Волинський національний університет імені Лесі Українки

Тест ::: 014 Середня освіта / Середня освіта. Українська мова та література. Світова література

Тема :: Загальні лінгвістичні дисципліни

1. ОБЕРІТЬ ПОМИЛКОВЕ ТВЕРДЖЕННЯ:
   • Терміни „структура мови” і „система мови” синонімічні.
   • Розрізняють основні та проміжні рівні мови.
   • Ономастика – це розділ мовознавства, що вивчає власні назви.
   • Мовлення має лінійний характер.
2. УКАЖІТЬ ПРОДОВЖЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ. МЕТАФОРА – ЦЕ РІЗНОВИД ПЕРЕНОСНОГО ВЖИВАННЯ СЛОВА НА ОСНОВІ УПОДІБНЕННЯ…
   • За суміжністю.
   • За подібністю.
   • За двома попередніми ознаками.
   • З частини на ціле або навпаки.
3. УКАЖІТЬ ТИП ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ, ПРИ ЯКОМУ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИМАГАЄ ВІД ЗАЛЕЖНОГО ПЕВНОЇ ФОРМИ:
   • Узгодження.
   • Прилягання.
   • Керування.
   • Координація.
4. УКАЖІТЬ ПРОДОВЖЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ. ПОХОДЖЕННЯ ВСІХ МОВ СВІТУ ВІД ОДНІЄЇ МОВИ – ЦЕ…
   • Полігенез.
   • Моногенез.
   • Інтеграція.
   • Диференціація.
5. УКАЖІТЬ, ХТО З УЧЕНИХ ЗАПРОВАДИВ ТЕРМІН “ФІЛОЛОГІЯ” ЯК НАЗВУ НАУКИ ПРО АНТИЧНІСТЬ:
   • Фрідріх-Август Вольф.
   • Франц Міклошич.
   • Павел-Йозеф Шафарик.
   • Олександр Потебня.
6. УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ: ІКАВІЗМ; ЗБЕРЕЖЕННЯ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА; НЕПРОДУКТИВНІСТЬ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ:
   • Російську.
   • Польську.
   • Українську.
   • Болгарську.
7. УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ: АКАННЯ; ВІДСУТНІСТЬ ГРАМАТИЧНОЇ ФОРМИ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА; ВИСОКА ПРОДУКТИВНІСТЬ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ:
   • Російську.
   • Польську.
   • Українську.
   • Білоруську.
8. УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ: АКАННЯ; ДЗЕКАННЯ І ЦЕКАННЯ; НЕСКЛАДОВИЙ [Ў] НА МІСЦІ ЕТИМОЛОГІЧНИХ [В] І [Л]:
   • Російську.
   • Болгарську.
   • Українську.
   • Білоруську.
9. УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ: ФІКСОВАНИЙ НАГОЛОС НА ПЕРЕДОСТАННЬОМУ СКЛАДІ; ЗБЕРЕЖЕННЯ НОСОВИХ ГОЛОСНИХ; НАЯВНІСТЬ ДВОХ РЯДІВ ШИПЛЯЧИХ ТИПУ [Š] І [Ś]:
   • Чеську.
   • Словацьку.
   • Польську.
   • Словенську.
10. УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ: ФІКСОВАНИЙ НАГОЛОС НА ПЕРШОМУ СКЛАДІ; НАЯВНІСТЬ ДОВГИХ І КОРОТКИХ ГОЛОСНИХ; СПЕЦИФІЧНИЙ ЗВУК [Ř]:
    • Чеську.
    • Словацьку.
    • Польську.
    • Словенську.
11. УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ: ФІКСОВАНИЙ НАГОЛОС НА ПЕРШОМУ СКЛАДІ; ЗАКІНЧЕННЯ -OVIA В НАЗВАХ ІСТОТ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ НАЗИВНОГО ВІДМІНКА МНОЖИНИ; СПЕЦИФІЧНИЙ ЗВУК [Ä]:
    • Чеську.
    • Словацьку.
    • Польську.
    • Словенську.
12. УКАЖІТЬ, ЯКОЮ ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ВИКОНАНО ПЕРЕКЛАД РЯДКІВ “ЗАПОВІТУ” Т. ШЕВЧЕНКА: “ЩОМ УМРА, МЕ ПОГРЕБЕТЕ / НЕЙДЕ НА МОГИЛА / ПОСРЕД СТЕПИТЕ ШИРОКИ / НА УКРАЙНА МИЛА, / ТА СКАЛИТЕ НАД ВОДАТА, / ДНЕПЪР И ПОЛЯТА / ДА СЕ ВИЖДАТ, ДА СЕ ЧУВА, / КАК РЕВЕ РЕКАТА”:
    • Болгарською.
    • Македонською.
    • Сербською.
    • Білоруською.
13. УКАЖІТЬ, ЯКОЮ ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ВИКОНАНО ПЕРЕКЛАД РЯДКІВ “ЗАПОВІТУ” Т. ШЕВЧЕНКА: “КАД УМРЕМ, САХРАНИТЕ МЕ / ТАМО У МОГИЛИ / СРЕД СТЕПЕ ПРЕДИВНЕ / НА МИЛОЈ УКРАЈИНИ. / ДА БИХ ПОЉЕ ШИРОКО, / И ДЊЕПАР, И ПРОКОП / ГЛЕДАТИ, ЧУТИ МОГО / КАКО ПЕВАЈУ ГРОМКО / И КАКО ИЗ УКРАЈИНЕ / ОДНОСЕ У СИЊЕ МОРЕ / КРВ ЗЛОЧИНЦА... ТАД ЋУ ДА МИНЕМ / И ПОЉЕ И ГОРЕ, / УСТАНЕМ И СТИГНЕМ / ДО БОГА САМОГА / ДА СЕ МОЛИМ... А ДО ТАДА / НЕ ЗНАМ НИ ЗА БОГА”:
    • Болгарською.
    • Македонською.
    • Сербською.
    • Білоруською.
14. УКАЖІТЬ, ЯКОЮ ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ ВИКОНАНО ПЕРЕКЛАД РЯДКІВ “ЗАПОВІТУ” Т. ШЕВЧЕНКА: “AŽ JÁ UMŘU, POCHOVEJTE / MĚ KDES NA MOHYLE, / VPROSTŘED STEPI NEDOHLEDNÉ. / V UKRAJINĚ MILÉ, / ABY LÁNY ŠIRÝCH POLÍ, / DNĚPR, SRÁZY STINNÉ / BYLO VIDĚT, BYLO SLYŠET, / S HUKOTEM JAK PLYNE”:
    • Чеською.
    • Словацькою.
    • Польською.
    • Хорватською.
15. УКАЖІТЬ, ХТО З НАЗВАНИХ МОВОЗНАВЦІВ Є ПРИХИЛЬНИКОМ НАДЧОРНОМОРСЬКОЇ ТЕОРІЇ ПРАБАТЬКІВЩИНИ СЛОВ’ЯН:
    • О. Трубачов.
    • О. Шахматов.
    • Ю. Карпенко.
    • Ю. Шевельов.
16. УКАЖІТЬ, ХТО З НАЗВАНИХ МОВОЗНАВЦІВ Є ПРИХИЛЬНИКОМ ВІСЛО-ОДЕРСЬКОЇ ТЕОРІЇ ПРАБАТЬКІВЩИНИ СЛОВ’ЯН:
    • О. Трубачов.
    • В. Іванов.
    • Ю. Карпенко.
    • Т. Лер-Сплавінський.
17. УКАЖІТЬ, ХТО З НАЗВАНИХ МОВОЗНАВЦІВ Є ПРИХИЛЬНИКОМ ВІСЛО-ДНІПРОВСЬКОЇ ТЕОРІЇ ПРАБАТЬКІВЩИНИ СЛОВ’ЯН:
    • О. Трубачов.
    • П.-Й. Шафарик.
    • Ю. Карпенко.
    • Т. Лер-Сплавінський.
18. УКАЖІТЬ, ЯКУ З НАЗВАНИХ ТЕОРІЙ ПРАБАТЬКІВЩИНИ СЛОВ’ЯН ПОДАНО В “ПОВІСТІ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” НЕСТОРОМ:
    • Прибалтійську.
    • Дунайську.
    • Карпатську.
    • Надчорноморську.
19. УКАЖІТЬ, ГРАМАТИКУ ЯКОГО АВТОРА М. ЛОМОНОСОВ НАЗВАВ “ВРАТАМИ УЧЕНОСТИ”:
    • Мелетія Смотрицького.
    • Памви Беринди.
    • Лаврентія Зизанія.
    • Івана Ужевича.
20. УКАЖІТЬ ЧЕСЬКОГО ФІЛОЛОГА, ЯКИЙ ЗАКЛАВ ОСНОВИ НАУКОВОЇ СЛАВІСТИКИ:
    • І. Срезневський.
    • Й. Домбровський.
    • Г. Ягич.
    • В. Копітар.
21. УКАЖІТЬ, КОЛИ ВІДБУЛОСЯ ЗАРОДЖЕННЯ СЛАВІСТИКИ ЯК НАУКИ:
    • За часів Київської Русі.
    • Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.
    • Після Другої світової війни.
    • Наприкінці ХХ ст.
22. УКАЖІТЬ ПРОВІДНОГО ДІЯЧА СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ХІХ СТ., ЯКИЙ СТВОРИВ І ОЧОЛИВ ХАРКІВСЬКУ ЛІНГВІСТИЧНУ ШКОЛУ, АВТОР ПРАЦІ “МИСЛЬ І МОВА”:
    • Ізмаїл Срезневський.
    • П. Гулак-Артемовський.
    • Олександр Потебня.
    • Омелян Огоновський.
23. УКАЖІТЬ ПРЕДСТАВНИКА СЛАВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПОЛЬЩІ, АВТОРА ПЕРШОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЛУМАЧНОГО СЛОВНИКА:
    • Самуїл-Богумил Лінде.
    • Адам Міцкевич.
    • Олександр Брюкнер.
    • Ян-Міхал Розвадовський.
24. УКАЖІТЬ ПРОВІДНОГО НІМЕЦЬКОГО СЛАВІСТА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ – СЕРЕДИНИ ХХ СТ., УКЛАДАЧА “ЕТИМОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА РОСІЙСЬКОЇ МОВИ”:
    • Август Шлейхер.
    • Пауль Дільс.
    • Макс Фасмер.
    • Рейнгольд Траутманн.
25. УКАЖІТЬ, КОЛИ У СЛОВ’ЯНСЬКИХ КРАЇНАХ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ДЕНЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І КУЛЬТУРИ:
    • 14 жовтня.
    • 21 лютого.
    • 25 лютого.
    • 24 травня.
26. УКАЖІТЬ, ХТО Є АВТОРОМ ТАКОЇ ПЕРІОДИЗАЦІЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА: 1) ЗАРОДЖЕННЯ МОВОЗНАВСТВА У СХІДНИХ СЛОВ’ЯН (ХІ–ХІІІ СТ.); 2) СТАРОУКРАЇНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО (ХІV–ХVІІІ СТ.); 3) УКРАЇНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО ХІХ–ПОЧ. ХХ СТ.; 4) УКРАЇНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО РАДЯНСЬКОГО ЧАСУ:
    • С. П. Бевзенко.
    • В. М. Павлюк.
    • М. А. Жовтобрюх.
    • С. П. Самійленко.
27. УКАЖІТЬ, ХТО Є АВТОРОМ ТАКОЇ ПЕРІОДИЗАЦІЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА: 1) ХІV–ХVІІІ СТ. – ДОНАУКОВИЙ ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА; 2) НАУКА ПРО МОВУ В І ПОЛ. ХІХ СТ.; 3) УКРАЇНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ–ПОЧ. ХХ СТ.:
    • С. П. Бевзенко.
    • В. М. Павлюк.
    • М. А. Жовтобрюх.
    • І. І. Ковалик.
28. УКАЖІТЬ, ХТО Є АВТОРОМ ПРАЦІ „ГРАММАТІКА СЛОВЕНСКА. СЪВЕР(Ъ)ШЕН(Ъ)НА(Г)(О) ИСКУСТВА ОСМИ ЧАСТІЙ СЛОВА, И ИНЫ(Х) НУ(Ж)ДНЫ(Х)” (1596 Р.):
    • М. Смотрицький.
    • Л. Зизаній.
    • Учні Львівської братської школи.
    • І. Ужевич.
29. УКАЖІТЬ, ХТО ВПЕРШЕ В НАШОМУ МОВОЗНАВСТВІ ВИДІЛИВ ОРУДНИЙ (ТВОРИТЕЛ(Ъ)НЫЙ) ВІДМІНОК:
    • Мелетій Смотрицький.
    • Лаврентій Зизаній.
    • Максим Грек.
    • Іван Ужевич.
30. УКАЖІТЬ, ХТО, ВИРІЗНИВШИ ВІСІМ ЧАСТИН МОВИ, ВИЛУЧИВ АРТИКЛЬ, ОСКІЛЬКИ ВІН НЕ ВЛАСТИВИЙ СЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВНІЙ СИСТЕМІ, УВІВ ВИГУК (МЂСТОИМЕНІЄ); ДО ШЕСТИ ВІДМІНКІВ, УСПАДКОВАНИХ ВІД ПОПЕРЕДНІХ ГРАМАТИК, ДОДАВ СЬОМИЙ – МІСЦЕВИЙ (СКАЗАТЕЛНЫЙ); УВІВ В УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ ЛІТЕРУ Ґ:
    • Мелетій Смотрицький.
    • Лаврентій Зизаній.
    • Максим Грек.
    • Іван Ужевич.
31. УКАЖІТЬ, ЯКОЮ МОВОЮ НАПИСАНА „ГРАМАТЫКА СЛОВЕНСКАЯ” І. УЖЕВИЧА:
    • Староукраїнською.
    • Грецькою.
    • Латинською.
    • Французькою.
32. УКАЖІТЬ, ЯКА З ГРАМАТИЧНИХ ПРАЦЬ СВОГО ЧАСУ НЕ БУЛА ОПУБЛІКОВАНА, А ЗБЕРЕГЛАСЯ У ДВОХ СПИСКАХ – ПАРИЗЬКОМУ 1643 Р. Й АРРАСЬКОМУ 1645 Р.:
    • „Грамматіка словенска” Л. Зизанія.
    • „Граматыка словенская” І. Ужевича.
    • „Грамматїки СлавенскиĄ правилноє Сνнтаґма” М. Смотрицького.
    • „Граматіка доброглаголиваго еллино-словенскаго языка”.
33. УКАЖІТЬ ПРІЗВИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОЛОГА, КУЛЬТУРНО-ОСВІТНОГО Й ЦЕРКОВНОГО ДІЯЧА, ОДИНОГО З ПРОВІСНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В ГАЛИЧИНІ, ГРАМАТИСТА ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХІХ СТ., АВТОРА ПРАЦЬ “НАУКА ХРИСТИЯНСКАЯ” (1815 Р.), “БУКВАР СЛОВЕНОРУСЬКОГО ЯЗИКА” (1816 P.), “ПРАВИЛА ШКОЛЬНІЇ” (1817 Р.), ПЕРШОЇ В ГАЛИЧИНІ ГРАМАТИКИ КНИЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – “ГРАМАТИКИ ЯЗИКА СЛОВЕНО-РУСЬКОГО” (1823 Р.):
    • К. П. Михальчук.
    • П. Г. Житецький.
    • І. Могильницький.
    • М. Ф. Наконечний.
34. УКАЖІТЬ, ЧИЇ ПРАЦІ Є ПЕРШИМИ СПРОБАМИ НАУКОВОГО ОБҐРУНТУВАННЯ ЛІНГВОСТИЛІСТИКИ.
    • Л. А. Булаховського.
    • Спенсера й Штейнталя.
    • С. Я. Єрмоленко.
    • Л. І. Мацько.
35. УКАЖІТЬ НАЙВИДАТНІШУ ПАМ’ЯТКУ ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА, ДЕ ІМІТОВАНО ПРОМОВИ ДАВНІХ ДЕРЖАВНИХ ДІЯЧІВ.
    • "Слово о полку Ігоревім”.
    • "Повчання” Володимира Мономаха.
    • "Слово про закон і благодать” Кирила Туровського.
    • "Послання до пресвітера Фоми” Климента Смолятича.
36. УКАЖІТЬ ТЕРМІН, ЯКОМУ ВІДПОВІДАЄ ТАКЕ ВИЗНАЧЕННЯ: «ПРАГНЕННЯ ДО ОЧИЩЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ВІД ПОЗАЛІТЕРАТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, НЕВМОТИВОВАНОГО ВИКОРИСТАННЯ ІНШОМОВНИХ СЛІВ».
    • Антинормалізаторство.
    • Гіперпуризм.
    • Пуризм.
    • Кодифікація.
37. УКАЖІТЬ ПРАЦЮ, З ЯКОЇ ПОЧИНАЄТЬСЯ ЛІНГВІСТИЧНА СТИЛІСТИКА В СУЧАСНОМУ ЗНАЧЕННІ СЛОВА.
    • І. Г. Чередниченка „Нариси з загальної стилістики”.
    • С. Я. Єрмоленко „Нариси з української словесності”.
    • Шарля Баллі „Трактат із французької стилістики”.
    • А. П. Коваль „Практична стилістика сучасної української мови”.
38. УКАЖІТЬ ТЕРМІН, ЯКОМУ ВІДПОВІДАЄ ТАКЕ ВИЗНАЧЕННЯ: «СИСТЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ТА ЕКСПРЕСИВНИХ СТИЛІВ У ЇХ ВЗАЄМОДІЇ; СПІВВІДНОШЕННЯ СТИЛІСТИЧНО НЕЙТРАЛЬНИХ І СТИЛІСТИЧНО МАРКОВАНИХ МОВНИХ ОДИНИЦЬ У СИСТЕМІ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ».
    • Стильова норма.
    • Стильове значення.
    • Стилістична система.
    • Мовна стилізація.
39. УКАЖІТЬ ТЕРМІН, ЯКОМУ ВІДПОВІДАЄ ТАКЕ ВИЗНАЧЕННЯ: «СУКУПНІСТЬ МОВНО-ВИРАЗОВИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ ЕСТЕТИЧНУ ФУНКЦІЮ І ВИРІЗНЯЮТЬ МОВУ ОКРЕМОГО ПИСЬМЕННИКА З-ПОМІЖ ІНШИХ»:
    • Стильова норма.
    • Стилістична система.
    • Функціональний стиль.
    • Індивідуальний стиль.
40. УКАЖІТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ СТИЛІСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.
    • Сукупність мовно-виразових засобів, які виконують естетичну функцію і вирізняють мову окремого письменника з-поміж інших, своєрідність мови окремого індивіда.
    • Різновид мови (тип мовомислення, мовної діяльності), що характеризується співвіднесеністю з певною сферою суспільно-виробничої діяльності.
    • Сукупність функціональних та експресивних стилів у їх взаємозв’язках.
    • Додаткове значення (один із видів конотації) мовної одиниці, яке нашаровується на її предметно-поняттєвий або граматичний зміст.

 

Тема :: Історія мови

41. УКАЖІТЬ, ДО ЯКОГО ВИСНОВКУ ПРО ДАВНІСТЬ СЛОВ’ЯНСЬКИХ АЗБУК ДІЙШЛИ СУЧАСНІ СЛАВІСТИ ПІСЛЯ ВСЕБІЧНОГО АНАЛІЗУ ЗБЕРЕЖЕНИХ ДОТЕПЕР СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКИХ РУКОПИСІВ:
    • Латиниця – найдавніше слов’янське впорядковане звуко-буквене письмо.
    • Грецький устав – найдавніше слов’янське впорядковане звуко-буквене письмо.
    • Кирилиця – найдавніше слов’янське впорядковане звуко-буквене письмо.
    • Глаголиця – найдавніше слов’янське впорядковане звуко-буквене письмо.
    • Глаголиця і кирилиця виникли одночасно.
42. УКАЖІТЬ, ІЗ ЯКИМ ВИСНОВКОМ ПРО ДЖЕРЕЛА КИРИЛИЦІ ПОГОДЖУЄТЬСЯ БІЛЬШІСТЬ СУЧАСНИХ СЛАВІСТІВ:
    • Кирилиця цілком постала на основі грецького уставного письма.
    • Кирилиця постала за зразком грецького уставного письма, але кілька літер запозичено з глаголиці, а окремі літери створено було як лігатури.
    • Кирилиця постала за зразком грецького скорописного письма.
    • Кирилиця постала за зразком грецького скорописного письма із запозиченням окремих літер зі староєврейського та нижньоєгипетського (коптського) письма.
    • Кирилиця – оригінальна азбука.
43. УКАЖІТЬ, ІЗ ЯКИМ ВИСНОВКОМ ПРО АВТОРСТВО І ЧАС СТВОРЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ АЗБУК ПОГОДЖУЄТЬСЯ БІЛЬШІСТЬ СУЧАСНИХ СЛАВІСТІВ:
    • Кирилицю створив Костянтин (Кирило) 863 р., а глаголиця постала пізніше в хорватському середовищі як тайнопис.
    • Кирилицю створив Костянтин (Кирило) 863 р., а глаголиця постала ще до прийняття слов’янами християнства.
    • Глаголицю створив Костянтин (Кирило) 863 р., а кирилиця постала ще до прийняття слов’янами християнства.
    • Глаголицю створив Костянтин (Кирило) 863 р., а кирилицю створив Мефодій після смерті брата.
    • Глаголицю створив Костянтин (Кирило) 863 р., а кирилицю створено було в Болгарії колективом діячів Преславської школи писемності на чолі з Костянтином Преславським.
44. УКАЖІТЬ, ДО ЯКОЇ ПІДГРУПИ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЧОМУ НАЛЕЖИТЬ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКА МОВА:
    • Східнослов’янської, бо в основі старослов’янської мови – один із давньоруських діалектів.
    • Південнослов’янської, бо в основі старослов’янської мови – один зі староболгарських діалектів.
    • Західнослов’янської, бо старослов’янська мова була створена для західних слов’ян Великоморавського князівства і розвивалася саме в Великій Моравії.
    • Південнослов’янської, бо розквіт («золотий вік») старослов’янської писемності припадає на Болгарське царство.
    • Не належить до жодної з підгруп, бо це мова мертва.
45. ОБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНЕ ПРОДОВЖЕННЯ РЕЧЕННЯ "ЛІНГВІСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ МОВИ В ТОМУ, ЩО…"
    • Старослов’янська мова – це спільна для всіх слов’ян прамова.
    • Старослов’янська мова – це прямий предок сучасних східнослов’янських мов, у тому числі української.
    • Старослов’янська мова ближча, ніж всі інші слов’янські мови, до праслов’янської мови.
    • Старослов’янська мова була могутнім засобом боротьби слов’ян за їх духовну і політичну незалежність.
    • Старослов’янська мова – священна мова всіх слов’ян.
46. УКАЖІТЬ, ЯКЕ З ПОДАНИХ ВИЗНАЧЕНЬ НЕ ЗОВСІМ КОРЕКТНЕ:
    • Старослов’янська мова – це зафіксований писемністю південномакедонський говір староболгарської мови, отже, поняття «старослов’янська мова», «староболгарська мова» тотожні.
    • Старослов’янська мова – це мова перших слов’янських перекладів переважно грецької богослужбової літератури.
    • Народно-розмовною основою старослов’янської мови був південномакедонський говір староболгарської мови.
    • Старослов’янська мова, окрім південномакедонської діалектної основи, характеризувалася великою кількістю запозичень та новотворами, авторами яких були Кирило і Мефодій.
    • Старослов’янська мова, маючи в основі південномакедонський діалект староболгарської мови, фактично була наддіалектною, бо обслуговувала потреби багатьох слов’янських народів.
47. УКАЖІТЬ, ЯКЕ З ПОДАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ ПОМИЛКОВЕ:
    • Порядок букв глаголиці відповідає порядку цифр, а в кирилиці ця послідовність порушена.
    • Техніка перекладу в кириличних пам’ятках досконаліша, ніж у глаголичних.
    • Глаголичні і кириличні пам’ятки відрізняються за територією їх створення.
    • Кирилична азбука більш упорядкована і має більше літер.
    • Кириличні пам’ятки відзначаються більшою архаїчністю, ніж глаголичні.
48. УКАЖІТЬ, ЯКЕ З ПОДАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ ПОМИЛКОВЕ:
    • Імена творців перших старослов’янських пам’яток невідомі.
    • Старослов’янська мова ніколи не була мовою побутового спілкування.
    • Старослов’янська мова належить до південнослов’янської підгрупи мов.
    • Старослов’янська мова представлена була у слов’янських перекладах переважно грецьких богослужбових книг.
    • Старослов’янська мова належить до мертвих мов.
49. ОБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНЕ ТВЕРДЖЕННЯ:
    • Зі старослов’янських рукописів, виконаних самими Кирилом і Мефодієм, до нашого часу дійшла лише одна пам’ятка – Київські листки.
    • До нашого часу дійшли лише окремі старослов’янські рукописи, виконані самими Кирилом і Мефодієм.
    • До нашого часу дійшли лише копії кирило-мефодіївських перекладів, виконані їхніми учнями в кінці ІХ ст.
    • До нашого часу дійшли лише копії кирило-мефодіївських перекладів, виконані в Х ст. – ХІ ст.
    • До нашого часу старослов’янські пам’ятки Х ст. – ХІ ст. не дійшли.
50. ОБЕРІТЬ ПОМИЛКОВЕ ТВЕРДЖЕННЯ:
    • Старослов’янська мова – це перша відома нам фіксація слов’янського мовлення на письмі.
    • Старослов’янська мова поширювалася в ІХ ст. – ХІ ст. як мова церковної християнської літератури.
    • Старослов’янська мова ніколи не була мовою побутового спілкування.
    • Старослов’янська мова мала реальну діалектну основу – південномакедонський діалект староболгарської мови.
    • Старослов’янську мову в ІХ ст. – ХІ ст. легко розуміли всі слов’яни, бо вона була їх спільною прамовою.
51. УКАЖІТЬ, У ЗВУКОВІЙ СТРУКТУРІ КОТРОГО СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОГО СЛОВА ПРЕДСТАВЛЕНО СКЛАДОТВОРЧИЙ ПЛАВНИЙ Р:
    • кръха.
    • грътань.
    • кръвь.
    • брьвьно.
    • дръжати.
52. ОБЕРІТЬ ТАКУ ПАРУ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКИХ ГОЛОСНИХ, У ЯКІЙ ОДИН ЗВУК ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШОГО ТІЛЬКИ ЗА СТУПЕНЕМ ПІДНЯТТЯ СПИНКИ ЯЗИКА:
    • и – о.
    • а – оу.
    • и – є.
    • о – ъ.
    • ы – ъ.
53. ОБЕРІТЬ ТАКУ ПАРУ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКИХ ГОЛОСНИХ, У ЯКІЙ ОДИН ЗВУК ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШОГО ТІЛЬКИ ЗА МІСЦЕМ ТВОРЕННЯ:
    • ь – о.
    • а – о.
    • и – є.
    • о – ъ.
    • и – ы.
54. ОБЕРІТЬ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКЕ СЛОВО, ПЕРШИЙ СКЛАД ЯКОГО ЗАКІНЧУЄТЬСЯ НА ПРИГОЛОСНИЙ ЗВУК:
    • кръха.
    • млъва.
    • възвратити.
    • испытати.
    • избивати.
55. УКАЖІТЬ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКЕ СЛОВО, ПЕРШИЙ СКЛАД ЯКОГО ЗАКІНЧУЄТЬСЯ НА ПРИГОЛОСНИЙ ЗВУК:
    • трьвога.
    • расточити.
    • ископати.
    • тръсть.
    • врьтьпъ.
56. ОБЕРІТЬ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКЕ СЛОВО, ПЕРШИЙ СКЛАД ЯКОГО ЗАКІНЧУЄТЬСЯ НА ПРИГОЛОСНИЙ ЗВУК:
    • разбоиникъ.
    • разбросати.
    • трьновыи.
    • крьстъ.
    • сльза.
57. УКАЖІТЬ, ЧИ В УСІХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ РОЗВИТОК ДИФТОНГОЇДІВ *OR, *OL, *ER, *EL У СЕРЕДИНІ СЛОВА ПЕРЕД ПРИГОЛОСНИМ ЗАВЕРШИВСЯ СТАДІЄЮ МЕТАТЕЗИ:
    • Так, в усіх мовах.
    • Ні, тільки в західнослов’янських мовах, крім чеської і словацької.
    • Ні, тільки в східнослов’янських мовах.
    • Ні, тільки в старослов’янській мові.
    • Ні, тільки в південнослов’янських та в чеській і словацькій мовах.
58. УКАЖІТЬ, ЧИ ПЕРЕДБАЧАВ РОЗВИТОК ДИФТОНГОЇДІВ *ОR, *ОL, *ЕR, *ЕL У СЕРЕДИНІ СЛОВА ПЕРЕД ГОЛОСНИМ СТАДІЮ МЕТАТЕЗИ Й ПОДОВЖЕННЯ ГОЛОСНОГО:
    • Так.
    • Так, але тільки в західнослов’янських мовах, крім чеської і словацької.
    • Так, але тільки у старослов’янській мові.
    • Так, але тільки в південнослов’янських та в чеській і словацькій мовах.
    • Ні.
59. УКАЖІТЬ, ЯКИМ ШЛЯХОМ ВІДБУВАВСЯ РОЗВИТОК ДИФТОНГОЇДІВ *ЪR, *ЪL, *ЬR, *ЬL У СЕРЕДИНІ СЛОВА ПЕРЕД ГОЛОСНИМ:
    • Монофтонгізація.
    • Поступове скорочення голосного компонента та розвиток складотворчої властивості сонорного.
    • Метатеза.
    • Метатеза та подовження голосного.
    • Розклад.
60. УКАЖІТЬ, УРАХОВУЮЧИ РЕФЛЕКСАЦІЮ ДАВНІХ МОНОФТОНГІВ, КОТРА СХЕМА ПРАВИЛЬНА:
    • Псл. *а < *ō, *ā.
    • Псл. *u < *ū.
    • Псл. *і < *ĭ.
    • Псл. *ь < *ĕ.
    • Псл. *е < *ē, *ĕ.
61. УКАЖІТЬ, УРАХОВУЮЧИ РЕФЛЕКСАЦІЮ ДАВНІХ МОНОФТОНГІВ, ДИФТОНГІВ, ДИФТОНГОЇДІВ, КОТРА СХЕМА ПРАВИЛЬНА:
    • Псл. *о < *ō, *ŏ.
    • Псл. *ę < *em, *en, *in, *im.
    • Псл. *ъ < *ū, *ŭ.
    • Псл. *ь < *ĕ, *ĭ.
    • Псл. *е < *ē.
62. УКАЖІТЬ, ВІДПОВІДНО ДО КОТРОГО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА У СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВІ ІСНУВАЛА СТРУКТУРА ЗІ СКЛАДОТВОРНИМ СОНОРНИМ:
    • Середина.
    • Вертеп.
    • Болото.
    • Колотити.
    • Дерево.
63. УКАЖІТЬ, ЗВУКОВА СТРУКТУРА КОТРОГО СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОГО СЛОВА ВІДБИВАЄ НАСЛІДОК ПЕРЕХІДНОЇ ЙОТОВОЇ ПАЛАТАЛІЗАЦІЇ:
    • чьсть.
    • чєтырє.
    • чадъ.
    • ноша.
    • жалость.
64. УКАЖІТЬ, ЗВУКОВА СТРУКТУРА КОТРОГО СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОГО СЛОВА ВІДБИВАЄ НАСЛІДОК ДРУГОГО ПЕРЕХІДНОГО ПОМ’ЯКШЕННЯ ЗАДНЬОЯЗИКОВОГО:
    • пастоуси.
    • срьдьцє.
    • пальць.
    • аицє.
    • льстьць.
65. УКАЖІТЬ, НАСЛІДКИ ЯКОГО ФОНЕТИЧНОГО ПРОЦЕСУ ЗУМОВИЛИ ВІДМІНЮВАННЯ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКИХ ІМЕННИКІВ ГОНЬЦЬ, ЖЬНЬЦЬ ЗА М’ЯКИМ РІЗНОВИДОМ:
    • Перехідної йотової палаталізації.
    • Неперехідної палаталізації під впливом наступного голосного переднього ряду.
    • 2-го перехідного пом’якшення задньоязикових.
    • 3-ї перехідної палаталізації задньоязикових.
    • Неперехідної йотової палаталізації.
66. УКАЖІТЬ, КОТРИЙ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ ІМЕННИК ПРЕДСТАВЛЯЄ КОЛИШНІ ВОКАЛІЧНІ ОСНОВИ М’ЯКОГО РІЗНОВИДУ НА *-JǑ:
    • домъ.
    • врачь.
    • гръдость.
    • мышь.
    • млънии.
67. УКАЖІТЬ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКЕ ДІЄСЛОВО І КЛАСУ:
    • читати.
    • мести.
    • ловити.
    • носити.
    • капати.
68. УКАЖІТЬ, ВІД КОТРОГО СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОГО ДІЄСЛОВА МОЖЛИВЕ УТВОРЕННЯ ПРОСТОГО АОРИСТА:
    • плєсти.
    • мазати.
    • читати.
    • лазити.
    • крыти.
69. УКАЖІТЬ, ВІД КОТРОГО СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОГО ДІЄСЛОВА МОЖНА УТВОРИТИ ВСІ ТРИ ТИПИ АОРИСТА:
    • писати.
    • копати.
    • вєсти.
    • носити.
    • ловити.
70. УКАЖІТЬ ТЕМАТИЧНИЙ СУФІКС ДІЄСЛІВ ІІІ КЛАСУ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАВСЯ У ПРАСЛОВ’ЯНСЬКИХ ФОРМАХ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ:
    • *-ī-.
    • *-jŏ- /*-jĕ-.
    • *-nŏ- /*-nĕ-
    • *-ŏ-/*-ĕ-.
    • Дієслова ІІІ класу не мали тематичного суфікса.
71. УКАЖІТЬ, ДО ЯКОГО ТИПУ ДАВНІХ ОСНОВ НАЛЕЖАЛИ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКІ ІМЕННИКИ БОИ, ЗНОИ, КРАИ, ОБЫЧАИ:
    • Вокалічні основи на *ĭ.
    • Вокалічні основи на *jā.
    • Вокалічні основи на *jŏ.
    • Консонантні основи на *n.
    • Вокалічні основи на *ū.
72. УКАЖІТЬ, ДО ЯКОГО ТИПУ ДАВНІХ ОСНОВ НАЛЕЖАЛИ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКІ ІМЕННИКИ ПЄЧАЛЬ, КОСТЬ, НОШТЬ, ГРЪДОСТЬ:
    • Вокалічні основи на *ĭ.
    • Вокалічні основи на *jā.
    • Вокалічні основи на *jŏ.
    • Консонантні основи на *t.
    • Вокалічні основи на *ū.
73. УКАЖІТЬ ПРОСТИЙ МИНУЛИЙ ВІДНОСНИЙ ЧАС, ЩО У ПРАСЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВІ ТВОРИВСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СУФІКСІВ -ĒĀX-, -ĀX-.
    • Перфект.
    • Імперфект.
    • Простий аорист.
    • Плюсквамперфект.
    • Архаїчний сигматичний аорист.
74. УКАЖІТЬ ПРОСТИЙ МИНУЛИЙ ВІДНОСНИЙ ЧАС, ЩО У ПРАСЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВІ ТВОРИВСЯ ЗА СХЕМОЮ «ЗАКРИТА ІНФІНІТИВНА ОСНОВА + ТЕМАТИЧНИЙ ГОЛОСНИЙ *Ŏ / *Ĕ + ВТОРИННІ ОСОБОВІ ФЛЕКСІЇ».
    • Архаїчний сигматичний аорист.
    • Новий сигматичний аорист.
    • Простий аорист.
    • Імперфект.
    • Плюсквамперфект.
75. УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ВІДБУЛАСЯ ПЕРЕХІДНА ЙОТОВА ПАЛАТАЛІЗАЦІЯ:
    • Пишоу, доуша, корабль, земля.
    • Польза, отьць, ловля, ціна.
    • Роучька, ученица, рожькъ.
    • Жена, чистий, печоу, ножь.
76. УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ДАВНІ ЗВУКОСПОЛУЧЕННЯ РЪ, РЬ, ЛЪ, ЛЬ ЗАЗНАЛИ ЗАКОНОМІРНИХ ЗМІН:
    • Кров, тривога, блоха, яблуко.
    • Кришити, блиск, дрова, глитати.
    • Крихта, тривога, кривавиця, блищати.
    • Бриніти, слизовий, глотка, дрижати.
77. УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ РЯДКУ І В УСІХ СЛОВАХ ПОХОДИТЬ З О АБО Е:
    • Матір’ю, тіло, сільський, літо.
    • Вільний, віл, кіт, рід.
    • Істина, ніс, бій, сіно.
    • Біль, ціна, зірка, гірський.
78. УКАЖІТЬ, У КОТРІЙ ГРУПІ СЛІВ ВІДБУЛАСЯ ДИСИМІЛЯЦІЯ ЯК НАСЛІДОК ЗАНЕПАДУ ЗРЕДУКОВАНИХ:
    • Хто, сердешний, мірошник, соняшник.
    • Горшком, штири, шляхтичомъ, воевотьство.
    • Розорати, світки, из кгрунтом, кохти.
    • Ченці, сонце, бджола, скинути.
79. УКАЖІТЬ ДОКУМЕНТ, ЯКИЙ ЗАКРІПИВ ДЕРЖАВНИЙ СТАТУС РУСЬКОЇ МОВИ У ВЕЛИКОМУ ЛИТОВСЬКОМУ КНЯЗІВСТВІ:
    • „Литовський статут”.
    • „Литовська метрика”.
    • „Актова книга”.
    • „Руська правда”.
80. УКАЖІТЬ, ЯКОЮ МОВОЮ НАПИСАНІ ЦЕРКОВНІ ПАМ’ЯТКИ ЛИТОВСЬКОЇ ДОБИ:
    • Церковнослов’янською мовою.
    • Старослов’янською мовою.
    • Слов’яноруською мовою.
    • Латинською мовою.

 

Тема :: Морфологія

81. УКАЖІТЬ ПОМИЛКОВЕ ТВЕРДЖЕННЯ:
    • При поділі слів на частини мови треба дотримуватися комплексного критерію.
    • Перехід слів в іменники називається ад’єктивацією.
    • Усі частини мови поділяють на самостійні та службові.
    • Перехід у частки називається партикуляцією.
82. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВСІ ІМЕННИКИ НАЛЕЖАТЬ ДО ЖІНОЧОГО РОДУ.
    • ООН, івасі, леді, Міссісіпі.
    • Чилі, авеню, колібрі, кіно.
    • Делі, гінді, шосе, ГЕС.
    • Бязь, СДПУ, Кіліманджаро, мадам.
83. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ЧИСЛІВНИКИ ЯКОГО МАЮТЬ ОДНАКОВУ ВІДМІНКОВУ ФОРМУ.
    • Ста, п’ятьох, двохсот, сімдесяти, сорок.
    • Дванадцятьма, семи, вісьмома, п’ятьмастами.
    • П’ятистам, шістдесяти, трьом, восьми, сімом.
84. УКАЖІТЬ СИНТАКСИЧНУ РОЛЬ ЧИСЛІВНИКА: Два чорні лебеді календарного білого моря випливають із ночі і знову кудись у ніч (Л. Костенко).
    • Присудок.
    • Додаток.
    • Підмет.
    • Означення.
    • Обставина.
85. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО – ЧАСТКИ.
    • Так, зате, але, через, тому, що.
    • Не, же, ні, хіба, лише.
    • Коло, проте, або, доки, ще.
86. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ДІЄПРИСЛІВНИКИ ЯКОГО МАЮТЬ ФОРМУ ДОКОНАНОГО ВИДУ.
    • Вставши, перемігши, повернувшись, привізши, навчившись.
    • Читаючи, плентаючись, мандруючи, спостерігаючи, повертаючись.
    • Пізнавши, дослідивши, показуючи, даруючи, відпочиваючи.
87. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО – ПРИЙМЕННИКИ.
    • Біля, але, тільки, ніби, хоч.
    • Від, до, з-поміж, по, за, через.
    • Поміж, посеред, над, що, в.
88. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ ЯКОГО НАЛЕЖАТЬ ДО І ВІДМІНИ.
    • Весна, суддя, Ілля, красуня, Галина.
    • Збіжжя, зілля, знання, поле, амплуа.
    • Операційна, Марія, Микола, плакса, учительська.
89. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ПРИКМЕТНИКИ ЯКОГО НАЛЕЖАТЬ ДО ОДНІЄЇ ГРУПИ (ТВЕРДОЇ, М’ЯКОЇ).
    • Газонепроникні, жаростійкі, густонаселені, ажурні, сині.
    • Лебедині, зоряні, скляні, сміливі, ясні.
    • Торішні, круглі, вовчі, північні, весняні, зимові.
90. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПРАВИЛЬНО ПОЄДНАНО ВСІ ЧИСЛІВНИКИ Й ІМЕННИКИ.
    • Одного дня, шестеро вікон, п’яти зошитів, сьома книгами, стома ручками.
    • Два болгарини, три кілометри, однієї хвилини, півтора літри.
    • Півтора гектара, трьом хлоп’ятам, одна друга яблука, три п’яті кілометра.
91. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У ЯКОМУ СЛОВО НАЗУСТРІЧ – ПРИСЛІВНИК.
    • Назустріч котились широкі, як море, степи (О. Гончар).
    • Назустріч нам по дорозі неквапливо пливе пастух... (Ю. Збанацький).
    • Нащадкам дай життя, як хочеш ти Без страху назустріч смерті йти (Д. Павличко).
    • Назустріч мені виринув із туману дядько з в’язкою кошиків за плечима... (Г. Тютюнник).
92. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВСІ ІМЕННИКИ НАЛЕЖАТЬ ДО ЖІНОЧОГО РОДУ.
    • Зала, синиця, воєвода, комісія.
    • ГЕС, жовч, пастораль, біль.
    • Юнь, сповідь, Сибір, тюль.
    • Вуаль, путь, акварель, сіль.
93. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ОБИДВА СЛОВА МАЮТЬ ОДНАКОВИЙ РІД.
    • Рукопис, магістраль.
    • Сімферополь, Сибір.
    • Ательє, маестро.
    • Лібрето, колібрі.
    • Тюль, Охтирка.
94. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВСІ ДІЄСЛОВА НАЛЕЖАТЬ ДО ДРУГОЇ ДІЄВІДМІНИ.
    • Малювати, носити, боятися, знати.
    • Кричати, бачити, просити, клеїти.
    • Полоти, боротися, гоїти, їздити.
    • Ходити, об’єднатися, радіти, веселитися.
    • Любити, хотіти, радити, ставити.
95. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВСІ ДІЄСЛОВА НАЛЕЖАТЬ ДО ДРУГОЇ ДІЄВІДМІНИ.
    • Стояти, колоти, полоти, веліти.
    • Носити, кроїти, стелити, казати.
    • Свистіти, їздити, хотіти, боротися.
    • Бігти, спати, бачити, кричати.
96. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У ЯКОМУ ВЖИТО ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК.
    • Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе сухий листок (Леся Українка).
    • Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села (Т. Шевченко).
    • Це одразу нагадало дитинство, коли мати всю зиму пряла і людям, і собі (М. Стельмах).
    • Сонцем хотів би я стати, щоб вічно світити всім.
97. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У ЯКОМУ ПРАВИЛЬНО ПОЄДНАНІ ЧИСЛІВНИК З ІМЕННИКОМ.
    • Три вершника звелися на стременах, пильно вдивляючись у знайомі обриси міста (І. Цюпа).
    • На той час суддями були якіїсь два Осла... (Л. Глібов).
    • В середині острова над чималою бухтою розташувалося чотири десятки рибальських хат (М. Трублаїні).
    • У глибокій долині, між мальовничих горбів, стоїть невелика хата, біля якої ростуть три могутні дуба (В. Шевчук).
98. УКАЖІТЬ, ЯКІ ІМЕННИКИ З КІНЦЕВИМ ПРИГОЛОСНИМ -Р НАЛЕЖАТЬ ДО ТВЕРДОЇ ГРУПИ.
    • Частина іменників з суфіксом -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар – бондаря, лікар – лікаря, а також іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить на закінчення: буквар – букваря, кобзар – кобзаря, пухир – пухиря.
    • Іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить на закінчення: вугляр – вугляра, школяр – школяра.
    • Іменники на -ер, -ір, -ор, -ур і з постійно наголошеним -ар, -яр, -ир: майстер, папір, професор, абажур, гіпюр, базар, футляр, командир.
99. УКАЖІТЬ, ЯКІ ІМЕННИКИ З КІНЦЕВИМ ПРИГОЛОСНИМ -Р НАЛЕЖАТЬ ДО М’ЯКОЇ ГРУПИ.
    • Іменники на -ер, -ір, -ор, -ур і з постійно наголошеним -ар, -яр, -ир: майстер, папір, професор, абажур, гіпюр, базар, футляр, командир.
    • Частина іменників з суфіксом -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар – бондаря, лікар – лікаря, а також іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить на закінчення: буквар – букваря, кобзар – кобзаря, пухир – пухиря.
    • Іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить на закінчення: вугляр – вугляра, школяр – школяра.
100. УКАЖІТЬ, ЯКІ ІМЕННИКИ З КІНЦЕВИМ ПРИГОЛОСНИМ -Р НАЛЕЖАТЬ ДО МІШАНОЇ ГРУПИ.
     • Частина іменників з суфіксом -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар – бондаря, лікар – лікаря, а також іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить на закінчення: буквар – букваря, кобзар – кобзаря, пухир – пухиря.
     • Іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить на закінчення: вугляр – вугляра, школяр – школяра.
     • Іменники на -ер, -ір, -ор, -ур і з постійно наголошеним -ар, -яр, -ир: майстер, папір, професор, абажур, гіпюр, базар, футляр, командир.
101. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ, ЯКОГО НАЛЕЖАТЬ ДО ТВЕРДОЇ ГРУПИ.
     • Вугляр, буквар, пухир, скляр, сир.
     • Телевізор, столяр, звір, сувенір, абажур.
     • Мир, папір, майстер, стовбур, газетяр.
102. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ, ЯКОГО НАЛЕЖАТЬ ДО М’ЯКОЇ ГРУПИ.
     • Збіжжя, лінь, радість, повінь, кінь.
     • Горе, поле, обличчя, писар, пухир.
     • Ігор, Лазар, лобур, єгер, комар.
103. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ, ЯКОГО НАЛЕЖАТЬ ДО МІШАНОЇ ГРУПИ.
     • Гендляр, леміш, глинище, бетоняр, дігтяр.
     • Вугляр, піч, друкар, футляр, столяр.
     • Жир, ювіляр, бунтар, лікар, гончар.
104. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ ЯКОГО В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ МАЮТЬ ЗАКІНЧЕННЯ ­ЕМ.
     • Майстер, інженер, сир, автор, командир.
     • Токар, снігур, Ігор, комар, муляр.
     • Ніж, кобзар, ледар, лікар, школяр.
105. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ПРИКМЕТНИКИ ЯКОГО НАЛЕЖАТЬ ДО ЯКІСНИХ.
     • Драматична розмова, театральний жест, крилата думка, ліричний настрій.
     • Нервове захворювання, артистична натура, театральний репертуар, ділова поїздка.
     • Творчий шлях, ліричний герой, полум’яна заграва, романтична натура.
106. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО УТВОРЕНІ ОДНИМ СПОСОБОМ.
     • Біленький, кобзар, вітерець, грушевий, дощик.
     • Висота, танець, праліс, прикордонний, вогник.
     • Предобрий, вісник, трійка, найкраще, прийти.
     • Передовик, фронтовий, пролісок, потужність, десяток.
107. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НЕ МАЮТЬ ЗАКІНЧЕННЯ.
     • По-материнськи, місто, дивуючись, геройство, метро.
     • Суфле, упродовж, аташе, сонячно, нашвидкуруч.
     • Селище, геніально, титан, купе, безболісно.
108. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО ВІДПОВІДАЮТЬ СХЕМІ: КОРІНЬ+СУФІКС+СУФІКС+ЗАКІНЧЕННЯ.
     • Бавовництво, братерство, адресований, володарка, призерка.
     • Брудний, будівельник, веснянка, волосяний, верховина.
     • Підземний, безсовісний, сумісництво, учениця, двоколійний.
     • Державність, свіжина, голубонька, заокеанський, восени.
109. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО МАЮТЬ СУФІКС -И-.
     • Солити, блудити, осетрина, крутити, гонити.
     • Дрібничка, дрібниця, драбина, понашивати, восени.
     • Залізний, судити, співати, душити, завзятий.
     • Ходити, косити, по-українськи, мовити, морозити.
110. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО МАЮТЬ СУФІКС -А- АБО -Я-.
     • Зимувати, заміна, написати, милувати, малювати.
     • Занепадати, написаний, зрубати, задихатися, карати.
     • Рятувати, завоювати, глиняний, агітувати, співати.
     • Вечеряти, полювати, меншати, записаний, світати.
111. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО МАЮТЬ СУФІКС -К-.
     • Річка, товаришка, дівка, ніжка, казка.
     • Дубок, папірчик, дзвінок, хлібчик, гомінкий.
     • Личко, столик, дзвінкий, смужка, ручка.
     • Діалектика, дощик, ставок, котик, прутик.
112. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ВСІХ СЛОВАХ ЯКОГО ПРАВИЛЬНО ВИДІЛЕНО ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА.
     • На/пис, біл/ий, народ/о/люб/н/ий, на/солод/а, не/важ/к/ий.
     • На/крап/ати, нал/ив, на/різ/а/ти, на/родж/ен/ий, народ/ність.
     • На/пір/ник, на/сад/жа/ти, на/уч/и/ти, не/віль/н/ий, не/зна/нн/я.
113. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ВСІХ СЛОВАХ ЯКОГО ПРАВИЛЬНО ВИДІЛЕНО ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА.
     • Собор/н/ість, сір/еньк/ий, с/кап/ув/а/ти, слизь/к/ий, сестр/и/чк/а.
     • Сніг/ов/ий, на/пис/а/н/ий, сорок/а/ден/н/ий, скрип/оньк/а, с/пис/ок.
     • Сніж/инк/а, срібл/яст/ий, с/тер/ти, талан/овит/ий, тат/у/нь/о.
114. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО УТВОРЕНІ СУФІКСАЛЬНИМ СПОСОБОМ.
     • Киянин, колосок, світло-рожевий, заполярний, пожовтілий.
     • Сімферопольський, селянин, розбитий, почорнівши, налитий.
     • Стрілець, комбайнер, змарнілий, написаний, по-нашому.
     • Нещастя, безпідметовий, завдання, гречаний, молекулярний.
115. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО УТВОРЕНО ПРЕФІКСАЛЬНИМ СПОСОБОМ.
     • Записати, запис, записувати, записування, безпідставний.
     • Пагорб, прочитати, антисанітарний, підтекст, прегарний.
     • Прапрадід, політичний, переписати, випросити, зігрітий.
     • Написаний, прочитаний, зігрітий, пофарбований, налитий.
116. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО УТВОРЕНО ПРЕФІКСАЛЬНО-СУФІКСАЛЬНИМ СПОСОБОМ.
     • Вручити, підопічний, обгородити, нашвидкуруч, оздоровити.
     • Запросити, надпотужність, співвітчизник, розцвісти, мимохідь.
     • Осмислити, потроїти, запросити, переказати, розписка.
     • Заземлити, підвіконня, по-українському, розкріпачити, звечора.
117. УКАЖІТЬ РЯДОК, ДЕ ПРАВИЛЬНО НАЗВАНО СПОСІБ ТВОРЕННЯ СЛІВ: ТОРІК, ЗАПАНІБРАТА, ПРОЙДИСВІТ, ДОБРИДЕНЬ.
     • Морфологічний.
     • Морфолого-синтаксичний.
     • Лексико-синтаксичний.
     • Лексико-семантичний.
118. ОБЕРІТЬ РЯДОК З ІМЕННИКАМИ ТІЛЬКИ ТВЕРДОЇ ГРУПИ.
     • газетяр, сусід, подорожник, авокадо.
     • маестро, місто, аптекар, Псалтир.
     • поводир, пухир, дім, семафор.
     • абажур, касир, батько, бригадир, вода.
119. ОБЕРІТЬ РЯДОК З ІМЕННИКАМИ ТІЛЬКИ МІШАНОЇ ГРУПИ.
     • плече, душа, гендляр, скляр.
     • подорож, явище, розкіш, теща.
     • сонце, прізвище, ніч, дитинча.
     • ведмежа, проща, пуща, межа.
120. УКАЖІТЬ РЯДОК З ІМЕННИКАМИ ТІЛЬКИ ТВЕРДОЇ ГРУПИ.
     • орендар, школяр, стіл, Ігор.
     • кефір, пустир, єгер, слухач.
     • панцир, пластир, касир, бовдур.
     • якір, кучер, плата, сестра.

 

Тема :: Синтаксис

121. УКАЖІТЬ, МІЖ ЯКИМИ КОМПОНЕНТАМИ ІСНУЄ ПРЕДИКАТИВНИЙ ЗВ'ЯЗОК.
     • синтаксично неоднорідними, нерівноправними елементами, один з яких є головним, незалежним, а інший - залежним.
     • синтаксично однорідними, рівноправними елементами, зокрема однорідними членами речення й частинами складносурядних речень.
     • другорядними членами речення (або одним із головних та другорядними), а також компонентами словосполучення.
     • підметом і присудком.
122. УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ПРИКМЕТНИКОМ.
     • засипаний травою, мій день, читати голосно, приємний аромат.
     • кричати голосно, бігти швидко, заспаний хлопець, просте речення.
     • вдячний дітям, рожевий від сонця, дуже цікавий, надзвичайно вдалий.
     • втрачені мрії, забута стежина, пожовкле листя, малиновий кущ.
123. УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ЗАЙМЕННИКОМ.
     • дуже давно, під сторінкою, твоя правда, зі мною трапилося.
     • медові уста, голосна пісня, тихо промовити, весело співати.
     • сам собі, спитати в когось, залежний від мене, знаний усіма.
     • хтось із нас, дехто з учнів, щось неприємне, якийсь із Луцька.
124. УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ПРИСЛІВНИКОМ.
     • вдалий день, швидко прийти, тихо прочитав, степові простори.
     • перепитав спросоння, зустрілися звечора, дуже втомився, намалював гарно.
     • недалеко від села, трохи втомлено, низько над водою, дуже рано.
     • їхня дитина, давно було, сила чоловіка, зустріч із друзями.
125. У ЯКОМУ РЕЧЕННІ ПІДМЕТ ВИРАЖЕНИЙ ІНФІНІТИВОМ:
     • Найлюбішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи (Панас Мирний).
     • Упасти, впасти, впасти трупом на місці або скочити у провалля! (О. Турянський).
     • Законів боротьби нікому не зламати, закони материнства не перемінить (П. Тичина).
     • Ти радий був плакати в неї у ногах (Г. Михайличенко).
126. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ ІЗ СОЦІАТИВНИМ СКЛАДЕНИМ ПІДМЕТОМ.
     • Мотря та Софія місили тісто, порались коло печі (М. Коцюбинський).
     • Петро з старостами сидів на лаві (М. Коцюбинський).
     • Ми з Віктором мовчки киваємо – згода (М.Чабанівський).
     • А я таки у Київ з Петрусем помандрую, хоч що хочеш! (Т. Шевченко).
127. У ЯКОМУ ВАРІАНТІ Є ПРОСТИЙ НЕУСКЛАДНЕНИЙ ПІДМЕТ:
     • П'ятірка сивих плотарів сиділа в тінях яворів (А. Малишко).
     • Кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги і від смерті (Л. Дмитерко).
     • Гурт хлопців підійшов до столу (О. Гончар).
     • Життя соталось, соталось гіркими нитками іронії (Л. Костенко).
128. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ПРОСТИМ ДІЄСЛІВНИМ ПРИСУДКОМ.
     • Незабаром сюди мав прийти учитель (Ю. Мушкетик).
     • Великі правди пишуться вогнем (В. Мороз).
     • Тканина нашого життя зіткана з ниток часу (В. Черняк).
     • Принципова критика з усіх боків - це вже цькування (В. Голобородько).
129. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У КОТРОМУ ВЖИТО ПРОСТИЙ ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОК.
     • З вас кожен міг поетом стати… (В. Бровченко).
     • Ранок був сонячний і чудовий (Ю. Смолич).
     • Я на гору круту, крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).
     • Були тут люди вищої краси (Б. Олійник).
     • Сонце стало ясне, веселе, умите і зараз-таки почало гратись з золотими стіжками жита й пшениці (М. Коцюбинський).
130. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ ЗІ СКЛАДЕНИМ ДІЄСЛІВНИМ ПРИСУДКОМ.
     • І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухожилля (Л. Костенко).
     • І я вірші став писати під вечір золотий (В. Сосюра).
     • А тепер будемо вечеряти всі разом... (В. Собко).
     • Ти був би моєю піснею, ти був би моєю казкою, квіткою щастя пізньою і голубиною ласкою (Л. Забашта).
131. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ ЗІ СКЛАДЕНИМ ІМЕННИМ ПРИСУДКОМ.
     • Усі слова уже були чиїмись (Л. Костенко).
     • Я б прийшов допомогти (В. Собко).
     • Я зобов'язаний допомогти старому (М. Стельмах).
     • Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди (М Стельмах).
132. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ ЗІ СКЛАДЕНИМ ІМЕННИМ ПРИСУДКОМ.
     • Пишно займались багряні зорі колись навесні (Леся Українка).
     • Подив - витончена форма похвали (А. Коваль).
     • В метричних свідоцтвах пишуть, де людина народилась, коли вона народилась, І тільки не пишуть, для чого вона народилася (М. Сафір).
     • Любий тато! Він умів виховувати в мені вдячність (І.Микитенко).
133. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У КОТРОМУ ВЖИТО СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ ПРИСУДОК.
     • Василько дав сторчака в сніг (М. Коцюбинський).
     • Кожне слово Шевченкове працює на повну силу (Р. Лубківський).
     • Для мене ти – мов мавка лісова (А. Малишко).
     • За лісом знову були поля (Ю. Смолич).
     • Наталка прибігла задихана (М. Стельмах).
134. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ПРИКЛАДКОЮ.
     • Перед нашою молоддю стоїть блискуче завдання стати батьками майбутнього своєї нації (О. Теліга).
     • Година для праці настала (Леся Українка).
     • Ідуть воїни Святослава, прямуючи на Царгород (Ю. Яновський).
     • Розвішує вже травень канделябри, вогні запалює жертовні на свічках каштанів-підлітків... (Л. Забашта).
135. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ПРИКЛАДКОЮ.
     • Ясно, виразно, мов перед очима, встала в його пам'яті одна подія, що розбуркала в десятилітньому хлопцеві мозок, вкинула в серце зерно нових, недіточих бажань (М. Коцюбинський).
     • Не додавай знесиленим журби, не добивай зневір'ям підупалих, а розбуди на діло боротьби, знайди розвагу в світлих ідеалах (П. Грабовський).
     • Шалій, шалій від розпачу сп'янілий! (Є Плужник).
     • Боги, що оселилися на горі Олімп, відтепер володіють світом (Г. Підлісна).
136. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ПРЯМИМ ДОДАТКОМ.
     • Цілує місяць заспану сосну (В. Кобилянський).
     • Віддавна смілості й відвазі шумить по всесвіту хвала (М. Рильський).
     • Стави политі медвяним соком (А. Малишко).
     • Рідна хато моя! Давно я пішов від твого батьківського порога (І. Цюпа).
137. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У ЯКОМУ Є ТІЛЬКИ НЕПРЯМИЙ ДОДАТОК.
     • До дна допито радощі і горе (Юрій Клен).
     • На лимані не солили риби в бочках (І. Нечуй-Левицький).
     • Він випив соку, повільно обернувся і пішов геть (Н.Семегін).
     • Шість чоловік стояли під лісом, поглядали на пожежу... (І. Нечуй-Левицький).
138. У ЯКОМУ РЕЧЕННІ ДОДАТОК ВИРАЖЕНИЙ ІНФІНІТИВОМ:
     • Був чудовий серпневий ранок. Сонце стало ясне, веселе, умите і зараз-таки почало гратись з золотими стіжками жита й пшениці... (М. Коцюбинський).
     • Гнат виніс теляті їсти (М. Коцюбинський).
     • Поважайте в собі і в інших людську особистість (Д. Писарев).
     • Якби хтів їй волю дати хто з хоробрих юнаків, мусить перше розрубати сімдесят ще й сім замків (Леся Українка).
139. УКАЖІТЬ НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВЕ ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ.
     • Не суди по генералу про життя солдатів (Г. Тютюнник).
     • Куди ж тут подітись, О, столице розчарувань! Дай надихатись. Дай хоч погрітись В теплім літі золочених бань (П.Вольвач).
     • Ні меду, ні ласки, ні пристані тихої (А. Малишко).
     • Як часто для досягнення шляхетної мети вдаються до варварських методів (В. Чемерис).
140. УКАЖІТЬ НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВЕ ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ.
     • Топтали бузковий верес, трусили на голови хвощ (Л. Костенко).
     • Кожен твір поетичний - багато себе і не менше твоїх незнайомих (С Пушик).
     • Одплачу, одболію, одлюблю, зроблюся мудра і розважна вельми (Т. Коломієць).
     • Стало тихо в човні і вже не чути було жартів (О. Гончар).
141. УКАЖІТЬ УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВЕ ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ.
     • Люблю. Ненавиджу. Згоряю. І знов - ненавиджу й люблю (П.Засенко).
     • Дивишся і не надивишся, дишеш і не надишишся тим чистим, гарячим і пахучим повітрям (І. Нечуй-Левицький).
     • Благословляється на осінь, на дощі... (Є. Плужник).
     • Чому ж в неправди пам'яті нема? (Д. Павличко).
142. УКАЖІТЬ БЕЗОСОБОВЕ ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ.
     • Мене запрошено на свято не кимсь, а літом золотим! (І. Муратов).
     • Іржання коня. Шум ріки. Голоси (С. Пушик).
     • Плаче тепер білим цвітом мамина вишня в саду (Д. Луценко).
     • Учися чистоти і простоти і, стопчуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині (М. Рильський).
143. УКАЖІТЬ БЕЗОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ, ГОЛОВНИЙ ЧЛЕН ЯКОГО ВИРАЖЕНИЙ ПОЄДНАННЯМ ДІЄСЛОВА З МОДАЛЬНИМ ЗНАЧЕННЯМ ТА ІНФІНІТИВА.
     • Доводилось і через болота брести, і в лісах ховатися (А. Шиян).
     • Всім розійтись! Гасити зараз свічі (І. Кочерга).
     • Душі моєї не купить вам ані лавровими вінками, ні золотом, ні хлібом, ні орлом (П. Тичина).
     • Сонцю над світом горіти (М. Нагнибіда).
144. УКАЖІТЬ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ, КОТРЕ НАЛЕЖИТЬ ДО БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ.
     • Внизу – рідна земля, довгождана, вимріяна (М. Карплюк).
     • Співаючи про хмари кучеряві, не забувай, поете, про народ (В. Сосюра).
     • Учись – на старість буде як знахідка (Народна творчість).
     • Непереможена, нескорена ніким, стоїш, Вітчизно, ти на варті миру (Є. Летюк).
145. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ, У ЯКОМУ ДЛЯ ПОЄДНАННЯ ПРОСТИХ ЧАСТИН ВИКОРИСТАНО СПОЛУЧНИКИ.
     • Навіть до хвіртки підійшла, біля якої підіймалася стара, з потрісканим стовбуром і гіллям слива (М. Стельмах).
     • Я звів очі і побачив, що з поля в ліс іде дівчина (Є. Гуцало).
     • Оддалік, де жита вигинались на рівнинах, плив комбайн (О. Довженко).
     • І привітають ту ясну країну, де прожила я не одную днину (Леся Українка).
146. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ПРОПУЩЕНИМИ РОЗДІЛОВИМИ ЗНАКАМИ, У ЯКОМУ НЕМАЄ ВСТАВНИХ СЛІВ.
     • Так звичайно крім таланту потрібне ще і вміння (К. Станіславський).
     • Взагалі Франко лірик високої проби (М. Коцюбинський).
     • Іванов прощається з дружиною звичайно як і більшість з простих людей що йдуть на війну (О. Довженко).
     • Від усієї батькової постаті здається так і віє солоним морським вітром (О. Донченко).
147. УКАЖІТЬ, ГОЛОВНИМ ЧЛЕНОМ ЯКОГО РЕЧЕННЯ ВИСТУПАЄ ПІДМЕТ:
     • Односкладного речення.
     • Означено-особового речення.
     • Двоскладного речення.
148. УКАЖІТЬ, ЯКА СИНТАКСЕМА ВИСТУПАЄ ЦЕНТРАЛЬНОЮ В СЕМАНТИЧНО ЕЛЕМЕНТАРНОМУ ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ:
     • Підмет.
     • Об’єктна синтаксема.
     • Предикат.
     • Інструментальна синтаксема.
     • Локативна синтаксема.
149. УКАЖІТЬ, НА ОСНОВІ ЯКИХ ОЗНАК ВИДІЛЯЮТЬ СИНТАКСЕМИ ЯК МІНІМАЛЬНІ СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНІ ОДИНИЦІ:
     • Синтаксичних зв’язків.
     • Підмета і присудка.
     • Семантико-синтаксичних відношень.
     • Формально-синтаксичних відношень.
150. УКАЖІТЬ ФОРМАЛЬНО-СИНТАКСИЧНІ КАТЕГОРІЇ:
     • Субстанціальність і предикатність.
     • Розповідність, питальність, спонукальність.
     • Предикативність, підрядність, сурядність, підмет, присудок, другорядні члени речення.
     • Предикат, суб’єкт, об’єкт, адресат, локатив.
151. УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ЗАЙМЕННИКОМ.
     • маленька фея, гарячий поцілунок, збити з пантелику, моя земля.
     • абикому з присутніх, кожний з них, будь-хто з них, хтось загадковий.
     • виводити з рівноваги, якесь нечітке, зовсім кволе, бузковий кущ.
     • ні собі ні тобі, по самі вуха, ні за що ні про що, ні з того ні з сього.
152. УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ЗАЙМЕННИКОМ.
     • будь-що-будь, під боком, твоя правда, щоб там не було.
     • золоті слова, медовий напій, голосно говорити, весело співати.
     • сам собі, спитати в когось, залежний від мене, знаний усіма.
     • когось із нас, хтось із присутніх, щось знайоме, якийсь із квітами.
153. УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ЧИСЛІВНИКОМ.
     • отримав п'ятірку, розбив чвертку, півтори сотні, двадцять п'ять.
     • одна мрія, тисячний загін, відважний космонавт, за сімома замками.
     • мільйони шанувальників, оберемок квітів, попросити про допомогу, мої мрії.
     • кілька кварталів, один з п'яти, півтора відра, одна третя площі.
154. УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ЧИСЛІВНИКОМ.
     • сто вистав, двоє з нас, нуль градусів, одна десята відсотка.
     • п'ятьом студентам, двох будинків, знати багато, тисяча гривень.
     • половина дороги, зовсім близько, тисячний загін, самотній вечір.
     • не один день, мало грошей, мільйони людей, шістдесят років.
155. УКАЖІТЬ РЯДОК ЗІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, У ЯКИХ ГОЛОВНЕ СЛОВО ВИРАЖЕНЕ ПРИСЛІВНИКОМ.
     • вдалий день, швидко записав, тихо прочитав, розбудив зранку.
     • перепитав спросоння, зустрілися звечора, дуже втомився, намалював гарно.
     • недалеко від села, зовсім непомітно, високо над дахом, надзвичайно гарно.
     • покинута дитина, покалічена доля, незабутні враження, остання зустріч.
156. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ ЗІ СКЛАДЕНИМ ДІЄСЛІВНИМ ПРИСУДКОМ.
     • Антени на дахах ближніх будинків почали двоїтися (В. Діброва).
     • А сад, мов білий світ серед весни, чарує, вабить і не відпускає (М. Сингаївський).
     • Сяяла черешня над горою, зблискувала цвітом, як алмаз (Д. Павличко).
     • В небі хмарки білосніжні, легкі, ніби мрія (П. Тичина).
157. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ДОДАТКОМ.
     • Мати наспівує колискову пісню про котика-вуркотика... (І. Цюпа).
     • Олена не могла залишатися спокійною та байдужою (Г. Тютюнник).
     • Жити щасливо мусить кожна людина (Ю. Бедзик).
     • Поезія - це прекрасна мудрість (В. Симоненко).
158. У ЯКОМУ РЕЧЕННІ ПІДМЕТ ВИРАЖЕНИЙ ЗАЙМЕННИКОМ:
     • Щось у лузі сивий голуб жалібно гуде (Нар. тв.).
     • Хтось подзвонив біля вхідних дверей (В Собко).
     • Втомилося моє серце калатати (Л. Костенко).
     • Рідна хато моя! Давно пішов від твого батьківського порога (І.Цюпа).
159. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ОБСТАВИНОЮ СПОСОБУ ДІЇ.
     • Вечір був темний, теплий та тихий (І. Нечуй-Левщький).
     • Могутній дух дають важкі часи (Д. Павличко).
     • 3 якого світу ти прийшла до мене, з якого віку жаром обпекла? (М. Ткач).
     • Тускло горить лампада перед образом Марії (Микола Хвильовий).
160. УКАЖІТЬ РЕЧЕННЯ З ОБСТАВИНОЮ МІРИ І СТУПЕНЯ.
     • Втричі більше винограду ми зняли з земель (П.Воронько).
     • І від щастя, а може, від горя промінь сонячний серце пропік... (К. Усенко).
     • Люблю я й досі присмерки прозорі квітневих вечорів... (М. Зеров).
     • 3 поважного гаю у далеч імлисту в небеснім роздоллі летить вороння... (М. Терещенко).

 

Тема :: Фонетика, правопис

161. У КОТРОМУ ВИПАДКУ НЕ ДОПУЩЕНО ПОМИЛКИ У ДІЄСЛІВНИХ ФОРМАХ 2 ОСОБИ ОДНИНИ:
     • Стережеш.
     • Кроєш.
     • Країш.
     • Колиш.
162. УКАЖІТЬ, СКІЛЬКИ ФОНЕМ НАЛІЧУЄ ФОНОЛОГІЧНА СИСТЕМА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
     • 36 фонем.
     • 38 фонем.
     • 42 фонеми.
     • 44 фонеми.
163. ОБЕРІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПОДАНО ВСІ ПРАВИЛЬНІ ФОРМИ ВИЩОГО ТА НАЙВИЩОГО СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ:
     • Повніший, більш вдаліший, менш вередливий, новіший, дешевший.
     • Глибший, найтонший, більш стійкий, якнайшвидший, щонайсильніший.
     • Найбільш зручний, зручніший, найстійкіший, самий приємний, найвищий.
164. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПОРУШЕНО НОРМУ ПРИ ВІДМІНЮВАННІ ЧИСЛІВНИКІВ.
     • Трьохсот, трьомстам, на трьохстах.
     • Семисот, сьомастами, на семистах.
     • П’ятисот, п’ятистами, на п’ятистах.
     • Двохсот, двомастами, на двохстах.
165. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВСІ ВІДМІНКОВІ ФОРМИ ЧИСЛІВНИКІВ ПРАВИЛЬНІ.
     • Сто вісімдесят сьомого, двомастами п’ятидесяти двома.
     • Шістдесяти семи, чотирма, шестиста, дванадцятий.
     • Трьомастами дев’яноста шістьма, сімох, одна третя.
     • Сімдесятьма двома, дві тисячі другий, дев’яноста шостого.
166. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПРАВИЛЬНО УТВОРЕНО ФОРМУ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ МНОЖИНИ ВІД ІНФІНІТИВА.
     • Сипати – сиплють.
     • Возити – везуть.
     • Водити – водють.
     • Плавати – пливуть.
     • Бігти – біжуть.
167. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПОДАНО ПРАВИЛЬНУ ВІДМІНКОВУ ФОРМУ ЧИСЛІВНИКА ШІСТСОТ ДЕВ’ЯНОСТО ВІСІМ.
     • Р. в. шестиста дев’яноста восьми.
     • Д. в. шестисот дев’яноста вісьмом.
     • М. в. (на) шестистах дев’яноста восьми.
     • З. в. шістсот дев’яноста вісім.
     • О. в. шестистами дев’яноста вісьмома.
168. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВИДІЛЕНИЙ ІМЕННИК МАЄ ЗАКІНЧЕННЯ -А.
     • Станції харківського метр..
     • Майстри поетичного кін..
     • Картини Марії Приймаченк..
     • Звернутися до туристичного бюр..
     • Ґудзики до нового пальт..
169. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ВСІ СЛОВА НЕЗМІННІ.
     • Поні, дивно, зранку, маестро.
     • Створивши, замолоду, бюро, театр.
     • Ложе, пенсне, рагу, ледве.
     • Човен, шість, мій, читав.
     • Кенгуру, кімоно, віче, пишучи.
170. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПРАВИЛЬНО УТВОРЕНО ФОРМУ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ ДІЄСЛОВА.
     • Давайте напишемо.
     • Ходімте.
     • Прочитаємо.
     • Будемо вчити.
     • Заспіваймо.
171. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПРАВИЛЬНО УТВОРЕНО ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ.
     • Могти – можу, можеш, можите.
     • Текти – течу, течеш, течете.
     • Сидіти – сиджу, сидиш, сидете.
     • Хотіти – хочу, хочеш, хотять.
     • Їздити – їзджу, їздиш, їздите.
172. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПРАВИЛЬНО УТВОРЕНО ДІЄПРИКМЕТНИК.
     • Висохнути – висохший.
     • Упіймати – упіймавший.
     • Умитися – умившийся.
     • Посадити – посажений.
     • Одягнути – одягнений.
173. УКАЖІТЬ, КОТРИЙ ПРИСВІЙНИЙ ПРИКМЕТНИК ЖІНОЧОГО РОДУ НАПИСАНИЙ ПРАВИЛЬНО.
     • Орендарова.
     • Бунтарова.
     • Столярева.
     • Аптекарева.
174. УКАЖІТЬ, КОТРИЙ ІМЕННИК МАЄ ЗАКІНЧЕННЯ -А (-Я) В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ:
     • Інвентар.
     • Департамент.
     • Конфлікт.
     • Футляр.
175. УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ ВИПАДКУ ФОРМИ ЖІНОЧОГО РОДУ ПРИКМЕТНИКІВ УТВОРЮЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СУФІКСА -ЕВ-А.
     • Пасажирів.
     • Ювелірів.
     • Аптекарів.
     • Столярів.
176. УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ ВИПАДКУ ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ УТВОРЮЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СУФІКСА -ОВ-ИЙ.
     • Емаль.
     • Насіння.
     • Кварц.
     • Замша.
177. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПОДАНО НЕПРАВИЛЬНІ ПАРАЛЕЛЬНІ ФОРМИ ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ ОРУДНОГО ВІДМІНКА МНОЖИНИ.
     • Грішми – грошима.
     • Кіньми – конями.
     • Чобітьми – чоботями.
     • Плечима – плечами.
178. УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ ВІДНОСНОМУ ПРИКМЕТНИКУ ДОПУЩЕНО ПОМИЛКУ В ОФОРМЛЕННІ СУФІКСА.
     • Аличеве варення.
     • Насінневий магазин.
     • Тіньовий уряд.
     • Алюмінієвий дріт.
179. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПОДАНО НЕПРАВИЛЬНІ ПАРАЛЕЛЬНІ ФОРМИ ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ МІСЦЕВОГО ВІДМІНКА ОДНИНИ.
     • У гаї – у гаю.
     • У краї – у краю.
     • На торзі – на торгу.
     • На березі – на берегу.
180. ОБЕРІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ ЯКОГО В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ МАЮТЬ ЗАКІНЧЕННЯ ­А/­Я:
     • Робітник, асфальт, ліс, парк, гурт.
     • Числівник, грудень, Миколаїв, синус, бункер.
     • Луцьк, Дніпро, тролейбус, документ, Кривий Ріг.
181. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ ІМЕННИКИ ЯКОГО В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ МАЮТЬ ЗАКІНЧЕННЯ ­У/­Ю.
     • Щавель, дощ, сир, віск, водень.
     • Миргород, відмінок, бузок, Донбас, Крим.
     • Гектар, понеділок, іменник, Луцьк, Дон.
182. УКАЖІТЬ РЯДОК, ЩО МІСТИТЬ СЛОВА З ОРФОГРАФІЧНИМИ ПОМИЛКАМИ.
     • Арф’яр, волинський, п’ятдесят, проїзний, довгожданий, військовозобов’язаний.
     • Комп’ютер, електронно-обчислювальний, манік’юр, навманя.
     • Між’ярусний, як-небудь, надворі, лісостеповий, південно-західний.
183. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ВСІХ СЛОВАХ ЯКОГО НА МІСЦІ КРАПОК ТРЕБА СТАВИТИ АПОСТРОФ.
     • Верб..я, розм..яклий, матір..ю, зв..язок, дит..ясла.
     • Стеф..юк, різдв..яний, бур..ян, підв..язати, пір..я.
     • Пів..яблука, подвір..я, м..ясо, Лук..ян, мавп..ячий.
184. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НАПИСАНІ ПРАВИЛЬНО.
     • Тьмяний, м’ята, різьбяр, від’ємний, Лук’ян, сузір’я, б’юлетень.
     • Верб’я, без’іменний, міжгір’я, розп’ятий, духмяний, черв’як.
     • Слов’яни, м’який, мавп’ячий, м’яч, зоря, трьох’ярусний.
     • Торф’яний, Святослав, В’ячеслав, рутвяний, без’ядерний, пів’яблука.
185. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НАПИСАНІ ПРАВИЛЬНО.
     • Прем’єра, комп’ютер, Х’юстон, ін’єкція, бювар, Мюнхен, Муравйов.
     • Об’єкт, грав’юра, бар’єр, кон’юнктура, мюзикл, бюст.
     • П’юре, бюджет, фюзеляж, манікюр, рюкзак, В’єтнам.
     • Кювет, п’юпітр, ад’ютант, флібустьєр, інтер’єр, барельєф.
186. УКАЖІТЬ РЯДОК, У ВСІХ СЛОВАХ ЯКОГО НА МІСЦІ КРАПОК ТРЕБА ПИСАТИ М’ЯКИЙ ЗНАК.
     • Дз..об, дон..чин, на вишен..ці, севастопол..ці.
     • Мід.., прип’ят..ський, пят..десят, донец..кий, ал..янс.
     • У землян..ці, у жмен..ці, урал..ці, односел..чани, нян..чити.
187. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СКЛАДНІ СЛОВА ЯКОГО ТРЕБА ПИСАТИ ЧЕРЕЗ ДЕФІС.
     • Сила/силенна, прем’єр/міністр, блок/схема, кінець/кінцем, південно/західний.
     • Член/кореспондент, льон/довгунець, державно/монополістичний, народно/ визвольний.
     • Чар/зілля, дівчина/красуня, народно/поетичний, віч/на/віч, суспільно/корисний.
188. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СКЛАДНІ СЛОВА ЯКОГО ТРЕБА ПИСАТИ ЧЕРЕЗ ДЕФІС.
     • Будь/хто, котрий/небудь, по/материнськи, гіркувато/солоний.
     • З/поміж, десь/інде, по/братньому, військово/зобов’язаний, де/небудь.
     • Всього/на/всього, рік/у/рік, з/усіх/усюд, аби/коли, ані/трохи.
189. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СКЛАДНІ СЛОВА ЯКОГО ТРЕБА ПИСАТИ РАЗОМ.
     • Не/здужати, недо/оцінений, на/ходу, до/вподоби, не/гадано.
     • На/розхват, не/долік, за/одно, до/щенту, не/впинний.
     • Недо/сяжність, на/поруки, не/покоїтися, не/нависть, не/можна.
190. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СКЛАДНІ СЛОВА ЯКОГО ТРЕБА ПИСАТИ РАЗОМ.
     • Правобережно/поліський, середньо/каліберний, середньо/віччя, двадцяти/річний, чорно/земний.
     • Синьо/окий, атомо/хід, народно/революційний, смагляво/лиций, авіаційно/спортив¬ний.
     • Давньо/руський, псевдо/патріот, державно/монополістичний, воєнно/стратегічний.
191. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НАПИСАНО ПРАВИЛЬНО.
     • Пів’європи, до побачення, п’ятдесят, як-не-як, марокканський.
     • На швидкуруч, у жменьці, французьський, каміньчик, бульон.
     • Близький Схід, Збройні сили України, овочесховище, цвях.
192. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НАПИСАНІ ПРАВИЛЬНО.
     • Тибет, Крит, Чикаго, Сирія, Руссо, Торрічеллі.
     • Чилі, пристрастний, суспільно корисний, Алжир, Лейпциг.
     • Орден “Визволення”, мавп’ячий, бульвар президента Грушевського, державноправовий, шоссе.
193. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НАПИСАНІ ПРАВИЛЬНО.
     • Парфумерія, приоритет, у жменці, фюзеляж, аби-як.
     • Сицилія, Гринвіч, Ніцца, журі, навесні.
     • Берего-укріплювальний, посусідству, на переріз, безбатьченко.
194. УКАЖІТЬ РЯДОК, УСІ СЛОВА ЯКОГО НАПИСАНІ ПРАВИЛЬНО.
     • Жуль Верн, чешський, Ньюфаундленд, сфальсифікувати, пів-острів.
     • Ватикан, фортисимо, сцідити, семидесяти, презирливий, досьє.
     • Дотла, попідтинню, піщаний, ясно-фіолетовий, люксембурзький.
195. УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ СЛОВІ НА МІСЦІ КРАПОК СТАВИТЬСЯ АПОСТРОФ.
     • Медв..яний.
     • Різдв..яний.
     • Мавп..ячий.
     • Серм..яга.
196. УКАЖІТЬ, КОТРЕ СЛОВО НАПИСАНЕ ПРАВИЛЬНО.
     • Дев’ятьсот.
     • Цв’яшок.
     • У ларьках.
     • Під’язичний.
197. УКАЖІТЬ, У КОТРОМУ СЛОВІ НА МІСЦІ КРАПОК НЕ ПИШЕТЬСЯ ЗНАК М’ЯКШЕННЯ.
     • Урал..ський.
     • У скрин..ці.
     • Без бур...
     • Сміл..чак.
198. УКАЖІТЬ, КОТРЕ ІНШОМОВНЕ СЛОВО НАПИСАНЕ ПРАВИЛЬНО З ОГЛЯДУ НА ВЖИВАННЯ ЛІТЕР И, І, Ї.
     • Клепсідра.
     • Чизбургер.
     • Консалтінг.
     • Кофеін.
199. УКАЖІТЬ, КОТРЕ ІНШОМОВНЕ СЛОВО НАПИСАНЕ ПРАВИЛЬНО.
     • Альтруїст.
     • Лоббі.
     • Піцца.
     • Тінейджер.

 

Тема :: Загальні літературознавчі дисципліни

200. УКАЖІТЬ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ШКОЛИ, НАПРЯМИ, МЕТОДИ ХІХ СТОЛІТТЯ:
     • Міфологічна школа, порівняльне літературознавство (компаративістика), біографічна школа, культурно-історична школа.
     • Формальна школа, структуралізм, біографічна школа, міфологічна школа, культурно-історична школа.
     • Біографічна школа, психологічна школа, культурно-історична школа, філологічна (естетична) школа, деконструктивізм.
     • Міфологічна школа, порівняльне літературознавство (компаративістика), філологічна (естетична) школа, культурно-історична школа, психоаналіз.
201. ОБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНЕ ТВЕРДЖЕННЯ:
     • Сучасна літературна критика передбачає інтерпретацію сучасного літературного процесу.
     • Сучасна літературна критика вивчає специфіку літературної творчості як такої.
     • Сучасна літературна критика вивчає словесну творчість в історичній площині.
     • Сучасна літературна критика займається проблемами текстології.
202. УКАЖІТЬ АВТОРА, ЯКИЙ УПЕРШЕ В УКРАЇНСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ ПРОАНАЛІЗУВАВ ТВОРЧІСТЬ Т. ШЕВЧЕНКА ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ МЕТОДУ ПСИХОАНАЛІЗУ:
     • Степан Балей («З психології творчості Шевченка»).
     • Оксана Забужко («Шевченків міф України»).
     • Григорій Грабович («Шевченко як міфотворець»).
     • Марія Моклиця («Покритка в творчості Шевченка: психоаналітична інтерпретація»).
203. УКАЖІТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ШКОЛИ:
     • О. Огоновський, М. Дашкевич, М. Петров, С. Єфремов.
     • І. Франко, М. Драгоманов, М. Зеров, П. Куліш.
     • І. Франко, М. Сумцов, М.. Максимович, М. Костомаров.
     • О. Огоновський, С. Єфремов, М. Грушевський, М. Євшан.
204. УКАЖІТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ ФІЛОЛОГІЧНОЇ (ЕСТЕТИЧНОЇ) ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ШКОЛИ:
     • Леся Українка, М. Вороний, М. Зеров, М. Євшан, В. Перетц.
     • І. Франко, Леся Українка, М. Вороний, С. Єфремов.
     • В. Перетц, П. Филипович, О. Котляревський, М. Дашкевич.
     • С. Єфремов, М. Грушевський, М. Вороний, М. Возняк.
205. УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ПЕРІОД / ЯКІ ПЕРІОДИ ВИСВІТЛЕНО В «ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ» М. ГРУШЕВСЬКОГО:
     • Давня література.
     • Давня і нова література.
     • Нова література.
     • Давня, нова і новітня література.
206. УКАЖІТЬ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ, ЯКІ В ОСНОВУ ПІДРУЧНИКІВ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПОКЛАЛИ ЕСТЕТИКО-СТИЛЬОВИЙ КРИТЕРІЙ:
     • М. Зеров, М. Гнатишак, Д. Чижевський.
     • Б. Лепкий, М. Грушевський, С. Єфремов.
     • М. Возняк, М. Грушевський, О. Дорошкевич.
     • Д. Чижевський, О. Дорошкевич, В. Коряк.
207. УКАЖІТЬ АВТОРА ПЕРШОЇ МОНОГРАФІЇ ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ:
     • М. Драй-Хмара.
     • М. Зеров.
     • П. Филипович.
     • О. Бургардт (Ю. Клен).
208. УКАЖІТЬ ПРАЦЮ І. ФРАНКА, ЯКА СТАЛА ПОЛЕМІЧНИМ ВІДГУКОМ НА СТАТТЮ С. ЄФРЕМОВА «В ПОИСКАХ НОВОЙ КРАСОТЫ»:
     • «Старе й нове в сучасній українській літературі».
     • «Література, її завдання і найважніші ціхи».
     • «Принципи й безпринципність».
     • «З останніх десятиліть ХІХ віку».
209. УКАЖІТЬ АВТОРА І ЙОГО ТРАКТАТ, ДЕ ІЛЮСТРАТИВНИМ МАТЕРІАЛОМ СЛУГУЮТЬ ТВОРИ Т. ШЕВЧЕНКА:
     • І. Нечуй-Левицький, "Сьогочасне літературне прямування".
     • М. Зеров, «Книги буття українського народу».
     • І. Франко, «Із секретів поетичної творчості».
     • П. Куліш, «Характер и задача украинской критики».
210. УКАЖІТЬ АВТОРА ПРАЦЬ «ІНТЕЛІГЕНЦІЯ І НАРОД В ПОВІСТЯХ ІВАНА ФРАНКА 80-Х РОКІВ», «ПРОЯВЛЕННЯ СЛОВА. ДИСКУРСІЯ РАННЬОГО УКРАЇНСЬКОГО МОДЕРНІЗМУ», «FEMINA MELANCHOLICA. СТАТЬ І КУЛЬТУРА В ГЕНДЕРНІЙ УТОПІЇ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ», «ФРАНКО І / НЕ КАМЕНЯР», «НЕВІДОМИЙ ІВАН ФРАНКО. ГРАНІ ІЗМАРАГДУ», «ПІСЛЯЧОРНОБИЛЬСЬКА БІБІЛІОТЕКА. УКРАЇНСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОСТМОДЕРН», «КІТЧ І ЛІТЕРАТУРА. ТРАВЕСТІЇ»:
     • Т. Гундорова.
     • С. Павличко.
     • В. Агеєва.
     • Н. Зборовська.
211. УКАЖІТЬ АВТОРА ПРАЦЬ «ДВІ КУЛЬТУРИ», «ФІЛОСОФІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕЇ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ: ФРАНКІВСЬКИЙ ПЕРІОД», «ШЕВЧЕНКІВ МІФ УКРАЇНИ», «ХРОНІКИ ВІД ФОРТІНБРАСА», «NOTRE DAME D'UKRAINE: УКРАЇНКА В КОНФЛІКТІ МІФОЛОГІЙ»:
     • Т. Гундорова.
     • О. Забужко.
     • В. Агеєва.
     • Н. Зборовська.
212. УКАЖІТЬ ПРАЦЮ І. ФРАНКА, В ЯКІЙ РОЗМЕЖОВАНО «МИМОВІЛЬНИЙ / НЕСВІДОМИЙ РЕАЛІЗМ», «УЛЬТРАРЕАЛІЗМ / НОВІШИЙ РЕАЛІЗМ ЛІТЕРАТУРНИЙ», «НАУКОВИЙ РЕАЛІЗМ»; ВОНА СТАЛА ПОЛЕМІЧНИМ ВІДГУКОМ НА СТАТТЮ «СЬОГОЧАСНЕ ЛІТЕРАТРНЕ ПРЯМУВАННЯ» І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО»:
     • «Із секретів поетичної творчості».
     • «Принципи і безпринципність».
     • «Старе й нове в сучасній українській літературі».
     • «Література, її завдання і найважніші ціхи».
213. ОБЕРІТЬ ЖАНР ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ:
     • Есе.
     • Новела.
     • Повість.
     • Поема.
214. УКАЖІТЬ ПЕРШОГО УКРАЇНСЬКОГО ТЕОРЕТИКА ВІРШУВАННЯ:
     • Г. Сковорода.
     • І. Величковський.
     • І. Вишенський.
     • Ф. Прокопович.
215. УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ВИД АНАЛІЗУ ПЕРЕДБАЧАЄ ТЛУМАЧЕННЯ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИЙОМІВ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ, ПОЧЕРКУ, МАНЕРИ ПИСЬМЕННИКА:
     • Контекстуальний.
     • Структурний.
     • Філологічний.
     • Лінгвістичний.
216. УКАЖІТЬ ЖАНР ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ, У ЯКОМУ У ФОРМІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОГО, НАУКОВОГО, НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО НАРИСУ ПОДАНО ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ПИСЬМЕННИКА, ВІН БЛИЗЬКИЙ ДО НАУКОВОЇ БІОГРАФІЇ, СТИСЛІШИЙ ЗА ВИКЛАДОМ, РОЗРАХОВАНИЙ НА МАСОВОГО ЧИТАЧА:
     • Анотація.
     • Рецензія.
     • Есе.
     • Літературний портрет.
217. УКАЖІТЬ, ЩО МІСТИТЬ У СОБІ ОГЛЯД ДРУКОВАНИХ ДЖЕРЕЛ З ПЕВНОЇ ТЕМИ:
     • Рецензія.
     • Бібліографія.
     • Реферат.
     • Твір.
218. УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ВИД ПИСЬМОВОГО ТВОРЧОГО ЗАВДАННЯ МІСТИТЬ У СОБІ ВИКЛАД ВЛАСНИХ ДУМОК, ПЕРЕЖИВАНЬ, СУДЖЕНЬ, НАМІРІВ:
     • Есе
     • Епілог.
     • Переказ.
     • Твір.
219. УКАЖІТЬ, КОМУ НАЛЕЖИТЬ ВИСЛІВ: «СЛОВА – ПОЛОВА,/ АЛЕ ОГОНЬ В ОДЕЖІ СЛОВА -/ БЕЗСМЕРТНА, ЧУДОТВОРНА ФЕЯ,/ ПРАВДИВА ІСКРА ПРОМЕТЕЯ» :
     • І. Франкові.
     • Лесі Українці.
     • Ліні Костенко.
     • В. Стусові.
220. ЗА ЧИЄЮ ПОЕЗІЄЮ ОКРЕСЛЕНА ТЕМА УРОКУ "ВЕСНИ РОЗСПІВАНОЇ КНЯЗЬ...":
     • Богдана-Ігоря Антонича.
     • Павла Тичини.
     • Олександра Олеся.
     • Володимира Сосюри.
221. УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ІЗ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ ПЕРЕДБАЧАЄ САМОСТІЙНУ ДОСЛІДНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ:
     • Інтерв’ю.
     • Кросворд.
     • Телеміст.
     • Аукціон.
222. УКАЖІТЬ КОМУ НАЛЕЖИТЬ ВИСЛІВ: «ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ У СНІ Й НАЯВУ,/ ВИШНЕВУ СВОЮ УКРАЇНУ,/ КРАСУ ЇЇ, ВІЧНО ЖИВУ І НОВУ,/ І МОВУ ЇЇ СОЛОВ'ЇНУ»:
     • В. Сосюра.
     • П. Тичина.
     • В. Симоненко.
     • М. Хвильовий.
223. УКАЖІТЬ, ДО ЯКОГО ФОЛЬКЛОРНОГО ЖАНРУ НАЛЕЖИТЬ ПІСНЯ З ТАКИМИ СЛОВАМИ: «ОЙ ЧИ БУДЕШ, ДІВЧИНОНЬКО, ЗА МНОЮ ТУЖИТИ, ЯК Я СЯДУ ТА Й ПОЇДУ ДО ВІЙСЬКА СЛУЖИТИ»:
     • Солдатська.
     • Рекрутська.
     • Козацька.
     • Історична.
224. УКАЖІТЬ, ЯКІ СЛОВА ПРОПУЩЕНІ В ПІСНІ? «ПОКИНЬ, БАЙДО, БАЙДО, ТА Й БАЙДИКУВАТИ, БЕРИ.........ТА ЙДИ ЦАРЮВАТИ»:
     • „свою шаблю”.
     • „свою жінку”.
     • „мою дочку”.
     • „свою зброю”.
225. УКАЖІТЬ, КОЛИ БУЛА СКЛАДЕНА “ПІСНЯ ПРО КАРМАЛЮКА”:
     • У період Визвольної війни 1648–1654 рр. під проводом Б. Хмельницького.
     • У період громадянської війни.
     • За часів кріпацтва.
     • У період визвольних змагань 1917–1918 рр.
226. УКАЖІТЬ, КОМУ З НАРОДНИХ ВАТАЖКІВ НАЛЕЖАТЬ ТАКІ СЛОВА З НАРОДНОЇ ПІСНІ: «ПОВЕРНУВСЯ Я З СИБІРУ, ТА НЕ МАЮ ДОЛІ, ХОЧ, ЗДАЄТЬСЯ, НЕ В КАЙДАНАХ, А ВСЕ Ж НЕ НА ВОЛІ»:
     • Іванові Гонті.
     • Максимові Залізняку.
     • Самійлові Кішці.
     • Устимові Кармалюку.
227. ОБЕРІТЬ ЖАНР ТВОРУ "БОНДАРІВНА":
     • Дума.
     • Романс.
     • Історична пісня.
     • Балада.
228. УКАЖІТЬ, КОМУ ПРИПИСУЮТЬ АВТОРСТВО ПІСЕНЬ “ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ...”, “ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ...”,“ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ...” :
     • Л. Костенко.
     • Т. Шевченку.
     • І. Франкові.
     • Марусі Чурай.
229. УКАЖІТЬ, ЯК ВИКОНУЮТЬСЯ НАРОДНІ ДУМИ:
     • Інсценізуються.
     • Виконуються речитативом.
     • Співаються.
     • Читаються.
230. МАРУСЯ БОГУСЛАВКА В ОДНОЙМЕННІЙ ДУМІ ― ЦЕ...:
     • Історична особа.
     • Узагальнений образ жінки-полонянки.
     • Маруся Чурай.
     • Бояриня.
231. УКАЖІТЬ, НЕВЕЛИКИЙ ВІРШОВАНИЙ ЛІРО-ЕПІЧНИЙ ТВІР, ЩО ОПОВІДАЄ ПРО ЯКУСЬ, НАЙЧАСТІШЕ ТРАГІЧНУ, ПОДІЮ, НЕРІДКО ФАНТАСТИЧНОГО АБО ІСТОРИЧНОГО ХАРАКТЕРУ, НАЗИВАЄТЬСЯ…:
     • Історичною піснею.
     • Байкою.
     • Думою.
     • Баладою.
232. УКАЖІТЬ, ЩО ДОСЛІВНО ОЗНАЧАЄ СЛОВО ФОЛЬКЛОР:
     • Усна народна творчість.
     • Народна мудрість.
     • Традиційна культура.
     • Культурна антропологія.
233. УКАЖІТЬ, ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ПРИСЛІВ’Я ВІД ПРИКАЗКИ:
     • Змістом.
     • Завершеністю думки.
     • Влучним змалюванням ситуації.
     • Походженням.
234. УКАЖІТЬ, КОЛЯДКИ, ЩЕДРІВКИ, ВЕСНЯНКИ, КУПАЛЬСЬКІ, ЖНИВАРСЬКІ ПІСНІ НАЛЕЖАТЬ ДО... :
     • Календарно-обрядової поезії.
     • Родинно-обрядової поезії.
     • Казкового епосу.
     • Пісень літературного походження.
235. УКАЖІТЬ, КОГО З ІСТОРИЧНИХ ОСІБ ПРОСЛАВИВ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД У “ПІСНІ ПРО БАЙДУ”.
     • Володимира Мономаха.
     • Дмитра Вишневецького.
     • Устима Кармалюка.
     • Івана Богуна.
236. УКАЖІТЬ ВИЗНАЧЕННЯ НАРОДНОЇ ПІСНІ.
     • Великий усний твір, що виконується речитативом.
     • Художній прозовий твір героїчного змісту з реальними героями.
     • Невеликий усний віршований твір, що співається.
     • Невеликий за обсягом драматичний твір у віршовій формі.
237. ОБЕРІТЬ ОСНОВНУ ГАЛУЗЬ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА:
     • Текстологія.
     • Фольклористика.
     • Теорія літератури.
     • Бібліографія.
238. УКАЖІТЬ ОДИН З ОСНОВНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ РОДІВ:
     • Ліро-епос.
     • Лірика.
     • Трагедія.
     • Епопея.
239. УКАЖІТЬ ТРОП, У ЯКОМУ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ПЕРЕНОСИТЬСЯ З ПЕВНОГО ЯВИЩА ЧИ ПРЕДМЕТА НА ІНШІ ЗА СУМІЖНІСТЮ ПРОСТОРОВОГО, ЧАСОВОГО,
     АТРИБУТИВНОГО І ІНШОГО ТИПУ:
     • Метафора.
     • Метонімія.
     • Персоніфікація.
     • Гіпербола.

 

Тема :: Давня українська література

240. ОБЕРІТЬ ХРОНОЛОГІЧНІ МЕЖІ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
     • XIV–XVIII ст.
     • XII–XIX ст.
     • XV–XVIII ст.
     • XI–XVIII ст.
241. ДЛЯ ЛІТЕРАТУРИ ЯКОГО ПЕРІОДУ В РОЗВИТКУ ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА ХАРАКТЕРНІ ТЕОЦЕНТРИЗМ, ДОМІНУВАННЯ ВІЗАНТІЙСЬКО-БОЛГАРСЬКОГО ВПЛИВУ, ВИНЯТКОВО РУКОПИСНИЙ ХАРАКТЕР ТВОРЧОСТІ?
     • Ренесансу.
     • Бароко.
     • Середньовіччя.
     • Класицизму.
242. АНТРОПОЦЕНТРИЗМ, ОРІЄНТАЦІЯ НА АНТИЧНІ ЗРАЗКИ, ФОРМУВАННЯ СВІТСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ – ЦЕ ХАРАКТЕРНІ РИСИ ЛІТЕРАТУРИ…
     • Ренесансу.
     • Бароко.
     • Середньовіччя.
     • Класицизму.
243. ДЛЯ ЛІТЕРАТУРИ ЯКОГО ПЕРІОДУ В РОЗВИТКУ ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА ХАРАКТЕРНІ ТРАГІЧНА НАПРУЖЕНІСТЬ, ДИНАМІЗМ, ПОСИЛЕНА МЕТАФОРИЧНІСТЬ, УСКЛАДНЕНІСТЬ ЗМІСТУ І ФОРМИ?
     • Ренесансу.
     • Бароко.
     • Середньовіччя.
     • Класицизму.
244. ДАЙТЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЛІТОПИСУ:
     • Епічний твір героїчного змісту з елементами античних сюжетів.
     • Невеликий твір героїчного змісту з реальними персонажами.
     • Твір соціально-побутового характеру з елементами фантастичного.
     • Історико-літературний твір, у якому виклад історичних подій здійснюється за роками.
245. ОБЕРІТЬ ТВІР ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ЩО ПОЯСНЮЄ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ ПЛЕМЕН, ІСТОРІЮ ЇХ РОЗСЕЛЕННЯ, МІСТИТЬ ІНФОРМАЦІЮ
     ПРО ЗВИЧАЇ І ОБРЯДИ СЛОВ’ЯН:
     • „Слово о полку Ігоревім”.
     • „Слово про закон і благодать”.
     • „Повість врем’яних літ”.
     • „Київський літопис”.
246. ЯКИЙ ІЗ ТВОРІВ ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОПИСУЄ ІСТОРІЮ ПРАВЛІННЯ РУСЬКИХ КНЯЗІВ, ЇХ ГЕНЕАЛОГІЮ ТА ПРОПАГУЄ ЗАГАЛЬНОРУСЬКИЙ ПАТРІОТИЗМ?
     • „Слово о полку Ігоревім”.
     • „Слово про закон і благодать”.
     • „Літопис Самовидця”.
     • „Повість врем’яних літ”.
247. ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОЮ ПАМ’ЯТКОЮ ЯКОЇ ДОБИ Є "ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ"?
     • античності.
     • Ренесансу.
     • Бароко.
     • Середньовіччя.
248. УКАЖІТЬ НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИСНИЙ ЗВІД, ЗБЕРЕЖЕНИЙ ДО НАШОГО ЧАСУ:
     • “Слово о полку Ігоревім”.
     • “Повість минулих літ”.
     • “Галиць¬ко-Волинський літопис”.
     • “Історія Русів”.
249. ОБЕРІТЬ ЛІТОПИСЦЯ, ОДНОГО З АВТОРІВ "ПОВІСТІ МИНУЛИХ ЛІТ":
     • співець Митуса.
     • Володимир Мономах.
     • Нестор.
     • співець Боян.
250. УКАЖІТЬ ЧАС СТВОРЕННЯ “ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ”:
     • Х ст.
     • ХІ ст.
     • ХІІІ ст.
     • ХV ст.
251. УКАЖІТЬ ДОСЛІДНИКА СТАРОВИНИ, ЩО ВІДКРИВ “СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ”:
     • О. Пушкін.
     • І. Франко.
     • О. Мусін-Пушкін.
     • Ф. Буслаєв.
252. ЧИМ ЗАВЕРШУЄТЬСЯ “СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ”?
     • Поразкою руського війська.
     • Плачем Ярославни.
     • «Золотим словом» Святослава.
     • Поверненням Ігоря в Руську землю.
253. ЯКИЙ ЕПІЗОД Є ЦЕНТРАЛЬНИМ У „СЛОВІ О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ”, НОСІЄМ ГОЛОВНОЇ ДУМКИ ТВОРУ?
     • затемнення сонця.
     • поразка руського війська.
     • плач Ярославни.
     • „золоте слово” Святослава.
254. ХТО З ГЕРОЇВ "СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ" ВИГОЛОШУЄ "ЗОЛОТЕ СЛОВО", "ЗІ СЛЬОЗАМИ ЗМІШАНЕ"?
     • Святослав.
     • Ігор.
     • Володимир.
     • Всеволод.
255. ХТО З УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ У ВІЦІ 30–35 РОКІВ ПОСТРИГСЯ У ЧЕНЦІ Й БЛИЗЬКО СОРОКА РОКІВ ПРОВІВ НА АФОНІ?
     • Г. Сковорода.
     • Ф. Прокопович.
     • І. Вишенський.
     • Л. Баранович.
256. ТВОРИ ЯКОГО СПРЯМУВАННЯ ПЕРЕВАЖАЮТЬ У СПАДЩИНІ І.ВИШЕНСЬКОГО?
     • ліричного.
     • драматичного.
     • полемічного
     • комедійного.
257. УКАЖІТЬ, КОЛИ ЖИВ І ТВОРИВ І.ВИШЕНСЬКИЙ:
     • у кінці ХII–ХІІІ ст.
     • у добу Київської Русі.
     • у кінці ХVI – на початку XVII ст.
     • у XVIII ст.
258. ОБЕРІТЬ ПОЕТИЧНУ ЗБІРКУ ЛАЗАРЯ БАРАНОВИЧА:
     • «Сад божественних пісень».
     • «Лютня Аполлонова».
     • «Млеко».
     • «Зегар з полузеганком».
259. ЯКІ ВІРШІ УВІЙШЛИ ДО ЗБІРКИ ІВАНА ВЕЛИЧКОВСЬКОГО «МЛЕКО»?
     • панегіричні.
     • ліричні.
     • любовні.
     • курйозні.
260. ОБЕРІТЬ ЛІТОПИСИ, СТВОРЕНІ В ХVІІ–ХVІІІ СТ.:
     • “Літопис Самовидця”, “Початковий літопис”, “Повість минулих літ”.
     • “Літопис Самійла Величка”, “Літопис Самовидця”, “Літопис Григорія Грабянки”.
     • “Київський літопис”, “Літопис Самовидця”, “Літопис Григорія Грабянки”.
     • “Літопис Самовидця”, “Початковий літопис”, “Літопис Григорія Грабянки”.
261. КОЛИ БУЛИ СТВОРЕНІ КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ?
     • у Х–XII ст.
     • у XVII–ХVІІІ ст.
     • у XVIII–ХІХ ст.
     • у XV ст.
262. ЗА ЗАРАКТЕРОМ ВИКЛАДУ МАТЕРІАЛУ КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ Є ЗРАЗКАМИ:
     • ліро-епічної творчості.
     • фантастичної прози.
     • історико-мемуарної прози.
     • народної міфології.
263. ОБЕРІТЬ АВТОРІВ КОЗАЦЬКИХ ЛІТОПИСІВ:
     • Григорій Грабянка, Самійло Величко.
     • Симеон Полоцький, Самовидець.
     • Самійло Величко, Климентій Зіновіїв.
     • Іван Величковський, Іван Вишенський.
264. "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ" – ЦЕ:
     • пам’ятка ренесансної літератури.
     • козацький літопис.
     • пам’ятка полемічної літератури.
     • давньоруський літопис.
265. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ЗБІРКА ЛІРИЧНИХ ПОЕЗІЙ Г. СКОВОРОДИ?
     • “Світ, розглянутий в частинах”.
     • “Ключ царства небесного”.
     • “Перло многоцінноє”.
     • “Сад божественних пісень”.
266. КОГО ІЗ ПИСЬМЕННИКІВ XVIII СТ. НАЗИВАЮТЬ “МАНДРІВНИМ УНІВЕРСИТЕТОМ”?
     • Ф. Прокоповича.
     • Г. Кониського.
     • Г. Сковороду.
     • І. Турчиновського.
267. У ЯКІЙ ФОРМІ НАПИСАНІ БАЙКИ Г. СКОВОРОДИ?
     • віршовій.
     • драматичній.
     • прозовій.
     • ліро-епічній.
268. УКАЖІТЬ, ЯК Г. СКОВОРОДА НАЗИВАВ СВОЇ ВІРШІ:
     • думами.
     • піснями.
     • елегіями.
     • ідиліями.
269. КОГО З УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ ЩЕ ЗА ЖИТТЯ НАЗИВАЛИ “УКРАЇНСЬКИМ СОКРАТОМ”, “УКРАЇНСЬКИМ ГОРАЦІЄМ”, “УКРАЇНСЬКИМ ЕЗОПОМ”?
     • І. Вишенського.
     • Г. Сковороду.
     • К. Зіновієва.
     • Ф. Прокоповича.
270. ВИСЛОВИ З ЯКОЇ КНИГИ ВИКОРИСТАВ Г. СКОВОРОДА ЯК ЕПІГРАФИ ДО ТВОРІВ ЗБІРКИ “САД БОЖЕСТВЕННИХ ПІСЕНЬ”?
     • “Слово о полку Ігоревім”.
     • Біблії.
     • “Повчання” Володимира Мономаха.
     • “Повісті минулих літ”.
271. УКАЖІТЬ ПОВНУ НАЗВУ ФІЛОСОФСЬКОГО ТРАКТАТУ Г. СКОВОРОДИ “РОЗМОВА, ЗВАНА АЛФАВІТ, ЧИ...”:
     • Буквар світу.
     • Словник світу.
     • Календар світу.
     • Часопис світу.
272. УКАЖІТЬ БАЙКИ Г. СКОВОРОДИ:
     • “Пан та Собака”, “Мірошник”.
     • “Зозуля та Косик”, “Бджола та Шершень”.
     • “Голова і Тулуб”, “Ведмежий суд”.
     • “Тюхтій та Чванько”, “Нетопир та двоє пташат – горлиці та голуба”.
273. ЯКА ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА ПОКЛАДЕНА В ОСНОВУ БАЙКИ Г. СКОВОРОДИ „БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ”?
     • Людини повинна пізнати саму себе.
     • Початок усякої премудрості – пізнання Бога.
     • Щастя людини – у спорідненій праці.
     • Людина не повинна шукати почестей і слави.
274. УКАЖІТЬ ЖАНРИ, ПРЕДСТАВЛЕНІ У ТВОРЧОСТІ Г. СКОВОРОДИ:
     • байка, ліричний вірш, філософський трактат.
     • притча, фейлетон, новела.
     • байка, пісня, повість.
     • ліричний вірш, філософський трактат, співомовка.
275. ПРО ТВОРИ ЯКОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ЖАНРУ Г. СКОВОРОДА ПИСАВ: “ГЛУПУЮ ВАЖНОСТЬ ВСТРЕЧАЮТ ПО ВИДУ, ВЫПРОВОЖАЮТ ПО СМЕХУ, А РАЗУМНУЮ ШУТКУ ВАЖНЫЙ ПЕЧАТЛЕЕТ КОНЕЦ. НЕТ СМЕШНЕЕ, КАК УМНЫЙ ВИД С ПУСТЫМ ПОТРОХОМ, И НЕТ ВЕСЕЛЕЕ, КАК СМЕШНОЕ ЛИЦО С УТАЁННОЮ ДЕЛНОСТЬЮ”?
     • оповідання.
     • байки.
     • новели.
     • панегірики.
276. ІЗ ЯКОГО ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ Г. СКОВОРОДИ ТАКІ РЯДКИ: «БАЙДУЖЕ СМЕРТІ, МУЖИК ТО ЧИ ЦАР, ВСЕ ПОЖЕРЕ, ЯК СОЛОМУ ПОЖАР. ХТО Ж БО ЗНЕВАЖИТЬ СТРАШНУ ЇЇ СТАЛЬ? ТОЙ, В КОГО СОВІСТЬ, ЯК ЧИСТИЙ КРИШТАЛЬ»?
     • «Всякому городу– нрав і права».
     • «В город не піду багатий…».
     • «De libertate».
     • «Свій смисл усяка голова трима».
277. УКАЖІТЬ, ВІРШ Г. СКОВОРОДИ "DE LIBERTATE" – ЦЕ:
     • гімн Богові, творцеві усього сущого.
     • гімн людині та її творчим можливостям.
     • гімн свободі та Б. Хмельницькому.
     • гімн природі.

 

Тема :: Історія української літератури ХІХ ст.

278. УКАЖІТЬ, ЯКИМ ВИДАННЯМ ЗАПОЧАТКОВУЄТЬСЯ НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА:
     • “Кобзарем” Т. Шевченка.
     • “Повістю минулих літ”.
     • “Енеїдою” І. Котляревського.
     • “Історією русів”.
279. УКАЖІТЬ, ПРО КОГО З УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ І. ФРАНКО ЗАУВАЖИВ, ЩО З ЙОГО ТВОРАМИУКРАЇНСЬКЕ ПИСЬМЕНСТВО “ПРИЙМАЄ ХАРАКТЕР НОВОЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРИ... І МОВОЮ, І СПОСОБОМ ВИСЛОВУ ВОНО НАБЛИЖУЄТЬСЯ ЧИМРАЗ БІЛЬШЕ ДО ЖИВОГО НАРОДУ...”:
     • про Т. Шевченка.
     • про І. Котляревського.
     • про Г. Квітку-Основ’яненка.
     • про П. Гулака-Артемовського.
280. УКАЖІТЬ, КОГО ПОКАЗАВ І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ В ОБРАЗАХ ЕНЕЯ ТА ЙОГО ПОБРАТИМІВ:
     • римлян.
     • греків.
     • запорожців.
     • варягів.
281. УКАЖІТЬ, ЯКІ ФАКТИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ “ПРОЧИТУЮТЬСЯ” В “ЕНЕЇДІ” І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО:
     • похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців.
     • утворення Задунайської Січі та кубанського козацтва.
     • осліплення Василька Теребовлянського.
     • гайдамацький рух.
282. УКАЖІТЬ, ЯКІ ПРОБЛЕМИ СКЛАДАЮТЬ ОСНОВУ КОНФЛІКТУ П’ЄСИ “НАТАЛКА ПОЛТАВКА” І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО:
     • політичні.
     • релігійні.
     • соціально-побутові та морально-етичні.
     • філософські.
283. УКАЖІТЬ ОСНОВНУ ІДЕЙНУ СПРЯМОВАНІСТЬ ТВОРУ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”:
     • конкретна ідея відсутня, повість має суто комічний, розважальний характер.
     • утвердження кращих моральних якостей народу в боротьбі з мракобіссям та неграмотністю.
     • заперечення традиційних міфологічних вірувань у потойбічні демонологічні сили.
     • гостра сатира на верхівку козацької старшини ХVІІІ ст.
284. З’ЯСУЙТЕ РОЛЬ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
     • основоположник нової української літератури.
     • основоположник комедійної драматургії.
     • основоположник нової художньої прози.
     • зачинатель новітньої української прози.
285. УКАЖІТЬ, З ЯКОГО ТВОРУ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА НАВЕДЕНИЙ УРИВОК:
     “МИ Є ЛЮДИ НІМЕЦЬКІЇ, А ЙДЕМО З ЗЕМЛІ ТУРЕЦЬКОЇ. МИ СОБІ ЛОВЦІ, УДАЛІЇ МОЛОДЦІ. РАЗ, ДОМА, У НАШІЙ ЗЕМЛІ, ВИПАЛА ПОРОША... Я І КАЖУ ТОВАРИШУ: “ЧОГО НАМ ДИВИТИСЬ НА ТАКУ ШКВИРЮ, ХОДІМ СЬКАТЬ УСЯКОГО ЗВІРЮ” – І ПІШЛИ. ЇЗДИЛИ, СЛІДИЛИ І НІЧОГО НЕ ПОЛУЧИЛИ. НАЗУСТРІЧ НАМ ЯКРАЗ ЇДЕ НА ВОРОНОМУ КОНЮ ОТСЕЙ КНЯЗЬ...”:
     • “Сердешна Оксана”.
     • “Козир-дівка”.
     • “Щира любов”.
     • “Маруся”.
286. УКАЖІТЬ БУРЛЕСКНО-РЕАЛІСТИЧНІ ТВОРИ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА:
     • “Маруся”, “Сердешна Оксана”.
     • “Перекотиполе”, “Щира любов”.
     • “Козир-дівка”, “Божі діти”.
     • “Салдацький патрет”, “Конотопська відьма”.
287. УКАЖІТЬ, КОМУ Т. ШЕВЧЕНКО ПРИСВЯТИВ ТВІР “ГАЙДАМАКИ”:
     • пам’яті діда.
     • В. Григоровичу.
     • Г. Квітці-Основ’яненку.
     • В. Жуковському.
288. УКАЖІТЬ, ЯКІ ІСТОРИЧНІ ОСОБИ ЗОБРАЖЕНІ Т. ШЕВЧЕНКОМ У ТВОРІ “ГАЙДАМАКИ”:
     • Хмельницький, Ярема.
     • Гонта, Залізняк.
     • Мазепа, Залізняк.
     • Сомко, Брюховецький.
289. З’ЯСУЙТЕ КОМПОЗИЦІЮ ТВОРУ Т. ШЕВЧЕНКА “ГАЙДАМАКИ”:
     • вступ, десять розділів, закінчення.
     • два вступи, десять розділів, епілог, “Передмова”, сатиричне послання до передплатників.
     • передмова, одинадцять розділів, післямова.
     • вступ, п’ять розділів, післямова, гумористичне послання до передплатників.
290. УКАЖІТЬ, ДО ЯКОГО ПЕРІОДУ ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА НАЛЕЖИТЬ ВІРШ “ІСАІЯ. ГЛАВА 35”:
     • раннього.
     • заслання.
     • останнього.
     • “трьох літ”.
291. УКАЖІТЬ, ЯК У БІЛЬШОСТІ ВИПАДКІВ Т. ШЕВЧЕНКО ІМЕНУВАВ СВІЙ ЩОДЕННИК:
     • “Кобзар”.
     • “Думи мої, думи мої...”.
     • “Щоденник”.
     • “Журнал”.
292. УКАЖІТЬ, КОЛИ ВИЙШЛО ДРУКОМ ПЕРШЕ ВИДАННЯ КНИГИ Т. ШЕВЧЕНКА “КОБЗАР”:
     • 1839 р.
     • 1843 р.
     • 1840 р.
     • 1841 р.
293. УКАЖІТЬ, ПРО ЯКИЙ ПЕРІОД ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА ПИСАВ С. ЄФРЕМОВ: “...ДЕСЯТЬ НАЙКРАЩИХ ЛІТ, КОЛИ ЧОЛОВІК БУВ САМЕ В РОЗЦВІТІ СИЛИ Й ХИСТУ СВОГО І МІГ ДАТИ КОЛОСАЛЬНІ ЗРАЗКИ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ, МУСІВ ВІН ПОНЕВІРЯТИСЬ ПО ПУСТИНІ Й ВОЛОЧИТИ КАЙДАНИ НІКОМУ, ЗДАВАЛОСЬ, НЕ ПОТРІБНОГО ЖИТТЯ, ЗАТАЇВШИ В ДУШІ НЕВИПЛАКАНІ СЛЬОЗИ Й НЕНАРОДЖЕНІ ТВОРИ СВОЇ”:
     • раннього.
     • заслання.
     • останнього.
     • “трьох літ”.
294. УКАЖІТЬ, ПРО ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ЯКОГО ПИСЬМЕННИКА ТАК ЗАУВАЖИВ Є. СВЕРСТЮК: “ВІН СИМВОЛІЗУЄ ДУШУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ВТІЛЮЄ ЙОГО ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ. ОТЖЕ, [ПИСЬМЕННИК] В НАС БІЛЬШЕ НІЖ ВЕЛИКИЙ ПОЕТ – ВІН НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОРОК І МУЧЕНИК, РОЗІП’ЯТИЙ І ВОСКРЕСЛИЙ”:
     • про Т. Шевченка.
     • про Г. Квітку-Основ’яненка.
     • про М. Костомарова.
     • про І. Котляревського.
295. УКАЖІТЬ, ІЗ ЯКОГО ТВОРУ Т. ШЕВЧЕНКА НАВЕДЕНИЙ УРИВОК: БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ, ВАМ БОГ ПОМАГАЄ! ЗА ВАС ПРАВДА, ЗА ВАС СЛАВА І ВОЛЯ СВЯТАЯ!
     • “Гайдамаки”.
     • “Гамалія”.
     • “Кавказ”.
     • “Єретик”.
296. УКАЖІТЬ, ІЗ ЯКОГО ТВОРУ Т. ШЕВЧЕНКА УРИВОК: ОТАКЕ-ТО БУЛО ЛИХО ПО ВСІЙ УКРАЇНІ! ГІРШЕ ПЕКЛА…А ЗА ВІЩО, ЗА ЩО ЛЮДИ ГИНУТЬ? ТОГО Ж БАТЬКА, ТАКІ Ж ДІТИ, – ЖИТИ Б ТА БРАТАТЬСЯ. НІ, НЕ ВМІЛИ, НЕ ХОТІЛИ, ТРЕБА РОЗ’ЄДНАТЬСЯ!
     • “Великий льох”.
     • “Згадайте, братія моя”.
     • “Гайдамаки”.
     • “Колись то ще, во время оно!”.
297. УКАЖІТЬ, У ЯКІЙ ПОЕЗІЇ Є. ГРЕБІНКА ВИСЛОВИВ РОЗУМІННЯ РОЛІ СПІВЦЯ В СУСПІЛЬСТВІ:
     • “Український бард”.
     • “Молитва”.
     • “Маруся”.
     • “Печаль”.
298. УКАЖІТЬ, КОМУ Т. ШЕВЧЕНКО ПРИСВЯТИВ ПОЕМУ “НЕОФІТИ”:
     • М. Щепкіну.
     • І. Котляревському.
     • Г. Квітці-Основ’яненку.
     • Є. Гребінці.
299. УКАЖІТЬ, ХТО АВТОР ХУДОЖНЬО-БІОГРАФІЧНОЇ ПОВІСТІ ПРО Т. ШЕВЧЕНКА “ТАРАСОВІ ШЛЯХИ”:
     • С. Васильченко.
     • З. Тулуб.
     • Ю. Мушкетик.
     • О. Іваненко.
300. УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ТВІР АНАЛІЗУЄ В. ШЕВЧУК: ПИСЬМЕННИК “СКИНУВ ЗІ СВОЇХ ГЕРОЇВ ЛАТИНСЬКИЙ ОДЯГ І ОДЯГ ЇХ У НАЦІОНАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ, ЗМУСИВ РИМСЬКИХ ГЕРОЇВ ГОВОРИТИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ, ЗАЯВИВШИ КУЛЬТУРНОМУ СВІТОВІ ПРО ІСНУВАННЯ ЗАБУТОГО НИМ НАРОДУ, НАРОДУ ДАВНЬОГО, НАРОДУ ДИВОВИЖНОГО, НА ІНШИХ НЕ СХОЖОГО”:
     • “Твардовський” П. Гулака-Артемовського.
     • “Близнецы” Т. Шевченка.
     • “Енеїда” І. Котляревського.
     • “Горпинида” П. Білецького-Носенка.
301. УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ТВІР ЗАПОЧАТКУВАВ СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДРАМАТУРГІЇ:
     • “Хазяїн” І. Карпенка-Карого.
     • “Наталка Полтавка” І. Котляревського.
     • “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка.
     • “Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ’яненка.
302. УКАЖІТЬ, ЩО СТАЛО НА ПЕРЕШКОДІ ДО ОДРУЖЕННЯ ЗАКОХАНИХ МАРУСІ ТА ВАСИЛЯ (“МАРУСЯ” Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА):
     • зрада.
     • рекрутчина.
     • різне віросповідання.
     • війна.
303. УКАЖІТЬ, КИМ БУВ МИКИТА ЗАБРЬОХА (“КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА” Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА ):
     • гетьманом.
     • писарем.
     • хорунжим.
     • сотником.
304. УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ТВІР Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА Є ГОСТРОЮ САТИРОЮ НА ПАНІВНУ ВЕРХІВКУ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ХVІІІ СТ.:
     • “Конотопська відьма”.
     • “Маруся”.
     • “Сердешна Оксана”.
     • “Салдацький патрет”.
305. УКАЖІТЬ, КОЛИ НАРОДИВСЯ Т. ШЕВЧЕНКО:
     • 1798 р.
     • 1800 р.
     • 1815 р.
     • 1814 р.
306. УКАЖІТЬ ПЕРШИЙ ВІДОМИЙ ПОЕТИЧНИЙ ТВІР Т. ШЕВЧЕНКА:
     • “Гайдамаки”.
     • “Кобзар”.
     • “Наймичка”.
     • “Причинна”.
307. УКАЖІТЬ ЖАНР ТВОРУ “ПРИЧИННА” Т. ШЕВЧЕНКА:
     • фантастична поема.
     • дума.
     • історична балада.
     • соціально-побутова балада.
308. УКАЖІТЬ ТЕМУ ВІРША Т. ШЕВЧЕНКА “МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ...”:
     • рекрутчина.
     • вболівання за долю України.
     • зганьблення паном селянської дівчини.
     • філософські роздуми про сенс людського буття.
309. УКАЖІТЬ, КОМУ Т. ШЕВЧЕНКО ПРИСВЯТИВ ПОЕМУ “КАТЕРИНА”:
     • Г. Квітці-Основ’яненку.
     • К. Брюллову.
     • В. Жуковському.
     • Є. Гребінці.
310. УКАЖІТЬ ЖАНР ТВОРУ Т. ШЕВЧЕНКА “КАТЕРИНА”:
     • соціально-психологічна балада.
     • бурлескна поема.
     • соціально-побутова поема.
     • філософська поема.
311. УКАЖІТЬ, У ЯКОМУ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОМУ ОБ’ЄДНАННІ СПІВПРАЦЮВАЛИ Т. ШЕВЧЕНКО ТА П. КУЛІШ:
     • у Петербурзькій Академії мистецтв.
     • у Києво-Могилянській академії.
     • у Кирило-Мефодіївському братстві.
     • у товаристві любителів українського слова.
312. УКАЖІТЬ, У ЯКИХ РАННІХ ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ Т. ШЕВЧЕНКА ОСМИСЛЕНА ІСТОРИЧНА ТЕМА:
     • “Причинна”, “Садок вишневий коло хати...”.
     • “Гамалія”,“Гайдамаки”.
     • “Кавказ”, “Перебендя”.
     • “Катерина”, “Назар Стодоля”.
313. УКАЖІТЬ, ЯКІ РЕАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ ЗОБРАЖЕНО У ТВОРІ Т. ШЕВЧЕНКА“ГАЙДАМАКИ”:
     • події національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
     • військові походи на Туреччину під проводом Д. Конашевича-Сагайдачного.
     • козацько-селянське антифеодальне повстання 1768 р.
     • війна зі шведами 1709 р.
314. УКАЖІТЬ, КОЛИ Т. ШЕВЧЕНКО ПОБУВАВ В УКРАЇНІ ПІСЛЯ ВИКУПЛЕННЯ З КРІПАЦТВА:
     • 1840 р. та 1847 р.
     • 1841 р. та 1843 р.
     • 1843 р. та 1845 р.
     • 1845 р. та 1855 р.
315. УКАЖІТЬ, ДЕ І В ЯКОМУ СТАТУСІ Т. ШЕВЧЕНКО ВІДБУВАВ ЗАСЛАННЯ:
     • рядовим в Оренбурзькому окремому корпусі із забороною писати і малювати.
     • рядовим у Васильківському окремому корпусі із забороною писати і малювати.
     • поручиком у Забайкальському окремому корпусі.
     • поручиком в Оренбурзькому окремому корпусі.
316. УКАЖІТЬ, У ЯКИХ ТВОРАХ Т. ШЕВЧЕНКА ЗНАХОДИТЬ РОЗВИТОК ОБРАЗ МАТЕРІ-ПОКРИТКИ:
     • “Катерина”, “Садок вишневий коло хати...”, “Кавказ”.
     • “Кавказ”, “Заповіт”, “Наймичка”.
     • “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”.
     • “Маленькій Мар’яні”, “Чигрине, Чигрине…”. “Марія”.
317. УКАЖІТЬ, ДЕ ПОМЕР Т. ШЕВЧЕНКО:
     • у Каневі.
     • у Києві.
     • на Кос-Аралі.
     • у Петербурзі.
318. З’ЯСУЙТЕ, ПОЧАТКОВІ СТРОФИ ЯКОГО ТВОРУ Т. ШЕВЧЕНКА СТАЛИ НАРОДНОЮ ПІСНЕЮ “РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ”:
     • “Гайдамаки”.
     • “Причинна”.
     • “Наймичка”.
     • “Розрита могила”.
319. УКАЖІТЬ ХУДОЖНІЙ ТВІР, ЯКИЙ НАЛЕЖИТЬ І. НЕЧУЮ-ЛЕВИЦЬКОМУ:
     • “Під тихими вербами”.
     • “Повія”.
     • “Гетьман Іван Виговський”.
     • “Основи суспільності”.
320. УКАЖІТЬ, ЯКА ЗБІРКА І. ФРАНКА МАЄ ПІДЗАГОЛОВОК “ЛІРИЧНА ДРАМА”:
     • “З вершин і низин”.
     • “Мій Ізмарагд”.
     • “Зів’яле листя”.
     • “Semper tiro”.

 

Тема :: Історія української літератури ХХ ст.

321. УКАЖІТЬ АВТОРА ПОЕЗІЇ, УРИВОК ІЗ ЯКОЇ НАВЕДЕНИЙ: І ЗНОВ ВЕСНА, ЗНОВ ЖАЙВОРОНКИ В ПОЛІ, – І З КОЖНОЮ ВЕСНОЮ БЛИЖЧЕ НАМ ДО ТОГО, ЩО МИ ЗВЕМО МАЙБУТТЯМ, – ДО СВЯТА СЕРЦЯ, РОЗУМУ І ВОЛІ!
     • М. Рильський.
     • П.Тичина.
     • В.Свідзінський.
     • М. Драй-Хмара.
322. УКАЖІТЬ, ІЗ ЯКОЇ СТАТТІ МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО ПОЧАЛАСЯ ЛІТЕРАТУРНА ДИСКУСІЯ 1925–1928 РР.:
     • “Камо грядеши”.
     • “Україна чи Малоросія?”.
     • “Наше сьогодні”.
     • “Про “сатану в бочці”, або графоманів, спекулянтів та інших “просвітян””.
323. УКАЖІТЬ, У ЯКОМУ ТВОРІ ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ КОНСТАТУЄ: “ТАК! – СХОПИЛИ НАРЕШТІ Й ДРУГИЙ КІНЕЦЬ МОЄЇ ДУШІ! ВЖЕ НЕ ПІДУ Я НА КРАЙ ГОРОДА ЗЛОЧИННО ХОВАТИ СЕБЕ. І ТЕПЕР Я МАЮ ОДНО ТІЛЬКИ ПРАВО: – НІКОМУ, НІКОЛИ Й НІЧОГО НЕ ГОВОРИТИ, ЯК РОЗКОЛОЛОСЬ МОЄ ВЛАСНЕ “Я”:
     • “Місто” В.Підмогильного.
     • “Вершники” Ю. Янов¬ського.
     • “Я (Романтика)” Миколи Хвильового.
     • “Чорний Ангел” О. Слісаренка.
324. УКАЖІТЬ, У ЯКІЙ НОВЕЛІ РОМАНУ “ВЕРШНИКИ” Ю. ЯНОВСЬКОГО ПРОГОЛОШУЄТЬСЯ ОДНА З ІДЕЙ ТВОРУ: “ТОМУ РОДУ НЕ БУДЕ ПЕРЕВОДУ, В КОТРОМУ БРАТТЯ МИЛУЮТЬ ЗГОДУ”:
     • “Дитинство”.
     • “Адаменко”.
     • “Шлях армій”.
     • “Подвійне коло”.
325. УКАЖІТЬ, У ЯКОМУ ТВОРІ О. ДОВЖЕНКА Є ТАКА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇН¬ЦІВ: “... У ЦЬОГО НАРОДУ Є НІЧИМ І НІКОЛИ НЕ ПРИКРИТА АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА. ЦІ ЛЮДИ АБСОЛЮТНО ПОЗБАВЛЕНІ ВМІННЯ ПРОЩАТИ ОДИН ОДНОМУ НЕЗГОДИ НАВІТЬ В ІМ’Я ІНТЕРЕСІВ ЗАГАЛЬНИХ, ВИСОКИХ. У НИХ НЕМАЄ ДЕРЖАВНОГО ІНСТИНКТУ... ТИ ЗНАЄШ, ВОНИ НЕ ВИВЧАЮТЬ ІСТОРІЇ. ДИВОВИЖНО. ВОНИ ВЖЕ ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ ЛІТ ЖИВУТЬ НЕГАТИВНИМИ ЛОЗУНГАМИ ОДКИДАННЯ БОГА, ВЛАСНОСТІ, СІМ’Ї, ДРУЖБИ! У НИХ ВІД СЛОВА “НАЦІЯ” ОСТАВСЯ ТІЛЬКИ ПРИКМЕТНИК”:
     • “Зачарована Десна”.
     • “Щоденник”.
     • “Україна в огні”.
     • “Земля”.
326. УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ВІРШ Є. ПЛУЖНИКА РОЗКРИВАЄ ЖИТТЄВЕ Й ТВОРЧЕ КРЕДО ПОЕТА: НІ, НА ВУСТА УСМІШКОЮ ГІРКОЮ ЛЯГЛА МОВЧАННЯ МУДРОГО ПЕЧАТЬ... ДАР НЕЛЕГКИЙ ВАШ, ДОСВІДЕ Й СПОКОЮ, ДАР РОЗУМІТИ, ЗНАТИ І МОВЧАТЬ!
     • ”Напишеш, рвеш і пишеш знову....”.
     • „Дивлюсь на все спокійними очима”.
     • „Я знаю...”.
     • „Галілей”.
327. УКАЖІТЬ НАЗВУ ПЕРШОЇ ПОЕТИЧНОЇ ЗБІРКИ П. ТИЧИНИ:
     • “Плуг”.
     • “Сонячні кларнети”.
     • “Замість сонетів і октав”.
     • “Вітер з України”.
328. УКАЖІТЬ АВТОРА ПОЕТИЧНИХ ЗБІРОК “ОСІННІ ЗОРІ”, “СЬОГОДНІ”, “ЧЕРВОНА ЗИМА”:
     • М. Бажан.
     • О. Влизько.
     • М. Йогансен.
     • В. Сосюра.
329. УКАЖІТЬ, З ЯКОГО ТВОРУ В. СВІДЗИНСЬКОГО РЯДКИ: ПРИСЛУХАЙСЯ: ДЕСЬ ЗА ГОРОЮ, ЗА ВЕРХОВИНАМИ ДЕРЕВ, ОБЛОКИ РОНЯТЬ КРАПЛІ СВІТЛА В УВАЖНІ РОЗПЛЕСКИ ВЕСНИ.
     • “Світлий день – уста медяні…”.
     • “Аби заснув, приходиш крадькома”.
     • “Із огневого джерела”.
     • “Як тихо тут: земля і сонце!”.
330. ВКАЖІТЬ НАЗВУ ПОЕЗІЇ Й АВТОРА: В ТОБІ, МИТЕЦТВО, У ТОБІ ОДНОМУ Є ЗАХИСТ: У КРАСІ НЕЗНАНИХ СЛІВ, У МУЗИЦІ, ЩО ВРОДУ ВСІМ ВТІЛЯЄ У НЕБЕСНИЙ ПЕРЕЛИВ.
     • П. Тичина „Десь на дні мого серця”.
     • М. Рильський „Коли усе в тумані життьовому”.
     • В. Сосюра „Я знаю силу слова...”.
     • Є. Плужник „Напишеш, рвеш...І пишеш знову!...”.
331. УКАЖІТЬ НАЗВУ СПІЛКИ ПРОЛЕТАРСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ, ЗАСНОВАНОЇ В. БЛАКИТНИМ У 1923 РОЦІ.
     • Плуг
     • Гарт.
     • Урбіно.
     • Авангард.
332. УКАЖІТЬ, У ТВОРЧОСТІ ЯКОГО ПИСЬМЕННИКА ВИДІЛЯЮТЬ ТВОРЧИЙ ПЕРІОД “ТРЕТЬОГО ЦВІТІННЯ”.
     • П. Тичина.
     • М. Зеров.
     • М. Рильський.
     • О. Бургардт.
333. УКАЖІТЬ, ЯКИЙ ТВІР 20-Х РР. ЗАПОЧАТКУВАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНУ ПРОЗУ.
     • „Санаторійна зона” М. Хвильового.
     • „Блакитний роман” Г. Михайличенка.
     • „Місто” В. Підмогильного.
     • „Чотири шаблі” Ю. Яновського.
334. ХТО В ПОЕЗІЇ “ШЕВЧЕНКО” ТАК СПРИЙМАЄ ПОСТАТЬ ВЕЛЕТА УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ: НЕ ПОЕТ – БО ЦЕ Ж ДО БОЛЮ МАЛО, НЕ – ТРИБУН – БО ЦЕ ЛИШ РУПОР МАС, І ВЖЕ МЕНШ ЗА ВСЕ – “КОБЗАР ТАРАС” ВІН, КИМ ЗАЙНЯЛОСЬ І ЗАПАЛАЛО...
     • О. Ольжич.
     • Є. Маланюк.
     • В. Свідзінський.
     • Ю. Клен.
335. ВКАЖІТЬ, ЯКИЙ ТВІР О. ОЛЬЖИЧА Є СВОЄРІДНОЮ ПРОГРАМОЮ УКРАЇНСЬКИХ БОРЦІВ ЗА ВИЗВОЛЬНУ ІДЕЮ:
     • “О, Україно! Хай нас людство судить…”.
     • “Межа”.
     • “Пророк”.
     • “Незнаному воякові”.
336. АВТОРОМ ПОЕТИЧНИХ ЗБІРОК “ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ”,“ВЕЛИКА ГАРМОНІЯ”, “ТРИ ПЕРСТЕНІ”, “КНИГА ЛЕВА” Є:
     • С. Гординський.
     • Ю. Дараган.
     • Б.-І. Антонич.
     • Ю. Липа.
337. УКАЖІТЬ, ХТО НАЛЕЖАВ ДО ПРАЗЬКОЇ ШКОЛИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ.
     • Ю. Клен.
     • У Самчук.
     • М. Орест.
     • Б.-І. Антонич.
338. УКАЖІТЬ АВТОРА СПОГАДІВ “НА БІЛОМУ КОНІ”, “НА КОНІ ВОРОНОМУ”.
     • М. Орест.
     • Т. Осьмачка.
     • І. Багряний.
     • У. Самчук.
339. КОЛИ УКРАЇНОЮ ПРОКОТИЛИСЬ ДВІ ХВИЛІ МАСОВИХ АРЕШТІВ ОПОЗИЦІОНЕРІВ-ШІСТДЕСЯТНИКІВ?
     • 1956, 1965.
     • 1961, 1972.
     • 1956, 1972.
     • 1965, 1972.
340. ЯКА З ПЕРЕРАХОВАНИХ СКЛАДОВА ЛІТЕРАТУРНОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА?
     • Празька поетична школа.
     • Література «третього цвітіння».
     • Озерна школа поезії.
     • Література «розстріляного відродження».
341. ХТО З ПЕРЕРАХОВАНИХ НАЛЕЖИТЬ ДО КОГОРТИ УКРАЇНСЬКИХ ШІСТДЕСЯТНИКІВ-ДИСИДЕНТІВ?
     • М.Вінграновський.
     • В.Голобородько.
     • М.Руденко.
     • І.Драч.
342. ЯКУ НАЗВУ МАЄ КНИГА ПРОЗИ В.СИМОНЕНКА?
     • «Лебеді материнства».
     • «Земне тяжіння».
     • «Вино з троянд».
     • «Берег чекань».
343. У КОГО З НАЗВАНИХ ПОЕТІВ ОДНІЄЮ З УЛЮБЛЕНИХ ПОЕТИЧНИХ ФОРМ БУЛА ФОРМА СОНЕТА?
     • Д.Павличко.
     • Л.Костенко.
     • М.Вінграновський.
     • Б.Олійник.
344. ХТО З НАЗВАНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ПОЄДНУЄ ТАЛАНТ ПОЕТА, ПРОЗАЇКА, КІНОРЕЖИСЕРА-ПОСТАНОВНИКА, АКТОРА,КІНОЕСЕЇСТА?
     • І.Драч.
     • Д.Павличко.
     • М.Вінграновський.
     • Б.Олійник.
345. ЯКА ЕПОХА СТАЛА ОБ’ЄКТОМ ОСОБЛИВО УВАЖНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ І ОСМИСЛЕННЯ ВАЛ. ШЕВЧУКОМ?
     • Класицизму.
     • Романтизму.
     • Бароко.
     • Реалізму.
346. АВТОРСЬКУ МОДИФІКАЦІЮ ЯКОГО ЖАНРУ УТВЕРДИВ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ І. ДРАЧ?
     • Балади.
     • Сонета.
     • Поеми.
     • Елегії.
347. СЮЖЕТ ЯКОГО ТВОРУ ВИКОРИСТАНО ДЛЯ РОЗРОБКИ ТЕМИ МИТЦЯ Й МИСТЕЦТВА?
     • «Ніж у сонці» І.Драча.
     • «Сніг у Флоренції» Л.Костенко.
     • «Поєдинок» Д.Павличка.
     • «Сиве сонце моє» Б.Олійника.
348. ТВОРАМ ЯКОГО АВТОРА ВЛАСТИВИЙ ПРИТЧЕВИЙ ХАРАКТЕР ОПОВІДІ?
     • Г.Тютюнника.
     • П.Загребельного.
     • Вал.Шевчука.
     • О.Гончара.
349. КОМПОЗИЦІЯ ЯКОГО РОМАНУ СПРИЧИНИЛА ДИСКУСІЮ СЕРЕД ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ?
     • «Маруся Чурай» Л.Костенко.
     • «Диво» П.Загребельного.
     • «Три листки за вікном» В.Шевчука.
     • «Твоя зоря» О.Гончара.
350. Укажіть автора поетичних збірок "Мадонна перехресть", "Річка Геракліта", "Гіацинтове сонце" та ін.
     • М.Вінграновський.
     • Л.Костенко.
     • І.Світличний.
     • В.Стус.
351. УКАЖІТЬ АВТОРА ПОЕТИЧНИХ КНИГ «ДОРОГА ПІД ЯВОРАМИ», «СИНІЙ ЛІТОПИС», «ПОЛУДЕНЬ ВІКУ», «СЕРПЕНЬ ДУШІ МОЄЇ».
     • М.Рильський.
     • А.Малишко.
     • М.Бажан.
     • М.Вінграновський.
352. У ЯКОМУ З ВАРІАНТІВ ПРАВИЛЬНО НАЗВАНО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСЕРЕДКИ ШІСТДЕСЯТНИЦТВА?
     • «Українська хата» (Київ), «Молода муза» (Львів).
     • Гурток «Плеяда» (Київ), КТМ «Пролісок» (Львів).
     • «ВАПЛІТЕ», Аспанфут, «Червона Фіра».
     • КТМ «Сучасник» (Київ), «Пролісок» (Львів).
353. ХТО ПРЕДСТАВЛЯЄ ЛІТЕРАТУРНИХ ШІСТДЕСЯТНИКІВ ВОЛИНІ?
     • Кость Шишко.
     • В. Гей.
     • В. Слапчук.
     • А. Криштальський.
354. ЯКИЙ ТВІР ЗБУДОВАНИЙ НА КОНФЛІКТІ ДУХОВНОГО З БЕЗДУХОВНИМ, ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВОГО З ПРАГМАТИЧНИМ?
     • «Ніж у сонці» І.Драча.
     • «Берестечко» Л.Костенко.
     • «Северин Наливайко» М.Вінграновського.
     • «Маруся Чурай» Л.Костенко.
355. ЯКУ ЗБІРКУ В. СТУСА ВИЗНАЧАЮТЬ, ЯК «ТЮРЕМНУ ІНІЦІАЦІЮ»?
     • «Палімпсести».
     • «Час творчості».
     • «Веселий цвинтар».
     • «Зимові дерева».
356. Укажіть автора поетичних збірок "Губами теплими і оком золотим", "Цю жінку я люблю", "З обійнятих тобою днів", "Атомні прелюди" та ін.
     • І.Драч.
     • Д.Павличко.
     • М.Вінграновський.
     • Б.Олійник.
357. ЯКА ЗІ ЗБІРОК Б. ОЛІЙНИКА ВХОДИТЬ ДО ЧИСЛА ТИХ, ЗА ЯКІ ВІН УДОСТОЄНИЙ ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ?
     • «Сива ластівка».
     • «Двадцятий вал».
     • «Сім».
     • «У дзеркалі слова».
358. ДО ЯКОЇ КНИГИ Д. ПАВЛИЧКА ВВІЙШЛА ПОЕЗІЯ ЗІ ЗБІРКИ «ТАЄМНИЦЯ ТВОГО ОБЛИЧЧЯ»?
     • «Любов і ненависть».
     • «Гранослов».
     • «Золоте ябко».
     • «Ностальгія».
359. ХТО З НАЗВАНИХ ПОЕТІВ ОЧОЛИВ ЕСТЕТИЧНИЙ БУНТ ЛІТЕРАТУРНОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА?
     • В. Симоненко.
     • І. Драч.
     • Д. Павличко.
     • В. Стус.

 

Тема :: МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МОВИ

360. ЯКИЙ ПРИЙОМ ТЛУМАЧЕННЯ СЛІВ НЕ Є СЕМАНТИЧНИМ?
     • Описовий.
     • Контекстуальний.
     • Словотвірний.
     • Логічний.
361. КОТРІ ІЗ ПРИНЦИПІВ НАВЧАННЯ НЕ Є ЛІНГВОДИДАКТИЧНИМИ?
     • Єдність національного та загальнолюдського.
     • Нормативно-стилістичний.
     • Екстралінгвістичний.
     • Взаємозалежність мови і мислення.
362. ОРІЄНТИР ДЛЯ ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, ЩО ВІДБИВАЄ ЗМІСТ І СТРУКТУРУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ,
     ВІДПОВІДАЄ ПРИНЦИПАМ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА, ЙОГО ІСТОРІЇ, РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНОМУ СТАНУ - ЦЕ...
     • календарне планування.
     • підручник з української мови.
     • державний стандарт.
     • програма з української мови.
363. СКЛАДНИКАМИ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ Є:
     • аудіювання, говоріння, читання.
     • читання, говоріння, декламування, письмо.
     • аудіювання, говоріння, читання, письмо.
     • читання, говоріння, письмо, переказування.
364. БІНАРНИЙ УРОК, ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК, УРОК - ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, УРОК-КОМПОЗИЦІЯ - ЦЕ...
     • інноваційно-технологічні уроки.
     • мистецькі уроки.
     • інтеграційні уроки.
     • рольові уроки.
365. ЯКА ФОРМА ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ НАЛЕЖИТЬ ДО СИСТЕМАТИЧНИХ?
     • Конкурси.
     • Лінгвістичні радіопередачі.
     • Мовні вечори.
     • Конференції.
366. СИНТАКСИЧНА ПОМИЛКА – ЦЕ ВИД...
     • морфологічних помилок.
     • граматичних помилок.
     • стилістичних помилок.
     • лексичних помилок.
367. ЯКИЙ ПРИНЦИП НАВЧАННЯ ОРФОГРАФІЇ СФОРМУЛЬОВАНИЙ НЕПРАВИЛЬНО?
     • Зв'язок вивченні орфографії української і споріднених мов.
     • Зв'язок навчання орфографії з граматикою.
     • Зв'язок навчання орфографії із синтаксисом.
     • Зв'язок навчання орфографії з розвитком мовлення.
368. ВИБЕРІТЬ ПОМИЛКОВЕ ТВЕРДЖЕННЯ:
     • твори за способом викладу думок: розповідь, питання, спонукання.
     • творм за ступенем самостійності: колективні та індивідуальні.
     • твори за місцем виконання: класні та домашні.
     • твори за метою: навчальні та контрольні.
369. ЯКИЙ ІЗ ЗАПРОПОНОВАНИХ МЕТОДІВ НАЛЕЖИТЬ ДО МЕТОДІВ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ?
     • Метод бесіди.
     • Метод вправ.
     • Спонукально-пошуковий.
     • Метод зіставлення мовних явищ.
370. ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ МЕТОДУ БЕСІДИ.
     • Засвоєння матеріалу потребує реалізації відповідних умінь і навичок та досягається тренуванням.
     • Поділ матеріалу теми на невеликі частини - кроки.
     • Віднайдення в мовному тексті потрібного явища, зіставлення його з іншими.
     • Зміст матеріалу розкривають за допомогою відповідей учнів на поставлені вчителем запитання.
371. ЯКИЙ ІЗ ЗАПРОПОНОВАНИХ ВИДІВ ВПРАВ Є ПОМИЛКОВИМ?
     • Завершальні вправи.
     • Актуалізаційні вправи.
     • Вступні вправи.
     • Тренувальні вправи.
372. ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВИБІРКОВОГО ПЕРЕКАЗУ.
     • Якнайповніше відтворення змісту вихідного тексту.
     • Короткий виклад основного змісту тексту без збереження деталей.
     • Детальний, послідовний виклад матеріалу одного епізоду чи однієї з підтем.
     • Усний чи письмовий виклад вихідного матеріалу, який містить ще й окремі творчі елементи.
373. ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ДИКТАНТУ.
     • Різновид письмової роботи, виконаної під диктовку.
     • Попереднє читання тексту і пояснення деяких невідомих дітям орфограм.
     • Жанр учнівських висловлювань.
     • Прийом організації навчальної діяльності на уроці, у процесі якого учні відтворюють письмово сприйнятий ними на слух текст.
374. ДО ГРАМАТИЧНИХ ПОМИЛОК НЕ НАЛЕЖИТЬ...
     • порушення пунктуаційних норм.
     • помилки в побудові словосполучення та речення.
     • неправильно утворена форма слова.
     • порушення норм словотвору.
375. ЗА ФОРМОЮ ВІДТВОРЕННЯ ПЕРЕКАЗИ ПОДІЛЯЮТЬ НА...
     • вибіркові й творчі.
     • усні й письмові.
     • класні й домашні.
     • докладні й стислі.
376. СТРУКТУРА ЯКОГО УРОКУ МІСТИТЬ ТАКІ СКЛАДНИКИ: 1. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ. 2. РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ. 3. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. 4. ЗАВДАННЯ ДОДОМУ?
     • Урок узагальнення та систематизації вивченого.
     • Урок вивчення нового матеріалу.
     • Урок аналізу контрольних робіт.
     • Урок закріплення знань, умінь і навичок.
377. КОМУНІКАТИВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ ШКІЛЬНОГО КУРСУ МОВИ МІСТИТЬ:
     • Формування в учнів базового лінгвістичного кругозору, правильного уявлення про структуру рідної мови.
     • Перелік культурологічних тем, які орієнтують учителя на добір відповідних текстів.
     • Відомості про мовлення, перелік основних видів робіт.
     • Формування в учнів умінь створювати усні й письмові висловлювання різних жанрів, адекватно сприймати на слух діалог і монолог, використовувати різні прийоми фіксації почутого (прочитаного).
378. ЯКА НАЗВА ТИПУ УРОКУ Є ПОМИЛКОВОЮ?
     • Урок повторення певної теми, розділу.
     • Урок перевірки та обліку якості засвоєних знань.
     • Урок формування комунікативних умінь.
     • Урок розвитку зв'язного мовлення.
379. ЯКА НАЗВА СТРУКТУРНОГО ЕЛЕМЕНТУ УРОКУ Є ПОМИЛКОВОЮ?
     • Узагальнення та систематизація.
     • Закріплення вивченого.
     • Повторення вивченого.
     • Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
380. ЯКИЙ ІЗ ВИДІВ РОБІТ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ФОНЕТИКИ?
     • Переказування тексту.
     • Робота із словником.
     • Списування.
     • Навчальний диктант.
381. ЩО НЕ Є ЛЕКСИЧНОЮ ПОМИЛКОЮ?
     • Порушення лексичної сполучуваності слів.
     • Тавтологія.
     • Неправильно утворена форма слова.
     • Неточне вживання фразеологізмів.
382. УРОК – ЦЕ...
     • технологія навчання.
     • організаційна форма навчально-виховного процесу.
     • метод навчання.
     • сукупність прийомів навчання.
383. ЯКИЙ ІЗ ПРИНЦИПІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПУНКТУАЦІЇ СФОРМУЛЬОВАНО НЕПРАВИЛЬНО?
     • Історичний.
     • Інтонаційний.
     • Смисловий.
     • Граматичний.
384. УЧНІВСЬКИЙ ТВІР, У ЯКОМУ З НАСТАНОВОЮ НА ОБРАЗНІСТЬ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО ПОДІЮ, ЩО РОЗГОРТАЄТЬСЯ В ЧАСІ, - ЦЕ...
     • твір із додатковим завданням.
     • твір-розповідь.
     • твір-опис.
     • твір-роздум.
385. ЯКА ІЗ ЗАПРОПОНОВАНИХ ФОРМ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ Є СИСТЕМАТИЧНОЮ?
     • Мовні вечори.
     • Конференції.
     • Виставки.
     • Мовні гуртки.
386. ЩО ІЗ ЗАПРОПОНОВАНОГО НЕ Є ЗАСОБОМ НАВЧАННЯ?
     • Словник.
     • Бесіда.
     • Довідник.
     • Дидактичний матеріал.
387. СПИСУВАННЯ, ОРФОГРАФІЧНИЙ ЧИ ПУНКТУАЦІЙНИЙ РОЗБІР, РОБОТА З ОРФОГРАФІЧНИМ СЛОВНИКОМ, НАВЧАЛЬНІ ДИКТАНТИ, ЗАПИС ВИВЧЕНОГО НАПАМ'ЯТЬ ТЕКСТУ, ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ - ЦЕ ВИДИ ВПРАВ ІЗ...
     • лексики та фразеології.
     • зі стилістики.
     • орфографії та пунктуації.
     • фонетики й орфоепії.
388. ЯКИЙ ЕТАПУ НЕ МІСТИТЬ УРОК ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ?
     • Робота над помилками.
     • Домашнє завдання.
     • Перевірка вивченого.
     • Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
389. ЗА ХАРАКТЕРОМ ЗАПИСУ МАТЕРІАЛУ ДИКТАНТИ БУВАЮТЬ...
     • докладний, стислий, вибірковий, переклад.
     • поточний, підсумковий, навчальний, контрольно-навчальний.
     • вибірковий, розподільний, творчий, вільний, графічний.
     • попереджувальний, пояснювальний, коментований, із граматичним завданням.
390. НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ЗМІСТОВИХ ЛІНІЙ ШКІЛЬНОГО КУРСУ МОВИ...
     • діяльнісна.
     • змістова.
     • культурологічна.
     • комунікативна.
391. ЯКА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ ШКІЛЬНОГО КУРСУ МОВИ ДОПОМАГАЄ УЧНЯМ ОВОЛОДІТИ ПРИЙОМАМИ ФІКСАЦІЇ ПОЧУТОГО?
     • комунікативна.
     • діяльнісна.
     • культурологічна.
     • змістова.

 

Тема :: МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ЛІТЕРАТУРИ

392. КІЛЬКІСТЬ ГОДИН ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ...
     • Визначена програмою з української літератури для 10 та 11 класу.
     • Упродовж року вчитель розподіляє самостійно.
     • Є чітко визначеною, вчитель не може розподіляти години самостійно.
     • Визначена програмою з української літератури для 5 та 6 класу.
393. СИСТЕМНЕ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ДО ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ІСТОРИКО-ХРОНОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ З...
     • 9 класу.
     • 8 класу.
     • 5 класу.
     • 6 класу.
394. У ПЕРЕЛІКУ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ЗА ДЖЕРЕЛОМ ЗНАНЬ ЗАЙВИМ Є:
     • гра.
     • бесіда.
     • лекція.
     • метод роботи з підручником.
395. ДО КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРЕДМЕТА "УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА" НАЛЕЖИТЬ ТАКА КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ:
     • психологічна компетентність.
     • уміння вчитися впродовж життя.
     • інформаційно-цифрова компетентність.
     • спілкування державною мовою.
396. ЯКА З ПЕРЕЛІЧЕНИХ НАСКРІЗНИХ ЛІНІЙ ПРОГРАМИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ СФОРМУЛЬОВАНА НЕПРАВИЛЬНО?
     • Підприємливість і фінансова грамотність.
     • Математична компетентність.
     • Громадянська відповідальність.
     • Екологічна безпека та сталий розвиток.
397. ЧИ МОЖЕ ВЧИТЕЛЬ ЗМІНЮВАТИ ЗАПРОПОНОВАНУ ПРОГРАМОЮ КІЛЬКІСТЬ ЧАСУ НА ВИВЧЕННЯ КОЖНОГО РОЗДІЛУ, ТЕМИ?
     • Так, може.
     • Ні, не може.
     • Може в межах 10 годин.
     • Може тільки для організації екскурсій.
398. МАТЕРІАЛ ЛІТЕРАТУРНОГО КУРСУ В 5-8 КЛАСАХ У ПРОГРАМІ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СТРУКТУРОВАНО ЗА:
     • лінійним принципом (тематично).
     • історико-хронологічним принципом (систематично).
     • тематичними блоками у хронологічній послідовності.
     • хронологічним підходом.
399. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЯК НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА - ЦЕ...
     • предметні навчальні посібники.
     • система методичних посібників із педагогічних технологій викладання літератури.
     • навчально-методична література.
     • теорія і практика з навчання літератури.
400. УЧНІВСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, У ЯКОМУ ПОГЛИБЛЕНО РОЗГЛЯДАЮТЬ УЖЕ ВІДОМІ В ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ ФАКТИ – ЦЕ...
     • робота на літературну тему.
     • творча наукова робота реферативного характеру.
     • творча наукова робота дослідницького характеру.
     • твір публіцистичного характеру.
401. АЛГОРИТМ АНАЛІЗУ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ ТА СКЛАДЕНА НА ЙОГО ОСНОВІ СИСТЕМА ЗАВДАНЬ І ЗАПИТАНЬ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:
     • змісту й структури конкретного твору.
     • теми твору.
     • щоразу нової суми педагогічних умов.
     • педагогічної майстерності вчителя.
402. НА ЯКОМУ ЕТАПІ РОБОТИ З ЛІРИЧНИМ ТВОРОМ ВАРТО ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ З ВАРІАНТОМ ЙОГО ДЕКЛАМАЦІЇ ВІДОМИМ АКТОРОМ В АУДІОЗАПИСУ?
     • Під час підготовки до сприйняття.
     • Під час першого читання твору.
     • У процесі аналізу.
     • На підсумковому етапі.
403. ЕТАПАМИ ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Є:
     • Підготовка учнів до сприймання твору; літературний аналіз; підсумкова робота над прочитаним.
     • Підготовка учнів до сприймання твору; первинне читання тексту; літературний аналіз.
     • Підготовка учнів до сприймання твору; первинне читання тексту; літературний аналіз; підсумкова робота над прочитаним.
     • Літературний аналіз; підсумкова робота над прочитаним.
404. НАВЧАЛЬНА СИТУАЦІЯ – ЦЕ:
     • етап уроку.
     • завдання з певною метою, змістом і методикою виконання.
     • мета уроку.
     • прийом викладання.
405. ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ ПОНЯТЬ ОБЕРІТЬ МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
     • узагальнення, інструктаж, підбиття підсумків.
     • моральне виховання, особистісно-орієнтоване навчання.
     • розповідь, лекція, бесіда.
     • лекція, диспут, читання твору.
406. УКАЖІТЬ ПРИНЦИП, ЗА ЯКИМ СТВОРЕНО КЛАСИФІКАЦІЮ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ЛІТЕРАТУРИ М.КУДРЯШОВИМ:
     • характер пізнавальної діяльності.
     • шлях пізнання.
     • форма знань.
     • прийом пізнання.
407. ВІДМІННІСТЬ ПРИЙОМУ ВІД МЕТОДУ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО:
     • Прийом – це окремий спосіб навчання та виховання учнів.
     • Прийом – це основний шлях пізнавальної роботи на певному уроці.
     • Прийом – це складник методу.
     • Прийом – це одна із форм уроку.
408. НАЗВІТЬ ТИПИ УРОКІВ ЗА ДИДАКТИЧНОЮ МЕТОЮ:
     • Урок-лекція, урок формування умінь і навичок, урок індивідуальної роботи, урок ілюстрації навчального матеріалу, урок контролю знань, урок-диспут.
     • Урок заучування напам'ять, комбінований урок, екскурсія, індивідуальна робота з учнями, урок формування понять та умінь, демонстраційний урок.
     • Урок вивчення нового матеріалу; урок закріплення й застосування знань, умінь і навичок; урок повторення та узагальнення знань і вмінь; урок перевірки і контролю результатів навчання.
     • Урок ілюстрації навчального матеріалу, урок контролю знань, урок-диспут.
409. ГОЛОВНОЮ ВИМОГОЮ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕОРЕТИКО-ЛІТЕРАТУРНИХ ПОНЯТЬ Є:
     • заучувати визначень напам'ять.
     • наводити багато прикладів.
     • докладно роз'яснювати їх ознаки.
     • досліджувати їх невідривно від художнього тексту.
410. УКАЖІТЬ АВТОРА ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ДІАЛОГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
     • Г. Токмань.
     • В. Марко.
     • С. Жила.
     • А. Ситченко.
411. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ УЧНІВ - ЦЕ:
     • педагогічний процес застосування методів і прийомів навчання, спрямованих на формування в учнів правильного й виразного усного та писемного мовлення.
     • система методів та прийомів здобуття знань і спеціальних вправ.
     • рівень володіння учнем культурою усного й письмового мовлення.
     • концепція навчання.
412. ЯКІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ВИДІЛЯЄ Є. ПАСІЧНИК?
     • Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні), репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові (еврестичні), дослідницькі.
     • Метод творчого читання, репродуктивний, евристичний, дослідницький.
     • Лекція, бесіда, самостійна робота, семінарські заняття.
     • Словесні, наочні і практичні.
413. ОСНОВНИМ ЗАВДАННЯМ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ В 5–7 КЛАСАХ Є:
     • прилучення до системного читання.
     • формування стійкої мотивації до читання.
     • творчо-критичне читання.
     • пропедевтична підготовка.
414. ОСНОВНИМ ЗАВДАННЯМ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ В 10–11 КЛАСАХ Є:
     • прилучення до системного читання.
     • формування стійкої мотивації до читання.
     • творчо-критичне читання.
     • пропедевтична підготовка.
415. ЯКУ ФОРМУ РОБОТИ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ СТАТТІ?
     • написання твору.
     • складання плану.
     • конспектування.
     • читання й коментування змісту.
416. ХТО ВИЗНАЧИВ ТАКІ ТИПИ УРОКІВ: 1. УРОК ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. 2. УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ. 3. УРОК КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК З ЛІТЕРАТУРИ?
     • М.Кудряшов.
     • Є.Пасічник.
     • В.Онищук.
     • І.Соболєв.
417. КОНСПЕКТ УРОКУ ЛІТЕРАТУРИ - ЦЕ...
     • навчальна модель уроку.
     • поурочний план.
     • основна форма навчання літератури в школі.
     • форма роботи вчителя.
418. МЕТОДИ НАВЧАННЯ В ШКОЛІ - ЦЕ...
     • окрема галузь педагогічної науки, що вивчає зміст, методи і форми шкільної літературної освіти.
     • способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань.
     • спеціально спрямована система знань, навичок і вмінь, світоглядних понять, моральних цінностей та вироблення вольових якостей.
     • структуральний підхід.
419. ЯКИЙ ІЗ ПЕРЕРАХОВАНИХ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ЖУРНАЛІВ Є "НАЙСТАРШИМ"?
     • «Українська мова і література в школі».
     • «Дивослово».
     • «Українська література в загальноосвітній школі».
     • «Урок української".
420. АНАЛІЗ ПРОЧИТАНОГО В ШКОЛІ Є...
     • етапом вивчення художнього твору.
     • принципом читання художнього твору.
     • переказом фрагментів художнього твору.
     • формою уроку.