Волинський національний університет імені Лесі Українки
Центр інноваційних технологій та компютерного тестування
Тест ::: 091 Біологія та біохімія / Лабораторна діагностика
Розробники:
Дата генерації: 02.07.2024
Тема :: Блок 1 Ботаніка, Фізіологія та біохімія рослин, Мікробіологія, Вірусологія
-
ЗА ДОПОМОГОЮ БІЧНИХ ТВІРНИХ ТКАНИН ВІДБУВАЄТЬСЯ:
- утворення бічних пагонів і коренів
- потовщення пагонів і коренів
- утворення квіток і плодів
- видовження кореневищ і квітконосів
- утворення листків
-
ТВІРНІ ТКАНИНИ РОСЛИН:
- утворюють лише нові тканини
- утворюють нові органи і тканини
- ніколи не виникають у рослини наново
- обумовлюють лише верхівковий ріст пагонів і коренів
- обумовлюють лише потовщення органів рослин
-
ЗА ДОПОМОГОЮ ВСТАВНИХ ТВІРНИХ ТКАНИН У РОСЛИН ВІДБУВАЄТЬСЯ:
- утворення нових шарів тканин при потовщенні органів
- видовження частин тіла
- утворення бічних коренів і пагонів
- утворення нових органів
- формування покривних тканин
-
ВЕРХІВКОВІ ТВІРНІ ТКАНИНИ РОСЛИН:
- здійснюють вторинне потовщення коренів і пагонів
- здійснюють тільки видовження частин тіла
- утворюють нові частини пагонів і коренів
- утворюють лише частини листків
- формують систему покривних тканин стовбурів дерев
-
ЗА РАХУНОК ДІЯЛЬНОСТІ КАМБІЮ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:
- формування запасаючої основної тканини серцевини
- потовщення листкової пластинки
- утворення системи покривних тканин стебла і кореня
- утворення нових шарів деревини і лубу у корені та стеблі
- формування верхівкових твірних тканин бічних пагонів
-
ПРОВЕДЕННЯ ВОДИ РОСЛИНОЮ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:
- мертвими клітинами лубу
- живими клітинами деревини
- живими клітинами лубу
- провідними клітинами лубу
- мертвими клітинами деревини
-
НА ВІДМІНУ ВІД ТРАХЕЇД, СУДИНИ РОСЛИН:
- являють собою мертві клітини
- мають здерев'янілі оболонки
- являють собою живі клітини
- складені рядом живих клітин
- складені рядом мертвих клітин
-
НА ВІДМІНУ ВІД СУДИН, ТРАХЕЇДИ РОСЛИН МАЮТЬ:
- цілісні клітинні оболонки
- здерев'янілі клітинні оболонки
- нездерев'янілі оболонки
- рівномірно потовщені оболонки
- нерівномірно потовщені оболонки
-
ВОДНІ РОЗЧИНИ МІНЕРАЛЬНИХ І НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН ПЕРЕСУВАЮТЬСЯ РОСЛИНОЮ:
- судинами і трахеїдами
- судинами і ситовидними трубками
- трахеїдами і ситовидним трубками
- лише судинами
- ситовидними трубками
-
СИТОВИДНІ ТРУБКИ СКЛАДАЮТЬСЯ З ВЕРТИКАЛЬНОГО РЯДУ:
- мертвих клітин із живими клітинами-супутниками
- живих клітин із живими клітинами-супутниками
- живих клітин без клітин-супутників
- мертвих клітин без клітин-супутників
- живих клітин з мертвими клітинами-супутниками
-
ПЕРЕСУВАННЯ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН РОСЛИНОЮ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО:
- судинами, у нисхідному напрямку
- судинами, у висхідному напрямку
- ситовидними трубками, у висхідному напрямку
- ситовидними трубках, у нисхідному напрямку
- судинами і трахеїдами, у висхідному і нисхідному напрямку
-
СТЕБЛО І КОРІНЬ МОЖУТЬ БУТИ ВКРИТИМИ:
- шкірочкою (епідермою)
- ризодермою (епіблемою)
- екзодермою
- корком
- ендодермою
-
СУДИННО-ВОЛОКНИСТИМИ ПУЧКАМИ НАЗИВАЮТЬ ТЯЖІ ТКАНИН У РОСЛИН:
- судинами і механічними волокнами
- деревиною, лубом, а інколи і механічними тканинами
- ситовидними трубками і механічними волокнами
- лубом і механічними тканинами
- деревиною і механічними тканинами
-
МЕХАНІЧНІ ТКАНИНИ РОСЛИН ВИКОНУЮТЬ ТАКІ ФУНКЦІЇ:
- захисну, надання тілу рослини пружності та міцності
- тільки механічну
- тільки захисну
- опорну і покривну
- провідну і механічну
-
НА ВІДМІНУ ВІД КОРЕНЯ, СТЕБЛО МАЄ:
- корок
- камбій
- кору
- центральний циліндр
- серцевину
-
СУТО ЗАХИСНИМ ПОКРИВОМ БАГАТОРІЧНИХ СТОВБУРІВ ДЕРЕВ ВИСТУПАЄ:
- корок
- шкірочка
- кірка
- епіблема
- луб
-
РІЧНІ КІЛЬЦЯ У ДЕРЕВ УТВОРЕНІ:
- послідовними кільцями камбію
- шарами клітин деревини різної будови
- шарами механічних і провідних тканин
- послідовними шарами кори
- шарами запасаючих і провідних тканин
-
КАМБІЙ В СТЕБЛІ ВІДКЛАДАЄ ДО СЕРЕДИНИ КЛІТИНИ:
- лубу
- деревини
- лубу і деревини
- серцевини
- деревини і серцевини
-
ФУНКЦІЮ ЗАНУРЕННЯ КОРЕНЯ В ГРУНТ ВИКОНУЄ:
- кореневий чохлик
- зона розтягу
- провідна зона
- зона поділу клітин
- всисна зона
-
ЗОНИ КІНЧИКА МОЛОДОГО КОРЕНЯ РОЗТАШОВАНІ У ТАКОМУ ПОРЯДКУ:
- кореневий чохлик, розтягу, поділу клітин, всисна, провідна
- кореневий чохлик, поділу клітин, розтягу, всисна, провідна
- кореневий чохлик, поділу клітин, всисна, розтягу, провідна
- поділу клітин, кореневий чохлик, розтягу, всисна, провідна
- кореневий чохлик, розтягу, всисна, поділу клітин, провідна
-
В ЯКІЙ ЗОНІ КОРЕНЯ УТВОРЮЮТЬСЯ БІЧНІ КОРІНЦІ:
- поділу клітин
- кореневий чохлик
- розтягу
- всисна
- провідна
-
ЯКА ЗОНА КОРЕНЯ НАЙДОВША:
- розтягу
- кореневий чохлик
- поділу клітин
- провідна
- всисна
-
У ВСИСНІЙ ЗОНІ КОРЕНЯ ФУНКЦІЮ ЗАХИСТУ ВНУТРІШНІХ ТКАНИН ВИКОНУЄ:
- перицикл
- ендодерма
- ризодерма
- епідерма
- екзодерма
-
В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЦИЛІНДРІ КОРЕНЯ ЗАВЖДИ МОЖНА ЗНАЙТИ:
- серцевину
- перицикл
- ендодерму
- камбій
- екзодерму
-
ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ ПЕРЕСУВАЮТЬСЯ РОСЛИНОЮ:
- виключно у висхідному напрямку по деревині
- у висхідному і нисхідному напрямку по лубу і деревині
- виключно у висхідному напрямку по лубу
- виключно у нисхідному напрямку по деревині
- виключно у нисхідному напрямку по лубу
-
ЯКЕ ТВЕРДЖЕННЯ ПРО ТКАНИНИ РОСЛИН Є ВІРНИМ? ВОНИ:
- завжди складаються з клітин однакової будови
- виконують лише одну функцію
- виконують спільну для всіх їх клітин функцію (функції)
- завжди складаються з живих клітин
- завжди утворені однаковою твірною тканиною
-
ЯКИЙ ПРОВІДНИЙ ЦЛІНДР ХАРАКТЕРНИЙ ДЛЯ КОРЕНЯ ОДНОДОЛЬНИХ:
- монархний
- тетрархний
- триархний
- диархний
- поліархний
-
ЯКІ ПРОВІДНІ ПУЧКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ СТЕБЛА ГАРБУЗА:
- колатеральні
- біколатеральні
- амфівазальні
- амфікрибральні
- концентричні
-
ДЛЯ ЯКОЇ СТЕЛИ ХАРАКТЕРНА СЕРЦЕВИНА:
- протостела
- диктіостела
- гаплостела
- плектостела
- актиностела
-
ЩО РОЗРІЗНЯЄ ПЕРВИННУ АНАТОМІЧНУ БУДОВУ СТЕБЛА І КОРЕНЯ:
- склад провідних тканин
- наявність або відсутність перициклу
- напрямок диференціації елементів первинної деревини
- наявність або відсутність механічних тканин
- наявність або відсутність ендодерми
-
ЯКА ВТОРИННА ПОКРИВНА ТКАНИНА РОСЛИН:
- кора
- кірка
- мезодерма
- корок
- перидерма
-
ЯКІ ПРОВІДНІ ПУЧКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ СТЕБЛА КУКУРУДЗИ:
- колатеральні
- амфікрибральні
- амфівазальні
- радіальні
- біколатеральні
-
ЯКА ТКАНИНА РОСЛИН НАЛЕЖИТЬ ДО СКЛАДНИХ:
- паренхіма
- коленхіма
- епідерма
- склеренхіма
-
ОБЕРІТЬ, ЯКІ З НАВЕДЕНИХ РИС БУДОВИ ЧИ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПРИТАМАННІ КЛІТИНАМ СИНЬО-ЗЕЛЕНИХ ВОДОРОСТЕЙ:
- гетеротрофи
- мають ядро
- мають мітохондрії
- автотрофи
-
ДО БЕНТОСНИХ НАЛЕЖИТЬ ВОДОРІСТЬ:
- макроцистіс
- хлорела
- хламідомонада
- ніжка та коробочка
-
ДЛЯ ЯКОЇ СТРУКТУРИ ХАРАКТЕРНІ ПОЯСКИ КАСПАРІ:
- замикаючі клітини продихів
- спорангій папороті
- клітини ендодерми
- трахеїди
- кореневі волоски
-
ЗНАЧЕННЯ РІЗНОМАНІТНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ СЛАНІ ВОДОРОСТЕЙ:
- захищає рослину від ультрафіолетових променів
- служить маскуванням
- сприяє фотосинтезу
- приваблює тварин
-
ОЗНАКА, ХАРАКТЕРНА ДЛЯ МОХОПОДІБНИХ:
- відсутність чергування поколінь
- наявність чергування поколінь
- домінування спорофіта
- наявність справжніх коренів, стебел і листків
- розмноження насінням
-
ЯКА ОЗНАКА ХАРАКТЕРИЗУЄ ГАМЕТОФІТ ХВОЩА ПОЛЬОВОГО:
- живлення гетеротрофне
- відсутність хлорофілу
- розвивається впродовж 18 років
- розташований у ґрунті
- живлення автотрофне
-
ЩОРОКУ ЗМІНЮЮТЬ ЛИСТКИ НА НОВІ ТАКІ ГОЛОНАСІННІ:
- тис ягідний
- ялівець звичайний
- гінкго дволопатевий
- ялина колюча
- ялина звичайна
-
ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РОДИНИ RANUNCULACEAE:
- переважно деревні рослини, листки прості, з прилистками, оцвітина проста, тичинок 5, гінецей ценокарпний
- кореневищні водні або болотні трави, листки прості, оцвітина подвійна, андроцей численний, гінецей синкарпний
- трав’янисті рослини, листки прості, з різним ступенем розчленування, або складні, оцвітина проста або подвійна, андроцей численний, гінецей апокарпний, плоди багатолистянки або багатогорішки
- трав’янисті рослини, листки складні, оцвітина проста, тичинок 10, маточка одна, плоди багатолистянки або багатосім’янки
-
ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РОДИНИ MAGNOLIACEAE:
- переважно деревні рослини, листки прості, оцвітина проста, андроцей численний, гінецей апокарпний, плід багатолистянка
- кореневищні водні або болотні трави, листки прості, оцвітина подвійна, андроцей численний, плід багатолистянка
- трав’янисті рослини, листки прості, або складні, оцвітина проста, андроцей численний, гінецей апокарпний, плоди багато листянки
- деревні рослини, листки складні, оцвітина подвійна, тичинок 10, гінецей апокарпний, плід багатолистянка
-
ВСТАНОВІТЬ СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ FRITILLARIA MELEAGRIS:
- Liliopsida, Liliidae, Poales, Poaceae
- Magnoliopsida, Hamamelididae, Fagales, Fagaceae
- Liliopsida, Liliidae, Liliales, Liliaceae
- Magnoliopsida, Ranunculidae, Ranunculales, Ranunculaceae
- Magnoliopsida, Rosidae, Rosales, Rosaceae
-
ДО РОДИНИ OLEACEAE НАЛЕЖАТЬ:
- калюжниця болотна, пшінка весняна, печіночниця благородна
- бузок звичайний, ясен звичайний, бирючина звичайна
- вільха чорна, ліщина ведмежа
- грицики звичайні, талабан польовий, хрін звичайний
- череда трироздільна, деревій майже звичайний
-
ДО РОДИНИ LAMIACEAE НАЛЕЖАТЬ:
- бузок звичайний, ясен звичайний, бирючина звичайна
- калюжниця болотна, пшінка весняна, печіночниця благородна
- вільха чорна, ліщина ведмежа
- шавлія лікарська, чебрець повзучий, меліса лікарська
-
ПЛІД БІБ ВЛАСТИВИЙ:
- гірчиці
- грицикам
- редьці дикій
- капусті
- квасолі
-
ГЕТЕРОСТИЛІЯ ТРАПЛЯЄТЬСЯ У ВИДІВ З РОДИНИ:
- Cucurbitaceae
- Magnoliaceae
- Lauraceae
- Primulaceae
-
ДВОДОМНИМИ Є РОСЛИНИ З РОДИНИ:
- Cannabaceae
- Magnoliaceae
- Nymphaeaceae
- Primulaceae
-
А. ВАН ЛЕВЕНГУК НАЗВАВ МІКРООРГАНІЗМИ:
- анімалькулями
- контагіями
- міазмами
- дроб’янками
-
ЯКИЙ УЧЕНИЙ ДОВІВ, ЩО ЗБУДНИКАМИ РІЗНИХ БРОДІНЬ Є РІЗНІ МІКРООРГАНІЗМИ:
- брати Бюхнери
- Р. Кох
- Е. Дженнер
- Г. і З. Янсени
- Л. Пастер
-
Р. КОХ ОДЕРЖАВ НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ ЗА:
- відкриття збудника холери
- відкриття збудника сифілісу
- відкриття збудника сибірки
- відкриття збудника туберкульозу
-
ПЛЕОМОРФІЗМ – ЦЕ:
- явище, коли клітина позбавлена клітинної стінки і не здатна до синтезу попередників пептидоглікану
- процес розвитку деяких бактерій, який характеризується утворенням змінених форм клітин
- здатність набувати різноманітних форм, унаслідок втрати бактерією її клітинної стінки
- процес розвитку у бактерій, який характеризується зміною фаз росту
- немає правильної відповіді
-
АВТОТРОФИ – ЦЕ:
- організми, які здатні засвоювати вуглекислий газ як єдине джерело карбону
- організми, які не потребують джерела карбону
- організми, які утворюють великі кількості вуглеводів
- організми, які засвоюють усі органічні сполуки
-
ПЕРИТРИХ - ЦЕ БАКТЕРІЯ З:
- одним полярно розміщеним джгутиком
- пучком джгутиків, розміщених на обох полюсах клітини
- багатьма джгутиками, розміщеними по всій поверхні клітини
- пучком джгутиків, розміщених на одному полюсі клітини
- одним латерально розміщеним джгутиком
-
БІОМАСА КУЛЬТУРИ - ЦЕ:
- кількість клітин, утворених за одиницю часу
- кількість клітин або їхня маса в одиниці об’єму
- маса клітин, утворених за одиницю часу
- відношення кількості клітин або їхньої маси до кількості використаного субстрату
-
ОРГАНІЗМИ, ЯКІ ОДЕРЖУЮТЬ ЕНЕРГІЮ ШЛЯХОМ ОКИСНЕННЯ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК, ЩО СЛУГУЮТЬ ДЛЯ НИХ І ДЖЕРЕЛОМ КАРБОНУ, ЗА ТИПОМ ЖИВЛЕННЯ Є:
- хемолітоавтотрофами
- хемоорганогетеротрофами
- фотолітоавтотрофами
- хемолітогетеротрофами
- фотолітогетеротрофами
-
ДО ФІКОМІЦЕТІВ НАЛЕЖАТЬ:
- аскоміцети
- базидіоміцети
- ооміцети
- хітридіоміцети
- дейтероміцети
-
МІКРООРГАНІЗМИ, ЯКІ РОСТУТЬ ЗА НИЗЬКОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ КИСНЮ, НАЗИВАЮТЬ:
- факультативними анаеробами
- анаеробами
- барофілами
- мікроаерофілами
- аеротолерантними
-
ЯКІ ТВЕРДЖЕННЯ ПРО ВАКУОЛІ КЛІТИНИ ДРІЖДЖІВ Є ПРАВИЛЬНИМИ:
- у вакуолях містяться білки, позитивно заряджені амінокислоти
- у вакуолях містяться ліпіди
- у вакуолях містяться вуглеводи
- у вакуолях містяться ДНК і РНК
- усі відповіді правильні
-
ДО ЕУМІЦЕТІВ НАЛЕЖАТЬ:
- аскоміцети
- базидіоміцети
- хітридіоміцети
- ооміцети
- дейтероміцети
-
МОРФОЛОГІЧНИМИ ОЗНАКАМИ БАКТЕРІЙ Є:
- форма клітин
- розміри й угруповання клітин
- особливості росту на щільних поживних середовищах
- тип джгутикування
- наявність ендоспор
-
ЩО ТАКЕ КЛОН:
- чиста культура мікроорганізмів, одержана з однієї клітини
- бактерії одного виду, які висіяли на твердому поживному середовищі
- бактерії, які вирощені на селективному поживному середовищі
- штам мікроорганізмів, який відібрали для конкретної роботи
-
БІОХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ БАКТЕРІЙ Є:
- природа антигенів
- форма клітин
- хімічний склад капсул
- особливості росту на щільних поживних середовищах
- наявність ендоспор
-
ЯКІ БАКТЕРІЇ НАЛЕЖАТЬ ДО КАТЕГОРІЇ «ЕУБАКТЕРІЇ, ПОЗБАВЛЕНІ КЛІТИННОЇ СТІНКИ»:
- грампозитивні бактерії сферичної форми, у вигляді прямих паличок чи здатних до галуження, у формі ниток
- грамнегативні бактерії сферичної або овальної форми, у вигляді прямих чи зігнутих паличок, спіралей або ниток
- грамнегативні бактерії сферичної форми, у вигляді прямих паличок чи здатних до галуження, у формі ниток
- бактерії, здатні до утворення ендоспор
- мікоплазми
-
АМФІБОЛІТИ – ЦЕ:
- вторинні метаболіти
- кінцеві продукти метаболізму
- проміжні продукти метаболізму
- продукти бродіння
- сполуки, багаті на енергію
-
ЯКУ СИРОВИНУ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ЕТАНОЛУ:
- жито, пшеницю, кукурудзу
- ячмінь, овес, просо
- цукрові буряки
- картоплю, мелясу
- гідролізати деревини
-
ЕФЕКТ ПАСТЕРА ПОЛЯГАЄ У:
- активуванні процесів бродіння високими концентраціями цукру в середовищі
- пригніченні процесів бродіння високими концентраціями цукру в середовищі
- пригніченні бродіння киснем
- активуванні бродіння киснем
- правильна відповідь не наведена
-
БАКТЕРІЇ МОЖУТЬ РОЗЩЕПЛЮВАТИ ВУГЛЕВОДИ:
- фруктозо-дифосфатним шляхом
- гексозомонофосфатним шляхом
- шляхом Ентнера-Дудорова
- шляхом Арнона
- шляхом Кальвіна
-
ЯКУ СИРОВИНУ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ОЦТОВОЇ КИСЛОТИ У ПРОМИСЛОВИХ МАСШТАБАХ?
- вино
- етанол
- пиво
- мелясу
- натрію ацетат
-
ДЕ ЗНАЙШЛИ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПЕКТИНОЛІТИЧНІ КЛОСТРИДІЇ:
- у виготовленні м’ясних консервів
- як продуценти амілаз
- у замочуванні льону та конопель
- у виробництві етанолу у виробництві антибіотиків
-
ТЕРМІН «ВІРУС» ЗАПРОПОНУВАВ:
- Л. Пастер
- Д. Й. Івановський
- Р. Кох
- М. Бейєрінк
-
ПЕРША ПАСТЕРІВСЬКА СТАНЦІЯ З ВИРОБНИЦТВА ВАКЦИН БУЛА ОРГАНІЗОВАНА В ОДЕСІ:
- І. Мечніковим
- Д. Івановським
- Д. Заболотним
- С. Виноградським
-
КОР – ЦЕ:
- комплекс білка з нуклеїновою кислотою віруса, який є упакованою формою вірусного геному
- зовнішня білкова оболонка, яка утворює замкнену сферу навколо нуклеїнової кислоти віруса
- внутрішня білкова оболонка, яка безпосередньо контактує з нуклеїновою кислотою віруса
- оболонка віріона, яка утворена ліпідною мембраною клітинного походження і вірусними білками
-
НАЙБІЛЬШ ПРАВДОПОДІБНОЮ ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКА ГІПОТЕЗА ПРО ПОХОДЖЕННЯ ВІРУСІВ:
- Віруси – нащадки бактерій та інших одноклітинних організмів, що зазнали дегенеративну (регресивну) еволюцію
- Віруси – нащадки давніх доклітинних форм життя, які перейшли до паразитичного способу існування
- Віруси – деривати (похідні) клітинних генетичних структур, які стали відносно автономними, але зберегли залежність від клітин
-
СТРУКТУРНІ БІЛКИ, ЯКІ КОДУЮТЬСЯ ГЕНОМОМ ВІРУСА, – ЦЕ:
- білки, які входять до складу вірусної частки, їх позначають VP-білки
- регуляторні білки і ферменти, які приймають участь у процесі внутрішньоклітинної репродукції віруса, але не входять до складу вірусної частки, їх позначають NS-білки
- білки із різною молекулярною масою (від 4 до 100 кД), які складаються з одного або декількох поліпептидних ланцюгів
-
ПРИ ВИДІЛЕННІ ТАКСОНІВ ВИСОКОГО РАНГУ (ВІД РОДУ І ВИЩЕ) ВРАХОВУЄТЬСЯ:
- спосіб реалізації геному
- будова і молекулярна організація віріону
- вид геному
- здатність вступати у генетичні взаємодії
- біологічні та екологічні характеристики
- антигенні властивості
- коло господарів
- всі перераховані
-
ВЗАЄМОДІЯ ВІРУСІВ ІЗ КЛІТИНАМИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ НАЯВНІСТЮ У НИХ:
- біологічної спорідненості (тропізму)
- специфічних рецепторів
- наявністю глікопротеїнвої оболонки
- пептидогліканового шару
-
ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП (ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД) ВЗАЄМОДІЇ ВІРУСА ІЗ КЛІТИНОЮ СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ ТАКИХ ПРОЦЕСІВ:
- адсорбції віруса, транскрипції, реплікації
- проникнення віруса, трансляції, складання віріонів
- адсорбції віруса, проникнення віруса у клітину, депротеїнізації
-
СИНТЕЗ ВІРУСНИХ БІЛКІВ У КЛІТИНІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ:
- транскрипції
- трансдукції
- трансляції
-
БАКТЕРІОФАГИ (ФАГИ) – ЦЕ:
- віруси бактерій
- клітини, що пожирають бактерій
-
ВИХІД ВІРУСІВ ІЗ КЛІТИНИ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ СУПЕРКАПСИДУ (АДЕНОВІРУСИ, ПІКОРНАВІРУСИ), МОЖЕ ВІДБУВАТИСЯ:
- за «вибуховим» типом
- відбрунькуванням
-
НАЙБІЛЬШЕ ЗАСТОСУВАННЯ ФАГИ ЗНАЙШЛИ У:
- медицині для лікування хворих на дисбактеріози
- у вирішенні важливих загально біологічних проблем
- стали основним об’єктом генетичних досліджень в області молекулярної генетики
-
ПРОФАГ – ЦЕ:
- фаг, що вільно перебуває у бактеріальній клітині
- фаг, що зв’язаний із бактеріальною хромосомою
- фаг, що перейшов у вегетативний стан
-
ФАГИ ВІДНОСНО БАКТЕРІЇ Є:
- симбіонтами
- оменсалами
- абсолютними паразитами
-
ЩЕ ДОСІ НЕ РОЗРОБЛЕНА ОСТАТОЧНА ТАКСОНОМІЯ ФІТОПАТОГЕННИХ ВІРУСІВ, ОСКІЛЬКИ:
- це пов’язано з труднощами виділення вірусів із рослин
- це пов’язано з труднощами вирощування фітопатогенних вірусів in vitro у протопластах клітин рослин
- це пов’язано з тим, що переважна більшість класифікованих вірусів рослин – РНК-віруси і віроїди
-
ВІРУСНИЙ ХЛОРОЗ РОСЛИН ПОВ’ЯЗАНИЙ ІЗ:
- утворенням включень у ядрі клітин
- утворенням псевдовіріонів у тканинах уражених рослин
- дією вірусів на хлоропласти клітин, внаслідок чого вони деформуються і дегенерують
-
ПЕРЕДАЧА ВІРУСІВ РОСЛИН МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ:
- прямим контактом
- комахами
- механічно
- усі відповіді правильні
- черв’яками
-
ФІТОПАТОГЕННІ ВІРУСИ СПОЧАТКУ АТАКУЮТЬ:
- клітини плазмодесми
- клітини флоеми
- клітини ксилеми
- активно ростучі клітини листка, стебла і кореня рослин
-
ПРІОНИ – ЦЕ:
- хвороботворні віруси, що вражають нервову систему тварин і людей
- білки з інфекційними властивостями, що викликають невиліковні хвороби людини і тварин
-
ВІРУСИ ЯК ІНФЕКЦІЙНІ АГЕНТИ:
- поза клітиною біологічно інертні
- облігатні внутрішньоклітинні паразити
- усі відповіді правильні
- в основі вірусної інфекції лежить взаємодія вірусного та клітинного геномів
-
ПІД ЕПІДЕМІЄЮ РОЗУМІЮТЬ:
- масові захворювання людей на великих територіях (країнах, материках)
- незвичайно високий рівень захворюваності у регіоні
- захворюваність, яка притаманна визначеній місцевості і хворобі в даний період часу
-
ПІД ПАНДЕМІЄЮ РОЗУМІЮТЬ:
- масові захворювання людей на великих територіях (країнах, материках)
- незвичайно високий рівень захворюваності у регіоні
- захворюваність, яка притаманна визначеній місцевості і хворобі в даний період часу
-
ДО ФАКТОРІВ ВРОДЖЕНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ДО ЗБУДНИКІВ ВІРУСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ВІДНОСЯТЬ:
- здатність продукувати інтерферон
- усі відповіді правильні
- температурний фактор
- анатомічні бар’єри
- клітинна резистентність
-
КЛІТИННІ МЕМБРАНИ ПОБУДОВАНІ З:
- нуклеїнових кислот та ліпідів
- білків та вуглеводів
- ліпідів та білків
-
ПРОДУКЦІЯ ІНТЕРФЕРОНУ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ:
- за зниження температури тіла
- за підвищення температури тіла
-
З ЧОГО ФОРМУЮТЬСЯ ПЛАСТИДИ:
- з етіопластів
- пропластид
- амілопластів
-
ШВИДКІСТЬ ІНДУКЦІЇ ІНТЕРФЕРОНУ:
- набагато нижча, ніж гуморальна імунна відповідь
- набагато вища, ніж гуморальна імунна відповідь
-
У ЯКИХ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТАХ КЛІТИНИ МАЄ МІСЦЕ ПОГЛИНАННЯ ЕНЕРГІЇ КВАНТІВ СВІТЛА:
- у рибосомах
- у хлоропластах
- у гіалоплазмі
-
В КЛІТИНАХ ЯКИХ РОСЛИН ОСМОТИЧНИЙ ТИСК КЛІТИННОГО СОКУ НАЙБІЛЬШИЙ:
- у галофітів – рослин, які зростають на засолених грунтах
- у степових рослин
- у гігрофітів
-
ПЛАЗМОЛІЗ – ЦЕ:
- відставання цитоплазми від плазмалеми
- відставання протопласта від клітинної стінки
- відставання тонопласта від цитоплазми
-
В ЯКОМУ ВИПАДКУ ТУРГОРНИЙ ТИСК РІВНИЙ 0:
- у плазмолізованій клітині
- при циторизі
- у тургесцентній клітині
-
ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ОСМОТИЧНИЙ ТИСК У КЛІТИНІ, ВМІЩЕНІЙ У ГІПЕРТОНІЧНИЙ РОЗЧИН:
- спадає
- стає рівним 0
- зростає
-
ЯКА РІДИНА МІСТИТЬ БІЛЬШЕ МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН:
- ксилемний сік у листках
- пасока
- гута
-
ЯКІ ВЛАСТИВОСТІ КЛІТИН ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ РОЗВИТКУ ВОДНОГО ДЕФІЦИТУ:
- слабо розвинута коренева система
- слабкий розвиток кутикули
- регулювання транспірації за допомогою продихів
-
В ЯКІЙ ЧАСТИНІ ХЛОРОПЛАСТА ЛОКАЛІЗОВАНІ ЙОГО ПІГМЕНТНІ СИСТЕМИ:
- в мембранах гран
- в стромі
- в зовнішній мембрані
-
ЯКІ ФАКТОРИ, ВИХОДЯЧИ ІЗ ЗАГАЛЬНОГО РІВНЯННЯ РЕАКЦІЇ ФОТОСИНТЕЗУ, ПОВИННІ ВПЛИВАТИ НА ШВИДКІСТЬ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ:
- спектральний склад світла, концентрація О2
- мінеральне живлення і температура
- водопостачання, концентрація СО2 та інтенсивність світла
-
ЯКА РЕЧОВИНА УТВОРЮЄТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ РЕАКЦІЇ ХЛОРОФІЛУ З СЛАБКОЮ СОЛЯНОЮ КИСЛОТОЮ:
- хлофілінова кислота
- феофітин
- фітол
-
ЯКІ ПРОМЕНІ СПЕКТРУ ПОГЛИНАЮТЬСЯ ХЛОРОФІЛОМ:
- червоні і сині
- зелені і жовті
- оранжеві і фіолетові
-
ЯКІ ПРОМЕНІ СВІТЛА ПОГЛИНАЮТЬСЯ КАРОТИНОЇДАМИ:
-
ЯКІ РЕЧОВИНИ УТВОРЯТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ВЗАЄМОДІЇ ХЛОРОФІЛУ З ЛУГОМ:
- лужна сіль хлорофілінової кислоти, фітол, метанол
- хлорофілінова кислота і метанол
- феофітин і вода
-
ОБЕРІТЬ, ЯКІ З ПЕРЕЧИСЛЕНИХ ОЗНАК НЕ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ НЕЦИКЛІЧНОГО ФОТОФОСФОРИЛЮВАННЯ:
- синтезується НАДФ Н2
- виділяється СО2 внаслідок фотолізу води
- електрон збудженої молекули хлорофілу повертається до неї
-
ДО ЯКОГО ЕТАПУ СВІТЛОВОЇ ФАЗИ ФОТОСИНТЕЗУ ВІДНОСИТЬСЯ ТРАНСПОРТ ЕЛЕКТРОНІВ ПО ЕЛЕКТРОННО-ТРАНСПОРТНОМУ ЛАНЦЮГУ:
- до фотофізичного
- до фотохімічного
-
ЯКІ РЕЧОВИНИ УТВОРЮЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ ФОТОСИНТЕЗУ:
- глюкоза, АТФ і О2
- білки, РНК, ДНК
- СО2 і Н2О
-
ЗА ЯКИХ УМОВ ПРОЦЕС ФОТОСИНТЕЗУ МОЖЕ ПРОХОДИТИ В ТЕМРЯВІ:
- при наявності СО2, НАДФ Н2 та АТФ
- при наявності води і вуглекислого газу
- при наявності води і хлорофілу
-
ЯКІ ОРГАНІЗМИ НАЗИВАЮТЬ АВТОТРОФАМИ:
- можуть існувати тільки на світлі
- здатні до синтезу органічних речовин з неорганічних з використанням сонячної або хімічної енергії
- здатні самі засвоювати органічні речовини
-
ПІД ЧАС ЯКОГО ЕТАПУ ФОТОСИНТЕЗУ ВІДБУВАЮТЬСЯ РЕАКЦІЇ ФОТОФОСФОРИЛЮВАННЯ:
- темнової фази
- фотохімічного
- фотофізичного
-
ЩО ТАКЕ АСИМІЛЯЦІЙНЕ ЧИСЛО?
- це відношення кількості хлорофілу до кількості синтезованої органічної речовини
- це кількість хлорофілу на одиницю асимілюючої поверхні
- це кількість СО2, що засвоюється на одиницю вмісту хлорофілу за одиницю часу
-
ДЛЯ ЯКОЇ СТАДІЇ АЕРОБНОЇ ФАЗИ ДИХОТОМІЧНОГО ШЛЯХУ ОКИСЛЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПОТРІБЕН КИСЕНЬ:
- електронно-транспортний ланцюг
- цикл Кребса
- окислювальне декарбоксилювання піровиноградної кислоти
-
ЯКА РЕЧОВИНА Є КІНЦЕВИМ ПРОДУКТОМ ГЛІКОЛІЗУ:
- піровиноградна кислота
- вуглекислий газ
- глюкоза
-
СКІЛЬКИ МОЛЕКУЛ АТФ СИНТЕЗУЄТЬСЯ ПРИ ОКИСЛЕННІ ОДНІЄЇ МОЛЕКУЛИ ГЛЮКОЗИ ПО ПЕНТОЗОФОСФАТНОМУ ШЛЯХУ:
-
ДЕ ЛОКАЛІЗОВАНІ ФЕРМЕНТИ ЦИКЛУ КРЕБСА:
- в матриксі мітохондрій
- в цитоплазмі
- в зовнішній мембрані мітохондрій
-
ЧОМУ ПРИ НЕСТАЧІ МАГНІЮ В РОСЛИНАХ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ РІЗКЕ ЗНИЖЕННЯ ВМІСТУ БІЛКІВ:
- підтримує структуру рибосом, виключаючи асоціацію їх субодиниць
- активує активність ферментів фосфатаз
- він входить до складу хлорофілу
-
ЯКИЙ ЕЛЕМЕНТ, ЩО ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ КАТАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ ФЕРМЕНТІВ (ЦИТОХРОМІВ, ПЕРОКСИДАЗИ, КАТАЛАЗИ), НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ УТВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНИКІВ ХЛОРОФІЛУ:
-
ЯКА З ФУНКЦІЙ МОЛІБДЕНУ ПОВ’ЯЗАНА З ПОПЕРЕДЖЕННЯМ ОСЛИЗНЕННЯ КЛІТИННИХ СТІНОК КОРЕНЯ:
- забезпечує підтримання високого рівня аскорбінової кислоти
- посилює поступання в рослину кальцію
- активує ферментарні системи, які беруть участь у фіксації азоту
-
ЯКА З ВЛАСТИВОСТЕЙ МІДІ СПРИЯЄ ПІДВИЩЕННЮ ІНТЕНСИВНОСТІ ФОТОСИНТЕЗУ:
- входить до складу ферментів аскорбіноксилази, поліфенолксидази
- входить до складу білка пластоціаніну
- активує фермент нітратредуктазу
-
ОБЕРІТЬ ДВІ ВАЖЛИВІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ, ДО СКЛАДУ ЯКИХ ВХОДИТЬ АЗОТ:
- хлорофіл, крохмаль
- білки, нуклеЇнові кислоти
- вуглеводи і ліпіди
-
ОБЕРІТЬ ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ НЕСТАЧІ ФОСФОРУ В ЖИВЛЕННІ РОСЛИН:
- загнивання і відмирання листків
- відбувається хлороз листків
- листки набувають синьо-зеленого забарвлення, часто з пурпуровим чи бронзовим відтінком
-
ЯКІ ОЗНАКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ГІБЕРЕЛІНІВ:
- затримують старіння листків, синтезуються в корені
- посилюють ріст карликових рослин, попередником їх є мевалонова кислота
- гальмують біосинтез хлорофілу, синтезуються в апікальних меристемах
-
ЯКА ГРУПА ГАЛОФІТІВ НЕ НАГРОМАДЖУЄ СОЛЕЙ ВСЕРЕДИНІ ТКАНИН, А ВИВОДИТЬ ЇХ З КЛІТИН ЗА ДОПОМОГОЮ СЕКРЕТОРНИХ ЗАЛОЗ:
- евгалофіти
- криногалофіти
- глікогалофіти
-
ДО КОНСТИТУЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЛЕЖАТЬ:
- особливості структури тканин, які створюють бар’єр для проникнення інфекції, створення в тканинах нестачі речовин, життєво важливих для паразита
- реакція надчутливості, посилення дихання
- нагромадження фітонцидів і фенолів, синтез фітоалексинів
-
ЯКІ З РІЗНОМАНІТНИХ ПРОЦЕСІВ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ ПРИ ОПАДАННІ ЛИСТЯ, КОНТРОЛЮЮТЬСЯ ЕТИЛЕНОМ:
- відтік поживних речовин
- розчинення стінок клітин відділяючого шару
- руйнування хлорофілу
-
ЯКІ ЯВИЩА СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ ПРИ ВИХОДІ РОСЛИН ІЗ СТАНУ СПОКОЮ:
- зменшення вмісту ростових речовин, репресія геному, відособлення протопласта від стінки
- зменшення інтенсивності дихання, збільшення вмісту інгібіторів, підвищення в’язкості цитоплазми
- дерепресія геному, збільшення вмісту стимуляторів росту, зниження в’язкості цитоплазми
-
В ЯКОМУ ВИПАДКУ В РОСЛИНАХ НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ УТВОРЕННЯ АНТЕЗИНУ:
- нейтральна рослина знаходиться в умовах довгого дня
- довгоденна рослина знаходиться в умовах короткого дня
- короткоденна рослина знаходиться в умовах довгого дня
Тема :: Блок 2 Загальна цитологія та гістологія, Зоологія, Біологія індивідуального розвитку, Теорія еволюції, Екологія біологічних систем
-
НА ГОЛОВІ У КОМАХ ЗНАХОДИТЬСЯ:
- 5 пар кінцівок
- кінцівки відсутні
- 3 пари кінцівок
- 4 пари кінцівок
- 2 пари кінцівок
-
У ШЛУНКУ РІЧКОВОГО РАКА ВИДІЛЯЮТЬ ТАКІ ЧАСТИНИ:
- цекум
- нефричну
- пілоричну та кардіальну
- залозисті
- кардіальну та нефричну
-
У РАКОПОДІБНИХ ПОРОЖНИНА ТІЛА:
- целом
- схізоцель
- міксоцель
- вторинна
- первинна
-
У ПАВУКОПОДІБНИХ Є ТАКІ ОРГАНИ ДИХАННЯ:
- трахейні легені
- зябра
- легені та зябра
- легеневі мішки та трахеї
- легені
-
ВIДСУТНIСТЬ КЛIТИН IНШИХ ТКАНИН ТА НЕКЛIТИННИХ ФОРМ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ, ГРАНИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, ПОЛЯРНА ДИФЕРЕНЦIАЦIЯ КЛIТИН ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:
- астроглію
- м’язову тканину
- сполучну тканину
- епiтелiальну тканину
- нервову тканину
-
ОБЕРІТЬ, З ЯКИХ ШАРІВ СКЛАДАЄТЬСЯ БАЗАЛЬНА МЕМБРАНА:
- щільної пластинки
- мієлінової пластинки
- ретикулярної пластинки
- світлої пластинки
- клатринової оболонки
-
ОДНОШАРОВИЙ ОДНОРЯДНИЙ ПЛОСКИЙ ЕПIТЕЛIЙ У ССАВЦIВ ВИСТИЛАЄ:
- легеневi альвеоли, навколосерцеву сумку
- волосисту частину шкіри
- кишечник, шлунок
- сечовий мiхур, сечоводи
- поверхню шкiри, шлунок
-
ОБЕРІТЬ, ЩО НАЗИВАЄТЬСЯ САРКОМЕРОМ:
- дiлянка мiофiбрили мiж парою сусiднiх Z-лiнiй
- дiлянка молекули скоротливого бiлка мiозину
- окремий пучок поперечносмугастих м’язових волокон
- сполучнотканинна перегородка, що вiдходить вiд епiмiзiю i оточує окремi пучки м’язових волокон
- зовнiшня спосполучнотканинна оболонка м'яза
-
ЯКЕ З ВИСЛОВЛЮВАНЬ ПРО БУРУ ЖИРОВУ ТКАНИНУ НЕПРАВИЛЬНЕ:
- на вiдмiну вiд бiлої жирової тканини її клiтини мають меншi розмiри
- служить енергетичним резервом протягом життя людини
- жировi включення її клiтин представленi дрiбними краплями, якi оточенi мiтохондрiями
- при розщепленнi жиру в мiтохондрiях її клiтин утворюється мало АТФ i значна кiлькiсть енергiї видiляється у виглядi тепла
- бурий колiр обумовлений густою сiткою кровоносних судин
-
ОБЕРІТЬ, ЩО ТАКЕ ТИГРОЇДНА РЕЧОВИНА, ЯКА НАЯВНА В ЦИТОПЛАЗМІ НЕЙРОНІВ:
- цистерни грЕПС
- лізосоми
- елементи комплексу Гольджі
- еухроматин
- гетерохроматин
-
БАГАТОКРАПЕЛЬНИМИ ЛІПОЦИТАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
- клітини бурої жирової тканини
- молоді клітини хрящової тканини
- зрілі клітини кісткової тканини
- клітини білої жирової тканини
- клітини мезенхіми
- бокалоподібні клітини одношарового однорядного мікроворсинчастого епітелію
-
ОБЕРІТЬ, ЯКЕ З ВИСЛОВЛЮВАНЬ ПРО ХРЯЩОВУ ТКАНИНУ НЕПРАВИЛЬНЕ:
- багата кровоносними судинами
- мiжклiтинна речовина її дуже щiльна
- складає основну масу хрящiв
- розвивається з мезенхiми склеротома
- складається з хондробластiв i хондроцитiв
-
ВІДСУТНІСТЬ СУДИН, ЗДАТНІСТЬ ДО БЕЗПЕРЕРВНОГО РОСТУ, ПОРІВНЯНО НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ МЕТАБОЛІЗМУ, МІЦНІСТЬ ТА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:
- щільну оформлену колагенову сполучну тканину
- пухку неоформлену сполучну тканину
- кров
- лімфу
- кісткову тканину
- гіалінову хрящову тканину
-
ПРОВЕДЕННЯ НЕРВОВИХ ІМПУЛЬСІВ В СЕРЕДИНУ ПОПЕРЕЧНОПОСМУГОВАНОГО М’ЯЗОВОГО ВОЛОКНА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ:
- гаверсових каналів
- нейрофібрил
- Т-систем
- фолькманівських каналів
- аксонів
- Z-ліній
- дендритів
-
КЛІТИНИ ПОВЕРХНЕВОГО ШАРУ ОДНОШАРОВОГО БАГАТОРЯДНОГО ПЕРЕХІДНОГО ЕПІТЕЛІЮ СЕЧОВОГО МІХУРА ВИДІЛЯЮТЬ:
- гемоглобін
- гепарин
- хітин
- глікопептид мурен
- сіаломуцин
-
ОБЕРІТЬ, ДЕ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ МОЖНА ВИЯВИТИ ЕЛАСТИЧНУ ХРЯЩОВУ ТКАНИНУ:
- у хрящі вушної раковини
- у між хребцевих дисках
- на поверхні суглобів
- у хрящах носа
- у сполученні лобкових кісток тазу
-
ОБЕРІТЬ, ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ЗАПАСНІ СПОЛУКИ АБО ПРОДУКТИ ОБМІНУ РЕЧОВИН, ЯКІ РОЗТАШОВАНІ У ЦИТОПЛАЗМІ:
- компартаменти
- органели
- включення
- цитоскелет
- рибосоми
-
ОБЕРІТЬ, ЯК ВИГЛЯДАЮТЬ ЖИРОВІ ВКЛЮЧЕННЯ НА ПРЕПАРАТАХ, ЯКІ ВИГОТОВЛЕНІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СПИРТУ:
- на їх місті лишаються пустоти
- забарвленими в рожевий колір
- забарвленими в синій колір
- забарвленими в жовтий колір
-
ОБЕРІТЬ, ЩО ТАКЕ МІКРОТРУБОЧКИ:
- видозмінені мікроворсинки
- циліндричні утвори, діаметром 24-25 нм, утворені білками тубулінами
- пучки мікрофіламентів, що мають товщину 5-7 нм
- пучки мікрофіламентів, що мають товщину 10 нм
-
ОБЕРІТЬ НАЗВУ ОСНОВНОЇ ЗАПАСНОЇ РЕЧОВИНИ ПРОКАРІОТНИХ КЛІТИН:
- глікоген
- інулін
- волютин
- крохмаль
-
ОБЕРІТЬ, ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ БІЛКИ, ЯКІ ПРОНИЗУЮТЬ ПЛАЗМОЛЕМУ НАСКРІЗЬ:
- тансмембранні
- глікокалікс
- напівінтегральні
- периферичні
-
ОБЕРІТЬ, ЧЕРЕЗ ЯКУ ПОВЕРХНЮ В СТІНКИ ЦИСТЕРН КОМПЛЕКСУ ГОЛЬДЖІ ПРОНИКАЮТЬ БІЛКИ:
- транс-поверхню
- цис-поверхню
- бічну поверхню диктіосоми
-
ОБЕРІТЬ, ЗВІДКИ ДО ЛІЗОСОМ ТА ЕНДОСОМ НАДХОДЯТЬ КИСЛІ ГІДРОЛАЗИ:
- з клітинного центру
- з пероксидом
- з комплексу Гольджі
- з ядра
- з мітохондрій
-
ОБЕРІТЬ СТРУКТУРУ, ЯКА ЛЕЖИТЬ В ОСНОВІ ВІЙКИ АБО ДЖГУТИКА:
- кортикальна сітка
- мітохондрія
- центріоль
- базальне тільце
-
ОБЕРІТЬ ТИП ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ХОРДОВИХ:
- навкологлоткове кільце і нервові стовбури
- нервова трубка з порожниною всередині
- нервовий вузол та нервові стовбури
- надглотковий і підглотковий ганглії та черевний нервовий ланцюжок
-
ЧИМ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ ВНУТРІШНІЙ СКЕЛЕТ ЛАНЦЕТНИКА:
- кістковими хребцями
- хордою
- хрящовими хребцями
- черепашкою
- кутикулою
-
ЯКОГО ТИПУ КРОВОНОСНА СИСТЕМА АСЦИДІЙ?
- замкнена
- незамкнена
- мішана
-
ЯК ВІДКРИВАЮТЬСЯ НАЗОВНІ ОТВОРИ ДИХАЛЬНИХ МІШКІВ У МІКСИН?
- не відкриваються
- покриті шкірястою оболонкою
- єдиним отвором спільного каналу
- покриті зябровою кришкою
- кожен самостійним отвором
-
СКІЛЬКИ СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У КРУГЛОРОТИХ?
-
ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ КРУГЛОРОТИХ ПРЕДСТАВЛЕНІ:
- метанефридіями
- відсутні
- протонефридіями
- мезонефридіями
- нефридіями
-
ЯКА КРОВ Є У СЕРЦІ ПЕРВИННОВОДНИХ ХРЕБЕТНИХ:
- венозна
- змішана
- артеріальна
-
ЯКЩО ВІСЦЕРАЛЬНА ЧАСТИНА ЧЕРЕПА ПРИЄДНАНА ДО МОЗКОВОЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ГІОМАНДИБУЛЯРЕ, ТО ТАКИЙ ЧЕРЕП НАЗИВАЄТЬСЯ:
- аутостилічний
- гетероцеркальний
- платибазальний
- амфістилічний
- гіостилічний
-
ЩО ТАКЕ АРТЕРІАЛЬНИЙ КОНУС У ХРЯЩОВИХ РИБ?
- ділянка спинної аорти
- частина серця
- клапан серця
- початок черевної аорти
-
ЩО ТАКЕ АМНІОН:
- епітелій зародка
- зародкова оболонка
- зародковий сечовий міхур
- яйцева оболонка
-
ЧИМ УТВОРЕНИЙ СПИННО-МОЗКОВИЙ КАНАЛ У РИБ:
- нижніми дугами хребців
- верхніми дугами хребців
- стінками спинного мозку
- стінками нервової трубки
- тілами хребців
-
ЯКІ ХРЕБЦІ Є У ЛОПАТЕПЕРИХ ТА ПРОМЕНЕПЕРИХ РИБ?
- платицельні
- гетероцельні
- опістоцельні
- амфіцельні
- процельні
-
ЯКІ НИРКИ ФУНКЦІОНУЮТЬ У ДОРОСЛИХ ЗЕМНОВОДНИХ:
- метанефрос
- нефростом
- мезонефрос
- пронефрос
-
ЯКА КРОВ ПОСТУПАЄ ВІД СЕРЦЯ У СИСТЕМНІ ДУГИ АОРТИ ЗЕМНОВОДНИХ:
- венозна
- змішана
- артеріальна
-
СКІЛЬКИ КРОВОНОСНИХ СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У ПЛАЗУНІВ:
-
ОБЕРІТЬ, ЯКІ М’ЯЗИ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ ВПЕРШЕ У ПЛАЗУНІВ:
- м’язи хвоста
- міжреберні м’язи
- м’язи-розгиначі задньої кінцівки
- м’язи-згиначі передньої кінцівки
- м’язи язика
-
У ЯКИХ ХОРДОВИХ ВПЕРШЕ ПОЯВЛЯЄТЬСЯ ВИГИН У ВЕРТИКАЛЬНІЙ ПЛОЩИНІ В ДІЛЯНЦІ ДОВГАСТОГО МОЗКУ:
- у птахів
- у ссавців
- у земноводних
- у плазунів
- у хрящових риб
-
СКІЛЬКИ ВІДДІЛІВ Є У ШЛУНКУ ПТАХІВ:
-
ЯКОГО ТИПУ ОБМІН РЕЧОВИН У ПТАХІВ:
- змішаний
- сечово-кислотний
- сечовинний
-
ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ПЕРА, ЩО МАЮТЬ ВКОРОЧЕНИЙ СТРИЖЕНЬ І ПОЗБАВЛЕНІ БОРІДОК ДРУГОГО ПОРЯДКУ:
- пухові
- криючі
- контурні
- махові
- пух
-
З ЧИМ ПОВ’ЯЗАНА ВІДСУТНІСТЬ ЗУБІВ У ПТАХІВ:
- з особливостями гніздобудування
- з пристосуванням до польоту
- з особливостями живлення
-
ЯКІ ЗУБИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ХИЖИХ ССАВЦІВ ЗА ХАРАКТЕРОМ РОЗМІЩЕННЯ ЕМАЛІ НА ЖУВАЛЬНІЙ ПОВЕРХНІ КУТНІХ ЗУБІВ:
- лофодонтні
- полілофодонтні
- секодонтні
- бунодонтні
- селенодонтні
-
СКІЛЬКИ ВСЬОГО СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У ССАВЦІВ:
-
ІНВАЗІЙНОЮ СТАДІЄЮ КОКЦИДІЙ РОДУ EIMERIA Є:
- оокінета
- спорозоїт
- ооциста
- сизигій
- мерозоїт
-
ПРОМІЖНИМ ХАЗЯЇНОМ ДЛЯ МАЛЯРІЙНОГО ПЛАЗМОДІЯ Є:
- антилопи
- людина
- велика рогата худоба
- клоп
- комар
-
ДО ТВАРИННИХ ДЖГУТИКОВИХ НАЛЕЖАТЬ:
- евглена
- лейшманія
- вольвокс
- стилоніхія
- сувійка
-
ІНФУЗОРІЯ-ТУФЕЛЬКА НЕ МАЄ:
- цитопрокт
- цитогастер
- цитостом
- цитофаринкс
- перистом
-
ГУБКИ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ТИМ, ЩО:
- ведуть вільно плаваючий спосіб життя
- їх тіло побудоване з 3 шарів клітин
- мають оформлені тканини, але не мають оформлених органів
- не мають оформлених тканин і органів
- мають оформлені тканини і органи
-
ПРОЦЕС ЗЛИТТЯ ЧОЛОВІЧОЇ ТА ЖІНОЧОЇ ГАМЕТ, ЯКІ МАЮТЬ ОДНАКОВІ РОЗМІРИ МАЮТЬ НАЗВУ:
- партеногенез
- оогамія
- автогамія
- ізогамія
- гетерогамія
-
СЕНСИЛА – ЦЕ:
- одна із стадій розвитку плоских червів
- допоміжний орган виділення продуктів метаболізму
- концентрація нервових клітин (нейронів) у передньому відділі тварини
- чутлива клітина, що має війки або джгутики для сприйняття подразнення
- особливий пухирець, що є органом рівноваги
-
МІРАЦИДІЙ – ЦЕ ЛИЧИНКА ТРЕМАТОД, ЯКА:
- інкапсулюється у зовнішньому середовищі
- інкапсулюється у м’язах проміжного хазяїна
- вкрита плескатими війками
- має мускулястий хвіст для руху
- має покрив у вигляді тегументу
-
ЛЮДИНА ЗАРАЖАЄТЬСЯ БИЧАЧИМ ЦІП’ЯКОМ НА СТАДІЇ:
- адолескарії
- ларвоцисти
- фіни
- корацидія
- онкосфери
-
ЛИЧИНКА, ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ У ЗАПЛІДНЕНОМУ ЯЙЦІ ЦЕСТОД НАЗИВАЄТЬСЯ:
- мірацидій
- процеркоїд
- онкосфера
- плероцеркоїд
- фіна
-
У БИЧАЧОГО ЦІП’ЯКА ФІНА ТИПУ:
- лавроциста
- цистицерк
- ценур
- корацид
- ехінокок
-
ЛЮДИНА МОЖЕ ЗАРАЗИТИСЯ ТРИХІНЕЛОЮ СПІРАЛЬНОЮ:
- людина не може заразитися трихінелою спіральною
- з’ївши м'ясо зараженої тварини з інкапсульованими личинками
- личинки потрапляють у кров із слиною комара-переносника
- личинка проникає через шкіру в кровоносне русло при безпосередньому контакті з ґрунтом
- проковтнувши яйце з немитими овочами чи водою
-
ДО КОМАХ ІЗ ПОВНИМ ПЕРЕТВОРЕННЯМ ВІДНОСЯТЬ:
- вошей, веснянок, бабок
- одноденок, рівнокрилих, перетинчастокрилих
- прямокрилих, перетинчастокрилих, клопів
- волохокрильців, перетинчастокрилих, лускокрилих
- клопів, прямокрилих, лускокрилих
-
ЯКИЙ ГОРМОН ВИДІЛЯЄ ЖОВТЕ ТІЛО?
- соматотропні
- прогестерон
- андроген
- естроген
- хоріогонин
-
ЯКІ РЕЧОВИНИ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У РОЗЧИНЕННІ ЯЙЦЕВИХ ОБОЛОНОК ПРИ ЗАПЛІДНЕННІ?
- цитокініни
- андрогамони
- гіногамони
- спермолізини, гіалуронідаза
-
ЩО ТАКЕ ПОЛІСПЕРМІЯ?
- утворення великої кількості сперміїв у процесі сперматогенезу
- еякуляція
- проникнення в яйце безлічі сперматозоїдів під час запліднення
- участь безлічі сперматозоїдів у заплідненні яйця
- процес формування із сперміїв сперматозоїдів
-
ПОХІДНІ МЕЗОДЕРМИ:
- нервова трубка, хорда, стравохід
- епітелій кишечника, канали видільної системи
- шкіра, зуби, сполучна тканина
- м'язи, сполучні тканини, кісткові тканини
- епітелій травної системи, зуби, мезотелій
-
НЕЙРУЛЯЦІЯ – ЦЕ:
- формування хорди і сомітів
- первинне диференціювання листків, пов'язане з вичленовуванням органів осьового комплексу (нервової трубки, хорди, сомітів)
- утворення нервової трубки і хорди
- утворення нервової трубки
- утворення нервової системи дифузного типу
-
ЯКІ ТВАРИНИ НАЛЕЖАТЬ ДО АНАМНІЙ?
- плазуни, птахи, ссавці
- круглороті, риби, земноводні
- риби, земноводні, плазуни
- молюски, черви, ссавці
- ланцетники, круглороті, рептилії
-
ПОХІДНІ ЕКТОДЕРМИ:
- зуби, епітелій кишечника, нервова трубка
- зовнішній епітелій, шкіряні залози, нервова трубка
- рогові луски, епітелій, дерма, шкіряні залози
- м'язи, хрящі, шкіра, хорда
- кісткова тканина, епітелій, м'язи
-
ПРОВІЗОРНІ (ТИМЧАСОВІ) ОРГАНИ ЗАРОДКА ПТАХІВ:
- жовтковий мішок, метанефрос, дерматом
- трофобласт, амніотичні оболонки
- жовтковий мішок, алантоїс, амніон, хоріон
- гіпобласт, епібласт
- амніотичні оболонки, екзохоріон, екзоцелом
-
ЯКІ ТВАРИНИ РОЗВИВАЮТЬСЯ З МЕТАМОРФОЗОМ?
- дводишні риби, птахи
- гідроїдні поліпи, ссавці
- дощові черви, голкошкірі
- комахи, земноводні
- міноги, плазуни
-
ТИПИ РЕГЕНЕРАЦІЇ:
- девіація, неотенія
- епіморфоз, бластема
- соматичний ембріогенез, автотомія
- фізіологічна, репаративна
- морфологічна, фізіологічна
-
ТИПИ МЕТАМОРФОЗІВ:
- повільний, катастрофічний, сезонний
- прямий, еволютивний, некробіотичний
- річний, багаторічний, сезонний
- некробіотичний, еволютивний, катастрофічний
- динамічний, адинамічний, некробіотичний
-
ТИП РОСТУ КЛІТИН:
- повільний
- швидкий
- логарифмічний
- проліферативний
- динамічний
-
ГАСТРУЛЯЦІЯ – ЦЕ:
- процес формування епібласту і гонобласту
- утворення гастроцеля з бластоцеля
- процес розшарування зародка на зародкові листки
- укутування зародка епітелієм
- процес утворення мезодерми
-
ЩО ВКЛЮЧАЄ ПРОЦЕС БЛАСТУЛЯЦІЇ:
- клітини зародка вступають в період асинхронних поділів
- зародок покривається епітелієм
- бластомери перестають бути округлими, розходяться, ущільнюються, зародок епітелізується
- утворення бластули, бластоцеля
- дроблення зиготи
-
У ЯКИХ ТВАРИН ВІДСУТНЯ МЕЗОДЕРМА?
- голкошкірі
- членистоногі
- плоскі черви
- кишковопорожнинні
- молюски
-
ТИПИ ПЛАЦЕНТ У ССАВЦІВ:
- фолікулярна, епітеліохоріальна, сполучнотканнина, котиледонтна
- жовткова, лабіринтова, неповна, зонарна
- ворсинкова, дискоїдальна, алантоїдна, хоріальна
- епітеліохоріальна, десмохоріальна, вазохоріальна, гемохоріальна
- щетинкова, ендотеліохоріальна, неповна, жовткова
-
ТВАРИНИ ЯКИХ ТИПІВ НАЛЕЖАТЬ ДО ВТОРИННОРОТИХ?
- голкошкірі, кільчасті черви, мохуватки
- хордові, плеченогі, голкошкірі
- членистоногі, голкошкірі, кільчасті черви
- молюски, круглі черв'яки, напівхордові
- хордові, молюски, плоскі черви
-
СПОСОБИ ГАСТРУЛЯЦІЇ:
- голобластичний, меробластичний
- обростання, розшарування, імміграція, епіболія
- делямінація, інвагінація, епіболія, випинання
- телобластичний, ентероцельний
- імміграція, делямінація, епіболія, інвагінація
-
ДО ОСНОВНИХ СПОСОБІВ ЗАКЛАДКИ МЕЗОДЕРМИ НАЛЕЖАТЬ:
- мультиполярний, уніполярний
- телобластичний, ентероцельний
- інвагінаційний, ентодермальний
- епіболічний, мішаний
- імміграційний, делямінаційний
-
ОНТОГЕНЕЗ – ЦЕ:
- індивідуальний розвиток істоти від зародження до вилуплення з яйцевих оболонок або народження
- індивідуальний розвиток істоти від зародження до кінця життя
- історичний розвиток живих організмів
- розвиток соматичних клітин
- розвиток статевих клітин
-
КЛАСИФІКАЦІЯ ЯЄЦЬ ЗА КІЛЬКІСТЮ ЖОВТКА:
- телолецитальні, центролецитальні, ізолецитальні
- центролецитальні, телолецитальні
- полілецитальні, мезолецитальні, оліголецитальні, алецитальні
- полілецитальні, гомолецитальні, мезолецитальні, алецитальні
- ізолецитальні, полілецитальні, алецитальні
-
ЕТАПИ ОНТОГЕНЕЗУ:
- постнатальний, стан дорослого організму, включаючи старіння і смерть
- гаметогенез, дроблення, гаструляція, нейруляція, органогенез
- передзародковий, ембріональний, дорослий стан
- передзародковий, зародковий, постембріональний, стан дорослого організму, включаючи старіння і смерть
- ембріональний, постембріональний, старіння і смерть
-
ПРИЧИНОЮ КИСЛОТНИХ ДОЩІВ Є НАДХОДЖЕННЯ В АТМОСФЕРУ У ВЕЛИКИХ ОБ’ЄМАХ СПОЛУК:
- сірки
- вуглецю
- водню
- азоту
- фосфору
-
КОСНА РЕЧОВИНА БІОСФЕРИ – ЦЕ:
- елементи зовнішнього і внутрішнього скелету живих організмів
- сукупність тих речовин, що формують тіла живих організмів
- сукупність речовин, в утворенні яких живі організми не беруть участі
- речовина, яка утворюється одночасно живими організмами і геологічними процесами
- речовина, яка утворюється і переробляється сукупностями живих організмів
-
ОРГАНІЗМИ, ЯКІ ЖИВУТЬ ЗА РАХУНОК МЕРТВОЇ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ, ПЕРЕВОДЯЧИ ЇЇ В НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
- фототрофами
- хемосинтетиками
- редуцентами
- консументами
- продуцентами
-
КЛІМАКСОВА ЕКОСИСТЕМА – ЦЕ:
- екосистема в період зародження
- екосистема, яка деградує
- екосистема в період активного розвитку і перебудов
- екосистема, яка втратила ряд елементів, через що стає досить вразливою і не здатна до тривалої самопідтримки
- стабільна і стійка сформована екосистема, яка здатна до тривалої самопідтримки
-
ПОПУЛЯЦІЯ – ЦЕ:
- сукупність особин одного виду, які мешкають на одній території і здатні вільно схрещуватися між собою
- група живих організмів, які збереглися лише на невеликій території, їх чисельність постійно скорочується і вони знаходяться на межі зникнення
- угруповання всіх живих організмів на певній території, які безпосередньо чи опосередковано здійснюють взаємні впливи
- угруповання організмів різних видів, які заселяють одну територію і конкурують за ресурси між собою
- сукупність особин декількох близькоспоріднених видів, що населяють одну територію і тісно пов’язані між собою різноманітними зв’язками
-
ПРОЦЕС, ПРИ ЯКОМУ ЧАСТИНА МОЛОДИХ ОСОБИН РЕГУЛЯРНО ЗАЛИШАЄ ПОПУЛЯЦІЇ, ПОПОВНЮЮЧИ СУСІДНІ АБО ЗАСЕЛЯЮЧИ НОВІ, ЩЕ НЕ ЗАЙНЯТІ ВИДОМ ТЕРИТОРІЇ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
- імміграцією
- дигресією
- аклімацією
- дисперсією
- інтродукцією
-
УГРУПОВАННЯ ВИДІВ, ЯКІ СПІЛЬНО МЕШКАЮТЬ І ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ, НАЗИВАЮТЬ:
- біотопом
- біоценозом
- біогеоценозом
- екосистемою
- екотопом
-
ПЕРЕНЕСЕННЯ ТВАРИНАМИ ІНШИХ, МЕНШИХ ЗА РОЗМІРАМИ ТВАРИН, НАЗИВАЄТЬСЯ:
- трофічним ланцюгом
- форезією
- анемохорією
- консорцією
- зоохорією
-
ФОТОПЕРІОДИЗМ – ЦЕ:
- реакція організмів на сезонні зміни тривалості світлого і темного періодів доби
- здатність рослин здійснювати процес фотосинтезу в темний період доби
- періодичність розкривання і закривання квіток, повертання листя, транспірації у рослин
- реакція організмів на рівень освітлення
- приурочення активності тварин до певного періоду доби
-
БУДЬ-ЯКУ, ФІЗИЧНУ ЧИ ХІМІЧНУ, ЗМІНУ УМОВ МЕШКАННЯ ОДНОГО ВИДУ В РЕЗУЛЬТАТІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ІНШОГО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:
- корелятивні зв’язки
- фабричні зв’язки
- форичні зв’язки
- топічні зв’язки
- трофічні зв’язки
-
В ОСНОВУ КЛАСИФІКАЦІЇ ЖИТТЄВИХ ФОРМ РОСЛИН К. РАУНКІЄРА ПОКЛАДЕНО:
- ґрунти, на яких зростають рослини
- розташування бруньок відновлення відносно поверхні землі
- середовища, які населяють рослини
- ступінь здерев’яніння стебла
- структуру наземних осей
-
АДАПТАЦІЯМИ ОРГАНІЗМІВ ДО АНЕМОХОРІЇ Є:
- підвищений вміст води в тілі
- утворення різноманітних жирових включень
- специфічне маскувальне забарвлення
- утворення різноманітних гачків, якорів і присосок
- дуже дрібні розміри, збільшення площі за рахунок виростів, сильного розчленування
-
ОРГАНІЗМИ, ЩО МЕШКАЮТЬ НА ДНІ ВОДОЙМ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
- нейстон
- бентос
- пелагос
- нектон
- планктон
-
ДЛЯ ГІДАТОФІТІВ ХАРАКТЕРНА:
- у пагонах добре розвинена механічна тканина і взагалі відсутня аеренхіма
- у клітинах переважає зв’язана вода
- інтенсивність транспірації дуже висока
- редуковані продихи та кутикула
- сильно розвинена водозапасаюча паренхіма в різних органах
-
УЗБЕРЕЖНА СМУГА СВІТОВОГО ОКЕАНУ, ЩО ЗАЛИВАЄТЬСЯ ВОДОЮ ПІД ЧАС ПРИПЛИВІВ І ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ПРИ ВІДПЛИВАХ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
- абісаль
- батіаль
- літораль
- сублітораль
- супралітораль
-
ТЕПЛОКРОВНИМ ТВАРИНАМ НА ВІДМІНУ ВІД ХОЛОДНОКРОВНИХ ВЛАСТИВА:
- відмінностей в терморегуляції між цими групами тварин немає
- гетеротермна терморегуляція
- поведінкова терморегуляція
- хімічна терморегуляція
- фізична терморегуляція
-
РОСЛИНИ НИЖНІХ ЯРУСІВ ЗАТІНЕНИХ ЛІСІВ ТА ЗНАЧНИХ ГЛИБИН, ЯКІ ПОГАНО ПЕРЕНОСЯТЬ СИЛЬНЕ ОСВІТЛЕННЯ ПРЯМИМИ СОНЯЧНИМИ ПРОМЕНЯМИ, НАЛЕЖАТЬ ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ГРУПИ:
- сциофіти
- факультативні геліофіти
- геліофіти
- фотофіли
- фотофоби
-
КРІОФІЛИ – ЦЕ ОРГАНІЗМИ:
- які здатні до симбіотичного свічення
- що здатні підтримувати більш-менш постійний рівень обміну речовин в досить широких межах зміни температури власного тіла
- які регулярно зазнають впливу пожеж, які в подальшому стимулюють їх життєдіяльність
- оптимум життєдіяльності яких приурочений до області високих температур
- які віддають перевагу холоду
-
ДІАПАУЗА ЧЛЕНИСТОНОГИХ, СПЛЯЧКА ССАВЦІВ, ГЛИБОКИЙ СПОКІЙ РОСЛИН – ЦЕ РІЗНІ ФОРМИ:
- анабіозу
- сплячки
- аноксибіозу
- криптобіозу
- гіпобіозу
-
МЕЖІ ВИТРИВАЛОСТІ ВИДУ МІЖ КРИТИЧНИМИ ТОЧКАМИ ДІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ФАКТОРА, НАЗИВАЮТЬ:
- зоною обмеження
- екологічною адаптацією
- екологічною валентністю
- зоною песимуму
- зоною оптимуму
-
ДО БІОХІМІЧНИХ АДАПТАЦІЙ НА РІВНІ ОРГАНІЗМУ НАЛЕЖАТЬ:
- зміни будови та форми тіла, пов’язані зі способом життя
- прискорення або уповільнення індивідуального розвитку
- зміни роботи ферментів, або їх кількості в клітині
- розпізнавання тваринами партнерів в період розмноження
- посилення потовиділення при підвищенні температури у деяких видів
-
ВИДИ, ЯКІ ЗДАТНІ ПРИСТОСОВУВАТИСЯ ДО РІЗНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ (ШИРОКОГО ДІАПАЗОНУ ФАКТОРІВ СЕРЕДОВИЩА), НАЗИВАЮТЬСЯ:
- евритермними
- еврифотними
- евригалійними
- еврибатними
- еврибіонтними
-
ПРАВИЛА НЕ ОБЕРНЕНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ СФОРМУЛЮВАВ:
- Л. Берг
- Ш. Депере
- Л. Долло
-
АТАВІЗМ – ЦЕ:
- апоміксис
- ароморфоз
- поява у організмів ознак, що нетипові конкретному виду, але зустрічалися у віддалених предків, має назву
- атрофія
-
ОРГАНИ, ЩО ВТРАТИЛИ В ПРОЦЕСІ ЕВОЛЮЦІЇ ТИПОВЕ ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ (ВОНИ ЗАКЛАДАЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ, АЛЕ ПОВНІСТЮ НЕ РОЗВИВАЮТЬСЯ), НАЗИВАЮТЬ:
- конвергенти
- рудименти
- редуценти
- консументи
-
ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРНІ РИСИ, ВЛАСТИВІ ТІЛЬКИ ЖИВИМ ІСТОТАМ:
- зміна стану
- дихання, розмноження
- різноманіття форм
- мінливість
-
ДОБЕРІТЬ ПРИКЛАД ІДІОАДАПТАЦІЇ:
- фотосинтез у рослин
- багатоклітинність у тварин
- рух тварин
- захисне забарвлення у тварин
-
ПРИРОДНИЙ ДОБІР, ЗАВДЯКИ ЯКОМУ ЗНИЩУЮТЬСЯ ОСОБИНИ З РІЗКИМИ ВІДХИЛЕННЯМИ:
- рушійний
- стабілізуючий
- дизруптивний
- статевий
-
ОБЕРІТЬ, ЯКІ З ПРИВЕДЕНИХ ПАР УТВОРЕНЬ АНАЛОГІЧНІ:
- хвостовий плавень риби і дельфіна
- війки інфузорії та джгутики хламідомонади
- шишка сосни і квітка тюльпана
- колючка барбарису і колючка глоду
-
ОБЕРІТЬ ЕЛЕМЕНТАРНУ ОДИНИЦЮ ЕВОЛЮЦІЇ:
- вид
- підвид
- популяція
- особина
-
ОБЕРІТЬ ВИДИ ІЗОЛЯЦІЇ НЕ БІОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ:
- фізіологічна
- географічна
- генетична
- етологічна
-
ОБЕРІТЬ ФАКТОРИ ЕВОЛЮЦІЇ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ СПРЯМОВАНІСТЮ І ВИЗНАЧЕНІСТЮ:
- популяційні хвилі
- спадкова мінливість
- ізоляція
- природний добір
-
ЯКІ ЗМІНИ В БУДОВІ РОСЛИН МОЖНА НАЗВАТИ АРОМОРФОЗАМИ:
- комахозапилення
- вітрозапилення
- навнясть кореня
- наявність квітки
-
ОБЕРІТЬ ФОРМИ НЕ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ:
- методичний
- рушійний
- дизруптивний
- стабілізуючий
-
ВИЗНАЧИТИ КРИТЕРІЙ ВИДУ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ВИЗНАЧНИКАХ РОСЛИН АБО ТВАРИН:
- генетичний
- географічний
- фізіолого-біохімічний
- морфологічний
-
ЗАВДЯКИ ЯКОМУ ВЧЕНОМУ ТА ЙОГО ШКОЛІ ВИНИК НАПРЯМОК У ДОСЛІДЖЕННІ БІОЛОГІЧНОГО ПРОГРЕСУ ТА ШЛЯХАХ ОРГАНІЧНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ:
- Ч. Дарвін
- В. А. Догель
- С. С. Четвериков
- О. М. Северцев
-
ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН "КАТАГЕНЕЗ"?
- спадкова мінливість
- боротьба за існування
- морфофізіологічний регрес
- морфофізіологічний прогрес
-
ПРОЦЕС ПОВТОРЕННЯ ФІЛОГЕНЕТИЧНИХ ОЗНАК В ОНТОГЕНЕЗІ НАЗИВАЮТЬ:
- мутація
- революція
- рекапітуляція
- еволюція
-
ПОЯВА У ОРГАНІЗМІВ ОЗНАК, ЩО НЕТИПОВІ КОНКРЕТНОМУ ВИДУ, АЛЕ ЗУСТРІЧАЛИСЯ У ВІДДАЛЕНИХ ПРЕДКІВ, МАЄ НАЗВУ:
- апоміксис
- ароморфоз
- атрофія
- атавізм
-
ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ЖИТТЯ, ЩО ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У БУДОВІ, ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ, ПОВЕДІНЦІ, МАЄ НАЗВУ:
- анагенез
- автогенез
- адаптація
- ароморфоз
-
ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ О. М. СЄВЕРЦЕВА, ЯКЩО В ОНТОГЕНЕЗІ ВИНИКАЄ ЗМІЩЕННЯ ОРГАНІВ ЗА ЧАСОМ ЇХ ЗАКЛАДЕННЯ, ЦЕ:
- гетерохронія
- гетеротопія
- ценогенез
- палінгенез
-
ПОЯСНИТИ ЗНАЧЕННЯ "АНАЛОГІЯ У ФІЛОГЕНЕТИЦІ":
- шляхи виникнення пристосувань
- філембріогенетичні зміни середніх стадій онтогенезу
- органи виникли з подібних зачатків, але виконують різні функції
- подібність органів, що виникли з різних зачатків, але виконують однакову функцію
-
ГОЛОВНИЙ МОЗОК ГОЛОВОНОГИХ МОЛЮСКІВ ПРОНИЗУЄ:
- задня кишка
- середня кишка
- стравохід
- глотка
- протоки слинних залоз
-
ЯКА ТЕОРІЯ ВВАЖАЄ МУТАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ГОЛОВНИМ ФАКТОРОМ, СПРЯМОВУЮЧИМ ЕВОЛЮЦІЮ:
- синтетична теорія еволюції
- теорія Г. де Фриза
- теорія Ч. Дарвіна
- теорія Ж. Б. Ламарка
-
ЧЕРЕВОНОГІ МОЛЮСКИ ДИХАЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ:
- всієї поверхні тіла
- трахейних зябер
- зябер та легень
- трахей
- легень та трахей
-
ОСФРАДІЇ – ОРГАНИ ХІМІЧНОГО ЧУТТЯ У ЧЕРЕВОНОГИХ МОЛЮСКІВ – РОЗМІЩУЮТЬСЯ:
- на антенах
- біля дихального отвору
- біля основи ктенидіїв
- по краю мантії
- на підошві
-
ОРГАНАМИ ВИДІЛЕННЯ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ Є:
- мальпігієві судини
- нефридії
- темешварів орган
- мальпігієві судини та нефридії
- боянусовий орган та кеберів орган
-
ДО СКЛАДУ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ НАЛЕЖАТЬ:
- передня та середня кишка
- глотка
- радула
- стравохід та задня кишка
- ротова порожнина
-
МАЛЬПІГІЄВІ СУДИНИ КОМАХ ВІДКРИВАЮТЬСЯ:
- в початкові відділи трахей
- окремими порами на черевці
- в травну систему
- біля основних члеників ходильних ніг
- у перикардій
Тема :: Блок 3 Анатомія людини, Фізіологія людини і тварин, Імунологія
-
ОСНОВНА МАСА АНТИТОКСИНІВ І ПРОТИМІКРОБНИХ АНТИТІЛ НАЛЕЖИТЬ ДО:
-
ПРОЦЕС СКЛЕЮВАННЯ АНТИГЕННИХ КОРПУСКУЛЯРНИХ ЧАСТОЧОК МОЛЕКУЛАМИ ГОМОЛОГІЧНИХ АНТИТІЛ, ЯКИЙ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ УТВОРЕННЯМ ВИДИМОГО НЕОЗБРОЄНИМ ОКОМ КОМПЛЕКСУ:
- опсонізація
- аглютинація
- преципітація
- лізис
-
ЗНАЧНО ШВИДША ТА ЕФЕКТИВНІША САНАЦІЯ ОРГАНІЗМУ ПРИ ПОВТОРНОМУ ПОТРАПЛЯННІ АНТИГЕНА У ВИПАДКУ УСПІШНОЇ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ТАКИМ ІМУНОЛОГІЧНИМ ФЕНОМЕНОМ ЯК:
- алергічна реакція
- імунна пам’ять
- імунна відповідь
-
ЦЕНТРАЛЬНИМ ОРГАНОМ ІМУННОЇ СИСТЕМИ Є:
- апендикс
- селезінка
- лімфатичні вузли
- тимус
- печінка
-
СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІМФОЇДНИЙ ОРГАН, У ЯКОМУ ПРОХОДИТЬ ЛІМФОПОЕЗ БІЛЬШОСТІ Т-ЛІМФОЦИТІВ ОРГАНІЗМУ:
- Фабрицієва сумка
- тимус
- апендикс
- лімфатичні вузли
- селезінка
- печінка
- кістковий мозок
-
КУДИ ІЗ ЛІМФОВУЗЛА МІГРУЮТЬ ІМУННІ Т-ЛІМФОЦИТИ-ЕФЕКТОРИ:
- немає правильного варіанту
- тимус
- вогнище запалення
- кістковий мозок
-
ЗАХИСНА РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ПАТОГЕНІВ ІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПОЛЯГАЄ У РОЗПІЗНАВАННІ ПАТОГЕННА ЛІМФОЦИТАМИ, ДЕСТРУКЦІЇ ТА ЕЛІМІНАЦІЇ ПОШКОДЖЕНИХ ПАТОГЕНОМ КЛІТИН:
- імунна пам’ять
- імунна толерантність
- аутоімунна реакція
- імунна відповідь
- алергічна реакція
-
ОБЕРІТЬ ФУНКЦІЮ В-ЛІМФОЦИТІВ:
- антитілозалежна цитотоксичність
- стимуляція гуморальної імунної відповіді
- руйнування пухлинних клітин
- синтез антитіл
- презентація антигенів
-
АНТИТІЛА, ЗДАТНІ УТВОРЮВАТИ КОМПЛЕКС АНТИГЕН-АНТИТІЛО БЕЗ ПОЯВИ IN VITRO ВИДИМОГО ФЕНОМЕНА АГЛЮТИНАЦІЇ, ПРЕЦИПІТАЦІЇ ТА ЛІЗИСУ НАЗИВАЮТЬ:
- повними
- неповними
- гаптенами
-
НАЙКРАЩИМИ ГЕМОЛІТИЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ВОЛОДІЮТЬ:
-
ЧЕРЕЗ ПЛАЦЕНТУ ЗДАТНІ ПРОНИКАТИ ІМУНОГЛОБУЛІНИ КЛАСУ:
-
ОСОБЛИВІ РОЗЧИННІ БІЛКИ З ПЕВНОЮ БІОХІМІЧНОЮ СТРУКТУРОЮ, ЯКІ НАЯВНІ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ТА ІНШИХ БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ І ЯКІ ОРГАНІЗМ ВИРОБЛЯЄ ДЛЯ ЗВ’ЯЗУВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ АНТИГЕНІВ:
- алергени
- імуноглобуліни
- антигени
-
АНАФІЛАКСІЯ ЦЕ:
- немає правильних варіантів
- приклад алергічної реакції негайного типу
- приклад алергічної реакції уповільненого типу
- приклад алергічної реакції клітинного типу
-
У СТРУКТУРНОМУ ВІДНОШЕННІ АНТИГЕН СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ ЧАСТИН:
- активного центру та детермінантних груп
- двох поліпептидних ланцюгів, з’єднаних дисульфідними зв’язками
- високомолекулярного носія і високо- або низькомолекулярного детермінантного угрупування
-
СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ, ВИКЛИКАНИЙ ВІРУСОМ ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ТАКИМИ ШЛЯХАМИ:
- парентерально, через слину, статевими контактами, від матері до дитини через грудне молоко, через укуси комарів
- парентерально, статевими контактами, від матері до дитини через грудне молоко, від матері до дитини трансплацентарно
- парентерально, через слину, статевими контактами, від матері до дитини через грудне молоко
-
НАЙБІЛЬШ ТРИВАЛОЮ СТАДІЄЮ РОЗВИТКУ ВІЛ-СНІДУ Є:
- стадія маніфестації індикаторних захворювань
- безсимптомний період
- грипоподібний синдром
-
ОДНА З ФОРМ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ, ЯКА ПОЛЯГАЄ У ФОРМУВАННІ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ ТВАРИННОГО ОРГАНІЗМУ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЛЮДИНУ, ДО РЕЧОВИН РІЗНОМАНІТНОГО СКЛАДУ ТА ПОХОДЖЕННЯ:
- імунний параліч
- імунодефіцит
- імунна пам’ять
- алергія
-
РІЗНОВИД АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ, ПРИ ЯКИХ АЛЕРГЕН НАЛЕЖИТЬ КЛІТИНАМ ШОКОВИХ ОРГАНІВ АБО АДСОРБОВАНИЙ НА НИХ, АНТИТІЛА ПРОТИ ЦИХ АЛЕРГЕНІВ ВІДНОСЯТЬ ДО КЛАСУ IGG:
- реакції туберкулінового типу
- реакції цитотоксичні та цитолітичні
- імунокомплексні реакції
- реакції атопічні та анафілактичні
-
АНТИГЕНИ, ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ ПРОДУКЦІЮ СПЕЦИФІЧНИХ АНТИТІЛ І ЗДАТНІ ВЗАЄМОДІЯТИ З НИМИ IN VIVO ТА IN VITRO НАЗИВАЮТЬ:
- антитілами
- неповними антигенами
- повними антигенами
-
ЗДАТНІСТЬ АНТИГЕНУ ВЗАЄМОДІЯТИ ТІЛЬКИ З ТИМИ АНТИТІЛАМИ Й СЕНСИБІЛІЗОВАНИМИ ЛІМФОЦИТАМИ, ЯКІ УТВОРИЛИСЯ ПІД ЙОГО ВПЛИВОМ:
- конкуренція антигенів
- валентність антигену
- специфічність антигену
-
РЕЧОВИНИ, ЯКІ НЕСУТЬ ОЗНАКИ ГЕНЕТИЧНО ЧУЖОРІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ І ПРИ ВВЕДЕННІ В ОРГАНІЗМ ВИКЛИКАЮТЬ ІМУНОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ:
- лімфокіни
- антигени
- гаптени
- імуноглобуліни
-
ОБСЯГ ПОВІТРЯ, ЯКИЙ МІСТИТЬСЯ В ЛЕГЕНЯХ ПІСЛЯ МАКСИМАЛЬНО ГЛИБОКОГО ВДИХУ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
- резервним обсягом вдиху
- загальною ємністю легень
- залишковим
- дихальним
-
СУБКОРТИКАЛЬНІ ТА КОРТИКАЛЬНІ ЦЕНТРИ ЗОРУ ЗНАХОДЯТЬСЯ В:
- таламусі та лобовій частці кори
- довгастому мозку та потиличній частці кори
- середньому мозку та потиличній частці кори
- проміжному мозку і потиличній частці кори
-
СВІТЛОЧУТЛИВІ КЛІТИНИ МІСТЯТЬ:
- рогівка
- судинна оболонка
- сітківка
- райдужна оболонка
- білкова оболонка
-
СПРИЙНЯТТЯ КОРОЮ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ІНФОРМАЦІЇ АКТИВУЄТЬСЯ:
- ретикулярною формацією
- блідою кулею
- чорною субстанцією
- червоним ядром
-
НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ АНАЛІЗАТОРНИХ СИСТЕМ НЕСУТЬ ІНФОРМАЦІЮ ВІД ПЕРИФЕРІЇ ДО КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЧЕРЕЗ ТАЛАМУС, ЗА ВИНЯТКОМ:
- слухового аналізатора
- нюхового аналізатора
- рухового аналізатора
- аналізатора шкірної чутливості
-
ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА ЯКОГО АНАЛІЗАТОРА ЗНАХОДИТЬСЯ В ЛІМБІЧНІЙ СИСТЕМІ?
- слуху
- рухового та вестибулярного
- зору
- смаку
- нюху
- шкірного чуття
-
СУКУПНІСТЬ ВЛАСТИВОСТЕЙ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЗУМОВЛЕНА СПАДКОВІСТЮ І ЖИТТЄВИМ ДОСВІДОМ ДАНОГО ІНДИВІДУУМА, НАЗИВАЄТЬСЯ:
- типом нервової системи
- домінантою
- другою сигнальною системою
- першою сигнальною системою
-
ОБЕРІТЬ СТРУКТУРИ МОЗКУ, ЯКІ ВХОДЯТЬ ДО КОЛА ПАПЕЦА (ЛІМБІЧНИЙ МОЗОК):
- гіпоталамус – передньовентральне ядро таламуса – поясна звивина – гіпокамп – мамілярні тіла – гіпоталамус
- гіпоталамус – передньовентральне ядро таламуса - поясна звивина – гіпокамп – мамілярні тіла – таламус
- гіпоталамус – передньовентральне ядро таламуса – поясна звивина – мамілярні тіла – таламус
- гіпоталамус – поясна звивина – мамілярні тіла – таламус
-
РІЗНОВИДАМИ ВНУТРІШНЬОГО ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ Є:
- згашувальне і диференційоване
- замежове і згашувальне
- замежове і індукційне
-
РІЗНОВИДАМИ БЕЗУМОВНОГО ЗОВНІШНЬОГО ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ Є:
- запізнювальне і умовне гальмо
- диференціювальне і запізнювальне
- індукційне і замежове
- згашувальне і диференціювальне
-
УМОВНІ РЕФЛЕКСИ, ЯКІ УТВОРЮЮТЬСЯ ПІД ДІЄЮ ПРИРОДНИХ УМОВНИХ ПОДРАЗНИКІВ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
- рефлексами вищих порядків
- гальмівними
- штучними
- натуральними
-
СКЛАДНІ БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
- умовне гальмо
- індукцією
- інстинктами
- домінантою
-
ЯКА СТРУКТУРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ Є ВИЩИМ ІНТЕГРАТИВНИМ ЦЕНТРОМ ВЕГЕТАТИВНИХ ТА ЕНДОКРИННИХ ФУНКЦІЙ:
- середній мозок
- базальні ядра
- таламус
- гіпоталамус
- мозочок
-
В ЯКИХ СЕГМЕНТАХ СПИННОГО МОЗКУ ЗНАХОДЯТЬСЯ ТІЛА ПЕРИФЕРИЧНИХ ПАРАСИМПАТИЧНИХ НЕЙРОНІВ:
- куприкових
- грудних
- поперекових
- крижових
- шийних
-
ОБЕРІТЬ ВІДДІЛ МОЗКУ, У ЯКОМУ РОЗМІЩУЄТЬСЯ ВИЩИЙ ЦЕНТР БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ:
- мозочок
- міст
- таламус
- епіфіз
- базальні ядра
-
РУХОВИЙ НЕЙРОН – ЦЕ НЕРВОВА КЛІТИНА:
- яка з’єднує чутливі та рухові нейрони
- відростки якої не виходять за межі центральної нервової системи
- аксон якої проводить нервові імпульси від рецептора
- аксон якої проводить нервові імпульси до м’язів
-
ДЕ В НЕЙРОНІ ВІДБУВАЄТЬСЯ КОДУВАННЯ ЗБУДЖЕННЯ:
- в дендритах
- в тілі клітини
- в ділянках аксона, покритих мієліном
- в місці відходження аксона від тіла клітини
-
ХТО З ВЧЕНИХ СФОРМУЛЮВАВ ГІПОТЕЗУ "КОВЗАННЯ":
- Е. Пфлюгер, Г. Бергер
- А. Хакслі, Дж. Хенсон
- Д. Екклс, Ю. Бернштейн
- А. Ходжкін, Б. Катц
-
НЕПОВНИЙ (ЗУБЧАСТИЙ) ТЕТАНУС ВИНИКАЄ В УМОВАХ, КОЛИ ПОВТОРНІ НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ НАДХОДЯТЬ ТАК ЧАСТО, ЩО СПІВПАДАЮТЬ З:
- періодом після завершення повного циклу скорочення
- латентним періодом скорочення
- розслаблення м’яза
- фазою скорочення м’язів
-
СУЦІЛЬНИЙ (ГЛАДЕНЬКИЙ) ТЕТАНУС ВИНИКАЄ В УМОВАХ, КОЛИ ПОВТОРНІ НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ НАДХОДЯТЬ ТАК ЧАСТО, ЩО СПІВПАДАЮТЬ З:
- періодом після завершення повного циклу скорочення
- розслаблення м’яза
- латентним періодом скорочення
- фазою скорочення м’язів
-
ЯКИЙ ТИП СКОРОЧЕННЯ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ШВИДКІСНІ СИЛОВІ РУХИ:
- контрактура
- динамічне
- статичне
- тонічне скорочення
-
ВЕЛИКІ РУХОВІ ОДИНИЦІ ПЕРЕВАЖНО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ М’ЯЗІВ:
- тулуба і кінцівок
- дрібні м’язи обличчя
- пальців кисті і очного яблука
-
НАЙМЕНША СИЛА ПОДРАЗНИКА (ПРИ НЕОБМЕЖЕНІЙ ТРИВАЛОСТІ ДІЇ), ЩО ВИКЛИКАЄ РЕАКЦІЮ-ВІДПОВІДЬ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
- акомодацією
- хронаксією
- реобазою
- корисним часом
-
ВИНИКНЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ В ЗБУДЛИВИХ ТКАНИНАХ ЗУМОВЛЕНЕ ЗМІНОЮ ІОННОЇ ПРОНИКНОСТІ КЛІТИННОЇ МЕМБРАНИ ПРИ ДІЇ НА КЛІТИНУ ПОДРАЗНИКА. ПРИ ЦЬОМУ ПРОНИКНІСТЬ МЕМБРАНИ ДЛЯ ІОНІВ НАТРІЮ:
- понижується або не змінюється
- не змінюється
- підвищується
- понижується
-
ЕЛЕКТРОПОЗИТИВНИЙ ЗАРЯД В СТАНІ СПОКОЮ ЗНАХОДИТЬСЯ:
- на внутрішній поверхні клітинної мембрани та в цитоплазмі клітини
- в цитоплазмі клітини
- на зовнішній поверхні клітинної мембрани
- на внутрішній поверхні мембрани
-
В СТАНІ СПОКОЮ МЕМБРАНА НЕРВОВИХ КЛІТИН НАЙБІЛЬШ ПРОНИКНА ДЛЯ ІОНІВ:
- кальцію
- хлору
- калію
- натрію
-
ЗА БІОЛОГІЧНИМ ЗНАЧЕННЯМ ПОДРАЗНИКИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
- субмаксимальні, максимальні і супермаксимальні
- адекватні і неадекватні
- підпорогові, надпорогові, порогові
- фізичні, фізико-хімічні і біологічні
-
ВІДКРИТТЯ ЯКОГО ВЧЕНОГО ПОКЛАЛО ПОЧАТОК РОЗВИТКУ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ:
- Р. Декарта
- В. Гарвея
- Гіппократа
- І. М. Сєченова
- І. П. Павлова
-
АНАЛІЗАТОР СКЛАДАЄТЬСЯ:
- аферентного та еферентного нейронів
- периферичного, провідного та центрального відділів
- з безумовнорефлекторної та умовнорефлекторної частин
- з рецептора, доцентрового і відцентрового нейронів та робочого органа (м’яза чи залози)
-
РЕФЛЕКТОРНА ДУГА (ПРОСТА) СКЛАДАЄТЬСЯ:
- аферентного та еферентного нейронів
- рецепторного, провідного та центрального відділів
- з периферичного, проміжного та мозкового відділів
- з рецептора, доцентрового і відцентрового нейронів та робочого органа (м’яза чи залози)
-
ВЕЛИКЕ КОЛО КРОВООБІГУ:
- починається з лівого шлуночка і закінчується у лівому передсерді
- починається з лівого шлуночка і закінчується у правому передсерді
- починається з правого шлуночка і закінчується у лівому передсерді
- починається з правого шлуночка і закінчується у правому передсерді
-
ЕНДОКРИННІ ЗАЛОЗИ:
- усі великі за розмірами
- виділяють інкрети за межі залози
- густо оточені капілярною сіткою
- не мають вивідних проток, густо пронизані капілярною сіткою і виділяють гормони у кров та лімфу
-
ЖИТТЄВО ВАЖЛИВІ ЦЕНТРИ – ДИХАЛЬНИЙ, СЕРЦЕБИТТЯ, СУДИННОРУХОВИЙ – РОЗМІЩЕНІ У:
- середньому мозку
- проміжному мозку
- задньому мозку
- довгастому мозку
-
АОРТА – ЦЕ:
- найбільша вена малого кола кровообігу
- найбільша артерія малого кола кровообігу
- найбільша вена великого кола кровообігу
- найбільша артерія великого кола кровообігу
-
ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА СКЛАДАЄТЬСЯ З:
- лімфатичного русла та лімфоутворюючих органів(лімфатичних вузлів)
- лімфатичних проток та лімфи
- лімфатичних судин та лімфатичних стовбурів
- лімфи та лімфатичних капілярів
-
ГОЛОВНИЙ МОЗОК:
- вкритий корою
- покритий двома мозковими оболонками
- не покритий мозковими оболонками
- належить до центральної нервової системи, має п’ять відділів
-
СПИННОМОЗКОВИЙ НЕРВ:
- руховий за функцією
- чутливий за функцією
- утворюється злиттям передніх та задніх корінців і є змішаний за функцією
-
ДО ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ НАЛЕЖИТЬ:
- сірі та білі нервові волокна
- соматичні та вегетативні сплетення
- вузли
- спинномозкові та черепно-мозкові нерви
- головний та спинний мозок
-
СУДИНИ, ПО ЯКИХ КРОВ ТЕЧЕ ВІД СЕРЦЯ НАЗИВАЮТЬСЯ:
- синуси
- капіляри
- артерії
- вени
-
НЕРВОВА СИСТЕМА:
- іннервує сому
- іннервує органи чуттів
- контролює ті органи, котрі у будові стінки мають гладенькі м’язи та залозистий епітелій
- керує і узгоджує роботу усіх органів, об’єднує окремі органи й системи у єдине функціональне ціле, здійснює зв'язок організму з довкіллям
-
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ ОДИНИЦЕЮ ЛЕГЕНІ Є:
- нейрон
- ниркова артерія
- нефрон
- ацинус
-
ДИХАЛЬНА СИСТЕМА – ЦЕ:
- сукупність органів, які виробляють статеві клітини і гормони, здійснюють репродуктивну функцію
- сукупність органів, які продукують і видаляють сечу
- сукупність органів, по яких циркулює вдихуване і видихуване повітря та здійснюється газообмін
- сукупність органів, які приймають їжу, забезпечують механічну, а потім хімічну її обробку, всмоктують поживні речовини в кров та лімфу і виводять неперетравлені рештки у вигляді фекалій
-
СТАТЕВА СИСТЕМА – ЦЕ:
- сукупність органів, які виробляють статеві клітини і гормони, здійснюють репродуктивну функцію
- сукупність органів, які продукують і видаляють сечу
- сукупність органів, по яких циркулює вдихуване і видихуване повітря та здійснюється газообмін
- сукупність органів, які приймають їжу, забезпечують механічну, а потім хімічну її обробку, всмоктують поживні речовини в кров та лімфу і виводять неперетравлені рештки у вигляді фекалій
-
ПЕРЕРАХУЙТЕ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ:
- жовчоутворююча, бар'єрна, депо глікогену, дезінтоксикаційна
- рецепторная, бар'єрна, антитоксична
- жовчоутворююча, кровотворна, очисна
- бар'єрна, дезінтоксикаційна, депо глікогену
-
ТРАВНА СИСТЕМА – ЦЕ:
- сукупність органів, які виробляють статеві клітини і гормони, здійснюють репродуктивну функцію
- сукупність органів, які продукують і видаляють сечу
- сукупність органів, по яких циркулює вдихуване і видихуване повітря та здійснюється газообмін
- сукупність органів, які приймають їжу, забезпечують механічну, а потім хімічну її обробку, всмоктують поживні речовини в кров та лімфу і виводять неперетравлені рештки у вигляді фекалій
-
М’ЯЗ – ЦЕ ОРГАН, ЯКИЙ СКЛАДАЄТЬСЯ:
- із сукупності тканин, основною з яких є м’язова
- із сукупності тканин, основною з яких є епітеліальна
- із сукупності тканин, основною з яких є сполучна
- із сукупності тканин, основною з яких є кісткова
-
СКЕЛЕТ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ УТВОРЮЮТЬ:
- нерви та судини, які розміщені у цій частині скелета
- стегно, гомілка і ступня та суглоби, які сполучають кістки пояса кінцівки та вільну кінцівку між собою
- плечовий пояс, плече, передпліччя та кисть
-
СКЕЛЕТ ГОЛОВИ – ЧЕРЕП – УТВОРЮЮТЬ:
- тім’ячка у дорослих людей
- переважно неперервні (шви, хрящові та кісткові зрощення) з’єднання
- покрівля та основа
- 23 кістки: лицевий (15 кісток) та мозковий (8 кісток) відділи а їх з’єднання
-
СКЕЛЕТ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ УТВОРЮЮТЬ:
- нерви та судини, які розміщені у цій частині скелета
- тазовий пояс, стегно, гомілка і стопа
- суглоби, які сполучають кістки кінцівки та вільну кінцівку між собою
- плече, передпліччя та кисть та їх з’єднання
-
СПОЛУЧЕННЯ КІСТОК БУВАЮТЬ:
- циліндричні, блокоподібні, кулясті, плоскі
- одноосьові, двоосьові, багатоосьові
- неперервні, напівперервні, суглобові
- прості, складні, комбіновані та комплексні
-
ДО СКЛАДУ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ВХОДЯТЬ:
- лімфатична та імунна системи
- нервова, серцево-судинна та ендокринна системи
- кісткова та м’язова системи
- травна, дихальна, сечова та статева системи
Тема :: Блок 4 Генетика, Молекулярна біологія, Біофізика, Радіобіологія, Біотехнологія
-
ЯКА ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК СУМАРНИЙ ЗАРЯД ІОНІВ ОДНОГО ЗНАКУ, ЩО УТВОРИЛИСЯ В ОДИНИЦІ ОБ’ЄМУ ЧИ МАСИ ПОВІТРЯ:
- поглинута
- експозиційна
- розсіяна
- еквівалентна
-
ПРИ ЯКОМУ СИНДРОМІ ГОСТРОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ХВОРОБИ НАЙБІЛЬШОГО ЗНАЧЕННЯ НАБУВАЄ КОНЦЕНТРАЦІЯ ФЕРМЕНТА АДЕНОЗИНДИФОСФОРИБОЗИЛТРАНСФЕРАЗИ:
- церебральний
- кістково-мозковий
- шлунково-кишковий
- токсемічний
-
ЯКЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ ВОЛОДІЄ НАЙБІЛЬШОЮ ПРОНИКАЮЧОЮ ЗДАТНІСТЮ:
- гама-промені
- альфа-промені
- бета-промені
- нейтронне випромінювання
- протонне випромінювання
- позитронне випромінювання
-
В ЯКИХ ПОЗАСИСТЕМНИХ ОДИНИЦЯХ ВИМІРЮЄТЬСЯ ЕКВІВАЛЕНТНА ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ:
-
СКІЛЬКИ ГОДИН ТРИВАТИМЕ БЛОК МІТОЗІВ ПРИ ОПРОМІНЮВАННІ КЛІТИНИ БЕТА-ЧАСТИНКАМИ ДОЗОЮ 20 ЗВ:
-
ЯКІ ТИПИ ВИПРОМІНЮВАНЬ Є ПОТОКОМ ЕЛЕКТРОНЕЙТРАЛЬНИХ ЧАСТИНОК?
- рентгенівські промені
- протонне випромінювання
- позитронне випромінювання
- альфа-промені
- бета-промені
- гама-промені
- нейтронне випромінювання
-
РЕЦЕПТОРИ, ЩО АСОЦІЙОВАНІ З ІОННИМИ КАНАЛАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
- рецептори сполучені з ферментами
- іонотропні
- метаботропні
-
ТЕОРІЯ ЕЛЕКРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ СОЛЕЙ БУЛА СТВОРЕНА:
- С.А. Реніусом
- А. Хілом
- Т. Юнгом
- М.В. Ломоносовим
- Г.М. Франком
-
ПЕРЕХІД МОЛЕКУЛ З ОДНОГО ЛІПІДНОГО ШАРУ В ДРУГИЙ НАЗИВАЄТЬСЯ:
- активним транспортом
- латеральною дифузією
- «фліп-флоп» переходом
- полегшеною дифузією
-
ЕЛЕКТРИЧНА ЄМНІСТЬ ПЛАЗМАТИЧНОЇ МЕМБРАНИ НЕЙРОНА ОЗНАЧАЄ:
- здатність змінювати електричний заряд на протилежний при дії електричним струмом
- здатність накопичувати електричні заряди по обидва боки плазматичної мембрани нейрона
- здатність проводити електричні заряди в обох напрямках крізь плазматичну мембрану
-
ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ КЛІТИННА МЕМБРАНА В МЕЖАХ СИНАПСУ, ЩО ВКРИВАЄ НЕРВОВЕ ЗАКІНЧЕННЯ І Є СВОЄРІДНИМ НЕЙРОСЕКРЕТОРНИМ АПАРАТОМ (ВИДІЛЯЄ МЕДІАТОР)?
- постсинаптичною
- пейсмекерною
- пресинаптичною
- електрозбудливою
-
РЕЦЕПТОРИ, ЗВ’ЯЗАНІ З G-БІЛКАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
- рецептори сполучені з ферментами
- метаботропні
- іонотропні
-
НЬЮТОНІВСЬКА РІДИНА ЦЕ:
- рідина, в'язкість якої при зміни швидкості протікання змінюється
- рідина, в'язкість якої при зміни швидкості протікання залишається постійною
-
ЯКА ЗІ СТАДІЙ РОЗВИТКУ ПРОМЕНЕВОГО УРАЖЕННЯ ТРИВАЄ НАЙДОВШЕ:
- фізико-хімічна
- фізична
- хімічна
- біологічна
-
ПРИ ЯКІЙ ДОЗІ ОПРОМІНЕННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ РОЗВИТОК ГАСТРО-ІНТЕСТИНАЛЬНОЇ СТАДІЇ ГОСТРОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ХВОРОБИ:
- 50 Гр
- 10 Гр
- 20 Гр
- 1 Гр
- 5 Гр
-
ЯКИЙ СИНДРОМ ГПХ ВИКЛИКАЄ ЗАГИБЕЛЬ ОРГАНІЗМУ ВПРОДОВЖ 2-3 ДНІВ:
- кістково-мозковий
- церебральний
- токсемічний
- шлунково-кишковий
-
ЯКА ДОЗА НАЙБІЛЬШОЮ МІРОЮ КОРЕЛЮЄ ІЗ БІОЛОГІЧНИМ ЕФЕКТОМ ОПРОМІНЕННЯ:
- експозиційна
- розсіяна
- еквівалентна
- поглинута
-
ОДНИМ ІЗ ПОЛОЖЕНЬ ЯКОЇ ТЕОРІЇ Є НАСТУПНЕ "РЕАКЦІЯ ПІСЛЯДІЇ РОЗВИВАЄТЬСЯ З ДУЖЕ НЕЗНАЧНОЇ КІЛЬКОСТІ АКТИВОВАНИХ МОЛЕКУЛ, А КІНЦЕВИЙ ЕФЕКТ МОЖЕ БУТИ ДУЖЕ ВЕЛИКИЙ":
- теорія Тарусова
- теорія Кузіна
- теорія попадань
- теорія мішені
- теорія Дейла
-
ЛІПІДНІ МОЛЕКУЛИ Є:
- гідрофобними сполуками
- гідрофільних сполуками
- амфіфільними сполуками
-
ЯКІ ФАКТОРИ НЕ ВПЛИВАЮТЬ НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ?
- вірної відповіді немає
- температура
- рН середовища
- структура субстрату
- присутність інгібіторів
-
В ПОРІ МЕМБРАНИ ІОН ЗАЛИШАЄТЬСЯ З:
- без гідратних оболонок
- з двома гідратними оболонками
- з трьома гідратними оболонками
- з однією гідратною оболонкою
-
ПРОСТОРОВЕ РОЗМІЩЕННЯ ДЕКІЛЬКОХ КОМПАКТНО ОРГАНІЗОВАНИХ ЛАНЦЮГІВ БІЛКА ЗАБЕЗПЕЧУЄ:
- вторинна структура
- первинна структура
- четвертинна структура
- третинна структура
-
РІДИННО-МОЗАЇЧНА МОДЕЛЬ БІОЛОГІЧНОЇ МЕМБРАНИ ВКЛЮЧАЄ В CЕБЕ:
- ліпідний моношар, холестерол
- ліпідний бішар, білки, мікрофіламенти
- ліпідний бішар
- білковий шар, полісахариди, поверхневі ліпіди
-
ЯК ЗАРЯДЖЕНА ПЛАЗМАТИЧНА МЕМБРАНА НЕЙРОНА У СТАНІ СПОКОЮ?
- на внутрішньому боці – негативно, а на зовнішньому боці позитивно
- на внутрішньому боці – позитивно, а на зовнішньому боці негативно
- по обидва боки мембрани позитивно
- по обидва боки мембрани негативно
-
НЕКСУСИ Є РІЗНОВИДОМ:
- хімічних синапсів
- метаботропних рецепторів
- щілинних з'єднань
-
КЛІТИННА МЕМБРАНА В МЕЖАХ СИНАПСУ, ЩО ЗДАТНА ГЕНЕРУВАТИ ПД ПРИ ВЗАЄМОДІЇ З МЕДІАТОРОМ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
- пресинаптичною
- постсинаптичною
- пейсмекерною
-
ЕЛЕКТРОФОРЕЗ – ЦЕ:
- метод вивчення оптичних спектрів речовини
- позбавлення природних властивостей білків і нуклеїнових кислот
- рух клітин, молекул або іонів у рідкому середовищі чи гелі під дією зовнішнього постійного електричного поля
- осідання частинок у рідині, у гравітаційному полі чи при центрифугуванні
-
КАЛОРИМЕТРІЯ – ЦЕ:
- осідання частинок у рідині, у гравітаційному полі чи при центрифугуванні
- метод вимірювання теплових ефектів фізичних, хімічних та біологічних процесів
- рух клітин, молекул або іонів у рідкому середовищі чи гелі під дією зовнішнього постійного електричного поля
- метод вивчення оптичних спектрів речовини
-
ЗАКРИТА ТЕРМОДАНИМІЧНА СИСТЕМА:
- здійснює обмін і речовиною і енергією
- де відбувається обмін енергією, але не речовиною
- система не обмінюється з навколишнім середовищем ні речовиною ні енергією
-
В ОСНОВІ СИГНАЛІВ, ЩО РЕЄСТРУЮТЬСЯ В ЯКОСТІ ЕКГ, ЛЕЖАТЬ ЗМІНИ ЕЛЕКТРИЧНОГО ПОЛЯ, ВИКЛИКАНІ ІОННИМИ ПОТОКАМИ:
- кальцію та магнію
- хлору та магнію
- хлору та кальцію
- кальцію
- натрію та кальцію
-
ГЕЛЬМГОЛЬЦЕМ БУЛО ПОКАЗАНО, ЩО ШВИДКІСТЬ ПОШИРЕННЯ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ ПРИБЛИЗНО РІВНА:
- 10 м/с
- 1500 м/с
- 100 м/с
- 330 м/с
- 1000 м/с
-
В МОМЕНТ ФОРМУВАННЯ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ ЕЛЕКТРИЧНИЙ ОПІР МЕМБРАНИ В МІСЦІ ЗБУДЖЕННЯ:
- плавно збільшується
- різко збільшується
- різко зменшується
- стає рівним нулю
- не змінюється
-
МЕТОДИКУ ПЕРЕНЕСЕННЯ ДНК НА НІТРОЦЕЛЮЛОЗНИЙ ФІЛЬТР РОЗРОБИВ:
- Берг
- Гілберт
- Саузерн
- Малліс
-
ПРОКАРІОТИ – ЦЕ:
- великі за розміром багатоклітинні структури, що не містять органел
- невеликі клітини з цитоплазматичною ДНК, які характеризуються відсутністю органел
- невеликі клітини, оточені клітинною стінкою, що характеризуються відсутністю органел і наявністю ДНК в цитоплазмі
-
НАДАЮТЬ БАКТЕРІЯМ ДОДАТКОВІ ВЛАСТИВОСТІ:
- плазміди
- віруси
- бактерії
- нуклеотиди
- білки
-
ЧУЖОРІДНА ДНК, ЩО ПОТРАПИЛА В КЛІТИНИ В ПРИРОДІ, ЯК ПРАВИЛО, НЕ ПРОЯВЛЯЄ АКТИВНОСТІ, ТАК ЯК РУЙНУЄТЬСЯ ФЕРМЕНТОМ:
- транскриптазою
- лігазою
- метилазою
- рестриктазою
-
ВИМОГИ ДО ВЕКТОРІВ ДНК:
- наявність селективних генетичних маркерів для ідентифікації реципієнтних клітин, які мають рекомбинантну ДНК
- великий розмір
- видоспецифичність
- відсутність сайту рестрикції, в який здійснено вставку
-
КЛІТИННА ІНЖЕНЕРІЯ – ЦЕ:
- метод створення рекомбінантних або гібридних ДНК
- метод, заснований на виділенні і культивуванні тканин і клітин вищих багатоклітинних організмів
- зміна первинної структури ДНК в конкретній ділянці, що, в кінцевому рахунку, призводить до зміни фенотипу біологічного об'єкта, який використовується в біотехнологічних процесах
-
РЕСТРИКЦІЙНІ КАРТИ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИЗНАЧИТИ:
- порушення в роботі гена
- структуру гена
- ступінь гомології ділянок ДНК
- повну нуклеотидну послідовність
-
ПЛАЗМІДИ – ЦЕ ГЕНЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ:
- найпростіших
- вірусів
- людини
- фагів
- бактерій
-
АУКСИНИ – ТЕРМІН, ПІД ЯКИМ ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ СПЕЦИФІЧНІ СТИМУЛЯТОРИ РОСТУ:
- еубактерій
- актиноміцетів
- тварин тканин
- рослинних тканин
-
ПОЗА КЛІТИНОЮ ВІРУСИ ІСНУЮТЬ У ВИГЛЯДІ:
- віріонів
- інфікуючого агента
- віроідів
- конідій
- косміди
-
ФЕРМЕНТИ ЗА СВОЄЮ БІОХІМІЧНОЮ ПРИРОДОЮ Є:
- мають різну біохімічну природу
- білками і РНК
- нуклеїновими кислотами
- ліпопротеїдами
- білками
-
ПРЯМЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЧУЖОРІДНОЇ ДНК В ПРОТОПЛАСТИ МОЖЛИВЕ ЗА ДОПОМОГОЮ:
- мікроін'єкції
- трансформації
- упаковки в ліпосоми
- культивування протопластів на відповідних поживних середовищах
-
ВВЕДЕННЯ ГЕНІВ ВПРИСКУВАННЯМ - ЦЕ:
- мікроін'єкція
- макроін'екція
- крапельний шлях
- впорскування
- зрошення
-
ПЕРШИМ ОБ'ЄКТОМ ГЕННОЇ ІНЖЕНЕРІЇ СТАЛА:
- E. coli
- S. cerevisae
- B. subtilis
-
БАРБОТЕР – ЦЕ ПРИСТРІЙ ДЛЯ:
- для подачі живильного середовища в ферментер
- для вимірювання рівня рідини в ферментері
- для подачі повітря (газу) в ферментер
- для стерилізації ферментера
- для відводу тепла з ферментера
-
БАКТЕРІОФАГ ЗА СВОЄЮ БІОЛОГІЧНОЮ ПРИРОДОЮ Є:
- вірусом людини або тварини
- продуктом мікробної трансформації
- генетичним маркером при скринінгових процедурах
- вірусом бактерії
- не є біологічним об'єктом
-
ЩО Є ОСНОВОЮ КЛІТИННОЇ ІНЖЕНЕРІЇ?
- пряме маніпулювання рекомбінантними ДНК
- отримання потрібного гена
- підтримання біооб'єктів в робочому стані
- гібридизація соматичних клітин
-
ПЕРЕНЕСЕННЯ ДНК НА НІТРОЦЕЛЮЛОЗНИЙ ФІЛЬТР НАЗИВАЄТЬСЯ:
- Північний блот
- Південний блот
- Західний блот
-
РОЗКРУЧУВАННЯ ПОДВІЙНОЇ СПІРАЛІ ПІД ЧАС РЕПЛІКАЦІЇ ВИКОНУЄТЬСЯ:
- Праймазою
- SSB-білком
- Топоізомеразою
- Хеліказою
-
МОЛЕКУЛИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЗГОРТАННЯ БІЛКІВ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
- оперон
- шаперонами
- пріонами
- гістонами
-
ПРОМОТОР – ЦЕ:
- специфічна послідовність ДНК, що визначає кінець синтезу РНК
- послідовність ДНК, що кодує рРНК
- послідовність ДНК, яка визначає куди повинен приєднатися репрессор
- затравка для ДНК-полімерази
- специфічна послідовність ДНК, яка визначає початок синтезу РНК
-
ОПЕРОН – ЦЕ:
- ділянка ДНК, що кодує один білок
- ділянку термінації транскрапції
- одиниця реплікаціїї
- ділянку ДНК для зв?язування гормонів
- одиниця координованої генетичної експресії у бактерій
-
ВИРОДЖЕНИЙ ГЕНЕТИЧНИЙ КОД ЦЕ:
- Кодування двох різних білків однією і тією ж послідовністю ДНК
- Кодування однієї амінокислоти одним кодоном
- Кодування однієї амінокислоти двома і більше триплетами
- Некодуючі фрагменти ДНК
- Пошкоджений код
- Код, що не перекривається
-
ДЛЯ ДНК ХАРАКТЕРНО ВСЕ, КРІМ:
- нуклеотидна послідовність одного ланцюга ідентична нуклеотидній послідовності іншого ланцюга
- один полінуклеотидний ланцюг комплементарний іншому
- кількість Г і Ц однакова
- кількість А і Т однакова
-
ОБЕРІТЬ, ЯК ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ РЕДУПЛІКАЦІЯ ДНК:
- молекула розщеплюється вздовж на два ланцюги, на кожному з яких синтезується новий ланцюг
- молекула синтезує собі подібну й виходить дві молекули – стара і нова
- молекула розривається на два відрізки, потім кожен із них нарощує відсутній кінець
-
МІНОРНИМ НУКЛЕОЗИДОМ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ Є:
- Гуанозин
- Інозин
- Цитидин
- Аденозин
-
ЯКІ КОМПЛЕКСИ УТВОРЮЄ ДНК З БІЛКОМ:
-
3 ЯКОЮ СТРУКТУРОЮ У ЯДРІ ЗВ’ЯЗАНЕ УТВОРЕННЯ ВСІХ ВИДІВ РНК:
- ядерцем
- ядерним соком
- ядерною оболонкою
-
ЯКА ІЗ СПОЛУК СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ АМІНОКИСЛОТ:
- інсулін
- глікоген
- крохмаль
-
ПЕРВИННА СТРУКТУРА БІЛКА ЦЕ:
- поліпептидний ланцюг, тобто ланцюг амінокислотних ланок, зв’язаних між собою пептидними зв’язками
- такі полімерні утворення, у яких мономерами є макромолекули білка
- поліпептидна спіраль, "прошита" численними водневими зв'язками
-
ЯКА ІЗ СТРУКТУР БІЛКА Є НАЙБІЛЬШ СТІЙКОЮ:
- третинна
- четвертинна
- первинна
-
ОБЕРІТЬ, ЯКІ РЕЧОВИНИ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ОДНОГО НУКЛЕОТИДА:
- азотиста основа, пентоза, фосфорна кислота
- азотиста основа, гексоза, фосфорна кислота
- аміногрупа, пентоза, фосфорна кислота
-
ОБЕРІТЬ, ЯКИМ ТЕРМІНОМ НАЗИВАЮТЬ ПРОЦЕС ПОДВОЄННЯ МОЛЕКУЛИ ДНК:
- реплікація
- коагуляція
- дисоціація
-
ЯКІ ФУНКЦІЇ МОЖУТЬ ВИКОНУВАТИ БІЛКИ, ПРЕДСТАВЛЕНІ БІЛЬШОЮ КІЛЬКІСТЮ МОЛЕКУЛ НА КЛІТИНУ:
- транспортну
- регуляторну
- структурну
-
ЯКА ЗМІНА МОЛЕКУЛИ ДНК СИЛЬНІШЕ ВПЛИВАЄ НА БУДОВУ БІЛКА: ВИПАДАННЯ ОДНОГО НУКЛЕОТИДА З ТРИПЛЕТУ, ЧИ ЦІЛОГО ТРИПЛЕТА:
- не впливає випадання і нуклеотида і триплета
- випадання цілого триплета
- випадання одного нуклеотида
-
ЩО УТВОРЮЄТЬСЯ НА РИБОСОМІ ПРИ БІОСИНТЕЗІ:
- білок вторинної структури
- поліпептидний ланцюг
- білок третинної структури
-
ЛОКАЛЬНЕ ВПОРЯДКУВАННЯ ОКРЕМИХ ДІЛЯНОК ПОЛІМЕРНОГО ЛАНЦЮГА ЗАБЕЗПЕЧУЄ:
- четвертинна структура
- первинна структура
- вторинна структура
- третинна структура
-
СКІЛЬКИ НУКЛЕОТИДІВ В ДНК КОНТРОЛЮЮТЬ БІЛОК, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ З 80 АМІНОКИСЛОТ:
-
ЩО ТАКЕ ТРАНСЛЯЦІЯ:
- процес зчитування інформації з ДНК на і-РНК
- процес реплікації ДНК
- реакція матричного синтезу, при якій з і-РНК зчитується інформація і синтезується поліпептидний ланцюг
-
У ДИТИНИ З ГРУПОЮ КРОВІ О (ЗА СИСТЕМОЮ АВО) НЕ МОЖЕ БУТИ (ЗА ВІДСУТНОСТІ ЕПІСТАЗУ):
- рідної сестри з групою крові АВ
- батька з групою крові АВ
- рідного брата з групою крові А
- матері з групою крові В
-
ЩО ТАКЕ ТРАНСКРИПЦІЯ:
- процес зчитування інформації з ДНК на і-РНК
- процес подвоєння молекули ДНК
- процес зчитування інформації з і-РНК і синтез білка
-
НАЗВА ТРЕТЬОГО ЗАКОНУ МЕНДЕЛЯ:
- закон рівноважного стану генів
- закон одноманітності гібридів
- закон незалежного комбінування ознак
- закон розщеплення гібридів
-
ГОМОЗИГОТНОЮ ОСОБИНОЮ МОЖНА НАЗВАТИ:
-
ЗАКОН ХАРДІ-ВАЙНБЕРГА ДОЗВОЛЯЄ РОЗРАХУВАТИ ЧАСТОТУ:
- мутацій
- кроссинговеру
- прояву гетерозиготної ознаки
- домінантного гена
- рецесивного гена
-
ЩО ТАКЕ ТРАНСКРИПЦІЯ?
- перенесення генетичної інформації за допомогою вірусів
- матричний біосинтез молекули про-іРНК
- рекомбінація генів
- біосинтез білкової молекули
- матричний біосинтез молекули ДНК
-
ПРИЧИНА НЕМОЖЛИВОСТІ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНА ЛЮДИНИ В КЛІТИНАХ ПРОКАРІОТІВ:
- відсутність трансляції
- неможливість сплайсингу
- відсутність транскрипції
- неможливість реплікації плазмід
- висока концентрація нуклеаз
-
МУТАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ ЗМІНОЮ СТРУКТУРИ ГЕНУ:
- точкові
- клітинні
- геномні
- хромосомні
-
ПРИ АЛЕЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ ГЕНІВ У ФЕНОТИПІ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ ОБИДВІ ОЗНАКИ. ЦЕ НАЗИВАЄТЬСЯ:
- неповне домінування
- повне домінування
- наддомінування
- кодомінування
-
СУКУПНІСТЬ ГЕНІВ В ПОПУЛЯЦІЇ АБО ВИДУ:
- генокопія
- генофонд
- генотип
- геном
-
СТУПІНЬ ВИРАЖЕННЯ ОЗНАКИ НАЗИВАЄТЬСЯ:
- ефективність гену
- активність гену
- пенетрантність гену
- експресивність гену
-
ПРИГНІЧЕННЯ ПРОЯВУ ОДНОГО ГЕНУ ІНШИМ НЕАЛЕЛЬНИМ НАЗИВАЄТЬСЯ:
- компліментарність
- епістаз
- полімерія
- домінування
-
АЛЕЛЬНІ ГЕНИ ВІДПОВІДАЮТЬ:
- за розвиток одного варіанта ознаки
- за розвиток альтернативних варіантів двох ознак
- за розвиток альтернативних варіантів кількох ознак
- за розвиток альтернативних варіантів однієї ознаки
-
ПОДВОЄННЯ ДІЛЯНКИ ХРОМОСОМИ ЦЕ:
- дуплікація
- інверсія
- делеція
- транслокація
-
ВИКЛЮЧІТЬ ВАРІАНТ АЛЕЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГЕНІВ:
- плейотропія
- кодомінування
- епістаз
- комплементарність
-
ХРОМОСОМНІ МУТАЦІЇ ЦЕ:
- зміна числа хромосом
- збільшення числа хромосом
- зміна структури хромосом
- зменшення числа хромосом
-
НАЗВА ПЕРШОГО ЗАКОНУ МЕНДЕЛЯ:
- закон рівноважного стану генів
- закон незалежного успадкування
- закон одноманітності
- закон розщеплення
-
НЕАЛЕЛЬНІ ГЕНИ ВИКЛЮЧІТЬ НЕВІРНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ:
- гени однакових локусів пари гомологічних хромосом
- гени хромосом
- гени різних пар хромосом
- гени різних локусів однієї пари хромосом
-
ОБЕРІТЬ ЗАГАЛЬНУ ФОРМУЛУ ДЛЯ ПОЛІПЛОІДІЇ:
-
СУКУПНІСТЬ ГЕНІВ В КОНКРЕТНОГО ОРГАНІЗМУ:
- генокопія
- генофонд
- геном
- генотип
-
СИНДРОМ ШЕРШЕВСЬКОГО-ТЕРНЕРА ЗУМОВЛЕНИЙ:
- наявністю зайвої Y-хромосоми
- наявністю трьох хромосом у 21-й парі
- наявністю зайвої Х-хромосоми
- нестачею однієї статевої хромосоми
-
МЕТОД СКЛАДАННЯ РОДОВОДІВ, ЗА ЯКИМ ВИЗНАЧАЮТЬ ХАРАКТЕР УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК:
- генеалогічний
- близнюків
- цитогенетичний
- гібридологічний
-
НАЗВА ДРУГОГО ЗАКОНУ МЕНДЕЛЯ:
- закон рівноважного стану генів
- закон незалежного успадкування
- закон одноманітності
- закон розщеплення
-
АВТОР ХРОМОСОМНОЇ ТЕОРІЇ СПАДКОВОСТІ:
- Г. Де Фріз
- Г. Мендель
- Т. Шванн
- Т. Морган
-
ВЛАСТИВІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ МАТЕРІАЛЬНУ І ФУНКЦІОНАЛЬНУ НАСТУПНІСТЬ МІЖ ПОКОЛІННЯМИ:
- спадковість
- розмноження
- мінливість
- пенетрантність
-
ПЕРЕДАЧА СПАДКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІД ОДНОГО ШТАМУ БАКТЕРІЙ ІНШОМУ НАЗИВАЄТЬСЯ:
- трансдукція
- трансформація
- транскрипція
- транслокація
-
ОСОБЛИВОСТІ КАРІОТИПУ ОРГАНІЗМІВ ДОСЛІДЖУЄ МЕТОД:
- генеалогічний
- дерматогліфіки
- культивування соматичних клітин
- цитогенетичний
Тема :: Блок 5 Основи лабораторної діагностики
-
ПРИ ВИЗНАЧЕННI ПЕРМАНГАНАТНОЇ ОКИСНЮВАНОСТI ВОДИ ЛАБОРАНТ ВIДМIТИВ, ЩО В МОМЕНТ КИП’ЯТIННЯ КОЛБИ ВМIСТ ЇЇ ЗНЕБАРВИВСЯ. ЩО Є ПРИЧИНОЮ ТАКОГО РЕЗУЛЬТАТУ?
- Вiдсутнi органiчнi речовини
- Багато неорганiчних речовин
- Багато органiчних речовин
- Мало органiчних речовин
- Органiчнi i неорганiчнi речовини
-
ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ФIЗИКО-ХIМIЧНИХ ПОКАЗНИКIВ ЯКОСТI ХЛIБА ЛАБОРАНТ ВИКОРИСТОВУЄ ВIДПОВIДНЕ ОБЛАДНАННЯ, РЕАКТИВИ, ПРИЛАДИ. ЯКИЙ ПРИЛАД МАЄ ПIДГОТУВАТИ ЛАБОРАНТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТI ХЛIБА?
- Прилад Журавльова
- Бутирометр
- Лактоденсиметр
- Рефрактометр
- Прилад Сокслета
-
ПРИ ДОСЛIДЖЕННI ПРОБИ ҐРУНТУ ЛАБОРАНТ ОТРИМАВ НАСТУПНI ПОКАЗНИКИ: САНIТАРНЕ ЧИСЛО - 0,99, ЯЙЦЯ ГЕЛЬМIНТIВ ВIДСУТНI, КОЛI ТИТР - 1, ТИТР АНАЕРОБIВ - 0,1. ВКАЖIТЬ СТУПIНЬ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТУ:
- Сильно забруднений
- Помiрно забруднений
- Слабо забруднений
- Чистий
- Забруднений
-
У ПАЦIЄНТА ВСТАНОВЛЕНО ГIПОВIТАМIНОЗ D, СПРИЧИНЕНИЙ ПОРУШЕННЯМ СИНТЕЗУ ПРОВIТАМIНУ. ЯКИЙ СУБСТРАТ Є ВИХIДНИМ ДЛЯ СИНТЕЗУ ЦЬОГО ПРОВIТАМIНУ?
- Глюкоза
- Глiцин
- Аланiн
- Метiонiн
- Холестерин
-
У ЛIКАРЯ ВИНИКЛА ПIДОЗРА НА СТРЕПТОКОКОВУ АНГIНУ В ДИТИНИ. НА ЯКЕ СЕРЕДОВИЩЕ СЛIД ЗДIЙСНИТИ ПОСIВ СЛИЗУ IЗ ЗIВУ?
- Левенштейна-Йєнсена
- Молочно-сольовий агар
- Середовище Ресселя
- Крoв’яний агар
- М’ясо-пептонний агар
-
ПIД ЧАС БАКТЕРIОСКОПIЇ ГНIЙНИХ ВИДIЛЕНЬ IЗ ШИЙКИ МАТКИ ВИЯВЛЕНО ГРАМНЕГАТИВНI БОБОПОДIБНI ДИПЛОКОКИ, ЯКI РОЗМIЩЕНI УСЕРЕДИНI ТА ПОЗА ЛЕЙКОЦИТАМИ. ЯКИЙ ЧИННИК ГНIЙНОГО ЗАПАЛЕННЯ ШИЙКИ МАТКИ?
- Neissеria gonorrhoeae
- Chlamidia trachomatis
- Calymmatobacterium granulomatis
- Haemophilus vaginalis
- Trichomonas vaginalis
-
ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОЇ ДIАГНОСТИКИ ВIРУСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ВИКОРИСТОВУЮТЬ РIЗНОМАНIТНI СЕРОЛОГIЧНI РЕАКЦIЇ. ОДНIЄЮ З ТАКИХ РЕАКЦIЙ Є РЕАКЦIЯ НЕЙТРАЛIЗАЦIЇ, ЯКА БАЗУЄТЬСЯ НА ВЗАЄМОДIЇ ТИПОСПЕЦИФIЧНОЇ СИРОВАТКИ I ВIРУСА. У РЕЗУЛЬТАТI ПОЗИТИВНОЇ РЕАКЦIЇ СПОСТЕРIГАЄТЬСЯ ЗМIНА ЗАБАРВЛЕННЯ АБО ЇЇ ВIДСУТНIСТЬ. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ТАКА МОДИФIКАЦIЯ РЕАКЦIЇ НЕЙТРАЛIЗАЦIЇ?
- Нейтралiзацiя токсинiв
- Бляшкоутворення
- Преципiтацiя
- Кольорова проба
- Аглютинацiя
-
СПЕЦIАЛIЗОВАНА ЛАБОРАТОРIЯ ШКIРНОВЕНЕРОЛОГIЧНОГО ДИСПАНСЕРУ ВЕДЕ ДОСЛIДЖЕННЯ СИРОВАТОК ХВОРИХ З МЕТОЮ ДIАГНОСТИКИ СИФIЛIСУ. ВКАЖIТЬ, ЯКА РЕАКЦIЯ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ З ЦIЄЮ МЕТОЮ?
- Вассермана
- Вiдаля
- Борде-Жангу
- Манту
- Райта
-
БАКТЕРIОЛОГIЧНА ЛАБОРАТОРIЯ ПЕРЕВIРЯЄ ВОДУ ВIДКРИТИХ ВОДОЙМ НА ПРИСУТНIСТЬ ВIБРIОНIВ. ЯКЕ СЕРЕДОВИЩЕ ВИБРАВ ЛАБОРАНТ ДЛЯ ПОСIВУ ПРОБИ ВОДИ?
- Глюкозо-кров’яний агар
- 1% пептонну воду
- Селенiтовий бульйон
- Цукровий бульйон
- Середовище Ендо
-
ПРОВIТРЮВАННЯ КIМНАТИ ЖИТЛОВОГО ПРИМIЩЕННЯ ЗДIЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ БАГАТОРАЗОВОГО ВIДКРИВАННЯ КВАТИРОК ВПРОДОВЖ ДНЯ. ЗА ЯКИМ З ПОКАЗНИКIВ ОЦIНЮЄТЬСЯ ЕФЕКТИВНIСТЬ ПРОВIТРЮВАННЯ ЖИТЛОВИХ КIМНАТ?
- Вмiст азоту
- Концентрацiя пилу
- Концентрацiя оксидiв азоту
- Концентрацiя вуглекислого газу
- Концентрацiя чадного газу
-
У ЛЮДИНИ, ЯКА ЗАЙШЛА З МОРОЗУ У ТЕПЛЕ ПРИМIЩЕННЯ, ПОЧЕРВОНIЛО ОБЛИЧЧЯ. ЯКИЙ ВИД АРТЕРIАЛЬНОЇ ГIПЕРЕМIЇ ВИНИК У НЕЇ?
- Метаболiчна
- Нейропаралiтична
- Робоча
- Реактивна
- Нейротонiчна
-
ХВОРИЙ 25-ТИ РОКIВ ГОТУЄТЬСЯ ДО ГЕМОТРАНСФУЗIЇ. ПРИ ВИЗНАЧЕННI ГРУПИ КРОВI РЕАКЦIЯ IЗОГЕМАГЛЮТИНАЦIЇ БУЛА ПОЗИТИВНОЮ ЗI СТАНДАРТНИМИ СИРОВАТКАМИ 0 (I) ТА А (II) ГРУП. ЯКА ГРУПА КРОВI У ПАЦIЄНТА?
- 0 (I)
- В (III)
- АВ (IV)
- А (II)
-
У ХВОРОГО ШЛУНКОВА КРОВОТЕЧА. В АНАЛIЗI КРОВI ЗНИЖЕННЯ ГЕМОГЛОБIНУ ТА ЕРИТРОЦИТIВ. ЯКИЙ ДОДАТКОВИЙ МЕТОД ОБСТЕЖЕННЯ НАЙБIЛЬШ IНФОРМАТИВНИЙ ДЛЯ ПIДТВЕРДЖЕННЯ ДIАГНОЗУ?
- Ультразвукове дослiдження
- Комп’ютерна томографiя
- Дiагностичний лапароцентез
- Рентгенологiчне дослiдження
- Фiброгастродуоденоскопiя
-
У ПРИЙМАЛЬНЕ ВIДДIЛЕННЯ ДОСТАВИЛИ ХВОРОГО З ПIДОЗРОЮ НА ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ. ЯКЕ З ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛIДЖЕНЬ НАЙБIЛЬШ IНФОРМАТИВНЕ ДЛЯ ПIДТВЕРДЖЕННЯ ДIАГНОЗУ?
- Аналiз сечi на амiлазу
- Бiохiмiчний аналiз кровi
- Загальний аналiз кровi
- Аналiз кровi на глюкозу
-
В ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ СЕРЕД ПЕРСОНАЛУ ТРАПИВСЯ ВИПАДОК МЕНIНГIТУ. ЯКИЙ МАТЕРIАЛ ПЕРШОЧЕРГОВО ТРЕБА ВЗЯТИ У ПЕРСОНАЛУ I ДIТЕЙ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ МЕНIНГОКОКОВОГО НОСIЙСТВА ТА ХВОРИХ В IНКУБАЦIЙНОМУ ПЕРIОДI?
- Сечу
- Лiквор
- Слиз з носоглотки
- Кров з вени
- Кров з пальця
-
ЛАБОРАНТ ПРОВОДИТЬ СУПРАВIТАЛЬНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ МАЗКIВ КРОВI. ЯКI КЛIТИНИ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ ДАНИМ МЕТОДОМ ФАРБУВАННЯ?
- Лейкоцити
- Тромбоцити
- Ретикулоцити
- Еритроцити
- Моноцити
-
У ЛАБОРАТОРIЮ НА ДОСЛIДЖЕННЯ ДОСТАВЛЕНО ЕЯКУЛЯТ. МIКРОСКОПIЧНО: ПРИ ОГЛЯДI НАТИВНОГО ПРЕПАРАТУ ВСI СПЕРМАТОЗОЇДИ НЕРУХОМI. ЯКЕ ДОСЛIДЖЕННЯ ПОВИНЕН ЗРОБИТИ ЛАБОРАНТ ДЛЯ ВИКЛЮЧЕННЯ НЕКРОСПЕРМIЇ?
- Пiдрахувати кiнезисграму
- Пробу на оживлення
- Визначити кислу фосфатазу
- Пiдрахувати сперматограму
- Пiдрахунок сперматозоїдiв в 1 мл
-
В АВТОМЕХАНIКIВ У ВИРОБНИЧОМУ ПРИМIЩЕННI НАПРИКIНЦI РОБОЧОГО ДНЯ З’ЯВИЛИСЬ СИМПТОМИ: ГОЛОВНИЙ БIЛЬ, НУДОТА, БЛЮВАННЯ, ШУМ У ВУХАХ. ЯКИЙ ТОКСИЧНИЙ ЧИННИК ВИКЛИКАВ ВИРОБНИЧЕ ОТРУЄННЯ?
- Оксид азоту
- Дiоксид сiрки
- Дiоксид вуглецю
- Сiрководень
- Оксид вуглецю
-
ДО ЛIКАРЯ ЗВЕРНУЛАСЯ ЖIНКА ЗI СКАРГАМИ НА КРОВ’ЯНИСТI ВИДIЛЕННЯ IЗ СОСКА ПРИ НАТИСКАННI НА ГРУДНУ ЗАЛОЗУ. ЯКЕ ДОСЛIДЖЕННЯ НЕОБХIДНО ПРОВЕСТИ В ДАНОМУ ВИПАДКУ?
- Цитологiчне
- Бактерiологiчне
- Iмунологiчне
- Бiохiмiчне
- Серологiчне
-
ПРИ ЛАБОРАТОРНОМУ ДОСЛIДЖЕННI МОЛОКА ВСТАНОВЛЕНО: ГУСТИНА - 1,020, КИСЛОТНIСТЬ - 20OТ, ЖИРНIСТЬ - 2,5%, ПРОБА З РОЗЧИНОМ ЛЮГОЛЯ - ПОЗИТИВНА. ЯКI МЕТОДИ ФАЛЬСИФIКАЦIЇ МОЛОКА БУЛО ВИКОРИСТАНО?
- Зняття вершкiв, додавання крохмалю
- Розведення водою, додавання крохмалю
- Розведення водою, додавання соди
- Зняття вершкiв, додавання соди
- Додавання соди та крохмалю
-
ДО МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦIЇ ЗВЕРНУЛАСЯ МАМА З ДIВЧИНКОЮ-ПIДЛIТКОМ ЗI СКАРГАМИ НА ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОГО ТА ФIЗИЧНОГО РОЗВИТКУ. МIКРОСКОПIЧНЕ ДОСЛIДЖЕННЯ КЛIТИН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ПОКАЗАЛО ВIДСУТНIСТЬ СТАТЕВОГО ХРОМАТИНУ. ЯКЕ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДIВЧИНКИ?
- Синдром Клайнфельтера
- Хвороба Дауна
- Синдром Патау
- Трисомiя за Х-хромосомою
- Синдром Шерешевського-Тернера
-
У 20-РIЧНОГО НАРКОМАНА З’ЯВИЛИСЯ СКАРГИ НА СЛАБКIСТЬ, АРТРАЛГIЇ, НУДОТУ. ЧЕРЕЗ 5 ДНIВ ШКIРА ТА СКЛЕРИ СТАЛИ ЖОВТУШНИМИ, СЕЧА - ТЕМНА, КАЛ - СВIТЛИЙ, СПОСТЕРIГАЄТЬСЯ ЗБIЛЬШЕННЯ ПЕЧIНКИ: +2,0 СМ, СЕЛЕЗIНКИ: +1,0 СМ. В КРОВI: ЛЕЙКОЦИТИ - 3,5·109/Л, ЛIМФОЦИТИ - 45%, ЗАГАЛЬНИЙ БIЛIРУБIН 180 МКМОЛЬ/Л, АЛАТ- 72 ОД/Л, ПРОТРОМБIНОВИЙ IНДЕКС - 76%. МЕТОДОМ IФА В КРОВI ВИЯВЛЕНI: HBSAG, ANTI-HBCOR IGM. ВКАЖIТЬ ДIАГНОЗ:
- Хронiчний гепатит В
- Гепатит А
- Гострий гепатит С
- Хронiчний гепатит С
- Гострий гепатит В
-
ПРИ КОНТРОЛI ЯКОСТI РОБОТИ БIОХIМIЧНОГО АНАЛIЗАТОРА ВИЯВЛЕНО ВIДХИЛЕННЯ ПОКАЗНИКIВ БIЛКОВИХ ФРАКЦIЙ У БIК ЗНИЖЕННЯ ПРИ ВСIХ ВИДАХ ВИМIРЮВАНЬ. ЯКИЙ ТИП ВИЯВЛЕНИХ ПОМИЛОК?
- Похибки вимiрювання
- Технiчний збiй
- Систематичнi
- Випадковi
- Грубi
-
ПРИ ОЦIНЦI СТРУКТУРИ ЕНДОКРИННОЇ ПАТОЛОГIЇ В УКРАЇНI БУЛО ВСТАНОВЛЕНО, ЩО 30% ПРИПАДАЄ НА ЦУКРОВИЙ ДIАБЕТ, 35% НА ДИФУЗНИЙ ЗОБ, 5% - НА ВУЗЛОВИЙ ЗОБ, 4% - НА ДИФУЗНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗОБ, 2% - НА ГIПОТИРЕОЗ, 1% - НА ТИРЕОЇДИТ, 13% - НА ОЖИРIННЯ, 10% - НА IНШI. ВИЗНАЧТЕ СТАТИСТИЧНИЙ ХАРАКТЕР НАВЕДЕНИХ ПОКАЗНИКIВ:
- Спiввiдношення
- Iнтенсивний
- Середнього арифметичного
- Екстенсивний
- Наочностi
-
ПРИ СКЛАДАННI РАЦIОНIВ ДЛЯ ЗДОРОВИХ ОСIБ ВАЖЛИВИМ Є СТВОРЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ. ЯКI З ХАРЧОВИХ РЕЧОВИН ВИДIЛЯЮТЬ НАЙБIЛЬШЕ ЕНЕРГIЇ ПРИ РОЗЩЕПЛЕННI 1 ГРАМА?
- Жири
- Бiлки
- Вода
- Вуглеводи
- Вiтамiни
-
У ХВОРОГО ВИЯВИЛИ ЗАЛIЗОДЕФIЦИТНУ АНЕМIЮ. ДАНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЧАСТО Є ОДНИМ IЗ РАННIХ ПРОЯВIВ:
- Хронiчного холециститу
- Гострого гастриту
- Раку шлунка
- Гострого панкреатиту
-
ВIТАМIН K ВIДIГРАЄ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ФУНКЦIОНУВАННI СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ. ВIН Є КОФЕРМЕНТОМ ФЕРМЕНТIВ, ЯКI ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ МОДИФIКАЦIЮ ФАКТОРIВ ЗГОРТАННЯ КРОВI ШЛЯХОМ ЇХ:
- Карбоксилювання
- Гiдролiзу
- Дезамiнування
- Ацетилювання
- Фосфорилювання
-
ХВОРОМУ З ГРУПОЮ КРОВI АВ (IV) ПОТРIБНА ГЕМОТРАНСФУЗIЯ. ПРАВИЛЬНА ТАКТИКА ЛIКАРЯ ПРИ ПЕРЕЛИВАННI КРОВI:
- Кров АВ (IV)
- Еритроцитарну масу групи А2 (II)
- Цiльну кров групи 0 (I)
- Еритроцитарну масу групи В (III)
- Еритроцитну масу групи А1 (II)
-
ДЛЯ СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦI ПЕРСОНАЛУ В РАДIОЛОГIЧНIЙ ЛАБОРАТОРIЇ НЕОБХIДНО ЗАСТОСУВАТИ ПРИНЦИП ЗАХИСТУ ЕКРАНУВАННЯМ. З ЯКОГО МАТЕРIАЛУ ПОВИННI БУТИ ЗАХИСНI ЕКРАНИ?
- Свинець
- Алюмiнiй
- Дерево
- Скло
- Пластмаса
-
ВКАЖIТЬ, ЯКI З ПЕРЕРАХОВАНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МОЖНА ВIДНЕСТИ ДО СПОРАДИЧНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТI:
- Груповi захворювання
- Одиничнi захворювання
- Типовi форми хвороби
- Легкi форми хвороби
- Носiйство збудника
-
У ЛАБОРАТОРIЮ СКЕРОВАНО КОНВЕРТ З ПIДОЗРIЛИМ ПОРОШКОМ, ЯКИЙ НЕОБХIДНО ДОСЛIДИТИ НА НАЯВНIСТЬ СПОР ЗБУДНИКА СИБIРКИ. ЯКИЙ МЕТОД ДОСЛIДЖЕННЯ ДАЄ МОЖЛИВIСТЬ ЯКНАЙШВИДШЕ ВИЯВИТИ МОЖЛИВОГО ЗБУДНИКА?
- Видiлення чистої культури
- Бiопроба на мишах
- Реакцiя преципiтацiї в гелi
- Iмунолюмiнесцентний метод
- Реакцiя зв’язування комплементу
-
ДО ДИТЯЧОЇ ПОЛIКЛIНIКИ ЗВЕРНУЛАСЯ МАТИ З ДИТИНОЮ З IМОВIРНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ НА КАШЛЮК. ЯКИЙ БIОМАТЕРIАЛ БЕРУТЬ ДЛЯ БАКТЕРIОЛОГIЧНОГО ДОСЛIДЖЕННЯ?
- Слиз iз задньої стiнки глотки
- Кров
- Сеча
- Гнiй
- Випорожнення
-
ПРИ ПРОВЕДЕННI ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАЛЬНИХ РОБIТ В АТМОСФЕРУ ЦЕХУ ВИДIЛЯЮТЬСЯ АЕРОЗОЛI, ЩО МIСТЯТЬ ОКСИДИ ЗАЛIЗА, МАРГАНЦЮ, ВУГЛЕЦЮ, ХРОМУ, КРЕМНIЮ. У ЗВАРЮВАЛЬНИКIВ ДIАГНОСТУЮТЬСЯ УРАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ (ХРОНIЧНI IНТОКСИКАЦIЇ). ЯКИЙ IЗ НАВЕДЕНИХ АЕРОЗОЛIВ МОЖЕ БУТИ ПРИЧИНОЮ ЦЬОГО СТАНУ?
- Оксиди кремнiю
- Оксиди марганцю
- Оксиди залiза
- Оксиди хрому
- Оксиди вуглецю
-
ПРИ ЦИТОХIМIЧНОМУ ДОСЛIДЖЕННI В ЕПIТЕЛIОЦИТАХ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ КУЛЯСТI ЕЛЕКТРОННО-ЩIЛЬНI МIХУРЦI, ОБМЕЖЕНI МЕМБРАНОЮ, МIСТЯТЬ КИСЛУ ФОСФАТАЗУ ТА IНШI ГIДРОЛIТИЧНI ФЕРМЕНТИ. ЯКI ЦЕ ОРГАНЕЛИ?
- Гладка ендоплазматична сiтка
- Гранулярна ендоплазматична сiтка
- Комплекс Гольджi
- Лiзосоми
- Мiтохондрiї
-
З МЕТОЮ САНIТАРНО-БАКТЕРIОЛОГIЧНОГО КОНТРОЛЮ ДО ЛАБОРАТОРIЇ ДОСТАВЛЕНА ВОДА ЦЕНТРАЛIЗОВАНОГО ПОСТАЧАННЯ. У ЯКОМУ ОБ’ЄМI ВОДИ ВИЗНАЧАЮТЬ ЗАГАЛЬНЕ МIКРОБНЕ ЧИСЛО?
- 1 см3
- 10000 см3
- 10 см3
- 1000 см3
- 100 см3
-
ЛАБОРАНТ ПРИ ПIДРАХУНКУ ЛЕЙКОЦИТАРНОЇ ФОРМУЛИ ВИЯВИВ КЛIТИНИ РОЗМIРОМ 10-12 МКМ, ЯДРА ЯКИХ СКЛАДАЮТЬСЯ З 2-5 СЕГМЕНТIВ, З’ЄДНАНИХ ХРОМАТИНОВОЮ НИТКОЮ; ЦИТОПЛАЗМА ЗАПОВНЕНА КРУГЛОЮ ОРАНЖЕВО-ЧЕРВОНОЮ ЗЕРНИСТIСТЮ, ЩО НАГАДУЄ КЕТОВУ IКРУ. ЯКI ЦЕ КЛIТИНИ?
- Паличкоядернi
- Моноцити
- Еозинофiли
- Базофiли
- Сегментоядернi
-
5-РIЧНУ ДИТИНУ СКЕРОВАНО НА ВИЗНАЧЕННЯ РIВНЯ ГЛIКЕМIЇ. МАТИ ПОЦIКАВИЛАСЯ, ЯКОЮ ПОВИННА БУТИ НОРМА РIВНЯ ГЛЮКОЗИ КРОВI НАТЩЕ?
- 1,55-2,55 ммоль/л.
- 3,33-5,55 ммоль/л.
- 6,66-7,77 ммоль/л.
- 3,55-6,55 ммоль/л.
- 5,55-6,66 ммоль/л
-
ПРИ ОСВОЄННI НОВОЇ МЕТОДИКИ ЛАБОРАНТ ЗАУВАЖИВ ВIДХИЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТIВ ДОСЛIДЖЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ ЗРАЗКIВ У БIК ЗАНИЖЕННЯ, ТОБТО ОЗНАКИ СИСТЕМАТИЧНИХ ПОХИБОК. ЯКI ДIЇ НЕОБХIДНI ДЛЯ ЇХ УСУНЕННЯ?
- Застосувати iншу методику дослiджень
- Оформити рекламацiю до виробника реактивiв
- Замiнити автоматичнi дозатори
- Перевiрити правильнiсть методики
- Дослiдити новi контрольнi зразки
-
З МЕТОЮ ГIГIЄНIЧНОЇ ОЦIНКИ ОСВIТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМIЩЕНЬ ЛАБОРАНТУ НЕОБХIДНО ВИЗНАЧИТИ РIВЕНЬ ШТУЧНОГО ОСВIТЛЕННЯ. ЯКИМ ПРИЛАДОМ ПОВИНЕН СКОРИСТАТИСЬ ЛАБОРАНТ?
- Психрометр
- Люксметр
- Аспiратор
- Кататермометр
- Термограф
-
ЖIНКА ОТРИМАЛА ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ТЕСТУ НА ВАГIТНIСТЬ. В ОСНОВI ДАНОГО ТЕСТУ ЛЕЖИТЬ ВИЯВЛЕННЯ В СЕЧI ГОРМОНУ, ЯКИЙ ПРОДУКУЮТЬ СТРУКТУРИ ЗАРОДКУ. ВИЗНАЧТЕ ДАНИЙ ГОРМОН:
- Прогестерон
- Пролактин
- Естрiол
- Хорiонiчний гонадотропiн
- Хорiонiчний тиротропiн
-
ОДНИМ З МЕТОДIВ ЛIКУВАННЯ БЕЗПЛIДДЯ Є ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНЕ ЗАПЛIДНЕННЯ, ПРИ ЯКОМУ ПРОЦЕС ЗАПЛIДНЕННЯ ТА ДРОБЛЕННЯ РЕАЛIЗУЄТЬСЯ IN VITRO. ДЕ ВIДБУВАЮТЬСЯ ЦI ПРОЦЕСИ ЗА ФIЗIОЛОГIЧНИХ УМОВ?
- У матцi
- У яєчнику
- У пiхвi
- У маткових трубах
- У черевнiй порожнинi
-
ПОЯВА У СЕЧI ЕРИТРОЦИТIВ (ГЕМАТУРIЯ) ТА БIЛКА (ПРОТЕЇНУРIЯ) СВIДЧИТЬ ПРО УРАЖЕННЯ ФIЛЬТРАЦIЙНОГО БАР’ЄРУ. ВИЗНАЧТЕ СТРУКТУРУ НИРКИ, ЩО БЕРЕ УЧАСТЬ У ФОРМУВАННI ДАНОГО БАР’ЄРУ:
- Проксимальний каналець
- Ниркове тiльце
- Петля Генле
- Збiрна трубочка
- Дистальний каналець
-
ЛАБОРАТОРНА ДIАГНОСТИКА IНФЕКЦIЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕРЕДБАЧАЄ ВЗЯТТЯ БIОЛОГIЧНОГО МАТЕРIАЛУ ДЛЯ ДОСЛIДЖЕННЯ. ЯКИЙ МАТЕРIАЛ БЕРУТЬ ДЛЯ БАКТЕРIОЛОГIЧНОГО МЕТОДУ ДIАГНОСТИКИ ДИЗЕНТЕРIЇ?
- Фекалiї
- Змиви iз зiву
- Кров
- Сеча
- Лiквор
-
В ЛАБОРАТОРНIЙ ПРАКТИЦI ДЛЯ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ОБ’ЄКТIВ ЧАСТО ВИКОРИСТОВУЮТЬ СПИРТ ЕТИЛОВИЙ. ЯКА ЙОГО КОНЦЕНТРАЦIЯ ПРОЯВЛЯЄ НАЙБIЛЬШ ВИРАЖЕНУ АНТИМIКРОБНУ ДIЮ?
-
В БАКТЕРIОЛОГIЧНИХ ЛАБОРАТОРIЯХ ВИКОРИСТОВУЮТЬ РIЗНI МЕТОДИ ЗАБАРВЛЕННЯ МIКРООРГАНIЗМIВ. З ЧИМ ПОВ’ЯЗАНА ДИФЕРЕНЦIАЦIЯ БАКТЕРIЙ НА ГРАМПОЗИТИВНI I ГРАМНЕГАТИВНI ПРИ ВИКОРИСТАННI МЕТОДА ГРАМА?
- Хiмiчний склад i структура цитоплазми
- Хiмiчний склад i структура клiтинної стiнки
- Хiмiчний склад i структура капсули
- Наявнiсть або вiдсутнiсть джгутикiв
- Наявнiсть або вiдсутнiсть спори
-
В ХОДI ПРОВЕДЕННЯ ВНУТРIШНЬОГО АУДИТУ ЛАБОРАНТОВI БУЛО ДОРУЧЕНО ОЦIНИТИ ВIДТВОРЮВАНIСТЬ ВИМIРЮВАНЬ. ЯКЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВIДТВОРЮВАНОСТI ВИМIРЮВАНЬ Є ВIРНИМ?
- Вiдтворюванiсть вимiрювань - це характеристика якостi вимiрювань, що вiдображає близькiсть результатiв вимiрювань, виконаних у однакових умовах
- Вiдтворюванiсть вимiрювань - це характеристика якостi вимiрювань, що вiдображає близькiсть результатiв вимiрювань до нуля систематичної похибки
- Вiдтворюванiсть вимiрювань - це характеристика якостi вимiрювань, що вiдображає близькiсть результатiв вимiрювань до модульного значення вимiрюваної величини
- Вiдтворюванiсть вимiрювань - це характеристика якостi вимiрювань, що вiдображає близькiсть результатiв вимiрювань, виконаних у рiзних умовах
- Вiдтворюванiсть вимiрювань - це характеристика якостi вимiрювань, що вiдображає близькiсть результатiв вимiрювань до iстинного значення вимiрюваної величини
-
ДЛЯ СКОРОЧЕННЯ КАРДIОМIОЦИТА НЕОБХIДНI IОНИ КАЛЬЦIЮ. ЯКI ОРГАНЕЛИ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЙОГО ДЕПОНУВАННЯ?
- Комплекс Гольджi
- Гранулярна ендоплазматична сiтка
- Рибосоми
- Лiзосоми
- Гладка ендоплазматична сiтка
-
В ХОДI ПРОВЕДЕННЯ ВНУТРIШНЬОГО АУДИТУ ЛАБОРАНТОВI БУЛО ДОРУЧЕНО ОЦIНИТИ ПОХИБКУ ВИМIРЮВАННЯ. ЯКЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОХИБКИ ВИМIРЮВАННЯ Є ВIРНИМ?
- Похибка вимiрювання - це вiдхилення результатiв вимiрiв однiєї i тiєї ж проби, отриманих за допомогою рiзних методик
- Похибка вимiрювання - це вiдмiннiсть показань двох рiзних вимiрювальних приладiв, отримана на однiй i тiй же пробi
- Похибка вимiрювання - це вiдмiннiсть показань двох однотипних вимiрювальних приладiв, отримана на однiй i тiй же пробi
- Похибка вимiрювання - це вiдхилення результатiв вимiрiв вiд iстинного (дiйсного) значення
- Похибка вимiрювання - це вiдхилення результатiв послiдовних вимiрiв однiєї i тiєї ж проби
-
ПРИ ОПЕРАЦIЇ НА ЩИТОПОДIБНIЙ ЗАЛОЗI ПОМИЛКОВО БУЛИ ВИДАЛЕНI ПАРАЩИТОПОДIБНI ЗАЛОЗИ. РОЗВИНУЛАСЬ ТЕТАНIЯ. ОБМIН ЯКОГО БIОЕЛЕМЕНТА БУЛО ПОРУШЕНО?
- Кальцiю
- Магнiю
- Натрiю
- Калiю
- Залiза