Волинський національний університет імені Лесі Українки
Центр інноваційних технологій та компютерного тестування
Тест ::: 035 Філологія / Українська мова та література. Світова література
Розробники:
Дата генерації: 03.06.2022Тема :: Загальні лінгвістичні дисципліни
- УКАЖІТЬ ПРОДОВЖЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ. МЕТАФОРА – ЦЕ РІЗНОВИД ПЕРЕНОСНОГО ЗНАЧЕННЯ, ПРИ ЯКОМУ НАЗВА З ОДНОГО ПРЕДМЕТА ПЕРЕХОДИТЬ НА ІНШИЙ…
- За суміжністю.
- За подібністю.
- За двома попередніми ознаками.
- З частини на ціле або навпаки.
- УКАЖІТЬ ТИП ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ, ПРИ ЯКОМУ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИМАГАЄ ВІД ЗАЛЕЖНОГО ПЕВНОЇ ФОРМИ:
- Узгодження.
- Прилягання.
- Керування.
- Координація.
- УКАЖІТЬ ПРОДОВЖЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ. ПОХОДЖЕННЯ ВСІХ МОВ СВІТУ ВІД ОДНІЄЇ МОВИ – ЦЕ…
- Полігенез.
- Моногенез.
- Інтеграція.
- Диференціація.
- УКАЖІТЬ, ХТО З УЧЕНИХ ЗАПРОВАДИВ ТЕРМІН “ФІЛОЛОГІЯ” ЯК НАЗВУ НАУКИ ПРО АНТИЧНІСТЬ:
- Фрідріх-Август Вольф.
- Франц Міклошич.
- Павел-Йозеф Шафарик.
- Олександр Потебня.
- УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ, ЯК ІКАВІЗМ; ЗБЕРЕЖЕННЯ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА; НЕПРОДУКТИВНІСТЬ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ:
- Російську.
- Польську.
- Українську.
- Болгарську.
- УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ, ЯК АКАННЯ; ВІДСУТНІСТЬ ГРАМАТИЧНОЇ ФОРМИ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА; ВИСОКА ПРОДУКТИВНІСТЬ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ:
- Російську.
- Польську.
- Українську.
- Білоруську.
- УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ, ЯК АКАННЯ; ДЗЕКАННЯ І ЦЕКАННЯ; НЕСКЛАДОВИЙ [Ў] НА МІСЦІ ЕТИМОЛОГІЧНИХ [В] І [Л]:
- Російську.
- Болгарську.
- Українську.
- Білоруську.
- УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ, ЯК ФІКСОВАНИЙ НАГОЛОС НА ПЕРЕДОСТАННЬОМУ СКЛАДІ; ЗБЕРЕЖЕННЯ НОСОВИХ ГОЛОСНИХ; НАЯВНІСТЬ ДВОХ РЯДІВ ШИПЛЯЧИХ ТИПУ [Š] І [Ś]:
- Чеську.
- Словацьку.
- Польську.
- Словенську.
- УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ, ЯК ФІКСОВАНИЙ НАГОЛОС НА ПЕРШОМУ СКЛАДІ; НАЯВНІСТЬ ДОВГИХ І КОРОТКИХ ГОЛОСНИХ; СПЕЦИФІЧНИЙ ЗВУК [Ř]:
- Чеську.
- Словацьку.
- Польську.
- Словенську.
- УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ, ЯК ФІКСОВАНИЙ НАГОЛОС НА ПЕРШОМУ СКЛАДІ; ЗАКІНЧЕННЯ -OVIA В НАЗВАХ ІСТОТ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ НАЗИВНОГО ВІДМІНКА МНОЖИНИ; СПЕЦИФІЧНИЙ ЗВУК [Ä]:
- Чеську.
- Словацьку.
- Польську.
- Словенську.
- УКАЖІТЬ, ЯКОЮ ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ВИКОНАНО ПЕРЕКЛАД РЯДКІВ “ЗАПОВІТУ” Т. ШЕВЧЕНКА: “ЩОМ УМРА, МЕ ПОГРЕБЕТЕ / НЕЙДЕ НА МОГИЛА / ПОСРЕД СТЕПИТЕ ШИРОКИ / НА УКРАЙНА МИЛА, / ТА СКАЛИТЕ НАД ВОДАТА, / ДНЕПЪР И ПОЛЯТА / ДА СЕ ВИЖДАТ, ДА СЕ ЧУВА, / КАК РЕВЕ РЕКАТА”:
- Болгарською.
- Македонською.
- Сербською.
- Білоруською.
- УКАЖІТЬ, ЯКОЮ ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ВИКОНАНО ПЕРЕКЛАД РЯДКІВ “ЗАПОВІТУ” Т. ШЕВЧЕНКА: “КАД УМРЕМ, САХРАНИТЕ МЕ / ТАМО У МОГИЛИ / СРЕД СТЕПЕ ПРЕДИВНЕ / НА МИЛОЈ УКРАЈИНИ. / ДА БИХ ПОЉЕ ШИРОКО, / И ДЊЕПАР, И ПРОКОП / ГЛЕДАТИ, ЧУТИ МОГО / КАКО ПЕВАЈУ ГРОМКО / И КАКО ИЗ УКРАЈИНЕ / ОДНОСЕ У СИЊЕ МОРЕ / КРВ ЗЛОЧИНЦА... ТАД ЋУ ДА МИНЕМ / И ПОЉЕ И ГОРЕ, / УСТАНЕМ И СТИГНЕМ / ДО БОГА САМОГА / ДА СЕ МОЛИМ... А ДО ТАДА / НЕ ЗНАМ НИ ЗА БОГА”:
- Болгарською.
- Македонською.
- Сербською.
- Білоруською.
- УКАЖІТЬ, ЯКОЮ ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ВИКОНАНО ПЕРЕКЛАД РЯДКІВ “ЗАПОВІТУ” Т. ШЕВЧЕНКА: “AŽ JÁ UMŘU, POCHOVEJTE / MĚ KDES NA MOHYLE, / VPROSTŘED STEPI NEDOHLEDNÉ. / V UKRAJINĚ MILÉ, / ABY LÁNY ŠIRÝCH POLÍ, / DNĚPR, SRÁZY STINNÉ / BYLO VIDĚT, BYLO SLYŠET, / S HUKOTEM JAK PLYNE”:
- Чеською.
- Словацькою.
- Польською.
- Хорватською.
- УКАЖІТЬ, ХТО З НАЗВАНИХ МОВОЗНАВЦІВ Є ПРИХИЛЬНИКОМ НАДЧОРНОМОРСЬКОЇ ТЕОРІЇ ПРАБАТЬКІВЩИНИ СЛОВ’ЯН:
- О. Трубачов.
- О. Шахматов.
- Ю. Карпенко.
- Ю. Шевельов.
- УКАЖІТЬ, ХТО З НАЗВАНИХ МОВОЗНАВЦІВ Є ПРИХИЛЬНИКОМ ВІСЛО-ОДЕРСЬКОЇ ТЕОРІЇ ПРАБАТЬКІВЩИНИ СЛОВ’ЯН:
- О. Трубачов.
- В. Іванов.
- Ю. Карпенко.
- Т. Лер-Сплавінський.
- УКАЖІТЬ, ХТО З НАЗВАНИХ МОВОЗНАВЦІВ Є ПРИХИЛЬНИКОМ ВІСЛО-ДНІПРОВСЬКОЇ ТЕОРІЇ ПРАБАТЬКІВЩИНИ СЛОВ’ЯН:
- О. Трубачов.
- П.-Й. Шафарик.
- Ю. Карпенко.
- Т. Лер-Сплавінський.
- УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ ТЕОРІЙ ПРАБАТЬКІВЩИНИ СЛОВ’ЯН ПОДАНО В “ПОВІСТІ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” НЕСТОРОМ:
- Прибалтійську.
- Дунайську.
- Карпатську.
- Надчорноморську.
- УКАЖІТЬ, ГРАМАТИКУ ЯКОГО АВТОРА М. ЛОМОНОСОВ НАЗВАВ “ВРАТАМИ УЧЕНОСТИ”:
- Мелетія Смотрицького.
- Памви Беринди.
- Лаврентія Зизанія.
- Івана Ужевича.
- УКАЖІТЬ ЧЕСЬКОГО ФІЛОЛОГА, ЯКИЙ ЗАКЛАВ ОСНОВИ НАУКОВОЇ СЛАВІСТИКИ:
- І. Срезневський.
- Й. Домбровський.
- Г. Ягич.
- В. Копітар.
- УКАЖІТЬ, КОЛИ ВІДБУЛОСЯ ЗАРОДЖЕННЯ СЛАВІСТИКИ ЯК НАУКИ:
- За часів Київської Русі.
- Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.
- Після Другої світової війни.
- Наприкінці ХХ ст.
- УКАЖІТЬ ПРОВІДНОГО ДІЯЧА СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ХІХ СТ., ЯКИЙ СТВОРИВ І ОЧОЛИВ ХАРКІВСЬКУ ЛІНГВІСТИЧНУ ШКОЛУ, АВТОР ПРАЦІ “МИСЛЬ І МОВА”:
- Ізмаїл Срезневський.
- П. Гулак-Артемовський.
- Олександр Потебня.
- Омелян Огоновський.
- УКАЖІТЬ ПРОВІДНОГО НІМЕЦЬКОГО СЛАВІСТА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ – СЕРЕДИНИ ХХ СТ., УКЛАДАЧА “ЕТИМОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА РОСІЙСЬКОЇ МОВИ”:
- Август Шлейхер.
- Пауль Дільс.
- Макс Фасмер.
- Рейнгольд Траутманн.
- УКАЖІТЬ, КОЛИ У СЛОВ’ЯНСЬКИХ КРАЇНАХ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ДЕНЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І КУЛЬТУРИ:
- 14 жовтня.
- 21 лютого.
- 25 лютого.
- 24 травня.
- УКАЖІТЬ, ХТО Є АВТОРОМ ПРАЦІ „ГРАММАТІКА СЛОВЕНСКА. СЪВЕР(Ъ)ШЕН(Ъ)НА(Г)(О) ИСКУСТВА ОСМИ ЧАСТІЙ СЛОВА, И ИНЫ(Х) НУ(Ж)ДНЫ(Х)” (1596 Р.):
- М. Смотрицький.
- Л. Зизаній.
- Учні Львівської братської школи.
- І. Ужевич.
- УКАЖІТЬ, ХТО ВПЕРШЕ В НАШОМУ МОВОЗНАВСТВІ ВИДІЛИВ ОРУДНИЙ (ТВОРИТЕЛ(Ъ)НЫЙ) ВІДМІНОК:
- Мелетій Смотрицький.
- Лаврентій Зизаній.
- Максим Грек.
- Іван Ужевич.
- УКАЖІТЬ, ХТО, ВИРІЗНИВШИ ВІСІМ ЧАСТИН МОВИ, ВИЛУЧИВ АРТИКЛЬ, ОСКІЛЬКИ ВІН НЕ ВЛАСТИВИЙ СЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВНІЙ СИСТЕМІ, УВІВ ВИГУК (МЂСТОИМЕНІЄ); ДО ШЕСТИ ВІДМІНКІВ, УСПАДКОВАНИХ ВІД ПОПЕРЕДНІХ ГРАМАТИК, ДОДАВ СЬОМИЙ – МІСЦЕВИЙ (СКАЗАТЕЛНЫЙ); УВІВ В УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ ЛІТЕРУ Ґ:
- Мелетій Смотрицький.
- Лаврентій Зизаній.
- Максим Грек.
- Іван Ужевич.
- УКАЖІТЬ ПРІЗВИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОЛОГА, КУЛЬТУРНО-ОСВІТНОГО Й ЦЕРКОВНОГО ДІЯЧА, ОДИНОГО З ПРОВІСНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В ГАЛИЧИНІ, ГРАМАТИСТА ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХІХ СТ., АВТОРА ПРАЦЬ “НАУКА ХРИСТИЯНСКАЯ” (1815 Р.), “БУКВАР СЛОВЕНОРУСЬКОГО ЯЗИКА” (1816 P.), “ПРАВИЛА ШКОЛЬНІЇ” (1817 Р.), ПЕРШОЇ В ГАЛИЧИНІ ГРАМАТИКИ КНИЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – “ГРАМАТИКИ ЯЗИКА СЛОВЕНО-РУСЬКОГО” (1823 Р.):
- К. П. Михальчук.
- П. Г. Житецький.
- І. Могильницький.
- М. Ф. Наконечний.
- УКАЖІТЬ, ЧИЇ ПРАЦІ Є ПЕРШИМИ СПРОБАМИ НАУКОВОГО ОБҐРУНТУВАННЯ ЛІНГВОСТИЛІСТИКИ.
- Л. А. Булаховського.
- Спенсера й Штейнталя.
- С. Я. Єрмоленко.
- Л. І. Мацько.
- УКАЖІТЬ НАЙВИДАТНІШУ ПАМ’ЯТКУ ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА, ДЕ ІМІТОВАНО ПРОМОВИ ДАВНІХ ДЕРЖАВНИХ ДІЯЧІВ.
- "Слово о полку Ігоревім”.
- "Повчання” Володимира Мономаха.
- "Слово про закон і благодать” Кирила Туровського.
- "Послання до пресвітера Фоми” Климента Смолятича.
- УКАЖІТЬ ТЕРМІН, ЯКОМУ ВІДПОВІДАЄ ТАКЕ ВИЗНАЧЕННЯ: «ПРАГНЕННЯ ДО ОЧИЩЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ВІД ПОЗАЛІТЕРАТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, НЕВМОТИВОВАНОГО ВИКОРИСТАННЯ ІНШОМОВНИХ СЛІВ».
- Антинормалізаторство.
- Гіперпуризм.
- Пуризм.
- Кодифікація.
- УКАЖІТЬ ПРАЦЮ, З ЯКОЇ ПОЧИНАЄТЬСЯ ЛІНГВІСТИЧНА СТИЛІСТИКА В СУЧАСНОМУ ЗНАЧЕННІ СЛОВА.
- І. Г. Чередниченка „Нариси з загальної стилістики”.
- С. Я. Єрмоленко „Нариси з української словесності”.
- Шарля Баллі „Трактат із французької стилістики”.
- А. П. Коваль „Практична стилістика сучасної української мови”.
- УКАЖІТЬ ТЕРМІН, ЯКОМУ ВІДПОВІДАЄ ТАКЕ ВИЗНАЧЕННЯ: «СИСТЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ТА ЕКСПРЕСИВНИХ СТИЛІВ У ЇХ ВЗАЄМОДІЇ; СПІВВІДНОШЕННЯ СТИЛІСТИЧНО НЕЙТРАЛЬНИХ І СТИЛІСТИЧНО МАРКОВАНИХ МОВНИХ ОДИНИЦЬ У СИСТЕМІ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ».
- Стильова норма.
- Стильове значення.
- Стилістична система.
- Мовна стилізація.
- УКАЖІТЬ ТЕРМІН, ЯКОМУ ВІДПОВІДАЄ ТАКЕ ВИЗНАЧЕННЯ: «СУКУПНІСТЬ МОВНО-ВИРАЗОВИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ ЕСТЕТИЧНУ ФУНКЦІЮ І ВИРІЗНЯЮТЬ МОВУ ОКРЕМОГО ПИСЬМЕННИКА З-ПОМІЖ ІНШИХ»:
- Стильова норма.
- Стилістична система.
- Функціональний стиль.
- Індивідуальний стиль.
- УКАЖІТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ СТИЛІСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.
- Сукупність мовно-виразових засобів, які виконують естетичну функцію і вирізняють мову окремого письменника з-поміж інших, своєрідність мови окремого індивіда.
- Різновид мови (тип мовомислення, мовної діяльності), що характеризується співвіднесеністю з певною сферою суспільно-виробничої діяльності.
- Сукупність функціональних та експресивних стилів у їх взаємозв’язках.
- Додаткове значення (один із видів конотації) мовної одиниці, яке нашаровується на її предметно-поняттєвий або граматичний зміст.
Тема :: Історія мови
- УКАЖІТЬ, ДО ЯКОГО ВИСНОВКУ ПРО ДАВНІСТЬ СЛОВ’ЯНСЬКИХ АЗБУК ДІЙШЛИ СУЧАСНІ СЛАВІСТИ ПІСЛЯ ВСЕБІЧНОГО АНАЛІЗУ ЗБЕРЕЖЕНИХ ДОТЕПЕР СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКИХ РУКОПИСІВ:
- Латиниця – найдавніше слов’янське впорядковане звуко-буквене письмо.
- Грецький устав – найдавніше слов’янське впорядковане звуко-буквене письмо.
- Кирилиця – найдавніше слов’янське впорядковане звуко-буквене письмо.
- Глаголиця – найдавніше слов’янське впорядковане звуко-буквене письмо.
- УКАЖІТЬ, ІЗ ЯКИМ ВИСНОВКОМ ПРО ДЖЕРЕЛА КИРИЛИЦІ ПОГОДЖУЄТЬСЯ БІЛЬШІСТЬ СУЧАСНИХ СЛАВІСТІВ:
- Кирилиця цілком постала на основі грецького уставного письма.
- Кирилиця постала за зразком грецького уставного письма, але кілька літер запозичено з глаголиці, а окремі літери створено було як лігатури.
- Кирилиця постала за зразком грецького скорописного письма.
- Кирилиця постала за зразком грецького скорописного письма із запозиченням окремих літер зі староєврейського та нижньоєгипетського (коптського) письма.
- Кирилиця – оригінальна азбука.
- УКАЖІТЬ, ДО ЯКОЇ ПІДГРУПИ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЧОМУ НАЛЕЖИТЬ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКА МОВА.
- Східнослов’янської, бо в основі старослов’янської мови – один із давньоруських діалектів.
- Південнослов’янської, бо в основі старослов’янської мови – один зі староболгарських діалектів.
- Західнослов’янської, бо старослов’янська мова була створена для західних слов’ян Великоморавського князівства і розвивалася саме в Великій Моравії.
- Південнослов’янської, бо розквіт («золотий вік») старослов’янської писемності припадає на Болгарське царство.
- Не належить до жодної з підгруп, бо це мова мертва.
- УКАЖІТЬ ПРАВИЛЬНЕ ПРОДОВЖЕННЯ РЕЧЕННЯ: «ЛІНГВІСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ МОВИ В ТОМУ, ЩО…»
- Старослов’янська мова – це спільна для всіх слов’ян прамова.
- Старослов’янська мова – це прямий предок сучасних східнослов’янських мов, у тому числі української.
- Старослов’янська мова ближча, ніж всі інші слов’янські мови, до праслов’янської мови.
- Старослов’янська мова була могутнім засобом боротьби слов’ян за їх духовну і політичну незалежність.
- Старослов’янська мова – священна мова всіх слов’ян.
- УКАЖІТЬ, ЯКЕ З ПОДАНИХ ВИЗНАЧЕНЬ НЕ ЗОВСІМ КОРЕКТНЕ.
- Старослов’янська мова – це зафіксований писемністю південномакедонський говір староболгарської мови, отже, поняття «старослов’янська мова», «староболгарська мова» тотожні.
- Старослов’янська мова – це мова перших слов’янських перекладів переважно грецької богослужбової літератури.
- Народно-розмовною основою старослов’янської мови був південномакедонський говір староболгарської мови.
- Старослов’янська мова, окрім південномакедонської діалектної основи, характеризувалася великою кількістю запозичень та новотворами, авторами яких були Кирило і Мефодій.
- Старослов’янська мова, маючи в основі південномакедонський діалект староболгарської мови, фактично була наддіалектною, бо обслуговувала потреби багатьох слов’янських народів.
- УКАЖІТЬ, ЯКЕ З ПОДАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ ПОМИЛКОВЕ.
- Імена творців перших старослов’янських пам’яток невідомі.
- Старослов’янська мова ніколи не була мовою побутового спілкування.
- Старослов’янська мова належить до південнослов’янської підгрупи мов.
- Старослов’янська мова представлена була у слов’янських перекладах переважно грецьких богослужбових книг.
- Старослов’янська мова належить до мертвих мов.
- УКАЖІТЬ ПРАВИЛЬНЕ ТВЕРДЖЕННЯ.
- Зі старослов’янських рукописів, виконаних самими Кирилом і Мефодієм, до нашого часу дійшла лише одна пам’ятка – Київські листки.
- До нашого часу дійшли лише окремі старослов’янські рукописи, виконані самими Кирилом і Мефодієм.
- До нашого часу дійшли лише копії кирило-мефодіївських перекладів, виконані їхніми учнями в кінці ІХ ст.
- До нашого часу дійшли лише копії кирило-мефодіївських перекладів, виконані в Х ст. – ХІ ст.
- До нашого часу старослов’янські пам’ятки Х ст. – ХІ ст. не дійшли.
- УКАЖІТЬ ТАКУ ПАРУ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКИХ ГОЛОСНИХ, У ЯКІЙ ОДИН ЗВУК ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШОГО ТІЛЬКИ ЗА СТУПЕНЕМ ПІДНЯТТЯ СПИНКИ ЯЗИКА.
- и – о.
- а – оу.
- и – є.
- о – ъ.
- ы – ъ.
- УКАЖІТЬ ТАКУ ПАРУ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКИХ ГОЛОСНИХ, У ЯКІЙ ОДИН ЗВУК ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШОГО ТІЛЬКИ ЗА МІСЦЕМ ТВОРЕННЯ.
- ь – о.
- а – о.
- и – є.
- о – ъ.
- и – ы.
- УКАЖІТЬ, ВІДПОВІДНО ДО КОТРОГО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА У СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВІ ІСНУВАЛА СТРУКТУРА ЗІ СКЛАДОТВОРНИМ СОНОРНИМ.
- Середина.
- Вертеп.
- Болото.
- Колотити.
- Дерево.
- УКАЖІТЬ, ЗВУКОВА СТРУКТУРА КОТРОГО СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОГО СЛОВА ВІДБИВАЄ НАСЛІДОК ПЕРЕХІДНОЇ ЙОТОВОЇ ПАЛАТАЛІЗАЦІЇ.
- чьсть.
- чєтырє.
- чадъ.
- ноша.
- жалость.
- УКАЖІТЬ, ВІД КОТРОГО СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОГО ДІЄСЛОВА МОЖЛИВЕ УТВОРЕННЯ ПРОСТОГО АОРИСТА.
- плєсти.
- мазати.
- читати.
- лазити.
- крыти.
- УКАЖІТЬ ПРОСТИЙ МИНУЛИЙ ВІДНОСНИЙ ЧАС, ЩО У ПРАСЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВІ ТВОРИВСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СУФІКСІВ -ĒĀX-, -ĀX-.
- Перфект.
- Імперфект.
- Простий аорист.
- Плюсквамперфект.
- Архаїчний сигматичний аорист.
- УКАЖІТЬ ПРОСТИЙ МИНУЛИЙ ВІДНОСНИЙ ЧАС, ЩО У ПРАСЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВІ ТВОРИВСЯ ЗА СХЕМОЮ «ЗАКРИТА ІНФІНІТИВНА ОСНОВА + ТЕМАТИЧНИЙ ГОЛОСНИЙ *Ŏ / *Ĕ + ВТОРИННІ ОСОБОВІ ФЛЕКСІЇ».
- Архаїчний сигматичний аорист.
- Новий сигматичний аорист.
- Простий аорист.
- Імперфект.
- Плюсквамперфект.
- УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ВІДБУЛАСЯ ПЕРЕХІДНА ЙОТОВА ПАЛАТАЛІЗАЦІЯ:
- Пишоу, доуша, корабль, земля.
- Польза, отьць, ловля, ціна.
- Роучька, ученица, рожькъ.
- Жена, чистий, печоу, ножь.
- УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ДАВНІ ЗВУКОСПОЛУЧЕННЯ РЪ, РЬ, ЛЪ, ЛЬ ЗАЗНАЛИ ЗАКОНОМІРНИХ ЗМІН:
- Кров, тривога, блоха, яблуко.
- Кришити, блиск, дрова, глитати.
- Крихта, тривога, кривавиця, блищати.
- Бриніти, слизовий, глотка, дрижати.
- УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ РЯДКУ І В УСІХ СЛОВАХ ПОХОДИТЬ З О АБО Е:
- Матір’ю, тіло, сільський, літо.
- Вільний, віл, кіт, рід.
- Істина, ніс, бій, сіно.
- Біль, ціна, зірка, гірський.
- УКАЖІТЬ, У КОТРІЙ ГРУПІ СЛІВ ВІДБУЛАСЯ ДИСИМІЛЯЦІЯ ЯК НАСЛІДОК ЗАНЕПАДУ ЗРЕДУКОВАНИХ:
- Хто, сердешний, мірошник, соняшник.
- Горшком, штири, шляхтичомъ, воевотьство.
- Розорати, світки, из кгрунтом, кохти.
- Ченці, сонце, бджола, скинути.
- УКАЖІТЬ ДОКУМЕНТ, ЯКИЙ ЗАКРІПИВ ДЕРЖАВНИЙ СТАТУС РУСЬКОЇ МОВИ У ВЕЛИКОМУ ЛИТОВСЬКОМУ КНЯЗІВСТВІ:
- „Литовський статут”.
- „Литовська метрика”.
- „Актова книга”.
- „Руська правда”.
- УКАЖІТЬ, ЯКОЮ МОВОЮ НАПИСАНІ ЦЕРКОВНІ ПАМ’ЯТКИ ЛИТОВСЬКОЇ ДОБИ:
- Церковнослов’янською мовою.
- Старослов’янською мовою.
- Слов’яноруською мовою.
- Латинською мовою.
Тема :: Морфологія
- УКАЖІТЬ ПОМИЛКОВЕ ТВЕРДЖЕННЯ:
- При поділі слів на частини мови треба дотримуватися комплексного критерію.
- Перехід слів в іменники називається ад’єктивацією.
- Усі частини мови поділяють на самостійні та службові.
- Перехід у частки називається партикуляцією.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВСІ ІМЕННИКИ НАЛЕЖАТЬ ДО ЖІНОЧОГО РОДУ.
- ООН, Чилі, леді, Міссісіпі.
- Сочі, таксі, метро, кіно.
- Піаніно, Делі, шосе, ГЕС.
- Бязь, СДПУ, Токіо, мадам.
- УКАЖІТЬ СИНТАКСИЧНУ РОЛЬ ЧИСЛІВНИКА: Два чорні лебеді календарного білого моря випливають із ночі і знову кудись у ніч (Л. Костенко).
- Присудок.
- Додаток.
- Підмет.
- Означення.
- Обставина.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО – ЧАСТКИ.
- Так, зате, але, через, тому, що.
- Не, же, ні, хіба, лише.
- Коло, проте, або, доки, ще.
- в, але, не, поза, чи, при.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ДІЄПРИСЛІВНИКИ ЯКОГО МАЮТЬ ФОРМУ ДОКОНАНОГО ВИДУ.
- Вставши, перемігши, повернувшись, привізши, навчившись.
- Читаючи, плентаючись, мандруючи, спостерігаючи, повертаючись.
- Пізнавши, дослідивши, показуючи, даруючи, відпочиваючи.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО – ПРИЙМЕННИКИ.
- Біля, але, тільки, ніби, хоч.
- Від, до, з-поміж, по, за, через.
- Поміж, посеред, над, що, в.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ ЯКОГО НАЛЕЖАТЬ ДО І ВІДМІНИ.
- Весна, суддя, Ілля, красуня, Галина.
- Збіжжя, зілля, знання, поле, амплуа.
- Операційна, Марія, Микола, плакса, учительська.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ПРИКМЕТНИКИ ЯКОГО НАЛЕЖАТЬ ДО ОДНІЄЇ ГРУПИ (ТВЕРДОЇ, М’ЯКОЇ).
- Газонепроникні, жаростійкі, густонаселені, ажурні, сині.
- Лебедині, зоряні, скляні, сміливі, ясні.
- Торішні, круглі, вовчі, північні, весняні, зимові.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПРАВИЛЬНО ПОЄДНАНО ВСІ ЧИСЛІВНИКИ Й ІМЕННИКИ.
- Одного дня, шестеро вікон, п’яти зошитів, сьома книгами, стома ручками.
- Два болгарини, три кілометри, однієї хвилини, півтора літри.
- Півтора гектара, трьом хлоп’ятам, одна друга яблука, три п’яті кілометра.
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У ЯКОМУ СЛОВО НАЗУСТРІЧ – ПРИСЛІВНИК.
- Назустріч котились широкі, як море, степи (О. Гончар).
- Назустріч нам по дорозі неквапливо пливе пастух... (Ю. Збанацький).
- Нащадкам дай життя, як хочеш ти Без страху назустріч смерті йти (Д. Павличко).
- Назустріч мені виринув із туману дядько з в’язкою кошиків за плечима... (Г. Тютюнник).
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВСІ ІМЕННИКИ НАЛЕЖАТЬ ДО ЖІНОЧОГО РОДУ.
- Зала, синиця, воєвода, комісія.
- ГЕС, жовч, пастораль, біль.
- Юнь, сповідь, Сибір, тюль.
- Вуаль, путь, акварель, сіль.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ОБИДВА СЛОВА МАЮТЬ ОДНАКОВИЙ РІД.
- Рукопис, магістраль.
- Сімферополь, Сибір.
- Ательє, маестро.
- Лібрето, колібрі.
- Тюль, Охтирка.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВСІ ДІЄСЛОВА НАЛЕЖАТЬ ДО ДРУГОЇ ДІЄВІДМІНИ.
- Малювати, носити, боятися, знати.
- Кричати, бачити, просити, клеїти.
- Полоти, боротися, гоїти, їздити.
- Ходити, об’єднатися, радіти, веселитися.
- Любити, хотіти, радити, ставити.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВСІ ДІЄСЛОВА НАЛЕЖАТЬ ДО ДРУГОЇ ДІЄВІДМІНИ.
- Стояти, колоти, полоти, веліти.
- Носити, кроїти, стелити, казати.
- Свистіти, їздити, хотіти, боротися.
- Бігти, спати, бачити, кричати.
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У ЯКОМУ ВЖИТО ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК.
- Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе сухий листок (Леся Українка).
- Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села (Т. Шевченко).
- Це одразу нагадало дитинство, коли мати всю зиму пряла і людям, і собі (М. Стельмах).
- Сонцем хотів би я стати, щоб вічно світити всім.
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У ЯКОМУ ПРАВИЛЬНО ПОЄДНАНІ ЧИСЛІВНИК З ІМЕННИКОМ.
- Три вершника звелися на стременах, пильно вдивляючись у знайомі обриси міста (І. Цюпа).
- На той час суддями були якіїсь два Осла... (Л. Глібов).
- В середині острова над чималою бухтою розташувалося чотири десятки рибальських хат (М. Трублаїні).
- У глибокій долині, між мальовничих горбів, стоїть невелика хата, біля якої ростуть три могутні дуба (В. Шевчук).
- УКАЖІТЬ, ЯКІ ІМЕННИКИ З КІНЦЕВИМ ПРИГОЛОСНИМ -Р НАЛЕЖАТЬ ДО ТВЕРДОЇ ГРУПИ.
- Частина іменників з суфіксом -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар – бондаря, лікар – лікаря, а також іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить на закінчення: буквар – букваря, кобзар – кобзаря, пухир – пухиря.
- Іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить на закінчення: вугляр – вугляра, школяр – школяра.
- Іменники на -ер, -ір, -ор, -ур і з постійно наголошеним -ар, -яр, -ир: майстер, папір, професор, абажур, гіпюр, базар, футляр, командир.
- УКАЖІТЬ, ЯКІ ІМЕННИКИ З КІНЦЕВИМ ПРИГОЛОСНИМ -Р НАЛЕЖАТЬ ДО М’ЯКОЇ ГРУПИ.
- Іменники на -ер, -ір, -ор, -ур і з постійно наголошеним -ар, -яр, -ир: майстер, папір, професор, абажур, гіпюр, базар, футляр, командир.
- Частина іменників з суфіксом -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар – бондаря, лікар – лікаря, а також іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить на закінчення: буквар – букваря, кобзар – кобзаря, пухир – пухиря.
- Іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить на закінчення: вугляр – вугляра, школяр – школяра.
- УКАЖІТЬ, ЯКІ ІМЕННИКИ З КІНЦЕВИМ ПРИГОЛОСНИМ -Р НАЛЕЖАТЬ ДО МІШАНОЇ ГРУПИ.
- Частина іменників з суфіксом -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар – бондаря, лікар – лікаря, а також іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить на закінчення: буквар – букваря, кобзар – кобзаря, пухир – пухиря.
- Іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить на закінчення: вугляр – вугляра, школяр – школяра.
- Іменники на -ер, -ір, -ор, -ур і з постійно наголошеним -ар, -яр, -ир: майстер, папір, професор, абажур, гіпюр, базар, футляр, командир.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ, ЯКОГО НАЛЕЖАТЬ ДО ТВЕРДОЇ ГРУПИ.
- Вугляр, буквар, пухир, скляр, сир.
- Телевізор, столяр, звір, сувенір, абажур.
- Мир, папір, майстер, стовбур, газетяр.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ, ЯКОГО НАЛЕЖАТЬ ДО М’ЯКОЇ ГРУПИ.
- Збіжжя, лінь, радість, повінь, кінь.
- Горе, поле, обличчя, писар, пухир.
- Ігор, Лазар, лобур, єгер, комар.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ, ЯКОГО НАЛЕЖАТЬ ДО МІШАНОЇ ГРУПИ.
- Гендляр, леміш, глинище, бетоняр, дігтяр.
- Вугляр, піч, друкар, футляр, столяр.
- Жир, ювіляр, бунтар, лікар, гончар.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ ЯКОГО В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ МАЮТЬ ЗАКІНЧЕННЯ ЕМ.
- Майстер, інженер, сир, автор, командир.
- Токар, снігур, Ігор, комар, муляр.
- Ніж, кобзар, ледар, лікар, школяр.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ПРИКМЕТНИКИ ЯКОГО НАЛЕЖАТЬ ДО ЯКІСНИХ.
- Драматична розмова, театральний жест, крилата думка, ліричний настрій.
- Нервове захворювання, артистична натура, театральний репертуар, ділова поїздка.
- Творчий шлях, ліричний герой, полум’яна заграва, романтична натура.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО УТВОРЕНІ ОДНИМ СПОСОБОМ.
- Біленький, кобзар, вітерець, грушевий, дощик.
- Висота, танець, праліс, прикордонний, вогник.
- Предобрий, вісник, трійка, найкраще, прийти.
- Передовик, фронтовий, пролісок, потужність, десяток.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НЕ МАЮТЬ ЗАКІНЧЕННЯ.
- По-материнськи, місто, дивуючись, геройство, метро.
- Суфле, упродовж, аташе, сонячно, нашвидкуруч.
- Селище, геніально, титан, купе, безболісно.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО ВІДПОВІДАЮТЬ СХЕМІ: КОРІНЬ+СУФІКС+СУФІКС+ЗАКІНЧЕННЯ.
- Бавовництво, братерство, адресований, володарка, призерка.
- Брудний, будівельник, веснянка, волосяний, верховина.
- Підземний, безсовісний, сумісництво, учениця, двоколійний.
- Державність, свіжина, голубонька, заокеанський, восени.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО МАЮТЬ СУФІКС -И-.
- Солити, блудити, осетрина, крутити, гонити.
- Дрібничка, дрібниця, драбина, понашивати, восени.
- Залізний, судити, співати, душити, завзятий.
- Ходити, косити, по-українськи, мовити, морозити.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО МАЮТЬ СУФІКС -К-.
- Річка, товаришка, дівка, ніжка, казка.
- Дубок, папірчик, дзвінок, хлібчик, гомінкий.
- Личко, столик, дзвінкий, смужка, ручка.
- Діалектика, дощик, ставок, котик, прутик.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ВСІХ СЛОВАХ ЯКОГО ПРАВИЛЬНО ВИДІЛЕНО ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА.
- На/пис, біл/ий, народ/о/люб/н/ий, на/солод/а, не/важ/к/ий.
- На/крап/ати, нал/ив, на/різ/а/ти, на/родж/ен/ий, народ/ність.
- На/пір/ник, на/сад/жа/ти, на/уч/и/ти, не/віль/н/ий, не/зна/нн/я.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ВСІХ СЛОВАХ ЯКОГО ПРАВИЛЬНО ВИДІЛЕНО ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА.
- Собор/н/ість, сір/еньк/ий, с/кап/ув/а/ти, слизь/к/ий, сестр/и/чк/а.
- Сніг/ов/ий, на/пис/а/н/ий, сорок/а/ден/н/ий, скрип/оньк/а, с/пис/ок.
- Сніж/инк/а, срібл/яст/ий, с/тер/ти, талан/овит/ий, тат/у/нь/о.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО УТВОРЕНО ПРЕФІКСАЛЬНИМ СПОСОБОМ.
- Записати, запис, записувати, записування, безпідставний.
- Пагорб, прочитати, антисанітарний, підтекст, прегарний.
- Прапрадід, політичний, переписати, випросити, зігрітий.
- Написаний, прочитаний, зігрітий, пофарбований, налитий.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО УТВОРЕНО ПРЕФІКСАЛЬНО-СУФІКСАЛЬНИМ СПОСОБОМ.
- Вручити, підопічний, обгородити, нашвидкуруч, оздоровити.
- Запросити, надпотужність, співвітчизник, розцвісти, мимохідь.
- Осмислити, потроїти, запросити, переказати, розписка.
- Заземлити, підвіконня, по-українському, розкріпачити, звечора.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, ДЕ ПРАВИЛЬНО НАЗВАНО СПОСІБ ТВОРЕННЯ СЛІВ: ТОРІК, ЗАПАНІБРАТА, ПРОЙДИСВІТ, ДОБРИДЕНЬ.
- Морфологічний.
- Морфолого-синтаксичний.
- Лексико-синтаксичний.
- Лексико-семантичний.
- Укажіть рядок з іменниками тільки твердої групи.
- газетяр, сусід, подорожник, авокадо.
- маестро, місто, аптекар, Псалтир.
- поводир, пухир, дім, семафор.
- абажур, касир, батько, бригадир, вода.
- Укажіть рядок з іменниками тільки мішаної групи.
- плече, душа, гендляр, скляр.
- подорож, явище, розкіш, теща.
- сонце, прізвище, ніч, дитинча.
- ведмежа, проща, пуща, межа.
- Укажіть рядок з іменниками тільки твердої групи.
- орендар, школяр, стіл, Ігор.
- кефір, пустир, єгер, слухач.
- панцир, пластир, касир, бовдур.
- якір, кучер, плата, сестра.
Тема :: Синтаксис
- УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ПРИКМЕТНИКОМ.
- засипаний травою, мій день, читати голосно, приємний аромат.
- кричати голосно, бігти швидко, заспаний хлопець, просте речення.
- вдячний дітям, рожевий від сонця, дуже цікавий, надзвичайно вдалий.
- втрачені мрії, забута стежина, пожовкле листя, малиновий кущ.
- УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ЗАЙМЕННИКОМ.
- дуже давно, під сторінкою, твоя правда, зі мною трапилося.
- медові уста, голосна пісня, тихо промовити, весело співати.
- сам собі, спитати в когось, залежний від мене, знаний усіма.
- хтось із нас, дехто з учнів, щось неприємне, якийсь із Луцька.
- УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ПРИСЛІВНИКОМ.
- вдалий день, швидко прийти, тихо прочитав, степові простори.
- перепитав спросоння, зустрілися звечора, дуже втомився, намалював гарно.
- недалеко від села, трохи втомлено, низько над водою, дуже рано.
- їхня дитина, давно було, сила чоловіка, зустріч із друзями.
- У ЯКОМУ ВАРІАНТІ Є ПРОСТИЙ НЕУСКЛАДНЕНИЙ ПІДМЕТ:
- П'ятірка сивих плотарів сиділа в тінях яворів (А. Малишко).
- Кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги і від смерті (Л. Дмитерко).
- Гурт хлопців підійшов до столу (О. Гончар).
- Життя соталось, соталось гіркими нитками іронії (Л. Костенко).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У КОТРОМУ ВЖИТО ПРОСТИЙ ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОК.
- З вас кожен міг поетом стати… (В. Бровченко).
- Ранок був сонячний і чудовий (Ю. Смолич).
- Я на гору круту, крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).
- Були тут люди вищої краси (Б. Олійник).
- Сонце стало ясне, веселе, умите і зараз-таки почало гратись з золотими стіжками жита й пшениці (М. Коцюбинський).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ ЗІ СКЛАДЕНИМ ДІЄСЛІВНИМ ПРИСУДКОМ.
- І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухожилля (Л. Костенко).
- І я вірші став писати під вечір золотий (В. Сосюра).
- А тепер будемо вечеряти всі разом... (В. Собко).
- Ти був би моєю піснею, ти був би моєю казкою, квіткою щастя пізньою і голубиною ласкою (Л. Забашта).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ ЗІ СКЛАДЕНИМ ІМЕННИМ ПРИСУДКОМ.
- Усі слова уже були чиїмись (Л. Костенко).
- Я б прийшов допомогти (В. Собко).
- Я зобов'язаний допомогти старому (М. Стельмах).
- Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди (М Стельмах).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ ЗІ СКЛАДЕНИМ ІМЕННИМ ПРИСУДКОМ.
- Пишно займались багряні зорі колись навесні (Леся Українка).
- Подив - витончена форма похвали (А. Коваль).
- В метричних свідоцтвах пишуть, де людина народилась, коли вона народилась, І тільки не пишуть, для чого вона народилася (М. Сафір).
- Любий тато! Він умів виховувати в мені вдячність (І.Микитенко).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У КОТРОМУ ВЖИТО СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ ПРИСУДОК.
- Василько дав сторчака в сніг (М. Коцюбинський).
- Кожне слово Шевченкове працює на повну силу (Р. Лубківський).
- Для мене ти – мов мавка лісова (А. Малишко).
- За лісом знову були поля (Ю. Смолич).
- Наталка прибігла задихана (М. Стельмах).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ПРИКЛАДКОЮ.
- Перед нашою молоддю стоїть блискуче завдання стати батьками майбутнього своєї нації (О. Теліга).
- Година для праці настала (Леся Українка).
- Ідуть воїни Святослава, прямуючи на Царгород (Ю. Яновський).
- Розвішує вже травень канделябри, вогні запалює жертовні на свічках каштанів-підлітків... (Л. Забашта).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ПРИКЛАДКОЮ.
- Ясно, виразно, мов перед очима, встала в його пам'яті одна подія, що розбуркала в десятилітньому хлопцеві мозок, вкинула в серце зерно нових, недіточих бажань (М. Коцюбинський).
- Не додавай знесиленим журби, не добивай зневір'ям підупалих, а розбуди на діло боротьби, знайди розвагу в світлих ідеалах (П. Грабовський).
- Шалій, шалій від розпачу сп'янілий! (Є Плужник).
- Боги, що оселилися на горі Олімп, відтепер володіють світом (Г. Підлісна).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ПРЯМИМ ДОДАТКОМ.
- Цілує місяць заспану сосну (В. Кобилянський).
- Віддавна смілості й відвазі шумить по всесвіту хвала (М. Рильський).
- Стави политі медвяним соком (А. Малишко).
- Рідна хато моя! Давно я пішов від твого батьківського порога (І. Цюпа).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У ЯКОМУ Є ТІЛЬКИ НЕПРЯМИЙ ДОДАТОК.
- До дна допито радощі і горе (Юрій Клен).
- На лимані не солили риби в бочках (І. Нечуй-Левицький).
- Він випив соку, повільно обернувся і пішов геть (Н.Семегін).
- Шість чоловік стояли під лісом, поглядали на пожежу... (І. Нечуй-Левицький).
- У ЯКОМУ РЕЧЕННІ ДОДАТОК ВИРАЖЕНИЙ ІНФІНІТИВОМ:
- Був чудовий серпневий ранок. Сонце стало ясне, веселе, умите і зараз-таки почало гратись з золотими стіжками жита й пшениці... (М. Коцюбинський).
- Гнат виніс теляті їсти (М. Коцюбинський).
- Поважайте в собі і в інших людську особистість (Д. Писарев).
- Якби хтів їй волю дати хто з хоробрих юнаків, мусить перше розрубати сімдесят ще й сім замків (Леся Українка).
- УКАЖІТЬ НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВЕ ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ.
- Не суди по генералу про життя солдатів (Г. Тютюнник).
- Куди ж тут подітись, О, столице розчарувань! Дай надихатись. Дай хоч погрітись В теплім літі золочених бань (П.Вольвач).
- Ні меду, ні ласки, ні пристані тихої (А. Малишко).
- Як часто для досягнення шляхетної мети вдаються до варварських методів (В. Чемерис).
- УКАЖІТЬ НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВЕ ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ.
- Топтали бузковий верес, трусили на голови хвощ (Л. Костенко).
- Кожен твір поетичний - багато себе і не менше твоїх незнайомих (С Пушик).
- Одплачу, одболію, одлюблю, зроблюся мудра і розважна вельми (Т. Коломієць).
- Стало тихо в човні і вже не чути було жартів (О. Гончар).
- УКАЖІТЬ УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВЕ ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ.
- Люблю. Ненавиджу. Згоряю. І знов - ненавиджу й люблю (П.Засенко).
- Дивишся і не надивишся, дишеш і не надишишся тим чистим, гарячим і пахучим повітрям (І. Нечуй-Левицький).
- Благословляється на осінь, на дощі... (Є. Плужник).
- Чому ж в неправди пам'яті нема? (Д. Павличко).
- УКАЖІТЬ БЕЗОСОБОВЕ ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ.
- Мене запрошено на свято не кимсь, а літом золотим! (І. Муратов).
- Іржання коня. Шум ріки. Голоси (С. Пушик).
- Плаче тепер білим цвітом мамина вишня в саду (Д. Луценко).
- Учися чистоти і простоти і, стопчуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині (М. Рильський).
- УКАЖІТЬ БЕЗОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ, ГОЛОВНИЙ ЧЛЕН ЯКОГО ВИРАЖЕНИЙ ПОЄДНАННЯМ ДІЄСЛОВА З МОДАЛЬНИМ ЗНАЧЕННЯМ ТА ІНФІНІТИВА.
- Доводилось і через болота брести, і в лісах ховатися (А. Шиян).
- Всім розійтись! Гасити зараз свічі (І. Кочерга).
- Душі моєї не купить вам ані лавровими вінками, ні золотом, ні хлібом, ні орлом (П. Тичина).
- Сонцю над світом горіти (М. Нагнибіда).
- УКАЖІТЬ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ, КОТРЕ НАЛЕЖИТЬ ДО БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ.
- Внизу – рідна земля, довгождана, вимріяна (М. Карплюк).
- Співаючи про хмари кучеряві, не забувай, поете, про народ (В. Сосюра).
- Учись – на старість буде як знахідка (Народна творчість).
- Непереможена, нескорена ніким, стоїш, Вітчизно, ти на варті миру (Є. Летюк).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У ЯКОМУ ДЛЯ ПОЄДНАННЯ ПРОСТИХ ЧАСТИН ВИКОРИСТАНО СПОЛУЧНИКИ.
- Навіть до хвіртки підійшла, біля якої підіймалася стара, з потрісканим стовбуром і гіллям слива (М. Стельмах).
- Я звів очі і побачив, що з поля в ліс іде дівчина (Є. Гуцало).
- Оддалік, де жита вигинались на рівнинах, плив комбайн (О. Довженко).
- І привітають ту ясну країну, де прожила я не одную днину (Леся Українка).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ПРОПУЩЕНИМИ РОЗДІЛОВИМИ ЗНАКАМИ, У ЯКОМУ НЕМАЄ ВСТАВНИХ СЛІВ.
- Так звичайно крім таланту потрібне ще і вміння (К. Станіславський).
- Взагалі Франко лірик високої проби (М. Коцюбинський).
- Іванов прощається з дружиною звичайно як і більшість з простих людей що йдуть на війну (О. Довженко).
- Від усієї батькової постаті здається так і віє солоним морським вітром (О. Донченко).
- УКАЖІТЬ, ГОЛОВНИМ ЧЛЕНОМ ЯКОГО РЕЧЕННЯ ВИСТУПАЄ ПІДМЕТ:
- Односкладного речення.
- Означено-особового речення.
- Двоскладного речення.
- УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ЗАЙМЕННИКОМ.
- маленька фея, гарячий поцілунок, збити з пантелику, моя земля.
- абикому з присутніх, кожний з них, будь-хто з них, хтось загадковий.
- виводити з рівноваги, якесь нечітке, зовсім кволе, бузковий кущ.
- ні собі ні тобі, по самі вуха, ні за що ні про що, ні з того ні з сього.
- УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ЗАЙМЕННИКОМ.
- будь-що-будь, під боком, твоя правда, щоб там не було.
- золоті слова, медовий напій, голосно говорити, весело співати.
- сам собі, спитати в когось, залежний від мене, знаний усіма.
- когось із нас, хтось із присутніх, щось знайоме, якийсь із квітами.
- УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ЧИСЛІВНИКОМ.
- отримав п'ятірку, розбив чвертку, півтори сотні, двадцять п'ять.
- одна мрія, тисячний загін, відважний космонавт, за сімома замками.
- мільйони шанувальників, оберемок квітів, попросити про допомогу, мої мрії.
- кілька кварталів, один з п'яти, півтора відра, одна третя площі.
- УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ЧИСЛІВНИКОМ.
- сто вистав, двоє з нас, нуль градусів, одна десята відсотка.
- п'ятьом студентам, двох будинків, знати багато, тисяча гривень.
- половина дороги, зовсім близько, тисячний загін, самотній вечір.
- не один день, мало грошей, мільйони людей, шістдесят років.
- УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ПРИСЛІВНИКОМ.
- вдалий день, швидко записав, тихо прочитав, розбудив зранку.
- перепитав спросоння, зустрілися звечора, дуже втомився, намалював гарно.
- недалеко від села, зовсім непомітно, високо над дахом, надзвичайно гарно.
- покинута дитина, покалічена доля, незабутні враження, остання зустріч.
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ ЗІ СКЛАДЕНИМ ДІЄСЛІВНИМ ПРИСУДКОМ.
- Антени на дахах ближніх будинків почали двоїтися (В. Діброва).
- А сад, мов білий світ серед весни, чарує, вабить і не відпускає (М. Сингаївський).
- Сяяла черешня над горою, зблискувала цвітом, як алмаз (Д. Павличко).
- В небі хмарки білосніжні, легкі, ніби мрія (П. Тичина).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ДОДАТКОМ.
- Мати наспівує колискову пісню про котика-вуркотика... (І. Цюпа).
- Олена не могла залишатися спокійною та байдужою (Г. Тютюнник).
- Жити щасливо мусить кожна людина (Ю. Бедзик).
- Поезія - це прекрасна мудрість (В. Симоненко).
- У ЯКОМУ РЕЧЕННІ ПІДМЕТ ВИРАЖЕНИЙ ЗАЙМЕННИКОМ:
- Щось у лузі сивий голуб жалібно гуде (Нар. тв.).
- Хтось подзвонив біля вхідних дверей (В Собко).
- Втомилося моє серце калатати (Л. Костенко).
- Рідна хато моя! Давно пішов від твого батьківського порога (І.Цюпа).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ОБСТАВИНОЮ СПОСОБУ ДІЇ.
- Вечір був темний, теплий та тихий (І. Нечуй-Левщький).
- Могутній дух дають важкі часи (Д. Павличко).
- 3 якого світу ти прийшла до мене, з якого віку жаром обпекла? (М. Ткач).
- Тускло горить лампада перед образом Марії (Микола Хвильовий).
- УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ОБСТАВИНОЮ МІРИ І СТУПЕНЯ.
- Втричі більше винограду ми зняли з земель (П.Воронько).
- І від щастя, а може, від горя промінь сонячний серце пропік... (К. Усенко).
- Люблю я й досі присмерки прозорі квітневих вечорів... (М. Зеров).
- 3 поважного гаю у далеч імлисту в небеснім роздоллі летить вороння... (М. Терещенко).
Тема :: Фонетика, правопис
- УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ ВИПАДКУ НЕ ДОПУЩЕНО ПОМИЛКИ У ДІЄСЛІВНИХ ФОРМАХ 2 ОСОБИ ОДНИНИ.
- Стережеш.
- Кроєш.
- Країш.
- Колиш.
- УКАЖІТЬ, СКІЛЬКИ ФОНЕМ НАЛІЧУЄ ФОНОЛОГІЧНА СИСТЕМА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
- 36 фонем.
- 38 фонем.
- 42 фонеми.
- 44 фонеми.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПОРУШЕНО НОРМУ ПРИ ВІДМІНЮВАННІ ЧИСЛІВНИКІВ.
- Трьохсот, трьомстам, на трьохстах.
- Семисот, сьомастами, на семистах.
- П’ятисот, п’ятистами, на п’ятистах.
- Двохсот, двомастами, на двохстах.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВСІ ВІДМІНКОВІ ФОРМИ ЧИСЛІВНИКІВ ПРАВИЛЬНІ.
- Сто вісімдесят сьомого, двомастами п’ятидесяти двома.
- Шістдесяти семи, чотирма, шестиста, дванадцятий.
- Трьомастами дев’яноста шістьма, сімох, одна третя.
- Сімдесятьма двома, дві тисячі другий, дев’яноста шостого.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПРАВИЛЬНО УТВОРЕНО ФОРМУ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ МНОЖИНИ ВІД ІНФІНІТИВА.
- Сипати – сиплють.
- Возити – везуть.
- Водити – водють.
- Плавати – пливуть.
- Бігти – біжуть.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПОДАНО ПРАВИЛЬНУ ВІДМІНКОВУ ФОРМУ ЧИСЛІВНИКА ШІСТСОТ ДЕВ’ЯНОСТО ВІСІМ.
- Р. в. шестиста дев’яноста восьми.
- Д. в. шестисот дев’яноста вісьмом.
- М. в. (на) шестистах дев’яноста восьми.
- З. в. шістсот дев’яноста вісім.
- О. в. шестистами дев’яноста вісьмома.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВИДІЛЕНИЙ ІМЕННИК МАЄ ЗАКІНЧЕННЯ -А.
- Станції харківського метр..
- Майстри поетичного кін..
- Картини Марії Приймаченк..
- Звернутися до туристичного бюр..
- Ґудзики до нового пальт..
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВСІ СЛОВА НЕЗМІННІ.
- Поні, дивно, зранку, маестро.
- Створивши, замолоду, бюро, театр.
- Ложе, пенсне, рагу, ледве.
- Човен, шість, мій, читав.
- Кенгуру, кімоно, віче, пишучи.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПРАВИЛЬНО УТВОРЕНО ФОРМУ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ ДІЄСЛОВА.
- Давайте напишемо.
- Ходімте.
- Прочитаємо.
- Будемо вчити.
- Заспіваймо.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПРАВИЛЬНО УТВОРЕНО ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ.
- Могти – можу, можеш, можите.
- Текти – течу, течеш, течете.
- Сидіти – сиджу, сидиш, сидете.
- Хотіти – хочу, хочеш, хотять.
- Їздити – їзджу, їздиш, їздите.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПРАВИЛЬНО УТВОРЕНО ДІЄПРИКМЕТНИК.
- Висохнути – висохший.
- Упіймати – упіймавший.
- Умитися – умившийся.
- Посадити – посажений.
- Одягнути – одягнений.
- УКАЖІТЬ, КОТРИЙ ПРИСВІЙНИЙ ПРИКМЕТНИК ЖІНОЧОГО РОДУ НАПИСАНИЙ ПРАВИЛЬНО.
- Орендарова.
- Бунтарова.
- Столярева.
- Аптекарева.
- УКАЖІТЬ, КОТРИЙ ІМЕННИК МАЄ ЗАКІНЧЕННЯ -А (-Я) В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ:
- Інвентар.
- Департамент.
- Конфлікт.
- Футляр.
- УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ ВИПАДКУ ФОРМИ ЖІНОЧОГО РОДУ ПРИКМЕТНИКІВ УТВОРЮЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СУФІКСА -ЕВ-А.
- Пасажирів.
- Ювелірів.
- Аптекарів.
- Столярів.
- УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ ВИПАДКУ ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ УТВОРЮЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СУФІКСА -ОВ-ИЙ.
- Емаль.
- Насіння.
- Кварц.
- Замша.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПОДАНО НЕПРАВИЛЬНІ ПАРАЛЕЛЬНІ ФОРМИ ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ ОРУДНОГО ВІДМІНКА МНОЖИНИ.
- Грішми – грошима.
- Кіньми – конями.
- Чобітьми – чоботями.
- Плечима – плечами.
- УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ ВІДНОСНОМУ ПРИКМЕТНИКУ ДОПУЩЕНО ПОМИЛКУ В ОФОРМЛЕННІ СУФІКСА.
- Аличеве варення.
- Насінневий магазин.
- Тіньовий уряд.
- Алюмінієвий дріт.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПОДАНО НЕПРАВИЛЬНІ ПАРАЛЕЛЬНІ ФОРМИ ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ МІСЦЕВОГО ВІДМІНКА ОДНИНИ.
- У гаї – у гаю.
- У краї – у краю.
- На торзі – на торгу.
- На березі – на берегу.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ ЯКОГО В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ МАЮТЬ ЗАКІНЧЕННЯ А/Я.
- Робітник, асфальт, ліс, парк, гурт.
- Числівник, грудень, Миколаїв, синус, бункер.
- Луцьк, Дніпро, тролейбус, документ, Кривий Ріг.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ ЯКОГО В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ МАЮТЬ ЗАКІНЧЕННЯ У/Ю.
- Щавель, дощ, сир, віск, водень.
- Миргород, відмінок, бузок, Донбас, Крим.
- Гектар, понеділок, іменник, Луцьк, Дон.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, ЩО МІСТИТЬ СЛОВА З ОРФОГРАФІЧНИМИ ПОМИЛКАМИ.
- Арф’яр, волинський, п’ятдесят, проїзний, довгожданий, військовозобов’язаний.
- Комп’ютер, електронно-обчислювальний, манік’юр, навманя.
- Між’ярусний, як-небудь, надворі, лісостеповий, південно-західний.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ВСІХ СЛОВАХ ЯКОГО НА МІСЦІ КРАПОК ТРЕБА СТАВИТИ АПОСТРОФ.
- Верб..я, розм..яклий, матір..ю, зв..язок, дит..ясла.
- Стеф..юк, різдв..яний, бур..ян, підв..язати, пір..я.
- Пів..яблука, подвір..я, м..ясо, Лук..ян, мавп..ячий.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НАПИСАНІ ПРАВИЛЬНО.
- Тьмяний, м’ята, різьбяр, від’ємний, Лук’ян, сузір’я, б’юлетень.
- Верб’я, без’іменний, міжгір’я, розп’ятий, духмяний, черв’як.
- Слов’яни, м’який, мавп’ячий, м’яч, зоря, трьох’ярусний.
- Торф’яний, Святослав, В’ячеслав, рутвяний, без’ядерний, пів’яблука.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НАПИСАНІ ПРАВИЛЬНО.
- Прем’єра, комп’ютер, Х’юстон, ін’єкція, бювар, Мюнхен, Муравйов.
- Об’єкт, грав’юра, бар’єр, кон’юнктура, мюзикл, бюст.
- П’юре, бюджет, фюзеляж, манікюр, рюкзак, В’єтнам.
- Кювет, п’юпітр, ад’ютант, флібустьєр, інтер’єр, барельєф.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, У ВСІХ СЛОВАХ ЯКОГО НА МІСЦІ КРАПОК ТРЕБА ПИСАТИ М’ЯКИЙ ЗНАК.
- Дз..об, дон..чин, на вишен..ці, севастопол..ці.
- Мід.., прип’ят..ський, пят..десят, донец..кий, ал..янс.
- У землян..ці, у жмен..ці, урал..ці, односел..чани, нян..чити.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СКЛАДНІ СЛОВА ЯКОГО ТРЕБА ПИСАТИ ЧЕРЕЗ ДЕФІС.
- Сила/силенна, прем’єр/міністр, блок/схема, кінець/кінцем, південно/західний.
- Член/кореспондент, льон/довгунець, державно/монополістичний, народно/ визвольний.
- Чар/зілля, дівчина/красуня, народно/поетичний, віч/на/віч, суспільно/корисний.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СКЛАДНІ СЛОВА ЯКОГО ТРЕБА ПИСАТИ ЧЕРЕЗ ДЕФІС.
- Будь/хто, котрий/небудь, по/материнськи, гіркувато/солоний.
- З/поміж, десь/інде, по/братньому, військово/зобов’язаний, де/небудь.
- Всього/на/всього, рік/у/рік, з/усіх/усюд, аби/коли, ані/трохи.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СКЛАДНІ СЛОВА ЯКОГО ТРЕБА ПИСАТИ РАЗОМ.
- Не/здужати, недо/оцінений, на/ходу, до/вподоби, не/гадано.
- На/розхват, не/долік, за/одно, до/щенту, не/впинний.
- Недо/сяжність, на/поруки, не/покоїтися, не/нависть, не/можна.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СКЛАДНІ СЛОВА ЯКОГО ТРЕБА ПИСАТИ РАЗОМ.
- Правобережно/поліський, середньо/каліберний, середньо/віччя, двадцяти/річний, чорно/земний.
- Синьо/окий, атомо/хід, народно/революційний, смагляво/лиций, авіаційно/спортив¬ний.
- Давньо/руський, псевдо/патріот, державно/монополістичний, воєнно/стратегічний.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НАПИСАНО ПРАВИЛЬНО.
- Пів’європи, до побачення, п’ятдесят, як-не-як, марокканський.
- На швидкуруч, у жменьці, французьський, каміньчик, бульон.
- Близький Схід, Збройні сили України, овочесховище, цвях.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НАПИСАНІ ПРАВИЛЬНО.
- Тибет, Крит, Чикаго, Сирія, Руссо, Торрічеллі.
- Чилі, пристрастний, суспільно корисний, Алжир, Лейпциг.
- Орден “Визволення”, мавп’ячий, бульвар президента Грушевського, державноправовий, шоссе.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НАПИСАНІ ПРАВИЛЬНО.
- Парфумерія, приоритет, у жменці, фюзеляж, аби-як.
- Сицилія, Гринвіч, Ніцца, журі, навесні.
- Берего-укріплювальний, посусідству, на переріз, безбатьченко.
- УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НАПИСАНІ ПРАВИЛЬНО.
- Жуль Верн, чешський, Ньюфаундленд, сфальсифікувати, пів-острів.
- Ватикан, фортисимо, сцідити, семидесяти, презирливий, досьє.
- Дотла, попідтинню, піщаний, ясно-фіолетовий, люксембурзький.
- УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ СЛОВІ НА МІСЦІ КРАПОК СТАВИТЬСЯ АПОСТРОФ.
- Медв..яний.
- Різдв..яний.
- Мавп..ячий.
- Серм..яга.
- УКАЖІТЬ, КОТРЕ СЛОВО НАПИСАНЕ ПРАВИЛЬНО.
- Дев’ятьсот.
- Цв’яшок.
- У ларьках.
- Під’язичний.
- УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ СЛОВІ НА МІСЦІ КРАПОК НЕ ПИШЕТЬСЯ ЗНАК М’ЯКШЕННЯ.
- Урал..ський.
- У скрин..ці.
- Без бур...
- Сміл..чак.
- УКАЖІТЬ, КОТРЕ ІНШОМОВНЕ СЛОВО НАПИСАНЕ ПРАВИЛЬНО З ОГЛЯДУ НА ВЖИВАННЯ ЛІТЕР И, І, Ї.
- Клепсідра.
- Чизбургер.
- Консалтінг.
- Кофеін.
- УКАЖІТЬ, КОТРЕ ІНШОМОВНЕ СЛОВО НАПИСАНЕ ПРАВИЛЬНО.
- Альтруїст.
- Лоббі.
- Піцца.
- Тінейджер.
Тема :: Загальні літературознавчі дисципліни
- УКАЖІТЬ АВТОРА, ЯКИЙ УПЕРШЕ В УКРАЇНСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ ПРОАНАЛІЗУВАВ ТВОРЧІСТЬ Т. ШЕВЧЕНКА ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ МЕТОДУ ПСИХОАНАЛІЗУ:
- Степан Балей («З психології творчості Шевченка»).
- Оксана Забужко («Шевченків міф України»).
- Григорій Грабович («Шевченко як міфотворець»).
- Марія Моклиця («Покритка в творчості Шевченка: психоаналітична інтерпретація»).
- УКАЖІТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ШКОЛИ:
- О. Огоновський, М. Дашкевич, М. Петров, С. Єфремов.
- І. Франко, М. Драгоманов, М. Зеров, П. Куліш.
- І. Франко, М. Сумцов, М.. Максимович, М. Костомаров.
- О. Огоновський, С. Єфремов, М. Грушевський, М. Євшан.
- УКАЖІТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ ФІЛОЛОГІЧНОЇ (ЕСТЕТИЧНОЇ) ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ШКОЛИ:
- Леся Українка, М. Вороний, М. Зеров, М. Євшан, В. Перетц.
- І. Франко, Леся Українка, М. Вороний, С. Єфремов.
- В. Перетц, П. Филипович, О. Котляревський, М. Дашкевич.
- С. Єфремов, М. Грушевський, М. Вороний, М. Возняк.
- УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ПЕРІОД / ЯКІ ПЕРІОДИ ВИСВІТЛЕНО В «ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ» М. ГРУШЕВСЬКОГО:
- Давня література.
- Давня і нова література.
- Нова література.
- Давня, нова і новітня література.
- УКАЖІТЬ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ, ЯКІ В ОСНОВУ ПІДРУЧНИКІВ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПОКЛАЛИ ЕСТЕТИКО-СТИЛЬОВИЙ КРИТЕРІЙ:
- М. Зеров, М. Гнатишак, Д. Чижевський.
- Б. Лепкий, М. Грушевський, С. Єфремов.
- М. Возняк, М. Грушевський, О. Дорошкевич.
- Д. Чижевський, О. Дорошкевич, В. Коряк.
- УКАЖІТЬ АВТОРА ПЕРШОЇ МОНОГРАФІЇ ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ:
- М. Драй-Хмара.
- М. Зеров.
- П. Филипович.
- О. Бургардт (Ю. Клен).
- УКАЖІТЬ ПРАЦЮ І. ФРАНКА, ЯКА СТАЛА ПОЛЕМІЧНИМ ВІДГУКОМ НА СТАТТЮ С. ЄФРЕМОВА «В ПОИСКАХ НОВОЙ КРАСОТЫ»:
- «Старе й нове в сучасній українській літературі».
- «Література, її завдання і найважніші ціхи».
- «Принципи й безпринципність».
- «З останніх десятиліть ХІХ віку».
- УКАЖІТЬ АВТОРА І ЙОГО ТРАКТАТ, ДЕ ІЛЮСТРАТИВНИМ МАТЕРІАЛОМ СЛУГУЮТЬ ТВОРИ Т. ШЕВЧЕНКА:
- І. Нечуй-Левицький, "Сьогочасне літературне прямування".
- М. Зеров, «Книги буття українського народу».
- І. Франко, «Із секретів поетичної творчості».
- П. Куліш, «Характер и задача украинской критики».
- УКАЖІТЬ АВТОРА ПРАЦЬ «ІНТЕЛІГЕНЦІЯ І НАРОД В ПОВІСТЯХ ІВАНА ФРАНКА 80-Х РОКІВ», «ПРОЯВЛЕННЯ СЛОВА. ДИСКУРСІЯ РАННЬОГО УКРАЇНСЬКОГО МОДЕРНІЗМУ», «FEMINA MELANCHOLICA. СТАТЬ І КУЛЬТУРА В ГЕНДЕРНІЙ УТОПІЇ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ», «ФРАНКО І / НЕ КАМЕНЯР», «НЕВІДОМИЙ ІВАН ФРАНКО. ГРАНІ ІЗМАРАГДУ», «ПІСЛЯЧОРНОБИЛЬСЬКА БІБІЛІОТЕКА. УКРАЇНСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОСТМОДЕРН», «КІТЧ І ЛІТЕРАТУРА. ТРАВЕСТІЇ»:
- Т. Гундорова.
- С. Павличко.
- В. Агеєва.
- Н. Зборовська.
- УКАЖІТЬ АВТОРА ПРАЦЬ «ДВІ КУЛЬТУРИ», «ФІЛОСОФІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕЇ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ: ФРАНКІВСЬКИЙ ПЕРІОД», «ШЕВЧЕНКІВ МІФ УКРАЇНИ», «ХРОНІКИ ВІД ФОРТІНБРАСА», «NOTRE DAME D'UKRAINE: УКРАЇНКА В КОНФЛІКТІ МІФОЛОГІЙ»:
- Т. Гундорова.
- О. Забужко.
- В. Агеєва.
- Н. Зборовська.
- УКАЖІТЬ ПРАЦЮ І. ФРАНКА, В ЯКІЙ РОЗМЕЖОВАНО «МИМОВІЛЬНИЙ / НЕСВІДОМИЙ РЕАЛІЗМ», «УЛЬТРАРЕАЛІЗМ / НОВІШИЙ РЕАЛІЗМ ЛІТЕРАТУРНИЙ», «НАУКОВИЙ РЕАЛІЗМ»; ВОНА СТАЛА ПОЛЕМІЧНИМ ВІДГУКОМ НА СТАТТЮ «СЬОГОЧАСНЕ ЛІТЕРАТРНЕ ПРЯМУВАННЯ» І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО»:
- «Із секретів поетичної творчості».
- «Принципи і безпринципність».
- «Старе й нове в сучасній українській літературі».
- «Література, її завдання і найважніші ціхи».
- УКАЖІТЬ ЖАНР ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ:
- Есе.
- Новела.
- Повість.
- Поема.
- УКАЖІТЬ ПЕРШОГО УКРАЇНСЬКОГО ТЕОРЕТИКА ВІРШУВАННЯ:
- Г. Сковорода.
- І. Величковський.
- І. Вишенський.
- Ф. Прокопович.
- УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ВИД АНАЛІЗУ ПЕРЕДБАЧАЄ ТЛУМАЧЕННЯ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИЙОМІВ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ, ПОЧЕРКУ, МАНЕРИ ПИСЬМЕННИКА:
- Контекстуальний.
- Структурний.
- Філологічний.
- Лінгвістичний.
- УКАЖІТЬ ЖАНР ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ, У ЯКОМУ У ФОРМІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОГО, НАУКОВОГО, НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО НАРИСУ ПОДАНО ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ПИСЬМЕННИКА, ВІН БЛИЗЬКИЙ ДО НАУКОВОЇ БІОГРАФІЇ, СТИСЛІШИЙ ЗА ВИКЛАДОМ, РОЗРАХОВАНИЙ НА МАСОВОГО ЧИТАЧА:
- Анотація.
- Рецензія.
- Есе.
- Літературний портрет.
- УКАЖІТЬ, ЩО МІСТИТЬ У СОБІ ОГЛЯД ДРУКОВАНИХ ДЖЕРЕЛ З ПЕВНОЇ ТЕМИ:
- Рецензія.
- Бібліографія.
- Реферат.
- Твір.
- УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ВИД ПИСЬМОВОГО ТВОРЧОГО ЗАВДАННЯ МІСТИТЬ У СОБІ ВИКЛАД ВЛАСНИХ ДУМОК, ПЕРЕЖИВАНЬ, СУДЖЕНЬ, НАМІРІВ:
- УКАЖІТЬ, КОМУ НАЛЕЖИТЬ ВИСЛІВ: «СЛОВА – ПОЛОВА,/ АЛЕ ОГОНЬ В ОДЕЖІ СЛОВА -/ БЕЗСМЕРТНА, ЧУДОТВОРНА ФЕЯ,/ ПРАВДИВА ІСКРА ПРОМЕТЕЯ» :
- І. Франкові.
- Лесі Українці.
- Ліні Костенко.
- В. Стусові.
- УКАЖІТЬ КОМУ НАЛЕЖИТЬ ВИСЛІВ: «ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ У СНІ Й НАЯВУ,/ ВИШНЕВУ СВОЮ УКРАЇНУ,/ КРАСУ ЇЇ, ВІЧНО ЖИВУ І НОВУ,/ І МОВУ ЇЇ СОЛОВ'ЇНУ»:
- В. Сосюра.
- П. Тичина.
- В. Симоненко.
- М. Хвильовий.
- УКАЖІТЬ, ДО ЯКОГО ФОЛЬКЛОРНОГО ЖАНРУ НАЛЕЖИТЬ ПІСНЯ З ТАКИМИ СЛОВАМИ: «ОЙ ЧИ БУДЕШ, ДІВЧИНОНЬКО, ЗА МНОЮ ТУЖИТИ, ЯК Я СЯДУ ТА Й ПОЇДУ ДО ВІЙСЬКА СЛУЖИТИ»:
- Солдатська.
- Рекрутська.
- Козацька.
- Історична.
- УКАЖІТЬ, ЯКІ СЛОВА ПРОПУЩЕНІ В ПІСНІ? «ПОКИНЬ, БАЙДО, БАЙДО, ТА Й БАЙДИКУВАТИ, БЕРИ.........ТА ЙДИ ЦАРЮВАТИ»:
- „свою шаблю”.
- „свою жінку”.
- „мою дочку”.
- „свою зброю”.
- УКАЖІТЬ, КОЛИ БУЛА СКЛАДЕНА “ПІСНЯ ПРО КАРМАЛЮКА”:
- У період Визвольної війни 1648–1654 рр. під проводом Б. Хмельницького.
- У період громадянської війни.
- За часів кріпацтва.
- У період визвольних змагань 1917–1918 рр.
- УКАЖІТЬ, КОМУ З НАРОДНИХ ВАТАЖКІВ НАЛЕЖАТЬ ТАКІ СЛОВА З НАРОДНОЇ ПІСНІ: «ПОВЕРНУВСЯ Я З СИБІРУ, ТА НЕ МАЮ ДОЛІ, ХОЧ, ЗДАЄТЬСЯ, НЕ В КАЙДАНАХ, А ВСЕ Ж НЕ НА ВОЛІ»:
- Іванові Гонті.
- Максимові Залізняку.
- Самійлові Кішці.
- Устимові Кармалюку.
- УКАЖІТЬ ЖАНР ТВОРУ “БОНДАРІВНА”:
- Дума.
- Романс.
- Історична пісня.
- Балада.
- УКАЖІТЬ, КОМУ ПРИПИСУЮТЬ АВТОРСТВО ПІСЕНЬ “ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ...”, “ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ...”,“ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ...” :
- Л. Костенко.
- Т. Шевченку.
- І. Франкові.
- Марусі Чурай.
- УКАЖІТЬ, ЯК ВИКОНУЮТЬСЯ НАРОДНІ ДУМИ:
- Інсценізуються.
- Виконуються речитативом.
- Співаються.
- Читаються.
- УКАЖІТЬ, МАРУСЯ БОГУСЛАВКА В ОДНОЙМЕННІЙ ДУМІ ― ЦЕ... :
- Історична особа.
- Узагальнений образ жінки-полонянки.
- Маруся Чурай.
- Бояриня.
- УКАЖІТЬ, НЕВЕЛИКИЙ ВІРШОВАНИЙ ЛІРО-ЕПІЧНИЙ ТВІР, ЩО ОПОВІДАЄ ПРО ЯКУСЬ, НАЙЧАСТІШЕ ТРАГІЧНУ, ПОДІЮ, НЕРІДКО ФАНТАСТИЧНОГО АБО ІСТОРИЧНОГО ХАРАКТЕРУ, НАЗИВАЄТЬСЯ…:
- Історичною піснею.
- Байкою.
- Думою.
- Баладою.
- УКАЖІТЬ, ЩО ДОСЛІВНО ОЗНАЧАЄ СЛОВО ФОЛЬКЛОР:
- Усна народна творчість.
- Народна мудрість.
- Традиційна культура.
- Культурна антропологія.
- УКАЖІТЬ, ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ПРИСЛІВ’Я ВІД ПРИКАЗКИ:
- Змістом.
- Завершеністю думки.
- Влучним змалюванням ситуації.
- Походженням.
- УКАЖІТЬ, КОЛЯДКИ, ЩЕДРІВКИ, ВЕСНЯНКИ, КУПАЛЬСЬКІ, ЖНИВАРСЬКІ ПІСНІ НАЛЕЖАТЬ ДО... :
- Календарно-обрядової поезії.
- Родинно-обрядової поезії.
- Казкового епосу.
- Пісень літературного походження.
- УКАЖІТЬ, КОГО З ІСТОРИЧНИХ ОСІБ ПРОСЛАВИВ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД У “ПІСНІ ПРО БАЙДУ”.
- Володимира Мономаха.
- Дмитра Вишневецького.
- Устима Кармалюка.
- Івана Богуна.
- УКАЖІТЬ ВИЗНАЧЕННЯ НАРОДНОЇ ПІСНІ.
- Великий усний твір, що виконується речитативом.
- Художній прозовий твір героїчного змісту з реальними героями.
- Невеликий усний віршований твір, що співається.
- Невеликий за обсягом драматичний твір у віршовій формі.
- УКАЖІТЬ ТРОП, У ЯКОМУ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ПЕРЕНОСИТЬСЯ З ПЕВНОГО ЯВИЩА ЧИ ПРЕДМЕТА НА ІНШІ ЗА СУМІЖНІСТЮ ПРОСТОРОВОГО, ЧАСОВОГО,
АТРИБУТИВНОГО І ІНШОГО ТИПУ:- Метафора.
- Метонімія.
- Персоніфікація.
- Гіпербола.
Тема :: Давня українська література
- АНТРОПОЦЕНТРИЗМ, ОРІЄНТАЦІЯ НА АНТИЧНІ ЗРАЗКИ, ФОРМУВАННЯ СВІТСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ – ЦЕ ХАРАКТЕРНІ РИСИ ЛІТЕРАТУРИ…
- Ренесансу.
- Бароко.
- Середньовіччя.
- Класицизму.
- ДЛЯ ЛІТЕРАТУРИ ЯКОГО ПЕРІОДУ В РОЗВИТКУ ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА ХАРАКТЕРНІ ТРАГІЧНА НАПРУЖЕНІСТЬ, ДИНАМІЗМ, ПОСИЛЕНА МЕТАФОРИЧНІСТЬ, УСКЛАДНЕНІСТЬ ЗМІСТУ І ФОРМИ?
- Ренесансу.
- Бароко.
- Середньовіччя.
- Класицизму.
- ДАЙТЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЛІТОПИСУ:
- Епічний твір героїчного змісту з елементами античних сюжетів.
- Невеликий твір героїчного змісту з реальними персонажами.
- Твір соціально-побутового характеру з елементами фантастичного.
- Історико-літературний твір, у якому виклад історичних подій здійснюється за роками.
- УКАЖІТЬ ТВІР ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ЩО ПОЯСНЮЄ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ ПЛЕМЕН, ІСТОРІЮ ЇХ РОЗСЕЛЕННЯ, МІСТИТЬ ІНФОРМАЦІЮ
ПРО ЗВИЧАЇ І ОБРЯДИ СЛОВ’ЯН:- „Слово о полку Ігоревім”.
- „Слово про закон і благодать”.
- „Повість врем’яних літ”.
- „Київський літопис”.
- ЯКИЙ ІЗ ТВОРІВ ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОПИСУЄ ІСТОРІЮ ПРАВЛІННЯ РУСЬКИХ КНЯЗІВ, ЇХ ГЕНЕАЛОГІЮ ТА ПРОПАГУЄ ЗАГАЛЬНОРУСЬКИЙ ПАТРІОТИЗМ?
- „Слово о полку Ігоревім”.
- „Слово про закон і благодать”.
- „Літопис Самовидця”.
- „Повість врем’яних літ”.
- ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОЮ ПАМ’ЯТКОЮ ЯКОЇ ДОБИ Є "ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ"?
- античності
- ренесансу
- бароко
- середньовіччя
- УКАЖІТЬ НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИСНИЙ ЗВІД, ЗБЕРЕЖЕНИЙ ДО НАШОГО ЧАСУ:
- “Слово о полку Ігоревім”.
- “Повість минулих літ”.
- “Галиць¬ко-Волинський літопис”.
- “Історія Русів”.
- НАЗВІТЬ ЛІТОПИСЦЯ, ОДНОГО З АВТОРІВ “ПОВІСТІ МИНУЛИХ ЛІТ”:
- співець Митуса.
- Володимир Мономах.
- Нестор.
- співець Боян.
- УКАЖІТЬ ЧАС СТВОРЕННЯ “ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ”:
- Х ст.
- ХІ ст.
- ХІІІ ст.
- ХV ст.
- УКАЖІТЬ ДОСЛІДНИКА СТАРОВИНИ, ЩО ВІДКРИВ “СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ”:
- О. Пушкін.
- І. Франко.
- О. Мусін-Пушкін.
- Ф. Буслаєв.
- ЧИМ ЗАВЕРШУЄТЬСЯ “СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ”?
- Поразкою руського війська.
- Плачем Ярославни.
- «Золотим словом» Святослава.
- Поверненням Ігоря в Руську землю.
- ЯКИЙ ЕПІЗОД Є ЦЕНТРАЛЬНИМ У „СЛОВІ О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ”, НОСІЄМ ГОЛОВНОЇ ДУМКИ ТВОРУ?
- затемнення сонця.
- поразка руського війська.
- плач Ярославни.
- „золоте слово” Святослава.
- ХТО З ГЕРОЇВ „СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ” ВИГОЛОШУЄ «ЗОЛОТЕ СЛОВО», «ЗІ СЛЬОЗАМИ ЗМІШАНЕ»?
- Святослав.
- Ігор.
- Володимир.
- Всеволод.
- ХТО З УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ У ВІЦІ 30–35 РОКІВ ПОСТРИГСЯ У ЧЕНЦІ Й БЛИЗЬКО СОРОКА РОКІВ ПРОВІВ НА АФОНІ?
- Г. Сковорода.
- Ф. Прокопович.
- І. Вишенський.
- Л. Баранович.
- ТВОРИ ЯКОГО СПРЯМУВАННЯ ПЕРЕВАЖАЮТЬ У СПАДЩИНІ І.ВИШЕНСЬКОГО?
- ліричного.
- драматичного.
- полемічного
- комедійного.
- КОЛИ ЖИВ І ТВОРИВ І. ВИШЕНСЬКИЙ?
- у кінці ХII–ХІІІ ст.
- у добу Київської Русі.
- у кінці ХVI – на початку XVII ст.
- у XVIII ст.
- УКАЖІТЬ ПОЕТИЧНУ ЗБІРКУ ЛАЗАРЯ БАРАНОВИЧА?
- «Сад божественних пісень».
- «Лютня Аполлонова».
- «Млеко».
- «Зегар з полузеганком».
- ЯКІ ВІРШІ УВІЙШЛИ ДО ЗБІРКИ ІВАНА ВЕЛИЧКОВСЬКОГО «МЛЕКО»?
- панегіричні.
- ліричні.
- любовні.
- курйозні.
- НАЗВІТЬ ЛІТОПИСИ, СТВОРЕНІ В ХVІІ–ХVІІІ СТ.:
- “Літопис Самовидця”, “Початковий літопис”, “Повість минулих літ”.
- “Літопис Самійла Величка”, “Літопис Самовидця”, “Літопис Григорія Грабянки”.
- “Київський літопис”, “Літопис Самовидця”, “Літопис Григорія Грабянки”.
- “Літопис Самовидця”, “Початковий літопис”, “Літопис Григорія Грабянки”.
- КОЛИ БУЛИ СТВОРЕНІ КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ?
- у Х–XII ст.
- у XVII–ХVІІІ ст.
- у XVIII–ХІХ ст.
- у XV ст.
- ЗА ЗАРАКТЕРОМ ВИКЛАДУ МАТЕРІАЛУ КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ Є ЗРАЗКАМИ:
- ліро-епічної творчості.
- фантастичної прози.
- історико-мемуарної прози.
- народної міфології.
- УКАЖІТЬ АВТОРІВ КОЗАЦЬКИХ ЛІТОПИСІВ:
- Григорій Грабянка, Самійло Величко.
- Симеон Полоцький, Самовидець.
- Самійло Величко, Климентій Зіновіїв.
- Іван Величковський, Іван Вишенський.
- УКАЖІТЬ, “ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ” – ЦЕ:
- пам’ятка ренесансної літератури.
- козацький літопис.
- пам’ятка полемічної літератури.
- давньоруський літопис.
- ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ЗБІРКА ЛІРИЧНИХ ПОЕЗІЙ Г. СКОВОРОДИ?
- “Світ, розглянутий в частинах”.
- “Ключ царства небесного”.
- “Перло многоцінноє”.
- “Сад божественних пісень”.
- КОГО ІЗ ПИСЬМЕННИКІВ XVIII СТ. НАЗИВАЮТЬ “МАНДРІВНИМ УНІВЕРСИТЕТОМ”?
- Ф. Прокоповича.
- Г. Кониського.
- Г. Сковороду.
- І. Турчиновського.
- УКАЖІТЬ ПОВНУ НАЗВУ ФІЛОСОФСЬКОГО ТРАКТАТУ Г. СКОВОРОДИ “РОЗМОВА, ЗВАНА АЛФАВІТ, ЧИ...”:
- Буквар світу.
- Словник світу.
- Календар світу.
- Часопис світу.
- УКАЖІТЬ БАЙКИ Г. СКОВОРОДИ:
- “Пан та Собака”, “Мірошник”.
- “Зозуля та Косик”, “Бджола та Шершень”.
- “Голова і Тулуб”, “Ведмежий суд”.
- “Тюхтій та Чванько”, “Нетопир та двоє пташат – горлиці та голуба”.
- ЯКА ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА ПОКЛАДЕНА В ОСНОВУ БАЙКИ Г. СКОВОРОДИ „БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ”?
- Людини повинна пізнати саму себе.
- Початок усякої премудрості – пізнання Бога.
- Щастя людини – у спорідненій праці.
- Людина не повинна шукати почестей і слави.
- УКАЖІТЬ ЖАНРИ, ПРЕДСТАВЛЕНІ У ТВОРЧОСТІ Г. СКОВОРОДИ:
- байка, ліричний вірш, філософський трактат.
- притча, фейлетон, новела.
- байка, пісня, повість.
- ліричний вірш, філософський трактат, співомовка.
- ПРО ТВОРИ ЯКОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ЖАНРУ Г. СКОВОРОДА ПИСАВ: “ГЛУПУЮ ВАЖНОСТЬ ВСТРЕЧАЮТ ПО ВИДУ, ВЫПРОВОЖАЮТ ПО СМЕХУ, А РАЗУМНУЮ ШУТКУ ВАЖНЫЙ ПЕЧАТЛЕЕТ КОНЕЦ. НЕТ СМЕШНЕЕ, КАК УМНЫЙ ВИД С ПУСТЫМ ПОТРОХОМ, И НЕТ ВЕСЕЛЕЕ, КАК СМЕШНОЕ ЛИЦО С УТАЁННОЮ ДЕЛНОСТЬЮ”?
- оповідання.
- байки.
- новели.
- панегірики.
- ІЗ ЯКОГО ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ Г. СКОВОРОДИ ТАКІ РЯДКИ: «БАЙДУЖЕ СМЕРТІ, МУЖИК ТО ЧИ ЦАР, ВСЕ ПОЖЕРЕ, ЯК СОЛОМУ ПОЖАР. ХТО Ж БО ЗНЕВАЖИТЬ СТРАШНУ ЇЇ СТАЛЬ? ТОЙ, В КОГО СОВІСТЬ, ЯК ЧИСТИЙ КРИШТАЛЬ»?
- «Всякому городу– нрав і права».
- «В город не піду багатий…».
- «De libertate».
- «Свій смисл усяка голова трима».
- УКАЖІТЬ, ВІРШ Г. СКОВОРОДИ “DE LIBERTATE” – ЦЕ:
- гімн Богові, творцеві усього сущого.
- гімн людині та її творчим можливостям.
- гімн свободі та Б. Хмельницькому.
- гімн природі.
Тема :: Історія української літератури ХІХ ст.
- УКАЖІТЬ, ЯКИМ ВИДАННЯМ ЗАПОЧАТКОВУЄТЬСЯ НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА:
- “Кобзарем” Т. Шевченка.
- “Повістю минулих літ”.
- “Енеїдою” І. Котляревського.
- “Історією русів”.
- УКАЖІТЬ, ПРО КОГО З УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ І. ФРАНКО ЗАУВАЖИВ, ЩО З ЙОГО ТВОРАМИУКРАЇНСЬКЕ ПИСЬМЕНСТВО “ПРИЙМАЄ ХАРАКТЕР НОВОЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ... І МОВОЮ, І СПОСОБОМ ВИСЛОВУ ВОНО НАБЛИЖУЄТЬСЯ ЧИМРАЗ БІЛЬШЕ ДО ЖИВОГО НАРОДУ...”:
- про Т. Шевченка.
- про І. Котляревського.
- про Г. Квітку-Основ’яненка.
- про П. Гулака-Артемовського.
- УКАЖІТЬ, КОГО ПОКАЗАВ І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ В ОБРАЗАХ ЕНЕЯ ТА ЙОГО ПОБРАТИМІВ:
- римлян.
- греків.
- запорожців.
- варягів.
- УКАЖІТЬ, З ЯКОГО ТВОРУ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА НАВЕДЕНИЙ УРИВОК:
“МИ Є ЛЮДИ НІМЕЦЬКІЇ, А ЙДЕМО З ЗЕМЛІ ТУРЕЦЬКОЇ. МИ СОБІ ЛОВЦІ, УДАЛІЇ МОЛОДЦІ. РАЗ, ДОМА, У НАШІЙ ЗЕМЛІ, ВИПАЛА ПОРОША... Я І КАЖУ ТОВАРИШУ: “ЧОГО НАМ ДИВИТИСЬ НА ТАКУ ШКВИРЮ, ХОДІМ СЬКАТЬ УСЯКОГО ЗВІРЮ” – І ПІШЛИ. ЇЗДИЛИ, СЛІДИЛИ І НІЧОГО НЕ ПОЛУЧИЛИ. НАЗУСТРІЧ НАМ ЯКРАЗ ЇДЕ НА ВОРОНОМУ КОНЮ ОТСЕЙ КНЯЗЬ...”:- “Сердешна Оксана”.
- “Козир-дівка”.
- “Щира любов”.
- “Маруся”.
- УКАЖІТЬ БУРЛЕСКНО-РЕАЛІСТИЧНІ ТВОРИ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА:
- “Маруся”, “Сердешна Оксана”.
- “Перекотиполе”, “Щира любов”.
- “Козир-дівка”, “Божі діти”.
- “Салдацький патрет”, “Конотопська відьма”.
- УКАЖІТЬ, КОМУ Т. ШЕВЧЕНКО ПРИСВЯТИВ ТВІР “ГАЙДАМАКИ”:
- пам’яті діда.
- В. Григоровичу.
- Г. Квітці-Основ’яненку.
- В. Жуковському.
- УКАЖІТЬ, ЯКІ ІСТОРИЧНІ ОСОБИ ЗОБРАЖЕНІ Т. ШЕВЧЕНКОМ У ТВОРІ “ГАЙДАМАКИ”:
- Хмельницький, Ярема.
- Гонта, Залізняк.
- Мазепа, Залізняк.
- Сомко, Брюховецький.
- З’ЯСУЙТЕ КОМПОЗИЦІЮ ТВОРУ Т. ШЕВЧЕНКА “ГАЙДАМАКИ”:
- вступ, десять розділів, закінчення.
- два вступи, десять розділів, епілог, “Передмова”, сатиричне послання до передплатників.
- передмова, одинадцять розділів, післямова.
- вступ, п’ять розділів, післямова, гумористичне послання до передплатників.
- УКАЖІТЬ, ДО ЯКОГО ПЕРІОДУ ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА НАЛЕЖИТЬ ВІРШ “ІСАІЯ. ГЛАВА 35”:
- раннього.
- заслання.
- останнього.
- “трьох літ”.
- УКАЖІТЬ, ЯК У БІЛЬШОСТІ ВИПАДКІВ Т. ШЕВЧЕНКО ІМЕНУВАВ СВІЙ ЩОДЕННИК:
- “Кобзар”.
- “Думи мої, думи мої...”.
- “Щоденник”.
- “Журнал”.
- УКАЖІТЬ, КОЛИ ВИЙШЛО ДРУКОМ ПЕРШЕ ВИДАННЯ КНИГИ Т. ШЕВЧЕНКА “КОБЗАР”:
- 1839 р.
- 1843 р.
- 1840 р.
- 1841 р.
- УКАЖІТЬ, ПРО ЯКИЙ ПЕРІОД ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА ПИСАВ С. ЄФРЕМОВ: “...ДЕСЯТЬ НАЙКРАЩИХ ЛІТ, КОЛИ ЧОЛОВІК БУВ САМЕ В РОЗЦВІТІ СИЛИ Й ХИСТУ СВОГО І МІГ ДАТИ КОЛОСАЛЬНІ ЗРАЗКИ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ, МУСІВ ВІН ПОНЕВІРЯТИСЬ ПО ПУСТИНІ Й ВОЛОЧИТИ КАЙДАНИ НІКОМУ, ЗДАВАЛОСЬ, НЕ ПОТРІБНОГО ЖИТТЯ, ЗАТАЇВШИ В ДУШІ НЕВИПЛАКАНІ СЛЬОЗИ Й НЕНАРОДЖЕНІ ТВОРИ СВОЇ”:
- раннього.
- заслання.
- останнього.
- “трьох літ”.
- УКАЖІТЬ, ПРО ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ЯКОГО ПИСЬМЕННИКА ТАК ЗАУВАЖИВ Є. СВЕРСТЮК: “ВІН СИМВОЛІЗУЄ ДУШУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ВТІЛЮЄ ЙОГО ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ. ОТЖЕ, [ПИСЬМЕННИК] В НАС БІЛЬШЕ НІЖ ВЕЛИКИЙ ПОЕТ – ВІН НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОРОК І МУЧЕНИК, РОЗІП’ЯТИЙ І ВОСКРЕСЛИЙ”:
- про Т. Шевченка.
- про Г. Квітку-Основ’яненка.
- про М. Костомарова.
- про І. Котляревського.
- УКАЖІТЬ, ІЗ ЯКОГО ТВОРУ Т. ШЕВЧЕНКА НАВЕДЕНИЙ УРИВОК: БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ, ВАМ БОГ ПОМАГАЄ! ЗА ВАС ПРАВДА, ЗА ВАС СЛАВА І ВОЛЯ СВЯТАЯ!
- “Гайдамаки”.
- “Гамалія”.
- “Кавказ”.
- “Єретик”.
- УКАЖІТЬ, КОМУ Т. ШЕВЧЕНКО ПРИСВЯТИВ ПОЕМУ “НЕОФІТИ”:
- М. Щепкіну.
- І. Котляревському.
- Г. Квітці-Основ’яненку.
- Є. Гребінці.
- УКАЖІТЬ, ХТО АВТОР ХУДОЖНЬО-БІОГРАФІЧНОЇ ПОВІСТІ ПРО Т. ШЕВЧЕНКА “ТАРАСОВІ ШЛЯХИ”:
- С. Васильченко.
- З. Тулуб.
- Ю. Мушкетик.
- О. Іваненко.
- УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ТВІР АНАЛІЗУЄ В. ШЕВЧУК: ПИСЬМЕННИК “СКИНУВ ЗІ СВОЇХ ГЕРОЇВ ЛАТИНСЬКИЙ ОДЯГ І ОДЯГ ЇХ У НАЦІОНАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ, ЗМУСИВ РИМСЬКИХ ГЕРОЇВ ГОВОРИТИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ, ЗАЯВИВШИ КУЛЬТУРНОМУ СВІТОВІ ПРО ІСНУВАННЯ ЗАБУТОГО НИМ НАРОДУ, НАРОДУ ДАВНЬОГО, НАРОДУ ДИВОВИЖНОГО, НА ІНШИХ НЕ СХОЖОГО”:
- “Твардовський” П. Гулака-Артемовського.
- “Близнецы” Т. Шевченка.
- “Енеїда” І. Котляревського.
- “Горпинида” П. Білецького-Носенка.
- УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ТВІР ЗАПОЧАТКУВАВ СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДРАМАТУРГІЇ:
- “Хазяїн” І. Карпенка-Карого.
- “Наталка Полтавка” І. Котляревського.
- “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка.
- “Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ’яненка.
- УКАЖІТЬ, ЩО СТАЛО НА ПЕРЕШКОДІ ДО ОДРУЖЕННЯ ЗАКОХАНИХ МАРУСІ ТА ВАСИЛЯ (“МАРУСЯ” Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА):
- зрада.
- рекрутчина.
- різне віросповідання.
- війна.
- УКАЖІТЬ, КИМ БУВ МИКИТА ЗАБРЬОХА (“КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА” Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА ):
- гетьманом.
- писарем.
- хорунжим.
- сотником.
- УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ТВІР Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА Є ГОСТРОЮ САТИРОЮ НА ПАНІВНУ ВЕРХІВКУ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ХVІІІ СТ.:
- “Конотопська відьма”.
- “Маруся”.
- “Сердешна Оксана”.
- “Салдацький патрет”.
- УКАЖІТЬ, КОЛИ НАРОДИВСЯ Т. ШЕВЧЕНКО:
- 1798 р.
- 1800 р.
- 1815 р.
- 1814 р.
- УКАЖІТЬ ПЕРШИЙ ВІДОМИЙ ПОЕТИЧНИЙ ТВІР Т. ШЕВЧЕНКА:
- “Гайдамаки”.
- “Кобзар”.
- “Наймичка”.
- “Причинна”.
- УКАЖІТЬ ЖАНР ТВОРУ “ПРИЧИННА” Т. ШЕВЧЕНКА:
- фантастична поема.
- дума.
- історична балада.
- соціально-побутова балада.
- УКАЖІТЬ ТЕМУ ВІРША Т. ШЕВЧЕНКА “МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ...”:
- рекрутчина.
- вболівання за долю України.
- зганьблення паном селянської дівчини.
- філософські роздуми про сенс людського буття.
- УКАЖІТЬ, КОМУ Т. ШЕВЧЕНКО ПРИСВЯТИВ ПОЕМУ “КАТЕРИНА”:
- Г. Квітці-Основ’яненку.
- К. Брюллову.
- В. Жуковському.
- Є. Гребінці.
- УКАЖІТЬ ЖАНР ТВОРУ Т. ШЕВЧЕНКА “КАТЕРИНА”:
- соціально-психологічна балада.
- бурлескна поема.
- соціально-побутова поема.
- філософська поема.
- УКАЖІТЬ, У ЯКОМУ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОМУ ОБ’ЄДНАННІ СПІВПРАЦЮВАЛИ Т. ШЕВЧЕНКО ТА П. КУЛІШ:
- у Петербурзькій Академії мистецтв.
- у Києво-Могилянській академії.
- у Кирило-Мефодіївському братстві.
- у товаристві любителів українського слова.
- УКАЖІТЬ, У ЯКИХ РАННІХ ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ Т. ШЕВЧЕНКА ОСМИСЛЕНА ІСТОРИЧНА ТЕМА:
- “Причинна”, “Садок вишневий коло хати...”.
- “Гамалія”,“Гайдамаки”.
- “Кавказ”, “Перебендя”.
- “Катерина”, “Назар Стодоля”.
- УКАЖІТЬ, ЯКІ РЕАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ ЗОБРАЖЕНО У ТВОРІ Т. ШЕВЧЕНКА“ГАЙДАМАКИ”:
- події національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
- військові походи на Туреччину під проводом Д. Конашевича-Сагайдачного.
- козацько-селянське антифеодальне повстання 1768 р.
- війна зі шведами 1709 р.
- УКАЖІТЬ, КОЛИ Т. ШЕВЧЕНКО ПОБУВАВ В УКРАЇНІ ПІСЛЯ ВИКУПЛЕННЯ З КРІПАЦТВА:
- 1840 р. та 1847 р.
- 1841 р. та 1843 р.
- 1843 р. та 1845 р.
- 1845 р. та 1855 р.
- УКАЖІТЬ, ДЕ І В ЯКОМУ СТАТУСІ Т. ШЕВЧЕНКО ВІДБУВАВ ЗАСЛАННЯ:
- рядовим в Оренбурзькому окремому корпусі із забороною писати і малювати.
- рядовим у Васильківському окремому корпусі із забороною писати і малювати.
- поручиком у Забайкальському окремому корпусі.
- поручиком в Оренбурзькому окремому корпусі.
- УКАЖІТЬ, У ЯКИХ ТВОРАХ Т. ШЕВЧЕНКА ЗНАХОДИТЬ РОЗВИТОК ОБРАЗ МАТЕРІ-ПОКРИТКИ:
- “Катерина”, “Садок вишневий коло хати...”, “Кавказ”.
- “Кавказ”, “Заповіт”, “Наймичка”.
- “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”.
- “Маленькій Мар’яні”, “Чигрине, Чигрине…”. “Марія”.
- УКАЖІТЬ, ДЕ ПОМЕР Т. ШЕВЧЕНКО:
- у Каневі.
- у Києві.
- на Кос-Аралі.
- у Петербурзі.
- З’ЯСУЙТЕ, ПОЧАТКОВІ СТРОФИ ЯКОГО ТВОРУ Т. ШЕВЧЕНКА СТАЛИ НАРОДНОЮ ПІСНЕЮ “РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ”:
- “Гайдамаки”.
- “Причинна”.
- “Наймичка”.
- “Розрита могила”.
- УКАЖІТЬ ХУДОЖНІЙ ТВІР, ЯКИЙ НАЛЕЖИТЬ І. НЕЧУЮ-ЛЕВИЦЬКОМУ:
- “Під тихими вербами”.
- “Повія”.
- “Гетьман Іван Виговський”.
- “Основи суспільності”.
- УКАЖІТЬ, ЯКА ЗБІРКА І. ФРАНКА МАЄ ПІДЗАГОЛОВОК “ЛІРИЧНА ДРАМА”:
- “З вершин і низин”.
- “Мій Ізмарагд”.
- “Зів’яле листя”.
- “Semper tiro”.
Тема :: Історія української літератури порубіжжя
- ПРО ЯКУ ЧАСТИНУ УКРАЇНИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА З ЛЮБОВ’Ю ПИСАЛА «ПРОЩАЙ, …, ПРОЩАЙ, РІДНИЙ КУТОЧОК…»:
- про Поділля.
- про Галичину.
- про Волинь.
- про Крим.
- «ТОЙ, ЩО В СКАЛІ СИДИТЬ», ПЕРЕЛЕСНИК, КУЦЬ, ДОЛЯ, ПОТЕРЧАТА – ГЕРОЇ ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ:
- «У пущі».
- «Камінний господар».
- «Самсон».
- «Лісова пісня».
- КОМУ ЛЕСЯ УКРАЇНКА ПРИСВЯТИЛА ЦИКЛ СВОЇХ ІНТИМНИХ ВІРШІВ:
- Максиму Славинському.
- Климентові Квітці.
- Сергію Мержинському.
- Осипу Турянському.
- ДРУЖНЮ ПЕРЕПИСКУ З ЛЕСЕЮ УКРАЇНКОЮ ВІВ ВІДОМИЙ ПИСЬМЕННИК, ОРІЄНТАЛІСТ, ПОЛІГЛОТ, ВОЛИНЯНИН:
- Агатангел Кримський.
- Улас Самчук.
- Іван Франко.
- Василь Слапчук.
- ЛІРИЧНІ ЦИКЛИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ:
- «Подорож до моря», «Кримські спогади», «Весна в Єгипті».
- «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки».
- «З вершин і низин», «Зів’яле листя».
- «Весна на Волині», «Вибрані поезії».
- ДЕ І КОЛИ НАРОДИЛАСЯ ЛАРИСА КОСАЧ:
- 1871 р. с. Колодяжне.
- 1871 р. м. Новоград-Волинський.
- 1873 р. с. Нечимне.
- 1875 р. м. Луцьк.
- У ЯКОМУ ДРАМАТИЧНОМУ ТВОРІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПРОТИСТОЯННЯ ДВОХ СВІТІВ – СВІТУ ЛЮДЕЙ І СВІТУ ПРИРОДИ:
- Віла-посестра.
- Лісова пісня.
- Вавилонський полон.
- Роберт Брюс.
- «МАНДРІВНІ» ОБРАЗИ В ДРАМАТУРГІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ:
- Самсон, Ізольда Білорука, Роберт Брюс.
- Лукаш, Мавка, дядько Лев.
- Месія, Міріам, Дон-Жуан.
- Козак Мамай, Дмитро «Байда» Вишневецький.
- ПОЕТИЧНІ ЗБІРКИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ:
- «Чари ночі», «З журбою радість обнялась».
- «Подорож до моря», «Товаришці на спомин», «Ритми».
- «Княжа Україна», «Правда кличе», «Любов і ненависть».
- «На крилах пісень», «Відгуки», «Думи і мрії».
- АВТОРКА ПОВІСТЕЙ «ЛЮДИНА», «ЦАРІВНА»:
- Марко Вовчок.
- Ольга Кобилянська.
- Наталія Кобринська.
- Наталія Ужвій.
- АВТОР ЗБІРКИ «СИНЯ КНИЖЕЧКА»:
- Осип Маковей.
- Михайло Коцюбинський.
- Юрій Яновський.
- Василь Стефаник.
Тема :: Історія української літератури ХХ ст.
- УКАЖІТЬ АВТОРА ПОЕЗІЇ, УРИВОК ІЗ ЯКОЇ НАВЕДЕНИЙ: І ЗНОВ ВЕСНА, ЗНОВ ЖАЙВОРОНКИ В ПОЛІ, – І З КОЖНОЮ ВЕСНОЮ БЛИЖЧЕ НАМ ДО ТОГО, ЩО МИ ЗВЕМО МАЙБУТТЯМ, – ДО СВЯТА СЕРЦЯ, РОЗУМУ І ВОЛІ!
- М. Рильський.
- П.Тичина.
- В.Свідзінський.
- М. Драй-Хмара.
- УКАЖІТЬ, ІЗ ЯКОЇ СТАТТІ МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО ПОЧАЛАСЯ ЛІТЕРАТУРНА ДИСКУСІЯ 1925–1928 РР.:
- “Камо грядеши”.
- “Україна чи Малоросія?”.
- “Наше сьогодні”.
- “Про “сатану в бочці”, або графоманів, спекулянтів та інших “просвітян””.
- УКАЖІТЬ, У ЯКОМУ ТВОРІ ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ КОНСТАТУЄ: “ТАК! – СХОПИЛИ НАРЕШТІ Й ДРУГИЙ КІНЕЦЬ МОЄЇ ДУШІ! ВЖЕ НЕ ПІДУ Я НА КРАЙ ГОРОДА ЗЛОЧИННО ХОВАТИ СЕБЕ. І ТЕПЕР Я МАЮ ОДНО ТІЛЬКИ ПРАВО: – НІКОМУ, НІКОЛИ Й НІЧОГО НЕ ГОВОРИТИ, ЯК РОЗКОЛОЛОСЬ МОЄ ВЛАСНЕ “Я”:
- “Місто” В.Підмогильного.
- “Вершники” Ю. Янов¬ського.
- “Я (Романтика)” Миколи Хвильового.
- “Чорний Ангел” О. Слісаренка.
- УКАЖІТЬ, У ЯКІЙ НОВЕЛІ РОМАНУ “ВЕРШНИКИ” Ю. ЯНОВСЬКОГО ПРОГОЛОШУЄТЬСЯ ОДНА З ІДЕЙ ТВОРУ: “ТОМУ РОДУ НЕ БУДЕ ПЕРЕВОДУ, В КОТРОМУ БРАТТЯ МИЛУЮТЬ ЗГОДУ”:
- “Дитинство”.
- “Адаменко”.
- “Шлях армій”.
- “Подвійне коло”.
- УКАЖІТЬ, У ЯКОМУ ТВОРІ О. ДОВЖЕНКА Є ТАКА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇН¬ЦІВ: “... У ЦЬОГО НАРОДУ Є НІЧИМ І НІКОЛИ НЕ ПРИКРИТА АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА. ЦІ ЛЮДИ АБСОЛЮТНО ПОЗБАВЛЕНІ ВМІННЯ ПРОЩАТИ ОДИН ОДНОМУ НЕЗГОДИ НАВІТЬ В ІМ’Я ІНТЕРЕСІВ ЗАГАЛЬНИХ, ВИСОКИХ. У НИХ НЕМАЄ ДЕРЖАВНОГО ІНСТИНКТУ... ТИ ЗНАЄШ, ВОНИ НЕ ВИВЧАЮТЬ ІСТОРІЇ. ДИВОВИЖНО. ВОНИ ВЖЕ ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ ЛІТ ЖИВУТЬ НЕГАТИВНИМИ ЛОЗУНГАМИ ОДКИДАННЯ БОГА, ВЛАСНОСТІ, СІМ’Ї, ДРУЖБИ! У НИХ ВІД СЛОВА “НАЦІЯ” ОСТАВСЯ ТІЛЬКИ ПРИКМЕТНИК”:
- “Зачарована Десна”.
- “Щоденник”.
- “Україна в огні”.
- “Земля”.
- УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ВІРШ Є. ПЛУЖНИКА РОЗКРИВАЄ ЖИТТЄВЕ Й ТВОРЧЕ КРЕДО ПОЕТА: НІ, НА ВУСТА УСМІШКОЮ ГІРКОЮ ЛЯГЛА МОВЧАННЯ МУДРОГО ПЕЧАТЬ... ДАР НЕЛЕГКИЙ ВАШ, ДОСВІДЕ Й СПОКОЮ, ДАР РОЗУМІТИ, ЗНАТИ І МОВЧАТЬ!
- ”Напишеш, рвеш і пишеш знову....”.
- „Дивлюсь на все спокійними очима”.
- „Я знаю...”.
- „Галілей”.
- УКАЖІТЬ НАЗВУ ПЕРШОЇ ПОЕТИЧНОЇ ЗБІРКИ П. ТИЧИНИ:
- “Плуг”.
- “Сонячні кларнети”.
- “Замість сонетів і октав”.
- “Вітер з України”.
- УКАЖІТЬ АВТОРА ПОЕТИЧНИХ ЗБІРОК “ОСІННІ ЗОРІ”, “СЬОГОДНІ”, “ЧЕРВОНА ЗИМА”:
- М. Бажан.
- О. Влизько.
- М. Йогансен.
- В. Сосюра.
- УКАЖІТЬ, З ЯКОГО ТВОРУ В. СВІДЗИНСЬКОГО РЯДКИ: ПРИСЛУХАЙСЯ: ДЕСЬ ЗА ГОРОЮ, ЗА ВЕРХОВИНАМИ ДЕРЕВ, ОБЛОКИ РОНЯТЬ КРАПЛІ СВІТЛА В УВАЖНІ РОЗПЛЕСКИ ВЕСНИ.
- “Світлий день – уста медяні…”.
- “Аби заснув, приходиш крадькома”.
- “Із огневого джерела”.
- “Як тихо тут: земля і сонце!”.
- ВКАЖІТЬ НАЗВУ ПОЕЗІЇ Й АВТОРА: В ТОБІ, МИТЕЦТВО, У ТОБІ ОДНОМУ Є ЗАХИСТ: У КРАСІ НЕЗНАНИХ СЛІВ, У МУЗИЦІ, ЩО ВРОДУ ВСІМ ВТІЛЯЄ У НЕБЕСНИЙ ПЕРЕЛИВ.
- П. Тичина „Десь на дні мого серця”.
- М. Рильський „Коли усе в тумані життьовому”.
- В. Сосюра „Я знаю силу слова...”.
- Є. Плужник „Напишеш, рвеш...І пишеш знову!...”.
- УКАЖІТЬ НАЗВУ СПІЛКИ ПРОЛЕТАРСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ, ЗАСНОВАНОЇ В. БЛАКИТНИМ У 1923 РОЦІ.
- Плуг
- Гарт.
- Урбіно.
- Авангард.
- УКАЖІТЬ, У ТВОРЧОСТІ ЯКОГО ПИСЬМЕННИКА ВИДІЛЯЮТЬ ТВОРЧИЙ ПЕРІОД “ТРЕТЬОГО ЦВІТІННЯ”.
- П. Тичина.
- М. Зеров.
- М. Рильський.
- О. Бургардт.
- УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ТВІР 20-Х РР. ЗАПОЧАТКУВАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНУ ПРОЗУ.
- „Санаторійна зона” М. Хвильового.
- „Блакитний роман” Г. Михайличенка.
- „Місто” В. Підмогильного.
- „Чотири шаблі” Ю. Яновського.
- ХТО В ПОЕЗІЇ “ШЕВЧЕНКО” ТАК СПРИЙМАЄ ПОСТАТЬ ВЕЛЕТА УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ: НЕ ПОЕТ – БО ЦЕ Ж ДО БОЛЮ МАЛО, НЕ – ТРИБУН – БО ЦЕ ЛИШ РУПОР МАС, І ВЖЕ МЕНШ ЗА ВСЕ – “КОБЗАР ТАРАС” ВІН, КИМ ЗАЙНЯЛОСЬ І ЗАПАЛАЛО...
- О. Ольжич.
- Є. Маланюк.
- В. Свідзінський.
- Ю. Клен.
- ВКАЖІТЬ, ЯКИЙ ТВІР О. ОЛЬЖИЧА Є СВОЄРІДНОЮ ПРОГРАМОЮ УКРАЇНСЬКИХ БОРЦІВ ЗА ВИЗВОЛЬНУ ІДЕЮ:
- “О, Україно! Хай нас людство судить…”.
- “Межа”.
- “Пророк”.
- “Незнаному воякові”.
- АВТОРОМ ПОЕТИЧНИХ ЗБІРОК “ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ”,“ВЕЛИКА ГАРМОНІЯ”, “ТРИ ПЕРСТЕНІ”, “КНИГА ЛЕВА” Є:
- С. Гординський.
- Ю. Дараган.
- Б.-І. Антонич.
- Ю. Липа.
- УКАЖІТЬ, ХТО НАЛЕЖАВ ДО ПРАЗЬКОЇ ШКОЛИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ.
- Ю. Клен.
- У Самчук.
- М. Орест.
- Б.-І. Антонич.
- УКАЖІТЬ АВТОРА СПОГАДІВ “НА БІЛОМУ КОНІ”, “НА КОНІ ВОРОНОМУ”.
- М. Орест.
- Т. Осьмачка.
- І. Багряний.
- У. Самчук.
- ЯКА З ПЕРЕРАХОВАНИХ СКЛАДОВА ЛІТЕРАТУРНОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА?
- Празька поетична школа.
- Література «третього цвітіння».
- Озерна школа поезії.
- Література «розстріляного відродження».
- ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НАЛЕЖИТЬ ДО КОГОРТИ УКРАЇНСЬКИХ ШІСТДЕСЯТНИКІВ-ДИСИДЕНТІВ?
- М.Вінграновський.
- В.Голобородько.
- М.Руденко.
- І.Драч.
- ЯКУ НАЗВУ МАЄ КНИГА ПРОЗИ В.СИМОНЕНКА?
- «Лебеді материнства».
- «Земне тяжіння».
- «Вино з троянд».
- «Берег чекань».
- У КОГО З НАЗВАНИХ ПОЕТІВ ОДНІЄЮ З УЛЮБЛЕНИХ ПОЕТИЧНИХ ФОРМ БУЛА ФОРМА СОНЕТА?
- Д.Павличко.
- Л.Костенко.
- М.Вінграновський.
- Б.Олійник.
- ХТО З НАЗВАНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ПОЄДНУЄ ТАЛАНТ ПОЕТА, ПРОЗАЇКА, КІНОРЕЖИСЕРА-ПОСТАНОВНИКА, АКТОРА,КІНОЕСЕЇСТА?
- І.Драч.
- Д.Павличко.
- М.Вінграновський.
- Б.Олійник.
- ЯКА ЕПОХА СТАЛА ОБ’ЄКТОМ ОСОБЛИВО УВАЖНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ І ОСМИСЛЕННЯ ВАЛ. ШЕВЧУКОМ?
- Класицизму.
- Романтизму.
- Бароко.
- Реалізму.
- АВТОРСЬКУ МОДИФІКАЦІЮ ЯКОГО ЖАНРУ УТВЕРДИВ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ І. ДРАЧ?
- Балади.
- Сонета.
- Поеми.
- Елегії.
- СЮЖЕТ ЯКОГО ТВОРУ ВИКОРИСТАНО ДЛЯ РОЗРОБКИ ТЕМИ МИТЦЯ Й МИСТЕЦТВА?
- «Ніж у сонці» І.Драча.
- «Сніг у Флоренції» Л.Костенко.
- «Поєдинок» Д.Павличка.
- «Сиве сонце моє» Б.Олійника.
- ТВОРАМ ЯКОГО АВТОРА ВЛАСТИВИЙ ПРИТЧЕВИЙ ХАРАКТЕР ОПОВІДІ?
- Г.Тютюнника.
- П.Загребельного.
- Вал.Шевчука.
- О.Гончара.
- КОМПОЗИЦІЯ ЯКОГО РОМАНУ СПРИЧИНИЛА ДИСКУСІЮ СЕРЕД ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ?
- «Маруся Чурай» Л.Костенко.
- «Диво» П.Загребельного.
- «Три листки за вікном» В.Шевчука.
- «Твоя зоря» О.Гончара.
- Укажіть автора поетичних збірок "Мадонна перехресть", "Річка Геракліта", "Гіацинтове сонце" та ін.
- М.Вінграновський.
- Л.Костенко.
- І.Світличний.
- В.Стус.
- ХТО ПРЕДСТАВЛЯЄ ЛІТЕРАТУРНИХ ШІСТДЕСЯТНИКІВ ВОЛИНІ?
- Кость Шишко.
- В. Гей.
- В. Слапчук.
- А. Криштальський.
- ЯКИЙ ТВІР ЗБУДОВАНИЙ НА КОНФЛІКТІ ДУХОВНОГО З БЕЗДУХОВНИМ, ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВОГО З ПРАГМАТИЧНИМ?
- «Ніж у сонці» І.Драча.
- «Берестечко» Л.Костенко.
- «Северин Наливайко» М.Вінграновського.
- «Маруся Чурай» Л.Костенко.
- ЯКУ ЗБІРКУ В. СТУСА ВИЗНАЧАЮТЬ, ЯК «ТЮРЕМНУ ІНІЦІАЦІЮ»?
- «Палімпсести».
- «Час творчості».
- «Веселий цвинтар».
- «Зимові дерева».
- Укажіть автора поетичних збірок "Губами теплими і оком золотим", "Цю жінку я люблю", "З обійнятих тобою днів", "Атомні прелюди" та ін.
- І.Драч.
- Д.Павличко.
- М.Вінграновський.
- Б.Олійник.
- ДО ЯКОЇ КНИГИ Д. ПАВЛИЧКА ВВІЙШЛА ПОЕЗІЯ ЗІ ЗБІРКИ «ТАЄМНИЦЯ ТВОГО ОБЛИЧЧЯ»?
- «Любов і ненависть».
- «Гранослов».
- «Золоте ябко».
- «Ностальгія».
- ХТО З НАЗВАНИХ ПОЕТІВ ОЧОЛИВ ЕСТЕТИЧНИЙ БУНТ ЛІТЕРАТУРНОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА?
- В. Симоненко.
- І. Драч.
- Д. Павличко.
- В. Стус.