Волинський національний університет імені Лесі Українки
Центр інноваційних технологій та компютерного тестування
Тест ::: Біо_205_Мс_Лісове господарство_2021
Розробники:
Дата генерації: 04.07.2023
Тема :: Лісові культури
-
ВИДОБУВАННЯ НАСІННЯ ІЗ СОКОВИТИХ ПЛОДІВ ТА ЯГІД ПОЛЯГАЄ У
- подрібненні шишок в машині МІС-3
- висушуванні шишок в шишкосушарках
- добуванні насіння на плодорізках, плодотерках та кісточко-вибивальних машинах
- обмолочуванні або перетиранні на насіннєочисних машинах МОС-1 або СУМ-1
-
ВІДСОТОК ВИХОДУ ЧИСТОГО НАСІННЯ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО СТАНОВИТЬ
-
ГЛИБИНА ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ ПРИ ПОСІВІ БЕРЕЗИ ПОВИСЛОЇ ДЛЯ ЛІСОВОЇ ЗОНИ СТАНОВИТЬ
- лише злегка притрушується землею
- 2-3 см
- 4-5 см
- 5-7 см
- 8-10 см
-
ПРИ СТВОРЕННІ СУЦІЛЬНИХ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЗАСТОСОВУЮТЬ ТАКІ ТИПИ СХЕМ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ
- квадратне та трикутне
- коридорне та ланкове
- рядами і в ряду
- квадратне та прямокутне
-
ГЛИБИНА ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ ПРИ ПОСІВІ ЯЛИНИ ЗВИЧАЙНОЇ ДЛЯ ЛІСОВОЇ ЗОНИ СТАНОВИТЬ
- 0,5-1,5 см
- 2-3 см
- 4-5 см
- 5-7 см
- 8-10 см
-
ГЛИБИНА ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ ПРИ ПОСІВІ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ДЛЯ ЛІСОВОЇ ЗОНИ СТАНОВИТЬ
- 0,5-1,5 см
- 2-3 см
- 4-5 см
- 5-7 см
- 8-10 см
-
ГЛИБИНА ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ ПРИ ПОСІВІ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ДЛЯ ЛІСОВОЇ ЗОНИ СТАНОВИТЬ
- 0,5-1,5 см
- 2-3 см
- 4-5 см
- 5-7 см
- 8-10 см
-
НОРМА ВИСІВУ НАСІННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО 1 КЛАСУ ЯКОСТІ В ГРАМАХ НА 1 ПОГОННИЙ МЕТР СТАНОВИТЬ
-
ВИДОБУВАННЯ НАСІННЯ ЯЛИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ПОЛЯГАЄ У
- подрібненні шишок в машині МІС-3
- висушуванні шишок в шишкосушарках
- добуванні насіння на плодорізках, плодотерках та кісточко-вибивальних машинах
- обмолочуванні або перетиранні на насіннєочисних машинах МОС-1 або СУМ-1
-
ВИДОБУВАННЯ НАСІННЯ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ПОЛЯГАЄ У
- висушуванні шишок в шишкосушарках
- добуванні насіння на плодорізках, плодотерках та кісточко-вибивальних машинах
- обмолочуванні або перетиранні на насіннєочисних машинах МОС-1 або СУМ-1
- подрібненні шишок в машині МІС-3
-
ВИДОБУВАННЯ НАСІННЯ ЯЛИЦІ БІЛОЇ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ПОЛЯГАЄ У
- висушуванні шишок в шишкосушарках
- подрібненні шишок в машині МІС-3
- обмолочуванні або перетиранні на насіннєочисних машинах МОС-1 або СУМ-1
- добуванні насіння на плодорізках, плодотерках та кісточко-вибивальних машинах
-
ВИДОБУВАННЯ НАСІННЯ КЛЕНА ГОСТРОЛИСТОГО ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ПОЛЯГАЄ У
- подрібненні шишок в машині МІС-3
- висушуванні шишок в шишкосушарках
- добуванні насіння на плодорізках, плодотерках та кісточко-вибивальних машинах
- обмолочуванні або перетиранні на насіннєочисних машинах МОС-1 або СУМ-1
-
ШИШКИ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ЗАГОТОВЛЯЮТЬ
- з поверхні землі
- по сніговому насту
- з ростучих та повалених дерев
- з поверхні води
-
ЖОЛУДІ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ЗАГОТОВЛЯЮТЬ
- з поверхні землі
- по сніговому насту
- з ростучих та повалених дерев
- з поверхні води
-
ВИДОБУВАННЯ НАСІННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ПОЛЯГАЄ У
- обмолочуванні або перетиранні на насіннєочисних машинах МОС-1 або СУМ-1
- добуванні насіння на плодорізках, плодотерках та кісточко-вибивальних машинах
- подрібненні шишок в машині МІС-3
- висушуванні шишок в шишкосушарках
-
НОРМА ВИСІВУ НАСІННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ 1 КЛАСУ ЯКОСТІ В УМОВАХ ПОЛІССЯ В ГРАМАХ НА 1 ПОГОННИЙ МЕТР СТАНОВИТЬ
-
НОРМА ВИСІВУ НАСІННЯ ЯЛИНИ ЗВИЧАЙНОЇ 1 КЛАСУ ЯКОСТІ В ГРАМАХ НА 1 ПОГОННИЙ МЕТР СТАНОВИТЬ
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО ПОЛЯГАЄ У
- снігуванні
- ошпарюванні
- стратифікації
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
-
СЕРЕДНІ ЗРАЗКИ, ЯКІ НАДІЙШЛИ ДО ЛІСОНАСІННЄВОЇ ЛАБОРАТОРІЇ, З ОЗНАКАМИ ЯВНОГО ЗМІШУВАННЯ НАСІННЯ ДВОХ І БІЛЬШЕ ВИДІВ, ПІДЛЯГАЮТЬ
- не підлягають прийманню на аналіз
- визначенню посівних якостей насіння обох видів
- визначенню чистоти
- визначенню посівних якостей насіння виду, вказаного у копії паспорту
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ КЛЕНА ГОСТРОЛИСТОГО ПОЛЯГАЄ У
- стратифікації
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
- снігуванні
- ошпарюванні
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ЛИПИ ДРІБНОЛИСТОЇ ПОЛЯГАЄ У
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
- ошпарюванні
- стратифікації
- снігуванні
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ЯЛИНИ ЗВИЧАЙНОЇ ПОЛЯГАЄ У
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
- стратифікації в траншеях
- снігуванні
- ошпарюванні
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ПОЛЯГАЄ У
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
- стратифікації в траншеях
- снігуванні
- ошпарюванні
-
ВИБЕРІТЬ НАЙБІЛЬШ ОПТИМАЛЬНИЙ СПОСІБ ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ СОСНИ, ЯЛИНИ, МОДРИНИ, ЯЛИЦІ
- в дерев’яних бочках
- в траншеях
- в дерев’яних ящиках
- в мішках
- в скляних бутлях
-
ВИБЕРІТЬ НАЙБІЛЬШ ОПТИМАЛЬНИЙ СПОСІБ ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО
- в дерев’яних бочках
- в траншеях
- в мішках
- в скляних бутлях
- в дерев’яних ящиках
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ АКАЦІЇ БІЛОЇ ПОЛЯГАЄ У
- намочуванні
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
- снігуванні
- ошпарюванні
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ БЕРЕЗИ ПОВИСЛОЇ ПОЛЯГАЄ У
- ошпарюванні
- намочуванні
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
- снігуванні
-
ПРИ ЗАКЛАДАННІ ЖОЛУДІВ ДУБА НА ЗБЕРІГАННЯ, ЇХ ВОЛОГІСТЬ ПОВИННА БУТИ В МЕЖАХ
- 7-8 %
- 12-14 %
- 55-60 %
- 85-90 %
-
ВІДСОТОК ВИХОДУ ЧИСТОГО НАСІННЯ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ СТАНОВИТЬ
-
ВІДСОТОК ВИХОДУ ЧИСТОГО НАСІННЯ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ЛИПИ ДРІБНОЛИСТОЇ СТАНОВИТЬ
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ПОЛЯГАЄ У
- намочуванні
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
- снігуванні
- ошпарюванні
-
ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ МАСУ 1000 НАСІНИН ЛІСОВОГО НАСІННЯ
- зважування
- фарбування зародків спеціальними барвниками
- розрізування насіння та співставлення ознак зародка та ендосперму
- пророщування насіння
-
ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ ДОБРОЯКІСНІСТЬ ЛІСОВОГО НАСІННЯ
- зважування
- фарбування зародків спеціальними барвниками
- пророщування насіння
- розрізування насіння та співставлення ознак зародка та ендосперму
-
ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ ЕНЕРГІЮ ПРОРОСТАННЯ ЛІСОВОГО НАСІННЯ
- зважування
- фарбування зародків спеціальними барвниками
- розрізування насіння та співставлення ознак зародка та ендосперму
- пророщування насіння
-
ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ СХОЖІСТЬ ЛІСОВОГО НАСІННЯ
- зважування
- фарбування зародків спеціальними барвниками
- розрізування насіння та співставлення ознак зародка та ендосперму
- пророщування насіння
-
НАСІННЯ, ЗАГОТОВЛЕНЕ В НОРМАЛЬНИХ НАСАДЖЕННЯХ, НА ТИМЧАСОВИХ І ПОСТІЙНИХ ЛІСОНАСІННЄВИХ ДІЛЯНКАХ, ВІДНОСИТЬСЯ ДО
- сортового лісового насіння
- елітного лісового насіння
- нормального лісового насіння
- поліпшеного лісового насіння
-
ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ ЛІСОВОГО НАСІННЯ
- зважування
- фарбування зародків спеціальними барвниками
- пророщування насіння
- розрізування насіння та співставлення ознак зародка та ендосперму
-
ВСТАНОВІТЬ, ЯКІ ІЗ НАВЕДЕНИХ КАТЕГОРІЙ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ДІЛЯНОК, ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАЛІСНЕННЮ В ТРЕТЮ ЧЕРГУ
- свіжий зруб
- пустир
- осушене болото
- незадовільно відновлений зруб з природним поновленням висотою до 2,0 м
- незадовільно відновлений зруб з природним поновленням висотою більше 2,0 м
-
ВСТАНОВІТЬ, ЯКІ ІЗ НАВЕДЕНИХ КАТЕГОРІЙ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ДІЛЯНОК, ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАЛІСНЕННЮ В ПЕРШУ ЧЕРГУ
- свіжий зруб
- пустир
- осушене болото
- площа після торфорозробок
- незадовільно відновлений зруб з природним поновленням висотою більше 2,0 м
-
ВСТАНОВІТЬ, ЯКІ ІЗ НАВЕДЕНИХ КАТЕГОРІЙ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ДІЛЯНОК, ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАЛІСНЕННЮ В ДРУГУ ЧЕРГУ
- свіжий зруб
- пустир
- осушене болото
- площа після торфорозробок
- згарище
-
ЗА ПРИНЦИПОМ ФОРМУВАННЯ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ РОЗПОДІЛЯЮТЬ НА
- попередні та наступні
- суцільні та часткові
- чисті та змішані
-
ЗА ЧАСОМ СТВОРЕННЯ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ РОЗПОДІЛЯЮТЬ НА
- попередні та наступні
- суцільні та часткові
- чисті та змішані
-
ДО ВИРОБНИЧОЇ ЧАСТИНИ РОЗСАДНИКА НАЛЕЖАТЬ
- дороги, захисні насадження, маточні плантації
- деревна шкілка, маточна плантація, посівне відділення
- маточна плантація, змінне поле, склади та контора
- дороги, захисні насадження, водойма, робочі приміщення
-
В ЯКОМУ ВІДДІЛЕННІ ПОСТІЙНОГО ЛІСОВОГО РОЗСАДНИКА ВИРОЩУЮТЬ САДЖАНЦІ
- посівному
- шкільному
- маточній плантації
- господарський ділянці
-
В ЯКОМУ ВІДДІЛЕННІ ПОСТІЙНОГО ЛІСОВОГО РОЗСАДНИКА ВИРОЩУЮТЬ СІЯНЦІ
- посівному
- шкільному
- маточній плантації
- господарський ділянці
-
ЗА ПОЧАТКОВИМ СКЛАДОМ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ РОЗПОДІЛЯЮТЬ НА
- попередні та наступні
- суцільні та часткові
- чисті та змішані
-
ДО ДОПОМІЖНОЇ ЧАСТИНИ РОЗСАДНИКА НАЛЕЖАТЬ
- дороги, захисні насадження, маточні плантації
- деревна шкілка, маточна плантація, посівне відділення
- маточна плантація, змінне поле, склади та контора
- дороги, захисні насадження, водойма, робочі приміщення
-
ВЕГЕТАТИВНА ЧАСТИНА РОСЛИНИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ САДІННЯ НА ЛІСОКУЛЬТУРНУ ПЛОЩУ АБО ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ ІНШИХ ВИДІВ НАЗИВАЄТЬСЯ
- дичкою
- живцем
- саджанцем
- сіянцем
- насіниною
-
ВКАЖІТЬ, СКІЛЬКИ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ РАЙОНІВ ВИДІЛЕНО В УКРАЇНІ
- 3
- 5
- 10
- лісокультурних районів, як таких, в Україні не виділено
-
ЗГІДНО ПРАВИЛ ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ НА ДІЛЯНКАХ, ДЕ Є ВІДПОВІДНІ ДЛЯ ТОГО УМОВИ, ПЕРЕВАГА НАДАЄТЬСЯ
- природному відновленню лісу
- штучному відновленню лісу
- комбінованому відновленню лісу
-
ДО ЛІСОРОЗВЕДЕННЯ ВІДНОСИТЬСЯ
- створення лісових культур на зрубах
- створення лісових культур на пустирях
- природне поновлення на зрубах
- попередні лісові культури
-
ЛІСОКУЛЬТУРНОЮ ПЛОЩЕЮ НАЗИВАЄТЬСЯ
- ділянка землі, призначена для створення лісових культур
- ділянка землі, на якій проведено лісовідновлення
- ділянка землі, на якій проведено лісорозведення
- ділянка землі, на якій створені лісові культури
-
ДО ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ВІДНОСИТЬСЯ
- створення лісових культур на зрубах
- створення лісових культур на пустирях
- створення лісових культур на землях, що вийшли з-під сільськогосподарського користування
-
ІНВЕНТАРИЗАЦІЮ СІЯНЦІВ В РЯДКОВИХ І СТРІЧКОВИХ ПОСІВАХ ПРОВОДЯТЬ МЕТОДОМ
- облікових ділянок
- діагональних ходів
- пробних площ
- модельних сіянців
-
МЕТОЮ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ СІЯНЦІВ У РОЗСАДНИКУ Є
- перевірка якості робіт
- встановлення відсотка приживлення
- підрахунок кількості та встановлення якості сіянців
- виявлення наявності стандартних сіянців
-
ПРИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ СІЯНЦІВ МЕТОДОМ ДІАГОНАЛЬНИХ ХОДІВ У РАЗІ НЕРІВНОМІРНОЇ ГУСТОТИ ЇХ СТОЯННЯ ДОВЖИНА ОБЛІКОВОГО РЯДУ ВІД ЗАГАЛЬНОЇ ДОВЖИНИ ПОСІВНИХ БОРОЗЕНОК СТАНОВИТЬ НЕ МЕНШЕ
-
КЛАСИЧНА СИСТЕМА ЗАЙНЯТОГО ПАРУ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ ПРИЙОМИ
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), багаторазова культивація протягом вегетаційного періоду
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), посів зернобобових, догляди за ними, збір врожаю
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), посів бобових (люпину), догляди за ними, коткування та подрібнення зеленої маси, заорювання зеленої маси
- лущення, осіння культурна оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування)
-
КЛАСИЧНА СИСТЕМА СИДЕРАЛЬНОГО ПАРУ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ ПРИЙОМИ
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), багаторазова культивація протягом вегетаційного періоду
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), посів зернобобових, догляди за ними, збір врожаю
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), посів бобових (люпину), догляди за ними, коткування та подрібнення зеленої маси, заорювання зеленої маси
- лущення, осіння культурна оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування)
-
ПРИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ СІЯНЦІВ МЕТОДОМ ДІАГОНАЛЬНИХ ХОДІВ У РАЗІ РІВНОМІРНОЇ ГУСТОТИ ЇХ СТОЯННЯ ДОВЖИНА ОБЛІКОВОГО РЯДУ ВІД ЗАГАЛЬНОЇ ДОВЖИНИ ПОСІВНИХ БОРОЗЕНОК СТАНОВИТЬ НЕ МЕНШЕ
-
3 МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОЛОГИ ТА НЕДОПУЩЕННЯ ПОЯВИ ҐРУНТОВОЇ КІРКИ НА ПОСІВАХ З ГЛИБИНОЮ ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ ДО 2 СМ ПРОВОДЯТЬ
- полив
- покриття посівів
- культивацію
- мульчування
-
КЛАСИЧНА СИСТЕМА ЧОРНОГО ПАРУ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ ПРИЙОМИ
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), багаторазова культивація протягом вегетаційного періоду
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), посів зернобобових, догляди за ними, збір врожаю
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), посів бобових (люпину), догляди за ними, коткування та подрібнення зеленої маси, заорювання зеленої маси
- лущення, осіння культурна оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування)
-
ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЯНЦІВ ЯЛИНИ ЗВИЧАЙНОЇ ОБОВ’ЯЗКОВОЮ Є ОПЕРАЦІЯ
- обрізання коренів
- притінення щитами
- формування штамбу
- формування крони
-
ЯКИЙ ЗАХІД ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КОМПАКТНОЇ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ У ВЕЛИКОМІРНИХ САДЖАНЦІВ
- обрізування верхівкової бруньки
- перешколювання (пересаджування із одного відділення розсадника в інше)
- підрізання нижньої частини крони
- формування штамбу на висоті 1,25 м
-
МОЛОДА ДЕРЕВНА РОСЛИНА ВІКОМ 1-3 РОКИ, ВИРОЩЕНА З НАСІННЯ БЕЗ ПЕРЕСАДЖУВАННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
- дичкою
- живцем
- саджанцем
- сіянцем
- насіниною
-
МОЛОДА ДЕРЕВНА РОСЛИНА, ВИРОЩЕНА ШЛЯХОМ ПЕРЕСАДЖУВАННЯ СІЯНЦЯ АБО ДОРОЩУВАННЯ В ШКІЛЦІ ЖИВЦЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
- дичкою
- живцем
- саджанцем
- сіянцем
- насіниною
-
ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЯНЦІВ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ОБОВ’ЯЗКОВОЮ Є ОПЕРАЦІЯ
- мульчування
- обрізання коренів
- притінення щитами
- формування штамбу
- формування крони
-
ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЯНЦІВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ОБОВ’ЯЗКОВОЮ Є ОПЕРАЦІЯ
- мульчування
- обрізання коренів
- обрізання верхівки
- формування штамбу
- формування крони
-
В ЯКОМУ ВІДДІЛЕННІ ПОСТІЙНОГО ЛІСОВОГО РОЗСАДНИКА ЗАГОТОВЛЮЮТЬ ЖИВЦІ
- посівному
- шкільному
- маточній плантації
- господарський ділянці
-
ДЛЯ РОЗГАЛУЖЕННЯ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ КОРЕНІ СІЯНЦІВ ДУБА, ГОРІХА, КАШТАНА ПІДРІЗУЮТЬ НА ГЛИБИНІ
- 6-8 см
- 10-12 см
- 16-18 см
- 18-20 см
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ТА ВИД ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ, ЯКИЙ ДОЦІЛЬНО ЗАСТОСОВУВАТИ ПРИ СТВОРЕННІ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА СВІЖИХ ЗРУБАХ БЕЗ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ У БІДНИХ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВАХ
- частковий, борознами
- частковий, смугами
- частковий, площадками
- суцільний
-
ПІДБЕРІТЬ ВИД ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ, ЯКИЙ ДОЦІЛЬНО ЗАСТОСОВУВАТИ ПРИ СТВОРЕННІ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА ДІЛЯНКАХ, ЯКІ ВИЙЩЛИ З-ПІД ТРИВАЛОГО СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОРИСТУВАННЯ
- глибоке безвідвальне рихлення в поєднанні із поверхневим обробітком ґрунту
- частковий обробіток ґрунту борознами
- культурна оранка із боронуванням
- частковий обробіток ґрунту смугами
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ТА ВИД ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ, ЯКИЙ ДОЦІЛЬНО ЗАСТОСОВУВАТИ ПРИ СТВОРЕННІ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА СХИЛАХ КРУТИЗНОЮ 8-15 ГРАДУСІВ
- суцільний, впоперек схилу
- частковий, смугами впоперек схилу
- частковий, смугами вздовж схилу
- створювати тераси шириною 2-3 м із зворотнім (2-3 градуси) ухилом
-
ВКАЖІТЬ ҐРУНТООБРОБНЕ ЗНАРЯДДЯ, ЯКЕ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ОСНОВНІЙ СУЦІЛЬНІЙ ПІДГОТОВЦІ ҐРУНТУ ПІД ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ НА ЗЕМЛЯХ, ЩО ВИЙШЛИ З-ПІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КОРИСТУВАННЯ
- ПЛН-3-35
- ПКЛ-70
- ПЛД-1,2
- ПБН-100А
-
ВКАЖІТЬ ҐРУНТООБРОБНЕ ЗНАРЯДДЯ, ЯКЕ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ОСНОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ ҐРУНТУ ПІД ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ НА СВІЖИХ ЗРУБАХ
- ПЛН-3-35
- ПКЛ-70
- ПЛН-5-35
- ПБН-100А
-
ВКАЖІТЬ ЛІСОСАДИВНУ МАШИНУ, ЯКУ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ САДІННІ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА ЗРУБАХ
- ССН-1
- МЛУ-1
- СШП-3/5
- „Литва-25”
-
ВКАЖІТЬ ҐРУНТООБРОБНЕ ЗНАРЯДДЯ, ЯКЕ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ДОГЛЯДІ ЗА ҐРУНТОМ У МІЖРЯДДЯХ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА ЗРУБАХ
- КФП-1,5
- КЛБ-1,7
- КПГ-2,8
- КПС-4
-
ТЕХНІЧНЕ ПРИЙМАННЯ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ РОБІТ ПРОВОДЯТЬ У ПЕРІОД
- весною, з 1 квітня по 30 квітня
- літом, з 1 липня по 31 липня
- восени, з 1 жовтня по 31 жовтня
- протягом 10 днів після посадки
-
ІНВЕНТАРИЗАЦІЮ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ПРОВОДЯТЬ У ПЕРІОД
- весною, з 1 квітня по 30 квітня
- літом, з 1 липня по 31 липня
- восени, з 1 жовтня по 31 жовтня
- протягом 10 днів після посадки
-
ПРИ ПРОВЕДЕННІ ТЕХНІЧНОГО ПРИЙМАННЯ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ РОБІТ ВСТАНОВЛЮЮТЬ
- приживлюваність лісових культур
- відсоток доповнення лісових культур
- якість садивного матеріалу
- якість виконання лісокультурних робіт
-
ПРИ ПРОВЕДЕННІ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ВСТАНОВЛЮЮТЬ
- приживлюваність лісових культур
- таксаційні показники культур
- якість садивного матеріалу
- якість виконання лісокультурних робіт
-
ІНВЕНТАРИЗАЦІЮ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ПРОВОДЯТЬ
- суцільним переліком висаджених рослин
- закладанням круглих облікових площадок
- закладанням облікових площадок прямокутної форми
- окомірно
-
ДОПОВНЕННЮ ПІДЛЯГАЮТЬ НЕЗІМКНУТІ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ТА ЗАХИСНІ НАСАДЖЕННЯ З ПРИЖИВЛЮВАНІСТЮ
- 24 % і менше
- 25-85 %
- 95 % і більше
-
ЗГІДНО „ПРАВИЛ ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ”, КУЛЬТУРИ, ЩО ЗАГИНУЛИ, ПІДЛЯГАЮТЬ
- відновленню наступного року після списання
- відновленню упродовж 2-3 років після списання
- списанню, а площа відводиться під природне поновлення
- списанню, а площа виводиться із лісокультурного фонду
-
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ЯКОЇ ПОРОДИ У ПОСУШЛИВИХ УМОВАХ ДОЦІЛЬНО СТВОРЮВАТИ ПОСІВОМ
- граба звичайного
- ялини звичайної
- липи дрібнолистої
- дуба звичайного
-
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ЯКОЇ ПОРОДИ ДОЦІЛЬНО СТВОРЮВАТИ ПОСАДКОЮ ЖИВЦІВ
- вільхи чорної
- ялини звичайної
- липи дрібнолистої
- тополі (різних видів)
-
ДО КЛАСИЧНИХ ПІДГІННИХ ПОРІД ДЛЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО НАЛЕЖАТЬ
- ясен звичайний, граб звичайний, липа дрібнолиста
- ліщина звичайна, липа дрібнолиста, клен гостролистий
- липа дрібнолиста, клен гостролистий, граб звичайний
- модрина сибірська, клен гостролистий, граб звичайний
-
ПОЧАТКОВА ДОЛЯ УЧАСТІ ДУБА В СУЦІЛЬНИХ КУЛЬТУРАХ ПОВИННА СТАНОВИТИ НЕ МЕНШЕ
-
ДОЛЯ УЧАСТІ ЯСЕНА В ДУБОВИХ КУЛЬТУРАХ НЕ ПОВИННА ПЕРЕВИЩУВАТИ
-
ЛІСІВНИЧО ОБҐРУНТОВАНОЮ ГУСТОТОЮ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В БОРАХ ПОЛІССЯ Є (В ТИС. ШТ. НА 1 ГА)
-
ПІДБЕРІТЬ СХЕМУ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЧИСТИХ ТОПОЛЕВИХ КУЛЬТУР
- 1,5х1,5 м
- 4х4 м
- 6х6 м
- 8х8 м
-
ПІДБЕРІТЬ СХЕМУ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В БОРАХ ПОЛІССЯ
- 1,5х0,5 м
- 3,0х0,7 м
- 4,0х0,8 м
- 4,0х4,0 м
-
ПІДБЕРІТЬ СХЕМУ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В СУБОРАХ ПОЛІССЯ
- 2,0х0,5 м
- 3,0х0,7 м
- 4,0х0,8 м
- 4,0х4,0 м
-
НА ЗРУБАХ З ДОСТАТНЬОЮ КІЛЬКІСТЮ ПОНОВЛЕННЯ ДРУГОРЯДНИХ ПОРІД І НЕДОСТАТНЬОЮ КІЛЬКІСТЮ ЖИТТЄЗДАТНОГО ПІДРОСТУ ГОЛОВНИХ ПОРІД, РІВНОМІРНО РОЗТАШОВАНОГО НА ПЛОЩІ, СТВОРЮЮТЬ ТАКІ КУЛЬТУРИ
- суцільні
- часткові, рядами
- часткові, куртинами
- такі зруби залишають під природне поновлення
-
НА ЗРУБАХ З ДОСТАТНЬОЮ КІЛЬКІСТЮ ПОНОВЛЕННЯ ДРУГОРЯДНИХ ПОРІД І НЕДОСТАТНЬОЮ КІЛЬКІСТЮ ЖИТТЄЗДАТНОГО ПІДРОСТУ ГОЛОВНИХ ПОРІД, НЕРІВНОМІРНО РОЗТАШОВАНОГО НА ПЛОЩІ, СТВОРЮЮТЬ ТАКІ КУЛЬТУРИ
- суцільні
- часткові, рядами
- часткові, куртинами
- такі зруби залишають під природне поновлення
-
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ЯКОЇ ПОРОДИ ДОЦІЛЬНО СТВОРЮВАТИ У МОКРИХ ДІБРОВАХ ЗА НАЯВНОСТІ ПРОТОЧНОЇ ВОЛОГИ
- вільхи чорної
- ялини звичайної
- дуба звичайного
- тополі тремтячої
-
ВЕСНОЮ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ СЛІД СТВОРЮВАТИ
- на важких ґрунтах
- на середніх ґрунтах
- на легких ґрунтах
- час створення не залежить від механічного складу ґрунту
-
ЗІ ЗБІЛЬШЕННЯМ ВІКУ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ШИРИНА ЗАХИСНОЇ ЗОНИ БІЛЯ ВИСАДЖЕНИХ РОСЛИН
- зменшується
- збільшується
- не змінюється
- змінюється, але не залежить від віку лісових культур
-
ГУСТОТА ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ПРИ СХЕМІ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ 2,5х0,8 М СКЛАДАЄ (ТИС. ШТ. НА 1 ГА)
-
ГУСТОТА ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ПРИ СХЕМІ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ 2,0х0,5 М СКЛАДАЄ (ТИС. ШТ. НА 1 ГА)
-
ГУСТОТА ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ПРИ СХЕМІ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ 1,5х0,5 М СКЛАДАЄ (ТИС. ШТ. НА 1 ГА)
-
ПІДБЕРІТЬ ІЗ НАВЕДЕНИХ СХЕМУ ЗМІШУВАННЯ ТА РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ СВІЖОГО СУБОРУ (В2)
- 5 р. С3 3 р. ДЗ; 2,5х0,5 м
- 4 р. Д3 1 р. ЛПД 2 р. Я3 1 р. ЛПД; 3,0х0,75 м
- 5 р. С3 1 р. ДЗ; 2,0х0,5 м
- 5 р. С3 2 р. БП; 2,0х0,5 м
-
ПІДБЕРІТЬ ІЗ НАВЕДЕНИХ СХЕМУ ЗМІШУВАННЯ ТА РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ СВІЖОГО БОРУ (А2)
- 5 р. С3 3 р. ДЗ; 2,5х0,5 м
- 4 р. Д3 1 р. ЛПД 2 р. Я3 1 р. ЛПД; 3,0х0,75 м
- 5 р. С3 1 р. ДЗ; 2,0х0,5 м
- 5 р. С3 2 р. БП; 2,0х0,5 м
-
ПІДБЕРІТЬ ІЗ НАВЕДЕНИХ СХЕМУ ЗМІШУВАННЯ ТА РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ СВІЖОЇ ДІБРОВИ (D2)
- 5 р. С3 3 р. ДЗ; 2,5х0,5 м
- 4 р. Д3 1 р. ЛПД 2 р. Я3 1 р. ЛПД; 3,0х0,75 м
- 5 р. С3 1 р. ДЗ; 2,0х0,5 м
- 5 р. С3 2 р. БП; 2,0х0,5 м
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА СВІЖОМУ ЗРУБІ З ЧАСТКОВИМ ПРИРОДНИМ ПОНОВЛЕННЯМ ГОЛОВНОЇ ПОРОДИ, НЕРІВНОМІРНО РОЗТАШОВАНИМ НА ПЛОЩІ
- суцільний, з обов’язковим глибоким безвідвальним рихленням
- суцільний за системою чорного пару
- частковий, смугами
- частковий, площадками
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА СВІЖОМУ ЗРУБІ БЕЗ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ
- суцільний, з обов’язковим глибоким безвідвальним рихленням
- суцільний за системою чорного пару
- частковий, смугами
- частковий, площадками
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА ПУСТИРІ
- суцільний, з обов’язковим глибоким безвідвальним рихленням
- суцільний за системою чорного пару
- частковий, смугами
- частковий, площадками
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА НЕЗАБУР’ЯНЕНІЙ РІЛЛІ, ЩО ТРИВАЛИЙ ЧАС ВИКОРИСТОВУВАЛАСЬ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
- суцільний, з обов’язковим глибоким безвідвальним рихленням
- суцільний за системою чорного пару
- частковий, смугами
- частковий, площадками
Тема :: Лісова таксація
-
ДЕРЕВО, З НИЖНЬОЇ ЧАСТИНИ ЯКОГО МОЖНА ЗАГОТОВИТИ ДІЛОВІ СОРТИМЕНТИ ДОВЖИНОЮ ВІД 2,0 М ДО 6,5 М ВІДНОСЯТЬ ДО КАТЕГОРІЇ
- ділове
- напівділове
- дров’яне
- нормальне
-
ДЕРЕВО, З НИЖНЬОЇ ЧАСТИНИ ЯКОГО МОЖНА ЗАГОТОВИТИ ДІЛОВІ СОРТИМЕНТИ ДОВЖИНОЮ ПОНАД 6,5 М ВІДНОСЯТЬ ДО КАТЕГОРІЇ
- ділове
- напівділове
- дров’яне
- нормальне
-
ДЕРЕВО, З НИЖНЬОЇ ЧАСТИНИ ЯКОГО МОЖНА ЗАГОТОВИТИ ДІЛОВІ СОРТИМЕНТИ ДОВЖИНОЮ ДО 2 М ВІДНОСЯТЬ ДО КАТЕГОРІЇ
- ділове
- напівділове
- дров’яне
- нормальне
-
ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ В НАСАДЖЕННІ ДРУГОГО ЯРУСУ, ЙОГО ВІДНОСНА ПОВНОТА ПОВИННА СТАНОВИТИ
- не менше 0,1
- не менше 0,2
- не менше 0,3
- не менше 0,4
-
ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ В НАСАДЖЕННІ ДРУГОГО ЯРУСУ, РІЗНИЦЯ СЕРЕДНІХ ВИСОТ ЯРУСІВ ПОВИННА СТАНОВИТИ
- не менше 10 %
- не менше 20 %
- не менше 30 %
- не менше 40 %
-
ЯКЩО ДОЛЯ УЧАСТІ ПОРОДИ В ЗАПАСІ ЯРУСУ СТАНОВИТЬ ДО 5 %, ТО ЇЇ КОЕФІЦІЄНТ У ФОРМУЛІ СКЛАДУ ЯРУСУ БУДЕ ПОЗНАЧАТИСЬ
-
ЯКЩО ДОЛЯ УЧАСТІ ПОРОДИ В ЗАПАСІ ЯРУСУ СТАНОВИТЬ 10 %, ТО ЇЇ КОЕФІЦІЄНТ У ФОРМУЛІ СКЛАДУ ЯРУСУ БУДЕ
-
ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ НАСАДЖЕНЬ У РІЗНІ ТАКСАЦІЙНІ ВИДІЛИ Є РІЗНИЦЯ ЗА ПОВНОТОЮ
- 0,1 і більше
- 0,2 і більше
- 0,3 і більше
- 0,4 і більше
-
ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ НАСАДЖЕНЬ У РІЗНІ ТАКСАЦІЙНІ ВИДІЛИ Є РІЗНИЦЯ ЗА СЕРЕДНЬОЮ ВИСОТОЮ
- 10 % і більше
- 8 % і більше
- 5 % і більше
- 1 % і більше
-
ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ НАСАДЖЕНЬ У РІЗНІ ТАКСАЦІЙНІ ВИДІЛИ Є РІЗНИЦЯ ЗА СЕРЕДНІМ ДІАМЕТРОМ
- 4 см і більше
- 3 см і більше
- 2 см і більше
- 1 см і більше
-
ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ НАСАДЖЕНЬ У РІЗНІ ТАКСАЦІЙНІ ВИДІЛИ Є РІЗНИЦЯ МІЖ КОЕФІЦІЄНТАМИ ФОРМУЛИ СКЛАДУ ЗА ПЕРЕВАЖАЮЧОЮ ПОРОДОЮ
- 1 одиниця і більше
- 2 одиниці і більше
- 3 одиниці і більше
- 4 одиниці і більше
-
ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ НАСАДЖЕНЬ У РІЗНІ ТАКСАЦІЙНІ ВИДІЛИ Є
- різне походження
- різний тип лісорослинних умов
- різний клас віку
- різниця за віком до 5 років
-
ДІАМЕТР РОСТУЧОГО ДЕРЕВА ВИМІРЮЮТЬ НА ВИСОТІ
- 1,0 м
- 1,3 м
- 1,5 м
- 2,0 м
- посередині стовбура
-
ЯКИМ ІНСТРУМЕНТОМ ВИМІРЮЮТЬ ДІАМЕТР РОСТУЧОГО ДЕРЕВА
- висотоміром
- реласкопом
- екліметром
- мірною вилкою
- призмою Анучина
-
ЯКИМ ІНСТРУМЕНТОМ ВИМІРЮЮТЬ ВИСОТУ РОСТУЧОГО ДЕРЕВА
- висотоміром
- реласкопом
- екліметром
- мірною стрічкою
- призмою Анучина
-
ЯКИМ ІНСТРУМЕНТОМ ВИМІРЮЮТЬ ДОВЖИНУ ЗРУБАНОГО ДЕРЕВА
- висотоміром
- реласкопом
- екліметром
- мірною стрічкою
- призмою Анучина
-
МЕТОД ТАКСАЦІЇ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ У КАМЕРАЛЬНІЙ ОБРОБЦІ АЕРОКОСМІЧНИХ ФОТОЗНІМКІВ, НАЗИВАЄТЬСЯ
- окомірно-вимірювальний
- окомірний
- дешифрувальний
- безперервної таксації
-
МЕТОД ТАКСАЦІЇ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ У НАТУРНОМУ ОБСТЕЖЕННІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОМУ ВИМІРЮВАННІ ОКРЕМИХ ТАКСАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ, НАЗИВАЄТЬСЯ
- окомірно-вимірювальний
- окомірний
- дешифрувальний
- безперервної таксації
-
МЕТОД ТАКСАЦІЇ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ У ПОСТІЙНОМУ ОНОВЛЕННІ БАЗ ДАНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ, НАЗИВАЄТЬСЯ
- окомірно-вимірювальний
- окомірний
- дешифрувальний
- безперервної таксації
-
ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ КЛАСУ БОНІТЕТУ НЕОБХІДНІ НАСТУПНІ ЛІСІВНИЧО-ТАКСАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ
- походження, вік, середній діаметр
- походження, вік, середня висота
- вік, середня висота, повнота
- клас товарності, середня висота
-
ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ КЛАСУ ТОВАРНОСТІ НЕОБХІДНІ НАСТУПНІ ПОКАЗНИКИ
- відсоток ділових стовбурів
- відсоток ділової деревини
- запас деревини
- відсоток ділових стовбурів або відсоток ділової деревини
-
ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ТИПУ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ НЕОБХІДНІ НАСТУПНІ ПОКАЗНИКИ
- механічний склад ґрунту
- вологопроникність ґрунту
- зволоженість ґрунту
- родючість ґрунту
-
ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ РОЗРЯДУ ВИСОТ НЕОБХІДНІ НАСТУПНІ ПОКАЗНИКИ
- вік і висота деревостану
- середня висота і повнота
- середній діаметр і середня висота
- середня висота і середній запас
-
ЗА СПІВВІДНОШЕННЯМ МІЖ СЕРЕДНІМ ДІАМЕТРОМ ТА СЕРЕДНЬОЮ ВИСОТОЮ ВСТАНОВЛЮЮТЬ
- клас бонітету
- розряд висот
- повноту
- продуктивність
-
ЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ВИСОТИ НЕОБХІДНЕ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ
- класу бонітету
- розряду висот
- повноти
- суми площ поперечних перерізів
-
СКЛАД СТИГЛОГО НАСАДЖЕННЯ ВИЗНАЧАЮТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД
- долі участі порід у товарній структурі насадження
- долі участі порід у загальній кількості дерев
- долі участі порід у сумі площ поперечних перерізів стовбурів
- долі участі порід у запасі насадження
-
СКЛАД МОЛОДНЯКІВ ВІКОМ ДО 10 РОКІВ ВИЗНАЧАЮТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД
- долі участі порід у товарній структурі насадження
- долі участі порід у загальній кількості дерев
- долі участі порід у сумі площ поперечних перерізів стовбурів
- долі участі порід у запасі насадження
-
ПОКАЗНИК ПОТЕНЦІЙНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ НАСАДЖЕНЬ НАЗИВАЄТЬСЯ
- клас бонітету
- повнота
- запас
- товарність
-
ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ДЕРЕВА ЧИ ДЕРЕВОСТАНУ НАЗИВАЄТЬСЯ
-
ЗА СКЛАДОМ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА
- прості та складні
- чисті та змішані
- складні та змішані
- прості та чисті
-
ЗА ФОРМОЮ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА
- прості та складні
- чисті та змішані
- складні та змішані
- прості та чисті
-
ЗА ПРОДУКТИВНІСТЮ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА
- родючі та неродючі
- продуктивні та непродуктивні
- виробничі та невиробничі
-
ДО ПРОДУКТИВНИХ ВІДНОСЯТЬ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ
- І і вищих класів бонітету
- ІІ і вищих класів бонітету
- ІІІ і вищих класів бонітету
- ІV і вищих класів бонітету
- V і нижчих класів бонітету
-
ДО НЕПРОДУКТИВНИХ ВІДНОСЯТЬ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ
- І і вищих класів бонітету
- ІІ і вищих класів бонітету
- ІІІ і вищих класів бонітету
- ІV і вищих класів бонітету
- V і нижчих класів бонітету
-
СЕРЕДНЮ ВИСОТУ ДЕРЕВОСТАНУ ВИЗНАЧАЮТЬ НАСТУПНИМ МЕТОДОМ
- вимірювальним, шляхом обміру зрубаного модельного дерева
- розрахунковим, як середньоквадратичне всіх вимірів
- розрахунковим, як середньостатистичне всіх вимірів
- графічним, за кривою висот
-
ЯКІ ВИДИ ПОВНОТИ ВИДІЛЯЮТЬ У ЛІСОВІЙ ТАКСАЦІЇ
- середня та мінімальна
- абсолютна та відносна
- проста та складна
- середня та максимальна
-
ЯКІ ВИДИ ПОВНОТИ ВИДІЛЯЮТЬ У ЛІСОВІЙ ТАКСАЦІЇ
- середня
- абсолютна
- відносна
- мінімальна
- максимальна
-
АБСОЛЮТНОЮ ПОВНОТОЮ НАЗИВАЄТЬСЯ
- зімкнутість деревного намету
- кількість дерев на 1 га
- співвідношення суми площ перерізів дерев насадження до суми площ перерізів дерев нормального (повного) деревостану
- відношення площі проекцій крон до займаної території
- сума площ перерізів дерев насадження
-
ВІДНОСНОЮ ПОВНОТОЮ НАЗИВАЄТЬСЯ
- зімкнутість деревного намету
- кількість дерев на 1 га
- співвідношення суми площ перерізів дерев насадження до суми площ перерізів дерев нормального (повного) деревостану
- відношення площі проекцій крон до займаної території
- сума площ перерізів дерев насадження
-
ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗБІГУ ТА ФОРМИ СТОВБУРА ЗАСТОСОВУЮТЬ
- коефіцієнти форм
- класи форм
- діаметр стовбура
- висота стовбура
- об’єм стовбура
-
У ВИРОБНИЧИХ УМОВАХ ОБ’ЄМ СТОВБУРА ДЕРЕВА, ЩО РОСТЕ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА
- формулою Губера
- формулою Денцина
- таблицями видових чисел
- об’ємними таблицями з двома входами
-
ЗМІНУ ТАКСАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЕРЕВА З ЧАСОМ НАЗИВАЮТЬ
-
СУМАРНИЙ ОБ’ЄМ СТОВБУРНОЇ ДЕРЕВИНИ СИРОРОСТУЧОГО ЛІСУ НАЗИВАЄТЬСЯ
- запас
- продуктивність
- приріст
- зміна запасу
-
ДО ВКРИТИХ ЛІСОВОЮ РОСЛИННІСТЮ ВІДНОСЯТЬ ДІЛЯНКИ, ЗАЙНЯТІ СТИГЛИМИ ЛІСОВИМИ НАСАДЖЕННЯМИ З ПОВНОТОЮ
- 0,1 і більше
- 0,2 і більше
- 0,3 і більше
- 0,4 і більше
-
ЗА ЯКОЮ ФОРМУЛОЮ ВИЗНАЧАЮТЬ ПОВНОТУ ДЕРЕВОСТАНУ
- П = Dфакт / Dcер
- П = Gфакт / G1,0
- П = hфакт / hсер
- П = Gфакт / N
-
ДІЛОВА КОЛОДА З ДІАМЕТРОМ У ВЕРХНЬОМУ ВІДРІЗІ БЕЗ КОРИ 30,0 СМ ВІДНОСИТЬСЯ ДО
- грубої
- середньої 1
- середньої 2
- дрібної
-
ДІЛОВА КОЛОДА З ДІАМЕТРОМ У ВЕРХНЬОМУ ВІДРІЗІ БЕЗ КОРИ 6,0 СМ ВІДНОСИТЬСЯ ДО
- грубої
- середньої 1
- середньої 2
- дрібної
-
ДРОВА ТАКСУЮТЬ
- у метрах кубічних
- у щільних метрах кубічних
- у складових метрах кубічних
- дрова не обліковують
-
ХВОРОСТ ТА ХМИЗ ТАКСУЮТЬ
- у метрах кубічних
- у щільних метрах кубічних
- у складових метрах кубічних
- хворост та хмиз не обліковують
-
ПИЛОМАТЕРІАЛИ ТАКСУЮТЬ
- у сантиметрах кубічних
- у щільних метрах кубічних
- у складових метрах кубічних
- пиломатеріали не обліковують
-
ДЛЯ ПЕРЕВЕДЕННЯ СКЛАДОВИХ МЕТРІВ КУБІЧНИХ У ЩІЛЬНІ ЗАСТОСОВУЮТЬ
- повторне перемірювання лісоматеріалів
- таблиці переведення складових метрів кубічних у щільні
- коефіцієнти повнодеревності
- складові метри кубічні у щільні не переводяться
-
ДОШКИ ВІДНОСЯТЬ ДО
- пилених лісоматеріалів
- колотих лісоматеріалів
- струганих лісоматеріалів
- лущених лісоматеріалів
- круглих лісоматеріалів
-
БРУСИ ВІДНОСЯТЬ ДО
- пилених лісоматеріалів
- колотих лісоматеріалів
- струганих лісоматеріалів
- лущених лісоматеріалів
- круглих лісоматеріалів
-
ДІЛОВІ КОЛОДИ ВІДНОСЯТЬ ДО
- пилених лісоматеріалів
- колотих лісоматеріалів
- струганих лісоматеріалів
- лущених лісоматеріалів
- круглих лісоматеріалів
-
ДРОВА ВІДНОСЯТЬ ДО
- пилених лісоматеріалів
- колотих лісоматеріалів
- струганих лісоматеріалів
- круглих лісоматеріалів
- не відносять до жодної з ділових категорій
-
ВКАЖІТЬ ПОВНУ НАЗВУ ЧИННИХ НОРМАТИВІВ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ МАТЕРІАЛЬНО-ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЛІСОСІК У СТИГЛИХ ДЕРЕВОСТАНАХ
- нормативно-довідкові матеріали для таксації лісів України і Молдавії
- сума площ перерізів і запас деревостанів при повноті 1,0
- нормативи товарності деревостанів основних лісоутворювальних порід України
- сортиментні таблиці для таксації лісу на пні
- сортиментні таблиці для таксації молодняків та середньовікових деревостанів
-
ВКАЖІТЬ ПОВНУ НАЗВУ ЧИННИХ НОРМАТИВІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ МАТЕРІАЛЬНО-ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЛІСОСІК, ЩО ВІДВОДЯТЬСЯ ПІД ПРОЧИСТКИ
- нормативно-довідкові матеріали для таксації лісів України і Молдавії
- сума площ перерізів і запас деревостанів при повноті 1,0
- нормативи товарності деревостанів основних лісоутворювальних порід України
- сортиментні таблиці для таксації лісу на пні
- сортиментні таблиці для таксації молодняків та середньовікових деревостанів
-
ВКАЖІТЬ ПОВНУ НАЗВУ ЧИННИХ НОРМАТИВІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ МАТЕРІАЛЬНО-ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЛІСОСІК, ЩО ВІДВОДЯТЬСЯ ПІД ПРОРІДЖЕННЯ
- нормативно-довідкові матеріали для таксації лісів України і Молдавії
- сума площ перерізів і запас деревостанів при повноті 1,0
- нормативи товарності деревостанів основних лісоутворювальних порід України
- сортиментні таблиці для таксації лісу на пні
- сортиментні таблиці для таксації молодняків та середньовікових деревостанів
-
ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАПАСУ ЗА СТАНДАРТНИМИ ТАБЛИЦЯМИ СУМ ПОПЕРЕЧНИХ ПЕРЕРІЗІВ ТА ЗАПАСІВ НЕОБХІДНІ НАСТУПНІ ПОКАЗНИКИ
- середня висота та сума площ перерізів дерев
- середній діаметр та повнота
- середній діаметр, вік та повнота
- вік та сума площ перерізів дерев
-
ДЕРЕВНІ РОСЛИНИ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЯКІ РОСТУТЬ ПІД НАМЕТОМ ЛІСУ І ЗДАТНІ В МАЙБУТНЬОМУ СФОРМУВАТИ ДЕРЕВОСТАН - ЦЕ
- підріст
- підлісок
- живий надґрунтовий покрив
- деревостан
-
ДЕРЕВНІ РОСЛИНИ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЯКІ РОСТУТЬ ПІД НАМЕТОМ ЛІСУ І НЕ ЗДАТНІ В МАЙБУТНЬОМУ СФОРМУВАТИ ДЕРЕВОСТАН У КОНКРЕТНИХ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВАХ - ЦЕ
- підріст
- підлісок
- живий надґрунтовий покрив
- деревостан
Тема :: Лісознавство
-
ЩО ТАКЕ ДЕРЕВОСТАН
- сукупність дерев, які є основним компонентом лісового насадження
- чагарники і дерева, що ростуть під наметом лісу
- деревні рослини природного походження
- порода, яка переважає в даних умовах
-
ДЕРЕВОСТАНИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
- природні
- диз’юктивні (розірвані)
- штучні
- синтетичні
-
ДЕРЕВОСТАН, ЯКИЙ ПРИРОДНО АБО ШТУЧНО СФОРМУВАВСЯ ІЗ СІЯНЦІВ АБО САДЖАНЦІВ НАЗИВАЮТЬ
- деревостан вегетативного походження
- деревостан насіннєвого походження
- корінний деревостан
- похідний деревостан
-
ДЕРЕВОСТАН, ЯКИЙ ФОРМУЄТЬСЯ В ПРИРОДНИХ УМОВАХ І ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ПАНІВНОЮ ПОРОДОЮ, ЩО ВІДПОВІДАЄ ДАНИМ ЛІСОРОСЛИННИМ УМОВАМ, НАЗИВАЮТЬ
- деревостан вегетативного походження
- деревостан насіннєвого походження
- корінний деревостан
- похідний деревостан
-
ДЕРЕВОСТАН, ЩО ФОРМУЄТЬСЯ НА МІСЦІ КОРІННОГО В УМОВАХ, ПОРУШЕНИХ ВНАСЛІДОК ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ АБО ПРИРОДНИХ ПРОЦЕСІВ, НАЗИВАЮТЬ
- деревостан вегетативного походження
- деревостан насіннєвого походження
- корінний деревостан
- похідний деревостан
-
ДЕРЕВОСТАН, УТВОРЕНИЙ З ПНЕВИХ І КОРЕНЕВИХ ПАРОСТКІВ, ЦЕ
- деревостан вегетативного походження
- деревостан насіннєвого походження
- корінний деревостан
- похідний деревостан
-
ЩО ТАКЕ ПІДРІСТ
- чагарники, що ростуть поблизу лісу
- деревні рослини, що ростуть під наметом лісу і здатні утворити деревостан в майбутньому
- деревні рослини, які не здатні утворити деревостан, висотою не більше однієї четвертої висоти основного деревостану
- чагарники і дерева, що ростуть під наметом лісу і не здатні утворити деревостан
-
ЩО ТАКЕ ПІДЛІСОК
- чагарники, що ростуть поблизу лісу
- чагарники і дерева, що ростуть поблизу лісу і не здатні утворити деревостан
- деревні рослини, які здатні утворити деревостан, висотою не більше однієї четвертої висоти основного деревостану
- чагарники, рідше дерева, що ростуть під наметом лісу і не здатні утворити деревостан у конкретних лісорослинних умовах
-
ЯКІ З НАЗВАНИХ РОСЛИН УТВОРЮЮТЬ ПІДЛІСОК
- горобина, ясен, крушина
- калина, граб, дуб
- горобина, бруслина, ліщина
- крушина, вільха, ліщина
-
ЯКІ З НАЗВАНИХ РОСЛИН УТВОРЮЮТЬ ПІДРІСТ
- сосна, дуб, крушина
- сосна, граб, дуб
- сосна, береза, граб
- сосна, вільха, ліщина
-
НАЗВІТЬ ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ЛІСОСТАНУ
- деревостан
- підріст
- підлісок
- бонітет
- повнота
-
ДО ТАКСАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЕРЕВОСТАНУ ВІДНОСЯТЬ
- підріст
- бонітет
- повнота
- склад
- опад
-
ЩО ТАКЕ ГОЛОВНА ДЕРЕВНА ПОРОДА
- деревна порода, яка в даних умовах є найціннішою для господарських потреб
- деревна порода, яка переважає у верхньому ярусі деревостану
- дерева і чагарники, які сприяють росту головної породи
- деревна порода, яка не відповідає господарським потребам
-
ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН ПАНІВНА ДЕРЕВНА ПОРОДА
- деревна порода, яка в даних лісорослинних умовах є найціннішою для господарських потреб
- деревна порода, яка переважає у верхньому ярусі деревостану
- деревна порода, яка не відповідає господарським потребам в певних економічних умовах
- деревна порода, що здатна в межах свого ареалу утворити верхній ярус деревостану
-
ЩО ТАКЕ СУПУТНЯ ДЕРЕВНА ПОРОДА
- деревна порода, яка не відповідає конкретним умовам зростання
- деревна порода, яка сприятливо впливає на головну і в конкретних умовах не поступається їй у господарському значенні
- деревна порода, яка не відповідає господарським потребам
-
ЩО ТАКЕ ДРУГОРЯДНА ДЕРЕВНА ПОРОДА
- деревна порода, яка має меншу господарську цінність ніж головна деревна порода
- деревна порода, яка сприяє росту головної породи
- деревна порода, яка не відповідає конкретним умовам зростання
-
ЩО ТАКЕ ПІДГІННІ ПОРОДИ
- дерева і чагарники, які сприяють росту переважаючої породи
- дерева і чагарники, які сприяють прискоренню росту та поліпшенню форми стовбура головної деревної породи
- дерева і чагарники, які сприяють росту супутньої породи
- дерева і чагарники, які сприяють росту переважаючої і супутньої породи
-
ЩО ТАКЕ БОНІТЕТ
- економічна категорія якості деревостану
- ступінь щільності стояння дерев
- показник продуктивності деревостану
- порода, яка переважає в даних умовах
-
В ЛІСАХ УКРАЇНИ ДЛЯ БІЛЬШОСТІ ДЕРЕВНИХ ПОРІД ВСТАНОВЛЕНІ КЛАСИ ВІКУ
- 5-річні
- 10-річні
- 15-річні
- 20-річні
-
ДЕРЕВОСТАНИ З ПОВНОТОЮ 0,8 ТА ВИЩЕ ВВАЖАЮТЬСЯ
- середньоповнотними
- високоповнотними
- низькоповнотними
- рідколіссям
-
ДЕРЕВОСТАНИ З ПОВНОТОЮ 0,3 ТА НИЖЧЕ ВВАЖАЮТЬСЯ
- середньоповнотними
- високоповнотними
- низькоповнотними
- рідколіссям
-
ЗА СТУПЕНЕМ ТІНЕВИТРИВАЛОСТІ ДЕРЕВНІ РОСЛИНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА
- світлолюбні
- породи маловитривалі до затінення
- породи помірно тіневитривалі
- тіневитривалі
- тінелюбні.
-
МОДРИНА, БЕРЕЗА, СОСНА ЗВИЧАЙНА, БІЛА АКАЦІЯ, ЯСЕН ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ПОРІД
- маловитривалих до затінення
- помірно тіневитривалих
- тіневитривалих порід
- тінелюбних
-
КЕДР СИБІРСЬКИЙ, ЛИПА, ГРАБ, ЯЛИНА, БУК, ЯЛИЦЯ, ТИС, САМШИТ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ПОРІД
- помірно тіневитривалих
- маловитривалих до затінення
- тінелюбних
- тіневитривалих
-
ЗА ЯКОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ В ДЕРЕВНИХ ПОРІД РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ СОКОРУХ ТА РІСТ КОРЕНІВ
- +10 град. Цельсія
- +20-30 град. Цельсія
- дещо вищий 0 град. Цельсія
- +40 град. Цельсія
-
ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ - ЦЕ
- здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими
- здатність деревних порід переносити вплив украй низьких температур
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі додатні температури (від +1 до +6 град. Цельсія) протягом тривалого часу
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі температури (від 0 до -10 град. Цельсія) протягом тривалого часу
-
МОРОЗОСТІЙКІСТЬ ДЕРЕВНИХ ПОРІД - ЦЕ
- здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими
- здатність переносити вплив украй низьких температур
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі додатні температури (від +1 до +6 град. Цельсія) протягом тривалого часу
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі температури (від 0 до -10 град. Цельсія) протягом тривалого часу
-
ТЕПЛОЛЮБНІСТЬ - ЦЕ
- здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими
- здатність переносити вплив украй низьких температур
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі додатні температури (від +1 до +6 град. Цельсія) протягом тривалого часу
- вимогливість до тепла у літній період
-
ЗИМОСТІЙКІСТЬ - ЦЕ
- здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими
- здатність переносити вплив украй низьких температур
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі додатні температури (від +1 до +6 град. Цельсія)
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі температури (від 0 до -10 град. Цельсія) протягом тривалого часу
-
ДІЯ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У ВИГЛЯДІ
- витискання морозом із ґрунту молодих рослин
- опалу кореневої шийки
- опіку кори
- морозобійних тріщин
-
ОПАЛ КОРЕНЕВОЇ ШИЙКИ - ЦЕ
- пошкодження камбію в нижній частині стовбура на рівні ґрунту
- пошкодження ксилеми стовбура на рівні ґрунту
- ушкодження флоеми головного кореня
- пошкодження кори стовбура
-
ТЕПЛОВИЙ РЕЖИМ В РІЗНИХ ДЕРЕВОСТАНАХ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД
- складу деревних порід
- зімкнутості намету
- віку
- бонітету
- типу лісу
-
ДЖЕРЕЛОМ ВОЛОГИ У ЛІСІ Є
- атмосферні опади;
- конденсаційні опади
- ґрунтова волога
- підґрунтові води, ріки
- моря, океани
-
ВКАЖІТЬ ВЕРТИКАЛЬНІ ОПАДИ
-
ВКАЖІТЬ ГОРИЗОНТАЛЬНІ ОПАДИ
-
ДЕРЕВА ЯКОЇ ПОРОДИ БІЛЬШ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ ВІД СНІГОЛОМУ
-
ЯВИЩЕ НАМЕРЗАННЯ ЩІЛЬНОГО ШАРУ ЛЬОДУ НА ПОВЕРХНІ ГРУНТУ, ГІЛКАХ КРОН, СТОВБУРАХ ДЕРЕВ, НАЗИВАЄТЬСЯ
- ожеледицею
- туманом
- снігопадом
- інеєм
-
ЗА ВІДНОШЕННЯМ ДО ВОЛОГИ ДЕРЕВНІ ПОРОДИ ПОДІЛЯЮТЬ НА
- гігрофіти
- мезофіти
- оліготрофи
- ксерофіти
-
РОСЛИНИ, ЯКІ ЗРОСТАЮТЬ У ВОЛОГИХ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВАХ, НАЗИВАЮТЬСЯ
- гігрофіти
- мезофіти
- ксерофіти
- еутрофи
-
РОСЛИНИ, ЯКІ РОСТУТЬ У СЕРЕДНІХ ЗА ЗВОЛОЖЕННЯМ УМОВАХ, НАЗИВАЮТЬСЯ
- мегатрофи
- мезофіти
- мезотрофи
- ксерофіти
-
РОСЛИНИ, ЯКІ ЗРОСТАЮТЬ У ПОСУШЛИВИХ МІСЦЯХ, ДЕ ВОЛОГИ У ГРУНТІ МАЛО, А ПОВІТРЯ СУХЕ
- мезотрофи
- мезофіти
- ксерофіти
- оліготрофи
-
ВКАЖІТЬ ДЕРЕВНІ ПОРОДИ ГРУПИ УЛЬТРАКСЕРОФІТІВ
- саксаул, ялівці
- фісташка, дуб пухнастий
- липа, граб
- верба сіра, кипарис болотяний
-
НАЗВІТЬ ДЕРЕВА-ГІГРОФІТИ
- сосна, фісташка
- ялиця, ялина
- дуб, клен, берест
- осокір, вільха чорна, черемха
-
ЯКІ НАЙВАЖЛИВІШІ ГАЗИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ ОСНОВНІ ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ РОСЛИН
- вуглекислий газ
- кисень
- хлор
- азот
-
ДО ВІТРОСТІЙКИХ ПОРІД ВІДНОСЯТЬ
-
ДО ВІТРОВАЛЬНИХ ПОРІД ВІДНОСЯТЬ
-
ЯК ВІТЕР ВПЛИВАЄ НА ЛІС
- висушує підстилку і ґрунт
- запилює рослини
- розповсюджує насіння
- пошкоджує рослини
- зменшує транспірацію
-
ОЛІГОТРОФИ - ЦЕ РОСЛИНИ
- маловимогливі до родючості
- маловимогливі до вологості
- породи з підвищеною вимогливістю до родючості
- породи з підвищеною вимогливістю до вологості
-
ЯКІ РОСЛИНИ Є ОЛІГОТРОФАМИ
- дуб, бук, ясен, горіх грецький, ялиця
- ялина, модрина, вільха чорна і сіра, осика, горобина
- сосна звичайна, акація біла, береза пухнаста
- береза бородавчаста, кедр сибірський, клен, липа
-
ЯКІ РОСЛИНИ Є МЕЗОТРОФАМИ
- ялина, кедр сибірський, вільха чорна і сіра, осика, горобина
- дуб, бук, клен, ясен, липа, горіх грецький, ялиця
- сосна звичайна, акація біла, береза бородавчаста і пухнаста
-
ЕУТРОФИ (МЕГАТРОФИ) - ЦЕ РОСЛИНИ
- з підвищеною вимогливістю до родючості
- середньовимогливі до родючості
- світлолюбні
- з підвищеною вимогливістю до вологості
-
ЩО Є ОСНОВНИМ ПОСТАЧАЛЬНИМ ЛІСОВОГО ОПАДУ
- підземні частини рослин
- деревостан
- трав’янистий ярус
- чагарниковий ярус
-
ДО ГОЛОВНИХ КОМПОНЕНТІВ ЛІСОВОГО ОПАДУ ВІДНОСЯТЬ
- листя, хвоя, плоди, гілки
- коренева система
- стовбур
- листя
-
ЧИМ ЗУМОВЛЮЄТЬСЯ ЯКІСТЬ І КІЛЬКІСТЬ ОПАДУ
- складом деревостану
- віком
- типом лісу
- повнотою
- бонітетом
-
ЯКІ ПОРОДИ СПРИЯЮТЬ РОЗКЛАДУ ПІДСТИЛКИ І ГУМУСОУТВОРЕННЮ
- ліщина, береза, модрина
- сосна, кедр
- горобина, граб, ясен
- ялиця, ялина
-
ТРИВАЛЕ ЗРОСТАННЯ ОДНОГО ВИДУ ХВОЙНИХ
- посилює процес підзолоутворення
- приводить до зниження продуктивності грунту
- сприяє накопиченню органіки і посилює гумусовий горизонт
- запобігає процесам підзолоутворення
-
ДО ЯКИХ ҐРУНТІВ ДОЦІЛЬНО ЗАСТОСОВУВАТИ ЇХ ВАПНУВАННЯ
- сухих
- кислих
- лужних
- сирих
-
НА ЯКОМУ ҐРУНТІ НЕМОЖЛИВЕ УТВОРЕННЯ СКЛАДНОГО ЗМІШАНОГО НАСАДЖЕННЯ
- свіжий суглинок
- свіжий супісок
- сухий піщаний
- свіжий супісок з прошарками глини
-
В ЯКОМУ НАСАДЖЕННІ ПЕРЕВАЖАЄ М’ЯКИЙ ГУМУС
- чистий густий сосняк
- дубово-соснякове насадження з ялиновим підростом
- складне насадження з берези, ясена, липи, підліском ліщини
- чистий густий ялинник
-
У ЯКИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН НАСІННЯ ДОЗРІВАЄ ВОСЕНИ
- осика, тополя, верба, вільха
- береза, черемха, ліщина, смородина
- хвойні, дуб, бук, граб
- клен, липа, вільха, горіх
-
ДО ЕНТОМОФІЛЬНИХ РОСЛИН ВІДНОСЯТЬСЯ
-
ДО АНЕМОФІЛЬНИХ РОСЛИН ВІДНОСЯТЬСЯ
- горобина
- бук
- біла акація
- тополя
-
Оберіть правильне продовження: ОПТИМАЛЬНА ТЕМПЕРАТУРА ДЛЯ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ
- 0-+10 град. Цельсія
- +20-+30 град. Цельсія
- +30-+40 град. Цельсія
- +40-+50 град. Цельсія
-
НА ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ВПЛИВАЮТЬ
- мікрорельєф
- підстилка
- аерація
- глибина залягання ґрунтових вод
- ґрунтовий покрив
-
ВЕГЕТАТИВНИМ РОЗМНОЖЕННЯМ СТВОРЮЮТЬ ПЛАНТАЦІЇ
-
НЕСПРИЯТЛИВИЙ ВПЛИВ ЛІСОВОГО ПОЛОГУ:
- ослаблення фотосинтезу
- підтримання постійної вологості ґрунту
- засипання сходів опадаючим листям
- перешкоджає поселенню світлолюбних порід
-
ВИСОКА ПОРОСЛЕВА ЗДАТНІСТЬ ВІД ПНЯ У ПОРІД
- осики
- клена
- вільхи чорної
- дуба
-
ДО НЕДОЛІКІВ ВЕГЕТАТИВНОГО ПОНОВЛЕННЯ ВІДНОСЯТЬ
- недовговічність, швидке припинення росту, низькі технічні якості, пошкодження гнилями
- швидкий ріст, відсутність додаткових витрат на створення нового покоління лісу
- тривалий період поновлення, повільний ріст у перші 10-15 років
- довговічність, тривалий ріст у висоту, високі технічні якості
-
ЯКІ НЕДОЛІКИ ЧИСТИХ ХВОЙНИХ ДЕРЕВОСТАНІВ
- погіршення ґрунтових умов
- утворення грубого гумусу
- виснаження ґрунту
- ускладнюється експлуатація
-
ЯКІ ПЕРЕВАГИ ЗМІШАНИХ ДЕРЕВОСТАНІВ
- повне використання надземного і підземного середовища
- поліпшення ґрунтових умов
- є більш стійкими і продуктивними в екстремальних умовах
- кращі естетичні якості
-
У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ БІОЛОГІЧНИЙ СЕНС ЯРУСНОСТІ
- максимальне використання надземного і підземного простору
- мінімальне використання надземного і підземного простору
- максимальне використання підземного простору
- помірне використання надземного і підземного простору
-
В ЯКИХ УМОВАХ ФОРМУЮТЬ ЧИСТІ ДЕРЕВОСТАНИ
- оптимальних
- багатих
- екстремальних
- усі відповіді правильні
-
ЕДАФIЧНА СIТКА П.С. ПОГРЕБНЯКА ПОБУДОВАНА НА ОРДИНАТАХ, ЯКI ВIДОБРАЖАЮТЬ
- трофнiсть i зволоження ґрунтів
- трофнiсть i вологість повітря
- зволоження ґрунтів i забезпеченість теплом
-
ЯКІ БЕЗХРЕБЕТНІ СПРИЯЮТЬ РОЗКЛАДУ РОСЛИННОГО ОПАДУ
- мурахи
- дощові черв’яки
- совка
- короїди
-
ЯКІ БЕЗХРЕБЕТНІ СПРИЯЮТЬ ПОЛІПШЕННЮ АЕРАЦІЇ ҐРУНТУ
- дощові черв’яки
- совка
- мурахи
- короїди
-
КОМУ ІЗ ПРЕДСТАВНИКІВ ФАУНИ НАЛЕЖИТЬ САНІТАРНА РОЛЬ В ЛІСІ
- безхребетним
- мишоподібним гризунам
- птахам
- копитним
-
ПОЗИТИВНИЙ ВПЛИВ ПТАХІВ НА ЛІС
- розповсюдження насіння
- вплив на санітарний стан лісу
- пошкодження квіток
- поїдання насіння
Тема :: Дендрологія
-
ДО ВЕГЕТАТИВНИХ ВІДНОСЯТЬСЯ ТАКІ ОРГАНИ РОСЛИН
- корінь, стебло, плід
- корінь, стебло, листок
- квітка, плід, насінина
- листок, квітка
-
ЖИТТЄВА ФОРМА, ЩО МАЄ КІЛЬКА РІВНОЦІННИХ НАДЗЕМНИХ СКЕЛЕТНИХ ОСЕЙ ВИСОТОЮ 1-10 М ТА ВІКОМ 3-40 РОКІВ
- кущ
- трав’яниста рослина
- дерево
- кущик
-
ОСНОВНА РЕАЛЬНО ІСНУЮЧА В ПРИРОДІ ТАКСОНОМІЧНА ОДИНИЦЯ В СИСТЕМАТИЦІ РОСЛИН
-
ТАКСОНОМІЧНА ОДИНИЦЯ В СИСТЕМАТИЦІ РОСЛИН, ЩО ОБ’ЄДНУЄ РОДИ, ЯКІ МАЮТЬ СПІЛЬНЕ ПОХОДЖЕННЯ ТА ЯВНО ВІДДІЛЕНІ ВІД ІНШИХ ТАКСОНІВ
-
АВТОХТОННИМИ ХВОЙНИМИ ВИДАМИ ДЛЯ УКРАЇНИ Є
- ялиця одноколірна, сосна звичайна
- сосна звичайна, ялина звичайна
- сосна кедрова європейська, ялиця біла
- псевдотсуга Мензіса, сосна чорна
-
ЖИТТЄВА ФОРМА ДЕРЕВО ХАРАКТЕРНА ДЛЯ РОДІВ
- ялівець, сосна
- секвоядендрон, метасеквоя
- ялина, ялиця
- бруслина, туя
-
У ЯКИХ ГРУП РОСЛИН НАСІНИНА ЗАХИЩЕНА ОПЛОДНЕМ
- квіткові
- голонасінні
- покритонасінні
- яйцекладні
-
НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ ТА РЕЄСТРУЄ СЕЗОННІ ФАЗИ ТА ОСОБЛИВОСТІ В ЖИТТІ РОСЛИН НАЗИВАЄТЬСЯ
- дендрологія
- біологія
- фенологія
- систематика
-
ЗА ФУНКЦІЯМИ БРУНЬКИ БУВАЮТЬ
- листкові або вегетативні
- голі (без лусок) та покриті пусками
- термінальні та бічні (пазушні, аксилярні)
- генеративні та сплячі
-
ФІТОЦЕНОЗ - ЦЕ
- сукупність тварин, що входять до складу біоценозу
- сукупність рослин з більш-менш однотипними умовами існування
- закономірне поєднання рослин на тій чи іншій території з певними взаємостосунками між ними і з властивими їм умовами місцезростання
-
ПОСЛІДОВНА НЕОБОРОТНА Й ЗАКОНОМІРНА ЗМІНА ОДНОГО БІОЦЕНОЗУ - ЦЕ
- ендогенез
- мозаїчність
- сукцесія
- демутація
-
ДО БОРЕАЛЬНИХ ЛІСІВ ВІДНОСЯТЬСЯ
- листопадні та хвойні ліси помірного клімату
- тропічні та субтропічні вологі ліси
- ліси субарктичної зони, є переважно вічнозеленими хвойними
-
ФЛОРИСТИЧНИЙ СКЛАД - ЦЕ
- сукупність видів, які могли б зростати у даному екотопі
- сукупність видів, що ростуть в даному фітоценозі
- екобіоморфа
- біоморфа
-
АЛЕЛОПАТІЯ - ЦЕ
- вплив одних рослин на інші через хімічні виділення
- гетеротрофне живлення й існування одних рослин за рахунок інших
- взаємодія організмів, що займають обмежений ареал
- вплив одних рослин на інші через фізичні контакти
-
ПЕРЕНЕСЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОСЛИН З РЕГІОНУ ЇХ ПРИРОДНОГО ЗРОСТАННЯ В ІНШІ РЕГІОНИ, ДЕ ВОНИ ПРИРОДНО НЕ ПОШИРЕНІ, НАЗИВАЮТЬ
- акліматизацією
- натуралізацією
- інтродукцією
- ренатуралізацію
-
ІНТРОДУКОВАНИМИ ВИДАМИ ДЛЯ УКРАЇНИ Є
- тис ягідний, сосна гірська
- ялиця біла, сосна звичайна
- псевдотсуга Мензіса, ялиця одноколірна
- дуб червоний, аронія чорноплідна
-
СВІТЛОЛЮБНИМИ ДЕРЕВНИМИ ВИДАМИ Є
- ялиця біла, тис ягідний
- модрина європейська, сосна звичайна
- тис ягідний, сосна звичайна
- акація біла, тополя чорна
-
ДО ВІДДІЛУ ПОКРИТОНАСІННИХ НАЛЕЖАТЬ ПОРЯДКИ
- горіхоцвіті, кипарисові
- соснові, тисові
- гінкгові, букоцвіті
- вербоцвіті, розоцвіті
-
ХВОЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ЖИВЕ В ОСНОВНОМУ
- 2-3 роки
- 1 рік
- 4 роки
- 4-6 років
-
ДО ВІТРОЗАПИЛЬНИХ РОСЛИНИ ВІДНОСЯТЬСЯ
- черемха, яблуня
- бузок, ромашка, шавлія
- ясен, ільм, осика, ліщина
- конвалія, флокси, дзвіночок
-
ПЛОДИ АНЕМОХОРНИХ РОСЛИН РОЗПОВСЮДЖУЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ
-
РОСЛИНИ КАМ'ЯНИСТИХ МІСЦЬ ПРОЖИВАННЯ
- ксерофіти
- епіфіти
- гігрофіти
- петрофіти
-
РОСЛИНИ СУХИХ СЕРЕДОВИЩ, ЗДАТНІ ПЕРЕНОСИТИ ТРИВАЛУ ПОСУХУ
- гігрофіти
- гідрофіти
- ксерофіти
- мезофіти
-
ФОРМА БІОТИЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ОРГАНІЗМІВ РІЗНИХ ВИДІВ, ЗА ЯКОЇ ОДИН ЖИВЕ ЗА РАХУНОК ІНШОГО
- аменсалізм
- алелопатія
- коменсалізм
- паразитизм
-
ЗДАТНІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ ЗБЕРІГАТИ СВОЮ СТРУКТУРУ Й ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИ ДІЇ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ
- конкурентна спроможність екосистеми
- стабільність екосистеми
- ареал екосистеми
- одноманітність екосистеми
-
САПРОФІТИ - ЦЕ
- трофічно залежні від детермінанта організми які використовувати в корм живі органи рослини
- трофічно залежні від детермінанта організми які використовувати в корм прижиттєві виділення рослин
- трофічно залежні від детермінанта організми, які використовувати в корм відмерлі органи рослин
-
ФЛОРИСТИЧНА ЄМНІСТЬ - ЦЕ
- сукупність видів, які могли б зростати у даному екотопі
- сукупність видів, що ростуть в даному фітоценозі
- сукупність організмів, що займають обмежений ареал
-
ДО ЯКОГО ПОРЯДКУ НАЛЕЖИТЬ РІД THUJA
- Taxales
- Cupressales
- Podozamitales
- Voltziales
- Bennettitales
-
ВСТАНОВІТЬ СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ QUERCUS ROBUR
- Magnoliopsida; Hamamelididae, Fagales, Fagaceae
- Liliopsida; Liliidae, Poales, Poaceae
- Magnoliopsida; Ranunculidae; Ranunculales, Ranunculaceae
- Liliopsida; Liliidae, Liliales, Liliaceae
- Magnoliopsida; Rosidae, Rosales, Rosaceae
-
ВСТАНОВІТЬ СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ FAGUS SYLVATICA
- Magnoliopsida; Hamamelididae, Fagales, Fagaceae
- Liliopsida; Liliidae, Poales, Poaceae
- Magnoliopsida; Ranunculidae; Ranunculales, Ranunculaceae
- Liliopsida; Liliidae, Liliales, Liliaceae
- Magnoliopsida; Rosidae, Rosales, Rosaceae
-
ВСТАНОВІТЬ СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ CRATAEGUS MONOGYNA
- Magnoliopsida; Hamamelididae, Fagales, Fagaceae
- Liliopsida; Liliidae, Poales, Poaceae
- Magnoliopsida; Ranunculidae; Ranunculales, Ranunculaceae
- Liliopsida; Liliidae, Liliales, Liliaceae
- Magnoliopsida; Rosidae, Rosales, Rosaceae
-
ВСТАНОВІТЬ СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ SORBUS AUCUPARIA
- Magnoliopsida; Hamamelididae, Fagales, Fagaceae
- Liliopsida; Liliidae, Poales, Poaceae
- Magnoliopsida; Ranunculidae; Ranunculales, Ranunculaceae
- Liliopsida; Liliidae, Liliales, Liliaceae
- Magnoliopsida; Rosidae, Rosales, Rosaceae
-
ДО РОДИНИ BETULACEAE НАЛЕЖАТЬ
- калюжниця болотна, пшінка весняна, печіночниця благородна
- бузок звичайний, ясен звичайний, бирючина звичайна
- вільха чорна, ліщина ведмежа
- грицики звичайні, талабан польовий, хрін звичайний
- череда трироздільна, деревій майже звичайний
-
КЛАС ХВОЙНІ МАЄ РОДИН
-
НА ЗИМУ ХВОЯ ОПАДАЄ У ПОРОДИ
- ялиці білої
- тиса ягідного
- модрини європейської
- туї західної
-
ХВОЙНА ПОРОДА, ЩО НЕ УТВОРЮЄ ШИШКИ
- туя східна
- ялиця біла
- тис ягідний
- модрина сибірська
-
ДОВЖИНА ХВОЇ У СОСНИ КРИМСЬКОЇ
- до 18 см
- до 8 см
- до 3 см
- до 5 см
-
ДО СВІТЛОЛЮБИВОЇ ПОРОДИ ВІДНОСЯТЬ
- сосну звичайну
- ялину звичайну
- ялицю білу
- тис ягідний
-
ХВОЯ РОЗМІЩЕНА НА ПАГОНАХ ГРЕБІНЧАТО У ПОРОДИ
- ялини європейської
- ялиці білої
- ялівця звичайного
- сосни веймутової
-
ПЛОДИ ШИШКОЯГОДИ МАЄ
- ялівець звичайний
- тис ягідний
- туя західна
- ялиця біла
-
CARPINUS BETULUS
- граб звичайний
- в’яз гладкий
- ясен звичайний
- липа дрібнолиста
-
FRAXINUS EXCELSIOR
- груша звичайна
- липа дрібнолиста
- ясен звичайний
- гледичія трьохколючкова
-
НАСІННЯ БЕЗКРИЛЕ У
- сосни кримської
- сосни сибірської
- сосни звичайної
- ялини європейської
-
ДО ТІНЕВИТРИВАЛИХ ПОРІД ВІДНОСЯТЬ
- модрину європейську
- сосну звичайну
- тис ягідний
- акацію білу
-
ЯКУ ПОРОДУ ВІДНЕСЕНО ДО ШВИДКОРОСТУЧИХ ПОРІД
- тис ягідний
- граб звичайний
- тополя біла
- липа дрібнолиста
-
У ЯКИХ ПОРІД ПАГОНИ З КОЛЮЧКАМИ
- Berberis vulqaris
- Caraqana arborescens
- Pinus sylvestris
- Rosa canina
- Gleditschia triacanthos
-
ДО ПОРІД ЗІ СКЛАДНИМИ ЛИСТКАМИ ВІДНОСЯТЬСЯ
- Fraxinus excelsior
- Gleditschia triacanthos
- Yuglans regia
- Robinia pseudoacacia
- Quercus robur
-
ЗА СТУПЕНЕМ МОРОЗОСТІЙКОСТІ ДЕРЕВНІ РОСЛИНИ ПОДІЛЯЮТЬ НА
- дуже морозостійкі, морозостійкі, відносно морозостійкі, неморозостійкі, теплолюбні
- морозостійкі, відносно морозостійкі, неморозостійкі
- морозостійкі, неморозостійкі, теплолюбні
-
ЛИПА ДРІБНОЛИСТА ВІДНОСИТЬСЯ ДО РОСЛИН
- неморозостійких
- морозостійких
- дуже морозостійких
-
ГАЗОСТІЙКИМИ ДЕРЕВНИМИ РОСЛИНАМИ Є
- ялина колюча, туя західна, ялина звичайна
- модрина, туя західна, ялина колюча
- ялина звичайна, ялиця біла, сосна звичайна
-
РОСЛИНИ, ЯКІ ЗДАТНІ ЗРОСТАТИ НА ГРУНТАХ, БАГАТИХ НА ВАПНО, НАЗИВАЮТЬСЯ
- кальцієфіли
- кальцієфоби
- калієфіли
- калієфоби
-
ДО РОДИНИ SALICACEAE НАЛЕЖАТЬ
- Populus alba, Mоrus alba
- Salix alba, Populus tremula
- Ulmus glabra, Syringa vulgaris
-
ЛИМОННИК КИТАЙСЬКИЙ - ЦЕ
- листопадне дерево
- деревоподібна листопадна ліана
- вічнозелений кущ
-
ALNUS INCANA
- вільха клейка
- вільха сіра
- вільха чорна
-
CORYLUS AVELLANA
- кизил звичайний
- ліщина ведмежа
- ліщина звичайна
-
BETULA PUBESCENS
- береза плосколиста
- береза пурпурова
- береза опушена
-
ВЕРБА КОЗЯЧА
- Salix rossica
- Salix caprea
- Salix pentandra
-
РОДИНА ВЕРБОВІ
- SALICACEAE
- MORACEAE
- ULMACEAE