Волинський національний університет імені Лесі Українки

Тест ::: 027 Музеєзнавство, пам’яткознавство / Музеєзнавство, пам’яткознавство, культурний туризм

Тема :: Україна: історія, культура, ментальність

1. Як називається мальовниче зображення зі смальти, яким прикрашалися собори, церкви та князівські палаци Русі
   • фреска
   • рельєф
   • мозаїка
   • барельєф
2. Оберіть автора відомого твору давньоруської літератури "Повчання дітям"
   • Іларіон
   • Володимир Мономах
   • Нестор
   • Ярослав Мудрий
3. "Слово о полку Ігоревім" написано
   • між 1227 та 1242 рр.
   • у Х ст.
   • між 1185 та 1188 рр.
   • у XIV ст.
4. Оберіть рік відкриття Галицької митрополії
   • 1301 р.
   • 1303 р.
   • 1340 р.
   • 1345 р.
5. Готичний стиль поширюється в Галичині
   • у ХІV ст.
   • У ХV ст.
   • У ХІІІ ст.
   • у ХVІ ст.
6. Як називалася перша книга, видрукована в Україні І. Федоровим
   • Псалтир
   • Остромирове Євангеліє
   • Синопсис
   • Апостол
7. Оберіть автора фундаментальної праці «Граматика словенська» (1619 р.)
   • Г. Смотрицький
   • М. Смотрицький
   • К. Сакович
   • Й. Борецький
8. Визначте мистецький стиль, який панував в архітектурі в другій половині ХVІІ - першій половині ХVІІІ ст. й означав "химерний, чудернацький"
   • рококо
   • готичний
   • бароко
   • класицизм
9. Про яку пам’ятку йдеться? "переписаний 1670 р. в монастирі біля Прилук (нині Чернігівська обл.). Літопис називається «Кройніка» і написаний Захарією Копистенським між 1623-1627 рр. В літописі історія України доведена до 1597 р. і викладена у тісному взаємозв’язку з загальною світовою історією"
   • Густинський літопис
   • Літопис Самовидця
   • Київський літопис
   • Пересопницький літопис
10. Про кого йдеться? "Видатний учений та мислитель. Син реєстрового козака Полтавського полку, він учився в Київській Академії потім в університетах Мюнхену, Відня, Бреславу. Повернувшись на територію України, був короткий час професором Харківського університету. Його девіз - "пізнай самого себе"
    • Т. Шевченко
    • Г. Сковорода
    • Т. Прокопович
    • І. Гізель
11. Про якого діяча йдеться: "У 1812 р., під час російсько-французької війни, з дозволу генерал-губернатора сформував на Полтавщині 5-й український козачий полк. Упродовж 1817 – 1821 рр. – директор Полтавського театру»."
    • С. Гулака-Артемовського
    • І. Карпенка-Карого
    • І. Котляревського
    • М. Садовського
12. Перша "Просвіта" в Східній Галичині виникла у
    • 1868 р. у Галичі
    • 1868 р. у Львові
    • 1871 р. у Перемишлі
    • 1870 р. у Тернополі
13. 1863 р. і 1876 р. в історії України пов’язані з
    • упровадженням земств та єдиної системи початкової освіти
    • заснуванням товариства "Просвіта" та Літературного товариства імені Тараса Шевченка
    • забороною друкування та завезення з-за кордону книг українською мовою
    • утворенням перших гуртків хлопоманів і народників
14. Оберіть серед перелічених творів ті, що написані Лесею Українкою
    • Товаришки
    • За правдою
    • Зелений гай
    • Бояриня
15. Оберіть галузь культури в якій працювали на початку ХХ ст. К. Стеценко, А. Кошиц, С. Людкевич, В. Барвінський, М. Леонтович
    • архітектура
    • музика
    • образотворче мистецтво
    • література
16. Українська академія наук була заснована
    • у 1917 р. за часів Української Центральної ради
    • у 1918 р. за часів Української Центральної ради
    • у 1918 р. за часів Директорії
    • у 1918 р. за Гетьманату
17. Коли і в яких містах України Гетьманат Павла Скоропадського відкрив нові університети
    • у 1917 р. у Полтаві та Києві
    • у 1917 р. в Києві та Харкові
    • у 1918 р. у Києві та Кам’янці-Подільському
    • у 1918 р. у Києві та Катеринославі
18. У 1920-х рр. в УСРР М. Хвильовий, М. Куліш та інші письменники створили літературну організацію
    • ВАПЛІТЕ
    • Гарт
    • Плуг
    • Просвіта
19. У першій половині ХХ століття в галузі історичної науки в Україні працював
    • Б. Грінченко
    • Д. Яворницький
    • К. Стеценко
    • М. Драгоманов
20. На початку ХХ ст. в галузі образотворчого мистецтва працював
    • М. Бойчук
    • І. Труш
    • К. Стеценко
    • Т. Шевченко
21. До діячів кіно і театру 1920–30-х років відноситься
    • М. Лисенко
    • А. Бучма
    • І. Труш
    • Г. Нарбут
22. Що таке "ждановщина"
    • узагальнена назва тієї культурної політики, яку проводило сталінське керівництво в 1930-хроках
    • система заходів ВКП(б), спрямована на відбудову народного господарства в 1945-1950 рр.
    • політика сталінського керівництва в галузі культури в післявоєнні роки
    • напрям розвитку культури в СРСР у 1930-ті роки
23. За який твір В. Сосюру було звинувачено в "українському буржуазному націоналізмі"
    • "Червона зима"
    • "Любіть Україну"
    • "Мазепа"
    • "Україна в огні"
24. Оберіть серед перелічених осіб того, хто увійшов в історію України як "шістдесятник"
    • Микола Хвильовий
    • Микола Зеров
    • Остап Вишня
    • Василь Симоненко
25. Роман О. Гончара "Собор" вийшов
    • у 1966 р.
    • у 1968 р.
    • у 1969 р.
    • у 1970 р.
26. І. Дзюба був автором?
    • "Дорога болю"
    • "Лебеді материнства"
    • "Інтернаціоналізм чи русифікація"
    • "Лихо з розуму"
27. Виберіть варіант відповіді, в якому прізвища авторів розташовані відповідно до назв їх творів
    • І. Дзюба "Курдському братові", Л. Лук’яненко "Сповідь у камері смертників", В.Симоненко "Інтернаціоналізм чи русифікація", д. Павличко "правда кличе"
    • І. Дзюба "Курдському братові", Л. Лук’яненко "Інтернаціоналізм чи русифікація", В. Симоненко "правда кличе", Д. Павличко "Сповідь у камері смертників"
    • І. Дзюба "Інтернаціоналізм чи русифікація", Л. Лук’яненко "Сповідь у камері смертників", В.Симоненко "Курдському братові", Д. Павличко "Правда кличе"
    • І. Дзюба "Інтернаціоналізм чи русифікація", Л. Лук’яненко "Сповідь у камері смертників", В.Симоненко "Правда кличе", Д. Павличко "Курдському братові"
28. За яким принципом складено цей логічний ряд? "Камінний хрест", "Криниця для спраглих", "Білий птах з чорною ознакою", "Вавилон ХХ", "Тіні забутих предків", "Вечір напередодні Івана Купала"
    • фільми українського поетичного кіно
    • фільми режисера Юрія Іллєнка
    • фільми режисера Сергія Параджанова
    • українські фільми 1960–1980-х років, які не було випущено на екрани через заборону збоку цензури
29. Закон "Про мови в Українській РСР" був прийнятий
    • у 1996 р
    • у 1995 р
    • у 1989 р
    • у 1985 р
30. Скільки разів представники від України перемагали в пісенному конкурсі "Євробачення"
    • один
    • два
    • три
    • чотири

 

Тема :: Історія музейної справи

31. Музейна справа
    • спеціальна галузь культурно-освітньої та наукової діяльності, яка здійснюється музеями щодо комплектування, збереження, вивчення і використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури
    • особлива форма діяльності, пов’язана із виробленням, поширенням і використанням знань, які суспільству до цього були ще невідомі, що дозволяє збагатити теоретичні і практичні знання про закономірності розвитку природи і суспільства
    • спеціальна галузь наукової та культурно-освітньої діяльності, яка здійснюється музеями щодо комплектування, збереження, вивчення і використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури
32. Перші музейні заклади в Україні виникли
    • на початку ХІХ століття
    • в другій половині ХІХ ст
    • у ХVІІІ столітті
33. В. Н. Каразін – організатор
    • музеїв старожитностей, нумізматики, образотворчого мистецтва, зоології при Київському університеті (1834–1837 рр.)
    • Херсонського історико-археологічного музею
    • музеїв археології, мінералогії, зоології та образотворчого мистецтва при Харківському університеті (1807 р.)
34. Давньосховища
    • заклади музейного типу, що функціонували при православних церковних осередках
    • світські музейні заклади
    • церковні музеї
    • музеї історичного профілю
35. Михайло Сікорський – організатор музейної справи
    • на Переяславщині
    • у Києві
    • на Волині
    • на півдні України
36. Андрій Шептицький – засновник
    • Національного музею у Львові
    • Львівського історичного музею
    • Харківського художнього музею
    • Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника
37. Музей, з яким пов’язані життя і діяльність Д. І. Яворницького
    • Катеринославський історико-археологічний музей
    • Херсонський історико-археологічний музей
    • Миколаївський музей природознавства
    • Національний музей історії України
38. Поняття «музей» упровадили в культурний обіг людства
    • стародавні римляни
    • стародавні єгиптяни
    • стародавні греки
    • асирійці
39. У 20-х рр. ХХ ст. найпоширенішими за профілем були музеї
    • краєзнавчі
    • історико-революційні
    • літературно-меморіальні
    • художні
40. Перші музеї-заповідники в Україні виникли
    • у 20-х рр. ХХ ст
    • у ХІХ ст
    • у середині ХХ ст
    • у ХVІІІ ст
41. Характерним для 40–80-х років ХХ ст. було створення музеїв
    • бойової слави, присвячених подіям Другої світової війни
    • художніх
    • етнографічних
    • меморіальних
42. Народні музеї
    • громадські музеї, які отримали статус народних
    • недержавні музейні заклади
    • музеї при сільських і селищних радах
    • комунальні музеї
43. Процес формування інституту приватного колекціонування розпочався в
    • Стародавній Греції
    • Стародавньому Римі
    • Месопотамії
    • Асирії
44. В епоху Середньовіччя твори мистецтва і скульптури в першу чергу виконували функції
    • естетичну
    • ідеологічну
    • дидактичну
    • освітню
45. Процес становлення музею як соціокультурного інституту бере свій початок в епоху
    • Античності
    • Середньовіччя
    • Відродження
    • Просвітництва
    • Нового часу
46. На віллі в Комо Паоло Джовіо експонував
    • скульптуру
    • твори античності
    • живописні портрети великих людей минулих століть та своїх сучасників
    • геми
    • екзотичні предмети
47. В епоху Ренесансу кабінет, в якому зберігалися і демонструвалися рідкісні зразки світу природи, називався
    • кунсткамерою
    • шатцкамерою
    • мюнц-кабінетом
    • вундеркамерою
    • студіоло
48. Вперше в епоху Відродження про свою колекцію, як про музей, написав відомий гуманіст
    • Л. Бруно
    • Ф. Петраркі
    • Боккаччо
    • П. Джовіо
    • Поджо
49. В наші дні уявлення про особливості палацових галерей можна скласти, побувавши в галереї
    • Дрезденській
    • Уффіци
    • Пітті
    • Мюнхенській
    • Рейксмузеумі
50. Першою працею музеографічного характеру вважається трактат
    • Квіккеберга
    • Дж. Манчіні
    • І. Майора
    • Д. Моллера
    • М. Валентіні
51. Найбільш ранні свідчення про організацію колекцій у вигляді кунсткамер пов’язані з
    • Францією
    • Італією
    • Англією
    • Німеччиною
52. Експозиції палацових галерей мали такі особливості
    • вони створювалися в просвітницьких цілях
    • виконували репрезентативну функцію
    • призначалися лише для збереження і експонування художніх колекцій
    • кожна окрема картина мала самостійне значення
53. Термін «музеографія» введено в науковий вжиток
    • Квіккебергом
    • Дж. Манчіні
    • І. Майором
    • Д. Моллером
    • К. Найкелем
54. Батьківщиною європейського колекціонування називають
    • Францію
    • Італію
    • Австрію
    • Англію
    • Німеччину
55. За значенням першим музеєм Нідерландів сьогодні вважається
    • пінакотека Брера
    • Старий музей
    • Рейксмузеум
    • Прадо
    • галерея Пітті
56. У свідомості європейського суспільства уявлення про музей, як своєрідний символ національної слави, сформувалося
    • у добу античності
    • в епоху середньовіччя
    • в епоху Відродження
    • в епоху Просвітництва
    • у роки наполеонівських воєн

 

Тема :: Пам’яткознавство

57. Київська археографічна комісія розпочала свою роботу у
    • 1815 р
    • 1820 р
    • 1843 р
    • 1861 р
58. Історичне товариство імені Нестора-Літописця розпочало свою роботу у
    • 1855 р.
    • 1868 р.
    • 1870 р.
    • 1881 р.
59. У першій половині ХІХ ст. в наукових та офіційних колах Російської імперії була поширена теза про зарахування до пам’яток старовини
    • усіх унікальних предметів
    • предметів, які з’явилися до 1700 р
    • тільки археологічних пам’яток
    • реліквій
60. Товариство дослідників Волині діяло в 1900–1917 рр. у місті
    • Житомирі
    • Луцьку
    • Рівному
    • Києві
61. Згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» «пам’ятка» – це
    • об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України
    • об’єкт архітектурної спадщини, який занесено до Державного реєстру рухомих пам'яток України
    • об’єкт археологічної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України
    • предмет матеріальної культури, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України
62. Закон України «Про охорону культурної спадщини» було прийнято у
    • 1991 р
    • 2000 р
    • 2010 р
    • 2016 р
63. Період зародження пам'яткоохоронного руху в Україні припадає на
    • початок ХІХ ст
    • кінець ХІХ ст
    • початок ХХ ст
    • середину ХХ ст
64. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури є засновником і видавцем наукових часописів
    • «Пам’ятки України: історія та культура»
    • «Вісник УТОПІК»
    • «Відлуння віків»
    • «Питання історії науки і техніки»
    • «Літопис Волині»
65. Центр пам’яткознавства НАН України є засновником і видавцем наукового журналу
    • «Вісник УТОПІК»
    • «Київська старовина»
    • «Праці Центру пам’яткознавства»
    • «Літопис Волині»
66. Гаазька конвенція 1954 р. «Про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту» була підписана у
    • 1942 р
    • 1954 р
    • 1974 р
    • 1980 р
67. Однією з ключових постатей пам’яткоохоронного руху у Західній Україні початку ХХ ст. був
    • А. Петрушевич
    • В. Антонович
    • М. Біляшівський
    • А. Шептицький
68. Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено поділ об’єктів культурної спадщини на наступні типи пам’яток
    • споруди
    • комплекси
    • твори живопису
    • визначні місця
    • пам’ятки державного устрою
69. В Україні з метою вдосконалення пам'яткоохоронної справи, впровадження сучасних методів вивчення та дослідження об’єктів культурної спадщини у 1995 р. було утворено
    • Державна служба охорони пам’яток
    • Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень
    • Державну службу охорони культурної спадщини
    • Інститут історії України
70. Реставрація – це
    • сукупність освітніх засобів відносно творів мистецтва
    • сукупність рятувальних, відновлювальних і консервативних засобів відносно творів мистецтва
    • сукупність консервативних засобів відносно творів архітектури
    • сукупність науково обґрунтованих заходів, спрямованих на відновлення втрачених або заміну пошкоджених, непридатних до укріплення окремих частин та елементів об’єктів історико-культурної спадщини
71. Термін «реконструкція пам’ятки» означає
    • відновлення уявного вигляду пам’ятки архітектури
    • відновлення первісного вигляду пам’ятки архітектури, історії за рештками, описами, малюнками, фотографіями
    • відтворення вигляду пам’ятки живопису за усними даними
    • відновлення первісного вигляду пам’ятки шляхом її реставрації
72. До пам’яток історії виробництва і техніки належать
    • шахти, майстерні й інші промислові споруди
    • пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями
    • заказники, природні території, дендрологічні парки
    • будинки, споруди, центри історичних міст
73. Нормативний документ, який регулює відносини, пов’язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей, і спрямований на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури – це закон
    • «Про охорону археологічної спадщини»
    • «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»
    • «Про наукову і науково-технічну експертизу»
    • «Про охорону культурної спадщини»
74. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) було засноване у
    • 1944 р.
    • 1966 р.
    • 1995 р.
    • 2015 р.
75. Науково-дослідна установа, яка була утворена 23 травня 1991 р. і діяльність якої спрямована на поглиблення теоретико-методичного рівня пам’яткознавчих студій та пам’яткоохоронної діяльності в Україні – це
    • Державна служба охорони пам’яток
    • Центр пам’яткознавства
    • Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень
    • Інститут історії України
76. До нерухомих пам’яток належать
    • культові будівлі
    • фортеці
    • стародруки
    • картини
    • залишки стародавніх поселень
77. До рухомих пам’яток належать
    • рукописні книги
    • картини
    • культові споруди
    • скульптури
    • фрески
78. Пам’ятки, що мають відповідну цінність для окремих регіонів, що характеризують особливості історичного розвитку певного краю, відносяться до пам’яток
    • загальнонаціонального значення
    • місцевого значення
    • світового значення
    • державного значення
79. До пам’яток архітектури належать
    • фрески
    • культові споруди
    • місця бойових дій
    • фортеці
    • архітектурні ансамблі
80. До пам’яток археології належать
    • рукописні книги
    • городища
    • картини
    • скарби
    • кургани
81. Яка із перерахованих пам’яток була зруйнована в період нацистської окупації України
    • Михайлівський Золотоверхий собор
    • Успенський собор Києво-Печерської Лаври
    • Володимирський собор у Києві
    • Софіївський собор
82. Який із названих нормативно-правових актів є основним й діючим у сфері збереження пам'яток історії та культури
    • Закон України "Про охорону археологічної спадщини"
    • Закон України "Про охорону культурної спадщини"
    • Закон "Про охорону і використання пам’яток історії та культури"
    • Національний реєстр нерухомих пам’яток історії та культури
    • Основи законодавства України про культуру
83. Які визначні історико-культурні заповідники України включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
    • Собор Святої Софії з ансамблем монастирських будівель, Києво-Печерська лавра, історичний центр м. Львова
    • Бахчисарайський ханський палац, заповідники „Асканія-Нова”, „Херсонес Таврійський”
    • культурний ландшафт та каньйон м. Кам’янець-Подільський, Канівський заповідник „Могила Тараса Шевченка”, парк „Софіївка”
    • історико-археологічний заповідник „Кам’яна могила” (Запорізька обл.), національний заповідник „Хортиця”, національний історико-культурний заповідник “Качанівка” (Чернігівська обл.)
    • історичний центр м. Чернігів, державний історико-культурний заповідник „Трипільська культура” (Черкаська обл.), унікальні печери Тернопільської області (Вертеба і Оптимістична)

 

Тема :: Культурний туризм

84. Термін "туризм" в перекладі на українську мову означає
    • рух по колу
    • прогулянка
    • подорож
85. Вважається, що термін "турист" вперше з'явився в
    • Англії
    • Франції
    • Нідерландах
86. Оберіть правильні твердження на означення поняття "туризм"
    • подорож
    • відпочинок
    • вид діяльності
87. Оберіть правильні твердження на означення поняття "туризм"
    • форма рекреації
    • економічна діяльність
    • форма проведення вільного часу
88. Закон України "Про туризм" прийнятий у
    • 1992 році
    • 1995 році
    • 2000 році
89. Оберіть правильні твердження на означення поняття "сталий туризм"
    • сучасна концепція розвитку туризму
    • туризм, що задовольняє всі наявні потреби
    • ґрунтується на принципі охорони навколишнього середовища
90. Вважається, що днем народження туризму є
    • 5 квітня 1825 року
    • 5 липня 1841 року
    • 5 серпня 1861 року
91. Оберіть організаціїні форми туризму
    • велосипедний
    • міжнародний
    • виїзний
92. Оберіть організаційні форми туризму
    • внутрішній
    • гірський
    • національний
93. Оберіть правильні твердження на означення поняття "туристична дестинація"
    • місце, де формується туристичний продукт
    • територія, приваблива для туриста
    • фізичний простір, де турист проводить не менше 5 днів
94. Оберіть основні критерії, яким має відповідати туристична дестинація
    • наявність / часткова наявність інформаційних систем
    • наявність пам'яток природи, історії, культури
    • транспортна доступність
95. Першою у світі туристичною дестинацією вважається
    • Європа
    • Париж
    • місто Лафборо
96. Відповідниками поняття "культурний туризм" є дефініції
    • історичний туризм
    • культурно-історичний туризм
    • культурно-пізнавальний туризм
97. Оберіть твердження, які відображають суть культурного туризму
    • подорож
    • сегмент ринку
    • сучасна технологія розвитку туризму
98. Оберіть твердження, які відображають суть культурного туризму
    • масовий вид відновлювальної, дозвіллєвої та розвиваючої діяльності
    • ознайомлення з "чужою" культурою
    • вид економічної діяльності
99. Культурний туризм це
    • всі подорожі з метою отримання інформації та вражень
    • всі види подорожей, які мотивовані головним чином діяльністю культурного характеру
    • всі переміщення людей, здійснювані з метою задоволення людських потреб
100. Оберіть основні риси культурного туризму
     • мотивація подорожі - культурна складова
     • культурний компонент є переважаючим у подорожі
     • значна частина часу витрачена на відвідування культурних пам'яток і подій
101. Культурний туризм – вид туризму, де культура є базисом
     • формування туристської привабливості дестинації
     • мотивації туристської діяльності
     • вироблених і споживаних туристських благ
102. Оберіть основні рівні культурного туризму
     • самостійний вид туризму
     • специфічний вид туризму
     • супутній вид туризму
103. Культурний туризм як специфічний вид туризму включає
     • професійний культурний туризм
     • спеціалізований культурний туризм
     • неспеціалізований культурний туризм
104. Культурний туризм як супутній вид туризму включає
     • діловий туризм
     • спортивний туризм
     • оздоровчий туризм
105. Оберіть основні мотиви до відвідування культурних пам'яток
     • отримання нових вражень і досвіду
     • за компанію
     • відпочинок (релаксація, відхід від рутини)
     • отримання нових знань
106. Залежно від мотивів подорожі культурні туристи поділяються на
     • цільових
     • «щасливо випадкових»
     • подорожуючих за компанію
107. Залежно від мотивів подорожі культурні туристи поділяються на
     • екскурсійних
     • казуальних
     • інцидентних
108. Оберіть основні причини зростання ролі культурного туризму на сучасному етапі
     • розвиток транспортної інфраструктури
     • зростання доходів населення
     • зменшення моди на пляжний туризм
     • завершення «холодної» війни
109. Оберіть основні причини зростання ролі культурного туризму на сучасному етапі
     • відсутність візових проблем
     • розвиток і доступність телекомунікаційних технологій
     • підвищення значення дозвілля як засобу соціальної стратифікації суспільства
     • глобалізація економіки
110. Основними чинниками розвитку культурного туризму з боку пропозиції є
     • швидке руйнування старих культурно-історичних пам'яток
     • інвестиції у формування культурних об'єктів
     • необхідність радикальних змін у профілі економічної діяльності певних територій
     • розширення складу об'єктів, що визначаються сьогодні як культурні
111. Основними чинниками розвитку культурного туризму з боку пропозиції є
     • поширення державної регіональної і національної форм підтримки
     • поширення між- і наддержавних форм підтримки
     • зростаюча доступність інформації про культурний розвиток і визначні пам'ятки
     • більш досконалі комунікаційні технології
112. Основними чинниками розвитку культурного туризму з боку попиту є
     • відмова від традиційної щорічної відпустки
     • входження культурних пам'яток до списку «місць, обов'язкових для відвідування»
     • ностальгія за минулим
     • незадоволеність стандартною туристичною пропозицією
113. Основними чинниками розвитку культурного туризму з боку пропозиції є
     • культурні пам'ятки як засіб ідентифікації і забезпечення культурного розмаїття
     • насиченням попиту на матеріальні продукти і послуги та «голод» на відчуття і емоції
     • зростання символічної (знакової) цінності туризму для диференціації статусної позиції
     • підвищення ролі дозвілля (а не роботи) як засобу самореалізації
114. Оберіть основні тенденції розвитку культурного туризму на сучасному етапі
     • зростання відвідуваності культурних пам'яток
     • поєднання відвідуваності культурних пам'яток з іншими видами туризму
     • концентрація культурного туризму у містечках і селах
     • для більшості дестинацій ринок внутрішнього культурного туризму важливіший, ніж в'їзного
115. Оберіть основні тенденції розвитку культурного туризму на сучасному етапі?
     • у відвідуванні культурних пам'яток переважає функція знання / пізнання
     • поширення «псевдокультурних» пам'яток
     • зростання атрактивності символічних образів, що асоціюються з дестинацією
     • поширення в культурному туризмі співучасті споживачів у виробництві вражень
116. Назвіть основні тенденції розвитку культурного туризму на сучасному етапі
     • для більшості дестинацій ринок в'їзного культурного туризму важливіший, ніж внутрішнього
     • у відвідуванні культурних пам'яток все помітнішою стає функція розваги, а не функція знання
     • фестивалізація дестинацій
     • розмивання кордонів між елітарною та масовою культурою і поширення «нових культурних відвідувачів»
117. Перша Хартія по культурному туризму прийнята
     • 1974 року
     • 1982 року
     • 1999 року
118. Друга Міжнародна Хартія по культурному туризму прийнята
     • 1974 року
     • 1982 року
     • 1999 року
119. Указ Президента України, що стосується розвитку креативних індустрій туризму підписаний
     • 2011 року
     • 2018 року
     • 2020 року
120. Назвіть основні етапи в розвитку туризму
     • античний
     • ранньоісторичний
     • середньовічний
     • сучасний
121. Сучасний етап в розвитку туризму розпочався
     • після 1918 року
     • після 1945 року
     • після 1980 року
122. Виділення культурного туризму в самостійний вид туризму відбулося
     • на початку ХХ ст.
     • у другій половині ХХ ст.
     • наприкінці ХХ - початку ХХІ ст.
123. Початки культурного туризму відносять до часів
     • античної Греції
     • античного Риму
     • епохи Чередньовіччя
124. В епоху Середньовіччя основними мотивами культурнотуристичних подорожей були
     • релігійні
     • інтерес до іншої культури
     • освітні
125. В епоху Відродження основними мотивами культурнотуристичних подорожей були
     • релігійні
     • інтерес до іншої культури
     • освітні
126. В епоху Відродження основними мотивами культурнотуристичних подорожей були
     • релігійні
     • інтерес до іншої культури
     • освітні
127. Становлення елітарного туризму припадає на
     • початок ХІХ ст.
     • другу половину ХІХ ст.
     • початок ХХ ст.
128. Всесвітній день туризму відзначається
     • 5 липня
     • 18 серпня
     • 27 вересня
129. Етнотуризм це
     • самостійний вид туризму
     • вид культурного туризму
     • ностальгійний туризм
130. Гастрономічний туризм це
     • самостійний вид туризму
     • вид культурного туризму
     • вид етнотуризму
131. Етнотуризм це
     • самостійний вид туризму
     • вид культурного туризму
     • ностальгійний туризм
132. Паломницький туризм це
     • духовний туризм
     • релігійний туризм
     • православний туризм
133. Ностальгійний туризм це
     • самостійний вид туризму
     • вид культурного туризму
     • ностальгійний туризм
134. Військовий туризм
     • розвинутий в Україні
     • відносно новий в Україні
     • поширений в Європі
135. Військовий туризм це
     • організовані тури в зони військових конфліктів
     • відвідування воєнних концтаборів та в'язниць
     • відвідування військових музеїв
     • військово-історичні реконструкції бойових дій
136. Ресурси військового туризму Волині
     • Музей українського війська і військової техніки
     • музей одного експоната - човна у Маневичах
     • оборонні споруди часів Першої світової війни
     • поховання часів світових воєн
137. Гастрономічний туризм
     • сезонний
     • відвідання сироварень і виноробниих підприємств
     • дегустація сиру, вина та ін
     • участь в майстер-класах професійних кухарів
138. Гастрономічний туризм включає
     • відвідування ресторанів
     • участь у гастрофестивалях
     • участь у національних святах та обрядах
     • участь у приготуванні національних страв
139. Сегмент ностальгійного туризму формують
     • люди, які покинули рідну землю під тиском певнмх обставин
     • люди, які мають сентименти щодо певної події, життєвого випадку
     • нащадки вихідців з певної території
     • люди, які прагнуть відчути дух певної епохи, що вже минула
140. Ресурсами подієвого туризму є
     • фестивалі
     • карнавали
     • саміти
     • олімпіади
141. Місця масового паломництва в Україні
     • Почаївська лавра
     • Києво-Печерська лавра
     • Свята Земля
     • Зимнівський монастир

 

Тема :: Музеєзнавство

142. Музеєзнавство
     • наукова дисципліна, яка вивчає специфічне музейне відношення людини до дійсності і породжений ним феномен музею
     • спеціальна галузь культурно-освітньої та наукової діяльності, яка здійснюється музеями
     • наука про музеї
     • наукова дисципліна, що вивчає історію та закономірності розвитку музеїв, їхні суспільні функції, питання теорії і методики музейної справи
143. Предмет музеєзнавства
     • музейна справа
     • музей, його історія та діяльність
     • коло об’єктивних закономірностей, що відносяться до процесів накопичення і збереження і передачі соціальної інформації за допомогою музейних предметів
     • питання виникнення та розвитку суспільного функціонування музеїв
144. Об’єкт музеєзнавства
     • музеї та музейна справа як суспільне явище
     • діяльність музеїв
     • музей як соціальний інститут
     • музейний предмет і його властивості
145. Музейна справа
     • спеціальна галузь культурно-освітньої та наукової діяльності, яка здійснюється музеями
     • особлива форма діяльності, пов’язана із виробленням, поширенням і використанням знань, які суспільству до цього були ще невідомі
     • це спеціальна галузь наукової та культурно-освітньої діяльності, яка здійснюється музеями щодо комплектування, збереження, вивчення і використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури
     • особлива сфера суспільної діяльності, яка включає музейну практику, спеціальну наукову дисципліну – музеєзнавство, музейну політику (законодавство), спеціалізовану періодику
146. Функції музеїв (суспільні)
     • науково-документаційна, охоронна, дослідницька, освітньо-виховна
     • розважальна
     • науково-дослідницька та культурно-освітня
147. Напрямки діяльності музеїв
     • науково-дослідна, науково-експозиційна, фондова, культурно-освітня, видавнича, памяткоохоронна
     • культурно-освітня, експозиційна, збиральницька
     • пам’яткоохоронна
148. Музеєзнавство належить
     • до інтердисциплінарних наук
     • до профільних історичних наук
     • до спеціальних історичних наук
     • до допоміжних дисциплін
149. Концепції музеєзнавства
     • інституціональна, предметна, комплексна
     • науково-документаційна
     • пам’яткознавча
     • предметно-історична
150. Класифікація музеїв
     • юридичний статус
     • поділ музеїв за певними принципами, чинниками на групи
     • спеціалізація музеїв
     • групування музеїв за ознаками, які є суттєвими для організації і розвитку музейної мережі і для всієї музейної діяльності
151. Профіль музею
     • спеціалізація музеїв, яка визначає принципи комплектування музейних фондів, тематику експозиційної і науково-просвітницької роботи
     • спеціалізація колекції і діяльності музею
     • сукупність основних типових рис
152. Тип музею визначається
     • змістом збірки
     • суспільним призначенням
     • відомчою приналежністю
     • метою діяльності
153. Профіль музею визначається:
     • культурно-освітньою діяльністю
     • змістом фондів
     • напрямком діяльності
     • експозиційною роботою
     • складом фондової збірки
     • місцезнаходженням музею
154. Музейна мережа
     • група музеїв одного профілю, одного типу, однієї відомчої приналежності
     • сукупність музеїв, що існують на певній території
     • сукупність музеїв одного профілю, що існують на певній території
155. Музейні інновації
     • зміна традиційних музейних практик
     • оцифрування фондів музею
     • створення нових видів музейного продукт
     • нові форми комунікації з відвідувачем
156. Музейний менеджмент
     • вироблення політики музейної діяльності, суспільної комунікації, технології гостьового сервісу, яка враховувала б мотиви і сподівання потенційних відвідувачів та розвіювала негативні стереотипи й упередження широкої суспільної аудиторії
     • система управління музеєм
     • вироблення музейного продукту
     • стратегія музейної діяльності
157. Музейний продукт
     • комплекс основних та додаткових музейних послуг і товарів, які пропонуються відвідувачам музею
     • експозиція, виставка
     • фондова збірка
     • екскурсія, лекція, презентація
158. Музейний маркетинг
     • діяльність музеїв по створенню і донесенню споживчої цінності культурної спадщини людства з метою задоволення потреб в естетичному, духовному розвитку й освіті реальних і потенційних відвідувачів, суспільства в цілому
     • діяльність музеїв по просуванню музейного продукту до споживача
     • всі види діяльності музею на шляху від продукту до споживача
     • система знань про теорію і практику створення, просування до потенційних споживачів та збуту музейного продукту, а також налагодження комплексу комунікативного діалогу між музеями та суспільством
159. Музейна комунікація
     • передача інформації за допомогою знаків чи систем усіх видів, яка потребує адресата
     • різновид культурної комунікації, що відбувається в музеї: процес спілкування, передачі інформації, значень тощо
     • різновид культурної комунікації, що відбувається в музеї і поза музеїв посередництвом музейних предметів
     • процес спілкування в музеї при допомозі специфічних музейних засобів
160. Музейна культура відвідувача
     • ступінь підготовленості до сприйняття предметної інформації музею, усвідомлення цінності оригіналу і специфіки музейної мови, уміння орієнтуватися в музейному середовищі
     • наявність у людини музейного ставлення до дійсності, яке виявляється у повазі до історії й умінні оцінювати в реальному житті предмети музейного значення
     • вміння поводитися в музеї
161. Музейна аудиторія
     • сукупність людей, включених у сферу культурно-освітньої діяльності музею
     • екскурсійна група
     • сукупність людей, включених у різні форми діяльності музею
     • відвідувачі музею та музейні працівники
162. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв
     • Державне управління музеями Міністерства культури та інформаційної політики України
     • Комітет Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики
     • Міністерство культури та інформаційної політики України
163. Керівники державних чи комунальних музеїв призначаються
     • рішенням Центрального органу виконавчої влади
     • на конкурсній основі
     • рішенням органів місцевого самоврядування
     • на виборній основі
164. Музейний фонд України
     • сукупність рухомих пам'яток природи, матеріальної та духовної культури, які мають наукову, історичну, художню чи іншу культурну цінність незалежно від їх виду, місця створення і форм власності та зберігаються на території України, а також нерухомих пам'яток, що знаходяться в музеях України і обліковані в порядку, визначеному законом
     • музейні предмети, які зберігаються у фондах
     • музейні предмети, які знаходяться в експозиції та на реставрації
165. До циклових форм культурно-освітньої діяльності музеїв належать
     • зустріч з цікавою людиною
     • музейна гра
     • програма
     • екскурсійний абонемент
     • екскурсія
166. Хто першим в німецькій музеєзнавчій школі сформулював ідеї про освітнє призначення музею і запропонував новий підхід до відвідувача як учасника діалогу
     • А. Ліхтварк
     • Г. Кершенштейнер
     • Г. Фройденталь
     • А. Райхвайн
     • К. Якоб-Фризен
167. Поняття "музейна комунікація" було введено до наукового обігу
     • К. Хадсоном
     • Ф. Вайдахером
     • Д. Камероном
     • З. Странським
     • Т. Юрєнєвою
168. Назвіть автора книги "Музей-освіта-школа" (1931 р.), у якій вперше було використано термін "музейна педагогіка"
     • А. Ліхтварк
     • Г. Кершенштейнер
     • Г. Фройденталь
     • А. Райхвайн
     • К. Якоб-Фризен
169. Яким терміном позначають інтеграційну наукову дисципліну, яка досліджує освітні аспекти музейної комунікації та методично забезпечує культурно-освітню діяльність музею
     • музейна соціологія
     • музейна психологія
     • музейна педагогіка
     • музейне джерелознавство
     • музейна евристика
170. Перший дитячий музей було відкрито в
     • Чикаго у 1899 р
     • Москві у 1926 р
     • Берліні у 1888 р
     • Парижі у 1901 р
     • Брукліні у 1899 р
171. На які категорії поділяють музейну аудиторію за частотою відвідин музею
     • з високим рівнем підготовки, з середнім та "випадкові" відвідувачі
     • доросла і дитяча
     • постійна і нестабільна
     • реальна і потенційна
     • чоловіча і жіноча
172. Яким терміном позначають музейну подію, що має тривалу часову протяжність (до кількох років) і здійснюється за допомогою різноманітних форм музейної комунікації
     • студія
     • клуб
     • арт-терапія
     • тематичний захід
     • програма
173. Вкажіть хронологічні рамки функціонування освітньої моделі (концепції) музею
     • 1870–1890-ті рр. – середина 1920-х рр
     • 1920–1950-ті рр
     • 1960–ті – середина 1980-х рр
     • кінець 1980-х – 2000-і рр
174. Вкажіть хронологічні рамки функціонування політизованої моделі (концепції) музею
     • 1870–1890-ті рр. – середина 1920-х рр
     • 1920–1950-ті рр
     • 1960–ті – середина 1980-х рр
     • кінець 1980-х – 2000-і рр
175. Вкажіть хронологічні рамки функціонування інформативної моделі (концепції) музею
     • 1870–1890-ті рр. – середина 1920-х рр
     • 1920–1950-ті рр
     • 1960–ті – середина 1980-х рр
     • кінець 1980-х – 2000-і рр
176. Вкажіть хронологічні рамки функціонування комунікативної моделі (концепції) музею
     • 1870–1890-ті рр. – середина 1920-х рр
     • 1920–1950-ті рр
     • 1960–ті – середина 1980-х рр
     • кінець 1980-х – 2000-і рр
177. Для якої концепції (моделі) музею характерне вживання таких термінів на позначення роботи з аудиторією, як: політико-просвітницька, масова робота
     • освітньої
     • політизованої
     • інформативної
     • комунікативної
     • усіх
178. Яка форма культурно-освітньої діяльності музею має індивідуальний характер
     • лекція
     • екскурсія
     • гурток
     • консультація
     • зустріч з цікавою людиною
179. Для якої форми культурно-освітньої діяльності музею характерними є актуалізація нематеріальної культурної спадщини, ефект особистої причетності, неформальна атмосфера святковості
     • екскурсія
     • клуб
     • зустріч з цікавою людиною
     • музейне свято
     • програма
180. У Російській імперії до проблеми освітньої цінності музею вперше звернувся філософ-утопіст
     • М. Ломоносов
     • М. Федоров
     • М. Новоруський
     • К. Ушинський
     • Є. Мединський
181. За якої концепції (моделі) музею форми роботи з музейною аудиторією розширювалися, а зміст навпаки, звужувався і примітизувався
     • освітньої
     • політизованої
     • інформативної
     • комунікативної
     • усіх
182. Яка форма культурно-освітньої діяльності музею є засобом "публікації" і обговорення результатів проведених музейними співробітниками досліджень
     • екскурсія
     • клуб
     • зустріч з цікавою людиною
     • наукові читання (конференції, сесії, засідання)
     • програма
183. Яка форма культурно-освітньої діяльності музею є одним із методів психологічної роботи, зокрема з інвалідами, і дозволяє застосувати можливості мистецтва для позитивних змін у структурі особистості
     • екскурсія
     • клуб
     • арт-терапія
     • наукові читання (конференції, сесії, засідання)
     • програма
184. Які форми культурно-освітньої діяльності музею є комплексними
     • екскурсія
     • тематичний захід
     • косультація
     • наукові читання (конференції, сесії, засідання)
     • програма
185. Назвіть термін, яким позначають процес передачі та осмислення інформації, що відбувається між музеєм і суспільством
     • експозиційна робота
     • виставкова діяльність
     • музейна педагогіка
     • музейна комунікація
     • культурно-освітня робота
186. Вкажіть, який термін було введено до наукового обігу канадським музеологом Д.Ф. Камероном
     • музейна педагогіка
     • музейна психологія
     • музейна соціологія
     • музейна комунікація
     • музейна реконструкція
187. Оберіть правильне продовження речення: «Базовою формою музейної комунікації є…»
     • музейна педагогіка
     • музейна психологія
     • музейна соціологія
     • музейна експозиція
     • музейне свято
188. Зазначте, яка суміжна дисципліна вивчає освітні аспекти музейної комунікації
     • музейна педагогіка
     • музейна психологія
     • музейна соціологія
     • музейне джерелознавство
     • музейна дидактика
189. Профіль музею визначається
     • складом фондової збірки
     • напрямами роботи
     • місцезнаходженням музею
     • завданнями, які ставляться перед музеєм
190. Музейний предмет
     • пам'ятка історії та культури, яка знаходиться в складі музейної збірки
     • пам'ятка, яка пройшла всі стадії наукового опрацювання і зарахована до музейної збірки
     • узятий з реальної дійсності предмет, який має властивості до тривалого зберігання
191. Тип музейних предметів визначається
     • шляхом надходження до музею
     • часом створення
     • способом фіксації інформації
     • походженням
     • певними ознаками
192. Реставрація
     • комплекс заходів направлених на збереження пам'ятки, виявлення його художньої та суспільної цінності
     • консервація музейного предмета
     • виготовлення копії з оригіналу
     • комплекс наукових і технічних засобів по відновленню первісного вигляду музейного предмета направлених на його тривале зберігання
193. Консервація
     • наукове втручання в існування об’єкта, аби з мінімальною кількістю змін утримати та зберегти його, збільшити до максимуму тривалість його існування та звести до мінімуму його нищення
     • комплекс заходів направлених на збереження пам'ятки
     • комплекс реставраційних робіт
     • реконструкція
194. Систематизація музейних предметів
     • процес групування реально існуючих у музейному зібранні предметів за певними ознаками
     • групування музейних предметів за певним науковим принципом за допомогою карток чи сучасних електронних засобів систематизації
     • розкладка музейних предметів у фондах згідно місця їх зберігання
     • групування
195. Наукове комплектування музейних фондів
     • процес виявлення і збору предметів музейного значення для формування і поповнення музейної збірки
     • планомірний, що спирається на методологічні принципи профільних дисциплін і музеєзнавства процес виявлення, збирання і наукового опрацювання музейних предметів
     • збиральницька робота музею
     • відбір музейних предметів для фондів
196. Копії або реконструкції, які точно передають параметри музейних предметів
     • муляж
     • діорама
     • макет
     • модель
197. Раритет – це
     • предмет, цінність якого визначається його надзвичайністю і винятковістю
     • меморіальний предмет
     • предмет з особливими властивостями
     • предмет, який має давнє походження
198. Вивчення музейних предметів розпочинається
     • в процесі комплектування фонду
     • в процесі обліку
     • при підготовці до експозиційного використання
     • в процесі екскурсійного показу
199. Фонди музею
     • науково організована сукупність матеріалів, прийнятих музеєм на постійне зберігання, які знаходяться у фондосховищі, експозиції, на реставрації і т.ін
     • колекції, що знаходяться в сховищах, експозиціях або на виставках музею
     • сукупність пам’яток матеріальної і духовної культури впорядкованих на основі спеціально розробленої класифікації
     • система збереження пам’яток
200. Структура фондів
     • сукупність предметів і матеріалів, які утворюють музейне зібрання
     • система організації музейного зібрання, яке має певну сукупність стійких зв’язків, що забезпечують її цілісність і збереження основних властивостей і функцій при різних внутрішніх і зовнішніх змінах
     • групи музейних предметів у фондах
     • цілісна і стійка система організації музейного зібрання, яка має свою специфіку в окремих музейних закладах
201. Музейний фонд України
     • сукупність рухомих пам'яток природи, матеріальної та духовної культури, що знаходиться в музеях України
     • основний і науково-допоміжний фонд музейних предметів у музеях України
     • пам’ятки матеріальної і духовної культури, які створені на території України
     • сукупність рухомих пам'яток природи, матеріальної та духовної культури, які мають наукову, історичну, художню чи іншу культурну цінність незалежно від їх виду, місця створення і форм власності та зберігаються на території України, а також нерухомих пам'яток, що знаходяться в музеях України і обліковані в порядку, визначеному законом
202. Музейний предмет
     • пам'ятка історії та культури, яка знаходиться в складі музейної збірки
     • пам'ятка, яка пройшла всі стадії наукового опрацювання і зарахована до музейної збірки
     • узятий з реальної дійсності предмет, який має властивості до тривалого зберігання
     • пам'ятка історії та природи, яка знаходиться в складі музейної збірки
203. Атрибуція
     • один з етапів вивчення музейного предмета
     • виявлення основних ознак музейного предмета (матеріал, техніка виготовлення, авторство, час і місце створення)
     • здатність музейного предмета привертати до себе увагу
     • класифікація музейних предметів
204. Класифікація музейних предметів
     • це поділ всіх предметів на групи за певними ознаками
     • проставлення інвентарних номерів на музейних предметах
     • каталогізація
     • визначення назви предмета
205. Вивчення музейних предметів
     • основний напрям науково-дослідницької роботи в музеї, що полягає у визначенні музейного значення предмета через виявлення його наукової, мистецької, історичної чи меморіальної цінності
     • напрям науково-фондової роботи, що полягає в обліку музейних предметів
     • наукове дослідження музейного предмета, що складається з атрибуції, класифікації, систематизації, інтерпретації
206. Інтерпретація музейних предметів
     • завершальний етап вивчення музейних предметів, що передбачає критичний аналіз та тлумачення їх для використання у різних напрямках і формах музейної роботи
     • визначення оригінальності музейного предмета; його достовірності; об’єктивності закладеної в ньому інформації; його атрактивних, експресивних і комунікативних властивостей
     • визначення приналежності до типових чи унікальних музейних предметів
     • тлумачення як джерел знань та емоцій
207. Комплектування
     • цілеспрямований, планомірний, що спирається на методологічні принципи профільних дисциплін і музеєзнавства, процес виявлення і збору предметів музейного значення для формування і поповнення музейної збірки
     • збиральницька робота
     • збір предметів музейного значення на об'єктах комплектування в ході відряджень, експедицій, ін
     • відбір музейних предметів у фондах музею
208. Збиральницька робота
     • складова частина комплектування музейних фондів
     • практична діяльність з реалізації програми комплектування фондів
     • виявлення і збір предметів музейного значення
     • комплектування фондів
209. Облік фондів
     • безперервний процес, змістом якого є контроль за рухом предметів і за їх станом
     • ведення книг обліку
     • запис нових надходжень
210. Одиниця обліку фондів
     • окремий музейний предмет
     • одиниця збереження фондів
     • експонат
     • колекція
211. Склад музейних фондів – це
     • організація фондів, яка ділить їх у відповідності до значення предметів для науки, культури і діяльності самого музею і визначає юридичний статус предметів
     • всі музейні предмети (основний і допоміжний фонд) незалежно від типу джерел
     • групи музейних предметів у фондах
212. Визначники музейних предметів
     • ілюстровані музейні видання для полегшення атрибуції музейних предметів
     • каталоги музейних колекцій
     • путівники
     • довідкові видання для визначення музейних предметів
213. Каталог музейний
     • систематичний анотований перелік музейних предметів, що знаходяться в фондах або в експозиції музею, класифікований за певною ознакою
     • форма публікації музейних збірок
     • перелік експонатів за певною темою
     • авторський список музейних предметів
214. Основні напрямки науково-дослідної роботи музеїв
     • вивчення музейних збірок та пам’яток
     • опис музейних предметів
     • встановлення основних ознак предмету
     • ідентифікація предмету
     • загальні музеєзнавчі дослідження
215. Одним з напрямків науково-дослідної діяльності музеїв є
     • комплектування фондів
     • наукове вивчення музейних предметів та колекцій
     • консервація музейних предметів
     • облік музейних предметів
216. Одним з напрямків науково-дослідної діяльності музеїв є
     • реставрація музейних предметів
     • вивчення історії музейної справи
     • побудова експозиції
     • зберігання музейних предметів
217. Атрибуція — це
     • вивчення музейних предметів
     • опис музейних предметів
     • встановлення основних ознак предмету
     • ідентифікація предмету
218. Початково атрибуція як галузь (система) знань формувалася як напрям
     • мистецтвознавства
     • джерелознавства
     • музеєзнавства
219. Початково завданням атрибуції як галузі (системи) знань було визначення
     • ідеї пам’ятки
     • матеріалів і технік створення пам’ятки
     • автора пам’ятки
220. «Ідеальною метою атрибуції» є встановлення
     • легенди пам’ятки
     • автора пам’ятки
     • історичного значення пам’ятки
221. «Ідеальна мета атрибуції» сформульована
     • М Фрідлендером
     • Б Віппером
     • О Яхонтом
222. Особливий вид науково-практичного дослідження, яке проводиться для отримання кваліфікованого й незалежного висновку – це
     • ідентифікація
     • атрибуція
     • експертиза
223. Визнання об'єкта культурною цінністю або предметом культурного призначення серійного чи масового виробництва встановлює експертиза
     • попередня
     • первинна
     • ідентифікаційна
224. Для підготовки обґрунтованого експертного висновку на об'єкт експертизи проводиться
     • первинна експертиза
     • контрольна наукова експертиза
     • науково-технічна експертиза
225. У разі виявлення порушення вимог «Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей» в ході первинної експертизи проводиться
     • повторна експертиза
     • контрольна наукова експертиза
     • науково-технічна експертиза
226. Експозиційна робота не включає
     • вивчення першоджерел
     • підбір та розташування експонатів
     • подання характеристики експонатів
     • реставрацію експонатів
227. Експонат - це
     • музейний предмет, виставлений на показ, для огляду в музеї чи на виставці
     • оригінальна пам’ятка історії, культури чи природи вилучена з середовища існування і включена до складу музейної збірки
     • оригінальна пам’ятка, виявлена в процесі пошуку, яка представляє інтерес для музею, але знаходиться в своєму середовищі існування або зберігається у власника
     • музейний предмет, який особливо цінний як пам’ять про історичну подію або знамениту людину
228. Макет - це
     • об’ємна модель, що передає зовнішній вигляд об’єкту і виконана в певному масштабі
     • об’ємне відображення зовнішнього вигляду музейного предмету, який точно передає його форму, розмір, колір
     • музейний предмет в експозиційному комплексі, який виділяється серед інших предметів
     • музейний предмет, який особливо цінний як пам’ять про історичну подію або знамениту людину
229. Муляж - це
     • об’ємне відображення зовнішнього вигляду музейного предмету, який точно передає його форму, розмір, колір
     • об’ємна модель, що передає зовнішній вигляд об’єкту і виконана в певному масштабі
     • музейний предмет в експозиційному комплексі, який виділяється серед інших предметів
     • музейний предмет, який особливо цінний як пам’ять про історичну подію або знамениту людину
230. Виставкова діяльність музею є
     • розділом експозиційної роботи
     • частиною маркетингової роботи
     • видом фондової роботи
     • видом культурно-освітньої роботи
231. Основними типами експозиції є
     • систематична
     • ансамблева
     • тематична
     • етнографічна
232. Автором образно-сюжетного методу побудови експозиції є
     • Т. Поляков
     • О. Михайловська
     • М. Рутинський
     • В. Шевченко
233. Наукова концепція побудови експозиції передбачає
     • наукове проектування експозиції
     • художнє проектування експозиції
     • технічне проектування експозиції
     • робоче проектування експозиції
234. До науково-допоміжних матеріалів належать
     • карти
     • схеми
     • діаграми
     • картини
235. Від підлоги центральна лінія експозиційного поясу знаходиться на висоті
     • 140-150 см
     • 90-100 см
     • 180-190 см
     • 210-220 см
236. Текст, який містить в собі назву музейного предмета, його атрибутивні дані називається
     • етикетка
     • анотація
     • допоміжний текст
     • пояснюючий текст
237. Спеціальними принципами побудови музейної експозиції є
     • історико-хронологічний
     • комплексно-тематичний
     • проблемний
     • аналізу та синтезу
238. Ансамблева експозиція є характерною для
     • меморіальних музеїв
     • історико-архітектурних музеїв
     • діорам
     • краєзнавчих музеїв
239. Перелік матеріалів-експонатів, які необхідні для кожного стенда експозиції, зазначається у
     • тематико-експозиційному плані
     • тематико-структурному плані
     • монтажних листах
     • інвентарних книгах
240. Тексти в експозиції поділяються на
     • заголовні, провідні, пояснювальні, етикетаж і покажчики
     • основні та допоміжні
     • узагальнюючі та пояснювальні
     • центральні, додаткові та систематичні
241. Сукупність усіх етикеток в експозиції називається
     • етикетаж
     • анотація
     • резюме
     • інвентарна картка
242. Етапами проектування експозиції є
     • науковий
     • художній
     • технічний
     • монтажний
243. Попереднє розміщення експонатів майбутньої експозиції називається
     • розкладка
     • проба
     • ескіз
     • виставка
244. Архітектурно-художнє вирішення експозиції визначає
     • просторову побудову, кольорове рішення та спосіб подачі провідних експонатів
     • ширину та довжину експозиційного пояса
     • місце розташування основних предметів
     • спосіб розташування музейного обладнання
245. Музейну експозицію створюють
     • науковець і художник
     • музейний працівник і відвідувач
     • начальник відділу культури і директор
     • архітектор і працівник відділу фондів
246. Експозиційний комплекс – це
     • групи предметів, зв'язаних між собою за змістом
     • група матеріалів, розташованих на обмеженій експозиційній площі
     • перелік усіх експонатів з їх ескізами
     • документ, що визначає цільову аудиторію експозиції
247. Критеріями інтерактивної експозиції є
     • наявність різних пластів інформації
     • відсутність шкільної дидактики
     • відсутність оригіналів
     • наявність анкет для опитування цільової аудиторії
248. До експозиційного обладнання відносять
     • стенди
     • вітрини
     • підставки
     • канцелярські прилади
249. Найбільш вигідними кольорами для збільшення освітлюваності експозиційної зали є
     • світло-жовтий і світло-зелений
     • світло-блакитний і світло-червоний
     • світло-сірий і світло-рожевий
     • світло-коричневий і світло-фіолетовий
250. На якій відстані від експоната розташовуються джерела штучного світла
     • 1,5-3 м
     • 0,1-1,5 м
     • 3-4,5 м
     • 4,5-6 м
251. Виставкова діяльність музею є
     • розділом експозиційної роботи
     • самостійним видом музейної роботи
     • видом фондової роботи
     • видом культурно-освітньої роботи
252. До основних типів музейних виставок належать
     • тематичні
     • фондові
     • звітні
     • ювілейні
     • індивідуальні
253. Виставки бувають
     • стаціонарні
     • пересувні
     • монолітні
     • універсальні

 

Тема :: Основи атрибуції та експертизи культурних цінностей

254. Оберіть методи експертизи
     • мистецтвознавчі
     • Платонова
     • Тамойкіна
     • Індутного
255. Оберіть методики експертизи
     • техніко-технологічні
     • рентгенографія
     • Державного гемологічного центру
     • мікроскопія
256. Найбільш пристосована для використання експертами методика експертизи
     • Тамойкіна
     • Жарова
     • Індутного
     • Платонова
257. Витратний підхід лежить в основі авторської методики базисної оцінки культурних цінностей
     • Індутного
     • Платонова
     • Жарова
     • Державного гемологічного центру України
258. Витратний і порівняльний підходи до визначення вартості культурних цінностей лежить в основі авторської методики
     • Архипова
     • Платонова
     • Жарова
     • Тамойкіна
259. Оцінка пам'яток за індексом соціокультурної цінності лежить в основі методики
     • Індутного
     • Платонова
     • Жарова
     • Міністерства культури України
260. Методика оцінки культурних цінностей В.Індутного містить ... критеріїв
     • 18
     • 20
     • 21
     • 26
261. Початково атрибуція як галузь (система) знань формувалася як напрям
     • мистецтвознавства
     • джерелознавства
     • музеєзнавства
     • історіографії
262. Початково завданням атрибуції як галузі (системи) знань було визначення
     • ідеї культурної цінності
     • матеріалів з яких виготовлена культурна цінність
     • технік створення культурної цінності
     • автора культурної цінності
263. «Ідеальною метою атрибуції» є встановлення
     • легенди культурної цінності
     • автора культурної цінності
     • історичного значення культурної цінності
     • соціокультуної вартості культурної цінності
264. Накопичення наукових знань про культурну цінність, яка здійснюється вузьким фахівцем для ведення наукових паспортів в музеях, формування колекцій культурних цінностей – це
     • атрибуція
     • комплектування
     • облік
     • ідентифікація
265. Культурна цінність, надана для дослідження – це
     • об’єкт атрибуції
     • суб'єкт атрибуції
     • предмет атрибуції
     • завдання атрибуції
266. Отримання відомостей, що раніше не були відомі науці або уточнення існуючих – це ... функція атрибуції
     • облікова
     • наукова
     • інформаційна
     • ідентифікаційна
267. Поняття «атрибуція», «наукова атрибуція», «первинна атрибуція», «розгорнута атрибуція», «особлива атрибуція» названі у
     • Законі України «Про музеї та музейну справу»
     • Інструкції «З музейного обліку, зберігання та використання пам’яток державної частини Музейного фонду України»
     • Постанові КМ України «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»
     • Інструкції «З організації обліку музейних предметів»
268. Одним з перших нормативних документів, що подає основні критерії проведення наукової атрибуції культурних цінностей є
     • Інструкція «З організації обліку музейних предметів»
     • Законі України «Про охорону культурної спадщини»
     • Інструкція «З музейного обліку, зберігання та використання пам’яток державної частини Музейного фонду України»
     • Постанова КМ України «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»
269. Установлення основних ознак, які визначають тип, назву, матеріал, розміри, техніку виготовлення, авторство, хронологію і географію природного існування музейного предмета – це
     • атрибуція
     • класифікація
     • інтерпретація
     • ідентифікація
270. Своєрідним синонімом атрибуції в музейні справі є термін
     • характеристика
     • аналіз
     • опис
     • експертиза
271. Атрибутивні дані / атрибути культурної цінності – це її
     • основні властивості й ознаки
     • відомі властивості й ознаки
     • невідомі властивості й ознаки
     • властивості й ознаки, які потребують уточнення
272. «Первинна атрибуція» – це
     • попереднє вивчення культурних цінностей та виявлення їх основних ознак
     • встановлення лише назви предмета
     • облік музейних предметів
     • передреставраційний огляд музейних предметів
273. До якого року в Україні легально існувала тільки державна торгівля антикваріатом через антикварні магазини-салони при Міністерстві культури?
     • до 1985 р
     • до 1990 р
     • до 1996 р
     • до 2000 р
274. Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» прийнятий
     • 1995 р
     • 1999 р
     • 2000 р
     • 2003 р
275. Термін «експертиза» у перекладі з латинської означає
     • перевірка
     • розслідування
     • розшифровка
     • оцінка
276. Основною проблемою експертизи культурних цінностей є її
     • науковість
     • суб’єктивізм
     • неточність
     • необ’єктивність
277. Оберіть державного регулятора, який забезпечує функціонування обігу культурних цінностей, пов’язаного із захистом державних інтересів
     • Міністерство культури України
     • Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції
     • Митна служба України
     • Служба безпеки України
278. Визнання об'єкта культурною цінністю або предметом культурного призначення серійного чи масового виробництва встановлює експертиза
     • попередня
     • первинна
     • ідентифікаційна
     • авторська
279. За наявності обґрунтованих претензій заявника до експертного висновку первинної експертизи проводиться
     • повторна експертиза
     • контрольна наукова експертиза
     • науково-технічна експертиза
     • додаткова експертиза
280. У разі виникнення нових наукових підстав для характеристики культурної цінності, яка проходила державну експертизу, проводиться
     • додаткова експертиза
     • ідентифікаційна експертиза
     • повторна експертиза
     • контрольна наукова і науково-технічна експертиза
281. Експертиза культурних цінностей, яка передбачає обов’язковий матеріал для зіставлення і ототожнення, називається
     • порівняльна
     • ідентифікаційна
     • науково-технічна
     • контрольна
282. Експертиза, що проводиться з метою встановлення можливості віднесення культурної цінності до спадщини певного автора, визначення ступеня збереження, наявності або відсутності реставраційних робіт та ін
     • технологічна
     • мистецтвознавча
     • ідентифікаційна
     • гемологічна
283. Експертиза, яка фіксує дизайнерські, конструктивні і технологічні особливості культурної цінності
     • технологічна
     • первинна
     • ідентифікаційна
     • пробірна
284. Експертиза, яка визначає вік виробу в залежності від виду клейма та іменника
     • ідентифікаційна
     • пробірна
     • трасологічна
     • історична
285. Суб’єктами експертизи є
     • заявники експертизи
     • власники культурної цінності
     • організатори експертизи
     • експерти
     • митні органи
286. Заявниками експертизи культурних цінностей можуть бути
     • фізичні особи
     • власники культурної цінності
     • юридичні особи
     • уповноважені Міністерства культури України
     • мистецтвознавці
287. Організаторами експертизи культурних цінностей можуть бути
     • музеї
     • бібліотеки
     • архіви
     • театри
     • університети
288. Відповідно до «Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей» на Волині державну експертизу можуть проводити
     • Волинський краєзнавчий музей
     • Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки
     • Музей волинської ікони
     • Державний архів Волинської області
     • кафедра культурології ВНУ імені Лесі Українки
289. Відповідно до «Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей» Волинський краєзнавчий музей отримав право на проведення експертизи:
     • предметів образотворчого мистецтва
     • предметів філателії
     • природничих пам’яток
     • предметів декоративно-ужиткового мистецтва
     • предметів археології
290. Відповідно до «Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей» Волинський краєзнавчий музей отримав право на проведення експертизи:
     • меморіальних пам’яток
     • предметів нумізматики, фалеристики, медальєрики
     • фотодокументів
     • музичних інструментів
     • холодної та вогнепальної зброї
291. Відповідно до «Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей» Державний архів Волинської області отримав право на проведення експертизи:
     • друкованих видань
     • фотодокументів
     • архівних документів
     • рукописних книг
     • кіно-, відео-, фонодокументів
292. Відповідно до «Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей» Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки отримала право на проведення експертизи:
     • друкованих видань
     • фотодокументів
     • меморіальних пам’яток
     • рукописних книг
     • кіно-, відео-, фонодокументів

 

Тема :: Історія і практика екскурсійної діяльності

293. В Україні перші курси екскурсоводів з'явилися у:
     • 1907 р.
     • 1910 р.
     • 1915 р.
     • 1917 р.
294. Перше вітчизняне бюро подорожей та екскурсій було започатковане на базі:
     • Кримсько-Кавказького гірського клубу
     • Історичного товариства Нестора-Літописця
     • Київського товариства дослідників природи
     • Київське орнітологічного товариства ім. К.Ф.Кесслера
295. Екскурсійна методика – це
     • професійна майстерність екскурсовода
     • сума методичних прийомів підготовки й проведення екскурсії
     • загальна сума теоретичних положень, які є основою екскурсійної справи, визначають головні її напрямки розвитку та удосконадення
     • класифікація екскурсій
296. Основними функціями екскурсії є:
     • пізнавальна
     • розширення світогляду
     • організації дозвілля
     • інформаційна
     • спортивна
     • розумова
297. Екскурсії про надра землі – це
     • геологічні екскурсії
     • географічні екскурсії
     • гідрологічні екскурсії
     • біологічні екскурсії
298. До класифікації екскурсій за формою проведення належить:
     • оглядова екскурсія музеєм
     • екскурсія-урок
     • навчальна екскурсія
     • квест-екскурсія
     • пробна екскурсія
     • пішохідна екскурсія
299. Мінімальна тривалість проведення екскурсії становить:
     • 30 хв
     • 45 хв
     • 60 хв
     • 90 хв
300. Оберіть загальні ознаки екскурсії:
     • тривалість за часом проведення від однієї академічної години (45 хвилин) до однієї доби
     • наявність екскурсантів (групи або індивідуалів)
     • наявність екскурсовода, який проводить екскурсію та має відповідну професійну підготовку, що підтверджена документально
     • пріоритет зорового сприйняття, яке супроводжується необхідним словесним коментарем
     • пересування учасників екскурсії по заздалегідь складеному маршруту
     • тривалість за часом проведення до однієї академічної години (05-40 хвилин)
     • пріоритет вербального сприйняття над зоровим
301. За змістом екскурсії поділяються на:
     • пішохідні та транспортні
     • оглядові та тематичні
     • міські, заміські, музейні, виробничі, комплексні
     • показові, навчальні, рекламні, пробні
302. Оптимальний склад творчої групи для підготовки нової екскурсії – це
     • від 1 до 2 осіб
     • від 3 до 7 осіб
     • від 7 до 10 осіб
     • від 10 до 15 осіб
303. Розташування, позиційність, співвідношення підтем, основних питань, пауз, вступу і висновку разом становлять:
     • завдання екскурсії
     • композицію екскурсії
     • фабулу екскурсії
     • кульмінацію екскурсії
304. Робота над будь-якою новою екскурсією починається з:
     • складання маршруту екскурсії
     • визначення мети і завдань
     • складання списку літератури
     • складання методичної розробки
305. Маршрут екскурсії – це
     • транспортний маршрут згідно з технологічною картою екскурсії
     • ретельно розроблений шлях проходження екскурсійної групи, пов’язаний із процесом послідовного показу об’єктів і розповіді про них
     • форма екскурсійного обслуговування, яка використовується під час супроводження групи екскурсоводом на заміських екскурсіях
     • переїздів від одного до іншого пункту маршруту екскурсії
306. Варіантами побудови маршрутів екскурсії є:
     • хронологічний
     • тематичний
     • комплексний (тематико-хронологічний)
     • проблемний
     • логічний
307. Контрольний текст екскурсії – це
     • ретельно підібраний і вивірений по джерелах матеріал, який є основою для всіх екскурсій за даною темою
     • умовне найменування комплекту наочних посібників, що використовуються під час проведення екскурсії
     • технологічний документ, який визначає логічну послідовність огляду екскурсійних об’єктів на маршруті
     • мовний вираз, який у прямій і непрямій (образній) формі позначає зміст екскурсії
308. Документ, який визначає, як провести дану екскурсію і в якому в скороченій формі викладаються вимоги екскурсійної методики до певної екскурсії з урахуванням особливостей екскурсійних об’єктів, змісту матеріалу, що викладається та аудиторії на яку вона орієнтована – це
     • картка екскурсійного об’єкту
     • «портфель екскурсовода»
     • методична розробка екскурсії
     • технологічна карта екскурсії
309. У «портфель екскурсовода» можуть включатися:
     • технологічна карта екскурсії
     • фотографії
     • малюнки
     • карти
     • схеми та креслення
     • копії документів, рукописів, літературних творів
     • індивідуальний текст екскурсії
310. Прийом розповіді, за яким в екскурсію вводять точні уривки з художніх творів, спогадів, історичних документів, статей для створення цілісної композиції – це
     • опис
     • цитування
     • літературний монтаж
     • репортаж
311. Який прийом належить до особливих методичних прийомів проведення екскурсії?
     • прийом індукції
     • прийом проблемної ситуації
     • прийом завдань
     • прийом дослідження