Волинський національний університет імені Лесі Українки

Центр інноваційних технологій та компютерного тестування

Тест ::: 053 Психологія / Психологія

Розробники:
Дата генерації: 03.06.2022

    Тема :: Загальна психологія

  1. ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ НАУКА І СИСТЕМА ЗНАНЬ ПРО
  2. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ В ПСИХОЛОГІЇ ЯК ПЕРЕХІД ВІД СПРОЩЕНИХ МЕХАНІСТИЧНИХ ОПИСІВ ЕЛЕМЕНТАРНИХ НАВИКІВ ДО НАУКОВОГО АНАЛІЗУ СКЛАДНИХ ФОРМ ПСИХІЧНОГО ЖИТТЯ ЗАПРОПОНУВАВ
  3. ПСИХІКА –
  4. ДО МЕХАНІЗМІВ ПСИХІКИ НАЛЕЖАТЬ
  5. ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОЯВІВ ПСИХІЧНОГО ЖИТТЯ У ПСИХОЛОГІЇ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ТАКІ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ
  6. РОЗРІЗНЯЮТЬ ТАКІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЇ
  7. МЕТОДОЛОГІЯ – ЦЕ
  8. СТРУКТУРА СПОСТЕРЕЖЕННЯ
  9. ІНТРОСПЕКЦІЯ –
  10. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ РОЗМЕЖОВУЄТЬСЯ НА ТАКІ ВИДИ
  11. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ СПРЯМОВАНИЙ НА ВСТАНОВЛЕННЯ
  12. ПРИРОДНИЙ ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ РОЗМЕЖОВУЄТЬСЯ НА ТАКІ ВИДИ
  13. ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ ПРЕДСТАВЛЕНІ
  14. МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ, ЩО МОЖЕ БУТИ ВІДКРИТОГО І ЗАКРИТОГО ТИПУ
  15. ОСНОВНИЙ ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРСОНОЛОГІВ
  16. ТЕОРІЯ А. МАСЛОУ НАЗИВАЄТЬСЯ
  17. АРХЕТИПИ – ЦЕ
  18. ДВІ СИГНАЛЬНІ СИСТЕМИ ҐРУНТОВНО РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ У ПРАЦЯХ
  19. ОСНОВНЕ ПОЛОЖЕННЯ ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЇ
  20. ОСНОВНЕ ПОЛОЖЕННЯ СТРУКТУРНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
  21. ОСНОВНИМИ РІВНЯМИ ПСИХІКИ, ПРЕДСТАВЛЕНИМИ ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ, Є
  22. ДО ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ НАЛЕЖАТЬ
  23. ДО ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ ПСИХІКИ НАЛЕЖАТЬ
  24. УВАГА ЯК ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС РЕАЛІЗУЄ ТАКУ ФУНКЦІЮ ПСИХІКИ
  25. АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ ЗОВНІШНІХ ПОДРАЗНИКІВ В ЕНЕРГІЮ НЕРВОВОГО ЗБУДЖЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
  26. ВІДЧУТТЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПРИ ДІЇ ЗОВНІШНІХ СТИМУЛІВ НА РЕЦЕПТОРИ, РОЗТАШОВАНІ НА ПОВЕРХНІ ТІЛА, НАЗИВАЮТЬСЯ
  27. СЕНСОРНА НЕДОСТАТНІСТЬ, ЯКА МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ВТРАТИ ОРІЄНТАЦІЇ, ВІДОМА ЯК
  28. ДО ЕКСТЕРОРЕЦЕПТИВНИХ ВІДНОСЯТЬСЯ ВІДЧУТТЯ
  29. НОВИЙ ВИД ЧУТЛИВОСТІ, ЗУМОВЛЕНИЙ ПЕРЕНЕСЕННЯМ ЯКОСТЕЙ ОДНІЄЇ МОДАЛЬНОСТІ НА ІНШУ, - ЦЕ
  30. СПРИЙМАННЯ ЧАСТО ПРИЙНЯТО НАЗИВАТИ
  31. ЗАЛЕЖНІСТЬ СПРИЙМАННЯ ВІД ЗМІСТУ ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
  32. ФЕНОМЕН ВІДНОСНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СПРИЙМАННЯ ПАРАМЕТРІВ ФІГУРИ ВІД ЗМІН ЇЇ ФОНУ ВІДОМИЙ ЯК
  33. ВЛАСТИВІСТЬ СПРИЙМАННЯ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ СПРИЙНЯТТЯМ ТІСНО ПОВ'ЯЗАНИХ З МИСЛЕННЯМ І РОЗУМІННЯМ СУТІ ПРЕДМЕТІВ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  34. ТИП ЗОРОВОЇ ПАМ'ЯТІ, ЯКА ДОВГО ЗБЕРІГАЄ ЯСКРАВИЙ ОБРАЗ З УСІМА ДЕТАЛЯМИ СПРИЙНЯТОГО,- ЦЕ ПАМ'ЯТЬ
  35. СЕНСОРНА ПАМ'ЯТЬ
  36. ПРОТЯГОМ ЧВЕРТІ СЕКУНДИ ФУНКЦІОНУЄ ПАМ'ЯТЬ
  37. ОБСЯГ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В КОРОТКОЧАСНОЇ ПАМ'ЯТІ
  38. ЗВ'ЯЗКИ МІЖ ПСИХІЧНИМИ ЯВИЩАМИ, ПРИ ЯКИХ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОДНОГО З НИХ ТЯГНЕ ЗА СОБОЮ ПОЯВУ ІНШОГО, НАЗИВАЮТЬСЯ
  39. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ПОПЕРЕДНЬОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
  40. ПРО МОЖЛИВОСТІ СУБ'ЄКТА НАПРАВЛЯТИ Й ЗОСЕРЕДЖУВАТИ УВАГУ НА ДЕКІЛЬКОХ НЕЗАЛЕЖНИХ ЗМІННИХ ОДНОЧАСНО СВІДЧИТЬ ТАКИЙ ПОКАЗНИК УВАГИ, ЯК
  41. ПРИЧИНОЮ ВИНИКНЕННЯ ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ ДО БУДЬ-ЯКОГО ОБ'ЄКТА Є
  42. ВИД МИСЛЕННЯ, ЩО СПИРАЄТЬСЯ НА БЕЗПОСЕРЕДНЄ СПРИЙМАННЯ ПРЕДМЕТІВ, РЕАЛЬНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ПРОЦЕСІ ДІЙ З ПРЕДМЕТАМИ, НАЗИВАЄТЬСЯ МИСЛЕННЯМ
  43. БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ЗВ'ЯЗОК З СПРИЙНЯТТЯМ НАВКОЛИШНЬОЇ ДІЙСНОСТІ Є ВІДМІННОЮ ОСОБЛИВІСТЮ МИСЛЕННЯ
  44. МИТТЄВЕ УСВІДОМЛЕННЯ ВИРІШЕННЯ ДЕЯКИХ ПРОБЛЕМ - ЦЕ
  45. ПРИПУЩЕННЯ, ПРОЕКТ РІШЕННЯ ЗАДАЧІ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ЯК
  46. МИСЛЕННЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПРЕДМЕТІВ І ЯВИЩ ЗА ЇХ ЗАГАЛЬНИМИ І ІСТОТНИМИ ОЗНАКАМИ ВІДОМЕ ЯК
  47. МИСЛЕННЕ РОЗЧЛЕНОВУВАННЯ СКЛАДНОГО ОБ'ЄКТА НА ЙОГО СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ АБО ХАРАКТЕРИСТИКИ – ЦЕ
  48. ЛОГІЧНИЙ ПЕРЕХІД В ПРОЦЕСІ МИСЛЕННЯ ВІД ЗАГАЛЬНОГО ДО КОНКРЕТНОГО НАЗИВАЄТЬСЯ
  49. УЯВНЕ ЗБІЛЬШЕННЯ АБО ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРІВ ПРЕДМЕТА, ЗМІНА КІЛЬКОСТІ ЧАСТИН ПРЕДМЕТА ВІДОМЕ ЯК
  50. УЯВНЕ «СКЛЕЮВАННЯ" РІЗНИХ ЯКОСТЕЙ, ВЛАСТИВОСТЕЙ, ЧАСТИН, ЯКІ НЕ ПОЄДНУЮТЬСЯ В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
  51. СТАТОЦИСТ Є РЕЦЕПТОРНИМ ОРГАНОМ ДЛЯ НАСТУПНИХ ВІДЧУТТІВ
  52. ДО МНЕМОНІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВІДНОСЯТЬ:
  53. ВИДІЛІТЬ ОСНОВОПОЛОЖНИЙ ПРИНЦИП ВИДІЛЕННЯ ЮНАЦЬКОГО ПЕРІОДУ ЗА Е.Г.ЕРІКСОНОМ
  54. НОРМАТИВНІ ЗНАННЯ ЧИ ЖИТТЄВА ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ
  55. НАУКОВА ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ
  56. ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ СПИРАЄТЬСЯ НА
  57. МАЙБУТНЬОМУ ПСИХОЛОГУ-КОНСУЛЬТАНТУ ВАРТО ПОЧИНАТИ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ
  58. ЯКИМИ ОСОБИСТІСНИМИ ЯКОСТЯМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ ПСИХОЛОГ
  59. ЯКИМИ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИМИ ЯКОСТЯМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ ПСИХОЛОГ
  60. ЯКІ ЯКОСТІ ПСИХОЛОГА Є НЕПРОФЕСІЙНИМИ

    61.  

    Тема :: Соціальна психологія

  61. ЗА Г.АНДРЄЄВОЮ СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ МІСТИТЬ ТАКІ РОЗДІЛИ
  62. ПРОЦЕС СПРИЙМАННЯ ТА РОЗУМІННЯ ОДИН ОДНОГО ПАРТНЕРАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ
  63. МОНОЛОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ - ЦЕ
  64. МЕТОДИКА, ЗА ЯКОЇ ЗАЗДАЛЕГІДЬ ФОРМУЛЮЮТЬСЯ ЗАПИТАННЯ ТА ЇХ ПОСЛІДОВНІСТЬ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  65. ВІДМІННОСТІ В ОЦІНЦІ СВОЄЇ І ЧУЖОЇ ГРУПИ НА КОРИСТЬ СВОЄЇ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  66. УСТАНОВКИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬСЯ НА ОСНОВІ ВІТАЛЬНИХ ПОТРЕБ І У НАЙПРОСТІШИХ СИТУАЦІЯХ (В УМОВАХ СІМЕЙНОГО ОТОЧЕННЯ) В ІЄРАРХІЇ ДИСПОЗИЦІЙ УТВОРЮЮТЬ
  67. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ ФОРМУЮТЬСЯ
  68. ПРОЦЕС ВХОДЖЕННЯ ІНДИВІДА В СУСПІЛЬСТВО, АКТИВНОГО ЗАСВОЄННЯ НИМ СОЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ, СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ, НОРМ, ЦІННОСТЕЙ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ УСПІШНОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ПЕВНОМУ СУСПІЛЬСТВІ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  69. ЗАСВОЄННЯ ОСОБИСТІСТЮ НОРМ, ЦІННОСТЕЙ, НЕГАТИВНИХ РОЛЕЙ, СТЕРЕОТИПІВ ПОВЕДІНКИ, ЯКІ СПРИЧИНЮЮТЬ ДЕФОРМАЦІЮ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН, ДИСГАРМОНІЮ У ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, НАЗИВАЄТЬСЯ
  70. КОМУНІКАЦІЯ, ЯКА СПРЯМОВУЄ СВОЇ СИГНАЛИ ДО ЯКОГОСЬ ОКРЕМОГО ОТРИМУВАЧА (ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЧИ ГРУПОВОГО), НАЗИВАЄТЬСЯ
  71. ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ ІНДИВІДА ЛИШЕ НА ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСАХ ТА ПЕРЕЖИВАННЯХ – ЦЕ
  72. ПРОЦЕС ОТОТОЖНЕННЯ СЕБЕ З ІНШИМ ІНДИВІДОМ АБО ГРУПОЮ, ОСНОВОЮ ЯКОГО Є ЕМОЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК; НАБУТТЯ, ЗАСВОЄННЯ ЦІННОСТЕЙ, РОЛЕЙ, МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ ІНШОЇ ЛЮДИНИ, ОСОБЛИВО БАТЬКІВ; КОПІЮВАННЯ СУБ'ЄКТОМ ДУМОК, ПОЧУТТІВ, ДІЙ ІНШОЇ ЛЮДИНИ, ЯКА Є МОДЕЛЛЮ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  73. ФЕНОМЕН, ЯКИЙ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ В ТОМУ, ЩО ЗАГАЛЬНЕ ПОЗИТИВНЕ ВРАЖЕННЯ ВІД ЛЮДИНИ ВЕДЕ ДО ПОЗИТИВНОЇ ОЦІНКИ УСІХ ІНШИХ ЇЇ НЕ ПРЕДСТАВЛЕНИХ ЯКОСТЕЙ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  74. ФЕНОМЕН, ЯКИЙ ДІЄ У ПРОЦЕСІ СПРИЙМАННЯ ЗНАЙОМОЇ ЛЮДИНИ І ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО ОСТАННЯ, НАЙСВІЖІША ІНФОРМАЦІЯ СТАЄ НАЙЗНАЧУЩІШОЮ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  75. ЗНАКОВА СИСТЕМА НЕВЕРБАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ, ЯКА ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ЯКІСТЮ ГОЛОСУ, ЙОГО ДІАПАЗОНОМ, ТОНАЛЬНІСТЮ І ВИРАЖАЄ ПОЧУТТЯ ТА СТАНИ ЛЮДИНИ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  76. ЗНАКОВА СИСТЕМА НЕВЕРБАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ, ЯКА ХАРАКТЕРИЗУЄ ВКЛЮЧЕННЯ У МОВУ ПАУЗ, ІНШИХ НЕЛІНГВІСТИЧНИХ КОМПОНЕНТІВ (ПОКАШЛЮВАННЯ, СМІХ), ТЕМП МОВЛЕННЯ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  77. ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ, АНОНІМНИЙ ХАРАКТЕР, СПРЯМОВАНІСТЬ НЕ НА ПЕВНУ ОСОБИСТІСТЬ, А НА ВЕЛИКІ Й НЕОДНОРІДНІ МАСИ Є ВІДМІННОЮ ОСОБЛИВІСТЮ
  78. ПРОЦЕС ПСИХІЧНОГО ВПЛИВУ НА ЛЮДИНУ ЧИ ГРУПУ ПРИ ПОСЛАБЛЕНОМУ УСВІДОМЛЕНОМУ КОНТРОЛІ, НЕКРИТИЧНІЙ ОЦІНЦІ ЗМІСТУ ПОВІДОМЛЕНЬ, ЯКІ СПРИЙМАЮТЬСЯ, - ЦЕ
  79. МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ У СПІЛКУВАННІ, СПРЯМОВАНИЙ НА ВІДТВОРЕННЯ ІНДИВІДОМ ЗОВНІШНІХ РИС І ЗРАЗКІВ ПОВЕДІНКИ, МАНЕР, ДІЙ, ВЧИНКІВ, - ЦЕ
  80. ФОРМА СТАНДАРТИЗОВАНОЇ МАСОВОЇ ПОВЕДІНКИ ЛЮДЕЙ, ЩО ВИНИКАЄ СТИХІЙНО ПІД ВПЛИВОМ НАСТРОЇВ, СМАКІВ, ЗАХОПЛЕНЬ, ЯКІ ДОМІНУЮТЬ У СУСПІЛЬСТВІ, - ЦЕ
  81. ЯВИЩЕ «ВБОЛІВАННЯ» НА СТАДІОНАХ ПІД ЧАС СПОРТИВНИХ ЗМАГАНЬ МОЖНА ПОЯСНИТИ СПОСОБОМ ТАКОГО ВПЛИВУ ЯК
  82. ТРАДИЦІЇ, ЗВИЧАЇ І ЗВИЧКИ КЛАСУ – ЦЕ
  83. КОРОТКОТРИВАЛЕ ЗІБРАННЯ ЛЮДЕЙ ДЛЯ СПІЛЬНОГО ПРОВЕДЕННЯ ЧАСУ У ЗВ’ЯЗКУ З ЯКИМОСЬ ВИДОВИЩЕМ НАЗИВАЄТЬСЯ
  84. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ НАТОВП, ПОВЕДІНКА ЯКОГО БАЗУЄТЬСЯ НА ЯВНИХ ЧИ ПРИХОВАНИХ НОРМАХ І ПРАВИЛАХ ПОВЕДІНКИ
  85. ЯКА СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ ВІДОБРАЖАЄ СТУПІНЬ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СУБ’ЄКТА З ОБ’ЄКТОМ, ВИЗНАЧАЄ СПЕЦИФІКУ ДІЯЛЬНІСНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО КОМПОНЕНТІВ ТА МАЄ РЕГУЛЯТИВНИЙ ВПЛИВ НА ПОВЕДІНКУ СУБ’ЄКТА ЧЕРЕЗ ЗНАННЯ ПРО ТЕ, ЯК ЗОРІЄНТОВАНИЙ У ПЕВНИХ СИТУАЦІЯХ ОБ’ЄКТ СПРИЙМАННЯ
  86. УСВІДОМЛЕННЯ ІНДИВІДОМ ТОГО, ЯК ЙОГО СПРИЙМАЮТЬ І ОЦІНЮЮТЬ ІНШІ ІНДИВІДИ АБО СПІЛЬНОСТІ; ВИД ПІЗНАННЯ, У ПРОЦЕСІ ЯКОГО СУБ'ЄКТ СТАЄ ОБ'ЄКТОМ СВОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ; РОЗДУМИ, АНАЛІЗ ВЛАСНОГО ПСИХІЧНОГО СТАНУ НАЗИВАЄТЬСЯ
  87. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ НЕОБХІДНОЇ СУБ'ЄКТУ ІНФОРМАЦІЇ ШЛЯХОМ ПРИПИСУВАННЯ ПАРТНЕРУ ПО ВЗАЄМОДІЇ МОЖЛИВИХ ПОЧУТТІВ, ПРИЧИН ТА МОТИВІВ ПОВЕДІНКИ НАЗИВАЄТЬСЯ
  88. ФЕНОМЕН СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ, КОЛИ З ПРЕДСТАВЛЕНИХ ДЛЯ СПРИЙМАННЯ СУБ'ЄКТУ СИГНАЛІВ, НАЙБІЛЬШЕ ЗАПАМ'ЯТОВУЮТЬСЯ ЛИШЕ ТІ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ПОЧАТКУ ТА В КІНЦІ НАЗИВАЄТЬСЯ
  89. ФЕНОМЕН СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ, КОЛИ ЛЮДИ СХІЛЬНІ НЕКРИТИЧНО СПРИЙМАТИ ОПИС ЧИ ОЦІНКУ СВОЄЇ ОСОБИСТОСТІ, ЯКЩО ВОНИ ПОДАЮТЬСЯ У НАУКОВОМУ, МАГІЧНОМУ ЧИ РИТУАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
  90. ДО ВНУТРІШНЬОГРУПОВИХ ПРОЦЕСІВ НАЛЕЖАТЬ
  91. ЯВИЩЕ, ДОСЛІДЖУВАНЕ ДЖЕЙМСОМ СТОУНЕРОМ, СУТЬ ЯКОГО ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩО ПРИЙНЯТЕ ГРУПОЮ РІШЕННЯ БІЛЬШ РИЗИКОВАНЕ, НІЖ ПОЧАТКОВІ ПРОПОЗИЦІЇ ЧЛЕНІВ ГРУПИ НАЗИВАЄТЬСЯ
  92. ПРИ ВИНИКНЕННІ ЯКОГО ГРУПОВОГО ФЕНОМЕНУ, СТИЛЬ МИСЛЕННЯ ГРУПИ НАБУВАЄ ТАКИХ РИС: ІЛЮЗІЯ БЕЗДОГАННОСТІ, ПРАГНЕННЯ ДАТИ РАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ СВОЄМУ РІШЕННЮ ЯК ЄДИНО ПРАВИЛЬНОМУ, СТЕРЕОТИПНИЙ ПОГЛЯД НА СУПЕРНИКІВ, ІЛЮЗІЯ ОДНОСТАЙНОСТІ, ВІДКРИТИЙ ТИСК НА МЕНШІСТЬ
  93. ДО ГРУПИ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ НАЛЕЖАТЬ
  94. ДО ОЗНАК КОНФЛІКТІВ НАЛЕЖАТЬ:
  95. НАКОПИЧЕНІ ПРОТИРІЧЧЯ, ЯКІ ПОВ'ЯЗАНІ З ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ'ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ І ФОРМУЮТЬ ҐРУНТ ДЛЯ РЕАЛЬНОГО ПРОТИБОРСТВА МІЖ НИМИ ЦЕ:
  96. ЦІ ПРИЧИНИ КОНФЛІКТУ СТОСУЮТЬСЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК УЧАСНИКІВ КОНФЛІКТУ, ЇХНІХ ПОТРЕБ, ІНТЕРЕСІВ, ОСОБЛИВОСТЕЙ ХАРАКТЕРУ, ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ТА НАЙЧАСТІШЕ СТОСУЮТЬСЯ ДЕСТРУКТИВНИХ КОНФЛІКТІВ:
  97. ЯКІ З ПЕРЕРАХОВАНИХ ПРИЧИН Є САМЕ СУБ’ЄКТИВНИМИ ПРИЧИНАМИ У ДІЛОВІЙ СФЕРІ?
  98. ЗАГОСТРЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СТОСУНКІВ, РОЗШИРЕННЯ КОНФЛІКТУ, ЙОГО РОЗГОРТАННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
  99. КОЖЕН КОНФЛІКТОГЕН МОЖНА ВІДНЕСТИ ДО ОДНІЄЇ З ТРЬОХ ПЕРШОПРИЧИН:
  100. МІЖГРУПОВИЙ КОНФЛІКТ - ЦЕ КОНФЛІКТ ТИПУ:
  101. ЦЯ МОДЕЛЬ ПОВЕДІНКИ В КОНФЛІКТНІЙ ВЗАЄМОДІЇ ФАКТИЧНО Є ДЕСТРУКТИВНОЮ, ПРОТЕ ВОНА ДОЗВОЛЯЄ ШВИДКО ВИРІШИТИ КОНФЛІКТ, ЯКИЙ МАЄ НЕСУТТЄВИЙ ХАРАКТЕР. ПРО ЯКУ МОДЕЛЬ ЙДЕТЬСЯ?
  102. ПРОЦЕС КОНТРОЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ САМИМИ УЧАСНИКАМИ АБО ЗОВНІШНІМИ СИЛАМИ (СУСПІЛЬНИМИ ІНСТИТУТАМИ, ВЛАДОЮ, ПІДПРИЄМЦЯМИ, СПЕЦІАЛІСТАМИ) НАЗИВАЄТЬСЯ:
  103. БУДЬ-ЯКЕ ПРИПИНЕННЯ КОНФЛІКТУ, ЯКЕ НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ОЗНАЧАЄ ЙОГО ВИРІШЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  104. ЕЛІМІНАЦІЯ АБО МІНІМІЗАЦІЯ ПРОБЛЕМИ, ЯКА РОЗДІЛЯЄ СТОРОНИ, ЩО ЗАЗВИЧАЙ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ПОШУК КОМПРОМІСУ, ДОСЯГНЕННЯ ЗГОДИ НАЗИВАЄТЬСЯ
  105. ЦЕ СПОСІБ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ, ПРИ ЯКОМУ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТРЕТЬОЇ СТОРОНИ Є ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СТОРОНАМИ КОНФЛІКТУ
  106. ЗБІГ ОБСТАВИН, ЩО Є ПРИВОДОМ ДЛЯ КОНФЛІКТУ, МАЄ НАЗВУ:
  107. ЯК НАЗИВАЮТЬ СЛОВА, ДІЇ АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ, ЯКІ ПРИЗВОДЯТЬ ДО КОНФЛІКТУ?
  108. СТРАТЕГІЯ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ, ПРИ ЯКІЙ ІСНУЄ ВИСОКА СПРЯМОВАНІСТЬ ЯК НА ЗАДОВОЛЕННЯ ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСІВ, ТАК І НА ЗАДОВОЛЕННЯ ІНТЕРЕСІВ ОПОНЕНТА, - ЦЕ:
  109. СПЕЦІАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНА ФОРМА СПІЛКУВАННЯ ДВОХ КОНФЛІКТУЮЧИХ СТОРІН, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ТРЕТЬОЇ, НЕЙТРАЛЬНОЇ СТОРОНИ (ПОСЕРЕДНИКА) З МЕТОЮ ОПОСЕРЕДКОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РОЗВ'ЯЗАННЯ КОНФЛІКТУ ЗГІДНО З ПРАВИЛАМИ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ НАЗИВАЄТЬСЯ
  110. ПСИХОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ - ЦЕ
  111. СТАН НЕВИЗНАЧЕНОСТІ, ЩО ВИНИКАЄ У ПРОЦЕСІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ІНДИВІДА МІЖ ОЧІКУВАНИМИ ТА РЕАЛЬНИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІЙ ЛЮДИНИ
  112. ЯК НАЗИВАЮТЬ НАЙТИПОВІШІ СИТУАЦІЇ У ЖИТТІ З ЯКИМИ СТИКАЄТЬСЯ БІЛЬШІСТЬ ЛЮДЕЙ
  113. ВПЕРШЕ ЛЮДИНА ВЧИТЬСЯ ОВОЛОДІВАТИ ПЕРСПЕКТИВАМИ СВОГО ЖИТТЯ У
  114. ВКАЖІТЬ ПРО ЯКУ КАТЕГОРІЮ ІДЕ МОВА У НАСТУПНОМУ ВИЗНАЧЕННІ: «ЛЮДИНА ДУЖЕ ЧАСТО БАЧИТЬ У СИТУАЦІЇ НЕ ФАКТИЧНИЙ СТАН РЕЧЕЙ, А СВОЄ УЯВЛЕННЯ ПРО НИХ»:
  115. ВКАЖІТЬ ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ СТАЛИЙ СПОСІБ РЕАГУВАННЯ ЛЮДИНИ НА ТІ ЧИ ІНШІ ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ:
  116. ЯК НАЗИВАЮТЬ МЕТОД, ЩО ДОПОМАГАЄ ЛЮДИНІ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ ВЛАСНЕ ЖИТТЯ І СВОЮ РОЛЬ У ЙОГО РОЗГОРТАННІ
  117. ВКАЖІТЬ, ЩО Є ВИРІШАЛЬНИМ ДЛЯ РОЗГОРТАННЯ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ:
  118. ВИЗНАЧТЕ, ЩО Є ІНДИКАТОРАМИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ОСОБИСТОСТІ:
  119. СТАЛИЙ СПОСІБ РЕАГУВАННЯ НА ТІ, ЧИ ІНШІ ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:
  120. ПСИХОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ - ЦЕ

    121.  

    Тема :: Організаційна психологія

  121. ГАЛУЗЬ ПСИХОЛОГІЇ, ЯКА ПРОДУКУЄ ПСИХОЛОГІЧНІ ЗНАННЯ ПРО УПРАВЛІНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕ
  122. ПРЕДМЕТОМ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ У МЕЖАХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ Є
  123. ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОГНОЗІВ ЩОДО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙ, РОБОЧИХ ГРУП, ПЕРСОНАЛУ, КЕРІВНИКА ТА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Є ФУНКЦІЄЮ УПРАВЛІННЯ
  124. НА ОСНОВІ ТЕОРЕТИЧНОГО І ЕМПІРИЧНОГО АНАЛІЗУ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ РОЗРОБКА ПРАКТИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ З РІЗНИХ АСПЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО СПРЯМОВАНІ НА ПОКРАЩЕННЯ РОБОТИ КЕРІВНИКІВ, УСІЄЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ Є ФУНКЦІЄЮ УПРАВЛІННЯ
  125. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ СПЕЦІАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНИЙ ПРОЦЕС СПІЛКУВАННЯ ПСИХОЛОГА-КОНСУЛЬТАНТА З ІЄРАРХІЧНО ПОВ’ЯЗАНОЮ ГРУПОЮ СЛУЖБОВЦІВ СФЕРИ УПРАВЛІННЯ, КЕРІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ, СПРЯМОВАНИЙ НА ГЕНЕРАЦІЮ, РОЗГОРТАННЯ МОЖЛИВИХ І БАЖАНИХ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ В ПЕВНИЙ ПЕРІОД ЗМІН
  126. ОСОБА, НА ЯКУ ОФІЦІЙНО ПОКЛАДЕНО ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ УСТАНОВОЮ(ПІДПРИЄМСТВОМ) ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  127. ТВЕРДЖЕННЯ “Я БАГАТО ПРАЦЮВАВ, СТРАЖДАВ , ЖЕРТВУВАВ… І ТОМУ У МЕНЕ Є ПРАВО ВИМАГАТИ…” ХАРАКТЕРИЗУЄ ТАКИЙ РІЗНОВИД ЛЕГІТИМНОЇ ВЛАДИ
  128. ДО МЕТОДІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ВПЛИВУ КЕРІВНИКА НА ПІДЛЕГЛИХ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
  129. ДО ТАКТИЧНИХ МАНІПУЛЯТИВНИХ ПРИЙОМІВ У ВИКОРИСТАННІ ВЛАДИ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
  130. ЯКА РИСА ЛІДЕРА (КЕРІВНИКА) НЕ ВВАЖАЄТЬСЯ ОСНОВНОЮ ЗА ДОСЛІДЖЕННЯМИ У МЕЖАХ СТРУКТУРНОГО ПІДХОДУ
  131. КОМПЛЕКС ВЗАЄМОЗВ’ЯЗАНИХ ТА ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ КЕРІВНИКА, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ УСПІШНІСТЬ УПРАВЛІННЯ, МОЖЛИВІСТЬ ПРИЙНЯТТЯ НЕСТАНДАРТНИХ, ОРИГІНАЛЬНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, – ЦЕ
  132. МОТИВАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ КЕРІВНИКА ДО УПРАВЛІННЯ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ
  133. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ПЕВНА СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ, НОРМ, МЕТОДІВ І ПРИЙОМІВ ВПЛИВУ НА ПІДЛЕГЛИХ З МЕТОЮ ЕФЕКТИВНОГО ЗДІЙСНЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ДОСЯГНЕННЯ ПОСТАВЛЕНИХ ЦІЛЕЙ КЕРІВНИКА
  134. КЛАСИЧНИМИ СТИЛЯМИ КЕРІВНИЦТВА ВВАЖАЮТЬ
  135. СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ, ПРИ ЯКОМУ ВСІ РІШЕННЯ ОДНООСІБНО УХВАЛЮЮТЬСЯ КЕРІВНИКОМ, НАЗИВАЄТЬСЯ
  136. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК САМОСТІЙНА ГАЛУЗЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ ВИВЧАЄ
  137. ЯКА ОСНОВНА ПЕРВИННА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕФОРМАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
  138. ЯКА ПРИЧИНА СПОНУКАЄ ЛЮДЕЙ ВСТУПАТИ В ГРУПИ ТА НЕФОРМАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
  139. КОЛЕКТИВОМ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ ПСИХОЛОГІЇ НАЗИВАЄТЬСЯ
  140. СФЕРОЮ ЛЕГІТИМНОГО ВПЛИВУ ОРГАНІЗАЦІЇ Є
  141. ДО РІВНІВ АНАЛІЗУ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ ПСИХОЛОГІЇ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
  142. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ МЕТОД ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ПСИХОЛОГІЇ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ СИСТЕМАТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРАЦІ Й ДОСЯГНЕНЬ КЕРІВНИКІВ ТА ЇХ ПІДЛЕГЛИХ
  143. ЕЛЕМЕНТОМ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ НЕ Є
  144. ДО ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОРГАНІЗАЦІЇ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
  145. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ОРГАНІЗАЦІЇ НЕ ВКЛЮЧАЄ
  146. ОРГАНІЗАЦІЙНА ВЛАДА - ЦЕ
  147. ДО РІВНІВ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
  148. ОБУМОВЛЕНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ НОРМАМИ І ПРАВИЛАМИ, ВСТАНОВЛЕНИМИ ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ЇЇ ЦІЛІСНОСТІ – ЦЕ
  149. ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ЯКА ВИЗНАЧАЄ КОМУНІКАТИВНІ ЗДІБНОСТІ СУБ’ЄКТА СПІЛКУВАННЯ ЦЕ
  150. СУТНІСТЬ ЦЬОГО МЕТОДУ ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩО РЕАЛЬНІ УМОВИ ПРАЦІ ЗАМІНЮЮТЬСЯ НА УМОВИ, ЯКІ ГІПОТЕТИЧНО ПЕРЕДБАЧАЮТЬСЯ ОПТИМАЛЬНИМИ
  151. ДАНИЙ МЕТОД ПОЄДНУЄ У СОБІ МЕТОДИ ОПИТУВАННЯ І ВИЧЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ ПРО ЗАГАЛЬНУ І СПЕЦІАЛЬНУ ОСВІТУ
  152. СУТНІСТЬ ЦЬОГО МЕТОДУ ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩО ПСИХОЛОГ, ВИВЧАЮЧИ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ПОЄДНУЄ У ОДНІЙ ОСОБІ І ДОСЛІДНИКА І ПРАЦІВНИКА
  153. ЦЕЙ МЕТОД ДОЗВОЛЯЄ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРАЦІ ВИЗНАЧИТИ ЯКІСТЬ ВИКОНАНОЇ ЛЮДИНОЮ РОБОТИ
  154. МЕТОД, ЯКИЙ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ЗБОРУ ОБ'ЄКТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ТРУДОВИЙ ШЛЯХ ЛЮДИНИ, ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ І ТРУДОВІ ДОСЯГНЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
  155. ЦЕЙ МЕТОД ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ФОРМІ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ОПИТУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПСИХОЛОГОМ ЯК БЕСІДА, ІНТЕРВ’Ю
  156. СТРАТЕГІЯ ПОВЕДІНКИ В КРИТИЧНИХ СИТУАЦІЯХ, ЗАСНОВАНА НА ПРАГНЕННІ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ОСОБИСТУ БЕЗПЕКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОБ’ЄКТИВНОГО ПОДОЛАННЯ СИТУАЦІЇ – ЦЕ
  157. ЗОВНІШНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПРАЦІ
  158. МЕТОД ЗБОРУ ДАНИХ ПРО ІСТОРІЮ РОЗВИТКУ КОНКРЕТНОЇ ОСОБИСТОСТІ ЯК СУБ’ЄКТА ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇЇ БІОГРАФІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ – ЦЕ
  159. ПРОЦЕС ВЗАЄМОДІЇ ПРАЦІВНИКА З НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ З ПРИВОДУ ЗАСВОЄННЯ НОВОЇ ВИРОБНИЧОЇ СИТУАЦІЇ
  160. ВКАЖІТЬ СТАНИ ЛЮДИНИ У ПРОЦЕСІ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЗА ОЗНАКОЮ ПЕРЕВАЖАННЯ ОДНІЄЇ ІЗ СТОРІН ПСИХІКИ
  161. ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ (ЧЕРЕЗ ФОРМУЛИ, НЕРІВНОСТІ, ЗАКОНОМІРНОСТІ), ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ РЕАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУ ПРАЦІ – ЦЕ
  162. ВКАЖІТЬ ДВА ОСНОВНИХ ВИДИ ВПЛИВУ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА НА БЕЗПЕКУ ПРАЦІ
  163. ВКАЖІТЬ ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ
  164. ЗРАЗОК ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКА, ЩО ЗАЛЕЖИТЬ ЛИШЕ ВІД САМОГО ПРАЦІВНИКА, А НЕ ВІД ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ І ХАРАКТЕРИЗУЄ ПЕВНИЙ СТУПІНЬ ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ – ЦЕ
  165. ЕЛЕМЕНТИ РОБОЧОГО МІСЦЯ, ЩО ІНФОРМАЦІЙНО ВПЛИВАЮТЬ НА АНАЛІЗАТОРИ ЛЮДИНИ – ЦЕ
  166. ІНДИВІДУАЛЬНО СВОЄРІДНІ СПОСОБИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ФОРМУЮТЬСЯ І РОЗВИВАЮТЬСЯ В ОНТОГЕНЕЗІ – ЦЕ
  167. ОСНОВНИЙ СТРУКТУРНИЙ КОМПОНЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ,ЩО ЯВЛЯЄ СОБОЮ ДОВІЛЬНУ, НАВМИСНУ, ОПОСЕРЕДКОВАНУ АКТИВНІСТЬ, СПРЯМОВАНУ НА ДОСЯГНЕННЯ УСВІДОМЛЮВАНОЇ МЕТИ – ЦЕ
  168. КООРДИНАЦІЙНА СТРУКТУРА, ЩО ПОЛЯГАЄ В ОСВОЄННІ ВМІННЯ ВИРІШУВАТИ ТОЙ, ЧИ ІНШИЙ ВИД РУХОВОЇ ЗАДАЧІ – ЦЕ
  169. НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ ФЕНОМЕНОЛОГІЮ, ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ НА ЩАБЛІ ЇЇ ДУХОВНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ ПРИ ДОСЯГНЕННІ НАЙБІЛЬШ ВИСОКОГО РІВНЯ РОЗВИТКУ – ЦЕ
  170. ЗМІНА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ АБО ПРОФЕСІЇ В ЗВ'ЯЗКУ З ГОСТРОЮ НЕЗАДОВОЛЕНІСТЮ ВИБОРОМ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АБО ВИЯВЛЕНОЮ ПРОФЕСІЙНОЮ НЕПРИДАТНІСТЮ – ЦЕ
  171. АКТИВНИЙ І ДОВГОТРИВАЛИЙ ПРОЦЕС ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ І РЕЗУЛЬТАТ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ – ЦЕ
  172. ФОРМА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ, ЩО ПРИПУСКАЄ АГІТАЦІЮ ПРОФЕСІЙ, ЗА ЯКИМИ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ДЕФІЦИТ КАДРІВ АБО ОЧІКУЄТЬСЯ РОЗШИРЕННЯ ЇХ ПІДГОТОВКИ – ЦЕ
  173. ВІДПОВІДНІСТЬ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ВИМОГАМ ПРОФЕСІОГРАМИ, ЗДАТНІСТЬ ОВОЛОДІТИ ДАНОЮ ПРОФЕСІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ – ЦЕ
  174. НАУКОВО ОБҐРУНТОВАНА СИСТЕМА ЗАХОДІВ, ПОКЛИКАНА ПІДГОТУВАТИ ОСОБИСТІСТЬ ДО СУСПІЛЬНО КОРИСНОЇ ПРАЦІ, НАДАТИ ЇЙ ДОПОМОГУ У ВИБОРІ ПРОФЕСІЇ У ВІДПОВІДНОСТІ З ІНТЕРЕСАМИ, СХИЛЬНОСТЯМИ І ЗДІБНОСТЯМИ З ВРАХУВАННЯМ ПОТРЕБ РИНКУ – ЦЕ
  175. ЗНАЙДІТЬ НАЙБІЛЬШ ТОЧНЕ ПРОДОВЖЕННЯ:«ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ – ЦЕ...»
  176. ЦЕЙ МЕТОД ПЕРЕДБАЧАЄ АНАЛІЗ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІД РІЗНИХ СУБ'ЄКТІВ ОЦІНЮВАННЯ ПРО СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЇ І ПРАЦІВНИКА
  177. МЕТОД ВИВЧЕННЯ ТРУДОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКА І ОРГАНІЗАЦІЇ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ НАЗИВАЄТЬСЯ
  178. ФОРМА АКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ СУБ’ЄКТА ДО ДІЙСНОСТІ, СПРЯМОВАНА НА ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ І ПОВ’ЯЗАНА ЗІ СТВОРЕННЯМ СУСПІЛЬНО ЗНАЧУЩИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ОСВОЄННЯМ СОЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ – ЦЕ
  179. ОДИН ІЗ СПОСОБІВ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ В ДОСЛІДЖЕННІ ПОВЕДІНКИ ПРЕТЕНДЕНТА В УМОВАХ ШТУЧНОГО ВКЛЮЧЕННЯ ЙОГО В МАЙБУТНЮ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ – ЦЕ
  180. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ВИБІР ШЛЯХУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ – ЦЕ

    181.  

    Тема :: Вікова психологія

  181. ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ НАУКА, ЯКА ВИВЧАЄ
  182. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У РАННЬОМУ ДИТИНСТВІ Є
  183. ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ
  184. ОСНОВНИМИ КРИТЕРІЯМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОЖНОГО ПЕРІОДУ РОЗВИТКУ Є
  185. ПРОВІДНОЮ ДІЛЬНІСТЮ ДЛЯ НЕМОВЛЯТ Є
  186. МЕТОД ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ В ОДНОЧАСНОМУ ПОРІВНЯННІ РІЗНИХ ГРУП ДОСЛІДЖУВАНИХ – ЦЕ
  187. ЛОНГІТЮДНИЙ МЕТОД ПЕРЕДБАЧАЄ
  188. ОБЕРІТЬ НАПРЯМКИ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ, ЯКІ ПО-РІЗНОМУ ТРАКТУВАЛИ ДЖЕРЕЛА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
  189. ПРОВІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ЦЕ
  190. ВИВЧЕННЯ ПСИХІКИ В ОНТОГЕНЕЗІ – ЦЕ
  191. ПІДЛІТКОВИЙ ВІК – ЦЕ ВІК ВІД
  192. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ Є
  193. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ Є
  194. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ Є
  195. ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У РАННІЙ ЮНОСТІ Є
  196. НАОЧНО-ОБРАЗНЕ МИСЛЕННЯ РОЗВИВАЄТЬСЯ І ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У
  197. ПОТРЕБА В ОЦІННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ В
  198. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК ОСОБИСТІСНОЇ СФЕРИ ДОШКІЛЬНИКА
  199. ЯКІ МОВНІ НАВИЧКИ ФОРМУЮТЬСЯ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
  200. ПОЧУТТЯ ДОРОСЛОСТІ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ В
  201. ОСНОВНІ СТРАХИ У ВІЦІ НЕМОВЛЯТИ
  202. ДО ЗАВДАНЬ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ ВІДНОСЯТЬ
  203. ОСНОВНІ ЖИТТЄВІ ЗАВДАННЯ ЖІНОК
  204. У ПЕРІОДІ СТАРОСТІ НАЙКРАЩЕ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ
  205. У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ ТАКІ ТИПИ СПІЛКУВАННЯ
  206. ТЕОРІЯ ПРЕФОРМІЗМУ ВИЗНАВАЛА ПОЛОЖЕННЯ
  207. „КОМПЛЕКС ПОЖВАВЛЕННЯ” У ВІЦІ НЕМОВЛЯТИ, ЦЕ ОЗНАКА ПРОЯВУ
  208. „ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ” ВПЕРШЕ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У ВІЦІ
  209. СЕНЗИТИВНИЙ ПЕРІОД ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВИ
  210. ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ КОМПОНЕНТИ
  211. ПРИСКОРЕНИЙ ФІЗИЧНИЙ І ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – ЦЕ
  212. ОСОБИСТІСНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ – ЦЕ
  213. КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ –ЦЕ
  214. ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ ВИВЧАЄ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ПСИХІКИ ЗДОРОВОЇ ЛЮДИНИ
  215. ГЕНОТИП МОЖЕ ВИЗНАЧИТИ АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНУ СТРУКТУРУ ОРГАНІЗМУ, ЙОГО ОЗНАКИ
  216. ВАЖЛИВИМ НОВОУТВОРЕННЯМ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ Є ВНУТРІШНІЙ ПЛАН ДІЙ
  217. ПОШКОДЖЕНИЙ ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В ІНЕРТНОСТІ МИСЛЕННЯ, ЙОГО НЕЦІЛЕСПРЯМОВАНОСТІ, НЕПРАКТИЧНОСТІ
  218. ФАКТОРИ, ЯКІ ВКАЗУЮТЬ НА СТАРІННЯ ЛЮДИНИ
  219. КРИЗА СЕРЕДИНИ ЖИТТЯ
  220. СКЛАДОВІ КОХАННЯ (ЗА Р. СТЕНБЕРГОМ)
  221. СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ НА МЕЖІ 30 - РІЧЧЯ
  222. МОТИВИ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ
  223. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВІК ВКАЗУЄ НА ТЕ
  224. БІОЛОГІЧНИЙ ВІК ВКЛЮЧАЄ
  225. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ АКЦЕНТУАЦІЙ
  226. ПІДЛІТКОВА КРИЗА – ЦЕ
  227. ПІДЛІТКОВИЙ ПЕРІОД – ЦЕ
  228. СЮЖЕТНО-РОЛЬОВА ГРА Є ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У
  229. ІНТИМНО-ОСОБИСТІСНЕ СПІЛКУВАННЯ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ Є ПРОВІДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У
  230. КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ ВІДБУВАЄТЬСЯ В
  231. МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК Є СЕНЗИТИВНИМ ДЛЯ
  232. СОЦІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ПІДЛІТКІВ СПРЯМОВАНА НА
  233. ВІКОВИЙ ПЕРІОД СПРИЯТЛИВИЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ
  234. ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ
  235. АДАПТАЦІЯ ЛЮДИНИ ДО ВИМОГ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ ВКАЗУЄ НА
  236. ОСНОВНЕ СОЦІАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ЮНАЦТВА
  237. ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ГОТОВНОСТІ ДО САМОСТІЙНОГО ЖИТТЯ
  238. ГЕРОНТОПСИХОЛОГІЯ – ЦЕ
  239. ОСНОВНИМИ ПСИХІЧНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ Є
  240. ЯКИЙ ВІКОВИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ НАЗИВАЮТЬ ПЕРЕХІДНИМ

    241.  

    Тема :: Педагогічна психологія

  241. МЕХАНІЗМ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЦЕ
  242. НАВЧАННЯ - ЦЕ
  243. У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ВЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН МАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ХІД ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ. У ЦЬОМУ ПОЛЯГАЄ СУТНІСТЬ МЕХАНІЗМУ
  244. ГНОСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ПОЛЯГАЄ У
  245. УМОВНО-РЕФЛЕКТОРНИЙ ВИД НАУЧІННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ ВИНИКНЕННЯ НОВИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ЯК УМОВНИХ РЕАКЦІЙ НА ПОЧАТКОВИЙ НЕЙТРАЛЬНИЙ СТИМУЛ, ЯКИЙ РАНІШЕ СПЕЦИФІЧНОЇ РЕАКЦІЇ НЕ ВИКЛИКАВ
  246. НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ Є ПРОВІДНИМ ВИДОМ ДІЯЛЬНОСТІ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
  247. СЕРЕДОВИЩЕ-РЕГУЛЯТОР СПАДКОВОГО, ТВЕРДИЛИ ПРЕДСТАВНИКИ СОЦІОГЕНЕТИЧНОГО НАПРЯМУ
  248. ЕКСПРЕСИВНІ ПЕДАГОГІЧНІ ЗДІБНОСТІ ВИРАЖАЮТЬСЯ В ЗДАТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ОЦІНИТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА РЕЗУЛЬТАТИ
  249. САМОРЕГУЛЯЦІЯ МОТИВАЦІЇ – ЦЕ
  250. НАСЛІДУВАННЯ – МЕХАНІЗМ ВИХОВАННЯ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ У
  251. РУШІЙНОЮ СИЛОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ Є
  252. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ АСОЦІАЦІЙ
  253. ОПИТУВАННЯ – ЦЕ
  254. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ЗУМОВЛЮЄТЬСЯ ЯКІСНО НОВОЮ
  255. НАУЧІННЯ ЗА МЕХАНІЗМОМ ІМПРИНТІНГУ ЦЕ
  256. В ОСНОВІ СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ ЛЕЖАТЬ
  257. СУГЕСТИВНІ ЗДІБНОСТІ ВИРАЖАЮТЬ ЗДАТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ДО
  258. ДИСГАРМОНІЙНИЙ ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК НАЯВНИЙ ТОДІ, КОЛИ
  259. ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ – ЦЕ СИСТЕМА МЕТОДІВ, ЗАСОБІВ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ МОЖЛИВОСТІ ТВОРЧОЇ УЧАСТІ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
  260. ОСНОВНИМ КРИТЕРІЄМ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПЛИВУ НА УЧНЯ Є ПЕРЕТВОРЕННЯ ЙОГО З ОБ’ЄКТА НАВЧАННЯ В СУБ’ЄКТА САМОСТІЙНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  261. РОЗВИВАЮЧИЙ АСПЕКТ ДІЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЛЯГАЄ У ПЛАНУВАННІ ВЛАСНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
  262. ОНТОГЕНЕЗ ЛЮДСЬКОГО ОРГАНІЗМУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ БІОЛОГІЧНОЮ СПАДКОВІСТЮ
  263. ПРОЕКТИВНИЙ МЕТОД – ЦЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ УМОВ РОЗВИТКУ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ БЛИЗНЮКІВ
  264. РУШІЙНОЮ СИЛОЮ ЛЮДСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ І ДІЯЛЬНОСТІ Є
  265. ВИЩОЮ ФОРМОЮ РОЗВИТКУ Є
  266. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ АСОЦІАЦІЙ
  267. МЕТОД НАВЧАННЯ – ЦЕ
  268. ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ – ЦЕ ЗДІБНОСТІ ПЕДАГОГА
  269. ПЕДАГОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ – ЦЕ ЗДАТНІСТЬ ОЦІНИТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ, СВОЮ КОНЦЕПЦІЮ, СВІЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ
  270. У РОБОТІ З УЧНЯМИ, ДЛЯ ЯКИХ ХАРАКТЕРНИЙ ІНЕРТНИЙ ТИП НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПСИХОЛОГИ РЕКОМЕНДУЮТЬ ВИМАГАТИ ВІД УЧНЯ ШВИДКОЇ ЗМІНИ НЕВДАЛИХ ФОРМУЛЮВАНЬ
  271. В ОНТОГЕНЕЗІ НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТАЄ ДЛЯ ДИТИНИ ПЕРШИМ ВИДОМ СОЦІАЛЬНО-НОРМОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ДО ЯКОЇ СУСПІЛЬСТВО СТАВИТЬ СВОЇ ВИМОГИ
  272. ПЕДАГОГІЧНА УЯВА – ЦЕ ЗДІБНІСТЬ ПЕДАГОГА ПРОНИКАТИ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ ВИХОВАНЦЯ
  273. ПРЕДМЕТОМ ПСИХОЛОГІЇ ВИХОВАННЯ Є
  274. ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ВИХОВАННЯ
  275. МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ – ЦЕ
  276. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ЦЕ
  277. ДИДАКТИЧНІ ЗДІБНОСТІ
  278. КОМУНІКАТИВНІ ЗДІБНОСТІ
  279. ПЕРЦЕПТИВНІ ЗДІБНОСТІ
  280. ГНОСТИЧНІ ЗДІБНОСТІ
  281. ПРОЕКЦІЙНІ ЗДІБНОСТІ
  282. РОЗДІЛИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
  283. ВИДИ НАВЧАННЯ
  284. ВИДИ НАУЧІННЯ
  285. СКЛАДОВІ У СТРУКТУРІ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА
  286. ВИДИ ІНДИВІДУАЛІЗОВАНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ
  287. ПЕДАГОГІЧНА ЗАДАЧА ВИНИКАЄ
  288. ЯКЕ З ТВЕРДЖЕНЬ Є ПРАВИЛЬНИМ
  289. УЧБОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ КОМПОНЕНТИ
  290. ПІД ЗДІБНОСТЯМИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗУМІЮТЬ
  291. ПЕДАГОГІЧНА ЗАДАЧА ВИНИКАЄ
  292. ЯКЕ З ТВЕРДЖЕНЬ Є ПРАВИЛЬНИМ
  293. ДО ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ВІДНОСЯТЬ
  294. ОСНОВНИМИ ФАКТОРАМИ РОЗВИТКУ Є
  295. ПОКАЗНИКАМИ РОЗВИТКУ Є
  296. АКСЕЛЕРАЦІЯ – ЦЕ
  297. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  298. СЕНЗИТИВНИМИ ПЕРІОДАМИ РОЗВИТКУ Є:
  299. МЕТОД ПСИХОЛОГІЇ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ В ОДНОЧАСНОМУ ПОРІВНЯННІ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП ДОСЛІДЖУВАНИХ, ЦЕ:
  300. РУШІЙНИМИ СИЛАМИ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ Є

    301.