Волинський національний університет імені Лесі Українки

Центр інноваційних технологій та компютерного тестування

Тест ::: 091 Біологія та біохімія / Біологія

Розробники:
Дата генерації: 02.07.2024

    Тема :: Блок 1 Ботаніка, Фізіологія та біохімія рослин, Мікробіологія, Вірусологія

  1. В ЯКОМУ ВИПАДКУ В РОСЛИНАХ НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ УТВОРЕННЯ АНТЕЗИНУ:
  2. ЯКІ ЯВИЩА СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ ПРИ ВИХОДІ РОСЛИН ІЗ СТАНУ СПОКОЮ:
  3. ЯКІ З РІЗНОМАНІТНИХ ПРОЦЕСІВ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ ПРИ ОПАДАННІ ЛИСТЯ, КОНТРОЛЮЮТЬСЯ ЕТИЛЕНОМ:
  4. ДО КОНСТИТУЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЛЕЖАТЬ:
  5. ЯКА ГРУПА ГАЛОФІТІВ НЕ НАГРОМАДЖУЄ СОЛЕЙ ВСЕРЕДИНІ ТКАНИН, А ВИВОДИТЬ ЇХ З КЛІТИН ЗА ДОПОМОГОЮ СЕКРЕТОРНИХ ЗАЛОЗ:
  6. ЯКІ ОЗНАКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ГІБЕРЕЛІНІВ:
  7. ОБЕРІТЬ ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ НЕСТАЧІ ФОСФОРУ В ЖИВЛЕННІ РОСЛИН:
  8. ОБЕРІТЬ ДВІ ВАЖЛИВІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ, ДО СКЛАДУ ЯКИХ ВХОДИТЬ АЗОТ:
  9. ЯКА З ВЛАСТИВОСТЕЙ МІДІ СПРИЯЄ ПІДВИЩЕННЮ ІНТЕНСИВНОСТІ ФОТОСИНТЕЗУ:
  10. ЯКА З ФУНКЦІЙ МОЛІБДЕНУ ПОВ’ЯЗАНА З ПОПЕРЕДЖЕННЯМ ОСЛИЗНЕННЯ КЛІТИННИХ СТІНОК КОРЕНЯ:
  11. ЯКИЙ ЕЛЕМЕНТ, ЩО ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ КАТАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ ФЕРМЕНТІВ (ЦИТОХРОМІВ, ПЕРОКСИДАЗИ, КАТАЛАЗИ), НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ УТВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНИКІВ ХЛОРОФІЛУ:
  12. ЧОМУ ПРИ НЕСТАЧІ МАГНІЮ В РОСЛИНАХ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ РІЗКЕ ЗНИЖЕННЯ ВМІСТУ БІЛКІВ:
  13. ДЕ ЛОКАЛІЗОВАНІ ФЕРМЕНТИ ЦИКЛУ КРЕБСА:
  14. СКІЛЬКИ МОЛЕКУЛ АТФ СИНТЕЗУЄТЬСЯ ПРИ ОКИСЛЕННІ ОДНІЄЇ МОЛЕКУЛИ ГЛЮКОЗИ ПО ПЕНТОЗОФОСФАТНОМУ ШЛЯХУ:
  15. ЯКА РЕЧОВИНА Є КІНЦЕВИМ ПРОДУКТОМ ГЛІКОЛІЗУ:
  16. ДЛЯ ЯКОЇ СТАДІЇ АЕРОБНОЇ ФАЗИ ДИХОТОМІЧНОГО ШЛЯХУ ОКИСЛЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПОТРІБЕН КИСЕНЬ:
  17. ЩО ТАКЕ АСИМІЛЯЦІЙНЕ ЧИСЛО?
  18. ПІД ЧАС ЯКОГО ЕТАПУ ФОТОСИНТЕЗУ ВІДБУВАЮТЬСЯ РЕАКЦІЇ ФОТОФОСФОРИЛЮВАННЯ:
  19. ЯКІ ОРГАНІЗМИ НАЗИВАЮТЬ АВТОТРОФАМИ:
  20. ЗА ЯКИХ УМОВ ПРОЦЕС ФОТОСИНТЕЗУ МОЖЕ ПРОХОДИТИ В ТЕМРЯВІ:
  21. ЯКІ РЕЧОВИНИ УТВОРЮЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ ФОТОСИНТЕЗУ:
  22. ДО ЯКОГО ЕТАПУ СВІТЛОВОЇ ФАЗИ ФОТОСИНТЕЗУ ВІДНОСИТЬСЯ ТРАНСПОРТ ЕЛЕКТРОНІВ ПО ЕЛЕКТРОННО-ТРАНСПОРТНОМУ ЛАНЦЮГУ:
  23. ОБЕРІТЬ, ЯКІ З ПЕРЕЧИСЛЕНИХ ОЗНАК НЕ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ НЕЦИКЛІЧНОГО ФОТОФОСФОРИЛЮВАННЯ:
  24. ЯКІ РЕЧОВИНИ УТВОРЯТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ВЗАЄМОДІЇ ХЛОРОФІЛУ З ЛУГОМ:
  25. ЯКІ ПРОМЕНІ СВІТЛА ПОГЛИНАЮТЬСЯ КАРОТИНОЇДАМИ:
  26. ЯКІ ПРОМЕНІ СПЕКТРУ ПОГЛИНАЮТЬСЯ ХЛОРОФІЛОМ:
  27. ЯКА РЕЧОВИНА УТВОРЮЄТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ РЕАКЦІЇ ХЛОРОФІЛУ З СЛАБКОЮ СОЛЯНОЮ КИСЛОТОЮ:
  28. ЯКІ ФАКТОРИ, ВИХОДЯЧИ ІЗ ЗАГАЛЬНОГО РІВНЯННЯ РЕАКЦІЇ ФОТОСИНТЕЗУ, ПОВИННІ ВПЛИВАТИ НА ШВИДКІСТЬ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ:
  29. В ЯКІЙ ЧАСТИНІ ХЛОРОПЛАСТА ЛОКАЛІЗОВАНІ ЙОГО ПІГМЕНТНІ СИСТЕМИ:
  30. ЯКІ ВЛАСТИВОСТІ КЛІТИН ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ РОЗВИТКУ ВОДНОГО ДЕФІЦИТУ:
  31. ЯКА РІДИНА МІСТИТЬ БІЛЬШЕ МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН:
  32. В ЯКОМУ ВИПАДКУ ТУРГОРНИЙ ТИСК РІВНИЙ 0:
  33. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ОСМОТИЧНИЙ ТИСК У КЛІТИНІ, ВМІЩЕНІЙ У ГІПЕРТОНІЧНИЙ РОЗЧИН:
  34. ПЛАЗМОЛІЗ – ЦЕ:
  35. В КЛІТИНАХ ЯКИХ РОСЛИН ОСМОТИЧНИЙ ТИСК КЛІТИННОГО СОКУ НАЙБІЛЬШИЙ:
  36. У ЯКИХ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТАХ КЛІТИНИ МАЄ МІСЦЕ ПОГЛИНАННЯ ЕНЕРГІЇ КВАНТІВ СВІТЛА:
  37. З ЧОГО ФОРМУЮТЬСЯ ПЛАСТИДИ:
  38. ШВИДКІСТЬ ІНДУКЦІЇ ІНТЕРФЕРОНУ:
  39. КЛІТИННІ МЕМБРАНИ ПОБУДОВАНІ З:
  40. ПРОДУКЦІЯ ІНТЕРФЕРОНУ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ:
  41. ПІД ПАНДЕМІЄЮ РОЗУМІЮТЬ:
  42. ДО ФАКТОРІВ ВРОДЖЕНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ДО ЗБУДНИКІВ ВІРУСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ВІДНОСЯТЬ:
  43. ПРІОНИ – ЦЕ:
  44. ВІРУСИ ЯК ІНФЕКЦІЙНІ АГЕНТИ:
  45. ПІД ЕПІДЕМІЄЮ РОЗУМІЮТЬ:
  46. ПЕРЕДАЧА ВІРУСІВ РОСЛИН МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ:
  47. ФІТОПАТОГЕННІ ВІРУСИ СПОЧАТКУ АТАКУЮТЬ:
  48. ВІРУСНИЙ ХЛОРОЗ РОСЛИН ПОВ’ЯЗАНИЙ ІЗ:
  49. ЩЕ ДОСІ НЕ РОЗРОБЛЕНА ОСТАТОЧНА ТАКСОНОМІЯ ФІТОПАТОГЕННИХ ВІРУСІВ, ОСКІЛЬКИ:
  50. ФАГИ ВІДНОСНО БАКТЕРІЇ Є:
  51. ПРОФАГ – ЦЕ:
  52. НАЙБІЛЬШЕ ЗАСТОСУВАННЯ ФАГИ ЗНАЙШЛИ У:
  53. БАКТЕРІОФАГИ (ФАГИ) – ЦЕ:
  54. ВИХІД ВІРУСІВ ІЗ КЛІТИНИ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ СУПЕРКАПСИДУ (АДЕНОВІРУСИ, ПІКОРНАВІРУСИ), МОЖЕ ВІДБУВАТИСЯ:
  55. СИНТЕЗ ВІРУСНИХ БІЛКІВ У КЛІТИНІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ:
  56. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП (ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД) ВЗАЄМОДІЇ ВІРУСА ІЗ КЛІТИНОЮ СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ ТАКИХ ПРОЦЕСІВ:
  57. ВЗАЄМОДІЯ ВІРУСІВ ІЗ КЛІТИНАМИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ НАЯВНІСТЮ У НИХ:
  58. ПРИ ВИДІЛЕННІ ТАКСОНІВ ВИСОКОГО РАНГУ (ВІД РОДУ І ВИЩЕ) ВРАХОВУЄТЬСЯ:
  59. СТРУКТУРНІ БІЛКИ, ЯКІ КОДУЮТЬСЯ ГЕНОМОМ ВІРУСА, – ЦЕ:
  60. КОР – ЦЕ:
  61. НАЙБІЛЬШ ПРАВДОПОДІБНОЮ ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКА ГІПОТЕЗА ПРО ПОХОДЖЕННЯ ВІРУСІВ:
  62. ПЕРША ПАСТЕРІВСЬКА СТАНЦІЯ З ВИРОБНИЦТВА ВАКЦИН БУЛА ОРГАНІЗОВАНА В ОДЕСІ:
  63. ТЕРМІН «ВІРУС» ЗАПРОПОНУВАВ:
  64. ДЕ ЗНАЙШЛИ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПЕКТИНОЛІТИЧНІ КЛОСТРИДІЇ:
  65. ЯКУ СИРОВИНУ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ОЦТОВОЇ КИСЛОТИ У ПРОМИСЛОВИХ МАСШТАБАХ?
  66. ЕФЕКТ ПАСТЕРА ПОЛЯГАЄ У:
  67. БАКТЕРІЇ МОЖУТЬ РОЗЩЕПЛЮВАТИ ВУГЛЕВОДИ:
  68. ЯКУ СИРОВИНУ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ЕТАНОЛУ:
  69. АМФІБОЛІТИ – ЦЕ:
  70. БІОХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ БАКТЕРІЙ Є:
  71. ЯКІ БАКТЕРІЇ НАЛЕЖАТЬ ДО КАТЕГОРІЇ «ЕУБАКТЕРІЇ, ПОЗБАВЛЕНІ КЛІТИННОЇ СТІНКИ»:
  72. ЩО ТАКЕ КЛОН:
  73. МОРФОЛОГІЧНИМИ ОЗНАКАМИ БАКТЕРІЙ Є:
  74. ДО ЕУМІЦЕТІВ НАЛЕЖАТЬ:
  75. ЯКІ ТВЕРДЖЕННЯ ПРО ВАКУОЛІ КЛІТИНИ ДРІЖДЖІВ Є ПРАВИЛЬНИМИ:
  76. ДО ФІКОМІЦЕТІВ НАЛЕЖАТЬ:
  77. МІКРООРГАНІЗМИ, ЯКІ РОСТУТЬ ЗА НИЗЬКОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ КИСНЮ, НАЗИВАЮТЬ:
  78. БІОМАСА КУЛЬТУРИ - ЦЕ:
  79. ОРГАНІЗМИ, ЯКІ ОДЕРЖУЮТЬ ЕНЕРГІЮ ШЛЯХОМ ОКИСНЕННЯ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК, ЩО СЛУГУЮТЬ ДЛЯ НИХ І ДЖЕРЕЛОМ КАРБОНУ, ЗА ТИПОМ ЖИВЛЕННЯ Є:
  80. АВТОТРОФИ – ЦЕ:
  81. ПЕРИТРИХ - ЦЕ БАКТЕРІЯ З:
  82. ПЛЕОМОРФІЗМ – ЦЕ:
  83. Р. КОХ ОДЕРЖАВ НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ ЗА:
  84. ЯКИЙ УЧЕНИЙ ДОВІВ, ЩО ЗБУДНИКАМИ РІЗНИХ БРОДІНЬ Є РІЗНІ МІКРООРГАНІЗМИ:
  85. А. ВАН ЛЕВЕНГУК НАЗВАВ МІКРООРГАНІЗМИ:
  86. ДВОДОМНИМИ Є РОСЛИНИ З РОДИНИ:
  87. ГЕТЕРОСТИЛІЯ ТРАПЛЯЄТЬСЯ У ВИДІВ З РОДИНИ:
  88. ПЛІД БІБ ВЛАСТИВИЙ:
  89. ДО РОДИНИ LAMIACEAE НАЛЕЖАТЬ:
  90. ДО РОДИНИ OLEACEAE НАЛЕЖАТЬ:
  91. ВСТАНОВІТЬ СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ FRITILLARIA MELEAGRIS:
  92. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РОДИНИ MAGNOLIACEAE:
  93. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РОДИНИ RANUNCULACEAE:
  94. ЩОРОКУ ЗМІНЮЮТЬ ЛИСТКИ НА НОВІ ТАКІ ГОЛОНАСІННІ:
  95. ЯКА ОЗНАКА ХАРАКТЕРИЗУЄ ГАМЕТОФІТ ХВОЩА ПОЛЬОВОГО:
  96. ОЗНАКА, ХАРАКТЕРНА ДЛЯ МОХОПОДІБНИХ:
  97. ЗНАЧЕННЯ РІЗНОМАНІТНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ СЛАНІ ВОДОРОСТЕЙ:
  98. ДО БЕНТОСНИХ НАЛЕЖИТЬ ВОДОРІСТЬ:
  99. ДЛЯ ЯКОЇ СТРУКТУРИ ХАРАКТЕРНІ ПОЯСКИ КАСПАРІ:
  100. ОБЕРІТЬ, ЯКІ З НАВЕДЕНИХ РИС БУДОВИ ЧИ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПРИТАМАННІ КЛІТИНАМ СИНЬО-ЗЕЛЕНИХ ВОДОРОСТЕЙ:
  101. ЯКА ТКАНИНА РОСЛИН НАЛЕЖИТЬ ДО СКЛАДНИХ:
  102. ЯКА ВТОРИННА ПОКРИВНА ТКАНИНА РОСЛИН:
  103. ЯКІ ПРОВІДНІ ПУЧКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ СТЕБЛА КУКУРУДЗИ:
  104. ЩО РОЗРІЗНЯЄ ПЕРВИННУ АНАТОМІЧНУ БУДОВУ СТЕБЛА І КОРЕНЯ:
  105. ДЛЯ ЯКОЇ СТЕЛИ ХАРАКТЕРНА СЕРЦЕВИНА:
  106. ЯКІ ПРОВІДНІ ПУЧКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ СТЕБЛА ГАРБУЗА:
  107. ЯКИЙ ПРОВІДНИЙ ЦЛІНДР ХАРАКТЕРНИЙ ДЛЯ КОРЕНЯ ОДНОДОЛЬНИХ:
  108. ЯКЕ ТВЕРДЖЕННЯ ПРО ТКАНИНИ РОСЛИН Є ВІРНИМ? ВОНИ:
  109. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ ПЕРЕСУВАЮТЬСЯ РОСЛИНОЮ:
  110. В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЦИЛІНДРІ КОРЕНЯ ЗАВЖДИ МОЖНА ЗНАЙТИ:
  111. У ВСИСНІЙ ЗОНІ КОРЕНЯ ФУНКЦІЮ ЗАХИСТУ ВНУТРІШНІХ ТКАНИН ВИКОНУЄ:
  112. ЯКА ЗОНА КОРЕНЯ НАЙДОВША:
  113. В ЯКІЙ ЗОНІ КОРЕНЯ УТВОРЮЮТЬСЯ БІЧНІ КОРІНЦІ:
  114. ЗОНИ КІНЧИКА МОЛОДОГО КОРЕНЯ РОЗТАШОВАНІ У ТАКОМУ ПОРЯДКУ:
  115. ФУНКЦІЮ ЗАНУРЕННЯ КОРЕНЯ В ГРУНТ ВИКОНУЄ:
  116. КАМБІЙ В СТЕБЛІ ВІДКЛАДАЄ ДО СЕРЕДИНИ КЛІТИНИ:
  117. РІЧНІ КІЛЬЦЯ У ДЕРЕВ УТВОРЕНІ:
  118. СУТО ЗАХИСНИМ ПОКРИВОМ БАГАТОРІЧНИХ СТОВБУРІВ ДЕРЕВ ВИСТУПАЄ:
  119. НА ВІДМІНУ ВІД КОРЕНЯ, СТЕБЛО МАЄ:
  120. МЕХАНІЧНІ ТКАНИНИ РОСЛИН ВИКОНУЮТЬ ТАКІ ФУНКЦІЇ:
  121. СУДИННО-ВОЛОКНИСТИМИ ПУЧКАМИ НАЗИВАЮТЬ ТЯЖІ ТКАНИН У РОСЛИН:
  122. СТЕБЛО І КОРІНЬ МОЖУТЬ БУТИ ВКРИТИМИ:
  123. ПЕРЕСУВАННЯ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН РОСЛИНОЮ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО:
  124. СИТОВИДНІ ТРУБКИ СКЛАДАЮТЬСЯ З ВЕРТИКАЛЬНОГО РЯДУ:
  125. ВОДНІ РОЗЧИНИ МІНЕРАЛЬНИХ І НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН ПЕРЕСУВАЮТЬСЯ РОСЛИНОЮ:
  126. ПРОВЕДЕННЯ ВОДИ РОСЛИНОЮ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:
  127. НА ВІДМІНУ ВІД ТРАХЕЇД, СУДИНИ РОСЛИН:
  128. НА ВІДМІНУ ВІД СУДИН, ТРАХЕЇДИ РОСЛИН МАЮТЬ:
  129. ВЕРХІВКОВІ ТВІРНІ ТКАНИНИ РОСЛИН:
  130. ЗА РАХУНОК ДІЯЛЬНОСТІ КАМБІЮ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:
  131. ЗА ДОПОМОГОЮ ВСТАВНИХ ТВІРНИХ ТКАНИН У РОСЛИН ВІДБУВАЄТЬСЯ:
  132. ЗА ДОПОМОГОЮ БІЧНИХ ТВІРНИХ ТКАНИН ВІДБУВАЄТЬСЯ:
  133. ТВІРНІ ТКАНИНИ РОСЛИН:

    134.  

    Тема :: Блок 2 Загальна цитологія та гістологія, Зоологія, Біологія індивідуального розвитку, Теорія еволюції, Екологія біологічних систем

  134. ЛЮДИНА МОЖЕ ЗАРАЗИТИСЯ ТРИХІНЕЛОЮ СПІРАЛЬНОЮ:
  135. ДО КОМАХ ІЗ ПОВНИМ ПЕРЕТВОРЕННЯМ ВІДНОСЯТЬ:
  136. У БИЧАЧОГО ЦІП’ЯКА ФІНА ТИПУ:
  137. ЛИЧИНКА, ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ У ЗАПЛІДНЕНОМУ ЯЙЦІ ЦЕСТОД НАЗИВАЄТЬСЯ:
  138. ЛЮДИНА ЗАРАЖАЄТЬСЯ БИЧАЧИМ ЦІП’ЯКОМ НА СТАДІЇ:
  139. СЕНСИЛА – ЦЕ:
  140. МІРАЦИДІЙ – ЦЕ ЛИЧИНКА ТРЕМАТОД, ЯКА:
  141. ПРОЦЕС ЗЛИТТЯ ЧОЛОВІЧОЇ ТА ЖІНОЧОЇ ГАМЕТ, ЯКІ МАЮТЬ ОДНАКОВІ РОЗМІРИ МАЮТЬ НАЗВУ:
  142. ГУБКИ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ТИМ, ЩО:
  143. ІНФУЗОРІЯ-ТУФЕЛЬКА НЕ МАЄ:
  144. ДО ТВАРИННИХ ДЖГУТИКОВИХ НАЛЕЖАТЬ:
  145. ПРОМІЖНИМ ХАЗЯЇНОМ ДЛЯ МАЛЯРІЙНОГО ПЛАЗМОДІЯ Є:
  146. ІНВАЗІЙНОЮ СТАДІЄЮ КОКЦИДІЙ РОДУ EIMERIA Є:
  147. СКІЛЬКИ ВСЬОГО СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У ССАВЦІВ:
  148. ЯКІ ЗУБИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ХИЖИХ ССАВЦІВ ЗА ХАРАКТЕРОМ РОЗМІЩЕННЯ ЕМАЛІ НА ЖУВАЛЬНІЙ ПОВЕРХНІ КУТНІХ ЗУБІВ:
  149. З ЧИМ ПОВ’ЯЗАНА ВІДСУТНІСТЬ ЗУБІВ У ПТАХІВ:
  150. ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ПЕРА, ЩО МАЮТЬ ВКОРОЧЕНИЙ СТРИЖЕНЬ І ПОЗБАВЛЕНІ БОРІДОК ДРУГОГО ПОРЯДКУ:
  151. СКІЛЬКИ ВІДДІЛІВ Є У ШЛУНКУ ПТАХІВ:
  152. ЯКОГО ТИПУ ОБМІН РЕЧОВИН У ПТАХІВ:
  153. У ЯКИХ ХОРДОВИХ ВПЕРШЕ ПОЯВЛЯЄТЬСЯ ВИГИН У ВЕРТИКАЛЬНІЙ ПЛОЩИНІ В ДІЛЯНЦІ ДОВГАСТОГО МОЗКУ:
  154. ОБЕРІТЬ, ЯКІ М’ЯЗИ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ ВПЕРШЕ У ПЛАЗУНІВ:
  155. СКІЛЬКИ КРОВОНОСНИХ СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У ПЛАЗУНІВ:
  156. ЯКА КРОВ ПОСТУПАЄ ВІД СЕРЦЯ У СИСТЕМНІ ДУГИ АОРТИ ЗЕМНОВОДНИХ:
  157. ЯКІ НИРКИ ФУНКЦІОНУЮТЬ У ДОРОСЛИХ ЗЕМНОВОДНИХ:
  158. ЯКІ ХРЕБЦІ Є У ЛОПАТЕПЕРИХ ТА ПРОМЕНЕПЕРИХ РИБ?
  159. ЧИМ УТВОРЕНИЙ СПИННО-МОЗКОВИЙ КАНАЛ У РИБ:
  160. ЩО ТАКЕ АРТЕРІАЛЬНИЙ КОНУС У ХРЯЩОВИХ РИБ?
  161. ЩО ТАКЕ АМНІОН:
  162. ЯКЩО ВІСЦЕРАЛЬНА ЧАСТИНА ЧЕРЕПА ПРИЄДНАНА ДО МОЗКОВОЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ГІОМАНДИБУЛЯРЕ, ТО ТАКИЙ ЧЕРЕП НАЗИВАЄТЬСЯ:
  163. ЯКА КРОВ Є У СЕРЦІ ПЕРВИННОВОДНИХ ХРЕБЕТНИХ:
  164. ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ КРУГЛОРОТИХ ПРЕДСТАВЛЕНІ:
  165. СКІЛЬКИ СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У КРУГЛОРОТИХ?
  166. ЯК ВІДКРИВАЮТЬСЯ НАЗОВНІ ОТВОРИ ДИХАЛЬНИХ МІШКІВ У МІКСИН?
  167. ЯКОГО ТИПУ КРОВОНОСНА СИСТЕМА АСЦИДІЙ?
  168. ЧИМ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ ВНУТРІШНІЙ СКЕЛЕТ ЛАНЦЕТНИКА:
  169. ОБЕРІТЬ ТИП ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ХОРДОВИХ:
  170. ОБЕРІТЬ СТРУКТУРУ, ЯКА ЛЕЖИТЬ В ОСНОВІ ВІЙКИ АБО ДЖГУТИКА:
  171. ОБЕРІТЬ, ЗВІДКИ ДО ЛІЗОСОМ ТА ЕНДОСОМ НАДХОДЯТЬ КИСЛІ ГІДРОЛАЗИ:
  172. ОБЕРІТЬ, ЧЕРЕЗ ЯКУ ПОВЕРХНЮ В СТІНКИ ЦИСТЕРН КОМПЛЕКСУ ГОЛЬДЖІ ПРОНИКАЮТЬ БІЛКИ:
  173. ОБЕРІТЬ, ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ БІЛКИ, ЯКІ ПРОНИЗУЮТЬ ПЛАЗМОЛЕМУ НАСКРІЗЬ:
  174. ОБЕРІТЬ НАЗВУ ОСНОВНОЇ ЗАПАСНОЇ РЕЧОВИНИ ПРОКАРІОТНИХ КЛІТИН:
  175. ОБЕРІТЬ, ЩО ТАКЕ МІКРОТРУБОЧКИ:
  176. ОБЕРІТЬ, ЯК ВИГЛЯДАЮТЬ ЖИРОВІ ВКЛЮЧЕННЯ НА ПРЕПАРАТАХ, ЯКІ ВИГОТОВЛЕНІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СПИРТУ:
  177. ОБЕРІТЬ, ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ЗАПАСНІ СПОЛУКИ АБО ПРОДУКТИ ОБМІНУ РЕЧОВИН, ЯКІ РОЗТАШОВАНІ У ЦИТОПЛАЗМІ:
  178. ОБЕРІТЬ, ДЕ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ МОЖНА ВИЯВИТИ ЕЛАСТИЧНУ ХРЯЩОВУ ТКАНИНУ:
  179. КЛІТИНИ ПОВЕРХНЕВОГО ШАРУ ОДНОШАРОВОГО БАГАТОРЯДНОГО ПЕРЕХІДНОГО ЕПІТЕЛІЮ СЕЧОВОГО МІХУРА ВИДІЛЯЮТЬ:
  180. ПРОВЕДЕННЯ НЕРВОВИХ ІМПУЛЬСІВ В СЕРЕДИНУ ПОПЕРЕЧНОПОСМУГОВАНОГО М’ЯЗОВОГО ВОЛОКНА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ:
  181. ВІДСУТНІСТЬ СУДИН, ЗДАТНІСТЬ ДО БЕЗПЕРЕРВНОГО РОСТУ, ПОРІВНЯНО НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ МЕТАБОЛІЗМУ, МІЦНІСТЬ ТА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:
  182. ОБЕРІТЬ, ЯКЕ З ВИСЛОВЛЮВАНЬ ПРО ХРЯЩОВУ ТКАНИНУ НЕПРАВИЛЬНЕ:
  183. БАГАТОКРАПЕЛЬНИМИ ЛІПОЦИТАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  184. ЯКЕ З ВИСЛОВЛЮВАНЬ ПРО БУРУ ЖИРОВУ ТКАНИНУ НЕПРАВИЛЬНЕ:
  185. ОБЕРІТЬ, ЩО ТАКЕ ТИГРОЇДНА РЕЧОВИНА, ЯКА НАЯВНА В ЦИТОПЛАЗМІ НЕЙРОНІВ:
  186. ОБЕРІТЬ, ЩО НАЗИВАЄТЬСЯ САРКОМЕРОМ:
  187. ОБЕРІТЬ, З ЯКИХ ШАРІВ СКЛАДАЄТЬСЯ БАЗАЛЬНА МЕМБРАНА:
  188. ОДНОШАРОВИЙ ОДНОРЯДНИЙ ПЛОСКИЙ ЕПIТЕЛIЙ У ССАВЦIВ ВИСТИЛАЄ:
  189. ВIДСУТНIСТЬ КЛIТИН IНШИХ ТКАНИН ТА НЕКЛIТИННИХ ФОРМ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ, ГРАНИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, ПОЛЯРНА ДИФЕРЕНЦIАЦIЯ КЛIТИН ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:
  190. У РАКОПОДІБНИХ ПОРОЖНИНА ТІЛА:
  191. У ПАВУКОПОДІБНИХ Є ТАКІ ОРГАНИ ДИХАННЯ:
  192. У ШЛУНКУ РІЧКОВОГО РАКА ВИДІЛЯЮТЬ ТАКІ ЧАСТИНИ:
  193. НА ГОЛОВІ У КОМАХ ЗНАХОДИТЬСЯ:
  194. МАЛЬПІГІЄВІ СУДИНИ КОМАХ ВІДКРИВАЮТЬСЯ:
  195. ДО СКЛАДУ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ НАЛЕЖАТЬ:
  196. ОРГАНАМИ ВИДІЛЕННЯ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ Є:
  197. ОСФРАДІЇ – ОРГАНИ ХІМІЧНОГО ЧУТТЯ У ЧЕРЕВОНОГИХ МОЛЮСКІВ – РОЗМІЩУЮТЬСЯ:
  198. ЧЕРЕВОНОГІ МОЛЮСКИ ДИХАЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ:
  199. ГОЛОВНИЙ МОЗОК ГОЛОВОНОГИХ МОЛЮСКІВ ПРОНИЗУЄ:
  200. ЯКА ТЕОРІЯ ВВАЖАЄ МУТАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ГОЛОВНИМ ФАКТОРОМ, СПРЯМОВУЮЧИМ ЕВОЛЮЦІЮ:
  201. ПОЯСНИТИ ЗНАЧЕННЯ "АНАЛОГІЯ У ФІЛОГЕНЕТИЦІ":
  202. ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ О. М. СЄВЕРЦЕВА, ЯКЩО В ОНТОГЕНЕЗІ ВИНИКАЄ ЗМІЩЕННЯ ОРГАНІВ ЗА ЧАСОМ ЇХ ЗАКЛАДЕННЯ, ЦЕ:
  203. ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ЖИТТЯ, ЩО ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У БУДОВІ, ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ, ПОВЕДІНЦІ, МАЄ НАЗВУ:
  204. ПОЯВА У ОРГАНІЗМІВ ОЗНАК, ЩО НЕТИПОВІ КОНКРЕТНОМУ ВИДУ, АЛЕ ЗУСТРІЧАЛИСЯ У ВІДДАЛЕНИХ ПРЕДКІВ, МАЄ НАЗВУ:
  205. ПРОЦЕС ПОВТОРЕННЯ ФІЛОГЕНЕТИЧНИХ ОЗНАК В ОНТОГЕНЕЗІ НАЗИВАЮТЬ:
  206. ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН "КАТАГЕНЕЗ"?
  207. ЗАВДЯКИ ЯКОМУ ВЧЕНОМУ ТА ЙОГО ШКОЛІ ВИНИК НАПРЯМОК У ДОСЛІДЖЕННІ БІОЛОГІЧНОГО ПРОГРЕСУ ТА ШЛЯХАХ ОРГАНІЧНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ:
  208. ВИЗНАЧИТИ КРИТЕРІЙ ВИДУ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ВИЗНАЧНИКАХ РОСЛИН АБО ТВАРИН:
  209. ЯКІ ЗМІНИ В БУДОВІ РОСЛИН МОЖНА НАЗВАТИ АРОМОРФОЗАМИ:
  210. ОБЕРІТЬ ФОРМИ НЕ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ:
  211. ОБЕРІТЬ ВИДИ ІЗОЛЯЦІЇ НЕ БІОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ:
  212. ОБЕРІТЬ ФАКТОРИ ЕВОЛЮЦІЇ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ СПРЯМОВАНІСТЮ І ВИЗНАЧЕНІСТЮ:
  213. ОБЕРІТЬ ЕЛЕМЕНТАРНУ ОДИНИЦЮ ЕВОЛЮЦІЇ:
  214. ОБЕРІТЬ, ЯКІ З ПРИВЕДЕНИХ ПАР УТВОРЕНЬ АНАЛОГІЧНІ:
  215. ДОБЕРІТЬ ПРИКЛАД ІДІОАДАПТАЦІЇ:
  216. ПРИРОДНИЙ ДОБІР, ЗАВДЯКИ ЯКОМУ ЗНИЩУЮТЬСЯ ОСОБИНИ З РІЗКИМИ ВІДХИЛЕННЯМИ:
  217. ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРНІ РИСИ, ВЛАСТИВІ ТІЛЬКИ ЖИВИМ ІСТОТАМ:
  218. ОРГАНИ, ЩО ВТРАТИЛИ В ПРОЦЕСІ ЕВОЛЮЦІЇ ТИПОВЕ ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ (ВОНИ ЗАКЛАДАЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ, АЛЕ ПОВНІСТЮ НЕ РОЗВИВАЮТЬСЯ), НАЗИВАЮТЬ:
  219. АТАВІЗМ – ЦЕ:
  220. ПРАВИЛА НЕ ОБЕРНЕНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ СФОРМУЛЮВАВ:
  221. ДО БІОХІМІЧНИХ АДАПТАЦІЙ НА РІВНІ ОРГАНІЗМУ НАЛЕЖАТЬ:
  222. ВИДИ, ЯКІ ЗДАТНІ ПРИСТОСОВУВАТИСЯ ДО РІЗНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ (ШИРОКОГО ДІАПАЗОНУ ФАКТОРІВ СЕРЕДОВИЩА), НАЗИВАЮТЬСЯ:
  223. МЕЖІ ВИТРИВАЛОСТІ ВИДУ МІЖ КРИТИЧНИМИ ТОЧКАМИ ДІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ФАКТОРА, НАЗИВАЮТЬ:
  224. ДІАПАУЗА ЧЛЕНИСТОНОГИХ, СПЛЯЧКА ССАВЦІВ, ГЛИБОКИЙ СПОКІЙ РОСЛИН – ЦЕ РІЗНІ ФОРМИ:
  225. КРІОФІЛИ – ЦЕ ОРГАНІЗМИ:
  226. ТЕПЛОКРОВНИМ ТВАРИНАМ НА ВІДМІНУ ВІД ХОЛОДНОКРОВНИХ ВЛАСТИВА:
  227. РОСЛИНИ НИЖНІХ ЯРУСІВ ЗАТІНЕНИХ ЛІСІВ ТА ЗНАЧНИХ ГЛИБИН, ЯКІ ПОГАНО ПЕРЕНОСЯТЬ СИЛЬНЕ ОСВІТЛЕННЯ ПРЯМИМИ СОНЯЧНИМИ ПРОМЕНЯМИ, НАЛЕЖАТЬ ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ГРУПИ:
  228. ДЛЯ ГІДАТОФІТІВ ХАРАКТЕРНА:
  229. УЗБЕРЕЖНА СМУГА СВІТОВОГО ОКЕАНУ, ЩО ЗАЛИВАЄТЬСЯ ВОДОЮ ПІД ЧАС ПРИПЛИВІВ І ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ПРИ ВІДПЛИВАХ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  230. ОРГАНІЗМИ, ЩО МЕШКАЮТЬ НА ДНІ ВОДОЙМ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  231. АДАПТАЦІЯМИ ОРГАНІЗМІВ ДО АНЕМОХОРІЇ Є:
  232. В ОСНОВУ КЛАСИФІКАЦІЇ ЖИТТЄВИХ ФОРМ РОСЛИН К. РАУНКІЄРА ПОКЛАДЕНО:
  233. ФОТОПЕРІОДИЗМ – ЦЕ:
  234. БУДЬ-ЯКУ, ФІЗИЧНУ ЧИ ХІМІЧНУ, ЗМІНУ УМОВ МЕШКАННЯ ОДНОГО ВИДУ В РЕЗУЛЬТАТІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ІНШОГО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:
  235. ПЕРЕНЕСЕННЯ ТВАРИНАМИ ІНШИХ, МЕНШИХ ЗА РОЗМІРАМИ ТВАРИН, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  236. УГРУПОВАННЯ ВИДІВ, ЯКІ СПІЛЬНО МЕШКАЮТЬ І ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ, НАЗИВАЮТЬ:
  237. ПОПУЛЯЦІЯ – ЦЕ:
  238. ПРОЦЕС, ПРИ ЯКОМУ ЧАСТИНА МОЛОДИХ ОСОБИН РЕГУЛЯРНО ЗАЛИШАЄ ПОПУЛЯЦІЇ, ПОПОВНЮЮЧИ СУСІДНІ АБО ЗАСЕЛЯЮЧИ НОВІ, ЩЕ НЕ ЗАЙНЯТІ ВИДОМ ТЕРИТОРІЇ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  239. КЛІМАКСОВА ЕКОСИСТЕМА – ЦЕ:
  240. ОРГАНІЗМИ, ЯКІ ЖИВУТЬ ЗА РАХУНОК МЕРТВОЇ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ, ПЕРЕВОДЯЧИ ЇЇ В НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  241. КОСНА РЕЧОВИНА БІОСФЕРИ – ЦЕ:
  242. ПРИЧИНОЮ КИСЛОТНИХ ДОЩІВ Є НАДХОДЖЕННЯ В АТМОСФЕРУ У ВЕЛИКИХ ОБ’ЄМАХ СПОЛУК:
  243. ЕТАПИ ОНТОГЕНЕЗУ:
  244. КЛАСИФІКАЦІЯ ЯЄЦЬ ЗА КІЛЬКІСТЮ ЖОВТКА:
  245. ОНТОГЕНЕЗ – ЦЕ:
  246. СПОСОБИ ГАСТРУЛЯЦІЇ:
  247. ДО ОСНОВНИХ СПОСОБІВ ЗАКЛАДКИ МЕЗОДЕРМИ НАЛЕЖАТЬ:
  248. ТВАРИНИ ЯКИХ ТИПІВ НАЛЕЖАТЬ ДО ВТОРИННОРОТИХ?
  249. У ЯКИХ ТВАРИН ВІДСУТНЯ МЕЗОДЕРМА?
  250. ТИПИ ПЛАЦЕНТ У ССАВЦІВ:
  251. ГАСТРУЛЯЦІЯ – ЦЕ:
  252. ЩО ВКЛЮЧАЄ ПРОЦЕС БЛАСТУЛЯЦІЇ:
  253. ТИПИ МЕТАМОРФОЗІВ:
  254. ТИП РОСТУ КЛІТИН:
  255. ЯКІ ТВАРИНИ РОЗВИВАЮТЬСЯ З МЕТАМОРФОЗОМ?
  256. ТИПИ РЕГЕНЕРАЦІЇ:
  257. ПРОВІЗОРНІ (ТИМЧАСОВІ) ОРГАНИ ЗАРОДКА ПТАХІВ:
  258. НЕЙРУЛЯЦІЯ – ЦЕ:
  259. ЯКІ ТВАРИНИ НАЛЕЖАТЬ ДО АНАМНІЙ?
  260. ПОХІДНІ ЕКТОДЕРМИ:
  261. ПОХІДНІ МЕЗОДЕРМИ:
  262. ЩО ТАКЕ ПОЛІСПЕРМІЯ?
  263. ЯКІ РЕЧОВИНИ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У РОЗЧИНЕННІ ЯЙЦЕВИХ ОБОЛОНОК ПРИ ЗАПЛІДНЕННІ?
  264. ЯКИЙ ГОРМОН ВИДІЛЯЄ ЖОВТЕ ТІЛО?

    265.  

    Тема :: Блок 3 Анатомія людини, Фізіологія людини і тварин, Імунологія

  265. ДО СКЛАДУ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ВХОДЯТЬ:
  266. СПОЛУЧЕННЯ КІСТОК БУВАЮТЬ:
  267. СКЕЛЕТ ГОЛОВИ – ЧЕРЕП – УТВОРЮЮТЬ:
  268. СКЕЛЕТ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ УТВОРЮЮТЬ:
  269. СКЕЛЕТ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ УТВОРЮЮТЬ:
  270. М’ЯЗ – ЦЕ ОРГАН, ЯКИЙ СКЛАДАЄТЬСЯ:
  271. ПЕРЕРАХУЙТЕ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ:
  272. ТРАВНА СИСТЕМА – ЦЕ:
  273. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА – ЦЕ:
  274. СТАТЕВА СИСТЕМА – ЦЕ:
  275. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ ОДИНИЦЕЮ ЛЕГЕНІ Є:
  276. НЕРВОВА СИСТЕМА:
  277. ДО ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ НАЛЕЖИТЬ:
  278. СУДИНИ, ПО ЯКИХ КРОВ ТЕЧЕ ВІД СЕРЦЯ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  279. ГОЛОВНИЙ МОЗОК:
  280. СПИННОМОЗКОВИЙ НЕРВ:
  281. ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА СКЛАДАЄТЬСЯ З:
  282. АОРТА – ЦЕ:
  283. ЖИТТЄВО ВАЖЛИВІ ЦЕНТРИ – ДИХАЛЬНИЙ, СЕРЦЕБИТТЯ, СУДИННОРУХОВИЙ – РОЗМІЩЕНІ У:
  284. ЕНДОКРИННІ ЗАЛОЗИ:
  285. ВЕЛИКЕ КОЛО КРОВООБІГУ:
  286. РЕФЛЕКТОРНА ДУГА (ПРОСТА) СКЛАДАЄТЬСЯ:
  287. АНАЛІЗАТОР СКЛАДАЄТЬСЯ:
  288. ВІДКРИТТЯ ЯКОГО ВЧЕНОГО ПОКЛАЛО ПОЧАТОК РОЗВИТКУ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ:
  289. ЗА БІОЛОГІЧНИМ ЗНАЧЕННЯМ ПОДРАЗНИКИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
  290. В СТАНІ СПОКОЮ МЕМБРАНА НЕРВОВИХ КЛІТИН НАЙБІЛЬШ ПРОНИКНА ДЛЯ ІОНІВ:
  291. ЕЛЕКТРОПОЗИТИВНИЙ ЗАРЯД В СТАНІ СПОКОЮ ЗНАХОДИТЬСЯ:
  292. ВИНИКНЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ В ЗБУДЛИВИХ ТКАНИНАХ ЗУМОВЛЕНЕ ЗМІНОЮ ІОННОЇ ПРОНИКНОСТІ КЛІТИННОЇ МЕМБРАНИ ПРИ ДІЇ НА КЛІТИНУ ПОДРАЗНИКА. ПРИ ЦЬОМУ ПРОНИКНІСТЬ МЕМБРАНИ ДЛЯ ІОНІВ НАТРІЮ:
  293. НАЙМЕНША СИЛА ПОДРАЗНИКА (ПРИ НЕОБМЕЖЕНІЙ ТРИВАЛОСТІ ДІЇ), ЩО ВИКЛИКАЄ РЕАКЦІЮ-ВІДПОВІДЬ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  294. ЯКИЙ ТИП СКОРОЧЕННЯ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ШВИДКІСНІ СИЛОВІ РУХИ:
  295. ВЕЛИКІ РУХОВІ ОДИНИЦІ ПЕРЕВАЖНО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ М’ЯЗІВ:
  296. СУЦІЛЬНИЙ (ГЛАДЕНЬКИЙ) ТЕТАНУС ВИНИКАЄ В УМОВАХ, КОЛИ ПОВТОРНІ НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ НАДХОДЯТЬ ТАК ЧАСТО, ЩО СПІВПАДАЮТЬ З:
  297. НЕПОВНИЙ (ЗУБЧАСТИЙ) ТЕТАНУС ВИНИКАЄ В УМОВАХ, КОЛИ ПОВТОРНІ НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ НАДХОДЯТЬ ТАК ЧАСТО, ЩО СПІВПАДАЮТЬ З:
  298. ХТО З ВЧЕНИХ СФОРМУЛЮВАВ ГІПОТЕЗУ "КОВЗАННЯ":
  299. ДЕ В НЕЙРОНІ ВІДБУВАЄТЬСЯ КОДУВАННЯ ЗБУДЖЕННЯ:
  300. РУХОВИЙ НЕЙРОН – ЦЕ НЕРВОВА КЛІТИНА:
  301. ОБЕРІТЬ ВІДДІЛ МОЗКУ, У ЯКОМУ РОЗМІЩУЄТЬСЯ ВИЩИЙ ЦЕНТР БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ:
  302. В ЯКИХ СЕГМЕНТАХ СПИННОГО МОЗКУ ЗНАХОДЯТЬСЯ ТІЛА ПЕРИФЕРИЧНИХ ПАРАСИМПАТИЧНИХ НЕЙРОНІВ:
  303. ЯКА СТРУКТУРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ Є ВИЩИМ ІНТЕГРАТИВНИМ ЦЕНТРОМ ВЕГЕТАТИВНИХ ТА ЕНДОКРИННИХ ФУНКЦІЙ:
  304. СКЛАДНІ БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  305. УМОВНІ РЕФЛЕКСИ, ЯКІ УТВОРЮЮТЬСЯ ПІД ДІЄЮ ПРИРОДНИХ УМОВНИХ ПОДРАЗНИКІВ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  306. РІЗНОВИДАМИ БЕЗУМОВНОГО ЗОВНІШНЬОГО ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ Є:
  307. РІЗНОВИДАМИ ВНУТРІШНЬОГО ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ Є:
  308. ОБЕРІТЬ СТРУКТУРИ МОЗКУ, ЯКІ ВХОДЯТЬ ДО КОЛА ПАПЕЦА (ЛІМБІЧНИЙ МОЗОК):
  309. СУКУПНІСТЬ ВЛАСТИВОСТЕЙ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЗУМОВЛЕНА СПАДКОВІСТЮ І ЖИТТЄВИМ ДОСВІДОМ ДАНОГО ІНДИВІДУУМА, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  310. ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА ЯКОГО АНАЛІЗАТОРА ЗНАХОДИТЬСЯ В ЛІМБІЧНІЙ СИСТЕМІ?
  311. НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ АНАЛІЗАТОРНИХ СИСТЕМ НЕСУТЬ ІНФОРМАЦІЮ ВІД ПЕРИФЕРІЇ ДО КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЧЕРЕЗ ТАЛАМУС, ЗА ВИНЯТКОМ:
  312. СПРИЙНЯТТЯ КОРОЮ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ІНФОРМАЦІЇ АКТИВУЄТЬСЯ:
  313. СВІТЛОЧУТЛИВІ КЛІТИНИ МІСТЯТЬ:
  314. СУБКОРТИКАЛЬНІ ТА КОРТИКАЛЬНІ ЦЕНТРИ ЗОРУ ЗНАХОДЯТЬСЯ В:
  315. ОБСЯГ ПОВІТРЯ, ЯКИЙ МІСТИТЬСЯ В ЛЕГЕНЯХ ПІСЛЯ МАКСИМАЛЬНО ГЛИБОКОГО ВДИХУ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  316. РЕЧОВИНИ, ЯКІ НЕСУТЬ ОЗНАКИ ГЕНЕТИЧНО ЧУЖОРІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ І ПРИ ВВЕДЕННІ В ОРГАНІЗМ ВИКЛИКАЮТЬ ІМУНОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ:
  317. ЗДАТНІСТЬ АНТИГЕНУ ВЗАЄМОДІЯТИ ТІЛЬКИ З ТИМИ АНТИТІЛАМИ Й СЕНСИБІЛІЗОВАНИМИ ЛІМФОЦИТАМИ, ЯКІ УТВОРИЛИСЯ ПІД ЙОГО ВПЛИВОМ:
  318. АНТИГЕНИ, ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ ПРОДУКЦІЮ СПЕЦИФІЧНИХ АНТИТІЛ І ЗДАТНІ ВЗАЄМОДІЯТИ З НИМИ IN VIVO ТА IN VITRO НАЗИВАЮТЬ:
  319. РІЗНОВИД АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ, ПРИ ЯКИХ АЛЕРГЕН НАЛЕЖИТЬ КЛІТИНАМ ШОКОВИХ ОРГАНІВ АБО АДСОРБОВАНИЙ НА НИХ, АНТИТІЛА ПРОТИ ЦИХ АЛЕРГЕНІВ ВІДНОСЯТЬ ДО КЛАСУ IGG:
  320. НАЙБІЛЬШ ТРИВАЛОЮ СТАДІЄЮ РОЗВИТКУ ВІЛ-СНІДУ Є:
  321. ОДНА З ФОРМ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ, ЯКА ПОЛЯГАЄ У ФОРМУВАННІ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ ТВАРИННОГО ОРГАНІЗМУ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЛЮДИНУ, ДО РЕЧОВИН РІЗНОМАНІТНОГО СКЛАДУ ТА ПОХОДЖЕННЯ:
  322. СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ, ВИКЛИКАНИЙ ВІРУСОМ ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ТАКИМИ ШЛЯХАМИ:
  323. АНАФІЛАКСІЯ ЦЕ:
  324. У СТРУКТУРНОМУ ВІДНОШЕННІ АНТИГЕН СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ ЧАСТИН:
  325. ОСОБЛИВІ РОЗЧИННІ БІЛКИ З ПЕВНОЮ БІОХІМІЧНОЮ СТРУКТУРОЮ, ЯКІ НАЯВНІ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ТА ІНШИХ БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ І ЯКІ ОРГАНІЗМ ВИРОБЛЯЄ ДЛЯ ЗВ’ЯЗУВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ АНТИГЕНІВ:
  326. ЧЕРЕЗ ПЛАЦЕНТУ ЗДАТНІ ПРОНИКАТИ ІМУНОГЛОБУЛІНИ КЛАСУ:
  327. НАЙКРАЩИМИ ГЕМОЛІТИЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ВОЛОДІЮТЬ:
  328. АНТИТІЛА, ЗДАТНІ УТВОРЮВАТИ КОМПЛЕКС АНТИГЕН-АНТИТІЛО БЕЗ ПОЯВИ IN VITRO ВИДИМОГО ФЕНОМЕНА АГЛЮТИНАЦІЇ, ПРЕЦИПІТАЦІЇ ТА ЛІЗИСУ НАЗИВАЮТЬ:
  329. ОБЕРІТЬ ФУНКЦІЮ В-ЛІМФОЦИТІВ:
  330. ЗАХИСНА РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ПАТОГЕНІВ ІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПОЛЯГАЄ У РОЗПІЗНАВАННІ ПАТОГЕННА ЛІМФОЦИТАМИ, ДЕСТРУКЦІЇ ТА ЕЛІМІНАЦІЇ ПОШКОДЖЕНИХ ПАТОГЕНОМ КЛІТИН:
  331. КУДИ ІЗ ЛІМФОВУЗЛА МІГРУЮТЬ ІМУННІ Т-ЛІМФОЦИТИ-ЕФЕКТОРИ:
  332. СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІМФОЇДНИЙ ОРГАН, У ЯКОМУ ПРОХОДИТЬ ЛІМФОПОЕЗ БІЛЬШОСТІ Т-ЛІМФОЦИТІВ ОРГАНІЗМУ:
  333. ЦЕНТРАЛЬНИМ ОРГАНОМ ІМУННОЇ СИСТЕМИ Є:
  334. ЗНАЧНО ШВИДША ТА ЕФЕКТИВНІША САНАЦІЯ ОРГАНІЗМУ ПРИ ПОВТОРНОМУ ПОТРАПЛЯННІ АНТИГЕНА У ВИПАДКУ УСПІШНОЇ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ТАКИМ ІМУНОЛОГІЧНИМ ФЕНОМЕНОМ ЯК:
  335. ПРОЦЕС СКЛЕЮВАННЯ АНТИГЕННИХ КОРПУСКУЛЯРНИХ ЧАСТОЧОК МОЛЕКУЛАМИ ГОМОЛОГІЧНИХ АНТИТІЛ, ЯКИЙ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ УТВОРЕННЯМ ВИДИМОГО НЕОЗБРОЄНИМ ОКОМ КОМПЛЕКСУ:
  336. ОСНОВНА МАСА АНТИТОКСИНІВ І ПРОТИМІКРОБНИХ АНТИТІЛ НАЛЕЖИТЬ ДО:

    337.  

    Тема :: Блок 4 Генетика, Молекулярна біологія, Біофізика, Радіобіологія, Біотехнологія

  337. ОСОБЛИВОСТІ КАРІОТИПУ ОРГАНІЗМІВ ДОСЛІДЖУЄ МЕТОД:
  338. ПЕРЕДАЧА СПАДКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІД ОДНОГО ШТАМУ БАКТЕРІЙ ІНШОМУ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  339. ВЛАСТИВІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ МАТЕРІАЛЬНУ І ФУНКЦІОНАЛЬНУ НАСТУПНІСТЬ МІЖ ПОКОЛІННЯМИ:
  340. АВТОР ХРОМОСОМНОЇ ТЕОРІЇ СПАДКОВОСТІ:
  341. НАЗВА ДРУГОГО ЗАКОНУ МЕНДЕЛЯ:
  342. МЕТОД СКЛАДАННЯ РОДОВОДІВ, ЗА ЯКИМ ВИЗНАЧАЮТЬ ХАРАКТЕР УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК:
  343. СИНДРОМ ШЕРШЕВСЬКОГО-ТЕРНЕРА ЗУМОВЛЕНИЙ:
  344. СУКУПНІСТЬ ГЕНІВ В КОНКРЕТНОГО ОРГАНІЗМУ:
  345. НЕАЛЕЛЬНІ ГЕНИ ВИКЛЮЧІТЬ НЕВІРНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ:
  346. ОБЕРІТЬ ЗАГАЛЬНУ ФОРМУЛУ ДЛЯ ПОЛІПЛОІДІЇ:
  347. ХРОМОСОМНІ МУТАЦІЇ ЦЕ:
  348. НАЗВА ПЕРШОГО ЗАКОНУ МЕНДЕЛЯ:
  349. ВИКЛЮЧІТЬ ВАРІАНТ АЛЕЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГЕНІВ:
  350. ПОДВОЄННЯ ДІЛЯНКИ ХРОМОСОМИ ЦЕ:
  351. АЛЕЛЬНІ ГЕНИ ВІДПОВІДАЮТЬ:
  352. ПРИГНІЧЕННЯ ПРОЯВУ ОДНОГО ГЕНУ ІНШИМ НЕАЛЕЛЬНИМ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  353. СУКУПНІСТЬ ГЕНІВ В ПОПУЛЯЦІЇ АБО ВИДУ:
  354. СТУПІНЬ ВИРАЖЕННЯ ОЗНАКИ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  355. ПРИ АЛЕЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ ГЕНІВ У ФЕНОТИПІ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ ОБИДВІ ОЗНАКИ. ЦЕ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  356. МУТАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ ЗМІНОЮ СТРУКТУРИ ГЕНУ:
  357. ЩО ТАКЕ ТРАНСКРИПЦІЯ?
  358. ПРИЧИНА НЕМОЖЛИВОСТІ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНА ЛЮДИНИ В КЛІТИНАХ ПРОКАРІОТІВ:
  359. ЗАКОН ХАРДІ-ВАЙНБЕРГА ДОЗВОЛЯЄ РОЗРАХУВАТИ ЧАСТОТУ:
  360. ГОМОЗИГОТНОЮ ОСОБИНОЮ МОЖНА НАЗВАТИ:
  361. НАЗВА ТРЕТЬОГО ЗАКОНУ МЕНДЕЛЯ:
  362. У ДИТИНИ З ГРУПОЮ КРОВІ О (ЗА СИСТЕМОЮ АВО) НЕ МОЖЕ БУТИ (ЗА ВІДСУТНОСТІ ЕПІСТАЗУ):
  363. ЩО ТАКЕ ТРАНСКРИПЦІЯ:
  364. ЩО ТАКЕ ТРАНСЛЯЦІЯ:
  365. СКІЛЬКИ НУКЛЕОТИДІВ В ДНК КОНТРОЛЮЮТЬ БІЛОК, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ З 80 АМІНОКИСЛОТ:
  366. ЛОКАЛЬНЕ ВПОРЯДКУВАННЯ ОКРЕМИХ ДІЛЯНОК ПОЛІМЕРНОГО ЛАНЦЮГА ЗАБЕЗПЕЧУЄ:
  367. ЩО УТВОРЮЄТЬСЯ НА РИБОСОМІ ПРИ БІОСИНТЕЗІ:
  368. ЯКА ЗМІНА МОЛЕКУЛИ ДНК СИЛЬНІШЕ ВПЛИВАЄ НА БУДОВУ БІЛКА: ВИПАДАННЯ ОДНОГО НУКЛЕОТИДА З ТРИПЛЕТУ, ЧИ ЦІЛОГО ТРИПЛЕТА:
  369. ЯКІ ФУНКЦІЇ МОЖУТЬ ВИКОНУВАТИ БІЛКИ, ПРЕДСТАВЛЕНІ БІЛЬШОЮ КІЛЬКІСТЮ МОЛЕКУЛ НА КЛІТИНУ:
  370. ОБЕРІТЬ, ЯКИМ ТЕРМІНОМ НАЗИВАЮТЬ ПРОЦЕС ПОДВОЄННЯ МОЛЕКУЛИ ДНК:
  371. ОБЕРІТЬ, ЯКІ РЕЧОВИНИ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ОДНОГО НУКЛЕОТИДА:
  372. ПЕРВИННА СТРУКТУРА БІЛКА ЦЕ:
  373. ЯКА ІЗ СТРУКТУР БІЛКА Є НАЙБІЛЬШ СТІЙКОЮ:
  374. ЯКА ІЗ СПОЛУК СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ АМІНОКИСЛОТ:
  375. ЯКІ КОМПЛЕКСИ УТВОРЮЄ ДНК З БІЛКОМ:
  376. 3 ЯКОЮ СТРУКТУРОЮ У ЯДРІ ЗВ’ЯЗАНЕ УТВОРЕННЯ ВСІХ ВИДІВ РНК:
  377. ОБЕРІТЬ, ЯК ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ РЕДУПЛІКАЦІЯ ДНК:
  378. МІНОРНИМ НУКЛЕОЗИДОМ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ Є:
  379. ДЛЯ ДНК ХАРАКТЕРНО ВСЕ, КРІМ:
  380. ПРОМОТОР – ЦЕ:
  381. ОПЕРОН – ЦЕ:
  382. ВИРОДЖЕНИЙ ГЕНЕТИЧНИЙ КОД ЦЕ:
  383. МОЛЕКУЛИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЗГОРТАННЯ БІЛКІВ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  384. РОЗКРУЧУВАННЯ ПОДВІЙНОЇ СПІРАЛІ ПІД ЧАС РЕПЛІКАЦІЇ ВИКОНУЄТЬСЯ:
  385. ЩО Є ОСНОВОЮ КЛІТИННОЇ ІНЖЕНЕРІЇ?
  386. ПЕРЕНЕСЕННЯ ДНК НА НІТРОЦЕЛЮЛОЗНИЙ ФІЛЬТР НАЗИВАЄТЬСЯ:
  387. БАРБОТЕР – ЦЕ ПРИСТРІЙ ДЛЯ:
  388. БАКТЕРІОФАГ ЗА СВОЄЮ БІОЛОГІЧНОЮ ПРИРОДОЮ Є:
  389. ВВЕДЕННЯ ГЕНІВ ВПРИСКУВАННЯМ - ЦЕ:
  390. ПЕРШИМ ОБ'ЄКТОМ ГЕННОЇ ІНЖЕНЕРІЇ СТАЛА:
  391. ПРЯМЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЧУЖОРІДНОЇ ДНК В ПРОТОПЛАСТИ МОЖЛИВЕ ЗА ДОПОМОГОЮ:
  392. ФЕРМЕНТИ ЗА СВОЄЮ БІОХІМІЧНОЮ ПРИРОДОЮ Є:
  393. ПОЗА КЛІТИНОЮ ВІРУСИ ІСНУЮТЬ У ВИГЛЯДІ:
  394. ПЛАЗМІДИ – ЦЕ ГЕНЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ:
  395. АУКСИНИ – ТЕРМІН, ПІД ЯКИМ ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ СПЕЦИФІЧНІ СТИМУЛЯТОРИ РОСТУ:
  396. РЕСТРИКЦІЙНІ КАРТИ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИЗНАЧИТИ:
  397. КЛІТИННА ІНЖЕНЕРІЯ – ЦЕ:
  398. ВИМОГИ ДО ВЕКТОРІВ ДНК:
  399. ЧУЖОРІДНА ДНК, ЩО ПОТРАПИЛА В КЛІТИНИ В ПРИРОДІ, ЯК ПРАВИЛО, НЕ ПРОЯВЛЯЄ АКТИВНОСТІ, ТАК ЯК РУЙНУЄТЬСЯ ФЕРМЕНТОМ:
  400. НАДАЮТЬ БАКТЕРІЯМ ДОДАТКОВІ ВЛАСТИВОСТІ:
  401. ПРОКАРІОТИ – ЦЕ:
  402. МЕТОДИКУ ПЕРЕНЕСЕННЯ ДНК НА НІТРОЦЕЛЮЛОЗНИЙ ФІЛЬТР РОЗРОБИВ:
  403. В МОМЕНТ ФОРМУВАННЯ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ ЕЛЕКТРИЧНИЙ ОПІР МЕМБРАНИ В МІСЦІ ЗБУДЖЕННЯ:
  404. ГЕЛЬМГОЛЬЦЕМ БУЛО ПОКАЗАНО, ЩО ШВИДКІСТЬ ПОШИРЕННЯ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ ПРИБЛИЗНО РІВНА:
  405. В ОСНОВІ СИГНАЛІВ, ЩО РЕЄСТРУЮТЬСЯ В ЯКОСТІ ЕКГ, ЛЕЖАТЬ ЗМІНИ ЕЛЕКТРИЧНОГО ПОЛЯ, ВИКЛИКАНІ ІОННИМИ ПОТОКАМИ:
  406. ЗАКРИТА ТЕРМОДАНИМІЧНА СИСТЕМА:
  407. ЕЛЕКТРОФОРЕЗ – ЦЕ:
  408. КАЛОРИМЕТРІЯ – ЦЕ:
  409. КЛІТИННА МЕМБРАНА В МЕЖАХ СИНАПСУ, ЩО ЗДАТНА ГЕНЕРУВАТИ ПД ПРИ ВЗАЄМОДІЇ З МЕДІАТОРОМ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  410. НЕКСУСИ Є РІЗНОВИДОМ:
  411. ЯК ЗАРЯДЖЕНА ПЛАЗМАТИЧНА МЕМБРАНА НЕЙРОНА У СТАНІ СПОКОЮ?
  412. РІДИННО-МОЗАЇЧНА МОДЕЛЬ БІОЛОГІЧНОЇ МЕМБРАНИ ВКЛЮЧАЄ В CЕБЕ:
  413. ЛІПІДНІ МОЛЕКУЛИ Є:
  414. ЯКІ ФАКТОРИ НЕ ВПЛИВАЮТЬ НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ?
  415. В ПОРІ МЕМБРАНИ ІОН ЗАЛИШАЄТЬСЯ З:
  416. ПРОСТОРОВЕ РОЗМІЩЕННЯ ДЕКІЛЬКОХ КОМПАКТНО ОРГАНІЗОВАНИХ ЛАНЦЮГІВ БІЛКА ЗАБЕЗПЕЧУЄ:
  417. РЕЦЕПТОРИ, ЩО АСОЦІЙОВАНІ З ІОННИМИ КАНАЛАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  418. ТЕОРІЯ ЕЛЕКРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ СОЛЕЙ БУЛА СТВОРЕНА:
  419. ПЕРЕХІД МОЛЕКУЛ З ОДНОГО ЛІПІДНОГО ШАРУ В ДРУГИЙ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  420. ЕЛЕКТРИЧНА ЄМНІСТЬ ПЛАЗМАТИЧНОЇ МЕМБРАНИ НЕЙРОНА ОЗНАЧАЄ:
  421. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ КЛІТИННА МЕМБРАНА В МЕЖАХ СИНАПСУ, ЩО ВКРИВАЄ НЕРВОВЕ ЗАКІНЧЕННЯ І Є СВОЄРІДНИМ НЕЙРОСЕКРЕТОРНИМ АПАРАТОМ (ВИДІЛЯЄ МЕДІАТОР)?
  422. РЕЦЕПТОРИ, ЗВ’ЯЗАНІ З G-БІЛКАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  423. НЬЮТОНІВСЬКА РІДИНА ЦЕ:
  424. ЯКА ЗІ СТАДІЙ РОЗВИТКУ ПРОМЕНЕВОГО УРАЖЕННЯ ТРИВАЄ НАЙДОВШЕ:
  425. ПРИ ЯКІЙ ДОЗІ ОПРОМІНЕННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ РОЗВИТОК ГАСТРО-ІНТЕСТИНАЛЬНОЇ СТАДІЇ ГОСТРОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ХВОРОБИ:
  426. ЯКА ДОЗА НАЙБІЛЬШОЮ МІРОЮ КОРЕЛЮЄ ІЗ БІОЛОГІЧНИМ ЕФЕКТОМ ОПРОМІНЕННЯ:
  427. ОДНИМ ІЗ ПОЛОЖЕНЬ ЯКОЇ ТЕОРІЇ Є НАСТУПНЕ "РЕАКЦІЯ ПІСЛЯДІЇ РОЗВИВАЄТЬСЯ З ДУЖЕ НЕЗНАЧНОЇ КІЛЬКОСТІ АКТИВОВАНИХ МОЛЕКУЛ, А КІНЦЕВИЙ ЕФЕКТ МОЖЕ БУТИ ДУЖЕ ВЕЛИКИЙ":
  428. ЯКИЙ СИНДРОМ ГПХ ВИКЛИКАЄ ЗАГИБЕЛЬ ОРГАНІЗМУ ВПРОДОВЖ 2-3 ДНІВ:
  429. ЯКА ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК СУМАРНИЙ ЗАРЯД ІОНІВ ОДНОГО ЗНАКУ, ЩО УТВОРИЛИСЯ В ОДИНИЦІ ОБ’ЄМУ ЧИ МАСИ ПОВІТРЯ:
  430. ПРИ ЯКОМУ СИНДРОМІ ГОСТРОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ХВОРОБИ НАЙБІЛЬШОГО ЗНАЧЕННЯ НАБУВАЄ КОНЦЕНТРАЦІЯ ФЕРМЕНТА АДЕНОЗИНДИФОСФОРИБОЗИЛТРАНСФЕРАЗИ:
  431. ЯКЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ ВОЛОДІЄ НАЙБІЛЬШОЮ ПРОНИКАЮЧОЮ ЗДАТНІСТЮ:
  432. В ЯКИХ ПОЗАСИСТЕМНИХ ОДИНИЦЯХ ВИМІРЮЄТЬСЯ ЕКВІВАЛЕНТНА ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ:
  433. СКІЛЬКИ ГОДИН ТРИВАТИМЕ БЛОК МІТОЗІВ ПРИ ОПРОМІНЮВАННІ КЛІТИНИ БЕТА-ЧАСТИНКАМИ ДОЗОЮ 20 ЗВ:
  434. ЯКІ ТИПИ ВИПРОМІНЮВАНЬ Є ПОТОКОМ ЕЛЕКТРОНЕЙТРАЛЬНИХ ЧАСТИНОК?

    435.