Волинський національний університет імені Лесі Українки
Центр інноваційних технологій та компютерного тестування
Тест ::: 054 Соціологія / Соціологія
Розробники:
Дата генерації: 03.06.2022Тема :: Математичні методи в соціології
- СУМА ВСІХ ЗНАЧЕНЬ ЗМІННОЇ, РОЗДІЛЕНА НА ЇХ КІЛЬКІСТЬ
- медіана
- мода
- дисперсія
- середня арифметична
- ВАРІАНТ З НАЙБІЛЬШОЮ ЧАСТОТОЮ – ЦЕ
- варіанта
- варіація
- частота
- мода
- КЛАС СХОЖИХ ЕЛЕМЕНТІВ СТАТИСТИЧНОЇ СУКУПНОСТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК, ПРИ ЯКОМУ ЗІ ЗМЕНШЕННЯМ ЗНАЧЕНЬ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ ЗНАЧЕННЯ ІНШОЇ ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ
- обернений
- сильний
- прямий
- слабкий
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК, ПРИ ЯКОМУ ЗІ ЗБІЛЬШЕННЯМ ЗНАЧЕНЬ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ ЗНАЧЕННЯ ІНШОЇ ЗМЕНШУЮТЬСЯ
- слабкий
- обернений
- сильний
- прямий
- ЗНАЧЕННЯ ЗМІННОЇ, ЯКЕ ДІЛИТЬ ВАРІАЦІЙНИЙ РЯД НАВПІЛ
- середня арифметична
- мода
- медіана
- дисперсія
- ГІПОТЕЗА, В ЯКІЙ СФОРМУЛЬОВАНО ПРИПУЩЕННЯ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЗМІННИМИ
- робоча
- нульова
- каузуальна
- альтернативна
- ЗАКОДОВАНІ ДАНІ СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ УТВОРЮЮТЬ
- масив даних
- регресійний ряд
- варіаційний ряд
- кодувальну таблицю
- ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУЮТЬ
- сукупність індивідів
- вибіркову сукупність
- генеральну сукупність
- вибірку
- сукупність даних
- сукупність методів
- СУКУПНІСТЬ ВЕЛИЧИН, РОЗМІЩЕНИХ В ПОРЯДКУ ЇХ ЗРОСТАННЯ
- вибіркова сукупність
- міри центральної тенденції
- кодувальна таблиця
- варіаційний ряд
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК, ПРИ ЯКОМУ ЗІ ЗБІЛЬШЕННЯМ ЗНАЧЕНЬ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ ЗНАЧЕННЯ ІНШОЇ ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ
- обернений
- прямий
- сильний
- слабкий
- ГІПОТЕЗА, ОБЕРНЕНА ДО НУЛЬОВОЇ
- альтернативна
- робоча
- вторинна
- каузуальна
- ДЛЯ ПОЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ОПИТАНИХ У СОЦІОЛОГІЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ ВЖИВАЮТЬ ТЕРМІНИ
- обсяг вибірки
- об’єм змінних
- об’єм зв’язків
- обсяг значень
- обсяг спостережень
- КЛАСИФІКАЦІЯ ЗМІННИХ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ
- кореляційного аналізу
- кластерного аналізу
- факторного аналізу
- регресійного аналізу
- ГІПОТЕЗА, ОБЕРНЕНА ДО АЛЬТЕРНАТИВНОЇ
- каузуальна
- вторинна
- робоча
- нульова
- ПРИ ФОРМУВАННІ ВИБІРКОВОЇ СУКУПНОСТІ ДОСЛІДНИК ВИРІШУЄ ТАКІ ПИТАННЯ
- «нащо опитувати»
- «скільки опитувати»
- «для чого опитувати»
- «як опитувати»
- «де опитувати»
- «кого опитувати»
- «чи опитувати»
- КЛАСИФІКАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ
- кореляційного аналізу
- регресійного аналізу
- кластерного аналізу
- факторного аналізу
- ЗВІЛЬНЕННЯ ЗМІННОЇ ВІД ОДИНИЦЬ ВИМІРЮВАННЯ
- параметризація
- класифікація
- стандартизація
- формалізація
- ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ ЗМІННИМИ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ
- регресійного аналізу
- кластерного аналізу
- факторного аналізу
- кореляційного аналізу
- ВСЯКЕ ВІДХИЛЕННЯ СТРУКТУРИ ВИБІРКИ ВІД РЕАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ГЕНЕРАЛЬНОЇ СУКУПНОСТІ НАЗИВАЮТЬ
- нормою
- зміщенням
- неспроможністю
- парадоксом
- ПОБУДОВА РІВНЯННЯ ПАРНОЇ ЛІНІЙНОЇ РЕГРЕСІЇ ПЕРЕДБАЧАЄ НАЯВНІСТЬ
- двох факторів
- одного фактору
- трьох факторів
- жодного
- СТАТИСТИЧНА ГІПОТЕЗА ФОРМУЛЮЄТЬСЯ ДЛЯ
- статистик вибіркової сукупності
- статистик генеральної сукупності
- параметрів вибіркової сукупності
- параметрів генеральної сукупності
- ПРОЦЕДУРА ОБЕРТАННЯ МАТРИЦІ ФАКТОРНИХ НАВАНТАЖЕНЬ МАЄ НАЗВУ
- облімація
- ротація
- фільтрація
- стандартизація
- СТВОРЕННЯ ІНДЕКСУ У МАСИВІ ДАНИХ ПЕРЕДБАЧАЄ
- нічого
- створення нового спостереження
- створення нової змінної
- заміну наявної змінної індексом
- ГРУПУВАННЯ КАТЕГОРІЙ ДИСКРЕТНОЇ ЗМІННОЇ У МАСИВІ ДАНИХ ПЕРЕДБАЧАЄ
- видалення наявної змінної
- нічого
- створення нового спостереження
- створення нової змінної
- РОЗБИТТЯ ДІАПАЗОНУ ЗНАЧЕНЬ НЕПЕРЕРВНОЇ ЗМІННОЇ НА ІНТЕРВАЛИ У МАСИВІ ДАНИХ ПЕРЕДБАЧАЄ
- нічого
- видалення наявної змінної
- створення нового спостереження
- створення нової змінної
- СТАНДАРТИЗОВАНИЙ КОЕФІЦІЄНТ МНОЖИННОЇ РЕГРЕСІЇ – ЦЕ
- альфа-значущість
- коефіцієнт варіації
- коефіцієнт детермінації
- бета-коефіцієнт
- ВІДНОШЕННЯ СТАНДАРТНОГО ВІДХИЛЕННЯ ЗМІННОЇ ДО ЇЇ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ
- квота
- коефіцієнт варіації
- дизайн ефект
- дисперсія
- ОБЧИСЛЮВАТИ СЕРЕДНЮ АРИФМЕТИЧНУ ВЕЛИЧИНУ МОЖНА ДЛЯ НАСТУПНИХ ЗМІННИХ
- метрична
- номінальна
- порядкова
- неперервна
- дискретна
- БУДЬ-ЯКУ, ПОДАНУ В ТЕКСТОВОМУ ДОКУМЕНТІ ЗВІТУ, ТАБЛИЦЮ ДЛЯ ПОВНОЇ НАОЧНОСТІ ВАРТО ПІДСИЛИТИ
- назвою
- відповідним графіком
- коментарями в тексті
- коментарями у виносці
- описом у тексті
- анотацією
- максимальною кількістю можливих статистик
- ВЕЛИЧИНА ДИСПЕРСІЇ (АБО СЕРЕДНЬОКВАДРАТИЧНОГО ВІДХИЛЕННЯ) ПОКАЗУЄ
- числове значення середньої величини змінної
- силу зв’язку між двома і більше змінними
- ступінь розкиду всіх значень змінної навколо середнього
- різницю між найбільшим і найменшим значеннями змінної
- ОБЕРІТЬ ТІ ТВЕРДЖЕННЯ, ЯКІ ПОЯСНЮЮТЬ ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «ЗНАЧУЩІСТЬ»
- важливість прийнятого рішення для подальшої інтерпретації результатів
- правило для прийняття рішення про можливу наявність зв’язку між змінними
- коефіцієнт, який встановлює силу наявного зв’язку
- важливість не перевищити заплановану помилку
- імовірність помилки, яка полягає в тому, що ми відкидаємо правильну гіпотезу
- імовірність припуститися помилки в результаті прийняття рішення про наявність зв’язку між змінними
- З МЕТОЮ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ЗАЛЕЖНУ ЗМІННУ ЗАСТОСОВУЮТЬ
- дисперсійний аналіз
- кореляційний аналіз
- аналіз лінійної регресії
- факторний аналіз
- В УНІВЕРСИТЕТІ НАВЧАЄТЬСЯ 12 ТИС. СТУДЕНТІВ. ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ АНКЕТУВАННЯ МЕТОДОМ СИСТЕМАТИЧНОГО ВІДБОРУ ПОТРІБНО ОПИТАТИ 400. ВИЗНАЧТЕ КРОК ВІДБОРУ
- ВКАЖІТЬ ПРАВИЛЬНЕ ТВЕРДЖЕННЯ
- те, яка статистика міститься між двома іншими, залежить від конкретного розподілу
- середня арифметична (М) завжди міститься між модою і медіаною
- медіана (Ме) завжди міститься між модою і середньою арифметичною
- мода (Мо) завжди міститься між медіаною і середньою арифметичною
- ЯКІ З ПЕРЕРАХОВАНИХ ЗМІННИХ НАЛЕЖАТЬ ДО СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИБІРКИ У ВИПАДКУ ВУЛИЧНОГО ОПИТУВАННЯ
- вік
- освіта
- зріст
- стать
- адреса
- вага
- номер телефону
- КОЕФІЦІЄНТ КОРЕЛЯЦІЇ ПІРСОНА r ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ
- дискретною та неперервною
- двома дискретними змінними
- двома ранговими змінними
- двома неперервними змінними
- ПРИ ВИСОКОМУ ЗНАЧЕННІ КОЕФІЦІЄНТУ ВАРІАЦІЇ НЕДОЦІЛЬНО ІНТЕРПРЕТУВАТИ
- відсоток
- квантилі
- середню арифметичну
- частку
- У ГІПОТЕЗІ «ЗАДОВОЛЕНІСТЬ РОБОТОЮ В ЦІЛОМУ НАСЕЛЕННЯ МІСТА НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД РОЗМІРУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТНІ» ЯК НЕЗАЛЕЖНА ЗМІННА ВИСТУПАЄ
- задоволеність роботою в цілому
- населення міста
- розмір заробітної платні
- тип поселення
- У ГІПОТЕЗІ «ЗАДОВОЛЕНІСТЬ НАВЧАННЯМ В УНІВЕРСИТЕТІ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ФОРМИ НАВЧАННЯ» ЯК НЕЗАЛЕЖНА ЗМІННА ВИСТУПАЄ
- задоволеність навчанням
- студенти університету
- форма навчання
- навчання в університеті
- У ГІПОТЕЗІ «ЗАДОВОЛЕНІСТЬ РОБОТОЮ В ЦІЛОМУ НАСЕЛЕННЯ МІСТА НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЗАДОВОЛЕНОСТІ СТОСУНКАМИ У КОЛЕКТИВІ» ЯК НЕЗАЛЕЖНА ЗМІННА ВИСТУПАЄ
- задоволеність стосунками у колективі
- задоволеність роботою в цілому
- робочий колектив
- населення міста
- У ГІПОТЕЗІ «РЕГІОН І МОВА, ЯКОЮ ЗАЗВИЧАЙ СПІЛКУЄТЬСЯ РЕСПОНДЕНТ, НЕ Є ВИЗНАЧАЛЬНИМИ ФАКТОРАМИ ДОВІРИ ДО ПРЕЗИДЕНТА» ЯК ЗАЛЕЖНА ВИСТУПАЄ ЗМІННА
- довіра до президента
- вік
- регіон
- мова спілкування
- ЗА ДОПОМОГОЮ КОЕФІЦІЄНТУ ХІ-КВАДРАТ ВСТАНОВЛЮЮТЬ
- силу зв’язку між змінними
- наявність зв’язку між змінними
- ступінь зв’язку між змінними
- напрям зв’язку між змінними
- НАЯВНІСТЬ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЗМІННИМИ ВСТАНОВЛЮЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ КОЕФІЦІЄНТУ
- кореляції
- варіації
- коваріації
- інтерпретації
- СИЛУ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЗМІННИМИ ВСТАНОВЛЮЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ КОЕФІЦІЄНТУ
- будь-якого із зазначених
- кореляції Пірсона
- R-квадрат
- Хі-квадрат
- ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МІЖНАЦІОНАЛЬНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ НАЙКРАЩЕ ЗАСТОСУВАТИ ШКАЛУ
- Гуттмана
- Лайкерта
- Терстоуна
- Богардуса
- ОБЧИСЛЮВАТИ МОДУ МОЖНА ДЛЯ НАСТУПНОЇ ЗМІННОЇ
- метричної
- для будь-якої
- порядкової
- номінальної
- ВКАЖІТЬ МІРИ, ЯКІ МОЖНА ЗАСТОСОВУВАТИ ДО НОМІНАЛЬНИХ ШКАЛ
- стандартне відхилення
- середня арифметична
- відсоток
- медіана
- мода
- дисперсія
- індекс якісної варіації
- ОБЧИСЛЮВАТИ МЕДІАНУ НЕ МОЖНА ДЛЯ НАСТУПНОЇ ЗМІННОЇ
- порядкової
- номінальної
- неперервної
- метричної
- ДЛЯ МЕТРИЧНИХ ШКАЛ МОЖНА ОБЧИСЛЮВАТИ ТАКУ МІРУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТЕНДЕНЦІЇ ЯК
- будь-яку
- середню арифметична
- медіана
- мода
- ЯКУ СЕРЕДНЮ МОЖНА ОБЧИСЛЮВАТИ ДЛЯ НОМІНАЛЬНОЇ ЗМІННОЇ
- мода
- медіана
- середня геометрична
- середня арифметична
- ВКАЖІТЬ РІВЕНЬ ВИМІРЮВАННЯ ЗМІННОЇ «КІЛЬКІСТЬ ДІТЕЙ В СІМ’Ї»
- порядкова
- метрична
- номінальна
- дискретна
- неперервна
- ЯКУ СЕРЕДНЮ МОЖНА ОБЧИСЛЮВАТИ ДЛЯ ПОРЯДКОВОЇ ЗМІННОЇ
- середня гармонійна
- середня геометрична
- середня арифметична
- медіана
- мода
- СЕРЕД ПЕРЕЛІКУ СПОСОБІВ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКЛАДЕННЯ І НАОЧНОГО ПРЕДСТАВЛЕННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ ВИЯВІТЬ ЗАЙВИЙ
- статистична таблиця
- варіаційний ряд
- полігон
- гістограма
- кумулята
- КОДУВАННЯ ПИТАНЬ В АНКЕТІ ВИКОНУЮТЬ З МЕТОЮ
- уникнення впливу на характер відповіді
- впорядкування отриманої інформації
- полегшення комп’ютерного введення даних
- уникнення впливу на результати аналізу даних
- приховання справжнього задуму дослідника
- ЯКІСТЬ ФОРМУВАННЯ ВИБІРКИ НЕ ОЦІНЮЮТЬ ЗА ТАКИМИ ПАРАМЕТРАМИ
- використані методи аналізу
- використані методи відбору
- обсяг вибірки
- кількість інтерв’юерів
- дизайн ефект
- випадкова помилка
- ЯКА З НАВЕДЕНИХ ЗМІННИХ ЗА РІВНЕМ ВИМІРЮВАННЯ Є МЕТРИЧНОЮ І НАЛЕЖИТЬ ДО КЛАСУ ДИСКРЕТНИХ
- оцінка за іспит
- тип поселення
- кількість дітей в сім’ї
- тип помешкання
- ЯКІСТЬ РІВНЯННЯ МНОЖИННОЇ РЕГРЕСІЇ ОЦІНЮЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ КОЕФІЦІЄНТУ
- альфа-значущість
- детермінації
- варіації
- бета-коефіцієнту
- ЯКІ З МЕТОДІВ ВІДБОРУ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ, ЯКЩО ГЕНЕРАЛЬНОЮ СУКУПНІСТЮ ОБСЯГОМ ПОНАД 10 ТИС. Є СТУДЕНТИ ВНЗ, А ОТРИМАНІ ДАНІ ПОВИННІ МАТИ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ ТОЧНОСТІ
- систематична з випадковим початком
- стратифікована
- метод «снігової кулі»
- квотна
- проста імовірнісна
- У ГІПОТЕЗІ «ЯКІСТЬ НАВЧАННЯ В УНІВЕРСИТЕТІ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАЯВНОСТІ СТИПЕНДІЇ» ЯК НЕЗАЛЕЖНА ЗМІННА ВИСТУПАЄ
- навчання в університеті
- форма навчання
- наявність стипендії
- якість навчання
- ОБЕРІТЬ УСІ ТІ РІЗНОВИДИ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ, ЯКІ НЕ Є СТАТИСТИЧНИМИ
- тимчасова
- функціональна
- лінійна
- кореляційна
- родова
Тема :: Організація та методи вибіркового дослідження
- ЯКИЙ МЕТОД ВІДБОРУ НЕ Є ІМОВІРНІСНИМ (ВИПАДКОВИМ)
- систематичний
- районований (стратифікований)
- квотний
- гніздовий
- ЯКИЙ МЕТОД ВІДБОРУ Є ІМОВІРНІСНИМ (ВИПАДКОВИМ)
- стихійний
- систематичний
- «снігової кулі»
- квотний
- СТРАТИФІКОВАНА (РАЙОНОВАНА) ВИБІРКА – ЦЕ
- різновид випадкової вибірки, у якій одиницями спостереження виступають певні типові групи
- різновид випадкової вибірки, який передбачає відбір заданого елементу з кожного із n інтервалів, на які поділений повний список елементів генеральної сукупності
- різновид невипадкової (спрямованої) вибірки, яка представляє генеральну сукупність як її мікромодель, абсолютно тотожну за параметрами квоти
- різновид випадкової вибірки, при якому першим кроком є поділ генеральної сукупності на однорідні райони
- ЯКИЙ МЕТОД ВІДБОРУ Є СПРЯМОВАНИМ
- квотний
- систематичний
- власне випадковий
- гніздовий
- КВОТНА ВИБІРКА ФОРМУЄТЬСЯ
- за принципом однакової імовірності потрапляння елементів генеральної сукупності до вибіркової
- за принципом доступності респондентів із наявного списку елементів генеральної сукупності
- на основі однакової частки у вибірці кожної з контрольних ознак
- на основі статистичної інформації про розподіл контрольних ознак
- КВОТНИЙ ВІДБІР НА ОСТАННЬОМУ КРОЦІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ІНТЕРВ’ЮЕРОМ
- згідно запланованої кількості одиниць у квоті невипадковим чином
- згідно запланованої кількості одиниць у квоті випадковим чином
- за принципом однакової імовірності без планованої кількості одиниць у квоті
- за принципом доступності респондентів без планованої кількості одиниць у квоті
- ПІД ІМОВІРНІСНОЮ ВИБІРКОЮ РОЗУМІЮТЬ
- вибірку, до котрої всі її елементи потрапили з однаковою і попередньо відомою імовірністю
- вибірку, імовірність помилки котрої є фіксованою
- будь-яку вибірку
- вибірку з більш високим ступенем достовірності отримуваної інформації
- ПРОЦЕДУРА ІМОВІРНІСНОГО ВІДБОРУ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ
- за принципом однакової імовірності потрапляння елементів генеральної сукупності до вибіркової
- за принципом випадкового відбору респондентів на останньому кроці відбору
- за принципом доступності респондентів із наявного списку елементів генеральної сукупності
- на основі статистичної інформації про розподіл контрольних ознак
- ПРОЦЕДУРА СПРЯМОВАНОГО (СТИХІЙНОГО) ВІДБОРУ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ
- за принципом однакової імовірності потрапляння елементів генеральної сукупності до вибіркової
- за принципом спонтанного відбору респондентів у будь-який час і у будь-якому місці
- за принципом доступності респондентів із наявного списку елементів генеральної сукупності
- за принципом невипадкового відбору респондентів на останньому кроці відбору одиниць спостереження
- БАГАТОСТУПІНЧАТИЙ ВІДБІР – ЦЕ ТАКИЙ МЕТОД ФОРМУВАННЯ ВИБІРКИ, ПРИ ЯКОМУ ПЕРЕХІД ВІД ОДИНИЦЬ ВІДБОРУ ДО ОДИНИЦЬ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
- відбувається після кількаразової зміни одиниць відбору шляхом комбінування різних методів відбору
- здійснюється багатьма методами
- здійснюється багатьма кроками
- відбувається після кількаразової зміни одиниць відбору одним і тим самим методом відбору
- ГНІЗДОВА ВИБІРКА – ЦЕ
- різновид випадкової вибірки, при якому першим кроком є поділ генеральної сукупності на однорідні райони;
- різновид невипадкової (спрямованої) вибірки, яка представляє генеральну сукупність як її мікромодель, абсолютно тотожну за параметрами квоти
- різновид випадкової вибірки, у якій одиницями спостереження виступають певні типові групи
- різновид випадкової вибірки, який передбачає відбір заданого елементу з кожного із n інтервалів, на які поділений повний список елементів генеральної сукупності
- КВОТНА ВИБІРКА – ЦЕ
- різновид випадкової вибірки, у якій одиницями спостереження виступають певні типові групи
- різновид випадкової вибірки, при якому першим кроком є поділ генеральної сукупності на однорідні райони
- різновид випадкової вибірки, який передбачає відбір заданого елементу з кожного із n інтервалів, на які поділений повний список елементів генеральної сукупності
- різновид невипадкової (спрямованої) вибірки, яка представляє генеральну сукупність як її мікромодель, абсолютно тотожну за параметрами квоти
- КОМБІНОВАНИЙ ВІДБІР – ЦЕ ТАКИЙ МЕТОД ФОРМУВАННЯ ВИБІРКИ, ПРИ ЯКОМУ ПЕРЕХІД ВІД ОДИНИЦЬ ВІДБОРУ ДО ОДИНИЦЬ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
- здійснюється багатьма методами
- відбувається після кількаразової зміни одиниць відбору шляхом комбінування різних методів відбору
- відбувається після кількаразової зміни одиниць відбору одним і тим самим методом відбору
- здійснюється багатьма кроками
- ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ ОБСЯГОМ І ВИПАДКОВОЮ ПОМИЛКОЮ ВИБІРКИ Є НАСТУПНОЮ
- залежності немає
- чим менший обсяг, тим більша помилка
- чим менший обсяг, тим менша помилка
- чим більший обсяг, тим менша помилка
- чим більший обсяг, тим більша помилка
- ЯКЩО З ГЕНЕРАЛЬНОЇ СУКУПНОСТІ ОБСЯГОМ 16 872 ОСОБИ ПОТРІБНО ВІДІБРАТИ 160 ОСІБ СИСТЕМАТИЧНИМ МЕТОДОМ ВІДБОРУ, ТО ЙОГО КРОК СТАНОВИТИМЕ
- ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ ВИБІРКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ ВИБІР
- стратегії дослідження
- методу формування вибіркової сукупності
- методики дослідження
- оптимальної моделі організації і проведення соціологічного дослідження
- СУКУПНІСТЬ, НА ЯКУ ДОСЛІДНИК ПОШИРЮЄ ВИСНОВКИ РЕПРЕЗЕНТАТИВНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
- територіальна
- генеральна
- суцільна
- вибіркова
- ОСНОВА ВИБІРКИ – ЦЕ МНОЖИНА
- лише тих елементів вибіркової сукупності, які стали реальними одиницями спостереження
- усіх елементів вибіркової сукупності, тобто потенційних респондентів
- лише тих елементів генеральної сукупності, котрі придатні для подальшого відбору одиниць спостереження (або одиниць відбору)
- усіх елементів генеральної сукупності
- РЕПРЕЗЕНТАТИВНА ВИБІРКА – ЦЕ ВИБІРКА, ЯКА
- представляє об’єкт дослідження
- за основними характеристиками представляє генеральну сукупність
- за обсягом є частиною генеральної сукупності
- відповідає меті і завданням дослідження
- ВИБІРКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – ЦЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЯКЕ
- вкрай обмежене у термінах проведення
- вкрай обмежене у досліджуваній проблематиці
- обмежене обсягом сукупності спеціальним чином відібраних респондентів
- обмежене методом збору інформації
- ПЕРЕВАГОЮ ВИБІРКОВОГО МЕТОДУ У ПОРІВНЯННІ ІЗ СУЦІЛЬНИМ ОПИТУВАННЯМ Є
- наявність вибірки
- менший ступінь достовірності отримуваної інформації
- вищий ступінь достовірності отримуваної інформації
- наявність інструментарію
- КРОК СИСТЕМАТИЧНОГО ВІДБОРУ СТАНОВИТЬ 40, ЯКИМ Є ОБСЯГ ВИБІРКИ, ЯКЩО ВІДОМИЙ ОБСЯГ ГЕНЕРАЛЬНОЇ СУКУПНОСТІ – 12 020 ОСІБ
- У ПРОПОНОВАНИХ ВИЗНАЧЕННЯХ ЗНАЙДІТЬ ЗАЙВЕ. ВИБІРКА – ЦЕ
- частина генеральної сукупності, відібрана випадковим чином
- метод (процедура, правило) відбору елементів з генеральної сукупності до вибіркової
- елементи генеральної сукупності, які потрапили до вибіркової
- будь-які елементи генеральної сукупності
- ПІД РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЮ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗУМІЮТЬ
- поняття, що характеризує масштаб цього дослідження
- поняття, що характеризує метод відбору цього дослідження
- властивість вибіркової сукупності представляти з певною точністю об’єкт дослідження
- властивість вибіркової сукупності представляти з певною точністю генеральну сукупність
- ДО ВИБІРКОВОЇ СУКУПНОСТІ ПОТРАПИЛО 0,5% ГЕНЕРАЛЬНОЇ СУКУПНОСТІ, ОБСЯГ ЯКОЇ СТАНОВИТЬ 160 000 ОСІБ. ВКАЖІТЬ ОБСЯГ ВИБІРКИ
- ОБСЯГ СИСТЕМАТИЧНОЇ ВИБІРКИ СПІВПАДАЄ З
- кроком відбору
- кількістю інтервалів з (n+1) елементом
- кількістю інтервалів загалом
- кількістю інтервалів з n елементами
- ЯКИМ ПОВИНЕН БУТИ МІНІМАЛЬНИЙ ОБСЯГ ВИБІРКИ, ЯКЩО ОБСЯГ ГЕНЕРАЛЬНОЇ СУКУПНОСТІ СТАНОВИТЬ ПОНАД 100 ТИС. ОСІБ
- РЕМОНТУВАННЯ ВИБІРКИ ДОСЛІДНИК ЗДІЙСНЮЄ ЛИШЕ У ВИПАДКУ
- відсутності даних статистики щодо розподілу параметрів контрольних ознак у генеральній сукупності
- наявності даних статистики щодо розподілу параметрів контрольних ознак у генеральній сукупності
- наявність систематичних помилок вибірки
- відсутності систематичних помилок вибірки
- наявності кореляції між контрольними ознаками
- відсутності кореляції між контрольними ознаками
- у будь-якому випадку
- ПРОЦЕДУРА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ СТРУКТУРИ РЕАЛІЗОВАНОЇ В ПРОЦЕСІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИБІРКОВОЇ СУКУПНОСТІ ДО СТРУКТУРИ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ЗА КОНТРОЛЬНИМИ ОЗНАКАМИ НАЗИВАЄТЬСЯ
- формуванням вибірки
- репрезентативністю вибірки
- рандомізацією вибірки
- ремонтом вибірки
Тема :: Історія соціології
- ПРЕДМЕТОМ СОЦІОЛОГІЇ, НА ДУМКУ Е. ДЮРКГЕЙМА, Є
- соціальні дії
- соціальна структура
- соціальні факти
- соціальні закономірності
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ КОНЦЕПЦІЇ «СПІЛЬНОТИ» І «СУСПІЛЬСТВА
- Е. Дюркгейм
- М. Вебер
- К. Маркс
- Ф. Тьонніс
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ТЕРМІНУ «ТЕОРІЇ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ
- Т. Парсонс
- Р. Мертон
- Е. Дюркгейм
- М. Вебер
- ЩО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНОГО СТАНОВИТЬ ГОЛОВНУ ОЗНАКУ СПЕНСЕРИЗМУ
- увага до соціальної дії
- організмічні аналогії
- вивчення логічних і нелогічних дій
- формаційний поділ історії
- КОМУ ІЗ СОЦІОЛОГІВ НАЛЕЖИТЬ ДУМКА ПРО ТЕ, ЩО ДЖЕРЕЛОМ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН Є СУПЕРЕЧНІСТЬ МІЖ ПРОДУКТИВНИМИ СИЛАМИ ТА ВИРОБНИЧИМИ ВІДНОСИНАМИ
- Т. Парсонс
- Г. Спенсер
- К. Маркс
- О. Конт
- НА ДУМКУ ДЕМОКРІТА, НАЙКРАЩОЮ ФОРМОЮ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ Є
- демократія
- олігархія
- монархія
- тиранія
- ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ПРАЦІЇ «ПОЛЬСЬКИЙ СЕЛЯНИН В ЄВРОПІ ТА АМЕРИЦІ»
- У. Томас
- Р. Мертон
- Т. Парсонс
- Ф. Знанецький
- П. Бергер
- ХТО ІЗ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ПРАЦІ «ПРОТЕСТАНТСЬКА ЕТИКА ТА ДУХ КАПІТАЛІЗМУ»
- П. Бергер
- В. Зомбарт
- Е. Дюркгейм
- М. Вебер
- НАЗВІТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ КОНФЛІКТНОГО ПІДХОДУ У СОЦІОЛОГІЇ
- Л. Козер
- Р. Дарендорф
- Т. Парсонс
- А.Шютц
- Р. Мертон
- ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ПРАЦІ «ОДНОМІРНА ЛЮДИНА»
- Т. Адорно
- Г. Маркузе
- Е. Фромм
- М. Хоркхаймер
- ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ТЕОРІЇ СТРУКТУРАЦІЇ
- М. Вебер
- П. Бурдьє
- Е. Гідденс
- Р. Мертон
- ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ ВВОДИТЬ У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ТЕРМІН «АНОМІЯ»
- Е. Дюркгейм
- Р. Парк
- П. Бурдьє
- Р. Мертон
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ СИМВОЛІЧНОГО ІНТЕРАКЦІОНІЗМУ
- Дж. Хоманс
- Г. Блумер
- М. Хоркхаймер
- Р. Мертон
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ ВВАЖАЄТЬСЯ ЗАСНОВНИКОМ ЕТНОМЕТОДОЛОГІЇ
- Г. Гарфінкель
- А. Шюц
- І. Гофман
- Г. Блумер
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОГО ОБМІНУ
- Дж. Г. Мід
- Ф.Б. Скіннер
- Дж. Хоманс
- Г. Блумер
- АВТОРОМ ВИЗНАЧЕННЯ: «СОЦІАЛЬНОЮ МИ НАЗИВАЄМО ТАКУ ДІЮ, ЯКА ЗА СВОЇМ СЕНСОМ, ЩО ВКЛАДАЄ У НЕЇ ДІЮЧИЙ ІНДИВІД, СПІВВІДНОСИТЬСЯ ІЗ ДІЯМИ ІНШИХ ЛЮДЕЙ ТА ОРІЄНТОВАНА НА НИХ» Є
- А. Шюц
- І. Гофман
- Т. Парсонс
- М. Вебер
- ПРЕДМЕТОМ СОЦІОЛОГІЇ, НА ДУМКУ М. ВЕБЕРА, Є
- соціальні факти
- соціальна структура
- соціальні закономірності
- соціальні дії
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ ВВАЖАЄТЬСЯ ЗАСНОВНИКОМ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ
- П. Бергер
- А. Шюц
- Г. Гарфінкель
- І. Гофман
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ПРАЦІ «ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО КОНФЛІКТУ»
- К. Маркс
- Г. Зіммель
- Л. Козер
- Р. Дарендорф
- ЦЕНТРАЛЬНИМ ПОНЯТТЯМ «РОЗУМІЮЧОЇ СОЦІОЛОГІЇ» М. ВЕБЕРА Є
- інтерсуб’єктивність
- соціальна дія
- спосіб виробництва
- соціальний факт
- АВТОРОМ ПРАЦІ «САМОГУБСТВО. СОЦІОЛОГІЧНИЙ ЕТЮД»
- П. Сорокін
- Р. Мертон
- Е. Дюркгейм
- М. Вебер
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОГО ОБМІНУ
- Т. Адорно
- П. Блау
- Г. Блумер
- Ф. Б. Скіннер
- ЯКА ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ КОНЦЕПЦІЙ БУЛА РОЗРОБЛЕНА Е. ДЮРКГЕЙМОМ
- концепції авторитарної особистості
- концепції механічної та органічної солідарності
- концепції соціального характеру
- концепції суспільно-економічних формацій
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ СИМВОЛІЧНОГО ІНТЕРАКЦІОНІЗМУ
- Г. Блумер
- Е. Фромм
- Ч. Х. Кулі
- Е. Гідденс
- П. Бурдьє
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ СТРУКТУРНОГО ФУНКЦІОНАЛІЗМУ
- П. Бурдьє
- Т. Парсонс
- Е. Гідденс
- Р. Мертон
- Дж. Г. Мід
- ЯКІ ДВА ОСНОВНІ АСПЕКТИ СТРАТИФІКАЦІЇ, ОКРІМ КЛАСУ, ВИОКРЕМЛЮЄ М. ВЕБЕР
- церква
- партія
- секта
- статус
- профспілки
- ХТО Є АВТОРОМ ТЕРМІНУ «СОЦІОЛОГІЯ»
- Е. Дюркгейм
- К. Маркс
- М. Вебер
- О. Конт
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ПСИХОЛОГІЧНОГО НАПРЯМУ У СОЦІОЛОГІЇ
- Ж. А. Гобіно
- Г. Тард
- Л. Гумплович
- О. Конт
- Г. Лебон
- ЯКІ ІСТОРИЧНІ ТИПИ СУСПІЛЬСТВА ВИДІЛЯЄ Г. СПЕНСЕР
- капіталістичне суспільство
- промислове суспільство
- військове суспільство
- інформаційне суспільство
- феодальне суспільство
- ХТО ІЗ ДОСЛІДНИКІВ ВВАЖАВ, ЩО РУШІЙНОЮ СИЛОЮ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ Є БЕЗПЕРЕРВНА КЛАСОВА БОРОТЬБА
- К. Маркс
- Л. Козер
- Е. Дюркгейм
- Г. Зіммель
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ЧИКАЗЬКОЇ ШКОЛИ
- Т. Парсонс
- В. Томас
- Л. Козер
- Р. Парк
- Р. Мертон
- ЯКІ ІСТОРИЧНІ ТИПИ СУСПІЛЬСТВА ВИДІЛЯЄ Е. ДЮРКГЕЙМ
- інформаційне суспільство
- суспільство органічної солідарності
- промислове суспільство
- суспільство механічної солідарності
- військове суспільство
- ХТО ІЗ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ КОНЦЕПЦІЇ ГАБІТУСУ
- П. Бурдьє
- Г. Гарфінкель
- Е. Гідденс
- Р. Мертон
- ЯКІ ІЗ НАВЕДЕНИХ ПРАЦЬ НАЛЕЖАТЬ К. МАРКСУ
- «Про розподіл суспільної праці»
- «Ідеологія та утопія»
- «Німецька ідеологія»
- «Господарська етика світових релігій»
- «Капітал»
- АВТОРОМ Т.ЗВ. «ДРАМАТУРГІЧНОГО» ПІДХОДУ У СОЦІОЛОГІЇ Є
- І. Гофман
- А. Шютц
- Р. Мертон
- Г. Гарфінкель
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ АВТОРІВ ЗАЙМАВСЯ ДОСЛІДЖЕННЯМ ВПЛИВУ РЕЛІГІЙНИХ ПЕРЕКОНАНЬ НА СПОСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОГО ЖИТТЯ
- М. Вебер;
- Е. Дюркгейм.
- О. Конт;
- К. Маркс;
- ЯКА ІЗ НАВЕДЕНИХ КОНЦЕПЦІЙ БУЛА РОЗРОБЛЕНА К. МАРКСОМ
- концепція авторитарної особистості
- концепція суспільно-економічних формацій
- концепція соціального характеру
- концепція механічної та органічної солідарності
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ
- Р. Мертон
- П. Бурдьє
- П. Бергер
- А. Шютц
- Е. Дюркгейм
- ЦЕНТРАЛЬНИМ ПОНЯТТЯМ СОЦІОЛОГІЇ Е. ДЮРКГЕЙМА Є
- спосіб виробництва
- соціальний факт
- соціальна дія
- суспільно-економічна формація
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ПРАЦІ «ІДЕОЛОГІЯ ТА УТОПІЯ»
- Е. Фромм
- М. Вебер
- К. Маркс
- К. Мангейм
- АВТОРОМ КОНЦЕПЦІЇ «ГУМАНІСТИЧНОГО КОЕФІЦІЄНТУ» Є
- А. Шютц
- Е. Дюркгейм
- Ф. Знанецький
- М. Вебер
- ЯКИЙ ТИП ПОВЕДІНКИ, ЗА Р. МЕРТОНОМ, ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАПЕРЕЧЕННЯ І КУЛЬТУРНИХ ЦІЛЕЙ, І ІНСТИТУЦІЙНИХ ЗАСОБІВ
- бунт
- ритуалізм
- конформність
- інновація
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ РОЗРОБЛЯВ КОНЦЕПЦІЮ КУЛЬТУРІНДУСТРІЇ
- К. Маркс
- П. Сорокін
- Е. Фромм
- М. Хоркхаймер
- Т. Адорно
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ РАСОВО-АНТРОПОЛОГІЧНОЇ ШКОЛИ
- Г. Спенсер
- Л. Гумплович
- У.Самнер
- Ж. А. Гобіно
- АВТОРОМ ПРАЦІ «ТЕЗИ ПРО ФЕЙЄРБАХА» Є
- М. Вебер
- Т. Адорно
- К. Мангейм
- К. Маркс
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ТЕОРІЇ ЕЛІТ
- В. Парето
- М. Вебер
- Р. Мертон
- Е. Дюркгейм
- АВТОРОМ ПРАЦІ «КУРС ПОЗИТИВНОЇ ФІЛОСОФІЇ» Є
- Е. Дюркгейм
- К. Маркс
- О. Конт
- Г. Спенсер
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ КОНЦЕПЦІЇ МЕХАНІЧНОЇ ТА ОРГАНІЧНОЇ СОЛІДАРНОСТІ
- Г. Зіммель
- Ф. Тьонніс
- О. Конт
- Е. Дюркгейм
- ЗАСНОВНИКОМ «ІНТЕРПРЕТАТИВНИХ» ПІДХОДІВ У СОЦІОЛОГІЇ ВВАЖАЄТЬСЯ
- Е. Дюркгейм
- М. Вебер
- А. Шютц
- К. Маркс
- ВАЖЛИВИМ ПОНЯТТЯМ СОЦІОЛОГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ К. МАРКСА Є
- соціальний факт
- суспільно-економічна формація
- інтерсуб’єктивність
- соціальна дія
- АВТОРОМ КОНЦЕПЦІЇ «ІДЕАЛЬНИХ ТИПІВ» ВВАЖАЄТЬСЯ
- Е. Дюркгейм
- М. Вебер
- К. Маркс
- О. Конт
- АВТОРАМИ ПРАЦІ «СОЦІАЛЬНЕ КОНСТРУЮВАННЯ РЕАЛЬНОСТІ» Є
- Н. Луман
- Т. Лукман
- У. Томас
- П. Бергер
- Р. Мертон
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ ВВОДИТЬ У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ»
- Е. Дюркгейм
- М. Вебер
- К. Маркс
- П. Сорокін
- ПОНЯТТЯ «МАРГІНАЛЬНА ОСОБИСТІСТЬ» ВВОДИТЬ У НАУКОВИЙ ВЖИТОК
- Дж. Г. Мід
- Ф. Знанецький
- Р. Мертон
- Р. Парк
- СОЦІОЛОГІЯ О. КОНТА ВКЛЮЧАЄ В СЕБЕ ТАКІ РОЗДІЛИ
- соціальна статика та соціальна динаміка
- соціологія соціальних груп та соціологія особистості
- мікросоціологія та мікросоціологія
- теоретична та практична соціологія
- ТИП СУСПІЛЬСТВА, ЩО ПЕРЕДУВАВ ПРОМИСЛОВОМУ, Г. СПЕНСЕР НАЗИВАВ
- феодальне суспільство
- теократичне суспільство
- традиційне суспільство
- військове суспільство
- ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ РОЗРОБЛЯВ КОНЦЕПЦІЮ АНОМІЇ
- Дж. Г. Мід
- Р. Мертон
- К. Маркс
- Т. Парсонс
- В СОЦІОЛОГІЇ М. ВЕБЕРА ІДЕАЛЬНИЙ ТИП ПАНУВАННЯ, ОБУМОВЛЕНИЙ ЗВИЧКАМИ, ВІРОЮ В ЗАКОННІСТЬ ДАВНІХ ПОРЯДКІВ, НАЗИВАЄТЬСЯ
- традиційне панування
- харизматичне панування
- легальне панування
- патріархальне панування
- АВТОРОМ ПРАЦІ «СОЦІОЛОГІЧНА УЯВА» Є
- Р. Мертон
- Ч. Р. Міллс
- З. Бауман
- П. Бурдьє
- ПОНЯТТЯ «СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ» У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ВВОДИТЬ
- М. Вебер
- К. Маркс
- О. Конт
- Е. Дюркгейм
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ТЕОРІЇ ЕЛІТ
- П. Бурдьє
- Г. Моска
- М. Вебер
- К. Маркс
- ПОНЯТТЯ «ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ» Є ОДНИ ІЗ ЦЕНТРАЛЬНИХ ПОНЯТЬ
- феноменологічної соціології
- теорії соціального обміну
- соціального біхевіоризму
- структурного функціоналізму
- ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ ЗАЙМАВСЯ РОЗРОБКОЮ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ
- М. Вебер
- Е. Дюркгейм
- Г. Спенсер
- О. Конт
- АВТОРОМ ПРАЦІ «СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ» Є
- М. Вебер
- В. Парето
- Т. Парсонс
- Р. Мертон
- АВТОРОМ ПРАЦІ «ДЕВ’ЯТЬ ТЕЗ ПРО МАЙБУТНЄ СОЦІОЛОГІЇ» Є
- Р. Мертон
- Е. Гідденс
- П. Бурдьє
- А. Шютц
- ХТО ІЗ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ТЕОРІЇ «ДЗЕРКАЛЬНОГО Я»
- І. Гофман
- Дж.Г. Мід
- З. Фрейд
- Ч.Х. Кулі
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ФРАНКФУРТСЬКОЇ ШКОЛИ
- Т. Адорно
- Г. Маркузе
- П. Лазарсфельд
- Р. Парк
- Н.Луман
- У МЕЖАХ ЯКОЇ ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ПАРАДИГМ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ПОНЯТТЯ «ГАБІТУС»
- структурний функціоналізм
- феноменологічна соціологія
- конструктивістський структуралізм
- теорія структурації
- ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ АВТОРІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОГО ОБМІНУ
- П. Блау
- П. Бергер
- Дж. Г. Мід
- Дж. Хоманс
- Ф. Б. Скіннер
- ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ ЗАЙМАВСЯ РОЗРОБКОЮ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ
- І. Гоффман
- Е. Фромм
- П. Сорокін
- М. Вебер
- Г. Блумер
- ОСНОВНИМИ КЛАСАМИ КАПІТАЛІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА К. МАРКС ВВАЖАВ
- інтелігенцію
- буржуазію
- пролетаріат
- рабовласників
- феодалів
- ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ ВИЗНАЧАВ СОЦІОЛОГІЮ ЯК НАУКУ ПРО СОЦІАЛЬНІ ФАКТИ
- Р. Мертон
- Ф. Знанецький
- М. Вебер
- Е. Дюркгейм
- АВТОРОМ ПРАЦІ «ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕЛІГІЙНОГО ЖИТТЯ. ТОТЕМНА СИСТЕМА В АВСТРАЛІЇ» Є
- В. Зомбарт
- П. Бергер
- М. Вебер
- Е. Дюркгейм
- ЯКА РЕЛІГІЯ, НА ДУМКУ М. ВЕБЕРА, БУЛА ОДНИМ ІЗ ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО КАПІТАЛІЗМУ
- іудаїзм
- протестантизм
- православ’я
- католицизм
- ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ» У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ВВОДИТЬ
- К. Маркс
- М. Вебер
- О. Конт
- Г. Спенсер
- ОСНОВНИМ ПОНЯТТЯМ СОЦІОЛОГІЇ П. БУРДЬЄ Є
- суспільно-економічна формація
- аномія
- габітус
- інтерсуб’єктивність
- СУКУПНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ, ПРАВОВИХ, КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН, ПОГЛЯДІВ, УСТАНОВ ТА ФОРМ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ В КОНЦЕПЦІЯ К. МАРКСА НАЗИВАЄТЬСЯ
- надбудова
- соціальна сфера
- базис
- духовна сфера
- ЯКІ ІЗ НАВЕДЕНИХ ПОНЯТЬ НАЛЕЖАТЬ ДО КАТЕГОРІАЛЬНО-ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ СОЦІОЛОГІЇ МАРКСИЗМУ
- надбудова
- інтерсуб’єктивність
- базис
- первинна група
- аномія
- ЯКА СПІЛЬНОТА. НА ДУМКУ АРИСТОТЕЛЯ, Є ПЕРШОЮ ПРИРОДНОЮ ФОРМОЮ СПІВЖИТТЯ, ЩО НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ У ВСІ ЧАСИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ
- ЯКІ ОЗНАКИ, ЗГІДНО З КОНЦЕПЦІЄЮ ДЮРКГЕЙМА, МАЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ФАКТИ
- є продуктом еволюції
- володіють примусовою силою щодо індивіда
- їх причиною є стани індивідуальної свідомості
- породжують колективні уявлення
- існують незалежно від індивіда
- «ТАКИМИ Є ДІЇ ТОГО, ХТО ВІРИТЬ У САМОДОСТАТНЮ ЦІННІСТЬ – РЕЛІГІЙНУ, ЕСТЕТИЧНУ АБО БУДЬ-ЯКУ ІНШУ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ». ПРО ЯКУ ДІЮ ЙДЕТЬСЯ
- традиційну
- афективну
- ціннісно-раціональну
- цілераціональну
- АВТОРОМ ПРАЦІ «ПРО ДЕМОКРАТІЮ В АМЕРИЦІ» Є
- О. Конт
- А. де Токвіль
- М. Вебер
- Р. Мертон
- СВІЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ П. БУРДЬЄ ВИЗНАЧАЄ ЯК
- соціальний біхевіоризм
- феноменологічну соціологію
- структуралістський конструктивізм
- структурний функціоналізм
- УНІВЕРСАЛЬНИМ ЗАКОНОМ ІСТОРІЇ, НА ДУМКУ В. ПАРЕТО, Є
- чергування тенденцій інтеграції та диференціації
- єдність і боротьба протилежностей
- чергування еліт
- суперечність між продуктивними силами і виробничими відносинами
- АВТОРОМ ПРАЦІ «ДОСЛІДЖЕННЯ З ЕТНОМЕТОДОЛОГІЇ» Є
- А. Шютц
- Г. Гарфінкель
- І. Гоффман
- У. Томас
- ВІДНОСИНИ ЯКОГО ТИПУ УТВОРЮЮТЬ, ЗГІДНО З ТЕОРІЄЮ К. МАРСКА, «БАЗИС» СУСПІЛЬСТВА
- виробничі
- сімейні
- політичні
- правові
- ЯКУ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНИХ ТЕОРІЙ РОЗРОБЛЯВ Ч. Х. КУЛІ
- теорія бюрократії
- теорія стигматизації
- теорія аномії
- теорія «дзеркального Я»
- МАРКСИСТСЬКА ТИПОЛОГІЯ СУСПІЛЬСТВ ВКЛЮЧАЄ
- суспільства механічної та органічної солідарності
- первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну та комуністичну формації
- військове та промислове суспільства
- традиційне, індустріальне та постіндустріальне суспільства
Тема :: Загальна соціологічна теорія
- СПОНТАННЕ УТВОРЕННЯ ЗРАЗКІВ ПОВЕДІНКИ, ЯКІ ПЕРЕДАЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ТРАДИЦІЙ, ЗВИЧАЇВ В СОЦІОЛОГІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК
- добровільне об’єднання
- неформальна організація
- бюрократія
- формальна організація
- КАСТА ЗА Е. ГІДЕНСОМ ЩО ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК
- страта, що відрізняється особливим стилем життя
- професійна група
- ознака відкритого суспільства, де є всі можливості переходу з одного рівня соціальної системи до іншої
- замкнута спільнота людей, пов’язаних походженням чи правовим статусом, належність до якої успадковується
- Ф. ТЬОННІС ОБГРУНТУВАВ КОНЦЕПЦІЮ
- «Соціальної експектації»
- «Соціального статусу та соціальної ролі»
- «Спільноти» та «суспільства»
- «Соціальної стратифікації та соціальної мобільності»
- Е. ДЮРКГЕЙМ ВИЗНАЧАЄ СУСПІЛЬСТВО ЯК
- форму закріплення та спосіб здійснення спеціалізованої діяльності з метою забезпечення стабільності функціонування суспільних відносин
- спосіб та результат людської взаємодії
- сферу спільного проживання індивідів та груп
- надіндивідуальну реальність, засновану на колективних уявленнях
- КЛАСИ ЗА Е. ГІДЕНСОМ МОЖНА ВВАЖАТИ ОЗНАКОЮ
- демократичного суспільства
- відкритого типу суспільства
- авторитарного типу суспільства
- закритого типу суспільства
- ПОЗИЦІЯ В СОЦІАЛЬНІЙ СИСТЕМІ, ПОВ’ЯЗАНА З НАЛЕЖНІСТЮ ДО ПЕВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ ЧИ СПІЛЬНОТИ – ЦЕ
- набутий соціальний статус
- соціальна роль
- вдавана поведінка
- соціальний статус особистості
- ПРОЦЕС ІНТЕГРАЦІЇ ІНДИВІДА В СУСПІЛЬСТВО, У РІЗНОМАНІТНІ ТИПИ СОЦІАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ (ГРУПА, СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ, СОЦІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ) ШЛЯХОМ ЗАСВОЄННЯ НИМ ЕЛЕМЕНТІВ КУЛЬТУРИ, СОЦІАЛЬНИХ НОРМ І ЦІННОСТЕЙ, НА ОСНОВІ ЯКИХ ФОРМУЮТЬСЯ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ – ЦЕ
- соціалізація
- соціальна маргіналізація
- інституціоналізація
- соціальна стратифікація
- МОТИВАЦІЙНІ СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ ТОРКАЮТЬСЯ
- структур різних соціальних утворень
- сфери мотивації індивідуальної та колективної поведінки
- функцій соціальних змін
- функцій соціальних змін
- СТРУКТУРНІ СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ ТОРКАЮТЬСЯ
- структур різних соціальних утворень
- мотивації соціальних змін
- функцій соціальних змін
- сфери мотивації індивідуальної та колективної поведінки
- ПРОСТЕ ТА СКЛАДНЕ СУСПІЛЬСТВО ТИПОЛОГІЗУЮТЬ ЗА
- за розвиненістю управління та ступенем соціального розшарування
- за розвиненістю сфери послуг
- ціннісними критеріями
- головним способом здобуття засобів існування
- ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО, СУСПІЛЬСТВО КЕРОВАНЕ ЗСЕРЕДИНИ, СУСПІЛЬСТВО КЕРОВАНЕ ЗЗОВНІ ТИПОЛОГІЗУЮТЬ ЗА
- за розвиненістю управління
- ступенем соціального розшарування
- ціннісними критеріями
- головним способом здобуття засобів існування
- СУСПІЛЬСТВА МИСЛИВЦІВ І ЗБИРАЧІВ, САДІВНИЧІ СУСПІЛЬСТВА, АГРАРНЕ СУСПІЛЬСТВО, ПРОМИСЛОВІ СУСПІЛЬСТВА ТИПОЛОГІЗУЮТЬСЯ ЗА
- за розвиненістю управління
- ступенем соціального розшарування суспільства
- ціннісними критеріями
- головним способом здобуття засобів існування
- ПОЗИЦІЯ ІНДИВІДА В СУСПІЛЬСТВІ ВІДПОВІДНО ДО ЙОГО ВІКУ, СТАТІ, ПОХОДЖЕННЯ, ОСВІТИ, ВЛАСНОСТІ, СІМЕЙНОГО СТАНУ ТОЩО – ЦЕ
- соціальна роль
- соціальна поведінка
- соціалізація
- соціальний статус
- ПОВЕДІНКА, ЗУМОВЛЕНА СТАТУСОМ ОСОБИ, ПРИПИСАННЯ ТОГО, ЯК СЛІД СЕБЕ ВЕСТИ, ЗАЙМАЮЧИ ТУ ЧИ ІНШУ ПОЗИЦІЮ У СУСПІЛЬСТВІ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ В СОЦІОЛОГІЇ ЯК
- соціальна експектація
- соціальна роль
- девіантна поведінка
- вдавана поведінка
- ПОНЯТТЯ «ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА» Є ВІДОБРАЖЕННЯМ
- неприйняття більшістю членів суспільства усталених норм та цінностей
- узагальнення таких вчинків людей або груп, що не відповідають встановленим у суспільстві нормам
- злочинної, протизаконної поведінки
- соціальних санкцій, які діють у суспільстві
- В ПОНЯТТІ «СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ» ВІДОБРАЖАЄТЬСЯ
- соціальна інтеграція
- соціальна зміна
- просторова рухливість населення
- соціальна трансформація
- ПРИКЛАДОМ ЧОГО Є ТАКІ ХАРАКТЕРИСТИКИ – ДЕПУТАТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ДИРЕКТОР КОРПОРАЦІЇ
- індивідуальних якостей
- особистих якостей
- приписаного соціального статусу
- набутого соціального статусу
- ЕКОНОМІЧНА, ПОЛІТИЧНА, ПРОФЕСІЙНА НЕРІВНІСТЬ Є ФОРМАМИ НЕРІВНОСТІ (СТРАТИФІКАЦІЇ) ЗА
- Т. Парсонсом
- К. Марксом
- М. Вебером
- П. Сорокіним
- З ПОДАНОГО НИЖЧЕ ПЕРЕЛІКУ ОБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНУ ІНТЕРПРЕТАЦІЮ ПОНЯТТЯ «ОСОБИСТІСТЬ»
- вся сукупність соціальних ролей, що виконується однією людиною
- поведінка, зумовлена статусом особи, приписання того, як слід себе вести, займаючи певну позицію в суспільстві
- механізми, що забезпечують закріплення і трансляцію ролей від покоління до покоління
- система внутрішньої регуляції (саморегуляції) соціальної активності людини, зі становленням якої людина стає суб’єктом цієї активності, а через це – й тих соціальних відносин, в які вона вступає
- СОЦІАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ В СОЦІОЛОГІЇ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК
- виконання особою невластивих їй функцій
- форма соціальної взаємодії суб’єктів, що є результатом суперечливих соціальних відносин
- наслідок динамічної адаптації на основі невід’ємних властивостей людської природи, закладених біологічно або в процесі історії
- результат емоційного та іншого само ототожнення індивіда з іншою особою, групою, взірцем чи ідеалом
- СОЦІАЛЬНА САНКЦІЯ В СОЦІОЛОГІЇ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК
- виконання особої невластивих їй функцій
- вміння створити в очах оточуючих бажаний імідж
- поведінка, зумовлена статусом особи, приписання того, як слід себе вести. Займаючи певну позицію в суспільстві
- стимулювання бажаної і припинення небажаної поведінки для забезпечення внутрішньої згуртованості й безперервності суспільного життя
- СОЦІАЛЬНА НОРМА В СОЦІОЛОГІЇ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК
- вся сукупність соціальних ролей, що виконуються однією людиною
- стимулювання бажаної і припинення небажаної поведінки для забезпечення внутрішньої згуртованості й безперервності суспільного життя
- загальновизнане правило, зразок поведінки, дій індивідів, соціальних груп
- засіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує впорядковану взаємодію її елементів шляхом нормативного регулювання
- МАРГІНАЛІЗАЦІЯ – ЦЕ
- механізми, що забезпечують закріплення і трансляцію гендерних ролей від покоління до покоління
- становище індивіда, що формується незалежно від його волі, бажання, зусиль
- поведінка, зумовлена статусом особи, приписання того, як себе вести, займаючи певну позицію в суспільстві
- втрата особистістю норм і цінностей відповідної субкультури без входження до іншої
- ВИБЕРІТЬ ОЗНАКУ, ЯКА НАЙБІЛЬШ ХАРАКТЕРНА ДЛЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ
- соціальні інститути є комплексом формальних та неформальних правил поведінки, принципів, культурних норм, які регулюють різні сфери діяльності індивідів у суспільстві (сферу економіки, політики, освіти) і обмежують вчинки людей відповідно до суспільних інтересів
- соціальний інститут здійснює впорядкування поведінки індивідів, а отже здійснює контроль за поведінкою індивідів та груп
- соціальні інститути здійснюють поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту тощо
- соціальний інституту допомагає індивідам ідентифікувати чужі і власні статуси
- З НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ ОБЕРІТЬ ОЗНАКУ, ЩО Є ВІДОБРАЖЕННЯМ ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ
- сприяють тому, щоб набрав сили та почав діяти етикет, сформувалися сподівання, спрацювали стереотипи поведінки
- здійснюють розшарування суспільства на класи, групи, страти
- допомагає індивідам ідентифікувати чужі і власні статуси
- здійснюють впорядкування поведінки індивідів, а отже, здійснюють контроль за поведінкою індивідів та груп
- СОЦІАЛЬНА ГРУПА В СОЦІОЛОГІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК
- відносно сталі спільності людей, що склалися історично та різняться роллю та місцем у системі соціальних зв’язків
- сукупність позицій індивідів в суспільстві відповідно до його віку, статі, походження, освіти, власності, сімейного стану, тощо
- соціальне розшарування суспільства на класи, групи, страти
- засіб регуляції соціальної системи, що забезпечує впорядковану взаємодію її елементів шляхом нормативного (в т.ч. правового) регулювання
- З НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРИСТИКУ, ЯКА ВІДОБРАЖАЄ СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ
- соціальні інститути є комплексом формальних і неформальних правил поведінки, принципів, культурних норм, які регулюють різні сфери діяльності індивідів у суспільстві (сферу економіки, політики, освіти) і обмежують вчинки людей відповідно до суспільних інтересів
- соціальні інститути здійснюють поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту тощо
- соціальні інститути визначаються як відносно сталі спільноти людей, що склалися історично та різняться роллю і місцем у системі соціальних зв’язків
- соціальні інститути здійснюють стимулювання бажаної і припинення небажаної поведінки для забезпечення внутрішньої згуртованості й безперервності суспільного життя
- ВКАЖІТЬ, ЯКІ ДВА ОСНОВНІ АСПЕКТИ СТРАТИФІКАЦІЇ, ОКРІМ КЛАСУ, ВИОКРЕМЛЮЄ М. ВЕБЕР
- профспілки, церква
- статус, партія
- партія, церква
- статус, церква
- З НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРИСТИКУ, ЩО РОЗКРИВАЄ СУТНІСТЬ КОНФЛІКТНОГО РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА
- кожне суспільство є відносно стабільним
- кожне суспільство переживає конфлікт і напруженість
- суспільство є вдало інтегрованим цілим
- кожен елемент суспільства вносить свій вклад в його функціонування
- З НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРИСТИКУ, ЩО РОЗКРИВАЄ СУТНІСТЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА
- суспільство перебуває у стані безперервних змін
- кожне суспільство переживає конфлікт і напруженість
- кожен елемент суспільства вносить свій вклад в його функціонування
- кожне суспільство підтримує свою цілісність, тому що одна частина його (еліта) панує над іншою (масою)
- ЗА РОЗВИНЕНІСТЮ УПРАВЛІННЯ І СТУПЕНЕМ СОЦІАЛЬНОГО РОЗШАРУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА ПОДІЛЯЮТЬ НА ПРОСТІ І СКЛАДНІ. З НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ ВИБЕРІТЬ ОЗНАКУ, ЩО ХАРАКТЕРНА САМЕ ДЛЯ СКЛАДНОГО СУСПІЛЬСТВА
- родоплемінна організація в суспільстві
- родові зв’язки
- немає класів і держави
- соціальне розшарування (класи, верстви, заможні-незаможні; ті, що управляють і ті, ким управляють)
- ГЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В СОЦІОЛОГІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК
- механізми, що забезпечують закріплення і трансляцію гендерних ролей від покоління до покоління
- засвоєння гендерних ролей і відтворення очікуваних суспільством від чоловіків і жінок типів поведінки
- сформоване ставлення до соціального середовища, його складових, сприйняття цінностей певних соціальних груп і спільнот, спосіб усвідомлення своєї належності до них
- усвідомлення індивідом своєї статевої належності, переживання ним своєї маскулінності (фемінності) і готовності виконувати відповідну гендерну роль
- ЗА РОЗВИНЕНІСТЮ УПРАВЛІННЯ І СТУПЕНЕМ СОЦІАЛЬНОГО РОЗШАРУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА ПОДІЛЯЮТЬ НА ПРОСТІ І СКЛАДНІ. З НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ ВИБЕРІТЬ ОЗНАКУ, ЩО ХАРАКТЕРНА САМЕ ДЛЯ ПРОСТОГО СУСПІЛЬСТВА
- соціальне розшарування (класи, верстви, заможні-незаможні; ті, що управляють і ті, ким управляють)
- наявність потужного середнього класу
- немає майнової диференціації в суспільстві
- багаторівневе управління суспільством через державу
- ЗАЗНАЧТЕ, ЯК В СОЦІОЛОГІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ»
- стимулювання бажаної і припинення небажаної поведінки для забезпечення внутрішньої згуртованості й безперервності суспільного життя
- загальновизнане правило, зразок поведінки, дій індивідів, соціальних груп
- вид практичних соціологічних рекомендацій, що є відпрацьованою сукупністю прийомів, методів і впливів
- засіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує впорядковану взаємодію її елементів шляхом нормативного (в т.ч. правового регулювання)
- ЗАЗНАЧТЕ НЕПРАВИЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ
- позиція індивіда в суспільстві відповідно до його віку, статі, походження, освіти, власності, сімейного стану тощо
- вся сукупність соціальних ролей, що виконуються однією людиною
- становище індивіда, що формується незалежно від його волі, бажання, зусиль (стать, раса, успадкований титул)
- становище індивіда, що формується завдяки його волі та зусиллям (освіта, кваліфікація, професія, почесне знання)
- ВТРАТА ОСОБИСТІСТЮ НОРМ І ЦІННОСТЕЙ ВІДПОВІДНОЇ СУБКУЛЬТУРИ БЕЗ ВХОДЖЕННЯ ДО ІНШОЇ – ЦЕ
- ресоціалізація
- маргіналізація
- соціальна дезорганізація
- соціальна інтеріоризація
- ВИБЕРІТЬ З ПОДАНИХ НИЖЧЕ ХАРАКТЕРИСТИК ТУ, ЯКА НАЙАДЕКВАТНІШЕ ВІДОБРАЖАЄ СУТНІСТЬ АГРАРНОГО СУСПІЛЬСТВА
- складаються з невеликого числа людей, які добувають собі засоби до прожитку полюванням, риболовлею та збиранням їстівних рослин
- залежать від розведення одомашнених тварин як джерела свого матеріального існування
- утворюються з малих сільських поселень, не мають ані міст, ані великих селищ. Засоби до прожитку добувають із обробітку землі, часто доповнюючи їх полюванням або збиранням диких плодів
- в основі матеріальної культури – переважно сільськогосподарське виробництво
- ВИБЕРІТЬ З ПОДАНИХ НИЖЧЕ ХАРАКТЕРИСТИК ТУ, ЯКА НАЙАДЕКВАТНІШЕ ВІДОБРАЖАЄ СУТНІСТЬ СКОТАРСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
- складаються з невеликого числа людей, які добувають собі засоби до прожитку полюванням, риболовлею та збиранням їстівних рослин
- залежать від розведення одомашнених тварин як джерела свого матеріального існування
- утворюються з малих сільських поселень, не мають ані міст, ані великих селищ. Засоби до прожитку добувають із обробітку землі, часто доповнюючи їх полюванням або збиранням диких плодів
- в основі матеріальної культури – переважно сільськогосподарське виробництво
- ВИБЕРІТЬ З ПОДАНИХ НИЖЧЕ ХАРАКТЕРИСТИК ТУ, ЯКА НАЙАДЕКВАТНІШЕ ВІДОБРАЖАЄ СУТНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА МИСЛИВЦІВ ТА ЗБИРАЧІВ
- складаються з невеликого числа людей, які добувають собі засоби до прожитку полюванням, риболовлею та збиранням їстівних рослин
- залежать від розведення одомашнених тварин як джерела свого матеріального існування
- утворюються з малих сільських поселень, не мають ані міст, ані великих селищ. Засоби до прожитку добувають із обробітку землі, часто доповнюючи їх полюванням або збиранням диких плодів
- в основі матеріальної культури – переважно сільськогосподарське виробництво
- ТЕРМІН «ТЕОРІЯ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ» У НАУКОВИЙ ОБІГ ВВІВ
- Т. Адорно
- Е. Дюркгейм
- М. Вебер
- Т. Парсонс
- Р. Мертон
- ХТО ЗАПОЧАТКУВАВ ТРАДИЦІЮ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СТАТУСНИХ ГРУП
- Г. Спенсер
- Т. Парсонс
- В. Парето
- М. Вебер
- К. Маркс
- КУЛЬТУРУ СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ СТАНОВЛЯТЬ
- уявлення про благо
- ідеали істини, добра і краси
- групові цінності
- санкції
- норми та стандарти поведінки
- ЗАЗНАЧТЕ ПРІЗВИЩЕ ВЧЕНОГО, КОТРИЙ РОЗГЛЯДАВ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ФОРМАЦІЙНОГО ПІДХОДУ
- К. Маркс
- П. Бурдьє
- Д. Белл
- Е. Гіденс
- ВКАЖІТЬ ПОНЯТТЯ, ЯКЕ ОЗНАЧАЄ ЗАГАЛЬНОВИЗНАНЕ ПРАВИЛО, ЗРАЗОК ПОВЕДІНКИ, ДІЙ ІНДИВІДІВ, СОЦІАЛЬНИХ ГРУП
- соціальна санкція
- соціальний припис
- соціальна норма
- соціальна цінність
- ОСНОВНИМИ ФОРМАМИ НЕРІВНОСТІ (СТРАТИФІКАЦІЇ) ЗА П. СОРОКІНИМ Є
- майнова, адміністративна, професійна
- економічна, політична, професійна
- культурна, соціальна, правова
- політична, етнічна, гендерна
- ХТО ІЗ СОЦІОЛОГІВ ВВІВ У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ»
- П. Сорокін
- Р. Мертон
- М. Вебер
- Т. Парсонс
- ХТО ІЗ СОЦІОЛОГІВ ВВІВ У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ПОНЯТТЯ «ДЕВІАЦІЯ»
- В. Паретто
- Г. Спенсер
- Е. Дюркгейм
- Т. Парсонс
- У ЯКОГО ВЧЕНОГО ПРОБЛЕМА БЮРОКРАТІЇ ПОСІДАЄ ОДНЕ З ЦЕНТРАЛЬНИХ МІСЦЬ
- М. Вебер
- К. Маркс
- Де Гурне
- Де Бальзак
- Е. Дюркгейм
- НЕФОРМАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ В СОЦІОЛОГІЇ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК
- система соціальних приписів, статусів, ролей, яка встановлює раціональний поділ праці, а також забезпечує координацію дій індивідів
- об’єднання, входити до якого людей примушують, навіть якщо цього вони не бажають
- спонтанне утворення зразків поведінки, які передаються за допомогою традицій, звичаїв
- добровільне об’єднання, в яке люди можуть вільно входити і вільно залишати його
- ЗБІЛЬШЕННЯ У СУСПІЛЬСТВІ ДОЛІ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ ЩОНАЙПЕРШЕ ВПЛИВАЄ НА
- зміцнення позиції вищого класу
- чисельність працюючих
- стійкість і стабільність суспільства
- підвищення кваліфікації працівників
- різкі політичні й економічні зрушення
- ЯКИЙ ВЧЕНИЙ РОЗГЛЯДАЄ СУСПІЛЬСТВО ЯК НАДІНДИВІДУАЛЬНУ РЕАЛЬНІСТЬ, ЩО ЗАСНОВАНА НА КОЛЕКТИВНИХ УЯВЛЕННЯХ
- Т. Парсонс
- К. Маркс
- М. Вебер
- Е. Дюркгейм
- ВКАЖІТЬ ХТО ІЗ ВЧЕНИХ ОБГРУНТУВАВ КОНЦЕПЦІЮ «СПІЛЬНОТИ» І «СУСПІЛЬСТВА»
- К. Маркс
- Ф. Тьонніс
- М. Вебер
- Е. Дюркгейм
- ВКАЖІТЬ ІСТОРИЧНУ ФОРМУ СТРАТИФІКАЦІЇ ЗА Е. ГІДЕНСОМ, ЩО ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК ЗАМКНУТА СПІЛЬНОТА ЛЮДЕЙ, ЗВ’ЯЗАНИХ ПОХОДЖЕННЯМ ЧИ ПРАВОВИМ СТАТУСОМ, НАЛЕЖНІСТЬ ДО ЯКОЇ УСПАДКОВУЄТЬСЯ
- страта
- каста
- раби
- професійна група
- клас
- ЗА Е. ГІДЕНСОМ ВИДІЛЯЮТЬ ЧОТИРИ ІСТОРИЧНІ ТИПИ СТРАТИФІКАЦІЇ. ЯКУ З НИХ МОЖНА ВВАЖАТИ ОЗНАКОЮ ВІДКРИТОГО ТИПУ СУСПІЛЬСТВА
- СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС ОСОБИСТОСТІ – ЦЕ
- позиція в соціальній системі, пов’язана з належністю до певної соціальної групи чи спільноти, сукупність її соціальних ролей та якість і ступінь їх виконання
- наслідок динамічної адаптації особи на основі невід’ємних властивостей людської природи, закладених біологічно або сформованих у процесі історії
- сукупність взаємопов’язаних елементів, які зумовлені особливостями соціальної взаємодії особистості з іншими людьми в конкретних історичних умовах
- типова поведінка людини, пов’язана з її соціальним статусом, яка не викликає негативної реакції соціального середовища
- ПОНЯТТЯ „СОЦІАЛІЗАЦІЯ” В СОЦІОЛОГІЇ – ЦЕ
- процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільнот (група, соціальний інститут, соціальна організація) шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості
- суперечлива ситуація реального життя, що має масовий характер і стосується інтересів соціальних спільнот, груп
- системна соціальна якість, у якій виражається та реалізується глибина та повнота зв’язків особистості із соціумом, рівень перетворення її на суб’єкт суспільних відносин
- вид взаємодії людини, соціальної групи із соціальним середовищем, під час якої узгоджуються вимоги і очікування його учасників
- ДО ЯКОГО ВИДУ НАЛЕЖАТЬ СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ У СФЕРІ МОТИВАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА КОЛЕКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ
- структурні соціальні зміни
- процесуальні соціальні зміни
- мотиваційні соціальні зміни
- функціональні соціальні зміни
- ДО ЯКОГО ВИДУ НАЛЕЖАТЬ СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ, ЩО ТОРКАЮТЬСЯ СТРУКТУР РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ УТВОРЕНЬ
- структурні соціальні зміни
- функціональні соціальні зміни
- мотиваційні соціальні зміни
- процесуальні соціальні зміни
- ЯКІ СУСПІЛЬСТВА ТИПОЛОГІЗУЮТЬ ЗА РОЗВИНЕНІСТЮ УПРАВЛІННЯ І СТУПЕНЕМ СОЦІАЛЬНОГО РОЗШАРУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА
- просте суспільство та складне суспільство
- суспільства мисливців і збирачів, садівничі суспільства, аграрне суспільство, промислові суспільства
- дописемне та писемне суспільство, традиційне суспільство, індустріальне суспільство
- традиційне суспільство, суспільство кероване зсередини, суспільство кероване ззовні
- ЯКІ ТИПИ СУСПІЛЬСТВ ТИПОЛОГІЗУЮТЬ ЗА ЦІННІСНИМИ КРИТЕРІЯМИ
- просте суспільство та складне суспільство
- дописемне та писемне суспільство, традиційне суспільство, індустріальне суспільство
- традиційне суспільство, суспільство кероване зсередини, суспільство кероване ззовні
- суспільства мисливців і збирачів, садівничі суспільства, аграрне суспільство, промислові суспільства
- ЯКІ ТИПИ СУСПІЛЬСТВ ТИПОЛОГІЗУЮТЬ ЗА ГОЛОВНИМ СПОСОБОМ ЗДОБУТТЯ ЗАСОБІВ ІСНУВАННЯ
- дописемне та писемне суспільство, традиційне суспільство, індустріальне суспільство
- суспільства мисливців і збирачів, садівничі суспільства, аграрне суспільство, промислові суспільства
- традиційне суспільство, суспільство кероване зсередини, суспільство кероване ззовні
- просте суспільство та складне суспільство
- СОЦІАЛЬНА РОЛЬ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ В СОЦІОЛОГІЇ ЯК
- вдавана поведінка
- виконання особою невластивих їй функцій
- поведінка, зумовлена статусом особи, це приписання того, як слід себе вести, займаючи ту чи іншу позицію в суспільстві
- вміння створити в очах оточуючих бажаний імідж
- ВТРАТА ОСОБИСТІСТЮ НОРМ І ЦІННОСТЕЙ ВІДПОВІДНОЇ СУБКУЛЬТУРИ БЕЗ ВХОДЖЕННЯ ДО ІНШОЇ – ЦЕ
- маргіналізація
- ресоціалізація
- соціальна дезорганізація
- соціальна інтеріоризація
- ЯКІ ФОРМИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ Є РЕЗУЛЬТАТОМ СУПЕРЕЧЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН
- соціальна комунікація
- соціальний конфлікт
- соціальний контакт
- соціальна адаптація
- ЯКЕ ПОНЯТТЯ УЗАГАЛЬНЮЄ ТАКІ ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ АБО ГРУП ЛЮДЕЙ, ЩО НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ВСТАНОВЛЕНИМ У СУСПІЛЬСТВІ НОРМАМ (СТАНДАРТАМ, ШАБЛОНАМ)
- соціальний конфлікт
- аномія
- девіантна поведінка
- соціальна санкція
- ПРИКЛАДОМ ЧОГО Є ТАКІ ХАРАКТЕРИСТИКИ – ДИРЕКТОР ПІДПРИЄМСТВА, ЧЛЕН ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ
- приписаного соціального статусу
- набутого соціального статусу
- індивідуальних якостей
- особистих якостей
- ЯКЕ ПОНЯТТЯ ОЗНАЧАЄ ЗАГАЛЬНОВИЗНАНЕ ПРАВИЛО, ЗРАЗОК ПОВЕДІНКИ, ДІЙ ІНДИВІДІВ, СОЦІАЛЬНИХ ГРУП
- соціальна цінність
- соціальний припис
- соціальна санкція
- соціальна норма
- ОСНОВНИМИ ФОРМАМИ НЕРІВНОСТІ (СТРАТИФІКАЦІЇ) ЗА П. СОРОКІНИМ Є
- політична, етнічна, гендерна
- майнова, адміністративна, професійна
- культурна, соціальна, правова
- економічна, політична, професійна
- В ЯКОМУ ПОНЯТТІ ВІДОБРАЖЕНА ПРОСТОРОВА РУХЛИВІСТЬ НАСЕЛЕННЯ
- соціальна інтеграція
- соціальна зміна
- соціальна трансформація
- соціальна мобільність
- АКЦІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВІДНОСНО ЗНАЧНОЮ КІЛЬКІСТЮ ОСІБ, СПОНТАННО ЗОСЕРЕДЖЕНИХ У ПЕВНОМУ МІСЦІ АБО НА ПЕВНІЙ ТЕРИТОРІЇ –ЦЕ
- колективна дія
- соціальна взаємодія
- конформна поведінка
- соціальна дія
- ЦІННОСТІ, НОРМИ ТА МАТЕРІАЛЬНІ БЛАГА, ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ПЕВНОЇ ГРУПИ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ В СОЦІОЛОГІЇ ЯК
- соціальна роль
- культура
- соціальний статус
- соціальне очікування
- СУСПІЛЬНО СХВАЛЕНІ СЕКСУАЛЬНІ СТОСУНКИ МІЖ ДВОМА ОСОБАМИ – ЦЕ
- культурне відтворення
- шлюб
- формальні відносини
- сім’я
- УЯВЛЕННЯ ОКРЕМИХ ЛЮДЕЙ АБО ГРУП ЛЮДЕЙ ПРО ТЕ, ЩО Є БАЖАНИМ, НАЛЕЖНИМ, ЗНАЧИМИМ - ЦЕ
- звичаї та традиції
- санкції
- соціальні норми
- цінності
- ЯКИЙ З НИЖчЕ ПЕРЕРАХОВАНИХ ТЕРМІНІВ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В СОЦІОЛОГІЇ ДЛЯ ПОЗНАЧЕННЯ СПЕЦИФІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СОЦІАЛЬНОГО ЖИТТЯ МІСТА, ТАКИХ ЯК ЙОГО ЗНЕОСОБЛЕННІСТЬ
- регіоналізація
- глобалізація
- секуляризм
- урбанізм
- ВЕЛИКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ЛЮДЕЙ, ЗГУРТОВАНИХ У СВОЄМУ ПРАГНЕННІ ЗДІЙСНИТИ АБО ЗАБЛОКУВАТИ ПРОЦЕС СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН –ЦЕ
- соціальний процес
- соціальна зміна
- соціальна структура
- суспільний рух
- ГРУПА ОСІБ, СПОРІДНЕНИХ ОДНА З ОДНОЮ ЧЕРЕЗ КРОВНІ ЗВ’ЯЗКИ, ШЛЮБ АБО УСИНОВЛЕННЯ, ЩО ФОРМУЮТЬ ЕКОНОМІЧНУ ОДИНИЦЮ, ДОРОСЛІ ЧЛЕНИ ЯКОЇ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ –ЦЕ
- релігійна громада
- община
- сім’я
- етнічна група
- КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ Й НОРМИ, ЩО ВІДРІЗНЯЮТЬ ЧЛЕНІВ ПЕВНОЇ ГРУПИ ВІД ІНШИХ – ЦЕ
- конформізм
- етноцентризм
- ідентичність
- етнічність
- ПРОЦЕС ПОСЛАБЛЕННЯ ВПЛИВУ РЕЛІГІЇ В СОЦІОЛОГІЇ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК
- глобалізація
- секуляризація
- сакралізація
- інтернаціоналізація
- ЗАЗНАЧТЕ, ЯК В СОЦІОЛОГІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПОНЯТТЯ «БЮРОКРАТІЯ»
- загальновизнане правило, зразок поведінки, дій індивідів, соціальних груп
- засіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує впорядковану взаємодію її елементів шляхом нормативного (в т.ч. правового регулювання)
- стимулювання бажаної і припинення небажаної поведінки для забезпечення внутрішньої згуртованості й безперервності суспільного життя
- чітко визначена ієрархія влади, писані правила, котрі регулюють поведінку службовців, а також розмежування діяльності службовця в межах організації та його життя поза нею
- ЗАЗНАЧТЕ НЕПРАВИЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ
- становище індивіда, що формується незалежно від його волі, бажання, зусиль (стать, раса, успадкований титул)
- становище індивіда, що формується завдяки його волі та зусиллям (освіта, кваліфікація, професія, почесне знання)
- вся сукупність соціальних ролей, що виконуються однією людиною
- позиція індивіда в суспільстві відповідно до його віку, статі, походження, освіти, власності, сімейного стану тощо
- НА ДУМКУ ЯКОГО ВЧЕНОГО ТРИ ВИМІРИ КОНТРОЛЮ НАД ЕКОНОМІЧНИМИ РЕСУРСАМИ В СУЧАСНОМУ КАПІТАЛІСТИЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ ДОПОМАГАЮТЬ ІДЕНТИФІКУВАТИ КЛАСИ, ЯКІ ІСНУЮТЬ СЬОГОДНІ
- П. Бурдьє
- К. Маркса
- Е. О. Райта
- М. Вебера
- НА ДУМКУ ЯКОГО ВЧЕНОГО КЛАСИ ФОРМУЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ, ЩО АСОЦІЮЮТЬСЯ З ВЛАСНІСТЮ ТА ДОХОДОМ, А СТАТУС ЗУМОВЛЮЄТЬСЯ РІЗНИМИ СТИЛЯМИ ЖИТТЯ, ВЛАСТИВИМИ ДЛЯ ПЕВНИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП
- П. Бурдьє
- К. Маркса
- П. Сорокіна
- М. Вебера
- НА ДУМКУ ЯКОГО ВЧЕНОГО КЛАС – ЦЕ ГРУПА ЛЮДЕЙ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ В ОДНАКОВОМУ ВІДНОШЕННІ ДО ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА – ЗАСОБІВ, ЯКИМИ ВОНИ ЗАРОБЛЯЮТЬ НА ЖИТТЯ
- П. Бурдьє
- К. Маркса
- П. Сорокіна
- М. Вебера
- ЯКЕ ПОНЯТТЯ ОПИСУЄ ШИРОКЕ УГРУПУВАННЯ ЛЮДЕЙ, ЯКІ СПІЛЬНО РОЗПОРЯДЖАЮТЬСЯ ЕКОНОМІЧНИМИ РЕСУРСАМИ, ЩО ВИРІШАЛЬНИМ ЧИНОМ ФОРМУЄ СТИЛЬ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
- соціальний клас
- соціальна верства
- соціальна стратифікація
- соціальна структура
- В ЯКОМУ ПОНЯТТІ ВІДОБРАЖАЄТЬСЯ КРАЙНЯ ФОРМА НЕРІВНОСТІ, КОЛИ ПЕВНІ ІНДИВІДИ В ПРЯМОМУ РОЗУМІННІ НАЛЕЖАТЬ ІНШИМ ЛЮДЯМ ЯК ЇХНЯ ВЛАСНІСТЬ
- ВІДХИЛЕННЯ ВІД УСТАЛЕНИХ ПРАВИЛ ТА НОРМ В СОЦІОЛОГІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК
- маргінальна поведінка
- конформістська поведінка
- делінквентна поведінка
- девіантна поведінка
- К. МАРКС РОЗГЛЯДАВ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ
- формаційного підходу
- феноменологічної парадигми в соціології
- структурного функціоналізму
- цивілізаційного підходу
- ЯК ВІДОМО, СУСПІЛЬСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА СУСПІЛЬСТВА «ПЕРШОГО …», «ДРУГОГО …» ТА «ТРЕТЬОГО СВІТУ». З ПОДАНОГО НИЖЧЕ ПЕРЕЛІКУ ВИБЕРІТЬ ХАРАКТЕРИСТИКУ СУСПІЛЬСТВА «ТРЕТЬОГО СВІТУ»
- засновані на індустріальному виробництві та здебільшого вільному підприємництві. Більшість людей живуть у містах та в селищах міського типу, небагато працюють в сільському господарстві
- більшість населення працює в сільському господарстві, застосовуючи традиційні методи виробітку аграрної продукції. Певна кількість сільськогосподарської продукції продається на світових ринках
- засновані на індустрії, але з економічною системою централізованого планування. Невелика частка населення працює в сільському господарстві; більшість живе в містах та селищах міського типу. Велика класова нерівність не подолана
- засновані на індустріальному виробництві і здебільшого вільному підприємництві, характеризується великою класовою нерівністю
- ЯК ВІДОМО, СУСПІЛЬСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА СУСПІЛЬСТВА «ПЕРШОГО …», «ДРУГОГО …» ТА «ТРЕТЬОГО СВІТУ». З ПОДАНОГО НИЖЧЕ ПЕРЕЛІКУ ВИБЕРІТЬ ХАРАКТЕРИСТИКУ СУСПІЛЬСТВА «ДРУГОГО СВІТУ»
- засновані на індустріальному виробництві та здебільшого вільному підприємництві. Більшість людей живуть у містах та в селищах міського типу, небагато працюють в сільському господарстві
- більшість населення працює в сільському господарстві, застосовуючи традиційні методи виробітку аграрної продукції. Певна кількість сільськогосподарської продукції продається на світових ринках
- засновані на індустрії, але з економічною системою централізованого планування. Невелика частка населення працює в сільському господарстві; більшість живе в містах та селищах міського типу. Велика класова нерівність не подолана
- засновані на індустріальному виробництві і здебільшого вільному підприємництві, характеризується великою класовою нерівністю
- СУСПІЛЬНІ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ, ЩО ПЕРЕТИНАЮТЬ КОРДОНИ МІЖ КРАЇНАМИ ТА У ВИРІШАЛЬНИЙ СПОСІБ ФОРМУЮТЬ ДОЛЮ ТИХ, ХТО ЖИВЕ В КОЖНІЙ З ТАКИХ КРАЇН ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ЯК ПРОЦЕС
- інтернаціоналізації
- локалізації
- глобалізації
- маргіналізації
Тема :: Соціальна структура суспільства
- В ДОСЛІДЖЕННІ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ ВАЖЛИВИМ Є ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ СПОСОБІВ ТА МЕТОДІВ ЕМПІРИЧНОЇ ФІКСАЦІЇ РІЗНИХ ТИПІВ СТРАТИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА КРИТЕРІЇВ СТРАТИФІКАЦІЇ. ТАК, МЕТОД «ОЦІНКИ РЕПУТАЦІЇ» ОЗНАЧАЄ
- метод, при якому опитуваним пропонують виступити в якості експертів, тобто оцінити соціальне становище один одного або відомих їм соціальних груп
- самозарахування, самовіднесення до певної уявної шкали класового складу населення
- метод, коли дослідник оперує певними об’єктивними критеріями соціальної диференціації; найчастіше базується на соціально-класовій шкалі, пов’язаний з поняттям соціально-економічний статус, який містить три змінні – престиж професії, рівень освіти та доходу
- метод, в основі якого покладено принцип ідентифікації соціальної позиції індивіда на основі місця в розподілі матеріального багатства, влади соціального престижу тощо
- В ДОСЛІДЖЕННІ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ ВАЖЛИВИМ Є ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ СПОСОБІВ ТА МЕТОДІВ ЕМПІРИЧНОЇ ФІКСАЦІЇ РІЗНИХ ТИПІВ СТРАТИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА КРИТЕРІЇВ СТРАТИФІКАЦІЇ. ТАК, «САМООЦІНОЧНИЙ» МЕТОД АБО МЕТОД «КЛАСОВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ» ОЗНАЧАЄ
- метод, при якому опитуваним пропонують виступити в якості експертів, тобто оцінити соціальне становище один одного або відомих їм соціальних груп
- самозарахування, самовіднесення до певної уявної шкали класового складу населення
- метод, коли дослідник оперує певними об’єктивними критеріями соціальної диференціації; найчастіше базується на соціально-класовій шкалі, пов’язаний з поняттям соціально-економічний статус, який містить три змінні – престиж професії, рівень освіти та доходу
- метод, в основі якого покладено принцип ідентифікації соціальної позиції індивіда на основі місця в розподілі матеріального багатства, влади соціального престижу тощо
- ЯКИЙ ДОСЛІДНИК СТВЕРДЖУВАВ, ЩО «ВНАСЛІДОК УРЕЧЕВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ І, ВІДПОВІДНО, СОЦІАЛЬНОЇ ІЄРАРХІЇ У СТРУКТУРАХ ФІЗИЧНОГО ПРОСТОРУ ЛЮДИ ЗДОБУВАЮТЬ НЕОДНАКОВІ ШАНСИ ПАНУВАННЯ У МЕЖАХ ЦЬОГО ПРОСТОРУ»
- П. Бурдьє
- Е. Райт
- М. Гордон
- Дж. Голдторп
- СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ БУДЬ-ЯКОГО СУСПІЛЬСТВА ВКЛЮЧАЄ ЧОТИРИ ШКАЛИ АБО ОСІ КООРДИНАТ – ЦЕ
- багатство, рівень кваліфікації, рівень освіти, рівень авторитету в суспільстві
- дохід, влада, освіта і престиж
- стиль та якість життя, життєві шанси, рівень освіти, наявність владних повноважень
- рівень автономії за місцем роботи, наявність адміністративних повноважень, рівень освіти, рівень професійної кваліфікації
- ОЗНАКА ЧИ ЯКІСТЬ, ЩО ПРИПИСУЄТЬСЯ СУСПІЛЬСТВОМ ЧИ ГРОМАДСЬКІСТЮ ПЕВНІЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІЙ ГРУПІ, ПРОФЕСІЇ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ВИЗНАННЯМ ДЕЯКИХ ОСОБЛИВИХ ПЕРЕВАГ, ДОСТОЙНІСТЬ ГРУПИ ТА ЇЇ ПРАВА НА ПЕВНІ БЛАГА ЯК СИМВОЛІЧНІ, ТАК І МАТЕРІАЛЬНІ – ЦЕ
- соціальний успіх
- соціальний статус
- соціальне визнання
- соціальний престиж
- РОСІЙСЬКИЙ СОЦІОЛОГ В. ІЛЬЇН ВИЗНАЧАЄ СОЦІАЛЬНУ СТРАТИФІКАЦІЮ ЯК
- поділ соціальних прошарків за рівнем доходів та способом життя, за наявністю чи відсутністю привілеїв
- ієрархічно впорядковану соціальну нерівність
- класифікацію статусів, ролей, соціальних інститутів і організацій
- визначення соціальної ролі в суспільному поділі праці
- ЯКЕ ПОНЯТТЯ УЗАГАЛЬНЮЄ ПРОЦЕС І СТАН РОЗШАРУВАННЯ (ПОДРІБНЕННЯ) ПЕВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ (СОЦІУМУ, СИСТЕМИ, СПІЛЬНОТИ) НА СКЛАДОВІ ЧАСТКИ ЧИ ЕЛЕМЕНТИ (ІНДИВІДИ, ГРУПИ)
- соціальна стратифікація
- соціальна структура
- соціальна диференціація
- соціальна нерівність
- В ЯКОМУ ПОНЯТТІ ВІДОБРАЖЕНО НЕСПРОМОЖНІСТЬ ПІДТРИМУВАТИ МІНІМАЛЬНИЙ РІВЕНЬ СПОЖИВАННЯ, ОБУМОВЛЕНИЙ ФІЗІОЛОГІЧНИМИ, СОЦІАЛЬНИМИ, КУЛЬТУРНО ВИЗНАЧЕНИМИ ЯКІСНИМИ НОРМАМИ
- низька якість життя
- бідність
- соціальна маргінальність
- дезорганізація особистості
- В ЯКОМУ ПОНЯТТІ ВІДОБРАЖЕНО НЕСПРОМОЖНІСТЬ ПІДТРИМУВАТИ МІНІМАЛЬНИЙ РІВЕНЬ СПОЖИВАННЯ, ОБУМОВЛЕНИЙ ФІЗІОЛОГІЧНИМИ, СОЦІАЛЬНИМИ, КУЛЬТУРНО ВИЗНАЧЕНИМИ ЯКІСНИМИ НОРМАМИ
- низька якість життя
- дезорганізація особистості
- соціальна маргінальність
- бідність
- ЯКЕ ПОНЯТТЯ ОЗНАЧАЄ СТАНОВИЩЕ ІНДИВІДА АБО ГРУПИ В СОЦІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ СТОСОВНО ІНШИХ ІНДИВІДІВ ЧИ ГРУП, ЯКЕ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩИМИ ДЛЯ ДАНОЇ СУСПІЛЬНОЇ СИСТЕМИ КРИТЕРІЯМИ (ЕКОНОМІЧНИМИ, ПОЛІТИЧНИМИ, СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИМИ, ПРОФЕСІЙНО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМИ ТОЩО)
- соціальна структура
- соціальний статус
- соціальна роль
- соціальне очікування
- В ДОСЛІДЖЕННІ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ ВАЖЛИВИМ Є ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ СПОСОБІВ ТА МЕТОДІВ ЕМПІРИЧНОЇ ФІКСАЦІЇ РІЗНИХ ТИПІВ СТРАТИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА КРИТЕРІЇВ СТРАТИФІКАЦІЇ. ТАК, ОБ’ЄКТИВНИЙ ПІДХІД ОЗНАЧАЄ
- метод, при якому опитуваним пропонують виступити в якості експертів, тобто оцінити соціальне становище один одного або відомих їм соціальних груп
- метод, коли дослідник оперує певними об’єктивними критеріями соціальної диференціації; найчастіше базується на соціально-класовій шкалі, пов’язаний з поняттям соціально-економічний статус, який містить три змінні – престиж професії, рівень освіти та доходу
- самозарахування, самовіднесення до певної уявної шкали класового складу населення
- метод, в основі якого покладено принцип ідентифікації соціальної позиції індивіда на основі місця в розподілі матеріального багатства, влади соціального престижу тощо
- УКРАЇНСЬКИЙ СОЦІОЛОГ С. МАКЕЄВ, ТИПОЛОГІЗУЮЧИ КРИТЕРІЇ СТРАТИФІКАЦІЇ, ВИДІЛЯЄ П’ЯТЬ ПЕРВИННИХ СОЦІАЛЬНИХ БЛАГ, ЯКІ ДОСИТЬ ПОВНО ОПИСУЮТЬ ДИСКУРС СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ – ЦЕ
- влада, обсяг і характер доходів, рівень авторитету в суспільстві, умови праці, стиль життя
- адміністративна влада, політична влада, наявність і обсяг капіталу, моральна винагорода, престиж професії
- життєві шанси, перспективи соціальної мобільності, наявність і обсяг адміністративних повноважень, наявність і обсяг капіталу, престиж професії
- значимість, честь і слава, знання/інформація, багатство, влада адміністративна і політична
- ПОНЯТТЯ «СТАТУСНА НЕСУМІСНІСТЬ» (НЕУЗГОДЖЕННІСТЬ СТАТУСНИХ ПОЗИЦІЙ) В СОЦІОЛОГІЇ ТРАКТУЄТЬСЯ ЯК
- втрата особистістю соціального статусу
- таке становище, при якому одна й та сама людина в різних групових ієрархіях займає різні ранги високі, середні чи низькі
- не визнаний суспільством або певною групою соціальний статус
- суперечлива ситуація реального життя, що має масовий характер і характеризується соціальним напруженням та психологічною незадоволеністю
- У СОЦІОЛОГІЧНІЙ ДУМЦІ СПІВІСНУЮТЬ РІЗНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ. ЯКЕ З ПОДАНИХ НИЖЧЕ СУДЖЕНЬ НАЙПОВНІШЕ РОЗКРИВАЄ СУТНІСТЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ ДО АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ?
- стратифікація природна, необхідна, неминуча, оскільки пов’язана з багатоманітністю потреб, функцій і ролей
- стратифікація не завжди є необхідною і корисною. Вона з’являється не лише в силу природних потреб, але й на основі конфлікту, що виникає в результаті розподілу додаткового продукту
- стратифікація не є необхідною, але й не є неминучою. Вона виникає із конфлікту груп
- сукупність взаємопов’язаних елементів, які функціонально взаємопов’язані між собою на основі певних принципів та методологічних засобів організації
- У СОЦІОЛОГІЧНІЙ ДУМЦІ СПІВІСНУЮТЬ РІЗНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ. ЯКЕ З ПОДАНИХ НИЖЧЕ СУДЖЕНЬ НАЙПОВНІШЕ РОЗКРИВАЄ СУТНІСТЬ КОНФЛІКТНОГО ПІДХОДУ ДО АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ?
- стратифікація природна, необхідна, неминуча, оскільки пов’язана з багатоманітністю потреб, функцій і ролей
- стратифікація не є необхідною, але й не є неминучою. Вона виникає із конфлікту груп
- стратифікація не завжди є необхідною і корисною. Вона з’являється не лише в силу природних потреб, але й на основі конфлікту, що виникає в результаті розподілу додаткового продукту
- сукупність взаємопов’язаних елементів, які функціонально взаємопов’язані між собою на основі певних принципів та методологічних засобів організації
- У СОЦІОЛОГІЧНІЙ ДУМЦІ СПІВІСНУЮТЬ РІЗНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ. ЯКЕ З ПОДАНИХ НИЖЧЕ СУДЖЕНЬ НАЙПОВНІШЕ РОЗКРИВАЄ СУТНІСТЬ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ПІДХОДУ ДО АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ
- стратифікація природна, необхідна, неминуча, оскільки пов’язана з багатоманітністю потреб, функцій і ролей
- стратифікація не є необхідною, але й не є неминучою. Вона виникає із конфлікту груп
- стратифікація не завжди є необхідною і корисною. Вона з’являється не лише в силу природних потреб, але й на основі конфлікту, що виникає в результаті розподілу додаткового продукту
- сукупність взаємопов’язаних елементів, які функціонально взаємопов’язані між собою на основі певних принципів та методологічних засобів організації
- ОСНОВИ БАГАТОМІРНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ БУЛИ ЗАКЛАДЕНІ
- Е. Гіденсом, Дж. Голдторпом
- П. Бурдьє, ДіМаджіо
- М. Вебером, П. Сорокіним
- К. Марксом, М. Вебером
- ОСНОВНИМИ НАПРЯМКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В ТРАНСФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ Є
- дослідженні швидкості та інтенсивності соціальної мобільності
- вивченні міжгенераційної соціальної мобільності
- вивчення особливостей структурної перспективи в сучасній соціології, методів й основних результатів досліджень соціальної мобільності
- вивчення потенціалу соціальної мобільності по всіх стратифікаційних параметрах
- ХТО ІЗ СОЦІОЛОГІВ СТВЕРДЖУВАВ, ЩО КЛАС – ЦЕ ПРОСТО СУКУПНІСТЬ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ОДНАКОВІЙ СИТУАЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ, ТОБТО У «КЛАСОВІЙ СИТУАЦІЇ», ТОМУ Й СХОЖІСТЬ ПОВЕДІНКИ ОБУМОВЛЕНА ОДНАКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ, АЛЕ АЖ НІЯК НЕ «ІНТЕРЕСАМИ І ПОТРЕБАМИ КЛАСУ»
- М. Вебер
- Р. Дарендорф
- Т. Парсонс
- К. Маркс
- ХТО З УКРАЇНСЬКИХ СОЦІОЛОГІВ ОБГРУНТУВАВ КОНЦЕПЦІЮ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ПОСТКОМУНІСТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ВПЛИВ МАСОВИХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ «ПАТОЛОГІЙ» НА ХАРАКТЕР ТРАНСФОРМАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
- В. Бакіров, Л. Сокурянська
- С. Оксамитна, С. Бродська
- О. Якуба, О. Куценко
- Є. Головаха, Н. Паніна
- В РОБОТАХ ЯКИХ УКРАЇНСЬКИХ СОЦІОЛОГІВ ЗНАХОДИТЬ ВІДОБРАЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТІ ПОСТРАДЯНСЬКОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ, СТРУКТУРА ПРОСТОРУ ЖИТТЄВИХ ШАНСІВ І МОЖЛИВОСТЕЙ, АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН ІДЕНТИЧНОСТЕЙ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
- О. Куценко, С. Макеєв
- С. Бабенко, Л. Хижняк
- В. Бакіров, Л. Сокурянська
- А. Ручка, А. Горбачик
- МАСШТАБ НЕРІВНОСТІ, ЗА ВИЗНАЧЕННЯМ П. СОРОКІНА, – ЦЕ
- порівняння величин найнижчого і найвищого доходів у певній країні
- нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів у суспільстві
- характеристика глибини бідності
- характеристика мінімального доходу індивіда та особливого способу та стилю життя конкретного суспільства
Тема :: Методи збору соціологічної інформації
- ЯКИЙ ВИД ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТОВУЮТЬ З МЕТОЮ АПРОБАЦІЇ ОПИТУВАЛЬНИКА ТА УТОЧНЕННЯ ПРОЦЕДУРНИХ ПИТАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
- кількісне
- описове
- масове
- пілотажне
- ХТО Є АВТОРОМ СОЦІОМЕТРИЧНОГО МЕТОДУ?
- Дж. Морено
- П. Лазарсфельд
- Дж. Хоманс
- Ч. Х. Кулі
- ПІД ЧАС ФІКСАЦІЇ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ДАНИХ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ДОСЛІДНИК НЕ ВИКОРИСТОВУЄ ТАКИЙ МЕТОДИЧНИЙ ДОКУМЕНТ ЯК
- бланк контент-аналізу
- протокол
- картки
- щоденник
- РІЗНОВИД ОПИТУВАННЯ, В ХОДІ ЯКОГО РЕСПОНДЕНТАМИ Є ФАХІВЦІ В ПЕВНІЙ ГАЛУЗІ ДІЯЛЬНОСТІ
- поштове
- експертне
- групове
- соціометричне
- ЯКЕ З НАВЕДЕНИХ ТВЕРДЖЕНЬ ВІДОБРАЖАЄ ВИМОГУ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СОЦІОМЕТРИЧНОГО ТЕСТУ
- межі групи, в яких проводиться тест повинні бути чітко визначені
- необхідно забезпечити цілісність сприйняття, єдність раціонального та емоційного
- необхідно побудувати шкалу інтенсивності прояву ознак
- результати опитування слід широко оприлюднити
- ЯКИЙ МЕТОД ЗБОРУ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ БУВ ЗАСТОСОВАНИЙ В.ТОМАСОМ ТА Ф. ЗНАНЕЦЬКИМ ЯК ОСНОВНИЙ В ДОСЛІДЖЕННІ СТАНОВИЩА ПОЛЬСЬКОГО СЕЛЯНИНА В ЄВРОПІ ТА АМЕРИЦІ
- тестів
- аналіз документів
- анкетне опитування
- соціальний експеримент
- ЯКЕ З НАВЕДЕНИХ ТВЕРДЖЕНЬ НЕ СТОСУЄТЬСЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
- забезпечується цілісність сприйняття, єдність раціонального та емоційного
- відбувається пряма реєстрація подій очевидцем
- подія та спостереження за нею здійснюється водночас
- інформація, що отримана під час спостереження, фіксується в бланку контент-аналізу
- АНКЕТА – ЦЕ
- тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов’язаних між собою за певними правилами
- це графічне зображення реакцій випробовуваних один на одного за відповідями на соціометричний критерій
- таблиця, в котрій розміщують відповіді кожного із членів групи та за допомогою якої узагальнюються результати опитування
- методичний документ, що узагальнює дані всіх карток спостереження і містить, як мінімум, три оціночні показники
- ФОРМАЛІЗОВАНЕ (СТРУКТУРОВАНЕ) ІНТЕРВ’Ю – ЦЕ
- інтерв’ю без опитувальника
- у такому інтерв’ю заздалегідь чітко визначені формулювання питань і послідовність, у якій вони ставляться
- спланована бесіда, в процесі якої дослідник прагне викликати дискусію в групі
- тривала (декілька годин) бесіда, відповідно до теми, без строгої деталізації питань
- СОЦІОМАТРИЦЯ – ЦЕ
- тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов’язаних між собою за певними правилами
- графічне зображення реакцій випробовуваних один на одного за відповідями на соціометричний критерій
- таблиця, в котрій розміщують відповіді кожного із членів групи та за допомогою якої узагальнюються результати опитування
- методичний документ, що узагальнює дані всіх карток спостереження і містить, як мінімум, три оціночні показники
- СОЦІОГРАМА – ЦЕ
- тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов’язаних між собою за певними правилами
- це графічне зображення реакцій випробовуваних один на одного за відповідями на соціометричний критерій
- таблиця, в котрій розміщують відповіді кожного із членів групи та за допомогою якої узагальнюються результати опитування
- методичний документ, що узагальнює дані всіх карток спостереження і містить, як мінімум, три оціночні показники
- ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ БУЛИ РОЗРОБЛЕНІ
- У. Уайтом
- Х. Лассуеллом і Б. Берельсоном
- Дж. Морено
- У. Томасом і Ф. Знанецьким
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ – ЦЕ
- питання, які ставляться для уточнення змісту основного питання
- такі, які не містять ніяких заготовлених відповідей, респондент відповідає на них у довільній формі
- такі, які відділяють частину респондентів за тією чи іншою ознакою від загального масиву
- питання, які застосовуються для перевірки щирості респондента
- ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ – ЦЕ
- багаточисленні матеріали засобів масової інформації
- обробка, узагальнення чи описання, зроблене на основі вже наявних документів
- документи, які складаються на основі прямого спостереження чи опитування, на основі безпосередньої реєстрації подій
- документи, які складені незалежно від дослідника
- ПИТАННЯ-МЕНЮ (КАФЕТЕРІЙ) – ЦЕ
- питання з переліком варіантів, які респондент повинен впорядкувати
- питання взірця «так-ні»
- питання, які вимагають одного чи декількох варіантів відповіді за заданим критерієм
- питання, які вимагають виразити оцінку в балах «добре-середньо-погано»,
- БУФЕРНІ ПИТАННЯ – ЦЕ
- питання, головним призначенням яких є пом’якшення взаємовпливу питань в анкеті і забезпечення плавного переходу від однієї теми до іншої
- питання, які спрямовані на збір відомостей про факти об’єктивної дійсності та звичайно такі, що фіксують існуючий стан справ
- питання, які використовують в анкеті для перевірки щирості респондента
- питання з набором відповідей, серед яких респондент може обрати декілька варіантів
- КОНТЕНТ-АНАЛІЗ – ЦЕ
- безпосереднє сприйняття живої дійсності
- пряма реєстрація подій очевидцем
- переведення, як правило, у кількісні показники масової текстової (чи аудіо, чи відео-) інформації з наступною кількісною обробкою
- бесіда, яка проводиться за певним планом і передбачає прямий контакт інтерв’юера з респондентом
- НАПІВЗАКРИТІ ПИТАННЯ – ЦЕ ТАКІ ПИТАННЯ
- які відділяють частину респондентів за тією чи іншою ознакою від загального масиву
- які дають можливість респонденту не тільки обрати варіанти із запропонованого списку, але також сформулювати і записати додаткові варіанти
- в яких область пошуку відповідей жорстко визначена автором анкети за допомогою списку відповідей
- в яких респондент самостійно формулює одну із можливих відповідей, ґрунтуючись на власному розумінні змісту питання
- СТАНДАРТИЗОВАНЕ ІНТЕРВ‘Ю – ЦЕ
- процес неодноразового інтерв’ювання одних і тих самих опитуваних з одних і тих самих питань через певні проміжки часу
- різновид інтерв’ю, орієнтований на отримання глибинної інформації від інтерв’юйованого
- інтерв’ю, яке сконцентроване на дослідженні певних аспектів деякої події чи ситуації, яка відбулася чи трапилася з респондентом
- різновид інтерв’ю, при котрому розмова з інтерв’юйованим ведеться згідно жорстко фіксованого опитувальника
- ІНТЕРВ’Ю – ЦЕ
- бесіда, яка проводиться за певним планом і передбачає прямий контакт інтерв’юера з респондентом з обов’язковою фіксацією відповідей
- переведення, як правило, у кількісні показники масової текстової (чи аудіо, чи відео-) інформації з наступною кількісною обробкою
- пряма реєстрація подій очевидцем
- метод, призначений для діагностики емоційних зв’язків, тобто взаємних симпатій і антипатій між членами групи
- ВТОРИННІ ДОКУМЕНТИ – ЦЕ
- документи, які складені приватними особами
- документи, які складаються на основі прямого спостереження чи опитування, на основі безпосередньої реєстрації подій
- обробка, узагальнення чи описання, зроблене на основі вже наявних документів
- багаточисленні матеріали засобів масової інформації
- СПОСТЕРЕЖЕННЯ В СОЦІОЛОГІЇ – ЦЕ
- бесіда, яка проводиться за певним планом і передбачає прямий контакт інтерв’юера з респондентом
- пряма реєстрація подій очевидцем
- переведення, як правило, у кількісні показники масової текстової (чи аудіо, чи відео-) інформації з наступною кількісною обробкою
- метод, призначений для діагностики емоційних зв’язків, тобто взаємних симпатій і антипатій між членами групи
- ПИТАННЯ ПРО ФАКТИ – ЦЕ
- питання, головним призначенням яких є пом’якшення взаємовпливу питань в анкеті і забезпечення плавного переходу від однієї теми до іншої
- питання, які спрямовані на збір відомостей про факти об’єктивної дійсності та звичайно такі, що фіксують існуючий
- питання, які використовують в анкеті для перевірки щирості респондента
- питання з набором відповідей, серед яких респондент може обрати декілька варіантів
- СОЦІОМЕТРІЯ – ЦЕ
- метод, призначений для діагностики емоційних зв’язків, тобто взаємних симпатій і антипатій між членами групи
- бесіда, яка проводиться за певним планом і передбачає прямий контакт інтерв’юера з респондентом з обов’язковою фіксацією відповідей
- пряма реєстрація подій очевидцем
- переведення, як правило, у кількісні показники масової текстової (чи аудіо, чи відео-) інформації з наступною кількісною обробкою
- ДО ЯКОГО БЛОКУ НАЛЕЖАТЬ ПИТАННЯ ВЗІРЦЯ
ВАШ ВІК _________ (ПОВНИХ РОКІВ)
СТАТЬ РЕСПОНДЕНТА А. ЧОЛОВІЧА Б. ЖІНОЧА
ВАША ОСВІТА ___________________- вступного
- основного
- соціально-демографічного
- жодна відповідь не є правильною
- ПІД ЧАС ФІКСАЦІЇ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ДАНИХ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ДОСЛІДНИК НЕ ВИКОРИСТОВУЄ ТАКИЙ МЕТОДИЧНИЙ ДОКУМЕНТ ЯК
- щоденник
- анкета
- картки
- протокол
- РЕСПОНДЕНТ – ЦЕ ОСОБА, КОТРА
- складає програму дослідження
- надає інформацію
- проводить опитування
- проводить інструктаж інтерв’юерів
- НА ЯКІ ВИДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ ЗА СТУПЕНЕМ ПЕРСОНІФІКАЦІЇ
- особисті і знеособлені
- офіційні і неофіційні
- первинні і вторинні
- інформативні і регулятивні
- ХТО ЗАПРОПОНУВАВ ФОРМУЛУ КОМУНІКАЦІЇ ХТО -> КОМУ -> ЩО -> З ЯКОЮ МЕТОЮ -> З ЯКИМ РЕЗУЛЬТАТОМ -> ПОВІДОМЛЯЄ, НА ОСНОВІ КОТРОЇ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕКСТУ В ПРОТОКОЛІ АНАЛІЗУ ДОКУМЕНТІВ
- Б. Берельсон
- Г. Лассуелл
- К. Ховланд
- П. Лазарсфельд
- ЯКИЙ ВИД ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТОВУЮТЬ З МЕТОЮ АПРОБАЦІЇ ОПИТУВАЛЬНИКА ТА УТОЧНЕННЯ ПРОЦЕДУРНИХ ПИТАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
- аналітичне
- кількісне
- пілотажне
- описове
- РІЗНОВИД ОПИТУВАННЯ, В ХОДІ ЯКОГО РЕСПОНДЕНТАМИ Є ФАХІВЦІ В ПЕВНІЙ ГАЛУЗІ ДІЯЛЬНОСТІ
- експертне
- соціометричне
- масове
- групове
- ХТО Є АВТОРОМ СОЦІОМЕТРИЧНОГО МЕТОДУ
- Дж. Морено
- Ч. Х. Кулі
- Дж. Мід
- Дж. Хоманс
- ЯКИЙ МЕТОД ЗБОРУ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ БУВ ЗАСТОСОВАНИЙ В.ТОМАСОМ ТА Ф. ЗНАНЕЦЬКИМ ЯК ОСНОВНИЙ В ДОСЛІДЖЕННІ СТАНОВИЩА ПОЛЬСЬКОГО СЕЛЯНИНА В ЄВРОПІ ТА АМЕРИЦІ
- анкетне опитування
- соціометричне опитування
- соціальний експеримент
- аналіз документів
- ЩО З ПЕРЕЛІЧЕНОГО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО СКЛАДОВИХ ЧАСТИН СТРУКТУРИ АНКЕТИ
- вступна частина (звернення)
- змістовна (основна) частина
- паспортна (соціально-демографічна) частина
- додаткова (варіативна) частина
- ЯКИЙ ІЗ ЗАПРОПОНОВАНИХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ АНКЕТИ НЕ Є ВАРІАНТОМ УХИЛЕННЯ ВІД ВІДПОВІДІ
- інше (напишіть, що саме)
- не знаю
- не пам‘ятаю
- важко відповісти
- ЯКЕ З ТВЕРДЖЕНЬ Є ВИЗНАЧЕННЯМ ЛОНГІТЮДНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
- дослідження, за допомогою якого отримують інформацію, спрямовану на якісно-кількісне описання об‘єкта, його властивостей і станів
- дослідження, за допомогою якого отримують інформацію, яка характеризує ситуацію в момент опитування
- дослідження, яке орієнтоване на виявлення проблем, формулювання гіпотез на основі структурування об‘єкту дослідження
- дослідження, яке дозволяє аналізувати дані в часовій перспективі
- ЩОДО ВИВЧЕННЯ ЯКИХ ПРОБЛЕМ МЕТОД КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ ЗАСТОСОВУВАТИ НЕДОЦІЛЬНО
- які передбачають вивчення великих обсягів тексту
- які передбачають виявлення латентного змісту
- для цілісного сприйняття документу, який містить в собі уявлення, переживання, емоції
- для обробки відкритих питань анкети
- ЯКЕ З НАВЕДЕНИХ ТВЕРДЖЕНЬ ВІДОБРАЖАЄ ВИМОГУ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СОЦІОМЕТРИЧНОГО ТЕСТУ
- результати опитування слід широко оприлюднити
- межі групи, в яких проводиться тест повинні бути чітко визначені
- необхідно побудувати шкалу інтенсивності прояву ознак
- необхідно здійснити підготовку аудіовізуальних технічних записів із реєстрації змінних
- ЯКИЙ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНИХ МЕТОДІВ НАЛЕЖИТЬ ДО ЗАОЧНИХ МЕТОДІВ ОПИТУВАННЯ ЕКСПЕРТІВ
- роздаткове анкетування
- глибинне інтерв‘ю
- поштове анкетування
- «мозковий штурм»
- НА ЯКІ ВИДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ ЗА ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ?
- офіційні і неофіційні
- рукописні і друковані, аудіо-, відео- документи
- документи, спровоковані самим дослідником і складені незалежно від дослідника
- особисті і знеособлені
- НА ЯКІ ВИДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ ЗА СТАТУСОМ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ДЖЕРЕЛА
- документи, спровоковані самим дослідником і складені незалежно від дослідника
- офіційні і неофіційні
- особисті і знеособлені
- рукописні і друковані, аудіо-, відео- документи
- ПИТАННЯ ДИХОТОМІЧНОГО ТИПУ – ЦЕ
- питання, які вимагають виразити оцінку в балах «добре-середньо-погано»
- питання, які вимагають одного чи декількох варіантів відповіді за заданим критерієм
- питання з переліком варіантів, які респондент повинен впорядкувати
- питання взірця «так-ні»
- ЯКИЙ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНИХ МЕТОДІВ НАЛЕЖИТЬ ДО ЗАОЧНИХ МЕТОДІВ ОПИТУВАННЯ ЕКСПЕРТІВ
- глибинне інтерв‘ю
- «мозковий штурм»
- дельфійська техніка
- роздаткове анкетування
- РАНГОВІ ПИТАННЯ – ЦЕ
- питання, які вимагають виразити оцінку в балах «добре-середньо-погано»
- питання, які вимагають одного чи декількох варіантів відповіді за заданим критерієм
- питання взірця «так-ні»
- питання з переліком варіантів, які респондент повинен впорядкувати
- НА ЯКІ ВИДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ ЗА СПОСОБОМ ФІКСАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ
- документи, спровоковані самим дослідником і складені незалежно від дослідника
- офіційні і неофіційні
- рукописні і друковані, аудіо-, відео- документи
- особисті і знеособлені
- ЗМІСТ ЯКОГО ПОНЯТТЯ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У ВИЗНАЧЕННІ «________________» – ЦЕ СТВОРЕНИЙ АВТОРОМ (КОМУНІКАТОРОМ) ПРЕДМЕТ, ЯКИЙ ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ФІКСАЦІЇ, ПЕРЕДАЧІ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
- документ
- тест
- анкета
- спостереження
- ПИТАННЯ-ФІЛЬТРИ – ЦЕ
- питання, які застосовуються для перевірки щирості респондента
- такі, що відділяють частину респондентів за тією чи іншою ознакою від загального масиву
- питання, які ставляться для уточнення змісту основного питання
- такі, які не містять ніяких заготовлених відповідей, респондент відповідає на них у довільній формі
- ЩО Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ УМОВОЮ ПРОВЕДЕННЯ АУДІОЗАПИСУ ПІД ЧАС РОЗМОВИ З РЕСПОНДЕНТОМ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МЕТОДУ ІНТЕРВ’ЮВАННЯ
- унікальність особи інтерв’юйованого
- актуальність теми дослідження
- важливість інформації
- згода інтерв’юйованого
- НА ЯКІ ВИДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ НА ОСНОВІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
- офіційні і неофіційні
- документи, спровоковані самим дослідником і складені незалежно від дослідника
- первинні і вторинні
- особисті і знеособлені
- ЗАКРИТІ ПИТАННЯ – ЦЕ
- питання, які застосовуються для перевірки щирості респондента
- такі, що відділяють частину респондентів за тією чи іншою ознакою від загального масиву респондентів
- питання, які ставляться для уточнення змісту основного питання
- такі, які пропонують вибір відповідей із списку
- «МОЗКОВИЙ ШТУРМ» – ЦЕ
- групова діяльність, головним призначенням якої є отримати максимальний обсяг інформації, максимально велику кількість ідей, думок
- пряма реєстрація подій очевидцем
- переведення, як правило, у кількісні показники масової текстової (чи аудіо, чи відео-) інформації з наступною кількісною обробкою
- метод, призначений для діагностики емоційних зв’язків, тобто взаємних симпатій і антипатій між членами групи
- ЯКИЙ ВИД ПИТАННЯ «ЯКИЙ ВАШ УЛЮБЛЕНИЙ ФІЛЬМ?»
- напівзакрите
- питання-меню («кафетерій»)
- відкрите
- закрите
- ОЦІННІ ПИТАННЯ – ЦЕ
- питання з переліком варіантів, які респондент повинен впорядкувати
- питання взірця «так-ні»
- питання, які вимагають одного чи декількох варіантів відповіді за заданим критерієм
- питання, які вимагають виразити відповідь в балах «добре-середньо-погано»
- ВІДКРИТІ ПИТАННЯ – ЦЕ
- питання, які застосовуються для перевірки щирості респондента
- такі, що відділяють частину респондентів за тією чи іншою ознакою від загального масиву
- такі, які не містять ніяких заготовлених відповідей, респондент відповідає на них у довільній формі
- питання, які ставляться для уточнення змісту основного питання
- ЯКИЙ МЕТОД МАЄ ДВА РІЗНОВИДИ – ТРАДИЦІЙНИЙ ТА КОНТЕНТ-АНАЛІЗ
- тестів
- аналіз документів
- анкетування
- експеримент
Тема :: Методологія соціологічних досліджень
- ЩО З ПЕРЕЛІЧЕНОГО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО СОЦІОЛОГІЧНИХ ПАРАДИГМ, ЯКІ ВИОКРЕМИВ ДЖ. РІТЦЕР В ДИСЦИПЛІНІЙ МАТРИЦІ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
- парадигма соціальної поведінки
- парадигма соціальних конструкцій
- парадигма комунікативної дії
- парадигма соціальних фактів
- ЗМІННА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ – ЦЕ
- система понять, за допомогою яких формулюється тема, проблема та гіпотези соціологічного дослідження
- знання, яке виражають у словесній, графічній або іншій формі
- властивість (риса, ознака) досліджуваного об’єкта, яка може набувати щонайменше два значення
- система висловлювань, яка містить у собі висновки
- АБСОЛЮТНА ЗМІННА – ЦЕ ЗМІННА, ЯКА
- належить/не належить окремим особам, незалежно від відносин, що відбуваються між цими особами
- не контрольована, але така, яка піддається контролю
- набуває певного значення із певного інтервалу можливих значень
- окреслює зв’язки між особистістю та її оточенням
- ЩО НЕ ВХОДИТЬ ДО СТРУКТУРИ ТЕОРІЇ
- логіка теорії – сукупність певних правил і способів доказу
- проект – набір процесів, що складається із завдань, спрямованих на досягнення мети
- ідеалізований об’єкт – абстрактна модель істотних властивостей і зв’язків предметів
- початкові підстави – фундаментальні поняття, принципи, закони, аксіоми
- АКСІОМАТИЧНИЙ, ГІПОТЕТИЧНИЙ, МЕТОД СХОДЖЕННЯ ВІД АБСТРАКТНОГО ДО КОНКРЕТНОГО – ЦЕ МЕТОДИ
- теоретичного дослідження
- прикладного дослідження
- емпіричного дослідження
- конкретнонаукового дослідження
- ВЕРИФІКАЦІЯ ТА ФАЛЬСИФІКАЦІЯ – ЦЕ
- обґрунтовані положення, які не вимагають доведення
- способи досвідного встановлення істинності/хибності теоретичних суджень
- обґрунтовані положення, які вимагають доведення
- практичні питання, які вимагають пояснення та обґрунтування
- ЕКСПЕРИМЕНТИ ЗІ ШКАЛЮВАННЯ УСТАНОВКИ БУЛИ ВПЕРШЕ ЗДІЙСНЕНІ
- В. Богардусом і Ф. Олпортом у 1920-ті рр. ХХ ст.
- Р. Парком і Е. Берджесом у 1920-ті рр. ХХ ст.
- Б. Берельсоном і П. Лазарсфельдом у 1940-ті рр. ХХ ст.
- У. Томасом і Ф. Знанецьким у 1920-ті рр. ХХ ст.
- ПОНЯТТЯ «ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ» В МЕТОДОЛОГІЇ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ОЗНАЧАЄ
- правила отримання і відтворення знання
- логічні принципи наукового дослідження
- знання, яке виражені у словесній, графічній або іншій формі
- логічний перехід від окремого до загального, підсумком чого є загальне судження про певну царину дійсності
- АНАЛІЗ ТА СИНТЕЗ, ІНДУКЦІЯ ТА ДЕДУКЦІЯ, АБСТРАГУВАННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ – ЦЕ МЕТОДИ
- емпіричного дослідження
- прикладного дослідження
- конкретнонаукового дослідження
- загальнологічні
- ЩО РОЗУМІЮТЬ ПІД СОЦІАЛЬНИМ ФАКТОМ В ЛОГІКО-ГНОСЕОЛОГІЧНОМУ ПЛАНІ
- акт найменування та визначення спостережуваної події
- всякі незалежні від спостерігача стани дійсності чи події, що відбулися
- обґрунтоване знання, яке отримане шляхом описання окремих фрагментів соціальної дійсності у визначеному часово-просторовому інтервалі
- типові зведені числові характеристики, що отримані в результаті статистичного спостереження
- ЯКА ОСОБЛИВІСТЬ СТОСУЄТЬСЯ ЯКІСНОГО ПІДХОДУ У СОЦІОЛОГІЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ
- індуктивна логіка аналізу
- дедуктивна логіка аналізу
- «жорсткий», систематизований стиль викладу
- фокус аналізу на загальному
- КВАНТИФІКАЦІЯ – ЦЕ
- перевірка, уточнення та зміна гіпотез
- обґрунтування епістемічних норм науки
- висунення низки дослідницьких питань щодо теми
- кількісне вираження якісних ознак за допомогою показників та індикаторів
- ЩО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ВИДІВ МЕТОДОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
- аналіз понять, проблем, теорій
- збирання даних (вимірювання)
- онтологічні проблеми соціального пізнання
- аналіз теоретичних та емпіричних аспектів пізнання
- аналіз принципів пізнання та логіки наукового дослідження
- МОНОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – ЦЕ
- дослідження, в результаті якого отримують інформацію про стан чи кількісні характеристики соціального явища на момент вивчення
- емпіричне соціологічне дослідження з метою вивчення соціальних об’єктів в природних умовах їх існування
- дослідження з метою уточнення проблеми, об’єкта і предмета, апробації методики та інструментарію соціологічного дослідження
- всебічне, глибоке і цілісне вивчення окремих об’єктів певного класу, яких вважають типовими для даного класу об’єктів
- ЗМІСТ ЯКОГО ПОНЯТТЯ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У ВИЗНАЧЕННІ: «_______________» – ЦЕ СУКУПНІСТЬ ТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З ДАНИМ МЕТОДОМ, ВКЛЮЧАЮЧИ ОКРЕМІ ОПЕРАЦІЇ, ЇХ ПОСЛІДОВНІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК
- методика
- процедура
- метод
- техніка
- ЩО РОЗУМІЮТЬ ПІД СОЦІАЛЬНИМ ФАКТОМ В ОНТОЛОГІЧНОМУ ПЛАНІ
- типові зведені числові характеристики, що отримані в результаті статистичного спостереження
- акт найменування та визначення спостережуваної події
- всякі незалежні від спостерігача стани дійсності чи події, що відбулися
- обґрунтоване знання, яке отримане шляхом описання окремих фрагментів соціальної дійсності у визначеному часово-просторовому інтервалі
- ЗМІСТ ЯКОГО ПОНЯТТЯ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У ВИЗНАЧЕННІ: «_______________» – ЦЕ ТИПОВІ ЗВЕДЕНІ ЧИСЛОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ЯКІ ҐРУНТУЮТЬСЯ НА МАСОВОМУ СПОСТЕРЕЖЕННІ СОЦІАЛЬНИХ ЯВИЩ
- соціальний показник
- індекс
- соціальний індикатор
- статистичний факт
- ЩО РОЗУМІЮТЬ В МЕТОДОЛОГІЇ ПІД ПРОЦЕДУРОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ
- послідовність всіх операцій, загальну систему дій і способів організації дослідження
- сукупність технічних прийомів, що пов’язані з даним методом, включаючи окремі операції, їх послідовність і взаємозв’язок
- сукупність спеціальних прийомів для ефективного використання того чи іншого методу
- головний спосіб збору, обробки та аналізу даних
- ЗМІСТ ЯКОГО ПОНЯТТЯ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У ВИЗНАЧЕННІ: «_______________» – ЦЕ АГРЕГОВАНИЙ КІЛЬКІСНИЙ ПОКАЗНИК, ЯКИЙ УЗАГАЛЬНЮЄ ПЕРВИННУ ІНФОРМАЦІЮ, ЩО БУЛА ОТРИМАНА В ХОДІ ШКАЛЮВАННЯ
- статистичний факт
- соціальний показник
- індекс
- соціальний індикатор
- ЩО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ТИПІВ ДІАГНОСТИЧНОЇ ПРОЦЕДУРИ
- побудова системи концептуальних змінних
- концептуалізація деяких усталених комплексів чи груп змінних
- «редукція» конструкту до операціональних визначень
- збереження дистанції між операціональними визначеннями й концептуальними характеристиками об’єкта
- Є РЯД КРИТЕРІЇВ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВИДІЛЯЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ФАКТИ. ВИЗНАЧТЕ, ЩО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ТАКИХ КРИТЕРІЇВ
- предмет дослідження
- стан теоретичних і практичних знань, який дозволяє виявляти і досліджувати дані факти
- стан масової свідомості та поведінки, характер соціальної взаємодії
- практична чи теоретична мета дослідження
- ЗМІСТ ЯКОЇ ЗМІННОЇ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У ВИЗНАЧЕННІ:
«____________________» – ЦЕ ЗМІННА, ЯКА ОПИСУЄ ЗВЯЗОК МІЖ ОСОБИСТІСТЮ ТА ЇЇ ОТОЧЕННЯМ- релятивна змінна
- неперервна змінна
- латентна змінна
- абсолютна змінна
- ПРО ЯКИЙ ВИД ПОКАЗНИКІВ ЙДЕТЬСЯ? «_________________» ВІДОБРАЖАЮТЬ ЗМІСТОВИЙ ОБСЯГ ПОКАЗНИКІВ-ПОНЯТЬ І СЛУЖАТЬ ОСНОВОЮ ДЛЯ РОЗРОБКИ ВІДПОВІДНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ
- показники-ознаки
- показники-дані
- показники-поняття
- показники-критерії
- ПРАВИЛА, ЗГІДНО ЯКИХ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПРИЙНЯТТЯ ТА ВІДКИДАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОГРАМ НАЛЕЖАТЬ ДО СФЕРИ, ЯКА СТОСУЄТЬСЯ
- теорії соціологічного дослідження
- історії соціологічного дослідження
- спеціальної соціологічної теорії
- методології соціологічного дослідження
- ЗМІСТ ЯКОЇ ЗМІННОЇ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У ВИЗНАЧЕННІ:
«____________________» – ЦЕ ЗМІННА, ЯКА МОЖЕ НАБУВАТИ ОДНЕ З ДВОХ МОЖЛИВИХ ЗНАЧЕНЬ- дихотомічна змінна
- неперервна змінна
- латентна змінна
- релятивна змінна
Тема :: Громадська думка
- УНИКНУТИ ЕФЕКТУ “НАВ’ЯЗУВАННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ” В ОПИТУВАННЯХ МОЖНА ЗА ДОПОМОГОЮ ВИКОРИСТАННЯ
- відкритих питань
- закритих питань
- напіввідкритих питань
- питань-фільтрів
- НА ДУМКУ Е. НОЕЛЬ-НОЙМАНН, ЛАТЕНТНОЮ ФУНКЦІЄЮ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ Є
- регулятивна функція
- директивна функція
- консультативна функція
- функція соціального контролю
- ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ ВВАЖАВ, ЩО “… СТАН ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ В ДАНИЙ МОМЕНТ Є СИСТЕМОЮ СИЛ, НАПРУЖЕНЬ І… НЕ ІСНУЄ НІЧОГО БІЛЬШ НЕАДЕКВАТНОГО, НІЖ ВИРАЖАТИ СТАН ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЧЕРЕЗ ПРОЦЕНТНЕ ВІДНОШЕННЯ”
- П. Шампань
- П. Бурдьє
- У. Ліппман
- П. Лазарсфельд
- ЩО ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНОГО НЕ ВХОДИТЬ ДО СТРУКТУРИ СТЕРЕОТИПУ
- наукове знання про об’єкт громадської думки
- установка сприйняття
- установка на певну дію
- спрощене уявлення про об’єкт громадської думки
- ЯКЕ ІЗ НАВЕДЕНИХ ТВЕРДЖЕНЬ ПРАВИЛЬНЕ
- Е. Ноель-Нойманн є автором праці “Вибір народу”
- для перевірки гіпотези “спіралі мовчання” Е. Ноель-Нойман розробила т.зв. F-шкалу
- Е. Ноель-Нойманн є автором класичної теорії стереотипізації
- Е. Ноель-Нойманн визначає громадську думку як думки або способи поведінки, які необхідно вислювлювати чи виявляти публічно, щоб не опинитися в ізоляції
- КОМУ ІЗ ДОСЛІДНИКІВ НАЛЕЖИТЬ ВИЗНАЧЕННЯ: “ГРОМАДСЬКА ДУМКА – ЦЕ ДУМКИ ТА СПОСОБИ ПОВЕДІНКИ, ЯКІ ПОТРІБНО ВИСЛОВЛЮВАТИ ПУБЛІЧНО, ЩОБ НЕ ОПИНИТИСЯ В ІЗОЛЯЦІЇ”
- Е. Ноель-Нойманн
- П. Бурдьє
- П. Шампаню
- У. Ліпману
- ХТО ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ДОСЛІДНИКІВ Є ПРЕДСТАВНИКОМ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ ДО ВИВЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
- П. Шампань
- П. Бурдьє
- У. Ліппман
- Г. Лебон
- Г. Тард
- КОНФОРМНІСТЮ НАЗИВАЄТЬСЯ
- неготовність до побудови нової концептуальної картини оточуючого світу при отриманні додаткової інформації, яка суперечить старій картині світу
- психологічне явище, що позначає упередженість у ставленні до окремих індивідів
- стійка схильність особистості до певного характеру та чіткої послідовності поведінкових актів
- психологічне явище, що позначає переважання групової думки над індивідуальною в процесі прийняття рішень окремим індивідом
- ХТО ІЗ ДОСЛІДНИКІВ ВВОДИТЬ У НАУКОВИЙ ВЖИТОК ТЕРМІН “АРХЕТИП”
- У. Ліппман
- Г. Тард
- К.Г. Юнг
- З. Фрейд
- АВТОРОМ ПРАЦІ “ГРОМАДСЬКА ДУМКА ТА НАТОВП” Є
- Г. Лебон
- Е. Ноель-Нойманн
- У. Ліппман
- Г. Тард
- АВТОРОМ КЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ СТЕРЕОТИПІЗАЦІЇ Є
- К. Г. Юнг
- У. Ліппман
- Г. Тард
- Н. Луман
- АВТОРОМ ТЕРМІНУ “ГРОМАДСЬКА ДУМКА” ВВАЖАЄТЬСЯ
- У. Ліппман
- Аристотель
- Дж. Солсбері
- Г. Тард
- ЯКЕ ІЗ НАВЕДЕНИХ ПОНЯТЬ ХАРАКТЕРИЗУЄ ДВОСТУПЕНЕВУ МОДЕЛЬ КОМУНІКАЦІЇ
- “лідери думок”
- архетип
- “клімат думок”
- стереотип
- ЯКІ ІЗ НАВЕДЕНИХ ПОНЯТЬ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ КОНЦЕПЦІЮ Е. НОЕЛЬ-НОЙМАНН
- архетип
- “клімат думок”
- публіка
- стереотип
- ЯКІ ІЗ НАВЕДЕНИХ ПОНЯТЬ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ КОНЦЕПЦІЮ У. ЛІППМАНА
- стереотип
- архетип
- “клімат думок”
- публіка
- У 1940-Х РР. СПІВРОБІТНИКАМИ ІНСТИТУТУ ГЕЛЛАПА БУЛО РОЗРОБЛЕНО
- “п’ятивимірний план”
- двоступеневу модель комунікації
- концепцію “порядку денного”
- теорію стереотипізації
- ЯКИЙ ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ПІДХОДІВ ОПИСУЄ ПРОЦЕС СЕЛЕКЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ У ЗМІ
- теорія “спіралі мовчання” Е. Ноель-Нойман
- модель “консьєржа” (англ. gatekeeper) К. Левіна
- дифузна теорія Е. Роджерса
- двоcтупенева модель комунікації П. Лазарсфельда
- КОМУ НАЛЕЖИТЬ ДАНЕ ВИЗНАЧЕННЯ: “ПРОПАГАНДА – ЦЕ МЕНЕДЖМЕНТ КОЛЕКТИВНИХ УЯВЛЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ МАНІПУЛЯЦІЇ ЗНАЧИМИМИ СИМВОЛАМИ”
- У. Ліппман
- П. Лазарсфельд
- К. Ховланд
- Г. Лассуелл
- П. ЛАЗАРСФЕЛЬД Є ОДНИМ ІЗ АВТОРІВ
- концепції архетипів
- двоступеневої моделі комунікації
- теорії “спіралі мовчання”
- теорії стереотипізації
- ЯКЕ ІЗ НАВЕДЕНИХ ВИЗНАЧЕНЬ НАЛЕЖИТЬ Е. НОЕЛЬ-НОЙМАНН
- громадська думка – це думка або поведінка, яку необхідно висловлювати або демонструвати, щоб не опинитися в ізоляції
- громадська думка – це стан масової свідомості, що містить в собі ставлення (приховане чи явне) різних людей, до подій та фактів соціальної дійсності
- громадська думка – це сукупність індивідуальних думок респондентів, презентована у вигляді відсоткового розподілу
- громадська думка – це думка певної групи людей із будь-якого питання, яка поділяється та виражається значною частиною даної групи
- ЯКЕ ІЗ ВИЗНАЧЕНЬ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ НАЛЕЖИТЬ Б. ГРУШИНУ
- це думка або поведінка, яку необхідно висловлювати або демонструвати, щоб не опинитися в ізоляції
- це стан масової свідомості, що містить в собі ставлення (приховане чи явне) різних людей, до подій та фактів соціальної дійсності
- це сукупність індивідуальних думок респондентів, презентована у вигляді відсоткового розподілу
- це думка більшості населення країни щодо дій президента
- ЗГІДНО Г. ТАРДА, СУБЄКТОМ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ Є
- аристократія
- публіка
- все населення держави
- більшість населення
- ЯКА ІЗ ФУНКЦІЙ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ РЕФЕРЕНДУМІВ
- пізнавальна функція
- директивна функція
- функція соціального контролю
- консультативна функція
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ДИФУЗНОЇ ТЕОРІЇ КОМУНІКАЦІЇ
- Е. Роджерс
- К. Левін
- У. Ліппман
- Г. Блумер
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ПРАЦІ “СТОЛІТТЯ НАТОВПІВ”
- С. Московічі
- Г. Лебон
- Г. Тард
- П. Лазарсфельд
- ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ГІПОТЕЗИ “СПІРАЛІ МОВЧАННЯ” Е. НОЕЛЬ-НОЙМАН РОЗРОБИЛА
- шкалу соціальної дистанції
- семантичний диференціал
- шкалу соціальної напруженості
- “залізничний тест”
- УНІВЕРСАЛЬНІ, ВРОДЖЕНІ ПСИХІЧНІ СТРУКТУРИ, ЯКІ УТВОРЮЮТЬ ЗМІСТ КОЛЕКТИВНОГО НЕСВІДОМОГО, МАЮТЬ НАЗВУ
- установка
- диспозиція
- архетип
- стереотип
- ГРУПИ, НА ЯКІ ІНДИВІД ОРІЄНТУЄТЬСЯ У ФОРМУВАННЯ НАСТАНОВ ТА КОНСТРУЮВАННІ СВОЄЇ ПОВЕДІНКИ НАЗИВАЮТЬСЯ
- неформальні
- референтні
- первинні
- формальні
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ДВОСТУПЕНЕВОЇ МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ
- П. Лазарсфельд
- Е. Ноель-Нойманн
- У. Ліппманн
- П. Бурдьє
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ Є АВТОРОМ ТЕОРІЇ “СПІРАЛІ МОВЧАННЯ”
- Е. Ноель-Нойманн
- У. Ліппман
- П. Шампань
- П. Лазарсфельд
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НИЖЧЕ ДОСЛІДНИКІВ ВВІВ У НАКОВИЙ ВЖИТОК ПОНЯТТЯ “СОЦІАЛЬНИЙ СТЕРЕОТИП”
- Е. Ноель-Нойманн
- П. Шампань
- У. Ліппман
- П. Бурдьє