ Є
  252. ДО ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ВІДНОСЯТЬ
  253. ПЕДАГОГІЧНА ЗАДАЧА ВИНИКАЄ
  254. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  255. ПІД ЗДІБНОСТЯМИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗУМІЮТЬ
  256. ЯКЕ З ТВЕРДЖЕНЬ Є ПРАВИЛЬНИМ
  257. УЧБОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ КОМПОНЕНТИ
  258. ПЕДАГОГІЧНА ЗАДАЧА ВИНИКАЄ
  259. АКСЕЛЕРАЦІЯ – ЦЕ
  260. ВИДИ ІНДИВІДУАЛІЗОВАНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ
  261. ВИДИ НАВЧАННЯ
  262. ВИДИ НАУЧІННЯ
  263. МЕТОД ПСИХОЛОГІЇ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ В ОДНОЧАСНОМУ ПОРІВНЯННІ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП ДОСЛІДЖУВАНИХ, ЦЕ:
  264. В ОНТОГЕНЕЗІ НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТАЄ ДЛЯ ДИТИНИ ПЕРШИМ ВИДОМ СОЦІАЛЬНО-НОРМОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ДО ЯКОЇ СУСПІЛЬСТВО СТАВИТЬ СВОЇ ВИМОГИ
  265. ПЕДАГОГІЧНА УЯВА – ЦЕ ЗДІБНІСТЬ ПЕДАГОГА ПРОНИКАТИ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ ВИХОВАНЦЯ
  266. РОЗДІЛИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
  267. ПЕРЦЕПТИВНІ ЗДІБНОСТІ
  268. ГНОСТИЧНІ ЗДІБНОСТІ
  269. ПРОЕКЦІЙНІ ЗДІБНОСТІ
  270. ДИДАКТИЧНІ ЗДІБНОСТІ
  271. КОМУНІКАТИВНІ ЗДІБНОСТІ
  272. ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ВИХОВАННЯ
  273. ПРЕДМЕТОМ ПСИХОЛОГІЇ ВИХОВАННЯ Є
  274. У РОБОТІ З УЧНЯМИ, ДЛЯ ЯКИХ ХАРАКТЕРНИЙ ІНЕРТНИЙ ТИП НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПСИХОЛОГИ РЕКОМЕНДУЮТЬ ВИМАГАТИ ВІД УЧНЯ ШВИДКОЇ ЗМІНИ НЕВДАЛИХ ФОРМУЛЮВАНЬ
  275. ПЕДАГОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ – ЦЕ ЗДАТНІСТЬ ОЦІНИТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ, СВОЮ КОНЦЕПЦІЮ, СВІЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ
  276. РУШІЙНОЮ СИЛОЮ ЛЮДСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ І ДІЯЛЬНОСТІ Є
  277. ВИЩОЮ ФОРМОЮ РОЗВИТКУ Є
  278. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ АСОЦІАЦІЙ
  279. ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ – ЦЕ ЗДІБНОСТІ ПЕДАГОГА
  280. ПРОЕКТИВНИЙ МЕТОД – ЦЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ УМОВ РОЗВИТКУ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ БЛИЗНЮКІВ
  281. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ЦЕ
  282. МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ – ЦЕ
  283. ОНТОГЕНЕЗ ЛЮДСЬКОГО ОРГАНІЗМУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ БІОЛОГІЧНОЮ СПАДКОВІСТЮ
  284. РОЗВИВАЮЧИЙ АСПЕКТ ДІЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЛЯГАЄ У ПЛАНУВАННІ ВЛАСНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
  285. ОСНОВНИМ КРИТЕРІЄМ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПЛИВУ НА УЧНЯ Є ПЕРЕТВОРЕННЯ ЙОГО З ОБ’ЄКТА НАВЧАННЯ В СУБ’ЄКТА САМОСТІЙНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  286. МЕТОД НАВЧАННЯ – ЦЕ
  287. ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ – ЦЕ СИСТЕМА МЕТОДІВ, ЗАСОБІВ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ МОЖЛИВОСТІ ТВОРЧОЇ УЧАСТІ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
  288. НАУЧІННЯ ЗА МЕХАНІЗМОМ ІМПРИНТІНГУ ЦЕ
  289. ДИСГАРМОНІЙНИЙ ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК НАЯВНИЙ ТОДІ, КОЛИ
  290. СУГЕСТИВНІ ЗДІБНОСТІ ВИРАЖАЮТЬ ЗДАТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ДО
  291. В ОСНОВІ СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ ЛЕЖАТЬ
  292. НАСЛІДУВАННЯ – МЕХАНІЗМ ВИХОВАННЯ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ У
  293. ОПИТУВАННЯ – ЦЕ
  294. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ЗУМОВЛЮЄТЬСЯ ЯКІСНО НОВОЮ
  295. САМОРЕГУЛЯЦІЯ МОТИВАЦІЇ – ЦЕ
  296. СКЛАДОВІ У СТРУКТУРІ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА
  297. ЕКСПРЕСИВНІ ПЕДАГОГІЧНІ ЗДІБНОСТІ ВИРАЖАЮТЬСЯ В ЗДАТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ОЦІНИТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА РЕЗУЛЬТАТИ
  298. СЕРЕДОВИЩЕ-РЕГУЛЯТОР СПАДКОВОГО, ТВЕРДИЛИ ПРЕДСТАВНИКИ СОЦІОГЕНЕТИЧНОГО НАПРЯМУ
  299. НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ Є ПРОВІДНИМ ВИДОМ ДІЯЛЬНОСТІ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
  300. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ АСОЦІАЦІЙ

    301.  

    Тема :: Історія соціології

  301. ЯКУ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНИХ ТЕОРІЙ РОЗРОБЛЯВ Ч. Х. КУЛІ
  302. МАРКСИСТСЬКА ТИПОЛОГІЯ СУСПІЛЬСТВ ВКЛЮЧАЄ
  303. ВІДНОСИНИ ЯКОГО ТИПУ УТВОРЮЮТЬ, ЗГІДНО З ТЕОРІЄЮ К. МАРСКА, «БАЗИС» СУСПІЛЬСТВА
  304. АВТОРОМ ПРАЦІ «ДОСЛІДЖЕННЯ З ЕТНОМЕТОДОЛОГІЇ» Є
  305. УНІВЕРСАЛЬНИМ ЗАКОНОМ ІСТОРІЇ, НА ДУМКУ В. ПАРЕТО, Є
  306. АВТОРОМ ПРАЦІ «ПРО ДЕМОКРАТІЮ В АМЕРИЦІ» Є
  307. СВІЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ П. БУРДЬЄ ВИЗНАЧАЄ ЯК
  308. ЯКА СПІЛЬНОТА. НА ДУМКУ АРИСТОТЕЛЯ, Є ПЕРШОЮ ПРИРОДНОЮ ФОРМОЮ СПІВЖИТТЯ, ЩО НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ У ВСІ ЧАСИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ
  309. ЯКІ ОЗНАКИ, ЗГІДНО З КОНЦЕПЦІЄЮ ДЮРКГЕЙМА, МАЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ФАКТИ
  310. «ТАКИМИ Є ДІЇ ТОГО, ХТО ВІРИТЬ У САМОДОСТАТНЮ ЦІННІСТЬ – РЕЛІГІЙНУ, ЕСТЕТИЧНУ АБО БУДЬ-ЯКУ ІНШУ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ». ПРО ЯКУ ДІЮ ЙДЕТЬСЯ
  311. ЯКІ ІЗ НАВЕДЕНИХ ПОНЯТЬ НАЛЕЖАТЬ ДО КАТЕГОРІАЛЬНО-ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ СОЦІОЛОГІЇ МАРКСИЗМУ
  312. СУКУПНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ, ПРАВОВИХ, КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН, ПОГЛЯДІВ, УСТАНОВ ТА ФОРМ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ В КОНЦЕПЦІЇ К. МАРКСА НАЗИВАЄТЬСЯ
  313. ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ» У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ВВОДИТЬ
  314. ОСНОВНИМ ПОНЯТТЯМ СОЦІОЛОГІЇ П. БУРДЬЄ Є
  315. ЯКА РЕЛІГІЯ, НА ДУМКУ М. ВЕБЕРА, БУЛА ОДНИМ ІЗ ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО КАПІТАЛІЗМУ
  316. ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ ВИЗНАЧАВ СОЦІОЛОГІЮ ЯК НАУКУ ПРО СОЦІАЛЬНІ ФАКТИ
  317. АВТОРОМ ПРАЦІ «ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕЛІГІЙНОГО ЖИТТЯ. ТОТЕМНА СИСТЕМА В АВСТРАЛІЇ» Є
  318. ОСНОВНИМИ КЛАСАМИ КАПІТАЛІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА К. МАРКС ВВАЖАВ
  319. ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ ЗАЙМАВСЯ РОЗРОБКОЮ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ
  320. ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ АВТОРІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОГО ОБМІНУ
  321. У МЕЖАХ ЯКОЇ ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ПАРАДИГМ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ПОНЯТТЯ «ГАБІТУС»
  322. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ФРАНКФУРТСЬКОЇ ШКОЛИ
  323. ХТО ІЗ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ТЕОРІЇ «ДЗЕРКАЛЬНОГО Я»
  324. АВТОРОМ ПРАЦІ «ДЕВ’ЯТЬ ТЕЗ ПРО МАЙБУТНЄ СОЦІОЛОГІЇ» Є
  325. АВТОРОМ ПРАЦІ «СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ» Є
  326. ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ ЗАЙМАВСЯ РОЗРОБКОЮ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ
  327. ПОНЯТТЯ «ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ» Є ОДНИ ІЗ ЦЕНТРАЛЬНИХ ПОНЯТЬ
  328. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ТЕОРІЇ ЕЛІТ
  329. ПОНЯТТЯ «СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ» У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ВВОДИТЬ
  330. АВТОРОМ ПРАЦІ «СОЦІОЛОГІЧНА УЯВА» Є
  331. В СОЦІОЛОГІЇ М. ВЕБЕРА ІДЕАЛЬНИЙ ТИП ПАНУВАННЯ, ОБУМОВЛЕНИЙ ЗВИЧКАМИ, ВІРОЮ В ЗАКОННІСТЬ ДАВНІХ ПОРЯДКІВ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  332. ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ РОЗРОБЛЯВ КОНЦЕПЦІЮ АНОМІЇ
  333. ТИП СУСПІЛЬСТВА, ЩО ПЕРЕДУВАВ ПРОМИСЛОВОМУ, Г. СПЕНСЕР НАЗИВАВ
  334. СОЦІОЛОГІЯ О. КОНТА ВКЛЮЧАЄ В СЕБЕ ТАКІ РОЗДІЛИ
  335. ПОНЯТТЯ «МАРГІНАЛЬНА ОСОБИСТІСТЬ» ВВОДИТЬ У НАУКОВИЙ ВЖИТОК
  336. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ ВВОДИТЬ У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ»
  337. АВТОРАМИ ПРАЦІ «СОЦІАЛЬНЕ КОНСТРУЮВАННЯ РЕАЛЬНОСТІ» Є
  338. АВТОРОМ КОНЦЕПЦІЇ «ІДЕАЛЬНИХ ТИПІВ» ВВАЖАЄТЬСЯ
  339. ВАЖЛИВИМ ПОНЯТТЯМ СОЦІОЛОГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ К. МАРКСА Є
  340. ЗАСНОВНИКОМ «ІНТЕРПРЕТАТИВНИХ» ПІДХОДІВ У СОЦІОЛОГІЇ ВВАЖАЄТЬСЯ
  341. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ КОНЦЕПЦІЇ МЕХАНІЧНОЇ ТА ОРГАНІЧНОЇ СОЛІДАРНОСТІ
  342. АВТОРОМ ПРАЦІ «КУРС ПОЗИТИВНОЇ ФІЛОСОФІЇ» Є
  343. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ТЕОРІЇ ЕЛІТ
  344. АВТОРОМ ПРАЦІ «ТЕЗИ ПРО ФЕЙЄРБАХА» Є
  345. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ РОЗРОБЛЯВ КОНЦЕПЦІЮ КУЛЬТУРІНДУСТРІЇ
  346. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ РАСОВО-АНТРОПОЛОГІЧНОЇ ШКОЛИ
  347. ЯКИЙ ТИП ПОВЕДІНКИ, ЗА Р. МЕРТОНОМ, ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАПЕРЕЧЕННЯ І КУЛЬТУРНИХ ЦІЛЕЙ, І ІНСТИТУЦІЙНИХ ЗАСОБІВ
  348. АВТОРОМ КОНЦЕПЦІЇ «ГУМАНІСТИЧНОГО КОЕФІЦІЄНТУ» Є
  349. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ПРАЦІ «ІДЕОЛОГІЯ ТА УТОПІЯ»
  350. ЦЕНТРАЛЬНИМ ПОНЯТТЯМ СОЦІОЛОГІЇ Е. ДЮРКГЕЙМА Є
  351. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ
  352. ЯКА ІЗ НАВЕДЕНИХ КОНЦЕПЦІЙ БУЛА РОЗРОБЛЕНА К. МАРКСОМ
  353. АВТОРОМ Т.ЗВ. «ДРАМАТУРГІЧНОГО» ПІДХОДУ У СОЦІОЛОГІЇ Є
  354. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ АВТОРІВ ЗАЙМАВСЯ ДОСЛІДЖЕННЯМ ВПЛИВУ РЕЛІГІЙНИХ ПЕРЕКОНАНЬ НА СПОСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОГО ЖИТТЯ
  355. ХТО ІЗ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ КОНЦЕПЦІЇ ГАБІТУСУ
  356. ЯКІ ІЗ НАВЕДЕНИХ ПРАЦЬ НАЛЕЖАТЬ К. МАРКСУ
  357. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ЧИКАЗЬКОЇ ШКОЛИ
  358. ЯКІ ІСТОРИЧНІ ТИПИ СУСПІЛЬСТВА ВИДІЛЯЄ Е. ДЮРКГЕЙМ
  359. ХТО ІЗ ДОСЛІДНИКІВ ВВАЖАВ, ЩО РУШІЙНОЮ СИЛОЮ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ Є БЕЗПЕРЕРВНА КЛАСОВА БОРОТЬБА
  360. ЯКІ ІСТОРИЧНІ ТИПИ СУСПІЛЬСТВА ВИДІЛЯЄ Г. СПЕНСЕР
  361. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ПСИХОЛОГІЧНОГО НАПРЯМУ У СОЦІОЛОГІЇ
  362. ХТО Є АВТОРОМ ТЕРМІНУ «СОЦІОЛОГІЯ»
  363. ЯКІ ДВА ОСНОВНІ АСПЕКТИ СТРАТИФІКАЦІЇ, ОКРІМ КЛАСУ, ВИОКРЕМЛЮЄ М. ВЕБЕР
  364. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ СТРУКТУРНОГО ФУНКЦІОНАЛІЗМУ
  365. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ СИМВОЛІЧНОГО ІНТЕРАКЦІОНІЗМУ
  366. ЯКА ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ КОНЦЕПЦІЙ БУЛА РОЗРОБЛЕНА Е. ДЮРКГЕЙМОМ
  367. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОГО ОБМІНУ
  368. АВТОРОМ ПРАЦІ «САМОГУБСТВО. СОЦІОЛОГІЧНИЙ ЕТЮД»
  369. ЦЕНТРАЛЬНИМ ПОНЯТТЯМ «РОЗУМІЮЧОЇ СОЦІОЛОГІЇ» М. ВЕБЕРА Є
  370. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ПРАЦІ «ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО КОНФЛІКТУ»
  371. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ ВВАЖАЄТЬСЯ ЗАСНОВНИКОМ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ
  372. ПРЕДМЕТОМ СОЦІОЛОГІЇ, НА ДУМКУ М. ВЕБЕРА, Є
  373. АВТОРОМ ВИЗНАЧЕННЯ: «СОЦІАЛЬНОЮ МИ НАЗИВАЄМО ТАКУ ДІЮ, ЯКА ЗА СВОЇМ СЕНСОМ, ЩО ВКЛАДАЄ У НЕЇ ДІЮЧИЙ ІНДИВІД, СПІВВІДНОСИТЬСЯ ІЗ ДІЯМИ ІНШИХ ЛЮДЕЙ ТА ОРІЄНТОВАНА НА НИХ» Є
  374. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОГО ОБМІНУ
  375. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ ВВАЖАЄТЬСЯ ЗАСНОВНИКОМ ЕТНОМЕТОДОЛОГІЇ
  376. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ СИМВОЛІЧНОГО ІНТЕРАКЦІОНІЗМУ
  377. ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ ВВОДИТЬ У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ТЕРМІН «АНОМІЯ»
  378. ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ПРАЦІ «ОДНОМІРНА ЛЮДИНА»
  379. ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ТЕОРІЇ СТРУКТУРАЦІЇ
  380. ОБЕРІТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ КОНФЛІКТНОГО ПІДХОДУ У СОЦІОЛОГІЇ
  381. ХТО ІЗ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ПРАЦІ «ПРОТЕСТАНТСЬКА ЕТИКА ТА ДУХ КАПІТАЛІЗМУ»
  382. НА ДУМКУ ДЕМОКРІТА, НАЙКРАЩОЮ ФОРМОЮ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ Є
  383. ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ПРАЦІЇ «ПОЛЬСЬКИЙ СЕЛЯНИН В ЄВРОПІ ТА АМЕРИЦІ»
  384. ЩО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНОГО СТАНОВИТЬ ГОЛОВНУ ОЗНАКУ СПЕНСЕРИЗМУ
  385. КОМУ ІЗ СОЦІОЛОГІВ НАЛЕЖИТЬ ДУМКА ПРО ТЕ, ЩО ДЖЕРЕЛОМ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН Є СУПЕРЕЧНІСТЬ МІЖ ПРОДУКТИВНИМИ СИЛАМИ ТА ВИРОБНИЧИМИ ВІДНОСИНАМИ
  386. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ТЕРМІНУ «ТЕОРІЇ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ
  387. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ КОНЦЕПЦІЇ «СПІЛЬНОТИ» І «СУСПІЛЬСТВА
  388. ПРЕДМЕТОМ СОЦІОЛОГІЇ, НА ДУМКУ Е. ДЮРКГЕЙМА, Є

    389.  

    Тема :: Загальна соціологічна теорія

  389. СУСПІЛЬНІ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ, ЩО ПЕРЕТИНАЮТЬ КОРДОНИ МІЖ КРАЇНАМИ ТА У ВИРІШАЛЬНИЙ СПОСІБ ФОРМУЮТЬ ДОЛЮ ТИХ, ХТО ЖИВЕ В КОЖНІЙ З ТАКИХ КРАЇН ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ЯК ПРОЦЕС
  390. ЯК ВІДОМО, СУСПІЛЬСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА СУСПІЛЬСТВА «ПЕРШОГО …», «ДРУГОГО …» ТА «ТРЕТЬОГО СВІТУ». З ПОДАНОГО НИЖЧЕ ПЕРЕЛІКУ ВИБЕРІТЬ ХАРАКТЕРИСТИКУ СУСПІЛЬСТВА «ДРУГОГО СВІТУ»
  391. К. МАРКС РОЗГЛЯДАВ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ
  392. ЯК ВІДОМО, СУСПІЛЬСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА СУСПІЛЬСТВА «ПЕРШОГО …», «ДРУГОГО …» ТА «ТРЕТЬОГО СВІТУ». З ПОДАНОГО НИЖЧЕ ПЕРЕЛІКУ ВИБЕРІТЬ ХАРАКТЕРИСТИКУ СУСПІЛЬСТВА «ТРЕТЬОГО СВІТУ»
  393. ВІДХИЛЕННЯ ВІД УСТАЛЕНИХ ПРАВИЛ ТА НОРМ В СОЦІОЛОГІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК
  394. В ЯКОМУ ПОНЯТТІ ВІДОБРАЖАЄТЬСЯ КРАЙНЯ ФОРМА НЕРІВНОСТІ, КОЛИ ПЕВНІ ІНДИВІДИ В ПРЯМОМУ РОЗУМІННІ НАЛЕЖАТЬ ІНШИМ ЛЮДЯМ ЯК ЇХНЯ ВЛАСНІСТЬ
  395. НА ДУМКУ ЯКОГО ВЧЕНОГО КЛАС – ЦЕ ГРУПА ЛЮДЕЙ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ В ОДНАКОВОМУ ВІДНОШЕННІ ДО ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА – ЗАСОБІВ, ЯКИМИ ВОНИ ЗАРОБЛЯЮТЬ НА ЖИТТЯ
  396. ЯКЕ ПОНЯТТЯ ОПИСУЄ ШИРОКЕ УГРУПУВАННЯ ЛЮДЕЙ, ЯКІ СПІЛЬНО РОЗПОРЯДЖАЮТЬСЯ ЕКОНОМІЧНИМИ РЕСУРСАМИ, ЩО ВИРІШАЛЬНИМ ЧИНОМ ФОРМУЄ СТИЛЬ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
  397. НА ДУМКУ ЯКОГО ВЧЕНОГО КЛАСИ ФОРМУЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ, ЩО АСОЦІЮЮТЬСЯ З ВЛАСНІСТЮ ТА ДОХОДОМ, А СТАТУС ЗУМОВЛЮЄТЬСЯ РІЗНИМИ СТИЛЯМИ ЖИТТЯ, ВЛАСТИВИМИ ДЛЯ ПЕВНИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП
  398. НА ДУМКУ ЯКОГО ВЧЕНОГО ТРИ ВИМІРИ КОНТРОЛЮ НАД ЕКОНОМІЧНИМИ РЕСУРСАМИ В СУЧАСНОМУ КАПІТАЛІСТИЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ ДОПОМАГАЮТЬ ІДЕНТИФІКУВАТИ КЛАСИ, ЯКІ ІСНУЮТЬ СЬОГОДНІ
  399. ЗАЗНАЧТЕ НЕПРАВИЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ
  400. ЗАЗНАЧТЕ, ЯК В СОЦІОЛОГІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПОНЯТТЯ «БЮРОКРАТІЯ»
  401. ПРОЦЕС ПОСЛАБЛЕННЯ ВПЛИВУ РЕЛІГІЇ В СОЦІОЛОГІЇ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК
  402. КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ Й НОРМИ, ЩО ВІДРІЗНЯЮТЬ ЧЛЕНІВ ПЕВНОЇ ГРУПИ ВІД ІНШИХ – ЦЕ
  403. ГРУПА ОСІБ, СПОРІДНЕНИХ ОДНА З ОДНОЮ ЧЕРЕЗ КРОВНІ ЗВ’ЯЗКИ, ШЛЮБ АБО УСИНОВЛЕННЯ, ЩО ФОРМУЮТЬ ЕКОНОМІЧНУ ОДИНИЦЮ, ДОРОСЛІ ЧЛЕНИ ЯКОЇ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ – ЦЕ
  404. ВЕЛИКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ЛЮДЕЙ, ЗГУРТОВАНИХ У СВОЄМУ ПРАГНЕННІ ЗДІЙСНИТИ АБО ЗАБЛОКУВАТИ ПРОЦЕС СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН – ЦЕ
  405. ЯКИЙ З НИЖЧЕ ПЕРЕРАХОВАНИХ ТЕРМІНІВ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В СОЦІОЛОГІЇ ДЛЯ ПОЗНАЧЕННЯ СПЕЦИФІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СОЦІАЛЬНОГО ЖИТТЯ МІСТА, ТАКИХ ЯК ЙОГО ЗНЕОСОБЛЕННІСТЬ
  406. УЯВЛЕННЯ ОКРЕМИХ ЛЮДЕЙ АБО ГРУП ЛЮДЕЙ ПРО ТЕ, ЩО Є БАЖАНИМ, НАЛЕЖНИМ, ЗНАЧИМИМ – ЦЕ
  407. ЗА РОЗВИНЕНІСТЮ УПРАВЛІННЯ І СТУПЕНЕМ СОЦІАЛЬНОГО РОЗШАРУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА ПОДІЛЯЮТЬ НА ПРОСТІ І СКЛАДНІ. З НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ ВИБЕРІТЬ ОЗНАКУ, ЩО ХАРАКТЕРНА САМЕ ДЛЯ ПРОСТОГО СУСПІЛЬСТВА
  408. ГЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В СОЦІОЛОГІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК
  409. ЗА РОЗВИНЕНІСТЮ УПРАВЛІННЯ І СТУПЕНЕМ СОЦІАЛЬНОГО РОЗШАРУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА ПОДІЛЯЮТЬ НА ПРОСТІ І СКЛАДНІ. З НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ ВИБЕРІТЬ ОЗНАКУ, ЩО ХАРАКТЕРНА САМЕ ДЛЯ СКЛАДНОГО СУСПІЛЬСТВА
  410. З НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРИСТИКУ, ЩО РОЗКРИВАЄ СУТНІСТЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА
  411. З НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРИСТИКУ, ЩО РОЗКРИВАЄ СУТНІСТЬ КОНФЛІКТНОГО РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА
  412. ВКАЖІТЬ, ЯКІ ДВА ОСНОВНІ АСПЕКТИ СТРАТИФІКАЦІЇ, ОКРІМ КЛАСУ, ВИОКРЕМЛЮЄ М. ВЕБЕР
  413. З НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРИСТИКУ, ЯКА ВІДОБРАЖАЄ СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ
  414. СОЦІАЛЬНА ГРУПА В СОЦІОЛОГІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК
  415. З НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ ОБЕРІТЬ ОЗНАКУ, ЩО Є ВІДОБРАЖЕННЯМ ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ
  416. МАРГІНАЛІЗАЦІЯ – ЦЕ
  417. ВИБЕРІТЬ ОЗНАКУ, ЯКА НАЙБІЛЬШ ХАРАКТЕРНА ДЛЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ
  418. СОЦІАЛЬНА НОРМА В СОЦІОЛОГІЇ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК
  419. СОЦІАЛЬНА САНКЦІЯ В СОЦІОЛОГІЇ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК
  420. СОЦІАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ В СОЦІОЛОГІЇ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК
  421. З ПОДАНОГО НИЖЧЕ ПЕРЕЛІКУ ОБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНУ ІНТЕРПРЕТАЦІЮ ПОНЯТТЯ «ОСОБИСТІСТЬ»
  422. ЕКОНОМІЧНА, ПОЛІТИЧНА, ПРОФЕСІЙНА НЕРІВНІСТЬ Є ФОРМАМИ НЕРІВНОСТІ (СТРАТИФІКАЦІЇ) ЗА
  423. ПРИКЛАДОМ ЧОГО Є ТАКІ ХАРАКТЕРИСТИКИ – ДЕПУТАТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ДИРЕКТОР КОРПОРАЦІЇ
  424. В ПОНЯТТІ «СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ» ВІДОБРАЖАЄТЬСЯ
  425. ПОНЯТТЯ «ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА» Є ВІДОБРАЖЕННЯМ
  426. ПОВЕДІНКА, ЗУМОВЛЕНА СТАТУСОМ ОСОБИ, ПРИПИСАННЯ ТОГО, ЯК СЛІД СЕБЕ ВЕСТИ, ЗАЙМАЮЧИ ТУ ЧИ ІНШУ ПОЗИЦІЮ У СУСПІЛЬСТВІ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ В СОЦІОЛОГІЇ ЯК
  427. ПОЗИЦІЯ ІНДИВІДА В СУСПІЛЬСТВІ ВІДПОВІДНО ДО ЙОГО ВІКУ, СТАТІ, ПОХОДЖЕННЯ, ОСВІТИ, ВЛАСНОСТІ, СІМЕЙНОГО СТАНУ ТОЩО – ЦЕ
  428. СУСПІЛЬСТВА МИСЛИВЦІВ І ЗБИРАЧІВ, САДІВНИЧІ СУСПІЛЬСТВА, АГРАРНЕ СУСПІЛЬСТВО, ПРОМИСЛОВІ СУСПІЛЬСТВА ТИПОЛОГІЗУЮТЬСЯ ЗА
  429. ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО, СУСПІЛЬСТВО КЕРОВАНЕ ЗСЕРЕДИНИ, СУСПІЛЬСТВО КЕРОВАНЕ ЗЗОВНІ ТИПОЛОГІЗУЮТЬ ЗА
  430. СТРУКТУРНІ СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ ТОРКАЮТЬСЯ
  431. ПРОСТЕ ТА СКЛАДНЕ СУСПІЛЬСТВО ТИПОЛОГІЗУЮТЬ ЗА
  432. МОТИВАЦІЙНІ СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ ТОРКАЮТЬСЯ
  433. ПРОЦЕС ІНТЕГРАЦІЇ ІНДИВІДА В СУСПІЛЬСТВО, У РІЗНОМАНІТНІ ТИПИ СОЦІАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ (ГРУПА, СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ, СОЦІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ) ШЛЯХОМ ЗАСВОЄННЯ НИМ ЕЛЕМЕНТІВ КУЛЬТУРИ, СОЦІАЛЬНИХ НОРМ І ЦІННОСТЕЙ, НА ОСНОВІ ЯКИХ ФОРМУЮТЬСЯ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ – ЦЕ
  434. ПРИКЛАДОМ ЧОГО Є ТАКІ ХАРАКТЕРИСТИКИ – ДИРЕКТОР ПІДПРИЄМСТВА, ЧЛЕН ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ
  435. ЯКЕ ПОНЯТТЯ УЗАГАЛЬНЮЄ ТАКІ ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ АБО ГРУП ЛЮДЕЙ, ЩО НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ВСТАНОВЛЕНИМ У СУСПІЛЬСТВІ НОРМАМ (СТАНДАРТАМ, ШАБЛОНАМ)
  436. ЯКІ ФОРМИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ Є РЕЗУЛЬТАТОМ СУПЕРЕЧЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН
  437. СОЦІАЛЬНА РОЛЬ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ В СОЦІОЛОГІЇ ЯК
  438. ВТРАТА ОСОБИСТІСТЮ НОРМ І ЦІННОСТЕЙ ВІДПОВІДНОЇ СУБКУЛЬТУРИ БЕЗ ВХОДЖЕННЯ ДО ІНШОЇ – ЦЕ
  439. ЯКІ ТИПИ СУСПІЛЬСТВ ТИПОЛОГІЗУЮТЬ ЗА ГОЛОВНИМ СПОСОБОМ ЗДОБУТТЯ ЗАСОБІВ ІСНУВАННЯ
  440. ЯКІ ТИПИ СУСПІЛЬСТВ ТИПОЛОГІЗУЮТЬ ЗА ЦІННІСНИМИ КРИТЕРІЯМИ
  441. ЯКІ СУСПІЛЬСТВА ТИПОЛОГІЗУЮТЬ ЗА РОЗВИНЕНІСТЮ УПРАВЛІННЯ І СТУПЕНЕМ СОЦІАЛЬНОГО РОЗШАРУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА
  442. ДО ЯКОГО ВИДУ НАЛЕЖАТЬ СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ, ЩО ТОРКАЮТЬСЯ СТРУКТУР РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ УТВОРЕНЬ
  443. ДО ЯКОГО ВИДУ НАЛЕЖАТЬ СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ У СФЕРІ МОТИВАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА КОЛЕКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ
  444. ПОНЯТТЯ „СОЦІАЛІЗАЦІЯ” В СОЦІОЛОГІЇ – ЦЕ
  445. СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС ОСОБИСТОСТІ – ЦЕ
  446. ЗА Е. ГІДЕНСОМ ВИДІЛЯЮТЬ ЧОТИРИ ІСТОРИЧНІ ТИПИ СТРАТИФІКАЦІЇ. ЯКУ З НИХ МОЖНА ВВАЖАТИ ОЗНАКОЮ ВІДКРИТОГО ТИПУ СУСПІЛЬСТВА
  447. ВКАЖІТЬ ХТО ІЗ ВЧЕНИХ ОБГРУНТУВАВ КОНЦЕПЦІЮ «СПІЛЬНОТИ» І «СУСПІЛЬСТВА»
  448. ВКАЖІТЬ ІСТОРИЧНУ ФОРМУ СТРАТИФІКАЦІЇ ЗА Е. ГІДЕНСОМ, ЩО ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК ЗАМКНУТА СПІЛЬНОТА ЛЮДЕЙ, ЗВ’ЯЗАНИХ ПОХОДЖЕННЯМ ЧИ ПРАВОВИМ СТАТУСОМ, НАЛЕЖНІСТЬ ДО ЯКОЇ УСПАДКОВУЄТЬСЯ
  449. ЗБІЛЬШЕННЯ У СУСПІЛЬСТВІ ДОЛІ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ ЩОНАЙПЕРШЕ ВПЛИВАЄ НА
  450. ЯКИЙ ВЧЕНИЙ РОЗГЛЯДАЄ СУСПІЛЬСТВО ЯК НАДІНДИВІДУАЛЬНУ РЕАЛЬНІСТЬ, ЩО ЗАСНОВАНА НА КОЛЕКТИВНИХ УЯВЛЕННЯХ
  451. НЕФОРМАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ В СОЦІОЛОГІЇ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК
  452. У ЯКОГО ВЧЕНОГО ПРОБЛЕМА БЮРОКРАТІЇ ПОСІДАЄ ОДНЕ З ЦЕНТРАЛЬНИХ МІСЦЬ
  453. ХТО ІЗ СОЦІОЛОГІВ ВВІВ У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ»
  454. ХТО ІЗ СОЦІОЛОГІВ ВВІВ У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ПОНЯТТЯ «ДЕВІАЦІЯ»
  455. ОСНОВНИМИ ФОРМАМИ НЕРІВНОСТІ (СТРАТИФІКАЦІЇ) ЗА П. СОРОКІНИМ Є
  456. ВКАЖІТЬ ПОНЯТТЯ, ЯКЕ ОЗНАЧАЄ ЗАГАЛЬНОВИЗНАНЕ ПРАВИЛО, ЗРАЗОК ПОВЕДІНКИ, ДІЙ ІНДИВІДІВ, СОЦІАЛЬНИХ ГРУП
  457. ЗАЗНАЧТЕ ПРІЗВИЩЕ ВЧЕНОГО, КОТРИЙ РОЗГЛЯДАВ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ФОРМАЦІЙНОГО ПІДХОДУ
  458. КУЛЬТУРУ СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ СТАНОВЛЯТЬ
  459. ХТО ЗАПОЧАТКУВАВ ТРАДИЦІЮ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СТАТУСНИХ ГРУП
  460. ТЕРМІН «ТЕОРІЯ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ» У НАУКОВИЙ ОБІГ ВВІВ
  461. ВИБЕРІТЬ З ПОДАНИХ НИЖЧЕ ХАРАКТЕРИСТИК ТУ, ЯКА НАЙАДЕКВАТНІШЕ ВІДОБРАЖАЄ СУТНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА МИСЛИВЦІВ ТА ЗБИРАЧІВ
  462. ВИБЕРІТЬ З ПОДАНИХ НИЖЧЕ ХАРАКТЕРИСТИК ТУ, ЯКА НАЙАДЕКВАТНІШЕ ВІДОБРАЖАЄ СУТНІСТЬ СКОТАРСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
  463. ВИБЕРІТЬ З ПОДАНИХ НИЖЧЕ ХАРАКТЕРИСТИК ТУ, ЯКА НАЙАДЕКВАТНІШЕ ВІДОБРАЖАЄ СУТНІСТЬ АГРАРНОГО СУСПІЛЬСТВА
  464. ВТРАТА ОСОБИСТІСТЮ НОРМ І ЦІННОСТЕЙ ВІДПОВІДНОЇ СУБКУЛЬТУРИ БЕЗ ВХОДЖЕННЯ ДО ІНШОЇ – ЦЕ
  465. ЗАЗНАЧТЕ НЕПРАВИЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ
  466. ЗАЗНАЧТЕ, ЯК В СОЦІОЛОГІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ»
  467. ПОЗИЦІЯ В СОЦІАЛЬНІЙ СИСТЕМІ, ПОВ’ЯЗАНА З НАЛЕЖНІСТЮ ДО ПЕВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ ЧИ СПІЛЬНОТИ – ЦЕ
  468. КЛАСИ ЗА Е. ГІДЕНСОМ МОЖНА ВВАЖАТИ ОЗНАКОЮ
  469. Ф. ТЬОННІС ОБГРУНТУВАВ КОНЦЕПЦІЮ
  470. Е. ДЮРКГЕЙМ ВИЗНАЧАЄ СУСПІЛЬСТВО ЯК
  471. КАСТА ЗА Е. ГІДЕНСОМ ЩО ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК
  472. СПОНТАННЕ УТВОРЕННЯ ЗРАЗКІВ ПОВЕДІНКИ, ЯКІ ПЕРЕДАЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ТРАДИЦІЙ, ЗВИЧАЇВ В СОЦІОЛОГІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК
  473. СУСПІЛЬНО СХВАЛЕНІ СЕКСУАЛЬНІ СТОСУНКИ МІЖ ДВОМА ОСОБАМИ – ЦЕ
  474. ЦІННОСТІ, НОРМИ ТА МАТЕРІАЛЬНІ БЛАГА, ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ПЕВНОЇ ГРУПИ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ В СОЦІОЛОГІЇ ЯК
  475. В ЯКОМУ ПОНЯТТІ ВІДОБРАЖЕНА ПРОСТОРОВА РУХЛИВІСТЬ НАСЕЛЕННЯ
  476. АКЦІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВІДНОСНО ЗНАЧНОЮ КІЛЬКІСТЮ ОСІБ, СПОНТАННО ЗОСЕРЕДЖЕНИХ У ПЕВНОМУ МІСЦІ АБО НА ПЕВНІЙ ТЕРИТОРІЇ –ЦЕ
  477. ОСНОВНИМИ ФОРМАМИ НЕРІВНОСТІ (СТРАТИФІКАЦІЇ) ЗА П. СОРОКІНИМ Є
  478. ЯКЕ ПОНЯТТЯ ОЗНАЧАЄ ЗАГАЛЬНОВИЗНАНЕ ПРАВИЛО, ЗРАЗОК ПОВЕДІНКИ, ДІЙ ІНДИВІДІВ, СОЦІАЛЬНИХ ГРУП

    479.  

    Тема :: Соціальна структура суспільства

  479. МАСШТАБ НЕРІВНОСТІ, ЗА ВИЗНАЧЕННЯМ П. СОРОКІНА, – ЦЕ
  480. В РОБОТАХ ЯКИХ УКРАЇНСЬКИХ СОЦІОЛОГІВ ЗНАХОДИТЬ ВІДОБРАЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТІ ПОСТРАДЯНСЬКОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ, СТРУКТУРА ПРОСТОРУ ЖИТТЄВИХ ШАНСІВ І МОЖЛИВОСТЕЙ, АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН ІДЕНТИЧНОСТЕЙ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
  481. ХТО З УКРАЇНСЬКИХ СОЦІОЛОГІВ ОБГРУНТУВАВ КОНЦЕПЦІЮ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ВПЛИВ МАСОВИХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ «ПАТОЛОГІЙ» НА ХАРАКТЕР ТРАНСФОРМАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
  482. ХТО ІЗ СОЦІОЛОГІВ СТВЕРДЖУВАВ, ЩО КЛАС – ЦЕ ПРОСТО СУКУПНІСТЬ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ОДНАКОВІЙ СИТУАЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ, ТОБТО У «КЛАСОВІЙ СИТУАЦІЇ», ТОМУ Й СХОЖІСТЬ ПОВЕДІНКИ ОБУМОВЛЕНА ОДНАКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ, АЛЕ АЖ НІЯК НЕ «ІНТЕРЕСАМИ І ПОТРЕБАМИ КЛАСУ»
  483. ОСНОВНИМИ НАПРЯМКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В ТРАНСФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ Є
  484. ОСНОВИ БАГАТОМІРНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ БУЛИ ЗАКЛАДЕНІ
  485. У СОЦІОЛОГІЧНІЙ ДУМЦІ СПІВІСНУЮТЬ РІЗНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ. ЯКЕ З ПОДАНИХ НИЖЧЕ СУДЖЕНЬ НАЙПОВНІШЕ РОЗКРИВАЄ СУТНІСТЬ КОНФЛІКТНОГО ПІДХОДУ ДО АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ?
  486. У СОЦІОЛОГІЧНІЙ ДУМЦІ СПІВІСНУЮТЬ РІЗНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ. ЯКЕ З ПОДАНИХ НИЖЧЕ СУДЖЕНЬ НАЙПОВНІШЕ РОЗКРИВАЄ СУТНІСТЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ ДО АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ?
  487. ПОНЯТТЯ «СТАТУСНА НЕСУМІСНІСТЬ» (НЕУЗГОДЖЕННІСТЬ СТАТУСНИХ ПОЗИЦІЙ) В СОЦІОЛОГІЇ ТРАКТУЄТЬСЯ ЯК
  488. УКРАЇНСЬКИЙ СОЦІОЛОГ С. МАКЕЄВ, ТИПОЛОГІЗУЮЧИ КРИТЕРІЇ СТРАТИФІКАЦІЇ, ВИДІЛЯЄ П’ЯТЬ ПЕРВИННИХ СОЦІАЛЬНИХ БЛАГ, ЯКІ ДОСИТЬ ПОВНО ОПИСУЮТЬ ДИСКУРС СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ – ЦЕ
  489. В ДОСЛІДЖЕННІ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ ВАЖЛИВИМ Є ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ СПОСОБІВ ТА МЕТОДІВ ЕМПІРИЧНОЇ ФІКСАЦІЇ РІЗНИХ ТИПІВ СТРАТИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА КРИТЕРІЇВ СТРАТИФІКАЦІЇ. ТАК, ОБ’ЄКТИВНИЙ ПІДХІД ОЗНАЧАЄ
  490. ЯКЕ ПОНЯТТЯ ОЗНАЧАЄ СТАНОВИЩЕ ІНДИВІДА АБО ГРУПИ В СОЦІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ СТОСОВНО ІНШИХ ІНДИВІДІВ ЧИ ГРУП, ЯКЕ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩИМИ ДЛЯ ДАНОЇ СУСПІЛЬНОЇ СИСТЕМИ КРИТЕРІЯМИ (ЕКОНОМІЧНИМИ, ПОЛІТИЧНИМИ, СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИМИ, ПРОФЕСІЙНО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМИ ТОЩО)
  491. В ЯКОМУ ПОНЯТТІ ВІДОБРАЖЕНО НЕСПРОМОЖНІСТЬ ПІДТРИМУВАТИ МІНІМАЛЬНИЙ РІВЕНЬ СПОЖИВАННЯ, ОБУМОВЛЕНИЙ ФІЗІОЛОГІЧНИМИ, СОЦІАЛЬНИМИ, КУЛЬТУРНО ВИЗНАЧЕНИМИ ЯКІСНИМИ НОРМАМИ
  492. В ЯКОМУ ПОНЯТТІ ВІДОБРАЖЕНО НЕСПРОМОЖНІСТЬ ПІДТРИМУВАТИ МІНІМАЛЬНИЙ РІВЕНЬ СПОЖИВАННЯ, ОБУМОВЛЕНИЙ ФІЗІОЛОГІЧНИМИ, СОЦІАЛЬНИМИ, КУЛЬТУРНО ВИЗНАЧЕНИМИ ЯКІСНИМИ НОРМАМИ
  493. ЯКЕ ПОНЯТТЯ УЗАГАЛЬНЮЄ ПРОЦЕС І СТАН РОЗШАРУВАННЯ (ПОДРІБНЕННЯ) ПЕВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ (СОЦІУМУ, СИСТЕМИ, СПІЛЬНОТИ) НА СКЛАДОВІ ЧАСТКИ ЧИ ЕЛЕМЕНТИ (ІНДИВІДИ, ГРУПИ)
  494. ОЗНАКА ЧИ ЯКІСТЬ, ЩО ПРИПИСУЄТЬСЯ СУСПІЛЬСТВОМ ЧИ ГРОМАДСЬКІСТЮ ПЕВНІЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІЙ ГРУПІ, ПРОФЕСІЇ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ВИЗНАННЯМ ДЕЯКИХ ОСОБЛИВИХ ПЕРЕВАГ, ДОСТОЙНІСТЬ ГРУПИ ТА ЇЇ ПРАВА НА ПЕВНІ БЛАГА ЯК СИМВОЛІЧНІ, ТАК І МАТЕРІАЛЬНІ – ЦЕ
  495. СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ БУДЬ-ЯКОГО СУСПІЛЬСТВА ВКЛЮЧАЄ ЧОТИРИ ШКАЛИ АБО ОСІ КООРДИНАТ – ЦЕ
  496. ЯКИЙ ДОСЛІДНИК СТВЕРДЖУВАВ, ЩО «ВНАСЛІДОК УРЕЧЕВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ І, ВІДПОВІДНО, СОЦІАЛЬНОЇ ІЄРАРХІЇ У СТРУКТУРАХ ФІЗИЧНОГО ПРОСТОРУ ЛЮДИ ЗДОБУВАЮТЬ НЕОДНАКОВІ ШАНСИ ПАНУВАННЯ У МЕЖАХ ЦЬОГО ПРОСТОРУ»
  497. В ДОСЛІДЖЕННІ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ ВАЖЛИВИМ Є ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ СПОСОБІВ ТА МЕТОДІВ ЕМПІРИЧНОЇ ФІКСАЦІЇ РІЗНИХ ТИПІВ СТРАТИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА КРИТЕРІЇВ СТРАТИФІКАЦІЇ. ТАК, «САМООЦІНОЧНИЙ» МЕТОД АБО МЕТОД «КЛАСОВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ» ОЗНАЧАЄ
  498. В ДОСЛІДЖЕННІ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ ВАЖЛИВИМ Є ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ СПОСОБІВ ТА МЕТОДІВ ЕМПІРИЧНОЇ ФІКСАЦІЇ РІЗНИХ ТИПІВ СТРАТИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА КРИТЕРІЇВ СТРАТИФІКАЦІЇ. ТАК, МЕТОД «ОЦІНКИ РЕПУТАЦІЇ» ОЗНАЧАЄ

    499.  

    Тема :: Методологія та програмування соціологічного дослідження

  499. ПРОЦЕДУРА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ СТРУКТУРИ РЕАЛІЗОВАНОЇ В ПРОЦЕСІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИБІРКОВОЇ СУКУПНОСТІ ДО СТРУКТУРИ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ЗА КОНТРОЛЬНИМИ ОЗНАКАМИ НАЗИВАЄТЬСЯ
  500. РЕМОНТУВАННЯ ВИБІРКИ ДОСЛІДНИК ЗДІЙСНЮЄ ЛИШЕ У ВИПАДКУ
  501. ЯКИМ ПОВИНЕН БУТИ МІНІМАЛЬНИЙ ОБСЯГ ВИБІРКИ, ЯКЩО ОБСЯГ ГЕНЕРАЛЬНОЇ СУКУПНОСТІ СТАНОВИТЬ ПОНАД 100 ТИС. ОСІБ
  502. ОБСЯГ СИСТЕМАТИЧНОЇ ВИБІРКИ СПІВПАДАЄ З
  503. ДО ВИБІРКОВОЇ СУКУПНОСТІ ПОТРАПИЛО 0,5% ГЕНЕРАЛЬНОЇ СУКУПНОСТІ, ОБСЯГ ЯКОЇ СТАНОВИТЬ 160 000 ОСІБ. ВКАЖІТЬ ОБСЯГ ВИБІРКИ
  504. ПІД РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЮ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗУМІЮТЬ
  505. У ПРОПОНОВАНИХ ВИЗНАЧЕННЯХ ЗНАЙДІТЬ ЗАЙВЕ. ВИБІРКА – ЦЕ
  506. КРОК СИСТЕМАТИЧНОГО ВІДБОРУ СТАНОВИТЬ 40, ЯКИМ Є ОБСЯГ ВИБІРКИ, ЯКЩО ВІДОМИЙ ОБСЯГ ГЕНЕРАЛЬНОЇ СУКУПНОСТІ – 12 020 ОСІБ
  507. ПЕРЕВАГОЮ ВИБІРКОВОГО МЕТОДУ У ПОРІВНЯННІ ІЗ СУЦІЛЬНИМ ОПИТУВАННЯМ Є
  508. ВИБІРКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – ЦЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЯКЕ
  509. СУКУПНІСТЬ, НА ЯКУ ДОСЛІДНИК ПОШИРЮЄ ВИСНОВКИ РЕПРЕЗЕНТАТИВНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
  510. ОСНОВА ВИБІРКИ – ЦЕ МНОЖИНА
  511. РЕПРЕЗЕНТАТИВНА ВИБІРКА – ЦЕ ВИБІРКА, ЯКА
  512. ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ ВИБІРКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ ВИБІР
  513. ЯКЩО З ГЕНЕРАЛЬНОЇ СУКУПНОСТІ ОБСЯГОМ 16 872 ОСОБИ ПОТРІБНО ВІДІБРАТИ 160 ОСІБ СИСТЕМАТИЧНИМ МЕТОДОМ ВІДБОРУ, ТО ЙОГО КРОК СТАНОВИТИМЕ
  514. БАГАТОСТУПІНЧАТИЙ ВІДБІР – ЦЕ ТАКИЙ МЕТОД ФОРМУВАННЯ ВИБІРКИ, ПРИ ЯКОМУ ПЕРЕХІД ВІД ОДИНИЦЬ ВІДБОРУ ДО ОДИНИЦЬ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
  515. ГНІЗДОВА ВИБІРКА – ЦЕ
  516. КВОТНА ВИБІРКА – ЦЕ
  517. КОМБІНОВАНИЙ ВІДБІР – ЦЕ ТАКИЙ МЕТОД ФОРМУВАННЯ ВИБІРКИ, ПРИ ЯКОМУ ПЕРЕХІД ВІД ОДИНИЦЬ ВІДБОРУ ДО ОДИНИЦЬ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
  518. ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ ОБСЯГОМ І ВИПАДКОВОЮ ПОМИЛКОЮ ВИБІРКИ Є НАСТУПНОЮ
  519. ПРОЦЕДУРА СПРЯМОВАНОГО (СТИХІЙНОГО) ВІДБОРУ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ
  520. ПІД ІМОВІРНІСНОЮ ВИБІРКОЮ РОЗУМІЮТЬ
  521. ПРОЦЕДУРА ІМОВІРНІСНОГО ВІДБОРУ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ
  522. КВОТНИЙ ВІДБІР НА ОСТАННЬОМУ КРОЦІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ІНТЕРВ’ЮЕРОМ
  523. ЯКИЙ МЕТОД ВІДБОРУ Є СПРЯМОВАНИМ
  524. КВОТНА ВИБІРКА ФОРМУЄТЬСЯ
  525. ЯКИЙ МЕТОД ВІДБОРУ НЕ Є ІМОВІРНІСНИМ (ВИПАДКОВИМ)
  526. ЯКИЙ МЕТОД ВІДБОРУ Є ІМОВІРНІСНИМ (ВИПАДКОВИМ)
  527. СТРАТИФІКОВАНА (РАЙОНОВАНА) ВИБІРКА – ЦЕ
  528. ЗМІСТ ЯКОЇ ЗМІННОЇ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У ВИЗНАЧЕННІ:
    «____________________» – ЦЕ ЗМІННА, ЯКА МОЖЕ НАБУВАТИ ОДНЕ З ДВОХ МОЖЛИВИХ ЗНАЧЕНЬ
  529. ПРАВИЛА, ЗГІДНО ЯКИХ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПРИЙНЯТТЯ ТА ВІДКИДАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОГРАМ НАЛЕЖАТЬ ДО СФЕРИ, ЯКА СТОСУЄТЬСЯ
  530. ПРО ЯКИЙ ВИД ПОКАЗНИКІВ ЙДЕТЬСЯ? «_________________» ВІДОБРАЖАЮТЬ ЗМІСТОВИЙ ОБСЯГ ПОКАЗНИКІВ-ПОНЯТЬ І СЛУЖАТЬ ОСНОВОЮ ДЛЯ РОЗРОБКИ ВІДПОВІДНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ
  531. ЗМІСТ ЯКОЇ ЗМІННОЇ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У ВИЗНАЧЕННІ:
    «____________________» – ЦЕ ЗМІННА, ЯКА ОПИСУЄ ЗВЯЗОК МІЖ ОСОБИСТІСТЮ ТА ЇЇ ОТОЧЕННЯМ
  532. Є РЯД КРИТЕРІЇВ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВИДІЛЯЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ФАКТИ. ВИЗНАЧТЕ, ЩО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ТАКИХ КРИТЕРІЇВ
  533. ЩО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ТИПІВ ДІАГНОСТИЧНОЇ ПРОЦЕДУРИ
  534. ЗМІСТ ЯКОГО ПОНЯТТЯ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У ВИЗНАЧЕННІ: «_______________» – ЦЕ АГРЕГОВАНИЙ КІЛЬКІСНИЙ ПОКАЗНИК, ЯКИЙ УЗАГАЛЬНЮЄ ПЕРВИННУ ІНФОРМАЦІЮ, ЩО БУЛА ОТРИМАНА В ХОДІ ШКАЛЮВАННЯ
  535. ЩО РОЗУМІЮТЬ В МЕТОДОЛОГІЇ ПІД ПРОЦЕДУРОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ
  536. ЗМІСТ ЯКОГО ПОНЯТТЯ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У ВИЗНАЧЕННІ: «_______________» – ЦЕ ТИПОВІ ЗВЕДЕНІ ЧИСЛОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ЯКІ ҐРУНТУЮТЬСЯ НА МАСОВОМУ СПОСТЕРЕЖЕННІ СОЦІАЛЬНИХ ЯВИЩ
  537. ЩО РОЗУМІЮТЬ ПІД СОЦІАЛЬНИМ ФАКТОМ В ОНТОЛОГІЧНОМУ ПЛАНІ
  538. ЗМІСТ ЯКОГО ПОНЯТТЯ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У ВИЗНАЧЕННІ: «_______________» – ЦЕ СУКУПНІСТЬ ТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З ДАНИМ МЕТОДОМ, ВКЛЮЧАЮЧИ ОКРЕМІ ОПЕРАЦІЇ, ЇХ ПОСЛІДОВНІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК
  539. МОНОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – ЦЕ
  540. ЩО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ВИДІВ МЕТОДОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
  541. КВАНТИФІКАЦІЯ – ЦЕ
  542. ЯКА ОСОБЛИВІСТЬ СТОСУЄТЬСЯ ЯКІСНОГО ПІДХОДУ У СОЦІОЛОГІЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ
  543. ЩО РОЗУМІЮТЬ ПІД СОЦІАЛЬНИМ ФАКТОМ В ЛОГІКО-ГНОСЕОЛОГІЧНОМУ ПЛАНІ
  544. АНАЛІЗ ТА СИНТЕЗ, ІНДУКЦІЯ ТА ДЕДУКЦІЯ, АБСТРАГУВАННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ – ЦЕ МЕТОДИ
  545. ПОНЯТТЯ «ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ» В МЕТОДОЛОГІЇ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ОЗНАЧАЄ
  546. ЕКСПЕРИМЕНТИ ЗІ ШКАЛЮВАННЯ УСТАНОВКИ БУЛИ ВПЕРШЕ ЗДІЙСНЕНІ
  547. ВЕРИФІКАЦІЯ ТА ФАЛЬСИФІКАЦІЯ – ЦЕ
  548. АКСІОМАТИЧНИЙ, ГІПОТЕТИЧНИЙ, МЕТОД СХОДЖЕННЯ ВІД АБСТРАКТНОГО ДО КОНКРЕТНОГО – ЦЕ МЕТОДИ
  549. ЩО НЕ ВХОДИТЬ ДО СТРУКТУРИ ТЕОРІЇ
  550. АБСОЛЮТНА ЗМІННА – ЦЕ ЗМІННА, ЯКА
  551. ЗМІННА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ – ЦЕ
  552. ЩО З ПЕРЕЛІЧЕНОГО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО СОЦІОЛОГІЧНИХ ПАРАДИГМ, ЯКІ ВИОКРЕМИВ ДЖ. РІТЦЕР В ДИСЦИПЛІНІЙ МАТРИЦІ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

    553.  

    Тема :: Методи збору соціологічної інформації

  553. ЯКИЙ МЕТОД МАЄ ДВА РІЗНОВИДИ – ТРАДИЦІЙНИЙ ТА КОНТЕНТ-АНАЛІЗ
  554. ЯКИЙ ВИД ПИТАННЯ «ЯКИЙ ВАШ УЛЮБЛЕНИЙ ФІЛЬМ?»
  555. ОЦІННІ ПИТАННЯ – ЦЕ
  556. ВІДКРИТІ ПИТАННЯ – ЦЕ
  557. ЗАКРИТІ ПИТАННЯ – ЦЕ
  558. «МОЗКОВИЙ ШТУРМ» – ЦЕ
  559. НА ЯКІ ВИДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ НА ОСНОВІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
  560. ПИТАННЯ-ФІЛЬТРИ – ЦЕ
  561. ЩО Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ УМОВОЮ ПРОВЕДЕННЯ АУДІОЗАПИСУ ПІД ЧАС РОЗМОВИ З РЕСПОНДЕНТОМ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МЕТОДУ ІНТЕРВ’ЮВАННЯ
  562. РАНГОВІ ПИТАННЯ – ЦЕ
  563. НА ЯКІ ВИДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ ЗА СПОСОБОМ ФІКСАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ
  564. ЗМІСТ ЯКОГО ПОНЯТТЯ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У ВИЗНАЧЕННІ «________________» – ЦЕ СТВОРЕНИЙ АВТОРОМ (КОМУНІКАТОРОМ) ПРЕДМЕТ, ЯКИЙ ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ФІКСАЦІЇ, ПЕРЕДАЧІ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
  565. ПИТАННЯ ДИХОТОМІЧНОГО ТИПУ – ЦЕ
  566. ЯКИЙ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНИХ МЕТОДІВ НАЛЕЖИТЬ ДО ЗАОЧНИХ МЕТОДІВ ОПИТУВАННЯ ЕКСПЕРТІВ
  567. НА ЯКІ ВИДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ ЗА ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ?
  568. НА ЯКІ ВИДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ ЗА СТАТУСОМ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ДЖЕРЕЛА
  569. ЯКИЙ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНИХ МЕТОДІВ НАЛЕЖИТЬ ДО ЗАОЧНИХ МЕТОДІВ ОПИТУВАННЯ ЕКСПЕРТІВ
  570. ЯКЕ З НАВЕДЕНИХ ТВЕРДЖЕНЬ ВІДОБРАЖАЄ ВИМОГУ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СОЦІОМЕТРИЧНОГО ТЕСТУ
  571. ЩОДО ВИВЧЕННЯ ЯКИХ ПРОБЛЕМ МЕТОД КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ ЗАСТОСОВУВАТИ НЕДОЦІЛЬНО
  572. ЯКЕ З ТВЕРДЖЕНЬ Є ВИЗНАЧЕННЯМ ЛОНГІТЮДНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
  573. ЯКИЙ ІЗ ЗАПРОПОНОВАНИХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ АНКЕТИ НЕ Є ВАРІАНТОМ УХИЛЕННЯ ВІД ВІДПОВІДІ
  574. ЩО З ПЕРЕЛІЧЕНОГО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО СКЛАДОВИХ ЧАСТИН СТРУКТУРИ АНКЕТИ
  575. ЯКИЙ МЕТОД ЗБОРУ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ БУВ ЗАСТОСОВАНИЙ В.ТОМАСОМ ТА Ф. ЗНАНЕЦЬКИМ ЯК ОСНОВНИЙ В ДОСЛІДЖЕННІ СТАНОВИЩА ПОЛЬСЬКОГО СЕЛЯНИНА В ЄВРОПІ ТА АМЕРИЦІ
  576. ХТО Є АВТОРОМ СОЦІОМЕТРИЧНОГО МЕТОДУ
  577. РІЗНОВИД ОПИТУВАННЯ, В ХОДІ ЯКОГО РЕСПОНДЕНТАМИ Є ФАХІВЦІ В ПЕВНІЙ ГАЛУЗІ ДІЯЛЬНОСТІ
  578. ЯКИЙ ВИД ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТОВУЮТЬ З МЕТОЮ АПРОБАЦІЇ ОПИТУВАЛЬНИКА ТА УТОЧНЕННЯ ПРОЦЕДУРНИХ ПИТАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
  579. ХТО ЗАПРОПОНУВАВ ФОРМУЛУ КОМУНІКАЦІЇ ХТО -> КОМУ -> ЩО -> З ЯКОЮ МЕТОЮ -> З ЯКИМ РЕЗУЛЬТАТОМ -> ПОВІДОМЛЯЄ, НА ОСНОВІ КОТРОЇ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕКСТУ В ПРОТОКОЛІ АНАЛІЗУ ДОКУМЕНТІВ
  580. НА ЯКІ ВИДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ ЗА СТУПЕНЕМ ПЕРСОНІФІКАЦІЇ
  581. РЕСПОНДЕНТ – ЦЕ ОСОБА, КОТРА
  582. ПІД ЧАС ФІКСАЦІЇ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ДАНИХ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ДОСЛІДНИК НЕ ВИКОРИСТОВУЄ ТАКИЙ МЕТОДИЧНИЙ ДОКУМЕНТ ЯК
  583. СОЦІОМЕТРІЯ – ЦЕ
  584. ДО ЯКОГО БЛОКУ НАЛЕЖАТЬ ПИТАННЯ ВЗІРЦЯ
    ВАШ ВІК _________ (ПОВНИХ РОКІВ)
    СТАТЬ РЕСПОНДЕНТА А. ЧОЛОВІЧА Б. ЖІНОЧА
    ВАША ОСВІТА ___________________
  585. ПИТАННЯ ПРО ФАКТИ – ЦЕ
  586. ВТОРИННІ ДОКУМЕНТИ – ЦЕ
  587. СПОСТЕРЕЖЕННЯ В СОЦІОЛОГІЇ – ЦЕ
  588. СТАНДАРТИЗОВАНЕ ІНТЕРВ‘Ю – ЦЕ
  589. ІНТЕРВ’Ю – ЦЕ
  590. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ – ЦЕ
  591. НАПІВЗАКРИТІ ПИТАННЯ – ЦЕ ТАКІ ПИТАННЯ
  592. ПИТАННЯ-МЕНЮ (КАФЕТЕРІЙ) – ЦЕ
  593. БУФЕРНІ ПИТАННЯ – ЦЕ
  594. ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ – ЦЕ
  595. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ – ЦЕ
  596. ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ БУЛИ РОЗРОБЛЕНІ
  597. СОЦІОМАТРИЦЯ – ЦЕ
  598. СОЦІОГРАМА – ЦЕ
  599. ФОРМАЛІЗОВАНЕ (СТРУКТУРОВАНЕ) ІНТЕРВ’Ю – ЦЕ
  600. АНКЕТА – ЦЕ
  601. ЯКЕ З НАВЕДЕНИХ ТВЕРДЖЕНЬ НЕ СТОСУЄТЬСЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
  602. ЯКЕ З НАВЕДЕНИХ ТВЕРДЖЕНЬ ВІДОБРАЖАЄ ВИМОГУ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СОЦІОМЕТРИЧНОГО ТЕСТУ
  603. ЯКИЙ МЕТОД ЗБОРУ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ БУВ ЗАСТОСОВАНИЙ В.ТОМАСОМ ТА Ф. ЗНАНЕЦЬКИМ ЯК ОСНОВНИЙ В ДОСЛІДЖЕННІ СТАНОВИЩА ПОЛЬСЬКОГО СЕЛЯНИНА В ЄВРОПІ ТА АМЕРИЦІ
  604. РІЗНОВИД ОПИТУВАННЯ, В ХОДІ ЯКОГО РЕСПОНДЕНТАМИ Є ФАХІВЦІ В ПЕВНІЙ ГАЛУЗІ ДІЯЛЬНОСТІ
  605. ХТО Є АВТОРОМ СОЦІОМЕТРИЧНОГО МЕТОДУ?
  606. ПІД ЧАС ФІКСАЦІЇ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ДАНИХ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ДОСЛІДНИК НЕ ВИКОРИСТОВУЄ ТАКИЙ МЕТОДИЧНИЙ ДОКУМЕНТ ЯК
  607. ЯКИЙ ВИД ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТОВУЮТЬ З МЕТОЮ АПРОБАЦІЇ ОПИТУВАЛЬНИКА ТА УТОЧНЕННЯ ПРОЦЕДУРНИХ ПИТАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

    608.  

    Тема :: Методи аналізу емпіричних даних

  608. ОБЕРІТЬ УСІ ТІ РІЗНОВИДИ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ, ЯКІ НЕ Є СТАТИСТИЧНИМИ
  609. У ГІПОТЕЗІ «ЯКІСТЬ НАВЧАННЯ В УНІВЕРСИТЕТІ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАЯВНОСТІ СТИПЕНДІЇ» ЯК НЕЗАЛЕЖНА ЗМІННА ВИСТУПАЄ
  610. ЯКІ З МЕТОДІВ ВІДБОРУ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ, ЯКЩО ГЕНЕРАЛЬНОЮ СУКУПНІСТЮ ОБСЯГОМ ПОНАД 10 ТИС. Є СТУДЕНТИ ВНЗ, А ОТРИМАНІ ДАНІ ПОВИННІ МАТИ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ ТОЧНОСТІ
  611. ЯКІСТЬ РІВНЯННЯ МНОЖИННОЇ РЕГРЕСІЇ ОЦІНЮЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ КОЕФІЦІЄНТУ
  612. ЯКІСТЬ ФОРМУВАННЯ ВИБІРКИ НЕ ОЦІНЮЮТЬ ЗА ТАКИМИ ПАРАМЕТРАМИ
  613. ЯКА З НАВЕДЕНИХ ЗМІННИХ ЗА РІВНЕМ ВИМІРЮВАННЯ Є МЕТРИЧНОЮ І НАЛЕЖИТЬ ДО КЛАСУ ДИСКРЕТНИХ
  614. КОДУВАННЯ ПИТАНЬ В АНКЕТІ ВИКОНУЮТЬ З МЕТОЮ
  615. СЕРЕД ПЕРЕЛІКУ СПОСОБІВ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКЛАДЕННЯ І НАОЧНОГО ПРЕДСТАВЛЕННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ ВИЯВІТЬ ЗАЙВИЙ
  616. ЯКУ СЕРЕДНЮ МОЖНА ОБЧИСЛЮВАТИ ДЛЯ ПОРЯДКОВОЇ ЗМІННОЇ
  617. ВКАЖІТЬ РІВЕНЬ ВИМІРЮВАННЯ ЗМІННОЇ «КІЛЬКІСТЬ ДІТЕЙ В СІМ’Ї»
  618. ЯКУ СЕРЕДНЮ МОЖНА ОБЧИСЛЮВАТИ ДЛЯ НОМІНАЛЬНОЇ ЗМІННОЇ
  619. ДЛЯ МЕТРИЧНИХ ШКАЛ МОЖНА ОБЧИСЛЮВАТИ ТАКУ МІРУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТЕНДЕНЦІЇ ЯК
  620. ВКАЖІТЬ МІРИ, ЯКІ МОЖНА ЗАСТОСОВУВАТИ ДО НОМІНАЛЬНИХ ШКАЛ
  621. ОБЧИСЛЮВАТИ МЕДІАНУ НЕ МОЖНА ДЛЯ НАСТУПНОЇ ЗМІННОЇ
  622. ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МІЖНАЦІОНАЛЬНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ НАЙКРАЩЕ ЗАСТОСУВАТИ ШКАЛУ
  623. ОБЧИСЛЮВАТИ МОДУ МОЖНА ДЛЯ НАСТУПНОЇ ЗМІННОЇ
  624. СИЛУ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЗМІННИМИ ВСТАНОВЛЮЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ КОЕФІЦІЄНТУ
  625. НАЯВНІСТЬ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЗМІННИМИ ВСТАНОВЛЮЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ КОЕФІЦІЄНТУ
  626. ЗА ДОПОМОГОЮ КОЕФІЦІЄНТУ ХІ-КВАДРАТ ВСТАНОВЛЮЮТЬ
  627. У ГІПОТЕЗІ «РЕГІОН І МОВА, ЯКОЮ ЗАЗВИЧАЙ СПІЛКУЄТЬСЯ РЕСПОНДЕНТ, НЕ Є ВИЗНАЧАЛЬНИМИ ФАКТОРАМИ ДОВІРИ ДО ПРЕЗИДЕНТА» ЯК ЗАЛЕЖНА ВИСТУПАЄ ЗМІННА
  628. У ГІПОТЕЗІ «ЗАДОВОЛЕНІСТЬ РОБОТОЮ В ЦІЛОМУ НАСЕЛЕННЯ МІСТА НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЗАДОВОЛЕНОСТІ СТОСУНКАМИ У КОЛЕКТИВІ» ЯК НЕЗАЛЕЖНА ЗМІННА ВИСТУПАЄ
  629. У ГІПОТЕЗІ «ЗАДОВОЛЕНІСТЬ НАВЧАННЯМ В УНІВЕРСИТЕТІ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ФОРМИ НАВЧАННЯ» ЯК НЕЗАЛЕЖНА ЗМІННА ВИСТУПАЄ
  630. У ГІПОТЕЗІ «ЗАДОВОЛЕНІСТЬ РОБОТОЮ В ЦІЛОМУ НАСЕЛЕННЯ МІСТА НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД РОЗМІРУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТНІ» ЯК НЕЗАЛЕЖНА ЗМІННА ВИСТУПАЄ
  631. ПРИ ВИСОКОМУ ЗНАЧЕННІ КОЕФІЦІЄНТУ ВАРІАЦІЇ НЕДОЦІЛЬНО ІНТЕРПРЕТУВАТИ
  632. КОЕФІЦІЄНТ КОРЕЛЯЦІЇ ПІРСОНА r ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ
  633. ВКАЖІТЬ ПРАВИЛЬНЕ ТВЕРДЖЕННЯ
  634. ЯКІ З ПЕРЕРАХОВАНИХ ЗМІННИХ НАЛЕЖАТЬ ДО СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИБІРКИ У ВИПАДКУ ВУЛИЧНОГО ОПИТУВАННЯ
  635. В УНІВЕРСИТЕТІ НАВЧАЄТЬСЯ 12 ТИС. СТУДЕНТІВ. ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ АНКЕТУВАННЯ МЕТОДОМ СИСТЕМАТИЧНОГО ВІДБОРУ ПОТРІБНО ОПИТАТИ 400. ВИЗНАЧТЕ КРОК ВІДБОРУ
  636. З МЕТОЮ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ЗАЛЕЖНУ ЗМІННУ ЗАСТОСОВУЮТЬ
  637. ОБЕРІТЬ ТІ ТВЕРДЖЕННЯ, ЯКІ ПОЯСНЮЮТЬ ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «ЗНАЧУЩІСТЬ»
  638. ВЕЛИЧИНА ДИСПЕРСІЇ (АБО СЕРЕДНЬОКВАДРАТИЧНОГО ВІДХИЛЕННЯ) ПОКАЗУЄ
  639. ОБЧИСЛЮВАТИ СЕРЕДНЮ АРИФМЕТИЧНУ ВЕЛИЧИНУ МОЖНА ДЛЯ НАСТУПНИХ ЗМІННИХ
  640. БУДЬ-ЯКУ, ПОДАНУ В ТЕКСТОВОМУ ДОКУМЕНТІ ЗВІТУ, ТАБЛИЦЮ ДЛЯ ПОВНОЇ НАОЧНОСТІ ВАРТО ПІДСИЛИТИ
  641. ВІДНОШЕННЯ СТАНДАРТНОГО ВІДХИЛЕННЯ ЗМІННОЇ ДО ЇЇ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ
  642. РОЗБИТТЯ ДІАПАЗОНУ ЗНАЧЕНЬ НЕПЕРЕРВНОЇ ЗМІННОЇ НА ІНТЕРВАЛИ У МАСИВІ ДАНИХ ПЕРЕДБАЧАЄ
  643. СТАНДАРТИЗОВАНИЙ КОЕФІЦІЄНТ МНОЖИННОЇ РЕГРЕСІЇ – ЦЕ
  644. СТВОРЕННЯ ІНДЕКСУ У МАСИВІ ДАНИХ ПЕРЕДБАЧАЄ
  645. ГРУПУВАННЯ КАТЕГОРІЙ ДИСКРЕТНОЇ ЗМІННОЇ У МАСИВІ ДАНИХ ПЕРЕДБАЧАЄ
  646. СТАТИСТИЧНА ГІПОТЕЗА ФОРМУЛЮЄТЬСЯ ДЛЯ
  647. ПРОЦЕДУРА ОБЕРТАННЯ МАТРИЦІ ФАКТОРНИХ НАВАНТАЖЕНЬ МАЄ НАЗВУ
  648. ПОБУДОВА РІВНЯННЯ ПАРНОЇ ЛІНІЙНОЇ РЕГРЕСІЇ ПЕРЕДБАЧАЄ НАЯВНІСТЬ
  649. ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ ЗМІННИМИ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ
  650. ВСЯКЕ ВІДХИЛЕННЯ СТРУКТУРИ ВИБІРКИ ВІД РЕАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ГЕНЕРАЛЬНОЇ СУКУПНОСТІ НАЗИВАЮТЬ
  651. ЗВІЛЬНЕННЯ ЗМІННОЇ ВІД ОДИНИЦЬ ВИМІРЮВАННЯ
  652. КЛАСИФІКАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ
  653. ПРИ ФОРМУВАННІ ВИБІРКОВОЇ СУКУПНОСТІ ДОСЛІДНИК ВИРІШУЄ ТАКІ ПИТАННЯ
  654. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗМІННИХ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ
  655. ГІПОТЕЗА, ОБЕРНЕНА ДО АЛЬТЕРНАТИВНОЇ
  656. ГІПОТЕЗА, ОБЕРНЕНА ДО НУЛЬОВОЇ
  657. ДЛЯ ПОЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ОПИТАНИХ У СОЦІОЛОГІЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ ВЖИВАЮТЬ ТЕРМІНИ
  658. СУКУПНІСТЬ ВЕЛИЧИН, РОЗМІЩЕНИХ В ПОРЯДКУ ЇХ ЗРОСТАННЯ
  659. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК, ПРИ ЯКОМУ ЗІ ЗБІЛЬШЕННЯМ ЗНАЧЕНЬ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ ЗНАЧЕННЯ ІНШОЇ ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ
  660. ЗАКОДОВАНІ ДАНІ СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ УТВОРЮЮТЬ
  661. ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУЮТЬ
  662. ГІПОТЕЗА, В ЯКІЙ СФОРМУЛЬОВАНО ПРИПУЩЕННЯ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЗМІННИМИ
  663. ЗНАЧЕННЯ ЗМІННОЇ, ЯКЕ ДІЛИТЬ ВАРІАЦІЙНИЙ РЯД НАВПІЛ
  664. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК, ПРИ ЯКОМУ ЗІ ЗБІЛЬШЕННЯМ ЗНАЧЕНЬ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ ЗНАЧЕННЯ ІНШОЇ ЗМЕНШУЮТЬСЯ
  665. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК, ПРИ ЯКОМУ ЗІ ЗМЕНШЕННЯМ ЗНАЧЕНЬ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ ЗНАЧЕННЯ ІНШОЇ ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ
  666. КЛАС СХОЖИХ ЕЛЕМЕНТІВ СТАТИСТИЧНОЇ СУКУПНОСТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
  667. СУМА ВСІХ ЗНАЧЕНЬ ЗМІННОЇ, РОЗДІЛЕНА НА ЇХ КІЛЬКІСТЬ
  668. ВАРІАНТ З НАЙБІЛЬШОЮ ЧАСТОТОЮ – ЦЕ

    669.