Волинський національний університет імені Лесі Українки

Тест ::: Гео_193_Геодезія_і_землеустрій_Мс_2021

Тема :: землеустрій та кадастр

1. ЗЕМЛЕУСТРІЙ — ЦЕ:
   • сукупність соціально-економічних і екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил
   • забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України
   • система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів
   • єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування і правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі і землекористувачів
2. МЕЖУВАННЯ ЗЕМЕЛЬ – ЦЕ ...
   • комплекс робіт із встановлення або відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів
   • організація території підприємств, установ і організацій з метою створення умов сталого землекористування та встановлення обмежень і обтяжень у використанні землі
   • наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюються при землеустрої
   • поділ території міста або іншого населеного пункту на зони, пояси, райони з метою встановлення в них певних обмежень у використанні земель
3. ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ ДІЇ З ВСТАНОВЛЕННЯ В НАТУРІ (НА МІСЦЕВОСТІ) МЕЖ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, НАДАНОЇ У ВЛАСНІСТЬ, КОРИСТУВАННЯ, В ТОМУ ЧИСЛІ НА ПРАВАХ ОРЕНДИ?
   • розмежування земель
   • вилучення земель
   • відведення земель
   • викуп земель
   • межування земель
4. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ КОМПЛЕКС ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ ДІЙ З ВІДНОВЛЕННЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ НА МІСЦЕВОСТІ МЕЖ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА ВИГОТОВЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ПОСВІДЧУЮТЬ ПРАВО НА ЗЕМЛЮ?
   • відведення земель
   • кадастровий землеустрій
   • внутрішньогосподарський землеустрій
   • зокремлене землевпорядкування
5. ДО ЯКОГО РІВНЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ РОБОТИ З РОЗРОБКИ ПРОЕКТІВ ЗЕМЛЕУСТРОЮ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СІВОЗМІН І ВПОРЯДКУВАННЯ УГІДЬ?
   • регіональний
   • місцевий
   • загальнодержавний
   • локальний
6. КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ ОКРЕМОГО ГОСПОДАРЮЮЧОГО СУБ’ЄКТА, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ З МЕТОЮ СТВОРЕННЯ В РАМКАХ ЙОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ УМОВ ДЛЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ НАЗИВАЄТЬСЯ - ...
   • територіальний землеустрій
   • зокремлене землевпорядкування
   • внутрішньогосподарський землеустрій
   • відведення земель
7. ПРОЦЕС РОЗРОБКИ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ У УСТАНОВЛЕНОМУ ПОРЯДКУ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОГНОЗІВ І ПРОГРАМ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ, А ТАКОЖ ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕФОРМ НАЗИВАЄТЬСЯ - ...
   • землевпорядний проект
   • землевпорядне проектування
   • землевпорядний процес
   • землевпорядна діяльність
8. СУБ’ЄКТАМИ ЗЕМЛЕУСТРОЮ Є –
   • органи державної влади та органи місцевого самоврядування
   • орендарі
   • спадкоємці
   • землевласники та землекористувачі
   • юридичні та фізичні особи, що здійснюють землеустрій
   • земельні ділянки
9. ЯКІ ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ РОБОТИ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО РІВНЯ?
   • делімітація державного кордону
   • організація та встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами
   • складання проектів відведення земельних ділянок
   • проекти з рекультивації порушених земель
   • схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання і охорони земель адміністративно-територіальних утворень
10. ДО ВИДІВ ДОКУМЕНТАЦІЇ З ЗЕМЛЕУСТРОЮ ВІДНОСЯТЬ:
    • загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель
    • проекти встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень, міст та інших поселень
    • спеціальні тематичні карти стану використання лісових та водних ресурсів
    • проекти лісоустрою природно-заповідного фонду
    • документи, що посвідчують право власності або користування землею
    • спеціальні тематичні атласи стану і використання земельних ресурсів
11. ЕТАПИ ЗЕМЛЕВПОРЯДНОГО ПРОЕКТУВАННЯ:
    • передпроектний
    • польовий
    • підготовчий
    • проектний
    • робоче проектування
    • камеральний
12. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ СУКУПНІСТЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ТА РАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ УТВОРЕНЬ, СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ПІД ВПЛИВОМ СУСПІЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН І РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ?
    • землеустрій
    • земельний кадастр
    • зонування земель
    • землевпорядкування
13. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЗЕМЛЕУСТРІЙ – ЦЕ ...
    • комплекс заходів щодо організації території окремого господарюючого суб’єкта
    • комплексна організація території декількох землекористувачів
    • встановлення меж території з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами
    • комплекс робіт із встановлення або відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів
14. ЗАВДАННЯМИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕУСТРОЮ Є:
    • розмежування угідь в окремих межах за їх господарським призначенням
    • утворення нових землекористувань
    • упорядкування і раціональна організація існуючих землекористувань
    • раціональна організація території всередині окремого господарства
    • економічне обґрунтування і графічне встановлення меж окремих видів угідь, що входять до складу земель, які належать конкретному господарюючому суб’єкту
15. ОСНОВНОЮ МЕТОЮ ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕМЛЕУСТРОЮ Є:
    • підготовка земель до їх використання
    • охорона земель
    • збір даних про використання земель
    • межування земель
    • інвентаризація земель
16. ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИН ЩОДО ВОЛОДІННЯ, КОРИСТУВАННЯ І РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЗЕМЛЯМИ?
    • відносини права власності
    • земельні відносини
    • матеріальні відносини
    • землеустрій
17. ВИДИ РОБІТ ІЗ ЗЕМЛЕУСТРОЮ -
    • обстежувальні, вишукувальні
    • топографо-геодезичні
    • картографічні
    • проектні
    • проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою
    • пошуково-геологічні
18. ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ -
    • наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюється при землеустрої
    • передбачені документацією із землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об'єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості ґрунтів
    • комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка
19. ПРОЕКТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ - ЦЕ
    • сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років
    • сукупність нормативно-правових, економічних і технічних документів з використання та охорони земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом 2-3 років
    • графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці
20. ПЛАН ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ – ЦЕ
    • сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років
    • сукупність нормативно-правових, економічних і технічних документів з використання та охорони земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом 2-3 років
    • графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці
21. ФОРМА ТА ВІДПОВІДНІ ДО НЕЇ МЕТОДИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ОПТИМАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ ЕКОЛОГІЧНИХ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ФУНКЦІЙ ТЕРИТОРІЙ –
    • стале землекористування
    • земельна ділянка
    • угіддя
    • категорії земель
    • фація
22. ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЛЕУСТРОЮ
    • реалізацію державної політики щодо використання та охорони земель, здійснення земельної реформи, вдосконалення земельних відносин, наукове обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, формування раціональної системи землеволодіння і землекористування, створення екологічно сталих агроландшафтів тощо
    • надання інформації для правового, економічного, екологічного і містобудівного механізмів регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях шляхом встановлення особливого режиму та умов використання й охорони земель
    • встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів
    • прогнозування, планування і організацію раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях
    • забезпечення пріоритету сільськогосподарського землеволодіння і землекористування
23. СИСТЕМА ЗЕМЛЕУСТРОЮ ВКЛЮЧАЄ:
    • законодавчо визначену діяльність у сфері землеустрою
    • органи, що здійснюють державне регулювання у сфері землеустрою
    • організацію, регулювання та управління у сфері землеустрою
    • здійснення землеустрою на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях (далі - загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях)
    • державний і самоврядний контроль за здійсненням землеустрою
    • наукове, кадрове та фінансове забезпечення землеустрою
    • суб'єкти та об'єкти землеустрою
    • затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності
24. СУБ'ЄКТАМИ ЗЕМЛЕУСТРОЮ Є:
    • органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування
    • юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій
    • землевласники та землекористувачі
    • землеволодіння та землекористування
25. ОБ'ЄКТАМИ ЗЕМЛЕУСТРОЮ Є:
    • територія України;
    • території адміністративно-територіальних утворень або їх частин
    • території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки
    • органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування
26. ЗЕМЛЕУСТРІЙ БАЗУЄТЬСЯ НА ТАКИХ ПРИНЦИПАХ:
    • дотримання законності
    • забезпечення науково обґрунтованого розподілу земельних ресурсів між галузями економіки з метою раціонального розміщення продуктивних сил, комплексного економічного і соціального розвитку регіонів, формування сприятливого навколишнього природного середовища
    • організації використання та охорони земель із врахуванням конкретних зональних умов, узгодженості екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства, які забезпечують високу економічну і соціальну ефективність виробництва, екологічну збалансованість і стабільність довкілля та агроландшафтів
    • створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю
    • забезпечення пріоритету сільськогосподарського землеволодіння і землекористування
    • забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки, охорони земельних ресурсів і відтворення родючості ґрунтів, продуктивності земель сільськогосподарського призначення, встановлення режиму природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
    • надання інформації для правового, економічного, екологічного і містобудівного механізмів регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях шляхом встановлення особливого режиму та умов використання й охорони земель
27. ПОВНОВАЖЕННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ
    • визначення засад державної політики у галузі використання та охорони земель
    • затвердження документації із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України
    • затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель
    • вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до Конституції України
    • реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель
28. ДО ПОВНОВАЖЕНЬ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ НАЛЕЖАТЬ:
    • реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель
    • організація здійснення землеустрою
    • розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель
    • розробка і затвердження в межах своїх повноважень нормативно-правових актів з питань землеустрою
    • координація діяльності органів виконавчої влади з питань землеустрою
    • організація здійснення державного контролю при проведенні землеустрою
    • вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно дозакону
    • визначення засад державної політики у галузі використання та охорони земель
29. ДО ПОВНОВАЖЕНЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ НА ТЕРИТОРІЇ РЕСПУБЛІКИ У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ НАЛЕЖАТЬ:
    • забезпечення реалізації державної політики у галузі використання та охорони земель
    • розроблення, затвердження та участь у реалізації республіканських програм використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів відповідно до загальнодержавних програм
    • погодження та участь у реалізації загальнодержавних програм використання та охорони земель у межах території Автономної Республіки Крим
    • координація діяльності районних і міських (міст республіканського значення) рад у сфері землеустрою
    • координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів і контролю за використанням та охороною земель
    • вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону
    • організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів
30. ДО ПОВНОВАЖЕНЬ РАДИ МІНІСТРІВ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ НАЛЕЖАТЬ:
    • забезпечення реалізації державної політики у галузі використання та охорони земель
    • участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних та республіканських програм щодо використання та охорони земель
    • координація діяльності державних органів земельних ресурсів
    • координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель
    • вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону
    • розроблення, затвердження та участь у реалізації республіканських програм використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів відповідно до загальнодержавних програм
31. ДО ПОВНОВАЖЕНЬ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ НАЛЕЖАТЬ:
    • забезпечення реалізації державної політики у галузі використання та охорони земель
    • координація діяльності державних органів земельних ресурсів
    • участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм щодо використання та охорони земель
    • координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель
    • інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм
    • вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону
    • затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель
32. ДО ПОВНОВАЖЕНЬ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОРГАНУ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ З ПИТАНЬ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ НАЛЕЖАТЬ:
    • внесення пропозицій про формування державної політики у сфері землеустрою і забезпечення її реалізації
    • участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель
    • здійснення землеустрою і державного контролю за його проведенням
    • здійснення ліцензування відповідно до закону
    • розроблення та затвердження в установленому законодавством порядку нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою
    • вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону
    • затвердження документації із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України
33. ДО ПОВНОВАЖЕНЬ ОБЛАСНИХ РАД У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ НАЛЕЖАТЬ:
    • забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель
    • координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів
    • затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів
    • організація землеустрою
    • координація робіт із землеустрою
    • вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону
    • внесення пропозицій про формування державної політики у сфері землеустрою і забезпечення її реалізації
34. ДО ПОВНОВАЖЕНЬ РАЙОННИХ РАД У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ НА ТЕРИТОРІЇ РАЙОНУ НАЛЕЖАТЬ:
    • забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель
    • координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів
    • організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів
    • вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону
    • здійснення ліцензування відповідно до закону
35. ДО ПОВНОВАЖЕНЬ СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ РАД У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ НА ТЕРИТОРІЇ СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ НАЛЕЖАТЬ:
    • організація і здійснення землеустрою
    • здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою
    • координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності
    • інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм
    • вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону
    • погодження та участь у реалізації загальнодержавних програм використання та охорони земель
36. ЗЕМЛЕУСТРІЙ ПРОВОДИТЬСЯ В ОБОВ'ЯЗКОВОМУ ПОРЯДКУ НА ЗЕМЛЯХ УСІХ КАТЕГОРІЙ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМИ ВЛАСНОСТІ В РАЗІ:
    • розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель
    • встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України
    • надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок
    • встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути)
    • організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою
    • виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель
    • проведення кадастрового зонування адміністративно-територіальних одиниць
37. ЗЕМЛЕУСТРІЙ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ:
    • рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою
    • укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою
    • судових рішень
    • розроблення та затвердження в установленому законодавством порядку нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою
38. ВИДИ ДОКУМЕНТАЦІЇ ІЗ ЗЕМЛЕУСТРОЮ:
    • загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель
    • схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень
    • проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень
    • проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
    • проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів
    • схеми планування території сільких рад
39. ВИДИ ДОКУМЕНТАЦІЇ ІЗ ЗЕМЛЕУСТРОЮ:
    • проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок
    • проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань
    • проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь
    • проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів
    • робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі - робочі проекти землеустрою);
    • технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)
    • технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку
    • спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання
    • схеми планування території сільких рад
40. ЯКІ ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ РОБОТИ ПРОВОДЯТЬСЯ НА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУ ТА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ?
    • делімітація державного кордону
    • встановлення меж державного кордону України
    • загальнодержвні та регіональні програми використання та охорони земель
    • схеми землеустрою і техніко-економічні обгрунтування використання і охорони земель адміністративно-територіальних утворень
    • проекти встановлення та зміни меж адміністративно-територіаллних утворень, міст і інших поселень
    • проекти організації та встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами
    • складання проектів відведення земельних ділянок
41. ЯКІ ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ РОБОТИ ПРОВОДЯТЬСЯ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ?
    • проекти формування земель комунальної власності територіальних громад у населених пунктах і розмежування земель державної та комунальної власності
    • складання проектів відведення земельних ділянок
    • проекти створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань
    • проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозмін і впорядкування угідь (внутшньогосподарський землеустрій)
    • проекти впорядкування території в межах міст та інших поселень
    • робочі проекти рекультивації порушених земель
    • встановлення та закріплення меж земельних ділянок
    • Підготовка документів, що посвідчують право власності, або право користування землею
    • схеми землеустрою і техніко-економічні обгрунтування використання і охорони земель адміністративно-територіальних утворень
42. ДО ЗЕМЕЛЬ УКРАЇНИ НАЛЕЖАТЬ:
    • усі землі в межах її території, у тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії
    • лише землі в межах її території, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії
    • лише землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії
    • усі землі сільськогосподарського призначення
43. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ ЗА ОСНОВНИМ ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ТАКІ КАТЕГОРІЇ:
    • землі рекреаційного призначення
    • землі історико-культурного призначення
    • землі лісогосподарського призначення
    • землі водного фонду
    • землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
    • землі запасу
44. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ ЗА ОСНОВНИМ ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ТАКІ КАТЕГОРІЇ:
    • землі сільськогосподарського призначення
    • землі житлової і громадської забудови
    • землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення
    • землі оздоровчого призначення
    • землі рекреаційного призначення
    • землі запасу
45. ВІДНЕСЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ДО ТІЄЇ ЧИ ІНШОЇ КАТЕГОРІЇ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ РІШЕНЬ:
    • органів державної влади і органів місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень
    • органів Держкомзему України
    • органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів Держкомзему України відповідно до їхніх повноважень
    • Верховної Ради України
46. ЗМІНА ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ВЛАСНОСТІ ГРОМАДЯН АБО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, І ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ІНІЦІАТИВОЮ:
    • власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України
    • власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Президент України
    • користувачів земельних ділянок у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України
    • органів місцевого самоврядування
47. ЗЕМЛЯМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЮТЬСЯ:
    • землі, надані лише для виробництва сільськогосподарської продукції
    • землі, надані лише для здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності
    • землі, надані лише для розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей
    • землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей
48. ДО ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖАТЬ:
    • лише сільськогосподарські угіддя
    • лише несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо)
    • сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя
    • рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги
49. ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕДАЮТЬСЯ У ВЛАСНІСТЬ:
    • громадянам
    • сільськогосподарським підприємствам
    • сільськогосподарським науково-дослідним установам і навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам і загальноосвітнім школам
    • несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян
    • іноземним громадянам
50. ДЕРЖАВНИМ І КОМУНАЛЬНИМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ПІДПРИЄМСТВАМ, УСТАНОВАМ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМ НАДАЮТЬСЯ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ІЗ ЗЕМЕЛЬ:
    • державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва
    • державної і комунальної власності у власність для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва
    • приватної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва
    • комунальної власності у власність для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва
51. ЗЕМЛІ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА МОЖУТЬ СКЛАДАТИСЯ ІЗ:
    • земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі
    • земельних ділянок, що належать громадянам — членам фермерського господарства на праві приватної власності
    • земельної ділянки, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди
    • земельної ділянки, що належить на праві користування фермерському господарству як юридичній особі
52. ДЛЯ ВЕДЕННЯ ОСОБИСТОГО СЕЛЯНСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ НА ПРАВІ ВЛАСНОСТІ МОЖУТЬ МАТИ:
    • лише громадяни України
    • особи без громадянства
    • лише громадяни України та іноземні громадяни
    • іноземні громадяни
53. ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ, ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ САДІВНИЦТВА, МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ:
    • лише для закладання багаторічних плодових насаджень
    • лише для вирощування сільськогосподарських культур
    • для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо
    • для індивідуального житлового будівництва
54. НА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНКАХ, НАДАНИХ ДЛЯ ГОРОДНИЦТВА, НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ:
    • зводити тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від негоди
    • закладати багаторічні плодові насадження
    • споруджувати капітальні будівлі і споруди
    • прокладати інженерні комунікації
55. ДО ЗЕМЕЛЬ ЖИТЛОВОЇ ТА ГРОМАДСЬКОЇ ЗАБУДОВИ НАЛЕЖАТЬ:
    • земельні ділянки, призначені для закладання багаторічних плодових насаджень
    • земельні ділянки у межах населених пунктів, що їх використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування
    • земельні ділянки поза межами населених пунктів, що їх використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування
    • земельні ділянки, що їх використовують для обслуговування громадських будівель і споруд транспорту та промисловості
56. ГРОМАДЯНАМ УКРАЇНИ ЗА РІШЕННЯМ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ АБО ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, ГОСПОДАРСЬКИХ БУДІВЕЛЬ І ГАРАЖНОГО БУДІВНИЦТВА МОЖУТЬ ПЕРЕДАВАТИСЯ:
    • за плату у власність
    • безоплатно у користування
    • лише в оренду
    • безоплатно у власність або надаватися в оренду
57. ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИМ (ЖИТЛОВИМ) І ГАРАЖНО-БУДІВЕЛЬНИМ КООПЕРАТИВАМ ЗА РІШЕННЯМ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ АБО ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ДЛЯ ЖИТЛОВОГО І ГАРАЖНОГО БУДІВНИЦТВА ПЕРЕДАЮТЬСЯ:
    • безоплатно у власність або в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації
    • за плату у власність
    • безоплатно у користування
    • безоплатно у власність або в оренду за рішенням центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів
58. ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ, НА ЯКИХ РОЗТАШОВАНІ БАГАТОКВАРТИРНІ ЖИТЛОВІ БУДИНКИ, А ТАКОЖ НАЛЕЖНІ ДО НИХ БУДІВЛІ, СПОРУДИ ТА ПРИБУДИНКОВІ ТЕРИТОРІЇ ДЕРЖАВНОЇ АБО КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ, НАДАЮТЬСЯ В ПОСТІЙНЕ КОРИСТУВАННЯ:
    • підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками
    • тільки працівникам цих підприємств, установ та організацій
    • працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа
    • уповноваженим представникам власників багатоквартирних житлових будинків
59. ЗЕМЛІ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ — ЦЕ:
    • землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовують або можуть використовувати для профілактики захворювань і лікування людей
    • земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування
    • землі, які використовують для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів
    • ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду
60. ЗЕМЛІ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МОЖУТЬ ПЕРЕБУВАТИ:
    • лише у державній власності
    • лише у комунальній власності
    • лише у приватній власності
    • у державній, комунальній і приватній власності
61. ДО ЗЕМЕЛЬ ІНШОГО ПРИРОДООХОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖАТЬ:
    • земельні ділянки водно-болотних угідь, які не віднесено до земель лісогосподарського призначення і водного фонду
    • земельні ділянки, у межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
    • земельні ділянки у межах населених пунктів, які використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування
    • земельні ділянки природоохоронного призначення в межах населених пунктів
62. ДО ЗЕМЕЛЬ ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖАТЬ:
    • землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовують або можуть використовувати для профілактики захворювань і лікування людей
    • землі, мають природні лікувальні властивості, які використовуються для промислового видобування корисних копалин
    • земельні ділянки у межах населених пунктів, які використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування
    • землі, які використовують для організації відпочинку населення, туризму і проведення спортивних заходів
63. НА ЗЕМЛЯХ ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
    • будь-яка діяльність
    • діяльність підприємств сфери обслуговування
    • діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню
    • діяльність, яка може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель
64. НА ТЕРИТОРІЯХ ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ МІСЦЕВОСТЕЙ І КУРОРТІВ ВСТАНОВЛЮЮТЬ:
    • округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони
    • лише зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони
    • лише округи санітарної (гірничо-санітарної) охорони
    • огородження зелено-жовтого кольору
65. ЗЕМЛІ ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ МОЖУТЬ ПЕРЕБУВАТИ:
    • лише у державній власності
    • лише у комунальній власності
    • лише у приватній власності
    • у державній, комунальній і приватній власності
66. ДО ЗЕМЕЛЬ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖАТЬ:
    • землі, що мають природні лікувальні властивості, що їх використовують або їх можна використовувати для профілактики захворювань і лікування людей
    • земельні ділянки у межах населених пунктів, які використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування
    • землі, які використовують для організації відпочинку населення, туризму і проведення спортивних заходів
    • землі, що мають природні лікувальні властивості, що їх використовують або можна використовувати для профілактики захворювань і лікування людей
67. ЗЕМЛІ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ МОЖУТЬ ПЕРЕБУВАТИ:
    • лише у державній власності
    • лише у комунальній власності
    • лише у приватній власності
    • у державній, комунальній і приватній власності
68. ДО ЗЕМЕЛЬ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖАТЬ ЗЕМЛІ, НА ЯКИХ РОЗТАШОВАНІ:
    • історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями
    • городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскельні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів
    • архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова
    • землі, які використовують для організації відпочинку населення, туризму і проведення спортивних заходів
69. ЗЕМЛІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ МОЖУТЬ ПЕРЕБУВАТИ:
    • лише у державній власності
    • лише у комунальній власності
    • лише у приватній власності
    • у державній, комунальній і приватній власності
70. НАВКОЛО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ЗАПОВІДНИКІВ, МЕМОРІАЛЬНИХ ПАРКІВ, ДАВНІХ ПОХОВАНЬ, АРХІТЕКТУРНИХ АНСАМБЛІВ І КОМПЛЕКСІВ ВСТАНОВЛЮЮТЬ:
    • округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони
    • огородження зелено-жовтого кольору
    • охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель
    • санітарно-захисні смуги
71. ДО ЗЕМЕЛЬ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖАТЬ:
    • землі, що мають природні лікувальні властивості, що їх використовують або можна використовувати для профілактики захворювань і лікування людей
    • земельні ділянки у межах населених пунктів, що їх використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування
    • землі, які використовують для організації відпочинку населення, туризму і проведення спортивних заходів
    • землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надано та їх використовують для потреб лісового господарства
72. ЗЕМЛІ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ МОЖУТЬ ПЕРЕБУВАТИ:
    • лише у державній власності
    • лише у комунальній власності
    • лише у приватній власності
    • у державній, комунальній і приватній власності
73. ДО ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ НАЛЕЖАТЬ ЗЕМЛІ, ЗАЙНЯТІ:
    • морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами
    • прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм
    • гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них
    • береговими смугами водних шляхів
    • лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надано та їх використовують для потреб лісового господарства
74. ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ МОЖУТЬ ПЕРЕБУВАТИ:
    • лише у державній власності
    • лише у комунальній власності
    • лише у приватній власності
    • у державній, комунальній і приватній власності
75. ЗЕМЛЯМИ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ'ЯЗКУ, ЕНЕРГЕТИКИ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЮТЬСЯ:
    • земельні ділянки, надані у встановленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності
    • землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також острови
    • землі, вкриті та не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надано та їх використовують для потреб лісового господарства
    • землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, розміщення відповідної виробничої інфраструктури
76. ДО ЗЕМЕЛЬ ПРОМИСЛОВОСТІ НАЛЕЖАТЬ:
    • землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їхніх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд
    • землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також острови
    • землі, вкриті та не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надано та їх використовують для потреб лісового господарства
    • землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, розміщення відповідної виробничої інфраструктури
77. ЗЕМЛІ ПРОМИСЛОВОСТІ МОЖУТЬ ПЕРЕБУВАТИ:
    • лише у державній власності
    • лише у комунальній власності
    • лише у приватній власності
    • у державній, комунальній і приватній власності
78. ДО ЗЕМЕЛЬ ТРАНСПОРТУ НАЛЕЖАТЬ:
    • землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їхніх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд
    • землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також острови
    • землі, вкриті та не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надано та їх використовують для потреб лісового господарства
    • земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас
    • землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку : об'єктів транспорту
79. ДО ЗЕМЕЛЬ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ НАЛЕЖАТЬ:
    • землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарств, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями
    • землі зайняті під службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту
    • землі під морськими портами з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту
    • землі під гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами, радіоцентрами, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт
80. ДО ЗЕМЕЛЬ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ НАЛЕЖАТЬ:
    • землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями
    • землі під службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту
    • землі під морськими портами з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту
    • землі під гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами, радіоцентрами, службовими та культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт
81. ДО ЗЕМЕЛЬ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ НАЛЕЖАТЬ ЗЕМЛІ ПІД:
    • портами, спеціалізованими причалами, пристанями і затонами з усіма технічними спорудами та устаткуванням, що обслуговують річковий транспорт
    • спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства
    • автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення
    • службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту
82. ДО ЗЕМЕЛЬ АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ НАЛЕЖАТЬ ЗЕМЛІ ПІД:
    • аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту
    • вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами
    • ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден
    • службовими об'єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту
    • службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту
83. ДО ЗЕМЕЛЬ ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ НАЛЕЖАТЬ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ:
    • під морськими портами з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту
    • надані під наземні і надземні трубопроводи та їхні споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів
    • під гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами, радіоцентрами, службовими та культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт
    • землі зайняті під службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту
84. ДО ЗЕМЕЛЬ МІСЬКОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ НАЛЕЖАТЬ ЗЕМЛІ:
    • під морськими портами з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту
    • надані під наземні і надземні трубопроводи та їхні споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів
    • під гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами, радіоцентрами, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт
    • під відокремленими трамвайними коліями та їх облаштуванням, метрополітеном, коліями і станціями фунікулерів, канатними дорогами, ескалаторами, трамвайно-тролейбусними депо, вагоноремонтними заводами, спорудами енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи міського електротранспорту
85. ДО ЗЕМЕЛЬ ЗВ'ЯЗКУ НАЛЕЖАТЬ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ, НАДАНІ ПІД:
    • морські порти з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного рбслуговування флоту
    • наземні і надземні трубопроводи та їхні споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів
    • гідротехнічні споруди і засоби навігаційної обстановки, судноремонтні заводи, майстерні, бази, склади, радіоцентри, службові і культурно-побутові будівлі та інші споруди, що обслуговують морський транспорт
    • відокремлені трамвайні колії та їх облаштування, метрополітен, колії і станції фунікулерів, канатні дороги, ескалатори, трамвайно-тролейбусні депо, вагоноремонтні заводи, споруди енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службові і культурно-побутові будівлі та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи міського електротранспорту
    • повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку
86. ЗЕМЛЯМИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ ВИЗНАЮТЬСЯ ЗЕМЛІ, НАДАНІ ПІД:
    • морські порти з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту
    • наземні і надземні трубопроводи та їхні споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів
    • гідротехнічні споруди і засоби навігаційної обстановки, судноремонтні заводи, майстерні, бази, склади, радіоцентри, службові та культурно-побутові будівлі та інші споруди, що обслуговують морський транспорт
    • відокремлені трамвайні колії та їхнє облаштування, метрополітен, колії і станції фунікулерів, канатні дороги, ескалатори, трамвайно-тролейбусні депо, вагоноремонтні заводи, споруди енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службові і культурно-побутові будівлі та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи міського електротранспорту
    • електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача
87. ЗЕМЛІ ЗВ'ЯЗКУ ТА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ МОЖУТЬ ПЕРЕБУВАТИ:
    • лише у державній власності
    • лише у комунальній власності
    • лише у приватній власності
    • у державній, комунальній і приватній власності
88. ЗЕМЛЯМИ ОБОРОНИ ВИЗНАЮТЬСЯ ЗЕМЛІ, НАДАНІ ПІД:
    • морські порти з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту
    • наземні і надземні трубопроводи та їхні споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів
    • гідротехнічні споруди і засоби навігаційної обстановки, судноремонтні заводи, майстерні, бази, склади, радіоцентри, службові та культурно-побутові будівлі та інші споруди, що обслуговують морський транспорт
    • розміщення і постійну діяльність військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України
89. ЗЕМЛІ ОБОРОНИ МОЖУТЬ ПЕРЕБУВАТИ:
    • у державній власності
    • у комунальній власності
    • лише у приватній власності
    • у державній, комунальній і приватній власності
90. ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ МАЮТЬ ПРАВО НА БЕЗОПЛАТНУ ПЕРЕДАЧУ ЇМ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ІЗ ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ АБО КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В РОЗМІРІ:
    • не більше як 2,0 га
    • не більше як 0,12 га
    • не більше як 0,10 га
    • земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної або міської ради, де міститься фермерське господарство
91. ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ МАЮТЬ ПРАВО НА БЕЗОПЛАТНУ ПЕРЕДАЧУ ЇМ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ІЗ ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ АБО КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ОСОБИСТОГО СЕЛЯНСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА:
    • не більше як 2,0 га
    • не більше як 0,12 га
    • не більше як 0,10 га
    • земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної або міської ради, де міститься фермерське господарство
92. ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ МАЮТЬ ПРАВО НА БЕЗОПЛАТНУ ПЕРЕДАЧУ ЇМ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ІЗ ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ АБО КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДЛЯ ВЕДЕННЯ САДІВНИЦТВА:
    • не більше як 2,0 га
    • не більше як 0,12 га
    • не більше як 0,10 га
    • земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної або міської ради, де міститься фермерське господарство
93. ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ МАЮТЬ ПРАВО НА БЕЗОПЛАТНУ ПЕРЕДАЧУ ЇМ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ІЗ ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАНОЇ АБО КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ДАЧНОГО БУДІВНИЦТВА:
    • не більше як 2,0 га
    • не більше як 0,12 га
    • не більше як 0,10 га
    • не більше як 1,0 га
94. ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ МАЮТЬ ПРАВО НА БЕЗОПЛАТНУ ПЕРЕДАЧУ ЇМ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ІЗ ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ АБО КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ГАРАЖІВ:
    • не більше як 2,0 га
    • не більше як 0,12 га
    • не більше як 0,10 га
    • не більше як 0,01 га
95. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ — ЦЕ:
    • сукупність соціально-економічних і екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин, та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил
    • забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України
    • система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів
    • єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування і правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі і землекористувачів
96. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ ЗДІЙСНЮЮТЬ:
    • місцеві державні адміністрації
    • Рада міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування у межах їхніх повноважень
    • Кабінет Міністрів України
    • уповноважені органи виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель — спеціально уповноважені органи з питань екології та природних ресурсів
97. САМОВРЯДНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ ЗДІЙСНЮЮТЬ:
    • місцеві державні адміністрації
    • Кабінет Міністрів України
    • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради
    • уповноважені органи виконавчої влади по земельних ресурсах
98. ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ ЗДІЙСНЮЮТЬ:
    • місцеві державні адміністрації
    • Кабінет Міністрів України
    • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради
    • громадські інспектори, яких призначають відповідні органи місцевого самоврядування і які діють на основі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах
99. МОНІТОРИНГ ЗЕМЕЛЬ — ЦЕ:
    • сукупність соціально-економічних і екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин, та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил
    • забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України
    • система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів
    • система спостереження і контролю за природними, природно-антропогенними комплексами, процесами, що відбуваються у них, навколишнім середовищем загалом з метою раціонального використання природних ресурсів і охорони довкілля, прогнозу масштабів неминучих змін
100. ВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ ЗДІЙСНЮЮТЬ:
     • місцеві державні адміністрації
     • Кабінет Міністрів України
     • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради
     • уповноважені органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів, екології і природних ресурсів
101. ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР — ЦЕ:
     • сукупність соціально-економічних і екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин, та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил
     • забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України
     • система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів
     • єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами
     • єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі і землекористувачів
102. ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР ВЕДУТЬ:
     • місцеві державні адміністрації
     • Кабінет Міністрів України
     • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради
     • уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів
103. САМОВІЛЬНО ЗАЙНЯТІ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ПІДЛЯГАЮТЬ ПОВЕРНЕННЮ ВЛАСНИКАМ ЗЕМЛІ АБО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧАМ:
     • без відшкодування затрат, що їх зазнали за час незаконного користування ними
     • з частковим відшкодуванням затрат, що їх зазнали за час незаконного користування ними
     • з повним відшкодуванням затрат, що їх зазнали за час незаконного користування ними
     • з повним приведенням земельної ділянки у належний стан відповідно до цільового використання
104. ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ПРИВОДЯТЬ У ПРИДАТНИЙ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ СТАН, ВКЛЮЧАЮЧИ ЗНЕСЕННЯ БУДИНКІВ, БУДІВЕЛЬ І СПОРУД:
     • місцеві державні адміністрації
     • Кабінет Міністрів України
     • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради
     • громадяни або юридичні особи, які самовільно зайняли земельні ділянки
105. САМОВІЛЬНО ЗАЙНЯТІ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ПОВЕРТАЮТЬ:
     • місцеві державні адміністрації
     • Кабінет Міністрів України
     • сільські, селищні, міські, районні та обласні ради
     • за рішенням суду
106. ДО РОЗМЕЖУВАННЯ ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ І КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПОВНОВАЖЕННЯ ЩОДО РОЗПОРЯДЖАННЯ ЗЕМЛЯМИ У МЕЖАХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ, КРІМ ЗЕМЕЛЬ, ПЕРЕДАНИХ У ПРИВАТНУ ВЛАСНІСТЬ, ЗДІЙСНЮЮТЬ:
     • місцеві державні адміністрації
     • Кабінет Міністрів України
     • відповідні сільські, селищні, міські ради
     • уповноважені органи виконавчої влади по земельних ресурсах
107. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ЧАСТИНА ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ З УСТАНОВЛЕНИМИ МЕЖАМИ, ПЕВНИМ МІСЦЕМ РОЗТАШУВАННЯ, З ВИЗНАЧЕНИМИ ЩОДО НЕЇ ПРАВАМИ?
     • поле
     • пай
     • земельна ділянка
     • угіддя
     • сівозміна
108. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ЄДИНА ДЕРЖАВНА ГЕОІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ВІДОМОСТЕЙ ПРО ЗЕМЛІ, РОЗТАШОВАНІ В МЕЖАХ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ, ЇХ ЦІЛЬОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ, ОБМЕЖЕННЯ У ЇХ ВИКОРИСТАННІ, А ТАКОЖ ДАНІ ПРО КІЛЬКІСНУ І ЯКІСНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ ЗЕМЕЛЬ, ЇХ ОЦІНКУ, ПРО РОЗПОДІЛ ЗЕМЕЛЬ МІЖ ВЛАСНИКАМИ І КОРИСТУВАЧАМИ?
     • кадастрове зонування
     • державна реєстрація земельних ділянок
     • державна земельна експертиза
     • державний земельний кадастр
     • землеустрій
109. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ҐРУНТІВ?
     • економічна оцінка земель
     • бонітування ґрунтів
     • грошова оцінка земель
     • фізико-хімічна оцінка ґрунтів
110. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ВИЯВЛЕННЯ І ВНЕСЕННЯ В ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВІ ДОКУМЕНТИ ЗМІН, ЩО ВІДБУЛИСЯ У ВИКОРИСТАННІ ЗЕМЕЛЬ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОСНОВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ?
     • первинний земельний кадастр
     • поточний земельний кадастр
     • державний земельний кадастр
     • інвентаризація земель
111. ОСНОВНИМ ЕЛЕМЕНТОМ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ Є –
     • земельна ділянка
     • угіддя
     • пай
     • поле
112. НА ПІДСТАВІ ЯКОГО ДОКУМЕНТУ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ ПІДГОТОВКА ТА ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬ?
     • технічних умов
     • проекту будівництва
     • акту технічного обстеження земельної ділянки
     • клопотання (заява) про виділення земельної ділянки
113. ЯКИЙ РОЗМІР ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, ЩО МОЖЕ НАДАВАТИСЬ БЕЗПЛАТНО У ВЛАСНІСТЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА І ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, ГОСПОДАРСЬКИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД У СЕЛИЩАХ?
     • не більше 0,01 га
     • не більше 0,10 га
     • не більше 0,15 га
     • не більше 0,25 га
114. ЯКИЙ РОЗМІР ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, ЩО МОЖЕ НАДАВАТИСЬ БЕЗПЛАТНО У ВЛАСНІСТЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА І ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, ГОСПОДАРСЬКИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД У МІСТАХ?
     • не більше 0,01 га
     • не більше 0,10 га
     • не більше 0,15 га
     • не більше 0,25 га
115. ЯКИЙ РОЗМІР ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, ЩО МОЖЕ НАДАВАТИСЬ БЕЗПЛАТНО У ВЛАСНІСТЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА І ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, ГОСПОДАРСЬКИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД У СЕЛАХ?
     • не більше 0,01 га
     • не більше 0,10 га
     • не більше 0,15 га
     • не більше 0,25 га
116. ЯКИЙ РОЗМІР ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, ЩО МОЖЕ НАДАВАТИСЬ БЕЗПЛАТНО У ВЛАСНІСТЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ГАРАЖІВ?
     • не більше 0,01 га
     • не більше 0,10 га
     • не більше 0,15 га
     • не більше 0,25 га
117. ДО СКЛАДОВИХ ЧАСТИН ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ ВІДНОСЯТЬ:
     • бонітування ґрунтів
     • кадастрові зйомки
     • грошова оцінка земельних ділянок
     • кадастрове зонування
     • управління земельними ресурсами
     • землевпорядне проектування
118. ПЕРЕРАХУЙТЕ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
     • єдність
     • об’єктивність
     • безперервність
     • доступність
     • законність
     • екологічність
119. ЯКІ ЗЕМЛІ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ?
     • рілля
     • полезахисні лісові смуги
     • землі тимчасової консервації
     • сіножаті
     • перелоги
120. ІЄРАРХІЧНА СИСТЕМА КАДАСТРОВОЇ НУМЕРАЦІЇ В УКРАЇНІ СКЛАДАЄТЬСЯ З:
     • кадастровий регіон
     • кадастрова область
     • кадастровий район
     • кадастрова зона
     • кадастровий квартал
     • земельна ділянка
121. КАДАСТРОВІ ЗЙОМКИ ВКЛЮЧАЮТЬ:
     • виготовлення кадастрового плану
     • інвентаризація земель
     • геодезичне встановлення меж земельної ділянки
     • погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами
     • відновлення меж земельної ділянки на місцевості
     • підготовка та видача державного акту на право користування земельною ділянкою
122. ДО ПОВНОВАЖЕНЬ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН НАЛЕЖАТЬ:
     • координація проведення земельної реформи
     • встановлення порядку проведення моніторингу земель
     • організація проведення моніторингу земель
     • здійснення державної екологічної експертизи землекористування
     • розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України
     • організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою
123. ПОЗЕМЕЛЬНА КНИГА МІСТИТЬ ВІДОМОСТІ ПРО ...
     • земельну ділянку
     • опис будівель і споруд на земельній ділянці
     • кадастровий план земельної ділянки
     • опис правових документів земельної ділянки та об’єктів нерухомості
     • інформація щодо власника земельної ділянки
     • інформація щодо суміжних землевласників
124. ФОРМИ ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ:
     • комунальна
     • приватна
     • суспільна
     • державна
     • селищна
     • колективна
125. ЯКІ Є ВИДИ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ?
     • основний
     • первинний
     • вторинний
     • довгостроковий
     • поточний
126. ПОТОЧНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР – ЦЕ...
     • початкове одержання або уточнення відомостей про правовий, господарський і природний стан земель і внесення цих даних у земельно-кадастрові документи
     • виявлення і внесення в земельно-кадастрові документи змін, що відбулися у використанні земель після проведення первинного земельного кадастру
     • методично впорядкований державний облік даних про земельну власність в межах держави або районів, що базується на результатах зйомки меж ділянок власності
     • державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками
127. ОСНОВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР – ЦЕ...
     • методично впорядкований державний облік даних про земельну власність в межах держави або районів, що базується на результатах зйомки меж ділянок власності
     • початкове одержання або уточнення відомостей про правовий, господарський і природний стан земель і внесення цих даних у земельно-кадастрові документи
     • це виявлення і внесення в земельно-кадастрові документи змін, що відбулися у використанні земель після проведення первинного земельного кадастру
     • державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками
128. ОБ’ЄКТОМ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ Є –
     • земельні ресурси країни
     • острови
     • землі, зайняті водними об’єктами
     • землі, які є власністю українського народу
     • інженерно-транспортна інфраструктура
129. ЯКИЙ МАСШТАБ ПРОВЕДЕННЯ ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ ПРИ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИХ РОБОТАХ У МІСТАХ ТА ІНШИХ ПОСЕЛЕННЯХ?
     • 1:1000 і 1:2000
     • 1:10000 і 1:25000
     • 1:500 і 1:5000
     • 1:50 і 1:100
130. ДО ГЕОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ НАЛЕЖАТЬ:
     • форма
     • розмір
     • площа
     • межі
     • довжина
     • периметр
131. ВЕРТИКАЛЬНА, НЕСКІНЧЕННО ТОНКА ПЛОЩИНА, ЯКА ВИЗНАЧАЄ, ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ВЛАСНІСТЬ ОДНОГО ЗЕМЛЕВЛАСНИКА І ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЛАСНІСТЬ ДРУГОГО АБО ВИЗНАЧАЄ ГРАНИЦІ МІЖ ДВОМА СУСІДНІМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ОБ'ЄКТАМИ НАЗИВАЄТЬСЯ ....
     • межа
     • лінія
     • поле
     • пай
132. БУДЬ ЯКИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ, РОЗТАШОВАНИЙ НА ЗЕМНІЙ ПОВЕРХНІ, ЩО ІДЕНТИФІКУЄ ГРАНИЦЮ МІЖ СУСІДНІМИ ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ОБ'ЄКТАМИ НАЗИВАЄТЬСЯ;
     • межовий знак
     • пункт полігонометрії
     • геодезичний пункт
     • сигнал
     • марка
133. КОМПЛЕКС РОБІТ ІЗ ВСТАНОВЛЕННЯ ЧИ ВІДНОВЛЕННЯ В НАТУРІ (НА МІСЦЕВОСТІ) МЕЖ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ УТВОРЕНЬ, МЕЖ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ВЛАСНИКІВ, ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ ОРЕНДАРІВ, ІЗ ЗАКРІПЛЕННЯМ ЇХ МЕЖОВИМИ ЗНАКАМИ ВСТАНОВЛЕНОГО ЗРАЗКА НАЗИВАЄТЬСЯ - ...
     • паювання земель
     • межування земель
     • нарізання земель
     • топографічна зйомка
134. ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР ВКЛЮЧАЄ ДАНІ ПРО:
     • погіршення естетичного стану антропогенних ландшафтів
     • обмеження використання земельних ділянок
     • реєстрацію права власності та права користування землею
     • заходи щодо збереження ґрунтів
135. БОНІТУВАННЯ ҐРУНТІВ – ЦЕ ...
     • заходи щодо збереження ґрунтів
     • відновлення родючого шару ґрунту
     • порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями
     • визначення кількісних та якісних параметрів ґрунтів
136. ОБЛІК ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ ПОШИРЮЄТЬСЯ:
     • на землі в межах населених пунктів
     • на землі надані для користування на умовах оренди
     • на землі в межах населених пунктів і надані для користування на умовах оренди
     • на землі всіх категорій
137. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗЕМЛІ – ЦЕ ...
     • оцінка, що використовується при укладенні цивільно-правових угод
     • оцінка землі як природного ресурсу
     • оцінка, що використовується для визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
     • порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями
138. СКЛАДОВИМИ ЧАСТИНАМИ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ Є:
     • державна реєстрація земель
     • відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності
     • збір та аналіз інформації про стан земель
     • кадастрові зйомки
139. ЗЕМЕЛЬНИЙ ФОНД УКРАЇНИ – ЦЕ...
     • землі в межах державних кордонів країни
     • усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії
     • земельні ресурси країни
     • земельні ділянки
140. МЕТОЮ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Є ...
     • створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру
     • регулювання земельних відносин
     • раціонального використання і охорони земельних ресурсів
     • оподаткування
     • проведення землеустрою
141. ПРИЗНАЧЕННЯМ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Є:
     • визначення якісного складу грунтового покриву населених пунктів
     • визначення кількісного складу земель
     • отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичним особам
     • одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавства і встановлених вимог або ж нераціонально
     • вирішення питань щодо розбіжності місцеположення, форми або розміру ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у користування
     • надання інформації для обчислення земельного податку та орендної плати
142. НА ЯКІ ЕТАПИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ РОБОТИ ПО ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ:
     • підготовчий
     • виробничий
     • камеральний
     • польовий
143. ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ ТОЧНОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ ПРИЙНЯТОЇ ОБЛІКОВОЇ ОДИНИЦІ ПЛОЩІ ПОХИБКА (ГРАНИЧНА) ТОЧОК ЗНІМАЛЬНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ І МЕЖОВИХ ЗНАКІВ ВІДНОСНО НАЙБЛИЖЧИХ ПУНКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ГЕОДЕЗИЧНОЇ СІТКИ НЕ ПОВИННА ПЕРЕВИЩУВАТИ У МІСТАХ РАЙОННОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ:
     • 10 см
     • 20 см
     • 40 см
     • 50 см
144. ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ ТОЧНОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ ПРИЙНЯТОЇ ОБЛІКОВОЇ ОДИНИЦІ ПЛОЩІ ПОХИБКА (ГРАНИЧНА) ТОЧОК ЗНІМАЛЬНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ І МЕЖОВИХ ЗНАКІВ ВІДНОСНО НАЙБЛИЖЧИХ ПУНКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ГЕОДЕЗИЧНОЇ СІТКИ НЕ ПОВИННА ПЕРЕВИЩУВАТИ У МІСТАХ РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО І ОБЛАСНОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ:
     • 10 см
     • 20 см
     • 40 см
     • 50 см
145. ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ ТОЧНОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ ПРИЙНЯТОЇ ОБЛІКОВОЇ ОДИНИЦІ ПЛОЩІ ПОХИБКА (ГРАНИЧНА) ТОЧОК ЗНІМАЛЬНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ І МЕЖОВИХ ЗНАКІВ ВІДНОСНО НАЙБЛИЖЧИХ ПУНКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ГЕОДЕЗИЧНОЇ СІТКИ НЕ ПОВИННА ПЕРЕВИЩУВАТИ У СЕЛАХ:
     • 10 см
     • 20 см
     • 40 см
     • 50 см
146. ЯКИЙ МАСШТАБ СТВОРЕННЯ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВИХ КАРТ (ПЛАНІВ) У МІСТАХ РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО І ОБЛАСНОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ:
     • не дрібніше 1:500
     • не дрібніше 1:1000
     • 1:2000
     • не дрібніше 1:10000
147. ЯКИЙ МАСШТАБ СТВОРЕННЯ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВИХ КАРТ (ПЛАНІВ) У МІСТАХ РАЙОННОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ І СЕЛИЩАХ:
     • не дрібніше 1:500
     • не дрібніше 1:1000
     • 1:2000
     • не дрібніше 1:10000
148. ЯКИЙ МАСШТАБ СТВОРЕННЯ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВИХ КАРТ (ПЛАНІВ) У СЕЛАХ:
     • не дрібніше 1:500
     • не дрібніше 1:1000
     • 1:2000
     • не дрібніше 1:10000
149. ПРИРОДНО-СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ РАЙОНУВАННЯ ЗЕМЕЛЬ – ЦЕ ...
     • поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур
     • поділ території з урахуванням природних умов
     • поділ земель на земельні ділянки з різним цільовим призначенням і режимом охорони
     • комплекс робіт із встановлення або відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів
150. ДО ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕКОЛОГО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИРОДНО-СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТАКСОНІВ ВІДНОСЯТЬ:
     • клімат
     • рельєф і гідрологія
     • ґрунтовий покрив
     • придатність ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур, їх бонітування та оцінка земель
     • господарське використання
151. ПРИРОДНО-СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЗОНА – ЦЕ ...
     • найвища таксономічна одиниця районування території. Характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає найважливіші особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи й підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, встановленим співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських, угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів
     • частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (в тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- та вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Властиві певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка
     • територіальний комплекс, що закривається у межах адміністративної області. Характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування й дренованості території та інших показників, що позначаються на ефективності використання земель
     • частина, яка відрізняється геоморфологічними та геологічними особливостями, характером ґрунтоутворювальних порід, макро- й мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і небезпекою проявлення ерозійних процесів
152. ПРИРОДНО-СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ПРОВІНЦІЯ – ЦЕ ...
     • частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (в тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- та вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Властиві певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка
     • частина, яка відрізняється геоморфологічними та геологічними особливостями, характером ґрунтоутворювальних порід, макро- й мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і небезпекою проявлення ерозійних процесів. Виділяються, головним чином, за узагальненим типом рельєфу та характером ґрунтоутворювальних порід
     • територіальний комплекс, що закривається у межах адміністративної області. Характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування й дренованості території та інших показників, що позначаються на ефективності використання земель
     • одиниця районування території., що характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає найважливіші особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи й підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, встановленим співвідношенням земельних
153. ПРИРОДНО-СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ОКРУГ – ЦЕ ...
     • найвища таксономічна одиниця районування території. Характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає найважливіші особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи й підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, встановленим співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських, угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів
     • частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (в тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- та вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Властиві певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка
     • частина, яка відрізняється геоморфологічними та геологічними особливостями, характером ґрунтоутворювальних порід, макро- й мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і небезпекою проявлення ерозійних процесів. Виділяються, головним чином, за узагальненим типом рельєфу та характером ґрунтоутворювальних порід
     • територіальний комплекс, що закривається у межах адміністративної області. Характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування й дренованості території та інших показників, що позначаються на ефективності використання земель
154. ПРИРОДНО-СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ РАЙОН – ЦЕ ...
     • найвища таксономічна одиниця районування території. Характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає найважливіші особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи й підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, встановленим співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських, угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів
     • частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (в тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- та вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Властиві певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка
     • частина, яка відрізняється геоморфологічними та геологічними особливостями, характером ґрунтоутворювальних порід, макро- й мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і небезпекою проявлення ерозійних процесів. Виділяються, головним чином, за узагальненим типом рельєфу та характером ґрунтоутворювальних порід
     • територіальний комплекс, що закривається у межах адміністративної області. Характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування й дренованості території та інших показників, що позначаються на ефективності використання земель
155. ЯКІ Є ВИДИ ЗОНУВАННЯ ЗЕМЕЛЬ?
     • природно-сільськогосподарське
     • еколого-економічне
     • протиерозійне
     • санітарно-захисне
     • охоронне
156. МЕТА ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
     • регулюванні земельних відносин
     • управлінні земельними ресурсами
     • організації раціонального використання та охорони земель
     • здійсненні землеустрою
     • проведенні оцінки землі
     • формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів
     • справлянні плати за землю
     • створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи
     • оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру
157. ЗАСАДИ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
     • створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи
     • внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру
     • внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру
     • оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру
     • регулюванні земельних відносин
     • управлінні земельними ресурсами
     • організації раціонального використання та охорони земель
158. СУБ’ЄКТОМ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСЛУГИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ Є…
     • державний кадастровий реєстратор
     • адміністратор центру надання адміністративних послуг
     • уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування
     • міський головам
     • голова Держгеокадастру
159. ДО ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕРЖАВНИХ КАДАСТРОВИХ РЕЄСТРАТОРІВ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ ТА ДЕРЖАВНИХ КАДАСТРОВИХ РЕЄСТРАТОРІВ ЙОГО ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ НАЛЕЖАТЬ:
     • внесення до Державного земельного кадастру
     • здійснення реєстрації
     • здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації
     • формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання
     • присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам
     • узагальнення відомостей щодо кількості та якості земель в межах державного кордону, територій адміністративно-територіальних одиниць
     • присвоєння кадастрових номерів будівлям та спорудам ділянкам
     • підготовка проектів рішень щодо розгляду проектів землеустрою
160. ВІДОМОСТІ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ВІДОМОСТІ ПРО:
     • геодезичну та картографічну основу Державного земельного кадастру
     • кадастрове зонування земель у межах території України
     • об'єкти Державного земельного кадастру
     • об'єкти Державного містобудівного кадастру
     • зонування території населених місць
     • містобудівну документацію, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон
161. ДО ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ТАКІ ВІДОМОСТІ ПРО КАРТОГРАФІЧНУ ОСНОВУ – …
     • склад відомостей, що відображаються на картографічній основі, у тому числі адреси об’єктів нерухомого майна (за наявності)
     • дата створення картографічної основи
     • відомості про особу, яка створила картографічну основу
     • масштаб (точність) картографічної основи
     • система координат картографічної основи
     • умовні знаки

 

Тема :: геодезія

162. ГЕОДЕЗІЯ – НАУКА,
     • що вивчає будову та склад Землі.
     • що вивчає природу магнітних полів Землі.
     • що вивчає природу гравітаційних полів Землі.
     • що вивчає форму та розміри Землі або окремих її частин і методи вимірювань на Земній поверхні, що виконуються як з метою відображення її на планах і картах, так і виконання різних завдань інженерної діяльності людини.
     • що вивчає еволюцію розвитку Землі, як небесного тіла.
163. В РЕАЛЬНОЇ (ФІЗИЧНОЇ) ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ:
     • 71% припадає на дно морів і океанів і 29% - на сушу.
     • 29% припадає на дно морів і океанів і 71% - на сушу.
     • 91% припадає на дно морів і океанів і 9% - на сушу.
     • 9% припадає на дно морів і океанів і 91% - на сушу.
     • 50% припадає на дно морів і океанів і 50% - на сушу.
164. ДНО ОКЕАНІВ І МАТЕРИКИ МАЮТЬ:
     • простий рельєф.
     • вкрай складний рельєф, особливо складним є дно океану.
     • нескладний рельєф, особливо це, відноситься до дна океану.
     • мають поверхню, близьку до площини.
     • рівний, спокійний рельєф.
165. ТІЛО, УТВОРЕНЕ ПОВЕРХНЕЮ СВІТОВОГО ОКЕАНУ В СТАНІ СПОКОЮ І РІВНОВАГИ ТА ПРОДОВЖЕНЕ ПІД МАТЕРИКАМИ, УТВОРИТЬ ФІГУРУ ЗЕМЛІ, ЩО НОСИТЬ НАЗВУ:
     • еліпсоїд.
     • куля.
     • соленоїд.
     • геоїд.
     • сфероїд.
166. ОСНОВНА ВЛАСТИВІСТЬ ПОВЕРХНІ ГЕОЇДА ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО:
     • на ній потенціал сили тяжіння має одне й теж значення, тобто ця поверхня перпендикулярна до прямовисної лінії і, таким чином, скрізь горизонтальна.
     • на ній потенціал сили тяжіння закономірно зменшується від екватора до полюсів.
     • на ній потенціал сили тяжіння закономірно збільшується від екватора до полюсів.
     • ця поверхня збігається із прямовисною лінією.
     • потенціал сили тяжіння материків в два рази більший дна океанів.
167. РОЗМІРИ ЗЕМНОГО ЕЛІПСОЇДА ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ:
     • висотою та шириною.
     • довжинами його великої і малої півосей, а також стиском.
     • розтяганням і стиском.
     • кривиною поверхні та розтягом.
     • кривиною та радіусом кривини.
168. СТИСК ЗЕМНОГО ЕЛІПСОЇДА ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА ФОРМУЛОЮ:
     a і b - довжини великої й малої півосей еліпсоїда, R - радіус кривини
     • α=(a-b)/a.
     • α=1/R
     • α=a/b
     • α= b/a
     • α= 1 - b/a
169. ПЛОЩИНА, ЩО ПРОХОДИТЬ ЧЕРЕЗ ЦЕНТР ЗЕМЛІ ПЕРПЕНДИКУЛЯРНО ДО ОСІ ОБЕРТАННЯ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • центральною площиною.
     • головною площиною.
     • площиною земного екватора.
     • площиною географічного меридіана.
     • площиною магнітного меридіана.
170. ЛІНІЇ ПЕРЕТИНУ ПЛОЩИН ГЕОГРАФІЧНИХ МЕРИДІАНІВ ІЗ ЗЕМНОЮ ПОВЕРХНЕЮ НАЗИВАЮТЬСЯ:
     • евольвентами.
     • ізобарами.
     • ізогіпсами.
     • паралелями.
     • меридіанами.
171. ЛІНІЇ, УТВОРЕНІ ПРИ ПЕРЕТИНІ ПЛОЩИН, ЩО ПРОХОДЯТЬ ПЕРПЕНДИКУЛЯРНО ДО ОСІ ОБЕРТАННЯ ЗЕМЛІ ІЗ ЗЕМНОЮ ПОВЕРХНЕЮ НАЗИВАЮТЬСЯ:
     • евольвентами.
     • ізобарами.
     • ізогіпсами.
     • паралелями.
     • меридіанами.
172. МЕРЕЖА МЕРИДІАНІВ І ПАРАЛЕЛЕЙ, НАНЕСЕНИХ ДЕЯКИМ ЧИНОМ НА ЗЕМНУ ПОВЕРХНЮ, ЯВЛЯЄ СОБОЮ КООРДИНАТНІ ОСІ:
     • декартової системи координат.
     • полярної системи координат.
     • географічної системи координат.
     • системи плоских прямокутних координат.
     • системи координат Гельмерта.
173. ПОЛОЖЕННЯ ТОЧОК НА СФЕРІ В ГЕОГРАФІЧНІЙ СИСТЕМІ КООРДИНАТ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:
     • широтою (φ) і довготою (λ).
     • кутом і відстанню.
     • координатами x, y.
     • висотою над рівнем моря.
     • відстанню відносно екватора.
174. ПІД ДОВГОТОЮ РОЗУМІЮТЬ:
     • кут, складений прямовисною лінією визначуваної точки із площиною екватора.
     • двогранний кут між площиною Гринвічського (нульового) меридіана та площиною меридіана, що проходить через визначувану точку.
     • кут відносно напрямку на північ.
     • кут відносно напрямку на південь.
     • кут відносно напрямку на схід.
175. ПІД ШИРОТОЮ РОЗУМІЮТЬ:
     • кут, складений прямовисною лінією визначуваної точки із площиною екватора.
     • двогранний кут між площиною Гринвічського (нульового) меридіана та площиною меридіана, що проходить через визначувану точку.
     • кут відносно напрямку на північ.
     • кут відносно напрямку на південь.
     • кут відносно напрямку на схід.
176. ГЕОГРАФІЧНІ КООРДИНАТИ ДОВГОТИ МОЖУТЬ ВІДЛІЧУВАТИСЯ:
     • від центра Землі на схід і захід.
     • від північного полюса Землі на південь.
     • від південного полюса Землі на північ.
     • від екватора на північ і на південь.
     • тільки на схід від Гринвічського меридіана.
177. В ТОМУ ВИПАДКУ, КОЛИ ДОВГОТИ ВІДЛІЧУЮТЬСЯ НА СХІД І ЗАХІД ВІД ГРИНВІЧСЬКОГО МЕРИДІАНА, ВОНИ ЗМІНЮЮТЬСЯ:
     • від 0 до 180° , при цьому східні довготи вважаються додатними, західні – від’ємними.
     • від 0 до 90° , при цьому східні довготи вважаються додатними, західні – від’ємними.
     • від 0 до 270° , при цьому східні довготи вважаються додатними, західні – від’ємними.
     • від 0 до 90° , при цьому західні довготи вважаються додатними, східні – від’ємними.
     • від 0 до 190° , при цьому західні довготи вважаються додатними, східні – від’ємними.
178. В ТОМУ ВИПАДКУ, КОЛИ ДОВГОТИ ВІДЛІЧУЮТЬСЯ ТІЛЬКИ НА СХІД ВІД ГРИНВІЧСЬКОГО МЕРИДІАНА, ВОНИ ЗМІНЮЮТЬСЯ:
     • від 0 до 180° , і вважаються східними і західними.
     • від 0 до 360° , і вважаються східними.
     • від 0 до 90° , і вважаються східними і західними.
     • від 0 до 300° , і вважаються східними.
     • від 0 до 250° , і вважаються західними.
179. ШИРОТИ ЗМІНЮЮТЬСЯ:
     • від 0 до 180°
     • від 0 до 360°
     • від 0 до 90°
     • від 0 до 270°
     • від 0 до 300°
180. В ГЕОДЕЗИЧНІЙ СИСТЕМІ ПЛОСКИХ ПРЯМОКУТНИХ КООРДИНАТ:
     • вісь абсцис (вісь x) на кресленні розміщується вертикально та збігається з напрямком меридіана на північ.
     • вісь абсцис (вісь x) на кресленні розміщується горизонтально та збігається з екватором.
     • вісь абсцис (вісь x) на кресленні розміщується горизонтально та збігається з паралеллю.
     • вісь абсцис (вісь x) збігається з великою піввіссю еліпсоїда обертання.
     • вісь абсцис (вісь x) на кресленні розміщується вертикально та збігається з напрямком меридіана на південь.
181. ПРИ ЗОБРАЖЕННІ НА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТАХ ЗНАЧНИХ ТЕРИТОРІЙ ПОВЕРХНЮ ЕЛІПСОЇДА ОБЕРТАННЯ НЕОБХІДНО РОЗГОРНУТИ В ПЛОЩИНУ – ДЛЯ РОЗВ’ЯЗКУ ЦЬОГО ЗАВДАННЯ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ:
     • додаткові поверхні, що легко розгортаються в площину, наприклад циліндр або конус.
     • площини меридіанів.
     • площини земного екватора і географічного меридіана.
     • додаткові поверхні, наприклад дотичні площини до полюсів еліпсоїда обертання.
     • набір площин, дотичних до екватора.
182. СУТНІСТЬ ПРОЕКЦІЇ ГАУСА ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО:
     • ділянки земного еліпсоїда послідовно проектують на площині меридіанів.
     • ділянки земного еліпсоїда послідовно проектують на площину екватора та географічного меридіана.
     • до поверхні земного еліпсоїда проводиться дотичний циліндр, вісь якого перпендикулярна до малої осі еліпсоїда, і на поверхню цього циліндра переносяться ділянки земного еліпсоїда, після чого циліндр розрізається по твірним і розвертається в площину.
     • ділянки земного еліпсоїда проектують на площини, дотичні до екватора.
     • ділянки земного еліпсоїда проектують на площини, дотичні до полюсів еліпсоїда.
183. БУЛИ ВСТАНОВЛЕНІ ОПТИМАЛЬНІ РОЗМІРИ СМУГИ, ЩО ПЕРЕНОСИТЬСЯ ІЗ ЗЕМНОГО ЕЛІПСОЇДА НА ДОТИЧНИЙ ЦИЛІНДР:
     • сфероїдний чотирикутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 6°.
     • сфероїдний двокутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 6°.
     • сфероїдний двокутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 60°.
     • сфероїдний трикутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 60°.
     • сфероїдний чотирикутник, обмежений меридіанами з різницею довгот 60°.
184. В ЗОНАЛЬНІЙ СИСТЕМІ КООРДИНАТ:
     • за вісь x приймається осьовий меридіан, за вісь y - зображення земного екватора.
     • за вісь x приймається зображення земного екватора, за вісь y - осьовий меридіан.
     • за вісь x приймається меридіан, що обмежує зону із заходу, за вісь y - зображення паралелі.
     • за вісь x приймається вісь обертання Землі, за вісь y - зображення паралелі.
     • за вісь x приймається зображення паралелі, за вісь y - вісь обертання Землі.
185. ЗНАКИ КООРДИНАТ ТОЧОК X В ЗОНАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ПРЯМОКУТНИХ КООРДИНАТ:
     • вважаються додатними на північ від екватора в смузі широт від 0° до 45° і від’ємними – в смузі широт від 45° до 90° .
     • вважаються додатними на південь від екватора в смузі широт від 0° до 45° , і від’ємними – в смузі широт від 45° до 90°.
     • вважаються додатними на південь від екватора, від’ємними - на північ від екватора.
     • вважаються додатними на північ від екватора, від’ємними - на південь від екватора.
     • вважаються додатними на південь від екватора в смузі широт від 0° до 50°, і від’ємними - в смузі широт від 50° до 100°.
186. ЗНАКИ КООРДИНАТ ТОЧОК Y В ЗОНАЛЬНІЙ СИСТЕМІ КООРДИНАТ:
     • вважаються додатними на захід від осьового меридіана, від’ємними - на схід від осьового меридіана.
     • вважаються додатними на схід від осьового меридіана, від’ємними - на захід від осьового меридіана.
     • в південній півкулі - додатні, в північній півкулі - від’ємні.
     • в північній півкулі - додатні, в південній півкулі - від’ємні.
     • в західній півкулі - додатні, в східній півкулі - від’ємні.
187. ТЕРИТОРІЯ УКРАЇНИ ПЕРЕБУВАЄ В ПІВНІЧНІЙ ПІВКУЛІ, ТОМУ В ЗОНАЛЬНІЙ СИСТЕМІ КООРДИНАТ:
     • координати x всіх точок мають додатне значення, а координати y можуть бути як додатними, так і від’ємними.
     • координати x всіх точок можуть бути як додатними, так і від’ємними, а координати y мають додатні, значення.
     • координати x всіх точок можуть бути як додатними, так і від’ємними, а координати y мають від’ємне значення.
     • координати x і y всіх точок можуть бути як додатними, так і від’ємними.
     • координати x і y всіх точок можуть бути тільки додатними.
188. ДЛЯ ТОГО ЩОБ НЕ МАТИ СПРАВИ З ВІД’ЄМНИМИ ЗНАЧЕННЯМИ ОРДИНАТ (Y), В КОЖНІЙ ЗОНІ ПОЧАТОК КООРДИНАТ ПЕРЕНОСИТЬСЯ НА:
     • 1000 км на захід від осьового меридіана зони.
     • 100 км на захід від осьового меридіана зони.
     • 1 км на захід від осьового меридіана зони.
     • 500 км на захід від осьового меридіана зони.
     • 2000 км на захід від осьового меридіана зони.
189. ЯКЩО ОРДИНАТИ ДВОХ ТОЧОК ВІДНОСНО ОСЬОВОГО МЕРИДІАНА РІВНІ Y₁=200КМ І Y₂=-100КМ, ТО ПРИВЕДЕНІ ОРДИНАТИ ВІДПОВІДНО БУДУТЬ:
     • y₁=1200 км і y₂=900 км.
     • y₁=300 км і y₂=0 км.
     • y₁=201 км і y₂=-99 км.
     • y₁=700 км і y₂=400 км.
     • y₁=2200 км і y₂=1900 км.
190. ОРІЄНТУВАТИ ЛІНІЮ – ОЗНАЧАЄ:
     • визначити її нахил.
     • визначити її довжину.
     • визначити її напрямок відносно іншого, прийнятого за вихідний.
     • визначити її положення відносно крапки.
     • визначити її положення відносно спостерігача.
191. ГЕОГРАФІЧНИЙ МЕРИДІАН – ЦЕ:
     • умовна лінія на поверхні Землі, всі точки якої мають однакову висоту.
     • умовна лінія на поверхні Землі, всі точки якої мають однакову географічну довготу.
     • слід від перетину площини, що проходить через прямовисну лінію, з поверхнею Землі.
     • слід від перетину площини, що проходить через нормаль до поверхні еліпсоїда.
     • лінія на поверхні Землі, всі точки якої мають однакову широту.
192. ГЕОГРАФІЧНИМ АЗИМУТОМ (А) ЛІНІЇ МІСЦЕВОСТІ НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • вертикальний кут, відлічуваний вниз від горизонтальної лінії.
     • вертикальний кут, відлічуваний вгору від горизонтальної лінії.
     • горизонтальний кут, відлічуваний за годинниковою стрілкою від північного напрямку географічного меридіана до напрямку лінії.
     • горизонтальний кут, відлічуваний за годинниковою стрілкою від північного напрямку магнітного меридіана до даного напрямку лінії.
     • горизонтальний кут, відлічуваний проти годинникової стрілки від північного напрямку географічного меридіана до напрямку лінії.
193. МАГНІТНИЙ МЕРИДІАН – ЦЕ:
     • лінія на поверхні Землі, всі точки якої мають однакову довготу.
     • лінія на поверхні Землі, всі точки якої мають однакову широту.
     • слід від перетину площини, що проходить через прямовисну лінію, з поверхнею Землі.
     • умовна лінія на поверхні Землі, всі точки якої мають однакову географічну довготу.
     • напрямок лінії, отриманої в перетині площини, що проходить через полюси магнітної стрілки з горизонтальною площиною.
194. МАГНІТНИМ АЗИМУТОМ А^M; НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • горизонтальний кут, відлічуваний за годинниковою стрілкою від північного напрямку магнітного меридіана до напрямку лінії.
     • горизонтальний кут, відлічуваний проти годинниковий стрілки від північного напрямку магнітного меридіана до даного напрямку.
     • вертикальний кут, відлічуваний вниз від горизонтальної лінії.
     • вертикальний кут, відлічуваний вгору від горизонтальної лінії.
     • горизонтальний кут, відлічуваний за годинниковою стрілкою від північного напрямку географічного меридіана до напрямку лінії.
195. МАГНІТНЕ СХИЛЕННЯ – ЦЕ:
     • розбіжність між вертикальним кутом і магнітним азимутом.
     • розбіжність між астрономічним і геодезичним азимутами.
     • розбіжність між астрономічним і географічним азимутами.
     • розбіжність між магнітним і географічним азимутами орієнтованого напрямку.
     • схильність до намагнічування.
196. ДИРЕКЦІЙНИМ КУТОМ НАЗИВАЄТЬСЯ КУТ α, ВІДЛІЧУВАНИЙ:
     • по ходу годинникової стрілки від північного напрямку лінії, паралельної осі абсцис (осі x у прямокутній системі координат), до даної лінії.
     • проти ходу годинникової стрілки від північного напрямку лінії, паралельної осі абсцис, до даної лінії.
     • по ходу годинникової стрілки від північного напрямку географічного меридіана до напрямку лінії.
     • вниз від горизонтальної лінії.
     • вгору від горизонтальної лінії.
197. НА ВІДМІНУ ВІД АЗИМУТА А ДИРЕКЦІЙНИЙ КУТ α ОДНІЄЇ Й ТІЄЇ Ж ЛІНІЇ В РІЗНИХ ЇЇ ТОЧКАХ:
     • непостійний.
     • закономірно змінюється.
     • залишається постійним.
     • змінюється пропорційно висотному положенню точок.
     • змінюється пропорційно відстані між обумовленими точками.
198. ОСКІЛЬКИ ДИРЕКЦІЙНИЙ КУТ α ОДНІЄЇ Й ТІЄЇ Ж ЛІНІЇ В РІЗНИХ ЇЇ ТОЧКАХ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПОСТІЙНИМ, ТОМУ ПРЯМИЙ І ЗВОРОТНИЙ ДИРЕКЦІЙНІ КУТИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ОДИН ВІД ОДНОГО НА:
     • 180°
     • 90°
     • 360°
     • 270°
     • 45°
199. КУТ γ В ДАНІЙ ТОЧЦІ МІЖ ЇЇ ГЕОГРАФІЧНИМ МЕРИДІАНОМ І ЛІНІЄЮ, ПАРАЛЕЛЬНОЮ ОСІ АБСЦИС (ОСЬОВОМУ МЕРИДІАНУ), НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • міжмеридіальним кутом.
     • зближенням меридіанів.
     • магнітним схиленням.
     • меридіальним схиленням.
     • кутом девіації.
200. ЗБЛИЖЕННЯ МЕРИДІАНІВ γ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ В ТАКИМ ЧИНОМ:
     де A- азимут, α-дирекційний кут.
     • γ = A + α
     • γ = A/α
     • γ = A*α
     • γ = A - α
     • γ = 1/A – 1/α.
201. ЯКЩО ВИЗНАЧЕНО АЗИМУТ, БУДЬ - ЯКОЇ ЛІНІЇ (A), А ТАКОЖ ВІДОМЕ ЗБЛИЖЕННЯ МЕРИДІАНІВ У ДАНІЙ ТОЧЦІ (γ), ТО МОЖНА ОБЧИСЛИТИ ДИРЕКЦІЙНИЙ КУТ (α) ЛІНІЇ ЗА ФОРМУЛОЮ:
     • α = A - γ
     • α = A/γ
     • α = γ/A
     • α = γA
     • α = 1/γA
202. ЗВ'ЯЗОК ДИРЕКЦІЙНИХ КУТІВ ДВОХ ЛІНІЙ З КУТОМ, УТВОРЕНИМ МІЖ НИМИ ФОРМУЛЮЄТЬСЯ ТАКИМ ЧИНОМ:
     • дирекційний кут наступної сторони дорівнює дирекційному куту попередньої сторони, поділеному на кут між сторонами.
     • дирекційний кут наступної сторони дорівнює дирекційному куту попередньої сторони плюс лівий по ходу горизонтальний кут і плюс (мінус) 180°.
     • дирекційний кут наступної сторони дорівнює дирекційному куту попередньої сторони.
     • дирекційний кут наступної сторони дорівнює дирекційному куту попередньої сторони, помноженому на кут між сторонами.
     • диференціал суми дирекційних кутів двох ліній дорівнює логарифму кута між ними.
203. ЗАДАЧА ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ ТОЧКИ ЗА КООРДИНАТАМИ ВИХІДНОЇ ТОЧКИ, ГОРИЗОНТАЛЬНІЙ ВІДСТАНІ МІЖ ВИХІДНОЮ ТА ВИЗНАЧУВАНОЮ ТОЧКАМИ І ДИРЕКЦІЙНОМУ КУТУ ЦІЄЇ ЛІНІЇ НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • основною задачею геодезії.
     • директивною задачею геодезії.
     • задачею детермінації.
     • прямою геодезичною задачею.
     • оберненою геодезичною задачею.
204. ЗАДАЧА ВИЗНАЧЕННЯ ДИРЕКЦІЙНОГО КУТА І ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ ВІДСТАНІ МІЖ ТОЧКАМИ ЛІНІЇ ЗА ВІДОМИМИ КООРДИНАТАМИ ДВОХ ТОЧОК НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • основною задачею геодезії.
     • директивною задачею геодезії.
     • задачею детермінації.
     • прямою геодезичною задачею.
     • оберненою геодезичною задачею.
205. СТУПІНЬ ЗМЕНШЕННЯ ЛІНІЇ НА ПЛАНІ (КАРТІ) ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:
     • кратністю.
     • коефіцієнтом зменшення.
     • масштабом.
     • коефіцієнтом стиску.
     • коефіцієнтом редукування.
206. ВІДМІННОЮ РИСОЮ ПЛАНУ Є ТЕ, ЩО:
     • масштаб плану не є постійним, а змінюється по різних напрямках.
     • масштаб є постійним у всіх його частинах.
     • змінюється координатна сітка прямокутної системи координат.
     • зображення місцевості на плані виконано в масштабі.
     • на одній половині плану масштаб постійний, на іншій – непостійний.
207. ОРІЄНТУВАТИ ПЛАН АБО КАРТУ НА МІСЦЕВОСТІ – ЦЕ ЗНАЧИТЬ:
     • розташувати їх так, щоб напрямки ліній на карті або плані стали паралельні напрямкам горизонтальних проекцій відповідних ліній на місцевості.
     • повернути карту або план на відповідний кут, щоб лінії на карті (плані) стали перпендикулярні напрямкам ліній на місцевості.
     • повернути площину плану перпендикулярно місцевості.
     • розгорнути карту (план) так, щоб вісь x координатної сітки карти (плану) збіглася з напрямком на південь.
     • розгорнути карту (план) так, щоб вісь x координатної сітки карти (плану) збіглася з напрямком на схід.
208. ОРІЄНТУВАННЯ КАРТ І ПЛАНІВ ПРОВОДИТЬСЯ ПО:
     • наручних годинниках.
     • пануючому напрямку вітру в даній місцевості.
     • інтуїтивно.
     • компасу (бусолі), або по лінії місцевості, зображеної на карті (вісь шосейної дороги або залізниці, вулиця селища та ін.).
     • з використанням біополя людини.
209. ПІД РЕЛЬЄФОМ РОЗУМІЮТЬ:
     • сукупність опуклих частин поверхні.
     • сукупність увігнутих частин поверхні.
     • рівнинні, плоскі ділянки.
     • ділянки між ярами.
     • сукупність нерівностей земної поверхні, різноманітних за обрисами та розмірами.
210. НАЙКРАЩИМ СПОСОБОМ ЗОБРАЖЕННЯ РЕЛЬЄФУ НА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТАХ І ПЛАНАХ Є:
     • спосіб рельєфних ліній.
     • спосіб контурних ліній.
     • спосіб опису характеру рельєфу.
     • спосіб горизонталей, що дозволяє розрізняти його окремі форми та визначати висоту будь-якої точки місцевості.
     • спосіб тонування по висоті.
211. ГОРИЗОНТАЛЬ – ЦЕ:
     • слід, що одержується від перетину земної поверхні урівненою поверхнею (також розуміють лінію земної поверхні, всі точки якої мають рівні висоти).
     • лінія земної поверхні, всі точки якої мають висоти, які закономірно змінюються.
     • сліди, що одержуються від перетинів земної поверхні, які перпендикулярні площинам.
     • умовна площина з кутом нахилу 0.
     • горизонтальна площина, що має нульову висотну відмітку.
212. ВІДСТАНЬ МІЖ СУСІДНІМИ СІЧНИМИ УРІВНЯНИМИ ПОВЕРХНЯМИ НАЗИВАЮТЬ:
     • роздільною здатністю горизонталей.
     • закладенням.
     • висотою січення рельєфу.
     • шириною січення рельєфу.
     • довжиною січення рельєфу.
213. ВІДСТАНЬ НА КАРТІ (ПЛАНІ) МІЖ ДВОМА ПОСЛІДОВНИМИ ГОРИЗОНТАЛЯМИ НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • роздільною здатністю горизонталей.
     • закладенням.
     • висотою січення рельєфу.
     • шириною січення рельєфу.
     • довжиною січення рельєфу.
214. ПРИ ЗБІЛЬШЕННІ КРУТИЗНИ СХИЛУ:
     • відстань між горизонталями збільшується.
     • відстань між горизонталями зменшується.
     • горизонталі перебувають на рівних відстанях одна від одної.
     • відстань між горизонталями біля вершини більша, біля підошви менша.
     • відстань між горизонталями біля вершини менша, біля підошви більша.
215. ПРИ ЗМЕНШЕННІ КРУТИЗНИ СХИЛУ:
     • відстань між горизонталями збільшується.
     • відстань між горизонталями зменшується.
     • горизонталі перебувають на рівних відстанях одна від одної.
     • відстань між горизонталями біля вершини більша, а біля підошви менша.
     • відстань між горизонталями біля вершини менша, а біля підошви більша.
216. ПРИ ВИПУКЛОМУ СХИЛІ:
     • відстань між горизонталями збільшується.
     • відстань між горизонталями зменшується.
     • горизонталі перебувають на рівних відстанях одна від одної.
     • відстань між горизонталями біля вершини більша, а біля підошви менша.
     • відстань між горизонталями біля вершини менша, а біля підошви більша.
217. ПРИ УВІГНУТОМУ СХИЛІ:
     • відстань між горизонталями збільшується.
     • відстань між горизонталями зменшується.
     • горизонталі перебувають на рівних відстанях одна від одної.
     • відстань між горизонталями біля вершини більша, а біля підошви менша.
     • відстань між горизонталями біля вершини менша, а біля підошви більша.
218. ЯКЩО СХИЛ РІВНИЙ, ТО:
     • відстань між горизонталями збільшується.
     • відстань між горизонталями зменшується.
     • горизонталі перебувають на рівних відстанях одна від одної.
     • відстань між горизонталями біля вершини більша, а біля підошви менша.
     • відстань між горизонталями біля вершини менша, а біля підошви більша.
219. ПРИ ГРАФІЧНОМУ СПОСОБІ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ:
     • їх обчислення проводиться за формулами геометрії.
     • ділянка плану розбивається на найпростіші фігури (трикутники, прямокутники, трапеції), в кожній з яких вимірюються необхідні елементи для підрахунку площ із наступним їх підсумуванням.
     • їх визначення здійснюється полярним планіметром.
     • їх обчислення проводиться за формулами.
     • їх визначення проводиться біполярним планіметром.
220. ПРИ МЕХАНІЧНОМУ СПОСОБІ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ:
     • їх обчислення проводиться за формулами аналітичної геометрії.
     • їх обчислення поводиться за допомогою точкових палеток.
     • їх обчислення проводиться за допомогою квадратних палеток.
     • вона визначається за допомогою планіметра.
     • їх обчислення проводиться за формулами геометрії.
221. ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПЛОЩІ ТОЧКОВОЮ ПАЛЕТКОЮ, ЇЇ ДОВІЛЬНО НАКЛАДАЮТЬ НА ВИЗНАЧУВАНИЙ КОНТУР НА ПЛАНІ ТА:
     • підраховують число цілих квадратів, до них додають половину частково потрапивших в межі визначуваного контуру, далі після множення на площу одного квадрата в масштабі плану – одержують площу.
     • підраховують число вершин трикутників, що потрапили в межі визначуваного контуру, після множення на масштабний коефіцієнт, одержують площу.
     • підраховують число точок, що потрапили всередину контуру, потім їх число множать на масштабний коефіцієнт, в результаті одержується площа у кв. метрах.
     • підраховують суму відрізків (середніх ліній трапецій) паралельної палетки, що потрапили в межі визначуваного контуру, і після множення цієї суми на відстань між лініями палетки і масштабний коефіцієнт, одержують площу в кв. м.
     • підраховують число п'ятикутників, що потрапили в межі визначуваного контуру, і після множення на масштабний коефіцієнт – одержують площу.
222. ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПЛОЩІ КВАДРАТНОЮ ПАЛЕТКОЮ, ЇЇ ДОВІЛЬНО НАКЛАДАЮТЬ НА ВИЗНАЧУВАНИЙ КОНТУР НА ПЛАНІ І:
     • підраховують число цілих квадратів, до них додають половину, що частково потрапили в межі визначуваного контуру, далі після множення на площу одного квадрата в масштабі плану – одержують площу.
     • підраховують число вершин трикутників, що потрапили в межі визначуваного контуру, після множення на масштабний коефіцієнт, одержують площу.
     • підраховують число точок, що лежать всередині контуру, потім їх число множать на масштабний коефіцієнт, в результаті одержується площа у кв. метрах.
     • підраховують суму відрізків (середніх ліній трапецій) паралельної палетки, що потрапили в межі визначуваного контуру, і після множення цієї суми на відстань між лініями палетки та масштабний коефіцієнт, одержують площу у кв. метрах.
     • підраховують число п'ятикутників, що потрапили в межі визначуваного контуру, і після множення на масштабний коефіцієнт – одержують площу.
223. ЯКЩО СТОРОНА КВАДРАТУ КВАДРАТНОЇ ПАЛЕТКИ ДОРІВНЮЄ 5 ММ, А МАСШТАБ ПЛАНУ – 1:2000, ТО ПЛОЩА ОДНОГО КВАДРАТА ТАКОЇ ПАЛЕТКИ В МАСШТАБІ ПЛАНУ БУДЕ:
     • 400 м²;
     • 100 м²;
     • 625 м²;
     • 1 м²;
     • 2500 м²;
224. ЯКЩО СТОРОНА КВАДРАТУ КВАДРАТНОЇ ПАЛЕТКИ ДОРІВНЮЄ 1 СМ, А МАСШТАБ ПЛАНУ – 1:5000, ТО ПЛОЩА ОДНОГО КВАДРАТА ТАКОЇ ПАЛЕТКИ В МАСШТАБІ ПЛАНУ БУДЕ:
     • 400 м²
     • 100 м²
     • 625 м²
     • 1 м²
     • 2500 м²
225. ЯКЩО СТОРОНА КВАДРАТУ КВАДРАТНОЇ ПАЛЕТКИ ДОРІВНЮЄ 1 ММ, А МАСШТАБ ПЛАНУ – 1:1000, ТО ПЛОЩА ОДНОГО КВАДРАТА ТАКОЇ ПАЛЕТКИ В МАСШТАБІ ПЛАНУ БУДЕ:
     • 400 м²
     • 100 м²
     • 625 м²
     • 1 м²
     • 2500м²
226. ЯКЩО СТОРОНА КВАДРАТУ КВАДРАТНОЇ ПАЛЕТКИ ДОРІВНЮЄ 1 СМ, А МАСШТАБ ПЛАНУ – 1:2000, ТО ПЛОЩА ОДНОГО КВАДРАТА ТАКОЇ ПАЛЕТКИ В МАСШТАБІ ПЛАНУ БУДЕ:
     • 400 м²
     • 100 м²
     • 625 м²
     • 1 м²
     • 2500 м²
227. ЯКЩО СТОРОНА КВАДРАТУ КВАДРАТНОЇ ПАЛЕТКИ ДОРІВНЮЄ 5 ММ, А МАСШТАБ ПЛАНУ – 1:5000, ТО ПЛОЩА ОДНОГО КВАДРАТА ТАКОЇ ПАЛЕТКИ В МАСШТАБІ ПЛАНУ БУДЕ:
     • 400 м²
     • 100 м²
     • 625 м²
     • 1 м²
     • 2500 м²
228. ПІД ЗЙОМКОЮ МІСЦЕВОСТІ РОЗУМІЮТЬ:
     • фотографування.
     • створення фільму.
     • зарисовка предметів місцевості “на око”.
     • зйомка місцевості на відеокамеру.
     • сукупність вимірів, які проводяться на місцевості з метою створення карти (плану).
229. КОЛИ ПРИ ЗЙОМЦІ НА КАРТІ (ПЛАНІ) ЗОБРАЖУЄТЬСЯ ТІЛЬКИ СИТУАЦІЯ МІСЦЕВОСТІ, ПРИ ЦЬОМУ ОДЕРЖУЄТЬСЯ ТАК ЗВАНА КОНТУРНА КАРТА, ЗЙОМКА НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • горизонтальною.
     • вертикальною.
     • топографічною.
     • похилою.
     • площинною.
230. КОЛИ ПРИ ЗЙОМЦІ ВИЗНАЧАЮТЬ ВИСОТИ ТОЧОК, ЩО ДОЗВОЛЯЄ ВІДОБРАЗИТИ В ГОРИЗОНТАЛЯХ РЕЛЬЄФ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ, ЗЙОМКА НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • горизонтальною.
     • вертикальною.
     • топографічною.
     • похилою.
     • площинною.
231. КОЛИ ПРИ ЗЙОМЦІ НА КАРТІ (ПЛАНІ) ОДЕРЖУЮТЬ ЗОБРАЖЕННЯ ЯК РЕЛЬЄФУ, ТАК І СИТУАЦІЇ, ЗЙОМКА НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • горизонтальною.
     • вертикальною.
     • топографічною.
     • похилою.
     • площинною.
232. ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ ЗІ ЗЙОМКАМИ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ПРИНЦИП:
     • Паулі.
     • від загального до часткового.
     • суперпозиції.
     • диференціального позиціонування.
     • від кожного по здатностях, кожному по праці.
233. ПРИНЦИП “ВІД ЗАГАЛЬНОГО ДО ЧАСТКОВОГО” В ГЕОДЕЗІЇ ТА МАРКШЕЙДЕРІЇ ОЗНАЧАЄ, ЩО:
     • для запобігання нагромадження похибок зйомку проводять із пунктів знімальної основи, які рівномірно розміщуються на території, що знімається і положення яких в просторі визначається з більш високою точністю, ніж знімальні роботи, тобто створюється опорна мережа.
     • для запобігання нагромадження похибок спочатку роблять зйомку, а потім створюють знімальну основу (опорну мережу).
     • проведення зйомки та створення опорної мережі робиться одночасно.
     • від зйомки до зйомки підвищується точність і деталі ділянки, що знімається.
     • спільними зусиллями знімають окремі ділянки.
234. ПОДІЛ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ НА ОКРЕМІ АРКУШІ (ЛИСТИ) НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • номенклатурою.
     • розграфленням.
     • апроксимацією.
     • анагліфування.
     • розкресленням.
235. СМУГИ ШИРИНОЮ 4° В РОЗГРАФЛЕННІ НАЗИВАЮТЬСЯ:
     • колонами.
     • зонами.
     • рядами.
     • базою.
     • широтою.
236. ШЕСТИГРАДУСНІ ФІГУРИ В РОЗГРАФЛЕННІ Й НОМЕНКЛАТУРІ НАЗИВАЮТЬСЯ:
     • зонами Гаусса.
     • колонами.
     • рядами.
     • проекцією.
     • базою.
237. ЗА ОСНОВУ В РОЗГРАФЛЕННІ Й НОМЕНКЛАТУРІ БЕРУТЬ КАРТУ МАСШТАБУ:
     • 1:5 000 000.
     • 1:1 000 000.
     • 1:2 500 000.
     • 1:500 000.
     • 1:200 000.
238. КАРТА МАСШТАБУ 1:500 000 МАЄ РОЗМІРИ:
     • 4° x 6°.
     • 2° x 3°.
     • 1°20' x 2°.
     • 40' x 1°.
     • 40' x 20'.
239. АРКУШ КАРТИ ІЗ НОМЕНКЛАТУРОЮ L-43-XXII МАЄ РОЗМІРИ:
     • 2° x 3°.
     • 40' x 1°.
     • 1°20' x 2°.
     • 10' x 15'.
     • 1° x 2°.
240. МАСШТАБ КАРТИ 1:25 000 МАЄ НОМЕНКЛАТУРУ:
     • N-41-VII.
     • N-41-125.
     • N-41-А.
     • N-41-125-А-б.
     • N-41-125-А-б-2.
241. АРКУШ КАРТИ ІЗ НОМЕНКЛАТУРОЮ K-36-53-Б-Г-3 МАЄ РОЗМІРИ:
     • 2°x3°.
     • 5' x 7'30".
     • 2'30" x 3'45".
     • 10' x 15'.
     • 4°x6°.
242. АРКУШ КАРТИ МАШТАБУ 1:100 000 МАЄ НОМЕНКЛАТУРУ:
     • L-36- А.
     • L-36-76.
     • L-36-76-Г.
     • L-36-76-Г-б.
     • L-36-76-Г-б-3.
243. ЗОНИ ГАУССА ОБМЕЖУЮТЬСЯ:
     • меридіанами, проведеними через 6°.
     • паралелями, проведеними через 6°.
     • меридіанами, проведеними через 3°.
     • паралелями, проведеними через 3°.
     • меридіанами, проведеними через 4°.
244. ПРИ ПОБУДОВІ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ ЗЕМНУ КУЛЮ РОЗБИВАЮТЬ НА ... ЗОН:
     • 90.
     • 180.
     • 60.
     • 30.
     • 100.
245. ДЛЯ ПОБУДОВИ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ В УКРАЇНІ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ... ПРОЕКЦІЯ:
     • нормальна циліндрична рівнокутна Меркатора.
     • поперечна азимутальна рівновелика Ламберта.
     • поперечна азимутальна ортографічна.
     • поперечна циліндрична рівновелика Гаусса-Крюгера.
     • нормальна рівнопроміжна азимутальна Постеля.
246. ОСЬОВИЙ МЕРИДІАН В 5-ІЙ ЗОНІ ГАУСА МАЄ ДОВГОТУ:
     • 18° сх.д..
     • 21° сх.д..
     • 24° сх.д..
     • 27° сх.д..
     • 30° сх.д..
247. ЗАХІДНИЙ МЕРИДІАН 4-Ї ЗОНИ ГАУСА МАЄ ДОВГОТУ:
     • 15° сх.д.
     • 18° сх.д.
     • 21° сх.д.
     • 24° сх.д.
     • 30° сх.д.
248. ПЕРЕТВОРЕНИМИ ПРЯМОКУТНИМИ КООРДИНАТАМИ НАЗИВАЮТЬ КООРДИНАТИ, У ЯКИХ:
     • вісь абсцис винесена із зони Гаусса на схід на 500 км.
     • вісь абсцис винесена на захід із зони Гаусса на 1 000 км.
     • вісь абсцис винесена на захід із зони Гаусса на 500 км.
     • вісь абсцис винесена схід із зони Гаусса на 1 000 км.
     • вісь абсцис винесена схід із зони Гаусса на 100 км.
249. ПРЯМОКУТНІ КООРДИНАТИ НА ТОПОГРАФІЧНІЙ КАРТІ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ЗА:
     • бічними мінутними рамками.
     • лініями кілометрової сітки.
     • верхньою та нижньою мінутними рамками.
     • верхньою та нижньою внутрішньою рамками.
     • паралелями та меридіанами.
250. ДЛЯ ПРЯМОГО ДИРЕКЦІЙНОГО ПРЯМОГО КУТА αПР.= 345°17' ПРАВИЛЬНИМ ОБЕРНЕНИМ ДИРЕКЦІЙНИМ КУТОМ Є:
     • αоб.= 315°17'.
     • αоб.= 325°17'.
     • αоб.= 335°17'.
     • αоб.= 345°17'.
     • αоб.= 165°17'.
251. ДЛЯ ОБЕРНЕНОГО ДИРЕКЦІЙНОГО КУТА αОБ.= 25°53' ПРАВИЛЬНИМ БУДЕ ПРЯМИЙ ДИРЕКЦІЙНИЙ КУТ:
     • αпр.= 125°53'.
     • αпр.= 195°53'.
     • αпр.= 205°53'.
     • αпр.= 215°53'.
     • αпр.= 215°53'.
252. ОСНОВНИМ СПОСОБОМ ЗОБРАЖЕННЯ РЕЛЬЄФУ НА ТОПОГРАФІЧНІЙ КАРТІ Є:
     • спосіб відмивки при прямовисному освітленні.
     • спосіб відмивки при боковому освітленні.
     • спосіб горизонталей.
     • спосіб відміток висот.
     • спосіб якісного фону.
253. ЛІНІЯ, ЩО ПОЛУЧАЄ НА ЗЕМНІЙ ПОВЕРХНІ ТОЧКИ З ОДНАКОВОЮ АБСОЛЮТНОЮ ВИСОТОЮ НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • ізобатою.
     • ізобарою.
     • ізогіпсою.
     • ізогієтою.
     • ізотермою.
254. ОСНОВНІ ГОРИЗОНТАЛІ ПРОВОДЯТЬ ... ЛІНІЯМИ:
     • потовщеними суцільними.
     • суцільними.
     • пунктирними.
     • крапковими.
     • довгими.
255. ГЕОГРАФІЧНИЙ ЗМІСТ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ:
     • ортогональне проектування.
     • майже площинне зображення.
     • топографічні умовні знаки.
     • узагальнення й генералізацію.
     • графічні позначення.
256. ЧИСЛОВИЙ МАСШТАБ – ЦЕ:
     • пояснення до іменованого.
     • дріб, у чисельнику якого – одиниця, а в знаменнику – число. що показує ступінь зменшення.
     • графічна побудова.
     • пояснення до графічного масштабу.
     • пояснення до лінійного масштабу.
257. КОЖНА ВЕЛИКА ПОДІЛКА ЛІНІЙНОГО МАСШТАБУ НАЗИВАЄТЬСЯ:
     • його точністю.
     • його величиною.
     • його основою.
     • трансверсаллю.
     • ступенем зменшення.
258. ПОХИЛІ ЛІНІЇ НА ЛІВІЙ ОСНОВІ ПОПЕРЕЧНОГО МАСШТАБУ НАЗИВАЮТЬСЯ:
     • трансверсалями.
     • точністю поперечного масштабу.
     • величиною поперечного масштабу.
     • ступенем зменшення.
     • ступенем збільшення.
259. ГРАНИЧНОЮ (ДОПУСТИМОЮ) ТОЧНІСТЮ МАСШТАБУ НАЗИВАЮТЬ:
     • відстані на місцевості, що відповідає найменшій поділці лінійного масштабу.
     • відстані на місцевості, що відповідає основі лінійного масштабу.
     • відстані на місцевості, що відповідає в масштабі 0,1 мм.
     • відстані на місцевості, що відповідає найменшій поділці поперечного масштабу.
     • відстані на місцевості, що відповідає в масштабі 1 мм.
260. НА КАРТІ МАСШТАБУ 1:50 000 ГРАНИЧНА (ДОПУСТИМА) ТОЧНІСТЬ МАСШТАБУ ДОРІВНЮЄ:
     • 5 сантиметрів.
     • 50 сантиметрів.
     • 5 метрів.
     • 50 метрів.
     • 500 метрів.
261. БЕРГШТРИХОМ ПЕРЕДАЮТЬ:
     • зв’язок між закладенням і перевищенням.
     • зв’язок між протяжністю схилу та його крутизною.
     • зв’язок між закладиною та крутизною схилу.
     • напрям схилу.
     • зв’язок між перевищенням та крутизною схилу.
262. ГОРИЗОНТАЛІ ПІДПИСУЮТЬ ТАК, ЩОБ:
     • головки цифр були спрямовані вниз по схилу.
     • головки цифр були паралельні до горизонталей.
     • головки цифр були спрямовані вверх по схилу.
     • не підписують взагалі.
     • головки цифр були перпендикулярні до горизонталей.
263. НАЙПОВНІШУ КАРТИНУ МІСЦЕВОСТІ ДАЄ ... ЗНІМАННЯ:
     • висотне.
     • планове.
     • теодолітне.
     • планово-висотне.
     • аерофотознімання.
264. ТЕОДОЛІТНЕ ЗНІМАННЯ ВІДНОСИТЬСЯ ДО:
     • планового знімання.
     • висотного.
     • планового-висотного.
     • аеротопографічного.
     • фотограмметричного.
265. ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ НІВЕЛЮВАННЯ СТВОРЮЮТЬ:
     • планову знімальну мережу.
     • висотну знімальну мережу.
     • планово-висотну знімальну мережу.
     • прокладають теодолітні ходи.
     • прокладають мензульні ходи.
266. ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНОГО НІВЕЛЮВАННЯ ЗАСТОСОВУЮТЬ ТАКІ ПРИЛАДИ:
     • теодоліт ТТ-5.
     • теодоліт Т-30.
     • нівелір Н-3.
     • барометр-анероїд.
     • кіпрегель КА-2.
267. ПЛАНОВО-ВИСОТНЕ ЗНІМАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ З МЕТОЮ:
     • отримання повної характеристики місцевості.
     • отримання зображення рельєфу.
     • отримання плану місцевості.
     • отримання гіпсометричного профілю.
     • отримання контурного плану місцевості.
268. ГЕОДЕЗИЧНА ОСНОВИ КАРТИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:
     • початком координат.
     • початком висот.
     • масштабом.
     • картографічною проекцією.
     • отриманням плану місцевості.
269. ЗА ПОЧАТОК КООРДИНАТ В УКРАЇНІ ПРИЙМАЮТЬ:
     • центр Кримської астрофізичної обсерваторії;
     • центр круглої зали головної будівлі Пулковської обсерваторії;
     • центральну точку Бюроканської обсерваторії;
     • центральну точку Київської астрономічної обсерваторії.
     • центральну точку Московської астрономічної обсерваторії.
270. ЗА ПОЧАТОК ВИСОТ В УКРАЇНІ ПРИЙМАЮТЬ НУЛЬОВУ ПОЗНАЧКУ ФУТШТОКА НА ... МОРІ:
     • Азовському.
     • Чорному.
     • Середземному.
     • Балтійському.
     • Баренцевому.
271. ЗА ОСНОВУ ПРИ ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБОТАХ В УКРАЇНІ ПРИЙМАЮТЬ ЕЛІПСОЇД:
     • Гаусса.
     • Струве.
     • Красовського.
     • Хайфорда.
     • Кларка.
272. ВЕЛИКА (ЕКВАТОРІАЛЬНА) ПІВВІСЬ РЕФЕРЕНЦ-ЕЛІПСОЇДА КРАСОВСЬКОГО МАЄ ВЕЛИЧИНУ:
     • 6 378 245 метрів.
     • 6 356 863 метри.
     • 10 002 137 метрів.
     • 111 321 метр.
     • 6 356 245 метрів.
273. МАЛА (ПОЛЯРНА) ПІВВІСЬ РЕФЕРЕНЦ-ЕЛІПСОЇДА КРАСОВСЬКОГО МАЄ ВЕЛИЧИНУ:
     • 6 378 245 метрів;
     • 6 356 863 метри;
     • 111 321 метр;
     • 10 002 137 метри.
     • 6 356 245 метрів.
274. ЗНІМАННЯ МІСЦЕВОСТІ ТЕОДОЛІТОМ ВЕДЕТЬСЯ:
     • полярним способом.
     • способом прямої засічки.
     • способом оберненої засічки.
     • способом ординат.
     • способом абсцис.
275. ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ СКЛАДАЮТЬСЯ В МАСШТАБАХ:
     • від 25 000 і дрібніше;
     • від 1:10 000 до 1:200 000;
     • від 1:10 000 і крупніше;
     • від 1:10 000 до 1:1 000 000.
     • від 1:10 000 до 1:100 000.
276. ІМЕНОВАНОМУ МАСШТАБУ "В 1 СМ 250 МЕТРІВ" ВІДПОВІДАЄ ЧИСЛОВИЙ МАСШТАБ:
     • 1:250.
     • 1:2 500.
     • 1:25 000.
     • 1:250 000.
     • 1:25 000 000.
277. ЗОБРАЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ГІДРОГРАФІЇ ТА КОРДОНІВ І МЕЖ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ... ТОПОГРАФІЧНОЇ КАРТИ:
     • математичної основи.
     • картографічного зображення.
     • геодезичної основи.
     • елементів оснащення.
     • системи позначень.
278. ЗОБРАЖЕННЯ РОСЛИНННОГО ПОКРИВУ ТА НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ НАЛЕЖИТЬ ДО ... ТОПОГРАФІЧНОЇ КАРТИ:
     • картографічного зображення.
     • математичної основи.
     • геодезичної основи.
     • елементів оснащення.
     • системи позначень.
279. ЧИСЛОВОМУ МАСШТАБУ 1:45 000 000 ВІДПОВІДАЄ ІМЕНОВАНИЙ:
     • в 1 см 4,5 км.
     • в 1 см 45 км.
     • в 1 см 450 км.
     • в 1 см 4 500 км.
     • в 1 см 45 000 км.
280. НОМЕНКЛАТУРА КАРТИ МАСШТАБУ 1:200 000 МАЄ ... ПОЗНАЧЕНЬ:
     • дві.
     • три.
     • п’ять.
     • шість.
     • сім.
281. ТОПОГРАФІЧНІ ПЛАНИ ВИДАЮТЬСЯ У МАСШТАБАХ:
     • крупніше від 1:250 000.
     • крупніше від 1:100 000.
     • крупніше від 1:5 000.
     • крупніше 1:2 000.
     • крупніше 1:1 000.
282. БІЛЬШИМ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНИХ Є МАСШТАБ:
     • 1:1 000.
     • 1:500.
     • 1:4 000.
     • 1:50 000.
     • 1:50 000.
283. МЕНШИМ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНИХ Є МАСШТАБ:
     • 1:22 000 000.
     • 1:4 000 000.
     • 1:35 000 000.
     • 1:30 000 000.
     • 1:50 000.
284. ВІДСТАНІ 2340 МЕТРІВ НА КАРТІ МАСШТАБУ 1:25 000 ВІДПОВІДАЄ ВІДРІЗОК ДОВЖИНОЮ:
     • 93,6 мм.
     • 936 мм.
     • 187,2 мм.
     • 374,4 мм.
     • 674,4 мм.
285. ВІДСТАНІ 19 200 МЕТРІВ І ВІДРІЗКУ 480 ММ ВІДПОВІДАЄ МАСШТАБ:
     • 1:25 000.
     • 1:40 000.
     • 1:50 000.
     • 1:100 000.
     • 1:100 000.
286. НА КАРТІ МАСШТАБУ 1:200 000 ВІДСТАНЬ НА МІСЦЕВОСТІ В 4 280 МЕТРІВ ЗОБРАЗИТЬСЯ ВІДРІЗКОМ:
     • 85,6 мм.
     • 42,8 мм.
     • 21,4 мм.
     • 10,7 мм.
     • 12,7 мм.
287. ДЛЯ КАРТИ МАСШТАБУ 1:25 000 1 ММ²; ЇЇ ПЛОЩІ НА МІСЦЕВОСТІ ВІДПОВІДАТИМЕ:
     • 1 гектар.
     • 0,5 га.
     • 1 000 м2.
     • 625 м2.
     • 655 м2.
288. ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ПЛОЩ НА ТОПОКАРТАХ ВИКОРИСТОВУЮТЬ:
     • координатораф.
     • лінійку.
     • планіметр.
     • курвиметр.
     • координатометр.
289. ТОЧКА, ЩО МАЄ ШИРОТУ φ = 47°34' ПН.Ш. ЗНАХОДИТЬСЯ В ... РЯДІ:
     • 11-му (літера K).
     • 12-му (літера (L).
     • 13-му (літера M).
     • 14-му (літера N).
     • 15-му (літера O).
290. ТОЧКА ІЗ КООРДИНАТАМИ φ = 54°25' І ДОВГОТОЮ λ = 37°23' СХ.Д. ЗНАХОДЯТЬСЯ В МЕЖАХ АРКУША ІЗ НОМЕНЛАТУРОЮ:
     • M–36.
     • N–37.
     • N–36.
     • M–37.
     • M–38.
291. ТОЧКА ІЗ ДОВГОТОЮ λ = 23°52' СХ.Д. ЗНАХОДИТЬСЯ В ... КОЛОНІ:
     • 32-й.
     • 33-й.
     • 34-й.
     • 35-й.
     • 36-й.
292. НА АРКУШІ КАРТИ МАСШТАБУ 1:50 000 МІСТИТЬСЯ ... АРКУШІВ МАСШТАБУ 1:10 000:
     • 4.
     • 8.
     • 16.
     • 32.
     • 36.
293. ДЛЯ ПОБУДОВИ КАРТОГРАФІЧНОЇ ПРОЕКЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ ТОПОКАРТ ЯК ДОПОМІЖНУ ПОВЕРХНЮ ЗАСТОСОВУЮТЬ:
     • дотичну площину.
     • бічну поверхню конуса.
     • січну площину.
     • бічну поверхню циліндра.
     • бічну поверхню кулі.
294. ПРИ ПОБУДОВІ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ НА БІЧНУ ПОВЕРХНЮ ЦИЛІНДРА ПЕРЕНОСЯТЬ:
     • всю поверхню земної кулі.
     • окремо північну й південну півкулі.
     • окремо дві півкулі, симетрично відносно дотичного меридіана.
     • вузьку смугу, що прилягає до дотичного меридіана, шириною 6° довготи.
     • вузьку смугу, що прилягає до дотичного меридіана, шириною 4° довготи.
295. НА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТАХ Y – ЦЕ:
     • відстань від екватора.
     • відстань від нульового меридіана.
     • відстань від осьового меридіана.
     • відстань від осьового меридіана, винесеного на захід на 500 км.
     • відстань від осьвого меридіана, вивнесеного на схід на 500 км.
296. ТЕРИТОРІЯ УКРАЇНА ЗНАХОДИТЬСЯ В ... ЗОНАХ ГАУССА:
     • 3-6-ій.
     • 4-7-ій.
     • 5-8-ій.
     • 6-9-ій.
     • 3-9-ій.
297. ТЕРИТОРІЯ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗНАХОДИТЬСЯ В МЕЖАХ ... ЗОН ГАУССА:
     • 2-ої і 3-ої.
     • 3-ої і 4-ої.
     • 4-ої і 5-ої.
     • 5-ої і 6-ої.
     • 6-ої і 7-ої.
298. НА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТАХ X – ЦЕ:
     • відстань від нульового меридіана.
     • відстань від осьового меридіана.
     • відстань від осьового меридіана, винесеного на захід на 500 км.
     • відстань від екватора.
     • відстань від полюса.
299. ВІДСТАНЬ МІЖ ЛІНІЯМИ КІЛОМЕТРОВОЇ СІТКИ НА КАРТІ МАСШТАБУ 1:50 000:
     • 1 см.
     • 2 см.
     • 4 см.
     • 8 см.
     • 10 см.
300. НА КАРТІ МАСШТАБУ 1:25 000 ВІДСТАНЬ МІЖ ЛІНІЯМИ КІЛОМЕТРОВОЇ СІТКИ:
     • 1 см.
     • 2 см.
     • 4 см.
     • 6 см.
     • 8 см.
301. ЗВ’ЯЗОК МІЖ ПРЯМИМ І ОБЕРНЕНИМ ДИРЕКЦІЙНИМИ КУТАМИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗА ФОРМУЛОЮ:
     • а) Аоб. = Апр.±180° + (±γ);
     • б) αоб. = αпр. ±180° + (±γ);
     • в) Аоб. = Апр. ±180°
     • г) αоб. = αпр. ±180°
     • в) А = α +(±γ).