Волинський національний університет імені Лесі Українки
Центр інноваційних технологій та компютерного тестування
Тест ::: 205 Лісове господарство / Лісове господарство
Розробники:
Дата генерації: 04.07.2023
Тема :: Деревні розсадники та насінництво
-
НАСІННЯ, ЗАГОТОВЛЕНЕ В НОРМАЛЬНИХ НАСАДЖЕННЯХ, НА ТИМЧАСОВИХ І ПОСТІЙНИХ ЛІСОНАСІННЄВИХ ДІЛЯНКАХ, ВІДНОСИТЬСЯ ДО
- нормального лісового насіння
- поліпшеного лісового насіння
- сортового лісового насіння
- елітного лісового насіння
-
ШИШКИ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ЗАГОТОВЛЯЮТЬ
- з поверхні землі
- по сніговому насту
- з ростучих та повалених дерев
- з поверхні води
-
ЖОЛУДІ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ЗАГОТОВЛЯЮТЬ
- з поверхні землі
- по сніговому насту
- з ростучих та повалених дерев
- з поверхні води
-
ВИДОБУВАННЯ НАСІННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ПОЛЯГАЄ У
- обмолочуванні або перетиранні на насіннєочисних машинах МОС-1 або СУМ-1
- добуванні насіння на плодорізках, плодотерках та кісточко-вибивальних машинах
- висушуванні шишок в шишкосушарках
- подрібненні шишок в машині МІС-3
-
ВИДОБУВАННЯ НАСІННЯ ЯЛИНИ ЗВИЧАЙНОЇ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ПОЛЯГАЄ У
- обмолочуванні або перетиранні на насіннєочисних машинах МОС-1 або СУМ-1
- добуванні насіння на плодорізках, плодотерках та кісточко-вибивальних машинах
- висушуванні шишок в шишкосушарках
- подрібненні шишок в машині МІС-3
-
ВИДОБУВАННЯ НАСІННЯ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ПОЛЯГАЄ У
- обмолочуванні або перетиранні на насіннєочисних машинах МОС-1 або СУМ-1
- добуванні насіння на плодорізках, плодотерках та кісточко-вибивальних машинах
- висушуванні шишок в шишкосушарках
- подрібненні шишок в машині МІС-3
-
ВИДОБУВАННЯ НАСІННЯ ЯЛИЦІ БІЛОЇ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ПОЛЯГАЄ У
- обмолочуванні або перетиранні на насіннєочисних машинах МОС-1 або СУМ-1
- добуванні насіння на плодорізках, плодотерках та кісточко-вибивальних машинах
- висушуванні шишок в шишкосушарках
- подрібненні шишок в машині МІС-3
-
ВИДОБУВАННЯ НАСІННЯ КЛЕНА ГОСТРОЛИСТОГО ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ПОЛЯГАЄ У
- обмолочуванні або перетиранні на насіннєочисних машинах МОС-1 або СУМ-1
- добуванні насіння на плодорізках, плодотерках та кісточко-вибивальних машинах
- висушуванні шишок в шишкосушарках
- подрібненні шишок в машині МІС-3
-
ВИДОБУВАННЯ НАСІННЯ ІЗ СОКОВИТИХ ПЛОДІВ ТА ЯГІД ПОЛЯГАЄ У
- обмолочуванні або перетиранні на насіннєочисних машинах МОС-1 або СУМ-1
- добуванні насіння на плодорізках, плодотерках та кісточко-вибивальних машинах
- висушуванні шишок в шишкосушарках
- подрібненні шишок в машині МІС-3
-
ВІДСОТОК ВИХОДУ ЧИСТОГО НАСІННЯ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО СТАНОВИТЬ
-
ВІДСОТОК ВИХОДУ ЧИСТОГО НАСІННЯ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ СТАНОВИТЬ
-
ВІДСОТОК ВИХОДУ ЧИСТОГО НАСІННЯ ІЗ ЛІСОНАСІННОЇ СИРОВИНИ ЛИПИ ДРІБНОЛИСТОЇ СТАНОВИТЬ
-
ПРИ ЗАКЛАДАННІ ЖОЛУДІВ ДУБА НА ЗБЕРІГАННЯ, ЇХ ВОЛОГІСТЬ ПОВИННА БУТИ В МЕЖАХ
- 7-8 %
- 12-14 %
- 55-60 %
- 85-90 %
-
ВИБЕРІТЬ НАЙБІЛЬШ ОПТИМАЛЬНИЙ СПОСІБ ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ СОСНИ, ЯЛИНИ, МОДРИНИ, ЯЛИЦІ
- в скляних бутлях
- в дерев’яних ящиках
- в мішках
- в дерев’яних бочках
- в траншеях
-
ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ ЛІСОВОГО НАСІННЯ
- пророщування насіння
- розрізування насіння та співставлення ознак зародка та ендосперму
- фарбування зародків спеціальними барвниками
- зважування
-
ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ СХОЖІСТЬ ЛІСОВОГО НАСІННЯ
- пророщування насіння
- розрізування насіння та співставлення ознак зародка та ендосперму
- фарбування зародків спеціальними барвниками
- зважування
-
ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ ЕНЕРГІЮ ПРОРОСТАННЯ ЛІСОВОГО НАСІННЯ
- пророщування насіння
- розрізування насіння та співставлення ознак зародка та ендосперму
- фарбування зародків спеціальними барвниками
- зважування
-
ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ ДОБРОЯКІСНІСТЬ ЛІСОВОГО НАСІННЯ
- пророщування насіння
- розрізування насіння та співставлення ознак зародка та ендосперму
- фарбування зародків спеціальними барвниками
- зважування
-
ЯКИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧАЮТЬ МАСУ 1000 НАСІНИН ЛІСОВОГО НАСІННЯ
- пророщування насіння
- розрізування насіння та співставлення ознак зародка та ендосперму
- фарбування зародків спеціальними барвниками
- зважування
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ПОЛЯГАЄ У
- снігуванні
- ошпарюванні
- намочуванні
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ БЕРЕЗИ ПОВИСЛОЇ ПОЛЯГАЄ У
- снігуванні
- ошпарюванні
- намочуванні
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ПОЛЯГАЄ У
- снігуванні
- ошпарюванні
- стратифікації в траншеях
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ЯЛИНИ ЗВИЧАЙНОЇ ПОЛЯГАЄ У
- снігуванні
- ошпарюванні
- стратифікації в траншеях
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ЛИПИ ДРІБНОЛИСТОЇ ПОЛЯГАЄ У
- снігуванні
- ошпарюванні
- стратифікації
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ КЛЕНА ГОСТРОЛИСТОГО ПОЛЯГАЄ У
- снігуванні
- ошпарюванні
- стратифікації
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
-
ПЕРЕДПОСІВНА ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО ПОЛЯГАЄ У
- снігуванні
- ошпарюванні
- стратифікації
- не потребує спеціальної передпосівної підготовки, лише протруювання
-
НОРМА ВИСІВУ НАСІННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ 1 КЛАСУ ЯКОСТІ В УМОВАХ ПОЛІССЯ В ГРАМАХ НА 1 ПОГОННИЙ МЕТР СТАНОВИТЬ
-
НОРМА ВИСІВУ НАСІННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО 1 КЛАСУ ЯКОСТІ В ГРАМАХ НА 1 ПОГОННИЙ МЕТР СТАНОВИТЬ
-
ГЛИБИНА ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ ПРИ ПОСІВІ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ДЛЯ ЛІСОВОЇ ЗОНИ СТАНОВИТЬ
- 0,5-1,5 см
- 2-3 см
- 4-5 см
- 5-7 см
- 8-10 см
-
ГЛИБИНА ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ ПРИ ПОСІВІ БЕРЕЗИ ПОВИСЛОЇ ДЛЯ ЛІСОВОЇ ЗОНИ СТАНОВИТЬ
- лише злегка притрушується землею
- 2-3 см
- 4-5 см
- 5-7 см
- 8-10 см
-
МОЛОДА ДЕРЕВНА РОСЛИНА ВІКОМ 1-3 РОКИ, ВИРОЩЕНА З НАСІННЯ БЕЗ ПЕРЕСАДЖУВАННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
- дичкою
- живцем
- саджанцем
- сіянцем
- насіниною
-
МОЛОДА ДЕРЕВНА РОСЛИНА, ВИРОЩЕНА ШЛЯХОМ ПЕРЕСАДЖУВАННЯ СІЯНЦЯ АБО ДОРОЩУВАННЯ В ШКІЛЦІ ЖИВЦЯ НАЗИВАЄТЬСЯ
- дичкою
- живцем
- саджанцем
- сіянцем
- насіниною
-
ВЕГЕТАТИВНА ЧАСТИНА РОСЛИНИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ САДІННЯ НА ЛІСОКУЛЬТУРНУ ПЛОЩУ АБО ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ ІНШИХ ВИДІВ НАЗИВАЄТЬСЯ
- дичкою
- живцем
- саджанцем
- сіянцем
- насіниною
-
Оберіть найбільш точну відповідь: ДО ДОПОМІЖНОЇ ЧАСТИНИ РОЗСАДНИКА НАЛЕЖАТЬ
- дороги, захисні насадження, маточні плантації
- деревна шкілка, маточна плантація, посівне відділення
- маточна плантація, змінне поле, склади та контора
- дороги, захисні насадження, водойма, робочі приміщення
-
Оберіть найбільш точну відповідь: ДО ВИРОБНИЧОЇ ЧАСТИНИ РОЗСАДНИКА НАЛЕЖАТЬ
- дороги, захисні насадження, маточні плантації
- деревна шкілка, маточна плантація, посівне відділення
- маточна плантація, змінне поле, склади та контора
- дороги, захисні насадження, водойма, робочі приміщення
-
В ЯКОМУ ВІДДІЛЕННІ ПОСТІЙНОГО ДЕРЕВНОГО РОЗСАДНИКА ВИРОЩУЮТЬ САДЖАНЦІ
- посівному
- шкільному
- маточній плантації
- господарський ділянці
-
В ЯКОМУ ВІДДІЛЕННІ ПОСТІЙНОГО ДЕРЕВНОГО РОЗСАДНИКА ВИРОЩУЮТЬ СІЯНЦІ
- посівному
- шкільному
- маточній плантації
- господарський ділянці
-
В ЯКОМУ ВІДДІЛЕННІ ПОСТІЙНОГО ДЕРЕВНОГО РОЗСАДНИКА ЗАГОТОВЛЮЮТЬ ЖИВЦІ
- посівному
- шкільному
- маточній плантації
- господарський ділянці
-
ДЛЯ РОЗГАЛУЖЕННЯ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ КОРЕНІ СІЯНЦІВ ДУБА, ГОРІХА, КАШТАНА ПІДРІЗУЮТЬ НА ГЛИБИНІ
- 6-8 см
- 10-12 см
- 16-18 см
- 18-20 см
-
ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЯНЦІВ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ОБОВ’ЯЗКОВОЮ Є ОПЕРАЦІЯ
- мульчування
- обрізання коренів
- притінення щитами
- формування штамбу
- формування крони
-
ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЯНЦІВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ОБОВ’ЯЗКОВОЮ Є ОПЕРАЦІЯ
- мульчування
- обрізання коренів
- обрізання верхівки
- формування штамбу
- формування крони
-
ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЯНЦІВ ЯЛИНИ ЗВИЧАЙНОЇ ОБОВ’ЯЗКОВОЮ Є ОПЕРАЦІЯ
- обрізання коренів
- притінення щитами
- формування штамбу
- формування крони
-
ЯКИЙ ЗАХІД ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КОМПАКТНОЇ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ У ВЕЛИКОМІРНИХ САДЖАНЦІВ
- обрізування верхівкової бруньки
- перешколювання (пересаджування із одного відділення розсадника в інше)
- підрізання нижньої частини крони
- формування штамбу на висоті 1,25 м
-
3 МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОЛОГИ ТА НЕДОПУЩЕННЯ ПОЯВИ ҐРУНТОВОЇ КІРКИ НА ПОСІВАХ З ГЛИБИНОЮ ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ ДО 2 СМ ПРОВОДЯТЬ
- полив
- покриття посівів
- культивацію
- мульчування
-
Оберіть найбільш точну відповідь: КЛАСИЧНА СИСТЕМА ЧОРНОГО ПАРУ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ ПРИЙОМИ
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), багаторазова культивація протягом вегетаційного періоду
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), посів зернобобових, догляди за ними, збір врожаю
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), посів бобових (люпину), догляди за ними, коткування та подрібнення зеленої маси, заорювання зеленої маси
- лущення, осіння культурна оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування)
-
Оберіть найбільш точну відповідь: КЛАСИЧНА СИСТЕМА ЗАЙНЯТОГО ПАРУ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ ПРИЙОМИ
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), багаторазова культивація протягом вегетаційного періоду
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), посів зернобобових, догляди за ними, збір врожаю
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), посів бобових (люпину), догляди за ними, коткування та подрібнення зеленої маси, заорювання зеленої маси
- лущення, осіння культурна оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування)
-
Оберіть найбільш точну відповідь: КЛАСИЧНА СИСТЕМА СИДЕРАЛЬНОГО ПАРУ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ ПРИЙОМИ
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), багаторазова культивація протягом вегетаційного періоду
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), посів зернобобових, догляди за ними, збір врожаю
- оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування), посів бобових (люпину), догляди за ними, коткування та подрібнення зеленої маси, заорювання зеленої маси
- лущення, осіння культурна оранка, ранньовесняне закриття вологи (культивація або боронування)
-
ПРИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ СІЯНЦІВ МЕТОДОМ ДІАГОНАЛЬНИХ ХОДІВ У РАЗІ РІВНОМІРНОЇ ГУСТОТИ ЇХ СТОЯННЯ ДОВЖИНА ОБЛІКОВОГО РЯДУ ВІД ЗАГАЛЬНОЇ ДОВЖИНИ ПОСІВНИХ БОРОЗЕНОК СТАНОВИТЬ НЕ МЕНШЕ
-
ПРИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ СІЯНЦІВ МЕТОДОМ ДІАГОНАЛЬНИХ ХОДІВ У РАЗІ НЕРІВНОМІРНОЇ ГУСТОТИ ЇХ СТОЯННЯ ДОВЖИНА ОБЛІКОВОГО РЯДУ ВІД ЗАГАЛЬНОЇ ДОВЖИНИ ПОСІВНИХ БОРОЗЕНОК СТАНОВИТЬ НЕ МЕНШЕ
-
ІНВЕНТАРИЗАЦІЮ СІЯНЦІВ В РЯДКОВИХ І СТРІЧКОВИХ ПОСІВАХ ПРОВОДЯТЬ МЕТОДОМ
- облікових ділянок
- діагональних ходів
- пробних площ
- модельних сіянців
Тема :: Лісовідновлення та лісорозведення
-
ЛІСОКУЛЬТУРНОЮ ПЛОЩЕЮ НАЗИВАЄТЬСЯ
- ділянка землі, призначена для створення лісових культур
- ділянка землі, на якій проведено лісовідновлення
- ділянка землі, на якій проведено лісорозведення
- ділянка землі, на якій створені лісові культури
-
ДО ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ВІДНОСИТЬСЯ
- створення лісових культур на зрубах
- створення лісових культур на пустирях
- створення лісових культур на землях, що вийшли з-під сільськогосподарського користування
-
ДО ЛІСОРОЗВЕДЕННЯ ВІДНОСИТЬСЯ
- створення лісових культур на зрубах
- створення лісових культур на пустирях
- природне поновлення на зрубах
- попередні лісові культури
-
ЗГІДНО ПРАВИЛ ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ НА ДІЛЯНКАХ, ДЕ Є ВІДПОВІДНІ ДЛЯ ТОГО УМОВИ, ПЕРЕВАГА НАДАЄТЬСЯ
- природному відновленню лісу
- штучному відновленню лісу
- комбінованому відновленню лісу
-
ВКАЖІТЬ, СКІЛЬКИ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ РАЙОНІВ ВИДІЛЕНО В УКРАЇНІ
- 3
- 5
- 10
- лісокультурних районів, як таких, в Україні не виділено
-
ЗА ПОЧАТКОВИМ СКЛАДОМ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ РОЗПОДІЛЯЮТЬ НА
- попередні та наступні
- суцільні та часткові
- чисті та змішані
-
ЗА ЧАСОМ СТВОРЕННЯ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ РОЗПОДІЛЯЮТЬ НА
- попередні та наступні
- суцільні та часткові
- чисті та змішані
-
ВСТАНОВІТЬ, ЯКІ ІЗ НАВЕДЕНИХ КАТЕГОРІЙ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ДІЛЯНОК, ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАЛІСНЕННЮ В ДРУГУ ЧЕРГУ
- свіжий зруб
- пустир
- осушене болото
- площа після торфорозробок
- згарище
-
ВСТАНОВІТЬ, ЯКІ ІЗ НАВЕДЕНИХ КАТЕГОРІЙ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ДІЛЯНОК, ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАЛІСНЕННЮ В ПЕРШУ ЧЕРГУ
- свіжий зруб
- пустир
- осушене болото
- площа після торфорозробок
- незадовільно відновлений зруб з природним поновленням висотою більше 2,0 м
-
ВСТАНОВІТЬ, ЯКІ ІЗ НАВЕДЕНИХ КАТЕГОРІЙ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ДІЛЯНОК, ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАЛІСНЕННЮ В ТРЕТЮ ЧЕРГУ
- свіжий зруб
- пустир
- осушене болото
- незадовільно відновлений зруб з природним поновленням висотою до 2,0 м
- незадовільно відновлений зруб з природним поновленням висотою більше 2,0 м
-
ПРИ СТВОРЕННІ СУЦІЛЬНИХ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЗАСТОСОВУЮТЬ ТАКІ ТИПИ СХЕМ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ
- квадратне та трикутне
- коридорне та ланкове
- рядами і в ряду
- квадратне та прямокутне
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ТА ВИД ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ, ЯКИЙ ДОЦІЛЬНО ЗАСТОСОВУВАТИ ПРИ СТВОРЕННІ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА СВІЖИХ ЗРУБАХ БЕЗ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ У БІДНИХ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВАХ
- частковий, борознами
- частковий, смугами
- частковий, площадками
- суцільний
-
ПІДБЕРІТЬ ВИД ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ, ЯКИЙ ДОЦІЛЬНО ЗАСТОСОВУВАТИ ПРИ СТВОРЕННІ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА ДІЛЯНКАХ, ЩО ВИЙШЛИ З-ПІД ТРИВАЛОГО СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОРИСТУВАННЯ
- глибоке безвідвальне рихлення в поєднанні із поверхневим обробітком ґрунту
- частковий обробіток ґрунту борознами
- культурна оранка із боронуванням
- частковий обробіток ґрунту смугами
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ТА ВИД ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ, ЯКИЙ ДОЦІЛЬНО ЗАСТОСОВУВАТИ ПРИ СТВОРЕННІ ПІДНАМЕТОВИХ КУЛЬТУР
- суцільний
- частковий, борознами
- частковий, площадками
- частковий, смугами
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ТА ВИД ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ, ЯКИЙ ДОЦІЛЬНО ЗАСТОСОВУВАТИ ПРИ СТВОРЕННІ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА СХИЛАХ КРУТИЗНОЮ 8-15 ГРАДУСІВ
- суцільний, впоперек схилу
- частковий, смугами впоперек схилу
- частковий, смугами вздовж схилу
- створювати тераси шириною 2-3 м із зворотнім (2-3 градуси) ухилом
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ТА ВИД ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ, ЯКИЙ ДОЦІЛЬНО ЗАСТОСОВУВАТИ ПРИ СТВОРЕННІ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА СХИЛАХ КРУТИЗНОЮ ПОНАД 35 ГРАДУСІВ
- суцільний, впоперек схилу
- частковий, смугами впоперек схилу
- влаштування площадок із зворотнім ухилом вручну
- створювати тераси шириною 2-3 м із зворотнім (2-3 градуси) ухилом
-
ВКАЖІТЬ ҐРУНТООБРОБНЕ ЗНАРЯДДЯ, ЯКЕ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ОСНОВНІЙ СУЦІЛЬНІЙ ПІДГОТОВЦІ ҐРУНТУ ПІД ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ НА ЗЕМЛЯХ, ЩО ВИЙШЛИ З-ПІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КОРИСТУВАННЯ
- ПЛН-3-35
- ПКЛ-70
- ПЛД-1,2
- ПБН-100А
-
ВКАЖІТЬ ҐРУНТООБРОБНЕ ЗНАРЯДДЯ, ЯКЕ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ОСНОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ ҐРУНТУ ПІД ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ НА СВІЖИХ ЗРУБАХ
- ПЛН-3-35
- ПКЛ-70
- ПЛН-5-35
- ПБН-100А
-
ВКАЖІТЬ ЛІСОСАДИВНУ МАШИНУ, ЯКУ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ САДІННІ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА ЗРУБАХ
- ССН-1
- МЛУ-1
- СШП-3/5
- „Литва-25”
-
ВКАЖІТЬ ҐРУНТООБРОБНЕ ЗНАРЯДДЯ, ЯКЕ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ДОГЛЯДІ ЗА ҐРУНТОМ У МІЖРЯДДЯХ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА ЗРУБАХ
- КФП-1,5
- КЛБ-1,7
- КПГ-2,8
- КПС-4
-
ТЕХНІЧНЕ ПРИЙМАННЯ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ РОБІТ ПРОВОДЯТЬ У ПЕРІОД
- весною, з 1 квітня по 30 квітня
- літом, з 1 липня по 31 липня
- восени, з 1 жовтня по 31 жовтня
- протягом 10 днів після посадки
-
ІНВЕНТАРИЗАЦІЮ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ПРОВОДЯТЬ У ПЕРІОД
- весною, з 1 квітня по 30 квітня
- літом, з 1 липня по 31 липня
- восени, з 1 жовтня по 31 жовтня
- протягом 10 днів після посадки
-
ПРИ ПРОВЕДЕННІ ТЕХНІЧНОГО ПРИЙМАННЯ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ РОБІТ ВСТАНОВЛЮЮТЬ
- приживлюваність лісових культур
- відсоток доповнення лісових культур
- якість садивного матеріалу
- якість виконання лісокультурних робіт
-
ПРИ ПРОВЕДЕННІ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ВСТАНОВЛЮЮТЬ
- приживлюваність лісових культур
- таксаційні показники культур
- якість садивного матеріалу
- якість виконання лісокультурних робіт
-
ІНВЕНТАРИЗАЦІЮ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ПРОВОДЯТЬ
- суцільним переліком висаджених рослин
- закладанням круглих облікових площадок
- закладанням облікових площадок прямокутної форми
- окомірно
-
ДОПОВНЕННЮ ПІДЛЯГАЮТЬ НЕЗІМКНУТІ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ТА ЗАХИСНІ НАСАДЖЕННЯ З ПРИЖИВЛЮВАНІСТЮ
- 24 % і менше
- 25-85 %
- 95 % і більше
-
ЗГІДНО „ПРАВИЛ ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ”, КУЛЬТУРИ, ЩО ЗАГИНУЛИ, ПІДЛЯГАЮТЬ
- відновленню наступного року після списання
- відновленню упродовж 2-3 років після списання
- списанню, а площа відводиться під природне поновлення
- списанню, а площа виводиться із лісокультурного фонду
-
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ЯКОЇ ПОРОДИ У ПОСУШЛИВИХ УМОВАХ ДОЦІЛЬНО СТВОРЮВАТИ ПОСІВОМ
- граба звичайного
- ялини звичайної
- липи дрібнолистої
- дуба звичайного
-
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ЯКОЇ ПОРОДИ ДОЦІЛЬНО СТВОРЮВАТИ ПОСАДКОЮ ЖИВЦІВ
- вільхи чорної
- ялини звичайної
- липи дрібнолистої
- тополі (різних видів)
-
Оберіть найбільш точну відповідь: ДО КЛАСИЧНИХ ПІДГІННИХ ПОРІД ДЛЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО НАЛЕЖАТЬ
- ясен звичайний, граб звичайний, липа дрібнолиста
- ліщина звичайна, липа дрібнолиста, клен гостролистий
- липа дрібнолиста, клен гостролистий, граб звичайний
- модрина сибірська, клен гостролистий, граб звичайний
-
ПОЧАТКОВА ДОЛЯ УЧАСТІ ДУБА В СУЦІЛЬНИХ КУЛЬТУРАХ ПОВИННА СТАНОВИТИ НЕ МЕНШЕ
-
ДОЛЯ УЧАСТІ ЯСЕНА В ДУБОВИХ КУЛЬТУРАХ НЕ ПОВИННА ПЕРЕВИЩУВАТИ
-
ЛІСІВНИЧО ОБҐРУНТОВАНОЮ ГУСТОТОЮ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В БОРАХ ПОЛІССЯ Є (В ТИС. ШТ. НА 1 ГА)
-
ПІДБЕРІТЬ СХЕМУ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЧИСТИХ ТОПОЛЕВИХ КУЛЬТУР
- 1,5х1,5 м
- 4х4 м
- 6х6 м
- 8х8 м
-
ПІДБЕРІТЬ СХЕМУ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ В СУБОРАХ ПОЛІССЯ
- 2,0х0,5 м
- 3,0х0,7 м
- 4,0х0,8 м
- 4,0х4,0 м
-
НА ЗРУБАХ З ДОСТАТНЬОЮ КІЛЬКІСТЮ ПОНОВЛЕННЯ ДРУГОРЯДНИХ ПОРІД І НЕДОСТАТНЬОЮ КІЛЬКІСТЮ ЖИТТЄЗДАТНОГО ПІДРОСТУ ГОЛОВНИХ ПОРІД, РІВНОМІРНО РОЗТАШОВАНОГО НА ПЛОЩІ, СТВОРЮЮТЬ ТАКІ КУЛЬТУРИ
- суцільні
- часткові, рядами
- часткові, куртинами
- такі зруби залишають під природне поновлення
-
НА ЗРУБАХ З ДОСТАТНЬОЮ КІЛЬКІСТЮ ПОНОВЛЕННЯ ДРУГОРЯДНИХ ПОРІД І НЕДОСТАТНЬОЮ КІЛЬКІСТЮ ЖИТТЄЗДАТНОГО ПІДРОСТУ ГОЛОВНИХ ПОРІД, НЕРІВНОМІРНО РОЗТАШОВАНОГО НА ПЛОЩІ, СТВОРЮЮТЬ ТАКІ КУЛЬТУРИ
- суцільні
- часткові, рядами
- часткові, куртинами
- такі зруби залишають під природне поновлення
-
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ ЯКОЇ ПОРОДИ ДОЦІЛЬНО СТВОРЮВАТИ У МОКРИХ ДІБРОВАХ ЗА НАЯВНОСТІ ПРОТОЧНОЇ ВОЛОГИ
- вільхи чорної
- ялини звичайної
- дуба звичайного
- тополі тремтячої
-
ВЕСНОЮ ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ СЛІД СТВОРЮВАТИ
- на важких ґрунтах
- на середніх ґрунтах
- на легких ґрунтах
- час створення не залежить від механічного складу ґрунту
-
ЗІ ЗБІЛЬШЕННЯМ ВІКУ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ШИРИНА ЗАХИСНОЇ ЗОНИ БІЛЯ ВИСАДЖЕНИХ РОСЛИН
- зменшується
- збільшується
- не змінюється
- змінюється, але не залежить від віку лісових культур
-
ГУСТОТА ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ПРИ СХЕМІ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ 2,5х0,8 М СКЛАДАЄ (ТИС. ШТ. НА 1 ГА)
-
ГУСТОТА ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ПРИ СХЕМІ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ 2,0х0,5 М СКЛАДАЄ (ТИС. ШТ. НА 1 ГА)
-
ГУСТОТА ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ПРИ СХЕМІ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ 1,5х0,5 М СКЛАДАЄ (ТИС. ШТ. НА 1 ГА)
-
ГУСТОТА ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ПРИ СХЕМІ РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ 3,0х0,5 М СКЛАДАЄ (ТИС. ШТ. НА 1 ГА)
-
Оберіть найбільш точну відповідь: ПІДБЕРІТЬ ІЗ НАВЕДЕНИХ СХЕМУ ЗМІШУВАННЯ ТА РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ СВІЖОГО БОРУ (А2)
- 5 р. С3 3 р. ДЗ; 2,5х0,5 м
- 4 р. Д3 1 р. ЛПД 2 р. Я3 1 р. ЛПД; 3,0х0,75 м
- 5 р. С3 1 р. ДЗ; 2,0х0,5 м
- 5 р. С3 2 р. БП; 2,0х0,5 м
-
Оберіть найбільш точну відповідь: ПІДБЕРІТЬ ІЗ НАВЕДЕНИХ СХЕМУ ЗМІШУВАННЯ ТА РОЗТАШУВАННЯ САДИВНИХ МІСЦЬ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ СВІЖОЇ ДІБРОВИ (D2)
- 5 р. С3 3 р. ДЗ; 2,5х0,5 м
- 4 р. Д3 1 р. ЛПД 2 р. Я3 1 р. ЛПД; 3,0х0,75 м
- 5 р. С3 1 р. ДЗ; 2,0х0,5 м
- 5 р. С3 2 р. БП; 2,0х0,5 м
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА СВІЖОМУ ЗРУБІ З ЧАСТКОВИМ ПРИРОДНИМ ПОНОВЛЕННЯМ ГОЛОВНОЇ ПОРОДИ, НЕРІВНОМІРНО РОЗТАШОВАНИМ НА ПЛОЩІ
- суцільний, з обов’язковим глибоким безвідвальним рихленням
- суцільний за системою чорного пару
- частковий, смугами
- частковий, площадками
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА СВІЖОМУ ЗРУБІ БЕЗ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ
- суцільний, з обов’язковим глибоким безвідвальним рихленням
- суцільний за системою чорного пару
- частковий, смугами
- частковий, площадками
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА ПУСТИРІ
- суцільний, з обов’язковим глибоким безвідвальним рихленням
- суцільний за системою чорного пару
- частковий, смугами
- частковий, площадками
-
ПІДБЕРІТЬ СПОСІБ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА НЕЗАБУР’ЯНЕНІЙ РІЛЛІ, ЩО ТРИВАЛИЙ ЧАС ВИКОРИСТОВУВАЛАСЬ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
- суцільний, з обов’язковим глибоким безвідвальним рихленням
- суцільний за системою чорного пару
- частковий, смугами
- частковий, площадками
Тема :: Лісова та ландшафтна таксація
-
ДЕРЕВО, З НИЖНЬОЇ ЧАСТИНИ ЯКОГО МОЖНА ЗАГОТОВИТИ ДІЛОВІ СОРТИМЕНТИ ДОВЖИНОЮ ВІД 2,0 М ДО 6,5 М ВІДНОСЯТЬ ДО КАТЕГОРІЇ
- ділове
- напівділове
- дров’яне
- нормальне
-
ДЕРЕВО, З НИЖНЬОЇ ЧАСТИНИ ЯКОГО МОЖНА ЗАГОТОВИТИ ДІЛОВІ СОРТИМЕНТИ ДОВЖИНОЮ ПОНАД 6,5 М ВІДНОСЯТЬ ДО КАТЕГОРІЇ
- ділове
- напівділове
- дров’яне
- нормальне
-
ДЕРЕВО, З НИЖНЬОЇ ЧАСТИНИ ЯКОГО МОЖНА ЗАГОТОВИТИ ДІЛОВІ СОРТИМЕНТИ ДОВЖИНОЮ ДО 2 М ВІДНОСЯТЬ ДО КАТЕГОРІЇ
- ділове
- напівділове
- дров’яне
- нормальне
-
ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ В НАСАДЖЕННІ ДРУГОГО ЯРУСУ, ЙОГО ВІДНОСНА ПОВНОТА ПОВИННА СТАНОВИТИ
- не менше 0,1
- не менше 0,2
- не менше 0,3
- не менше 0,4
-
ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ В НАСАДЖЕННІ ДРУГОГО ЯРУСУ, РІЗНИЦЯ СЕРЕДНІХ ВИСОТ ЯРУСІВ ПОВИННА СТАНОВИТИ
- не менше 10 %
- не менше 20 %
- не менше 30 %
- не менше 40 %
-
ЯКЩО ДОЛЯ УЧАСТІ ПОРОДИ В ЗАПАСІ ЯРУСУ СТАНОВИТЬ ДО 5 %, ТО ЇЇ КОЕФІЦІЄНТ У ФОРМУЛІ СКЛАДУ ЯРУСУ БУДЕ ПОЗНАЧАТИСЬ
-
ЯКЩО ДОЛЯ УЧАСТІ ПОРОДИ В ЗАПАСІ ЯРУСУ СТАНОВИТЬ 10 %, ТО ЇЇ КОЕФІЦІЄНТ У ФОРМУЛІ СКЛАДУ ЯРУСУ БУДЕ
-
Оберіть найбільш точну відповідь: ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ НАСАДЖЕНЬ У РІЗНІ ТАКСАЦІЙНІ ВИДІЛИ Є РІЗНИЦЯ МІЖ КОЕФІЦІЄНТАМИ ФОРМУЛИ СКЛАДУ ЗА ПЕРЕВАЖАЮЧОЮ ПОРОДОЮ
- 1 одиниця і більше
- 2 одиниці і більше
- 3 одиниці і більше
- 4 одиниці і більше
-
ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ НАСАДЖЕНЬ У РІЗНІ ТАКСАЦІЙНІ ВИДІЛИ Є
- різне походження
- різний тип лісорослинних умов
- різний клас віку
- різниця за віком до 5 років
-
ДІАМЕТР РОСТУЧОГО ДЕРЕВА ВИМІРЮЮТЬ НА ВИСОТІ
- 1,0 м
- 1,3 м
- 1,5 м
- 2,0 м
- посередині стовбура
-
ЯКИМ ІНСТРУМЕНТОМ ВИМІРЮЮТЬ ДІАМЕТР РОСТУЧОГО ДЕРЕВА
- висотоміром
- реласкопом
- екліметром
- мірною вилкою
- призмою Анучина
-
ЯКИМ ІНСТРУМЕНТОМ ВИМІРЮЮТЬ ВИСОТУ РОСТУЧОГО ДЕРЕВА
- висотоміром
- реласкопом
- екліметром
- мірною стрічкою
- призмою Анучина
-
ЯКИМ ІНСТРУМЕНТОМ ВИМІРЮЮТЬ ДОВЖИНУ ЗРУБАНОГО ДЕРЕВА
- висотоміром
- реласкопом
- екліметром
- мірною стрічкою
- призмою Анучина
-
ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ КЛАСУ БОНІТЕТУ НЕОБХІДНІ НАСТУПНІ ЛІСІВНИЧО-ТАКСАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ
- походження, вік, середній діаметр
- походження, вік, середня висота
- вік, середня висота, повнота
- клас товарності, середня висота
-
ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ РОЗРЯДУ ВИСОТ НЕОБХІДНІ НАСТУПНІ ПОКАЗНИКИ
- вік і висота деревостану
- середня висота і повнота
- середній діаметр і середня висота
- середня висота і середній запас
-
ЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ВИСОТИ НЕОБХІДНЕ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ
- класу бонітету
- розряду висот
- повноти
- суми площ поперечних перерізів
-
СКЛАД СТИГЛОГО НАСАДЖЕННЯ ВИЗНАЧАЮТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД
- долі участі порід у товарній структурі насадження
- долі участі порід у загальній кількості дерев
- долі участі порід у сумі площ поперечних перерізів стовбурів
- долі участі порід у запасі насадження
-
СКЛАД МОЛОДНЯКІВ ВІКОМ ДО 10 РОКІВ ВИЗНАЧАЮТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД
- долі участі порід у товарній структурі насадження
- долі участі порід у загальній кількості дерев
- долі участі порід у сумі площ поперечних перерізів стовбурів
- долі участі порід у запасі насадження
-
ПОКАЗНИК ПОТЕНЦІЙНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ НАСАДЖЕНЬ НАЗИВАЄТЬСЯ
- клас бонітету
- повнота
- запас
- товарність
-
ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ДЕРЕВА ЧИ ДЕРЕВОСТАНУ НАЗИВАЄТЬСЯ
-
ЗА СКЛАДОМ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА
- прості та складні
- чисті та змішані
- складні та змішані
- прості та чисті
-
ЗА ФОРМОЮ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА
- прості та складні
- чисті та змішані
- складні та змішані
- прості та чисті
-
ЗА ПРОДУКТИВНІСТЮ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА
- родючі та неродючі
- продуктивні та непродуктивні
- виробничі та невиробничі
-
ДО НЕПРОДУКТИВНИХ ВІДНОСЯТЬ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ
- І і вищих класів бонітету
- ІІ і вищих класів бонітету
- ІІІ і вищих класів бонітету
- ІV і вищих класів бонітету
- V і нижчих класів бонітету
-
СЕРЕДНЮ ВИСОТУ ДЕРЕВОСТАНУ ВИЗНАЧАЮТЬ НАСТУПНИМ МЕТОДОМ
- вимірювальним, шляхом обміру зрубаного модельного дерева
- розрахунковим, як середньоквадратичне всіх вимірів
- розрахунковим, як середньостатистичне всіх вимірів
- графічним, за кривою висот
-
ЯКІ ВИДИ ПОВНОТИ ВИДІЛЯЮТЬ У ЛІСОВІЙ ТАКСАЦІЇ
- середня
- абсолютна
- відносна
- мінімальна
- максимальна
-
АБСОЛЮТНОЮ ПОВНОТОЮ НАЗИВАЄТЬСЯ
- зімкнутість деревного намету
- кількість дерев на 1 га
- співвідношення суми площ перерізів дерев насадження до суми площ перерізів дерев нормального (повного) деревостану
- відношення площі проекцій крон до займаної території
- сума площ перерізів дерев насадження
-
ВІДНОСНОЮ ПОВНОТОЮ НАЗИВАЄТЬСЯ
- зімкнутість деревного намету
- кількість дерев на 1 га
- співвідношення суми площ перерізів дерев насадження до суми площ перерізів дерев нормального (повного) деревостану
- відношення площі проекцій крон до займаної території
- сума площ перерізів дерев насадження
-
ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗБІГУ ТА ФОРМИ СТОВБУРА ЗАСТОСОВУЮТЬ
- коефіцієнти форм
- класи форм
- діаметр стовбура
- висота стовбура
- об’єм стовбура
-
Оберіть найбільш точну відповідь: У ВИРОБНИЧИХ УМОВАХ ОБ’ЄМ СТОВБУРА ДЕРЕВА, ЩО РОСТЕ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА
- формулою Губера
- формулою Денцина
- таблицями видових чисел
- об’ємними таблицями з двома входами
-
ЗМІНУ ТАКСАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЕРЕВА З ЧАСОМ НАЗИВАЮТЬ
-
СУМАРНИЙ ОБ’ЄМ СТОВБУРНОЇ ДЕРЕВИНИ СИРОРОСТУЧОГО ЛІСУ НАЗИВАЄТЬСЯ
- запас
- продуктивність
- приріст
- зміна запасу
-
Оберіть найбільш точну відповідь: ДО ВКРИТИХ ЛІСОВОЮ РОСЛИННІСТЮ ВІДНОСЯТЬ ДІЛЯНКИ, ЗАЙНЯТІ СТИГЛИМИ ЛІСОВИМИ НАСАДЖЕННЯМИ З ПОВНОТОЮ
- 0,1 і більше
- 0,2 і більше
- 0,3 і більше
- 0,4 і більше
-
ЗА ЯКОЮ ФОРМУЛОЮ ВИЗНАЧАЮТЬ ПОВНОТУ ДЕРЕВОСТАНУ
- П = Dфакт / Dcер
- П = Gфакт / G1,0
- П = hфакт / hсер
- П = Gфакт / N
-
Оберіть найбільш точну відповідь: ДРОВА ТАКСУЮТЬ
- у метрах кубічних
- у щільних метрах кубічних
- у складових метрах кубічних
- дрова не обліковують
-
Оберіть найбільш точну відповідь: ХВОРОСТ ТА ХМИЗ ТАКСУЮТЬ
- у метрах кубічних
- у щільних метрах кубічних
- у складових метрах кубічних
- хворост та хмиз не обліковують
-
Оберіть найбільш точну відповідь: ПИЛОМАТЕРІАЛИ ТАКСУЮТЬ
- у метрах кубічних
- у щільних метрах кубічних
- у складових метрах кубічних
- пиломатеріали не обліковують
-
ДЛЯ ПЕРЕВЕДЕННЯ СКЛАДОВИХ МЕТРІВ КУБІЧНИХ У ЩІЛЬНІ ЗАСТОСОВУЮТЬ
- повторне перемірювання лісоматеріалів
- таблиці переведення складових метрів кубічних у щільні
- коефіцієнти повнодеревності
- складові метри кубічні у щільні не переводяться
-
ДОШКИ ВІДНОСЯТЬ ДО
- пилених лісоматеріалів
- колотих лісоматеріалів
- струганих лісоматеріалів
- лущених лісоматеріалів
- круглих лісоматеріалів
-
БРУСИ ВІДНОСЯТЬ ДО
- пилених лісоматеріалів
- колотих лісоматеріалів
- струганих лісоматеріалів
- лущених лісоматеріалів
- круглих лісоматеріалів
-
ДІЛОВІ КОЛОДИ ВІДНОСЯТЬ ДО
- пилених лісоматеріалів
- колотих лісоматеріалів
- струганих лісоматеріалів
- лущених лісоматеріалів
- круглих лісоматеріалів
-
ДРОВА ВІДНОСЯТЬ ДО
- пилених лісоматеріалів
- колотих лісоматеріалів
- струганих лісоматеріалів
- круглих лісоматеріалів
- не відносять до жодної з ділових категорій
-
ВКАЖІТЬ ПОВНУ НАЗВУ ЧИННИХ НОРМАТИВІВ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ МАТЕРІАЛЬНО-ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЛІСОСІК У СТИГЛИХ ДЕРЕВОСТАНАХ
- нормативно-довідкові матеріали для таксації лісів України і Молдавії
- сума площ перерізів і запас деревостанів при повноті 1,0
- нормативи товарності деревостанів основних лісоутворювальних порід України
- сортиментні таблиці для таксації лісу на пні
- сортиментні таблиці для таксації молодняків та середньовікових деревостанів
-
ВКАЖІТЬ ПОВНУ НАЗВУ ЧИННИХ НОРМАТИВІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ МАТЕРІАЛЬНО-ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЛІСОСІК, ЩО ВІДВОДЯТЬСЯ ПІД ПРОЧИСТКИ
- нормативно-довідкові матеріали для таксації лісів України і Молдавії
- сума площ перерізів і запас деревостанів при повноті 1,0
- нормативи товарності деревостанів основних лісоутворювальних порід України
- сортиментні таблиці для таксації лісу на пні
- сортиментні таблиці для таксації молодняків та середньовікових деревостанів
-
ВКАЖІТЬ ПОВНУ НАЗВУ ЧИННИХ НОРМАТИВІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ МАТЕРІАЛЬНО-ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЛІСОСІК, ЩО ВІДВОДЯТЬСЯ ПІД ПРОРІДЖЕННЯ
- нормативно-довідкові матеріали для таксації лісів України і Молдавії
- сума площ перерізів і запас деревостанів при повноті 1,0
- нормативи товарності деревостанів основних лісоутворювальних порід України
- сортиментні таблиці для таксації лісу на пні
- сортиментні таблиці для таксації молодняків та середньовікових деревостанів
-
ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАПАСУ ЗА СТАНДАРТНИМИ ТАБЛИЦЯМИ СУМ ПОПЕРЕЧНИХ ПЕРЕРІЗІВ ТА ЗАПАСІВ НЕОБХІДНІ НАСТУПНІ ПОКАЗНИКИ
- середня висота та сума площ перерізів дерев
- середній діаметр та повнота
- середній діаметр, вік та повнота
- вік та сума площ перерізів дерев
-
ДЕРЕВНІ РОСЛИНИ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЯКІ РОСТУТЬ ПІД НАМЕТОМ ЛІСУ І ЗДАТНІ В МАЙБУТНЬОМУ СФОРМУВАТИ ДЕРЕВОСТАН - ЦЕ
- підріст
- підлісок
- живий надґрунтовий покрив
- деревостан
-
ДЕРЕВНІ РОСЛИНИ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЯКІ РОСТУТЬ ПІД НАМЕТОМ ЛІСУ І НЕ ЗДАТНІ В МАЙБУТНЬОМУ СФОРМУВАТИ ДЕРЕВОСТАН У КОНКРЕТНИХ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВАХ - ЦЕ
- підріст
- підлісок
- живий надґрунтовий покрив
- деревостан
Тема :: Лісознавство
-
ЩО ТАКЕ ДЕРЕВОСТАН
- сукупність дерев, які є основним компонентом лісового насадження
- чагарники і дерева, що ростуть під наметом лісу
- деревні рослини природного походження
- порода, яка переважає в даних умовах
-
ЗА ПОХОДЖЕННЯМ ДЕРЕВОСТАНИ ПОДІЛЯЮТЬ НА
- природні
- диз’юктивні (розірвані)
- штучні
- синтетичні
-
ДЕРЕВОСТАН, ЯКИЙ ФОРМУЄТЬСЯ В ПРИРОДНИХ УМОВАХ І ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ПАНІВНОЮ ПОРОДОЮ, ЩО ВІДПОВІДАЄ ДАНИМ ЛІСОРОСЛИННИМ УМОВАМ, НАЗИВАЮТЬ
- деревостан вегетативного походження
- деревостан насіннєвого походження
- корінний деревостан
- похідний деревостан
-
ДЕРЕВОСТАН, ЩО ФОРМУЄТЬСЯ НА МІСЦІ КОРІННОГО В УМОВАХ, ПОРУШЕНИХ ВНАСЛІДОК ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ АБО ПРИРОДНИХ ПРОЦЕСІВ, НАЗИВАЮТЬ
- деревостан вегетативного походження
- деревостан насіннєвого походження
- корінний деревостан
- похідний деревостан
-
ДЕРЕВОСТАН, УТВОРЕНИЙ З ПНЕВИХ І КОРЕНЕВИХ ПАРОСТКІВ, ЦЕ
- деревостан вегетативного походження
- деревостан насіннєвого походження
- корінний деревостан
- похідний деревостан
-
ЩО ТАКЕ ПІДРІСТ
- чагарники, що ростуть поблизу лісу
- деревні рослини, що ростуть під наметом лісу і здатні утворити деревостан
- деревні рослини, які здатні утворити деревостан, висотою не більше однієї четвертої висоти основного деревостану
- чагарники і дерева, що ростуть під наметом лісу і не здатні утворити деревостан
-
ЩО ТАКЕ ПІДЛІСОК
- чагарники, що ростуть поблизу лісу
- чагарники і дерева, що ростуть поблизу лісу і не здатні утворити деревостан
- деревні рослини, які здатні утворити деревостан, висотою не більше однієї четвертої висоти основного деревостану
- чагарники, рідше дерева, що ростуть під наметом лісу і не здатні утворити деревостан у конкретних лісорослинних умовах
-
ЯКІ З НАЗВАНИХ РОСЛИН УТВОРЮЮТЬ ПІДЛІСОК
- горобина, ясен, крушина
- калина, граб, дуб
- горобина, бруслина, ліщина
- крушина, вільха, ліщина
-
ЯКІ З НАЗВАНИХ РОСЛИН УТВОРЮЮТЬ ПІДРІСТ
- сосна, дуб, крушина
- сосна, граб, дуб
- сосна, береза, граб
- сосна, вільха, ліщина
-
НАЗВІТЬ ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ЛІСОСТАНУ
- деревостан
- підріст
- підлісок
- бонітет
- повнота
-
ДО ЛІСІВНИЧО-ТАКСАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЕРЕВОСТАНУ ВІДНОСЯТЬ
- підріст
- бонітет
- повнота
- склад
- опад
-
ЩО ТАКЕ ГОЛОВНА ДЕРЕВНА ПОРОДА
- деревна порода, яка в даних умовах є найціннішою для господарських потреб
- деревна порода, яка переважає у верхньому ярусі деревостану
- дерева і чагарники, які сприяють росту головної породи
- деревна порода, яка не відповідає господарським потребам
-
ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН ПАНІВНА ДЕРЕВНА ПОРОДА
- деревна порода, яка в даних лісорослинних умовах є найціннішою для господарських потреб
- деревна порода, яка переважає у верхньому ярусі деревостану
- деревна порода, яка не відповідає господарським потребам в певних економічних умовах
- деревна порода, що здатна в межах свого ареалу утворити верхній ярус деревостану
-
ЩО ТАКЕ СУПУТНЯ ДЕРЕВНА ПОРОДА
- деревна порода, яка має меншу господарську цінність ніж головна
- деревна порода, яка не відповідає конкретним умовам зростання
- деревна порода, яка сприятливо впливає на головну і в конкретних умовах не поступається їй у господарському значенні
- деревна порода, яка не відповідає господарським потребам
-
ЩО ТАКЕ ДРУГОРЯДНА ДЕРЕВНА ПОРОДА
- деревна порода, яка має меншу господарську цінність ніж головна деревна порода
- деревна порода, яка сприяє росту головної породи
- деревна порода, яка не сприяє росту головної породи
- деревна порода, яка не відповідає конкретним умовам зростання
-
Оберіть найбільш повну відповідь: ЩО ТАКЕ ПІДГІННІ ПОРОДИ
- дерева і чагарники, які сприяють росту переважаючої породи
- дерева і чагарники, які сприяють прискоренню росту та поліпшенню форми стовбура головної деревної породи
- дерева і чагарники, які сприяють росту супутньої породи
- дерева і чагарники, які сприяють росту переважаючої і супутньої породи
-
В ЛІСАХ УКРАЇНИ ДЛЯ БІЛЬШОСТІ ДЕРЕВНИХ ПОРІД ВСТАНОВЛЕНІ КЛАСИ ВІКУ
- 5-річні
- 10-річні
- 15-річні
- 20-річні
-
КЕДР СИБІРСЬКИЙ, ЛИПА, ГРАБ, ЯЛИНА, БУК, ЯЛИЦЯ, ТИС, САМШИТ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ПОРІД
- помірно тіневитривалих
- маловитривалих до затінення
- тінелюбних
- тіневитривалих
-
ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ - ЦЕ
- здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими
- здатність деревних порід переносити вплив украй низьких температур
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі додатні температури (від +1 до +6 град. Цельсія) протягом тривалого часу
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі температури (від 0 до -10 град. Цельсія) протягом тривалого часу
-
МОРОЗОСТІЙКІСТЬ ДЕРЕВНИХ ПОРІД - ЦЕ
- здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими
- здатність переносити вплив украй низьких температур
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі додатні температури (від +1 до +6 град. Цельсія) протягом тривалого часу
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі температури (від 0 до -10 град. Цельсія) протягом тривалого часу
-
ЗИМОСТІЙКІСТЬ - ЦЕ
- здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими
- здатність переносити вплив украй низьких температур
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі додатні температури (від +1 до +6 град. Цельсія)
- здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі температури (від 0 до -10 град. Цельсія) протягом тривалого часу
-
ДІЯ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У ВИГЛЯДІ
- витискання морозом із ґрунту молодих рослин
- опалу кореневої шийки
- опіку кори
- морозобійних тріщин
-
ОПАЛ КОРЕНЕВОЇ ШИЙКИ - ЦЕ
- пошкодження камбію в нижній частині стовбура на рівні ґрунту
- пошкодження ксилеми стовбура на рівні ґрунту
- ушкодження флоеми головного кореня
- пошкодження кори стовбура
-
ДЕРЕВА ЯКОЇ ПОРОДИ НАЙБІЛЬШ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ ВІД СНІГОЛОМУ
-
ЗА ВІДНОШЕННЯМ ДО ВОЛОГИ ДЕРЕВНІ ПОРОДИ ПОДІЛЯЮТЬ НА
- гігрофіти
- мезофіти
- оліготрофи
- ксерофіти
-
РОСЛИНИ, ЯКІ ЗРОСТАЮТЬ У ВОЛОГИХ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВАХ, НАЗИВАЮТЬСЯ
- гігрофіти
- мезофіти
- ксерофіти
- еутрофи
-
РОСЛИНИ, ЯКІ РОСТУТЬ У СЕРЕДНІХ ЗА ЗВОЛОЖЕННЯМ УМОВАХ, НАЗИВАЮТЬСЯ
- мегатрофи
- мезофіти
- мезотрофи
- ксерофіти
-
РОСЛИНИ, ЯКІ ЗРОСТАЮТЬ У ПОСУШЛИВИХ МІСЦЯХ, ДЕ ВОЛОГИ У ГРУНТІ МАЛО, А ПОВІТРЯ СУХЕ
- мезотрофи
- мезофіти
- ксерофіти
- оліготрофи
-
ВКАЖІТЬ ДЕРЕВНІ ПОРОДИ ГРУПИ УЛЬТРАКСЕРОФІТІВ
- саксаул, ялівці
- фісташка, дуб пухнастий
- липа, граб
- верба сіра, кипарис болотяний
-
НАЗВІТЬ ДЕРЕВА-ГІГРОФІТИ
- сосна, фісташка
- ялиця, ялина
- дуб, клен, берест
- осокір, вільха чорна, черемха
-
ДО ВІТРОСТІЙКИХ ПОРІД ВІДНОСЯТЬ
-
ДО ВІТРОВАЛЬНИХ ПОРІД ВІДНОСЯТЬ
-
ОЛІГОТРОФИ - ЦЕ РОСЛИНИ
- маловимогливі до родючості
- маловимогливі до вологості
- породи з підвищеною вимогливістю до родючості
- породи з підвищеною вимогливістю до вологості
-
ЯКІ РОСЛИНИ Є ОЛІГОТРОФАМИ
- дуб, бук, ясен, горіх грецький, ялиця
- ялина, модрина, вільха чорна і сіра, осика, горобина
- сосна звичайна, акація біла, береза пухнаста
- береза бородавчаста, кедр сибірський, клен, липа
-
ЯКІ РОСЛИНИ Є МЕГАТРОФАМИ
- ялина, модрина, вільха чорна, осика
- сосна звичайна, акація біла, береза бородавчаста
- ясен, липа, ялиця
-
ТРИВАЛЕ ЗРОСТАННЯ ОДНОГО ВИДУ ХВОЙНИХ
- посилює процес підзолоутворення
- приводить до зниження родючості грунту
- сприяє накопиченню органіки і посилює гумусовий горизонт
- запобігає процесам підзолоутворення
-
ДО ЯКИХ ҐРУНТІВ ДОЦІЛЬНО ЗАСТОСОВУВАТИ ЇХ ВАПНУВАННЯ
- сухих
- кислих
- лужних
- сирих
-
НА ЯКОМУ ҐРУНТІ НЕМОЖЛИВЕ УТВОРЕННЯ СКЛАДНОГО ЗМІШАНОГО НАСАДЖЕННЯ
- свіжий суглинок
- свіжий супісок
- сухий піщаний
- свіжий супісок з прошарками глини
-
ВИСОКА ПОРОСЛЕВА ЗДАТНІСТЬ ВІД ПНЯ У ПОРІД
- сосна
- клена
- вільхи чорної
- дуба
-
ДО НЕДОЛІКІВ ВЕГЕТАТИВНОГО ПОНОВЛЕННЯ ВІДНОСЯТЬ
- недовговічність, швидке припинення росту, низькі технічні якості, пошкодження гнилями
- швидкий ріст, відсутність додаткових витрат на створення нового покоління лісу
- тривалий період поновлення, повільний ріст у перші 10-15 років
- довговічність, тривалий ріст у висоту, високі технічні якості
-
ЯКІ НЕДОЛІКИ ЧИСТИХ ДЕРЕВОСТАНІВ
- погіршення ґрунтових умов
- виснаження ґрунту
- ускладнюється експлуатація
-
ЯКІ ПЕРЕВАГИ ЗМІШАНИХ ДЕРЕВОСТАНІВ
- повне використання надземного і підземного середовища
- поліпшення ґрунтових умов
- є більш стійкими і продуктивними в екстремальних умовах
-
У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ БІОЛОГІЧНИЙ СЕНС ЯРУСНОСТІ
- максимальне використання надземного і підземного простору
- мінімальне використання надземного і підземного простору
- максимальне використання підземного простору
- помірне використання надземного і підземного простору
-
НА ЩО СПРЯМОВАНІ ПРОЦЕСИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ
- максимальна якість деревини
- максимальна продуктивність
- мінімальне використання середовища
- мінімальні трудові затрати
-
В ЯКИХ УМОВАХ ФОРМУЮТЬ ЧИСТІ ДЕРЕВОСТАНИ
- оптимальних
- багатих
- екстремальних
- усі відповіді правильні
-
ЕДАФIЧНА СIТКА П.С. ПОГРЕБНЯКА ПОБУДОВАНА НА ОРДИНАТАХ, ЯКI ВIДОБРАЖАЮТЬ
- трофнiсть i зволоження ґрунтів
- трофнiсть i вологість повітря
- зволоження ґрунтів i забезпеченість теплом
-
КОМУ ІЗ ПРЕДСТАВНИКІВ ФАУНИ НАЛЕЖИТЬ САНІТАРНА РОЛЬ В ЛІСІ
- безхребетним
- мишоподібним гризунам
- птахам
- копитним
-
ПОЗИТИВНИЙ ВПЛИВ ПТАХІВ НА ЛІС
- розповсюдження насіння
- вплив на санітарний стан лісу
- пошкодження квіток
- поїдання насіння
Тема :: Рекреаційне лісівництво
-
ЯКУ РУБКУ ВВАЖАЮТЬ ДОГЛЯДОМ ЗА ФОРМОЮ СТОВБУРА ТА КРОНИ
- освітлення
- прочистки
- проріджування
-
ПЕРШИЙ ПРИХІД З РУБКОЮ, ІНТЕНСИВНІСТЬ РУБОК І ПОВТОРЮВАНІСТЬ РУБОК ВІДНОСЯТЬ ДО
- елементів рубок догляду
- видів рубок догляду
- господарських ознак при догляді
-
ПРОХІДНІ РУБКИ ПОВТОРЮЮТЬ ЧЕРЕЗ
- 3-5 років
- 5-10 років
- 10-15 років
-
ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ ТЕРМІН ПОВТОРЮВАНОСТІ ПРИЙОМІВ РУБОК
- складу порід, типу ландшафту
- темпів росту, збільшення зімкнутості крони
- вирубування зайвих дерев, зменшення освітлення
-
ЯКІ ЗАХОДИ І КОЛИ ПРОВОДЯТЬ ДЛЯ ОМОЛОДЖЕННЯ ПІДЛІСКУ
- при появі суховерхості кущі садять ”на пень”
- рубку проводять влітку
- рубку проводять пізно восени або ранньою весною
-
ПРОЧИСТКИ ПРОВОДЯТЬ У ХВОЙНИХ НАСАДЖЕННЯХ ВІКОМ
- 51–60 років
- 11–20 років
- 31–40 років
- 41–50 років
-
Оберіть правильні продовження: РУБКИ ДОГЛЯДУ В НАСАДЖЕННЯХ
- продовжують світловий день на 1–2 години
- підвищують на 7–8 % проникнення під полог лісу атмосферних опадів
- підвищують на 5–10% більше ділової деревини при головній рубці
-
ЛАНДШАФТИ ТЕМНОХВОЙНИХ ЛІСІВ УТВОРЮЮТЬСЯ
- сосною
- ялиною
- ялицею
- модриною
-
ЯКІ ЛІСИ КРАЩЕ ДІЮТЬ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЛЮДИНИ
- широколистяні
- світлохвойні
- темнохвойні
-
ЯКІ ЛІСИ НАЙБІЛЬШЕ ПРИВАБЛЮЮТЬ ЛЮДЕЙ
- осикові
- березові
- сосново-березові
- чорновільхові
-
ДО НАСАДЖЕНЬ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ НАЛЕЖАТЬ
- палісадники
- сквери
- бульвари
-
ДО НАСАДЖЕНЬ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖАТЬ
- зелені насадження комунальних підприємств
- парки
- місця поховання
- водоохоронні насадження
-
ГАЛЯВИНИ, ЩО СПОЛУЧАЮТЬСЯ З СОСНОВО-ЛИСТЯНИМИ ДЕРЕВОСТАНАМИ ІЗ ЗІМКНУТІСТЮ КРОН 0,3 ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ
- відкриті простори
- напіввідкриті простори
- закриті простори
-
З ЯКОЮ МЕТОЮ ПРОВОДЯТЬ РЕКОНСТРУКТИВНІ РУБКИ МАЛОЦІННИХ ЛІСІВ
- формування породного складу і структури лісів та поліпшення просторового розміщення дерев
- заміни існуючих лісів на більш цінні, довговічніші та декоративніші
- розкриття мальовничих перспектив і пейзажів ландшафту, створення нових оглядових місць, виділення декоративних груп і окремих дерев
-
ЛАНДШАФТНІ РУБКИ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ - ЦЕ
- суцільні рубки, що здійснюються для заготівлі сировини
- рубки, що здійснюються для прорідження
- суцільні рубки, що здійснюються у зв’язку з необхідністю влаштування інженерних споруд
-
У БЕРЕЗОВИХ НАСАДЖЕННЯХ, ЯК ПРАВИЛО, ФОРМУЮТЬ ЛАНДШАФТИ
- напіввідкритого простору
- закритого простору з нерівномірним розміщенням дерев
- закритого простору з рівномірним розміщенням дерев
-
ЯЛИНОВІ НАСАДЖЕННЯ ПЕРЕВАЖНО МІШАНОГО СКЛАДУ ІЗ ЗНАЧНОЮ УЧАСТЮ ЛИСТЯНИХ ПОРІД ВІДЗНАЧАЮТЬСЯ
- високою густотою, зімкненістю та вітростійкістю
- високою густотою і зімкненістю та низькою вітростійкістю
- високою густотою і низькою зімкненістю та вітростійкістю
-
ЯКІ РУБКИ ПРОВОДЯТЬ З МЕТОЮ ЗБІЛЬШЕННЯ РАДІАЛЬНОГО ПРИРОСТУ У КРАЩИХ ДЕРЕВ
- освітлення
- прочистки
- проріджування
- прохідні
-
ПРИ ДОГЛЯДІ ЗА ЛІСОМ ДЕРЕВА ПОДІЛЯЮТЬ ЗА ГОСПОДАРСЬКИМ ЗНАЧЕННЯМ НА
- цільові, шкідливі, корисні
- кращі, допоміжні, та ті, що підлягають видаленню
- корисні, шкідливі, нейтральні
-
ПОВТОРЮВАНІСТЬ РУБОК - ЦЕ
- відрізок часу, після якого проводиться черговий прийом того ж виду рубки догляду
- ступінь втручання в життя лісу при проведенні рубки догляду
- відрізок часу, що залежить від бонітету та походження деревостану
-
ОСВІТЛЕННЯ ТА ПРОЧИСТКИ В ЛІСАХ УКРАЇНИ ПОВТОРЮЮТЬ ЧЕРЕЗ
- 2-3 роки
- 3-5 років
- 5-10 років
-
ЩО Є НАЙСКЛАДНІШОЮ ОПЕРАЦІЄЮ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РУБОК ДОГЛЯДУ
- відбір дерев для вирубування
- відбір дерев для якісного насіння
- відбір дерев для промислового виробництва
-
ЩО ПЕРЕДБАЧЮТЬ САНІТАРНІ РУБКИ
- рубку дерев, уражених хворобами та дерев, заселених стовбурними шкідниками
- рубку сухостійних дерев
- рубку хвойних дерев із сильною ажурністю крони
-
ДО ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РУБОК ДОГЛЯДУ ВІДНОСЯТЬ
- інтенсивність рубок догляду
- повноту і запас деревостану
- повторюваність рубки
-
У ЯКОМУ ВІЦІ ХВОЙНИХ НАСАДЖЕНЬ ПРОВОДЯТЬ ПРОРІДЖУВАННЯ
- 21–30 років
- 21–40 років
- 31–50 років
-
ЗА ЯКИМИ ОЗНАКАМИ ДІАГНОСТУЮТЬ ЛІСОПАРКОВІ ЛАНДШАФТИ
- біологічними
- екологічними
- ландшафтно-архітектурними
-
ЯКІ ЛІСИ КРАЩЕ ЗАХИЩАЮТЬ ВІД ВІТРУ ВЗИМКУ
- світлохвойні
- темнохвойні
- дрібнолистяні
- широколистяні
-
ДО КАТЕГОРІЇ НАСАДЖЕНЬ ОБМЕЖЕНОГО ВИКОРИСТАННЯ НАЛЕЖАТЬ
- лісопарки
- декоративні насадження біля будинків
- лугопарки
-
ЛАНДШАФТНІ РУБКИ РЕГУЛЮВАННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ТИПІВ ЛАНДШАФТІВ ПРОВОДЯТЬ З МЕТОЮ
- заміни існуючих лісів на більш цінні, довговічніші та декоративніші
- регулювання співвідношення закритих, напіввідкритих та відкритих типів ландшафтів
- формування породного складу і структури лісів та поліпшення просторового розміщення дерев
-
ПЕЙЗАЖНІ РУБКИ ПРОВОДЯТЬ З МЕТОЮ
- регулювання співвідношення різних типів ландшафтів, залежно від природних зон
- формування породного складу і структури лісів та поліпшення просторового розміщення дерев
- розкриття мальовничих перспектив і пейзажів ландшафту, створення нових оглядових місць, виділення декоративних груп і окремих дерев
-
ГОРИЗОНТАЛЬНА РОЗЧЛЕНОВАНІСТЬ ДОСЯГАЄТЬСЯ
- рубкою дерев І та ІІ ярусів з метою розширення “вікон”, галявин, полян та формування групового чи куртинного розміщення дерев
- рубкою дерев І ярусу з метою прорідження деревостану
- доглядом за підліском та підростом з метою надання їм групового чи куртинного розміщення по площі ділянок
-
ЯКІ ЛАНДШАФТИ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ СТВОРЮВАТИ У РІЗНОВІКОВИХ ЯЛИННИКАХ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ
- закритого простору з вертикальною зімкнутістю пологу
- закритого простору з горизонтальною зімкнутістю пологу
- напіввідкритого простору з горизонтальною зімкнутістю пологу
-
ЯКІ ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДОГЛЯДУ ЗА УЗЛІССЯМИ
- надання узліссю більшої об’ємності
- посилення контрастності між окремими ділянками
- створення закритої перспективи на пейзаж
-
СЕРЕД КОМПОНЕНТІВ ЛІСУ НАЙБІЛЬШ СТІЙКИМ ДО РЕКРЕАЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ Є
- трав’яний покрив
- підлісок
- деревостан
- підріст
-
НАПРЯМОК РУБКИ ПРИ ГОЛОВНОМУ КОРИСТУВАННІ - ЦЕ
- напрямок, у якому розміщена чергова лісосіка відносно попередньої
- напрямок довшої сторони лісосіки відносно сторін світу
- напрямок найкоротшої сторони лісосіки відносно сторін світу
-
ЩО НАЗИВАЄТЬСЯ ЗАРУБОМ
- перша лісосіка в кварталі
- друга лісосіка в кварталі
- третя лісосіка в кварталі
-
ІСНУЮТЬ ТАКІ ОСНОВНІ ВИДИ ПОСТУПОВИХ РУБОК
- суцільно-лісосічні
- насіннєво-лісосічні
- групово-вибіркові
- усі відповіді правильні
-
ДО НЕДОЛІКІВ РІВНОМІРНО-ПОСТУПОВИХ РУБОК СЛІД ВІДНЕСТИ
- подорожчання лісозаготівель на 20-25%
- складність в організації проведення рубки
- призводять до зміни порід, найчастіше хвойних на м’яколистяні
-
ЯКІ ПОЗИТИВНІ СТОРОНИ ВИБІРКОВИХ РУБОК
- збереження сформованого стійкого екоценозу лісових насаджень
- легкість механізації та простота організації лісосічних робіт
- збереження захисних, естетичних і рекреаційних властивостей лісу
-
ЩО РОЗУМІЮТЬ ПІД НАПРЯМКОМ ЛІСОСІКИ
- напрямок довшої сторони відносно сторін світу
- напрямок проти переважаючих вітрів
- напрямок проти течії ріки
-
ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ СПОСІБ ПРИМИКАННЯ, ЯКЩО ЧЕРГОВА СУЦІЛЬНА ЛІСОСІКА РОЗМІЩЕНА ЧЕРЕЗ СМУГУ ЛІСУ, ЯКА У 2-3 РАЗИ ШИРША ЗА НЕЇ
- безпосереднім
- черезсмужним
- кулісним
-
ЯКІ ОСНОВНІ НЕДОЛІКИ СУЦІЛЬНО-ЛІСОСІЧНИХ РУБОК
- приводять до змін порід
- забезпечують вплив незрубаної стіни лісу на вирубках
- створюють гірші умови для природного поновлення лісу порівняно з іншими складними способами рубки
-
ЯКІ ПОЗИТИВНІ РИСИ МАЮТЬ РІВНОМІРНІ ПОСТУПОВІ РУБКИ
- зберігають захисні функції лісових насаджень
- призводять до зміни порід, найчастіше хвойних на м’яколистяні
- дозволяють рівномірно засівати лісосіки
-
ПРИ ПОСТУПОВИХ РУБКАХ
- періодично вирубують частину дерев певного віку, розміру, якості
- вирубують усі дерева підряд на певній площі
- деревостан вирубується повністю, але не відразу, а у кілька прийомів протягом 5-30 років
-
ЯКІ НАЙДАВНІШІ СПОСОБИ ВИБІРКОВИХ РУБОК
- підшукові рубки
- добровільно-вибіркові рубки
- підневільно-вибіркові рубки
-
ЯКІ НЕДОЛІКИ ВИБІРКОВИХ РУБОК
- труднощі механізації лісосічних робіт
- неповне використання зрубаної деревини у районах з обмеженим збутом
- складність організації лісосічних робіт
Тема :: Дендрологія
-
ВНУТРІШНЬОВИДОВИМИ ТАКСОНАМИ Є
- рід, різновид
- різновид, форма
- підрід, підформа
-
АВТОХТОННИМИ ХВОЙНИМИ ВИДАМИ ДЛЯ УКРАЇНИ Є
- ялиця одноколірна, сосна звичайна
- сосна звичайна, ялина звичайна
- псевдотсуга Мензіса, сосна чорна
-
ІНТРОДУКОВАНИМИ ВИДАМИ ДЛЯ УКРАЇНИ Є:
- сосна звичайна, ялиця одноколірна
- псевдотсуга Мензіса, ялиця одноколірна
- сосна чорна, сосна звичайна
-
СВІТЛОЛЮБНИМИ ДЕРЕВНИМИ ВИДАМИ Є
- ялиця біла, тис ягідний
- модрина європейська, сосна звичайна
- тис ягідний, сосна чорна
-
ТІНЬОВИТРИВАЛИМИ ДЕРЕВНИМИ ВИДАМИ Є
- модрина японська, ялиця одноколірна
- тис ягідний, ялиця біла
- псевдотсуга Мензіса, сосна чорна
-
ДУЖЕ ТЕПЛОЛЮБНИМИ РОСЛИНАМИ Є ПРЕДСТАВНИКИ РОДІВ
- Сосна, Ялина, Тис
- Криптомерія, Кипарис, Кедр, Секвоя
- Кипарис, Ялиця, Секвоя
-
МАЛОВИБАГЛИВИМИ ДО ТЕПЛА Є ТАКІ ВИДИ
- криптомерія японська, ялина східна
- ялиця бальзамічна, сосна чорна
- туя східна, кипарис вічнозелений
-
НАЙБІЛЬШ ФІТОНЦИДНИМ Є ВИД
- бузок звичайний
- ялівець звичайний
- модрина сибірська
-
ВИТРИВАЛИМИ ДО ЗАГАЗОВАНОСТІ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА Є ТАКІ ДЕРЕВНІ ВИДИ
- ялина звичайна, ялиця біла, сосна веймутова
- ялина колюча, туя західна, ялівець звичайний
- сосна кедрова сибірська, кипарис вічнозелений
-
КСЕРОФІТАМИ, ЩО ПРИСТОСОВАНІ ДО УМОВ НЕДОСТАТНЬОГО ЗВОЛОЖЕННЯ, Є ТАКІ ВИДИ
- сосна звичайна, ялина звичайна
- сосна кримська, сосна звичайна, сосна Банкса
- сосна веймутова, ялиця одноколірна
-
СЕРЕД ХВОЙНИХ РОСЛИН НАЙМЕНШ ВИМОГЛИВИМИ ДО РОДЮЧОСТІ ГРУНТУ (ОЛІГОТРОФИ) Є ТАКІ ВИДИ
- ялина звичайна, ялиця біла, сосна веймутова
- ялівець звичайний, сосна гірська, сосна чорна, сосна звичайна
- ялиця біла, сосна веймутова, сосна чорна
-
КИПАРИСОВИК ГОРОХОПЛОДИЙ ТА ЯЛІВЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ ВІДНОСЯТЬ ДО РОДИНИ
- Соснові
- Кипарисові
- Тисові
-
У ЯКИХ РОСЛИН НАСІНИНА ЗАХИЩЕНА ОПЛОДНЕМ
- Голонасінні
- Квіткові
- Яйцекладні
-
АВТОХТОННИМИ ВИДАМИ ДЛЯ УКРАЇНИ Є
- клен гостролистий, клен ясенелистий
- дуб звичайний, бук лісовий
- дуб північний, дуб звичайний
-
ІНТРОДУКОВАНИМИ ВИДАМИ ДЛЯ УКРАЇНИ Є
- дуб звичайний, клен гостролистий
- дуб північний, горіх чорний
- вільха чорна, магнолія кобус
-
ЖИТТЄВА ФОРМА КУЩ ХАРАКТЕРНА ДЛЯ РОДІВ
- Обліпиха, Дуб, Ясен
- Ліщина, Бузина, Калина
- Вістерія, Клен, Рододендрон
-
СУПРОТИВНЕ ЛИСТОРОЗМІЩЕННЯ МАЮТЬ РОСЛИНИ РОДІВ
- Береза, Слива, Ясен
- Бузок, Клен, Ясен, Вейгела
- Клен, Робінія, Яблуня
-
ОДНОДОМНИМИ Є РОСЛИНИ НАСТУПНИХ РОДІВ
- Тополя, Клен, Береза
- Дуб, Бук, Береза
- Яблуня, Робінія, Верба
-
СУЦВІТТЯ КИТИЦЯ ФОРМУЄТЬСЯ У РОСЛИН РОДІВ
- Ліщина, Тополя, Береза
- Смородина, Черемха, Робінія
- Абрикос, Черешня, Слива
-
СУЦВІТТЯ ЩИТОК ФОРМУЄТЬСЯ У РОСЛИН РОДІВ
- Тополя, Верба, Форзиція
- Груша, Слива, Яблуня
- Церціс, Карагана, Робінія
-
СУЦВІТТЯ СЕРЕЖКА ФОРМУЄТЬСЯ У РОСЛИН РОДІВ
- Магнолія, Пухироплідник, Спірея
- Ліщина, Тополя, Береза, Осика, Горіх
- Вейгела, Катальпа, Садовий жасмин
-
У ЯКОЇ РОСЛИНИ СУПЛІДДЯ Є КУЛЯСТИМИ
- магнолії оберненояйцеподібної
- маклюри оранжевої
- шовковиці чорної
-
ЯБЛУКОПОДІБНІ ЯГОДИ ФОРМУЮТЬСЯ У РОСЛИН РОДІВ
- Абрикос, Черешня, Слива
- Айва, Горобина, Груша, Хемомелес, Кизильник, Глід, Аронія
- Ліщина, Тополя, Береза
-
БІБ НЕРОЗКРИВНИЙ ФОРМУЄТЬСЯ У РОСЛИН РОДІВ
- Ліщина, Тополя, Береза
- Аморфа, Леспедеца, Софора, Гледичія
- Малина, Ожина, Розовик
-
ПЛІД ГОРІХ ФОРМУЄТЬСЯ У ВИДІВ
- горіх чорний
- ліщина звичайна
- катальпа бігнонієподібна
-
ГОРІШОК З ДЕРЕВ’ЯНИСТИМ ОПЛОДНЕМ РОЗВИВАЄТЬСЯ У РОСЛИН РОДІВ
- Магнолія, Пухироплідник, Спірея
- Граб, Липа, Хмелеграб
- Абрикос, Черешня, Слива
-
ГОРІШОК КРИЛАТИЙ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ У РОСЛИН РОДІВ
- Ліщина, Тополя, Береза
- Береза, Вільха
- Вейгела, Катальпа, Садовий жасмин
-
ПЛІД ГОРІХ ФОРМУЄТЬСЯ У РОДІВ
- Магнолія, Пухироплідник, Спірея
- Дуб, Бук, Каштан
- Абрикос, Черешня, Слива
-
У ЯКОЇ РОСЛИНИ НАСІНИНИ Є ЇСТІВНИМИ
- гіркокаштана звичайного
- каштана посівного
- сосни звичайної
-
СВІТЛОЛЮБНИМИ ДЕРЕВНИМИ ВИДАМИ Є
- бук лісовий, граб звичайний
- верба ламка, тополя чорна, біла акація
- гіркокаштан звичайний, самшит вічнозелений, біла акація
-
ТІНЬОВИТРИВАЛИМИ КУЩАМИ Є ВИДИ З РОДІВ
- Ліщина, Тополя, Береза
- Самшит, Глід, Бузина
- Магнолія, Пухироплідник, Спірея
-
ТЕПЛОЛЮБНИМИ РОСЛИНАМИ Є ТАКІ ВИДИ
- горобина звичайна, акація жовта
- каштан їстівний, айлант найвищий, платан східний
- тополя тремтяча, вільха сіра, горобина звичайна
-
М'ЯКОМУ КЛІМАТУ ВІДДАЮТЬ ПЕРЕВАГУ ТАКІ ВИДИ
- дуб звичайний, клен гостролистий, каштан їстівний
- каштан їстівний, дуб скельний, платан східний
- ясен звичайний, липа серцелиста
-
НАЙБІЛЬШ ФІТОНЦИДНИМИ Є ВИДИ
- бузина червона, крушина ламка
- дуб звичайний, клен гостролистий
- ясен звичайний, береза повисла
-
НАЙМЕНШ ФІТОНЦИДНИМИ Є ТАКІ ВИДИ
- дуб звичайний, клен гостролистий
- в'яз гладкий, крушина ламка
- бузина червона, ясен звичайний
-
ВИТРИВАЛИМИ ДО ЗАГАЗОВАНОСТІ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА Є ТАКІ КУЩІ
- біла акація, гледичія триколючкова, клен ясенелистий
- бузина червона, маслинка вузьколиста, смородина золота
- крушина ламка, ясен звичайний
-
КСЕРОФІТАМИ, ЩО ПРИСТОСОВАНІ ДО УМОВ НЕДОСТАТНЬОГО ЗВОЛОЖЕННЯ, Є ТАКІ ВИДИ
- липа серцелиста, граб звичайний, ясен звичайний
- обліпиха крушинова, скумпія звичайна, самшит вічнозелений
- ясен звичайний, горіх сірий, бук лісовий
-
МЕЗОФІТАМИ (СЕРЕДНЬОВИБАГЛИВИМИ ДО ЗВОЛОЖЕННЯ) Є НАСТУПНІ ПОКРИТОНАСІННІ РОСЛИНИ
- дуб корковий, дуб пухнастий, береза повисла
- липа серцелиста, граб звичайний, ясен звичайний, горіхи, бук лісовий
- верба сіра, вільха чорна
-
ГІГРОФІТАМИ (РОСТУТЬ ЛИШЕ В УМОВАХ НАДМІРНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ) Є ТАКІ ВИДИ
- липа серцелиста, граб звичайний, ясен звичайний
- болотний екотип ясена звичайного, верба сіра, вільха чорна
- ясен звичайний, горіх грецький, бук лісовий
-
ЯКІ РОСЛИНИ З НАВЕДЕНИХ НИЖЧЕ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ОЛІГОТРОФІВ (НАЙМЕНШ ВИМОГЛИВИХ ДО РОДЮЧОСТІ ГРУНТУ)
- клен гостролистий, граб звичайний, бук лісовий
- береза повисла, біла акація
- тополя тремтяча, горобина звичайна, ясен звичайний
-
МЕЗОТРОФАМИ Є НАСТУПНІ ПОКРИТОНАСІННІ РОСЛИНИ
- клен гостролистий, граб звичайний, бук лісовий
- береза пухнаста, тополя тремтяча, горобина звичайна
- тополя чорна, береза повисла, біла акація
-
ВИБАГЛИВИМИ ДО РОДЮЧОСТІ ГРУНТУ (МЕГАТРОФАМИ) Є ТАКІ ВИДИ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН
- береза повисла, біла акація
- клен гостролистий, граб звичайний, бук лісовий
- карагана деревоподібна, вільха чорна, фісташка туполиста
-
ЯКІ З НАВЕДЕНИХ НИЖЧЕ ВИДІВ Є АЗОТОЗБИРАЧАМИ
- береза повисла, біла акація, дуб звичайний
- біла акація, карагана деревоподібна, вільха чорна
- клен гостролистий, граб звичайний, бук лісовий
-
ВИДИ, ЯКІ РОСТУТЬ НА ЗАСОЛЕНИХ ҐРУНТАХ
- псамофіти
- галофіти
- літофіти
-
ГЛИБОКУ КОРЕНЕВУ СИСТЕМУ МАЄ
- ясен звичайний
- дуб звичайний
- ялина звичайна
-
ПІРАМІДАЛЬНУ КРОНУ МАЄ
- ялівець козацький
- ялина звичайна
- клен несправжньоплатановий
-
НАЙДОВГОВІЧНІШИЙ ДЕРЕВНИЙ ВИД
- ялиця біла
- тис ягідний
- тополя тремтяча
-
НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ ТА ЇХ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
- цитологія
- фітоценологія
- дендрокліматологія
-
ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ТА ВПЛИВ ЇЇ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ ВХОДИТЬ В ЕКОЛОГІЧНУ ГРУПУ ФАКТОРІВ
- кліматичні
- антропогенні
- едафічні
Тема :: Економіка лісового і садово-паркового господарства та охорона праці в галузі
-
ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА - ЦЕ
- особи, що працюють
- особи, що можуть бути залучені до праці
- частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними та освітніми характеристиками відповідає певній сфері діяльності
- сукупність працівників підприємства, що входять до його облікового складу
- усі працівники, зайняті лише у виробництві
-
ФАХІВЕЦЬ З ЛАНДШАФТНОГО ДИЗАЙНУ ВІДНОСИТЬСЯ ДО КАТЕГОРІЇ ПЕРСОНАЛУ
- фахівці
- професіонали
- керівники
- технічні службовці
- робітники
-
УСІ ПОСТІЙНІ, ТИМЧАСОВІ І СЕЗОННІ ПРАЦІВНИКИ, ЯКИХ ПРИЙНЯТО НА РОБОТУ ТЕРМІНОМ НА ОДИН І БІЛЬШЕ ДНІВ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ЧИ ПЕРЕБУВАЮТЬ ВОНИ НА РОБОТІ, У ВІДПУСТКАХ, ВІДРЯДЖЕННЯХ, НА ЛІКАРНЯНОМУ - ЦЕ
- середньооблікова чисельність
- облікова чисельність
- явочна чисельність
- штатна чисельність
- загальна чисельність
-
ВИНАГОРОДА ЗА ВИКОНАНУ РОБОТУ ВІДПОВІДНО ДО ВСТАНОВЛЕНИХ НОРМ ПРАЦІ - ЦЕ
- різні заохочувальні та компенсаційні виплати
- додаткова заробітна плата
- основна заробітна плата
- мінімальна заробітна плата
- середня заробітна плата
-
ВІДРЯДНА ФОРМА ОПЛАТИ ПРАЦІ НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ, ЯКЩО
- є реальна можливість робітників збільшувати виробіток чи обсяг робіт понад встановлену норму
- відсутня необхідність у збільшенні обсягу випуску продукції чи виконаних робіт
- необхідно стимулювати зростання виробітку
- є кількісні показники виробітку чи роботи, які відображають затрати праці робітника
- існує економічна доцільність розробки норм праці
-
ПОСАДОВІ ОКЛАДИ МОЖУТЬ ЗМІНЮВАТИСЯ ВІД
- мінімальних до максимальних
- мінімальних до середніх
- максимальних до середніх
- середніх до максимальних
- середніх до мінімальних
-
ЯКЩО ОСНОВНІ ЗАСОБИ ВІДТВОРЮЮТЬСЯ ТІЛЬКИ ЗА РАХУНОК ПРИБУТКУ, ТО ВОНИ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО
- капітальних
- виробничих
- невиробничих
- активних
- пасивних
-
ДО АКТИВНОЇ ЧАСТИНИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ У ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ ВІДНОСИТЬСЯ
- група 1 - земельні ділянки
- група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом
- група 3 - будівлі, споруди, передавальні пристрої
- група 8 - багаторічні насадження
- група 4 - машини та обладнання
-
ФАКТИЧНА ВАРТІСТЬ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ У МОМЕНТ ЇХНЬОГО ПРИДБАННЯ ЧИ ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ - ЦЕ
- відновлена вартість
- первісна вартість
- залишкова вартість
- ліквідаційна вартість
- справедлива вартість
-
ТЕРМІН «НЕМАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ» ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБ’ЄКТІВ
- інтелектуальної власності
- приватної власності
- державної власності
- колективної власності
- комунальної власності
-
РЕЗУЛЬТАТ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ У БУДЬ-ЯКІЙ ГАЛУЗІ, ОБ’ЄКТАМИ ЯКОГО МОЖУТЬ БУТИ ПРОДУКТ І СПОСІБ - ЦЕ
- фірмова назва
- винахід
- корисна модель
- промисловий зразок
- товарний знак
-
СИРОВИНА, ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ, ПОКУПНІ НАПІВФАБРИКАТИ, ПАЛИВО, ТАРА - ЦЕ
- запаси у виробничих витратах
- виробничі запаси
- готова продукція
- грошові кошти і розрахунки
- фонди обігу
-
ПЕРІОД ВІД УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ АБО ОПЛАТИ РАХУНКУ ПОСТАЧАЛЬНИКА ДО ПРИБУТТЯ ВАНТАЖУ НА СКЛАД ПІДПРИЄМСТВА - ЦЕ
- транспортний запас
- підготовчий запас
- страховий запас
- запас на складі
- резервний запас
-
ВКЛАДЕННЯ КАПІТАЛУ У ВИРОБНИЦТВО ДЛЯ ОНОВЛЕННЯ ІСНУЮЧИХ ТА СТВОРЕННЯ НОВИХ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ - ЦЕ
- чисті інвестиції
- фінансові інвестиції
- реальні інвестиції
- портфельні інвестиції
- реноваційні інвестиції
-
ТЕПЕРІШНЯ ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ
- не порівнюється з майбутньою вартістю
- дорівнює майбутній вартості
- менше ніж майбутня вартість
- перевищує майбутню вартість
- може бути як більше, так і менше ніж майбутня вартість
-
ІНФЛЯЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
- не впливають на майбутню вартість грошей
- знижують майбутню вартість грошей
- підвищують майбутню вартість грошей
- знижують теперішню вартість грошей
- підвищують теперішню вартість грошей
-
ДО ЦИКЛІЧНИХ ВИТРАТ НЕ ВІДНОСЯТЬ
- витрати на сировину
- витрати на матеріали
- заробітну плату робітників
- витрати на покупні напівфабрикати
- витрати на утримання приміщень
-
ЗБІЛЬШЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВИГОД У ВИГЛЯДІ НАДХОДЖЕННЯ АКТИВІВ АБО ЗМЕНШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ, ЯКІ ПРИЗВОДЯТЬ ДО ЗРОСТАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ - ЦЕ
- дохід
- витрати
- продукція
- результат
-
ДОХІД ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ БЕЗ ВИРАХУВАННЯ НАДАНИХ ЗНИЖОК, ПОВЕРНЕННЯ ПРОДАНИХ ТОВАРІВ ТА НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ - ЦЕ
- чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
- інші операційні доходи
- дохід від участі в капіталі
- інші фінансові доходи
-
ЯКЩО ПРИБУТОК СПОНУКАЄ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ФОРМ І МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА І ПРАЦІ, ТО ВІН ВИКОНУЄ
- соціальну функцію
- фондоутворюючу функцію
- стимулюючу функцію
- оціночну функцію
- результативну функцію
-
РІЗНИЦЯ МІЖ ЧИСТИМ ДОХОДОМ І СОБІВАРТІСТЮ РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ - ЦЕ
- економічний прибуток
- загальний прибуток
- маржинальний прибуток
- чистий прибуток
- валовий прибуток
-
ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ І ПРОФЗАХВОРЮВАНОСТІ
- організаційні
- технічні
- санітарно–гігієнічні
- психофізіологічні
- екологічні
- гендерні
-
ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ ДОМІШОК ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД
- хімічного складу домішок
- часу дії
- концентрації
- параметрів мікроклімату
- освітленості приміщення
-
ВЕНТИЛЯЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ КЛАСИФІКУЄТЬСЯ ЗА ТАКИМИ ОЗНАКАМИ
- за способом переміщення повітря (природна, штучно, суміщена)
- за напрямком потоку повітря (припливна , витяжна, припливно-витяжна)
- за місцем дії (загально-обмінна, місцева, комбінована)
- за характеристикою забруднення (хімічне, біологічне)
-
ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ ШУМУ ДЛЯ МЕШКАНЦІВ КВАРТАЛІВ УДЕНЬ СТАНОВИТЬ:
-
ГОСТРА ПРОМЕНЕВА ХВОРОБА ВИНИКАЄ ПРИ ДОЗІ ОПРОМІНЕННЯ
- 25–50 бер
- 80–120 бер
- 270–300 бер
-
ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ ТА ВИПРОМІНЮВАННЯ ПОРУШУЮТЬ РОБОТУ НАСТУПНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ
- серцево-судинної
- травної
- нервової
- зорової
- статевої
- не порушують жодних систем організму людини
-
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ
- безпечність технологічного обладнання
- безпечність технологічного процесу
- вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- вимоги безпеки щодо організації робочих місць
-
ПРОХОДЯЧИ ЧЕРЕЗ ТІЛО ЛЮДИНИ ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ СПРАВЛЯЄ НАСТУПНУ ДІЮ
- термічну
- хімічну
- механічну
- біологічну
-
ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ПОЖЕЖ
- порушення технологічних регламентів
- несправність виробничого обладнання
- іскри електрозварювальних та інших вогняних робіт
- необережне поводження з вогнем
- порушення правил користування інструментом та електронагрівальними приладами
- недотримання вимог нормативних документів
-
СИСТЕМА ПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ ЦЕ
- комплекс методів, заходів та засобів, направлених на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей та матеріальних цінностей
- комплекс методів спрямований на оптимізацію пожежовибухонебезпечності об’єкту і засобів пожежогасіння
-
ВКАЖІТЬ ПЕРВИННІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ
- соціальні
- фізіологічні
- престижні
- екзистенціональні (безпека, стабільність в суспільстві, впевненість в майбутньому)
- духовні
-
ЗДОРОВ’Я - ЦЕ СТАН, ЯКИЙ ПОВ’ЯЗАНИЙ З
- властивостями організму
- станом психічної сфери людини
- станом духовної сфери людини
- системою «людина - навколишнє середовище»
-
ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВАЖКІСТЬ УРАЖЕННЯ ЛЮДИНИ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ
- сила струму
- час проходження його через організм людини
- рід струму (змінний чи постійний)
- шлях струму в організмі людини
- психічний стан потерпілого
-
ЧЕРЕЗ ЯКИЙ АНАЛІЗАТОР ЛЮДИНА СПРИЙМАЄ НАЙБІЛЬШИЙ ОБ’ЄМ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОТОЧУЮЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ
- слуховий
- зоровий
- тактильний
- смаковий
-
ОЗОНОВИЙ ШАР АТМОСФЕРИ
- захищає планету (і людину включно) від ультрафіолетового випромінювання
- захищає планету (і людину включно) від інфрачервоного випромінювання
- захищає планету (і людину включно) від парникового ефекту
- захищає планету (і людину включно) від електромагнітних хвиль у діапазоні 760-380 нм
-
ДЖЕРЕЛА НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
- природні
- техногенні
- соціально-політичні
- комбіновані
- культурологічні
-
ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД ШУМУ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ
- навушники
- беруші
- звукозахисні шоломи
- захисні костюми з прогумованої тканини
- шумопоглинаючі покриття
- шумовідбиваючі перегородки, екрани
- будівельні конструкції з спеціальних шумопоглинючих матеріалів
-
РИЗИК ЦЕ
- коли людина збирається зробити щось небезпечне
- кількісна характеристика небезпеки
- якісна і кількісна характеристика небезпеки
- якісна характеристика небезпеки
- ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості
-
ВІДМІТЬТЕ ФАКТОР, ЩО НАЙБІЛЬШЕ ВПЛИВАЄ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
- стан довкілля
- спосіб життя
- стан медичного обслуговування
- спадковість
-
НАЗВІТЬ, ЯКИМ ШЛЯХОМ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ВІЛ ВІД ОДНІЄЇ ЛЮДИНИ ДО ІНШОЇ
- проколювання вух, нанесення татуювання
- користування однією зубною щіткою з ВІЛ-інфікованим
- статевий контакт з ВІЛ-інфікованим
- користування одним і тим самим посудом з ВІЛ-інфікованим
-
ВИ БУДЕТЕ ЗНАХОДИТИСЬ У ЗАСУШЛИВІЙ МІСЦЕВОСТІ НЕ МЕНШЕ ДВОХ ДІБ, З СОБОЮ Є ОДНА ФЛЯГА З ВОДОЮ, ЯК СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ ВОДУ
- пити одноразово приблизно по чашці у день
- одноразово загасити спрагу половиною вмісту фляги
- полоскати рота водою тільки при дуже сильній спразі, проковтнувши більше 1-2 ковтків
- пити частково по одному ковтку
-
ЯКІ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ МОЖНА ВІДНЕСТИ ДО КАТАСТРОФ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ
- зміни біосфери в результаті господарчої діяльності
- соціальні і національні конфлікти
- зливи, повені, селі
- землетруси, зсуви, виверження вулканів
- аварії на енергетичних об’єктах
-
СТИХІЙНЕ ЛИХО ЦЕ
- природні явища, які носять надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, знищення матеріальних цінностей
- великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного і рослинного світу, змінюючи умови середовища існування
- небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території, або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд тощо чи завдає шкоди довкіллю
-
КАТАКЛІЗМ ЦЕ
- регіональна надзвичайна ситуація
- глобальна надзвичайна ситуація
- синонім аварії
-
АВАРІЯ ЦЕ
- природні явища, які носять надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, знищення матеріальних цінностей
- великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування
- небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд тощо чи завдає шкоди довкіллю
-
СМЕРТЕЛЬНА ОДНОКРАТНА ДОЗА ДЛЯ ОПРОМІНЕННЯ ЛЮДИНИ СТАНОВИТЬ
- 150 Р
- 50 Р
- 100 Р
- 500 Р
- 280 Р
-
ЛЮДИ ЯКОГО ВІКУ НАЙБІЛЬШ УРАЗЛИВІ ДО РАДІАЦІЇ
- немовлята
- люди похилого віку
- люди середнього віку
-
ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ НАРКОТИЧНОГО СП’ЯНІННЯ
- короткочасне порушення мислення
- порушення координації, чіткості й послідовності рухів
- невпевнена хода
-
ПЕРЕЛІЧІТЬ КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ
- природно-техногенні (кислотні дощі, землетруси, селі та ін.)
- природно-соціальні (наркоманія, епідемії інфекційних захворювань та ін.)
- соціально-техногенні (професійні захворювання, деструктивний вплив засобів масової інформації та ін.)