Волинський національний університет імені Лесі Українки

Центр інноваційних технологій та компютерного тестування

Тест ::: 073 Менеджмент / Менеджмент організацій

Розробники:
Дата генерації: 04.07.2023

    Тема :: Сутність, роль та методологічні основи менеджменту

  1. Складний процес, який включає цілеспрямований вплив на об’єкти, системи з метою збереження їх сталості або переведення з одного стану в інший для досягнення певних цілей, – це:
  2. Інноваційна функція менеджера полягає в тому, що він:
  3. До внутрішніх змінних організації належать:
  4. В організації менеджери виконують:
  5. Здатність кваліфіковано, професійно, зі знанням справи виконувати роботу на своїй ділянці, знання технічних прийомів конкретної діяльності – це:
  6. Менеджмент починається з:
  7. Організація – це група людей, діяльність яких свідомо чи спонтанно координується задля досягнення:
  8. Розподіл праці на одному рівні управління з метою кращого виконання завдання – це визначення:
  9. Залежно від реакції на зміни зовнішнього середовища розрізняють:
  10. У результаті вертикального поділу праці за Т. Парсонсом утворюються три рівні управління:
  11. Менеджер низового рівня управління, насамперед, повинен володіти:
  12. Бажаний і необхідний результат, на який направлена вся діяльність організації, – це:
  13. Менеджером вищого рівня управління є:
  14. Основою внутрішнього середовища організації є:
  15. Вкажіть зайвий фактор внутрішнього середовища організації:
  16. Неформальну організацію очолює:
  17. Неформальні організації виникають:
  18. Суб’єкт управління повинен:
  19. Функція менеджера, яка полягає у плануванні та прогнозуванні можливих подій як у сфері діяльності конкретного менеджера, так і стосовно організації загалом:
  20. Етап життєвого циклу організації, що характеризується згортанням діяльності, зниженням прибутковості, фінансової стійкості, називається:
  21. Менеджер виконує:
  22. Рівень управління, на якому формується місія та встановлюються загальноорганізаційні цілі:
  23. Рівень управління, на якому координується діяльність безпосередніх виконавців:
  24. Співробітник організації, який має безпосередніх підлеглих йому працівників та наділений повноваженнями у сфері прийняття рішень в певних галузях діяльності організації – це:
  25. Запропонована робота, що повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом і у встановлений термін, – це:
  26. Будь-яка організація є:
  27. Основною метою менеджменту є:
  28. Менеджер:
  29. Метод дослідження в менеджменті, який передбачає вивчення досліджуваного явища в розвитку з урахуванням причин, умов і чинників, які зумовили зміни, тенденції його розвитку:
  30. За умови, коли неможливо кількісно визначити певні параметри досліджуваного явища використовуються:

    31.  

    Тема :: Функції та методи менеджменту

  31. Функції менеджменту переважно спрямовані на:
  32. До конкретних функцій менеджменту відносять:
  33. Кожна функція менеджменту є:
  34. Основою адміністративних методів управління організацією є:
  35. До засобів соціального регулювання відносять:
  36. До економічних методів менеджменту відносять:
  37. Основними функціями менеджменту є:
  38. Відносно відокремлені напрями управлінської діяльності, які забезпечують управлінську дію, – це:
  39. Процес управління розпочинається з:
  40. Способи цілеспрямованого впливу суб’єкта на об’єкт для досягнення поставленої мети – це:
  41. Сукупність специфічних способів дії на особисті стосунки і зв’язки між працівниками, а також на соціальні процеси в організації, - це:
  42. Психологічний прийом, за допомогою якого всі працівники стають безпосередніми учасниками процесу прийняття управлінського рішення та заходів щодо його реалізації, – це:
  43. До засобів прямого впливу відносять:
  44. Адміністративні методи управління залежно від характеру їх впливу на організацію можна поділити на методи:
  45. Система способів і прийомів організаційно-розпорядчої дії, яку використовують для організації й координації об’єктів управління з метою виконання поставлених завдань, – це:
  46. Функція управління, яка передбачає визначення цілей та розробку заходів щодо їх досягнення:
  47. Діяльність із підтримки в динамічній системі управління виробництвом заданих параметрів:
  48. Функція управління, яка передбачає спрямування діяльності трудового колективу через певний механізм заохочень і покарань:
  49. До інструментів активного розпорядчого впливу відносять:
  50. Розпорядницький вплив може бути здійснений у вигляді:
  51. Організаційно-розпорядчі методи ґрунтуються на:
  52. Накази можуть віддаватись керівником підприємства в:
  53. Організаційний вплив на об’єкт управління здійснюється у формі:
  54. Методи менеджменту, які враховують майнові та фінансові інтереси працівників; включають різноманітні економічні стимули:
  55. Підтримка соціальної спадкоємності передбачає:
  56. Психологічне спонукання передбачає:
  57. Методи менеджменту, які впливають на працівників через документи, що визначають технологію здійснення виробничо-господарських процесів:
  58. Соціальне нормування передбачає:
  59. Соціально-психологічні методи менеджменту поділяються на:
  60. До психологічних методів належить:

    61.  

    Тема :: Процес управління

  61. Уміння менеджера приймати адекватні реаліям, кваліфіковані та обґрунтовані рішення – це:
  62. До умов прийняття ефективних управлінських рішень відносять:
  63. Основна мета управлінського рішення:
  64. Суб’єктом управління може бути:
  65. Метод пошуку альтернативних варіантів управлінських рішень, що базується на пошуку альтернатив шляхом ініціювання уявлення про ідеальне вирішення проблеми, яке може наштовхнути на нові варіанти дій:
  66. Моделі прийняття управлінських рішень:
  67. Приймати обґрунтовані управлінські рішення в умовах невизначеності керівнику допомагає:
  68. Зміст управлінського рішення, який виявляється в тому, що на його розробку і прийняття потрібні фінансові, матеріальні та інші витрати:
  69. До ознак, які характеризують управлінські рішення, відносять:
  70. Сукупність послідовних і цілеспрямованих дій керівника та всього апарату управління щодо узгодження спільної діяльності працівників:
  71. Вимоги до управлінського рішення:
  72. Організаційні непрограмовані рішення:
  73. Тип процесу управління, що характеризується необхідністю коригування кожного з його етапів після проходження наступного:
  74. Певні управлінські рішення називаються реальними тому, що вони:
  75. До кількісних методів обґрунтування управлінських рішень відносять:
  76. Вимога до управлінського рішення, яка характеризується правильним вибором моменту його прийняття:
  77. Процес, що починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором дії, яка спрямована на її усунення:
  78. Економічні рішення:
  79. Керівник організації повинен залучати членів трудового колективу до процесу прийняття управлінських рішень для того, щоб:
  80. Тип процесу управління, який характеризується тим, що він виникає як би з ситуації, при якій з неї головним чином виходять і пошук проблеми, і розробка рішення:
  81. Повторювана сукупність послідовно здійснюваних операцій, що складають технологію процесу управління, – це:
  82. Централізований підхід до прийняття управлінських рішень передбачає, що:
  83. Однією із властивостей процесу управління є:
  84. Управлінська проблема – це:
  85. Управління, що реалізується на основі інформаційних систем із застосуванням сучасних технічних засобів:
  86. Динамічність як властивість процесу управління:
  87. Управлінські рішення, що ґрунтуються на відчуттях менеджера у правильності вибору:
  88. За ступенем обов’язковості виконання розрізняють:
  89. Рішення, що стосуються діяльності всієї організації:
  90. Рішення, які приймаються та реалізуються протягом короткотермінового періоду:

    91.  

    Тема :: Планування як загальна функція менеджменту

  91. Плани, що носять характер напрямку дій, називаються:
  92. Планування – це:
  93. До принципів планування відносять:
  94. Фінансова стратегія підприємства відноситься до:
  95. Цілі організації повинні бути:
  96. Стратегія, яка застосовується організаціями, що задоволені своїм попереднім курсом дій та бажають залишити існуючий стан:
  97. Планування, що передбачає створення і підтримання відповідності між цілями організації, її потенційними можливостями й шансами в обраній сфері діяльності:
  98. Маркетингова стратегія охоплює рішення щодо:
  99. Принцип планування, який передбачає, що всі розроблені в планах заходи повинні забезпечувати постійний розвиток організації й отримання додаткового прибутку від них:
  100. Метод планування, який передбачає складання системи балансів (матеріально-речових, вартісних і трудових):
  101. Важливий комплексний документ, який регламентує виробничо-господарську і комерційну діяльність:
  102. Розділ матриці SWOT-аналізу, у якому формуються завдання з реалізації зовнішніх можливостей за рахунок сильних сторін організації:
  103. Сильні та слабкі сторони, можливості та загрози – це елементи:
  104. Цілі організації:
  105. Принцип планування, який передбачає здатність плану змінювати свій напрямок при змінних умовах діяльності та мати певні резерви:
  106. Довгострокова програма дій та порядок розподілу пріоритетів і ресурсів організації для досягнення її цілей:
  107. Плани на 10-25 років називаються:
  108. Місія організації – це:
  109. Згідно форми представлення виділяють:
  110. Загальну стратегію організації здебільшого розробляють:
  111. Згідно матриці І. Ансоффа на вже наявних ринках доцільно застосувати:
  112. Згідно матриці І. Ансоффа на нових ринках доцільно застосувати:
  113. Згідно матриці І. Ансоффа для вже наявних товарів доцільно застосувати:
  114. Форма планування, яка може мати позитивний результат тільки при наявності твердої, авторитарної системи примусу:
  115. За можливістю кількісного визначення розрізняють:
  116. Різновид управлінської діяльності, який полягає в реалізації комплексу заходів, пов’язаних із розробленням оперативного плану з метою реалізації обраної стратегії:
  117. Створення планів підлеглими та затвердження їх керівництвом організації характерне для планування:
  118. До методів планування відносять:
  119. При побудові матриці БКГ враховуються:
  120. Стратегія, що використовується у випадках, коли організація залишає певні ринки або перепрофілює виробництво:

    121.  

    Тема :: Організування як загальна функція менеджменту

  121. Організування як функція менеджменту відображає:
  122. Департаменталізація – це:
  123. Виділення частин в організації, кожна з яких пропонує щось у відповідь на попит, запропонований зовнішнім середовищем і, зокрема, його інститутами, що знаходяться в безпосередньому зіткненні з організацією, – це:
  124. Орган управління або окремий працівник наділений функціями в управлінні, правами для їх реалізації та визначеною мірою відповідальності за виконання функцій – це:
  125. Зосередження владних повноважень на вищому рівні управління організацією – це:
  126. Процес узгодження дій, досягнення єдності зусиль усіх підрозділів та співробітників організації для реалізації її завдань та цілей - це:
  127. Повноваження, які передаються від керівника безпосередньо його підлеглому:
  128. Дивізіональну організаційну структуру доцільно застосовувати, коли:
  129. Принцип побудови організаційних структур, який передбачає, що підлеглі виконують розпорядження тільки одного керівника і несуть відповідальність тільки перед ним:
  130. Високий ступінь адаптації до змін у середовищі – це перевага:
  131. Функція управління, в межах якої здійснюється розподіл робіт поміж окремими робітниками та їх групами, узгодження їх діяльності:
  132. Лінійний тип організаційної структури управління характеризується:
  133. Лінійна організаційна структура переважно застосовується в управлінні:
  134. Організаційна структура управління, яка вимагає від керівника наявності значних знань за всіма функціями управління:
  135. Недоліком функціонального типу організаційної структури управління є:
  136. Структура управління, для якої характерним є високий рівень розподілу праці, розвинена ієрархія та наявність численних правил та норм:
  137. Структура управління, яка передбачає, що кожен орган управління спеціалізується на виконанні окремих функцій менеджменту:
  138. Владні повноваження:
  139. Основною перевагою матричних організаційних структур управління є:
  140. Складність організаційної структури управління визначається:
  141. Організаційна структура управління, в якій розподіл на окремі елементи та блоки відбувається за видами товарів та послуг, групами споживачів, географічними регіонами:
  142. Повноваження, що дозволяють особі, якій вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лінійних керівників:
  143. У централізованій структурі управління керівник:
  144. Рівень співробітництва, який існує між частинами організації і забезпечує досягнення їхніх цілей у межах вимог, запропонованих зовнішнім оточенням:
  145. Практичним результатом виконання організаційної функції є:
  146. Якщо керівники середньої та нижчої ланки організації можуть приймати більшість управлінських рішень то така організація:
  147. Перевагою централізованої організаційної структури управління є:
  148. Стосовно неформальних груп в організації менеджеру варто:
  149. Прагнення сумістити управління перебігом робіт з виконання спеціальних програм і проектів із лінійно-функціональним управлінням зумовило створення:
  150. Метод вибору організаційної структури управління, який полягає у застосуванні організаційних форм, що виправдали себе в організаціях зі схожими організаційними характеристиками:

    151.  

    Тема :: Мотивування як загальна функція менеджменту

  151. Відчуття фізіологічного, соціального або психологічного дискомфорту через брак чогось; необхідність у чомусь, що потрібне для створення і підтримування нормальних умов життя і функціонування людини, – це:
  152. Усвідомлені потреби, джерело діяльності, об’єктивна необхідність виконання певних функцій для задоволення потреб – це:
  153. Спонукальні причини поведінки і дій людини, які виникають під впливом її потреб та інтересів, – це:
  154. Процес зовнішнього впливу на людину для спонукання її до конкретних дій:
  155. Зовнішні спонукання, які мають цільову спрямованість, – це:
  156. Внутрішньою винагородою є:
  157. Автором теорії мотивування, яка стверджує, що реалізація здібностей, мотивування до діяльності залежать від прагнення індивіда досягнути успіху чи уникнути негативної оцінки, є:
  158. Працівники із загостреними потребами в … прагнуть уникнути ризику, неохоче сприймають нововведення:
  159. Теорії мотивації, що ґрунтуються на ідентифікації внутрішніх потреб, які змушують діяти людей так, а не інакше:
  160. Найвідоміша модифікація теорії потреб А. Маслоу – це:
  161. Сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей організації:
  162. Усе те, що людина вважає для себе цінним, – це:
  163. Клейтон Альдерфер виділяв:
  164. Для задоволення соціальних потреб працівників згідно теорії А. Маслоу необхідно:
  165. Ознакою мотиваційного вигорання працівника є:
  166. Ф. Герцберг виокремив:
  167. Матеріальні стимули поділяються на:
  168. Зазначте послідовність етапів мотиваційного процесу:
  169. Баланс між внеском працівника в роботу й тим результатом, який він отримує від роботи – це:
  170. Д. Мак-Клелланд досліджував:
  171. Доручення підлеглому складної і важкої роботи, що передбачає його повну віддачу – це спосіб задоволення його:
  172. Потреби в повазі досліджував:
  173. Модель Портера-Лоулера включає елементи:
  174. Потреба у владі проявляється у:
  175. Теорія справедливості стверджує, що:
  176. Згідно теорії «Z» вагомими стимулами до праці є:
  177. Досягнуті працівником результати відповідно до моделі Портера-Лоулера залежать від:
  178. До процесуальних теорій мотивацій відносять:
  179. Мотиви виконують функцію:
  180. Матеріальна мотивація – це:

    181.  

    Тема :: Контролювання як загальна функція менеджменту

  181. Певні показники результативності, яких необхідно досягнути, виражені кількісно та обмежені у часі – це:
  182. Види контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій:
  183. За рівнем охоплення підконтрольних об’єктів виокремлюють:
  184. Послідовна перевірка усієї сукупності підконтрольних об’єктів, процесів та суб’єктів, – це:
  185. Параметрами ефективної системи контролю є:
  186. Параметр ефективної системи контролю, який передбачає, що результати здійснення контролю повинні бути більшими за витрати, пов’язані з його проведенням:
  187. Вид контролю, що визначає міру придатності вхідних ресурсів організації для виготовлення продукту певної якості:
  188. Значні витрати часу – це недолік таких методів вимірювання реальних процесів в організації, як:
  189. Вид контролю, який здійснюється для оцінювання правильності виконання роботи підлеглими й узгодження розміру винагороди з результатами роботи:
  190. Заключним етапом процесу контролю є:
  191. Керівник повинен встановлювати:
  192. Перший етап процесу контролю демонструє його близькість з функцією:
  193. Масштаб допустимих відхилень – це межі, в яких:
  194. Функція контролю, яка передбачає обов’язкову необхідність вивчення стану справ в організації:
  195. Отримання інформації на нарадах, в особистих бесідах, у розмовах телефоном є прикладами:
  196. Прихований контроль викликає тільки:
  197. Тотальний контроль породжує:
  198. Попередній контроль здійснюється:
  199. Функція контролювання:
  200. Завершальною стадією процесу управління є:
  201. Відсутність фільтрації інформації – це перевага:
  202. Хороший зворотний зв’язок – це перевага:
  203. Способи та прийоми здійснення перевірки відповідності підконтрольних об’єктів заданим параметрам – це:
  204. Заключний контроль в організації здійснюється:
  205. Контроль, який має за мету виявлення бракованої продукції і її відокремлення від якісної:
  206. Контроль, який не лише виявляє відхилення від нормативів, а й спрямовує на пошук способів зменшення негативних наслідків відхилення:
  207. Коли результати реального виконання відповідають стандартам або коли відхилення від стандартів знаходяться в межах допустимого, менеджер може обрати один з варіантів дій:
  208. Поточний контроль матеріальних ресурсів:
  209. Контроль, що здійснюється безпосередньо в ході трансформаційного процесу:
  210. Система контролю, що не дозволяє ліквідувати серйозні відхилення, перш ніж вони переростуть у великі проблеми:

    211.  

    Тема :: Інформація і комунікації в менеджменті

  211. Комунікація – це:
  212. Елементами комунікаційного процесу є:
  213. Засіб, за допомогою якого відбувається переміщення повідомлення від відправника до одержувача:
  214. Фактори, що перешкоджають здійсненню ефективної комунікації:
  215. Базовим елементом процесу комунікації є:
  216. Перепони на шляху міжособистісних комунікацій, обумовлені впливом інтонації та жестів на розуміння змісту повідомлення:
  217. Комунікаційні перешкоди, зумовлені багатозначністю слів:
  218. Першим етапом комунікаційного процесу є:
  219. Перевагою усної комунікації є:
  220. Зворотний зв’язок у комунікаційному процесі – це:
  221. Соматичні проблеми в комунікаціях пов’язані з:
  222. Комунікації бувають:
  223. Повідомлення, відправник, канал зв’язку, одержувач – це елементи процесу:
  224. Групові дискусії, розповсюдження чуток, промови відносяться до:
  225. Комунікаційний стиль, який передбачає пошук взаємної згоди сторін, спілкування з приводу результативної дії:
  226. Удосконалення міжособових комунікацій можливе на основі:
  227. Особа, яка генерує ідею або збирає, опрацьовує інформацію та передає її:
  228. Комунікаційна мережа «ланцюг»:
  229. До централізованих комунікаційних мереж відносять:
  230. Комунікації передбачені організаційною структурою:
  231. Вербальний канал комунікації реалізується через:
  232. В організації інформація за змістом буває:
  233. Інформація, яка стосується вирішуваної проблеми у менеджменті:
  234. Комунікаційний стиль, який передбачає, що керівник вказує як працівники повинні виконати свою роботу:
  235. Здатність поставити себе на місце співрозмовника, врахувати його особливості характеру, – це:
  236. В організації документація за призначенням буває:
  237. До організаційних документів не належать:
  238. Основні перепони в організаційних комунікаціях:
  239. Підвищенню ефективності комунікацій сприяє:
  240. Спосіб подолання перепон при міжособистісних комунікаціях:

    241.  

    Тема :: Керівництво та лідерство

  241. Аргументований активний вплив за допомогою логічних способів, що базується на передачі точки зору впливаючого, при якому виконавець розуміє, що він робить і чому:
  242. Психологічний прийом, за допомогою якого працюючі стають безпосередніми учасниками підготовки рішень та інших заходів:
  243. Влада є:
  244. Вплив на підлеглого через страх характеризує:
  245. Влада, яка ґрунтується на впевненості підлеглого про наявність у керівника спеціальних знань і вмінь, що дадуть йому змогу задовольнити свої потреби, - це:
  246. Форма влади, що формується на засадах харизми, тобто на силі особистих якостей або здібностей лідерів:
  247. Обмежений час впливу характерний для:
  248. Форма влади, що базується на поведінці підлеглих, яка відображає дотримання встановлених стандартів:
  249. Влада застосована на винагороді:
  250. Стійкий образ дій, прийомів керівника у процесі управління – це:
  251. Модель лідера, за якої передбачається, що спосіб життя лідера ідентичний способу життя будь-якого члена соціальної групи, називається:
  252. Стиль керівництва, який доцільно застосувати в форс-мажорних ситуаціях:
  253. Влада, що може викликати у підлеглих негативну реакцію:
  254. Стиль керівництва, спрямований на участь членів колективу в обговоренні важливих питань його функціонування:
  255. До основних якостей лідера відносять:
  256. Стиль керівництва, за якого керівник централізує повноваження і позбавляє підлеглих свободи у прийнятті рішень, - це:
  257. Демократичний стиль керівництва має підкріплюватися високоефективною системою:
  258. Стиль керівництва, коли керівник у своїх діях прагне достатньою мірою поєднати орієнтацію як на інтереси людини, так і на виконання завдання:
  259. Модель лідера, яка передбачає, що лідер є носієм загальнолюдських норм моралі:
  260. Авторитарний стиль керівництва:
  261. Харизматична влада – це теж саме, що й:
  262. Одна з агресивних форм впливу:
  263. Повний авторитет керівника:
  264. Стиль керівництва «невтручання» передбачає:
  265. Стиль керівництва, що характеризується високим рівнем децентралізації повноважень, вільним прийняттям рішень і виконанням завдань, оцінкою роботи після її завершення:
  266. Цілеспрямована дія впливаючого на виконавця шляхом зосередженого впливу на його психіку з метою вселити впевненість виконавця у собі - це:
  267. Стиль «убоге керування»:
  268. Керівники, що належать до експлуататорсько-авторитарної системи Р. Лайкерта:
  269. Інструментальний стиль подібний стилю, що орієнтований на:
  270. До характеристик анархічного управління відносять:

    271.  

    Тема :: Управління організаційними конфліктами

  271. Зіткнення протилежних поглядів, інтересів і дій окремих людей та груп – це:
  272. Конфлікт починається з:
  273. Об’єктивна причина, через яку опоненти вступають у «боротьбу» – це:
  274. Суперечливі позиції сторін щодо того чи іншого питання, рішення, події; прагнення до протилежних цілей – це:
  275. До позитивних функцій конфлікту відносять:
  276. До негативних функцій конфлікту відносять:
  277. Вказати внутрішньоорганізаційні конфлікти:
  278. Конфлікт, який характеризується очевидним, яскраво вираженим, емоційно насиченим зіткненням сторін:
  279. Етап розвитку конфлікту на якому виникають протиріччя в інтересах, цілях сторін, усвідомлення їх несумісності, однак зовні відносини між ними не відхиляються від норми:
  280. Роздратованість, пригнічений настрій, зниження працездатності, поганий сон, головний біль – це:
  281. Примітивні форми поведінки, ухиляння від відповідальності:
  282. Приписування негативних якостей іншому, необґрунтована критика інших:
  283. Неадекватне самовиправдання своїх вчинків і дій:
  284. Зробити вибір на користь якогось варіанту і приступити до його реалізації – це:
  285. Цілеспрямований, зумовлений об’єктивними законами вплив на динаміку конфлікту в інтересах розвитку або руйнування тієї системи, до якої має відношення конфлікт – це:
  286. Зміна домагань по відношенню до об’єкта, що спричинює внутрішню проблему – це:
  287. Переведення психічної енергії в інші сфери діяльності (заняття мистецтвом, спортом, музикою тощо) – це:
  288. Відхід від дійсності, віддавання мріям, фантазіям – це:
  289. Придушення почуттів, прагнень, бажань – це:
  290. Конфлікти як протиріччя між очікуваннями, вимогами окремої особистості та сформованими в групі нормами поведінки й праці – це:
  291. Включеність у конфлікт усієї групи, утворення мікрогруп, які починають діяти як суб’єкти конфлікту, – це:
  292. Стиль вирішення конфлікту, при якому одна особа змушує іншу прийняти свою точку зору:
  293. Конфлікти, які розгортаються у формі конкуренції між організаціями, їх носіями та виразниками є власники, керівники вищої ланки – це:
  294. За управлінським статусом учасників конфлікти поділяються на:
  295. Види конфліктів за безпосередніми причинами виникнення:
  296. За ознакою «об'єктивність - суб'єктивність причини» конфлікти бувають:
  297. За тривалістю перебігу конфлікти бувають:
  298. За ступенем впливу на колектив виокремлюють такі конфлікти:
  299. Причини виникнення конфліктів, пов’язаних із психологічними особливостями учасників управлінського процесу:
  300. Порушення службової етики керівником проявляється у:

    301.