Волинський національний університет імені Лесі Українки

Центр інноваційних технологій та компютерного тестування

Тест ::: 073 076 061 281 ПРЕДМЕТНИЙ ТЕСТ З УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ЗАМІСТЬ ЄФВВ

Розробники:
Дата генерації: 11.07.2023

    Тема :: Сутність, роль та методологічні основи менеджменту

  1. За умови, коли неможливо кількісно визначити певні параметри досліджуваного явища використовуються:
  2. Менеджер:
  3. Метод дослідження в менеджменті, який передбачає вивчення досліджуваного явища в розвитку з урахуванням причин, умов і чинників, які зумовили зміни, тенденції його розвитку:
  4. Основною метою менеджменту є:
  5. Будь-яка організація є:
  6. Запропонована робота, що повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом і у встановлений термін, – це:
  7. Співробітник організації, який має безпосередніх підлеглих йому працівників та наділений повноваженнями у сфері прийняття рішень в певних галузях діяльності організації – це:
  8. Рівень управління, на якому координується діяльність безпосередніх виконавців:
  9. Рівень управління, на якому формується місія та встановлюються загальноорганізаційні цілі:
  10. Менеджер виконує:
  11. Етап життєвого циклу організації, що характеризується згортанням діяльності, зниженням прибутковості, фінансової стійкості, називається:
  12. Функція менеджера, яка полягає у плануванні та прогнозуванні можливих подій як у сфері діяльності конкретного менеджера, так і стосовно організації загалом:
  13. Суб’єкт управління повинен:
  14. Неформальну організацію очолює:
  15. Неформальні організації виникають:
  16. Основою внутрішнього середовища організації є:
  17. Вкажіть зайвий фактор внутрішнього середовища організації:
  18. Менеджером вищого рівня управління є:
  19. Бажаний і необхідний результат, на який направлена вся діяльність організації, – це:
  20. Менеджер низового рівня управління, насамперед, повинен володіти:
  21. У результаті вертикального поділу праці за Т. Парсонсом утворюються три рівні управління:
  22. Залежно від реакції на зміни зовнішнього середовища розрізняють:
  23. Розподіл праці на одному рівні управління з метою кращого виконання завдання – це визначення:
  24. Менеджмент починається з:
  25. Організація – це група людей, діяльність яких свідомо чи спонтанно координується задля досягнення:
  26. Здатність кваліфіковано, професійно, зі знанням справи виконувати роботу на своїй ділянці, знання технічних прийомів конкретної діяльності – це:
  27. До внутрішніх змінних організації належать:
  28. В організації менеджери виконують:
  29. Інноваційна функція менеджера полягає в тому, що він:
  30. Складний процес, який включає цілеспрямований вплив на об’єкти, системи з метою збереження їх сталості або переведення з одного стану в інший для досягнення певних цілей, – це:
  31.  

    Тема :: Функції та методи менеджменту

  32. До психологічних методів належить:
  33. Соціальне нормування передбачає:
  34. Соціально-психологічні методи менеджменту поділяються на:
  35. Підтримка соціальної спадкоємності передбачає:
  36. Психологічне спонукання передбачає:
  37. Методи менеджменту, які впливають на працівників через документи, що визначають технологію здійснення виробничо-господарських процесів:
  38. Організаційний вплив на об’єкт управління здійснюється у формі:
  39. Методи менеджменту, які враховують майнові та фінансові інтереси працівників; включають різноманітні економічні стимули:
  40. Організаційно-розпорядчі методи ґрунтуються на:
  41. Накази можуть віддаватись керівником підприємства в:
  42. До інструментів активного розпорядчого впливу відносять:
  43. Розпорядницький вплив може бути здійснений у вигляді:
  44. Функція управління, яка передбачає спрямування діяльності трудового колективу через певний механізм заохочень і покарань:
  45. Діяльність із підтримки в динамічній системі управління виробництвом заданих параметрів:
  46. Функція управління, яка передбачає визначення цілей та розробку заходів щодо їх досягнення:
  47. Система способів і прийомів організаційно-розпорядчої дії, яку використовують для організації й координації об’єктів управління з метою виконання поставлених завдань, – це:
  48. До засобів прямого впливу відносять:
  49. Адміністративні методи управління залежно від характеру їх впливу на організацію можна поділити на методи:
  50. Психологічний прийом, за допомогою якого всі працівники стають безпосередніми учасниками процесу прийняття управлінського рішення та заходів щодо його реалізації, – це:
  51. Способи цілеспрямованого впливу суб’єкта на об’єкт для досягнення поставленої мети – це:
  52. Сукупність специфічних способів дії на особисті стосунки і зв’язки між працівниками, а також на соціальні процеси в організації, - це:
  53. Процес управління розпочинається з:
  54. Відносно відокремлені напрями управлінської діяльності, які забезпечують управлінську дію, – це:
  55. До економічних методів менеджменту відносять:
  56. Основними функціями менеджменту є:
  57. До засобів соціального регулювання відносять:
  58. Кожна функція менеджменту є:
  59. Основою адміністративних методів управління організацією є:
  60. До конкретних функцій менеджменту відносять:
  61. Функції менеджменту переважно спрямовані на:
  62.  

    Тема :: Процес управління

  63. Рішення, які приймаються та реалізуються протягом короткотермінового періоду:
  64. Рішення, що стосуються діяльності всієї організації:
  65. Управління, що реалізується на основі інформаційних систем із застосуванням сучасних технічних засобів:
  66. Динамічність як властивість процесу управління:
  67. Управлінські рішення, що ґрунтуються на відчуттях менеджера у правильності вибору:
  68. За ступенем обов’язковості виконання розрізняють:
  69. Управлінська проблема – це:
  70. Централізований підхід до прийняття управлінських рішень передбачає, що:
  71. Однією із властивостей процесу управління є:
  72. Повторювана сукупність послідовно здійснюваних операцій, що складають технологію процесу управління, – це:
  73. Тип процесу управління, який характеризується тим, що він виникає як би з ситуації, при якій з неї головним чином виходять і пошук проблеми, і розробка рішення:
  74. Економічні рішення:
  75. Керівник організації повинен залучати членів трудового колективу до процесу прийняття управлінських рішень для того, щоб:
  76. Процес, що починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором дії, яка спрямована на її усунення:
  77. Вимога до управлінського рішення, яка характеризується правильним вибором моменту його прийняття:
  78. До кількісних методів обґрунтування управлінських рішень відносять:
  79. Певні управлінські рішення називаються реальними тому, що вони:
  80. Тип процесу управління, що характеризується необхідністю коригування кожного з його етапів після проходження наступного:
  81. Вимоги до управлінського рішення:
  82. Організаційні непрограмовані рішення:
  83. Сукупність послідовних і цілеспрямованих дій керівника та всього апарату управління щодо узгодження спільної діяльності працівників:
  84. До ознак, які характеризують управлінські рішення, відносять:
  85. Зміст управлінського рішення, який виявляється в тому, що на його розробку і прийняття потрібні фінансові, матеріальні та інші витрати:
  86. Приймати обґрунтовані управлінські рішення в умовах невизначеності керівнику допомагає:
  87. Моделі прийняття управлінських рішень:
  88. Метод пошуку альтернативних варіантів управлінських рішень, що базується на пошуку альтернатив шляхом ініціювання уявлення про ідеальне вирішення проблеми, яке може наштовхнути на нові варіанти дій:
  89. Суб’єктом управління може бути:
  90. До умов прийняття ефективних управлінських рішень відносять:
  91. Основна мета управлінського рішення:
  92. Уміння менеджера приймати адекватні реаліям, кваліфіковані та обґрунтовані рішення – це:
  93.  

    Тема :: Планування як загальна функція менеджменту

  94. Стратегія, що використовується у випадках, коли організація залишає певні ринки або перепрофілює виробництво:
  95. До методів планування відносять:
  96. При побудові матриці БКГ враховуються:
  97. Створення планів підлеглими та затвердження їх керівництвом організації характерне для планування:
  98. За можливістю кількісного визначення розрізняють:
  99. Різновид управлінської діяльності, який полягає в реалізації комплексу заходів, пов’язаних із розробленням оперативного плану з метою реалізації обраної стратегії:
  100. Згідно матриці І. Ансоффа для вже наявних товарів доцільно застосувати:
  101. Форма планування, яка може мати позитивний результат тільки при наявності твердої, авторитарної системи примусу:
  102. Згідно матриці І. Ансоффа на нових ринках доцільно застосувати:
  103. Плани на 10-25 років називаються:
  104. Місія організації – це:
  105. Згідно форми представлення виділяють:
  106. Загальну стратегію організації здебільшого розробляють:
  107. Згідно матриці І. Ансоффа на вже наявних ринках доцільно застосувати:
  108. Сильні та слабкі сторони, можливості та загрози – це елементи:
  109. Цілі організації:
  110. Принцип планування, який передбачає здатність плану змінювати свій напрямок при змінних умовах діяльності та мати певні резерви:
  111. Довгострокова програма дій та порядок розподілу пріоритетів і ресурсів організації для досягнення її цілей:
  112. Розділ матриці SWOT-аналізу, у якому формуються завдання з реалізації зовнішніх можливостей за рахунок сильних сторін організації:
  113. Важливий комплексний документ, який регламентує виробничо-господарську і комерційну діяльність:
  114. Метод планування, який передбачає складання системи балансів (матеріально-речових, вартісних і трудових):
  115. Планування, що передбачає створення і підтримання відповідності між цілями організації, її потенційними можливостями й шансами в обраній сфері діяльності:
  116. Маркетингова стратегія охоплює рішення щодо:
  117. Принцип планування, який передбачає, що всі розроблені в планах заходи повинні забезпечувати постійний розвиток організації й отримання додаткового прибутку від них:
  118. Планування – це:
  119. До принципів планування відносять:
  120. Фінансова стратегія підприємства відноситься до:
  121. Цілі організації повинні бути:
  122. Стратегія, яка застосовується організаціями, що задоволені своїм попереднім курсом дій та бажають залишити існуючий стан:
  123. Плани, що носять характер напрямку дій, називаються:
  124.  

    Тема :: Організування як загальна функція менеджменту

  125. Метод вибору організаційної структури управління, який полягає у застосуванні організаційних форм, що виправдали себе в організаціях зі схожими організаційними характеристиками:
  126. Стосовно неформальних груп в організації менеджеру варто:
  127. Прагнення сумістити управління перебігом робіт з виконання спеціальних програм і проектів із лінійно-функціональним управлінням зумовило створення:
  128. Перевагою централізованої організаційної структури управління є:
  129. Якщо керівники середньої та нижчої ланки організації можуть приймати більшість управлінських рішень то така організація:
  130. Практичним результатом виконання організаційної функції є:
  131. Рівень співробітництва, який існує між частинами організації і забезпечує досягнення їхніх цілей у межах вимог, запропонованих зовнішнім оточенням:
  132. У централізованій структурі управління керівник:
  133. Повноваження, що дозволяють особі, якій вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лінійних керівників:
  134. Організаційна структура управління, в якій розподіл на окремі елементи та блоки відбувається за видами товарів та послуг, групами споживачів, географічними регіонами:
  135. Складність організаційної структури управління визначається:
  136. Владні повноваження:
  137. Основною перевагою матричних організаційних структур управління є:
  138. Структура управління, яка передбачає, що кожен орган управління спеціалізується на виконанні окремих функцій менеджменту:
  139. Структура управління, для якої характерним є високий рівень розподілу праці, розвинена ієрархія та наявність численних правил та норм:
  140. Недоліком функціонального типу організаційної структури управління є:
  141. Лінійна організаційна структура переважно застосовується в управлінні:
  142. Організаційна структура управління, яка вимагає від керівника наявності значних знань за всіма функціями управління:
  143. Лінійний тип організаційної структури управління характеризується:
  144. Високий ступінь адаптації до змін у середовищі – це перевага:
  145. Функція управління, в межах якої здійснюється розподіл робіт поміж окремими робітниками та їх групами, узгодження їх діяльності:
  146. Принцип побудови організаційних структур, який передбачає, що підлеглі виконують розпорядження тільки одного керівника і несуть відповідальність тільки перед ним:
  147. Дивізіональну організаційну структуру доцільно застосовувати, коли:
  148. Повноваження, які передаються від керівника безпосередньо його підлеглому:
  149. Процес узгодження дій, досягнення єдності зусиль усіх підрозділів та співробітників організації для реалізації її завдань та цілей - це:
  150. Зосередження владних повноважень на вищому рівні управління організацією – це:
  151. Орган управління або окремий працівник наділений функціями в управлінні, правами для їх реалізації та визначеною мірою відповідальності за виконання функцій – це:
  152. Виділення частин в організації, кожна з яких пропонує щось у відповідь на попит, запропонований зовнішнім середовищем і, зокрема, його інститутами, що знаходяться в безпосередньому зіткненні з організацією, – це:
  153. Департаменталізація – це:
  154. Організування як функція менеджменту відображає:
  155.  

    Тема :: Мотивування як загальна функція менеджменту

  156. Матеріальна мотивація – це:
  157. Мотиви виконують функцію:
  158. До процесуальних теорій мотивацій відносять:
  159. Досягнуті працівником результати відповідно до моделі Портера-Лоулера залежать від:
  160. Згідно теорії «Z» вагомими стимулами до праці є:
  161. Теорія справедливості стверджує, що:
  162. Потреба у владі проявляється у:
  163. Потреби в повазі досліджував:
  164. Модель Портера-Лоулера включає елементи:
  165. Д. Мак-Клелланд досліджував:
  166. Доручення підлеглому складної і важкої роботи, що передбачає його повну віддачу – це спосіб задоволення його:
  167. Баланс між внеском працівника в роботу й тим результатом, який він отримує від роботи – це:
  168. Зазначте послідовність етапів мотиваційного процесу:
  169. Ф. Герцберг виокремив:
  170. Матеріальні стимули поділяються на:
  171. Ознакою мотиваційного вигорання працівника є:
  172. Для задоволення соціальних потреб працівників згідно теорії А. Маслоу необхідно:
  173. Усе те, що людина вважає для себе цінним, – це:
  174. Клейтон Альдерфер виділяв:
  175. Теорії мотивації, що ґрунтуються на ідентифікації внутрішніх потреб, які змушують діяти людей так, а не інакше:
  176. Найвідоміша модифікація теорії потреб А. Маслоу – це:
  177. Сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей організації:
  178. Працівники із загостреними потребами в … прагнуть уникнути ризику, неохоче сприймають нововведення:
  179. Процес зовнішнього впливу на людину для спонукання її до конкретних дій:
  180. Зовнішні спонукання, які мають цільову спрямованість, – це:
  181. Внутрішньою винагородою є:
  182. Автором теорії мотивування, яка стверджує, що реалізація здібностей, мотивування до діяльності залежать від прагнення індивіда досягнути успіху чи уникнути негативної оцінки, є:
  183. Спонукальні причини поведінки і дій людини, які виникають під впливом її потреб та інтересів, – це:
  184. Відчуття фізіологічного, соціального або психологічного дискомфорту через брак чогось; необхідність у чомусь, що потрібне для створення і підтримування нормальних умов життя і функціонування людини, – це:
  185. Усвідомлені потреби, джерело діяльності, об’єктивна необхідність виконання певних функцій для задоволення потреб – це:
  186.  

    Тема :: Контролювання як загальна функція менеджменту

  187. Система контролю, що не дозволяє ліквідувати серйозні відхилення, перш ніж вони переростуть у великі проблеми:
  188. Поточний контроль матеріальних ресурсів:
  189. Контроль, що здійснюється безпосередньо в ході трансформаційного процесу:
  190. Коли результати реального виконання відповідають стандартам або коли відхилення від стандартів знаходяться в межах допустимого, менеджер може обрати один з варіантів дій:
  191. Контроль, який не лише виявляє відхилення від нормативів, а й спрямовує на пошук способів зменшення негативних наслідків відхилення:
  192. Контроль, який має за мету виявлення бракованої продукції і її відокремлення від якісної:
  193. Заключний контроль в організації здійснюється:
  194. Хороший зворотний зв’язок – це перевага:
  195. Способи та прийоми здійснення перевірки відповідності підконтрольних об’єктів заданим параметрам – це:
  196. Відсутність фільтрації інформації – це перевага:
  197. Функція контролювання:
  198. Завершальною стадією процесу управління є:
  199. Попередній контроль здійснюється:
  200. Тотальний контроль породжує:
  201. Прихований контроль викликає тільки:
  202. Отримання інформації на нарадах, в особистих бесідах, у розмовах телефоном є прикладами:
  203. Функція контролю, яка передбачає обов’язкову необхідність вивчення стану справ в організації:
  204. Перший етап процесу контролю демонструє його близькість з функцією:
  205. Масштаб допустимих відхилень – це межі, в яких:
  206. Заключним етапом процесу контролю є:
  207. Керівник повинен встановлювати:
  208. Вид контролю, який здійснюється для оцінювання правильності виконання роботи підлеглими й узгодження розміру винагороди з результатами роботи:
  209. Значні витрати часу – це недолік таких методів вимірювання реальних процесів в організації, як:
  210. Вид контролю, що визначає міру придатності вхідних ресурсів організації для виготовлення продукту певної якості:
  211. Параметрами ефективної системи контролю є:
  212. Параметр ефективної системи контролю, який передбачає, що результати здійснення контролю повинні бути більшими за витрати, пов’язані з його проведенням:
  213. Послідовна перевірка усієї сукупності підконтрольних об’єктів, процесів та суб’єктів, – це:
  214. За рівнем охоплення підконтрольних об’єктів виокремлюють:
  215. Види контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій:
  216. Певні показники результативності, яких необхідно досягнути, виражені кількісно та обмежені у часі – це:
  217.  

    Тема :: Інформація і комунікації в менеджменті

  218. Підвищенню ефективності комунікацій сприяє:
  219. Спосіб подолання перепон при міжособистісних комунікаціях:
  220. Основні перепони в організаційних комунікаціях:
  221. До організаційних документів не належать:
  222. В організації документація за призначенням буває:
  223. Здатність поставити себе на місце співрозмовника, врахувати його особливості характеру, – це:
  224. Інформація, яка стосується вирішуваної проблеми у менеджменті:
  225. Комунікаційний стиль, який передбачає, що керівник вказує як працівники повинні виконати свою роботу:
  226. В організації інформація за змістом буває:
  227. Вербальний канал комунікації реалізується через:
  228. Комунікації передбачені організаційною структурою:
  229. Комунікаційна мережа «ланцюг»:
  230. До централізованих комунікаційних мереж відносять:
  231. Особа, яка генерує ідею або збирає, опрацьовує інформацію та передає її:
  232. Удосконалення міжособових комунікацій можливе на основі:
  233. Комунікаційний стиль, який передбачає пошук взаємної згоди сторін, спілкування з приводу результативної дії:
  234. Групові дискусії, розповсюдження чуток, промови відносяться до:
  235. Повідомлення, відправник, канал зв’язку, одержувач – це елементи процесу:
  236. Комунікації бувають:
  237. Соматичні проблеми в комунікаціях пов’язані з:
  238. Зворотний зв’язок у комунікаційному процесі – це:
  239. Перевагою усної комунікації є:
  240. Першим етапом комунікаційного процесу є:
  241. Комунікаційні перешкоди, зумовлені багатозначністю слів:
  242. Перепони на шляху міжособистісних комунікацій, обумовлені впливом інтонації та жестів на розуміння змісту повідомлення:
  243. Базовим елементом процесу комунікації є:
  244. Фактори, що перешкоджають здійсненню ефективної комунікації:
  245. Засіб, за допомогою якого відбувається переміщення повідомлення від відправника до одержувача:
  246. Комунікація – це:
  247. Елементами комунікаційного процесу є:
  248.  

    Тема :: Керівництво та лідерство

  249. Інструментальний стиль подібний стилю, що орієнтований на:
  250. До характеристик анархічного управління відносять:
  251. Стиль «убоге керування»:
  252. Керівники, що належать до експлуататорсько-авторитарної системи Р. Лайкерта:
  253. Цілеспрямована дія впливаючого на виконавця шляхом зосередженого впливу на його психіку з метою вселити впевненість виконавця у собі - це:
  254. Стиль керівництва, що характеризується високим рівнем децентралізації повноважень, вільним прийняттям рішень і виконанням завдань, оцінкою роботи після її завершення:
  255. Повний авторитет керівника:
  256. Стиль керівництва «невтручання» передбачає:
  257. Одна з агресивних форм впливу:
  258. Авторитарний стиль керівництва:
  259. Харизматична влада – це теж саме, що й:
  260. Модель лідера, яка передбачає, що лідер є носієм загальнолюдських норм моралі:
  261. Стиль керівництва, коли керівник у своїх діях прагне достатньою мірою поєднати орієнтацію як на інтереси людини, так і на виконання завдання:
  262. Демократичний стиль керівництва має підкріплюватися високоефективною системою:
  263. Стиль керівництва, за якого керівник централізує повноваження і позбавляє підлеглих свободи у прийнятті рішень, - це:
  264. До основних якостей лідера відносять:
  265. Стиль керівництва, спрямований на участь членів колективу в обговоренні важливих питань його функціонування:
  266. Влада, що може викликати у підлеглих негативну реакцію:
  267. Стиль керівництва, який доцільно застосувати в форс-мажорних ситуаціях:
  268. Модель лідера, за якої передбачається, що спосіб життя лідера ідентичний способу життя будь-якого члена соціальної групи, називається:
  269. Стійкий образ дій, прийомів керівника у процесі управління – це:
  270. Влада застосована на винагороді:
  271. Форма влади, що базується на поведінці підлеглих, яка відображає дотримання встановлених стандартів:
  272. Обмежений час впливу характерний для:
  273. Форма влади, що формується на засадах харизми, тобто на силі особистих якостей або здібностей лідерів:
  274. Влада, яка ґрунтується на впевненості підлеглого про наявність у керівника спеціальних знань і вмінь, що дадуть йому змогу задовольнити свої потреби, - це:
  275. Вплив на підлеглого через страх характеризує:
  276. Влада є:
  277. Психологічний прийом, за допомогою якого працюючі стають безпосередніми учасниками підготовки рішень та інших заходів:
  278. Аргументований активний вплив за допомогою логічних способів, що базується на передачі точки зору впливаючого, при якому виконавець розуміє, що він робить і чому:
  279.  

    Тема :: Управління організаційними конфліктами

  280. Порушення службової етики керівником проявляється у:
  281. Причини виникнення конфліктів, пов’язаних із психологічними особливостями учасників управлінського процесу:
  282. За ступенем впливу на колектив виокремлюють такі конфлікти:
  283. За ознакою «об'єктивність - суб'єктивність причини» конфлікти бувають:
  284. За тривалістю перебігу конфлікти бувають:
  285. Види конфліктів за безпосередніми причинами виникнення:
  286. Конфлікти, які розгортаються у формі конкуренції між організаціями, їх носіями та виразниками є власники, керівники вищої ланки – це:
  287. За управлінським статусом учасників конфлікти поділяються на:
  288. Придушення почуттів, прагнень, бажань – це:
  289. Конфлікти як протиріччя між очікуваннями, вимогами окремої особистості та сформованими в групі нормами поведінки й праці – це:
  290. Включеність у конфлікт усієї групи, утворення мікрогруп, які починають діяти як суб’єкти конфлікту, – це:
  291. Стиль вирішення конфлікту, при якому одна особа змушує іншу прийняти свою точку зору:
  292. Відхід від дійсності, віддавання мріям, фантазіям – це:
  293. Переведення психічної енергії в інші сфери діяльності (заняття мистецтвом, спортом, музикою тощо) – це:
  294. Зміна домагань по відношенню до об’єкта, що спричинює внутрішню проблему – це:
  295. Цілеспрямований, зумовлений об’єктивними законами вплив на динаміку конфлікту в інтересах розвитку або руйнування тієї системи, до якої має відношення конфлікт – це:
  296. Приписування негативних якостей іншому, необґрунтована критика інших:
  297. Неадекватне самовиправдання своїх вчинків і дій:
  298. Зробити вибір на користь якогось варіанту і приступити до його реалізації – це:
  299. Роздратованість, пригнічений настрій, зниження працездатності, поганий сон, головний біль – це:
  300. Примітивні форми поведінки, ухиляння від відповідальності:
  301. Етап розвитку конфлікту на якому виникають протиріччя в інтересах, цілях сторін, усвідомлення їх несумісності, однак зовні відносини між ними не відхиляються від норми:
  302. Конфлікт, який характеризується очевидним, яскраво вираженим, емоційно насиченим зіткненням сторін:
  303. Вказати внутрішньоорганізаційні конфлікти:
  304. До позитивних функцій конфлікту відносять:
  305. До негативних функцій конфлікту відносять:
  306. Суперечливі позиції сторін щодо того чи іншого питання, рішення, події; прагнення до протилежних цілей – це:
  307. Конфлікт починається з:
  308. Об’єктивна причина, через яку опоненти вступають у «боротьбу» – це:
  309. Зіткнення протилежних поглядів, інтересів і дій окремих людей та груп – це:
  310.  

    Тема :: Основні засади підприємництва

  311. Некомерційне господарювання – це:
  312. Відповідно до Господарського кодексу України самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) для досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, є:
  313. До ознак підприємництва відносять:
  314. Не заборонено займатися підприємницькою діяльністю:
  315. До ризиків, що підлягають страхуванню, відносять:
  316. До суб’єктів господарювання не належать:
  317. Функціями підприємця є:
  318. Функція підприємця, що полягає в здійсненні освоєння виробництва нових видів продукції, нових технологій, нових матеріалів, – це:
  319. Обов’язкові правила поведінки, якими зобов’язані керуватися й котрих повинні дотримуватись усі учасники певного процесу, – це:
  320. У Господарському кодексі України підприємство визначено так:
  321. До принципів підприємницької діяльності не відносять:
  322. Підприємство як самостійний господарюючий суб’єкт не являє собою:
  323. До формальних ознак підприємства не відносять:
  324. До цілей підприємства не відносять:
  325. Основним методом регулювання діяльності підприємств у ринковій економіці є:
  326. Яка із зазначених ознак не відповідає місцю підприємства в ринковій економіці:
  327. Критерієм оцінки ефективності господарської та фінансової діяльності підприємств у ринковій економіці є:
  328. За формою власності підприємства не класифікують на такі:
  329. За метою і характером діяльності підприємства поділяють на такі:
  330. Основними ознаками підприємства є:
  331. До відомостей, що обов’язково містяться в статуті підприємства, не відносять:
  332. Документ, що складається під час організації підприємства, затверджується його власником (власниками) майна, а для державних підприємств – власником майна за участю трудового колективу, – це:
  333. За правовим статусом і формою господарювання підприємства поділяють на:
  334. Підприємства, у яких середньооблікова кількість працівників за звітний фінансовий рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг річного доходу не перевищує 10 мільйонів євро, відносять до:
  335. За способом утворення та формування статутного фонду підприємства класифікують на:
  336. За приналежністю капіталу підприємства поділяють на:
  337. За територіальною цілісністю та рівнем підпорядкування виділяють такі підприємства:
  338. Відповідно до Господарського кодексу України підприємства відносять до великих, середніх або малих за:
  339. Підприємства, що утворюються двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діють на основі об’єднання майна чи трудової діяльності учасників, – це:
  340. Основною ознакою відмінності господарських товариств є:
  341. Основною метою економіки є:
  342. Назвіть проблеми суспільства, відповідь на які дає економіка:
  343. Складники економічної системи розглядаються в такій послідовності:
  344. Вироблені продукти до споживача згідно з його часткою, отриманою за розподілом, постачає:
  345. Забезпечує перетворення продукту в об’єкт індивідуального привласнення й споживання:
  346. Пропорцію кожного члена суспільства у виробленому продукті встановлює:
  347. Продукт, що є об’єктом купівлі й продажу та підлягає обміну на інший продукт або гроші, – це:
  348. Економічний продукт – це:
  349. До сфери нематеріального виробництва не відносять:
  350. Виділяють такі форми товару:
  351. До сфери матеріального виробництва не відносять:
  352. Підприємство є об’єктом вивчення:
  353. Екстенсивний шлях розвитку передбачає:
  354. Предметом вивчення макроекономіки є:
  355. Безперервний процес одержання й нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, упровадження останньої у виробництво та всі сфери життя – це:
  356. Формам науково-технічної революції:
  357. Інтенсивний шлях розвитку передбачає:
  358. Поява принципово нових науково-технічних ідей, стрибок у розвитку продуктивних сил, їх перехід у якісно новий стан – це:
  359. До основних напрямів НТП належить:
  360. Господарська діяльність – це:
  361.  

    Тема :: Структура та управління підприємництвом

  362. Командитному товариству найбільш властива така риса, як:
  363. Учасники товариства з додатковою відповідальністю мають відповідати за борги товариства:
  364. Товариства з обмеженою відповідальністю більш поширені, ніж товариства з повною відповідальністю у зв’язку з тим, що:
  365. Договірні відносини щодо тимчасового володіння й користування майном характерні для:
  366. Головна відмінність публічного акціонерного товариства від приватного полягає в:
  367. Об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, що на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність, – це:
  368. Якщо іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, – це:
  369. Підприємство, майно якого є власністю трудового колективу, кооперативу, іншого статутного товариства, суспільної чи релігійної організації, – це:
  370. Об’єднання підприємств – це:
  371. Підприємство, що створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства, – це:
  372. Постійний і системний вплив на діяльність структур підприємства для забезпечення узгодженої роботи й досягнення кінцевого позитивного результату – це:
  373. До числа основних загальних функцiй менеджменту не належить:
  374. До загальних функцiй управління належать:
  375. Управління – це :
  376. Управління з функціональних позицій – це процес:
  377. За ознакою процесів управління розрізняють функції:
  378. Контролювання як функція управління – це:
  379. Процес формування структури управління, розподілу завдань, повноважень та відповідальності між працівниками, суб’єкта господарювання для досягнення загальних цілей його діяльності – це:
  380. До конкретних функцій управління не відносять:
  381. Мотивування як функція управління – це:
  382. До принципів управління підприємством не належить:
  383. Досягнення максимально можливих результатів діяльності за мінімальних витрат характеризує принцип управління:
  384. Підприємство розглядається як відкрита система, що складається із взаємодіючих та взаємопов’язаних елементів, згідно з принципом:
  385. Методи управління – це:
  386. Принцип ієрархічності передбачає:
  387. Способи впливу на трудові колективи чи окремих працівників, що об’єктивно необхідні для досягнення цілей підприємства, характеризують:
  388. Соцiально-психологiчнi методи управління – це:
  389. Розрізнять такі групи методiв управління:
  390. Адміністративні методи управління – це:
  391. Економiчнi методи управління – це:
  392. До економічних методів управління відносять:
  393. Наказ є формою впливу такого методу управління, як:
  394. Адміністративні методи управління не включають:
  395. Соціально-психологічні методи управління передбачають:
  396. Склад виробничих й управлінських підрозділів підприємства, а також система взаємозв’язків щодо обміну матеріальними та інформаційними потоками між ними – це:
  397. Організаційна структура управління – це:
  398. До вимог побудови організаційних структур не відносять:
  399. Ланка управління – це:
  400. Здатність організаційної структури чітко реагувати на зміну попиту, удосконалення технології виробництва, появу інновацій називається:
  401. До чинників, що визначають вибір виду організаційної структури управління, не відносять:
  402. До принципів планування не відносять:
  403. Планування діяльності підприємства – це:
  404. Метою планування є:
  405. За принципами визначення планових показників розрізняють такі методи планування:
  406. За узгодженістю ресурсів і потреб розрізняють такі методи планування:
  407. За способом розрахунку планових показників розрізняють такі методи:
  408. Ресурсний метод планування використовується при:
  409. Нормативний метод планування передбачає розрахунок планових показників на основі:
  410. Узгодження потреб підприємства з необхідними ресурсами передбачає такий метод планування:
  411. Планові показники визначаються на підставі розрахунків впливу чинників згідно з таким методом, як:
  412.  

    Тема :: Методи та форми організації діяльності підприємства

  413. Значення планових показників визначається на основі їх динаміки в минулому в разі використання такого методу, як:
  414. За термінами плани поділяються на:
  415. Назвіть метод використання якого ґрунтується на принципі мобілізації творчих здібностей персоналу:
  416. За об’єктами планування розрізняють такі плани:
  417. Назвіть метод використання якого не потребує повертатися до минулого та прагнути рухатися вперед:
  418. Завданням якого плану є визначення можливих обсягів продажу, формування портфеля замовлень, освоєння нових видів продукції :
  419. Завданням якого плану є визначення номенклатури, асортименту та кількості продукції, що виготовляється в натуральних і вартісних показниках:
  420. Залежно від тривалості планового періоду розрізняють:
  421. Назвіть план, що деталізує показники тактичного плану для організації планомірної та ритмічної роботи всього підприємства і його структурних підрозділів протягом короткого проміжку часу:
  422. Назвіть план, що передбачає економічний та соціальний розвиток підприємства на короткостроковий або середньостроковий період, визначає сукупність конкретних дій та засобів для досягнення намічених:
  423. Стратегія – це:
  424. Стратегічне планування – це
  425. Стратегічна ціль – це:
  426. Головна загальна ціль підприємства, яка визначає причину його існування, – це:
  427. За рівнем управління розрізняють такі стратегії:
  428. За характером поведінки на ринку виділяють такі стратегії:
  429. За позицією в конкурентному середовищі розрізняють такі стратегії:
  430. За стадією життєвого циклу підприємства розрізняють стратегію:
  431. До зовнішніх чинників, що впливають на вибір стратегії підприємства, відносять:
  432. Необоротні активи – це:
  433. Поточні плани розробляють на такий період:
  434. Характерною особливістю основних засобів є:
  435. До складу активів входять:
  436. Вкажіть ознаку, яка характеризує поділ основних засобів підприємства на активну й пасивну частини?
  437. До основних засобів не відносять:
  438. Період часу, упродовж якого підприємство планує використовувати необоротні активи, – це:
  439. До активної частини основних засобів відносять:
  440. Вкажіть джерела формування коштів на придбання основних засобів:
  441. До пасивної частини основних засобів відносять:
  442. Структура основних засобів – це:
  443. Нематеріальні активи підприємства – це:
  444. Матеріальні активи, які призначені для використання впродовж періоду більше одного року та які не входять до складу основних засобів, характеризують:
  445. Первісна вартість основних засобів складається із:
  446. До нематеріальних активів відносять:
  447. Амортизаційна вартість основних засобів – це:
  448. Залишкова вартість основних засобів відображає:
  449. Під фізичним зносом розуміють:
  450. Моральний знос основних засобів – це:
  451. Інтенсивність зносу основних засобів залежить від:
  452. Амортизація – це:
  453. Як попередити втрати від передчасного морального зносу основних засобів?
  454. Норма амортизації – це:
  455. Сума амортизаційних відрахувань не використовується на:
  456. До чинників, які впливають на фізичний знос основних засобів, відносять:
  457. Розширене відтворення основних засобів не здійснюється шляхом:
  458. До форм простого відтворення основних засобів відносять:
  459. Укажіть методи прискореної амортизації основних засобів:
  460. Шляхами вибуття основних засобів є:
  461. Вкажіть показник, що характеризує інтенсивність оновлення основних засобів:
  462. Вкажіть показник, якій характеризує ефективність використання основних засобів:
  463.  

    Тема :: Ресурсне забезпечення діяльності підприємства

  464. Кругообіг елементів оборотних активів уключає:
  465. Оборотні активи підприємства − це:
  466. До оборотних активів не відносять:
  467. Запаси підприємства – це активи, які:
  468. Заборгованість покупців або замовників за надані їм товари, роботи, послуги, фінансових і податкових органів та інших контрагентів – це:
  469. Матеріальні цінності, що придбані й утримуються підприємством з метою подальшого продажу, – це:
  470. Незавершене виробництво – це:
  471. До складу оборотних активів підприємства входять:
  472. Основними функціями оборотних активів є:
  473. Назвіть елемент, що не входить до складу запасів:
  474. За джерелами формування оборотні активи поділяються на:
  475. Кошти, які утворюють за рахунок кредитів, відносять до:
  476. Метод нормування оборотних активів, що ґрунтується на розрахунках нормативів за кожним нормованим елементом, називають:
  477. Метод розрахунку оборотних активів, який передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей із подальшим коригуванням фактичних запасів і вилученням із них надлишкових, називають:
  478. Назвіть елемент оборотних активів що не нормується:
  479. Мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас для нормального функціонування підприємства – це:
  480. Назвіть метод оцінки запасів підприємства при їх вибутті, що передбачає визначення витрат за кожною конкретною одиницею використаних виробничих запасів:
  481. Страховий (резервний) запас визначають як:
  482. Розмір якого запасу визначається виходячи з середнього інтервалу між постачаннями?
  483. Норматив оборотних активів у незавершеному виробництві визначається з урахуванням:
  484. Норму запасу готової продукції на складі визначають:
  485. Назвіть метод оцінки запасів підприємства при вибутті, що передбачає їх використання у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство:
  486. Ефективність використання оборотних активів характеризує показник:
  487. Оборотність оборотних активів обчислюється:
  488. Коефіцієнт швидкої ліквідності визначається:
  489. Кількість оборотних активів підприємства, що припадає на одну гривню реалізованої продукції, характеризує показник:
  490. Коефіцієнт оборотності оборотних активів визначають як:
  491. Коефіцієнт оборотності оборотних активів характеризує:
  492. Тривалість одного обороту оборотних активів визначають як:
  493. Оборотні активи використовуються ефективноколи:
  494. За рівнем участі у виробничій діяльності персонал класифікується на:
  495. Сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності, – це:
    робоча сила
  496. Персонал, що безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей або забезпечує умови для нормального ходу виробничого процесу, – це:
  497. Вкажіть із зазначених категорій працівників, які не належать до фахівців:
  498. Працівники, які організовують виробництво та здійснюють управління діяльністю підприємства та його структурних підрозділів, – це:
  499. Працівники, які володіють знаннями в одній або кількох галузях наук, займаються інженерно-технічними, економічними й іншими видами діяльності, – це:
  500. Працівники, які мають високий рівень знань у певній галузі, підкріплений наявністю диплома найвищої кваліфікації, – це:
  501. До якої категорії персоналу підприємства відповідно до класифікатора професій на основі ISCO-88 слід віднести інженера:
  502. До якої категорії персоналу підприємства слід віднести економіста?
  503. До категорії “технічні службовці” відносяться працівники, які:
  504. Кваліфікація − це:
  505. Вид трудової діяльності, яка потребує відповідних спеціальних знань та практичних навичок, визначає:
  506. За відношенням до власності персонал підприємства поділяється на:
  507. Різновид трудової діяльності в межах певної професії – це:
  508. Розрізняють такі кваліфікаційні групи спеціалістів:
  509. Працівники, які працюють на підприємстві певний термін часу, належать до:
  510. Відсутність спеціальної підготовки та досвіду практичної роботи характеризує робітників:
  511. Співвідношення між окремими групами персоналу відповідно до його класифікаційних ознак характеризує:
  512. Для визначення кваліфікаційного рівня робітників і службовців застосовується:
  513. Розрізняють такі види структур персоналу:
  514.  

    Тема :: Витрати та доходи, як результат діяльності підприємства

  515. Вкажіть, як обчислюється середньооблікова кількість працівників за місяць:
  516. Співвідношення загальної кількості прийнятих працівників і середньооблікової кількості працівників за цей період характеризує коефіцієнт:
  517. Середній стаж роботи визначає:
  518. До показників якісного складу персоналу не відносять:
  519. Співвідношення кількості працівників, які працюють стабільно, та їх середньооблікової кількості за цей період – це:
  520. Продуктивність праці характеризує:
  521. Рівень плинності кадрів визначається:
  522. Продуктивність праці показує:
  523. Вкажіть показники, які визначають продуктивність праці:
  524. Заробітна плата – це:
  525. Виробіток – це:
  526. До функцій заробітної плати не відносять:
  527. Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці – це:
  528. Додаткова заробітна плата визначається у відсотках від:
  529. Співвідношення між окремими складниками заробітної плати, їх частка в загальній сумі характеризують:
  530. Розмір преміальних доплат визначається у процентах від:
  531. Укажіть основні форми заробітної плати:
  532. Тарифна система включає:
  533. Тарифна сітка визначає:
  534. Виділіть елементи тарифної сітки:
  535. У довіднику кваліфікаційних характеристик професій відображено:
  536. Середній тарифний розряд визначається як величина:
  537. Перелік назв посад працівників і розмірів їхніх місячних окладів, які застосовуються для оплати праці керівників, фахівців, технічних службовців, а також робітників деяких професій, – це:
  538. Укажіть основні системи заробітної плати за погодинної форми:
  539. Укажіть основні системи заробітної плати за відрядною формою:
  540. Заробітна плата робітника-відрядника залежить від:
  541. Заробітна плата робітника-погодинника залежить від:
  542. Розподіл заробітної плати та стимулювання за безтарифної системи оплати праці здійснюється на основі:
  543. Визначте форму оплати праці, що передбачає розподіл визначеної частини прибутку підприємства між його працівниками:
  544. Заробітна плата за комісійної системи оплати залежить від:
  545. Визначте недолік відрядно-прогресивної форми оплати праці:
  546. За непрямої системи заробітна плата допоміжних робітників залежить від:
  547. За непрямої системи заробітна плата підсобника залежить від:
  548. Заробітна плата за безтарифної системи залежить від:
  549. Вкажіть систему оплати праці, яку доцільно використовувати на підприємстві, якщо праця робітників на ньому не нормується, а керівництво підприємства прагне створити робітникам мотиви для якісного виконання ними своїх обов’язків:
  550. За якої системи оплати праці виробіток робітника в межах норми оплачується за звичайними відрядними розцінками, а додатковий виробіток – за підвищеними?
  551. Вкажіть систему оплати праці, яку доцільно використовувати в структурному підрозділі підприємства, де добре організовано нормування праці та можливий облік виробітку й понад установлену норму:
  552. Установлення розцінки за весь обсяг робіт із визначенням терміну його виконання передбачається:
  553. За результатами загальної діяльності підприємства виділяють такі системи участі в прибутках:
  554. У розрахунок середньої заробітної плати не включаються:
  555. Виробнича програма підприємства – це :
  556. Асортимент продукції – це :
  557. Номенклатура продукції підприємства – це :
  558. Вкажіть показники виробничої програми, які характеризують виробничу спеціалізацію підприємства:
  559. Умовно-натуральні показники виробничої програми належать до :
  560. До вартісних показників виробничої програми підприємства не належить :
  561. До трудових вимірників виробничої програми підприємства не належать :
  562. Для підприємства, що випускає вузький асортимент однорідної продукції найбільш прийнятними є такі показники виробничої програми :
  563. Універсальними показниками виробничої програми в системі оцінки обсягів виробництва та реалізації продукції є :
  564. Товарна та чиста продукція є показниками :
  565.  

    Тема :: Управління персоналом підприємства. Економіка праці

  566. Товарна продукція не включає :
  567. Оцінка вартості товарної продукції проводиться за :
  568. Валова продукція підприємства характеризує :
  569. Для розрахунку обсягу валової продукції необхідні дані про :
  570. Валовий оборот підприємства характеризує :
  571. До складу чистої продукції не входить :
  572. Внутрішньозаводський оборот підприємства характеризує обсяг продукції :
  573. Якщо темпи росту матеріальних витрат більші, ніж темпи росту товарної продукції, це свідчить про :
  574. Додаткову вартість, створену на підприємстві за певний період, відображає показник :
  575. Обсяг нормативно-чистої продукції підприємства розраховується як :
  576. Обсяг виробленої та відвантаженої споживачеві продукції характеризує :
  577. Реалізована продукція не включає :
  578. Коефіцієнт товарності вказує на :
  579. Зростання залишків готової продукції на складах підприємства в кінці місяця порівняно з початком місяця свідчить про :
  580. Коефіцієнт внутрішньовиробничого комбінування характеризує :
  581. Сертифікація продукції – це :
  582. Якість продукції – це :
  583. Конкурентоспроможність – це :
  584. До основних напрямів маркетингової діяльності не відносять :
  585. Маркетинг – це :
  586. Фінансова діяльність підприємства – це :
  587. До завдань фінансової діяльності підприємств не відносять :
  588. Дохід підприємства є :
  589. До внутрішніх джерел фінансування підприємства належать :
  590. За видом діяльності доходи підприємства класифікуються на :
  591. За повнотою та місцем відображення доходи підприємства класифікуються на :
  592. Укажіть правильну відповідь :
  593. Загальна сума доходу, яку отримує підприємство від усіх видів діяльності у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах на території України й за її межами, за певний проміжок часу, – це :
  594. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) – це :
  595. Доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, – це :
  596. За видами діяльності розрізняють доходи :
  597. Інші операційні доходи не включають :
  598. Зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок господарських операцій та інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій з власниками), – це :
  599. Назвіть чинники, які впливають на величину виручки від реалізації продукції :
  600. До доходів від фінансових операцій підприємства відносяться доходи від :
  601. Дохід, який отримує підприємство від реалізації основних засобів – це :
  602. Прибуток – це :
  603. Перевищення витрат звітного періоду над доходами звітного періоду характеризує :
  604. Прибуток виконує такі функції :
  605. Прибуток як основний результативний показник діяльності підприємства характеризує :
  606. Розподіл доходу між підприємством і державою, виробничою та невиробничою сферою забезпечує функція прибутку :
  607. Прибуток від операційної діяльності – це :
  608. Валовий прибуток (збиток) – це :
  609. Чистий прибуток – це :
  610. Прибуток після оподаткування не може бути використаним на :
  611. Рентабельність – це :
  612. Ефективність – це :
  613. Розрізняють такі види рентабельності :
  614. Показники рентабельності визначають як :
  615. Загальна рентабельність підприємства – це :
  616.