Волинський національний університет імені Лесі Українки

Тест ::: 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії / Міжнародна інформація та суспільні комунікації

Тема :: Інформаційна політика та національна безпека 3

1. АКТУАЛЬНУ ДОКТРИНУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЗАТВЕРДЖЕНО У
   • 1991 р.
   • 2009 р.
   • 2017 р.
2. ДОКТРИНА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЗАТВЕРДЖЕНА
   • Указом Президента України
   • рішенням Конституційного суду України
   • цей документ не потребує затвердження
3. ДО ОРГАНІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ НАЛЕЖИТЬ
   • Верховна Рада України
   • Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України
   • Кабінет Міністрів України
4. ДО ОРГАНІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НЕ НАЛЕЖИТЬ
   • Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України
   • Державний комітет телебачення і радіомовлення України
   • Верховна Рада України
5. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ СПРЯМОВУЄТЬСЯ І КООРДИНУЄТЬСЯ КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЧЕРЕЗ
   • Міністра культури та інформаційної політики
   • Міністра освіти і науки
   • Міністра закордонних справ
6. ДЕРЖКОМТЕЛЕРАДІО Є ГОЛОВНИМ ОРГАНОМ У СИСТЕМІ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ЩО БЕРЕ УЧАСТЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗУЄ ДЕРЖАВНУ ПОЛІТИКУ У СФЕРІ
   • телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері
   • кібернетичної безпеки
   • державної таємниці
7. ДЕРЖКОМТЕЛЕРАДІО ВІДПОВІДНО ДО ПОКЛАДЕНИХ НА НЬОГО ЗАВДАНЬ
   • сприяє розвитку вітчизняних засобів масової інформації
   • забезпечує дотримання державної мовної політики у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері
   • розробляє та затверджує критерії оцінки видавничої продукції, яка дозволена до розповсюдження на території України
   • усі відповіді правильні
8. ВИЛУЧЕННЯ З ОБІГУ ВИДАВНИЧОЇ ПРОДУКЦІЇ, ЩО МАЄ ПОХОДЖЕННЯ АБО ВИГОТОВЛЕНА ТА/АБО ВВОЗИТЬСЯ З ТЕРИТОРІЇ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА, ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ТА РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ БЕЗ ВІДПОВІДНОГО ДОЗВОЛУ, ВІДПОВІДНО ДО ПОКЛАДЕНИХ НА НЬОГО ЗАВДАНЬ, ЗДІЙСНЮЄ
   • кіберполіція
   • Міністерство закордонних справ
   • Державний комітет телебачення і радіомовлення
9. ВКАЖІТЬ ЗАВДАННЯ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
   • реалізація державної політики у сфері інформаційної безпеки України
   • реалізація державної політики у сферах популяризації України в світі, стратегічних комунікацій, зокрема з питань поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами
   • забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам’яті
   • усі відповіді є правильними
10. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ “УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ” СПРЯМОВАНА НА
    • розвиток української історії
    • комплексну презентацію України у світі
    • розвиток української книги
11. ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ”, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКОЇ СПРЯМОВАНА НА КОМПЛЕКСНУ ПРЕЗЕНТАЦІЮ УКРАЇНИ У СВІТІ, ВХОДИТЬ ДО СФЕРИ УПРАВЛІННЯ
    • Міністерства освіти і науки
    • Міністерства закордонних справ
    • Державного комітету телебачення і радіомовлення України
12. ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЗВ`ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ, Є
    • забезпечення проведення єдиної державної політики з питань державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації та розвитку інформаційного суспільства, користування радіочастотним ресурсом, надання послуг поштового зв`язку
    • забезпечення ефективного користування радіочастотним ресурсом і функціонування ринку телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних, інформаційних послуг та послуг поштового зв`язку на основі збалансування інтересів суспільства, суб`єктів господарювання та споживачів цих послуг
    • забезпечення системності, комплексності і узгодженості розвитку інформатизації та інформаційного суспільства в державі
    • усі відповіді є правильними
13. ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРАХ КРИПТОГРАФІЧНОГО ТА ТЕХНІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ, КІБЕРЗАХИСТУ, ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ, КОРИСТУВАННЯ РАДІОЧАСТОТНИМ РЕСУРСОМ УКРАЇНИ, ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, УРЯДОВОГО ФЕЛЬД’ЄГЕРСЬКОГО ЗВ’ЯЗКУ, ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ТА ІНФОРМАЦІЇ, ВИМОГА ЩОДО ЗАХИСТУ ЯКОЇ ВСТАНОВЛЕНА ЗАКОНОМ НАЛЕЖИТЬ ДО ЗАВДАНЬ
    • Міністерства культури та інформаційної політики України
    • Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
    • Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації
    • Служби безпеки України
14. ОРГАНІЗОВУЄ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ НА ОБ’ЄКТАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА В ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ ЗАКОРДОННИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ
    • Міністерство культури та інформаційної політики України
    • Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України
    • Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації
    • Служба зовнішньої розвідки України
15. ВИЗНАЧАЄ ПЕРЕЛІКИ ЗАСОБІВ ТЕХНІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ, ДОЗВОЛЕНИХ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНІЧНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ТА ІНФОРМАЦІЇ, ВИМОГА ЩОДО ЗАХИСТУ ЯКОЇ ВСТАНОВЛЕНА ЗАКОНОМ
    • Міністерство культури та інформаційної політики України
    • Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України
    • Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації
    • Служба зовнішньої розвідки України
16. ПРОТИДІЯ КІБЕРРОЗВІДКАМ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, БОРОТЬБА З КІБЕРТЕРОРИЗМОМ І КІБЕРШПИГУНСТВОМ, ПРОТИДІЯ СПРОБАМ РОЗХИТАТИ СИТУАЦІЮ В КРАЇНІ ЧЕРЕЗ РІЗНОМАНІТНІ ІНФОРМАЦІЙНІ «ВКИДИ» - ЦЕ ЗАВДАННЯ
    • Міністерства культури та інформаційної політики Україн
    • Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
    • Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації
    • Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки СБУ
17. НАКОПИЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ДАНИХ ПРО КІБЕРІНЦИДЕНТИ, ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ КІБЕРІНЦИДЕНТІВ - ЦЕ ЗАВДАННЯ
    • Міністерства культури та інформаційної політики України
    • CERT-UA
    • Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації
    • Держтелерадіо України
18. CERT-UA - ЦЕ
    • урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України
    • скорочена назва Міністерства культури та інформаційної політики України
    • скорочена назва Держтелерадіо України
    • скорочена назва одного із навчальних закладів
19. СТРАТЕГІЮ КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЗАТВЕРДЖЕНО УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ У
    • 1991 р.
    • 1996 р.
    • 2016 р.
    • восени 2021 р.
20. ЯКЕ ІЗ ЗАВДАНЬ У НАЦІОНАЛЬНІЙ СИСТЕМІ КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЗАБЕЗПЕЧУЄ НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ (ДЕПАРТАМЕНТ КІБЕРПОЛІЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ)
    • формування вимог щодо кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури у банківській сфері
    • здійснення розвідувальної діяльності щодо загроз національній безпеці України у кіберпросторі
    • забезпечення захисту прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань у кіберпросторі; запобігання, виявлення, припинення та розкриття кіберзлочинів; підвищення поінформованості громадян про безпеку в кіберпросторі
    • здійснення контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на боротьбу з кібертероризмом
21. FORUM OF INCIDENT RESPONSE & SECURITY TEAMS (FIRST) - ОРГАНІЗАЦІЯ, МЕТА ЯКОЇ:
    • мир у всьому світі
    • сприяння співпраці та координації у запобіганні інцидентам комп’ютерної безпеки, стимулювання швидкого реагування на інциденти та сприяння обміну інформацією між членами та громадськістю в цілому
    • охорона прав домашніх тварин
    • форум книговидавців
22. ЯКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ РОЗРОБЛЕНО МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ ISO/IEC 27001 «ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ. МЕТОДИ ЗАХИСТУ. СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ. ВИМОГИ»
    • Міжнародним телекомунікаційним союзом
    • НАТО
    • Держстандартом України
    • ISO
23. РОЗПОДІЛ РАДІОЧАСТОТ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ - ЦЕ ФУНКЦІЯ
    • Міжнародного телекомунікаційного союзу
    • НАТО
    • Держстандарту України
    • ЮНЕСКО
24. АКТУАЛЬНА СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ПРИЙНЯТА У
    • 1990 р.
    • 2000 р.
    • 2010 р.
    • 2020 р.
25. З ЯКОГО ДОКУМЕНТА ВЗЯТО ЦИТАТУ: «ПРІОРИТЕТНИМИ ЗАВДАННЯМИ ПРАВООХОРОННИХ, СПЕЦІАЛЬНИХ, РОЗВІДУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ВІДПОВІДНО ДО ЇХ КОМПЕТЕНЦІЇ Є: АКТИВНА ТА ЕФЕКТИВНА ПРОТИДІЯ РОЗВІДУВАЛЬНО-ПІДРИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ, СПЕЦІАЛЬНИМ ІНФОРМАЦІЙНИМ ОПЕРАЦІЯМ ТА КІБЕРАТАКАМ, РОСІЙСЬКІЙ ТА ІНШІЙ ПІДРИВНІЙ ПРОПАГАНДІ …»
    • Стратегія національної безпеки України (2020 р.)
    • Стратегія національної безпеки України (у редакції 2012 р.)
    • Конституція України
    • Закон про вищу освіту і науку
26. З ЯКОГО ДОКУМЕНТА ВЗЯТО ЦИТАТУ: «ДЛЯ РОЗВИТКУ ПОТЕНЦІАЛУ СТРИМУВАННЯ УКРАЇНА ПРИСКОРИТЬ ОБОРОННУ ТА БЕЗПЕКОВУ РЕФОРМИ ЗА НОРМАМИ, ПРИНЦИПАМИ І СТАНДАРТАМИ НАТО»?
    • Стратегія національної безпеки України (у редакції 2012 р.)
    • Стратегія національної безпеки України (2020 р.)
    • Конституція України
    • Закон про вищу освіту і науку
27. ВІДПОВІДНО ДО «СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ» ДЛЯ СИСТЕМНОГО ЗАХИСТУ ВІД ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ НЕОБХІДНИМ Є РОЗВИТОК СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ. ДЛЯ ЦЬОГО УКРАЇНА, ЗОКРЕМА
    • завершить створення національної системи кібербезпеки
    • сформує сучасні спроможності суб’єктів забезпечення кібербезпеки і кібероборони та зміцнить систему їх координації
    • створить ефективне розвідувальне співтовариство, посиливши його роль у реалізації державної політики у сферах національної безпеки і оборони
    • зміцнить систему координації та контролю діяльності розвідувальних органів, розвиватиме розвідувальні спроможності
    • усі відповіді правильні
28. ЗІ СТРАТЕГІЇ КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: «РОЗВИТОК БЕЗПЕЧНОГО, СТАБІЛЬНОГО І НАДІЙНОГО КІБЕРПРОСТОРУ МАЄ ПОЛЯГАТИ, НАСАМПЕРЕД, У ВИРОБЛЕННІ І ОПЕРАТИВНІЙ АДАПТАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ КІБЕРБЕЗПЕКИ, СПРЯМОВАНОЇ НА РОЗВИТОК КІБЕРПРОСТОРУ, ДОСЯГНЕННІ СУМІСНОСТІ З ВІДПОВІДНИМИ СТАНДАРТАМИ ...»
    • Російської Федерації
    • Китаю
    • ЄС та НАТО
    • Африканського Союзу
29. ПРОЄКТ РЕЗОЛЮЦІЇ ГА ООН «ДОСЯГНЕННЯ У СФЕРІ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ І ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ», ПОДАНИЙ РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ, ПІДТРИМАЛИ
    • Росія, Білорусь, Казахстан, Нікарагуа
    • Німеччина, Франція, Італія, ОАЕ
    • Португалія, Канада, Румунія, Польща
    • США, Великобританія, Канада, Україна
30. ПРОЄКТ РЕЗОЛЮЦІЇ ГА ООН "ЗАОХОЧЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЕРЖАВ У КІБЕРПРОСТОРІ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ”, ПОДАНИЙ СПОЛУЧЕНИМИ ШТАТАМИ АМЕРИКИ, ПІДТРИМАЛИ
    • Росія, Білорусь, Казахстан, Нікарагуа
    • США, Великобританія, Канада, Україна
    • Португалія, Канада, Румунія, Польща
    • Німеччина, Франція, Італія, ОАЕ
31. УКРАЇНА ПІДТРИМАЛА ПРОЄКТ РЕЗОЛЮЦІЇ ГА ООН ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ, ПОДАНИЙ
    • Росією
    • Сполученими Штатами Америки
    • Китаєм
    • Польщею
32. GENERAL DATA PROTECTION REGULATION, GDPR - ЦЕ
    • Регламент в межах законодавства Європейського Союзу щодо захисту персональних даних
    • Закон про захист даних Російської Федерації
    • Закон про захист даних Китаю
    • Закон про захист даних України
33. ВІДПОВІДНО ДО ОБ’ЄДНАНОЇ ДОКТРИНИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ НАТО, КОМПОНЕНТАМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ Є
    • психологічні операції
    • інформаційні операції
    • публічна дипломатія
    • зв'язки з громадськістю
    • усі відповіді правильні
34. ВІДПОВІДНО ДО ОБ’ЄДНАНОЇ ДОКТРИНИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ НАТО, КОНЦЕПЦІЯ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ ПЕРЕДБАЧАЄ
    • перехід від відокремленого застосування військових та цивільних інформаційно-пропагандистських структур до жорсткої координації їх діяльності при підготовці і проведенні операцій з врегулювання криз
    • нехтування комунікаціями цивільних структур
    • ліквідацію їх як неефективних
35. ДОКТРИНУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЗАТВЕРДЖЕНО ВІДПОВІДНО ДО РІШЕННЯ
    • Міністерства освіти і науки
    • Міністерства закордонних справ
    • Ради національної безпеки і оборони України
    • Держтелерадіо
36. СУБ’ЄКТАМИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ Є
    • органи державної влади загальної компетенції
    • органи державної влади спеціальної компетенції
    • громадські об’єднання та публічні інституції у сфері інформаційної політики
    • усі відповіді правильні
37. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ ПОКЛАДЕНО НА ТАКІ ОРГАНИ
    • Міністерство оборони України
    • Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України
    • Служба безпеки України
    • Національна поліція України
    • Національний банк України
    • розвідувальні органи
    • усі відповіді правильні
38. ІНФОРМАЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА, ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ ПІД ЮРИСДИКЦІЄЮ УКРАЇНИ ТА ПОРУШЕННЯ СТАЛОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЯКОЇ МАТИМЕ НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НА СТАН НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ - ЦЕ
    • транспортна інфраструктура
    • критична інформаційна інфраструктура
    • некритична інфраструктура
    • комп’ютери
39. ВІДПОВІДНО ДО ДОКТРИНИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ, ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИМИ ІНТЕРЕСАМИ СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ Є, ЗОКРЕМА
    • захист українського суспільства від агресивного впливу деструктивної пропаганди, передусім з боку Російської Федерації
    • захист українського суспільства від агресивного інформаційного впливу Російської Федерації, спрямованого на пропаганду війни, розпалювання національної і релігійної ворожнечі, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення суверенітету і територіальної цілісності України
    • всебічне задоволення потреб громадян, підприємств, установ і організацій усіх форм власності у доступі до достовірної та об'єктивної інформації
    • усі відповіді правильні
40. ВІДПОВІДНО ДО ДОКТРИНИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ, ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИМИ ІНТЕРЕСАМИ ОСОБИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ Є
    • забезпечення конституційних прав і свобод людини на збирання, зберігання, використання та поширення інформації
    • забезпечення конституційних прав людини на захист приватного життя
    • захищеність від руйнівних інформаційно-психологічних впливів
    • усі відповіді правильні

 

Тема :: Аналіз і прогнозування зовнішньої політики 4

41. НАРОДИ, НАЦІЇ, ДЕРЖАВИ, СИСТЕМИ ДЕРЖАВ, МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ПОЛІТИЧНІ СИЛИ ТА ІНДИВІДУАЛИ, ЦЕ
    • об’єкти міжнародних відносин
    • об’єкти інформаційно-аналітичних досліджень
    • суб’єкти інформаційно-аналітичної роботи
    • суб’єкти міжнародних відносин.
42. АНАЛІТИК-ФАХІВЕЦЬ В ГАЛУЗІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА ЇХ РІЗНИХ АСПЕКТІВ, ЦЕ
    • суб’єкт міжнародних відносин
    • суб’єкт інформаційно-аналітичної роботи
    • об’єкт інформаційно-аналітичних досліджень
    • об’єкт міжнародних відносин
43. КОНКРЕТНІ СИТУАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ОБСТАНОВКИ СКЛАДАЮТЬ
    • проблему
    • проблемну ситуацію
    • ситуацію
    • предмет
44. СУКУПНІСТЬ ВИЯВЛЕНИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ МІЖ СУБ’ЄКТАМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН, ЦЕ
    • інформаційні ситуації
    • проблемні ситуації
    • проблема
    • жоден варіант не є правильним
45. МІЖНАРОДНА ОБСТАНОВКА, ЦЕ
    • суб’єкт міжнародних відносин
    • суб’єкт інформаційно-аналітичної роботи
    • об’єкт інформаційно-аналітичних досліджень
    • предмет інформаційно-аналітичної діяльності
46. СУКУПНІСТЬ ФАКТОРІВ, ЯКІ БЕЗПОСЕРЕДНЬО АБО ОПОСЕРЕДКОВАНО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН, РОЗВИТОК І РЕЗУЛЬТАТИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН, ВИЗНАЧАЮТЬ ВИДИ НАПРЯМКИ, ФОРМИ, МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ, ЦЕ
    • об’єкт інформаційно-аналітичних досліджень
    • міжнародна обстановка
    • ситуація
    • форма
47. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ МІЖНАРОДНОЇ ОБСТАНОВКИ, ЩО СКЛАЛАСЯ НА ПЕВНИЙ ЧАС, НА ПЕВНУ НАПРЯМІ, В ПЕВНОЇ СФЕРІ, ЦЕ
    • предмет
    • ситуація
    • проблема
    • жодна відповідь не є правильною
48. НЕВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ ЦІЛЯМИ, ІНТЕРЕСАМИ СУБ’ЄКТІВ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН І ОБСТАВИНАМИ, ЩО СКЛАЛИСЯ, ЦЕ
    • проблемна ситуація
    • інформаційна ситуація
    • проблема
    • ситуація
49. КОНФЛІКТИ, КРИЗОВІ СИТУАЦІЇ – ЦЕ КРАЙНІ ПРОЯВИ
    • проблеми
    • проблемної ситуації
    • інформаційної ситуації
    • ситуації
50. КОМПОНЕНТИ ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ, ЦЕ
    • факт
    • подія
    • явище
    • всі три відповіді вірні
51. ДІЙСНА, ЦІЛКОМ РЕАЛЬНА ПОДІЯ, ЯВИЩЕ, ТЕ ЩО ДІЙСНО ВІДБУЛОСЯ, ВІДБУВАЄТЬСЯ, ІСНУЄ, ЦЕ
    • факт
    • подія
    • явище
    • ситуація
52. ТЕ, ЩО ВІДБУЛОСЯ, СУТТЄВЕ ЯВИЩЕ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
    • факт
    • явище
    • ситуація
    • подія
53. ТЕ, ЩО ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ В ПРОЦЕСІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН, ЦЕ
    • факт
    • подія
    • ситуація
    • явище
54. ХАРАКТЕРИСТИКИ ЧАСОВОГО РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ ВІДПОВІДАЮТЬ НА ПИТАННЯ
    • що собою представляє ситуація?
    • хто є учасником ситуації?
    • чому виникла ситуація?
    • коли виникла ситуація?
55. ДЕРЖАВНИЙ ОРГАН, ЩО ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ БЕЗПЕКИ ТА ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИХ ІНТЕРЕСІВ СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ, ТА ВПЛИВАЄ НА ЗОВНІШНЮ ТА ВНУТРІШНЮ ПОЛІТИКУ КРАЇНИ
    • служба безпеки
    • зовнішня розвідка
    • внутрішня розвідка
    • прокуратура
56. ВИРАЗ, ЯКИЙ СТАВ БЕЗПЕРЕЧНОЮ ІСТИНОЮ В НАШ ЧАС, І Є ОДНІЄЮ З ПЕРШИХ РУШІЙНИХ СИЛ У ПОШУКУ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
    • «Гроші – непереможна сила»
    • «Хто володіє інформацією, той володіє світом»
    • «Повідомляй достовірно, своєчасно і чітко»
    • «Інформація – рушійна сила Всесвіту».
57. ФУНКЦІЯ РОЗВІДКИ, ЩО ПОЛЯГАЄ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВИЩИХ ОРГАНІВ ЗАКОНОДАВЧОЇ ТА ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ДЕРЖАВИ РОЗВІДУВАЛЬНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ, НЕОБХІДНОЇ ЇЇ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В РІЗНИХ СФЕРАХ ЖИТТЯ ДЕРЖАВИ
    • розвідувальна функція
    • аналітична функція
    • інформаційна функція
    • функція безпеки
58. ВИД ІНФОРМАЦІЇ, ГОЛОВНИМИ СПЕЦИФІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ЯКОЇ Є ЗАКРИТІСТЬ ТА ТАЄМНІСТЬ
    • соціальна
    • таємна
    • закрита
    • розвідувальна.
59. ДО ЯКОГО ВИДУ РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІДНОСЯТЬСЯ МАТЕРІАЛИ, ЩО НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ДОДАТКОВОЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ОБРОБКИ
    • документальні матеріали
    • аналітико-синтетичні інформаційні матеріали
    • тематичні підбірки
    • країнознавчі матеріали.
60. ЗАКРИТА ІНФОРМАЦІЯ АНАЛІЗУЄТЬСЯ ЗА ТАКИМИ КРИТЕРІЯМИ
    • за достовірністю
    • за актуальністю
    • за повнотою, комплексністю та новизною
    • 1); 2); 3).
61. ОТРИМУВАНІ ЗАСОБАМИ РОЗВІДКИ, ЗАКРИТІ ВІДОМОСТІ ЩОДО ПЛАНІВ ТА НАМІРІВ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, ЦЕ
    • проблемно-значима інформація
    • особливо таємна інформація
    • розвідувальна інформація
    • інформація таємного характеру
62. ВИД ІНФОРМАЦІЇ, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ РОЗВІДКИ
    • інформація про кадри розвідки
    • інформація розвідки
    • дезінформація
    • внутрішньовідомча інформація
63. ЗАВДАННЯ РОЗВІДКИ
    • добувати проблемно-значиму інформацію
    • добувати достовірну інформацію
    • добувати соціальну інформацію
    • добувати інформацію, що ретельно приховується іноземними державами
64. ВИД ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ФУНКЦІОНУЄ ВСЕРЕДИНІ РОЗВІДКИ І, ЯК ПРАВИЛО, НЕ ВИХОДИТЬ ЗА ЇЇ РАМКИ
    • розвідувальна інформація
    • інформація про таємні об’єкти
    • проблемна інформація
    • таємна інформація
65. ДАНІ ПРО НЕОФІЦІЙНІ ЗУСТРІЧІ ТА ЗАКРИТІ ПЕРЕГОВОРИ, ЩО ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ ІНТЕРЕС ДЛЯ КЕРІВНИЦТВА УКРАЇНИ
    • відомості обмеженого поширення
    • відомості таємного характеру
    • особливо таємні відомості
    • цілком таємні відомості.
66. ДОСТОВІРНА РОЗВІДУВАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ, ЦЕ
    • перевірена та така, що підтверджується іншими джерелами
    • така, що не розходиться з відомими у розвідці даними
    • така, що не потребує подальшої перевірки
    • така, що перевірена і не розходиться з відомими у розвідці даними
67. У ВИКОНАННІ РОЗВІДКОЮ ЇЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ БЕРУТЬ УЧАСТЬ
    • вищі органи влади та управління державою
    • вищі органи виконавчої влади
    • всі підрозділи центрального та добуваючого апарату
    • військові.
68. АКТУАЛЬНА РОЗВІДУВАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ, ЦЕ
    • інформація прогнозного характеру
    • отримана своєчасно і містить поточні відомості по проблемі
    • отримана заздалегідь
    • Інформація, що представляє інтерес для розвідки
69. ЩО ВПЛИВАЄ НА ДІЯЛЬНІСТЬ РОЗВІДКИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
    • діяльність міністерств та відомств
    • якість завдань, що ставляться перед нею
    • дезінформація
    • відсутність конкретики в діяльності
70. НАЙБІЛЬШ ПРАВИЛЬНА ОЦІНКА ІНФОРМАЦІЇ РОЗВІДКИ МОЖЕ БУТИ ДАНА
    • її споживачами
    • державними органами влади
    • прокуратурою
    • народом
71. ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО НЕМОЖЛИВОСТІ АДЕКВАТНО ОЦІНЮВАТИ ІНФОРМАЦІЮ, ЩО НАДСИЛАЄТЬСЯ ДО МІНІСТЕРСТВ ТА ВІДОМСТВ
    • відсутність висококваліфікованих спеціалістів в міністерствах та відомствах
    • відсутність конкретики в діяльності розвідки
    • відсутність інформаційного забезпечення
    • відсутність чітких планів щодо реалізації державних програм
72. ВСЯ ФУНКЦІОНУЮЧА В РОЗВІДЦІ ІНФОРМАЦІЯ ПРИЗНАЧЕНА
    • для управління державою
    • для управління самою розвідкою
    • дві відповіді вірні
    • жодна відповідь не є вірною
73. СУМНІВНА РОЗВІДУВАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ, ЦЕ
    • та, що розходиться з відомими розвідці даними
    • дезінформація
    • та, що не підтверджується іншими джерелами
    • інформація, джерело якої викликає сумніви
74. УСПІХ У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ МОЖЛИВИЙ ЗА УМОВ
    • існування могутньої держави
    • ефективної роботи розвідки
    • а) і б)
    • визнання реалій та визначення точних орієнтирів
75. МАТЕРІАЛИ РОЗВІДКИ ІНФОРМУЮТЬ КЕРІВНИЦТВО ДЕРЖАВИ ПРО
    • життя іноземних держав
    • політику іноземних держав
    • факти порушення міжнародних умов
    • всі сфери функціонування іноземних держав
76. ЗОВНІШНЯ РОЗВІДКА – ЦЕ ОРГАН ВЛАДИ
    • приватний
    • муніципальний
    • комунальний
    • державний
77. ІНФОРМАЦІЯ, ЩО НОСИТЬ ЗАКРИТИЙ ХАРАКТЕР І НЕ МОЖЕ БУТИ ОТРИМАНА ЧЕРЕЗ ВІДКРИТІ ДЖЕРЕЛА
    • особливо таємна інформація
    • розвідувальна інформація
    • закрита інформація
    • стратегічно важлива інформація
78. ЧИМ ЕФЕКТИВНІШОЮ Є ІНФОРМАЦІЙНА РОБОТА ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ КРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПОЛІ КРАЇНИ ПЕРЕБУВАННЯ, ТИМ ВИНИКАЄ БІЛЬШЕ ШАНСІВ НА
    • отримання позитивних результатів від цієї діяльності
    • отримання специфічної інформації
    • обслуговування неофіційних контактів
    • створення комплексу заходів з метою розповсюдження позиційних матеріалів
79. Розповсюдження позиційного матеріалу, якщо це не стосується питань стратегічної діяльності, виконують працівники
    • посольств
    • ООН
    • спеціалізованих підрозділів МЗС
    • вірної відповіді немає

 

Тема :: Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах 5

80. ПРОЦЕС ДОСЛІДЖЕННЯ РЕАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ ШЛЯХОМ ПОБУДОВИ, ВИВЧЕННЯ Й ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МОДЕЛЕЙ НАЗИВАЄТЬСЯ
    • моделювання
    • математична модель
    • математичний вираз
    • модель
81. ПРОЦЕДУРА, ЯКА ПЕРЕВОДИТЬ ДОПУЩЕННЯ ЩОДО ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ АБО ЯВИЩА В МАТЕМАТИЧНИЙ ВИРАЗ ІЗ НАСТУПНИМ АНАЛІЗОМ ЦІЄЇ ПРОБЛЕМИ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНИХ ЗАСОБІВ, НАЗИВАЄТЬСЯ
    • математичне моделювання в міжнародних відносинах
    • математичний вираз
    • математична модель
    • інше
82. ЯКА ФУНКЦІЯ ІАР ВИПЛИВАЄ З НАСТУПНОЇ ТЕЗИ: "АНАЛІТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ Є ОСНОВОЮ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ ВІДПОВІДНИХ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО ЗМІНИ ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ У СВІТІ"
    • перетворююча функція ІАР
    • змінююча функція ІАР
    • аналітична функція ІАР
    • інформаційна функція ІАР
83. СКІЛЬКИ РІВНІВ ІАР У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ
    • два
    • три
    • чотири
    • п’ять
84. ІНФОРМАЦІЙНОМУ РІВНЮ ІАР ПРИТАМАННЕ НАСТУПНЕ
    • пошук, збирання, поширення інформації
    • узагальнення, класифікація інформації
    • аналіз, перетворення інформації
    • пошук, класифікація інформації
85. РОЗРОБКА ВИСНОВКІВ, ПРОПОЗИЦІЙ, РЕКОМЕНДАЦІЙ ПРЕДСТАВЛЯЄ
    • аналітичний рівень ІАР
    • інформаційний рівень ІАР
    • дослідницький рівень ІАР
    • прогностичний рівень ІАР
86. ЯКУ ІНФОРМАЦІЮ НЕ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ ВІДПОВІДНИХ РІШЕНЬ
    • порожню
    • негативну
    • позитивну
    • недостовірну
87. ОКРЕМА ДІЯ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ ДОСЛІДЖЕННЯ – ЦЕ
    • прийом
    • спосіб
    • процедура
    • жодна відповідь не є вірною
88. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТІВ ДЛЯ ОТРИМАННЯ НОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, Є
    • експериментальний підхід
    • методичний підхід
    • порівняльний підхід
    • системний підхід
89. СУКУПНІСТЬ ЛОГІЧНО ПОВ’ЯЗАНИХ ВІДОМОСТЕЙ, ЩО ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ ДЛЯ СПОЖИВАЧА ЄДИНЕ ЦІЛЕ, ЦЕ
    • повідомлення
    • відомості
    • дані
    • інтелектуальні засоби
90. ХАРАКТЕРИСТИКИ ВЛАСТИВОСТЕЙ ОБ’ЄКТА, ЩО СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ АБО ДОСЛІДЖУЮТЬСЯ, ПРЕДСТАВЛЕНІ У ДОСТУПНІЙ ДЛЯ ЛЮДИНИ ФОРМІ, ЦE
    • відомості
    • дані
    • інтелектуальні засоби ІАР
    • повідомлення
91. МІНІМАЛЬНА СКЛАДОВА ФРЕЙМА, ЩО ЗАПОВНЮЄТЬСЯ КОНКРЕТНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ПРО ОБ’ЄКТ АБО ВЛАСТИВІСТЬ, ЦЕ
    • слот
    • жодний варіант не є правильним
    • повідомлення
    • дані
92. АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄ СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЦЕ
    • навчаюча система
    • експертна система
    • інформаційно-логічна система
    • автоматизована система
93. ІНФОРМАЦІЙНІ КАРТКИ, КАТАЛОГИ, ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ, ЩОДЕННИКИ І Т. Д., ЦЕ
    • технічні засоби ІАР
    • база даних
    • інформаційні комунікації
    • інтелектуальні засоби ІАР
94. МОВА, ПРИЗНАЧЕНА ДЛЯ ВИРАЗУ ЗМІСТУ ДОКУМЕНТІВ АБО ОПИСУ ФАКТІВ ЧИ ЗАПИТІВ З МЕТОЮ ПОДАЛЬШОГО ПОШУКУ, ЦЕ
    • інформаційно-пошукова мова
    • інформаційно-пошуковий масив
    • інформаційно-пошукова система
    • інформаційна система
95. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ, ЩО МОДЕЛЮЮТЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ, ЦЕ
    • системи штучного інтелекту
    • автоматизована інформаційно-пошукова система
    • автоматизована інформація
    • система
96. ВІДОМОСТІ, ДАНІ, ПОВІДОМЛЕННЯ – ЦЕ
    • інтелектуальні засоби ІАР
    • інформаційна система
    • база даних
    • технічні засоби ІАР
97. ЩО ФОРМУЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНФОРМАЦІЙНИХ КАРТОК
    • каталоги
    • щоденники
    • базу даних
    • інформаційну систему
98. ОБРОБКА ДАНИХ, ЩО ВИКОНУЄТЬСЯ АВТОМАТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ ПРИ МОЖЛИВІЙ УЧАСТІ ЛЮДИНИ, ЦЕ
    • автоматизована обробка даних
    • автоматизована система
    • система інформаційного обслуговування
    • автоматизована інформаційно-пошукова система
99. ОСНОВНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ БАЗИ ЗНАНЬ Є ПОНЯТТЯ, ДАНІ, ФРЕЙМ І Т. Д.
    • слот
    • відомості
    • інформаційні картки
    • повідомлення
100. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ, ЕКСПЕРТНІ СИСТЕМИ, КАРТКИ, КАТАЛОГИ, ЩОДЕННИКИ, ВІДОМОСТІ, АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ, ДАНІ, СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ, СИСТЕМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ, ПОВІДОМЛЕННЯ, АВТОМАТИЗОВАНІ МІСЦЯ АНАЛІТИКІВ, ЦЕ
     • засоби ІАР
     • інтелектуальні засоби ІАР
     • технічні засоби ІАР
     • інформаційна культура
101. МЕТОЮ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ (ІАР) Є
     • пізнання сутності причин та тенденцій міжнародних подій з метою прийняття зовнішньополітичних рішень
     • дослідження актуальних проблем в процесі інформаційного аналізу
     • застосування на практиці умінь та навичок ІАР
     • дослідження міжнародних відносин як особливого виду суспільних відносин країни шляхом аналізу зв’язків, поведінки, які виникають і розвиваються у просторі і часі
102. СТАДІЇ ІАР У ПРОЦЕСІ ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ:1 – ФОРМУВАННЯ ГІПОТЕЗИ І ПЕРЕВІРКА ГІПОТЕЗИ;2 – ФОРМУВАННЯ МЕТИ ДОСЛІДЖЕННЯ;3 – ЗБІР ФАКТІВ ЕМПІРИЧНОЇ БАЗИ;4 – ПІДГОТОВКА ІНФОРМАЦІЙНИХ ДОКУМЕНТІВ; 5 – ФОРМУЛЮВАННЯ ВИСНОВКІВ;6 – СТВОРЕННЯ ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ;7 – ТЛУМАЧЕННЯ ФАКТІВ.
     • 2, 6, 3, 7, 1, 5, 4
     • 2, 6, 3, 5, 4, 1, 7
     • 6, 2, 7, 3, 5, 1, 4
     • 3, 7, 6, 2, 4, 5,1
103. МЕТОД – ЦЕ
     • шлях дослідження та пізнання, сукупність прийомів та способів ем¬піричних та теоретичних пізнань
     • сформована важлива ідея
     • вчення про систему принципів та способів організації будь-якої сфери діяльності
     • підхід до організації та проведення досліджень
104. ФУНКЦІЯМИ ІАР Є
     • вірними є відповіді пізнавальна та перетворювальна
     • відтворювальна
     • перетворювальна
     • пізнавальна
105. МЕТОДОЛОГІЯ У ВУЗЬКОМУ РОЗУМІННІ – ЦЕ
     • вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності; конкретний набір чи комплекс засобів організації цього виду діяльності
     • конкретний набір чи комплекс засобів організації цього виду діяльності
     • вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності
     • вчення про систему принципів та способу організації сфери діяльності
106. ПРОЦЕДУРА – ЦЕ
     • встановлений порядок виконання дослідження
     • окрема діяльність для досягнення мети дослідження
     • сукупність принципів
     • вироблена наукою та практикою, сформована у концентрованому вигляді важлива ідея
107. ВИРОБЛЕНІ НАУКОЮ ТА ПРАКТИКОЮ ФОРМУЛЮВАННЯ, ВАЖЛИВІ ІДЕЇ – ЦЕ
     • принципи
     • методи
     • прийоми
     • процедури
108. ПОСЛІДОВНІСТЬ КОНКРЕТНИХ ПРОЦЕДУР, РЕАЛІЗАЦІЯ ЯКИХ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ ДОСЛІДЖЕННЯ – ЦЕ
     • методика
     • процедура
     • принцип
     • прийом
109. ФОРМАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ Є
     • всі відповіді є вірними
     • дослідження актуальних проблем
     • аналіз зовнішньополітичної діяльності
     • моніторинг подій, який включає підготовку інформаційних документів
110. ІАР У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ВИКОРИСТОВУЄ МЕТОДИ ТАКИХ НАУК
     • всі відповіді є вірними
     • політології
     • психології
     • кібернетики
111. ІСНУЮТЬ ТАКІ ЗАСОБИ ІАР
     • інтелектуальні, технічні
     • логічні
     • інтелектуальні
     • технічні
112. ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ Є
     • всі відповіді є вірними
     • зробити висновки, внести пропозиції для прийняття зважених зовнішньополітичних рішень
     • знайти проблемну ситуацію в сукупності цих фактів, яку необхідно розв’язати
     • знайти в інформаційному потоці ту інформацію, яка викликає інтерес і є актуальною в системі міжнародних відносин
113. ПОНЯТТЯ – ЦЕ
     • цілісне відображення у свідомості людини предметів та явищ
     • логічна форма, за допомогою якої формуються інші форми мислення шляхом абстракції
     • логічна форма мислення, в якій з одного боку на основі правил логіки виводиться нове судження, а з іншого боку, – основний метод отримання знань
     • будь яке висловлення про конкретний об’єкт, явище, зв’язок двох понять
114. ДЕДУКЦІЯ В ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІЙ РОБОТІ – ЦЕ
     • обґрунтування наслідків на основі законів логіки
     • недоведена теоретична побудова
     • форма узагальнення реальності у свідомості людини
     • побудова моделі досліджуваного об’єкта
115. ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ СПОСОБІВ СУДЖЕНЬ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ЯКИЙ У ФОРМАЛЬНІЙ ЛОГІЦІ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК РУХ ЗНАННЯ ВІД КОНКРЕТНОГО ДО ЗАГАЛЬНОГО – ЦЕ
     • індукція
     • аналіз
     • синтез
     • дедукція
116. МОДЕЛЬ – ЦЕ
     • логічна форма мислення, в якій з одного боку на основі правил логіки виводиться нове судження, а з іншого боку, – основний метод отримання знань
     • цілісне відображення у свідомості людини предметів та явищ
     • форма узагальненої реальності у свідомості людини
     • система елементів, яка описує функції об’єкту дослідження, відображає характерні ознаки об’єкта і взаємозв’язок об’єкта з іншими об’єктами
117. МАТЕМАТИЧНА ЛОГІКА ВИВЧАЄ
     • штучні формалізовані мови
     • причини соціальної поведінки людей
     • закони розвитку суспільства
     • форми і закони мислення
118. ФОРМАЛЬНА ЛОГІКА ВИВЧАЄ
     • форми і закони мислення
     • політичне життя
     • закони розвитку суспільства
     • причини соціальної поведінки людей
119. В ОСНОВІ БУДЬ-ЯКОГО ПЕРЕДБАЧЕННЯ ЛЕЖИТЬ
     • припущення
     • прогнозування
     • моделювання
     • судження

 

Тема :: Конфліктологія та теорія переговорів 6

120. ПРО ЯКУ ФУНКЦІЮ КОНФЛІКТОЛОГІЇ ЙДЕТЬСЯ ДАЛІ: ЗНАННЯ, ЯКІ ДАЄ ЦЯ НАУКА, ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИРОБЛЯТИ ОПТИМАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ, КОТРІ Б СПРИЯЛИ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ КОНФЛІКТУ, ЗВОДИЛИ ДО МІНІМУМУ ЙОГО НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ
     • практично-прикладна
     • пізнавальна
     • профілактична
     • прогностична
121. СТРУКТУРА КОНФЛІКТУ ПРИ ОДНОМОМЕНТНОМУ СТАТИЧНОМУ ЗРІЗІ МІСТИТЬ ВСІ ПЕРЕЛІЧЕНІ ЕЛЕМЕНТИ, КРІМ ОДНОГО
     • почуття спільності
     • сторони конфлікту
     • предмет конфлікту
     • конфліктна ситуація
122. ЯКИЙ З ФАКТОРІВ НЕ ВПЛИВАЄ НА ХІД КОНФЛІКТУ
     • зовнішній вигляд конфліктерів
     • характеристики сторін конфлікту
     • передісторія їх взаємовідносин
     • природа того, що спричинило конфлікт
123. ПРО ЯКУ ФОРМУ ВТРУЧАННЯ ТРЕТЬОЇ СТОРОНИ ЙДЕТЬСЯ: ПОСЕРЕДНИЦТВО, ПРИ ЯКОМУ КОНСУЛЬТАТИВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ПОВИННІ ПРИЙМАТИСЯ ДО УВАГИ СТОРОНАМИ, ЩО КОНФЛІКТУЮТЬ
     • медіаторство(mediation)
     • фотосессії
     • примирення(concillation
     • арбітраж ( arbtration)
124. ПРО ЯКУ ФОРМУ ВТРУЧАННЯ ТРЕТЬОЇ СТОРОНИ ЙДЕТЬСЯ: ПОСЕРЕДНИЦТВО, В ЯКОМУ АКЦЕНТ РОБИТЬСЯ НЕ СТІЛЬКИ НА ВРЕГУЛЮВАННІ ПИТАНЬ, СКІЛЬКИ НА ПРОЦЕСІ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКОГО КОНФЛІКТ ПРИПИНЯЄТЬСЯ
     • примирення(concillation)
     • локальні зустрічі
     • медіаторство(mediation)
     • арбітраж (arbtration)
125. ГАЛУЗЬ ПИТАНЬ ТА ПРОБЛЕМ, З ЯКИХ МОЖЛИВА ДИСКУСІЯ ТА ДОСЯГНЕННЯ УГОДИ, НАЗИВАЄТЬСЯ
     • переговорний простір
     • предмет переговорів
     • політичні умови
     • оголошена позиція сторін
126. ЯКА З ПЕРЕЛІЧЕНИХ СТРАТЕГІЙ ПЕРЕГОВОРІВ, ЯКА БУЛА РОЗРОБЛЕНА В МЕЖАХ ГАРВАРДСЬКОГО ПРОЕКТУ ПЕРЕГОВОРІВ, ВВАЖАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ НАЙБІЛЬШ ЕФЕКТИВНИМ МЕТОДОМ ВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ
     • стратегія принципових переговорів
     • стратегія торгу
     • жорстка стратегія
     • м’яка стратегія
127. ДІЯ ЯКИХ ФАКТОРІВ КОНФЛІКТУ МОЖЕ БУТИ ОБРАЗНО ОПИСАНА З ДОПОМОГОЮ БАСНІ КРИЛОВА: „ЛЕБІДЬ РВЕТЬСЯ ДО НЕБА, РАК СУНЕТЬСЯ НАЗАД, А ЩУКА ТЯГНЕ У ВОДУ”
     • об’єктивних
     • суб’єктивних
     • психологічних
     • невизначених
128. РОЗРІЗНЯЮЧИ РІЗНІ ВИДИ УЧАСТІ В КОНФЛІКТІ, ПОДІЛЯЮТЬ УЧАСНИКІВ КОНФЛІКТУ НА ПРЯМИХ ТА НЕПРЯМИХ. ВСІ ПЕРЕРАХОВАНІ ДАЛІ УЧАСНИКИ КОНФЛІКТИ, КРІМ ОДНОГО, ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ПРЯМИХ УЧАСНИКІВ
     • арбітр
     • противник
     • агресор
     • ворог
129. Р.ДАРЕНДОРФ ЗАЗНАЧАЄ, ЩО КОЖНИЙ КОНФЛІКТ ПРАГНЕ ДО ЯВНОГО ВИРАЗУ ЗОВНІ. ПРО ЯКУ СТАДІЮ КОНФЛІКТУ ЙДЕТЬСЯ В ЦЬОМУ ВИСЛОВЛЮВАННІ
     • демонстраційну стадію
     • виникнення об’єктивної чи суб’єктивної конфліктної ситуації
     • стадію затухання конфлікту та його розв’язання
     • стадію залишкового впливу конфлікту (постконфліктна стадія)
130. ЯКИЙ ТИП ПОВЕДІНКИ ЗАСТОСОВАНИЙ У СФОРМУЛЬОВАНІЙ ДАЛІ СИТУАЦІЇ. ВИКЛАДАЧ БАЧИТЬ, ЩО СТУДЕНТ НА ЛЕКЦІЇ ЗАЙНЯТИЙ ЧИТАННЯМ КНИГИ, ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ СЛУХАТИ ЛЕКТОРА ТА КОНСПЕКТУВАТИ ЛЕКЦІЮ. ВІН НЕ РЕАГУЄ НА ДІЇ СТУДЕНТА, ЩОБ НЕ ВІДРИВАТИ ІНШИХ СТУДЕНТІВ ТА НЕ ВИТРАЧАТИ ЧАС НА ЗАУВАЖЕННЯ
     • ухилення
     • суперництво
     • компроміс
     • співробітництво
131. ЯКИЙ ТИП ПОВЕДІНКИ ДОЗВОЛЯЄ ДОБИВАТИСЯ НЕОБХІДНОГО РЕЗУЛЬТАТУ, СТИМУЛЮЄ РОЗВИТОК, СПРИЯЄ ПРОГРЕСУ, ПРОТЕ ПОТРЕБУЄ ЗНАЧНИХ СИЛ ВІД УЧАСНИКІВ КОНФЛІКТУ, ВІН МОЖЕ СПОКУШАТИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ НЕЧЕСНИХ ТА ЖОРСТОКИХ МЕТОДІВ
     • суперництво
     • ухилення
     • пристосування
     • компроміс
132. ЦЕ ТАКИЙ ВИХІД З КОНФЛІКТУ, ЯКИЙ ПОВ’ЯЗАНИЙ З НАВ’ЯЗУВАННЯМ ТАКОГО ЗАКІНЧЕННЯ КОНФЛІКТУ, ЯКЕ ЗАДОВОЛЬНЯЄ ТОГО З КОНФЛІКТЕРІВ, КОТРИЙ МАЄ БІЛЬШУ СИЛУ АБО ВОЛОДІЄ БІЛЬШИМИ РЕСУРСАМИ. ЙДЕТЬСЯ ПРО
     • насильство, примус
     • роз’єднання, уникнення конфліктної взаємодії
     • примирення сторін конфлікту
     • стихійне згладжування конфлікту
133. ВИХІД З КОНФЛІКТУ ШЛЯХОМ ЗНЯТТЯ НАПРУГИ У ВІДНОСИНАХ КОНФЛІКТЕРІВ ТА ПОВНИМ АБО ЧАСТКОВИМ РОЗВ’ЯЗАННЯМ ПРОБЛЕМИ, ЩО СТАЛА ПРЕДМЕТОМ КОНФЛІКТУ. ЙДЕТЬСЯ ПРО
     • примирення сторін конфлікту
     • роз’єднання, уникнення конфліктної взаємодії
     • насильство, примус
     • стихійне згладжування конфлікту
134. ЦЕ СУКУПНІСТЬ ЗАХОДІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ДЛЯ ПРИПИНЕННЯ КОНФЛІКТУ НА СТАДІЇ ВИНИКНЕННЯ ОБ’ЄКТИВНОЇ ТА СУБ’ЄКТИВНОЇ КОНФЛІКТНОЇ СИТУАЦІЇ. ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ
     • запобігання конфлікту
     • регулювання конфлікту
     • розв’язання конфлікту
     • відсутність конфлікту
135. ЦЕ ЗАСІБ УПОРЯДКУВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗА ЙОГО РОЗВИТКОМ. ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ
     • регулювання конфлікту
     • запобігання конфлікту
     • розв’язання конфлікту
     • відсутність конфлікту
136. НОРМАТИВНЕ ТА/АБО ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗМІЦНЕННЯ ТА ВПОРЯДКУВАННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ АБО РЕАЛЬНИХ УЧАСНИКІВ КОНФЛІКТУ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ УНИКНЕННЯ ЧИ РЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТНИХ ВЗАЄМОДІЙ НАЗИВАЄТЬСЯ
     • інституалізація конфлікту
     • редукція конфлікту
     • легітимізація конфлікту
     • структурування конфлікту
137. ЦЕ ВИЯВЛЕННЯ НОСІЇВ СУПЕРЕЧЛИВИХ ІНТЕРЕСІВ І ЗЯСУВАННЯ ЯКІСНИХ ТА КІЛЬКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК УЧАСНИКІВ КОНФЛІКТУ. ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ
     • структурування конфлікту
     • редукція конфлікту
     • легітимізація конфлікту
     • інституалізація конфлікту
138. У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІСНУЮТЬ РІЗНІ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ, ПРОТЕ МІЖ НИМИ, ЯК ПРАВИЛО, НЕМАЄ ПРИНЦИПОВИХ РОЗБІЖНОСТЕЙ. БІЛЬШІСТЬ З НИХ ПІДКРЕСЛЮЮТЬ ДВА АСПЕКТИ ПЕРЕГОВОРІВ: ЯКІ
     • мету та технологію досягнення цієї мети
     • кількість і статус учасників взаємодії
     • національні та індивідуальні особливості співрозмовників
     • чинники та обставини,що викликали дану взаємодію
139. ЯКИЙ З ПЕРЕЛІЧЕНИХ ДАЛІ МОТИВІВ ЗВЕРНЕННЯ ДО ПЕРЕГОВОРІВ Є НАЙБІЛЬШ СПРИЯТЛИВИМ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ
     • прагнення досягти взаємоприйнятної для учасників домовленості
     • бажання вирішити за допомогою переговорів інші цілі.
     • бажання краще зрозуміти позицію опонента (збирання інформації)
     • побоювання, що альтернативою переговорів може бути відкрита боротьба, насильство
140. НАУКОВЦІ РОЗРІЗНЯЮТЬ ТРИ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ, БЕЗ ЯКИХ ВІН НЕМОЖЛИВИЙ. БЕЗ ЧОГО ПЕРЕГОВОРИ МОЖЛИВІ
     • посередники
     • учасники переговорів
     • предмет переговорів
     • переговорний простір
141. ЗМІСТ ЯКОЇ ФУНКЦІЇ ПЕРЕГОВОРІВ ПОВ’ЯЗУЄТЬСЯ З ПРАГНЕННЯМ З’ЯСУВАТИ ТОЧКУ ЗОРУ ПРОТИЛЕЖНОЇ СТОРОНИ, ДАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО СВОЇ ІНТЕРЕСИ, ОПАСІННЯ, ПІДХОДИ ДО РІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
     • інформаційно-комунікативна
     • регулятивна
     • пропагандистська
     • контрольна
142. ПРОБЛЕМА, ЯКА МАЄ ВЗАЄМНИЙ ІНТЕРЕС - ЦЕ
     • предмет переговорів
     • переговорний простір
     • проблема переговорів
     • учасники переговорів
143. НА ЦЬОМУ ЕТАПІ ВИРІШУЮТЬСЯ ТАКІ ЗАВДАННЯ, ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНЕ, ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ; ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТІВ МІЖ СТОРОНАМИ КОНФЛІКТУ – МАЙБУТНІМИ УЧАСНИКАМИ ПЕРЕГОВОРІВ. ПРО ЯКИЙ ЕТАПТ ПЕРЕГОВОРІВ ЙДЕТЬСЯ
     • передпереговорна стадія
     • стадія об’єктивної конфліктної ситуації
     • стадія взаємодії
     • прийняття відповідних рішень, аналіз результатів переговорів
144. НА ЯКОМУ З ЕТАПІВ ПЕРЕГОВОРІВ ВІДБУВАЄТЬСЯ ВИРОБЛЕННЯ ПАКЕТА ВЗАЄМОУЗГОДЖЕНИХ ПРОПОЗИЦІЙ (УЗГОДЖЕННЯ ПОЗИЦІЙ)
     • стадія взаємодії
     • стадія об’єктивної конфліктної ситуації
     • передпереговорна стадія
     • прийняття відповідних рішень, аналіз результатів переговорів
145. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ РІШЕННЯ, КОЛИ ПОСТУПКИ ОДНОЇ СТОРОНИ ЗНАЧНО ПЕРЕБІЛЬШУЮТЬ ПОСТУПКИ ІНШОЇ
     • асиметричне
     • компромісне
     • психологічне айкидо
     • нейтралітет
146. УРОЧИСТІ ЗАЯВИ СТОРІН ПРО ТЕ, ЩО СТОРОНИ ПЕРЕГОВОРІВ БУДУТЬ ДОТРИМУВАТИСЯ ОДНАКОВОЇ ЛІНІЇ ПОВЕДІНКИ ІЗ СПІРНОГО ПИТАННЯ - ЦЕ
     • декларація або меморандум
     • пакт
     • конвенція
     • протокол
147. ПЕРЕГОВОРИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО СТВОРЕНА СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОСТІЙНО ДІЮЧИХ ПЕРЕГОВОРІВ - ЦЕ
     • інституалізовані переговори
     • формалізовані переговори
     • частково інституалізовані переговори
     • неінституалізовані переговори
148. ТЕРМІН, ЩО ВЖИВАЄТЬСЯ ДЛЯ ПОЗНАЧЕННЯ ШИРОКИХ ДОВГОТРИВАЛИХ ЗАХОДІВ ТА ПІДХОДІВ - ЦЕ
     • стратегію
     • коаліцію
     • опозицію
     • тактику
149. ОСНОВНА МЕТА ЯКОЇ СТРАТЕГІЇ – ПЕРЕМОГА ЗА БУДЬ-ЯКУ ЦІНУ (МЕТА ВИПРАВДОВУЄ ЗАСОБИ)
     • стратегії обману та нечесної гри
     • жорсткої стратегії переговорів
     • м’якої стратегії переговорів
     • психологічної тактики
150. СТРАТЕГІЯ ПРИНЦИПОВИХ ПЕРЕГОВОРІВ БУЛА РОЗРОБЛЕНА
     • у межах Гарвардського проекту з переговорів
     • вченими Варшавського університету
     • представниками математичної школи переговорного процесу
     • Р. Дарендорфом
151. ТАКТИКА ПЕРЕГОВОРІВ ПЕРШ ЗА ВСЕ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД
     • стратегії ведення переговорів
     • існування або відсутності коаліції
     • існування або відсутності опозиції
     • складу учасників переговорів
152. ЯКИЙ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНІХ НИЖЧЕ МОТИВІВ ЗВЕРНЕННЯ ДО МЕДІАЦІЇ Є ОДНИМ ІЗ НАЙБІЛЬШ РЕЗУЛЬТАТИВНИХ
     • більш швидко і ефективно розв’язати конфлікт і досягти домовленості
     • розгляд посередника як запоруки виконання сторонами прийнятих під час перговорі
     • невдачі при переговорах можуть бути перекладені на посередника
     • сподівання на сприятливий вплив посередника на опонента
153. ДЛЯ ЯКОЇ ФОРМИ ВТРУЧАННЯ ТРЕТЬОЇ СТОРОНИ РЕКОМЕНДАЦІЇ І РІШЕННЯ ПОСЕРЕДНИКА Є ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ СТОРІН КОНФЛІКТУ
     • арбітраж (arbtration)
     • “процес поради” (counseling)
     • медіаторство (mediation)
     • примирення (concillation)
154. ПЕРЕГОВОРНА КУЛЬТУРА – ЦЕ СУКУПНІСТЬ..., ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ УСПІШНО ПРОТІКАННЯ ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ ТА ЙОГО ЗАВЕРШЕННЯ (ЧОГО ? ОБЕРІТЬ СЛОВОСПОЛУЧЕНЯ, ЩО ПРОПУЩЕНІ В ЦЬОМУ ВИЗНАЧЕННІ)
     • зразків поведінки та діяльності
     • методів контролю за поведінкою учасників переговорів
     • етнічних та національних спільностей
     • отимальних рішень
155. ОСКІЛЬКИ ПЕРЕГОВОРНА КУЛЬТУРА, ЯК І КУЛЬТУРА ВЗАГАЛІ, Є СОЦІАЛЬНИМ ЯВИЩЕМ, МОЖНА ГОВОРИТИ ПРО ПЕРЕГОВОРНУ КУЛЬТУРУ, ВЛАСТИВУ ПЕВНИМ СУСПІЛЬСТВАМ. ПРО ЯКІ СТИЛІ ПЕРЕГОВОРІВ ЙДЕТЬСЯ В ТАКОМУ КОНТЕКСТІ?
     • національні стилі переговорів
     • особистісні стилі переговорів
     • професійні стилі переговорів
     • оптимальн стилі переговорів
156. КОНКРЕТНІ ПРОЯВИ НАЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ У ПЕРЕГОВОРАХ МОЖУТЬ ВИРАЖАТИСЯ ПО-РІЗНОМУ. ЗОКРЕМА МОЖНА ГОВОРИТИ ПРО РІЗНІ (ЗАЗНАЧТЕ ЗАЙВЕ ? ТЕ, В ЧОМУ НЕ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ РОЗБІЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ СТИЛІВ ПЕРЕГОВОРІВ)
     • особливості розвитку наукових досліджень переговорів
     • теоретичні підходи до переговорів та практиці їх здійснення
     • типи аргументації під час обговорення предмета переговорів
     • поведінські особливості учасників переговорів
157. ДЛЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РІЗНИХ КУЛЬТУР ПЕРЕГОВОРИ МОЖУТЬ БУТИ: ПРАГМАТИЧНИМ ДІЛОВИМ ЗАСОБОМ, СПРОБОЮ ВИРІШИТИ СПРАВУ АБО ГРОМАДСЬКОЮ ПОДІЄЮ (СУСПІЛЬНИМ РИТУАЛОМ). ДЛЯ КОГО ВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ? ГРОМАДСЬКА ПОДІЯ І ФОРУМ, НА ЯКОМУ ВОНИ МОЖУТЬ ПОКАЗАТИ СЕБЕ? ДЛЯ
     • французів
     • німців
     • скандинавів
     • швейцарців
158. ПРО ЯКІ КОНФЛІКТИ ЙДЕТЬСЯ: “ВОНИ ВИКЛИКАНІ ІГНОРУВАННЯМ КУЛЬТУРНОЇ СПЕЦИФІКИ ІНШИХ НАРОДІВ, А ТАКОЖ НЕПРИЙНЯТТЯМ ЛЮДЕЙ ІНШОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ В СКЛАДНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ КОНКРЕТНОГО СУСПІЛЬСТВА”
     • міжнаціональні конфлікти
     • конфлікти між зайнятими в державному і недержавному секторі економіки
     • політичні конфлікти
     • міжособистісні
159. СУЧАСНІ КОНФЛІКТОЛОГИ ВИОКРЕМЛЮЮТЬ ТАКІ ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО МІЖНАРОДНИЙ КОНФЛІКТ, ЯКІ МАЮТЬ СВОЇ СПЕЦИФІЧНІ РИСИ. ПРО ЯКИЙ ЕТАП ЙДЕТЬСЯ ? КОНФЛІКТИ РІЗНИХ ТИПІВ ТУТ ДОСЛІДЖУВАЛИСЯ ОКРЕМО?
     • етап розвитку теорії конфліктів, коли дослідження конфліктів відбувалося в рамках різних наукових галузей
     • етап історичного осмислення міжнародного конфлікту
     • етап філософського осмислення міжнародного конфлікту
     • етап вивчення міжнародного конфлікту у рамках спеціальної наукової теорії
160. АСИМЕТРИЧНІ ВІЙНИ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ
     • спрямованість дій обох сторін на досягнення максимального інформаційного ефекту від здійснення диверсійних чи контртерористичних операцій
     • наявністю класичної лінії фронту
     • використанням традиційних засобів ведення війни
     • схожим військовим потенціалом учасників
161. СУБ’ЄКТАМИ ТЕРОРИЗМУ МОЖУТЬ БУТИ ВСІ ПЕРЕЛІЧЕНІ СУБ’ЄКТИ, КРІМ ОДНОГО. ЯКОГО
     • релігійні організації
     • окремі особи
     • групи, що виражають інтереси певних політичних рухів
     • країни, де тероризм піднесений до рангу державної політики
162. МІЖНАРОДНІ МІЖДЕРЖАВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФАКТИЧНО Є ЗАСОБОМ (ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ?) МІЖДЕРЖАВНИХ ВІДНОСИН
     • інституалізація конфлікту
     • редукція конфлікту
     • легітимізація конфлікту
     • структурування конфлікту

 

Тема :: Зв’язки з громадськістю в міжнародних відносинах 7

163. ПРИВАБИТИ ПРИХИЛЬНИКІВ ТА ТРИМАТИ ЇХ У ПІДПОРЯДКУВАННІ МАЄ НА МЕТІ
     • пропаганда
     • паблік рилейшнз
     • реклама
     • маркетингова діяльність
164. ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ДОВІРИ ТА ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ МІЖ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТА ГРОМАДСЬКІСТЮ СПРИЯЄ
     • паблік рилейшнз
     • реклама
     • маркетингова діяльність
     • пропаганда
165. СВІТОВА ГРОМАДСЬКІСТЬ - ЦЕ ОБЄКТ
     • міжнародного ПР
     • реклами
     • маркетингової діяльності
     • кібер-шпигунства
166. ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИЙ ІМІДЖ ДЕРЖАВИ ФОРМУЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ
     • паблік рилейшнз
     • реклами
     • маркетингової діяльності
     • пропаганди
167. НАЛАГОДЖЕННЮ ТА РОЗВИТКУ ДВОСТОРОННІХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ОРГАНІЗАЦІЄЮ (ОКРЕМОЮ ОСОБИСТІСТЮ) ТА ЇЇ ЦІЛЬОВИМИ АУДИТОРІЯМИ СЛУЖИТЬ
     • паблік рилейшнз
     • реклама
     • маркетингова діяльність
     • пропаганда
168. СТВОРЮЄ ІМІДЖ ФІРМИ
     • паблік рилейшнз
     • реклама
     • маркетингова діяльність
     • пропаганда
169. ЩО ВКЛЮЧАЄ: ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ,ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГРАМУВАННЯ, ДІЮ ТА КОМУНІКАЦІЮ,ОЦІНКУ
     • структура ПР-кампанії
     • структура реклами
     • структура мас-медіа
     • структура анкети
170. МАТІР’Ю ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ ВВАЖАЮТЬ
     • журналістику
     • рекламу
     • пропаганду
     • менеджмент
171. ВІДСТРОЙКА – ЦЕ
     • позиціювання певного об’єкта на фоні конкурентного, порівняння “свого” з “чужим”
     • подання об’єкта у зрозумілих для громадськості та сприятливих для організації категоріях
     • тактика затягування
     • створення та підтримка зрозумілого для громадськості образа
172. ЯКЕ З ПЕРЕРАХОВАНИХ ЗАВДАНЬ МОЖЕ БУТИ ВИРІШЕНО З ДОПОМОГОЮ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ
     • інформування про фірму
     • обмін думками про партнерів фірми
     • пропонування послуги
     • пропонування товару
173. СТВОРЕННЯ ПРОГРАМИ ПР-КАМПАНІЇ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ З
     • визначення проблеми
     • оцінки
     • дії та комунікації
     • планування та програмування
174. ЯКЕ З ПЕРЕРАХОВАНИХ ЗАВДАНЬ МОЖЕ БУТИ ВИРІШЕНО З ДОПОМОГОЮ РЕКЛАМИ
     • пропонування товару чи послуги
     • обмін думками про партнерів фірми
     • інформування про клієнтів фірми
     • інформування про фірму
175. ДО ЯКОЇ ГРУПИ НАУК МОЖНА ВІДНЕСТИ ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
     • соціальних
     • природничих
     • технічних
     • філологічних
176. ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ ЗНАННЯМИ ПРО СПЕЦИФІКУ РІЗНИХ ГРУП ГРОМАДСЬКОСТІ
     • соціологія
     • психологія
     • журналістика
     • менеджмент
177. В УКРАЇНІ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ ПОЧАЛИ РОЗВИВАТИСЯ
     • на початку 90-х років ХХ ст.
     • після Жовтневої революції
     • на початку ХХ ст.
     • на початку ХХІ ст.
178. ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ЯК СФЕРА ПРАКТИЧНО-ПРИКЛАДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВПЕРШЕ ПОЧАЛИ РОЗВИВАТИСЯ В
     • США
     • Іспанії
     • Франції
     • Росії
179. ЯКІ З ПЕРЕЛІЧЕНИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ВНУТРІШНЬОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ
     • керівники окремих структурних підрозділів відповідної організації
     • партнери певної організації (постачальники, інвестори, тощо)
     • державні органи (як центральні, так і місцеві)
     • потенційні та реальні споживачі продукції чи послуг, що виробляється відповідною організацією
180. ВІДНОСНО СТІЙКА ГРУПА ЛЮДЕЙ, ЩО ВИНИКЛА НА ОСНОВІ СПІЛЬНОСТІ ЇХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ІНТЕРЕСІВ І ПОТРЕБ, НАЗИВАЄТЬСЯ
     • цільова громадськість
     • внутрішня громадськість
     • аудиторія
     • цільовий сегмент громадськості
181. ЯКЕ ГАСЛО З ПЕРЕЛІЧЕНИХ НИЖЧЕ ХАРАКТЕРИЗУЄ ПРИНЦИП ПР-ДІЯЛЬНОСТІ
     • „Думай глобально, дій локально”
     • „На чиїм возі їдеш, того і пісню співаєш”
     • „Думай локально, дій глобально”
     • „Краще синиця в долоні, як журавель у небі”
182. ГОЛОВНИЙ НАПРЯМОК БОРОТЬБИ З ЧУТКАМИ, ЯКИЙ ДОЗВОЛЯЄ УНИКНУТИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ – ЦЕ
     • своєчасне поширення необхідної інформації
     • звернення до суду
     • спростування чуток
     • роз’яснення психологічних механізмів виникнення чуток
183. РЕДАГУВАННЯ (ВІДБІР ТА КОМЕНТУВАННЯ) ІНФОРМАЦІЇ Є ФУНКЦІЄЮ
     • засобів масової інформації
     • зв’язків з громадськістю
     • реклами
     • науки
184. ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ІНФОРМАЦІЄЮ НЕ ЛИШЕ НАСЕЛЕННЯ, АЛЕ І РІЗНОМАНІТНІ ЗМІ
     • інформаційні агентства
     • аудіовізуальні ЗМІ
     • мультимедійні ЗМІ
     • друковані ЗМІ
185. ПЕРІОДИЧНІ ЗУСТРІЧІ ОФІЦІЙНИХ ОСІБ ОРГАНІЗАЦІЙ ЧИ УСТАНОВ З ЖУРНАЛІСТАМИ ДЛЯ ЇХНЬОГО ІНФОРМУВАННЯ, НАЗИВАЮТЬСЯ
     • прес-конференції
     • брифінги
     • прес-тури
     • кейс-історії
186. ЗВ’ЯЗКИ ЗІ ЗМІ ПОСОЛЬСТВА ЗДІЙСНЮЄ
     • прес-аташе
     • прес-синдикат
     • прес-бюро
     • прес-центр
187. РЕГУЛЯРНІ КОРОТКІ ЗУСТРІЧІ З ЖУРНАЛІСТАМИ, ЩО, ЯК ПРАВИЛО, ПРОВОДЯТЬСЯ ПРЕС-СЕКРЕТАРЯМИ, НАЗИВАЮТЬСЯ
     • брифінги
     • прес-конференції
     • прес-тури
     • кейс-історії
188. ПР-ДІЯЛЬНІСТЬ, ПОВ’ЯЗАНА З УПРАВЛІННЯМ ПРОЦЕСАМИ ФОРМУВАННЯ НОВИН, НАЗИВАЄТЬСЯ
     • спіндокторством
     • лікуванням суспільних хвороб
     • лобіюванням
     • іміджмейкінгом
189. ЩО З ПЕРЕЛІЧЕНОГО Є ГОЛОВНИМ КРИТЕРІЄМ НОВИН
     • своєчасність
     • повнота інформації
     • наближеність до влади
     • звільнення від відповідальності

 

Тема :: Міжнародна інформація та суспільні комунікації 1

190. НЕ Є ЦІЛЯМИ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ПРОПАГАНДИ
     • протидія контрпропаганді
     • активізація ділових зв’язків
     • розвиток двосторонньої співпраці
     • підвищення статусу дипломатів
191. КОНВЕНЦІЙНІ Й НЕКОНВЕНЦІЙНІ ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ ОХОПЛЮЄ
     • мемічна війна
     • психологічна війна
     • консцієнтальна війна
     • гібридна війна
192. РОЗВІДУВАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ НАЛЕЖИТЬ ДО
     • опосередкованих джерел
     • джерел загального характеру
     • офіційних джерел
     • закритих джерел
193. НЕ Є ДЖЕРЕЛАМИ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
     • Конституція держави
     • міжнародні договори
     • нормативно-правові акти
     • науково-популярна інформація
194. ДО ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ НЕ НАЛЕЖИТЬ
     • культурна дипломатія
     • медіа дипломатія
     • віртуальна дипломатія
     • інформативна дипломатія
195. ДО ВЛАСТИВОСТЕЙ ІНФОРМАЦІЙНОГО РЕСУРСУ НЕ НАЛЕЖИТЬ
     • постійне збільшення
     • невичерпність
     • можливість одночасного використання багатьма людьми
     • вичерпність
196. ОБЕРІТЬ ЗАЙВИЙ ВАРІАНТ: «ІНФОРМАЦІЯ – ЦЕ»
     • документи
     • цілеспрямовані знання
     • дані
     • ІКТ
197. ЛОГІЧНО ПРАВИЛЬНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ТАКА
     • відкриті, кодовані, змішані
     • відкриті, закриті, розвідувальні
     • відкриті, закриті, опосередковані
     • відкриті, кодовані, таємні
198. НЕ Є ЦІЛЯМИ ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
     • сприяння міжнародній безпеці
     • донесення позитивної інформації про цінності держави
     • ізоляція ворогів держави
     • підрив авторитету іншої держави
199. ДИДЖИТАЛЬНА ДИПЛОМАТІЯ – ЦЕ
     • брендингові стратегії
     • публічна дипломатія
     • медіа дипломатія
     • віртуальна дипломатія
200. ДО ПЕРЕВАГ ГЛОБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ НЕ ВІДНОСЯТЬ
     • універсальність інформації
     • гнучкість і багатовимірність форм
     • здатність передавати знання через кордони
     • широкий доступ до персональної інформації
201. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НИЖЧЕ НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ЦІЛЕЙ КІБЕРТЕРРОРИЗМУ
     • несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів з наступним викраденням чи перекручуванням
     • навмисне локалізоване ушкодження комп’ютерів
     • збір розвідувальної інформації
     • інформування про останні розробки комп’ютерної індустрії
202. У МЕЖАХ СПІВПРАЦІ УКРАЇНА-НАТО В УКРАЇНІ ДІЄ
     • Центр допомоги країнам «нової демократії»
     • Інформаційне представництво НАТО
     • Інформаційно-пропагандиський центр НАТО
     • Центр інформації та документації НАТО
203. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ПОЗИТИВНИХ НАСЛІДКІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
     • заохочення користування інтернетом
     • інвестиції в людей та знання
     • швидкий, дешевий і безпечний інтернет
     • інформаційна залежність
204. ДО ГОЛОВНИХ НАПРЯМІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІНФОПОЛІТИКИ НЕ НАЛЕЖИТЬ
     • забезпечення доступу до інформації
     • гарантії інформаційного суверенітету держави
     • створення національного інформаційного потенціалу
     • розроблення та застосування інформаційної зброї
205. НЕ Є ПРИНЦИПАМИ «СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ»
     • рівний доступ до освіти
     • свобода вираження думок
     • культурна різноманітність
     • рівний доступ до персональної інформації
206. НЕГАТИВНИМ НАСЛІДКОМ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Є
     • заохочення користування інтернетом
     • інвестиції в людей та знання
     • швидкий, дешевий і безпечний інтернет
     • втручання в приватне життя
207. НЕ Є ЗАВДАННЯМ ПРОГРАМИ ТЕМПУС
     • модернізація навчальних програм
     • посилення зв’язків між освітою та суспільством
     • удосконалення управління та врядування вузів
     • вихід із Болонського процесу
208. ДО НАПРЯМІВ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС НЕ НАЛЕЖИТЬ
     • сприяння соціальній інтеграції
     • сприяння мовній різноманітності
     • заохочення вивчення мов
     • обов’язкове володіння англійською мовою
209. НЕ Є СУБ’ЄКТАМИ КІБЕРТЕРОРИЗМУ
     • хакери-одинаки
     • терористичні організації
     • державні розвідувальні служби
     • органи державної влади та управління
210. ДО ЦІЛЕЙ КІБЕРТЕРОРИЗМУ НЕ НАЛЕЖИТЬ
     • поширення інформаційно-пропагандиських матеріалів
     • нанесення збитків великим інфраструктурам
     • вплив на тих, хто приймають важливі політичні та економічні рішення
     • гарантування прав і свобод громадян за кордоном
211. «СУСПІЛЬСТВО ЗНАНЬ» - ВИЩИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ
     • диверсифікованого суспільства
     • індустріального суспільства
     • громадянського суспільства
     • інформаційного суспільства
212. НЕРІВНОПРАВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТА НЕРІВНОПРАВНИЙ ДОСТУП ДО ІКТ СПРИЧИНЯЄ
     • цифровий підпис
     • оцифрування культурної спадщини
     • цифрову революцію
     • цифровий розподіл
213. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА У СВІТОВОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПОЛІ НЕ БУВАЄ
     • автаркічна
     • ліберальна
     • активна
     • бюрократична
214. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО РИС ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
     • підвищення рівня освіти
     • формування єдиного інформаційного простору
     • домінування ІКТ в усіх сферах
     • тривалі інформаційні війни
215. ВИСОКИЙ РОЗВИТОК ІКТ Є ОЗНАКОЮ
     • утопічного суспільства
     • громадянського суспільства
     • інформаційного суспільства
     • індустріального суспільства
216. «МІСІЇ ДОПОВІДАЧІВ» БАЗУЮТЬСЯ НА КОНЦЕПЦІЇ
     • превентивної дипломатії НАТО
     • культурної дипломатії ОБСЄ
     • медіадипломатії НАТО
     • превентивної дипломатії ОБСЄ
217. СОЦІАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СТОСОВНО ВИКОРИСТАННЯ ІКТ - ЦЕ
     • інформаційне домінування
     • інформаційна доктрина
     • інформаційні потоки
     • «цифровий розрив»
218. НЕГАТИВНИМИ НАСЛІДКАМИ ВПЛИВУ ІНТЕРНЕТУ НА ДІТЕЙ Є
     • інклюзія
     • глокалізація
     • інфотейнмент
     • грумінг та булінг
219. ГЛОБАЛЬНЕ ДОМІНУВАННЯ ОКРЕМИХ НАЦІЙ В МІЖНАРОДНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ - ЦЕ
     • інформаційна доктрина
     • інформаційні потоки
     • інформаційна ізоляція
     • інформаційний імперіалізм
220. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ
     • культурний
     • політичний
     • економічний
     • військовий
221. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ВЛАСТИВОСТЕЙ ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ
     • демократичність
     • висока технологічність
     • безперервність простору
     • націоналістичність
222. ПРОГРАМИ ОБМІНУ Є ІНСТУМЕНТОМ
     • традиційної дипломатії
     • віртуальної дипломатії
     • інформаційно-аналітичної діяльності
     • публічної дипломатії
223. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ Є ЧАСТИНОЮ ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІНОГО ПРОСТОРУ
     • інофрмаційні потоки
     • мас-медіа
     • ІКТ
     • освітні навички
224. ДО «КОРЕКТОВАНИХ УМОВНО ДИНАМІЧНИХ» (ЗМІННИХ) ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ДЕРЖАВИ НЕ НАЛЕЖИТЬ
     • стійкість економіки
     • правовий простір
     • соціально-психологічні настрої в суспільстві
     • природні ресури
225. ДО «УМОВНО СТАТИЧНИХ» (НЕЗМІННИХ) ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ДЕРЖАВИ НЕ НАЛЕЖИТЬ
     • геополітичні фактори
     • національно-культурна спадщина
     • природні ресурси
     • стійкість економіки
226. ДО ЗАВДАНЬ ВІРТУАЛЬНОЇ ДИПЛОМАТІЇ НЕ НАЛЕЖИТЬ
     • мінімалізація ризиків для національної безпеки
     • створення атмосфери довіри
     • робота з цільовими групами
     • підрив авторитету керівництва іншої держави
227. «МІСІЇ ДОПОВІДАЧІВ» (стосується моніторингу перебігу конфлікту) УТВОРЕНІ
     • ООН
     • НАТО
     • ЄС
     • ОБСЄ
228. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ЦІЛЕЙ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ
     • підивщення якості управлінських процесів
     • відкритість інформації про діяльність органів державної влади
     • підвищення доступності державних послуг
     • спрощення збору інформації особистого характеру
229. КОМПЛЕКС АСОЦІАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З НАЗВОЮ КРАЇНИ ЧИ ЇЇ ТОВАРІВ – ЦЕ ЇЇ
     • репутація
     • місце на політичній арені
     • авторитет
     • бренд
230. НЕ Є ОБ’ЄКТОМ ВПЛИВУ ДЕРЖАВНОЇ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
     • соціально-політичні процеси та системи
     • інформаційна інфраструктура
     • масова та індивідуальна свідомість
     • військовий потенціал держави
231. ІНФОРМАЦІЙНОЮ ЗБРОЄЮ НЕ МОЖЕ(-УТЬ)БУТИ
     • мас-медіа
     • новітні ІКТ
     • інформаційні ресурси
     • ядерний потенцал держави
232. МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЯ ЗОРІЄНТОВАНА НА
     • цензуру в Інтернеті
     • сприяння кібертероризму
     • маніпулювання громадською думкою
     • забезпечення національної безпеки
233. ПРОГРАМА ERASMUS СТОСУЄТЬСЯ СФЕРИ
     • адміністрування
     • медицини
     • ІКТ
     • освіти
234. СВІТОВІ КОНГРЕСИ З ІНФОЕТИКИ ПРОВЕДЕНІ
     • НАТО
     • ЄС
     • ОБСЄ
     • ЮНЕСКО
235. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ Є ЧАСТИНОЮ НАЦІОНАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІНОГО ПРОСТОРУ
     • ІКТ
     • інформаційні агенції
     • АПК
     • мас-медіа
236. ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАН ЗДОРОВ'Я ОСОБИ НАЛЕЖИТЬ ДО
     • закритих джерел
     • міжособистісних джерел
     • опосередкованих джерел
     • конфіденційної інформації
237. ІНФОРМАЦІЯ ПРО МАЙНО ВОЄННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖИТЬ ДО
     • конфіденційної інформації
     • міжособистісних джерел
     • опосередкованих джерел
     • закритих джерел
238. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ ВХОДИТЬ ДО ОБОВ’ЯЗКІВ «МІСІЇ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ» ОБСЄ
     • збирання, обробка та поширення інформації про конфліктонебезпечні зони
     • відрядження спеціальних посланників для перевірки достовірності інформації
     • інформування ОБСЄ про розвиток подій
     • військова допомога у врегулюванні конфлікту
239. МІЖОСОБИСТІСНІ КОНТАКТИ НА РІЗНИХ РІВНЯХ ПРЕДСТАВНИЦТВА НАЛЕЖАТЬ ДО
     • дезінформації
     • секретних джерел
     • опосередкованих джерел
     • міжособистісних джерел
240. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО НАПРЯМІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
     • розвиток інформаційної інфраструктури
     • гарантії інформаційного суверенітету держави
     • забезпечення доступу до інформації
     • збір розвідувальної інформації
241. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ Є ОБ'ЄКТОМ МІЖНАРОДНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН
     • інформаційні послуги
     • інформаційні продукти
     • документована інформація
     • автомагістралі
242. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ПРИНЦИПІВ ЕЛКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ
     • інформаційна безпека
     • конфіденційність
     • прозорість влади
     • доступ до privacy
243. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ Є СУБ'ЄКТОМ МІЖНАРОДНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН
     • фізичні особи
     • ТНК
     • держави
     • ІКТ
244. ЩО З ПЕРЕРАХОВАНОГО НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ФУНКЦІЙ МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
     • розробка рекомендацій щодо політичних й економічних рішень
     • прогнозування наслідків прийнятих рішень
     • професійна оцінка стану міжнародних відносин
     • деструктивний вплив на уряд іншої держави
245. СКЛАДОВИМИ НАЦІОНАЛЬНОГО БРЕНДУ Є
     • географічне розташування, імміграція, історична спадщина, участь у військових операціях
     • культурна спадщина, туризм, управління, кримінальне законодавство
     • туризм, експорт, інвестиції, прибутки високопосадовців
     • туризм, експорт, інвестиції, культура, населення
246. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ – ЦЕ
     • неформальний молодіжний рух на підтримку незалежності України
     • громадська організація
     • підрозділ Збройних сил України
     • Інтернет-проект Міністерства інформаційної політики України
247. ДОКУМЕНТОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ - ЦЕ
     • інформаційні потоки
     • інформаційна інфраструктура
     • інформаційно-комунікаційні технології
     • інформаційні ресурси
248. СУБ'ЄКТАМИ (ЗДІЙСНЮЄ ВПЛИВ) ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОТИБОРСТВА НЕ Є:
     • держави, їх союзи і коаліції
     • міжнародні організації
     • медіа-корпорації (контролюючі засоби масової інформації та масової комунікації - ЗМІ та МК)
     • громадянське суспільство
249. ОБ'ЄКТОМ (ПІДДАЄТЬСЯ ВПЛИВУ) ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОТИБОРСТВА НЕ Є:
     • масова й індивідуальна свідомість громадян
     • інформаційна інфраструктура
     • інформаційні та психологічні ресурси
     • автомагістралі

 

Тема :: Масові та стратегічні комунікації 2

250. МОВНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДУМКИ БЕЗ ЇЇ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ЦЕ
     • внутрішня мова
     • невербальна мова
     • зовнішня мова
     • тактильна комунікація
251. СТРАТЕГІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ НАЛЕЖАТЬ ДО
     • міжнародних комунікацій
     • ПР-комунікацій
     • медіа-комунікацій
     • міжкультурних комунікацій
252. ВПЛИВ, ЯКИЙ ПРАГНЕ ДОСЯГНУТИ КОМУНІКАНТ, - ЦЕ
     • ефект комунікації
     • закон комунікації
     • комунікативний постулат
     • вектор комунікації
253. СПІЛКУВАННЯ РІЗНИМИ МОВАМИ СТВОРЮЄ
     • семантичний шум
     • психічний шум
     • фізичний шум
     • табуйовану комунікацію
254. ПРИНЦИПАЛ – ЦЕ ТОЙ,
     • чиї думки висвітлені у промові
     • хто створює промову
     • хто оприлюднює промову
     • хто слухає промову
255. АБСОЛЮТНИЙ ВПЛИВ ЗМІ НА ЛЮДИНУ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ У ТЕОРІЇ
     • «Гіподермічної голки» / «чарівної кулі»
     • «Селективної аудиторії»
     • «Спіралі мовчання»
     • дифузії
256. СЕМІОТИКА ЦЕ НАУКА ПРО
     • знаки
     • закони комунікації
     • діалогічну природу комунікації
     • поводження людини у суспільстві
257. ДАНІ ЧИ ЗНАННЯ ПРО ПЕВНИЙ ПРОЦЕС – ЦЕ
     • інформація
     • комунікація
     • мудрість
     • досвід
258. КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ Є УМОВОЮ
     • успішної комунікації
     • неадекватної комунікації
     • девіантної комунікації
     • культурного шоку
259. РЕДАГУВАННЯ (ВІДБІР ТА КОМЕНТУВАННЯ) ІНФОРМАЦІЇ Є ФУНКЦІЄЮ
     • засобів масової інформації
     • зв’язків з громадськістю
     • реклами
     • науки
260. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СВІТОМ (ЗБИРАННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ) Є ФУНКЦІЄЮ
     • засобів масової інформації
     • зв’язків з громадськістю
     • реклами
     • науки
261. СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ДУМОК ВКЛЮЧАЄ
     • всі перераховані права
     • право шукати інформацію
     • право одержувати інформацію
     • право поширювати інформацію
262. ПОВІДОМЛЕННЯ «ВІДФІЛЬТРОВУЄ» І ПЕРЕДАЄ ДАЛІ
     • «Воротар»
     • «Диригент»
     • «Баєр»
     • «Перформер»
263. ПОВІДОМЛЕННЯ ЛИШЕ СТВОРЮЄ (НЕ ОПРИЛЮДНЮЄ, ВИКЛАДАЄ ЧУЖІ ДУМКИ)
     • спічрайтер
     • рерайтер
     • принципал
     • «Сторож»
264. ПОВІДОМЛЕННЯ ЛИШЕ ОПРИЛЮДНЮЄ (НЕ СТВОРЮЄ, НЕ ВКЛАДАЄ ВЛАСНІ ДУМКИ)
     • ретранслятор
     • принципал
     • аніматор
     • адресат
265. СУКУПНІСТЬ ЗНАНЬ, НАВИЧОК ТА УМІНЬ, ЯКІ ДОЗВОЛЯЮТЬ ЛЮДЯМ АНАЛІЗУВАТИ, КРИТИЧНО ОЦІНЮВАТИ І СТВОРЮВАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ РІЗНИХ ЖАНРІВ - ЦЕ
     • інформаційна етика
     • інформаційна культура
     • інформаційне протиборство
     • інформаційна грамотність
266. УМІННЯ ЦІЛЕСПРЯМОВАНО ПРАЦЮВАТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ Є СКЛАДОВОЮ
     • інформаційної революції
     • інформаційного розподілу
     • інформаційної етики
     • інформаційної культури
267. НАЙПОШИРЕНІШИЙ ВИД СПІЛКУВАННЯ З ПРЕСОЮ – ЦЕ
     • єдність і боротьба протилежних точок зору
     • круглий стіл
     • анкетування
     • прес-конференція; брифінг
268. ЗМІ НАЛЕЖАТЬ ДО
     • офіційних джерел
     • закритих джерел
     • опосередкованих джерел
     • конфіденційних джерел
269. НАМІР ЗДІЙСНИТИ ВПЛИВ І ПІДТРИМАТИ ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК - ЦЕ
     • інформативна інтенція
     • маніпулятивна мета
     • комунікаційна інтенція
     • розважальна інтенція
270. ВІДНОШЕННЯ ДОСЯГНУТОГО РЕЗУЛЬТАТУ ТА РАНІШЕ ВИЗНАЧЕНИХ ЦІЛЕЙ – ЦЕ
     • закон ЗМК
     • функція ЗМК
     • ефективність ЗМК
     • інтенція ЗМК
271. ЩО НЕ Є ХАРАКТЕРНОЮ ОЗНАКОЮ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
     • скороминучий характер інформації
     • швидкість передачі інформації
     • публічність
     • обов’язковий зворотній зв'язок
272. КОНТРОЛЬОВАНИЙ, ПРИХОВАНИЙ ВПЛИВ НА КОМУНІКАТОРА – ЦЕ
     • зараження
     • рефлексія
     • маніпуляція
     • сугестія
273. ЗГАДУВАННЯ СВОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ ПРИ ПЕРЕГЛЯДІ СЮЖЕТУ, ФІЛЬМУ ТОЩО ПРОВОКУЄ
     • утилітарний ефект
     • ефект бумерангу
     • ефект ореолу
     • ефект праймінгу
274. ВІДПРАВНИК ПОВІДОМЛЕННЯ – ЦЕ
     • реципієнт
     • принципал
     • комунікант
     • комунікат
275. ОТРИМУВАЧ ПОВІДОМЛЕННЯ – ЦЕ
     • принципал
     • продуцент
     • комунікант
     • комунікат
276. СПРОЩЕНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ЩОСЬ - ЦЕ
     • досвід
     • уставновка
     • стереотип
     • упередження
277. ПРОПОВІДЬ НАЛЕЖИТЬ ДО ПРОМОВ, ЯКІ
     • готують заздалегідь і вчать напам’ять
     • імпровізують
     • готують завчасно, але не вчать напам’ять
     • читають за конспектом
278. НА ПИТАННЯ «ЧОМУ ВІРИТИ?» ВІДПОВІДАЄ
     • переконувальна промова
     • інформаційна промова
     • розважальна промова
     • вітальна промова
279. ПОДАЄ НОВЕ ЗНАННЯ
     • інформаційна промова
     • переконувальна промова
     • агітаційна промова
     • вітальна промова
280. ТЕХНОЛОГІЯ НАПИСАННЯ ТЕКСТУ НА ЗАМОВЛЕННЯ І КОНСАЛТИНГ ЗАМОВНИКА – ЦЕ
     • спічрайтинг
     • рерайтинг
     • копірайтинг
     • копірайт
281. ПРАВИЛО «КІП» РОЗШИФРОВУЄТЬСЯ ЯК
     • «Коротко і просто»
     • «Красномовно і пафосно»
     • «Краще і повніше»
     • «Красиво і професійно»
282. ОПТИКО-КІНЕТИЧНІ ЗАСОБИ НАЛЕЖАТЬ ДО
     • невербальної комунікації
     • вербальної комунікації
     • тактильної комунікації
     • синтетичної комунікації
283. ПОЗА МОВЛЕННЄВИМ КОНТЕКСТОМ ВТРАЧАЮТЬ СМИСЛ
     • ілюстративні жести
     • конвенційні жести
     • модальні жести
     • ритуальні жести
284. ЖЕСТИ-ОБРАЗИ НАЛЕЖАТЬ ДО
     • конвенційних жестів
     • ілюстративних жестів
     • модальних жестів
     • ритуальних жестів
285. СТРАТЕГІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ НЕ ПОВ'ЯЗАНІ З
     • енергетичним сектором держави
     • безпековими питаннями держави
     • публічною дипломатією
     • інформаційними операціями
286. ПРОКСЕМІКА – ЦЕ
     • дистанція при розмові між комунікаторами
     • використання кольорової гамми
     • дикція та гарно поставлений голос
     • вираз обличчя
287. ІНСТРУМЕНТАМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ НЕ Є
     • співпраця у сфері АПК
     • публічна дипломатія
     • міжнародний ПР
     • інформаційно-психологічні операції
288. «СТОРОЖІ» - ЦЕ СУБ’ЄКТИ
     • масової комунікації
     • міжособистісної комунікації
     • деструктивної комунікації
     • ігрової комунікації
289. НАМІР ВСТАНОВИТИ ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК З КОМУНІКАТАМИ – ЦЕ -
     • комунікаційна інтенція
     • інформаційна інтенція
     • публічна діяльність
     • перформанс
290. ЛОБІСТСЬКІ КОМУНІКАЦІЇ ЦЕ СПЕЦИФІЧНИЙ ВИД
     • владних комунікацій
     • виборчих комунікацій
     • медійних комунікацій
     • рекламних комунікацій
291. ЗМІНИ В ГРОМАДСЬКІЙ ДУМЦІ ЩОДО ЯВИЩ ІДЕОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ФОРМУЄ
     • пропагандистська комунікація
     • рекламна комунікація
     • агітаційна комунікація
     • масова комунікація
292. СТУПІНЬ БЛИЗЬКОСТІ ЧИ НЕСУМІСНОСТІ КУЛЬТУР – ЦЕ
     • культурна дистанція
     • культурна прірва
     • культурна зона
     • культурний шок
293. СИТУАЦІЯ, КОЛИ МИ НЕ ЗНАЄМО УСТАНОВОК, УЯВЛЕНЬ СВОГО ПАРТНЕРА, ПРОВОКУЄ
     • когнітивну невизначеність
     • емоційну невизначеність
     • поведінкову невизначеність
     • етичну невизначеність
294. СИТУАЦІЯ, КОЛИ МИ НЕ МОЖЕМО ПЕРЕДБАЧИТИ ЕМОЦІЙНУ РЕАКЦІЮ ПАРТНЕРА ПО КОМУНІКАЦІЇ, ПРОВОКУЄ
     • емоційну невизначеність
     • когнітивну невизначеність
     • поведінкову невизначеність
     • етичну невизначеність
295. КРИВА АДАПТАЦІЇ В НОВІЙ КУЛЬТУРІ ЗОБРАЖУЄТЬСЯ ЯК
     • U
     • O
     • А
     • L
296. СУЧАСНІ ЗМК ФОРМУЮТЬ
     • публічну сферу
     • соціальну зону
     • редукцію невпевненості
     • закони комунікації
297. РОЗКРУЧУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ОБРАЗУ ОСОБИ ЧИ КОМПАНІЇ МЕДІАЗАСОБАМИ - ЦЕ
     • ефект «ореолу»
     • ефект праймінгу
     • ефект бумерангу
     • утилітарний ефект
298. ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ВАЖЛИВОЇ ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ - ЦЕ
     • утилітарний ефект
     • ефект «ореолу»
     • ефект праймінгу
     • ефект бумерангу
299. ПОСТУПОВА ЗМІНА НОРМ І ЦІННОСТЕЙ, КОЛИ ПОПЕРЕДНЬО ЗАБОРОНЕНЕ СПРИЙМАЄТЬСЯ ЯК НОРМА
     • ефект десенсибілізації
     • ефект «ореолу»
     • ефект праймінгу
     • ефект комфорту