Волинський національний університет імені Лесі Українки

Центр інноваційних технологій та компютерного тестування

Тест ::: 014 Середня освіта / Середня освіта. Біологія, природознавство, здоров’я людини

Розробники:
Дата генерації: 04.07.2023

    Тема :: Блок 1 Ботаніка, Фізіологія та біохімія рослин, Мікробіологія, Вірусологія

  1. ТВІРНІ ТКАНИНИ РОСЛИН:
  2. ЗА ДОПОМОГОЮ БІЧНИХ ТВІРНИХ ТКАНИН ВІДБУВАЄТЬСЯ:
  3. ЗА РАХУНОК ДІЯЛЬНОСТІ КАМБІЮ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:
  4. ЗА ДОПОМОГОЮ ВСТАВНИХ ТВІРНИХ ТКАНИН У РОСЛИН ВІДБУВАЄТЬСЯ:
  5. НА ВІДМІНУ ВІД СУДИН, ТРАХЕЇДИ РОСЛИН МАЮТЬ:
  6. ВЕРХІВКОВІ ТВІРНІ ТКАНИНИ РОСЛИН:
  7. НА ВІДМІНУ ВІД ТРАХЕЇД, СУДИНИ РОСЛИН:
  8. ПРОВЕДЕННЯ ВОДИ РОСЛИНОЮ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:
  9. СИТОВИДНІ ТРУБКИ СКЛАДАЮТЬСЯ З ВЕРТИКАЛЬНОГО РЯДУ:
  10. ВОДНІ РОЗЧИНИ МІНЕРАЛЬНИХ І НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН ПЕРЕСУВАЮТЬСЯ РОСЛИНОЮ:
  11. МЕХАНІЧНІ ТКАНИНИ РОСЛИН ВИКОНУЮТЬ ТАКІ ФУНКЦІЇ:
  12. СУДИННО-ВОЛОКНИСТИМИ ПУЧКАМИ НАЗИВАЮТЬ ТЯЖІ ТКАНИН У РОСЛИН:
  13. ПЕРЕСУВАННЯ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН РОСЛИНОЮ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО:
  14. РІЧНІ КІЛЬЦЯ У ДЕРЕВ УТВОРЕНІ:
  15. СУТО ЗАХИСНИМ ПОКРИВОМ БАГАТОРІЧНИХ СТОВБУРІВ ДЕРЕВ ВИСТУПАЄ:
  16. НА ВІДМІНУ ВІД КОРЕНЯ, СТЕБЛО МАЄ:
  17. КАМБІЙ В СТЕБЛІ ВІДКЛАДАЄ ДО СЕРЕДИНИ КЛІТИНИ:
  18. ЗОНИ КІНЧИКА МОЛОДОГО КОРЕНЯ РОЗТАШОВАНІ У ТАКОМУ ПОРЯДКУ:
  19. ФУНКЦІЮ ЗАНУРЕННЯ КОРЕНЯ В ГРУНТ ВИКОНУЄ:
  20. ЯКА ЗОНА КОРЕНЯ НАЙДОВША:
  21. В ЯКІЙ ЗОНІ КОРЕНЯ УТВОРЮЮТЬСЯ БІЧНІ КОРІНЦІ:
  22. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ ПЕРЕСУВАЮТЬСЯ РОСЛИНОЮ:
  23. В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЦИЛІНДРІ КОРЕНЯ ЗАВЖДИ МОЖНА ЗНАЙТИ:
  24. У ВСИСНІЙ ЗОНІ КОРЕНЯ ФУНКЦІЮ ЗАХИСТУ ВНУТРІШНІХ ТКАНИН ВИКОНУЄ:
  25. ЯКІ ПРОВІДНІ ПУЧКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ СТЕБЛА ГАРБУЗА:
  26. ЯКИЙ ПРОВІДНИЙ ЦЛІНДР ХАРАКТЕРНИЙ ДЛЯ КОРЕНЯ ОДНОДОЛЬНИХ:
  27. ЯКЕ ТВЕРДЖЕННЯ ПРО ТКАНИНИ РОСЛИН Є ВІРНИМ? ВОНИ:
  28. ЯКА ВТОРИННА ПОКРИВНА ТКАНИНА РОСЛИН:
  29. ЯКІ ПРОВІДНІ ПУЧКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ СТЕБЛА КУКУРУДЗИ:
  30. ЩО РОЗРІЗНЯЄ ПЕРВИННУ АНАТОМІЧНУ БУДОВУ СТЕБЛА І КОРЕНЯ:
  31. ДЛЯ ЯКОЇ СТЕЛИ ХАРАКТЕРНА СЕРЦЕВИНА:
  32. ОБЕРІТЬ, ЯКІ З НАВЕДЕНИХ РИС БУДОВИ ЧИ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПРИТАМАННІ КЛІТИНАМ СИНЬО-ЗЕЛЕНИХ ВОДОРОСТЕЙ:
  33. ЯКА ТКАНИНА РОСЛИН НАЛЕЖИТЬ ДО СКЛАДНИХ:
  34. ДО БЕНТОСНИХ НАЛЕЖИТЬ ВОДОРІСТЬ:
  35. ДЛЯ ЯКОЇ СТРУКТУРИ ХАРАКТЕРНІ ПОЯСКИ КАСПАРІ:
  36. ОЗНАКА, ХАРАКТЕРНА ДЛЯ МОХОПОДІБНИХ:
  37. ЗНАЧЕННЯ РІЗНОМАНІТНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ СЛАНІ ВОДОРОСТЕЙ:
  38. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РОДИНИ MAGNOLIACEAE:
  39. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РОДИНИ RANUNCULACEAE:
  40. ЩОРОКУ ЗМІНЮЮТЬ ЛИСТКИ НА НОВІ ТАКІ ГОЛОНАСІННІ:
  41. ЯКА ОЗНАКА ХАРАКТЕРИЗУЄ ГАМЕТОФІТ ХВОЩА ПОЛЬОВОГО:
  42. ГЕТЕРОСТИЛІЯ ТРАПЛЯЄТЬСЯ У ВИДІВ З РОДИНИ:
  43. ПЛІД БІБ ВЛАСТИВИЙ:
  44. ДО РОДИНИ LAMIACEAE НАЛЕЖАТЬ:
  45. ДО РОДИНИ OLEACEAE НАЛЕЖАТЬ:
  46. ПЛЕОМОРФІЗМ – ЦЕ:
  47. Р. КОХ ОДЕРЖАВ НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ ЗА:
  48. ЯКИЙ УЧЕНИЙ ДОВІВ, ЩО ЗБУДНИКАМИ РІЗНИХ БРОДІНЬ Є РІЗНІ МІКРООРГАНІЗМИ:
  49. А. ВАН ЛЕВЕНГУК НАЗВАВ МІКРООРГАНІЗМИ:
  50. ДВОДОМНИМИ Є РОСЛИНИ З РОДИНИ:
  51. АВТОТРОФИ – ЦЕ:
  52. ПЕРИТРИХ - ЦЕ БАКТЕРІЯ З:
  53. ДО ЕУМІЦЕТІВ НАЛЕЖАТЬ:
  54. ЯКІ ТВЕРДЖЕННЯ ПРО ВАКУОЛІ КЛІТИНИ ДРІЖДЖІВ Є ПРАВИЛЬНИМИ:
  55. ДО ФІКОМІЦЕТІВ НАЛЕЖАТЬ:
  56. МІКРООРГАНІЗМИ, ЯКІ РОСТУТЬ ЗА НИЗЬКОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ КИСНЮ, НАЗИВАЮТЬ:
  57. БІОМАСА КУЛЬТУРИ - ЦЕ:
  58. ОРГАНІЗМИ, ЯКІ ОДЕРЖУЮТЬ ЕНЕРГІЮ ШЛЯХОМ ОКИСНЕННЯ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК, ЩО СЛУГУЮТЬ ДЛЯ НИХ І ДЖЕРЕЛОМ КАРБОНУ, ЗА ТИПОМ ЖИВЛЕННЯ Є:
  59. ЯКІ БАКТЕРІЇ НАЛЕЖАТЬ ДО КАТЕГОРІЇ «ЕУБАКТЕРІЇ, ПОЗБАВЛЕНІ КЛІТИННОЇ СТІНКИ»:
  60. ЩО ТАКЕ КЛОН:
  61. МОРФОЛОГІЧНИМИ ОЗНАКАМИ БАКТЕРІЙ Є:
  62. БІОХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ БАКТЕРІЙ Є:
  63. ЕФЕКТ ПАСТЕРА ПОЛЯГАЄ У:
  64. БАКТЕРІЇ МОЖУТЬ РОЗЩЕПЛЮВАТИ ВУГЛЕВОДИ:
  65. АМФІБОЛІТИ – ЦЕ:
  66. ЯКУ СИРОВИНУ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ОЦТОВОЇ КИСЛОТИ У ПРОМИСЛОВИХ МАСШТАБАХ?
  67. ПЕРША ПАСТЕРІВСЬКА СТАНЦІЯ З ВИРОБНИЦТВА ВАКЦИН БУЛА ОРГАНІЗОВАНА В ОДЕСІ:
  68. ТЕРМІН «ВІРУС» ЗАПРОПОНУВАВ:
  69. ДЕ ЗНАЙШЛИ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПЕКТИНОЛІТИЧНІ КЛОСТРИДІЇ:
  70. СТРУКТУРНІ БІЛКИ, ЯКІ КОДУЮТЬСЯ ГЕНОМОМ ВІРУСА, – ЦЕ:
  71. КОР – ЦЕ:
  72. НАЙБІЛЬШ ПРАВДОПОДІБНОЮ ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКА ГІПОТЕЗА ПРО ПОХОДЖЕННЯ ВІРУСІВ:
  73. СИНТЕЗ ВІРУСНИХ БІЛКІВ У КЛІТИНІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ:
  74. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП (ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД) ВЗАЄМОДІЇ ВІРУСА ІЗ КЛІТИНОЮ СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ ТАКИХ ПРОЦЕСІВ:
  75. НАЙБІЛЬШЕ ЗАСТОСУВАННЯ ФАГИ ЗНАЙШЛИ У:
  76. БАКТЕРІОФАГИ (ФАГИ) – ЦЕ:
  77. ВИХІД ВІРУСІВ ІЗ КЛІТИНИ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ СУПЕРКАПСИДУ (АДЕНОВІРУСИ, ПІКОРНАВІРУСИ), МОЖЕ ВІДБУВАТИСЯ:
  78. ФАГИ ВІДНОСНО БАКТЕРІЇ Є:
  79. ПРОФАГ – ЦЕ:
  80. ВІРУСНИЙ ХЛОРОЗ РОСЛИН ПОВ’ЯЗАНИЙ ІЗ:
  81. ЩЕ ДОСІ НЕ РОЗРОБЛЕНА ОСТАТОЧНА ТАКСОНОМІЯ ФІТОПАТОГЕННИХ ВІРУСІВ, ОСКІЛЬКИ:
  82. ФІТОПАТОГЕННІ ВІРУСИ СПОЧАТКУ АТАКУЮТЬ:
  83. ПІД ПАНДЕМІЄЮ РОЗУМІЮТЬ:
  84. ПРІОНИ – ЦЕ:
  85. ВІРУСИ ЯК ІНФЕКЦІЙНІ АГЕНТИ:
  86. ПІД ЕПІДЕМІЄЮ РОЗУМІЮТЬ:
  87. ПРОДУКЦІЯ ІНТЕРФЕРОНУ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ:
  88. КЛІТИННІ МЕМБРАНИ ПОБУДОВАНІ З:
  89. З ЧОГО ФОРМУЮТЬСЯ ПЛАСТИДИ:
  90. ШВИДКІСТЬ ІНДУКЦІЇ ІНТЕРФЕРОНУ:
  91. У ЯКИХ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТАХ КЛІТИНИ МАЄ МІСЦЕ ПОГЛИНАННЯ ЕНЕРГІЇ КВАНТІВ СВІТЛА:
  92. ПЛАЗМОЛІЗ – ЦЕ:
  93. В КЛІТИНАХ ЯКИХ РОСЛИН ОСМОТИЧНИЙ ТИСК КЛІТИННОГО СОКУ НАЙБІЛЬШИЙ:
  94. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ОСМОТИЧНИЙ ТИСК У КЛІТИНІ, ВМІЩЕНІЙ У ГІПЕРТОНІЧНИЙ РОЗЧИН:
  95. В ЯКОМУ ВИПАДКУ ТУРГОРНИЙ ТИСК РІВНИЙ 0:
  96. В ЯКІЙ ЧАСТИНІ ХЛОРОПЛАСТА ЛОКАЛІЗОВАНІ ЙОГО ПІГМЕНТНІ СИСТЕМИ:
  97. ЯКІ ВЛАСТИВОСТІ КЛІТИН ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ РОЗВИТКУ ВОДНОГО ДЕФІЦИТУ:
  98. ЯКІ ФАКТОРИ, ВИХОДЯЧИ ІЗ ЗАГАЛЬНОГО РІВНЯННЯ РЕАКЦІЇ ФОТОСИНТЕЗУ, ПОВИННІ ВПЛИВАТИ НА ШВИДКІСТЬ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ:
  99. ЯКІ ПРОМЕНІ СПЕКТРУ ПОГЛИНАЮТЬСЯ ХЛОРОФІЛОМ:
  100. ЯКА РЕЧОВИНА УТВОРЮЄТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ РЕАКЦІЇ ХЛОРОФІЛУ З СЛАБКОЮ СОЛЯНОЮ КИСЛОТОЮ:
  101. ЯКІ ПРОМЕНІ СВІТЛА ПОГЛИНАЮТЬСЯ КАРОТИНОЇДАМИ:
  102. ЯКІ РЕЧОВИНИ УТВОРЯТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ВЗАЄМОДІЇ ХЛОРОФІЛУ З ЛУГОМ:
  103. ДО ЯКОГО ЕТАПУ СВІТЛОВОЇ ФАЗИ ФОТОСИНТЕЗУ ВІДНОСИТЬСЯ ТРАНСПОРТ ЕЛЕКТРОНІВ ПО ЕЛЕКТРОННО-ТРАНСПОРТНОМУ ЛАНЦЮГУ:
  104. ЯКІ ОРГАНІЗМИ НАЗИВАЮТЬ АВТОТРОФАМИ:
  105. ЗА ЯКИХ УМОВ ПРОЦЕС ФОТОСИНТЕЗУ МОЖЕ ПРОХОДИТИ В ТЕМРЯВІ:
  106. ЯКІ РЕЧОВИНИ УТВОРЮЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ ФОТОСИНТЕЗУ:
  107. ПІД ЧАС ЯКОГО ЕТАПУ ФОТОСИНТЕЗУ ВІДБУВАЮТЬСЯ РЕАКЦІЇ ФОТОФОСФОРИЛЮВАННЯ:
  108. ДЛЯ ЯКОЇ СТАДІЇ АЕРОБНОЇ ФАЗИ ДИХОТОМІЧНОГО ШЛЯХУ ОКИСЛЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПОТРІБЕН КИСЕНЬ:
  109. СКІЛЬКИ МОЛЕКУЛ АТФ СИНТЕЗУЄТЬСЯ ПРИ ОКИСЛЕННІ ОДНІЄЇ МОЛЕКУЛИ ГЛЮКОЗИ ПО ПЕНТОЗОФОСФАТНОМУ ШЛЯХУ:
  110. ЯКА РЕЧОВИНА Є КІНЦЕВИМ ПРОДУКТОМ ГЛІКОЛІЗУ:
  111. ДЕ ЛОКАЛІЗОВАНІ ФЕРМЕНТИ ЦИКЛУ КРЕБСА:
  112. ЧОМУ ПРИ НЕСТАЧІ МАГНІЮ В РОСЛИНАХ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ РІЗКЕ ЗНИЖЕННЯ ВМІСТУ БІЛКІВ:
  113. ЯКИЙ ЕЛЕМЕНТ, ЩО ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ КАТАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ ФЕРМЕНТІВ (ЦИТОХРОМІВ, ПЕРОКСИДАЗИ, КАТАЛАЗИ), НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ УТВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНИКІВ ХЛОРОФІЛУ:
  114. ЯКА З ВЛАСТИВОСТЕЙ МІДІ СПРИЯЄ ПІДВИЩЕННЮ ІНТЕНСИВНОСТІ ФОТОСИНТЕЗУ:
  115. ЯКА З ФУНКЦІЙ МОЛІБДЕНУ ПОВ’ЯЗАНА З ПОПЕРЕДЖЕННЯМ ОСЛИЗНЕННЯ КЛІТИННИХ СТІНОК КОРЕНЯ:
  116. ЯКІ ОЗНАКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ГІБЕРЕЛІНІВ:
  117. ОБЕРІТЬ ДВІ ВАЖЛИВІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ, ДО СКЛАДУ ЯКИХ ВХОДИТЬ АЗОТ:
  118. В ЯКОМУ ВИПАДКУ В РОСЛИНАХ НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ УТВОРЕННЯ АНТЕЗИНУ:
  119. ЯКІ ЯВИЩА СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ ПРИ ВИХОДІ РОСЛИН ІЗ СТАНУ СПОКОЮ:
  120. ЯКІ З РІЗНОМАНІТНИХ ПРОЦЕСІВ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ ПРИ ОПАДАННІ ЛИСТЯ, КОНТРОЛЮЮТЬСЯ ЕТИЛЕНОМ:
  121. ДО КОНСТИТУЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЛЕЖАТЬ:
  122. ЯКА ГРУПА ГАЛОФІТІВ НЕ НАГРОМАДЖУЄ СОЛЕЙ ВСЕРЕДИНІ ТКАНИН, А ВИВОДИТЬ ЇХ З КЛІТИН ЗА ДОПОМОГОЮ СЕКРЕТОРНИХ ЗАЛОЗ:

    123.  

    Тема :: Блок 2 Загальна цитологія та гістологія, Зоологія, Біологія індивідуального розвитку, Теорія еволюції, Екологія біологічних систем

  123. МЕЖІ ВИТРИВАЛОСТІ ВИДУ МІЖ КРИТИЧНИМИ ТОЧКАМИ ДІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ФАКТОРА, НАЗИВАЮТЬ:
  124. ЯКИЙ ГОРМОН ВИДІЛЯЄ ЖОВТЕ ТІЛО?
  125. АДАПТАЦІЯМИ ОРГАНІЗМІВ ДО АНЕМОХОРІЇ Є:
  126. В ОСНОВУ КЛАСИФІКАЦІЇ ЖИТТЄВИХ ФОРМ РОСЛИН К. РАУНКІЄРА ПОКЛАДЕНО:
  127. ОРГАНІЗМИ, ЩО МЕШКАЮТЬ НА ДНІ ВОДОЙМ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  128. ЯКІ РЕЧОВИНИ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У РОЗЧИНЕННІ ЯЙЦЕВИХ ОБОЛОНОК ПРИ ЗАПЛІДНЕННІ?
  129. ПОХІДНІ ЕКТОДЕРМИ:
  130. ПОХІДНІ МЕЗОДЕРМИ:
  131. ЩО ТАКЕ ПОЛІСПЕРМІЯ?
  132. ТИПИ РЕГЕНЕРАЦІЇ:
  133. ПРОВІЗОРНІ (ТИМЧАСОВІ) ОРГАНИ ЗАРОДКА ПТАХІВ:
  134. ЯКІ ТВАРИНИ НАЛЕЖАТЬ ДО АНАМНІЙ?
  135. НЕЙРУЛЯЦІЯ – ЦЕ:
  136. ТИПИ МЕТАМОРФОЗІВ:
  137. ЯКІ ТВАРИНИ РОЗВИВАЮТЬСЯ З МЕТАМОРФОЗОМ?
  138. ГАСТРУЛЯЦІЯ – ЦЕ:
  139. ЩО ВКЛЮЧАЄ ПРОЦЕС БЛАСТУЛЯЦІЇ:
  140. У ЯКИХ ТВАРИН ВІДСУТНЯ МЕЗОДЕРМА?
  141. ТИПИ ПЛАЦЕНТ У ССАВЦІВ:
  142. СПОСОБИ ГАСТРУЛЯЦІЇ:
  143. ДО ОСНОВНИХ СПОСОБІВ ЗАКЛАДКИ МЕЗОДЕРМИ НАЛЕЖАТЬ:
  144. ТВАРИНИ ЯКИХ ТИПІВ НАЛЕЖАТЬ ДО ВТОРИННОРОТИХ?
  145. КОСНА РЕЧОВИНА БІОСФЕРИ – ЦЕ:
  146. ПРИЧИНОЮ КИСЛОТНИХ ДОЩІВ Є НАДХОДЖЕННЯ В АТМОСФЕРУ У ВЕЛИКИХ ОБ’ЄМАХ СПОЛУК:
  147. КЛАСИФІКАЦІЯ ЯЄЦЬ ЗА КІЛЬКІСТЮ ЖОВТКА:
  148. ОНТОГЕНЕЗ – ЦЕ:
  149. КЛІМАКСОВА ЕКОСИСТЕМА – ЦЕ:
  150. ОРГАНІЗМИ, ЯКІ ЖИВУТЬ ЗА РАХУНОК МЕРТВОЇ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ, ПЕРЕВОДЯЧИ ЇЇ В НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  151. ПОПУЛЯЦІЯ – ЦЕ:
  152. ПРОЦЕС, ПРИ ЯКОМУ ЧАСТИНА МОЛОДИХ ОСОБИН РЕГУЛЯРНО ЗАЛИШАЄ ПОПУЛЯЦІЇ, ПОПОВНЮЮЧИ СУСІДНІ АБО ЗАСЕЛЯЮЧИ НОВІ, ЩЕ НЕ ЗАЙНЯТІ ВИДОМ ТЕРИТОРІЇ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  153. ПЕРЕНЕСЕННЯ ТВАРИНАМИ ІНШИХ, МЕНШИХ ЗА РОЗМІРАМИ ТВАРИН, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  154. УГРУПОВАННЯ ВИДІВ, ЯКІ СПІЛЬНО МЕШКАЮТЬ І ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ, НАЗИВАЮТЬ:
  155. ФОТОПЕРІОДИЗМ – ЦЕ:
  156. БУДЬ-ЯКУ, ФІЗИЧНУ ЧИ ХІМІЧНУ, ЗМІНУ УМОВ МЕШКАННЯ ОДНОГО ВИДУ В РЕЗУЛЬТАТІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ІНШОГО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:
  157. УЗБЕРЕЖНА СМУГА СВІТОВОГО ОКЕАНУ, ЩО ЗАЛИВАЄТЬСЯ ВОДОЮ ПІД ЧАС ПРИПЛИВІВ І ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ПРИ ВІДПЛИВАХ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  158. ТЕПЛОКРОВНИМ ТВАРИНАМ НА ВІДМІНУ ВІД ХОЛОДНОКРОВНИХ ВЛАСТИВА:
  159. КРІОФІЛИ – ЦЕ ОРГАНІЗМИ:
  160. ЧИМ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ ВНУТРІШНІЙ СКЕЛЕТ ЛАНЦЕТНИКА:
  161. ОБЕРІТЬ ТИП ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ХОРДОВИХ:
  162. ОБЕРІТЬ СТРУКТУРУ, ЯКА ЛЕЖИТЬ В ОСНОВІ ВІЙКИ АБО ДЖГУТИКА:
  163. ОБЕРІТЬ, ЗВІДКИ ДО ЛІЗОСОМ ТА ЕНДОСОМ НАДХОДЯТЬ КИСЛІ ГІДРОЛАЗИ:
  164. ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ КРУГЛОРОТИХ ПРЕДСТАВЛЕНІ:
  165. СКІЛЬКИ СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У КРУГЛОРОТИХ?
  166. ЯК ВІДКРИВАЮТЬСЯ НАЗОВНІ ОТВОРИ ДИХАЛЬНИХ МІШКІВ У МІКСИН?
  167. ЯКОГО ТИПУ КРОВОНОСНА СИСТЕМА АСЦИДІЙ?
  168. ЯКА КРОВ Є У СЕРЦІ ПЕРВИННОВОДНИХ ХРЕБЕТНИХ:
  169. ЩО ТАКЕ АМНІОН:
  170. ЯКЩО ВІСЦЕРАЛЬНА ЧАСТИНА ЧЕРЕПА ПРИЄДНАНА ДО МОЗКОВОЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ГІОМАНДИБУЛЯРЕ, ТО ТАКИЙ ЧЕРЕП НАЗИВАЄТЬСЯ:
  171. ЧИМ УТВОРЕНИЙ СПИННО-МОЗКОВИЙ КАНАЛ У РИБ:
  172. ЩО ТАКЕ АРТЕРІАЛЬНИЙ КОНУС У ХРЯЩОВИХ РИБ?
  173. ЯКІ ХРЕБЦІ Є У ЛОПАТЕПЕРИХ ТА ПРОМЕНЕПЕРИХ РИБ?
  174. ЯКА КРОВ ПОСТУПАЄ ВІД СЕРЦЯ У СИСТЕМНІ ДУГИ АОРТИ ЗЕМНОВОДНИХ:
  175. ЯКІ НИРКИ ФУНКЦІОНУЮТЬ У ДОРОСЛИХ ЗЕМНОВОДНИХ:
  176. СКІЛЬКИ КРОВОНОСНИХ СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У ПЛАЗУНІВ:
  177. ЯКОГО ТИПУ ОБМІН РЕЧОВИН У ПТАХІВ:
  178. ОБЕРІТЬ, ЯКІ М’ЯЗИ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ ВПЕРШЕ У ПЛАЗУНІВ:
  179. СКІЛЬКИ ВІДДІЛІВ Є У ШЛУНКУ ПТАХІВ:
  180. ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ПЕРА, ЩО МАЮТЬ ВКОРОЧЕНИЙ СТРИЖЕНЬ І ПОЗБАВЛЕНІ БОРІДОК ДРУГОГО ПОРЯДКУ:
  181. З ЧИМ ПОВ’ЯЗАНА ВІДСУТНІСТЬ ЗУБІВ У ПТАХІВ:
  182. ІНВАЗІЙНОЮ СТАДІЄЮ КОКЦИДІЙ РОДУ EIMERIA Є:
  183. ЯКІ ЗУБИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ХИЖИХ ССАВЦІВ ЗА ХАРАКТЕРОМ РОЗМІЩЕННЯ ЕМАЛІ НА ЖУВАЛЬНІЙ ПОВЕРХНІ КУТНІХ ЗУБІВ:
  184. ГУБКИ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ТИМ, ЩО:
  185. ІНФУЗОРІЯ-ТУФЕЛЬКА НЕ МАЄ:
  186. ДО ТВАРИННИХ ДЖГУТИКОВИХ НАЛЕЖАТЬ:
  187. ПРОМІЖНИМ ХАЗЯЇНОМ ДЛЯ МАЛЯРІЙНОГО ПЛАЗМОДІЯ Є:
  188. ПРОЦЕС ЗЛИТТЯ ЧОЛОВІЧОЇ ТА ЖІНОЧОЇ ГАМЕТ, ЯКІ МАЮТЬ ОДНАКОВІ РОЗМІРИ МАЮТЬ НАЗВУ:
  189. МІРАЦИДІЙ – ЦЕ ЛИЧИНКА ТРЕМАТОД, ЯКА:
  190. ЛЮДИНА ЗАРАЖАЄТЬСЯ БИЧАЧИМ ЦІП’ЯКОМ НА СТАДІЇ:
  191. СЕНСИЛА – ЦЕ:
  192. ЛИЧИНКА, ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ У ЗАПЛІДНЕНОМУ ЯЙЦІ ЦЕСТОД НАЗИВАЄТЬСЯ:
  193. ДО КОМАХ ІЗ ПОВНИМ ПЕРЕТВОРЕННЯМ ВІДНОСЯТЬ:
  194. У БИЧАЧОГО ЦІП’ЯКА ФІНА ТИПУ:
  195. ЛЮДИНА МОЖЕ ЗАРАЗИТИСЯ ТРИХІНЕЛОЮ СПІРАЛЬНОЮ:
  196. ДО БІОХІМІЧНИХ АДАПТАЦІЙ НА РІВНІ ОРГАНІЗМУ НАЛЕЖАТЬ:
  197. ВИДИ, ЯКІ ЗДАТНІ ПРИСТОСОВУВАТИСЯ ДО РІЗНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ (ШИРОКОГО ДІАПАЗОНУ ФАКТОРІВ СЕРЕДОВИЩА), НАЗИВАЮТЬСЯ:
  198. ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРНІ РИСИ, ВЛАСТИВІ ТІЛЬКИ ЖИВИМ ІСТОТАМ:
  199. ОРГАНИ, ЩО ВТРАТИЛИ В ПРОЦЕСІ ЕВОЛЮЦІЇ ТИПОВЕ ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ (ВОНИ ЗАКЛАДАЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ, АЛЕ ПОВНІСТЮ НЕ РОЗВИВАЮТЬСЯ), НАЗИВАЮТЬ:
  200. ДОБЕРІТЬ ПРИКЛАД ІДІОАДАПТАЦІЇ:
  201. ПРИРОДНИЙ ДОБІР, ЗАВДЯКИ ЯКОМУ ЗНИЩУЮТЬСЯ ОСОБИНИ З РІЗКИМИ ВІДХИЛЕННЯМИ:
  202. ОБЕРІТЬ, ЯКІ З ПРИВЕДЕНИХ ПАР УТВОРЕНЬ АНАЛОГІЧНІ:
  203. ОБЕРІТЬ ФОРМИ НЕ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ:
  204. ОБЕРІТЬ ВИДИ ІЗОЛЯЦІЇ НЕ БІОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ:
  205. ОБЕРІТЬ ЕЛЕМЕНТАРНУ ОДИНИЦЮ ЕВОЛЮЦІЇ:
  206. ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН "КАТАГЕНЕЗ"?
  207. ВИЗНАЧИТИ КРИТЕРІЙ ВИДУ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ВИЗНАЧНИКАХ РОСЛИН АБО ТВАРИН:
  208. ЯКІ ЗМІНИ В БУДОВІ РОСЛИН МОЖНА НАЗВАТИ АРОМОРФОЗАМИ:
  209. ПРОЦЕС ПОВТОРЕННЯ ФІЛОГЕНЕТИЧНИХ ОЗНАК В ОНТОГЕНЕЗІ НАЗИВАЮТЬ:
  210. ПОЯВА У ОРГАНІЗМІВ ОЗНАК, ЩО НЕТИПОВІ КОНКРЕТНОМУ ВИДУ, АЛЕ ЗУСТРІЧАЛИСЯ У ВІДДАЛЕНИХ ПРЕДКІВ, МАЄ НАЗВУ:
  211. ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ЖИТТЯ, ЩО ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У БУДОВІ, ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ, ПОВЕДІНЦІ, МАЄ НАЗВУ:
  212. ПОЯСНИТИ ЗНАЧЕННЯ "АНАЛОГІЯ У ФІЛОГЕНЕТИЦІ":
  213. ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ О. М. СЄВЕРЦЕВА, ЯКЩО В ОНТОГЕНЕЗІ ВИНИКАЄ ЗМІЩЕННЯ ОРГАНІВ ЗА ЧАСОМ ЇХ ЗАКЛАДЕННЯ, ЦЕ:
  214. ГОЛОВНИЙ МОЗОК ГОЛОВОНОГИХ МОЛЮСКІВ ПРОНИЗУЄ:
  215. ЯКА ТЕОРІЯ ВВАЖАЄ МУТАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ГОЛОВНИМ ФАКТОРОМ, СПРЯМОВУЮЧИМ ЕВОЛЮЦІЮ:
  216. МАЛЬПІГІЄВІ СУДИНИ КОМАХ ВІДКРИВАЮТЬСЯ:
  217. ДО СКЛАДУ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ НАЛЕЖАТЬ:
  218. ЧЕРЕВОНОГІ МОЛЮСКИ ДИХАЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ:
  219. У ПАВУКОПОДІБНИХ Є ТАКІ ОРГАНИ ДИХАННЯ:
  220. У ШЛУНКУ РІЧКОВОГО РАКА ВИДІЛЯЮТЬ ТАКІ ЧАСТИНИ:
  221. НА ГОЛОВІ У КОМАХ ЗНАХОДИТЬСЯ:
  222. У РАКОПОДІБНИХ ПОРОЖНИНА ТІЛА:
  223. ВIДСУТНIСТЬ КЛIТИН IНШИХ ТКАНИН ТА НЕКЛIТИННИХ ФОРМ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ, ГРАНИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, ПОЛЯРНА ДИФЕРЕНЦIАЦIЯ КЛIТИН ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:
  224. ОБЕРІТЬ, ЩО ТАКЕ ТИГРОЇДНА РЕЧОВИНА, ЯКА НАЯВНА В ЦИТОПЛАЗМІ НЕЙРОНІВ:
  225. ОДНОШАРОВИЙ ОДНОРЯДНИЙ ПЛОСКИЙ ЕПIТЕЛIЙ У ССАВЦIВ ВИСТИЛАЄ:
  226. ОБЕРІТЬ, З ЯКИХ ШАРІВ СКЛАДАЄТЬСЯ БАЗАЛЬНА МЕМБРАНА:
  227. ОБЕРІТЬ, ЩО НАЗИВАЄТЬСЯ САРКОМЕРОМ:
  228. ВІДСУТНІСТЬ СУДИН, ЗДАТНІСТЬ ДО БЕЗПЕРЕРВНОГО РОСТУ, ПОРІВНЯНО НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ МЕТАБОЛІЗМУ, МІЦНІСТЬ ТА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:
  229. ПРОВЕДЕННЯ НЕРВОВИХ ІМПУЛЬСІВ В СЕРЕДИНУ ПОПЕРЕЧНОПОСМУГОВАНОГО М’ЯЗОВОГО ВОЛОКНА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ:
  230. ОБЕРІТЬ, ДЕ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ МОЖНА ВИЯВИТИ ЕЛАСТИЧНУ ХРЯЩОВУ ТКАНИНУ:
  231. ОБЕРІТЬ, ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ЗАПАСНІ СПОЛУКИ АБО ПРОДУКТИ ОБМІНУ РЕЧОВИН, ЯКІ РОЗТАШОВАНІ У ЦИТОПЛАЗМІ:
  232. ОБЕРІТЬ, ЩО ТАКЕ МІКРОТРУБОЧКИ:
  233. ОБЕРІТЬ, ЯК ВИГЛЯДАЮТЬ ЖИРОВІ ВКЛЮЧЕННЯ НА ПРЕПАРАТАХ, ЯКІ ВИГОТОВЛЕНІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СПИРТУ:
  234. ОБЕРІТЬ, ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ БІЛКИ, ЯКІ ПРОНИЗУЮТЬ ПЛАЗМОЛЕМУ НАСКРІЗЬ:
  235. ОБЕРІТЬ НАЗВУ ОСНОВНОЇ ЗАПАСНОЇ РЕЧОВИНИ ПРОКАРІОТНИХ КЛІТИН:
  236. ОБЕРІТЬ, ЧЕРЕЗ ЯКУ ПОВЕРХНЮ В СТІНКИ ЦИСТЕРН КОМПЛЕКСУ ГОЛЬДЖІ ПРОНИКАЮТЬ БІЛКИ:

    237.  

    Тема :: Блок 3 Анатомія людини, Фізіологія людини і тварин, Імунологія

  237. СУЦІЛЬНИЙ (ГЛАДЕНЬКИЙ) ТЕТАНУС ВИНИКАЄ В УМОВАХ, КОЛИ ПОВТОРНІ НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ НАДХОДЯТЬ ТАК ЧАСТО, ЩО СПІВПАДАЮТЬ З:
  238. ВЕЛИКІ РУХОВІ ОДИНИЦІ ПЕРЕВАЖНО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ М’ЯЗІВ:
  239. ЯКИЙ ТИП СКОРОЧЕННЯ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ШВИДКІСНІ СИЛОВІ РУХИ:
  240. НАЙМЕНША СИЛА ПОДРАЗНИКА (ПРИ НЕОБМЕЖЕНІЙ ТРИВАЛОСТІ ДІЇ), ЩО ВИКЛИКАЄ РЕАКЦІЮ-ВІДПОВІДЬ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  241. НЕПОВНИЙ (ЗУБЧАСТИЙ) ТЕТАНУС ВИНИКАЄ В УМОВАХ, КОЛИ ПОВТОРНІ НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ НАДХОДЯТЬ ТАК ЧАСТО, ЩО СПІВПАДАЮТЬ З:
  242. ВИНИКНЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ В ЗБУДЛИВИХ ТКАНИНАХ ЗУМОВЛЕНЕ ЗМІНОЮ ІОННОЇ ПРОНИКНОСТІ КЛІТИННОЇ МЕМБРАНИ ПРИ ДІЇ НА КЛІТИНУ ПОДРАЗНИКА. ПРИ ЦЬОМУ ПРОНИКНІСТЬ МЕМБРАНИ ДЛЯ ІОНІВ НАТРІЮ:
  243. ЯКА СТРУКТУРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ Є ВИЩИМ ІНТЕГРАТИВНИМ ЦЕНТРОМ ВЕГЕТАТИВНИХ ТА ЕНДОКРИННИХ ФУНКЦІЙ:
  244. ЕЛЕКТРОПОЗИТИВНИЙ ЗАРЯД В СТАНІ СПОКОЮ ЗНАХОДИТЬСЯ:
  245. В СТАНІ СПОКОЮ МЕМБРАНА НЕРВОВИХ КЛІТИН НАЙБІЛЬШ ПРОНИКНА ДЛЯ ІОНІВ:
  246. ЗА БІОЛОГІЧНИМ ЗНАЧЕННЯМ ПОДРАЗНИКИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
  247. ЕНДОКРИННІ ЗАЛОЗИ:
  248. ВЕЛИКЕ КОЛО КРОВООБІГУ:
  249. РЕФЛЕКТОРНА ДУГА (ПРОСТА) СКЛАДАЄТЬСЯ:
  250. АНАЛІЗАТОР СКЛАДАЄТЬСЯ:
  251. ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА СКЛАДАЄТЬСЯ З:
  252. АОРТА – ЦЕ:
  253. ЖИТТЄВО ВАЖЛИВІ ЦЕНТРИ – ДИХАЛЬНИЙ, СЕРЦЕБИТТЯ, СУДИННОРУХОВИЙ – РОЗМІЩЕНІ У:
  254. НЕРВОВА СИСТЕМА:
  255. ДО ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ НАЛЕЖИТЬ:
  256. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА – ЦЕ:
  257. СТАТЕВА СИСТЕМА – ЦЕ:
  258. СУДИНИ, ПО ЯКИХ КРОВ ТЕЧЕ ВІД СЕРЦЯ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  259. СКЕЛЕТ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ УТВОРЮЮТЬ:
  260. М’ЯЗ – ЦЕ ОРГАН, ЯКИЙ СКЛАДАЄТЬСЯ:
  261. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ ОДИНИЦЕЮ ЛЕГЕНІ Є:
  262. ТРАВНА СИСТЕМА – ЦЕ:
  263. ПЕРЕРАХУЙТЕ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ:
  264. ДО СКЛАДУ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ВХОДЯТЬ:
  265. СПОЛУЧЕННЯ КІСТОК БУВАЮТЬ:
  266. СКЕЛЕТ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ УТВОРЮЮТЬ:
  267. ОСНОВНА МАСА АНТИТОКСИНІВ І ПРОТИМІКРОБНИХ АНТИТІЛ НАЛЕЖИТЬ ДО:
  268. ПРОЦЕС СКЛЕЮВАННЯ АНТИГЕННИХ КОРПУСКУЛЯРНИХ ЧАСТОЧОК МОЛЕКУЛАМИ ГОМОЛОГІЧНИХ АНТИТІЛ, ЯКИЙ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ УТВОРЕННЯМ ВИДИМОГО НЕОЗБРОЄНИМ ОКОМ КОМПЛЕКСУ:
  269. ЗНАЧНО ШВИДША ТА ЕФЕКТИВНІША САНАЦІЯ ОРГАНІЗМУ ПРИ ПОВТОРНОМУ ПОТРАПЛЯННІ АНТИГЕНА У ВИПАДКУ УСПІШНОЇ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ТАКИМ ІМУНОЛОГІЧНИМ ФЕНОМЕНОМ ЯК:
  270. ОБЕРІТЬ ФУНКЦІЮ В-ЛІМФОЦИТІВ:
  271. ЗАХИСНА РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ПАТОГЕНІВ ІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПОЛЯГАЄ У РОЗПІЗНАВАННІ ПАТОГЕННА ЛІМФОЦИТАМИ, ДЕСТРУКЦІЇ ТА ЕЛІМІНАЦІЇ ПОШКОДЖЕНИХ ПАТОГЕНОМ КЛІТИН:
  272. ЦЕНТРАЛЬНИМ ОРГАНОМ ІМУННОЇ СИСТЕМИ Є:
  273. СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІМФОЇДНИЙ ОРГАН, У ЯКОМУ ПРОХОДИТЬ ЛІМФОПОЕЗ БІЛЬШОСТІ Т-ЛІМФОЦИТІВ ОРГАНІЗМУ:
  274. ЧЕРЕЗ ПЛАЦЕНТУ ЗДАТНІ ПРОНИКАТИ ІМУНОГЛОБУЛІНИ КЛАСУ:
  275. НАЙКРАЩИМИ ГЕМОЛІТИЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ВОЛОДІЮТЬ:
  276. АНТИТІЛА, ЗДАТНІ УТВОРЮВАТИ КОМПЛЕКС АНТИГЕН-АНТИТІЛО БЕЗ ПОЯВИ IN VITRO ВИДИМОГО ФЕНОМЕНА АГЛЮТИНАЦІЇ, ПРЕЦИПІТАЦІЇ ТА ЛІЗИСУ НАЗИВАЮТЬ:
  277. КУДИ ІЗ ЛІМФОВУЗЛА МІГРУЮТЬ ІМУННІ Т-ЛІМФОЦИТИ-ЕФЕКТОРИ:
  278. ОСОБЛИВІ РОЗЧИННІ БІЛКИ З ПЕВНОЮ БІОХІМІЧНОЮ СТРУКТУРОЮ, ЯКІ НАЯВНІ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ТА ІНШИХ БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ І ЯКІ ОРГАНІЗМ ВИРОБЛЯЄ ДЛЯ ЗВ’ЯЗУВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ АНТИГЕНІВ:
  279. АНАФІЛАКСІЯ ЦЕ:
  280. У СТРУКТУРНОМУ ВІДНОШЕННІ АНТИГЕН СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ ЧАСТИН:
  281. СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ, ВИКЛИКАНИЙ ВІРУСОМ ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ТАКИМИ ШЛЯХАМИ:
  282. НАЙБІЛЬШ ТРИВАЛОЮ СТАДІЄЮ РОЗВИТКУ ВІЛ-СНІДУ Є:
  283. АНТИГЕНИ, ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ ПРОДУКЦІЮ СПЕЦИФІЧНИХ АНТИТІЛ І ЗДАТНІ ВЗАЄМОДІЯТИ З НИМИ IN VIVO ТА IN VITRO НАЗИВАЮТЬ:
  284. ОДНА З ФОРМ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ, ЯКА ПОЛЯГАЄ У ФОРМУВАННІ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ ТВАРИННОГО ОРГАНІЗМУ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЛЮДИНУ, ДО РЕЧОВИН РІЗНОМАНІТНОГО СКЛАДУ ТА ПОХОДЖЕННЯ:
  285. РІЗНОВИД АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ, ПРИ ЯКИХ АЛЕРГЕН НАЛЕЖИТЬ КЛІТИНАМ ШОКОВИХ ОРГАНІВ АБО АДСОРБОВАНИЙ НА НИХ, АНТИТІЛА ПРОТИ ЦИХ АЛЕРГЕНІВ ВІДНОСЯТЬ ДО КЛАСУ IGG:
  286. ЗДАТНІСТЬ АНТИГЕНУ ВЗАЄМОДІЯТИ ТІЛЬКИ З ТИМИ АНТИТІЛАМИ Й СЕНСИБІЛІЗОВАНИМИ ЛІМФОЦИТАМИ, ЯКІ УТВОРИЛИСЯ ПІД ЙОГО ВПЛИВОМ:
  287. СПРИЙНЯТТЯ КОРОЮ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ІНФОРМАЦІЇ АКТИВУЄТЬСЯ:
  288. СВІТЛОЧУТЛИВІ КЛІТИНИ МІСТЯТЬ:
  289. СУБКОРТИКАЛЬНІ ТА КОРТИКАЛЬНІ ЦЕНТРИ ЗОРУ ЗНАХОДЯТЬСЯ В:
  290. НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ АНАЛІЗАТОРНИХ СИСТЕМ НЕСУТЬ ІНФОРМАЦІЮ ВІД ПЕРИФЕРІЇ ДО КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЧЕРЕЗ ТАЛАМУС, ЗА ВИНЯТКОМ:
  291. РЕЧОВИНИ, ЯКІ НЕСУТЬ ОЗНАКИ ГЕНЕТИЧНО ЧУЖОРІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ І ПРИ ВВЕДЕННІ В ОРГАНІЗМ ВИКЛИКАЮТЬ ІМУНОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ:
  292. СУКУПНІСТЬ ВЛАСТИВОСТЕЙ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЗУМОВЛЕНА СПАДКОВІСТЮ І ЖИТТЄВИМ ДОСВІДОМ ДАНОГО ІНДИВІДУУМА, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  293. ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА ЯКОГО АНАЛІЗАТОРА ЗНАХОДИТЬСЯ В ЛІМБІЧНІЙ СИСТЕМІ?
  294. РІЗНОВИДАМИ ВНУТРІШНЬОГО ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ Є:
  295. ОБЕРІТЬ СТРУКТУРИ МОЗКУ, ЯКІ ВХОДЯТЬ ДО КОЛА ПАПЕЦА (ЛІМБІЧНИЙ МОЗОК):
  296. РІЗНОВИДАМИ БЕЗУМОВНОГО ЗОВНІШНЬОГО ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ Є:
  297. СКЛАДНІ БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  298. УМОВНІ РЕФЛЕКСИ, ЯКІ УТВОРЮЮТЬСЯ ПІД ДІЄЮ ПРИРОДНИХ УМОВНИХ ПОДРАЗНИКІВ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  299. ДЕ В НЕЙРОНІ ВІДБУВАЄТЬСЯ КОДУВАННЯ ЗБУДЖЕННЯ:
  300. РУХОВИЙ НЕЙРОН – ЦЕ НЕРВОВА КЛІТИНА:
  301. ОБЕРІТЬ ВІДДІЛ МОЗКУ, У ЯКОМУ РОЗМІЩУЄТЬСЯ ВИЩИЙ ЦЕНТР БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ:

    302.  

    Тема :: Блок 4 Генетика, Молекулярна біологія, Біофізика, Радіобіологія, Біотехнологія

  302. ОБЕРІТЬ, ЯК ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ РЕДУПЛІКАЦІЯ ДНК:
  303. ЯКІ КОМПЛЕКСИ УТВОРЮЄ ДНК З БІЛКОМ:
  304. 3 ЯКОЮ СТРУКТУРОЮ У ЯДРІ ЗВ’ЯЗАНЕ УТВОРЕННЯ ВСІХ ВИДІВ РНК:
  305. ЯКА ІЗ СПОЛУК СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ АМІНОКИСЛОТ:
  306. ЯКА ІЗ СТРУКТУР БІЛКА Є НАЙБІЛЬШ СТІЙКОЮ:
  307. ПЕРВИННА СТРУКТУРА БІЛКА ЦЕ:
  308. ОБЕРІТЬ, ЯКІ РЕЧОВИНИ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ОДНОГО НУКЛЕОТИДА:
  309. ЯКІ ФУНКЦІЇ МОЖУТЬ ВИКОНУВАТИ БІЛКИ, ПРЕДСТАВЛЕНІ БІЛЬШОЮ КІЛЬКІСТЮ МОЛЕКУЛ НА КЛІТИНУ:
  310. ОБЕРІТЬ, ЯКИМ ТЕРМІНОМ НАЗИВАЮТЬ ПРОЦЕС ПОДВОЄННЯ МОЛЕКУЛИ ДНК:
  311. ЯКА ЗМІНА МОЛЕКУЛИ ДНК СИЛЬНІШЕ ВПЛИВАЄ НА БУДОВУ БІЛКА: ВИПАДАННЯ ОДНОГО НУКЛЕОТИДА З ТРИПЛЕТУ, ЧИ ЦІЛОГО ТРИПЛЕТА:
  312. ЩО УТВОРЮЄТЬСЯ НА РИБОСОМІ ПРИ БІОСИНТЕЗІ:
  313. ЛОКАЛЬНЕ ВПОРЯДКУВАННЯ ОКРЕМИХ ДІЛЯНОК ПОЛІМЕРНОГО ЛАНЦЮГА ЗАБЕЗПЕЧУЄ:
  314. СКІЛЬКИ НУКЛЕОТИДІВ В ДНК КОНТРОЛЮЮТЬ БІЛОК, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ З 80 АМІНОКИСЛОТ:
  315. ЩО ТАКЕ ТРАНСЛЯЦІЯ:
  316. ЩО ТАКЕ ТРАНСКРИПЦІЯ:
  317. У ДИТИНИ З ГРУПОЮ КРОВІ О (ЗА СИСТЕМОЮ АВО) НЕ МОЖЕ БУТИ (ЗА ВІДСУТНОСТІ ЕПІСТАЗУ):
  318. МУТАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ ЗМІНОЮ СТРУКТУРИ ГЕНУ:
  319. ЩО ТАКЕ ТРАНСКРИПЦІЯ?
  320. ПРИЧИНА НЕМОЖЛИВОСТІ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНА ЛЮДИНИ В КЛІТИНАХ ПРОКАРІОТІВ:
  321. СУКУПНІСТЬ ГЕНІВ В ПОПУЛЯЦІЇ АБО ВИДУ:
  322. ПРИ АЛЕЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ ГЕНІВ У ФЕНОТИПІ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ ОБИДВІ ОЗНАКИ. ЦЕ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  323. ЗАКОН ХАРДІ-ВАЙНБЕРГА ДОЗВОЛЯЄ РОЗРАХУВАТИ ЧАСТОТУ:
  324. СТУПІНЬ ВИРАЖЕННЯ ОЗНАКИ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  325. ПОДВОЄННЯ ДІЛЯНКИ ХРОМОСОМИ ЦЕ:
  326. АЛЕЛЬНІ ГЕНИ ВІДПОВІДАЮТЬ:
  327. ПРИГНІЧЕННЯ ПРОЯВУ ОДНОГО ГЕНУ ІНШИМ НЕАЛЕЛЬНИМ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  328. НЕАЛЕЛЬНІ ГЕНИ ВИКЛЮЧІТЬ НЕВІРНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ:
  329. ОБЕРІТЬ ЗАГАЛЬНУ ФОРМУЛУ ДЛЯ ПОЛІПЛОІДІЇ:
  330. ХРОМОСОМНІ МУТАЦІЇ ЦЕ:
  331. НАЗВА ПЕРШОГО ЗАКОНУ МЕНДЕЛЯ:
  332. ВИКЛЮЧІТЬ ВАРІАНТ АЛЕЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГЕНІВ:
  333. СИНДРОМ ШЕРШЕВСЬКОГО-ТЕРНЕРА ЗУМОВЛЕНИЙ:
  334. СУКУПНІСТЬ ГЕНІВ В КОНКРЕТНОГО ОРГАНІЗМУ:
  335. АВТОР ХРОМОСОМНОЇ ТЕОРІЇ СПАДКОВОСТІ:
  336. НАЗВА ДРУГОГО ЗАКОНУ МЕНДЕЛЯ:
  337. МЕТОД СКЛАДАННЯ РОДОВОДІВ, ЗА ЯКИМ ВИЗНАЧАЮТЬ ХАРАКТЕР УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК:
  338. ПЕРЕДАЧА СПАДКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІД ОДНОГО ШТАМУ БАКТЕРІЙ ІНШОМУ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  339. ВЛАСТИВІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ МАТЕРІАЛЬНУ І ФУНКЦІОНАЛЬНУ НАСТУПНІСТЬ МІЖ ПОКОЛІННЯМИ:
  340. ОСОБЛИВОСТІ КАРІОТИПУ ОРГАНІЗМІВ ДОСЛІДЖУЄ МЕТОД:
  341. ГОМОЗИГОТНОЮ ОСОБИНОЮ МОЖНА НАЗВАТИ:
  342. НАЗВА ТРЕТЬОГО ЗАКОНУ МЕНДЕЛЯ:
  343. МІНОРНИМ НУКЛЕОЗИДОМ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ Є:
  344. ДЛЯ ДНК ХАРАКТЕРНО ВСЕ, КРІМ:
  345. ПРОМОТОР – ЦЕ:
  346. ОПЕРОН – ЦЕ:
  347. ВИРОДЖЕНИЙ ГЕНЕТИЧНИЙ КОД ЦЕ:
  348. МОЛЕКУЛИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЗГОРТАННЯ БІЛКІВ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  349. РОЗКРУЧУВАННЯ ПОДВІЙНОЇ СПІРАЛІ ПІД ЧАС РЕПЛІКАЦІЇ ВИКОНУЄТЬСЯ:
  350. БАРБОТЕР – ЦЕ ПРИСТРІЙ ДЛЯ:
  351. БАКТЕРІОФАГ ЗА СВОЄЮ БІОЛОГІЧНОЮ ПРИРОДОЮ Є:
  352. ВВЕДЕННЯ ГЕНІВ ВПРИСКУВАННЯМ - ЦЕ:
  353. ПЕРШИМ ОБ'ЄКТОМ ГЕННОЇ ІНЖЕНЕРІЇ СТАЛА:
  354. ПРЯМЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЧУЖОРІДНОЇ ДНК В ПРОТОПЛАСТИ МОЖЛИВЕ ЗА ДОПОМОГОЮ:
  355. ПОЗА КЛІТИНОЮ ВІРУСИ ІСНУЮТЬ У ВИГЛЯДІ:
  356. ПЛАЗМІДИ – ЦЕ ГЕНЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ:
  357. АУКСИНИ – ТЕРМІН, ПІД ЯКИМ ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ СПЕЦИФІЧНІ СТИМУЛЯТОРИ РОСТУ:
  358. РЕСТРИКЦІЙНІ КАРТИ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИЗНАЧИТИ:
  359. КЛІТИННА ІНЖЕНЕРІЯ – ЦЕ:
  360. ВИМОГИ ДО ВЕКТОРІВ ДНК:
  361. ЧУЖОРІДНА ДНК, ЩО ПОТРАПИЛА В КЛІТИНИ В ПРИРОДІ, ЯК ПРАВИЛО, НЕ ПРОЯВЛЯЄ АКТИВНОСТІ, ТАК ЯК РУЙНУЄТЬСЯ ФЕРМЕНТОМ:
  362. НАДАЮТЬ БАКТЕРІЯМ ДОДАТКОВІ ВЛАСТИВОСТІ:
  363. ПРОКАРІОТИ – ЦЕ:
  364. В МОМЕНТ ФОРМУВАННЯ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ ЕЛЕКТРИЧНИЙ ОПІР МЕМБРАНИ В МІСЦІ ЗБУДЖЕННЯ:
  365. ГЕЛЬМГОЛЬЦЕМ БУЛО ПОКАЗАНО, ЩО ШВИДКІСТЬ ПОШИРЕННЯ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ ПРИБЛИЗНО РІВНА:
  366. В ОСНОВІ СИГНАЛІВ, ЩО РЕЄСТРУЮТЬСЯ В ЯКОСТІ ЕКГ, ЛЕЖАТЬ ЗМІНИ ЕЛЕКТРИЧНОГО ПОЛЯ, ВИКЛИКАНІ ІОННИМИ ПОТОКАМИ:
  367. ЗАКРИТА ТЕРМОДАНИМІЧНА СИСТЕМА:
  368. ЕЛЕКТРОФОРЕЗ – ЦЕ:
  369. КАЛОРИМЕТРІЯ – ЦЕ:
  370. КЛІТИННА МЕМБРАНА В МЕЖАХ СИНАПСУ, ЩО ЗДАТНА ГЕНЕРУВАТИ ПД ПРИ ВЗАЄМОДІЇ З МЕДІАТОРОМ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  371. НЕКСУСИ Є РІЗНОВИДОМ:
  372. ЯК ЗАРЯДЖЕНА ПЛАЗМАТИЧНА МЕМБРАНА НЕЙРОНА У СТАНІ СПОКОЮ?
  373. РІДИННО-МОЗАЇЧНА МОДЕЛЬ БІОЛОГІЧНОЇ МЕМБРАНИ ВКЛЮЧАЄ В CЕБЕ:
  374. ПРОСТОРОВЕ РОЗМІЩЕННЯ ДЕКІЛЬКОХ КОМПАКТНО ОРГАНІЗОВАНИХ ЛАНЦЮГІВ БІЛКА ЗАБЕЗПЕЧУЄ:
  375. РЕЦЕПТОРИ, ЩО АСОЦІЙОВАНІ З ІОННИМИ КАНАЛАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  376. ТЕОРІЯ ЕЛЕКРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ СОЛЕЙ БУЛА СТВОРЕНА:
  377. ПЕРЕХІД МОЛЕКУЛ З ОДНОГО ЛІПІДНОГО ШАРУ В ДРУГИЙ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  378. ЕЛЕКТРИЧНА ЄМНІСТЬ ПЛАЗМАТИЧНОЇ МЕМБРАНИ НЕЙРОНА ОЗНАЧАЄ:
  379. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ КЛІТИННА МЕМБРАНА В МЕЖАХ СИНАПСУ, ЩО ВКРИВАЄ НЕРВОВЕ ЗАКІНЧЕННЯ І Є СВОЄРІДНИМ НЕЙРОСЕКРЕТОРНИМ АПАРАТОМ (ВИДІЛЯЄ МЕДІАТОР)?
  380. РЕЦЕПТОРИ, ЗВ’ЯЗАНІ З G-БІЛКАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  381. НЬЮТОНІВСЬКА РІДИНА ЦЕ:
  382. ЯКА ЗІ СТАДІЙ РОЗВИТКУ ПРОМЕНЕВОГО УРАЖЕННЯ ТРИВАЄ НАЙДОВШЕ:
  383. ПРИ ЯКІЙ ДОЗІ ОПРОМІНЕННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ РОЗВИТОК ГАСТРО-ІНТЕСТИНАЛЬНОЇ СТАДІЇ ГОСТРОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ХВОРОБИ:
  384. ЯКА ДОЗА НАЙБІЛЬШОЮ МІРОЮ КОРЕЛЮЄ ІЗ БІОЛОГІЧНИМ ЕФЕКТОМ ОПРОМІНЕННЯ:
  385. ОДНИМ ІЗ ПОЛОЖЕНЬ ЯКОЇ ТЕОРІЇ Є НАСТУПНЕ "РЕАКЦІЯ ПІСЛЯДІЇ РОЗВИВАЄТЬСЯ З ДУЖЕ НЕЗНАЧНОЇ КІЛЬКОСТІ АКТИВОВАНИХ МОЛЕКУЛ, А КІНЦЕВИЙ ЕФЕКТ МОЖЕ БУТИ ДУЖЕ ВЕЛИКИЙ":
  386. ЯКИЙ СИНДРОМ ГПХ ВИКЛИКАЄ ЗАГИБЕЛЬ ОРГАНІЗМУ ВПРОДОВЖ 2-3 ДНІВ:
  387. ЯКА ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК СУМАРНИЙ ЗАРЯД ІОНІВ ОДНОГО ЗНАКУ, ЩО УТВОРИЛИСЯ В ОДИНИЦІ ОБ’ЄМУ ЧИ МАСИ ПОВІТРЯ:
  388. ПРИ ЯКОМУ СИНДРОМІ ГОСТРОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ХВОРОБИ НАЙБІЛЬШОГО ЗНАЧЕННЯ НАБУВАЄ КОНЦЕНТРАЦІЯ ФЕРМЕНТА АДЕНОЗИНДИФОСФОРИБОЗИЛТРАНСФЕРАЗИ:
  389. ЯКЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ ВОЛОДІЄ НАЙБІЛЬШОЮ ПРОНИКАЮЧОЮ ЗДАТНІСТЮ:
  390. В ЯКИХ ПОЗАСИСТЕМНИХ ОДИНИЦЯХ ВИМІРЮЄТЬСЯ ЕКВІВАЛЕНТНА ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ:
  391. ЯКІ ТИПИ ВИПРОМІНЮВАНЬ Є ПОТОКОМ ЕЛЕКТРОНЕЙТРАЛЬНИХ ЧАСТИНОК?

    392.  

    Тема :: Блок 5 Методика викладання біології

  392. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КУРСУ ПРИРОДОЗНАВСТВА:
  393. ПРИ МЕТОДОЛОГІЧНОМУ ПІДХОДІ ОСНОВОЮ ПОБУДОВИ КУРСУ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» Є:
  394. ПРАГМАТИЧНИЙ ПІДХІД ДО СТВОРЕННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» В СТАРШІЙ ШКОЛІ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ТАКИМ ЗМІСТОМ:
  395. «ПРИРОДОЗНАВСТВО» Є КОМПЛЕКСНИМ І СКЛАДАЄТЬСЯ З ТРЬОХ КОМПОНЕНТІВ:
  396. НА ЧОМУ БАЗУЄТЬСЯ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА У СТАРШІЙ ШКОЛІ?
  397. СИСТЕМА ПРИРОДОЗНАВЧИХ КУРСІВ ЗАБЕЗПЕЧУЄ:
  398. ПЕРШИЙ РІВЕНЬ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» – ЦЕ:
  399. СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА, ЩО СПРИЯЄ РОЗВИТКОВІ ПРИРОДНИХ НАХИЛІВ, ЗАДОВОЛЬНЯЄ:
  400. ДІЯЛЬНІСНИЙ АСПЕКТ МЕТОДИЧНОЇ МОДЕЛІ ЦІЛІСНОЇ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ОСВІТИ В КУРСІ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» ЗУМОВЛЮЄ:
  401. ЦІЛІСНА ПРИРОДНИЧО-НАУКОВА ОСВІТА Є БЕЗПЕРЕРВНОЮ І ЗАБЕЗПЕЧУЄ:
  402. ОСНОВОПОЛОЖНИЙ ДИДАКТИЧНИЙ ФАКТОР «ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ» ВКЛЮЧАЄ ТАКІ СКЛАДОВІ:
  403. ЗМІСТ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ОСВІТИ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «ПРИРОДОЗНАВСТВО», ВИЗНАЧЕНИЙ:
  404. ДЛЯ СТВОРЕННЯ КАБІНЕТУ ПРИРОДОЗНАВСТВА НЕОБХІДНО НАСТУПНЕ:
  405. КАБІНЕТ ПРИРОДОЗНАВСТВА – ЦЕ:
  406. ЗМІСТ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ КУРСІВ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ МАЄ ЗАДОВОЛЬНЯТИ ТАКІ ВИМОГИ:
  407. ЗА ФУНКЦІЯМИ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ ТЗН ПОДІЛЯЮТЬ НА:
  408. ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ТЗН ДІЛЯТЬСЯ НА ДВІ ГРУПИ:
  409. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ КЛАСИФІКУЮТЬСЯ ЗА ТРЬОМА ОСНОВНИМИ ОЗНАКАМИ:
  410. НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ КУРСУ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» ФОРМУЄТЬСЯ ЗА ЛІНІЙНО-КОНЦЕНТРИЧНИМ ПРИНЦИПОМ НАВКОЛО ЗМІСТОВИХ ЛІНІЙ:
  411. ОСВІЧЕНІСТЬ ЯК НАЙВАЖЛИВІША ІНТЕГРАТИВНА ЯКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ВКЛЮЧАЄ В СЕБЕ ТРИ ЦІЛІСНОСТІ, ЯКІ Є ВЛАСНИМ ПРОДУКТОМ ОСОБИСТОСТІ:
  412. ІНТЕРЕС ДО УРОКУ ПРИРОДОЗНАВСТВА МОЖЕ БУТИ ЗУМОВЛЕНИЙ:
  413. У ДОСЛІДЖЕННЯХ АМЕРИКАНСЬКИХ УЧЕНИХ МОДУЛЬ ЦЕ:
  414. ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ МОДУЛЬНОГО ПРИНЦИПУ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ПОТРІБНО ДОТРИМУВАТИСЯ ТАКИХ УМОВ:
  415. БІОЛОГІЧНА КОМПОНЕНТА КУРСУ «ПРИРОДОЗНАВСТВО–11» ВИВЧАЄТЬСЯ ПІСЛЯ:
  416. ПЛАН УРОКІВ ПРИРОДОЗНАВСТВА СКЛАДАЄТЬСЯ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ЗА УЧАСТЮ:
  417. СФОРМОВАНІ БІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ ОБ’ЄДНУЮТЬСЯ У БЛОКИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ:
  418. ЗАВДАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІКТ НА УРОКАХ:
  419. СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ (ІКТ) ВІДКРИВАЮТЬ УЧНЯМ ДОСТУП ДО:
  420. НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА – ЦЕ:
  421. ОДНИМ З ОСНОВНИХ ДІЮЧИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ З ПИТАНЬ. ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ, ДОСЛІДНИЦЬКОЇ І ПРИРОДООХОРОННОЇ РОБОТИ З УЧНІВСЬКОЮ МОЛОДДЮ Є:
  422. ОСОБЛИВІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІЙ ЗЕМЕЛЬНІЙ ДІЛЯНЦІ Є:
  423. РОБОТА НА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІЙ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНЦІ ВІДКРИВАЄ:
  424. РОБОТА НА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІЙ ДІЛЯНЦІ ПОВИННА ВІДПОВІДАТИ:
  425. ПЕРЕДБАЧЕНО В ЗАТІНЕНОМУ МІСЦІ НА ШКІЛЬНІЙ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІЙ ДІЛЯНЦІ НАЯВНІСТЬ:
  426. НА ЗЕМЕЛЬНІЙ ДІЛЯНЦІ ШКОЛИ Є ДЕКІЛЬКА ВІДДІЛКІВ:
  427. ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ПОГОДОЮ В СЕРЕДИНІ ДІЛЯНКИ НА ВІДКРИТОМУ МІСЦІ МАЄ БУТИ:
  428. КОЛЕКЦІЙНИЙ ВІДДІЛ СКЛАДАЄТЬСЯ З НЕВЕЛИКИХ ДІЛЯНОК (1-2 КВ. М) НА КОЖНІЙ ВИРОЩУЄТЬСЯ:
  429. РОЗМІРИ ДОСЛІДНИХ ДІЛЯНОК:
  430. РОБОТА НА ШКІЛЬНІЙ НДЗД ПРОВОДИТЬСЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНО РОЗРОБЛЕНИМ:
  431. ВІДДІЛ ПЛОДОВО-ЯГІДНИХ КУЛЬТУР ПОВИНЕН ВКЛЮЧАТИ:
  432. ПЛОЩУ КОЖНОГО ВІДДІЛКУ ВИРІШУЄ:
  433. СІВОЗМІНИ У КОЛЕКЦІЙНОМУ ВІДДІЛКУ:
  434. СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ВІДДІЛОК ПОВИНЕН БУТИ:
  435. ДОСЛІДИ ПРОВОДЯТЬСЯ У:
  436. ПІД ДЕНДРАРІЙ ДОЦІЛЬНО ВИКОРИСТОВУВАТИ:
  437. ТЕПЛИЦЮ НА НДЗД СЛІД РОЗТАШОВУВАТИ:
  438. ПАРНИКИ НА НДЗД СЛІД РОЗМІЩУВАТИ:
  439. ЗООЛОГО-ТВАРИННИЦЬКИЙ ВІДДІЛОК ВКЛЮЧАЄ В СЕБЕ:
  440. У ПІДСОБНОМУ ПРИМІЩЕННІ ОРГАНІЗОВУЮТЬСЯ МІСЦЯ ДЛЯ:
  441. ВІДДІЛОК ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ:
  442. ПОЗНАЧТЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ»:
  443. УКАЖІТЬ СКЛАДОВІ ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ «ФОРМА НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ»:
  444. НАЗВІТЬ ФОРМУ (У МЕЖАХ СИСТЕМИ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ), ЩО ПРОДОВЖУЄ ПЕРЕЛІК: УРОК, ДОМАШНЯ РОБОТА, ПОЗАКЛАСНА РОБОТА, ПОЗАУРОЧНА РОБОТА:
  445. ОБЕРІТЬ ОСНОВНУ ФОРМУ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВАРІАНТНОЇ ЧАСТИНИ БАЗОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ:
  446. ПОЗНАЧТЕ ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВАРІАТИВНОЇ ЧАСТИНИ БАЗОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ:
  447. УКАЖІТЬ КІЛЬКІСТЬ ФОРМ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ СИСТЕМУ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ (ЗА КЛАСИЧНИМИ УЯВЛЕННЯМИ):
  448. ПОЗНАЧТЕ ОСНОВНУ ФОРМУ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ:
  449. ВИЗНАЧТЕ ФОРМУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА ЗАНЯТТІ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ОДНООСІБНИМ РОЗВ’ЯЗАННЯМ УЧНЕМ ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ТА ПОВНОЮ ЙОГО САМОСТІЙНІСТЮ:
  450. УКАЖІТЬ ФОРМУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА ЗАНЯТТІ, ЩО ПОЛЯГАЄ У ВИКОНАННІ ВСІМА УЧНЯМИ КЛАСУ ПІД БЕЗПОСЕРЕДНІМ КЕРІВНИЦТВОМ УЧИТЕЛЯ СПІЛЬНИХ ЗАВДАНЬ:
  451. НАЗВІТЬ ФОРМУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА ЗАНЯТТІ, ДЛЯ ЯКОЇ БЕЗПОСЕРЕДНЄ СПІЛКУВАННЯ УЧНІВ Є ОДНОЧАСНО І УМОВОЮ, І РЕЗУЛЬТАТОМ ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ:
  452. ОБЕРІТЬ СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУПОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ВИКОНАННЯ ВСІМА ГРУПАМИ ОДНАКОВОГО ПІЗНАВАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ:
  453. ОБЕРІТЬ СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУПОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПІД ЧАС ЯКОЇ КОЖЕН УЧЕНЬ ВИКОНУЄ ЧАСТИНУ СПІЛЬНОГО ЗАВДАННЯ ГРУПИ:
  454. ОБЕРІТЬ ГРУПУ ВИМОГ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ БІОЛОГІЇ, ДО ЯКОЇ НАЛЕЖИТЬ ВИМОГА «ЧІТКЕ ВИЗНАЧЕННЯ ОСВІТНІХ ЗАВДАНЬ КОЖНОГО КОНКРЕТНОГО УРОКУ ТА ЙОГО МІСЦЯ У ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ УРОКІВ»:
  455. ОБЕРІТЬ ГРУПУ ВИМОГ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ БІОЛОГІЇ, ДО ЯКОЇ НАЛЕЖИТЬ ВИМОГА «НАЯВНІСТЬ ПРОДУМАНОГО ПЛАНУ ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ НА ОСНОВІ ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУВАННЯ»:
  456. ОБЕРІТЬ ГРУПУ ВИМОГ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ БІОЛОГІЇ, ДО ЯКОЇ НАЛЕЖИТЬ ВИМОГА «ВИВЧЕННЯ БУДОВИ ОРГАНІВ ТА ЇХ СИСТЕМ МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ У ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ З ФУНКЦІЯМИ, ЯКІ ВОНИ ВИКОНУЮТЬ»:
  457. ОБЕРІТЬ ГРУПУ ВИМОГ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ БІОЛОГІЇ, ДО ЯКОЇ НАЛЕЖИТЬ ВИМОГА «ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК В УЧНІВ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК САМОСТІЙНОГО ЗДОБУТТЯ ЗНАНЬ, ТВОРЧОЇ ІНІЦІАТИВИ ТА АКТИВНОСТІ»:
  458. ОБЕРІТЬ ПРИЧИНИ ІСНУВАННЯ ТИПОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ УРОКІВ:
  459. ОБЕРІТЬ ТИПОЛОГІЮ УРОКІВ, КЛАСИФІКАЦІЮ ЯКИХ ЗДІЙСНЕНО ЗА ПРОВІДНОЮ ДИДАКТИЧНОЮ МЕТОЮ:
  460. ОБЕРІТЬ ОЗНАКУ ПОДІЛУ УРОКІВ НА ВСТУПНІ, ПЕРВИННОГО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З МАТЕРІАЛОМ, ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ, ТРЕНУВАЛЬНІ:
  461. ОБЕРІТЬ ТИП УРОКУ, ПРОВІДНОЮ ДИДАКТИЧНОЮ МЕТОЮ ЯКОГО Є ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ:
  462. ВИЗНАЧТЕ ТИП УРОКУ, МЕТА ЯКОГО — СТВОРЕННЯ В УЧНІВ ВІДПОВІДНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ УСТАНОВОК НА НАВЧАЛЬНУ РОБОТУ, ФОРМУВАННЯ ІНТЕРЕСУ ДО БІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ, РОЗКРИТТЯ ПРАКТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ЗНАНЬ:
  463. ОБЕРІТЬ ЕТАП УРОКУ, НА ЯКОМУ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК БІОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ, МИСЛЕННЄВИХ ОПЕРАЦІЙ, ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ УЧНІВ:
  464. ОБЕРІТЬ ЗНАЧЕННЯ ЕТАПУ УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ЇХ ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ:
  465. ОБЕРІТЬ ПРОВІДНИЙ ВИД НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОБОЧИХ СЕМІНАРАХ:
  466. ОБЕРІТЬ ОСНОВНІ ТИПИ ШКІЛЬНИХ ЛЕКЦІЙ, КЛАСИФІКАЦІЮ ЯКИХ ЗДІЙСНЕНО ЗА ПРОВІДНОЮ ДИДАКТИЧНОЮ МЕТОЮ:
  467. ОБЕРІТЬ ПРОВІДНУ МЕТУ ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ З БІОЛОГІЇ:
  468. ОБЕРІТЬ УМОВУ ЗРОСТАННЯ ЗНАЧЕННЯ Й ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ:
  469. ОБЕРІТЬ ЗМІСТ ОБОВ’ЯЗКОВИХ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ ІЗ БІОЛОГІЇ:
  470. ОБЕРІТЬ МЕТУ ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ ВИПЕРЕДЖАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ ІЗ БІОЛОГІЇ:
  471. ОБЕРІТЬ ПРОВІДНІ ДИДАКТИЧНІ ПРИНЦИПИ РОЗРОБКИ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ:
  472. ОБЕРІТЬ ОСНОВНІ ВИДИ ПОЗАУРОЧНИХ РОБІТ ІЗ БІОЛОГІЇ:
  473. ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРИСТИКУ, ЩО ВІДПОВІДАЄ СУТНОСТІ ПОЗАУРОЧНОЇ РОБОТИ З БІОЛОГІЇ:
  474. ОБЕРІТЬ МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАУРОЧНИХ РОБІТ ІЗ БІОЛОГІЇ:
  475. ОБЕРІТЬ ЗМІСТ ПОЗАУРОЧНИХ РОБІТ ІЗ БІОЛОГІЇ:
  476. ОБЕРІТЬ ДОСТАТНЮ КІЛЬКІСТЬ ВИДІВ ПОЗАУРОЧНИХ РОБІТ, ЯКІ МАЄ ВИКОНАТИ УЧЕНЬ УПРОДОВЖ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ:
  477. ОБЕРІТЬ ОЗНАКУ ВИОКРЕМЛЕННЯ ФОРМ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З БІОЛОГІЇ:
  478. ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРИСТИКУ, ЩО ВІДПОВІДАЄ СУТНОСТІ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З БІОЛОГІЇ:
  479. ОБЕРІТЬ ОСНОВНИЙ ВИД ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З БІОЛОГІЇ:
  480. ОБЕРІТЬ ВІКОВУ КАТЕГОРІЮ УЧНІВ, ОХОПЛЕНИХ ТИЖНЕМ (ДЕКАДОЮ) БІОЛОГІЇ:
  481. ОБЕРІТЬ ПРОВІДНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З БІОЛОГІЇ:
  482. УКАЖІТЬ МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ШКІЛЬНОГО ЕТАПУ УЧНІВСЬКИХ БІОЛОГІЧНИХ ОЛІМПІАД:
  483. ОБЕРІТЬ ОСНОВНІ ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ШКІЛЬНИХ БІОЛОГІЧНИХ ОЛІМПІАД:
  484. УКАЖІТЬ КІЛЬКІСТЬ ЕТАПІВ ПРОВЕДЕННЯ УЧНІВСЬКИХ ОЛІМПІАД ІЗ БІОЛОГІЇ:
  485. ПОЗНАЧТЕ КРИТЕРІЙ ЗАРАХУВАННЯ УЧНІВ ДО ГРУП ІЗ ВИВЧЕННЯ ФАКУЛЬТАТИВНИХ КУРСІВ:
  486. УКАЖІТЬ ОПТИМАЛЬНУ КІЛЬКІСТЬ ОБ’ЄКТІВ ВИВЧЕННЯ ПІД ЧАС ШКІЛЬНОЇ ЕКСКУРСІЇ З БІОЛОГІЇ:
  487. УСТАНОВІТЬ МІСЦЕ ЕКСКУРСІЇ В НАВЧАЛЬНОВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ З БІОЛОГІЇ:
  488. ОБЕРІТЬ ЗМІСТ СТЕНДУ У КАБІНЕТІ (ЛАБОРАТОРІЇ) БІОЛОГІЇ, З ЯКИМ УЧНІ МАЮТЬ ОЗНАЙОМИТИСЯ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ЕКСКУРСІЇ:
  489. ОБЕРІТЬ ОСНОВНИЙ СТРУКТУРНИЙ КОМПОНЕНТ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ, ЩО ПОЛЯГАЄ В ЗАСВОЄННІ ТИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ПОСТАВЛЕНОЇ ГРОЮ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМИ:
  490. ОБЕРІТЬ СПОСІБ ЗБОРУ РОСЛИН ПІД ЧАС ЕКСКУРСІЇ:
  491. ДАЙТЕ ОЦІНКУ ТВЕРДЖЕННЯМ: (1) ПРАВИЛА, УМОВИ ТА ОБМЕЖУЮЧІ ФАКТОРИ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО ФУНКЦІЇ КОЖНОГО З УЧАСНИКІВ ГРИ.(2) УСІ СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ І ВІДСУТНІСТЬ ОДНОГО З НИХ МОЖЕ ПОРУШИТИ ГРУ.

    492.