Волинський національний університет імені Лесі Українки

Тест ::: 102 Хімія / Хімія

Тема :: Фізична хімія

1. ДЛЯ ЯКОЇ РЕЧОВИНИ ЕНТАЛЬПІЯ УТВОРЕННЯ НЕ ДОРІВНЮЄ НУЛЮ
   • O₂(г)
   • N₂(г)
   • H₂(г)
   • I₂(г)
2. ДО ЯКОГО ТИПУ ВІДНОСИТЬСЯ ЕЛЕКТРОД, СКЛАДЕНИЙ ЗА СХЕМОЮ
   • до електродів II роду
   • до електродів I роду
   • до окисно-відновних електродів
   • до амальгамних електродів
3. ЕНТАЛЬПІЯ УТВОРЕННЯ ЗА СТАНДАРТНИХ УМОВ І 298 К НЕ ДОРІВНЮЄ НУЛЮ ДЛЯ КОЖНОЇ РЕЧОВИН ЛИШЕ В ТАКІЙ ПАРІ
   • H₂(г), Cl₂( г)
   • Sn (кр), Sb (кр)
   • S₂(г), O₃(г)
4. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ЕЛЕКТРОД, СКЛАДЕНИЙ ЗА СХЕМОЮ
   • окисно-відновний
   • електрод I роду
   • електродів IІ роду
   • газовий
5. В ОСНОВІ РОБОТИ ЕЛЕМЕНТА ЯКОБІ-ДАНІЕЛЯ ЛЕЖИТЬ РЕАКЦІЯ
   • 
   • 
   • 
   • 
6. СХЕМА ЕЛЕМЕНТА ВЕСТОНА ЗОБРАЖЕНА ПРАВИЛЬНО У ВАРІАНТІ
   • 
   • 
   • 
   • 
7. ЯКЕ ІЗ ПРИВЕДЕНИХ РІВНЯНЬ Є РІВНЯННЯМ КЛАУЗІУСА-КЛАПЕЙРОНА
   • 
   • 
   • 
   • 
8. ОБЕРІТЬ, НЕ ПРОВОДЯЧИ РОЗРАХУНКІВ, ЗНАЧЕННЯ ЕРС ЯКОГО ГАЛЬВАНІЧНОГО ЕЛЕМЕНТА Є НАЙБІЛЬШИМ
   • 
   • 
   • 
   • 
9. ОБЕРІТЬ РІВНЯННЯ, ЯКЕ ВИРАЖАЄ ЕВТЕКТИЧНУ РІВНОВАГУ
   • 
   • 
   • 
   • 
10. ОБЕРІТЬ РІВНЯННЯ, ЯКЕ ВИРАЖАЄ ПЕРИТЕКТИЧНУ РІВНОВАГУ
    • 
    • 
    • 
    • 
11. ЯВИЩЕ, КОЛИ ВЕЛИЧИНИ ПОТЕНЦІАЛІВ ОБОХ ЕЛЕКТРОДІВ ВІДХИЛЯЮТЬСЯ ВІД РІВНОВАЖНИХ ЗНАЧЕНЬ – ЦЕ
    • поляризація електродів
    • окиснення електродів
    • гідроліз
    • електроліз
12. МАТЕМАТИЧНИМ ВИРАЗОМ РІВНЯННЯ ВАНТ-ГОФФА ДЛЯ ОСМОТИЧНОГО ТИСКУ Є
    • 
    • 
    • 
    • 
13. ЯКА З ПЕРЕНАПРУГ ВИНИКАЄ ПІД ЧАС ЗМІНИ ПОТЕНЦІАЛУ ЕЛЕКТРОДА, КОЛИ ЛІМІТУЮЧОЮ СТАДІЄЮ Є ХІМІЧНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ
    • хімічна
    • концентраційна
    • електродна
    • дифузійна
14. ЕЛЕКТРОДНУ ПОЛЯРИЗАЦІЮ В УМОВАХ, КОЛИ ЛІМІТУЮЧОЮ СТАДІЄЮ Є МАСОПЕРЕНЕСЕННЯ, НАЗИВАЮТЬ
    • концентраційною поляризацією
    • електрохімічною поляризацією
    • хімічною поляризацією
    • фізичною поляризацією
15. ЕЛЕКТРОДНУ ПОЛЯРИЗАЦІЮ В УМОВАХ, КОЛИ ЛІМІТУЮЧОЮ СТАДІЄЮ Є САМА ЕЛЕКТРОДНА РЕАКЦІЯ, НАЗИВАЮТЬ
    • електрохімічною поляризацією
    • концентраційною поляризацією
    • фізичною поляризацією
    • хімічною поляризацією
16. ЗГІДНО З ПЕРШИМ НАБЛИЖЕННЯМ УЛІХА ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА ФОРМУЛОЮ
    • 
    • 
    • 
    • 
17. ЗГІДНО З МЕТОДОМ ПРИВЕДЕНИХ ЕНЕРГІЙ ҐІББСА КОНСТАНТА РІВНОВАГИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА ФОРМУЛОЮ
    • 
    • 
    • 
    • 
18. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ , ЯКИЙ ВРАХОВУЄ СТЕПЕНЕВУ ТЕМПЕРАТУРНУ ЗАЛЕЖНІСТЬ ТЕПЛОЄМНОСТІ, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • методом Тьомкіна-Шварцмана;
    • першим наближенням Уліха;
    • другим наближенням Уліха;
    • методом приведених енергій Ґіббса.
19. ЗВ’ЯЗОК МІЖ КОНСТАНТАМИ РІВНОВАГИ ЗА РІЗНИХ ТЕМПЕРАТУР І РЕАКЦІЇ ВИРАЖАЄТЬСЯ РІВНЯННЯМ
    • 
    • 
    • 
    • 
20. РІВНЯННЯ ІЗОТЕРМИ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ ВАНТ-ГОФФА МАЄ ВИГЛЯД
    • 
    • 
    • 
    • 
21. СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ КОНСТАНТАМИ І МАЄ ВИГЛЯД
    • 
    • 
    • 
    • 
22. ЯКЩО > 0, ТО ЗБІЛЬШЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ
    • призводить до зростання константи хімічної рівноваги
    • призводить до зменшення константи хімічної рівноваги
    • не впливає на значення константи хімічної рівноваги
    • призводить до зменшення константи швидкості прямої реакції
23. МАТЕМАТИЧНИМ ВИРАЗОМ КОНЦЕНТРАЦІЙНОЇ КОНСТАНТИ ХІМІЧНОЇ РІВНОВАГИ ДЛЯ ІДЕАЛЬНИХ РОЗЧИНІВ ДЛЯ РЕАКЦІЇ а А + b B Û с С + d D Є ФОРМУЛА
    • 
    • 
    • 
    • 
24. ЯКА ФОРМУЛА Є МАТЕМАТИЧНИМ ВИРАЗОМ СТАНДАРТНОЇ КОНСТАНТИ РІВНОВАГИ ДЛЯ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ а А + b B Û с С + d D
    • 
    • 
    • 
    • 
25. МАТЕМАТИЧНИМ ВИРАЗОМ ТЕРМОДИНАМІЧНОЇ КОНСТАНТИ ХІМІЧНОЇ РІВНОВАГИ ДЛЯ РЕАЛЬНИХ РОЗЧИНІВ ДЛЯ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ а А + b B Û с С + d D Є ФОРМУЛА
    • 
    • 
    • 
    • 
26. ЯКЕ РІВНЯННЯ Є МАТЕМАТИЧНИМ ВИРАЗОМ ПРАВИЛА ФАЗ ҐІББСА ДЛЯ ДВОКОМПОНЕНТНОЇ СИСТЕМИ, ЯКЩО p=const І T=const?
    • с + ф = 2
    • с + ф = 3
    • с + ф = к + 1
    • с + ф = 4
27. МАТЕМАТИЧНИЙ ЗАПИС ПЕРШОГО ЗАКОНУ ТЕРМОДИНАМІКИ
    • 
    • 
    • 
28. ПРИСТРОЇ, В ЯКИХ ЕНЕРГІЯ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ В ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ – ЦЕ
    • хімічні джерела струму
    • фізичні джерела струму
    • природні джерела струму
    • сонячні джерела струму
29. ЕЛЕМЕНТИ БАГАТОРАЗОВОГО ВИКОРИСТАННЯ, В ОСНОВУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЯКИХ ПОКЛАДЕНО ОБОРОТНІ ЕЛКТРОХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ НАЛЕЖАТЬ ДО
    • вторинних ХДС
    • первинних ХДС
    • паливних елементів
    • третинних ХДС
30. ХІМІЧНІ ДЖЕРЕЛА СТРУМУ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ, ПІД ЧАС РОБОТИ ЯКИХ ПОСТІЙНО ПОДАЮТЬСЯ РЕАГЕНТИ І, ВІДПОВІДНО, ВІДВОДЯТЬСЯ ПРОДУКТИ РЕАКЦІЇ – ЦЕ
    • паливні елементи
    • первинні ХДС
    • вторинні ХДС
    • акумулятори
31. МІРОЮ ШВИДКОСТІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ Є
    • густина струму
    • енергія активації
    • електродний потенціал
    • площа електродів
32. ЯК ФОРМУЛЮЄТЬСЯ I-ИЙ ЗАКОН КОНОВАЛОВА
    • пара порівняно з рідиною збагачена більш летким компонентом, тобто компонентом, додавання якого до системи збільшує її загальний тиск
    • пара порівняно з рідиною збагачена більш летким компонентом, тобто компонентом, додавання якого до системи зменшує її загальний тиск
    • пара порівняно з рідиною збагачена менш летким компонентом, тобто компонентом, додавання якого до системи збільшує її загальний тиск
    • пара порівняно з рідиною збагачена менш летким компонентом, тобто компонентом, додавання якого до системи зменшує її загальний тиск
33. КОЛІГАТИВНІ – ЦЕ ТАКІ ВЛАСТИВОСТІ РОЗЧИНІВ, ЯКІ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД
    • кількості частинок розчиненої речовини
    • природи розчиненої речовини
    • агрегатного стану розчиненої речовини
    • природи розчинника
34. КРІОСКОПІЧНА ТА ЕБУЛІОСКОПІЧНА СТАЛІ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД
    • природи розчинника
    • концентрації розчину
    • природи розчиненої речовини
    • температури навколишнього середовища
35. ІДЕАЛЬНИМ НАЗИВАЄТЬСЯ РОЗЧИН ПРИ ЗМІШУВАННІ КОМПОНЕНТІВ ЯКОГО
    • не спостерігається виділення чи поглинання теплоти і не змінюється об’єм, тоді як зміна ентропії є такою ж, як і при змішуванні ідеальних газів
    • спостерігається тепловиділення і змінюється об’єм, зміна ентропії є такою ж, як і при змішуванні ідеальних газів
    • спостерігається зміна об’єму, тоді як ентропія залишається незмінною та відсутнє тепловиділення чи теплопоглинання
    • не спостерігається виділення чи поглинання теплоти і не змінюється об’єм та ентропія
36. ГРАНИЧНО РОЗБАВЛЕНИМ НАЗИВАЄТЬСЯ РОЗЧИН
    • в якому розчинник підкоряється закону Рауля, а розчинена речовина – закону Генрі
    • усі компоненти якого підпорядковуються закону Генрі
    • усі компоненти якого підпорядковуються закону Рауля
    • при змішуванні компонентів якого спостерігається виділення чи поглинання теплоти і змінюється об’єм та ентропія
37. ПАРЦІАЛЬНА МОЛЬНА ВЕЛИЧИНА ОКРЕМОГО КОМПОНЕНТА В РОЗЧИНІ Є ЧАСТИННОЮ ПОХІДНОЮ ВІД
    • будь-якої екстенсивної властивості розчину за кількістю цього компонента за умови постійності кількостей всіх інших компонентів, тиску і температури
    • будь-якого термодинамічного потенціалу за кількістю цього компонента за умови постійності кількостей всіх інших компонентів, тиску і температури
    • будь-якої інтенсивної властивості розчину за кількістю цього компонента за умови постійності кількостей всіх інших компонентів, тиску і температури
    • будь-якої екстенсивної властивості розчину за кількістю цього компонента за умови постійності кількостей всіх інших компонентів, об’єму і ентропії
38. ХІМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОКРЕМОГО КОМПОНЕНТА В РОЗЧИНІ Є ЧАСТИННОЮ ПОХІДНОЮ ВІД
    • будь-якого термодинамічного потенціалу за кількістю окремого компонента за постійності кількостей всіх інших компонентів та природних змінних потенціалу
    • будь-якого термодинамічного потенціалу за кількістю цього компонента за постійності кількостей всіх інших компонентів, тиску і температури
    • будь-якого термодинамічного потенціалу за кількістю цього компонента за постійності кількостей всіх інших компонентів, тиску і ентропії
    • від будь-якої інтенсивної властивості розчину за кількістю цього компонента за постійності кількостей всіх інших компонентів, тиску і температури
39. ПРАВИЛО ФАЗ ҐІББСА ДЛЯ ОДНОКОМПОНЕНТНОЇ СИСТЕМИ ВИРАЖАЄТЬСЯ РІВНЯННЯМ
    • С + Ф = 3
    • С + Ф = 2
    • С + Ф = К + 1
    • С + Ф = 4
40. ЯКЩО p=const, ТО МАТЕМАТИЧНИМ ВИРАЗОМ ПРАВИЛА ФАЗ ҐІББСА ДЛЯ ДВОКОМПОНЕНТНОЇ СИСТЕМИ Є РІВНЯННЯ
    • С + Ф = 3
    • С + Ф = К
    • С + Ф = К + 2
    • С + Ф = 4
41. ГЕОМЕТРИЧНИМ ОБРАЗОМ ОБЛАСТІ СПІВІСНУВАННЯ ТРЬОХ ФАЗ НА ФАЗОВІЙ ДІАГРАМІ ТИПУ ВОДИ Є
    • точка
    • лінія
    • поле
    • елемент простору
42. КІНЕТИЧНОЮ КРИВОЮ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • залежність концентрації реагуючої речовини від часу
    • залежність тиску від температури за постійного об’єму
    • залежність константи швидкості від температури
    • залежність температури від часу
43. ХІМІЧНА КІНЕТИКА – ЦЕ
    • розділ фізичної хімії, що вивчає швидкості хімічних реакцій та механізм їх перебігу
    • наука, що вивчає взаємні переходи теплоти і роботи в рівноважних системах
    • наука про речовини, їх структуру та взаємоперетворення
    • розділ фізичної хімії, що вивчає явища, які відбуваються на межі розділу фаз
44. КІНЕТИЧНИМ РІВНЯННЯМ НАЗИВАЮТЬ
    • рівняння, що характеризує залежність швидкості хімічної реакції від концентрації вихідних речовин
    • запис хімічної реакції з вказаним тепловим ефектом на 1 моль вихідного реагента або продукту реакції
    • рівняння хімічної реакції, що відбувається лише в одному напрямку
    • послідовність стадій, через які перебігає складна хімічна реакція
45. КОНСТАНТА ШВИДКОСТІ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ – ЦЕ
    • величина, що чисельно дорівнює швидкості хімічної реакції, коли концентрації реагуючих речовин однакові і є одномолярними
    • величина, що не залежить від температури, але прямо пропорційна концентраціям реагуючих речовин
    • величина, яка визначається концентраціями реагуючих речовин та залежить від температури
    • величина, що за постійної температури прямо пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин у степенях, що дорівнюють стехіометричним коефіцієнтам
46. НА ВЕЛИЧИНУ КОНСТАНТИ ШВИДКОСТІ НЕ ВПЛИВАЮТЬ
    • концентрація реагуючих речовин
    • природа реагуючих речовин
    • температура
    • всі перелічені фактори
47. ПРОСТИМИ НАЗИВАЮТЬ РЕАКЦІЇ
    • в котрих багаторазово повторюється один і той самий елементарний акт перетворення
    • які відбуваються в декілька стадій
    • які одночасно відбуваються в двох протилежних напрямках
    • прискорення яких досягається за рахунок кінцевих або проміжних продуктів реакції
48. МОЛЕКУЛЯРНІСТЮ ПРОСТОЇ РЕАКЦІЇ НАЗИВАЮТЬ
    • найменше число частинок, яке достатнє для того щоб відбулося елементарне хімічне перетворення
    • показник степеня біля концентрації в кінетичному рівнянні однієї з вихідних речовин, що бере участь в реакції
    • похідну від концентрації речовини по часу
    • величину константи швидкості реакції
49. ОКРЕМИМ КІНЕТИЧНИМ ПОРЯДКОМ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ НАЗИВАЮТЬ
    • показник степеня біля концентрації однієї з вихідних речовин в основному кінетичному рівнянні
    • cуму показників степенів біля концентрацій всіх вихідних речовин в кінетичному рівнянні
    • молекулярність реакції
    • суму всіх стехіометричних коефіцієнтів у рівнянні реакції
50. ЗАГАЛЬНИМ КІНЕТИЧНИМ ПОРЯДКОМ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ НАЗИВАЮТЬ
    • суму показників степенів біля концентрацій всіх вихідних речовин в основному кінетичному рівнянні
    • суму стехіометричних коефіцієнтів у хімічному рівнянні біля продуктів реакції
    • показник степеня біля концентрації однієї із вихідних речовин в основному кінетичному рівнянні
    • суму усіх стехіометричних коефіцієнтів у хімічному рівнянні
51. ЯКІ З ПЕРЕЛІЧЕНИХ ТВЕРДЖЕНЬ Є ПРАВИЛЬНИМИ
    • порядок реакції може бути нульовим, цілочисельним або дробовим
    • реакціями нульового порядку називають такі реакції, у яких швидкість хімічної реакції не залежить від концентрації реагуючих речовин
    • молекулярність і порядок реакції не співпадають для простих реакцій
52. РЕАКЦІЯ ОМИЛЕННЯ ЕСТЕРУ БУДЕ РЕАКЦІЄЮ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ
    • за великої кількості води
    • незалежно від кількості води
    • за співмірних кількостей речовини води і естеру
    • за незначної кількості води
53. ВІД’ЄМНЕ ЗНАЧЕННЯ СТАНДАРТНОГО ЕЛЕКТРОДНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОКИСНО-ВІДНОВНОЇ СИСТЕМИ СВІДЧИТЬ
    • про здатність системи віддавати електрони
    • про її стійкість у розчині
    • про здатність системи легко приєднувати електрони
54. ДЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВИМІРЮВАННЯ ЕРС ГАЛЬВАНІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ МЕТОД
    • компенсації
    • стандартів
    • кондуктометрії
    • фотометрії
55. У ГАЛЬВАНІЧНИХ КОЛАХ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ рН ЯК ІНДИКАТОРНИЙ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ … ЕЛЕКТРОД
    • хінгідронний
    • каломельний
    • амальгамний
    • хлорсрібний
56. ЯКИЙ ВИД КАТАЛІЗУ МАЄ МІСЦЕ, ЯКЩО КАТАЛІЗАТОРАМИ Є ЙОНИ ОН^-
    • специфічний основний
    • ферментативний
    • загальний основний
    • загальний кислотний
    • специфічний кислотний
57. В ЕЛЕКТРОФІЛЬНОМУ КАТАЛІЗІ КАТАЛІЗАТОРАМИ Є
    • основи Шиффа
    • кислоти Льюїса
    • основи Льюїса
    • кислоти Бренстеда
    • основи Бренстеда
58. ТЕПЛОЄМНІСТЮ ТІЛА НАЗИВАЄТЬСЯ
    • кількість тепла, яку треба затратити для того, щоб нагріти тіло на 1°С за умови відсутності корисної роботи
    • кількість тепла , яку треба затратити на охолодження тіла
    • кількість тепла, яку треба затратити для того, щоб нагріти тіло на 1°С за умови виконання корисної роботи
59. ОБЕРІТЬ ФОРМУЛЮВАННЯ ПЕРШОГО ЗАКОНУ ТЕРМОДИНАМІКИ
    • кількість тепла, яку отримує система від навколишнього середовища, витрачається на зміну її внутрішньої енергії і на виконання нею корисної роботи
    • теплота не може самочинно переходити від менш гарячого тіла до більш гарячого
    • самочинні процеси супроводжуються зменшенням теплової енергії або теплорозсіянням
60. ОБЕРІТЬ ФОРМУЛЮВАННЯ ДРУГОГО ЗАКОНУ ТЕРМОДИНАМІКИ
    • здійснення вічного двигуна другого роду неможливе тому, що неможливо створити таку періодично діючу машину, яка б перетворювала всю теплоту в роботу, тобто без передачі частини теплоти холодильнику
    • енергія не виникає з нічого і не зникає безслідно
    • кількість тепла, яку отримує система від навколишнього середовища, витрачається на зміну її внутрішньої енергії і на виконання нею корисної роботи

 

Тема :: Неорганічна хімія

61. ПІД ЧАС ГОРІННЯ У КИСНІ ХРОМ УТВОРЮЄ СПОЛУКУ:
    • Cr₂O₃
    • CrO
    • CrO₂
    • CrO₃
62. ОБЕРІТЬ НАБІР РЕАКТИВІВ, З ДОПОМОГОЮ ЯКОГО МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ЯКІСНИЙ СКЛАД АМОНІЙ БРОМІДУ:
    • NaOH i AgNO₃
    • KOH i NaNO₃
    • AgNO₃ i K₂SO₄
    • AgNO₃ i Na₂CO₃
63. КОТРИЙ ІЗ НІТРОҐЕН ОКСИДІВ ПРИ РОЗЧИНЕННІ У ВОДІ ДАЄ ЛИШЕ НІТРИТНУ КИСЛОТУ?
    • N₂O₃
    • N₂O₅
    • NO₂
    • NO
64. У РЕЗУЛЬТАТІ ТЕРМІЧНОГО РОЗКЛАДУ КОТРОЇ З СОЛЕЙ МОЖНА ДОБУТИ КИСЕНЬ В ЛАБОРАТОРІЇ?
    • KClO₃
    • K₂SO₄
    • K₂СO₃
65. ЯКИЙ ОБ’ЄМ У ЛIТРАХ (Н.У.) ЗАЙМУТЬ 1,505 × 10²³ МОЛЕКУЛ КИСНЮ?
    • 5,6 л
    • 2,8 л
    • 28 л
    • 11,2 л
66. ЧИМ ПОЯСНЮЄТЬСЯ ЗРОСТАННЯ СТІЙКОСТІ ТА ЗМЕНШЕННЯ ОКИСНОЇ ЗДАТНОСТІ КИСЛОТ У РЯДУ HClO → HClO₂ → HClO₃ → HClO₄?
    • зростанням кількості електронів Хлору, що беруть участь у зв'язку з Оксигеном
    • зростанням відстані між атомами Оксигену та Хлору
    • зменшенням кількості електронів Хлору, що беруть участь у зв'язку з Оксигеном
    • зменшенням енергії зв’язку між атомами Хлору та Оксигену
67. ХIМIЧНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПРИ ДОБУВАННI КИСНЮ З:
    • бертолетової солі
    • води
    • повітря
68. ХIМIЧНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПРИ ОТРИМАННІ АЗОТУ З:
    • амонiаку
    • амоній біхромату
    • повітря
69. ОДИН ЛІТР ЯКОГО ГАЗУ МАЄ БІЛЬШУ МАСУ ЗА ОДНАКОВИХ УМОВ:
    • сульфур (IV) оксид
    • амоніак
    • карбон (ІІ) оксид
70. ОБЕРІТЬ МАСУ В ГРАМАХ 112 МЛ ЧАДНОГО ГАЗУ (CO) ЗА Н.У.:
    • 0,14 г
    • 0,28 г
    • 1,4 г
71. ДЛЯ РЕЧОВИН, ЯКІ КРИСТАЛІЗУЮТЬСЯ В МОЛЕКУЛЯРНИХ ҐРАТКАХ, ХАРАКТЕРНІ:
    • низькі температури плавлення
    • електропровідність
    • висока твердість
72. ДЛЯ МЕТАЛІЧНИХ ҐРАТОК ХАРАКТЕРНА НАЯВНІСТЬ:
    • усуспільнених електронів
    • позитивно заряджених іонів у вузлах
    • локалізації електронів
73. ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ СПОЛУК Р-ЕЛЕМЕНТІВ 5-Ї ГРУПИ З ГІДРОГЕНОМ ІЗ ЗРОСТАННЯМ ПОРЯДКОВОГО НОМЕРА:
    • зменшуються
    • не змінюються
    • слабо зростають
74. У РЯДУ КИСЛОТ HClO - HBrO - HIO ВЕЛИЧИНА КОНСТАНТИ ДИСОЦІАЦІЇ ЗМЕНШУЄТЬСЯ. ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО СИЛА КИСЛОТ:
    • зменшується
    • зростає
    • не змінюється
75. МАСОВА ЧАСТКА У ВІДСОТКАХ ФОСФОРУ У КАЛЬЦІЙ ОРТОФОСФАТІ СТАНОВИТЬ:
    • 20 %
    • 30 %
    • 45 %
    • 10 %
76. ПРИ СПАЛЮВАННІ 9,6 Г СІРКИ УТВОРЮЄТЬСЯ ГАЗ, ОБ’ЄМ ЯКОГО ЗА Н.У. СТАНОВИТЬ:
    • 6,72 л
    • 9,6 л
    • 44,8 л
    • 22,4 л
77. КОТРА З ПЕРЕРАХОВАНИХ ПРОСТИХ РЕЧОВИН ВЗАЄМОДІЄ З ВОДОЮ: а) ХЛОР; б) АЗОТ; в) СІРКА; г) КИСЕНЬ:
    • хлор
    • азот
    • сірка
    • кисень
78. КОТРА З ПЕРЕРАХОВАНИХ ПРОСТИХ РЕЧОВИН ВЗАЄМОДІЄ З ХЛОРИДНОЮ КИСЛОТОЮ: а) ЦИНК; б) АЗОТ; в) СІРКА; г) КИСЕНЬ:
    • цинк
    • азот
    • сірка
    • кисень
79. КОТРИЙ З ОКСИДIВ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ДОБУВАННЯ КИСНЮ В ЛАБОРАТОРIЇ: а) HgO; б) CdO; в) MgO:
    • HgO
    • CdO
    • MgO
80. ВЛАСТИВІСТЬ АТОМІВ ОДНОГО ЕЛЕМЕНТА ВІДТЯГУВАТИ НА СЕБЕ СПІЛЬНІ ЕЛЕКТРОННІ ПАРИ ВІД ІНШОГО ЕЛЕМЕНТА НАЗИВАЮТЬ:
    • електронегативністю
    • полярністю
    • дисперсністю
    • амфотерністю
81. ХІМІЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК ЗА ДОПОМОГОЮ СПІЛЬНИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПАР НАЗИВАЄТЬСЯ:
    • ковалентним
    • іонним
    • металічним
    • водневим
82. У ТРЕТЬОМУ ПЕРІОДІ ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ РОЗМІЩЕНІ:
    • s-елементи і p-елементи
    • p-елементи і d-елементи
    • s-елементи і d-елементи
    • s-елементи, p-елементи і d-елементи
83. У ЧЕТВЕРТОМУ ПЕРІОДІ ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ РОЗМІЩЕНІ:
    • s-, p- i d-елементи
    • s-елементи
    • d-елементи
    • s- i p-елементи
84. У ДРУГОМУ ПЕРІОДІ ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ РОЗМІЩЕНІ:
    • s- i p-елементи
    • s-елементи
    • s-, p- i d-елементи
    • p- i d-елементи
85. ПОРЯДКОВИЙ НОМЕР ЕЛЕМЕНТА В ПЕРІОДИЧНІЙ СИСТЕМІ МОЖНА ОБЧИСЛИТИ ЯК:
    • різницю масового числа і кількості нейтронів
    • суму масового числа і кількості протонів
    • різницю масового числа і кількості протонів
    • суму масового числа і кількості нейтронів
86. ВЕЛИЧИНУ ЗАРЯДУ ЯДРА АТОМА МОЖНА ОБЧИСЛИТИ ЯК:
    • різницю масового числа і кількості нейтронів
    • суму кількостей протонів і нейтронів
    • суму кількостей нейтронів і масового числа
    • різницю кількостей протонів і нейтронів
87. ГОЛОВНОЮ ОЗНАКОЮ ХІМІЧНОГО ЕЛЕМЕНТА Є:
    • величина заряду ядра атома
    • масове число ядра атома
    • кількість нейтронів у ядрі атома
    • всі відповіді неправильні
88. КІЛЬКІСТЬ ЕЛЕКТРОНІВ У АТОМІ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:
    • кількістю протонів у ядрі атома
    • кількістю нейтронів у ядрі атома
    • масовим числом ядра атома
    • всі відповіді правильні
89. У ПІДГРУПУ ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ОБ’ЄДНУЮТЬСЯ ЕЛЕМЕНТИ, ЯКІ МАЮТЬ:
    • подібні хімічні властивості
    • близькі значення атомних мас
    • близькі значення порядкових номерів
    • всі відповіді правильні
90. В ОДИН ПЕРІОД ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ОБ’ЄДНУЮТЬСЯ ЕЛЕМЕНТИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ЗАКОНОМІРНОЮ ЗМІНОЮ:
    • кількості протонів у ядрі атома
    • забарвлення відповідної простої сполуки
    • поширеності у земній корі
91. ЕЛЕМЕНТИ МАЛИХ ПЕРІОДІВ ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ЗАКОНОМІРНОЮ ЗМІНОЮ ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ:
    • від металічних до неметалічних
    • від неметалічних до металічних
    • властивості елементів не змінюються
92. УТВОРЕННЯ РІЗНИХ РЕЧОВИН АТОМАМИ ОДНОГО ЕЛЕМЕНТА НАЗИВАЄТЬСЯ ЯВИЩЕМ:
    • алотропії
    • гомології
    • ізомерії
    • анізотропії
93. НОМЕР ГРУПИ ВІДПОВІДАЄ:
    • кількості електронів на зовнішньому енергетичному рівні в головних підгрупах
    • кількості електронів у атомі
    • відносній атомній масі
    • кількості електронів на зовнішньому енергетичному рівні в побічних підгрупах
94. ЕЛЕМЕНТИ ПОБІЧНИХ ПІДГРУП ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ УТВОРЮЮТЬ:
    • всі типи оксидів
    • основні оксиди
    • кислотні оксиди
    • амфотерні оксиди
95. НОМЕР ПЕРІОДУ ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ВІДПОВІДАЄ:
    • кількості енергетичних рівнів у атомі
    • кількості електронів на зовнішньому енергетичному рівні
    • кількості протонів у ядрі
    • кількості електронів у атомі
96. ДО КОТРОГО З АТОМІВ ЗМІЩЕНА СПІЛЬНА ЕЛЕКТРОННА ПАРА У СПОЛУЦІ НF:
    • до атома Флуору
    • до атома Гідроґену
    • не зміщена взагалі
97. У ЯКІЙ МАСІ ВОДИ СЛІД РОЗЧИНИТИ 71,8 Г НАТРІЙ ХЛОРИДУ, ЩОБ ОДЕРЖАТИ НАСИЧЕНИЙ ПРИ 20°С РОЗЧИН ЦІЄЇ СОЛІ, ЯКЩО РОЗЧИННІСТЬ ЇЇ У ВОДІ ПРИ 20°С СТАНОВИТЬ 35,9 Г:
    • у 200 г води
    • у 300 г води
    • у 100 г води
98. У ЯКІЙ МАСІ ВОДИ СЛІД РОЗЧИНИТИ 64,2 Г КАЛІЙ СУЛЬФАТУ, ЩОБ ОДЕРЖАТИ НАСИЧЕНИЙ ПРИ 80°С РОЗЧИН, ЯКЩО РОЗЧИННІСТЬ ПРИ 80°С СТАНОВИТЬ 21,4 Г СОЛІ НА 100 Г ВОДИ:
    • 300 г
    • 500 г
    • 250 г
99. СКIЛЬКИ ГРАМIВ ВОДИ НЕОБХIДНО ВЗЯТИ ДЛЯ РОЗЧИНЕННЯ 140 Г КАЛIЙ НIТРАТУ ПРИ 15°С, ЯКЩО ЙОГО РОЗЧИННIСТЬ ПРИ ЦIЙ ТЕМПЕРАТУРI СТАНОВИТЬ 25 Г НА 100 Г РОЗЧИННИКА:
    • 560 г
    • 650 г
    • 580 г
100. СКІЛЬКИ ГРАМІВ КАЛІЙ СУЛЬФАТУ РОЗЧИНИТЬСЯ В 50 Г ВОДИ ПРИ 45°С, ЯКЩО ЙОГО РОЗЧИННІСТЬ ПРИ ЦІЙ ТЕМПЕРАТУРІ СКЛАДАЄ 25 Г НА 100 Г РОЗЧИННИКА:
     • 12,5 г
     • 25,0 г
     • 6,25 г
101. РОЗЧИННІСТЬ КАЛІЙ НІТРАТУ ПРИ 15°С СТАНОВИТЬ 25 Г У 100 Г ВОДИ. СКІЛЬКИ ГРАМІВ ЦІЄЇ СОЛІ МОЖНА РОЗЧИНИТИ ПРИ 15°С У 560 Г ВОДИ:
     • 140 г
     • 120 г
     • 160 г
102. РОЗЧИННІСТЬ НАТРІЙ НІТРАТУ ПРИ 10°С СТАНОВИТЬ 80,5 Г У 100 Г ВОДИ. СКIЛЬКИ ГРАМIВ ЦIЄЇ СОЛI МОЖНА РОЗЧИНИТИ ПРИ 10°С У 250 Г ВОДИ:
     • 201,25 г
     • 100,65 г
     • 402,5 г
103. РОЗЧИННІСТЬ НАТРІЙ ХЛОРИДУ У ВОДІ ПРИ 10°С СТАНОВИТЬ 35,72 Г НА 100 Г РОЗЧИННИКА. СКІЛЬКИ ГРАМІВ ЦІЄЇ СОЛІ МОЖНА РОЗЧИНИТИ ПРИ 10°С У 250 Г ВОДИ:
     • 89,3 г
     • 178,6 г
     • 44,65 г
104. СКIЛЬКИ МОЛІВ БРОМІД-ІОНIВ МIСТИТЬ РОЗЧИН, В ЯКОМУ РОЗЧИНЕНО 0,15 МОЛЬ КАЛЬЦІЙ БРОМІДУ? ВВАЖАТИ, ЩО ДИСОЦІАЦІЯ Є ПОВНОЮ:
     • 0,30
     • 0,45
     • 0,15
105. СКIЛЬКИ МОЛІВ ГІДРОКСИД-ІОНIВ МIСТИТЬ РОЗЧИН, В ЯКОМУ РОЗЧИНЕНО 0,9 МОЛЬ СТРОНЦІЙ ГІДРОКСИДУ? ВВАЖАТИ, ЩО ДИСОЦІАЦІЯ Є ПОВНОЮ:
     • 1,8
     • 0,9
     • 2,7
106. СКIЛЬКИ МОЛІВ НІТРАТ-ІОНIВ МIСТИТЬ РОЗЧИН, В ЯКОМУ РОЗЧИНЕНО 0,45 МОЛЬ ФЕРУМ (ІІІ) НІТРАТУ? ВВАЖАТИ, ЩО ДИСОЦІАЦІЯ Є ПОВНОЮ:
     • 1,35
     • 0,90
     • 1,80
107. СКIЛЬКИ МОЛІВ НІТРАТ-ІОНIВ МIСТИТЬ РОЗЧИН, В ЯКОМУ РОЗЧИНЕНО 0,3 МОЛЬ КАЛЬЦІЙ НІТРАТУ? ВВАЖАТИ, ЩО ДИСОЦІАЦІЯ Є ПОВНОЮ:
     • 0,6
     • 0,9
     • 0,3
108. СКIЛЬКИ МОЛІВ ГІДРОКСИД-ІОНIВ МIСТИТЬ РОЗЧИН, В ЯКОМУ РОЗЧИНЕНО 0,6 МОЛЬ БАРІЙ ГІДРОКСИДУ? ВВАЖАТИ, ЩО ДИСОЦІАЦІЯ Є ПОВНОЮ:
     • 1,2
     • 0,6
     • 2,4
109. ЯКА СІЛЬ УТВОРИТЬСЯ, ЯКЩО ЗМІШАТИ 1 ОБ’ЄМ СІРКОВОДНЮ З 2 ОБ’ЄМАМИ АМОНІАКУ? ОБЕРІТЬ ЇЇ ВІДНОСНУ МОЛЕКУЛЯРНУ МАСУ:
     • 68
     • 34
     • 69
110. СКIЛЬКИ ВИДIВ ІОНIВ УТВОРИТЬСЯ ПРИ СТУПЕНЕВIЙ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНІЙ ДИСОЦIАЦIЇ ГIДРОКСОКАЛЬЦІЙ ХЛОРИДУ?
     • 4
     • 3
     • 2
111. СКIЛЬКИ ВИДIВ ІОНIВ УТВОРИТЬСЯ ПРИ СТУПЕНЕВIЙ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНІЙ ДИСОЦIАЦIЇ НАТРІЙ ДИГІДРОҐЕНФОСФАТУ?
     • 5
     • 2
     • 4
112. СКIЛЬКИ ВИДIВ ІОНIВ УТВОРИТЬСЯ ПРИ СТУПЕНЕВIЙ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНІЙ ДИСОЦIАЦIЇ КАЛІЙ ГІДРОҐЕНСУЛЬФІДУ?
     • 4
     • 2
     • 3
113. СКIЛЬКИ ВИДIВ ІОНIВ УТВОРИТЬСЯ ПРИ СТУПЕНЕВIЙ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНІЙ ДИСОЦIАЦIЇ НАТРІЙ ГІДРОҐЕНФОСФАТУ?
     • 4
     • 3
     • 5
114. ГІДРИДАМИ НАЗИВАЮТЬ СПОЛУКИ ГІДРОГЕНУ З:
     • менш електронегативними елементами
     • неметалами
     • більш електронегативними елементами
     • елементами другого періоду
115. КИСЛОТНО-ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОКСИДІВ ОДНОГО І ТОГО Ж МЕТАЛУ ПРИ ЗРОСТАННІ ЙОГО СТУПЕНЯ ОКИСНЕННЯ ЗМІНЮЮТЬСЯ:
     • від основних через амфотерні до кислотних
     • від кислотних через амфотерні до основних
     • від амфотерних через кислотні до основних
     • від амфотерних через основні до кислотних
116. УСІ КИСЛОТИ В РЯДУ HCl - HBr - HI Є:
     • сильними
     • слабкими
     • середньої сили
     • однакової сили
117. АМФОТЕРНІ ОКСИДИ:
     • не реагують з водою
     • реагують з водою, утворюючи слабкі основи
     • реагують з водою, утворюючи слабкі кислоти
     • реагують з водою, утворюючи амфотерні гідроксиди
118. КИСЛОТНІ ОКСИДИ ВЗАЄМОДІЮТЬ З:
     • основами
     • кислотами
     • кислотними оксидами
119. ОСНOВНІ ОКСИДИ ВЗАЄМОДІЮТЬ З:
     • кислотами
     • основами
     • оснoвними оксидами
120. АМФОТЕРНІ ГІДРОКСИДИ РЕАГУЮТЬ З:
     • кислотами та лугами
     • солями
     • активними металами

 

Тема :: Органічна хімія

121. У 2,2,3-ТРИМЕТИЛПЕНТАНІ МІСТИТЬСЯ … ПЕРВИННИХ АТОМІВ КАРБОНУ
     • п’ять
     • один
     • три
     • чотири
122. РЕАКЦІЯ ПРИЛЄЖАЄВА ВІДНОСИТЬСЯ ДО РЕАКЦІЙ
     • окиснення
     • полімеризації
     • гідратації
     • гідрогалогенування
123. ВІДПОВІДНО ДО РОЗМІЩЕННЯ ПОДВІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ОДИН ВІДНОСНО ОДНОГО АЛКАДІЄНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА
     • кумульовані
     • ізольовані
     • спряжені
     • конденсовані
124. ОКСИКИСЛОТИ МОЖНА ОДЕРЖАТИ З КАРБОНІЛЬНИХ СПОЛУК ЗА ТАКИМИ РЕАКЦІЯМИ
     • ціаногідринний синтез
     • реакція Реформатського
     • окиснення
     • гідроліз
125. ЛАКТОНИ – ЦЕ
     • внутрішні циклічні естери гама оксикислот
     • внутрішні циклічні естери бета-оксикислот
     • міжмолекулярні циклічні естери альфа-оксикислот
     • естери гама-оксикислот і спиртів
126. ПРИ ВЗАЄМОДІЇ ТОЛУЕНУ З СУЛЬФАТНОЮ КИСЛОТОЮ УТВОРЮЄТЬСЯ
     • суміш о- і п-ізомерів
     • о-толуенсульфатна кислота
     • м-толуенсульфатна кислота
     • п-толуенсульфатна кислота
127. ПРИ НІТРУВАННІ ТОЛУЕНУ РОЗВЕДЕНОЮ НІТРАТНОЮ КИСЛОТОЮ УТВОРИТЬСЯ
     • фенілнітрометан
     • о-нітротолуен
     • м-нітротолуен
     • п-нітротолуен
128. ПРИ ВЗАЄМОДІЇ АНІЛІНУ З АЗОТИСТОЮ КИСЛОТОЮ УТВОРЮЄТЬСЯ
     • фенілдіазонійхлорид
     • N-нітрозоанілін
     • п-нітрозоанілін
129. альфа-АЛАНІН – ЦЕ
     • 2-амінопропанова кислота
     • альфа-амінопропіонова кислота
     • альфа-аміноізовалеріанова кислота
     • 3-амінопропанова кислота
130. ГЛІЦИН – ЦЕ
     • аміноетанова кислота
     • амінооцтова кислота
     • гліоксилова кислота
     • гідроксипропіонова кислота
131. ЦВІТЕР-ІОН – ЦЕ
     • біполярний іон
     • іон, в якому одночасно існують два протилежних заряди
     • іон із зарядом 2+
     • іон із зарядом 2–
132. ГАЛОГЕНОПОХІДНИМИ НАЗИВАЮТЬСЯ СПОЛУКИ, ЯКІ МІСТЯТЬ ЗВ’ЯЗОК КАРБОНУ З
     • галогеном
     • оксигеном
     • нітрогеном
     • фосфором
133. РЕАКЦІЯ ГІДРОГАЛОГЕНУВАННЯ ДЛЯ НЕНАСИЧЕНИХ ВУГЛЕВОДНІВ ПРОТІКАЄ
     • за правилом Марковнікова
     • проти правила Марковнікова
     • проти правила Зайцева
     • за правилом Зайцева
134. РЕАКЦІЄЮ ГІДРОГАЛОГЕНУВАННЯ АЛКЕНІВ ОДЕРЖУЮТЬ
     • галогеналкани
     • галогеналкени
     • ароматичні галогенопохідні
     • галогеноспирти
135. СИМВОЛ Е1 ОЗНАЧАЄ
     • мономолекулярне елімінування
     • мономолекулярне нуклеофільне заміщення
     • бімолекулярне нуклеофільне заміщення
     • бімолекулярне елімінування
136. ТРЬОХАТОМНИМ СПИРТСПИРТОМ Є
     • гліцерол
     • етиленгліколь
     • пропан-1-ол
     • бутан-2-ол
137. РЕАКЦІЄЮ КАРБОНІЛЮВАННЯ (ВВЕДЕННЯ ДО БУДЬ-ЯКОЇ МОЛЕКУЛИ КАРБОН (ІІ) ОКСИДУ) ОДЕРЖУЮТЬ СУМІШ СПИРТІВ, ЯКА НАЗИВАЄТЬСЯ
     • синтол
     • синсунол
     • синусол
     • синусолін
138. РЕАКЦІЄЮ ВЗАЄМОДІЇ СПИРТІВ З ЛУЖНИМИ МЕТАЛАМИ ТА АЛЮМІНІЄМ ОДЕРЖУЮТЬ
     • алкоголяти
     • алкоголі
     • аміни
     • нітрати
139. РЕАКЦІЯ ЕСТЕРИФІКАЦІЇ – ЦЕ
     • взаємодія спиртів з органічними або мінеральними кислотами
     • взаємодія спиртів з мінеральними кислотами
     • взаємодія спиртів з амінами
     • взаємодія спиртів з нітрогенвмісними органічними сполуками
140. ПРИ КРЕКІНГУ АЛКАНІВ ПРОТІКАЮТЬ РЕАКЦІЇ
     • циклізація
     • ізомеризація
     • розщеплення карбонових ланцюгів
     • хлорування
141. ДЛЯ НЕСИМЕТРИЧНИХ АЛКЕНІВ ПРИЄДНАННЯ ГАЛОГЕНВОДНІВ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА ПРАВИЛОМ
     • Марковнікова
     • Лєбєдєва
     • Зайцева
     • Меншуткіна
142. СТРУКТУРНА ІЗОМЕРІЯ АЛКАДІЄНІВ ЗУМОВЛЕНА
     • розгалуженням Карбонового ланцюга
     • положенням подвійних зв’язків
     • положенням потрійних зв’язків
     • неможлива для цих сполук
143. ФУНКЦІЯ ВУГЛЕВОДІВ В ОРГАНІЗМІ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО ВОНИ
     • є джерелом Карбону
     • забезпечують 70 % потреб організму в енергії
     • містять спадкову інформацію
     • є сильними отрутами
144. РИБОЗУ ВІДНОСЯТЬ ДО
     • альдоз
     • пентоз
     • кетоз
     • гексоз
145. ДО ДИСАХАРИДІВ ВІДНОСЯТЬ
     • крохмаль
     • сахарозу
     • глюкозу
     • диоксиацетон
146. В ПРИРОДІ ПІРАНОЗНЕ КІЛЬЦЕ МОЖЕ ЗНАХОДИТИСЬ У ФОРМІ
     • “крісла”
     • “ванни”
     • “твіст”
     • “літака”
147. ЗА СКЛАДОМ МОНОСАХАРИДНИХ ЗАЛИШКІВ ОЛІГОСАХАРИДИ ПОДІЛЯЮТЬ НА
     • гомоолігосахариди
     • гетероолігосахариди
     • відновлюючі
     • невідновлюючі
148. ФРУКТОЗУ ВІДНОСЯТЬ ДО
     • гексоз
     • тріоз
     • пентоз
     • тетроз
149. ДО СТРУКТУРНИХ ПОЛІСАХАРИДІВ ВІДНОСЯТЬ
     • целюлозу
     • сахарозу
     • глюкозу
     • глікоген
150. ДО РЕЗЕРВНИХ ПОЛІСАХАРИДІВ ВІДНОСЯТЬ
     • крохмаль
     • сахарозу
     • целюлозу
     • глюкозу
151. ЗАВДЯКИ ТОМУ, ЩО ЛІПІДИ МАЮТЬ ГІДРОФОБНУ ТА ГІДРОФІЛЬНУ ЧАСТИНИ ВОНИ
     • можуть утворювати біліпідні шари
     • можуть утворювати триліпідні шари
     • є сильними отрутами
     • транспортують кисень
152. ЗАХИСНА ФУНКЦІЯ ЛІПІДІВ В ОРГАНІЗМІ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО ВОНИ
     • запобігають механічним пошкодженням внутрішніх органів тварин
     • запобігають переохолодженю організма
     • є сильними отрутами
     • містять спадкову інформацію
153. ЖИРНІ КИСЛОТИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ЛІПІДІВ Є
     • монокарбонові
     • дикарбонові
     • трикарбонові
     • тетракарбонові
154. СОЛІ ЖИРНИХ КИСЛОТ НАЗИВАЮТЬ
     • мила
     • фарби
     • мазі
     • оліфи
155. АЦИЛГЛІЦЕРОЛИ ЩЕ НАЗИВАЮТЬ
     • нейтральні ліпіди
     • кислі ліпіди
     • лужні ліпіди
     • амфотерні ліпіди
156. У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СПИРТОВОГО КОМПОНЕНТА ФОСФОЛІПІДИ ПОДІЛЯЮТЬ НА
     • гліцерофосфоліпіди
     • сфінгофосфоліпіди
     • стероїди
     • ацилгліцероли
157. ЖИРНІ КИСЛОТИ, ЯК ПРАВИЛО, МІСТЯТЬ
     • парне число атомів Карбону
     • лінійні карбонові ланцюги
     • непарне число атомів Карбону
     • нелінійні карбонові ланцюги
158. СПОСІБ УПАКОВКИ ПЕРВИННОЇ СТРУКТУРИ БІЛКА В альфа-СПІРАЛЬ АБО бета-ШАР НАЗИВАЮТЬ
     • вторинною структурою
     • первинною структурою
     • третинною структурою
     • четвертинною структурою
159. ДО ЗВ’ЯЗКІВ, ЩО ПІДТРИМУЮТЬ ПЕРВИННУ СТРУКТУРУ БІЛКОВОЇ МОЛЕКУЛИ, ВІДНОСЯТЬ
     • пептидні
     • водневі
     • дисульфідні
     • гідрофобні
160. ПРИРОДНІ КАТАЛІЗАТОРИ БІЛКОВОЇ БУДОВИ НАЗИВАЮТЬ
     • ферменти
     • антитіла
     • гормони
     • вітаміни
161. ТРАНСПОРТНУ ФУНКЦІЮ В ОРГАНІЗМІ ВИКОНУЮТЬ ТАКІ БІЛКИ
     • гемоглобін
     • родопсин
     • трипсин
     • колаген
162. СПОСІБ УПАКОВКИ ДЕКІЛЬКОХ ПОЛІПЕПТИДНИХ ЛАНЦЮГІВ НАЗИВАЮТЬ
     • четвертинною структурою
     • первинною структурою
     • вторинною структурою
     • третинною структурою
163. ДО ЗВ’ЯЗКІВ, ЩО ПІДТРИМУЮТЬ ВТОРИННУ СТРУКТУРУ БІЛКОВОЇ МОЛЕКУЛИ, ВІДНОСЯТЬ
     • водневі
     • дисульфідні
     • іонні
     • гідрофобні
164. РОЗДІЛЕННЯ БІЛКІВ НА ОСНОВІ ЇХ РІЗНОЇ РУХЛИВОСТІ В ЕЛЕКТРИЧНОМУ ПОЛІ НАЗИВАЮТЬ
     • електрофорез
     • діаліз
     • гель-фільтрація
     • висолювання
165. СКЛАДНІ БІЛКИ ЩЕ НАЗИВАЮТЬ
     • протеїди
     • протеїни
     • поліпептиди
     • монопептиди
166. ЧИСЛО І ПОСЛІДОВНІСТЬ АМІНОКИСЛОТ В ПОЛІПЕПТИДНОМУ ЛАНЦЮГУ НАЗИВАЮТЬ
     • первинною структурою
     • вторинною структурою
     • третинною структурою
     • четвертинною структурою
167. ЧЕТВЕРТИННУ СТРУКТУРУ МАЮТЬ ТАКІ БІЛКИ
     • лактатдегідрогеназа
     • гемоглобін
     • інсулін
     • міоглобін
168. ПРОЦЕС ЗВОРОТНИЙ КОАГУЛЯЦІЇ НАЗИВАЮТЬ
     • пептизація
     • регенерація
     • сублімація
     • антикоагуляція
169. ДО ГЛОБУЛЯРНИХ БІЛКІВ ВІДНОСЯТЬ
     • інсулін
     • гемоглобін
     • колаген
     • еластин
170. ВІДДІЛЕННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ РЕЧОВИН ВІД БІЛКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ НАПІВПРОНИКНОЇ МЕМБРАНИ НАЗИВАЄТЬСЯ
     • діаліз
     • гель-фільтрація
     • електрофорез
     • висолювання
171. СКЛАДНІ БІЛКИ, ЩО МІСТЯТЬ В ЯКОСТІ ПРОСТЕТИЧНОЇ ГРУПИ ЗАБАРВЛЕНУ СПОЛУКУ НЕБІЛКОВОГО ХАРАКТЕРУ, ВІДНОСЯТЬ ДО
     • хромопротеїдів
     • глікопротеїдів
     • нуклеопротеїдів
     • ліпопротеїдів
172. ДНК ВІДНОСЯТЬ ДО
     • полімерів
     • мономерів
     • тримерів
     • димерів
173. ФОСФОДИЕСТЕРНІ ЗВ’ЯЗКИ В МОЛЕКУЛІ АТФ, ЩО ВОЛОДІЮТЬ ВЕЛИКИМ ЗАПАСОМ ПОТЕНЦІЙНОЇ ЕНЕРГІЇ НАЗИВАЮТЬ
     • макроергічними
     • водневими
     • нуклеозидними
     • іонними
174. РНК ВИКОНУЄ В КЛІТИНІ ФУНКЦІЇ
     • інформаційну, транспортну, рибосомальну
     • інформаційну, транспортну, захисну
     • інформаційну, транспортну, каталітичну
     • інформаційну, структурну, каталітичну
175. МОНОМЕРОМ ДНК Є
     • нуклеотид
     • глюкоза
     • нуклеозид
     • амінокислота
176. ОБЕРІТЬ СПОЛУКУ КОМПЛЕМЕНТАРНУ АДЕНІНУ
     • тимін
     • гуанін
     • цитозин
177. НА ВІДМІНУ ВІД ДНК ДО СКЛАДУ РНК ВХОДИТЬ
     • урацил
     • аденін
     • гуанін
     • тимін
178. ЧЕРГУВАННЯ ДЕЗОКСИРИБОНУКЛЕНТИДІВ У ПОЛІНУКЛЕОТИДНОМУ ЛАНЦЮЗІ ВІДНОСЯТЬ ДО
     • первинної структури ДНК
     • вторинної структури ДНК
     • третинної структура ДНК
     • четвертинної структури ДНК
179. ЦЕНТРАЛЬНУ РОЛЬ В ЕНЕРГООБМІНІ ВСІХ ТИПІВ КЛІТИН ЗАЙМАЮТЬ МОЛЕКУЛИ
     • АТФ
     • АМФ
     • УДФ
     • ЦТФ
180. ЖИРИ – ЦЕ
     • природні естери гліцеролу та вищих нерозгалужених карбонових кислот
     • природні естери етанолу та монокарбонових кислот
     • ангідриди вищих спиртів та вищих карбонових кислот
     • природні етери вищих спиртів та вищих карбонових кислот

 

Тема :: Аналітична хімія

181. ВЕЛИЧИНА ЕЛЕКТРОХІМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД
     • концентрації Меⁿ⁺ в розчині
     • тиску
     • природи фонового електроліту
182. ЗА ЯКИХ УМОВ ВІДКРИВАЄТЬСЯ КАТІОН КАЛІЮ НАТРІЙ ГІДРОТАРТРАТОМ
     • рН ≈ 7, охолодження
     • рН ≈ 7, нагрівання
     • рН > 7
183. ЧОМУ ПРИ ЕЛЕКТРОЛІЗІ СОЛЕЙ КИСНЕВМІСНИХ СПОЛУК НА АНОДІ ВИДІЛЯЄТЬСЯ КИСЕНЬ
     • тому що проходить окиснення ОН¯ іонів
     • тому що проходить відновлення металу
     • тому що проходить відновлення ОН¯
184. ЗАПИШІТЬ ВИРАЗ ДЛЯ ЗНАХОДЖЕННЯ РОЗЧИННОСТІ МАЛОРОЗЧИННОЇ СПОЛУКИ A_NB_M, ЯКА ПОВНІСТЮ ДИСОЦІЮЄ
     • 
     • 
     • 
185. ЗАПИШІТЬ ВИРАЗ ДЛЯ ДОБУТКУ РОЗЧИННОСТІ МАЛОРОЗЧИННОЇ СПОЛУКИ A_NB_M, ЯКА ДИСОЦІЮЄ ПОВНІСТЮ
     • 
     • 
     • 
186. РОЗЧИННІСТЬ ДЛЯ СаСО₃ ЗНАХОДЯТЬ ЗА ФОРМУЛОЮ
     • 
     • 
     • 
187. СПЕКТРОФОТОМЕТРОМ МОЖНА ВИМІРЮВАТИ ПОГЛИНАННЯ ПРИ ДОВЖИНІ ХВИЛІ, ЯКА
     • точно відповідає максимуму спектра поглинання
     • точно відповідає мінімуму спектра поглинання
     • є постійною
188. ВІДНОШЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ПОТОКУ ВИПРОМІНЮВАННЯ, ЩО ПРОЙШЛО КРІЗЬ ДОСЛІДЖУВАНИЙ РОЗЧИН, ДО ІНТЕНСИВНОСТІ ПОЧАТКОВОГО ПОТОКУ ВИПРОМІНЮВАННЯ НАЗИВАЮТЬ
     • прозорість розчину
     • інтенсивність забарвлення
     • каламутність розчину
189. ФОТОМЕТРИЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ҐРУНТУЮТЬСЯ НА
     • вимірюванні поглинання, пропускання та розсіювання світла досліджуваною речовиною
     • випромінювані атомів у збудженому стані
     • вимірюванні радіоактивного випромінювання
190. АДСОРБЦІЯ – ЦЕ
     • поглинання речовини поверхнею твердого тіла
     • поглинання газу рідиною
     • поглинання речовини поверхнею рідини
191. ІЗОМОРФІЗМ – ЦЕ
     • властивість іонів заміщувати один одного в кристалі з утворенням фаз перемінного складу
     • поглинання речовини поверхнею рідини
     • утворення осаду
192. СПІВОСАДЖЕННЯ – ЦЕ
     • випадання в осад сполук добуток розчинності яких ще не досягнуто
     • випадання в осад сполук добуок розчинності яких досягнуто
     • випадання в осад розчинних сполук
193. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ РОЗЧИННІСТЬ МАЛОРОЗЧИННИХ СПОЛУК ПРИ ВВЕДЕННІ КОМПЛЕКСОУТВОРЮВАЧА
     • відбувається розчинення осаду
     • осад не розчиняється
     • не відбувається ніяких змін
194. ЯКІ ФАКТОРИ ВПЛИВАЮТЬ НА ВЕЛИЧИНУ ДОБУТОК РОЗЧИННОСТІ
     • природа розчинника та температура
     • на добуток розчинності ніякі фактори не впливають
     • проходження окисно-відновних реакцій
195. В ОСНОВІ ЕЛЕКТРОГРАВІМЕТРІЇ ЛЕЖАТЬ РЕАКЦІЇ
     • електрохімічні
     • обміну
     • заміщення
196. ІОНИ МЕТАЛУ ВІДНОВЛЮЮТЬСЯ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА
     • катоді
     • катоді і аноді
     • аноді
197. ЩО ЯВЛЯЄТЬСЯ НАСЛІДКОМ ОКИСНЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ НА АНОДІ
     • виділення оксиду або солі
     • виділення чистого металу
     • виділення водню
198. ПРИ ПРОВЕДЕНІ ЕЛЕКТРОЛІЗУ СОЛІ З ПОПЕРЕДНЬО ЗВАЖЕНИМ КАТОДОМ, МАСУ ОСАДУ ВИЗНАЧАЮТЬ
     • за різницею мас електрода до і після електролізу
     • за законом Фарадея
     • за електрохімічною реакцією
199. ПРИ ЕЛЕКТРОЛІЗІ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ ЛУЖНИХ І ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНИХ МЕТАЛІВ НА КАТОДІ МОЖЕ ВИДІЛИТИСЬ
     • водень
     • кисень
     • метал
200. ЗБІЛЬШЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ МЕТАЛУ У РОЗЧИНІ ПРИЗВОДИТЬ
     • до полегшення розряджання іонів
     • до більшого виділення металу
     • до виділення водню
201. ЯКЩО ПРИ ЕЛЕКТРОЛІЗІ РОЗЧИН МІСТИТЬ ДЕКІЛЬКА ІОНІВ МЕТАЛУ, ТО СПОЧАТКУ ВИДІЛЯЄТЬСЯ
     • менш активний метал
     • більш активний метал
     • метал концентрація іонів якого найбільша
202. НАЙБІЛЬШ ЕНЕРГІЙНІ ВІДНОВНИКИ ПРИ ЕЛЕКТРОЛІЗІ
     • іони галогеноводних кислот
     • іони кислотних залишків оксигеновмісних сполук
     • катіони металів
203. ЕЛЕКТРОХІМІЧНА ПОЛЯРИЗАЦІЯ ПОВ’ЯЗАНА ІЗ
     • зміною різниці потенціалів на границі електрод-розчин
     • малим значенням напруги розкладу
     • великим значенням напруги розкладу
204. ПЕРЕНАПРУГА СПРИЯЄ
     • виділенню водню
     • виділенню на електроді ряду електровід’ємних металів із розчинів
     • виділенню кисню
205. В МЕТОДІ ВНУТРІШНЬОГО ЕЛЕКТРОЛІЗУ ВИДІЛЕННЯ МЕТАЛІВ ВІДБУВАЄТЬСЯ
     • в гальванічному елементі без зовнішнього струму
     • при обов’язковому зовнішньому струмі
     • взагалі без струму
206. АМОРФНІ ОСАДИ УТВОРЮЮТЬ
     • більшість гідроксидів і сульфідів металів
     • карбонати
     • кислоти
207. НЕПОВОРОТНІ СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ОСАДІВ, ЯКІ ЛИШИЛИ НА ДЕЯКИЙ ЧАС В РОЗЧИНІ НАЗИВАЮТЬСЯ
     • старінням
     • орієнтацією
     • дифузією
208. ПРОЦЕС ОРІЄНТАЦІЇ ПРИ ОСАДЖЕННІ СПРИЯЄ
     • утворенню добре сформованих осадів
     • процесу дифузії
     • швидкості реакції
209. ДЛЯ ПОВНОГО ДОЗРІВАННЯ КРИСТАЛІЧНИХ ОСАДІВ, НЕОБХІДНО
     • 24 години
     • 15 хв
     • 10 годин
210. ДЛЯ ПРИСКОРЕННЯ ДИФУЗІЇ ВИКОРИСТОВУЮТЬ
     • нагрівання і перемішування
     • зниження температури
     • комплексоутворювач
211. ДЛЯ ОСАДЖЕННЯ ІОНІВ БАРІЮ ІЗ РОЗЧИНУ БАРІЙ ХЛОРИДУ НАЙБІЛЬШ ПІДХОДИТЬ
     • сульфатна кислота
     • натрію сульфат
     • амонію сульфат
212. ПРИ ШВИДКОМУ ОСАДЖЕННІ ОТРИМУЄТЬСЯ … СТРУКТУРА ОСАДУ
     • дрібнокристалічна
     • аморфна
     • крупнокристалічна
213. ПІСЛЯ ОСАДЖЕННЯ, ОСАДУ ДАЮТЬ ВІДСТОЯТИСЬ
     • для дозрівання осаду
     • для повноти осадження
     • для десорбції співосаджених частин
214. В ОСНОВІ РОЗРАХУНКІВ ТИТРИМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ ЛЕЖИТЬ
     • закон еквівалентів
     • закон збереження маси
     • закон кратних відношень
215. МОМЕНТ ТИТРУВАННЯ, ДЕ РЕЧОВИНИ РЕАГУЮТЬ В ЕКВІВАЛЕНТНИХ КІЛЬКОСТЯХ, НАЗИВАЄТЬСЯ
     • точкою еквівалентності
     • точкою нейтралізації
     • кінцевою точкою титрування
216. АНАЛІЗ, В ЯКОМУ РОБОЧИМ РОЗЧИНОМ Є ЛУГ, НАЗИВАЄТЬСЯ
     • алкаліметрія
     • ацидиметрія
     • комплексонометрія
217. АНАЛІЗ, В ЯКОМУ РОБОЧИМ РОЗЧИНОМ Є КИСЛОТА, НАЗИВАЄТЬСЯ
     • ацидиметрія
     • алкаліметрія
     • комплексонометрія
218. ВІД’ЄМНИЙ ЛОГАРИФМ КОНСТАНТИ ІОНІЗАЦІЇ ІНДИКАТОРА, НАЗИВАЄТЬСЯ
     • показник індикатора
     • показник титрування
     • точка еквівалентності
219. ЯКИЙ ПОКАЗНИК РОЗРАХОВУЮТЬ ЗА ФОРМУЛОЮ рН = рК ± 1
     • інтервал (область) переходу забарвлення індикатора
     • показник індикатора
     • показник титрування
220. ЧОМУ ДОРІВНЮЄ ІНТЕРВАЛ ПЕРЕХОДУ ЗАБАРВЛЕННЯ ІНДИКАТОРА ТИМОЛОВОГО СИНЬОГО рТ = 8,9
     • 7,9 – 9,9
     • 9,9
     • 7,9
221. ЯКІ РЕАКЦІЇ ЛЕЖАТЬ В ОСНОВІ РЕДОКСИМЕТРІЇ
     • окисно-відновні
     • осадження
     • комплексоутворення
222. ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОКИСНО-ВІДНОВНИХ ПРОЦЕСІВ КОРИСТУЮТЬСЯ
     • значенням редокс-потенціалів
     • числом прийнятих або відданих електронів
     • значення ступенів окиснення
223. ЕКВІВАЛЕНТНА МАСА КАЛІЙ ПЕРМАНГАНАТУ В КИСЛОМУ СЕРЕДОВИЩІ ОБРАХОВУЄТЬСЯ
     • молярна маса ділиться на 5
     • молярна маса ділиться на 2
     • молярна маса ділиться на 3
224. ЯКА ІЗ ВКАЗАНИХ СХЕМ АНАЛІЗУ КАТІОНІВ ДРУГОЇ АНАЛІТИЧНОЇ ГРУПИ Є ВІРНОЮ
     • Плюмбум (ІІ), Гідраргірум (І), Аргентум (І)
     • Плюмбум (ІІ), Гідраргірум (ІІ), Аргентум (І)
     • Аргентум (І), Плюмбум (ІV), Гідраргірум (І)
225. СОЛІ ЯКИХ МЕТАЛІВ ЗАБАРВЛЮЮТЬ ПОЛУМ’Я ПАЛЬНИКА В ЖОВТО-ЗЕЛЕНИЙ КОЛІР
     • Барію
     • Калію
     • Кальцію
226. СПЕЦИФІЧНА РЕАКЦІЯ НА КАТІОН ПЛЮМБУМУ – ЦЕ
     • реакція «золостистого дощу»
     • рекція з лугом
     • реакція з кислотою
227. ПРИ ВЗАЄМОДІЇ АРГЕНТУМ ХЛОРИДУ З РОЗЧИНОМ АМІАКУ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ЕФЕКТ
     • розчинення осаду
     • утвореня бурого осаду
     • утвореня жовтого осаду
228. ПЛЮМБУМ ХЛОРИД ВІД АРГЕНТУМ ТА МЕРКУРІЙ ХЛОРИДІВ МОЖНА ВІДДІЛИТИ
     • дією гарячою води
     • дією сульфатної кислоти
     • дією хлоридної кислоти
229. НА ФІЗИЧНИХ ЯВИЩАХ, ЩО ПРОХОДЯТЬ ПРИ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЯХ, БАЗУЮТЬСЯ ... ПРОЦЕСИ
     • фізико-хімічні
     • хімічні
     • фізичні

 

Тема :: Колоїдна хімія

230. Як змінюється поверхнева активність спиртів зі збільшенням кількості вуглецевих атомів у молекулі?
     • збільшується
     • зменшується
     • спочатку зменшується, а потім збільшується
231. Вкажіть, у якому з рядів кислоти розміщені в порядку зменшення поверхневого натягу їх розчинів однакової концентрації
     • C₈H₁₇COOH – C₅H₁₁COOH – C₂H₅COOH – HCOOH
     • CH₃COOH – HCOOH – C₃H₇COOH – C₅H₁₁COOH
     • CH₃COOH – C₃H₇COOH – C₄H₉COOH – C₈H₁₇COOH
232. Яке формулювання правила Дюкло – Траубе найточніше?
     • у даному гомологічному ряді при збільшенні довжини вуглеводневого радикалу на групу -CH₂– поверхнева активність зменшується у 3–3,5 рази
     • у даному гомологічному ряді при збільшенні довжини вуглеводневого радикалу на групу -CH₂– поверхнева активність зростає у 3–3,5 рази
     • при збільшенні довжини вуглеводневого радикала на групу -CH₂– поверхневий натяг зростає у 3–3,5 рази
233. Яке з рівнянь стосується поверхнево-активних речовин (ПАР)?
     • dσ/dC > 0
     • dσ/dC = 0
     • dσ/dC < 0
234. Поверхневою активністю називається:
     • зміна поверхневого натягу розчину при зміні концентрації речовини на одиницю
     • збільшення адсорбції при зменшенні концентрації речовини на одиницю
     • поверхнева енергія, що припадає на одиницю поверхні
235. Валеріанова кислота відноситься до речовин
     • поверхнево-інактивних
     • поверхнево-неактивних
     • поверхнево-активних
236. Як зміниться величина поверхневого натягу ізоамілового спирту при розбавленні його водою?
     • збільшиться
     • зменшиться
     • не зміниться
237. Коагулююча здатність електроліту при збільшенні заряду коагулюючого
     йона:
     • зменшується
     • не має чіткої залежності
     • не змінюється
     • зростає
238. Коагуляція золів електролітами підпорядковується правилу:
     • Панета-Фаянса
     • Вант-Гоффа
     • Дюкло-Траубе
     • Шульце-Гарді
239. Коагуляцією називається процес:
     • розсіювання світла
     • дифундування колоїдів
     • об'єднання частинок в більш великі агрегати
     • руху колоїдних частинок в електричному полі
240. Коагулюючу дії мають:
     • іони, заряджені протилежно гранулі
     • тільки катіони
     • будь-які катіони і аніони
     • тільки аніони
241. Агрегативна стійкість дисперсних систем - це:
     • здатність до утворення частинок певного розміру
     • стійкість до зміни поверхневого натягу
     • стійкість до зміни рН
     • здатність зберігати розмір часток
242. Стійкість дисперсних систем - це:
     • здатність зберігати сталість рН
     • стійкість до броунівського руху
     • стійкість до переміщення частинок в електричному полі
     • здатність зберігати сталість дисперсності і рівномірного розподілу часток дисперсної фази
243. Седиментаційна стійкість дисперсних систем - це стійкість частинок:
     • утворення більших агрегатів
     • до зміни поверхневого натягу
     • до зміни рН
     • до осідання під дією сили тяжіння
244. Структурною одиницею колоїдів є:
     • гранула
     • агрегат
     • ядро
     • міцела
245. Електрокінетичний дзета-потенціал виникає:
     • на межі міцели з дисперсним середовищем
     • на межі потенціалвизначаючих іонів і протийонів
     • на межі адсорбційного і дифузійного шарів
     • на межі ядра і потенціалвизначаючих іонів
246. Збільшення дзета-потенціалу впливає на стійкість ліофобних золів
     наступним чином:
     • зменшує стійкість
     • вплив залежить від природи золю
     • не змінює стійкість
     • збільшує стійкість
247. Електроосмос - це процес переміщення під дією зовнішнього електричного поля:
     • дисперсійного середовища
     • частинок дисперсної фази
     • гранули
     • міцели
248. Електрофорез - це процес переміщення під дією зовнішнього електричного поля:
     • частинок дисперсійного середовища
     • катіонів
     • частинок дисперсної фази
     • аніонів
249. Причиною світлорозсіяння колоїдними частинками є:
     • термодинамічна нестійкість колоїдів
     • співмірність розміру колоїдних частинок з довжиною хвилі світла;
     • густина дисперсійного середовища
     • гомогенність колоїдних розчинів
250. Для утворення частинок колоїдних розмірів з істинних розчинів можна
     використовувати:
     • реакції гідролізу
     • фізико-хімічне дроблення осаду
     • ультразвук
     • механічне диспергування
251. Для отримання колоїдних систем з грубодисперсних систем можна використовувати метод:
     • диспергування
     • емульгування
     • діалізу
     • електрофорезу
252. До вільно-дисперсних відносяться всі дисперсні системи в ряду:
     • драглі, аерозолі, піни, суспензії
     • золі, суспензії, емульсії, аерозолі
     • піни, золи, емульсії, аерозолі
     • суспензії, емульсії, піни, холодці
253. Дисперсна система, умовне позначення якої т / р називається:
     • суспензія
     • аерозоль
     • емульсія
     • піна
254. До ліофобних відносяться всі дисперсні системи в ряду:
     • емульсії, піни, колоїдні розчини ВМС, аерозолі
     • суспензії, колоїдні розчини ПАР, піни, золи
     • золі, суспензії, емульсії, піни
     • колоїдні розчини ПАР, суспензії, піни, аерозолі
255. Дисперсна система, умовне позначення якої р/г називається:
     • аерозоль
     • золь
     • емульсія
     • суспензія
256. По відношенню до колоїдних розчинів справедливе наступне твердження:
     • гомогенні, стійкі термодинамічно і кінетично, прозорі
     • гетерогенні, частинки видно в оптичний мікроскоп, каламутні, розсіюють світло
     • гетерогенні, відносно нестійкі кінетично, прозорі, розсіюють світло
     • гетерогенні, нестійкі кінетично і термодинамічно, каламутні
257. Змочування - це самочинний фізико-хімічний процес:
     • збільшення поверхневого натягу
     • збільшення вільної поверхневої енергії
     • збільшення площі контакту рідини з поверхнею твердого тіла
     • збільшення площі контакту газу з поверхнею твердого тіла
258. Зв'язок між кутом змочування і поверхневим натягом виражає рівняння:
     • Вант-Гоффа
     • Юнга
     • Гіббса
     • Дюкло-Траубе
259. Математичний запис рівняння Фрейндліха наступний:
     • Г = КСⁿ
     • Г = К + Сⁿ
     • Г = К + С^{1 / n}
     • Г = К · С^{1 / n}
260. Рівняння ізотерми Ленгмюра має наступний математичний запис:
     • Г = Г∞P / (1 + KP)
     • Г = Г∞KP / (1 + KP)
     • Г = KP / (1 + KP)
     • Г = Г∞K / (1 + KP)
261. З підвищенням температури фізична адсорбція:
     • досягає максимальної величини
     • збільшується
     • зменшується
     • не змінюється
262. Для поняття хемосорбція справедливим є твердження:
     • адсорбована молекула і адсорбент можуть розглядатися як дві незалежні системи
     • йде з вимірюваної швидкістю при відносно високій температурі і характеризується енергією активації
     • не вимагає енергії активації
     • викликається силами міжмолекулярної взаємодії
263. Стан адсорбційної рівноваги характеризується:
     • рівністю швидкостей абсорбції і адсорбції
     • рівністю швидкостей адсорбції і десорбції
     • максимальною швидкістю адсорбції
     • мінімальною швидкістю адсорбції
264. Ізотерма адсорбції відображає залежність кількості адсорбованого речовини від:
     • площі поверхні адсорбенту
     • концентрації розчинника
     • концентрації розчиненого речовини
     • температури
265. Для поняття адсорбція справедливо наступне твердження:
     • це чисто фізичний процес
     • цей процес не протікає самочинно
     • це поглинання речовини всім обсягом твердого речовини
     • це поглинання речовини на поверхні твердого тіла
266. Процес, зворотний адсорбції, носить назву:
     • десорбції
     • абсорбції
     • змочування
     • конденсації
267. Математична запис рівняння Шишковського:
     • σ = σо - В · ln (1 + С)
     • σ = σо - В · ln (1 + К)
     • σ = σо - В · ln (1 + КС)
     • σ = σо - В (1 + КС)
268. Залежність поверхневого натягу від концентрації ПАР відображає рівняння:
     • Нернста
     • Ленгмюра
     • Шишковського
     • Фрейндліха
269. Знижувати поверхневий натяг води буде:
     • сахароза
     • сірчана кислота
     • етаналь
     • гліцерин
270. Поверхнева активність зростає в ряду:
     • пропаналь, бутаналь, етаналь, пентаналь
     • етанова кислота, метанова кислота, бутанова кислота
     • формальдегід, етаналь, пропаналь, бутаналь
     • метанол, бутанол, пропанол, етанол
271. Найбільший поверхневий натяг характерний для:
     • бутанола
     • метанола
     • води
     • пропанола
272. Залежність поверхневої активності речовин в гомологічних ряду відображає правило:
     • Дюкло-Траубе
     • Вант-Гоффа
     • Шульце-Гарді
     • Шишковського
273. Поверхнево-неактивні речовини (ПНВ) - це речовини
     • зменшують поверхневий натяг розчину
     • практично не змінюють поверхневий натяг розчинника
     • зменшують поверхневий натяг розчинника
     • збільшують поверхневий натяг розчинника
274. До ПАР відносяться всі речовини в групі:
     • бутанол, гліцерин, сахароза
     • етанол, метанова кислота, гліцерин
     • етанол, етаналь, масляна кислота
     • метанол, сахароза, пропіонова кислота
275. Поверхнево-інактивні речовини (ПІВ) - це речовини, у яких поверхнева
     активність (g):
     • g = 0
     • g = 1
     • g < 0
     • g> 0
276. Поверхнева активність (g) для ПАР:
     • g = 0
     • g = 1
     • g > 0
     • g < 0
277. Поверхнево-активні речовини (ПАР) - це речовини, які
     • зменшують в'язкість розчинника
     • знижують поверхневий натяг розчинника
     • не змінюють поверхневий натяг розчинника
     • підвищують поверхневий натяг розчинника
278. Для поверхневого натягу невірним є твердження:
     • рівний термодинамічно оборотній, ізотермічній роботі, яку необхідно виконати, щоб зменшити площу розділу фаз на одиницю
     • має розмірність Дж/м²
     • рівний термодинамічно оборотній, ізотермічній роботі, яку необхідно виконати, щоб збільшити площу розділу фаз на одиницю
     • характеризує надлишок поверхневої енергії, що припадає на 1м² міжфазної поверхні
279. Поверхнева активність - це здатність
     • розчинника знижувати поверхневий натяг розчину
     • розчинника змінювати поверхневий натяг розчину
     • розчиненої речовини змінювати поверхневий натяг розчинника
     • розчинника підвищувати поверхневий натяг розчину
280. Зі зменшенням площі поверхні розділу фаз вільна поверхнева енергія:
     • досягає максимального значення
     • збільшується
     • зменшується
     • не змінюється
281. Вільна поверхнева енергія - це величина, що рівна:
     • E = σ + S
     • E = σ / S
     • E = S / σ
     • E = σS
282. Поверхневі явища - це процеси, що протікають самочинно:
     • в рідинах
     • в гомогенних системах
     • на межі поділу фаз
     • на межі поділу газ - газ
283. Для поверхневого шару справедливе наступне твердження:
     • має надлишкову вільну поверхневу енергією
     • не відрізняється за властивостями від внутрішніх шарів рідини
     • володіє невеликою в'язкістю
     • містить велику кількість активних молекул
284. Використання активованого вугілля для очистки від токсичних речовин зумовлене процесом самовільної зміни концентрації компонентів у поверхневому шарі водних розчинів, у порівнянні з об’ємом фази. Цей процес називається:
     • адгезія
     • адсорбція
     • абсорбція
285. Позитивною адсорбцією називається:
     • зменшення концентрації речовини в поверхневому шарі
     • збільшення концентрації речовини в усьому об’ємі
     • збільшення концентрації речовини на поверхні розділу фаз
286. Броунівский рух – це
     • рух заряджених частинок до електродів
     • хаотичний рух частинок
     • рух частинок під дією сили тяжіння
287. Який метод одержання золів відноситься до фізичної конденсації?
     • заміна розчинника
     • подвійний обмін
     • пептизація
288. Істинний розчин і золь легко можна відрізнити за
     • проходженням світла
     • седиментацією
     • електричною провідністю
289. Системи з частинками розміром 10^-6 м відносяться до
     • колоїдних
     • ультрамікрогетерогенних
     • грубодисперсних
     • істинних розчинів
290. Дисперсні системи, в яких одна з фаз структурно закріплена і не може переміщатись вільно, називаються
     • нерухомими
     • зв’язнодисперсними
     • твердими розчинами
     • структурованими
291. Вкажіть одиницю вимірювання поверхневого натягу:
     • Дж/м
     • Н*м²
     • Н/м²
     • Н/м
292. Ліофільні колоїдні розчини, порівняно з ліофобними
     • мають погано сольватовані частинки
     • мають слабко виражену взаємодію між частинками дисперсної фази і розчинником
     • мають сильно виражену взаємодію між частинками дисперсної фази і розчинником
293. Згiдно правила Панета-Фаянса, на поверхнi кристалiчного твердого адсорбенту з розчину адсорбується той iон, який:
     • входить до складу гратки адсорбенту
     • утворює з одним з iонiв сiтки добре розчинну сполуку
     • утворює з одним з iонiв сiтки важкорозчинну сполуку
294. До колоїдно-дисперсних вiдносяться системи, розмiр частинок яких знаходиться у межах:
     • 10^-5 – 10^-3 м
     • 10^-10 – 10^-11 м
     • >10^-3 м
     • 10^-5 – 10^-7 м
     • 10^-7 – 10^-9 м
295. За допомогою "штучної нирки" можливе очищення крові, яка під тиском протікає між двома мембранами, які омиваються ззовні фізіологічним розчином. Цей процес базується на
     • діалізі й ультрафільтрації
     • коагуляції
     • адсорбції
     • диспергації
296. Стосовно межi подiлу вода-повiтря поверхнево-активною речовиною є
     • хлоридна кислота
     • натрій гідроксид
     • ізопропіловий спирт
297. Золь Al(OH)₃ одержали обробкою свiжовиготовленого осаду Al(OH)₃ невеликою кiлькiстю розчину HCl. Яке явище лежить в основi одержання золю?
     • розчинення осаду
     • хімічної конденсації
     • фізичної конденсації
     • дисолюційної пептизації
298. Методом пiдтвердження колоїдного стану є проходження свiтла через систему. При цьому пучок свiтла:
     • розсiюється у виглядi конуса, що свiтиться
     • вiдбивається
     • поглинається
     • зазнає заломлення
299. Процес злипання частинок в колоїдних розчинах називається
     • коагуляцією
     • коалесценцією
     • когезією
     • седиментацією
300. У вiдповiдностi до теорiї швидкої коагуляцiї Смолуховського, процес коагуляцiї описується кiнетичним рiвнянням такого порядку:
     • першого
     • другого
     • нульового
301. Мiнiмальна концентрацiя електролiту, при перевищеннi якої спостерiгається коагуляцiя, називається
     • поріг коагуляції
     • поріг седиментації
     • поріг чутливості
     • коагулююча здатність
302. Гранула золю аргентум йодиду заряджена негативно. Вкажiть iони, якi мають по вiдношенню до нього найменший порiг коагуляцiї:
     • SO₄²⁻
     • І⁻
     • Cu²⁺
     • Na⁺
303. Коагулююча здатність електролітів по відношенню до деяких золів зменшується у такій послідовності: (NH₄)₃PO₄, (NH₄)₂SO₄, NH₄NO₃. Який знак заряду має колоїдна частинка?
     • позитивний
     • негативний
     • нульовий
     • електронейтральний
     • спочатку нульовий, потім негативний
304. До золю аргентум хлориду електроліт додавався невеликими порціями, при цьому коагуляція настала при більшій концентрації електроліту, ніж при одноразовому його додаванні. Це явище має назву:
     • синерезис
     • старіння золю
     • звикання золю
     • зниження чутливості
305. Емульсії типу в/о відносяться до
     • прямих
     • обернених
     • оборотних
306. В емульсіях самочинно вiдбувається процес злиття краплинок дисперсної фази, який зумовлює розшарування емульсiї. Таке явище називають:
     • коагуляція
     • коалесценція
     • контракція
     • солюбілізація
307. Які частинки міцели, будова якої зображена формулою
     {m(AgCl)nAg⁺(n-x)NO₃^-}^x+xNO₃^-, знаходяться в дифузійному шарі?
     • NO₃^-
     • AgCl
     • Ag⁺
     • AgCl та Ag⁺
     • Ag⁺та Cl^-
     • Cl^-
308. Який заряд гранули у золю аргентум (I) йодиду, що одержаний з розчинів AgNO₃ та KI за надлишку калій йодиду?
     • позитивний
     • негативний
     • нейтральний
309. Взаємодія між дисперсною фазою та дисперсійним середовищем для різних систем проявляється не в однаковій мірі. Якщо дисперсна фаза сильно взаємодіє з середовищем, то систему називають
     • ліофобна
     • ліофільна
     • гідрофільна
     • вільнодисперсна
     • зв′язнодисперсна
310. При додаваннi сумiшi лiтiй та кальцiй хлоридiв до золю спостерiгалось посилення коагулюючої дiї сумiшi, яке називається:
     • синергізм
     • адитивність
     • солюбілізація