Волинський національний університет імені Лесі Українки

Центр інноваційних технологій та компютерного тестування

Тест ::: 193 Геодезія та землеустрій / Геодезія та землеустрій

Розробники:
Дата генерації: 02.07.2024

    Тема :: вища геодезія

  1. ПРЕДМЕТОМ ВИВЧЕННЯ ВИЩОЇ ГЕОДЕЗІЇ Є:
  2. ФУНДАМЕНТАЛЬНИМ ТЕОРЕТИЧНО–ПРАКТИЧНИМ ЗАВДАННЯМ ВИЩОЇ ГЕОДЕЗІЇ Є:
  3. СИСТЕМА ГЕОДЕЗИЧНИХ КООРДИНАТ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВЕЛИЧИНАМИ:
  4. СИСТЕМА АСТРОНОМІЧНИХ КООРДИНАТ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВЕЛИЧИНАМИ:
  5. СИСТЕМА ЕЛІПСОЇДАЛЬНИХ КООРДИНАТ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВЕЛИЧИНАМИ:
  6. СИСТЕМА ПРОСТОРОВИХ ПРЯМОЛІНІЙНИХ ПРЯМОКУТНИХ КООРДИНАТ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВЕЛИЧИНАМИ:
  7. СИСТЕМА ПЛОСКИХ ПРЯМОКУТНИХ КООРДИНАТ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВЕЛИЧИНАМИ:
  8. СИСТЕМА ТОПОЦЕНТРИЧНИХ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ КООРДИНАТ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВЕЛИЧИНАМИ:
  9. СИСТЕМА ТОПОЦЕТРИЧНИХ ПРЯМОЛІНІЙНИХ ПРЯМОКУТНИХ КООРДИНАТ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВЕЛИЧИНАМИ:
  10. РІВНЕВА ПОВЕРХНЯ, ЩО СПІВПАДАЄ ЗІ СПОКІЙНОЮ ПОВЕРХНЕЮ МОРІВ І ОКЕАНІВ ТА НЕ ЗБУРЕНА ПРПЛИВНО-ВІДПЛИВНИМИ ЯВИЩАМИ АБО АНОМАЛІЯМИ АТМОСФЕРНОГО ТИСКУ НАЗИВАЄТЬСЯ ПОВЕРХНЕЮ:
  11. ПЕРЕРІЗИ, ЩО УТВОРЮЮТЬСЯ ВІД ПЕРЕТИНУ ПОВЕРХНІ ЕЛІПСОЇДА ПЛОЩИНАМИ, ЩО ПРОХОДЯТЬ ЧЕРЕЗ НОРМАЛІ ДО ЙОГО ПОВЕРХНІ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  12. РІВНЯННЯ ПОВЕРХНІ ДВОХОСНОГО ЕЛІПСОЇДА ОБЕРТАННЯ МАЄ ВИГЛЯД:
  13. РІВНЯННЯ ПОВЕРХНІ СФЕРИ МАЄ ВИГЛЯД:
  14. ЧИСЛОВІ ЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РЕФЕРЕНЦ-ЕЛІПСОЇДА КРАСОВСЬКОГО СТАНОВЛЯТЬ:
  15. ЧИСЛОВІ ЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РЕФЕРЕНЦ-ЕЛІПСОЇДА WGS-84 СТАНОВЛЯТЬ:
  16. НОРМАЛЬНИЙ ПЕРЕРІЗ, ЩО ПРОХОДЯТЬ ЧЕРЕЗ ЗАДАНУ ТОЧКУ І ПОЛЮСИ ЕЛІПСОЇДА НАЗИВАЄТЬСЯ:
  17. НОРМАЛЬНИЙ ПЕРЕРІЗ, ЩО ПРОХОДЯТЬ ЧЕРЕЗ ЗАДАНУ ТОЧКУ І ПЕРПЕНДИКУЛЯРНИЙ ДО МЕРИДІОНАЛЬНОГО НАЗИВАЄТЬСЯ:
  18. ДИФЕРЕНЦІАЛ ДУГИ ДОВІЛЬНОЇ КРИВОЇ НА ПОВЕРХНІ ЕЛІПСОЇДА НАЗИВАЄТЬСЯ:
  19. ТРИКУТНИК НА ПОВЕРХНІ ЕЛІПСОЇДА, СТОРОНАМИ ЯКОГО Є ГЕОДЕЗИЧНІ ЛІНІЇ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  20. ОСНОВНИМИ МЕТОДАМИ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМИ І РОЗМІРІВ ЗЕМЛІ Є:

    21.  

    Тема :: генеральне планування населених пунктів

  21. ВІДПОВІДНО ДО ДЕРЖАВНИХ БУДІВЕЛЬНИХ НОРМ МІСЬКІ І СІЛЬСЬКІ ПОСЕЛЕННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПРОЕКТНОЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ НА РОЗРАХУНКОВИЙ СТРОК ВІДНОСЯТЬСЯ ДО НАЙЗНАЧНІШИХ ПРИ КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ МІСТ
  22. ВІДПОВІДНО ДО ДЕРЖАВНИХ БУДІВЕЛЬНИХ НОРМ МІСЬКІ І СІЛЬСЬКІ ПОСЕЛЕННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПРОЕКТНОЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ НА РОЗРАХУНКОВИЙ СТРОК ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ЗНАЧНИХ ПРИ КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ МІСТ
  23. ВІДПОВІДНО ДО ДЕРЖАВНИХ БУДІВЕЛЬНИХ НОРМ МІСЬКІ І СІЛЬСЬКІ ПОСЕЛЕННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПРОЕКТНОЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ НА РОЗРАХУНКОВИЙ СТРОК ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ВЕЛИКИХ ПРИ КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ МІСТ
  24. ВІДПОВІДНО ДО ДЕРЖАВНИХ БУДІВЕЛЬНИХ НОРМ МІСЬКІ І СІЛЬСЬКІ ПОСЕЛЕННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПРОЕКТНОЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ НА РОЗРАХУНКОВИЙ СТРОК ВІДНОСЯТЬСЯ ДО СЕРЕДНІХ ПРИ КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ МІСТ
  25. ВІДПОВІДНО ДО ДЕРЖАВНИХ БУДІВЕЛЬНИХ НОРМ МІСЬКІ І СІЛЬСЬКІ ПОСЕЛЕННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПРОЕКТНОЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ НА РОЗРАХУНКОВИЙ СТРОК ВІДНОСЯТЬСЯ ДО МАЛИХ ПРИ КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ МІСТ
  26. ПОКАЗНИК ПОТРЕБИ В СЕЛЬБИЩНІЙ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ СЕРЕДНЬОЇ ПОВЕРХОВОСТІ ЗАБУДОВИ 9 І БІЛЬШЕ ПОВЕРХІВ СТАНОВИТЬ:
  27. ПОКАЗНИК ПОТРЕБИ В СЕЛЬБИЩНІЙ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ СЕРЕДНЬОЇ ПОВЕРХОВОСТІ ЗАБУДОВИ 4 – 8 ПОВЕРХІВ СТАНОВИТЬ:
  28. ПОКАЗНИК ПОТРЕБИ В СЕЛЬБИЩНІЙ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ СЕРЕДНЬОЇ ПОВЕРХОВОСТІ ЗАБУДОВИ ДО 3 ПОВЕРХІВ БЕЗ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ СТАНОВИТЬ:
  29. ПОКАЗНИК ПОТРЕБИ В СЕЛЬБИЩНІЙ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ СЕРЕДНЬОЇ ПОВЕРХОВОСТІ ЗАБУДОВИ ДО 3 ПОВЕРХІВ ІЗ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ СТАНОВИТЬ:
  30. РОЗРАХУНКОВУ ЩІЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ЖИТЛОВОГО РАЙОНУ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ПРИЙМАТИ: ВІД 110-170 ЛЮД./ГА (МАЛІ МІСТА) ДО 190-220 ЛЮД./ГА (НАЙЗНАЧНІШІ МІСТА)
  31. ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩІ ГРОМАДСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЗАГАЛЬНОМІСЬКОГО ЦЕНТРУ ТРЕБА ОРІЄНТУВАТИСЬ НА ПИТОМИЙ ПОКАЗНИК
  32. ПЛОЩУ ДІЛЯНОК ЦЕНТРІВ ЖИТЛОВИХ РАЙОНІВ ПРИЙМАЮТЬ
  33. ЧАСТКА ТЕРИТОРІЇ ПРОМИСЛОВОЇ ЗОНИ З ВИРОБНИЧИМИ ФУНКЦІЯМИ ВІД ЗАГАЛЬНОЇ ТЕРИТОРІЇ ЗОНИ ПОВИННА СТАНОВИТИ:
  34. РОЗМІР ТЕРИТОРІЇ СКЛАДСЬКОЇ ЗОНИ ПРИЙМАЮТЬ З РОЗРАХУНКУ:
  35. РАДІУСИ ДОСТУПНОСТІ УСТАНОВ ЦЕНТРУ ЖИТЛОВОГО РАЙОНУ ПОВИННІ СТАНОВИТИ:
  36. ЯКИЙ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ РЕЗЕРВ ДЛЯ РОЗВИТКУ СКЛАДСЬКОЇ ЗОНИ
  37. ІНСОЛЯЦІЯ – ЦЕ
  38. ДЛЯ НОРМАЛЬНОГО ВІДВЕДЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД МІСЬКА ТЕРИТОРІЯ ПОВИННА МАТИ УКЛОНИ НЕ МЕНШЕ
  39. ТЕРИТОРІЇ З НАХИЛАМИ ПОНАД 12%, ЯК ПРАВИЛО, ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПІД
  40. ДЛЯ БУДІВНИЦТВА МІСТА НАЙЗРУЧНІШИМ Є РЕЛЬЄФ ІЗ НАХИЛАМИ, ЩО НЕ ПЕРЕВИЩУЮТЬ
  41. РОЗСЕЛЕННЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ВПЛИВОМ ОБ’ЄКТИВНИХ ПРИЧИН:
  42. ВСІ ПОСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ВИДИ(ФОРМИ):
  43. ДО КАТЕГОРІЇ НАЙЗНАЧНІШИХ В УКРАЇНІ НАЛЕЖАТЬ МІСТА:
  44. ЗА НАРОДНОГОСПОДАРСЬКИМ ПРОФІЛЕМ МІСТА ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:
  45. ЗА АДМІНІСТРАТИВНО-ПОЛІТИЧНИМ І КУЛЬТУРНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ МІСТА ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:
  46. МІСТООБСЛУГОВУЮЧА КАТЕГОРІЯ ЦЕ
  47. МІСТОЗАБЕЗПЕЧУЮЧА КАТЕГОРІЯ ЦЕ
  48. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ – ЦЕ РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЇ МІСТА ЗА
  49. ДО МАКРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ ПРИ ВИБОРІ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ ВІДНОСЯТЬ
  50. ДО МІКРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ ПРИ ВИБОРІ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ ВІДНОСЯТЬ
  51. У ПРАКТИЦІ ПЛАНУВАЛЬНОГО ПРОЕКТУВАННЯ РЕЛЬЄФ МІСЦЕВОСТІ ЗА СВОЇМ ХАРАКТЕРОМ ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА
  52. ЯКІ ПРОБЛЕМИ СТВОРЮЄ СЛАБОВИЯВЛЕНИЙ ПЛОСКИЙ РЕЛЬЄФ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ МІСТА?
  53. ОСНОВНИМ МІСТОУТВОРЮЮЧИМ ЕЛЕМЕНТОМ СЕЛЬБИЩНОЇ ТЕРИТОРІЇ Є
  54. ТЕРИТОРІЯ МІКРОРАЙОНУ МАЄ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗОНИ:
  55. ДЛЯ РОЗРАХУНКУ КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ МІСТА НА ПЕРСПЕКТИВУ ЗАСТОСОВУЮТЬ КОЕФІЦІЄНТ
  56. ПРАЦІВНИКИ ЛЬОНОКОМБІНАТУ НАЛЕЖАТЬ ДО:
  57. ПРАЦІВНИКИ КОМБІНАТУ ХЛІБОПРОДУКТІВ НАЛЕЖАТЬ ДО:
  58. ДІТИ ШКІЛЬНОГО ВІКУ НАЛЕЖАТЬ ДО:
  59. ДО СКЛАДУ ВИРОБНИЧОЇ ТЕРИТОРІЇ МІСТА ВХОДЯТЬ ТАКІ ЗОНИ:
  60. СКІЛЬКИ ОСНОВНИХ СХЕМ РОЗМІЩЕННЯ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ СТРУКТУРНИЙ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОСНОВНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗОН МІСТА - ВИРОБНИЧОЇ І СЕЛЬБИЩНОЇ

    61.  

    Тема :: основи землеустрою та кадастру

  61. ЗЕМЛЕУСТРІЙ — ЦЕ:
  62. МЕЖУВАННЯ ЗЕМЕЛЬ – ЦЕ ...
  63. ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ ДІЇ ЗІ ВСТАНОВЛЕННЯ В НАТУРІ (НА МІСЦЕВОСТІ) МЕЖ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, НАДАНОЇ У ВЛАСНІСТЬ, КОРИСТУВАННЯ, В ТОМУ ЧИСЛІ НА ПРАВАХ ОРЕНДИ?
  64. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ КОМПЛЕКС ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ ДІЙ З ВІДНОВЛЕННЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ НА МІСЦЕВОСТІ МЕЖ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА ВИГОТОВЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ПОСВІДЧУЮТЬ ПРАВО НА ЗЕМЛЮ?
  65. До якого рівня проведення відносяться землевпорядні роботи з розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін і впорядкування угідь?
  66. КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ ОКРЕМОГО ГОСПОДАРЮЮЧОГО СУБ’ЄКТА, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ З МЕТОЮ СТВОРЕННЯ В РАМКАХ ЙОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ УМОВ ДЛЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ НАЗИВАЄТЬСЯ - ...
  67. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ СУКУПНІСТЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ТА РАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ УТВОРЕНЬ, СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ПІД ВПЛИВОМ СУСПІЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН І РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ?
  68. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЗЕМЛЕУСТРІЙ – ЦЕ ...
  69. ОСНОВНОЮ МЕТОЮ ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕМЛЕУСТРОЮ Є:
  70. ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИН ЩОДО ВОЛОДІННЯ, КОРИСТУВАННЯ І РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЗЕМЛЯМИ?
  71. ВИДИ РОБІТ ІЗ ЗЕМЛЕУСТРОЮ -
  72. ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР — ЦЕ:
  73. ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР ВЕДУТЬ:
  74. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ЧАСТИНА ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ З УСТАНОВЛЕНИМИ МЕЖАМИ, ПЕВНИМ МІСЦЕМ РОЗТАШУВАННЯ, З ВИЗНАЧЕНИМИ ЩОДО НЕЇ ПРАВАМИ?
  75. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ҐРУНТІВ?
  76. ОСНОВНИМ ЕЛЕМЕНТОМ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ Є –
  77. ЯКИЙ РОЗМІР ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, ЩО МОЖЕ НАДАВАТИСЬ БЕЗПЛАТНО У ВЛАСНІСТЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА І ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, ГОСПОДАРСЬКИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД У СЕЛИЩАХ?
  78. ЯКИЙ РОЗМІР ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, ЩО МОЖЕ НАДАВАТИСЬ БЕЗПЛАТНО У ВЛАСНІСТЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА І ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, ГОСПОДАРСЬКИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД У МІСТАХ?
  79. ВЕРТИКАЛЬНА, НЕСКІНЧЕННО ТОНКА ПЛОЩИНА, ЯКА ВИЗНАЧАЄ, ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ВЛАСНІСТЬ ОДНОГО ЗЕМЛЕВЛАСНИКА І ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЛАСНІСТЬ ДРУГОГО АБО ВИЗНАЧАЄ ГРАНИЦІ МІЖ ДВОМА СУСІДНІМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ОБ'ЄКТАМИ НАЗИВАЄТЬСЯ ....
  80. БУДЬ ЯКИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ, РОЗТАШОВАНИЙ НА ЗЕМНІЙ ПОВЕРХНІ, ЩО ІДЕНТИФІКУЄ ГРАНИЦЮ МІЖ СУСІДНІМИ ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ОБ'ЄКТАМИ НАЗИВАЄТЬСЯ;

    81.  

    Тема :: земельне право

  81. ЗГІДНО ЗЕМЕЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ, ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА ВВАЖАЄТЬСЯ СФОРМОВАНОЮ З МОМЕНТУ
  82. ЗНАЙДІТЬ ПРАВИЛЬНЕ ТВЕРДЖЕННЯ
  83. СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ ЩОДО ВОЛОДІННЯ, КОРИСТУВАННЯ І РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЗЕМЛЕЮ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  84. НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ РЕГУЛЮЮТЬСЯ:
  85. ЧАСТИНА ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ З УСТАНОВЛЕНИМИ МЕЖАМИ, ПЕВНИМ МІСЦЕМ РОЗТАШУВАННЯ, З ВИЗНАЧЕНИМИ ЩОДО НЕЇ ПРАВАМИ ЦЕ:
  86. НАЗВІТЬ ВИДИ КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ:
  87. ПРАВО ВОЛОДІННЯ І КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ, ЯКА ПЕРЕБУВАЄ У ДЕРЖАВНІЙ АБО КОМУНАЛЬНІЙ ВЛАСНОСТІ, БЕЗ ВСТАНОВЛЕННЯ СТРОКУ – ЦЕ:
  88. ВЛАСНИК ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ:
  89. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕМЛЕУСТРОЮ НАЛЕЖИТЬ ДО ПОВНОВАЖЕНЬ
  90. САМОВРЯДНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ
  91. КОМПЛЕКС РОБІТ, ВИКОНУВАНИХ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ МЕЖ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК – ЦЕ
  92. ЗАЛЕЖНО ВІД ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК МОЖЕ БУТИ
  93. ЄДИНА ДЕРЖАВНА ГЕОІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ВІДОМОСТЕЙ ПРО ЗЕМЛІ, РОЗТАШОВАНІ В МЕЖАХ КОРДОНІВ УКРАЇНИ, ЇХ ЦІЛЬОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ, ОБМЕЖЕННЯ У ЇХ ВИКОРИСТАННІ, А ТАКОЖ ДАНІ ПРО КІЛЬКІСНУ І ЯКІСНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ ЗЕМЕЛЬ, ЇХ ОЦІНКУ, ПРО РОЗПОДІЛ ЗЕМЕЛЬ МІЖ ВЛАСНИКАМИ І КОРИСТУВАЧАМИ - ЦЕ
  94. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ ВИНИКАЄ З МОМЕНТУ
  95. ПРАВО ВЛАСНИКА АБО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ЧИ ІНШОЇ ЗАІНТЕРЕСОВАНОЇ ОСОБИ НА ОБМЕЖЕНЕ ПЛАТНЕ АБО БЕЗОПЛАТНЕ КОРИСТУВАННЯ ЧУЖОЮ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ (ДІЛЯНКАМИ) - ЦЕ
  96. СТРОК ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ НЕ МОЖЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ
  97. ЗЕМЕЛЬНІ ТОРГИ ПРОВОДЯТЬСЯ У ФОРМІ:
  98. ОСНОВОЮ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ МЕЖ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ Є
  99. УГОДИ, УКЛАДЕНІ ІЗ ПОРУШЕННЯМ ВСТАНОВЛЕНОГО ЗАКОНОМ ПОРЯДКУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ, РЕНТИ, ДАРУВАННЯ, ЗАСТАВИ, ОБМІНУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК, ВИЗНАЮТЬСЯ НЕДІЙСНИМИ ЗА РІШЕННЯМ
  100. ЗНАЙДІТЬ ПРАВИЛЬНЕ ТВЕРДЖЕННЯ:

    101.  

    Тема :: землевпорядні вишукування і проектування

  101. ЗЕМЛЕВПОРЯДНИМИ ВИШУКУВАННЯМИ НАЗИВАЮТЬ:
  102. ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ ВИШУКУВАНЬ ФОРМУЛЮЄТЬСЯ ЯК:
  103. ПРИРОДНІ УМОВИ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ВИЗНАЧАЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ:
  104. ПРИ ВІДВЕДЕННІ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК, ЩО ВКЛЮЧАЮТЬ ГІДРОГРАФІЧНІ ОБ’ЄКТИ, ДОДАТКОВО ПРОВОДЯТЬ:
  105. В ПРОЦЕСІ ЗМІНИ ЦІЛЬОВОГО АБО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, ПРОЕКТНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ПРОВОДЯТЬ:
  106. НЕ ВИВЧЕНІ ТЕРИТОРІЇ - ЦЕ
  107. ДО ІІ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ГЕОМОРФОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ РАЙОНУ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЛЕЖИТЬ:
  108. ДО ІІІ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ГЕОМОРФОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ РАЙОНУ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЛЕЖИТЬ:
  109. ДЛЯ КОМПЛЕКСНИХ І ПРОБЛЕМНИХ ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВИШУКУВАНЬ ЗАСТОСОВУЮТЬ КАРТИ МАСШТАБІВ:
  110. ДЛЯ ТИТУЛЬНИХ ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВИШУКУВАНЬ ЗАСТОСОВУЮТЬ КАРТИ МАСШТАБІВ:
  111. ДЛЯ ВНУТРІШНЬООБ'ЄКТНИХ ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВИШУКУВАНЬ ЗАСТОСОВУЮТЬ КАРТИ МАСШТАБІВ:
  112. ПРИ РОЗРАХУНКАХ ДОДАТКОВИХ ВИТРАТ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ МАСШТАБУ
  113. СУКУПНІСТЬ ДОКУМЕНТІВ (РОЗРАХУНКІВ, КРЕСЛЕНЬ ТОЩО) ЩОДО СТВОРЕННЯ НОВИХ ФОРМ УСТРОЮ МІСЦЕВОСТІ ТА ЇХ ЕКОНОМІЧНОГО, ТЕХНІЧНОГО І ЮРИДИЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ОРГАНІЗАЦІЮ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ - ЦЕ
  114. ТОЧНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ ПРИВАТНИХ ЗЕМЕЛЬ СКЛАДАЄ
  115. ЕТАП ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ РОБІТ, ЩО ВКЛЮЧАЄ ПІДГОТОВКУ І ОФОРМЛЕННЯ ЗАВДАННЯ, ЗБІР І АНАЛІЗ ПОПЕРЕДНІХ ВИШУКУВАНЬ, СКЛАДАННЯ ПРОГРАМИ ВИШУКУВАНЬ НАЗИВАЄТЬСЯ
  116. ЕТАП ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ РОБІТ, ЩО ВКЛЮЧАЄ РЕКОГНОСЦІЮВАННЯ ТЕРИТОРІЇ, ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНЕ ЗНІМАННЯ, ГЕОФІЗИЧНУ РОЗВІДКУ, ГОРНО-ГЕОЛОГІЧНІ І БУРОВІ РОБОТИ, ПОЛЬОВІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ РОБОТИ, СТАЦІОНАРНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТОЩО, НАЗИВАЄТЬСЯ
  117. ЕТАП ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ РОБІТ, ЩО ПОВ'ЯЗАНИЙ ІЗ СКЛАДАННЯМ ЗВІТІВ, ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ РОЗРІЗІВ, ГЕОМОРФОЛОГІЧНОЇ, ГЕОЛОГО-ЛІТОЛОГІЧНОЇ, ГІДРОГЕОЛОГІЧНОЇ ТА ІНШИХ КАРТ.
  118. ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНЕ ЗНІМАННЯ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ПРОЕКТУВАННЯ ВИКОНУЄТЬСЯ У РІЗНИХ МАСШТАБАХ. ПРИ СКЛАДАННІ ПРОЕКТУ ПЛАНУВАННЯ І РОЗМІЩЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ЗНІМАННЯ ВИКОНУЄТЬСЯ У МАСШТАБАХ
  119. ПРИ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАННЯХ НА ЕТАПІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ ПРОВОДЯТЬСЯ ТАКІ РОБОТИ:
  120. ПРИ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАННЯХ НА ЕТАПІ РОБОТИ НА ПЕРСПЕКТИВНИХ ВАРІАНТАХ ПРОВОДЯТЬСЯ ТАКІ РОБОТИ:
  121. ПРИ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАННЯХ НА ЕТАПІ РОБОТИ НА ВИБРАНОМУ ВАРІАНТІ ПРОВОДЯТЬСЯ ТАКІ РОБОТИ:
  122. ПРИ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАННЯХ НА ЕТАПІ РОБОТИ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА – ГЕОЛОГІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПРОВОДЯТЬСЯ ТАКІ РОБОТИ:
  123. ПРИ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАННЯХ НА ЕТАПІ РОБІТ В ПЕРІОД ПРОЕКТУВАННЯ ПРОВОДЯТЬСЯ ТАКІ РОБОТИ:
  124. В АНАЛІТИЧНОМУ МЕТОДІ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПЛОЩА ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ
  125. В ГРАФІЧНОМУ МЕТОДІ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПЛОЩА ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ
  126. В МЕХАНІЧНОМУ МЕТОДІ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПЛОЩА ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ
  127. НАЙБІЛЬШ ТОЧНИМ, ОДНАК МАТЕРІАЛЬНО ЄМНИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ Є
  128. НАЙМЕНШ ТОЧНИМ, АЛЕ НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ Є
  129. ВИД СІВОЗМІНИ — ЦЕ
  130. ПОЛЬОВІ СІВОЗМІНИ ПРИЗНАЧЕНІ
  131. КОРМОВІ СІВОЗМІНИ ПРИЗНАЧЕНІ
  132. ПРИФЕРМСЬКІ СІВОЗМІНИ РОЗМІЩУЮТЬ
  133. ҐРУНТОЗАХИСНИМИ НАЗИВАЮТЬСЯ СІВОЗМІНИ
  134. ОВОЧЕВИМИ НАЗИВАЮТЬСЯ СІВОЗМІНИ
  135. ДО КОРМОВОГО ТИПУ СІВОЗМІН ВІДНОСЯТЬСЯ ТАКІ ВИДИ:
  136. ДО СПЕЦІАЛЬНОГО ТИПУ СІВОЗМІН ВІДНОСЯТЬСЯ ТАКІ ВИДИ:
  137. ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРОЕКТУ В НАТУРУ МЕТОДОМ ПРОМІРІВ ПРОВОДИТЬСЯ ЗГІДНО РОЗБИВОЧНОГО КРЕСЛЕННЯ, НА ЯКОМУ ВІДМІЧЕНІ:
  138. НА РОЗБИВОЧНЕ КРЕСЛЕННЯ НАНОСЯТЬ ДАНІ, ЯКІ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРОЕКТУ В НАТУРУ:
  139. ПЛОЩІ ЗНАЧНИХ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАНЬ АБО ЗЕМЛЕВОЛОДІНЬ ВИЗНАЧАЮТЬ НАСТУПНИМИ СПОСОБАМИ:
  140. ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРОЕКТУ В НАТУРУ ПРОВОДИТЬСЯ НАСТУПНИМИ МЕТОДАМИ:

    141.  

    Тема :: кадастр населених пунктів

  141. ХТО ЗДІЙСНЮЄ ЗАКОНОДАВЧЕ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ?
  142. ХТО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ?
  143. ЗГІДНО ЗЕМЕЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ДО ЗЕМЕЛЬ ЖИТЛОВОЇ І ГРОМАДСЬКОЇ ЗАБУДОВИ НАЛЕЖАТЬ:
  144. ЗА ВИДОМ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ МОЖНА ПОДІЛИТИ НА
  145. ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ ТЕРИТОРІЯ МІСТ ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА…
  146. ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ ”ПРО ОСНОВИ МІСТОБУДУВАННЯ” МІСТОБУДІВНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ЯВЛЯЄ СОБОЮ
  147. ГЕНЕРАЛЬНА СХЕМА ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ –
  148. СХЕМА ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ –
  149. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ –
  150. ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ЗАБУДОВИ –
  151. ПРОЕКТ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ –
  152. ПЛАН ЧЕРВОНИХ ЛІНІЙ –
  153. ПЛАН ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ –
  154. ЯКИМ МАЄ БУТИ РОЗМІРПРИБЕРЕЖНОЇ ЗАХИСНОЇ СМУГИ У (М), ЯКЩО ПЛОЩА ВОДНОГО ОБ'ЄКТА ДО ТРЬОХ ГА?
  155. ЯКИМ МАЄ БУТИ РОЗМІРПРИБЕРЕЖНОЇ ЗАХИСНОЇ СМУГИ У (М), ЯКЩО ПЛОЩА ВОДНОГО ОБ'ЄКТА БІЛЬШЕ ТРЬОХ ГА?
  156. ДО ОБ'ЄКТІВ НЕРУХОМОГО МАЙНА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДЕРЖАВНІЙ РЕЄСТРАЦІЇ, НАЛЕЖАТЬ:
  157. ЗІ СКІЛЬКОХ РОЗДІЛІВ СКЛАДАЄТЬСЯ ПОЗЕМЕЛЬНА КНИГА?
  158. СКІЛЬКИ ЦИФР МІСТИТЬ РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР В ПОЗЕМЕЛЬНІЙ КНИЗІ?
  159. КАДАСТРОВА КАРТА (ПЛАН) -
  160. ВЛАСНИК БУДІВЛІ (СПОРУДИ) ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННІ ОБСТЕЖЕНЬ НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА:

    161.  

    Тема :: математична картографія

  161. МАТЕМАТИЧНА КАРТОГРАФІЯ – ЦЕ:
  162. ГЕОДЕЗИЧНА ОСНОВА КАРТИ – ЦЕ:
  163. РОЗГРАФЛЕННЯ КАРТИ – ЦЕ:
  164. НОМЕНКЛАТУРА КАРТИ – ЦЕ:
  165. КОМПОНУВАННЯ КАРТИ – ЦЕ:
  166. КАРТОГРАФІЧНА ПРОЕКЦІЯ – ЦЕ:
  167. КАРТОГРАФІЧНА СІТКА – ЦЕ:
  168. ГЕОГРАФІЧНА СІТКА – ЦЕ:
  169. КІЛОМЕТРОВА СІТКА – ЦЕ:
  170. МАСШТАБ КАРТИ – ЦЕ:
  171. ГОЛОВНИЙ МАСШТАБ КАРТИ – ЦЕ:
  172. ЧАСТКОВИЙ МАСШТАБ ДОВЖИН – ЦЕ:
  173. ЧАСТКОВИЙ МАСШТАБ ПЛОЩ – ЦЕ:
  174. ЛІНІЇ, ЩО З’ЄДНУЮТЬ НА КАРТІ ТОЧКИ З ОДНАКОВИМИ ЗНАЧЕННЯМИ ПЕВНОГО ВИДУ СПОТВОРЕНЬ НАЗИВАЮТЬ:
  175. КАРТОГРАФІЧНІ ПРОЕКЦІЇ, В ЯКИХ ПАРАЛЕЛІ ЗОБРАЖУЮТЬСЯ КОНЦЕНТРИЧНИМИ КОЛАМИ, А МЕРИДІАНИ – ПРЯМИМИ, ЯКІ ВИХОДЯТЬ ІЗ СПІЛЬНОГО ЦЕНТРУ ПАРАЛЕЛЕЙ ПІД КУТАМИ, ЩО ДОРІВНЮЮТЬ РІЗНИЦІ ДОВГОТ НАЗИВАЮТЬ:
  176. ДО ЕЛЕМЕНТІВ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСНОВИ КАРТИ ВІДНОСЯТЬ:
  177. ДЛЯ КАРТОГРАФІЧНИХ ПРОЕКЦІЙ ХАРАКТЕРНИМИ Є СПОТВОРЕННЯ:
  178. ЗА ХАРАКТЕРОМ СПОТВОРЕНЬ КАРТОГРАФІЧНІ ПРОЕКЦІЇ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
  179. ЗА ВИДОМ ДОПОМІЖНОЇ ПОВЕРХНІ КАРТОГРАФІЧНІ ПРОЕКЦІЇ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
  180. ЗА ОРІЄНТУВАННЯМ ДОПОМІЖНОЇ ПОВЕРХНІ ВІДНОСНО ВИХІДНОЇ КАРТОГРАФІЧНІ ПРОЕКЦІЇ ПОДІЛЯЮТЬ НА:

    181.  

    Тема :: сфероїдна геодезія

  181. ЕЛІПСОЇД ОБЕРТАННЯ, ОСІ ЯКОГО ВЗАЄМНО ПЕРПЕНДИКУЛЯРНІ, А СІЧЕННЯ ПЛОЩИНАМИ УТВОРЮЮТЬ ЕЛІПСИ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  182. ЕЛІПСОЇД ОБЕРТАННЯ, ОСІ ЯКОГО ВЗАЄМНО ПЕРПЕНДИКУЛЯРНІ, А СІЧЕННЯ ПЛОЩИНАМИ УТВОРЮЮТЬ ЕЛІПСИ І КОЛА, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  183. ЕЛІПСОЇД ОБЕРТАННЯ, ПОВЕРХНЯ ЯКОГО МАКСИМАЛЬНО НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО ПОВЕРХНІ ГЕОЇДА В МЕЖАХ ПЕВНОЇ ТЕРИТОРІЇ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  184. ЕЛІПСОЇД, ЩО НАЙБІЛЬШ БЛИЗЬКО ПІДХОДИТЬ ДО ФІГУРИ ЗЕМЛІ В ЦІЛОМУ І ЦЕНТР ЯКОГО ЗБІГАЄТЬСЯ З ЦЕНТРОМ МАС ЗЕМЛІ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  185. ТІЛО, РІВНЕВА ПОВЕРХНЯ ЯКОГО СПІВПАДАЄ ЗІ СПОКІЙНОЮ ПОВЕРХНЕЮ МОРІВ І ОКЕАНІВ, ЩО НЕ ЗБУРЕНА ПРИПЛИВАМИ І ВІДПЛИВАМИ АБО ЗМІНАМИ АТМОСФЕРНОГО ТИСКУ, ТА ПРОДОВЖЕНА ПІД МАТЕРИКАМИ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  186. ТІЛО, РІВНЕВА ПОВЕРХНЯ ЯКОГО СПІВПАДАЄ З НЕЗБУРЕНОЮ ПРИПЛИВАМИ І ВІДПЛИВАМИ ПОВЕРХНЕЮ МОРІВ І ОКЕАНІВ, А ПІД МАТЕРИКАМИ ВІДХИЛЯЄТЬСЯ ВІД ПОВЕРХНІ ГЕОЇДА НА ВЕЛИЧИНУ НОРМАЛЬНОЇ ВИСОТИ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  187. ГОСТРИЙ КУТ, ЩО УТВОРЕНИЙ ДОТИЧНОЮ ДО ВИСКОВОЇ ЛІНІЇ В ДАНІЙ ТОЧЦІ І НОРМАЛЛЮ ДО ЗАГАЛЬНОГО ЗЕМНОГО ЕЛІПСОЇДА НАЗИВАЮТЬ:
  188. ГОСТРИЙ КУТ, ЩО УТВОРЕНИЙ ДОТИЧНОЮ ДО ВИСКОВОЇ ЛІНІЇ В ДАНІЙ ТОЧЦІ І НОРМАЛЛЮ ДО РЕФЕРЕНЦ-ЕЛІПСОЇДА НАЗИВАЮТЬ:
  189. ГОЛОВНИМИ РАДІУСАМИ КРИВИНИ ПОВЕРХНІ ЕЛІПСОЇДА ОБЕРТАННЯ Є РАДІУСИ КРИВИНИ:
  190. ОСНОВНИМИ ПАРАМЕТРАМИ, ВЕЛИЧИНИ ЯКИХ ОДНОЗНАЧНО ВИЗНАЧАЮТЬ ФОРМУ І РОЗМІРИ ЕЛІПСОЇДА ОБЕРТАННЯ Є:
  191. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПОВЕРХНІ, ПРИ ЯКОМУ ДОВЖИНИ ВСІХ ЛІНІЙ, ЩО ЛЕЖАТЬ НА ЦІЙ ПОВЕРХНІ, ЗБЕРІГАЮТЬСЯ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  192. НАКЛАДАННЯ ОДНІЄЇ ПОВЕРХНІ НА ІНШУ ПІСЛЯ ВИКРИВЛЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  193. ЧИСЛОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДХИЛЕННЯ КРИВОЇ ВІД ПРЯМОЇ ЛІНІЇ В ОБЛАСТІ ДАНОЇ ТОЧКИ КРИВОЇ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  194. ЧИСЛОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДХИЛЕННЯ ПРОСТОРОВОЇ КРИВОЇ ВІД ПЛОСКОЇ КРИВОЇ В ОБЛАСТІ ДАНОЇ ТОЧКИ КРИВОЇ НАЗИВАЄТЬСЯ:
  195. ПЕРЕРІЗИ, ЩО УТВОРЮЮТЬСЯ ВІД ПЕРЕТИНУ ПОВЕРХНІ ЕЛІПСОЇДА ПЛОЩИНАМИ, ЩО ПРОХОДЯТЬ ЧЕРЕЗ НОРМАЛІ ДО ЙОГО ПОВЕРХНІ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
  196. ВІДРІЗОК НОРМАЛІ, ЩО СПОЛУЧАЄ ТОЧКУ ФІЗИЧНОЇ ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ З ЇЇ ПРОЕКЦІЄЮ НА ПОВЕРХНЮ ЕЛІПСОЇДА ОБЕРТАННЯ НАЗИВАЮТЬ:
  197. ГОСТРИЙ АБО ПРЯМИЙ КУТ, УТВОРЕНИЙ ВІДРІЗКОМ, ЩО СПОЛУЧАЄ ТОЧКУ ПОВЕРХНІ ЕЛІПСОЇДА, ДОВЖИНА ЯКОГО ДОРІВНЮЄ ЙОГО ВЕЛИКІЙ ПІВОСІ З ПЛОЩИНОЮ ЕКВАТОРА, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  198. ГОСТРИЙ АБО ПРЯМИЙ КУТ, ЩО УТВОРЕНИЙ РАДІУС-ВЕКТОРОМ ДАНОЇ ТОЧКИ З ПЛОЩИНОЮ ЕКВАТОРА НАЗИВАЄТЬСЯ:
  199. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПОВЕРХНІ, ПРИ ЯКОМУ ДОВЖИНИ ВСІХ ЛІНІЙ, ЩО ЛЕЖАТЬ НА ЦІЙ ПОВЕРХНІ, ЗБЕРІГАЮТЬСЯ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  200. НАКЛАДАННЯ ОДНІЄЇ ПОВЕРХНІ НА ІНШУ ПІСЛЯ ВИКРИВЛЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ:

    201.  

    Тема :: тематична картографія

  201. ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ, НА ЯКИХ ВІДОБРАЖЕНІ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРИРОДНИХ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ: РЕЛЬЄФ, ГІДРОГРАФІЧНА МЕРЕЖА, ҐРУНТОВО-РОСЛИННИЙ ПОКРИВ, НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ, ШЛЯХИ СПОЛУЧЕННЯ, ПОЛІТИКО-АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ ТОЩО НАЗИВАЮТЬ:
  202. ЗА МАСШТАБОМ ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
  203. ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
  204. КАРТОГРАФІЧНОЮ ГЕНЕРАЛІЗАЦІЄЮ НАЗИВАЮТЬ:
  205. ГЕОМЕТРИЧНОЮ ГЕНЕРАЛІЗАЦІЄЮ НАЗИВАЮТЬ:
  206. ГЕОМЕТРИЧНОЮ ТОЧНІСТЮ КАРТИ НАЗИВАЮТЬ:
  207. ГЕОГРАФІЧНОЮ ВІДПОВІДНІСТЮ КАРТИ НАЗИВАЮТЬ:
  208. ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ, ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ЯКИХ ПРИСВЯЧЕНИЙ ВІДОБРАЖЕННЮ ОКРЕМИХ ОБ’ЄКТІВ, ЯВИЩ І ПРОЦЕСІВ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНОГО АБО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ НАЗИВАЮТЬ:
  209. ЗА ТЕМАТИКОЮ ТЕМАТИЧНІ КАРТИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
  210. ЗА ПОВНОТОЮ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕМАТИЧНІ КАРТИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
  211. ЗА МІРОЮ УЗАГАЛЬНЕННЯ ПОКАЗНИКІВ І ХАРАКТЕРИСТИК ТЕМАТИЧНІ КАРТИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
  212. КАРТОГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ НА ТЕМАТИЧНИХ КАРТАХ СКЛАДАЄТЬСЯ З:
  213. ТЕМАТИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА ТЕМАТИЧНИХ КАРТАХ ПЕРЕДАЄТЬСЯ:
  214. ВИКОРИСТАНІ НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ ПОЗНАЧЕННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ОБ'ЄКТІВ, ЯВИЩ І ПРОЦЕСІВ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИК НАЗИВАЮТЬ:
  215. КАРТОГРАФІЧНІ УМОВНІ ЗНАКИ ОКРЕМИХ ОБ'ЄКТІВ НА ТЕМАТИЧНИХ КАРТАХ ВИКОНУЮТЬ ФУНКЦІЇ:
  216. СУКУПНОСТІ КАРТОГРАФІЧНИХ УМОВНИХ ЗНАКІВ НА ТЕМАТИЧНИХ КАРТАХ ВИКОНУЮТЬ ФУНКЦІЇ:
  217. КАРТОГРАФІЧНІ УМОВНІ ЗНАКИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:
  218. ДО СПОСОБІВ КАРТОГРАФІЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ НЕ ВІДНОСЯТЬ:
  219. ЗА ФОРМОЮ ЗНАЧКИ НА ТЕМАТИЧНИХ КАРТАХ МОЖУТЬ БУТИ:
  220. НАОЧНІ ЗНАЧКИ НА ТЕМАТИЧНИХ КАРТАХ МОЖУТЬ БУТИ:

    221.  

    Тема :: геодезія

  221. МЕТОД ТРІАНГУЛЯЦІЇ ЗАСНОВАНИЙ НА:
  222. МЕТОД ТРИЛАТЕРАЦІЇ ЗАСНОВАНИЙ НА:
  223. МЕТОД ПОЛІГОНОМЕТРІЇ ЗАСНОВАНИЙ НА:
  224. ПУНКТИ ПЛАНОВИХ І НІВЕЛІРНИХ ОПОРНИХ МЕРЕЖ БУВАЮТЬ:
  225. ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИДИМОСТІ МІЖ ОПОРНИМИ ПУНКТАМИ ҐРУНТОВІ ЦЕНТРИ:
  226. ЗЙОМКА ДЕТАЛЕЙ, ЩО ЯВЛЯЄ СОБОЮ СУКУПНІСТЬ ПОЛЯРНОГО СПОСОБУ ЗЙОМКИ І ТРИГОНОМЕТРИЧНОГО НІВЕЛЮВАННЯ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
  227. ДО ВИСОКОТОЧНИХ ТЕОДОЛІТІВ ВІДНОСЯТЬСЯ ПРИЛАДИ З ПОХИБКОЮ ВИМІРЮВАНЬ:
  228. ДО ТЕХНІЧНИХ НІВЕЛІРІВ ВІДНОСЯТЬСЯ ПРИЛАДИ З ПОХИБКОЮ ВИМІРЮВАНЬ:
  229. ДО ПРИЛАДІВ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ВИМІРУ ДОВЖИНИ ЛІНІЙ ВІДНОСЯТЬСЯ:
  230. ДО ПРИЛАДІВ НЕПРЯМОГО МЕТОДУ ВИМІРІВ ЛІНІЙ ВІДНОСЯТЬСЯ:
  231. КОМПАРУВАННЯ МІРНОГО ПРИЛАДУ ЦЕ:
  232. РЯДИ ТРІАНГУЛЯЦІЇ І КЛАСУ ПРОКЛАДАЮТЬ:
  233. ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:
  234. ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ ЗІ ЗЙОМКАМИ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ПРИНЦИП:
  235. ГЕОМЕТРИЧНЕ НІВЕЛЮВАННЯ ВИКОНУЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ:
  236. СПОСІБ, КОЛИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ ЗНІМАЛЬНИХ ТОЧОК НА КОЖНУ З НИХ ВИМІРЮЮТЬ ПОЛЯРНИЙ ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ КУТ ВІДНОСНО СТОРОНИ ОПОРНОЇ МЕРЕЖІ І ВІДСТАНЬ (СВІТЛОВІДДАЛЕМІРОМ), НАЗИВАЄТЬСЯ
  237. ЗА ТОЧНІСТЮ ГЕОДЕЗИЧНІ ПРИЛАДИ ПРИЙНЯТО КЛАСИФІКУВАТИ:
  238. ДО ТЕХНІЧНИХ ТЕОДОЛІТІВ ВІДНОСЯТЬСЯ ПРИЛАДИ З ПОХИБКОЮ ВИМІРЮВАНЬ:
  239. ДО ВИСОКОТОЧНИХ НІВЕЛІРІВ ВІДНОСЯТЬСЯ ПРИЛАДИ З ПОХИБКОЮ ВИМІРЮВАНЬ:
  240. ОПТИЧНИЙ МІКРОМЕТР –

    241.  

    Тема :: ГІС

  241. ГІС (ГЕОГАФІЧНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА) – ЦЕ
  242. КЛАСИЧНА ГІС СКЛАДАЄТЬСЯ З НАСТУПНИХ КОМПОНЕНТІВ (ПІДСИСТЕМ):
  243. ДО ОБОВ'ЯЗКОВИХ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПІДСИСТЕМ ГІС НАЛЕЖАТЬ ПІДСИСТЕМИ:
  244. ГЕОГРАФІЧНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПОЄДНУЄ В СОБІ:
  245. ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ВИДІЛЯЮТЬ ГІС:
  246. ЗА ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНИМ СПРЯМУВАННЯМ ВИДІЛЯЮТЬ ГІС:
  247. ЗА ТЕРИТОРІАЛЬНИМ ОХОПЛЕННЯМ ВИДІЛЯЮТЬ ГІС:
  248. ЗА СПОСОБОМ ОРГАНІЗАЦІЇ ГЕОДАНИХ ВИДІЛЯЮТЬ ГІС:
  249. ФУНКЦІОНУВАННЯ ГІС БАЗУЄТЬСЯ НА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАДАХ БАГАТЬОХ НАУК, СЕРЕД ЯКИХ ЧІЛЬНЕ МІСЦЕ ПОСІДАЮТЬ:
  250. ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ПОЯВИ ПЕРШИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ:
  251. ГІС КАНАДИ (CANADA GEOGRAPHIC INFORMATION SYSTEM, CANADIAN GIS) ПОЧАТКОВО ВИКОРИСТОВУВАЛАСЬ ДЛЯ:
  252. ДАНІ, ЩО ОПИСУЮТЬ ПОЗИЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ОБ'ЄКТІВ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  253. ДАНІ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ПРОСТОРОВІ ОБ'ЄКТИ БЕЗ ЗАЗНАЧЕННЯ ЇХ РОЗМІЩЕННЯ НАЗИВАЮТЬСЯ:
  254. СПОСІБ ФОРМАЛІЗАЦІЇ ПРОСТОРОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЗА КОМІРКАМИ , ЯКІ СУЦІЛЬНО ПОКРИВАЮТЬ ПЕВНУ ТЕРИТОРІЮ НАЗИВАЄТЬСЯ
  255. СПОСІБ ФОРМАЛІЗАЦІЇ ПРОСТОРОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ВИКОРИСТАННІ НАБОРУ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ГРАФІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ НАЗИВАЄТЬСЯ
  256. НАЙБІЛЬШ ТРИВІАЛЬНИМ МЕТОДОМ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРОСТОРОВИХ ВЕКТОРНИХ ДАНИХ В ГІС Є СТРУКТУРА:
  257. ДО НЕ ТОПОЛОГІЧНИХ СТРУКТУР ПРОСТОРОВИХ ВЕКТОРНИХ ДАНИХ ВІДНОСИТЬСЯ:
  258. ШЕЙП-ФАЙЛИ ГІС-ПАКЕТІВ ФІРМИ ESRI ВИКОРИСТОВУЮТЬ СТРУКТУРУ ПРОСТОРОВИХ ВЕКТОРНИХ ДАНИХ:
  259. ПОКРИТТЯ ГІС-ПАКЕТІВ ФІРМИ ESRI ВИКОРИСТОВУЮТЬ СТРУКТУРУ ПРОСТОРОВИХ ВЕКТОРНИХ ДАНИХ:
  260. ЯКА СТРУКТУРА ВЕКТОРНИХ ПРОСТОРОВИХ ДАНИХ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ПОБУДОВИ ЦИФРОВИХ МОДЕЛЕЙ РЕЛЬЄФУ:

    261.  

    Тема :: ГІС картографування

  261. СУКУПНІСТЬ ОДНОТИПНИХ ПРОСТОРОВИХ ОБ'ЄКТІВ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ОДНІЄЇ ТЕМИ (КЛАСУ ОБ'ЄКТІВ) У МЕЖАХ ДЕЯКОЇ ТЕРИТОРІЇ ТА УНІВЕРСАЛЬНОЇ СИСТЕМИ КООРДИНАТ ЦЕ –
  262. БУДЬ-ЯКА ЗМЕНШЕНА, УЗАГАЛЬНЕНА, ПРОСТОРОВА, ОБРАЗНО-ЗНАКОВА МОДЕЛЬ ПРИРОДНИХ АБО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ, ЯВИЩ АБО ПРОЦЕСІВ ЦЕ –
  263. ЦИФРОВА МОДЕЛЬ МІСЦЕВОСТІ, ЩО СТВОРЕНА ШЛЯХОМ ЦИФРУВАННЯ КАРТОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ, ФОТОГРАМЕТРИЧНОЇ ОБРОБКИ МАТЕРІАЛІВ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ, ЦИФРОВОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ДАНИХ ПОЛЬОВИХ ЗЙОМОК ЦЕ –
  264. ЦИФРОВА КАРТОГРАФІЧНА МОДЕЛЬ, ВІЗУАЛІЗОВАНА АБО ПІДГОТОВЛЕНА ДО ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НА МОНІТОРІ КОМП'ЮТЕРА, СТВОРЕНА НА ОСНОВІ ДАНИХ ЦИФРОВИХ КАРТ ЧИ БАЗ ДАНИХ ГІС З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОГРАМНИХ І ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У СПЕЦІАЛЬНІЙ СИСТЕМІ УМОВНИХ ЗНАКІВ, ЗМІСТ ЯКОЇ ВІДПОВІДАЄ ЗМІСТУ КАРТІ ПЕВНОГО ВИДУ І МАСШТАБУ ЦЕ –
  265. СУКУПНІСТЬ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНИХ КАРТОГРАФІЧНИХ ДАНИХ БУДЬ-ЯКОГО ТЕМАТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ, ЩО ПРЕДСТАВЛЕНА В ЦИФРОВІЙ ФОРМІ І ОРГАНІЗОВАНА ЗА ПЕВНИМИ ПРАВИЛАМИ ОПИСУ, ЗБЕРЕЖЕННЯ І МАНІПУЛЮВАННЯ ДАНИМИ ЦЕ –
  266. КОМПЛЕКС ТЕХНІЧНИХ, ПРОГРАМНИХ, ІНФОРМАЦІЙНИХ, ЛІНГВІСТИЧНИХ І ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ ЗБЕРЕЖЕННЯ, ОБРОБКИ І ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ КАРТОГРАФІЧНИХ ДАНИХ ЦЕ –
  267. ІНТЕГРАЛЬНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ КАРТОГРАФІЧНОЇ НАУКИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ СУКУПНЕ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ АВТОМАТИЗОВАНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ, ОБРОБКИ ДАНИХ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ, ГЕОІНФОРМАТИКИ І ТЕОРЕТИЧНИХ МЕТОДІВ СИСТЕМНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ ДЛЯ КОНКРЕТНОЇ ПРЕДМЕТНОЇ ГАЛУЗІ ЦЕ –
  268. В РЕЗУЛЬТАТІ ІНТЕГРАЦІЇ ТЕМАТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ, КАРТОГРАФІЇ І ГЕОІНФОРМАТИКИ ФОРМУЄТЬСЯ:
  269. БАЗА ДАНИХ - ЦЕ:
  270. ПРОГРАМИ, ЯКІ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИРІШУВАТИ НАЙСКЛАДНІШІ ЗАДАЧІ ПРОСТОРОВОГО АНАЛІЗУ І МОДЕЛЮВАННЯ, СТВОРЮВАТИ ТА ОБРОБЛЯТИ ВЕЛИКІ МАСИВИ ГЕОГРАФІЧНИХ ДАНИХ, РЕАЛІЗОВУВАТИ УСІ ВІДОМІ В КАРТОГРАФІЇ СПОСОБИ КАРТОГРАФІЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ ДЛЯ ПРОСТОРОВОГО ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДАНИХ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО
  271. ПРОГРАМИ, ЯКІ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИРІШУВАТИ СКЛАДНІ ЗАДАЧІ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ТА МАЮТЬ ДОСТАТНІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ ПРОСТОРОВОГО МОДЕЛЮВАННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО
  272. ПРОГРАМИ, ЩО ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ГІС І ВЕЛИКИМИ РЕЛЯЦІЙНИМИ СУБД ТА РОБОТА ЯКИХ ПОВ’ЯЗАНА З ОБРОБКОЮ ВЕЛИЧЕЗНОЇ КІЛЬКОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО
  273. ПРОГРАМИ, ЩО ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ВИКОНАННЯ НАЙПРОСТІШИХ ОПЕРАЦІЙ ПРИ РОБОТІ З КАРТОЮ: КЕРУВАННЯ МАСШТАБОМ, РОЗМІЩЕННЯ ПІДПИСІВ І ДІАГРАМ, ФОРМУВАННЯ ЛЕГЕНДИ ТОЩО ВІДНОСЯТЬСЯ ДО
  274. ЗОБРАЖЕННЯ НЕОБХІДНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЗМІСТУ ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНОЇ КАРТИ (ГІДРОГРАФІЧНА МЕРЕЖА, НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ, ПОЛІТИКО-АДМІНІСТРАТИВНІ МЕЖІ), ЩО ВІДІГРАЮТЬ РОЛЬ ЗАГАЛЬНОГО КАРКАСУ ТЕРИТОРІЇ НАЗИВАЮТЬ
  275. СПОСІБ КАРТОГРАФІЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ПОКАЗУ МІСЦЕПОЛОЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ, ЯКІ НЕ ВИРАЖАЮТЬСЯ В МАСШТАБІ КАРТИ, АБО ЗАЙМАЮТЬ ПЛОЩУ, МЕНШУ, НІЖ КАРТОГРАФІЧНИЙ УМОВНИЙ ЗНАК, І ВЗАГАЛІ, ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ ЯВИЩ, ЩО ЛОКАЛІЗОВАНІ У ПУНКТАХ ЦЕ -
  276. СПОСІБ КАРТОГРАФІЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВІДОБРАЖЕННЯ НА КАРТІ ЯВИЩ СУЦІЛЬНОГО АБО ЛІНІЙНОГО ПОШИРЕННЯ, ЩО ВІДНЕСЕНІ ДО ПЕВНИХ ПУНКТІВ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ЦЕ -
  277. СПОСІБ КАРТОГРАФІЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВІДОБРАЖЕННЯ ПРИРОДНИХ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ, ЯВИЩ ТА ПРОЦЕСІВ, ЩО ПРИУРОЧЕНІ ДО ПЕВНИХ ЛІНІЙ НА МІСЦЕВОСТІ ЦЕ -
  278. СПОСІБ КАРТОГРАФІЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВІДОБРАЖЕННЯ ПРОСТОРОВИХ ПЕРЕМІЩЕНЬ ОБ’ЄКТІВ, ЯВИЩ ТА ПРОЦЕСІВ ПРИРОДНОГО І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ЦЕ -
  279. СПОСІБ КАРТОГРАФІЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВІДОБРАЖЕННЯ ВЕЛИЧИНИ НЕПЕРЕРВНИХ І ПОСТУПОВО ЗМІННИХ В ПРОСТОРІ ЯВИЩ, А ТАКОЖ ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ СПІВВІДНОШЕНЬ І ВІДСОТКІВ ЦЕ -

    280.  

    Тема :: супутникова геодезія

  280. ЯКА ШВИДКІСТЬ ПОШИРЕННЯ СВІТЛА У ВАКУУМІ?
  281. ЯКЩО ПОЧАТОК СИСТЕМИ КООРДИНАТ, СУМІЩЕНИЙ З ПУНКТОМ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ТО ЯКА ЦЕ СИСТЕМА?
  282. В ЗАКОНІ КЕПЛЕРА: «ЗА РІВНІ ПРОМІЖКИ ЧАСУ, РАДІУС-ВЕКТОР ОПИСУЄ…..»
  283. В СУПУТНИКОВОМУ СИГНАЛІ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ВИД МОДУЛЯЦІЇ НЕСУЧИХ КОЛИВАНЬ
  284. ВІДДАЛЕМІРНІ КОДИ ЯВЛЯЮТЬ СОБОЮ
  285. В GPS C/A КОД ПОВТОРЮЄТЬСЯ
  286. В GPS ТРИВАЛІСТЬ P - КОДУ СКЛАДАЄ
  287. НАВІГАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ МІСТИТЬ
  288. МІТКА ЧАСУ ПЕРЕДАЄТЬСЯ У СУБКАДРІ
  289. НА ПЕРЕДАЧУ АЛЬМАНАХУ ЗАТРАЧАЄТЬСЯ ЧАСУ
  290. ВСЕСВІТНІЙ ЧАС, ЩО ОТРИМУЄТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ АСТРОНОМІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ ВІДНОСНО НЕ УТОЧНЕНОГО ПОПРАВКАМИ ГРИНВІЦЬКОГО МЕРИДІАНА:
  291. ВЕЛИКА ПІВВІСЬ ЗЕМНОГО ЕЛІПСОЇДА У WGS – 84 СКЛАДАЄ
  292. ЧАСТОТА ГЕНЕРАТОРА ОСНОВНИХ КОЛИВАНЬ, ЯКИЙ ВСТАНОВЛЕНИЙ НА СУПУТНИКУ СКЛАДАЄ
  293. ЧАСТОТА С/А - КОДУ СКЛАДАЄ
  294. ПОЛОЖЕННЯ ОРБІТАЛЬНОЇ ПЛОЩИНИ ЩОДО ЕКВАТОРІАЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ТАКИМИ ОРБІТАЛЬНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ
  295. ГЕОМЕТРИЧНИЙ ФАКТОР - ЦЕ КОЕФІЦІЄНТ, ЩО ЗАЛЕЖИТЬ
  296. СУПУТНИКОВИЙ МЕТОД, ЯКИЙ ДОЗВОЛЯЄ ЗДІЙСНЮВАТИ ВИМІРЮВАННЯ І ЇХ ОБРОБКУ В РЕАЛЬНОМУ ЧАСІ
  297. В МІЖНАРОДНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЗНИЖЕННЯ ТОЧНОСТІ СУПУТНИКОВИХ ВИМІРЮВАНЬ ПО ВИСОТІ ПОЗНАЧАЮТЬ
  298. В МІЖНАРОДНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЗНИЖЕННЯ ТОЧНОСТІ ПРОСТОРОВОГО ПОЛОЖЕННЯ ПРИ СУПУТНИКОВИХ ВИМІРЮВАННЯХ ПОЗНАЧАЮТЬ
  299. В МІЖНАРОДНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЗНИЖЕННЯ ТОЧНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОПРАВКИ ГОДИННИКА ПРИ СУПУТНИКОВИХ ВИМІРЮВАННЯХ ПОЗНАЧАЮТЬ
  300. ХТО ВПЕРШЕ ЗАПРОВАДИВ ТЕРМІН “ФОТОГРАММЕТРІЯ”?
  301. РІК ВИНАХОДУ ФОТОГРАФІЇ
  302. ХТО ВІДКРИВ ПРИНЦИП ВИМІРЮВАЛЬНОЇ МАРКИ, ЯКУ МОЖНА СУМІЩАТИ З БУДЬ-ЯКОЮ ТОЧКОЮ ЗНІМКА?
  303. В ЯКОМУ РОЦІ БУВ ВИНАЙДЕНИЙ І СКОНСТРУЙОВАНИЙ ПЕРШИЙ СТЕРЕОКОМПАРАТОР?
  304. ХТО ЗАПРОПОНУВАВ МЕТОД ФОТОГРАММЕТРИЧНИХ ВИМІРІВ, ЩО БАЗУЄТЬСЯ НА СТЕРЕОСКОПІЧНОМУ РОЗГЛЯДАННІ ПАРИ ЗНІМКІВ?
  305. КОЛИ ВІДБУВСЯ ЗАПУСК ПЕРШОГО ШТУЧНОГО СУПУТНИКА ЗЕМЛІ?
  306. КОЛИ БУЛО СФОТОГРАФОВАНО ЗВОРОТНЮ СТОРОНУ МІСЯЦЯ?
  307. В ЯКОМУ РОЦІ БУЛО ПРОВЕДЕНО РАДІОЛОКАЦІЙНЕ ЗНІМАННЯ ПОВЕРХНІ ВЕНЕРИ?
  308. КОЛИ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ ПЕРШІ ВАРІАНТИ ЦИФРОВИХ ФОТОГРАММЕТРИЧНИХ СТАНЦІЙ?
  309. ВЗАЄМНЕ ПОЛОЖЕННЯ КООРДИНАТНИХ ОСЕЙ X, Y, Z ТА X',Y', Z' ОПИСУЄТЬСЯ В ФОТОГРАММЕТРІЇ…-
  310. У ФОТОГРАММЕТРІЇ КУТ Κ (КАППА) ЦЕ КУТ ПОВОРОТУ НАВКОЛО ОСІ
  311. КУТОМ α (АЛЬФА) У ФОТОГРАММЕТРІЇ ПОЗНАЧАЄТЬСЯ КУТ ПОВОРОТУ НАВКОЛО ОСІ
  312. У ФОТОГРАММЕТРІЇ КУТ ω (ОМЕГА) ЦЕ КУТ ПОВОРОТУ НАВКОЛО ОСІ
  313. ЯК НАЗИВАЮТЬ ЗНІМОК, КУТ НАХИЛУ ЯКОГО ДОРІВНЮЄ НУЛЮ
  314. ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ВЕЛИЧИНИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПОЛОЖЕННЯ ЛІВОГО І ПРАВОГО ЦЕНТРІВ ПРОЕКЦІЙ І ВІДПОВІДНИХ ПЛОЩИН ЛІВОГО ТА ПРАВОГО ЗНІМКІВ У ВИБРАНІЙ ПРОСТОРОВІЙ СИСТЕМІ КООРДИНАТ?
  315. ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ВЕЛИЧИНИ, ЯКІ ФІКСУЮТЬ ТЕ ВЗАЄМНЕ ПОЛОЖЕННЯ БАЗИСУ ФОТОГРАФУВАННЯ ТА ПАРИ ЗНІМКІВ, ЯКЕ ІСНУВАЛО ПІД ЧАС ФОТОГРАФУВАННЯ?
  316. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ЗАДАЧА, ЯКА ПОЛЯГАЄ У ВИЗНАЧЕННІ ПРОСТОРОВИХ КООРДИНАТ ТОЧКИ ОБ’ЄКТА З ВИКОРИСТАННЯМ СТЕРЕОПАРИ?
  317. ПРИ ЯКОМУ ЗНАЧЕННІ МАСШТАБУ АЕРОФОТОЗНІМАННЯ ДРІБНОМАСШТАБНЕ
  318. ПРИ ЯКОМУ ЗНАЧЕННІ МАСШТАБУ АЕРОФОТОЗНІМАННЯ СЕРЕДНЬОМАСШТАБНЕ
  319. ПРИ ЯКОМУ ЗНАЧЕННІ МАСШТАБУ АЕРОФОТОЗНІМАННЯ ВЕЛИКОМАСШТАБНЕ
  320. ЯКІ ФОТОКАМЕРИ ДОЦІЛЬНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ПРИ ЗНІМАННІ ГІРСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ АБО ЗАБУДОВАНОЇ ВИСОКИМИ БУДИНКАМИ?
  321. ЯК ЗВЕТЬСЯ ЗДАТНІСТЬ СИСТЕМИ ВІДТВОРЮВАТИ ГЕОМЕТРІЮ ОБИЄКТА ПІД ЧАС ФОТОЗНІМАННЯ?
  322. ЯК ЗВЕТЬСЯ ВИКРИВЛЕННЯ СВІТЛОВОГО ПРОМЕНЯ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ ЧЕРЕЗ АТМОСФЕРУ ЗЕМЛІ?
  323. ЯК У ФОТОГРАММЕТРІЇ ЗВЕТЬСЯ ЗІР, КОЛИ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ПРЕДМЕТ ОДНИМ ОКОМ ?
  324. ЯК У ФОТОГРАММЕТРІЇ ЗВЕТЬСЯ ЗІР, КОЛИ ЛЮДИНА ВІДЧУВАЄ ПРОСТОРОВЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРЕДМЕТА ТА ЙОГО ОБ’ЄМНІСТЬ?
  325. ЯК У ФОТОГРАММЕТРІЇ ЗВЕТЬСЯ ЗІР, КОЛИ РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ ТОЧКОВІ ОБ’ЄКТИ?
  326. ЯКЕ ПРИЙНЯТЕ СЕРЕДНЄ ЗНАЧЕННЯ ОЧНОГО БАЗИСУ ДЛЯ ЗВИЧАЙНОЇ ЛЮДИНИ?
  327. ЯК У ФОТОГРАММЕТРІЇ ЗВЕТЬСЯ ЗІР, КОЛИ РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ ЛІНІЙНІ ПРЕДМЕТИ ?
  328. ЯКА ВЕЛИЧИНА ПРИЙНЯТА ЗА ВІДДАЛЬ НАЙКРАЩОГО ЗОРУ?
  329. ЯКИЙ БУДЕ СТЕРЕОЕФЕКТ, ЯКЩО ЛІВИЙ ЗНІМОК РОЗГЛЯДАТИ ПРАВИМ ОКОМ, А ПРАВИЙ - ЛІВИМ?
  330. ЯКИЙ БУДЕ СТЕРЕОЕФЕКТ, ЯКЩО КОЖЕН ЗІ ЗНІМКІВ СТЕРЕОПАРИ РОЗВЕРНУТИ НА 90° І ЗМІСТИТИ?
  331. ЯК ЗВЕТЬСЯ ФОТОГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ МІСЦЕВОСТІ В ОРТОГОНАЛЬНІЙ ПРОЕКЦІЇ, ОТРИМАНЕ З ОДНОГО АБО КІЛЬКОХ ЗМОНТОВАНИХ МІЖ СОБОЮ ТРАНСФОРМОВАНИХ ФОТОЗНІМКІВ?
  332. ЯК ЗВЕТЬСЯ ВИСОКОТОЧНИЙ СТЕРЕОФОТОГРАММЕТРИЧНИЙ ПРИЛАД ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ПЛОСКИХ ПРЯМОКУТНИХ КООРДИНАТ ТОЧОК СТЕРЕОПАРИ ЗНІМКІВ?
  333. ЯК НАЗАВАЄТЬСЯ МЕТОД КАМЕРАЛЬНОГО ЗГУЩЕННЯ ОПОРНОЇ МЕРЕЖІ НА БАЗІ ФОТОГРАММЕТРИЧНИХ ПОБУДОВ?
  334. ДЕ ВИНИКАЄ НАЙБІЛЬША ПОМИЛКА ДЛЯ СХЕМИ ПРИВРЯЗКИ З ЧОТИРЬОХ ОПОРНИХ ТОЧОК ПРИ БЛОКОВІЙ ФОТОТРІАНГУЛЯЦІЇ?
  335. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ТОЧКА МІСЦЕВОСТІ АБО БУДЬ-ЯКОГО ОБ-ЄКТА ФОТОЗНІМАННЯ, ДЛЯ ЯКОЇ ВИЗНАЧЕНІГЕОДЕЗИЧНИМ МЕТОДОМ ПРОСТОРОВІ КООРДИНАТИ У ЗАДАНІЙ СИСТЕМІ КООРДИНАТ І ЯКА РОЗПІЗНАНА НА АЕРОЗНІМКУ?
  336. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ВИПАДОК ФОТОТЕОДОЛІТНОГО ЗНІМАННЯ, ЯКЩО ОПТИЧНІ ОСІ КАМЕР ЗАЙМАЮТЬ ДОВІЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ В ПРОСТОРІ?
  337. ЯКІ РОБОТИ НЕ ПОТРІБНІ ПРИ СТВОРЕННІ ЦМР ЗА ДОПОМОГОЮ ЛІДАР-ТЕХНОЛОГІЇ?
  338. ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ДЛЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ НАХИЛЕНОГО ЗНІМКА В ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ?
  339. ЩО ВПЛИВАЄ НА ТОЧНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВИЩЕНЬ?

    340.  

    Тема :: математична обробка геодезичних вимірів

  340. ЗА УМОВАМИ ВИМІРЮВАНЬ ВИМІРИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:
  341. ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ДЛЯ ЦЕНТРУ РОЗПОДІЛУ ПРИ ВІДОМОМУ
  342. ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ДЛЯ ЦЕНТРУ РОЗПОДІЛУ ПРИ НЕ ВІДОМОМУ
  343. ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ДЛЯ
  344. ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ДЛЯ ПРОСТОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ СЕРЕДИНИ
  345. СЕРЕДНЬО-КВАДРАТИЧНА ПОХИБКА ФУНКЦІЙ ДВОХ НЕЗАЛЕЖНО ВИМІРЯНИХ ВЕЛИЧИН ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ:
  346. СЕРЕДНЬО-КВАДРАТИЧНА ПОХИБКА ФУНКЦІЙ ДВОХ ЗАЛЕЖНО ВИМІРЯНИХ ВЕЛИЧИН ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ:
  347. ФОРМУЛА ПЕТЕРСА МАЄ ВИГЛЯД
  348. ФОРМУЛА БЕССЕЛЯ МАЄ ВИГЛЯД
  349. ГРАНИЧНА ПОХИБКА ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ ЗА ВЕЛИЧИНОЮ СЕРЕДНЬОКВАДРАТИЧНОЇ ПОХИБКИ НАСТУПНИМ ЧИНОМ:
  350. РІЗНИЦЯ МІЖ РЕЗУЛЬТАТОМ ВИМІРЮВАННЯ ТА ІСТИННИМ ЗНАЧЕННЯМ ВИМІРЮВАНОЇ ВЕЛИЧИНИ НАЗИВАЄТЬСЯ
  351. ТОЧНІСТЬ ВИМІРЮВАНЬ ЗА МАТЕРІАЛАМИ МАТЕМАТИЧНОЇ ОБРОБКИ РІВНОТОЧНИХ ВИМІРЮВАТЬ ОЦІНЮЄТЬСЯ ФОРМУЛОЮ
  352. ТОЧНІСТЬ ВИМІРЮВАНЬ ЗА МАТЕРІАЛАМИ МАТЕМАТИЧНОЇ ОБРОБКИ НЕ РІВНОТОЧНИХ ВИМІРЮВАТЬ ОЦІНЮЄТЬСЯ ФОРМУЛОЮ
  353. ТОЧНІСТЬ ВИМІРЮВАНЬ ЗА МАТЕРІАЛАМИ МАТЕМАТИЧНОЇ ОБРОБКИ ПОДВІЙНИХ РІВНОТОЧНИХ ВИМІРЮВАТЬ ОЦІНЮЄТЬСЯ ФОРМУЛОЮ
  354. ТОЧНІСТЬ ВИМІРЮВАНЬ ЗА МАТЕРІАЛАМИ МАТЕМАТИЧНОЇ ОБРОБКИ ПОДВІЙНИХ НЕ РІВНОТОЧНИХ ВИМІРЮВАТЬ ОЦІНЮЄТЬСЯ ФОРМУЛОЮ
  355. СУТНІСТЬ МЕТОДУ НАЙМЕНШИХ КВАДРАТІВ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ СПІВВІДНОШЕННЯМ:
  356. ПОПРАВКИ ДО ВИМІРЯНИХ ВЕЛИЧИН ОБЧИСЛЮЮТЬСЯ ЗА ФОРМУЛОЮ
  357. ВИЗНАЧЕННЯ ВЕКТОРА ПОПРАВОК В ПАРАМЕТРИЧНОМУ МЕТОДІ ВРІВНОВАЖЕННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ФОРМУЛОЮ
  358. МАТРИЧНЕ НОРМАЛЬНЕ РІВНЯННЯ КОРЕЛАТ МАЄ ВИГЛЯД
  359. ВЕКТОР КОРЕЛАТ ПРИ КОРЕЛАТНОМУ МЕТОДІ ВРІВНОВАЖЕННЯ ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ ЯК

    360.