Волинський національний університет імені Лесі Українки

Центр інноваційних технологій та компютерного тестування

Тест ::: Фаховий іспит. Е1 Біологія та біохімія. ОПП Біологія

Розробники:
Дата генерації: 14.07.2025

    Тема :: Блок 1 Ботаніка, Фізіологія та біохімія рослин, Мікробіологія, Вірусологія

  1. В ЯКОМУ ВИПАДКУ В РОСЛИНАХ НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ УТВОРЕННЯ АНТЕЗИНУ:
  2. ЯКІ ЯВИЩА СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ ПРИ ВИХОДІ РОСЛИН ІЗ СТАНУ СПОКОЮ:
  3. ЯКІ З РІЗНОМАНІТНИХ ПРОЦЕСІВ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ ПРИ ОПАДАННІ ЛИСТЯ, КОНТРОЛЮЮТЬСЯ ЕТИЛЕНОМ:
  4. ДО КОНСТИТУЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЛЕЖАТЬ:
  5. ЯКА ГРУПА ГАЛОФІТІВ НЕ НАГРОМАДЖУЄ СОЛЕЙ ВСЕРЕДИНІ ТКАНИН, А ВИВОДИТЬ ЇХ З КЛІТИН ЗА ДОПОМОГОЮ СЕКРЕТОРНИХ ЗАЛОЗ:
  6. ЯКІ ОЗНАКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ГІБЕРЕЛІНІВ:
  7. ОБЕРІТЬ ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ НЕСТАЧІ ФОСФОРУ В ЖИВЛЕННІ РОСЛИН:
  8. ОБЕРІТЬ ДВІ ВАЖЛИВІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ, ДО СКЛАДУ ЯКИХ ВХОДИТЬ АЗОТ:
  9. ЯКА З ВЛАСТИВОСТЕЙ МІДІ СПРИЯЄ ПІДВИЩЕННЮ ІНТЕНСИВНОСТІ ФОТОСИНТЕЗУ:
  10. ЯКА З ФУНКЦІЙ МОЛІБДЕНУ ПОВ’ЯЗАНА З ПОПЕРЕДЖЕННЯМ ОСЛИЗНЕННЯ КЛІТИННИХ СТІНОК КОРЕНЯ:
  11. ЯКИЙ ЕЛЕМЕНТ, ЩО ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ КАТАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ ФЕРМЕНТІВ (ЦИТОХРОМІВ, ПЕРОКСИДАЗИ, КАТАЛАЗИ), НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ УТВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНИКІВ ХЛОРОФІЛУ:
  12. ЧОМУ ПРИ НЕСТАЧІ МАГНІЮ В РОСЛИНАХ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ РІЗКЕ ЗНИЖЕННЯ ВМІСТУ БІЛКІВ:
  13. ДЕ ЛОКАЛІЗОВАНІ ФЕРМЕНТИ ЦИКЛУ КРЕБСА:
  14. СКІЛЬКИ МОЛЕКУЛ АТФ СИНТЕЗУЄТЬСЯ ПРИ ОКИСЛЕННІ ОДНІЄЇ МОЛЕКУЛИ ГЛЮКОЗИ ПО ПЕНТОЗОФОСФАТНОМУ ШЛЯХУ:
  15. ЯКА РЕЧОВИНА Є КІНЦЕВИМ ПРОДУКТОМ ГЛІКОЛІЗУ:
  16. ДЛЯ ЯКОЇ СТАДІЇ АЕРОБНОЇ ФАЗИ ДИХОТОМІЧНОГО ШЛЯХУ ОКИСЛЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПОТРІБЕН КИСЕНЬ:
  17. ЩО ТАКЕ АСИМІЛЯЦІЙНЕ ЧИСЛО?
  18. ПІД ЧАС ЯКОГО ЕТАПУ ФОТОСИНТЕЗУ ВІДБУВАЮТЬСЯ РЕАКЦІЇ ФОТОФОСФОРИЛЮВАННЯ:
  19. ЯКІ ОРГАНІЗМИ НАЗИВАЮТЬ АВТОТРОФАМИ:
  20. ЗА ЯКИХ УМОВ ПРОЦЕС ФОТОСИНТЕЗУ МОЖЕ ПРОХОДИТИ В ТЕМРЯВІ:
  21. ЯКІ РЕЧОВИНИ УТВОРЮЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ ФОТОСИНТЕЗУ:
  22. ДО ЯКОГО ЕТАПУ СВІТЛОВОЇ ФАЗИ ФОТОСИНТЕЗУ ВІДНОСИТЬСЯ ТРАНСПОРТ ЕЛЕКТРОНІВ ПО ЕЛЕКТРОННО-ТРАНСПОРТНОМУ ЛАНЦЮГУ:
  23. ОБЕРІТЬ, ЯКІ З ПЕРЕЧИСЛЕНИХ ОЗНАК НЕ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ НЕЦИКЛІЧНОГО ФОТОФОСФОРИЛЮВАННЯ:
  24. ЯКІ РЕЧОВИНИ УТВОРЯТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ВЗАЄМОДІЇ ХЛОРОФІЛУ З ЛУГОМ:
  25. ЯКІ ПРОМЕНІ СВІТЛА ПОГЛИНАЮТЬСЯ КАРОТИНОЇДАМИ:
  26. ЯКІ ПРОМЕНІ СПЕКТРУ ПОГЛИНАЮТЬСЯ ХЛОРОФІЛОМ:
  27. ЯКА РЕЧОВИНА УТВОРЮЄТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ РЕАКЦІЇ ХЛОРОФІЛУ З СЛАБКОЮ СОЛЯНОЮ КИСЛОТОЮ:
  28. ЯКІ ФАКТОРИ, ВИХОДЯЧИ ІЗ ЗАГАЛЬНОГО РІВНЯННЯ РЕАКЦІЇ ФОТОСИНТЕЗУ, ПОВИННІ ВПЛИВАТИ НА ШВИДКІСТЬ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ:
  29. В ЯКІЙ ЧАСТИНІ ХЛОРОПЛАСТА ЛОКАЛІЗОВАНІ ЙОГО ПІГМЕНТНІ СИСТЕМИ:
  30. ЯКІ ВЛАСТИВОСТІ КЛІТИН ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ РОЗВИТКУ ВОДНОГО ДЕФІЦИТУ:
  31. ЯКА РІДИНА МІСТИТЬ БІЛЬШЕ МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН:
  32. В ЯКОМУ ВИПАДКУ ТУРГОРНИЙ ТИСК РІВНИЙ 0:
  33. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ОСМОТИЧНИЙ ТИСК У КЛІТИНІ, ВМІЩЕНІЙ У ГІПЕРТОНІЧНИЙ РОЗЧИН:
  34. ПЛАЗМОЛІЗ – ЦЕ:
  35. В КЛІТИНАХ ЯКИХ РОСЛИН ОСМОТИЧНИЙ ТИСК КЛІТИННОГО СОКУ НАЙБІЛЬШИЙ:
  36. У ЯКИХ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТАХ КЛІТИНИ МАЄ МІСЦЕ ПОГЛИНАННЯ ЕНЕРГІЇ КВАНТІВ СВІТЛА:
  37. З ЧОГО ФОРМУЮТЬСЯ ПЛАСТИДИ:
  38. ШВИДКІСТЬ ІНДУКЦІЇ ІНТЕРФЕРОНУ:
  39. КЛІТИННІ МЕМБРАНИ ПОБУДОВАНІ З:
  40. ПРОДУКЦІЯ ІНТЕРФЕРОНУ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ:
  41. ПІД ПАНДЕМІЄЮ РОЗУМІЮТЬ:
  42. ДО ФАКТОРІВ ВРОДЖЕНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ДО ЗБУДНИКІВ ВІРУСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ВІДНОСЯТЬ:
  43. ПРІОНИ – ЦЕ:
  44. ВІРУСИ ЯК ІНФЕКЦІЙНІ АГЕНТИ:
  45. ПІД ЕПІДЕМІЄЮ РОЗУМІЮТЬ:
  46. ПЕРЕДАЧА ВІРУСІВ РОСЛИН МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ:
  47. ФІТОПАТОГЕННІ ВІРУСИ СПОЧАТКУ АТАКУЮТЬ:
  48. ВІРУСНИЙ ХЛОРОЗ РОСЛИН ПОВ’ЯЗАНИЙ ІЗ:
  49. ЩЕ ДОСІ НЕ РОЗРОБЛЕНА ОСТАТОЧНА ТАКСОНОМІЯ ФІТОПАТОГЕННИХ ВІРУСІВ, ОСКІЛЬКИ:
  50. ФАГИ ВІДНОСНО БАКТЕРІЇ Є:
  51. ПРОФАГ – ЦЕ:
  52. НАЙБІЛЬШЕ ЗАСТОСУВАННЯ ФАГИ ЗНАЙШЛИ У:
  53. БАКТЕРІОФАГИ (ФАГИ) – ЦЕ:
  54. ВИХІД ВІРУСІВ ІЗ КЛІТИНИ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ СУПЕРКАПСИДУ (АДЕНОВІРУСИ, ПІКОРНАВІРУСИ), МОЖЕ ВІДБУВАТИСЯ:
  55. СИНТЕЗ ВІРУСНИХ БІЛКІВ У КЛІТИНІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ:
  56. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП (ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД) ВЗАЄМОДІЇ ВІРУСА ІЗ КЛІТИНОЮ СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ ТАКИХ ПРОЦЕСІВ:
  57. ПРИ ВИДІЛЕННІ ТАКСОНІВ ВИСОКОГО РАНГУ (ВІД РОДУ І ВИЩЕ) ВРАХОВУЄТЬСЯ:
  58. СТРУКТУРНІ БІЛКИ, ЯКІ КОДУЮТЬСЯ ГЕНОМОМ ВІРУСА, – ЦЕ:
  59. КОР – ЦЕ:
  60. НАЙБІЛЬШ ПРАВДОПОДІБНОЮ ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКА ГІПОТЕЗА ПРО ПОХОДЖЕННЯ ВІРУСІВ:
  61. ПЕРША ПАСТЕРІВСЬКА СТАНЦІЯ З ВИРОБНИЦТВА ВАКЦИН БУЛА ОРГАНІЗОВАНА В ОДЕСІ:
  62. ТЕРМІН «ВІРУС» ЗАПРОПОНУВАВ:
  63. ДЕ ЗНАЙШЛИ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПЕКТИНОЛІТИЧНІ КЛОСТРИДІЇ:
  64. ЕФЕКТ ПАСТЕРА ПОЛЯГАЄ У:
  65. АМФІБОЛІТИ – ЦЕ:
  66. БІОХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ БАКТЕРІЙ Є:
  67. ЯКІ БАКТЕРІЇ НАЛЕЖАТЬ ДО КАТЕГОРІЇ «ЕУБАКТЕРІЇ, ПОЗБАВЛЕНІ КЛІТИННОЇ СТІНКИ»:
  68. ЩО ТАКЕ КЛОН:
  69. МІКРООРГАНІЗМИ, ЯКІ РОСТУТЬ ЗА НИЗЬКОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ КИСНЮ, НАЗИВАЮТЬ:
  70. БІОМАСА КУЛЬТУРИ - ЦЕ:
  71. ОРГАНІЗМИ, ЯКІ ОДЕРЖУЮТЬ ЕНЕРГІЮ ШЛЯХОМ ОКИСНЕННЯ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК, ЩО СЛУГУЮТЬ ДЛЯ НИХ І ДЖЕРЕЛОМ КАРБОНУ, ЗА ТИПОМ ЖИВЛЕННЯ Є:
  72. АВТОТРОФИ – ЦЕ:
  73. ПЕРИТРИХ - ЦЕ БАКТЕРІЯ З:
  74. ПЛЕОМОРФІЗМ – ЦЕ:
  75. Р. КОХ ОДЕРЖАВ НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ ЗА:
  76. ЯКИЙ УЧЕНИЙ ДОВІВ, ЩО ЗБУДНИКАМИ РІЗНИХ БРОДІНЬ Є РІЗНІ МІКРООРГАНІЗМИ:
  77. А. ВАН ЛЕВЕНГУК НАЗВАВ МІКРООРГАНІЗМИ:
  78. ДВОДОМНИМИ Є РОСЛИНИ З РОДИНИ:
  79. ГЕТЕРОСТИЛІЯ ТРАПЛЯЄТЬСЯ У ВИДІВ З РОДИНИ:
  80. ПЛІД БІБ ВЛАСТИВИЙ:
  81. ДО РОДИНИ LAMIACEAE НАЛЕЖАТЬ:
  82. ДО РОДИНИ OLEACEAE НАЛЕЖАТЬ:
  83. ВСТАНОВІТЬ СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ FRITILLARIA MELEAGRIS:
  84. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РОДИНИ MAGNOLIACEAE:
  85. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РОДИНИ RANUNCULACEAE:
  86. ЩОРОКУ ЗМІНЮЮТЬ ЛИСТКИ НА НОВІ ТАКІ ГОЛОНАСІННІ:
  87. ЯКА ОЗНАКА ХАРАКТЕРИЗУЄ ГАМЕТОФІТ ХВОЩА ПОЛЬОВОГО:
  88. ОЗНАКА, ХАРАКТЕРНА ДЛЯ МОХОПОДІБНИХ:
  89. ЗНАЧЕННЯ РІЗНОМАНІТНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ СЛАНІ ВОДОРОСТЕЙ:
  90. ДО БЕНТОСНИХ НАЛЕЖИТЬ ВОДОРІСТЬ:
  91. ДЛЯ ЯКОЇ СТРУКТУРИ ХАРАКТЕРНІ ПОЯСКИ КАСПАРІ:
  92. ОБЕРІТЬ, ЯКІ З НАВЕДЕНИХ РИС БУДОВИ ЧИ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПРИТАМАННІ КЛІТИНАМ СИНЬО-ЗЕЛЕНИХ ВОДОРОСТЕЙ:
  93. ЯКА ТКАНИНА РОСЛИН НАЛЕЖИТЬ ДО СКЛАДНИХ:
  94. ЯКА ВТОРИННА ПОКРИВНА ТКАНИНА РОСЛИН:
  95. ЯКІ ПРОВІДНІ ПУЧКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ СТЕБЛА КУКУРУДЗИ:
  96. ЩО РОЗРІЗНЯЄ ПЕРВИННУ АНАТОМІЧНУ БУДОВУ СТЕБЛА І КОРЕНЯ:
  97. ДЛЯ ЯКОЇ СТЕЛИ ХАРАКТЕРНА СЕРЦЕВИНА:
  98. ЯКІ ПРОВІДНІ ПУЧКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ СТЕБЛА ГАРБУЗА:
  99. ЯКИЙ ПРОВІДНИЙ ЦЛІНДР ХАРАКТЕРНИЙ ДЛЯ КОРЕНЯ ОДНОДОЛЬНИХ:
  100. ЯКЕ ТВЕРДЖЕННЯ ПРО ТКАНИНИ РОСЛИН Є ВІРНИМ? ВОНИ:
  101. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ ПЕРЕСУВАЮТЬСЯ РОСЛИНОЮ:
  102. В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЦИЛІНДРІ КОРЕНЯ ЗАВЖДИ МОЖНА ЗНАЙТИ:
  103. У ВСИСНІЙ ЗОНІ КОРЕНЯ ФУНКЦІЮ ЗАХИСТУ ВНУТРІШНІХ ТКАНИН ВИКОНУЄ:
  104. ЯКА ЗОНА КОРЕНЯ НАЙДОВША:
  105. В ЯКІЙ ЗОНІ КОРЕНЯ УТВОРЮЮТЬСЯ БІЧНІ КОРІНЦІ:
  106. ЗОНИ КІНЧИКА МОЛОДОГО КОРЕНЯ РОЗТАШОВАНІ У ТАКОМУ ПОРЯДКУ:
  107. ФУНКЦІЮ ЗАНУРЕННЯ КОРЕНЯ В ГРУНТ ВИКОНУЄ:
  108. КАМБІЙ В СТЕБЛІ ВІДКЛАДАЄ ДО СЕРЕДИНИ КЛІТИНИ:
  109. РІЧНІ КІЛЬЦЯ У ДЕРЕВ УТВОРЕНІ:
  110. СУТО ЗАХИСНИМ ПОКРИВОМ БАГАТОРІЧНИХ СТОВБУРІВ ДЕРЕВ ВИСТУПАЄ:
  111. НА ВІДМІНУ ВІД КОРЕНЯ, СТЕБЛО МАЄ:
  112. МЕХАНІЧНІ ТКАНИНИ РОСЛИН ВИКОНУЮТЬ ТАКІ ФУНКЦІЇ:
  113. СУДИННО-ВОЛОКНИСТИМИ ПУЧКАМИ НАЗИВАЮТЬ ТЯЖІ ТКАНИН У РОСЛИН:
  114. СТЕБЛО І КОРІНЬ МОЖУТЬ БУТИ ВКРИТИМИ:
  115. ПЕРЕСУВАННЯ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН РОСЛИНОЮ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО:
  116. СИТОВИДНІ ТРУБКИ СКЛАДАЮТЬСЯ З ВЕРТИКАЛЬНОГО РЯДУ:
  117. ВОДНІ РОЗЧИНИ МІНЕРАЛЬНИХ І НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН ПЕРЕСУВАЮТЬСЯ РОСЛИНОЮ:
  118. ПРОВЕДЕННЯ ВОДИ РОСЛИНОЮ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:
  119. НА ВІДМІНУ ВІД ТРАХЕЇД, СУДИНИ РОСЛИН:
  120. НА ВІДМІНУ ВІД СУДИН, ТРАХЕЇДИ РОСЛИН МАЮТЬ:
  121. ВЕРХІВКОВІ ТВІРНІ ТКАНИНИ РОСЛИН:
  122. ЗА РАХУНОК ДІЯЛЬНОСТІ КАМБІЮ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:
  123. ЗА ДОПОМОГОЮ ВСТАВНИХ ТВІРНИХ ТКАНИН У РОСЛИН ВІДБУВАЄТЬСЯ:
  124. ЗА ДОПОМОГОЮ БІЧНИХ ТВІРНИХ ТКАНИН ВІДБУВАЄТЬСЯ:
  125. ТВІРНІ ТКАНИНИ РОСЛИН:

    126.  

    Тема :: Блок 2 Загальна цитологія та гістологія, Зоологія, Біологія індивідуального розвитку, Теорія еволюції, Екологія біологічних систем

  126. ЛЮДИНА МОЖЕ ЗАРАЗИТИСЯ ТРИХІНЕЛОЮ СПІРАЛЬНОЮ:
  127. ДО КОМАХ ІЗ ПОВНИМ ПЕРЕТВОРЕННЯМ ВІДНОСЯТЬ:
  128. У БИЧАЧОГО ЦІП’ЯКА ФІНА ТИПУ:
  129. ЛИЧИНКА, ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ У ЗАПЛІДНЕНОМУ ЯЙЦІ ЦЕСТОД НАЗИВАЄТЬСЯ:
  130. ЛЮДИНА ЗАРАЖАЄТЬСЯ БИЧАЧИМ ЦІП’ЯКОМ НА СТАДІЇ:
  131. СЕНСИЛА – ЦЕ:
  132. МІРАЦИДІЙ – ЦЕ ЛИЧИНКА ТРЕМАТОД, ЯКА:
  133. ПРОЦЕС ЗЛИТТЯ ЧОЛОВІЧОЇ ТА ЖІНОЧОЇ ГАМЕТ, ЯКІ МАЮТЬ ОДНАКОВІ РОЗМІРИ МАЮТЬ НАЗВУ:
  134. ГУБКИ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ТИМ, ЩО:
  135. ІНФУЗОРІЯ-ТУФЕЛЬКА НЕ МАЄ:
  136. ДО ТВАРИННИХ ДЖГУТИКОВИХ НАЛЕЖАТЬ:
  137. ПРОМІЖНИМ ХАЗЯЇНОМ ДЛЯ МАЛЯРІЙНОГО ПЛАЗМОДІЯ Є:
  138. ІНВАЗІЙНОЮ СТАДІЄЮ КОКЦИДІЙ РОДУ EIMERIA Є:
  139. СКІЛЬКИ ВСЬОГО СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У ССАВЦІВ:
  140. ЯКІ ЗУБИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ХИЖИХ ССАВЦІВ ЗА ХАРАКТЕРОМ РОЗМІЩЕННЯ ЕМАЛІ НА ЖУВАЛЬНІЙ ПОВЕРХНІ КУТНІХ ЗУБІВ:
  141. З ЧИМ ПОВ’ЯЗАНА ВІДСУТНІСТЬ ЗУБІВ У ПТАХІВ:
  142. ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ПЕРА, ЩО МАЮТЬ ВКОРОЧЕНИЙ СТРИЖЕНЬ І ПОЗБАВЛЕНІ БОРІДОК ДРУГОГО ПОРЯДКУ:
  143. СКІЛЬКИ ВІДДІЛІВ Є У ШЛУНКУ ПТАХІВ:
  144. ЯКОГО ТИПУ ОБМІН РЕЧОВИН У ПТАХІВ:
  145. У ЯКИХ ХОРДОВИХ ВПЕРШЕ ПОЯВЛЯЄТЬСЯ ВИГИН У ВЕРТИКАЛЬНІЙ ПЛОЩИНІ В ДІЛЯНЦІ ДОВГАСТОГО МОЗКУ:
  146. ОБЕРІТЬ, ЯКІ М’ЯЗИ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ ВПЕРШЕ У ПЛАЗУНІВ:
  147. СКІЛЬКИ КРОВОНОСНИХ СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У ПЛАЗУНІВ:
  148. ЯКА КРОВ ПОСТУПАЄ ВІД СЕРЦЯ У СИСТЕМНІ ДУГИ АОРТИ ЗЕМНОВОДНИХ:
  149. ЯКІ НИРКИ ФУНКЦІОНУЮТЬ У ДОРОСЛИХ ЗЕМНОВОДНИХ:
  150. ЯКІ ХРЕБЦІ Є У ЛОПАТЕПЕРИХ ТА ПРОМЕНЕПЕРИХ РИБ?
  151. ЧИМ УТВОРЕНИЙ СПИННО-МОЗКОВИЙ КАНАЛ У РИБ:
  152. ЩО ТАКЕ АРТЕРІАЛЬНИЙ КОНУС У ХРЯЩОВИХ РИБ?
  153. ЩО ТАКЕ АМНІОН:
  154. ЯКЩО ВІСЦЕРАЛЬНА ЧАСТИНА ЧЕРЕПА ПРИЄДНАНА ДО МОЗКОВОЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ГІОМАНДИБУЛЯРЕ, ТО ТАКИЙ ЧЕРЕП НАЗИВАЄТЬСЯ:
  155. ЯКА КРОВ Є У СЕРЦІ ПЕРВИННОВОДНИХ ХРЕБЕТНИХ:
  156. ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ КРУГЛОРОТИХ ПРЕДСТАВЛЕНІ:
  157. СКІЛЬКИ СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У КРУГЛОРОТИХ?
  158. ЯК ВІДКРИВАЮТЬСЯ НАЗОВНІ ОТВОРИ ДИХАЛЬНИХ МІШКІВ У МІКСИН?
  159. ЯКОГО ТИПУ КРОВОНОСНА СИСТЕМА АСЦИДІЙ?
  160. ЧИМ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ ВНУТРІШНІЙ СКЕЛЕТ ЛАНЦЕТНИКА:
  161. ОБЕРІТЬ ТИП ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ХОРДОВИХ:
  162. ОБЕРІТЬ СТРУКТУРУ, ЯКА ЛЕЖИТЬ В ОСНОВІ ВІЙКИ АБО ДЖГУТИКА:
  163. ОБЕРІТЬ, ЗВІДКИ ДО ЛІЗОСОМ ТА ЕНДОСОМ НАДХОДЯТЬ КИСЛІ ГІДРОЛАЗИ:
  164. ОБЕРІТЬ, ЧЕРЕЗ ЯКУ ПОВЕРХНЮ В СТІНКИ ЦИСТЕРН КОМПЛЕКСУ ГОЛЬДЖІ ПРОНИКАЮТЬ БІЛКИ:
  165. ОБЕРІТЬ, ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ БІЛКИ, ЯКІ ПРОНИЗУЮТЬ ПЛАЗМОЛЕМУ НАСКРІЗЬ:
  166. ОБЕРІТЬ НАЗВУ ОСНОВНОЇ ЗАПАСНОЇ РЕЧОВИНИ ПРОКАРІОТНИХ КЛІТИН:
  167. ОБЕРІТЬ, ЩО ТАКЕ МІКРОТРУБОЧКИ:
  168. ОБЕРІТЬ, ЯК ВИГЛЯДАЮТЬ ЖИРОВІ ВКЛЮЧЕННЯ НА ПРЕПАРАТАХ, ЯКІ ВИГОТОВЛЕНІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СПИРТУ:
  169. ОБЕРІТЬ, ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ЗАПАСНІ СПОЛУКИ АБО ПРОДУКТИ ОБМІНУ РЕЧОВИН, ЯКІ РОЗТАШОВАНІ У ЦИТОПЛАЗМІ:
  170. ОБЕРІТЬ, ДЕ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ МОЖНА ВИЯВИТИ ЕЛАСТИЧНУ ХРЯЩОВУ ТКАНИНУ:
  171. КЛІТИНИ ПОВЕРХНЕВОГО ШАРУ ОДНОШАРОВОГО БАГАТОРЯДНОГО ПЕРЕХІДНОГО ЕПІТЕЛІЮ СЕЧОВОГО МІХУРА ВИДІЛЯЮТЬ:
  172. ПРОВЕДЕННЯ НЕРВОВИХ ІМПУЛЬСІВ В СЕРЕДИНУ ПОПЕРЕЧНОПОСМУГОВАНОГО М’ЯЗОВОГО ВОЛОКНА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ:
  173. ВІДСУТНІСТЬ СУДИН, ЗДАТНІСТЬ ДО БЕЗПЕРЕРВНОГО РОСТУ, ПОРІВНЯНО НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ МЕТАБОЛІЗМУ, МІЦНІСТЬ ТА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:
  174. ОБЕРІТЬ, ЯКЕ З ВИСЛОВЛЮВАНЬ ПРО ХРЯЩОВУ ТКАНИНУ НЕПРАВИЛЬНЕ:
  175. БАГАТОКРАПЕЛЬНИМИ ЛІПОЦИТАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  176. ЯКЕ З ВИСЛОВЛЮВАНЬ ПРО БУРУ ЖИРОВУ ТКАНИНУ НЕПРАВИЛЬНЕ:
  177. ОБЕРІТЬ, ЩО ТАКЕ ТИГРОЇДНА РЕЧОВИНА, ЯКА НАЯВНА В ЦИТОПЛАЗМІ НЕЙРОНІВ:
  178. ОБЕРІТЬ, ЩО НАЗИВАЄТЬСЯ САРКОМЕРОМ:
  179. ОДНОШАРОВИЙ ОДНОРЯДНИЙ ПЛОСКИЙ ЕПIТЕЛIЙ У ССАВЦIВ ВИСТИЛАЄ:
  180. ВIДСУТНIСТЬ КЛIТИН IНШИХ ТКАНИН ТА НЕКЛIТИННИХ ФОРМ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ, ГРАНИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, ПОЛЯРНА ДИФЕРЕНЦIАЦIЯ КЛIТИН ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:
  181. У РАКОПОДІБНИХ ПОРОЖНИНА ТІЛА:
  182. У ПАВУКОПОДІБНИХ Є ТАКІ ОРГАНИ ДИХАННЯ:
  183. У ШЛУНКУ РІЧКОВОГО РАКА ВИДІЛЯЮТЬ ТАКІ ЧАСТИНИ:
  184. НА ГОЛОВІ У КОМАХ ЗНАХОДИТЬСЯ:
  185. МАЛЬПІГІЄВІ СУДИНИ КОМАХ ВІДКРИВАЮТЬСЯ:
  186. ДО СКЛАДУ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ НАЛЕЖАТЬ:
  187. ОРГАНАМИ ВИДІЛЕННЯ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ Є:
  188. ОСФРАДІЇ – ОРГАНИ ХІМІЧНОГО ЧУТТЯ У ЧЕРЕВОНОГИХ МОЛЮСКІВ – РОЗМІЩУЮТЬСЯ:
  189. ЧЕРЕВОНОГІ МОЛЮСКИ ДИХАЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ:
  190. ГОЛОВНИЙ МОЗОК ГОЛОВОНОГИХ МОЛЮСКІВ ПРОНИЗУЄ:
  191. ЯКА ТЕОРІЯ ВВАЖАЄ МУТАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ГОЛОВНИМ ФАКТОРОМ, СПРЯМОВУЮЧИМ ЕВОЛЮЦІЮ:
  192. ПОЯСНИТИ ЗНАЧЕННЯ "АНАЛОГІЯ У ФІЛОГЕНЕТИЦІ":
  193. ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ О. М. СЄВЕРЦЕВА, ЯКЩО В ОНТОГЕНЕЗІ ВИНИКАЄ ЗМІЩЕННЯ ОРГАНІВ ЗА ЧАСОМ ЇХ ЗАКЛАДЕННЯ, ЦЕ:
  194. ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ЖИТТЯ, ЩО ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У БУДОВІ, ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ, ПОВЕДІНЦІ, МАЄ НАЗВУ:
  195. ПОЯВА У ОРГАНІЗМІВ ОЗНАК, ЩО НЕТИПОВІ КОНКРЕТНОМУ ВИДУ, АЛЕ ЗУСТРІЧАЛИСЯ У ВІДДАЛЕНИХ ПРЕДКІВ, МАЄ НАЗВУ:
  196. ПРОЦЕС ПОВТОРЕННЯ ФІЛОГЕНЕТИЧНИХ ОЗНАК В ОНТОГЕНЕЗІ НАЗИВАЮТЬ:
  197. ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН "КАТАГЕНЕЗ"?
  198. ЗАВДЯКИ ЯКОМУ ВЧЕНОМУ ТА ЙОГО ШКОЛІ ВИНИК НАПРЯМОК У ДОСЛІДЖЕННІ БІОЛОГІЧНОГО ПРОГРЕСУ ТА ШЛЯХАХ ОРГАНІЧНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ:
  199. ВИЗНАЧИТИ КРИТЕРІЙ ВИДУ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ВИЗНАЧНИКАХ РОСЛИН АБО ТВАРИН:
  200. ЯКІ ЗМІНИ В БУДОВІ РОСЛИН МОЖНА НАЗВАТИ АРОМОРФОЗАМИ:
  201. ОБЕРІТЬ ФОРМИ НЕ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ:
  202. ОБЕРІТЬ ВИДИ ІЗОЛЯЦІЇ НЕ БІОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ:
  203. ОБЕРІТЬ ФАКТОРИ ЕВОЛЮЦІЇ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ СПРЯМОВАНІСТЮ І ВИЗНАЧЕНІСТЮ:
  204. ОБЕРІТЬ ЕЛЕМЕНТАРНУ ОДИНИЦЮ ЕВОЛЮЦІЇ:
  205. ОБЕРІТЬ, ЯКІ З ПРИВЕДЕНИХ ПАР УТВОРЕНЬ АНАЛОГІЧНІ:
  206. ДОБЕРІТЬ ПРИКЛАД ІДІОАДАПТАЦІЇ:
  207. ПРИРОДНИЙ ДОБІР, ЗАВДЯКИ ЯКОМУ ЗНИЩУЮТЬСЯ ОСОБИНИ З РІЗКИМИ ВІДХИЛЕННЯМИ:
  208. ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРНІ РИСИ, ВЛАСТИВІ ТІЛЬКИ ЖИВИМ ІСТОТАМ:
  209. ОРГАНИ, ЩО ВТРАТИЛИ В ПРОЦЕСІ ЕВОЛЮЦІЇ ТИПОВЕ ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ (ВОНИ ЗАКЛАДАЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ, АЛЕ ПОВНІСТЮ НЕ РОЗВИВАЮТЬСЯ), НАЗИВАЮТЬ:
  210. АТАВІЗМ – ЦЕ:
  211. ПРАВИЛА НЕ ОБЕРНЕНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ СФОРМУЛЮВАВ:
  212. ДО БІОХІМІЧНИХ АДАПТАЦІЙ НА РІВНІ ОРГАНІЗМУ НАЛЕЖАТЬ:
  213. ВИДИ, ЯКІ ЗДАТНІ ПРИСТОСОВУВАТИСЯ ДО РІЗНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ (ШИРОКОГО ДІАПАЗОНУ ФАКТОРІВ СЕРЕДОВИЩА), НАЗИВАЮТЬСЯ:
  214. МЕЖІ ВИТРИВАЛОСТІ ВИДУ МІЖ КРИТИЧНИМИ ТОЧКАМИ ДІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ФАКТОРА, НАЗИВАЮТЬ:
  215. ДІАПАУЗА ЧЛЕНИСТОНОГИХ, СПЛЯЧКА ССАВЦІВ, ГЛИБОКИЙ СПОКІЙ РОСЛИН – ЦЕ РІЗНІ ФОРМИ:
  216. КРІОФІЛИ – ЦЕ ОРГАНІЗМИ:
  217. ТЕПЛОКРОВНИМ ТВАРИНАМ НА ВІДМІНУ ВІД ХОЛОДНОКРОВНИХ ВЛАСТИВА:
  218. РОСЛИНИ НИЖНІХ ЯРУСІВ ЗАТІНЕНИХ ЛІСІВ ТА ЗНАЧНИХ ГЛИБИН, ЯКІ ПОГАНО ПЕРЕНОСЯТЬ СИЛЬНЕ ОСВІТЛЕННЯ ПРЯМИМИ СОНЯЧНИМИ ПРОМЕНЯМИ, НАЛЕЖАТЬ ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ГРУПИ:
  219. ДЛЯ ГІДАТОФІТІВ ХАРАКТЕРНА:
  220. УЗБЕРЕЖНА СМУГА СВІТОВОГО ОКЕАНУ, ЩО ЗАЛИВАЄТЬСЯ ВОДОЮ ПІД ЧАС ПРИПЛИВІВ І ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ПРИ ВІДПЛИВАХ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  221. ОРГАНІЗМИ, ЩО МЕШКАЮТЬ НА ДНІ ВОДОЙМ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  222. АДАПТАЦІЯМИ ОРГАНІЗМІВ ДО АНЕМОХОРІЇ Є:
  223. В ОСНОВУ КЛАСИФІКАЦІЇ ЖИТТЄВИХ ФОРМ РОСЛИН К. РАУНКІЄРА ПОКЛАДЕНО:
  224. ФОТОПЕРІОДИЗМ – ЦЕ:
  225. БУДЬ-ЯКУ, ФІЗИЧНУ ЧИ ХІМІЧНУ, ЗМІНУ УМОВ МЕШКАННЯ ОДНОГО ВИДУ В РЕЗУЛЬТАТІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ІНШОГО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:
  226. ПЕРЕНЕСЕННЯ ТВАРИНАМИ ІНШИХ, МЕНШИХ ЗА РОЗМІРАМИ ТВАРИН, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  227. УГРУПОВАННЯ ВИДІВ, ЯКІ СПІЛЬНО МЕШКАЮТЬ І ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ, НАЗИВАЮТЬ:
  228. ПОПУЛЯЦІЯ – ЦЕ:
  229. ПРОЦЕС, ПРИ ЯКОМУ ЧАСТИНА МОЛОДИХ ОСОБИН РЕГУЛЯРНО ЗАЛИШАЄ ПОПУЛЯЦІЇ, ПОПОВНЮЮЧИ СУСІДНІ АБО ЗАСЕЛЯЮЧИ НОВІ, ЩЕ НЕ ЗАЙНЯТІ ВИДОМ ТЕРИТОРІЇ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  230. КЛІМАКСОВА ЕКОСИСТЕМА – ЦЕ:
  231. ОРГАНІЗМИ, ЯКІ ЖИВУТЬ ЗА РАХУНОК МЕРТВОЇ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ, ПЕРЕВОДЯЧИ ЇЇ В НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  232. КОСНА РЕЧОВИНА БІОСФЕРИ – ЦЕ:
  233. ПРИЧИНОЮ КИСЛОТНИХ ДОЩІВ Є НАДХОДЖЕННЯ В АТМОСФЕРУ У ВЕЛИКИХ ОБ’ЄМАХ СПОЛУК:
  234. ЕТАПИ ОНТОГЕНЕЗУ:
  235. КЛАСИФІКАЦІЯ ЯЄЦЬ ЗА КІЛЬКІСТЮ ЖОВТКА:
  236. ОНТОГЕНЕЗ – ЦЕ:
  237. СПОСОБИ ГАСТРУЛЯЦІЇ:
  238. ДО ОСНОВНИХ СПОСОБІВ ЗАКЛАДКИ МЕЗОДЕРМИ НАЛЕЖАТЬ:
  239. ТВАРИНИ ЯКИХ ТИПІВ НАЛЕЖАТЬ ДО ВТОРИННОРОТИХ?
  240. У ЯКИХ ТВАРИН ВІДСУТНЯ МЕЗОДЕРМА?
  241. ТИПИ ПЛАЦЕНТ У ССАВЦІВ:
  242. ГАСТРУЛЯЦІЯ – ЦЕ:
  243. ЩО ВКЛЮЧАЄ ПРОЦЕС БЛАСТУЛЯЦІЇ:
  244. ТИПИ МЕТАМОРФОЗІВ:
  245. ТИП РОСТУ КЛІТИН:
  246. ЯКІ ТВАРИНИ РОЗВИВАЮТЬСЯ З МЕТАМОРФОЗОМ?
  247. ТИПИ РЕГЕНЕРАЦІЇ:
  248. ПРОВІЗОРНІ (ТИМЧАСОВІ) ОРГАНИ ЗАРОДКА ПТАХІВ:
  249. НЕЙРУЛЯЦІЯ – ЦЕ:
  250. ЯКІ ТВАРИНИ НАЛЕЖАТЬ ДО АНАМНІЙ?
  251. ПОХІДНІ ЕКТОДЕРМИ:
  252. ПОХІДНІ МЕЗОДЕРМИ:
  253. ЩО ТАКЕ ПОЛІСПЕРМІЯ?
  254. ЯКІ РЕЧОВИНИ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У РОЗЧИНЕННІ ЯЙЦЕВИХ ОБОЛОНОК ПРИ ЗАПЛІДНЕННІ?
  255. ЯКИЙ ГОРМОН ВИДІЛЯЄ ЖОВТЕ ТІЛО?

    256.  

    Тема :: Блок 3 Анатомія людини, Фізіологія людини і тварин, Імунологія

  256. ДО СКЛАДУ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ВХОДЯТЬ:
  257. СПОЛУЧЕННЯ КІСТОК БУВАЮТЬ:
  258. СКЕЛЕТ ГОЛОВИ – ЧЕРЕП – УТВОРЮЮТЬ:
  259. СКЕЛЕТ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ УТВОРЮЮТЬ:
  260. СКЕЛЕТ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ УТВОРЮЮТЬ:
  261. М’ЯЗ – ЦЕ ОРГАН, ЯКИЙ СКЛАДАЄТЬСЯ:
  262. ПЕРЕРАХУЙТЕ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ:
  263. ТРАВНА СИСТЕМА – ЦЕ:
  264. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА – ЦЕ:
  265. СТАТЕВА СИСТЕМА – ЦЕ:
  266. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ ОДИНИЦЕЮ ЛЕГЕНІ Є:
  267. НЕРВОВА СИСТЕМА:
  268. ДО ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ НАЛЕЖИТЬ:
  269. СУДИНИ, ПО ЯКИХ КРОВ ТЕЧЕ ВІД СЕРЦЯ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  270. ГОЛОВНИЙ МОЗОК:
  271. СПИННОМОЗКОВИЙ НЕРВ:
  272. ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА СКЛАДАЄТЬСЯ З:
  273. АОРТА – ЦЕ:
  274. ЖИТТЄВО ВАЖЛИВІ ЦЕНТРИ – ДИХАЛЬНИЙ, СЕРЦЕБИТТЯ, СУДИННОРУХОВИЙ – РОЗМІЩЕНІ У:
  275. ЕНДОКРИННІ ЗАЛОЗИ:
  276. ВЕЛИКЕ КОЛО КРОВООБІГУ:
  277. РЕФЛЕКТОРНА ДУГА (ПРОСТА) СКЛАДАЄТЬСЯ:
  278. АНАЛІЗАТОР СКЛАДАЄТЬСЯ:
  279. ВІДКРИТТЯ ЯКОГО ВЧЕНОГО ПОКЛАЛО ПОЧАТОК РОЗВИТКУ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ:
  280. ЗА БІОЛОГІЧНИМ ЗНАЧЕННЯМ ПОДРАЗНИКИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
  281. В СТАНІ СПОКОЮ МЕМБРАНА НЕРВОВИХ КЛІТИН НАЙБІЛЬШ ПРОНИКНА ДЛЯ ІОНІВ:
  282. ЕЛЕКТРОПОЗИТИВНИЙ ЗАРЯД В СТАНІ СПОКОЮ ЗНАХОДИТЬСЯ:
  283. ВИНИКНЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ В ЗБУДЛИВИХ ТКАНИНАХ ЗУМОВЛЕНЕ ЗМІНОЮ ІОННОЇ ПРОНИКНОСТІ КЛІТИННОЇ МЕМБРАНИ ПРИ ДІЇ НА КЛІТИНУ ПОДРАЗНИКА. ПРИ ЦЬОМУ ПРОНИКНІСТЬ МЕМБРАНИ ДЛЯ ІОНІВ НАТРІЮ:
  284. НАЙМЕНША СИЛА ПОДРАЗНИКА (ПРИ НЕОБМЕЖЕНІЙ ТРИВАЛОСТІ ДІЇ), ЩО ВИКЛИКАЄ РЕАКЦІЮ-ВІДПОВІДЬ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  285. ЯКИЙ ТИП СКОРОЧЕННЯ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ШВИДКІСНІ СИЛОВІ РУХИ:
  286. ВЕЛИКІ РУХОВІ ОДИНИЦІ ПЕРЕВАЖНО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ М’ЯЗІВ:
  287. СУЦІЛЬНИЙ (ГЛАДЕНЬКИЙ) ТЕТАНУС ВИНИКАЄ В УМОВАХ, КОЛИ ПОВТОРНІ НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ НАДХОДЯТЬ ТАК ЧАСТО, ЩО СПІВПАДАЮТЬ З:
  288. НЕПОВНИЙ (ЗУБЧАСТИЙ) ТЕТАНУС ВИНИКАЄ В УМОВАХ, КОЛИ ПОВТОРНІ НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ НАДХОДЯТЬ ТАК ЧАСТО, ЩО СПІВПАДАЮТЬ З:
  289. ХТО З ВЧЕНИХ СФОРМУЛЮВАВ ГІПОТЕЗУ "КОВЗАННЯ":
  290. ДЕ В НЕЙРОНІ ВІДБУВАЄТЬСЯ КОДУВАННЯ ЗБУДЖЕННЯ:
  291. РУХОВИЙ НЕЙРОН – ЦЕ НЕРВОВА КЛІТИНА:
  292. ОБЕРІТЬ ВІДДІЛ МОЗКУ, У ЯКОМУ РОЗМІЩУЄТЬСЯ ВИЩИЙ ЦЕНТР БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ:
  293. В ЯКИХ СЕГМЕНТАХ СПИННОГО МОЗКУ ЗНАХОДЯТЬСЯ ТІЛА ПЕРИФЕРИЧНИХ ПАРАСИМПАТИЧНИХ НЕЙРОНІВ:
  294. ЯКА СТРУКТУРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ Є ВИЩИМ ІНТЕГРАТИВНИМ ЦЕНТРОМ ВЕГЕТАТИВНИХ ТА ЕНДОКРИННИХ ФУНКЦІЙ:
  295. СКЛАДНІ БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  296. УМОВНІ РЕФЛЕКСИ, ЯКІ УТВОРЮЮТЬСЯ ПІД ДІЄЮ ПРИРОДНИХ УМОВНИХ ПОДРАЗНИКІВ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  297. РІЗНОВИДАМИ БЕЗУМОВНОГО ЗОВНІШНЬОГО ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ Є:
  298. РІЗНОВИДАМИ ВНУТРІШНЬОГО ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ Є:
  299. ОБЕРІТЬ СТРУКТУРИ МОЗКУ, ЯКІ ВХОДЯТЬ ДО КОЛА ПАПЕЦА (ЛІМБІЧНИЙ МОЗОК):
  300. СУКУПНІСТЬ ВЛАСТИВОСТЕЙ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЗУМОВЛЕНА СПАДКОВІСТЮ І ЖИТТЄВИМ ДОСВІДОМ ДАНОГО ІНДИВІДУУМА, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  301. ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА ЯКОГО АНАЛІЗАТОРА ЗНАХОДИТЬСЯ В ЛІМБІЧНІЙ СИСТЕМІ?
  302. НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ АНАЛІЗАТОРНИХ СИСТЕМ НЕСУТЬ ІНФОРМАЦІЮ ВІД ПЕРИФЕРІЇ ДО КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЧЕРЕЗ ТАЛАМУС, ЗА ВИНЯТКОМ:
  303. СПРИЙНЯТТЯ КОРОЮ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ІНФОРМАЦІЇ АКТИВУЄТЬСЯ:
  304. СВІТЛОЧУТЛИВІ КЛІТИНИ МІСТЯТЬ:
  305. СУБКОРТИКАЛЬНІ ТА КОРТИКАЛЬНІ ЦЕНТРИ ЗОРУ ЗНАХОДЯТЬСЯ В:
  306. ОБСЯГ ПОВІТРЯ, ЯКИЙ МІСТИТЬСЯ В ЛЕГЕНЯХ ПІСЛЯ МАКСИМАЛЬНО ГЛИБОКОГО ВДИХУ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  307. РЕЧОВИНИ, ЯКІ НЕСУТЬ ОЗНАКИ ГЕНЕТИЧНО ЧУЖОРІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ І ПРИ ВВЕДЕННІ В ОРГАНІЗМ ВИКЛИКАЮТЬ ІМУНОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ:
  308. ЗДАТНІСТЬ АНТИГЕНУ ВЗАЄМОДІЯТИ ТІЛЬКИ З ТИМИ АНТИТІЛАМИ Й СЕНСИБІЛІЗОВАНИМИ ЛІМФОЦИТАМИ, ЯКІ УТВОРИЛИСЯ ПІД ЙОГО ВПЛИВОМ:
  309. АНТИГЕНИ, ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ ПРОДУКЦІЮ СПЕЦИФІЧНИХ АНТИТІЛ І ЗДАТНІ ВЗАЄМОДІЯТИ З НИМИ IN VIVO ТА IN VITRO НАЗИВАЮТЬ:
  310. РІЗНОВИД АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ, ПРИ ЯКИХ АЛЕРГЕН НАЛЕЖИТЬ КЛІТИНАМ ШОКОВИХ ОРГАНІВ АБО АДСОРБОВАНИЙ НА НИХ, АНТИТІЛА ПРОТИ ЦИХ АЛЕРГЕНІВ ВІДНОСЯТЬ ДО КЛАСУ IGG:
  311. НАЙБІЛЬШ ТРИВАЛОЮ СТАДІЄЮ РОЗВИТКУ ВІЛ-СНІДУ Є:
  312. ОДНА З ФОРМ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ, ЯКА ПОЛЯГАЄ У ФОРМУВАННІ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ ТВАРИННОГО ОРГАНІЗМУ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЛЮДИНУ, ДО РЕЧОВИН РІЗНОМАНІТНОГО СКЛАДУ ТА ПОХОДЖЕННЯ:
  313. СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ, ВИКЛИКАНИЙ ВІРУСОМ ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ТАКИМИ ШЛЯХАМИ:
  314. АНАФІЛАКСІЯ ЦЕ:
  315. У СТРУКТУРНОМУ ВІДНОШЕННІ АНТИГЕН СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ ЧАСТИН:
  316. ОСОБЛИВІ РОЗЧИННІ БІЛКИ З ПЕВНОЮ БІОХІМІЧНОЮ СТРУКТУРОЮ, ЯКІ НАЯВНІ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ТА ІНШИХ БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ І ЯКІ ОРГАНІЗМ ВИРОБЛЯЄ ДЛЯ ЗВ’ЯЗУВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ АНТИГЕНІВ:
  317. ЧЕРЕЗ ПЛАЦЕНТУ ЗДАТНІ ПРОНИКАТИ ІМУНОГЛОБУЛІНИ КЛАСУ:
  318. НАЙКРАЩИМИ ГЕМОЛІТИЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ВОЛОДІЮТЬ:
  319. АНТИТІЛА, ЗДАТНІ УТВОРЮВАТИ КОМПЛЕКС АНТИГЕН-АНТИТІЛО БЕЗ ПОЯВИ IN VITRO ВИДИМОГО ФЕНОМЕНА АГЛЮТИНАЦІЇ, ПРЕЦИПІТАЦІЇ ТА ЛІЗИСУ НАЗИВАЮТЬ:
  320. ОБЕРІТЬ ФУНКЦІЮ В-ЛІМФОЦИТІВ:
  321. ЗАХИСНА РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ПАТОГЕНІВ ІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПОЛЯГАЄ У РОЗПІЗНАВАННІ ПАТОГЕННА ЛІМФОЦИТАМИ, ДЕСТРУКЦІЇ ТА ЕЛІМІНАЦІЇ ПОШКОДЖЕНИХ ПАТОГЕНОМ КЛІТИН:
  322. КУДИ ІЗ ЛІМФОВУЗЛА МІГРУЮТЬ ІМУННІ Т-ЛІМФОЦИТИ-ЕФЕКТОРИ:
  323. СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІМФОЇДНИЙ ОРГАН, У ЯКОМУ ПРОХОДИТЬ ЛІМФОПОЕЗ БІЛЬШОСТІ Т-ЛІМФОЦИТІВ ОРГАНІЗМУ:
  324. ЦЕНТРАЛЬНИМ ОРГАНОМ ІМУННОЇ СИСТЕМИ Є:
  325. ЗНАЧНО ШВИДША ТА ЕФЕКТИВНІША САНАЦІЯ ОРГАНІЗМУ ПРИ ПОВТОРНОМУ ПОТРАПЛЯННІ АНТИГЕНА У ВИПАДКУ УСПІШНОЇ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ТАКИМ ІМУНОЛОГІЧНИМ ФЕНОМЕНОМ ЯК:
  326. ПРОЦЕС СКЛЕЮВАННЯ АНТИГЕННИХ КОРПУСКУЛЯРНИХ ЧАСТОЧОК МОЛЕКУЛАМИ ГОМОЛОГІЧНИХ АНТИТІЛ, ЯКИЙ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ УТВОРЕННЯМ ВИДИМОГО НЕОЗБРОЄНИМ ОКОМ КОМПЛЕКСУ:
  327. ОСНОВНА МАСА АНТИТОКСИНІВ І ПРОТИМІКРОБНИХ АНТИТІЛ НАЛЕЖИТЬ ДО:

    328.  

    Тема :: Блок 4 Генетика, Молекулярна біологія, Біофізика, Радіобіологія, Біотехнологія

  328. ОСОБЛИВОСТІ КАРІОТИПУ ОРГАНІЗМІВ ДОСЛІДЖУЄ МЕТОД:
  329. ПЕРЕДАЧА СПАДКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІД ОДНОГО ШТАМУ БАКТЕРІЙ ІНШОМУ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  330. ВЛАСТИВІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ МАТЕРІАЛЬНУ І ФУНКЦІОНАЛЬНУ НАСТУПНІСТЬ МІЖ ПОКОЛІННЯМИ:
  331. АВТОР ХРОМОСОМНОЇ ТЕОРІЇ СПАДКОВОСТІ:
  332. НАЗВА ДРУГОГО ЗАКОНУ МЕНДЕЛЯ:
  333. МЕТОД СКЛАДАННЯ РОДОВОДІВ, ЗА ЯКИМ ВИЗНАЧАЮТЬ ХАРАКТЕР УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК:
  334. СИНДРОМ ШЕРШЕВСЬКОГО-ТЕРНЕРА ЗУМОВЛЕНИЙ:
  335. СУКУПНІСТЬ ГЕНІВ В КОНКРЕТНОГО ОРГАНІЗМУ:
  336. НЕАЛЕЛЬНІ ГЕНИ ВИКЛЮЧІТЬ НЕВІРНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ:
  337. ОБЕРІТЬ ЗАГАЛЬНУ ФОРМУЛУ ДЛЯ ПОЛІПЛОІДІЇ:
  338. ХРОМОСОМНІ МУТАЦІЇ ЦЕ:
  339. НАЗВА ПЕРШОГО ЗАКОНУ МЕНДЕЛЯ:
  340. ВИКЛЮЧІТЬ ВАРІАНТ АЛЕЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГЕНІВ:
  341. ПОДВОЄННЯ ДІЛЯНКИ ХРОМОСОМИ ЦЕ:
  342. АЛЕЛЬНІ ГЕНИ ВІДПОВІДАЮТЬ:
  343. ПРИГНІЧЕННЯ ПРОЯВУ ОДНОГО ГЕНУ ІНШИМ НЕАЛЕЛЬНИМ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  344. СУКУПНІСТЬ ГЕНІВ В ПОПУЛЯЦІЇ АБО ВИДУ:
  345. СТУПІНЬ ВИРАЖЕННЯ ОЗНАКИ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  346. ПРИ АЛЕЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ ГЕНІВ У ФЕНОТИПІ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ ОБИДВІ ОЗНАКИ. ЦЕ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  347. МУТАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ ЗМІНОЮ СТРУКТУРИ ГЕНУ:
  348. ЩО ТАКЕ ТРАНСКРИПЦІЯ?
  349. ПРИЧИНА НЕМОЖЛИВОСТІ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНА ЛЮДИНИ В КЛІТИНАХ ПРОКАРІОТІВ:
  350. ЗАКОН ХАРДІ-ВАЙНБЕРГА ДОЗВОЛЯЄ РОЗРАХУВАТИ ЧАСТОТУ:
  351. ГОМОЗИГОТНОЮ ОСОБИНОЮ МОЖНА НАЗВАТИ:
  352. НАЗВА ТРЕТЬОГО ЗАКОНУ МЕНДЕЛЯ:
  353. У ДИТИНИ З ГРУПОЮ КРОВІ О (ЗА СИСТЕМОЮ АВО) НЕ МОЖЕ БУТИ (ЗА ВІДСУТНОСТІ ЕПІСТАЗУ):
  354. ЩО ТАКЕ ТРАНСКРИПЦІЯ:
  355. ЩО ТАКЕ ТРАНСЛЯЦІЯ:
  356. СКІЛЬКИ НУКЛЕОТИДІВ В ДНК КОНТРОЛЮЮТЬ БІЛОК, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ З 80 АМІНОКИСЛОТ:
  357. ЛОКАЛЬНЕ ВПОРЯДКУВАННЯ ОКРЕМИХ ДІЛЯНОК ПОЛІМЕРНОГО ЛАНЦЮГА ЗАБЕЗПЕЧУЄ:
  358. ЩО УТВОРЮЄТЬСЯ НА РИБОСОМІ ПРИ БІОСИНТЕЗІ:
  359. ЯКА ЗМІНА МОЛЕКУЛИ ДНК СИЛЬНІШЕ ВПЛИВАЄ НА БУДОВУ БІЛКА: ВИПАДАННЯ ОДНОГО НУКЛЕОТИДА З ТРИПЛЕТУ, ЧИ ЦІЛОГО ТРИПЛЕТА:
  360. ЯКІ ФУНКЦІЇ МОЖУТЬ ВИКОНУВАТИ БІЛКИ, ПРЕДСТАВЛЕНІ БІЛЬШОЮ КІЛЬКІСТЮ МОЛЕКУЛ НА КЛІТИНУ:
  361. ОБЕРІТЬ, ЯКИМ ТЕРМІНОМ НАЗИВАЮТЬ ПРОЦЕС ПОДВОЄННЯ МОЛЕКУЛИ ДНК:
  362. ОБЕРІТЬ, ЯКІ РЕЧОВИНИ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ОДНОГО НУКЛЕОТИДА:
  363. ПЕРВИННА СТРУКТУРА БІЛКА ЦЕ:
  364. ЯКА ІЗ СТРУКТУР БІЛКА Є НАЙБІЛЬШ СТІЙКОЮ:
  365. ЯКА ІЗ СПОЛУК СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ АМІНОКИСЛОТ:
  366. ЯКІ КОМПЛЕКСИ УТВОРЮЄ ДНК З БІЛКОМ:
  367. 3 ЯКОЮ СТРУКТУРОЮ У ЯДРІ ЗВ’ЯЗАНЕ УТВОРЕННЯ ВСІХ ВИДІВ РНК:
  368. ОБЕРІТЬ, ЯК ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ РЕДУПЛІКАЦІЯ ДНК:
  369. МІНОРНИМ НУКЛЕОЗИДОМ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ Є:
  370. ДЛЯ ДНК ХАРАКТЕРНО ВСЕ, КРІМ:
  371. ПРОМОТОР – ЦЕ:
  372. ОПЕРОН – ЦЕ:
  373. ВИРОДЖЕНИЙ ГЕНЕТИЧНИЙ КОД ЦЕ:
  374. МОЛЕКУЛИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЗГОРТАННЯ БІЛКІВ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  375. РОЗКРУЧУВАННЯ ПОДВІЙНОЇ СПІРАЛІ ПІД ЧАС РЕПЛІКАЦІЇ ВИКОНУЄТЬСЯ:
  376. ЩО Є ОСНОВОЮ КЛІТИННОЇ ІНЖЕНЕРІЇ?
  377. ПЕРЕНЕСЕННЯ ДНК НА НІТРОЦЕЛЮЛОЗНИЙ ФІЛЬТР НАЗИВАЄТЬСЯ:
  378. БАРБОТЕР – ЦЕ ПРИСТРІЙ ДЛЯ:
  379. БАКТЕРІОФАГ ЗА СВОЄЮ БІОЛОГІЧНОЮ ПРИРОДОЮ Є:
  380. ВВЕДЕННЯ ГЕНІВ ВПРИСКУВАННЯМ - ЦЕ:
  381. ПЕРШИМ ОБ'ЄКТОМ ГЕННОЇ ІНЖЕНЕРІЇ СТАЛА:
  382. ПРЯМЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЧУЖОРІДНОЇ ДНК В ПРОТОПЛАСТИ МОЖЛИВЕ ЗА ДОПОМОГОЮ:
  383. ФЕРМЕНТИ ЗА СВОЄЮ БІОХІМІЧНОЮ ПРИРОДОЮ Є:
  384. ПОЗА КЛІТИНОЮ ВІРУСИ ІСНУЮТЬ У ВИГЛЯДІ:
  385. ПЛАЗМІДИ – ЦЕ ГЕНЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ:
  386. АУКСИНИ – ТЕРМІН, ПІД ЯКИМ ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ СПЕЦИФІЧНІ СТИМУЛЯТОРИ РОСТУ:
  387. РЕСТРИКЦІЙНІ КАРТИ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИЗНАЧИТИ:
  388. КЛІТИННА ІНЖЕНЕРІЯ – ЦЕ:
  389. ВИМОГИ ДО ВЕКТОРІВ ДНК:
  390. ЧУЖОРІДНА ДНК, ЩО ПОТРАПИЛА В КЛІТИНИ В ПРИРОДІ, ЯК ПРАВИЛО, НЕ ПРОЯВЛЯЄ АКТИВНОСТІ, ТАК ЯК РУЙНУЄТЬСЯ ФЕРМЕНТОМ:
  391. НАДАЮТЬ БАКТЕРІЯМ ДОДАТКОВІ ВЛАСТИВОСТІ:
  392. ПРОКАРІОТИ – ЦЕ:
  393. МЕТОДИКУ ПЕРЕНЕСЕННЯ ДНК НА НІТРОЦЕЛЮЛОЗНИЙ ФІЛЬТР РОЗРОБИВ:
  394. В МОМЕНТ ФОРМУВАННЯ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ ЕЛЕКТРИЧНИЙ ОПІР МЕМБРАНИ В МІСЦІ ЗБУДЖЕННЯ:
  395. ГЕЛЬМГОЛЬЦЕМ БУЛО ПОКАЗАНО, ЩО ШВИДКІСТЬ ПОШИРЕННЯ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ ПРИБЛИЗНО РІВНА:
  396. В ОСНОВІ СИГНАЛІВ, ЩО РЕЄСТРУЮТЬСЯ В ЯКОСТІ ЕКГ, ЛЕЖАТЬ ЗМІНИ ЕЛЕКТРИЧНОГО ПОЛЯ, ВИКЛИКАНІ ІОННИМИ ПОТОКАМИ:
  397. ЗАКРИТА ТЕРМОДАНИМІЧНА СИСТЕМА:
  398. ЕЛЕКТРОФОРЕЗ – ЦЕ:
  399. КАЛОРИМЕТРІЯ – ЦЕ:
  400. КЛІТИННА МЕМБРАНА В МЕЖАХ СИНАПСУ, ЩО ЗДАТНА ГЕНЕРУВАТИ ПД ПРИ ВЗАЄМОДІЇ З МЕДІАТОРОМ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  401. НЕКСУСИ Є РІЗНОВИДОМ:
  402. ЯК ЗАРЯДЖЕНА ПЛАЗМАТИЧНА МЕМБРАНА НЕЙРОНА У СТАНІ СПОКОЮ?
  403. РІДИННО-МОЗАЇЧНА МОДЕЛЬ БІОЛОГІЧНОЇ МЕМБРАНИ ВКЛЮЧАЄ В CЕБЕ:
  404. ЛІПІДНІ МОЛЕКУЛИ Є:
  405. ЯКІ ФАКТОРИ НЕ ВПЛИВАЮТЬ НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ?
  406. В ПОРІ МЕМБРАНИ ІОН ЗАЛИШАЄТЬСЯ З:
  407. ПРОСТОРОВЕ РОЗМІЩЕННЯ ДЕКІЛЬКОХ КОМПАКТНО ОРГАНІЗОВАНИХ ЛАНЦЮГІВ БІЛКА ЗАБЕЗПЕЧУЄ:
  408. РЕЦЕПТОРИ, ЩО АСОЦІЙОВАНІ З ІОННИМИ КАНАЛАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  409. ТЕОРІЯ ЕЛЕКРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ СОЛЕЙ БУЛА СТВОРЕНА:
  410. ПЕРЕХІД МОЛЕКУЛ З ОДНОГО ЛІПІДНОГО ШАРУ В ДРУГИЙ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  411. ЕЛЕКТРИЧНА ЄМНІСТЬ ПЛАЗМАТИЧНОЇ МЕМБРАНИ НЕЙРОНА ОЗНАЧАЄ:
  412. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ КЛІТИННА МЕМБРАНА В МЕЖАХ СИНАПСУ, ЩО ВКРИВАЄ НЕРВОВЕ ЗАКІНЧЕННЯ І Є СВОЄРІДНИМ НЕЙРОСЕКРЕТОРНИМ АПАРАТОМ (ВИДІЛЯЄ МЕДІАТОР)?
  413. РЕЦЕПТОРИ, ЗВ’ЯЗАНІ З G-БІЛКАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  414. НЬЮТОНІВСЬКА РІДИНА ЦЕ:
  415. ЯКА ЗІ СТАДІЙ РОЗВИТКУ ПРОМЕНЕВОГО УРАЖЕННЯ ТРИВАЄ НАЙДОВШЕ:
  416. ПРИ ЯКІЙ ДОЗІ ОПРОМІНЕННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ РОЗВИТОК ГАСТРО-ІНТЕСТИНАЛЬНОЇ СТАДІЇ ГОСТРОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ХВОРОБИ:
  417. ЯКА ДОЗА НАЙБІЛЬШОЮ МІРОЮ КОРЕЛЮЄ ІЗ БІОЛОГІЧНИМ ЕФЕКТОМ ОПРОМІНЕННЯ:
  418. ОДНИМ ІЗ ПОЛОЖЕНЬ ЯКОЇ ТЕОРІЇ Є НАСТУПНЕ "РЕАКЦІЯ ПІСЛЯДІЇ РОЗВИВАЄТЬСЯ З ДУЖЕ НЕЗНАЧНОЇ КІЛЬКОСТІ АКТИВОВАНИХ МОЛЕКУЛ, А КІНЦЕВИЙ ЕФЕКТ МОЖЕ БУТИ ДУЖЕ ВЕЛИКИЙ":
  419. ЯКИЙ СИНДРОМ ГПХ ВИКЛИКАЄ ЗАГИБЕЛЬ ОРГАНІЗМУ ВПРОДОВЖ 2-3 ДНІВ:
  420. ЯКА ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК СУМАРНИЙ ЗАРЯД ІОНІВ ОДНОГО ЗНАКУ, ЩО УТВОРИЛИСЯ В ОДИНИЦІ ОБ’ЄМУ ЧИ МАСИ ПОВІТРЯ:
  421. ПРИ ЯКОМУ СИНДРОМІ ГОСТРОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ХВОРОБИ НАЙБІЛЬШОГО ЗНАЧЕННЯ НАБУВАЄ КОНЦЕНТРАЦІЯ ФЕРМЕНТА АДЕНОЗИНДИФОСФОРИБОЗИЛТРАНСФЕРАЗИ:
  422. ЯКЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ ВОЛОДІЄ НАЙБІЛЬШОЮ ПРОНИКАЮЧОЮ ЗДАТНІСТЮ:
  423. В ЯКИХ ПОЗАСИСТЕМНИХ ОДИНИЦЯХ ВИМІРЮЄТЬСЯ ЕКВІВАЛЕНТНА ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ:
  424. СКІЛЬКИ ГОДИН ТРИВАТИМЕ БЛОК МІТОЗІВ ПРИ ОПРОМІНЮВАННІ КЛІТИНИ БЕТА-ЧАСТИНКАМИ ДОЗОЮ 20 ЗВ:
  425. ЯКІ ТИПИ ВИПРОМІНЮВАНЬ Є ПОТОКОМ ЕЛЕКТРОНЕЙТРАЛЬНИХ ЧАСТИНОК?

    426.